Дисертації з теми "Економічний інститут"

Становлення конституційного законодавства, його розвиток відбувається у зв’язку з уточненням його функцій в загальній системі національного законодавства, а також шляхом структурування його норм у підгалузі, інститути конституційного законодавства.

Під поняттям «громадянське суспільство» зазвичай розуміють сукупність відносин між приватними особами та організаціями, що виникають для задоволення їх інтересів на засадах добровільності та самоорганізації, та розгортаються поза родинними та комерційними відносинами. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30217

Здійснено огляд теоретичних підходів західних учених стосовно впливу фінансових інститів на економічне зростання країни. Наведено характеристику методологій дослідження впливу складових фінансового сектора на економічне зростання країни.
The survey of theoretical approaches of foreign scientists about the effects of financial institutions on economic growth is described. It is presented the research methodologies characteristic of the components of the financial sector influence on economic growth.

Карпунець, А. С. Механізм реформування державної служби України: соціокомунікативний аспект : дис. ... канд. наук з держ. управління : 25.00.02 / А. С. Карпунець. - Чернігів, 2018. - 253 с.
У дисертації узагальнено теоретичні засади та обгрунтувано пріорітетні напрями та інструменти щодо удосконалення механізму реформування державної служби України. Проаналізовано підходи до дослідження державної служби як соціального інституту, визначено засади її функціонування; визначено підходи до трактування поняття “комунікація” в галузі державного управління; визначено механізм реформування та механізм управління функціонуванням державної служби; проаналізовано зарубіжний досвід організації та функціонування інституту державної служби. Аналіз наукової літератури щодо досліджуваного питання засвідчив, що інститут державної служби є комплексним явищем, який може розглядатися з точки зору правових, організаційних, економічних, культурних, професійних, морально-етичних, соціокомунікативних аспектів. Виділяють два основних підходи до визначення державної служби – діяльнісний та інституціональний. Доведено, що розгляд державної служби як соціального інституту надає можливість ширше поглянути на даний феномен та оцінити його роль і значення у системі суспільних відносин. Установлено, що соціальна сутність державної служби полягає у тому, що вона є відображенням суспільних відносин та цінностей. Водночас, державна служба як інструмент реалізації влади спрямована на виконання функцій і завдань держави, розбудову демократичного суспільства, захист права та інтересів громадян. Запропоновано авторське трактування державної служби як соціального інституту, що у своїй багатоаспектності виступає проміжною ланкою між державою та громадськістю, діє як інструмент реалізації державної політики і канал комунікації між державною та суспільством, має здійснювати свою діяльність на основі партнерства з громадськістю та відкритості задля забезпечення демократії, ефективної реалізації реформ, зміцнення довіри та сталого розвитку держави та суспільства. Установлено, що досягнення ефективності функціонування державної служби можливе за умов формування дієвого механізму управління, що є управлінською системою, яка складається з інституціонального, організаційного, економічного та соціокомунікативного механізмів. Вона включає сукупність норм, методів, інструментів, заходів регулювання усіх аспектів функціонування державної служби; спрямована на забезпечення ефективності виконання функцій держави, якісне надання адміністративних послуг населенню, налагодження ефективної системи комунікації з громадськістю, зміцнення довіри з боку суспільства, забезпечення сталого розвитку держави. З огляду на орієнтацію системи державного управління України на європейські стандарти управління, організацію та функціонування державної служби, установлено необхідність наявності дієвого механізму реформування інституту державної служби. Визначено, що механізм реформування інституту державної служби спрямований на забезпечення адаптації функціонування інституціонального, організаційного, економічного та соціокомунікативного механізмів до викликів внутрішного та зовнішнього середовища; функціонує на засадах гнучкості і орієнтації на новітні та ефективні технології в системі державного управління; має на меті забезпечення сталого розвитку державного управління. Доведено, що реформування державної служби в Україні має бути спрямоване передусім на налагодження ефективних комунікацій як всередині державної служби (горизонтальні, вертикальні рівні управління), так і з зовнішнім середовищем (громадськістю, державними управлінцями української та іноземних держав, організаціями, підприємствами тощо.). Аналіз наукової літератури з питань комунікації в системі державного управління і державної служби надав змогу зробити висновок, що поняття комунікації розкривається науковцями в трьох основних аспектах: з позиції інформаційної взаємодії, інтерактивної (комунікативна взаємодія органів державної влади між собою, взаємодія всередині певної бюрократичної системи, взаємодія їх з суб’єктами громадянського суспільства), управлінської взаємодії (спрямована на формування керуючих сигналів, які посилає певний публічний орган, та отримання зворотного зв’язку з боку регульованої системи). Обгрунтовано необхідність об`єднання цих трьох підходів в єдиний, який найбільш повно визначає сутність“комунікації в системі державної служби”. Це поняття трактується як соціальна взаємодія інституту державної служби з інститутами громадянського суспільства та суб'єктами управлінського впливу (державними службовцями, державними органами та структурами), яка реалізується через інституціоналізовані та неформальні канали комунікації; спирається на традиційні і новітні інструменти та форми взаємодії; має на меті інформування, досягнення консенсусу, врегулювання конфліктів, формування довіри і забезпечення стабільності побудови і функціонування державної служби та суспільства загалом на основі спільної системи цінностей. Зроблено акцент на застосуванні соціальних мереж як одного з інструментів комунікації державних службовців з громадянами, що надасть змогу сприяти поширенню ідей, думок, проектів уряду та підвищенню рівня довіри до влади. Указано на необхідність контролю з боку держави та розробки стандартів роботи державних службовців з соціальними мережами з метою запобігання підриву іміджу, престижу, рівня довіри громадськості до влади у разі надання недостовірної, неетичної інформації або некомпетентного коментаря з боку державного службовця. Узагальнено зарубіжний досвід організації і функціонування інституту державної служби, на підставі чого визначено загальні умови ефективного функціонування такого інституту незалежно від моделі (зокрема, досліджено континентальну, азіатську, англо-саксонську моделі). Установлено, що в основу функціонування системи державної служби має бути покладено відбір компетентних і кваліфікованих кадрів; матеріальна винагорода державних службовців як невід’ємна складова підтвердження їх соціального статусу має переважно відповідати рівню заробітної плати в приватному секторі. Крім того, встановлення заробітної плати має відбуватися на основі рівня кваліфікації, ефективності та досвіду роботи державного службовця. Механізми кар’єрного просування також мають базуватися на заслугах та ефективності та бути невід’ємною частиною кадрової політики. Зарубіжний досвід антикорупційної політики засвідчує, що долання корупції можливе за умов підвищення потенційних витрат і зниження потенційних вигоди від участі в корупційній діяльності шляхом створення чіткої нормативно-правової бази, максимально можливої відкритості для суспільства та наявності політичної волі керівництва. Впровадження системи електронного врядування є також з одним напрямів діяльності уряду щодо запобігання корупції в системі державної служби. Проаналізовано дії інституціонального, організаційного, економічного та соціокомунікативного механізмів функціонування інституту державної служби, досліджено засади їх функціонування, виявлено основні недоліки, розроблено модель формування комунікативного механізму державної служби. Аналіз нормативно-правової бази з питань організації, функціонування та управління в системі державної служби надав можливість дійти висновку, що механізми управління її функціонуванням загалом сформовано. Установлено, що позитивними зрушеннями у напряму реформування державної служби України стало прийняття нового Закону України “Про державну службу” № 889-VIII від 10 грудня 2015 року. Водночас доведено, що потребують подальшого унормування питання: суб’єктного складу конкурсних комісій, формування кадрового резерву державної служби, створення додаткової системи заохочень для кандидатів на посади державної служби в органах місцевого самоврядування, процедури проведення конкурсу на посади державної служби, врегулювання питання політичної неупередженості державних службовців. Дослідження дії організаційного та економічного механізмів функціонування державної служби виявило, що доцільним є посилення уваги до питань фінансового забезпечення інституціального розвитку та проведення прикладних досліджень задля забезпечення подальшого розвитку інституту державної служби. На основі аналізу інституціонального механізму установлено наявність широкого спектру форм і видів участі громадськості в управлінні державними справами та форм взаємодії. Виявлено обмеження, що стоять на заваді реалізації права громадськості на участь в управлінні державою. Установлено, що основними перешкодами на шляху забезпечення ефективних комунікацій в системі державної влади є недосконалість та обмеженість нормативно-правової бази, відсутність єдиної комунікативної стратегії, стандартів інформаційної взаємодії між органами влади та громадськістю, єдиної структури комунікативних підрозділів, правових та організаційних засад функціонування інформаційних підрозділів. На підставі аналізу та виявленні недоліків функціонування системи комунікації державної служби, розроблено соціокомунікативний механізм розвитку державної служби, реалізація якого передбачає систематичну взаємодію всередині системи державного управління та із зовнішнім середовищем; підпорядкованість єдиній комунікативній стратегії; моніторинг і контроль результатів комунікативної взаємодії; послаблення політичного підгрунтя функціонування комунікативної системи державної служби. Установлено, що основними принципами формування соціокомунікативного механізму мають бути: гнучкість; швидка адаптація до змін політичного та соціально-економічного середовища; наукова основа; відповідність технічного забезпечення обсягу та змісту інформаційних потоків; орієнтація на найбільш ефективні технології державного управління; єдність підходу до комунікацій; політична незаангажованість. Обгрунтовано доцільність використання соціологічних досліджень як одного з інструментів налагодження ефективної комунікації в системі державної служби, запропоновано шляхи та напрями удосконалення соціокомунікативного механізму державної служби України. У ході проведеного нами соціологічного дослідження, спрямованого на з’ясування оцінки державними службовцями результатів реформування державної служби України, було встановлено, що: оцінка рівня престижу посади державного службовця корелює з категорією займаної ним посади; державні службовці позитивно оцінюють вплив нового Закону України “Про державну службу” на подальший розвиток державної служби як сервісного інституту. Основою налагодження партнерських відносин між державою та суспільством є долання корупції, інформаційна відкритість державної служби та підвищення заробітної плати державним службовцям. Основною причиною корупції в системі державної служби, на думку респондентів, є бажання компенсувати низьку заробітну плату та відсутність страху щодо наслідків корупційних вчинків. Більшість державних службовців відчувають необхідність розширення кола заходів з підвищення кваліфікації. Загалом має місце негативне ставлення до залучення іноземних фахівців на роботу в органи державного управління. Водночас, державні службовці оцінюють рівень довіри громадськості до їх діяльності як критично низький. Основними причинами зневіри громадян у реалізації реформ, на думку державних службовців, є невиконання обіцянок керівниками держави та депутатами, корупція, відсутність високої кваліфікації та креативного мислення у більшості державних службовців, відсутність прийнятної для більшості громадян стратегії реформування, популізм, невміння або неспроможність втілити в життя найкращі ідеї, “тяганина” у вирішенні будь-яких справ. Основними заходами долання корупції є: залучення до роботи людей із європейським мисленням, належне фінансове забезпечення державних службовців, суворе та безкомпромісне законодавство, невідворотність покарання за корупцію, прозорість доходів і видатків, виховання у молодшого покоління негативного ставлення до хабарництва, залучення до роботи в органах виконавчої влади представників громадянського суспільства, створення дорадчих органів ЦОВВ, подання позитивної інформації у ЗМІ щодо роботи держслужбовців тощо. Виявлено такі проблеми у сфері комунікацій, як: низька ефективність системи реординаційних комунікацій; нерівномірність рівня розвитку сучасних ІКТ на рівні регіонів; невідповідність рівня компетенцій державних службовців рівню розвитку сучасних ІКТ та зростаючому ускладненню технологій; відсутність уніфікованої структури комунікативних підрозділів; невизначеність правових та організаційних засад функціонування інформаційних підрозділів, їх завдань та функції в органі державної влади; несистемність міжвідомчої взаємодії; відсутність довгострокового стратегічного комунікативного планування; невідповідність сучасних програм підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців у сфері урядових комунікацій. Визначено, що удосконалення соціокомунікативного механізму лежить в суб’єктній (долання комунікативної некомпетентності державних службовців) та об’єктній (розвиток сучасних ІКТ, матеріально-технічне забезпечення, усунення комунікативних обмежень на рівні регіонів тощо) площинах. Крім того, розбудова ефективної системи державних комунікацій потребує усунення дисбалансу між суб’єктним й об’єктним аспектами комунікативної діяльності в системі державної служби, а також усунення даного дисбалансу між регіонами України. Він полягає в тому, що рівень кваліфікації трудових ресурсів державної служби відстає від темпів розвитку сучасних ІКТ. Установлено, що демократизація суспільних відносин і розбудова відкритої для суспільства системи державної служби вимагає підвищення рівня комунікативних компетенцій державних службовців як одного з чинників забезпечення ефективності функціонування системи державного управління. Установлено, що усунення дисбалансу між суб’єктним та об’єктним аспектами комунікативної діяльності в системі державної служби потребує нормативно-законодавчого забезпечення розвитку компетенцій державних службовців у сфері ІКТ, впровадження відповідних освітніх програм, збільшення обсягу підготовки державних службовців у сфері ІКТ, розвиток загальнодержавних програм підвищення рівня грамотності щодо застосування сучасних інформаційних технологій, прискорення розвитку ІКТ в регіонах, впровадження відповідних програм технічного та програмного забезпечення регіонів, фінансова підтримка.
The dissertation summarizes the theoretical principles and justifies the priority directions and instruments for improving the mechanism of reforming the civil service of Ukraine. The approaches to the study of the civil service as a social institution are analyzed, the principles of its functioning a determined, the approaches to the interpretation of the notion “communication” in the field of public administration are defined, the reformation mechanism and the management mechanism of the civil service functioning are determined; the foreign experience of the civil service institute organization and functioning is considered. The analysis of scientific literature on the issue under research showed that the civil service institute is a complex phenomenon that can be considered from the point of view of legal, organizational, economic, cultural, professional, moral and ethical, and socio-communicative aspects. There are two main approaches to the definition of civil service – activity-related and institutional. It is proved that the consideration of the civil service as a social institution gives an opportunity to take a broader look at this phenomenon and assess its role and significance in the system of social relations. It has been established that the social nature of the civil service manifests itself in the fact that it is a reflection of social relations, affects the formation of legal consciousness and is an indicator and carrier of existing values. At the same time, the state service as an instrument of power implementation is intended to ensure not only the fulfillment of the state functions and tasks, but also to promote the building of democratic and civil society, to protect the rights and interests of citizens. The author introduces her interpretation of the civil service as a social institution, which in its multidimensional aspect acts as an intermediate link between the state and the public, acts as an instrument for the state policy implementation and a communication channel between the state and society, has to function on the basis of openness and partnership with the public in order to ensure democracy, effective reforms’ implementation, confidence-building and sustainable development of the state and society. It is established that achievement of the efficientcivil service functioning is possible in the conditions of an effective management mechanism formation, which is a management system consisting of institutional, organizational, economic and socio-communicative mechanisms. It includes a set of norms, methods, tools, and measures regulating all aspects of the civil service functioning and is aimed at ensuring the effective performance of state functions, providing high-quality administrative services to the population, establishing an effective communication system with the public, strengthening public confidence, and providing sustainable development of the state. Given the orientation of the Ukrainian public administration system to European standards of management, organization and functioning of the civil service, the necessity of having an effective mechanism for reforming the civil service institution has been established. It is determined that the mechanism of the civil service institute reformation is aimed at ensuring the adaptation of institutional, organizational, economic and socio-communicative mechanisms functioning to the challenges of the internal and external environment; functions on the basis of flexibility and orientation to the latest and most effective technologies in the system of public administration; is oriented to sustainable development of public administration. It is proved that the reform of the civil service in Ukraine should be aimed primarily at establishing effective communication both within the civil service (horizontal, vertical levels of government) and with the external environment (public, government officials of Ukrainian and foreign states, organizations, enterprises, etc.). The analysis of scientific literature on communication in the system of public administration and civil service has made it possible to conclude that the concept of communication is disclosed by scientists in three main aspects: from the standpoint of information interaction, interactive (communicative interaction of state authorities with each other, interaction within a certain bureaucratic system, their interaction with the subjects of civil society), management interaction (directed to the formation of control signals sent by a certain public authority and feedback receipt from the regulated system). The necessity of combining these three approaches into the one that most fully defines the essence of “communication in the system of civil service” is substantiated. This concept is interpreted as social interaction of the civil service with institutes of civil society and actors of managerial influence (civil servants, state bodies, and structures), which is implemented through institutionalized and informal channels of communication; is based on traditional and newest tools and forms of interaction; is aimed at informing, reaching consensus, resolving conflicts, building trust and ensuring the stability of the civil service and society in general construction and functioning on the basis of a common system of values. The emphasis is layed on the use of social networks as one of the tools of communication between civil servants and citizens, which will help to spread ideas, thoughts, and government projects and to increase the level of confidence in government. The necessity of the state control and elaboration of standards of civil servants’ work with social networks is indicated in an effort to prevent undermining of image, prestige, level of public confidence in power in case of providing false, unethical information or incompetent comment by a civil servant. The foreign experience of the civil service institute organization and functioning generalized, which gave an opportunity to determine the general conditions for the effective functioning of such an institution irrespective of the model (in particular, the continental, Asian, and Anglo-Saxon models are investigated). It has been established that selection of competent and skilled personnel should be put in the basis of the civil service system functioning; the material remuneration of civil servants as an integral part of the confirmation of their social status should preferably correspond to the level of wages in the private sector. In addition, wages should be based on the level of qualification, efficiency and experience of a civil servant. Career development mechanisms should also be based on merit and effectiveness and be an integral part of the staffing policy. The foreign experience of anti-corruption policy shows that defeating corruption is possible in the face of raising potential costs and reducing the potential benefits of engaging in corruption through establishment of a clear legal framework, maximum openness to society and availability of political leadership of the government. Therefore, implementation of the e-governance system is one of the government's efforts to prevent corruption in the civil service system. Activities of the institutional, organizational, economic and socio-communicative mechanisms of the civil service institute functioning have been analyzed as well as the principles of their functioning, the main drawbacks have been revealed, the model of the civil service communicative mechanism formation has been developed. The analysis of the regulatory framework related to the organization, functioning and management of the civil service system made it possible to conclude that the mechanisms for managing its functioning were generally formed. It was established that the adoption of the new Law of Ukraine “On Civil Service” № 889-VIII of December 10, 2015 led to positive changes in the direction of reforming the civil service of Ukraine. At the same time, it has been proved that there is a need for further regulation of the following issues: parties of the competition commissions, the formation of the civil service personnel reserve, the creation of an additional incentive system for candidates for civil service positions in local self-government bodies, the procedures for conducting a competition for civil service positions, resolving the issue of political impartiality of public officers. The study of the effectiveness of organizational and economic mechanisms of the civil service functioning has shown that it is desirable to increase attention to the issues of financial provision of institutional development and to conduct applied research in order to improve the civil service institute. On the basis of the analysis of the institutional mechanism, a wide range of forms and types of public participation in the management of state affairs and forms of interaction was established. The restrictions on the implementation of the right of citizens to participate in the management of public affairs have been identified. It is established that the main obstacles to effective communication in the system of state power are the imperfection and limitations of the regulatory framework, the lack of a unified communicative strategy, standards of information interaction between authorities and the public, the unified structure of communicative units as well as legal and organizational principles of information units’ operation. Based on the analysis and detected shortcomings in the functioning of the civil service communication system, it became possible to elaborate a socio-communicative mechanism for the development of civil service, the implementation of which involves systematic interaction within the system of public administration and with the external environment; subordination to a single communicative strategy; monitoring and control of communicative interaction results; weakening of the political basis of the civil service communicative system functioning. It has been established that the main principles of the formation of a socio-communicative mechanism should be: flexibility, rapid adaptation to changes in the political and socio-economic environment, scientific basis, compliance of technical support to the volume and content of information flows, focus on the most effective technologies of public administration, unity of approach to communications; political negligence. The expediency of using sociological research as one of the tools for establishing effective communication in the civil service system is substantiated; ways and directions for improvement of the socio-communicative mechanism of the civil service of Ukraine are proposed. In the course of our sociological research aimed at elucidating civil servants’ assessment of reformation of the civil service of Ukraine, it was established that: the assessment of the prestige level of a civil servant's position correlates with the category of his or her position; civil servants positively evaluate the impact of the new Law of Ukraine "On State service" on the further development of the civil service as a service institute. The foundation for the establishment of partnership relations between the state and society is corruption overcoming, information transparency of the public service and higher salaries to civil servants. According to respondents, the main reason for corruption in the civil service system is the desire to compensate for low wages and lack of fear of the corruption consequences. Most civil servants feel that there is a need to expand the range of advanced training activities. In general, there is a negative attitude towards attracting foreign specialists to work in public administration. At the same time, public officials assess the level of public confidence in their activities as critically low. In the opinion of civil servants, the main reasons for citizens’ disenchantment with reforms’ implementation are unfulfilled promises by the state leaders and deputies, corruption, lack of high qualification and creative thinking in the majority of civil servants, the lack of a strategy for reforms acceptable to most citizens, populism, inability or inconsistency to put into practice the best ideas, “procrastination” in solving any issues. The main measures to overcome corruption are: involvement of people with European thinking in work, adequate financial support for civil servants, strict and uncompromising legislation, inevitability of punishment for corruption, transparency of incomes and expenditures, education in the younger generation of negative attitude to bribery, involvement of civil society representatives in work in executive bodies, creation of advisory bodies of the CEB, the provision of positive information in the media on the work of civil servants, etc. The following problems in the field of communications were identified: low efficiency of the system of reordinating communication, uneven level of development of modern ICTs at the regional level, inconsistency of civil servants’ competence with the level of modern ICT development and the growing complication of technologies, absence of unified structure of communicative units, uncertainty of legal and organizational principles of information divisions’ functioning as well as their tasks and functions in the body of state power, irregular interagency interaction, lack of long-term strategic communication planning, mismatch of modern schooling programs and training of civil servants in government communications. It is determined that the improvement of the socio-communicative mechanism lies in the subject (overcoming the communicative incompetence of civil servants) and the object (the development of modern ICT, material and technical support, elimination of communicative constraints at the regional level, etc.) areas. In addition, the development of an effective system of state communications requires elimination of imbalance between the subject and object aspects of communicative activity in the civil service system, as well as the elimination of this imbalance between Ukrainian regions. It lies in the fact that the level of qualification of the civil service labor resources lags behind the pace of modern ICTs’ development. It has been established that the democratization of public relations and development of a civil service system that is open to the public requires an increase in the level of communicative competence of civil servants as one of the factors ensuring the effective functioning of the public administration system. It is determined that eliminating the imbalance between the subject and object aspects of communicative activity in the civil service system requires regulatory and legislative support for the development of civil servants’ competences in the field of ICT, implementation of relevant educational programs, increase of ICT courses for civil servants, development of national programs raising the level of literacy with regard to the use of modern information technologies, accelerating the ICT development in the regions, introduction of relevant programs for technical and software provison in regions, and financial support.

Моісеєнко, О. М. Формування інституціонального механізму державного управління економічним розвитком України : дис. ... канд. наук з держ. управління : 25.00.02 / О. М. Моісеєнко. - Чернігів, 2021. - 248 с.
Дисертацію присвячено актуальним проблемам, пов’язаним із з’ясуванням специфіки формування інституціонального механізму державного управління економічним розвитком, що забезпечує розподіл владних повноважень між основними агентами соціально-економічних відносин. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення попередніх наукових досліджень щодо визначення змісту та ролі державного управління економічним розвитком, а також запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у комплексному дослідженні інституалізації відносин в економічній сфері, інституційного забезпечення розподілу влади з метою подальшого розвитку соціально-економічної системи України. Проведено аналіз основних теоретичних парадигм в межах науки державного управління, який дозволив зробити висновок про те, що мета державного втручання в економіку розглядалася дослідниками неоднозначно. Зроблено висновок, що цілями державного управління економічною сферою з точки зору конструктивності дій її суб'єктів є покращення умов ефективного вибору впровадження та проведення інституціональних змін. Схарактеризовано функції державного управління та запропоновано державне управління економікою розглядати як свідомий вплив держави на економічні об’єкти та процеси з метою надання певної спрямованості господарській діяльності шляхом узгодженості дій суб’єктів національної економіки та, у перспективі, досягнення бажаних результатів. Автором констатується, що ефективне державне управління розвитком економіки України має передбачати впровадження нової якості формування інституціонального механізму, що включає м’які механізми (консультаційні та інформаційні), а також поєднує завдання модернізації національної економіки та забезпечення збалансованого розвитку держави. У роботі визначено, що державне управління економічним розвитком країни має здійснюватися комплексно, системно та послідовно за допомогою організованих заходів правового, соціального, політичного, фінансового характеру. Представлено та обґрунтовано механізм досягнення балансу суспільних інтересів та механізм впливу держави на розвиток інституціональної структури, що підкреслюють присутність владних відносин у всіх громадських зв’язках і взаємодіях. На основі дослідження сутність публічно-економічної влади та її складових наголошено на необхідності формування інституціонального механізму державного управління розвитком економіки та зазначено про необхідність прийняття стратегічних державних рішень лише за умови узгодження з представниками публічного сектору. Окреслено місце й роль інституціонального механізму в системі механізмів державного управління економічним розвитком та запропоновано до структури такого механізму управління включити організаційну компоненту й нормативну компоненту. У роботі представлена концептуальна схема запуску інституціонального механізму державного управління економічним розвитком, що складається з блоків ініціативи, підтримки та удосконалення та запропоновано авторське визначення щодо трактування сутності «інституціонального механізму державного управління розвитком економіки». Проведено аналіз ефективності державного управління економічним розвитком та засвідчено позитивні зрушення в системі стратегічного планування в частині ухвалення важливих документів для розвитку економічної сфери в державі. Встановлено, що: 1) іноземне інвестування в національну економіку відбувається за моделлю слаборозвинених країн, що виключає швидке поширення новітніх технологій та представлено схему взаємодії суб'єктів економіки; 2) ефективним та дієвим шляхом впливу на представників економічної влади є контроль із боку громадського суспільства, яке в сучасній економіці стає одним із суб’єктів економічних відносин та має можливість сформувати дієву систему публічно-економічної влади; 3) існує зв'язок між рівнем розвитку громадянського суспільства й економіки країни відповідно до якого нація може дозволити собі будувати громадянське суспільство лише на основі певного, досить високого рівня розвитку економіки. Автором у науковий обіг введено показник «потенціал інституціоналізації», який надає можливість виділяти та ідентифікувати перспективні напрямки розвитку публічно-економічної влади. У роботі визначено, що «потенціал інституціоналізму» – це показник, який дає можливість віднести економічну систему до того чи іншого типу, ідентифікуючи таким чином і форму власної взаємодії. В авторській трактовці елементами «потенціалу інституціоналізму» слід вважати рівень розвитку інститутів влади, рівень участі держави в управлінні економікою, рівень ієрархії учасників економічних відносин, рівень свободи, рівень сприйняття інновацій в рамках існуючої соціально-економічної системи. Побудовано механізм взаємодії владних і підприємницьких структур та сформовано ключові принципи, на які має опиратися інституціоналізація. Схарактеризовано стратегічні пріоритети зміцнення інституційного базису політики економічного розвитку в Україні та представлено етапи організаційного механізму сприяння такому розвитку. Головним завданням держави визнано формування ефективної економічної стратегії та подальша консолідація суспільства в напрямі її реалізації, що включає сприяння налагодженню партнерських відносин між усіма економічними суб’єктами. Представлено інституціональний механізм державного управління економічним розвитком, що передбачає на шляху до досягнення стратегічних цілей розвитку економіки України формування належного інституціонального середовища. Виділено інституціональні загрози розвитку економіки та сформовано механізм підвищення ефективності державного управління економічним розвитком, визначено елементи формування інституційного середовища забезпечення економічного розвитку країни. Була вирішена проблема визначення перспективних кроків держави, які спрямовані на оптимізацію інституційних ризиків стихійного розвитку економічної влади в умовах посилення глобальної невизначеності за рахунок забезпечення політики інституційного протекціонізму у контексті вирішення завдань довгострокового підвищення національної конкурентоспроможності. Доведено, що в ситуації кризи, дестабілізації економіки, вплив держави на інвестиційний процес набуває особливого значення, тому пожвавлення інвестиційної діяльності – одна з умов виходу для сталого розвитку. Окреслено механізми і канали державного управління інноваційноінвестиційним розвитком країни. Основні напрями інвестиційної політики включають: проведення децентралізації інвестиційного процесу; перехід відбезповоротного фінансування підприємств до кредитування їх на платній і поворотній основі; збереження ролі держави як інвестора у сфері найважливіших виробництв, соціальній сфері, суспільно значущих об'єктів; посилення контролю за цільовим витрачанням коштів бюджету, спрямованих на інвестиції; використання централізованих інвестицій на реалізацію ефективних програм і проєктів, що швидко окуповуються, розширення практики їх часткового фінансування; стимулювання приватних та іноземних інвестицій, вдосконалення нормативної бази, надання гарантій та страхування інвестицій. Ступінь розширення державної участі має об'єктивні межі, обумовлені, з одного боку, реальними фінансовими можливостями, а з другого – завданням стимулювання, а не витіснення приватних інвестицій. Принципи державної інвестиційної політики при існуючих ресурсних обмеженнях і несформованість ринкових механізмів інвестування передбачають вибір пріоритетних напрямів інвестування, підвищення ступеня керованості інвестиційним процесом на основі посилення обґрунтованості, послідовності й комплексності розроблюваних заходів. При орієнтованості інвестиційної стратегії в цілому на перенесення центру ваги з державного інвестування на формування сприятливого інвестиційного середовища державна інвестиційна політика має бути спрямована на підтримку пріоритетних галузей і виробництв, носити системний і виважений характер. Зроблено висновок, що активізація інвестиційної активності породжує в суспільстві низку проблем внаслідок чого виникає проблема розподілу «інституційних ресурсів суспільства», які доцільно розглядати як сукупність адаптивних можливостей, пов’язаних з достатнім рівнем стійкої економічної довіри та масовою схильністю до конструктивного вирішення господарчих конфліктів в умовах трансформаційних змін.
The dissertation is devoted to topical issues related to clarifying the specifics of the formation of the institutional mechanism of state management of economic development, which ensures the distribution of power between the main agents of socioeconomic relations. The dissertation provides a theoretical generalization of previous research to determine the content and role of public administration of economic development, as well as a new solution to the scientific problem, which is manifested in a comprehensive study of institutionalization of economic relations, institutional support for further development of socio-economic system of Ukraine. An analysis of the main theoretical paradigms within the science of public administration, which led to the conclusion that the purpose of government intervention in the economy was considered by researchers ambiguous. It is concluded that the goals of public administration in the economic sphere in terms of constructive actions of its subjects are to improve the conditions for effective choice of implementation and implementation of institutional changes. The functions of public administration are characterized and it is proposed to consider public administration of the economy as a conscious influence of the state on economic objects and processes in order to provide a certain direction of economic activity by coordinating the actions of national economies and, in the long run, achieving desired results. The author states that effective state management of Ukraine’s economic development should provide for the introduction of a new quality of institutional mechanism formation, which includes soft mechanisms (consultation and information), as well as combines the tasks of modernizing the national economy and ensuring balanced state development. The paper defines that the state management of economic development of the country should be carried out comprehensively, systematically and consistently with the help of organized measures of legal, social, political, financial nature. The mechanism of achieving the balance of public interests and the mechanism of state influence on the development of the institutional structure are presented and substantiated, emphasizing the presence of power relations in all public relations and interactions. Based on the study, the essence of public economic power and its components emphasized the need to form an institutional mechanism of state management of economic development and noted the need for strategic government decisions only with the consent of the public sector. The place and role of the institutional mechanism in the system of mechanisms of state management of economic development are outlined and it is suggested to include the organizational component and the normative component in the structure of such management mechanism. The paper presents a conceptual scheme for launching the institutional mechanism of state management of economic development, consisting of blocks of initiative, support and improvement, and proposes an author's definition of the essence of the "institutional mechanism of state management of economic development." An analysis of the effectiveness of public management of economic development and showed positive changes in the system of strategic planning in terms of adopting important documents for the development of the economic sphere in the country. It is established that: 1) foreign investment in the national economy is based on the model of underdeveloped countries, which eliminates the rapid spread of new technologies and presents a scheme of interaction of economic entities; 2) an effective and efficient way to influence the representatives of economic power is the control of civil society, which in the modern economy becomes one of the subjects of economic relations and has the opportunity to form an effective system of public economic power; 3) there is a connection between the level of development of civil society and the country's economy, according to which a nation can afford to build a civil society only on the basis of a certain, fairly high level of economic development. The author introduced the indicator "potential of institutionalization" into scientific circulation, which provides an opportunity to identify and identify promising areas of development of public and economic power. The paper defines that the "potential of institutionalism" is an indicator that makes it possible to attribute the economic system to a particular type, thus identifying the form of their own interaction. In the author's interpretation, the elements of "potential of institutionalism" should be considered the level of development of government institutions, the level of state participation in economic management, the level of hierarchy of economic relations, the level of freedom, the level of perception of innovation within the existing socioeconomic system. The mechanism of interaction of power and business structures is built and the key principles on which institutionalization should be based are formed. The strategic priorities of strengthening the institutional basis of economic development policy in Ukraine are characterized and the stages of the organizational mechanism of promoting such development are presented. The main task of the state is the formation of an effective economic strategy and further consolidation of society in the direction of its implementation, which includes the promotion of partnerships between all economic entities. The institutional mechanism of state management of economic development is presented, which envisages the formation of a proper institutional environment on the way to achieving the strategic goals of economic development of Ukraine. Institutional threats to economic development are highlighted and a mechanism for improving the efficiency of state management of economic development is formed, elements of forming the institutional environment for economic development of the country are identified. The problem of identifying promising steps of the state aimed at optimizing the institutional risks of spontaneous development of economic power in the context of increasing global uncertainty by ensuring the policy of institutional protection in the context of solving problems of long-term national competitiveness. It is proved that in a situation of crisis, destabilization of the economy, the influence of the state on the investment process becomes especially important, so the revival of investment activity is one of the conditions for sustainable development. Mechanisms and channels of state management of innovation and investment development of the country are outlined. The main directions of investment policy include: decentralization of the investment process; transition from non-repayable financing of enterprises to lending to them on a paid and repayable basis; preservation of the role of the state as an investor in the sphere of the most important productions, social sphere, socially significant objects; strengthening control over the targeted spending of budget funds aimed at investment; use of centralized investments for the implementation of effective programs and projects that pay off quickly, expanding the practice of their partial financing; stimulating private and foreign investments, improving the regulatory framework, providing guarantees and investment insurance. The degree of expansion of state participation has objective limits, due, on the one hand, to real financial opportunities, and on the other - the task of stimulating rather than displacing private investment. The principles of state investment policy with the existing resource constraints and the lack of market investment mechanisms provide for the choice of priority areas of investment, increasing the degree of control over the investment process based on strengthening the validity, consistency and complexity of the developed measures. With the investment strategy as a whole focused on shifting the focus from public investment to the formation of a favorable investment environment, public investment policy should be aimed at supporting priority industries and industries, be systematic and balanced. It is concluded that the intensification of investment activity creates a number of problems in society resulting in the problem of allocation of "institutional resources of society", which should be considered as a set of adaptive capabilities associated with a sufficient level of sustainable economic confidence and mass propensity to constructively resolve economic conflicts transformational changes.

У роботі досліджено теоретико-методологічні засади системи управління економічною ефективністю на підприємствах сільськогосподарського спрямування загалом, та молочного скотарства зокрема. У роботі проведено аналіз організаційної структури управління підприємством то основних показників його діяльності. Обґрунтована необхідність побудови системи управління економічною ефективністю на підприємствах. Проаналізовано та узагальнено методологічні аспекти створення системи управління економічною ефективністю на підприємствах, а саме визначено основні етапи процесу здійснення управління економічною ефективністю, наведено детальний опис механізму її функціонування та типову модель існування на підприємствах. Обґрунтована необхідність реорганізації існуючої системи управління економічною ефективністю та запропоновано комплекс заходів і стратегічних ініціатив з формування ефективної системи управління економічною ефективністю на досліджуваному підприємстві.
В работе исследованы теоретико-методологические основы системы управления экономической эффективностью на предприятиях сельскохозяйственного направления в общем, и молочного скотоводства в частности. В работе проведен анализ организационной структуры управления предприятием то основных показателей его деятельности. Обоснована необходимость построения системы управления экономической эффективностью на предприятиях. Проанализированы и обобщены методологические аспекты создания системы управления экономической эффективностью на предприятиях, а именно определены основные этапы процесса осуществления управления экономической эффективностью, приведено подробное описание механизма ее функционирования и типичную модель существования на предприятиях. Обоснована необходимость реорганизации существующей системы управления экономической эффективностью и предложен комплекс мер и стратегических инициатив по формированию эффективной системы управления экономической эффективностью на исследуемом предприятии.
The theoretical and methodological foundations of the economic efficiency management system at agricultural enterprises in general, and dairy cattle breeding in particular, are investigated in the work. The analyze of the organizational structure of the enterprise management and the main indicators of its activities is held. The necessity to build an economic efficiency management system at enterprises is justified. Methodological aspects of creation of the economic efficiency management system at enterprises are analyzed and summarized, namely, the main stages of the economic efficiency management process are determined, a detailed description of the functioning mechanism and a typical model of existence at enterprises are given. The necessity of the existing economic efficiency management system reorganization is justified and the complex of measures and strategic initiatives on formation of the effective economic efficiency management system at the enterprise is offered.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія та історія економічної думки. – Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет». – Дніпропетровськ, 2012
Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.01.01– экономическая теория и история экономической мысли. – Государственное высшее учебное заведение «Национальный горный университет».
Thesis for Doctor of economic sciences degree, specialty 08.01.01 - Economic Theory and History of Economic Thought. State Higher Education Public Institution, "National Mining University." - Dnepropetrovsk, 2012
У дисертаційній роботі сформовано теоретико-методологічні засади дослідження інституціональних факторів співвідношення ринкової та державної координації економічної діяльності, розроблено науково обґрунтовану концепцію їх ефективного поєднання в Україні. Аналіз співвідношення ринкової та державної координації економічної діяльності здійснено на основі методології системного інтегралізму, яка поєднує у межах інституціоналізму теоретичні здобутки тих наукових дисциплін, які пов’язані з вивченням природи людини та її мотивів до економічної діяльності. За рахунок цього координацію визначено як процес взаємної упорядкованості економічної діяльності суб’єктів господарювання, яка досягається через виконання ними однакових правил поведінки, що мають у своїй основі норми, базовані на соціокультурних цінностях. Останні є основою, на якій під впливом системи інституціональних факторів встановлюється співвідношення між державною і ринковою координацією у кожній національній економіці. Розроблено підхід до виміру співвідношення ринкової та державної координації на основі виокремлення й оцінки функціональної ролі цих інститутів у досягненні стану інституціональної рівноваги, здійснено кількісну і якісну оцінку соціокультурних цінностей українців та розроблено засади науково-виваженої концепції формування в Україні ефективної моделі координації.
В диссертационном исследовании сформировано теоретико-методологические основы исследования институциональных факторов соотношения рыночной и государственной координации экономической деятельности, разработано концепцию их эффективного соединения в Украине. Анализ соотношения рыночной и государственной координации экономической деятельности осуществлен на основе методологии системного интегрализма, которая соединяет в русле институциональной теории теоретические достижения тех научных дисциплин, которые связаны с изучением природы человека и мотивов его экономической деятельности. За счет этого координацию определено как процесс упорядочения экономической деятельности субъектов хозяйствования, которая достигается через выполнение ими одинаковых правил поведения, которые базируются на нормах, за которыми находятся социокультурные ценности. Последние формируют основу, на которой под воздействием институциональных факторов устанавливается соотношение между государственной и рыночной координацией в каждой национальной экономике. В системах, где экономическая деятельность субъектов упорядочивается на основе общих морально-этических ценностей, отсутствует необходимость широкого применения правовых и властных рычагов принуждения к выполнению правил, что приводит к доминированию рыночной координации по сравнению с государственной и наоборот. На основе исследования исторических условий формирования украинской ментальности, а также за счет применения методик кросскультурного анализа ценностей Г. Хофстеда и Ш. Шварца, диагностирована ориентация украинцев преимущественно на государственную координацию по сравнению с рыночной, специфическое отношение к власти, реализующее себя в ее игнорировании и одновременно моральном оправдании при условии извлечения собственной выгоды, практически полное отсутствие в общественном сознании элементарного понимания сути либеральных ценностей. Благодаря совместному функционированию рынка, государства и гражданского общества в каждой национальной экономике формируется соотношение сил, которое определяет его приближение к состоянию максимальной устойчивости и упорядочения через выполнение субъектами необходимых для экономической деятельности правил. Для выделения и количественного измерения доли рынка и государства в таком соотношении разработан подход, предполагающий расчет показателя «Общий индекс институтов координации». Последний сформирован за счет соединения индикаторов, в которых соединены индексы экономической свободы, демократии, конкуренции (сила рынка) и индексы человеческого развития, прав собственности, государственного управления и экономических функций государства (сила государства). В ходе применения данного подхода установлена положительная корреляция между рыночной и государственной координацией (в странах, обладающих сильным государством, эффективным является рынок), а также выявлена линейная связь между институтами координации и ценностями (в странах, имеющих низкие показатели дистанции власти, а высокие индивидуализма – преобладает рыночная координация по сравнению с государственной). На основе результатов количественной и качественной оценки ценностей украинцев, а также расчета «Общего индекса институтов координации» и его последующей корреляции с ценностными индикаторами, выявлены специфические черты существующей в Украине модели соотношения институтов координации и разработаны основные направления концепции ее реформирования
In the Thesis there are formed the theoretical and methodological bases for research of institutional factors the parity of market and state coordination of economic activity, it is developed a scientifically based concept for an effective combination concerning Ukraine. The Analysis of the parity of market and state coordination of economic activities is carried out on the basis of the methodology of system integralism, which unites in the frame of institutional theory theoretical achievements of disciplines, associated with the study of human nature and motives for their economic activity. Due to this the coordination is defined as a process of mutual orderliness of economic entities’ economic activity, which is achieved for the execution of the same rules of conduct, having as its core standards based on socio-cultural values. The latter are the basis on which under the influence of institutional factors the relationship between state and market coordination are set in each of the national economy. As well it is worked out an approach to quantifying the ratio of market and state coordination in the selection and evaluation of the functional role of these institutions in achieving the institutional balance in the society, in both quantitative and qualitative assessment of the socio-cultural values and there are developed the principles of Ukrainian scientifically proved concept for formation of effective models of coordination in Ukraine

Дубина, М. В. Розвиток ринку фінансових послуг України на основі формування інституту довіри : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.08 / М. В. Дубина. - Чернігів, 2018. - 676 с.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних, методологічних та методичних засад функціонування ринку фінансових послуг України на основі формування інституту довіри та розробленню практичних рекомендацій щодо його розвитку. Розкрито сутність ринку фінансових послуг як системи з визначенням його структури, основних функцій та чинників, які мають змогу змінювати розвиток такого ринку. Проведено аналіз природи довіри як неформального фактора, що впливає на функціонування зазначеного ринку, досліджено її види та обґрунтовано сутність дефініції «фінансова довіра». Сформульовано на основі синтезу системно-синергетичного та інституційного підходів методологічні засади дослідження коеволюції інституту довіри та ринку фінансових послуг шляхом виявлення закономірностей і принципів такого процесу; через використання процесуально-детерміністського підходу визначено базові моделі такого процесу. Розроблено методику оцінювання поточного стану ринку фінансових послуг, яку запропоновано здійснювати за допомогою застосування двовимірної узгодженої системи наукових підходів: системного та секторального. Також визначено концептуальні підходи до моделювання вихідного рівня довіри на ринку фінансових послуг та проаналізовано основні його параметри. Обґрунтовано концептуальні положення функціонування механізму розвитку ринку фінансових послуг на основі формування інституту довіри й поглиблено науково-прикладні засади ідентифікації стратегічних імперативів підвищення рівня фінансової довіри в українському суспільстві.
Диссертация посвящена исследованию теоретических, методологических и методических основ функционирования рынка финансовых услуг Украины на основе формирования института доверия и разработке практических рекомендаций по развитию такого рынка. Раскрыта сущность рынка финансовых услуг как системы с определением его структуры, сегментного состава, основных функций и факторов, которые могут изменять развитие такого рынка. Проведен анализ природы доверия как неформального фактора, влияющего на функционирование указанного рынка, исследованы его виды и обоснована сущность дефиниции «финансовое доверие». Сформулированы на основе синтеза системно-синергетического и институционального подходов методологические положения исследования коэволюции института доверия и рынка финансовых услуг путем выявления её закономерностей и принципов; использование процессуально-детерминистского подхода позволило определить базовые модели такого процесса. Разработана методика оценки текущего состояния рынка финансовых услуг, которую предложено осуществлять с помощью применения двумерной согласованной системы научных подходов: системного и секторального. Также определены концептуальные подходы к моделированию исходного уровня доверия на рынке финансовых услуг и проанализированы основные его параметры. Обоснованы концептуальные положения функционирования механизма развития рынка финансовых услуг на основе института доверия и углублены научно-прикладные основы идентификации стратегических императивов повышения уровня финансового доверия в украинском обществе.
The thesis is devoted to the research of theoretical, methodological and methodical principles of the financial services market functioning in Ukraine based on the institute of trust establishment and development of practical recommendations for its development. The essence of the financial services market as an integral system with the definition of its structure, segment composition, main functions and factors that are able to change this market development is revealed. An analysis of trust nature as an informal factor influencing the specified market functioning is conducted, its species are investigated and the necessity of introducing into the categorical apparatus of economic science the definition of «financial trust» is substantiated. Based on the synthesis of system-synergetic and institutional approaches, methodological foundations of the co-evolution study of the institute of trust in the financial services market by identifying the basic laws (substantial conditionality, ontological combination, dynamics determination) and principles of the mentioned process (dynamism, interdisciplinarity, stable correlation, synergism, mutual determinism, quantification and elasticity) are formulated, which allowed to substantiate principles of formation, existence and development of the financial services market, as well as principles of emergence, evolution and formation of a trust institution. Knowledge of co-evolution principles of the financial services market and the trust institute made it possible to identify basic models of such a process. This was implemented through use of the procedural-deterministic approach. A methodology for assessing the current state of the financial services market is produced, which is proposed to be implemented through the application of a two-dimensional, coherent system of scientific approaches: sectoral and systemic. This allowed conducting a diagnosis of the current state of the financial services market. In addition, conceptual approaches to modeling the initial level of trust in the financial services market are proposed and the main parameters of it are analyzed. The outline provided the opportunity to identify a complex of systemic problems of this market development, which were analyzed and substantiated through the prism of ensuring the growth of the financial trust level within its boundaries. Through conceptualization of the process of systematization of the financial services market, expediency of developing the doctrine of its development and its implementation into the system of the produced strategic documents development of the defined market is proved. Scientific and applied positions of the development mechanism of the financial services market functioning on the basis of the trust institution establishment and in-depth scientific and applied principles of identifying strategic imperatives for raising the financial trust level in Ukrainian society are determined.

Кризові процеси в розвитку європейської інтеграції та ЄС, які вразили їх у другому десятилітті XXI століття, породжувались глибоко вкоріненими внутрішніми факторами, тісно пов'язаними з об'єктивно хвилеподібним характером соціально-економічного та технологічного розвитку. Вони не є унікальними для досвіду ЄС, оскільки кризи час від часу супроводжували розвиток процесу європейської інтеграції. Однозначний багатовимірний характер кризових процесів та їх складний характер не повинні вводити в оману: насправді ми маємо справу з різними аспектами (гранями) загального кризового процесу в процесі європейської інтеграції.

У сучасних умовах жорсткої конкуренції між великими корпоративними об’єднаннями, впливу транснаціональних корпорацій на економіку країн та регіонів світу нагальним завданням є формування власних великих промислово-фінансових об’єднань. Одним з ефективних засобів консолідації промислового і фінансового капіталу, налагодження вигідних технологічних і господарських зв’язків, залучення інвестицій і підйому виробництва, забезпечення інноваційної моделі розвитку є створення промислово-фінансових груп (ПФГ), проте, не зважаючи на існуючу потребу та позитивний зарубіжний досвід функціонування промислово-фінансових об’єднань, ПФГ в Україні не отримали поширення.
In today's highly competitive between large corporate associations influence of transnational corporations on the economies of countries and regions urgent to form their own large financial-industrial groups. One effective means of consolidating industrial and financial capital, establishing favorable technological and economic relations, investment and increase production, providing innovative model of development is to create financial-industrial groups (FIGs), but despite the existing need and positive foreign experience operation of industrial and financial groups, IFG in Ukraine were not widespread.

У дисертації розроблено методичні засади врахування впливу якості державного регулювання економіки та ефективності уряду на рівень економічного розвитку країни, визначення часових орієнтирів та економічних наслідків зміни регуляторної спроможності держави, чутливості соціального сектору економіки до регуляторних інтервенцій держави, оцінювання ефективності політичних інститутів в Україні, дослідження стійкості соціо-економіко-політичних взаємозв’язків та внутрішніх взаємозв’язків у системі "економічний – політичний – соціальний розвиток"; визначено концептуальні напрямки реформування системи державного регулювання економіки України з урахуванням соціо-економіко-політичних взаємозв’язків.
In the thesis the methodical principles for consideration of the influence of quality of state regulation of the economy as well as the efficiency of the government on the level of economic development of the country, for definition of timeline guidence and economic consequences of changes in the regulatory capacity of the state, for sensitivity of the social sector of the economy to the state regulatory interventions, for evaluation of the effectiveness of political institutions in Ukraine, for study of the stability of socio-economic and political interconnections as well as of internal interrelations in the system "economic - political - social development" have been developed; the conceptual directions for reforming the system of state regulation of the economy of Ukraine based on socio-economic and political interconnections have been determined. Methodical tooling, concerning integral designation and forecasting of the level of sustainability of socio-economic and political relationships that helps to distinguish the level of balancing of the impact of state regulatory interconnections on the economy, social progress and the efficiency of political institutions, as well as to take into account the system’s interconnections and the complementary impact of economic, social and political development, has been set up. Estimation results have shown that during 2010- 2011 the integral level of sustainability of socio-economic and political interconnections in Ukraine was critical, during 2013-2015 these relationships were quite stable, and in 2012 and during the forecast period 2017-2022 would remain unstable. Time lags have been substantiated, after which the macroeconomic parameters react most noticeably to changes in the regulatory capacity of the state, their significance is predicted in the medium term. According to the results of the study, it has been concluded that the growth of the regulatory capacity of the state positively and without lag affects the balance of the current account to GDP, GDP growth and GDP per capita. The maximum strength of the relationship between this parameter and total government final consumption expenditure in relation to GDP takes place within a lag of 1 year (the effect is direct). Within a delay of 2 years, the growth of the regulatory capacity of the state most strongly and negatively affects the gross accumulation of capital to GDP and the export of goods and services; within a 4-year lag, it affects total reserves most strongly in months of imports (inverse connection) and the ratio of total exports and imports to GDP (direct connection). Within a 5-year lag, the response of the GDP deflator (inverse connection), the import of goods and services, and employment (direct connection) to the growth of the regulatory capacity of the state is most noticeable. The influence of the quality of state regulation of the economy and the effectiveness of the government on the integral indicator of social development and its components, which characterize the demographic situation, level, safety, education and health of the population, social relations and social activity in the country, ensuring gender equality and public trust in institutions, has been substantiated. The study has shown that in Ukraine, the state’s regulatory ability influences demographic indicators, gender equality, and public health parameters to the highest degree. Improving the quality of state regulation of the economy significantly affects the credibility of institutions, social activity and social ties, while increasing the efficiency of government contributes to improving the social development of the country. The approach of distinguishing the efficiency of political institutions of Ukraine which provides an integrated generalization of the parameters of political stability and the absence of violence in the country, the effectiveness of the government, the quality of government regulation, the rule of law, corruption control, taking into account the strength and nature of relations between them has been developed. It has been revealed that in Ukraine the greatest response to political decisions is shown by such indicators as political stability and absence of violence, government effectiveness, quality of government regulation, rule of law, corruption control. Their generalization within the integral indicator and assessment of its dynamics for Ukraine has shown that in 2002-2007 it increased at insignificant rates, in 2007-2014 the tendency changed to downward, and since 2014 – again to an increase. Meanwhile, the absolute value of this indicator for the entire period of 2002-2016 corresponded to a low level. A toolkit has been developed for predicting the influence of the integral level of the sustainability of socio-economic and political interconnections of social development indexes, the effectiveness of political institutions and the elasticity of macroeconomic transformations to changes in the level of regulatory capacity of the state. While forecasting for 2012-2020, increase in the impact of social changes in Ukraine would reduce the integral level of stability of socio-economic and political interrelations, whereas in 2012-2022 it would increase. The impact of economic transformations and the effectiveness of political institutions is positive in both time horizons of forecasting, but the impact force decreases as the forecasting period is prolonged: by a factor of 9 and 2, respectively. The most significant in the medium term would be the impact of economic transformations on political ones, while in the long-term – the impact of political on social ones. The impact of social transformations on economic ones in the medium term would be minimal, while in the long-term, political changes would sustain an economic effect.

У тезах доповіді названо окремі новації у правовому забезпеченні та практиці здійснення публічних закупівель. Вказано на реалістичність та нереальність запровадження деяких із них у сучасних українських реаліях. Крім названих на сьогодні набирають обертів і інші новації у правовому забезпеченні та практиці здійснення публічних закупівель, які ретельніше проаналізувати можна у межах вагоміших за формою і змістом роботах. В тезисах названы отдельные новации в правовом обеспечении и практике осуществления публичных закупок. Указано на реалистичность и нереальность введения некоторых из них в современных украинских реалиях. Кроме названных сегодня набирают обороты и другие новации в правовом обеспечении и практике осуществления публичных закупок, тщательно проанализировать которые можно в пределах более весомых по форме и содержанию работах.
Some innovations in legal support and practice of public procurement are named in the theses. It is pointed out that some of them are realistic and unrealistic in modern Ukrainian realities. In addition to those mentioned, other innovations in the legal framework and practice of public procurement are gaining momentum today, which can be carefully analyzed within the framework of works that are more significant in form and content.

З’ясовано необхідність застосування інституційного підходу до вивчення конкуренції. Розроблено модель „інституційне середовище – конкурентне середовище – конкурентні відносини”. Вивчено монополії радянського типу та інституційні відмінності переходу України до конкурентного ринку. Виділено п’ять блоків проблем інституційного середовища. Досліджено стан конкурентного середовища та окреслено основні інституційні перепони, що заважають вільному руху капіталу на міжгалузевому та внутрішньогалузевому рівнях. Окреслено шляхи подолання інституційних обмежень конкуренції з урахуванням траєкторії попереднього розвитку, існуючих мультигенерацій, реалізації інтересів груп інституційних новаторів, реформи системи галузевої,регіональної та горизонтальної державної допомоги галузям промисловості.
Определена необходимость применения институционального подхода к изучению конкуренции. Разработана модель " институциональная среда - конкурентная среда - конкурентные отношения". Изучены монополии советского типа и институциональные различия перехода Украины к конкурентному рынку. Выделено пять блоков проблем институциональной среды. Исследовано состояние конкурентной среды и обозначены основные институциональные препятствия, мешающие свободному движению капитала на межотраслевом и внутриотраслевом уровнях. Определены пути преодоления институциональных ограничений конкуренции с учетом траектории предшествующего развития, существующих мультигенераций,реализации интересов групп институциональных новаторов, реформы системы отраслевой, региональной и горизонтальной государственной помощи отраслям промышленности.
The necessity of the institutional approach to studying of economic competition is determined. The model «institutional environment - competitive environment - competitive relations» is proposed. Soviet type monopolies and institutional features of Ukraine’s transition to the competitive market are analyzed. Five blocks of institutional environments problems are allocated. The mechanism of interbranch and intrabranch competition is examined. The mail institutional obstacles which prevent free transfusion of the capital are outlined. The ways of competition restrictions overcoming are designated. The main points are: perfection of competitive relations in view of path-dependence, realization of involved groups interests, reforms of the branch, regional and horizontal state aid system.

Дисертаційна робота присвячена розробленно теоретико-методологічних засад забезпечення макроекономічної стабільності національної економіки з урахуванням впливу соціальних, політичних і маркетингових детермінант у контексті їх урахування в процесі управління національним господарством, прогнозування та регулювання довгострокового розвитку, забезпечення стійких темпів економічного зростання. У дисертації запропонована типологізація підходів до визначення сутності та оцінювання рівня макроекономічної стабільності національної економіки, визначено її сутність та розроблено методологічне підґрунтя її інтегрального оцінювання, удосконалено теоретичні основи та методичний інструментарій вимірювання рівня соціального прогресу, перевірено гіпотезу про суб’єктно-об’єктний вплив рівня макроекономічної стабільності та соціального прогресу, розроблено стратегії проведення реформ у національній економіці для забезпечення макроекономічної стабільності та соціального прогресу, запропоновано методологію інтегрального оцінювання ефективності політичних інститутів із урахуванням сили та напряму їх впливу на макроекономічну стабільність, перевірено гіпотезу про існування зв’язку між сприйняттям бренда країни нерезидентами та результативністю його використання; обґрунтовано умови перетворення бренда країни на динамічну маркетингову детермінанту зростання макроекономічної стабільності національної економіки.
Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ обеспечения макроэкономической стабильности национальной экономики с учетом влияния социальных, политических и маркетинговых детерминант в контексте их учета в процессе управления национальным хозяйством, прогнозирования и регулирования долгосрочного развития, обеспечения устойчивых темпов экономического роста. В диссертации предложена типологизация подходов к определению сущности и оценки уровня макроэкономической стабильности национальной экономики, определена ее сущность и разработаны методологические основы ее интегральной оценки, усовершенствованы теоретические основы и методический инструментарий измерения уровня социального прогресса, проверена гипотеза о субъектно-объектном влиянии уровня макроэкономической стабильности и социального прогресса, разработаны стратегии проведения реформ в национальной экономике для обеспечения макроэкономической стабильности и социального прогресса, предложено методологию интегральной оценки эффективности политических институтов с учетом силы и направления их влияния на макроэкономическую стабильность, проверено гипотезу о существовании связи между восприятием бренда страны нерезидентами и результативностью его использования, обоснованы условия преобразования бренда страны на динамическую маркетинговую детерминанту роста макроэкономической стабильности национальной экономики.
The thesis determines the classification system of approaches to defining the macroeconomic stability of the national economy. The author interprets of the essence of macroeconomic stability of the national economy as a development which characterized by the low level of the volatility of the main macroeconomic parameters in relation to the target trends, dynamically stable or progressive institutional, functional and resource capacity of the economy to avoid the negative effects of the endogenous and the exogenous transformations. The author develop the conceptual bases of the management system formation of the national economics which orient to achieve the macroeconomic stability of the national economy through the substantiating of the essence of its basic parameters and systematically-grounding determinants (economic, political and marketing), taking to account theirs mutual influence, as well as the considering its influence to forecast and regulate of long-term development of the national economy, ensuring stable rates of economic growth. On the results of the typology of approaches to estimate the level of the macroeconomic stability of the national economy, the author proposes the integrated approach to estimate macroeconomic stability which bases on the Pentagon concept, systematically combines the static and cyclical components of the macroeconomic stability of the national economy. This approach allows estimating the conversion of the state policy for achieving the macroeconomic stability of the national economy. On the basis of analysis of the drivers and range of impulses for accelerating the transformation processes of the national economy the author allocates social, political and marketing determinates of the macroeconomic stability which allows to extend the forecast horizon and to generate the scenarios for the macroeconomic processes’ development corresponds to the endogenous and the exogenous changes. The author determines the social determinants for growing the level of the macroeconomic stability of the national economy considering the vectors’ proximity of reforms in the Ukrainian social sector and countries – new EU members and base on the principals of σ-convergence and β-convergence. It allows identifying the drivers to indicate the Ukrainian social reforms’ trajectory for achieving the macroeconomic stability of the national economy. Under the research, the author checks the hypothesis about the subjective-object influence of macroeconomic stability level and social progress of the national economy. On the basis of the developed methodological principles and methodical tools for estimating the social progress of the national economy in the context of the macroeconomic stability growth, which, unlike the existing approaches, was carried out through the integrated indicator, allows to allocate strategies (quasi-integration growth, convergent diversification, progressive growth) for implementing reforms of the national economy to achieve the macroeconomic stability and social progress. Integral assessment of the political institutions effectiveness of the national economy, taking into account the power and impact’s direction of the political stability on the macroeconomic stability, the rule of law, corruption control, the efficiency of governance, the probability of the unconstitutional political destabilization, the ability of the government to openly pursue policies and regulatory measures, to take into account the people's opinion in the formation of the political institutions, accountability of the public authorities allowed to develop the dynamic panel model that considering the effect of the chain reaction “efficiency of the political institutions in the previous year, the level of the macroeconomic stability in the previous year, the level of the macroeconomic stability in the current year” and to check the hypothesis of convergent influence social and political determinants on the macroeconomic stability of the national economy. The existence of the linking between the perception of the country's brand by the non-residents and the macroeconomic indicators of the country's using of its brand allowed to allocate and empirically confirm the hypothesis that the requirements to transform the country's brand into a dynamic marketing determinant of the macroeconomic stability growth is dominant in the country's stabilizing social value behavioural models.

Метою дипломної роботи є дослідження сутності «плану Маршала», його реалізації та історичного значення з метою виявлення корисних уроків для України. Для можливості впровадження його принципів, цілей, механізмів в сучасній Україні, поставлено за мету визначити необхідні інституціональні основи та запропонувати інституційні механізми.
Целью дипломной работы является исследование сущности «плана Маршалла», его реализации и исторического значения с целью выявления полезных уроков для Украины. Для возможности внедрения его принципов, целей, механизмов в современной Украине, поставлена цель определить необходимые институциональные основы и предложить институциональные механизмы.
The aim of the thesis is to study the essence of the "Marshall plan", its implementation and historical significance with the aim of identifying useful lessons for Ukraine. For the possibility of introducing its principles, goals, mechanisms in modern Ukraine, the objective is to determine the necessary institutional framework and to propose institutional mechanisms.

В роботі проаналізовано погляди науковців щодо теоретичного обґрунтування сутності, особливостей та значущості світ-системного підходу в економіці держави.
The paper analyzes the views of scientists on the theoretical justification of the nature, characteristics and significance of the world-system approach in the state economy.

Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретичних і методичних підходів до венчурного фінансування проектів державно-приватного партнерства та створення необхідних інституційних, законодавчо-нормативних засад його реалізації. Узагальнено та систематизовано досвід венчурного фінансування та партнерства держави і венчурних фондів у країнах з розвиненою і транзитивною економікою, який дозволив сформувати рекомендації для покладання на державу ролі каталізатора інноваційного оновлення національної економіки. Запропоновано використання значного інвестиційного потенціалу венчурних інститутів спільного інвестування, який був виявлений за допомогою аналізу низки економічних показників та структури активів даних фінансових інститутів, з метою розвитку національної економіки шляхом інвестування в сфери інфраструктурних галузей господарства України. Запропоновано організаційно-економічні засади венчурного фінансування проектів державно-приватного партнерства в Україні, які охоплюють обґрунтування методів акумулювання фінансових ресурсів шляхом створення консорціуму венчурних інститутів спільного інвестування, розробку методичних засад визначення інвестиційного потенціалу даних фінансових інститутів, проектування параметрів гібридного фінансового інструменту (програмно-цільовий облігації).
Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и созданию практических условий привлечения ресурсов венчурных фондов на основах государственно-частного партнерства с целью реализации структурных реформ в инфраструктурных отраслях хозяйства Украины. Постановка данной научной задачи обусловила исследования теоретических основ венчурного финансирования проектов государственно-частного партнерства. Доказано сочетание интересов, с одной стороны государства, а с другой - инвестора, которое в случае создания надлежащих условий позволит ускорить трансформационные процессы и обеспечить становление конкурентоспособной национальной экономики. Обоснована необходимость привлечения венчурных фондов как одной из сторон государственно-частного партнерства, что обусловило рассмотрение типологизации и научных подходов к определению сущности государственно-частного партнерства. Осуществлено обобщение классификаций моделей государственно-частного партнерства и выделена концессия как наиболее выгодная для двух сторон сотрудничества форма реализации их интересов. Систематизирован мировой опыт партнерства венчурных фондов и государства, который может быть использован для разработки соответствующих мер и адаптации успешных примеров в национальных экономических условиях. Рассмотрены существующие способы государственной поддержки, в т.ч. функционирующие государственные программы, финансовые инструменты, которые стимулируют венчурное финансирование в развитых странах. Определены сферы инфраструктурных отраслей хозяйства Украины, которые в первую очередь нуждаются в инвестициях: транспортная инфраструктура, жилищно-коммунальное хозяйство, топливно-энергетический комплекс. Выделен круг проблем, основными из которых являются неэффективный менеджмент на государственных предприятиях, ограниченность финансовых возможностей бюджетов различных уровней, использование преимущественно бюджетных средств для осуществления строительства или реконструкции крупных инфраструктурных объектов. Решение их возможно при помощи использования венчурного финансирования как формы долгосрочных инвестиций. Осуществлена оценка финансового состояния и динамики развития венчурных ИСИ на основе ряда показателей, таких как динамика изменения стоимости активов венчурных институтов совместного инвестирования, соотношение активов венчурных ИСИ и показателя ВВП Украины. Проведенное исследование позволило определить венчурные ИСИ как сегмент рынка институтов совместного инвестирования, которому присуще динамичное развитие. Учитывая особенности деятельности венчурных ИСИ, преобладание дебиторской задолженности в структуре их активов, было определено, что венчурные ИСИ имеют один из высших уровней порядка в системе потенциалов хозяйствующих субъектов. Выяснено, что подавляющая доля инвестиций украинских венчурных фондов приходится преимущественно на третий и четвертый технологический уклады, что позволяет дать рекомендацию по направлению их финансовых ресурсов в инфраструктурные проекты. Разработанное автором организационно-экономическое обеспечение венчурного финансирования на основах государственно-частного партнерства позволяет создать надлежащие условия для привлечения финансовых ресурсов венчурных фондов. Проведено исследование инвестиционного потенциала венчурных ИСИ и выделены классификационные группы венчурных ИСИ в соответствии со стоимостью их активов, что позволило построить матрицу показателей данных финансовых институтов, доказало целесообразность предложения создания консорциума венчурных ИСИ, с участием которых возможна реализация инвестиционного проекта на условиях концессии. Покрытие потребностей консорциума в дополнительных средствах предложено компенсировать путем предоставления возможности эмиссии программно-целевых облигаций ‒ гибридных финансовых инструментов, которые создадут конкурентные условия привлечения инвестиционных ресурсов, снизят риск эмитентов и увеличат спектр инструментов фондового рынка. При помощи методов финансового инжиниринга смоделированы параметры облигаций, что позволяет разрабатывать планы эмиссии по конкретным инфраструктурным проектам и осуществлять мониторинг и управление их обращением.
The thesis is devoted to the justification of theoretical and methodological approaches to the venture financing of projects on the base of the public-private partnerships and to the creation of the necessary institutional, legislative framework for its implementation. Generalized and systematized an experience of venture financing and partnership between the state and venture capital funds in developed and transition economies, which helped to formulate recommendations for laying on the state role of a catalyst of innovative economic renewal. Proposed use of significant investment potential of the joint venture investment institutions, which was identified through a number of economic indicators and structure of assets of these financial institutions, for the benefit of the national economy by investing in infrastructure sectors of the economy of Ukraine. Proposed organizational and economic basis of venture financing on the base of public-private partnership in Ukraine, which cover methods of accumulation of financial resources through the creation of a consortium of joint venture investment institutions, development of the methodological bases of determining the investment potential of these financial institutions, the design parameters of the hybrid financial instrument (target-oriented bonds).