Дисертації з теми "Економіка регіональна"

Впровадження ідей Болонської декларації у навчальний процес Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України” з 2006 року обумовлено принципами державної політики, спрямованої на Європейську інтеграцію, а також інноваційними процесами, які відбуваються у системі вищої освіти. Як показує досвід європейських країн, реалізувати положення Болонської декларації досить складно, адже необхідно зруйнувати стереотипи і шаблони існуючої системи освіти, яка має значні досягнення. Тому перед викладачами Академії постало завдання зберегти елементи власних конкурентних переваг і примножити їх кращими надбаннями світової практики. Тільки за таких умов наші випускники будуть конкурентоспроможними на ринку праці. Відповідно до вимог кредитно-модульної системи в Академії з кожної дисципліни вже розроблені розгорнуті робочі навчальні програми і методичне забезпечення, яке спрямоване на посилення ролі самостійної роботи студентів, удосконалення педагогічних методик та впровадження активних та інтерактивних технологій навчання. Не є винятком у цьому зв’язку і дисципліна “Регіональна економіка”, яка у відповідності до нової освітньо- професійної програми підготовки бакалавра за напрямком 0501 – “Економіка і підприємництво” вивчається студентами першого курсу.

Подолання загальноекономічної кризи, вихід на межі економічного зростання, приріст соціального ефекту, залучення і збереження висококваліфікованого персоналу, зростання виробничих потужностей, створення нових ринків збуту вимагають пріоритетної ролі інноваційної діяльності в економічній політиці України. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33431

Сучасний етап розвитку світового господарства та трансформація соціально-економічних відносин, які відбуваються в Україні, змушують по новому поглянути на систему управління регіональною економікою, процеси взаємодії природи і суспільства, інтенсифікацію та розширення сфери прояву специфічних природно-антропогенних процесів та переосмислити закони, що відображають зв’язок та залежність різних елементів територіальної системи. Саме на територіальному рівні закладається підґрунтя для комплексного розвитку та росту національної економіки країни, яка складається з економічного, соціального, екологічного, науково-технологічного, інвестиційного, інноваційного, організаційного та інших потенціалів територій. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36946

1. Вовк О.М., Тульчинська С.О. Еволюція модернізації економічних систем в контексті інноваційного розвитку. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2018. Т. 2. Вип. 6. С. 284-289. 2. Дергалюк Б. В., Тульчинська С.О., Перепелюкова О.В. Структурні зміни в економіці регіонів як запорука економічного зростання. Причорноморські економічні студії. 2018. Вип. 31. С. 215-219. 3. Тульчинська С.О. Підходи до визначення поняття «регіон». Ефективна економіка. № 6. 2012. URL: http//www.economy.nayka.com.ua 4. Тульчинська С.О. Стратегія розвитку інтелектуально-інноваційної системи регіонів – імператив становлення економіки знань. Ефективна економіка. № 12. URL: http//www.economy.nayka.com.ua 5. Тульчинська С.О. Функціонування організаційно-економічного механізму інноваційного процесу. Стратегічні пріоритети. 2008. № 1(6). С. 89-95. 6. Arefieva Olena, Polous Olga, Arefiev Volodymyr, Kopcha Yuri, Sandeep Kumar Gupta. Intellectualization Of Human Capital Development In Digital Economics. Іnternational Journal of Advanced Science and Technology, Vol. 29, No. 8s, 2020, pp. 2297-2303. http://sersc.org/journals/index.php/IJAST/issue/view/278
Обґрунтовано, що концепція креативної економіки набуває все більшого значення для розвитку постіндустріального напряму суспільного розвитку, оскільки дозволяє інтенсивно нарощувати обсяги, генерованої економічною системою забезпечуючи сталий розвиток соціально-економічних систем регіонів. Визначено, що об’єднуючим елементом широкого кола трактувань поняття «регіон» є в першу чергу системність цього поняття. Виокремлено притаманні особливості регіональних економічних систем в умовах становлення креативної економіки порівняно з іншими системними утвореннями.

Соціальна ситуація в Західному регіоні має чітку тенденцію до загострення, що є наслідком загальнонаціональної економічної кризи і прорахунків в соціальній політиці попередніх років. Нестримно падає природний приріст населення, що на тлі його зростаючої смертності веде до загострення депопуляційних процесів. За рахунок зростаючих міграційних переміщень зменшилася чисельність населення у регіоні. Продовжується процес його старіння. Якщо найближчими роками ці процеси не будуть зупинені, то будь-які економічні програми втрачають сенс: їх не буде кому і для кого реалізовувати. Останніми роками загострення соціальних проблем в Західному регіоні викликане ще і чинником зайнятості його населення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/6909

В цілому, незважаючи на погіршення макроекономічних умов та падіння обсягів виробництва ключових підприємств, регіон залишається фінансово стабільним. За оцінками вітчизняного науковця Б. Карпінського Сумська область мала високий рівень збалансованості фінансової системи у 1998-2007рр.. Всесвітній економічний форум також надав позитивний рейтинг конкурентоспроможності економіки регіону у 2008р. (він дорівнює середньому показнику по Україні) [5]. Досліджувались разом з іншими факторами соціально-економічного розвитку інституційне середовище, інфраструктура, макроекономічна стабільність, розвиток фінансового ринку регіону. Таким чином, регіон має гарні перспективи для подолання кризи. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7092

В сложившихся условиях особую актуальность приобретает активизация ресурсосберегающих процессов в регионах Украины как основной движущий фактор снижения уровня ресурсоемкости продукции. Решение данной задачи предполагает наличие развитой информационной и критериальной базы, позволяющей отслеживать, оценивать и прогнозировать происходящие изменения в социальной, экологической и экономической региональных ситуациях под влиянием ресурсосбережения. В свою очередь, формирование такой базы требует разработки системы индикаторов ресурсосберегающих процессов на уровне региона, а также эффективного механизма регионального социо-эколого-экономического мониторинга. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7281

Дипломну магістерську роботу присвячено висвітленню теоретичних аспектів розвитку малого підприємництва в регіональній економіці та комплексному аналізу підприємницької діяльності в медичній сфері. На підставі проведення дослідження економічної діяльності малого підприємства ТОВ "МЕДІГРАН" розроблено маркетингову стратегію впровадження нових проєктів реалізації продукції в умовах пандемії. Запропоновано нові способи підвищення ефективності роботи малого підприємства ТОВ "МЕДІГРАН" за рахунок застосування adgile-методології.
The master's thesis is devoted to the coverage of theoretical aspects of small business development in the regional economy and a comprehensive analysis of entrepreneurial activity in the medical field. Based on a study of the economic activity of a small enterprise LLC "MEDIGRAN" developed a marketing strategy for the implementation of new projects to sell products in a pandemic. New ways to increase the efficiency of a small enterprise LLC "MEDIGRAN" through the use of adgile - methodology.

Проект: реєстраційний номер 2020.01/0181 “ Економіко-математичне моделювання та прогнозування впливу COVID-19 на розвиток України у загальнонаціональному та регіональному контекстах: фактори громадського здоров’я та соціо-еколого-економічні детермінанти“

Процес регіонального соціо-еколого-економічного розвитку відтворює ринкову природу через: забезпечення верховенства права, гарантію економічних свобод, економічну рівність суб’єктів підприємництва, створення умов для конкуренції всіх форм та методів власності, баланс попиту та пропозиції, вільний обмін товарами та послугами, диференціацію продукту, розвиток комунікацій, систему мотивації та стимулювання попиту, розвиток інноваційних технологій, підвищений рівень ризику тощо. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7116

Головна суть інвестиційної привабливості полягає в реалізації стратегії отримання максимального прибутку від вкладеного капіталу. Тому на сьогоднішній день, при розробці і прийнятті інвестиційних рішень, іноземний інвестор спирається на дослідження конкурентоспроможності регіональної економіки, а саме звертає увагу на регіони, які є більш привабливими. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32867

В сучасних умовах кризових явищ в світовій економіці та загострення конкуренції ринків багато країн світу, незалежно від свого соціально-економічного розвитку, змушені приймати рішення, покликані на подолання зазначених проблем. Зокрема, мова йде про актуалізацію концепції сталого розвитку економіки. При цьому, не дивлячись на процеси глобалізації, важливою залишається проблема підвищення ефективності функціонування економіки регіонів. Саме через розвиток окремих регіонів відбувається підключення національних економік до світової глобальної. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30859

Системний підхід вивчення проблеми управління розвитком регіону обумовлює аналіз її як функціонування декількох складних систем, серед яких: 1) керуюча система, яка визначає сутність суб'єкта управління; 2) керована система – суспільство в цілому і його компоненти як об'єкти управління; 3) система взаємодії – різноманітні інститути, які реалізовують зв'язки: прямі і зворотні, вертикальні та горизонтальні, та такі, які підпорядковують і підтримують та таке ін. Таким чином, стосовно адміністративно-територіального утворення суб'єктно-об'єктна залежність складає сутнісну характеристику системи управління розвитком регіону. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21519

Природні умови і ресурси належать до базових чинників, що обумовлюють особливості господарського розвитку територій, характер територіального поділу праці, спеціалізацію регіональних господарських комплексів. Людська цивілізація впродовж усієї своєї історії користувалася природою екстенсивно, постійно підвищуючи навантаження на довкілля. Використання природних ресурсів значною мірою позначилося на якості життя людей, до того ж, економічне зростання, зорієнтоване на кількісні показники, зрештою призвело до колосального забруднення навколишнього середовища. Нині до 10 % втрат валового внутрішнього продукту відбувається внаслідок зменшення продуктивності та передчасної втрати основних фондів, природних і людських ресурсів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11475

Незважаючи на нестабільну ситуацію в країні, спостерігається позитивні тенденції для залучення інвестицій. Саме Сумщина за останній період стала привабливою для інвестиційних проектів, за рахунок більш ефективного використання усіх факторів виробництва. Але не дивлячись на це, існують подальші резерви економічного зростання, що дозволять більш повніше реалізувати внутрішній ринковий потенціал та підняти інвестиційний рейтинг Сумщини на новий рівень. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7056

Суть оцінки інвестиційної привабливості випливає з реалізації стратегії отримання максимального прибутку від вкладеного капіталу. Тому на сьогоднішній день при прийнятті інвестиційних рішень інвестор, передусім іноземний, спирається на аналіз тенденцій соціально-економічного розвитку регіону, в тому числі розвиток регіональної інфраструктури, техніко-технологічний розвиток, демографічну ситуацію тощо. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15488

Дисертація присвячена розвитку теоретичних основ, науково-методичних та практичних підходів до системи показників для обґрунтування сталого розвитку територій. Обґрунтовано та використано науково-методичний підхід щодо подання системи показників у моделі «Імпульс діяльності-Навантаження-Стан-Експозиція-Результат-Дії», враховано багатофакторні залежності в блоках «Навантаження», «Стан», «Результат». Удосконалено методичні підходи до визначення «сильної» та «слабкої» сталості територій, в яких відображено динамічні показники зміни науково-технічних досягнень виробництва РВП та враховано ефект змінної віддачі від масштабу використання природних ресурсів в економічній системі регіону. Проведено та обґрунтовано комплексне еколого-економічне ранжування регіонів України з розроблення відповідних рекомендацій. Практичне значення одержаних результатів визначається обґрунтованими пропозиціями щодо застосування системи еколого-економічних показників для управління розвитком територій з метою оцінки можливостей щодо реалізації сталого розвитку регіонів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21017
Диссертация посвящена развитию теоретических основ, научно- методических и практических подходов к системе показателей для обоснования устойчивого развития территорий. Обоснован и использован научно-методический подход относительно совершенствования системы показателей модели «Импульс деятельности-Нагрузка-Состояние-Экспозиция-Результат-Реакция», учтены многофакторные эколого-экономические зависимости в блоках «Нагрузка», «Состояние», «Результат», что позволило более полно учитывать комплексность развития территориально-производственных систем. В работе разработан методический инструментарий практического использования системы показателей модели «ИНСЭРД», где предложено алгоритм управления развитием территорий на основании критериев эколого-экономической устойчивости территорий. Усовершенствованы методические подходы к определению «сильной» и «слабой» устойчивости территорий, в которых отображены динамические показатели изменения научно-технических достижений производства РВП и учтён эффект переменной отдачи от масштаба использования природных ресурсов в экономической системе региона. Оценивая постулат сильной устойчивости регионов Украины, автором получены результаты, поддерживающие гипотезу движения Украины в направлении устойчивого развития, но для более быстрого перехода на указанную модель необходимо повышать использование научных и инновационных достижений, что уменьшит зависимость от сырьевых и энергетических ресурсов. Интенсивный рост промышленного потенциала и капитализация основных фондов должны привести к значительным увеличениям доли промышленного производства в экономической системе. На основании системы показателей оценки эколого-экономического потенциала территорий было проведено ранжирование регионов Украины с разработкой соответствующих рекомендаций. В результате определены наиболее эколого-экономически сбалансированные регионы, поддерживающие траекторию устойчивости, и регионы с низкими индексами эколого-экономического развития. В частности исследование показывает, что большинству регионов Украины характерны относительно значительные запасы ассимиляционного потенциала и ниже чем в среднем по стране экономический потенциал. К наиболее сбалансированным регионам относят Киевскую, Львовскую области и АРК. Наиболее экономически развитыми регионами с наименьшим ассимиляционным потенциалом являются Донецкая, Днепропетровская и Запорожская области. Наименее экономически развитыми регионами с большими выбросами вредных веществ являются Херсонская и Черкасская области. Оценено и проанализировано состояние здоровья населения с учетом эколого-экономических и социально-экономических факторов. На основе проведенного экономико-математического моделирования выявлено, что выбросы вредных веществ в атмосферу положительно влияют на возникновение заболеваний среди населения. Уровень облучения щитовидной железы и ионизация цезием-137 вследствие аварии на ЧАЭС оказались статистически значимыми при моделировании факторов, влияющих на состояние эндокринной системы населения. Наличие доступа регионов к морю в среднем ассоциируется с уменьшением на 40% количества заболеваний эндокринной системы, чем в целом по Украине. Экономические показатели в виде реальной заработной платы выявились статистически значимыми, и в регионах с высокими доходами уровень дыхательных заболеваний ниже. В результате анализа посчитаны экономические потери от ухудшения здоровья населения и выделено количество экологически обусловленных болезней. В частности, прогнозируемые потери от экологически обусловленных болезней для разных регионов находятся на уровне от 8276 тыс. грн до 277850 тыс. грн. Практическое значение полученных результатов определяется обоснованными предложениями по применению системы эколого-экономических показателей для управления развитием территорий с целью оценки возможностей по реализации устойчивого развития регионов. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21017
The thesis is devoted to the development of theoretical foundations, research and practical approaches to establish a system of indicators for sustainable development of the study areas. The work deals with reasonable scientific and methodical approach to the improvement of indicators in the model “Drivers-Pressure-State-Exposure-Effects-Actions”, which allows better, descript the dynamic and multilevel properties of economic systems. It is improved methodological approaches to the definition of “strong” and “weak” sustainability, which unlike the existing dynamic performance includes scientific and technical achievements in production of regional product and considers the effect of variable returns to scale and use of renewable resources in the economic system of the region. The practical significance of the results is based on reasonable proposals to the formation of ecological and economic indicators to assess the feasibility of the concept of sustainable development of regions. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21017

Банківська система України відіграє важливу роль у формуванні ринкових відносин, створенні відповідної інфраструктури, посиленні стабілізаційних процесів та здійсненні структурних перетворень в економіці. Виключна роль банків у грошово-кредитній системі країни визначається їх основними функціями. Однією з найважливіших функцій комерційних банків і характерною рисою, що відрізняє їх від інших фінансових інститутів, є здатність створювати гроші. Здатність банків створювати гроші має велике значення для економіки країни. Якщо банківські кредити будуть недоступні, розширення виробництва здійснення різноманітних операцій в багатьох випадках стане неможливим, а в інших – буде відкладене до тих пір, поки необхідні фонди не будуть накопичені за рахунок відрахувань з прибутку або не отримані з інших джерел. Більш того, промислові підприємства змушені будуть тримати великі обсяги коштів з метою забезпечення потреби в них, які, з одного боку, невизначений час будуть нерухомі, а з іншого – недостатні у період ділового піднесення.

В умовах ринкової економіки науково-технічний потенціал визначається сукупністю матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, які спрямовуються у сферу науково-технічної діяльності і здатні забезпечити ефективне використання суспільної праці. Постійне вдосконалення засобів і предметів праці, технології виробництва і його організації є головною рушійною силою розвитку продуктивних сил і економічного зростання регіонів і країни в цілому. Забезпечення адаптації досягнень науково-технічного прогресу до місцевих умов є однією із основних функцій регіональної економіки.

У статті розглядаються питання узгодження інтересів учасників реалізації стратегії ефективного використання потенціалу курортно-рекреаційних територій. Пропонуються механізми врахування інтересів основних суб'єктів територіального інтересу: влади , бізнесу й регіонального соціуму. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11980
В статье рассматриваются вопросы согласования интересов участников реализации стратегии эффективного использования потенциала курортно-рекреационных территорий. Предлагаются механизмы учета интересов основных субъектов территориального интереса: власти , бизнеса и регионального социума. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11980
In the article the questions of the coordination of participant interests of strategy realization of the effective utilization of the health-resort and recreational territory potential are considered. Mechanisms of the interest account of the main subjects of territorial interests such as the authorities, business and regional society are offered. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11980

Проаналізовано сучасний стан зайнятості населення за видами економічної діяльності. Запропоновано кілька напрямків реалізації проектів стратегічного розвитку регіонів у промисловості, в соціальній сфері, у сільському господарстві та освітній і науковій сферах.
Проанализировано современное состояние занятости населения по видам экономической деятельности. Предложено несколько направлений реализации проектов стратегического развития регионов в промышленности, в социальной сфере, в сельском хозяйстве а также в образовательной и научной сферах.
Analized the current state of employment by economic activity. Proposed a few areas of the strategic projects of regional development in the industry, social sector, agriculture, in educational and scientific spheres.

Шашина, М. В. Структурна модернізація регіональної економіки в умовах змін інституціонального середовища : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.05 / М. В. Шашина. - Киів, 2021. - 468 с.
Дисертація присвячена поглибленню теоретичних положень та розробленню прикладних засад активізації структурних зрушень регіональної економіки в умовах зміни інституціонального середовища. Авторкою запропоновано концептуально-методологічні засади структурної модернізації регіональної економіки, що сформовані на парадигмі сталого інклюзивного розвитку та неомодерніські, розвитку регіональних систем, виокремлення горизонтальних та вертикальних заходів активізації економічного розвитку в умовах децентралізації, що обумовлено інтеграційними процесами. Розкрито сутність змістовних характеристик структурної модернізації регіональної економіки. Здійснена систематизація функціональних особливостей структурних зрушень регіональної економіки, що базується на виокремлені ієрархічний, системного, інституціонального та синергійного підходів, методів виявлення структурних зрушень та їх ознак в умовах інституціональних змін. Обґрунтовано напрями модернізації інституціонально середовища регіональної економіки. Обґрунтовано концептуальні засади інституціонального забезпечення регіонального розвитку, що базуються на стратегемах за напрямами конвергенції, смарт спеціалізації та інклюзивної орієнтації. Сформовано методичний підхід структурної модернізації у розрізі інклюзивного розвитку регіональних господарських систем під впливом смартспеціалізації в умовах зміни інституціонального середовища. Запропоновано та здійснено апробацію методичного підходу щодо визначення рівня розвитку економіки регіонів. Обґрунтовано підхід щодо оцінювання структурної модернізації регіональної економіки. Удосконалено методичні засади щодо групування регіонів за спорідненістю можливостей та тенденцій розвитку. Запропонована композиція напрямів розвитку регіональних господарських систем, Обґрунтовано кваліметричний підхід до прогнозування рівня інклюзивного розвитку, який передбачає врахування вагомості впливу видів економічної діяльності на рівень інклюзивного розвитку регіональних господарських систем. Розроблено методичний підхід щодо адаптації регіонів до змін інституціонального середовища регіонального розвитку.
The dissertation is devoted to deepening of theoretical positions and development of applied bases as for activization of structural shifts of regional economy in the conditions of change in the institutional environment. The author proposes conceptual and methodological principles of structural modernization of the regional economy, formed on the paradigm of sustainable, inclusive and neomodern, the paradigm of regional systems, the separation of horizontal and vertical measures to enhance economic development in decentralization, due to integration processes. The essence of meaningful characteristics of structural modernization of the regional economy is revealed. The systematization of functional features of structural shifts of the regional economy is based on the isolated structural, systemic, institutional and synergistic approaches, methods of identifying structural shifts and their features in the conditions of institutional changes. The directions of institutional modernization of the regional economy environment are substantiated. The conceptual framework of institutional support of regional development are substantiated with strategies in the areas of convergence, smart specialization and inclusive orientation. The methodical approach of structural modernization in the context of inclusive development of regional economic systems is formed under the influence of smart specialization in the conditions of change the institutional environment. A methodological approach as for determining the level of economic development of the regions is proposed and tested. The approach for assessing the structural modernization of the regional economy is substantiated. It has been perfected the methodological bases for grouping regions by affinity of opportunities and development tendencies. The composition of directions of development of regional economic systems is offered. A sound quantitative approach can predict the level of inclusive development, which considers the weight of the impact of economic activities on regional economic systems. The developed methodological approach as for changes in the institutional environment is beenadapted for regions changes.
Диссертация посвящена углублению теоретических положений и разработке прикладных основ активизации структурных сдвигов региональной экономики в условиях изменения институциональной среды. Автором предложено концептуально-методологические основы структурной модернизации региональной экономики, сформированные на парадигме устойчивого инклюзивного развития и неомодернизма, а также развития региональных систем, выделения горизонтальных и вертикальных мер активизации экономического развития в условиях децентрализации, обусловленной интеграционными процессами. Раскрыта сущность содержательных характеристик структурной модернизации региональной экономики. Осуществлена систематизация функциональных особенностей структурных сдвигов региональной экономики, базирующейся на выделенные иерархичного, системного, институционального и синергийного подходов, методов выявления структурных сдвигов и их признаков в условиях институциональных изменений. Обоснованы направления модернизации институциональной среды региональной экономики. Обоснованы концептуальные основы институционального обеспечения регионального развития, основанные на стратагемы по направлениям конвергенции, смартспециализации и инклюзивного ориентации. Сформирован методический подход структурной модернизации в разрезе инклюзивного развития региональных хозяйственных систем под влиянием смартспециализации в условиях изменения институциональной среды. Предложено и осуществлено апробацию методического подхода по определению уровня развития экономики регионов. Обоснованно подход к оценке структурной модернизации региональной экономики. Усовершенствованы методические основы по группировке регионов по соответствию возможностей и тенденций развития. Предложена композиция направлений развития региональных хозяйственных систем. Обоснован квалиметрический подход к прогнозированию уровня инклюзивного развития, который предусматривает учет значимости влияния видов экономической деятельности на уровень инклюзивного развития региональных хозяйственных систем. Разработан методический подход к адаптации регионов к изменениям институциональной среды регионального развития

В статті аналізуються теоретичні та науково-методичні підходи до формування системи управління економікою регіону. В контексті формування еколого-орієнтованої системи управління адміністративно-територіальними одиницями запропоновано визначити інструментарій управління економікою регіону при різних умовах функціонування макроекономічних показників.

Головною метою сталого розвитку України є забезпечення високої якості життя та здоров'я людей, їх екологічної та соціальної захищеності за рахунок збалансованого, соціально-економічного та екологічного розвитку, раціонального використання природно-ресурсного потенціалу країни з урахуванням можливостей у задоволенні відповідних потреб у природних ресурсах майбутніх поколінь. Досягнення цієї мети відповідає історичним, культурним і світоглядним цінностям народу України, в традиціях якого завжди було гуманне ставлення до людини, землі, води, рослинного і тваринного світу, природи загалом. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30929

Дергалюк, Б. В. Структурна модернізація регіональної економіки та детермінанти прискорення цих процесів через капіталізацію інтелектуального потенціалу : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.05 / Дергалюк Б. В. - Київ, 2020. - 513 с.
Дисертація присвячена поглибленню теоретичних положень щодо структурної модернізації регіональної економіки, обґрунтування методологічних засад та практичних рекомендацій щодо прискорення цих процесів через капіталізацію інтелектуального потенціалу. Узагальнення теоретичних підходів до трактування окремих понять й категорій розвитку продуктивних сил і регіональної економіки дало можливість поглибити понятійно-категоріальний апарат через уточнення сутності понять: «структура економічної системи» – сукупність елементів та взаємозв’язків між ними, що визначають пропорційність їх розподілу та ролі, формують властивості та закономірності функціонування, встановлюють співвідношення щодо розміщення і динамічності розвитку як окремих елементів так і їх сукупності; «структура регіону» – композиційна будова елементів економічної системи і утворених у ній конструкцій (нових стійких елементів), пов’язаних просторово-часовими і ресурсними обмеженнями, сформована взаємозв’язками між елементами та зовнішнім стійким впливом, що характеризується протентропійністю, збалансованістю й результативністю; «структурні зрушення регіональної економічної системи» – як стохастичний, цілеспрямований, незворотній потік якісних змін в регіональній економічній системі, спровокований з однієї сторони потребами розширення або видозміни (прогресу, еволюції чи модернізації) системи, а отже і перебудови її структури, яка б відображала зв’язки, узгодженість, результативність та кругообіг новоутворених елементів; з іншої – появою нових технологій та тенденцій (нарощення якісних відмінностей від зовнішнього середовища, зростання інтенсивності, спрямованості зовнішнього впливу на регіональну економічну систему); «структурна трансформація регіональних економічних систем» – динамічний якісний процес перетворення архітектоніки структури системи, що призводить до узгодження накопичених змін та адаптує систему до сформованого напрямку структурних зрушень у взаємозв’язках і балансі складових регіональної економіки; при цьому, визначаються тенденції впливу і результати: позитивний вплив формує умови реформування структури та подальшої її модернізації, негативний – викликає деформації і потребує перегляду підходів до управління спрямованістю структурних зрушень; «інтелектуалізація регіональної економічної системи» – процес модернізації економічної структури у напрямах розширення інноваційності, накопичення інноваційно-інвестиційного потенціалу, формування унікальних територіальних конкурентних переваг для залучення людини у створення цінностей і здійснення трудової діяльності в регіоні, застосування результатів структурних зрушень в системах вищого рівня управління для впровадження у регіонах інтелектуальних досягнень глобалізації, що дозволить сформувати стійку, адаптивну систему регіону з ознаками знаннієвої економіки; «інтелектуальні ресурси регіонів» – сукупність інформації, індивідуальних (або ж групових) знань, умінь та навичок населення регіонів, а також історично сформовані в її межах інститути генерації, сприйняття та реалізації нових знань, умінь та навичок, які за умов їх оптимального поєднання забезпечують їх розширений соціально-економічний розвиток. Дослідження регіональної економічної системи з точки зору рівнів впливу і трансформації дозволили виокремити класифікаційні ознаки структури економіки регіонів, що включають: мегарівень: формування структури зовнішнього впливу глобалізаційних процесів, наявність представництв міжнародних інституцій та організацію на території регіону; макрорівень: форма структури, утворена державним укладом, національним розподілом видів економічної діяльності, зовнішньою національною структурною та регіональною політикою, процесами стимулювання окремих територій чи галузей; мезорівнень: галузева та територіально-просторова структура всередині регіону, внутрішні потоки ресурсів і капіталу, культурні й географічні властивості, історично сформована структура господарювання в регіоні; мікрорівень: розглядаються структури за власністю, формами малого бізнесу, соціальних запитів й інтересів споживачів, структурою зайнятості, витрат і доходів населення регіонів. Обґрунтовано, що сучасним структуроутворюючим впливом на регіональну економічну систему є зростання частки і ролі високотехнологічних елементів, пов’язаних із розвитком інформаційно-цифрових технологій, зростанням значення унікальності територіальних цінностей та культурною ідентифікацією населення, а також інтелектуалізацією й підвищенням ролі у формуванні капіталу знаннієвої економіки. Використання результатного підходу дало можливість запропонувати інтерпретацію просторового уявлення результуючої структуризації регіональної економічної системи у її ідеалізованій формі через візуалізацію додекаедра, який побудовано з дванадцяти рівносторонніх п’ятикутників, що характеризується рівністю елементів та зв’язків та дає можливість відобразити роль кожного елемента у результатах економічної діяльності регіону. Ідеалізовано, що мала зірчаста форма може відповідати ресурсному забезпеченню регіону; 5-гранна велика – накопиченому потенціалу регіону; 3-гранна велика зірка – сформованому капіталу. Із урахуванням того, що управління регіону відображає: управління ресурсами, потенціалом та капіталом, форма будь-якого дванадцятигранника дозволяє описати одну сторону як приймаючу (ресурсний рівень), протилежна сторона – це вершина результативності управління; внутрішня площина (обмежена десятикутником) - відображає масштабність потенціалу та його можливості інтелектуалізації для капіталізації активів регіону. Дослідження періодізації розвитку наукових досліджень структурних зрушень у регіональній економіці в контексті світового цивілізаційного розвитку дозволило виокремити композицію інтелектуалізації економічної системи регіонів, що включає періоди: формування, становлення та стійкого розвитку. На основі деталізації детермінант впливу на розвиток регіональної економіки, виокремлення чинників структурних зрушень у регіональній економічній системі, закономірностях прискорення модернізації сформульовано концептуальні засади модернізації регіональної економіки за використанням інтелектуально-цифрової парадигмі, що засновані на прискоренні інтелектуалізації та стратегічності застосування інтелекту як нового фактору виробництва та базуються на безперервності інноваційногопошуку й інтелектуальної активності людини, нарощуванні темпів інноваційності технологій, поширенні інформаційних потоків та дифузії знань, об’єктності інтелекту у відносинах власності та процесах створення доходів. Відповідно до інтелектуально-цифрової парадигми модернізація здійснюється на засадах інтелектуалізації в умовах цифровізації та віртуалізації економічних відносин, зростання ролі і вартості інтелектуального капіталу та динамічності накопичення знань й інформації, а інтелект є новим засобом виробництва. Дослідження генези та багатоаспектності накопичених знань і досвіду регулювання розвитку економіки регіонів дало можливість сформувати базові теоретико-методологічні засади структурної модернізації регіональної економіки через капіталізацію інтелектуального потенціалу, що базуються на парадигмальних характеристиках процесу модернізації на засадах інтелектуалізації. Ґрунтуючись на теоріях та парадигмах модернізації регіональної економіки розкрито систему цілей, принципів, методичного інструментарію прискорення модернізації регіонів. Запропоновано побудову системи принципів, яка передбачає групування принципів модернізації структури регіонів за: по-перше, місцем в методології дослідження (загальнонаукові принципи економічних досліджень та спеціальні принципи, що поділяються на принципи структуризації, модернізації та інтелектуалізації регіону), функцією мотивації до модернізації регіонів (консервативні, стимулюючі, прогресивні принципи) та рівнями регулювання структурних зрушень регіонів (принципи мега-, макро-, мезо- та мікрорівня). На основі виокремлення досвіду європейських країн щодо модернізації регіональної економіки обґрунтовано напрями імплементації практики країн Європейського Союзу з точки зору визначення передумов, напрямів, завдань, а також інструментарію їх реалізації в умовах української регіональної політики. Запропоновано вектори структурних зрушень та інноваційного розвитку. Проведення аналізу існуючих методичних підходів щодо оцінювання структурних зрушень в економіці регіонів дало можливість удосконалити методичний підхід щодо обґрунтування взаємоузгодженості структурних перетворень з рівнем інтелектуалізації регіонального простору та передбачає, що результативною ознакою виявлення ефективності структурних зрушень в економіці регіонів виступає валовий регіональний продукт. У результаті проведеного економіко-математичного моделювання виокремлено фактори, які мають найбільш суттєвий вплив на структурні зміни в регіональному розвитку. Виокремлено функції інтелектуальних ресурсів у процесі модернізації регіональної економіки як специфічного продукту людської діяльності, до яких відносяться: формування інформаційного середовища; створення та використання бази знань; забезпечення зростання освітнього рівня населення; генерація нових знань; удосконалення інституційного середовища; сприяння світоглядному розвитку суспільства; покращення вертикальних та горизонтальних комунікацій; забезпечення сталого розвитку; посилення захисту прав власності. На їх основі виокремлено п’ять основних функціональних компонент, що виконують інтелектуальні ресурси в системі регіонального розвитку, а саме: наукова, освітня, управлінська, ринкова та суспільно-поселенська компонента. Розроблено методичний підхід до прогнозування розвитку регіональної соціально-економічної системи, що будується на прогнозі можливостей і обмежень соціально-економічного розвитку за допомогою методу експоненціального згладжування, що враховує цінність вихідної інформації та визначення меж стратегічного розвитку регіональних економічних систем. На основі визначення структурних зрушень в економіці регіонів було проведено моделювання прогнозу за видами економічної діяльності на період до 2023 р. Та отримано такі результати за: песимістичним та оптимістичним прогнозними сценаріями. Виокремлено пріоритетні завдання модернізації із урахуванням інноваційного характеру та цілей реалізації інтелектуально-цільової парадигми в процесах регулювання структурних зрушень регіональної економіки, до яких віднесено: збереження темпів адаптації до інноваційного розвитку інформаційних комунікацій; формування інтелектуального капіталу та нарощування обсягів його капіталізації; формалізація стратегічних імперативів розвитку інноваційного потенціалу; формування інтелекту як фактору виробництва; нарощування рівня і темпів інтелектуалізації. Обґрунтовано, що зв’язуючим чинником між освітньою, науковою та підприємницькою сферою повинен стати саме регіон, чому сприяє передача частини функцій державного управління на регіональний та місцевий рівень внаслідок процесів децентралізації. Розроблено матрицю стратегічного планування за використанням реалістичних сценаріїв структурних зрушень в економіці регіонів, що передбачає групування стратегій у двовимірній системі координат: по-перше, низький, середній та високий рівні конкурентоспроможності регіональної економіки: по-друге, невисокий, середній, високий рівень активності процесів інтелектуалізації регіонів. Кожен із визначених реалістичних сценаріїв має свою специфіку та ризики, що дозволить регіонам із різною ресурсною базою та рівнями розвитку обрати свій сценарій структурних зрушень та визначити можливі траєкторії руху до моменту впровадження найбільш ефективних їх видів при стратегічному плануванні модернізації економіки регіонів. Виокремлення впливу глобальних чинників та умов функціонування інституціонального середовища розвитку регіональних господарських систем зумовило визначення критеріїв стратегічного планування щодо сценаріїв структурної модернізації економіки регіонів, а саме: стратегічна спрямованість; взаємовигідні та партнерські відносини; широке коло включеності до процесів інтелектуалізації; готовність; формалізованість; наявність зацікавлених сторін; керованість; когерентність; наявність ефективної інформаційно-комунікаційної системи; наявність системи самоконтролю. Запропоновано методичний підхід щодо оцінювання впливу інтелектуальних ресурсів на структурні зрушення в економіці регіонів, що розкривається шляхом адаптації математичного інструментарію оцінювання результуючої моделі додекаедрного простору. Додекаедри будуються для системи впливу інтелектуалізації ресурсів, а також для: блок-підсистеми впливу ресурсних чинників інтелектуалізації економіки регіонів на інтегральний фактор; блок-підсистеми впливу капіталізації чинників інтелектуального потенціалу на інтегральний фактор; блок-підсистеми чинників впливу потенціалу на інтегральний фактор.
The dissertation is devoted to deepening of theoretical positions concerning structural modernization of regional economy, substantiation of methodological bases and practical recommendations on acceleration of these processes through capitalization of intellectual potential. Generalization of theoretical approaches to the interpretation of certain concepts and categories of development of productive forces and regional economy made it possible to deepen the conceptual and categorical apparatus by clarifying the essence of concepts: "structure of economic system" - a set of elements and relationships between them that determine the proportionality of their distribution and role. form the properties and patterns of functioning, establish the relationship between the location and dynamics of development of both individual elements and their totality; "Structure of the region" - the compositional structure of the elements of the economic system and the structures formed in it (new stable elements), associated with spatio-temporal and resource constraints, formed by the relationship between the elements and external sustainable influence, characterized by protentropy, balance and efficiency; "Structural shifts of the regional economic system" - as a stochastic, purposeful, irreversible flow of qualitative changes in the regional economic system, provoked on the one hand by the need to expand or change (progress, evolution or modernization) system, and hence its restructuring links, consistency, effectiveness and circulation of newly formed elements; on the other - the emergence of new technologies and trends (increasing qualitative differences from the external environment, increasing intensity, direction of external influence on the regional economic system); "Structural transformation of regional economic systems" - a dynamic qualitative process of transforming the architecture of the system, which leads to the coordination of accumulated changes and adapts the system to the current direction of structural changes in the relationships and balance of the regional economy; at the same time, tendencies of influence and results are defined: positive influence forms conditions of reforming of structure and its further modernization, negative - causes deformations and needs revision of approaches to management of a direction of structural shifts; "Intellectualization of the regional economic system" - the process of modernizing the economic structure in the direction of expanding innovation, accumulation of innovation and investment potential, the formation of unique territorial competitive advantages to attract people to create values and work in the region, application of structural changes in higher management systems. introduction of intellectual achievements of globalization in the regions, which will allow to form a stable, adaptive system of the region with signs of knowledge economy; "Intellectual resources of regions" is a set of information, individual (or group) knowledge, skills and abilities of the population of regions, as well as historically formed within it institutions of generation, perception and implementation of new knowledge, skills and abilities, which in terms of their optimal combination provide their expanded socio-economic development. Studies of the regional economic system in terms of levels of influence and transformation have identified classification features of the structure of regional economies, including: megalevel: the formation of the structure of external influence of globalization processes, the presence of international institutions and organization in the region; macro level: the form of structure formed by the state structure, national distribution of economic activities, foreign national structural and regional policy, the processes of stimulating certain territories or industries; meso-levels: sectoral and territorial-spatial structure within the region, internal flows of resources and capital, cultural and geographical properties, historically formed economic structure in the region; micro-level: structures by property, forms of small business, social demands and interests of consumers, structure of employment, expenses and incomes of the population of regions are considered. It is substantiated that the modern structural influence on the regional economic system is the growing share аnd role of high-tech elements associated with the development of information and digital technologies, the growing uniqueness of territorial values and cultural identification, as well as intellectualization and increasing the role of knowledge economy. The use of the result approach made it possible to offer an interpretation of the spatial representation of the resulting structuring of the regional economic system in its idealized form through the visualization of a dodecahedron built of twelve equilateral pentagons, characterized by equality of elements and connections and reflects the role of each element. region. It is idealized that a small star shape can correspond to the resource provision of the region; 5-faceted large - the accumulated potential of the region; 3-faceted big star - the formed capital. Given that the management of the region reflects: management of resources, potential and capital, the form of any dodecahedron allows to describe one side as the host (resource level), the opposite side is the peak of management efficiency; inner plane (bounded by a decagon) - reflects the scale of the potential and its ability to intellectualize the capitalization of the region's assets. The study of the periodization of the development of research on structural changes in the regional economy in the context of world civilization has identified a composition of intellectualization of the economic system of regions, which includes periods: formation, formation and sustainable development. Based on the detailing of determinants of influence on the development of the regional economy, highlighting the factors of structural changes in the regional economic system, patterns of acceleration of modernization formulated conceptual principles of modernization of the regional economy using intellectual-digital paradigm. on the continuity of innovative search and intellectual activity of man, increasing the pace of technological innovation, the spread of information flows and diffusion of knowledge, the objectivity of intelligence in property relations and income generation processes. According to the intellectual-digital paradigm, modernization is carried out on the basis of intellectualization in terms of digitalization and virtualization of economic relations, the growing role and value of intellectual capital and the dynamics of knowledge and information, and intelligence is a new means of production. The study of the genesis and multifaceted nature of the accumulated knowledge and experience in regulating the economic development of regions made it possible to form the basic theoretical and methodological foundations of structural modernization of the regional economy through the capitalization of intellectual potential based on such paradigmatic characteristics of the modernization process. Based on the theories and paradigms of modernization of the regional economy, a system of goals, principles, methodological tools for accelerating the modernization of regions is revealed. It is proposed to build a system of principles, which involves grouping the principles of modernization of the structure of regions by: first, place in the research methodology (general scientific principles of economic research and special principles divided into principles of structuring, modernization and intellectualization of the region), the function of motivation to modernize regions, stimulating, progressive principles) and levels of regulation of structural changes of regions (principles of mega-, macro-, meso- and micro-level). Based on the separation of experience of European countries in modernizing the regional economy, the directions of implementation of the practice of the European Union in terms of determining the prerequisites, directions, tasks, as well as tools for their implementation in Ukrainian regional policy, proposed vectors of structural change and innovation. The analysis of existing methodological approaches to assessing structural changes in the regional economy made it possible to improve the methodological approach to justify the coherence of structural changes with the level of intellectualization of the regional space and suggests that the effective sign of identifying the effectiveness of structural changes in regional economies is gross regional product. As a result of the conducted economic-mathematical modeling the factors which have the most essential influence on structural changes in regional development are allocated. The functions of intellectual resources in the process of modernization of the regional economy as a specific product of human activity, which include: the formation of the information environment; creation and use of knowledge base; ensuring the growth of the educational level of the population; generation of new knowledge; improving the institutional environment; promoting the ideological development of society; improvement of vertical and horizontal communications; ensuring sustainable development; strengthening the protection of property rights. Based on them, five main functional components that perform intellectual resources in the system of regional development are identified, namely: scientific, educational, managerial, market and social-settlement components. A methodical approach to forecasting the development of the regional socioeconomic system is developed, based on the forecast of opportunities and limitations of socio-economic development using the method of exponential smoothing, which takes into account the value of source information and defines the strategic development of regional economic systems. Based on the definition of structural changes in the economy of the regions, the modeling of the forecast by types of economic activity for the period up to 2023 was carried out and the following results were obtained for: pessimistic and optimistic forecast scenarios. The priority tasks of modernization are singled out taking into account the innovative nature and goals of realization of the intellectual-target paradigm in the processes of regulation of structural shifts of the regional economy, which include: maintaining the pace of adaptation to innovative development of information communications; formation of intellectual capital and increasing the volume of its capitalization; formalization of strategic imperatives for the development of innovation potential; formation of intelligence as a factor of production; increasing the level and pace of intellectualization. It is substantiated that the connecting factor between the educational, scientific and business spheres should be the region, which is facilitated by the transfer of part of the functions of public administration to the regional and local levels due to decentralization рrocesses. A matrix of strategic planning based on realistic scenarios of structural changes in the regional economy has been developed, which provides for grouping strategies in a two-dimensional coordinate system: first, low, medium and high levels of competitiveness of the regional economy: second, low, medium, high level of intellectual activity. regions. Each of the identified realistic scenarios has its own specifics and risks, which will allow regions with different resource base and levels of development to choose their scenario of structural changes and identify possible trajectories until the introduction of their most effective types in strategic planning of regional modernization. Isolation of the influence of global factors and conditions of functioning of the institutional environment of development of regional economic systems led to the definition of strategic planning criteria for scenarios of structural modernization of the regional economy, namely: strategic orientation; mutually beneficial and partnership relations; a wide range of involvement in the processes of intellectualization; readiness; formality; availability of stakeholders; controllability; coherence; availability of an effective information and communication system; the presence of a system of self-control. A methodical approach to estimating the impact of intellectual resources on structural changes in the regional economy is proposed, which is revealed by adapting the mathematical tools for estimating the resulting model of dodecahedron space. Dodecahedrons are built for the system of influence of intellectualization of resources, and also for: block subsystem of influence of resource factors of intellectualization of economy of regions on the integrated factor; block subsystems of influence of capitalization of factors of intellectual potential on the integral factor; block subsystems of factors influencing the potential on the integral factor.

Проаналізовано сучасний економічний та політичний розвиток суспільства. Запропоновані принципи регіональної діяльності.
Проанализировано современное экономическое и политическое развитие общества. Предложенные принципы региональной деятельности.
Analized the current economic and political development of society. Proposed regional activities principles .

Создание благоприятного инвестиционного климата для региональной экономики имеет в современных условиях первостепенное значение. Инвестиции представляют в данном контексте один из вариантов достижения стабильного экономического роста при сравнительно небольших затратах местного сообщества. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33121

Проблеми руйнування трудового потенціалу накопичуються та загострюються через низький рівень життя, безробіття, неадаптованість людей та виробництва до ефективного функціонування в ринкових умовах, поширеність невідповідності професійної освіти потребам економіки, погіршенням стану здоров’я тощо. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33249

Для оценки уровня развития страны или какого-либо региона используют различные макроэкономические показатели. В настоящее время к таким показателям можно отнести следующий фактор развития – национальный (региональный) человеческий капитал. Региональный человеческий капитал можно рассматривать как совокупность знаний, умений, навыков, которыми обладает населением региона.