Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Еколог.
Статті в журналах з теми "Еколог"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Еколог".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Циганенко, О. І., Я. В. Першегуба, Н. А. Склярова та Л. Ф. Оксамитна. "Еколого-гігієнічні проблеми сучасного харчування спортсменів. Шляхи вирішення". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (21 жовтня 2016): 31–36. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.2.31-36.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – на основі аналізу джерел наукової інформації визначити шляхи вирішення еколого-гігієнічних проблем сучасного харчування спортсменів. При проведенні досліджень використані методи теоретичного аналізу літератури: узагальнення, синтез, формалізація, абстрагування. Аналіз наукової літератури та інших джерел інформації показав, що еколого-гігієнічні проблеми харчування спортсменів полягають у тому, що під час складання харчових раціонів спортсменів: • не враховуються екологічні типи харчування; • недостатньо використовується харчування як засіб підвищення природної екологічної стійкості організму спортсменів до несприятливих чинників навколишнього середовища; • не контролюється надходження з їжею токсичних речовин; • відсутні фахівці-екологи, які спільно зі спортивними лікарями і дієтологами впроваджували б у практику положення екології харчування в сфері спорту. Запропоновано системний підхід, який включає: врахування екологічних типів і можливостей харчування як фактора підвищення екологічної природної стійкості організму спортсмена до дії природних небезпечних чинників; обмеження надходження до організму спортсменів токсичних речовин з їжею за рахунок ширшого використання продукції екологічного (біологічного) землеробства; використання харчування для профілактики та лікування десинхронозу; можливість вивчення дисципліни «Екологія харчування у сфері спорту» у рамках магістратури за спеціалізацією «Екологія фізичної культури і спорту».
2
Сліпченко, В. Г., Л. Г. Полягушко та О. Є. Круш. "Система комплексного еко-енерго-економічного моніторингу для оптимізації управлінських рішень (області, району та міста)". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(268) (10 червня 2021): 13–20. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-13-20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання розробки системи комплексного еко-енерго-економічного моніторингу для ефективного прийняття управлінських рішень для забезпечення високої якості життя та здоров’я населення. Система дозволяє проводити моніторинг області, району та міста експертами різного профілю, а саме, еколог, енергетик, економіст, лікар, юрист та аналітик. Такий набір експертів охоплює всі важливі аспекти екологічного, економічного та соціального розвитку населення. Запропонована модульна архітектура системи є універсальною та легкою для модернізації, при додаванні нових функціональних можливостей не вимагає перероблення усього комплексу, а лише одного модуля – розрахункового, інші модулі потребують мінімальних змін або взагалі не змінюються.Отримані результати знайшли своє практичне та наукове застосування під час проведення наукових досліджень та підготовки спеціалістів по комп’ютерним наукам та інформаційним технологіям, а також фахівців по екологічній безпеці.
3
Kovtun, T. А., та D. K. Kovtun. "ЕКОЛОГІСТИЧНИЙ ПРОДУКТ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Transport development, № 3(10) (18 листопада 2021): 19–29. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.3-10.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Сталий розвиток є сучасною концепцію розвитку людства, що позво- ляє досягти гармонії в тріаді – економіка, екологія, суспільство. Досягти цілей сталого розвитку можливо лише завдяки проникненню екологічної парадигми у всі сфери життя людини, іншими словами, за умови загальної екологізації еко- номіки та суспільства. Логістика як область господарчої діяльності вносить свій негативний внесок у стан навколишнього середовища. Врахування екологіч- ного аспекту в логістиці призвело до виникнення таких понятть, як: екологісти- ка, екологістична система, екологістична послуга та екологістичний продукт. Мета статті полягає в обґрунтуванні доцільності впровадження поняття «екологістичний продукт» та дослідженні його особливостей. Результати. У статті проаналізовано характеристики логістичної та екологістичної послу- ги; визначено властивості та структура екологістичного продукту; досліджено сутність екологічної цінності екологістичного продукту. Висновки. Зміна світо- глядної парадигми людства та її зміщення концепції сталого розвитку, яка базу- ється на конвергенції економічних, соціальних та екологічних цінностей, призвела до потреби екологізації багатьох видів господарчої діяльності людини, в тому числі логістики. Екологістика як еволюційний розвиток логістики, шо направ- лений на зменшення екодеструктивного впливу на довкілля, характеризується створенням екологістичних систем та наданням екологістичних послуг. Еколо- гістичну послугу доцільно розглядати як елемент екологістичного продукту, до складу якого також входять товар, вантаж та логістична послуга. Екологіс- тичний продукт має певну цінність для споживача. Особливістю екологістич- ного продукту є високий рівень екологічної складової цінності, яка формується протягом усього логістичного ланцюга та ланцюга створення цінності.
4
Пузырь, Таисия, та Сергей Павлюк. "ФОРМИРОВАНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ БУДУЩЕГО ЭКОЛОГА В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕСЙНОИ ПОДГОТОВКИ В КОЛЛЕДЖАХ КАК ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМА". SWorldJournal, № 07-03 (31 березня 2018): 50–56. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-07-03-016.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розкрито роль екологічної освіти та екологізації у забезпеченні формування екологічної культури. Узагальнено, що еколого-професійна підготовка екологів має здійснюватися поетапно, за умови еколого-професійної спрямованості навчального матеріалу,
5
Пузырь, Таисия, та Сергей Павлюк. "ФОРМИРОВАНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ БУДУЩЕГО ЭКОЛОГА В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕСЙНОИ ПОДГОТОВКИ В КОЛЛЕДЖАХ КАК ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМА". SWorldJournal, № 07-03 (31 березня 2018): 50–56. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-07-03-016.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розкрито роль екологічної освіти та екологізації у забезпеченні формування екологічної культури. Узагальнено, що еколого-професійна підготовка екологів має здійснюватися поетапно, за умови еколого-професійної спрямованості навчального матеріалу,
6
Гнілуша, Ніна В. "СТАНОВЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ У КРИВОРІЗЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ". Екологічний вісник Криворіжжя 5 (26 червня 2020): 31–42. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4352.
Повний текст джерелаАнотація:
Політичні та соціально-економічні перетворювання в сучасному суспільстві актуалізують нові запити системі освіти та основні напрямки її реформування. Створена на основі демократичних і еколого-гуманістичних орієнтирів система загальної та вищої освіти покликана забезпечити підготовку творчо активної особистості, здатної будувати свою країну як суспільство, що розвивається на принципах соціоприродної гармонії. Метою роботи було теоретичне обґрунтування актуалізації формування екологічної культури освітянської молоді та узагальнення досвіду кафедри ботаніки та екології щодо організації екологічної діяльності. Дослідження проводилося на основі наукових публікацій, що стосуються екологічної освіти та її розвитку на кафедрі ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету.
Зазначається, що новому періоду розвитку людства має відповідати нова філософія освіти, нові освітні системи, нові моделі навчання. При цьому, одним із найважливіших напрямків модернізації освіти виступає екологічна освіта, котра спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, задоволення їх інтересів та потреб у професійному визначенні.
Розвиток екологічної освіти на кафедрі ботаніки та екології Криворізького державного університету мав три етапи: 1) зародження екологічної освіти (1930-1941 рр.); 2) становлення екологічної совіти (1944-1986 рр.); 3) імплементація екологічної освіти (1986 р до нашого часу). Найбільш важливими досягненнями екологічної освіти були: створення та активна діяльність наукового та науково-методичного екологічного центру, ліцензування у 2003-2004 н.р. спеціальність «Екологія та охорона навколишнього середовища» освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, акредитація у 2008-2009 н.р. цієї спеціальності, проведення у 2002-2009 рр. вісім Міжнародних науково-практичних конференції «Проблеми екології та екологічної освіти», видання у 2002-2015 рр. збірника наукових праць «Екологічний вісник» (у 2015 р. відбувся його ребрендинг – нове видання отримало назву Збірник наукових та науково-методичних праць «Екологічний вісник Криворіжжя»»), видання низки наукових монографій та статей, підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій екологічної тематики.
У подальшому екологічна освіта на кафедрі ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету має бути спрямована на: по-перше, підготовку професійних кадрів; по-друге, формування екологічних знань та екологічної культури на неперервній та міждисциплінарній основі.
7
Тихомірова, Фаріда Ахнявівна. "СОЦІАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ МІСТА ЯК ПРОБЛЕМНЕ ПОЛЕ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 25 (25 листопада 2019): 38–45. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i25.873.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначається роль та місце соціальної екології у сучасній системі гуманітарного знання. Доведено, що відсутність екологічних пріоритетів у визначенні стратегії розвитку багатьох міст, нераціональний підхід до використання окремих екосистем і компонентів природного середовища, міграція призводять до появи цілого ряду складних соціально-екологічних проблем постіндустріального суспільства.
Розглядаються ключові етапи розвитку соціальної екології: від розділу біології і галузі соціологічних досліджень до напрямку соціальної філософії. Відзначається складність розмежування предмета екологічної філософії, екології людини, соціальної екології та екологічної соціології. Підсумовуючи викладені варіації тлумачень як соціальної екології, так і екологічної соціології, можна констатувати відмінність побудови їх парадигм. Значення соціальної екології зростає у зв’язку із глобальним характером екологічних проблем сучасності.
Визначення «екологія духу», «екологія розуму», які часто використовуються у позанауковому знанні, християнській етиці, езотеричних вченнях тощо, розглядаються як занадто широке, метафоричне тлумачення соціальної екології. Це призводить до змішування понять та не є продуктивним для наукового та соціально-філософського дискурсу.
Соціальна екологія перетворюється в послідовну глибоку критику існуючих соціальних, політичних тенденцій, широку теоретичну орієнтацію, що об’єднує соціально-філософські напрямки, а також реконструктивний, етичний підхід до суспільства. В цьому контексті показано, що паризькі події у грудні 2018 року («паливний» протест), «повстання вимираючих» у Лондоні, «шкільний страйковий рух» проти зміни клімату, заснований шведською дівчинкою-підлітком Ґретою Тунберґ переконливо продемонстрували, що прогресивні, але недостатньо продумані нібито «екологічні», ініціативи уряду можуть викликати непередбачувані соціальні та політичні реакції серед городян, охопивши широкі верстви суспільства.
Обгрунтована необхідність більш глибоких та узагальнюючих рефлексій над взаємозв’язками між суспільством і природою.
8
Гнілуша, Н. В. "Фактори зміни спрямованості професійної підготовки еколога в умовах сталого розвитку України (локальний, регіональний, глобальний рівні)". Освітній вимір 34 (13 січня 2012): 235–45. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v34i0.3604.
Повний текст джерелаАнотація:
Гнілуша Н. В. Фактори зміни спрямованості професійної підготовки еколога в умовах сталого розвитку України (локальний, регіональний, глобальний рівні).
У статті теоретично обґрунтовано методологічні засади розробки проблеми регіоналізації екологічної освіти як фактору професійної підготовки екологів, що є якісним показником визначеної ідеї взаємодії суспільства і природи на різних рівнях в умовах сталого розвитку країни.
9
Яремак, З. В. "СОЦІАЛЬНА ПРИРОДА ЕКОЛОГО-ПРАВОВОГО КОНФЛІКТУ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (26 січня 2020): 84–87. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).193.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано різні підходи до розуміння сутнісних характеристик екологічних конфліктів та зроблено висновок, що широкий спектр пропонованих концепцій не сприяє уніфікації змістовних характе-ристик екологічних конфліктів та зумовлює склад-ність їх вивчення. Поліфункціональність категорії конфлікту як основоположного поняття для еколо-гічного конфлікту зумовлює складність визначення поняття та неоднозначне розуміння його сутнісних характеристик. Базовою категорією, яка здатна бути основою дефініції правового конфлікту та ґрунтува-тися на сутнісних характеристиках зазначеного яви-ща, повинен бути соціальний конфлікт як специфіч-ний стан суспільних відносин, особливостями якого є наявність соціальних протиріч між учасниками кон-фліктних відносин.На підставі запропонованого уніфікованого підхо-ду до розуміння сутнісних характеристик конфлікту проведено дослідження екологічного конфлікту та його ідентифікацію як специфічного соціально-пра-вового явища – еколого-правового конфлікту. Запро-поновано дослідження проблематики екологічних конфліктів проводити на основі системного аналізу із застосуванням дедуктивного методу аналізу шляхом виокремлення загальних характеристик соціального конфлікту, їх конкретизації в соціально-екологічному конфлікті та деталізації у сфері правового регулюван-ня. Доведено, що екологічним конфліктам притаманні сутнісні характеристики та механізм розвитку соціаль-ного конфлікту, а з іншого боку – вони володіють спе-цифічними властивостями: відображають зміст про-цесів життєдіяльності людини в існуючих природних умовах та характеризують певний стан соціозв’язків у системі «суспільство – природа», тобто мають еко-логічний характер. Водночас ці відносини, отримую-чи правову регламентацію, набувають форм конфлік-ту юридичного. На основі цього обґрунтовано думку, що еколого-правовий конфлікт необхідно досліджу-вати на основі нерозривної єдності його соціальної основи із правовим змістом. Зроблено висновок, що родові ознаки соціально-екологічного конфлікту у про-цесі юридизації трансформуються у ознаки правового характеру та набувають юридичного значення в еколо-гічному конфлікті.
10
Антонов, Валерий. "КИБЕРНЕТИЧЕСКАЯ-МАТЕМАТИЧЕСКАЯ АКМЕОЛОГИЯ ИННОВАЦИОННОГО ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА". Modern engineering and innovative technologies, № 05-01 (15 листопада 2017): 99–103. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2018-05-01-076.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджується проблема комп’ютерного моделювання екології довкілля. Аналіз проблеми базується на використанні інноваційної технології під назвою кіберакмеологічний моніторинг довкілля для вирішення питань: комп’ютерного моделювання з проблеми «Екологія а
11
Antonov, V. M. "АЛЬТЕРНАТИВНЫЕ ИСТОЧНИКИ ЭНЕРГИИ: КИБЕРАКМЕОЛОГИЧНИЙ АСПЕКТ". Научный взгляд в будущее, № 08-01 (31 січня 2018): 4–7. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-08-01-015.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджується проблема комп’ютерного моделювання екології довкілля. Аналіз проблеми базується на використанні інноваційної технології під назвою кіберакмеологічний моніторинг довкілля для вирішення питань: комп’ютерного моделювання з проблеми «Екологія а
12
Кравченко, Сергій. "КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 15 (14 травня 2018): 135–42. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.135-142.
Повний текст джерелаАнотація:
Домінуючим запитом суспільства стала підготовка кваліфікованих конкурентоздатних компетентних фахівців екологічного напряму. Майбутні екологи повинні творчо мислити, самостійно висувати та реалізовувати варіанти рішень окремих екологічних проектів, бути дослідниками. Визначальною ознакою їхньої освітньої підготовки є формування дослідницької компетентності. Дана проблема є актуальною та узгоджується з основними положеннями Болонської декларації.Розробка діагностичного інструментарію щодо оцінювання рівня сформованості дослідницької компетентності майбутніх екологів є важливим завданням при розробці відповідної методичної системи.У статті проведено аналіз понять: «критерії», «показники» та «рівні сформованості дослідницької компетентності майбутніх екологів», визначено їх зміст. Запропоновано діагностичний інструментарій оцінювання рівня сформованості дослідницької компетентності майбутніх екологів: критерії, показники та рівні. Припускається, що розроблені критерії та показники дають змогу діагностувати на певних етапах освітнього процесу рівень формування дослідницької компетентності майбутніх екологів.Перспективами подальших досліджень є експериментальна перевірка ефективності розроблених та представлених у даній статті критеріїв і їх показників для оцінки рівня сформованості дослідницької компетентності фахівців екологічної галузі.
13
Khrystova, T. E., та O. E. Pyurko. "Історичний аспект біохімічного різноманіття фотосинтезу та його роль в екології рослин і фітоіндикації". Biosystems Diversity 17, № 3 (4 травня 2009): 92–100. http://dx.doi.org/10.15421/010974.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано еволюцію формування поглядів на біохімічне різноманіття фотосинтезу в межах екологічної фізіології рослин. Узагальнено матеріал із темнової стадії фотосинтезу в історичному аспекті, визначено її роль в екології рослин і фітоіндикації. Охарактеризовано генезис досліджень біохімії вуглецевого живлення рослин у світі та Україні. Підкреслено вагомий внесок вітчизняних учених (О. М. Волкова, Є. П. Вотчала, К. А. Пурієвича, В. М. Любименко, А. С. Оканенко та ін.) у розробку окремих аспектів даної проблеми. Встановлено значення їх праць у з’ясуванні механізмів еколого-адаптаційного синдрому рослин.
14
Федоренко, Дарія. "Особливості проведення формувального експерименту з проблеми виховання екологічної культури старшокласників". Освітній вимір 44 (19 лютого 2015): 170–75. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2673.
Повний текст джерелаАнотація:
Федоренко Д. О. Особливості проведення формувального експерименту з проблеми виховання екологічної культури старшокласників.
У статті представлено результати формувального експерименту з проблеми виховання екологічної культури старшокласників. Автор додержується думки про те, що для проведення формувального експерименту зі старшокласниками у загальноосвітній школі необхідним є забезпечення набуття поглибленого рівня екологічної освіти відповідно до спеціалізації, усвідомлення взаємозалежності екології й економіки, знання груп професій за їх впливом на навколишній світ, особливості впливу майбутньої професії на довкілля. У статті розкрито ефективні форми і методи виховання екологічної культури старшокласників – еколого-психологічні тренінги та проблемні методи.
15
Гліненко, Л. К., Ю. А. Дайновський та Б. Б. Семак. "РОЛЬ МАРКЕТИНГУ І РЕКЛАМИ У ВПРОВАДЖЕННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 червня 2020): 20–26. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються актуальні проблеми впровадження екологічних інновацій і можли-вості сприяння цьому процесові засобами маркетингу і реклами. Метою статті є систематизація особливос-тей екологічних інновацій, а також маркетингових і рекламних підходів, що допомагають у процесі їх впрова-дження на ринок. Підтверджено актуальність зростання ролі екологічного маркетингу у зв’язку з тим, що він є невід’ємною складовою сучасних маркетингових концепцій, зокрема концепцій соціально-етичного, соціально-відповідального, холістичного маркетингу. Розглянуто існуючі класифікації екологічних інновацій. Проаналізо-вано позиції країн Європи у світовому рейтингу за Індексом екологічної ефективності і місце України у цьому рейтингу. Показано вплив впровадження інновацій у сфері екології на окремі параметри діяльності підпри-ємств. Підкреслено, що сучасні методи оцінки економічної ефективності переважно не включають параметри екоефективності, зокрема кількість природних ресурсів, що використовуються для одержання одиниці певно-го товару чи послуги, запропоновано враховувати усі ресурси, що витрачаються протягом усього екологічного циклу виробництва, споживання та утилізації інноваційних продуктів. Розглянуто тенденцію спекулятивного декларування впровадження екологічних інновацій без реального покращення екологічної ситуації з метою по-силення впливу на споживачів засобами маркетингу і реклами. Показано, що ефективним сучасним способом посилення маркетингового і рекламного впливу на споживачів став екологічний брендинг. Проаналізовано низку специфічних маркетингових і рекламних прийомів, що використовуються компаніями для просування екологіч-них товарів. Зазначено, що для підвищення ефективності заходів державної еколого-інноваційної політики і спрямування стимулюючих засобів саме до тих підприємств, які здійснюють реальні екоінноваційні ініціативи, необхідно розробити детальну наукову класифікацію екологічних інновацій. Підкреслено, що подальші дослі-дження доцільно було б спрямувати на нарощування, оцінювання результативності і впровадження у практи-ку комплексу ефективних прийомів екологічного маркетингу і реклами.
16
Євтушенко, Едуард О., та Василь М. Савосько. "МІЖНАРОДНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОЕКТИ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Екологічний вісник Криворіжжя 5 (26 червня 2020): 60–77. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4354.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи проаналізувати результати участі викладачів і співробітників кафедри ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету у міжнародних екологічних проектах, які були реалізовані у ХХІ ст. Міжнародний науковий проект «Територія кар'єру як депозитарій для рідкісних рослин і основа для екологічної освіти» був виконаний в рамках програми The Quarry Life Award 2014 (організатор – «HeidelbergCement»). Під час реалізації проекту його команда (основу якої складали викладачі і співробітники кафедри ботаніки та екології) на Жовтокам'янському кар'єрі здійснила наступне: 1) провела еколого-ландшафтний аналіз території, 2) дослідила фіторізноманіття, 3) створила депозитарій «Рослини Червоної книги», 4) розробила екологічну стежку «Зелений шлях», 5) запропонувала напрямки подальшого розвитку проекту.
Реалізація міжнародного наукового проекту «Створення чагарникових угруповань як нового місця існування для біоти кар’єру» в рамках програми The Quarry Life Award 2018 (організатор – «HeidelbergCement») дозволила колективу дослідників: 1) створити окремі біогрупи з 8 гарно квітучих ранньовесняних чагарників, в тому числі хвойних, на 5 ділянках; 2) результати проекту внести до навчально-методичних матеріалів дисципліни «Біорізноманіття і стратегія сталого розвитку»; 3) провести семінари зі збереження біорізноманіття з вчителями біології та екології, учнями та студентами закладів середньої і професійно-технічної освіти; 4) рекомендувати види для фітомеліорації інших кар’єрів компанії ХайдельбергЦемент.
17
Karlin, Mykola. "ФІНАНСОВІ ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ КЛІМАТИЧНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, № 18 (4 червня 2019): 89–95. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-02-89-95.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті аналізуються кліматичні проблеми розвитку сучасної цивілізації; виявлені основні економічні причини невиконання умов Паризької кліматичної угоди; запропоновані фінансові шляхи їх вирішення на основі дослідження досвіду провідних країн світу, який доцільно застосувати й в Україні. Одним із напрямів міжнародної співпраці у боротьбі зі змінами клімату повинно стати обмеження світовим товариством використання токсичних (шкідливих для довкілля та працівників) інвестицій, які спрямовуються з розвинутих країн світу у менш розвинуті, негативно впливаючи при цьому на екологію цих країн. Взявши до уваги різні ознаки, автор поділив їх на наступні групи: екологічні, соціальні, еколого-соціальні; іноземні та внутрішні; державні й приватні; антигуманні.
18
Савчук, Борис, та Христина Шевчук. "ПОНЯТТЯ «ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА», «ЕКОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ», «ЕКОЛОГІЯ КУЛЬТУРНА» КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОСТРАДЯНСЬКОГО ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ". Інноватика у вихованні 1, № 13 (15 червня 2021): 50–61. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.340.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати синтезованого аналізу генези та сутності понять «екологічна культура», «екологія культури», «екологія культурна». Крізь призму пострадянського наукового дискурсу розглядаються визначення їхніх дефінітивних контурів і сутнісно-змістового наповнення. Пропонуються підходи до інтерпретації цих термінів та їхнього використання в наукових дослідженнях.
Показано, що в радянській та сучасній російській науці утвердилася позиція, згідно з якою запровадження в науковий обіг понять «екологічна культура», «екологія культури» пов’язується з іменем відомого філолога і культуролога Д. Ліхачова. Представлена позиція сучасних українських науковців, згідно з якою походження терміна «екологічна культура» пов’язується з працями представників американської школи культурної екології, що існувала у 20-ті рр. ХХ ст. Доводиться авторська позиція, відповідно до якої термін «культурна екологія» («сultural еcology») увів до наукового обігу 1955 р. американський антрополог Дж. Стюард. Здійснено порівняння поглядів і тлумачень цих понять у працях Д. Лахачова і Дж. Стюарда.
На основі аналізу масиву тематичних репрезентативних студій визначено спільні та відмінні підходи до використання і трактування термінів «екологічна культура», «екологія культури», «екологія культурна» у різних галузях знань, в предметно-тематичних науково-педагогічних дослідженнях, в сучасній українській і російській науці та англомовному науковому просторі.
Показано, що пріоритетний освітній вектор зумовив найбільш предметне вивчення феномену екологічної культури в царині педагогіки, реконструйовано архітектоніку його рецепції в педагогічній науці України.
19
Самойлік, М. С. "Екологічне обґрунтування соціально-економічного розвитку сільських територій за рахунок створення екопоселень". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2013): 111–16. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.04.29.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено еколого-економічну оцінку регіонів України на основі моделі «натуральний збиток – соціально-еколого-економічні фактори» та визначені напрями удо-сконалення організаційно-економічної структури екопо-селень у контексті сталого розвитку сільських терито-рій. Враховуючи, що рівень життя населення в екопосе-леннях визначається їх рівнем здоров’я, визначено ком-плекс пріоритетних заходів щодо відновлення компонен-тів якості навколишнього природного середовища, про-ведено типологізацію регіонів України в плані удоскона-лення системи екологічно безпечного розвитку.
The ecology and economy estimation of regions of Ukraine is carried out on the basis of model a “natural loss is ecology, social and economy factors” and certain directions of improvement of organizationally-economic structure of ecological settlements in the context of steady development of rural territories. Taking into account, that the standard of living of population in ecological settlements is determined their health level, certainly complex of priority measures on proceeding in the components of quality of natural environment, it is conducted division of regions of Ukraine to direction of improvement of the system of ecologically safe development.
20
ВОЗНОСИМЕНКО, Дарія. "ВИКЛАДАННЯ КУРСУ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 224–30. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-224-230.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ У статті розглянуто питання математичної підготовки студентів екологів, наведені приклади професійно спрямованих задач з вищої математики. Проаналізовано підходи до вибору прикладних екологічних задач і прикладів, наведено деякі приклади, що сприятимуть розвитку мотивації до вивчення математики та її застосування в майбутній професійній діяльності під час моделювання екологічних явищ і процесів. Встановлено, що викладання вищої математики потрібно проводити на високому науково-методичному рівні із застосуванням як математичних, так і прикладних задач професійного спрямування. Зазначено, що спрямовувати майбутнього еколога на успішне застосування математичних методів потрібно саме на заняттях з вищої математики. Наголошено, що наслідком вивчення вищої математики в процесі підготовки майбутніх екологів має стати успішне застосування математичних знань у низці загальноосвітніх та спеціальних дисциплін. Наведено деякі задачі екологічного спрямування, які доцільно наводити як приклади у відповідних розділах вищої математики Запропоновані задачі можуть привернути увагу студентів, сприяти їх професійній спрямованості і підвищувати інтерес до обраної спеціальності. Також зазначено, що навчальна дисципліна «Вища математика» включає в себе основні розділи: «Лінійна алгебра», «Аналітична геометрія», «Диференціальне та інтегральне числення функції однієї змінної», «Диференціальне та інтегральне числення функції багатьох змінних. Диференціальні рівняння», «Ряди», «Теорія ймовірностей» та «Математична статистика». На прикладі окремих розділів розглянуто завдання та задачі екологічного змісту. Вказано, що основну увагу студентів варто звертати на те, як саме цей розділ ефективно ілюструється різноманітними прикладами, пов'язаними з екологією. Поглиблене вивчення математичних компонентів під час підготовки екологів допоможе сформувати необхідні професійні компетентності фахівців, які зможуть перетворити систему моніторингу довкілля та управління його складниками на сучасну інформаційну систему, що ефективно сприятиме охороні й раціональному використанню природних ресурсів. Key words: preparation of students-ecologists, higher mathematics, ecological problems, mathematical modeling.
21
Ковейно, Ю. В., та В. Д. Дресвяннікова. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (26 січня 2020): 73–78. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).191.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено теоретичні підходи щодо визна-чення поняття екологічної безпеки. Запропонова-но варіант визначення поняття екологічної безпеки як стану, за якого життєво важливі інтереси людини, суспільства та держави є захищеними, а для кожної людини гарантується право на безпечне навколишнє середовище та створюються умови, за яких можли-вий захист довкілля та відтворення природних об’єк-тів, у тому числі й під час здійснення господарської та іншої діяльності. Розглянуто критерії класифікації нормативно-правових актів, які визначають питан-ня правового регулювання забезпечення екологічної безпеки. Зосереджено увагу на критеріях класифіка-ції за юридичною силою. Вказано на недоліки забез-печення екологічної безпеки, серед яких головними є недосконалість законодавчих та нормативно-правових актів, неефективна система державного управління у сфері охорони навколишнього природного середо-вища, недостатнє фінансування з державного та міс-цевих бюджетів природоохоронних заходів, низький рівень розуміння в суспільстві пріоритетів збереження довкілля та переваг збалансованого (сталого) розвит-ку через недосконалість системи екологічної освіти та просвіти тощо. Виділено напрями удосконалення чинного екологічного законодавства, які мають пря-мий та опосередкований вплив на стан екологічної безпеки в нашій країні. Ці напрями такі: реалізація принципу пріоритету екологічних інтересів над еко-номічними; формування екологічної та еколого-право-вої ідеології, підвищення еколого-правової культури та освіти громадян, представників органів державної влади та місцевого самоврядування щодо забезпечення екологічної безпеки; узгодженість основних напрямів державної та регіональної політики щодо екологіч-ної безпеки; узгодженість і гармонізація екологічно-го законодавства України із законодавчою базою Єв-ропейського Союзу; реформування системи органів управління в системі політики екологічної безпеки.
22
Рибніков, С. "Адекватність уявлень майбутніх екологов про особливості еколого-управлінської діяльності як однієї зі своїх професійних ролей". Освіта і управління 10, Ч. 3/4 (2007): 85–96.
Знайти повний текст джерела
23
Рибніков, С. "Адекватність уявлень майбутніх екологов про особливості еколого-управлінської діяльності як однієї зі своїх професійних ролей". Освіта і управління 10, Ч. 3/4 (2007): 85–96.
Знайти повний текст джерела
24
Боголюбов, В. М. "Система принципів сталого розвитку як теоретична основа підготовки майбутніх екологів". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2015): 18–21. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.04.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано головні принципи сталого розвитку в контексті професійної підготовки майбутніх екологів. З метою формування професійної компетентності маґістра-еколога акцентовано увагу на впровадженні в навчальний процес предметних компетенцій. Такі компетенції розроблені на основі компетентнісно-діяльнісного підходу і з урахуванням вимог Галузевих стандартів вищої освіти України. По кожній дисципліні освітньо-професійної програми виділені ключові і професійні компетенції у контексті вирішення проблем переходу до сталого розвитку і принципів збалансованого природокористування.
The article analyzes the main principles of sustainable development in the context of future environmentalists. In order to form professional competence of Master ecologist attention is focused on implementing a meaningful learning process competencies. These competencies are based on competency-active approach and taking into account the requirements of industry standards. For each discipline program for professional training we highlighted key and professional competence in the context of solving the problems of transition to sustainable development and the principles of well-adjusted use of natural resources.
25
Antonenko, A. M., O. P. Vavrinevych, S. T. Omelchuk та V. G. Bardov. "ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ ІНСТИТУТУ ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ В КУРС ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ»". Медична освіта, № 2 (31 травня 2019): 51–54. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.9936.
Повний текст джерелаАнотація:
У медичній науці в останні роки набули значного розвитку гігієнічні методи, що пов’язані з оцінкою ризику впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я людини. Саме тому майбутнім медикам важливо володіти різноманітними методиками оцінки ризику для здоров’я людини. Метою дослідження було поділитися досвідом впровадження результатів науково-дослідної роботи Інституту гігієни та екології в курс викладання дисципліни «Гігієна та екологія» на базі гігієнічних кафедр НМУ імені О. О. Богомольця. У роботі використано методи аналізу, синтезу та систематизації інформації, статистичні методи. На практичних заняттях з теми «Гігієнічна оцінка потенційного ризику впливу факторів навколишнього середовища на організм людини та здоров’я населення» студенти мають можливість ознайомитись із розробленою нами методикою інтегральної оцінки потенційної небезпеки впливу пестицидів на організм людини при вживанні контамінованої води. Вони вирішують ситуаційні задачі з оцінки та прогнозування ризику шкідливого впливу на організм людини при вживанні контамінованої пестицидами води, дають рекомендації з профілактики такого впливу. Таким чином, ми розробили та впровадили в курс викладання дисципліни «Гігієна та екологія» методику інтегральної оцінки ризику для здоров’я людини при вживанні контамінованої пестицидами води. Ознайомлення майбутніх лікарів із сучасними підходами до оцінки шкідливих і небезпечних факторів навколишнього середовища є важливою частиною їх навчання, що виводить його на європейський рівень.
26
Yurkiv, N. M. "Побудова моделі процесу формування стратегій еколого-безпечної експортної діяльності лісогосподарських підприємств". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (26 квітня 2018): 128–31. http://dx.doi.org/10.15421/40280424.
Повний текст джерелаАнотація:
Оцінюючи значення, роль та місце стратегій еколого-безпечної експортної діяльності лісогосподарських підприємств у ієрархії стратегічного набору лісогосподарського підприємства, встановлено, що для лісогосподарського підприємства "портфель стратегій еколого-безпечної експортної діяльності підприємства" повинен містити сукупність стратегій, що визначаються для кожного екологічного об'єкта відповідно до рівня його екологічного потенціалу, мати спільну мету і бути взаємозалежними за часом та кількістю вилучених і компенсованих екологічних ресурсів. Обґрунтовано, що стратегії еколого-безпечної діяльності повинні розроблятися з урахуванням вимог продуктових, ресурсних і функціональних стратегій, тобто забезпечити їх реалізацію на екологічно безпечному рівні. Встановлено основні концептуальні підходи, послідовність і зміст процесу формування стратегій еколого-безпечної експортної діяльності лісогосподарського підприємства. Окреслено основні етапи та побудовано концептуальну модель процесу формування стратегій еколого-безпечної експортної діяльності лісогосподарських підприємств, яка відповідає вимогам сталого природокористування та адаптована до змін зовнішнього середовища. З'ясовано, що стратегічне планування діяльності лісогосподарського підприємства матиме успіх тільки за умови наявності у керівництва підприємства методичного апарату щодо оцінювання ефективності реалізації еколого-безпечних стратегій.
27
Устінова, І. І. "Еколого-демографічні аспекти сталого розвитку еколого-містобудівних систем". Сучасні проблеми архітектури та містобудування, Вип. № 45 (2016): 308–13.
Знайти повний текст джерела
28
Malenko, Ya V. "ОСНОВИ ЕКОЛОГIЧНОГО ТЕРМIНОЗНАВСТВА: ПЕРЕДУМОВИ, АКТУАЛЬНIСТЬ, IМПЛЕМЕНТАЦIЯ". Екологічний вісник Криворіжжя 6 (9 грудня 2021): 33–50. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v6i0.4558.
Повний текст джерелаАнотація:
Iнтеграцiя України у свiтовий освiтнiй простiр, поряд зiзбереженням позитивних та ефективних надбань i традицiй нацiональноїмоделi освiти, спрямована на створення нових можливостей дляформування власної життєвої траєкторiї, формули успiху кожноїособистостi, здатної до самоосвiти, самоусвiдомлення, самовизначення,самореалiзацiї, саморозвитку. У наш час знання й освiта стають нетiльки чинниками суспiльного розвитку, а i його фундаментом танайцiннiшим засобом, каталiзаторами формування сучасної нацiональноїелiти. Явища i тенденцiї теперiшнього розвитку людства обумовлюютьактуальнiсть дослiджень, метою яких є обґрунтування й аналiзпередумов, актуальностi, iмплементацiї навчальної дисциплiни «Основиекологiчного термiнознавства» в систему пiдготовки фахiвцiв-екологiвна основi окреслення сутностi, значення, проблематики термiнологiчноїкомпетентностi як складової професiоналiзму й екологiчної культуринацiональної елiти.Нацiональна елiта визначає iнтелектуальний, морально-етичний,полiтичний, економiчний клiмат суспiльства та є найцiннiшим йогокапiталом i прiоритетним ресурсом. Визначальна роль у ї ї пiдготовцiналежить освiтi, що здатна формувати такi особистiснi якостi, якiсприяють пiдтримцi сталого суспiльства та сповненню його розвиткуiнновацiйними елементами.Невiд’ємною складовою професiйної компетентностi, професiоналiзмує термiнологiчна компетентнiсть, що також може розглядатися яксамостiйна, або як структурний компонент iнформацiйної, комунiкативної,мовленнєвої, культурної. Вивчення ї ї сутностi, специфiки, характеристик,рiвнiв сформованостi й аналiз спряжених понять «термiнологiя»,«термiносистема», «термiн» дозволяють визначити сучаснi проблемитермiнологiчної компетентностi в галузi екологiчної науки, пов’язанi зрiвнем термiнологiчного потенцiалу особистостi, екологiчною культурою,негативними аспектами сучасного процесу термiнотворення, проблемамирозвитку екологiчної термiносистеми. Формування термiнологiчноїкомпетентностi еколога — систематична, оптимально органiзована,цiлеспрямована, забезпечена використанням ефективних засобiв i методiвнавчання та конкретизована його специфiчними принципами робота,орiєнтована на досягнення основних завдань та цiлей освiти, пiдвищеннярiвня екологiчної культури й укрiплення професiйної елiти, задоволеннязапитiв сучасного суспiльства, успiшну реалiзацiю iнновацiйної дiяльностiта iмплементацiю екологiчних iмперативiв у розвиток країни.Складовою реалiзацiї завдань i вирiшення проблем формуваннятермiнологiчної компетентностi майбутнiх висококвалiфiкованихконкурентоспроможних фахiвцiв-екологiв можна вважати впровадженняв освiтнi програми закладiв вищої освiти навчальної дисциплiни «Основиекологiчного термiнознавства», ракурс якої спрямований на висвiтленняосновних етапiв розвитку термiнознавства, розумiння iсторичних витокiвi традицiй розвитку екологiчного термiнознавства, виявлення аспектiвтермiнотворення i термiновжитку, вивчення питань динамiки термiнiв iролi останнiх у професiйному пiзнаннi, науковiй, експертнiй, виробничiй,управлiнськiй, iнновацiйнiй дiяльностi еколога.
29
Григорків, М. В. "МОДЕЛЬ ДИНАМІКИ ОДНОСЕКТОРНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКОНОМІКИ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 1(57) (2 липня 2021): 13–17. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2021.1(57).13-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито актуальність проблем еколого-економічної взаємодії, вдосконалення методологічних підходів до їх дослідження та розробки інструментарію моделювання економіки, у якій процеси екологізації та соціалізації збалансовані. Запропоновано динамічну модель односекторної економіки, яка займається виробництвом основного агрегованого продукту та утилізацією виробничого забруднення, створеного економікою, та невиробничого забруднення, створеного поза межами виробничо-економічної діяльності. Модель призначена як для теоретичних, так і прикладних досліджень еколого-економічної динаміки. При наявності адекватного інформаційного забезпечення експериментальні дослідження з моделлю у режимі комп’ютерної імітації дозволяють встановити основні закономірності, тенденції та тренди реальної динаміки еколого-економічних систем і розробити сценарії еколого-економічного розвитку, які можуть бути використані при прийнятті відповідних управлінських рішень.
30
Gulyk, G. S. "СУЧАСНІ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО ЛІСОКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 7 (24 вересня 2015): 7–13. http://dx.doi.org/10.15421/40250701.
Повний текст джерелаАнотація:
Звернено увагу на сучасні еколого-економіко-правові проблеми використання, охорони та відтворення лісових ресурсів. Розглянуто потребу розроблення належної теоретико-методологічної бази та прийняття відповідних еколого-економіко-правових норм, які забезпечили б практичну реалізацію сталого лісокористування. Відображено основні чинники, які впливають на правопорушення в лісовому секторі. Запропоновано розробити та реалізувати такий новий науково-дослідний напрям як "Синергетичне еколого-економіко-правове забезпечення сталого лісокористування".
31
Melnyk, P. P., та N. V. Kurbatska. "Еколого-економічні механізми управління природокористуванням в агроекосистемах". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 21–26. http://dx.doi.org/10.15421/40280903.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто важливу роль розроблених нових і використання діючих еколого-економічних механізмів управління в галузях агроекосистем, що сприяють раціональному використанню і відтворенню природних ресурсів. Проведено аналіз діючих механізмів, які становлять основу гармонійного поєднання принципів для природокористування в агроекосистемах. Обґрунтовано особливості дії космічного механізму, який є сукупністю станів і процесів природного походження, та за своєю масштабністю дії він здатний не тільки спричиняти розвитку негативних наслідків, що призводять до непередбачених утрат, але й забезпечувати одержання в окремих фазах циклу сонячної активності економічного ефекту від виробництва сільськогосподарської культури. Наведено основні принципи еколого-економічних механізмів управління використанням та охороною земель. Акцентовано увагу на моніторингу як складу економічного механізму, який всебічно аналізує на макро- і мікрорівні регіонів виробничу сферу за найвагомішими показниками еколого-економічного спрямування. На основі проведених досліджень зроблено висновок, що для забезпечення ефективного ведення сільськогосподарського виробництва структура системи еколого-економічного управління має бути доповнена космічним механізмом, який сприяє вирішенню еколого-економічних і соціальних проблем у суспільному виробництві.
32
Dynka, P. K. "Екологічні та економічні компетентності як підґрунтя для формування еколого-економічного мислення здобувачів вищої освіти". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 10 (26 грудня 2019): 78–81. http://dx.doi.org/10.36930/40291015.
Повний текст джерелаАнотація:
Засобом і метою екологізування процесу підготовки фахівців для сталого розвитку є набуття ними системних еколого-економічних компетентностей та формування еколого-економічного мислення, яке ґрунтується на усвідомленні законів функціонування природних і соціальних систем та вмінні творчо застосовувати їх у професійній та повсякденній діяльності. Еколого-економічне мислення розглянуто як один із видів професійного мислення, що визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання за відповідною освітньо-професійною (освітньо-науковою) програмою. Еколого-економічне мислення фахівців для сталого розвитку формується шляхом творчого застосування сучасних досягнень дидактики відповідно до специфіки підготовки фахівців різних професійних спрямувань, а також з урахуванням інтелектуальних відмінностей студентів окремих спеціальностей та їх вродженої схильності до переважного набуття певних компетентностей – природничих (екологічних), інженерно-технічних, економічних, соціально-гуманітарних, мистецьких тощо. Основними напрямами формування еколого-економічного мислення здобувачів вищої освіти є поглиблення екологічної підготовки фахівців економічних спеціальностей, поглиблення економічної підготовки фахівців природничого (екологічного) спрямування та поглиблення екологічної та економічної підготовки фахівців усіх інших спрямувань.
33
Kovshun, N. E., та V. M. Strilchuk. "РЕЙТИНГУВАННЯ ЛОКАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ ЯК ЕТАП ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 90 (2 жовтня 2020): 77. http://dx.doi.org/10.31713/ve220209.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено еколого-економічну діагностику адміністративних районів Херсонської області. Показано її переваги, особливості та труднощі здійснення. Обґрунтовано ототожнення локальних соціально-економічних систем з адміністративними районами. Наведено результати оцінювання розвитку районів Херсонської області. Визначено їх рейтинг за екологічною обстановкою, природно-ресурсним потенціалом та економічним станом. Встановлені рейтингові оцінки визнано результатами еколого-економічної діагностики та переведено в територіальні індекси. Здійснено кластеризація адміністративних районів Херсонської області за результатами еколого-економічної діагностики. Утворено два кластери локальних соціально-економічних систем.
34
Іванчук, С. А. "ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО ДОЦІЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 123–35. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-123-135.
Повний текст джерелаАнотація:
Параметри результативності (ефективності) професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти презентовано у різних вимірах. У статті означено феноменологію еколого-професійної та еколого-педагогічної компетентності. Проаналізовано екологічну домінанту у професійній підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.
Визначено новий підхід до підготовки фахівців дошкільної освіти – лідерської діяльності педагога в екологічній освіті дошкільників, яка представляє цілісну модель, що включає мотиваційно-ціннісну, емоційно-вольову, змістову та діяльнісну підструктури та критерії до них.
Окреслені ключові атрибути та екологічні домінанти у професійній підготовки майбутнього фахівця дошкільної освіти до здійснення еколого-педагогічної діяльності.
Акцентовано увагу на таких поняттях, як екологічна культура, соціально-екологічна компетентність, еколого-педагогічна компетентність майбутніх вихователів, еколого-педагогічна готовність, професіоналізм вихователів дошкільних закладів у формуванні екологічно доцільної поведінки дошкільників, готовності майбутніх вихователів до формування в старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток.
Подано власне ставлення до розуміння «готовність до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку» – професійно-особистісне цілісне інтегративне новоутворення, яке характеризується наявністю сформованих (привласнених) мотиваційно-ціннісних диспозицій, когнітивно-інтелектуальних характеристик, поведінкових патернів і рефлексивно-оцінних дій, що розкриваються у здатності суб’єкта професійної діяльності до ефективного формування означеного сегменту життєдіяльності дошкільників.
35
Кубатко, Олександр Васильович. "ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ФЛУКТУАЦІЇ ПОКАЗНИКІВ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ". ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник, № 3(64) (7 червня 2017): 15–21. http://dx.doi.org/10.26906/eir.2017.3(64).868.
Повний текст джерелаАнотація:
УДК:330.5:330.1:331.47
Олександр Васильович Кубатко, кандидат економічних наук, доцент, докторант. Сумський державний університет. Еколого-економічні флуктуації показників здоров’я населення. Обґрунтовано вплив еколого-економічних флуктуацій на трендові та циклічні показники здоров’я населення. На основі смугового фільтра Баттерворта виконано розділення реальних статистичних еколого-економічних даних на трендові й циклічні складові, виділено флуктуації розвитку тривалістю близько восьми років. З’ясовано, що амплітуда логарифма флуктуацій викидів забруднення атмосфери на один кілометр квадратний є більш ніж у п’ять разів вищою порівняно з логарифмом флуктуацій серцево- судинних захворювань у регіонах України; флуктуації стану здоров’я населення є еластичними щодо флуктуацій середнього віку населення у регіонах України. Нееластичність флуктуацій забруднення щодо флуктуацій здоров’я населення пояснено асиміляційним потенціалом навколишнього середовища та захисними функціями організму людини.
Ключові слова: еколого-економічні флуктуації, економічний розвиток, забруднення довкілля, здоров’я населення.
36
Кузьменко, О. К. "ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2012): 217–21. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.02.43.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто категорію «еколого-економічна сис-тема» як цілісність екологічної та економічноїсистем, що характеризується інтенсивністювнутрішніх зв’язків та емерджементних власти-востей. Проведено аналіз структурних елементівеколого-економічної системи. Запропоновано схе-му взаємодії складових еколого-економічної систе-ми з урахуванням впливу на неї сільськогосподарсь-ких підприємств.
A category of ecological and economic system, as integrity ofthe ecological and economic systems, which is characterizedintensity of internal communications and emergent properties.The analysis of structural elements of the ecological and economic system is conducted. The scheme of co-operation of constituents of the ecological and economic system is offered witha glance influence by agricultural enterprises.
37
Nazarenko, N. M. "Еколого-ценотична структура байрачних дібров Північного Степу України". Biosystems Diversity 20, № 2 (15 травня 2012): 46–56. http://dx.doi.org/10.15421/011227.
Повний текст джерелаАнотація:
Охарактеризовано еколого-ценотичну структуру байрачних дібров Північного Степу України, обґрунтовано наявність рядів еколого-ценотичного заміщення. Уточнено та деталізовано типологію байрачних дібров проф. О. Л. Бельгарда. Показано комплексний характер дії абіотичних факторів на формування байрачних дібров.
38
Kovalenko, Igor. "Різноманіття еколого-ценотичних стратегій видів рослин трав’яно-чагарничкового ярусу в лісових екосистемах на північному сході України". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 2(302) (24 жовтня 2018): 25–29. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2015-302-25-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання фітобіорізноманіття не тільки як різноманіття видів рослин тієї або іншої екосистеми, а й різноманіття реалізованих цими видами еколого-ценотичних стратегій. Проаналізовано різноманіття еколого-ценотичних стратегій, які реалізуються типовими видами соснових і листяних лісів у характерних лісових екосистемах північного сходу України.
39
Пінський, Олександр, та Денис Гудзь. "ПИТАННЯ ЕКОЛОГО-БІОЕТИЧНОЇ ОБІЗНАНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ПРИРОДОЗНАВЦІВ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 8 (10 грудня 2019): 98–100. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.08.022.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми професійної підготовки майбутніх учителів-природознавців. Основну увагу приділено питанням еколого-біоетичного спрямування. Наведено результати опитування студентів третього і четвертого курсів природничого факультету щодо еколого-біоетичної обізнаності. Окреслено шляхи подальшого вдосконалення професійної підготовки вчителів в напрямку посилення біоетичної складової.
40
Pankiv, N. Ye, та M. I. Senkiv. "Створення еколого-пізнавального туристичного маршруту "шляхами графа Володимира Дідушицького" у Бродівському районі Львівської області". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 68–73. http://dx.doi.org/10.15421/40280613.
Повний текст джерелаАнотація:
З'ясовано еколого-географічні та історичні передумови створення природного заповідника на території північного Поділля. Проаналізовано сучасний стан НПП "Північне Поділля", зокрема територій комплексної пам'ятки природи місцевого значення "Пам'ятка Пеняцька" і Державного ботанічного заказника місцевого значення "Макітра"; ідентифіковано та проаналізовано біорізноманіття, ландшафтні та історико-культурні особливості цих територій, а також існуючі тут еколого-пізнавальні туристичні маршрути. Охарактеризовано природоохоронну діяльність графа В. Дідушицького, зокрема створення ним природного резервату "Пам'ятка Пеняцька" з метою збереження букового пралісу та охорони місця гніздування рідкісного виду птаха – орлана білохвостого, а також заснування ним Природознавчого музею у Львові. Обґрунтовано доцільність розроблення нового еколого-пізнавального туристичного маршруту на території північного Поділля для продовження природоохоронної діяльності в регіоні, яку започаткував В. Дідушицький. Запропоновано створення дводенного еколого-пізнавального туристичного маршруту "Шляхами графа Володимира Дідушицького" (Львів – Броди – Підкамінь – Пеняки – Пліснеське городище – Підгірці – Львів) та докладно охарактеризовано екскурсійні об'єкти, включені до цього маршруту. Проаналізовано значення новоствореного маршруту для збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів Бродівщини.
41
Полінкевич О.М. "ДІАГНОСТИКА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ". Економічний форум 1, № 4 (1 грудня 2019): 153–61. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-4-24.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено діагностику еколого-економічної безпеки підприємств в Україні. Запропоновано використовувати систему показників, яка поєднує вимір таких змін, як соціально-психологічні, виробничо-технологічні, фінансово-економічні, інтелектуально-кадрові, структурно-адміністративні. Визначено перелік якісних та кількісних показників, що оцінюють ефективність змін у кожній із груп. Доведено, що потрібна розробка стратегії забезпечення еколого-економічної безпеки підприємств України.
42
Бурик, Зоряна. "СПРИЙНЯТТЯ УКРАЇНСЬКИМ СУСПІЛЬСТВОМ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ (АРХЕТИПНИЙ АНАЛІЗ)". Public management 18, № 3 (29 травня 2019): 101–15. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-101-115.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено сутність понять “сталий розвиток” та “архетип”. Визначено основні принципи концепції сталого розвитку. Відмічено, що ба- зисними елементами культури, які формують константні моделі духовного життя, та основою екології культури в інформаційному суспільстві є архе- типи єдності людини і природи. З’ясовано, що, сприймаючи концепцію ста- лого розвитку, побудовану на розвитку особистості, потрібно пам’ятати, що архетип особистість успадковує, тому він перебуває в ній, але водночас він є і ззовні. Новацією школи архетипіки є модель “універсального епохального циклу”. Вона доповнена системою соціальних показників, з використанням яких упродовж останнього десятиліття ведуть моніторинг психосоціальних змін в Україні. Виокремлено, що головна мета сталого розвитку суспільства полягає у забезпеченні умовно нескінченного існування людської цивіліза- ції та її прогресивного розвитку. Така мета вимагає вирішення завдань двох рівнів. Перший рівень можна позначити як необхідний — це фізичне вижи- вання людини біологічної. Другий рівень — достатній, він передбачає духов- ний розвиток людини соціальної. Зазначено, що державна політика щодо сталого розвитку повинна базуватися на таких основних принципах: зба- лансованість розвитку українського суспільства; екологічно та техногенно безпечні умови життєдіяльності населення; утвердження гуманізму, демо- кратії та загальнолюдських цінностей; еколого-економічна збалансованість розвитку окремих регіонів та її узгодження із загальнонаціональними по- требами. Стверджено, що ефективність функціонування органів державної влади залежать від глибини усвідомлення виконавцями й усім населенням нових підходів, які відображають: набутий досвід (негативний та позитив- ний); прогнозовані оцінки ситуації у біосфері; практичні потреби людей; ар- хетипову складову людського розвитку (свідомого і надсвідомого).
43
Lebedevych, S. І. "КОНЦЕПЦІЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ І ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ ФУНКЦІЙ ЛІСІВ У ГАЛУЗЕВІЙ СИСТЕМІ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 7 (24 вересня 2015): 27–30. http://dx.doi.org/10.15421/40250703.
Повний текст джерелаАнотація:
Відображено розроблену теоретичну концепцію оптимізації оборонно-соціальних та еколого-економічних функцій лісів у рамках галузевої системи екологічного менеджменту підприємств лісового господарства. Проведено комплексне дослідження потенціалу адаптації сучасного управління лісівництвом щодо потреб підвищення рівня обороноздатності й національної безпеки, євроінтеграції та конкурентоспроможності України на світовому ринку. Сформовано нову теоретичну парадигму і концепцію оптимізації оборонно-соціальних та еколого-економічних функцій лісів. Розроблено концептуальну модель оптимізації зазначених функцій лісів за критерієм мінімуму сукупних витрат.
44
Уберман, В., та Л. Васьковець. "НАБЛИЖЕННЯ ПОНЯТЬ ЕКОЛОГО-ПРАВОВОГО ЛІМІТУВАННЯ СКИДАННЯ РЕЧОВИН ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ТА УКРАЇНИ". Юридичний вісник, № 2 (5 липня 2021): 105–17. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2149.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено еколо- го-правовий під-інститут регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) у поверхневі води європейського екологічного законодавства і здійснено його порівняння з подібним під-інститутом у законодавстві України. Наголошено, що цей елемент інституційної структури водного законодавства є найбільш дієвим щодо впливу на якість вод. Визначено, що законодавче ядро РСЗР утворюється вимогами до обмеження скидання (емісії) у воду речовин, зокрема, із точкових джерел скиду, тобто до лімі- таційного регулювання. Виявлено співвідношення поняттєво-категоріальних апаратів РСЗР у джерелах екологічного законодавства
ЄС та України. Запропоновано пріоритетні кроки наближення українських еколого-правових понять до європейських та надано зміни деяких термінологічно некоректних перекладів. Для цього в обох законодавствах визначено джерела загальних та спеціальних вимог (норм), релевантних РСЗР. Виявлено, що у законодавстві ЄС до загальних стосовно РСЗР належать чотири директиви та один регламент, а до спеціальних - чотири директиви. В українському законодавстві загальними стосовно РСЗР слід вважати два закони та шість підзаконних актів, а спеціальними - шість законів. Розглянуто поняттєвий апарат, який стосується лише загальних вимог директив ЄС та законів України, утворюється як нормами-дефіні- ціями, так і поняттями з окремих статей. Використано методику порівняльного дослідження, яка ґрунтується на системному аналізі поширення забруднювального впливу за структурою ланцюга дії емітованих речовин на склад та властивості поверхневої води. Ланцюг забруднювального впливу складається із 9 ситуаційних структурних елементів (ланок). Визначено, що найбільш важливими поняттями, які відсутні у Водному кодексі України і підлягають рецепції задля наближення, є: «пріоритетна речовина», «специфічна речовина», «комбінований підхід», «найкраща доступна техніка», «зона змішування» та «стандарт якості довкілля». Стверджується, що зона змішування у масиві води, безпосередньо прилегла до скиду забруднювальної речовини, де здійснюється найбільш значна зміна її концентрації, є об'єктом правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки водокористування.
45
ІВАНЧУК, Сабіна. "ЕКОЛОГО-ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ". Acta Paedagogica Volynienses 1, № 1 (13 квітня 2022): 61–65. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Формування екологічно доцільної поведінки як невід’ємного складника екологізації сучасної освіти є головним викликом часу. У статті проаналізовано еколого-освітнє середовище як чинник ефективності професійної підготовки майбутніх вихователів. З’ясовано, що аналіз поняття «освітнє середовище» здійснюється через такі родові ознаки, як: конкретне середовище навчального закладу; умова і засіб навчання та виховання; система впливів й умов формування особистості; сукупність матеріальних, педагогічних та психологічних чинників розвитку і саморозвитку особистості; багаторівнева система умов, що забезпечує оптимальні параметри освітньої діяльності; природно та штучно створене соціокультурне оточення людини; субстрат індивідуалізованої діяльності, що є перехідним від навчальної ситуації до життя, тощо. Визначено, власне, поняття «освітнє середовище» – це сукупність умов, чинників, впливів і можливостей, що створюють оптимальний простір та ситуацію для розвитку потреб, інтересів і здібностей студентів, забезпечують їхню активну позицію в освітньому процесі, особистісно-професійний розвиток та саморозвиток. Зроблено висновок, що значення еколого-освітнього середовища у професійній підготовці майбутнього вихователя є джерелом екологічної освіти, місцем розгортання навчальної та позанавчальної діяльності, проведення екологічних й еколого-педагогічних досліджень, організації різних екологічних практик студентів, створення творчої сприятливої атмосфери для навчання, спілкування, наукового пошуку всіх суб’єктів освітнього процесу, а моделювання та організація доцільного еколого-освітнього середовища сприятиме інтеграції компонентів готовності студентів у виховання екологічно відповідальної поведінки дошкільників, опануванню професійних та екологічних цінностей, розвитку готовності як особистісно-професійної якості майбутнього фахівця.
46
Dyshliuk, V. Y. "МІКРОБІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСАДІВ СТІЧНИХ ВОД МІСЬКИХ ОЧИСНИХ СПОРУД ТА ОЦІНКА ЇХ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПРИДАТНОСТІ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В ЗЕМЛЕРОБСТВІ". Agriciltural microbiology 23 (29 червня 2016): 10–16. http://dx.doi.org/10.35868/1997-3004.23.10-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати досліджень ступеня фітотоксичності різних за технологієювиготовлення осадів стічних вод Бортницької станції аерації ВАТ АК «Київводоканал» і їхсумішей із сирими осадами, чисельності мікроорганізмів окремих еколого-трофічних груп.Встановлено, що за комплексом еколого-мікробіологічних показників термофільнозбродженіі аеробно-стабілізовані осади стічних вод є придатними для сільськогосподарської утилізації (пряме внесення, переробка на добрива). Суміші осадів стічних вод, що включають сиріосади, проявляють фітотоксичні властивості, в них не завершені мінералізаційні процеси, узв’язку з чим потрібні заходи для їх додаткового перероблення на біокомпости, удобрювальні композити тощо.
47
Bida, О. А., Т. Р. Kuchai та А. Р. Chychuk. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ УЧНІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 42–53. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-42-53.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено порівняльний аналіз та виділено особливості підготовки майбутніх учителів до екологічної освіти у Великій Британії та Україні. Виокремлено основні завдання, що стоять перед системою професійної освіти у сфері екології та підготовки фахівців для всіх верств населення у Великій Британії. Зроблено аналіз навчальних планів університетів Великої Британії та України.
Проаналізувавши стан екологічної освіти у вищих навчальних закладах України та Великої Британії, ми зробили перегляд концептуальних засад екологічної освіти та виховання. Зроблено висновок, що потребує збільшення у навчальних планах ЗВО України кількості навчального часу на екологічні дисципліни. Оскільки екологічні проблеми носять глобальний, міждисциплінарний характер, відмічаємо необхідність «екологізації» всіх навчальних предметів.
Проаналізовано співвідношення кількості годин, передбачених на аудиторну (лекції, практичні, семінарські, лабораторні та інші види робіт) та самостійну роботу студентів у досліджуваних ЗВО. Зазначено, що особливу увагу доцільно приділяти екологічному вихованню учнів молодшого шкільного віку, оскільки початкова школа – це фундамент подальшого навчання і, головне, – формування особистості. Для порівняння структури навчального процесу визначено чотири ідентичні групи дисциплін еколого-біологічного спрямування, що сприяють підготовці вчителя біології у Великій Британії та Україні.
Аналіз наукової літератури щодо змісту навчальних планів свідчить, що екологічна освіта у вищих школах України та розвинутих зарубіжних країнах здійснюється у двох напрямах: шляхом екологізації навчального процесу та введення предметів екологічного спрямування.
Досвід Великої Британії трансформовано таким чином, щоб засвоїти найбільш доцільні її надбання і разом з тим зберегти рівновагу між високоякісною вищою педагогічною освітою та поміркованими матеріальними витратами на неї.
48
Сагач, Галина. "Екологія духу й екологія слова". Дивослово, № 11 (2008): 2.
Знайти повний текст джерела
49
Сагач, Галина. "Екологія духу й екологія слова". Дивослово, № 11 (2008): 2.
Знайти повний текст джерела
50
Юрків, Н. М., І. І. Дідович та Е. А. Кульчицька. "Методика розрахунку рівня екологічної безпеки експортної діяльності лісогосподарських підприємств". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.36930/40310110.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано та обґрунтовано поняття еколого-безпечного експортного виробництва лісогосподарських підприємств, як такого, за якого фінансові надходження від реалізації експортної продукції є на рівні, що дає змогу відшкодовувати витрати на виробництво і реалізацію цієї продукції, витрати на відтворення лісу і на відновлення корисних соціальних та екологічних функцій лісу, які внаслідок вирубок понесли відповідні втрати. Встановлено, що для забезпечення екологічно безпечного функціонування лісових екосистем у процесі експортної діяльності лісогосподарських підприємств фінансові надходження від реалізації експортної продукції повинні повністю компенсувати виробничі втрати (вилучені деревинні ресурси), а також втрати соціальних і екологічних функцій лісу. Систематизовано еколого-економічні фактори, які впливають на безпеку експортної діяльності лісогосподарських підприємств, а також проаналізовано величину і характер цього впливу. Запропоновано та обґрунтовано методику оцінювання рівня екологічної безпеки експортної діяльності, яка базується на розрахунку коефіцієнта рівня екологічної безпеки підприємства. Ця методика передбачає здійснення комплексного оцінювання безпеки експортної діяльності показниками, що враховують ступінь екологічної загрози від виробничого навантаження на лісові екосистеми в процесі виробництва лісопродукції на експорт і ступінь навантаження від експортної діяльності на соціальні та екологічні функції лісу. Запропонована методика розрахунку рівня екологічної загрози від експортної діяльності лісогосподарських підприємств з урахуванням впливу зазначених факторів дає змогу оцінити стан еколого-економічної безпеки експортної діяльності цих підприємств. Така оцінка слугуватиме передумовою для розроблення та прийняття підприємством необхідних управлінських рішень для підвищення ефективності експортної діяльності на засадах сталого розвитку. Запропоновану методику можна використати для оцінювання стану еколого-економічної безпеки експортної діяльності підприємств суміжних галузей національного господарства для прийняття ними адекватних управлінських рішень.