Добірка наукової літератури з теми "Екологічна сталість"

Викладено результати дослідження екологічних особливостей Allium victorialis на території Українського Розточчя, подано флористичний склад локалітетів з участю цього виду, описано основні фенологічні фази розвитку цибулі переможної в місцях поширення. На підставі чотирьохрічних спостережень встановлено флуктаційний тип динаміки щільності ценопопуляції, сталість характеру вікового спектра з максимумом на групі особин віргінільного стану, значну кількість ювенільних особин, що може свідчити про добре насіннєве поновлення та сприятливі умови для проростання насіння. За співвідношенням онтогенетичних індексів (віковості та ефективності) віднесено ценопопуляцію до молодого типу. Відзначено присутність особини трьох основних класів віталітету, що зменшує уразливість до несприятливих чинників, ценопопуляція характеризується рівноважним типом віталітетної структури. На підставі показників насіннєвої продуктивності встановлено високу інтенсивність утворення плодів, проте низька частка занасінення і невисокі значення коефіцієнта продуктивності. З'ясовано, що врожай насіння більше залежить від щільності генеративних особин, ніж від значень фактичної насіннєвої продуктивності. Запропоновано список роду Allium для Українського Розточчя доповнити видом Allium victorialis та внести його до нового Переліку видів судинних рослин, що потребують охорони в межах Львівської області.

Окреслено сучасні підходи до озеленення урбосередовища: концепції зеленого простору, зеленої інфраструктури та сталість поглядів в Україні, де збереглися традиції з радянських часів. Обґрунтовано доцільність структурування зелених насаджень з компонентами, які виокремлюють фізичний вигляд, просторову мозаїчність, соціальну функцію, доступність, екосистемні послуги, збереження біорізноманіття, антропогенний вплив, функціональне призначення. Охарактеризовано поняття зеленої інфраструктурної мережі як сукупності різних видів рослинності і відкритих просторів, інтегрованих у здоров’я та якість життя людей, що підтримують і посилюють природні та екологічні процеси. Проаналізовано трансформацію класифікації зелених насаджень населених пунктів України та інших пострадянських країн. Виявлено принципові відмінності у переліку класифікаційних груп насаджень та проаналізована їхню доцільність. Виявлено недоліки класифікації зелених насаджень, використовуваної в Україні: суперечливий розподіл за групами насаджень, не чітко прописані переліки груп, наявність у двох категоріях незрозумілих «інших» насаджень. Встановлено, які саме теоретичні аспекти та деталі функціональної класифікації доцільно запозичити в інших пострадянських країнах. Розглянуто основні показники озеленення, коректність їх визначень, а також динаміка мінімальних розмірів зелених насаджень загального користування: парків, садів, скверів. Зазначено, що нормативне зниження у 5-7,5 раз мінімальної площі парків і у 25 разів – мінімальної площі скверів призводить до небажаної фрагментації зелених просторів. З’ясовано, що показники озеленення потребують чіткішого визначення та сучасної аргументації щодо їх нормативних кількісних значень. Підкреслено переваги класифікації зелених насаджень, використовуваної у Білорусії.

Мета статті — аналіз сталої моди як предмета наукових досліджень у вітчизняній науковій літературі. Принципи сталості потребують наукового обґрунтування їхнього зв’язку з виробництвом та експлуатацією одягу. Методологія та підходи. На першому етапі дослідження проаналізовано вітчизняні джерела на тему сталості в моді за останні 10 років, на другому — синтезовано джерела за групами відповідно до галузей у контексті сталої моди. Наукова новизна. Вперше проаналізовано й систематизовано українські наукові джерела у контексті сталої моди за різними галузями, такими як дизайн, мистецтвознавство, екологія, технології й переробка, економіка, культурологія і право, виявлено основні напрями опублікованих досліджень. Висновки. Сталість у моді — міждисциплінарне питання, тому варто вивчати цю проблему в суміжних галузях, які безпосередньо впливають на моду та, відповідно, на процес проєктування, виробництва, естетику модних виробів, а також поведінку споживачів у контексті експлуатації та утилізації модних виробів. Сучасний стан виробництва та споживання модних товарів має негативні екологічні, економічні, правові, соціопсихологічні та етичні наслідки. Введення принципів сталості у виробництво та споживання модних товарів є одним із способів розв’язання проблем, зумовлених вище перерахованими наслідками. Означено невисвітлені питання як поле для подальших досліджень: інтеграція принципів сталості в дизайн, мистецтвознавство та естетику моди. Введення принципів сталості у моду актуалізує нове бачення проєктування одягу, а результати дослідження сприятимуть розробленню нових сталих інтегративних технологій дизайну.

Все більш активно розглядається питання того, як бізнес-моделі створюють та вимірюють економічну цінність у соціально-екологічних системах, проте наявні наукові праці не в повному обсязі відповідають на питання, як організації сталих бізнес-моделей, основним і відмінним механізмом яких є міжсекторні партнерства, можуть підтримувати соціально-екологічну сталість. На основі проведеного аналізу сучасної наукової літератури, у статті сформовано теоретичний підхід щодо розширення наявних методик підтримки соціально-екологічної стійкості з точки зору “комплексної адаптивної системи” (КАС). Розроблено структуру, яка визначає ключові стратегічні, інституційні та навчальні елементи партнерства, на які покладаються сталі бізнес-моделі для підтримки соціально-екологічної стійкості. Завдяки проведеному дослідженню даної структури підтверджено важливість оцінки бізнес-ініціатив з точки зору їх впливу на сталість на рівні соціально-екологічних систем, а не лише організацій. В дослідженні проаналізовано, яким чином міжсекторні партнерства забезпечують організаційну підтримку бізнес-моделей для розвитку соціально-екологічної стійкості. Поєднуючи ключові особливості КАС та ключові елементи партнерства, можливим стає розуміння потенціалу та важливості завдання створення міжсекторних партнерств, котрі б підтримували соціо-екологічну стійкість та давали б змогу уникати та/або комплексно вирішувати непередбачувані системні проблеми як на рівні організацій так і поза їх межами в цілому. Ці елементи міжсекторного партнерства потребують розгляду та взаємоузгодження для забезпечення та створення соціальної та екологічної цінності, та подальшого дослідження щодо їх можливого впливу на соціально-екологічну стійкість.

Дисертаційну роботу присвячено обґрунтуванню і розробленню теоретикометодологічних і науково-методичних положень еколого-економічної організації системи сталого с.-г. землекористування із запровадженням комплексу обмежувальних нормативів. У дисертації визначені концептуальні засади формування просторово-часової моделі системи с.-г. землекористування та розроблено дорожньо-лагову карту формування усталеної структури системи с.-г. землекористування. Досліджено та поглиблено наукові засади визначення системи сталого с.-г. землекористування, розроблено науково-методологічне підґрунтя об’єктно-публічного сценарію структуризації системи с.-г. землекористування та запропоновано матрицю еколого-економічних регуляторів процесу землекористування. Визначено науково-методологічні засади концепції еколого-економічної організації системи с.-г. землекористування, запропоновано покрокову модель побудови обмежувального середовища як основи системи сталого землекористування. Обґрунтовано методологію визначення фактора екологічної потужності системи землекористування з урахуванням ефекту декаплінгу, запропоновано матрицю екологічних умов та економічних можливостей для груп адміністративних областей відповідно до тренду коливань фактора екологічної потужності. Поглиблено науково-методологічні засади визначення індексу цінності земель та визначені на його базі можливі сценарії розвитку системи с.-г. землекористування, визначено вплив принципу інформаційно-технологічного внеску на ринкову вартість с.-г. земель, обґрунтовано й емпірично перевірено науково-методичний підхід до оцінювання екологічних деструкцій в системі с.-г. землекористування. Практична реалізація наведених пропозицій дозволяє забезпечити довгострокове економічне зростання с.-г. виробництва за мінімально-прийнятного використання земельного ресурсу.
The dissertation is devoted to development and substantiation of theoreticalmethodological and scientific-methodological provisions ecological and economic organization of sustainable agricultural land use with the introduction of complex system-restrictive regulations, standards, rules and obligations to preserve productive farmland properties not only for the present but also for future generations. The dissertation for the first time develops and substantiates the concept of ecological and economic organization of the agricultural land use system as a mode of stable functioning of the system structure for the implementation of ecological and economic transformations that involve modification of the system structure and connections between its elements and parts. This approach makes it possible to identify the characteristics of passing transformational changes in the land use in the context of an organization structural construction, in the smallest way would be dependent on the factors of natural or anthropogenic, maintaining their attribute properties and remain suitable to withstand the environmental destruction taking place in the domestic and external environments. The conceptual expression "base fee" of the space-time model of the agricultural land use system was introduced on the topic of the work, as a graphical representation of the stochastic locations of the reference and end points of transformation events. At the same time, the applicant has identified five sectors of the "base fee" of the model: regressive, extensive, progressive, environmental and balanced, each of which was formed in accordance with the predicted consequences of transformational events that were to take place in the structure of the system. Examining the direction of transformations in the five sectors of the environmental-economic "baseline", it is realistic to predict both the interaction of economic and environmental determinants, and the possible consequences of possible transformational actions. The dominant transformation trajectories (legal, organizational, social, managerial, economic and ecological), which were implemented in the system of agricultural land use, are traced. The dissertation substantiates the judgment that organizational-legal and economic-ecological system transformations are related to each other and lead to structural transformation of the whole system in the context of its loss of the management framework and departure to a state different from the organized one. The term "organization" in this aspect is defined as the reconstruction or complete renewal of the relationships and connections between the elements of the system disorganized as a result of transformational transformations. At the same time, the dissertation revealed the diversity of vectors of economic and environmental development, which should be adjusted in the direction of the system of the indicated tasks. The dissertation stipulates the scientific and methodological principles of structuring the system of agricultural land use, which currently provides for the establishment of regulatory relations between land users for the formation of patterns of environmental and economic relations, which provides an opportunity to reorient unsystematic actions of land users to systemic behavioral patterns. The implementation of such proposals allows us to recognize the concept of ecological and economic organization of the system of sustainable agricultural land use as a process associated with the separation in one way or another set of standardized restrictions, in which each regulatory norm does not replace the content of others, transmits some information , performs a function aimed at reconciling public and subjective interests and regulating procedures or methods of productive agricultural land use. A structural and logical model of coordination of public and private interests in the use of agricultural lands, which provides a comprehensive approach to the coordination or combination of private interests, which are closely related to the use of productive properties of agricultural lands, and public interests due to natural fertility as a resource, which ensures the existence of human civilization. Theoretical-methodological and scientific-methodical provisions on approaches and directions in the field of coordination of economic-personal and ecological-social interests in the market of agricultural land are developed, as a result of which the work concludes that the state, as a leader of public opinion, has all necessary levers to invent a compromise of interests, using in a public trajectory organizational tools for the normalization of subjective claims in the market of agricultural land. The presented mechanism of social harmonization minimizes the interdependence of land market participants and their impact on meeting the vital needs of future generations both in a particular region and throughout Ukraine. The development of a road-lag map on the organization of the established structure of the system of agricultural land use under the conditions of ecological destruction of different orientation and content is argued, which helps to solve the problem of minimizing the negative anthropogenic impact on the productive properties of agricultural lands or reducing annual losses under the action of ecological transformations of different content and different orientation. Improved theoretical and methodological principles of bringing the principle of contribution to the procedure of assessing the current quality of agricultural land, which provide a stable relationship between the value of land or its part and the usefulness of such object for the owner or land user, and indicate the need , capital and managerial and entrepreneurial skills in solving the problem of forming a modern organization of agricultural land use, which would largely guarantee the preservation and restoration of quality properties of agricultural coal in the long run from the standpoint of providing the population and production of agricultural products. Received further development and substantiation of scientific and methodological approach to the construction of a consolidated matrix of linking environmental conditions and economic opportunities of agricultural lands, which involves the coordination of multilevel sets of basic environmental constraints and ensuring the productivity of agricultural lands, according to which long-term resource. It have been developed the scientific and methodical approach to determining the integral factor of environmental destruction, which taking into account the totality of current ecological indicators of agricultural land. It is the basis in determining the productive properties of cultivable land, the use of which allows to adjust the market value of farmland that is the product of specific factors which acquire the relative values of conformity to a set of restrictive rules. It is substantiated that the system factor of ecological capacity should be perceived as the ability of the system of agricultural land use, its constituent subsystems or individual elements to synthesize, identify, update, accumulate and multiply value (useful) properties, thus providing the necessary productivity for the constantly growing subjects or variously structured social formations. Indicators of the factor of ecological capacity take into account the state of agricultural lands on the balance of humus, nutrients and a set of chemical components. The set of these characteristics should include, on the one hand, indicators of economic orientation (for example, the average yield of cereals), and, on the other hand, indicators that give an idea of the current state of soils of productive agricultural land. Under this approach, the optimum should be set in the levels of land use with different agricultural groups of soils. The dissertation scientifically substantiates the definition of the value index of agricultural land as an indicator that reflects the actual level of sustainability in the functioning of the agricultural land use system and allows optimizing the structure of organizational coordination of production tactics and strategies of agricultural producers, scenarios for the development of the agricultural land use system. Scientifically grounded and theoretically confirmed the hypothesis concerning the organization structure of sustainable land use as a mode of sustainable operation of the system organization that ensures the formation of balanced and harmonized land relations ecological and economic orientation and is suitable to accept the transformation of the external and internal environments and rebuilt under their influence in a way to maintain the quality properties of agricultural lands involved in the agricultural production process for as long as possible.