Статті в журналах: "Екологічна ніша"

1

СТУКАНОВ, Микола. "ЛЮДИНА ЯК ЕКОЛОГІЧНА НІША: МЕДИЧНІ АСПЕКТИ НОВОЇ ПАРАДИГМИ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 42 (4 червня 2021): 261–76. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є дослідження причин і наслід- ків кризи у системі гігієни та охорони здоров’я у сучасному сус- пільстві і аналіз шляхів її подолання, які пропонуються авто- ритетними спеціалістами в галузі біології, медицини, охорони здоров’я. Методологічними засадами дослідження є загальна концепція самоорганізації і розвитку життя як складної бага- товимірної системи, методи й підходи титульних дисциплін постнекласичної науки, а саме синергетики, еволюційної гене- тики, еволюційної астрофізики, універсальної історії. Наукова новизна. Сучасна цивілізація прагне витіснити за межі ойку- мени всі живі організми, що загрожують життю людини або життю й гіпертрофованої продуктивності культивованих рослин і тварин. Знаряддям цієї боротьби є отрути, що знищу- ють мікроорганізми та диких представників флори і фауни, які конкурують із культурними. Одним із наслідків такої практики є різке зростання неінфекційних, автоімунних захворювань за останні півстоліття. Ріст несподіваний і непередбачуваний. Причиною сліпоти науки є сприйняття людини як певної суб- станціональної сутності, що знаходиться в зовнішніх відноси- нах з іншими представниками біосфери. Насправді це не так. Людське тіло є екологічною нішою, чимось на кшталт корало- вого рифу, де в складних відносинах симбіозу співіснують імунна, нервова, травна системи та мікробіом. Наслідком агресивної стратегії створення життєвого простору людини є знищення не тільки шкідливих мікроорганізмів, але й частини мікробіома, що веде до неадекватної реакції імунної системи на ті чи інші виклики. Висновки. Врахування складності людської присут- ності у світі та обмеження негативного впливу на мікробіом та інших живих істот є необхідною умовою поліпшення люд- ського життя і здоров’я та адекватних ситуацій, що склались, програм оптимізації способу життя, суспільного виробництва як «виробництва», відтворення людини перш за все.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Kovalenko, Darya. "Особливості екологічної ніші молюска Monacha (Monacha) cartusiana (O. F. Muller, 1774) у техноземі на сіро-зеленій глині (Нікопольський марганцеворудний басейн)". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (22 серпня 2019): 91–100. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-3-91-100.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі встановлено особливосто екологічної ніші молюска Monacha (Monacha) cartusiana (O. F. Muller, 1774) у техноземі на сіро-зеленій глині (Нікопольський марганцеворудний басейн) та показано стаціонарність у часі одержаного результату. Дослідження проводили протягом 2012–2014 рр. на ділянці рекультивації Нікопольського марганцеворудного басейну в м. Покров. Як екогеографічні предиктори екологічної ніші молюсків виміряно такі показники, як електропровідність ґрунту, агрегатний склад, твердість ґрунту на глибині до 0,5 м, проективне покриття фізіономічних типів рослинності та фітоіндикаційні оцінки екологічних режимів. Для кількісної характеристики екологічної ніші застосовано ENFA-аналіз. У результаті дослідження встановлено, що маргінальність екологічної ніші M. cartusiana визначають такі екогеографічні предиктори, як уміст агрегатів розміром 1–2 та 2–3 мм (позитивна маргінальність) і > 10 мм (негативна маргінальність), твердість ґрунту на глибинні 0–5, 20–25 та 35–40 см і фізіономічний вигляд рослинного покриву. Цей вид надає перевагу ділянкам із більшим проективним покриттям фізіономічного типу ІІІ та уникає ділянок із переважанням фізіономічного типу V і VI. Надають перевагу ділянкам із підвищеною аерацією ґрунту. Спеціалізацію екологічної ніші M. cartusiana визначають такі екогеографічні предиктори, як уміст агрегатів розміром 0,5–1,0 та > 10 мм, твердість на різних глибинах, електрична провідність ґрунту, кріоклімат і континентальність, проективне покриття фізіономічних типів ІІІ та VI. Установлені особливості екологічної ніші є стаціонарними за період досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Kovalenko, Darya. "Особливості екологічної ніші молюска Monacha (Monacha) cartusiana (O. F. Muller, 1774) у техноземі на сіро-зеленій глині (Нікопольський марганцеворудний басейн)". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (22 серпня 2019): 91–100. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-91-100.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі встановлено особливосто екологічної ніші молюска Monacha (Monacha) cartusiana (O. F. Muller, 1774) у техноземі на сіро-зеленій глині (Нікопольський марганцеворудний басейн) та показано стаціонарність у часі одержаного результату. Дослідження проводили протягом 2012–2014 рр. на ділянці рекультивації Нікопольського марганцеворудного басейну в м. Покров. Як екогеографічні предиктори екологічної ніші молюсків виміряно такі показники, як електропровідність ґрунту, агрегатний склад, твердість ґрунту на глибині до 0,5 м, проективне покриття фізіономічних типів рослинності та фітоіндикаційні оцінки екологічних режимів. Для кількісної характеристики екологічної ніші застосовано ENFA-аналіз. У результаті дослідження встановлено, що маргінальність екологічної ніші M. cartusiana визначають такі екогеографічні предиктори, як уміст агрегатів розміром 1–2 та 2–3 мм (позитивна маргінальність) і > 10 мм (негативна маргінальність), твердість ґрунту на глибинні 0–5, 20–25 та 35–40 см і фізіономічний вигляд рослинного покриву. Цей вид надає перевагу ділянкам із більшим проективним покриттям фізіономічного типу ІІІ та уникає ділянок із переважанням фізіономічного типу V і VI. Надають перевагу ділянкам із підвищеною аерацією ґрунту. Спеціалізацію екологічної ніші M. cartusiana визначають такі екогеографічні предиктори, як уміст агрегатів розміром 0,5–1,0 та > 10 мм, твердість на різних глибинах, електрична провідність ґрунту, кріоклімат і континентальність, проективне покриття фізіономічних типів ІІІ та VI. Установлені особливості екологічної ніші є стаціонарними за період досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Samovol, O. P., S. I. Kondratenko та O. M. Mogіlnay. "ВПЛИВ ВИСОКОГІРНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ УМОВ НА МІНЛИВІСТЬ РЕКОМБІНАЦІЙНИХ І ЦИТОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ МЕЙОЗА У ГІБРИДІВ F1 ТОМАТА". Vegetable and Melon Growing, № 69 (21 липня 2021): 24–35. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-24-35.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Виявити вплив екстремальних чинників трьох екологічних ніш високогірних районів Західного Паміру на зміщення менделівського розщеплення і мінливість рекомбінаційних параметрів за зчепленими і незчепленими маркерними генами, а також на частоту термінальних та інтерстиціальних хіазм у міжвидових гібридів F1 томата. Методи. Генетичний аналіз рекомбінаційних параметрів мейозу, цитологічна оцінка частоти хіазм, оцінка фертильності пилку і кількості сформованого насіння у плоді, статистична обробка даних (критерій χ2 Пірсона, t-критерій Стьюдента). Результати. В рамках вирішення проблеми доступної рекомбінаційної і генотипової мінливості вивчено вплив екологічних умов трьох районів високогірного Західного Паміру (Ванч, Хорог і Ішкашим), розташованих на різній висоті над рівнемморя (2300, 2320 і 2600 метрів) на рекомбінацію, а також на відтворюючу і перетворюючу функції мейозу у міжвидових гібридів F1 томата. Встановлено прямий зв’язок між частотою інтерстиціальних хіазм, мінливістю рекомбінаційних параметрів мейозу і сукупною дією виявлених факторів у зазначених екологічних нішах, у тому числі – природної радіації на рівні ґрунту експериментальної ділянки і репродуктивних органів гібридних рослин, інтенсивності сонячної радіації по зонам спектру УФ, ФАР, ІЧ та середньомісячної температури. Висновки. Згідно аналізу результатів проведених досліджень встановлено, що екологічні умови трьох високогірних районів Західного Паміру – Ванч, Хорог і Ішкашим ініціювали мінливість мейотичних і постмейотичних процесів у вивчених нами міжвидових гібридів F1. Тому ці умови сумарно можуть виявитися високоефективним екзогенним індукційним фактором, який може підвищити наявні значення рекомбінаційних та цитологічних параметрів мейозу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Pushkar, V. S. "Життєві форми ендемічних видів жуків-турунів (Coleoptera, Carabidae) у лісових екосистемах Горґан". Biosystems Diversity 18, № 2 (12 вересня 2010): 81–86. http://dx.doi.org/10.15421/011030.

Повний текст джерела

Анотація:

У лісових екосистемах Ґорґан виявлено 11 ендемічних видів жуків-турунів, що склали 12,2 % усієї фауни турунів дослідженого регіону. У результаті морфометричного аналізу визначено екоморфи ендемічних видів карабід і доповнено систему життєвих форм І. Х. Шарової (1981). Усіх ендеміків віднесли до класу зоофаги, підкласів епігеобіос і стратобіос, п’яти життєвих форм. Аналіз спектрів життєвих форм ендеміків лісових екосистем Ґорґан вказує на широке освоєння ними екологічних ніш у дослідженому регіоні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Овсянюк-Бердадіна, О. Ф. "ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ДЛЯ АКТИВІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-09.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто основні виклики сучасності, які носять глобальний характер та суттєво впливають на сучасну парадигму економічного та суспільного життя більшості країн світу. Установлено, що їх множина зумовлює необхідність пошуку ринкових організаційних форм, здатних протистояти впливам глобальних викликів, нівелювати їх негативну дифузію на суспільство та водночас відповідати цілям сталого розвитку як об’єктивно необхідної парадигми функціонування економічної та екологічної систем. Визначено, що дієвою організаційною формою у цьому контексті може стати соціальне підприємництво як інноваційна форма підприємницької діяльності, яка використовує ресурси, що не повною мірою задіяні у реальному секторі економіки, та водночас сприяє позитивним зрушенням в економічній, соціальній та екологічній площинах. Обґрунтовано, що головними глобальними тригерами для активізації розвитку соціального підприємництва є антропоцен та ті, що пов’язані з дисбалансом розподілу суспільних благ. На основі результатів досліджень учених сучасності продемонстровано взаємозв’язок функціонування соціальних підприємств з ідеологією економіки суспільного блага та новітніми агрегованими макроекономічними показниками. Зокрема, визначено взаємозалежність впливу діяльності соціальних підприємств на сумарне значення індикатора справжнього прогресу як такого, що враховує не тільки доходи населення, а й показники щодо освіти, стандарту життя та охорони здоров’я. Описано взаємопосилюючі інституційні передумови до створення соціальних підприємств через наведення новітньої практики функціонування низки фінансових інституцій, інвестиційних вкладень, краудфандингу. Результати проведеного дослідження демонструють прагматику необхідності активізації розвитку соціальних підприємств задля досягнення трипаризму ефективності як на макроекономічному, так і на глобальному рівні. Визначено перспективу подальших наукових досліджень у контексті пошуку реципієнтів із боку суспільних груп та ринкових ніш для отримання позитивних ефектів від діяльності соціальних підприємств у глобальному та локальному вимірах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Matseliukh, O. V., N. А. Nidialkova, L. D. Varbanets, N. O. Andreeva, V. V. Shepelevych, P. P. Zelena, and J. M. Yumyna. "Ability of Microorganisms from Different Ecological Niches to Hydrolyze the Insoluble Proteins." Mikrobiolohichnyi Zhurnal 77, no. 3 (May 30, 2015): 16–22. http://dx.doi.org/10.15407/microbiolj77.03.016.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Yurieva, О. M., I. V. Dragovoz, N. O. Leonova, L. O. Biliavska, S. O. Syrchin, and I. M. Kurchenko. "Biosynthesis of Phytohormones by Penicillium funiculosum Strains from Different Ecological Niches." Mikrobiolohichnyi Zhurnal 80, no. 2 (March 30, 2018): 44–55. http://dx.doi.org/10.15407/microbiolj80.02.044.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Skliar, V. G. "Natural regrowth of the main forest-forming species of Novgorod-Siversky Polissya: realized ecological niches and their dynamics." Ukrainian Botanical Journal 71, no. 1 (February 25, 2014): 8–16. http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj71.01.008.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Chobotar, A. P. "АКАНТАМЕБИ ЯК РЕЗЕРВУАР ПАТОГЕННИХ БАКТЕРІЙ ТА ВІРУСІВ". Інфекційні хвороби, № 2 (30 липня 2019): 66–74. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10328.

Повний текст джерела

Анотація:

Огляд літератури показав, що вільноживучі найпростіші роду Acanthamoeba є представниками багатьох об’єктів зовнішнього середовища та постійно взаємодіють з іншими мікроорганізмами (вірусами та бактеріями), що населяють дані екологічні ніші. Особливості цих взаємовідносин вивчаються дослідниками з усього світу вже більше 20 років. Досліджено низку патогенних та умовно-патогенних бактерій, які здатні співіснувати з акантамебами. Так, наприклад, описано симбіотичну взаємодію амеб з ентеробактеріями, мікобактеріями, легіонелами, псевдомонадами, стафілококами, стрептококами та рядом інших прокаріот. При співкультивуванні найпростіших з бактеріями збільшується термін виживання останніх та підвищується їх резистентність до впливу шкідливих факторів навколишнього середовища. Ряд наукових робіт присвячено також вивченню взаємодії Acanthamoeba sp. з представниками царства Vira, а саме родів Adenovirus, Norovirus, Rotavirus та Enterovirus. Характер взаємодії бактерій та вірусів із представниками вільноживучих найпростіших на клітинному рівні досліджується найчастіше з використанням мікроскопічних і сучасних молекулярно-генетичних методів. Доведено також, що вільноживучі амеби можуть виконувати роль резервуару для патогенних мікроорганізмів та слугувати вектором передачі збудників інфекційних захворювань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Lukianova, Iryna. "Роль Норвегії в розвитку відновлюваної енергетики в країнах, що розвиваються в контексті «нішевої дипломатії»". Історико-політичні проблеми сучасного світу, № 41 (26 червня 2020): 126–34. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.41.126-134.

Повний текст джерела

Анотація:

Забезпечення загального доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії проголошено однією з сімнадцяти цілей сталого розвитку 2016-2030. У статті в контексті концепції «нішевої дипломатії» досліджено участь Норвегії в розвитку відновлюваної енергетики в країнах, що розвиваються. Окреслено підходи до визначення поняття «нішева дипломатія». У випадку Норвегії доцільно говорити про появу своєрідної ніші «good power», одним з проявів якої є її екологічно-енергетична складова, зокрема в рамках допомоги країнам, що розвиваються. Зазначено, що серед скандинавських країн Норвегія є найбільшим інвестором в розвиток відновлюваної енергії в країнах, що розвиваються, як через державні, так і через приватні компанії, що свідчить про наявність в них потужного норвезького кластеру компаній-промоутерів відновлюваної енергетики. Досліджено інституції країни та основні канали в контексті надання допомоги для розвитку відновлюваної енергії та проаналізовано їх географічну структуру. В роботі використовувались методи порівняння, систематизації і узагальнення даних. Зроблено висновок, що підтримка сфери відновлюваної енергетики стала одним з елементів позиціонування Норвегії як «доброї сили», що сприятиме посиленню міжнародно-політичної вагомості країни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Umerova, A. K. "Peculiarities of the spatial organization of the ecological niche of Vallonia pulchella (Muller, 1774) on the pedozems of the Nikopol manganese ore basin." Agrology 3, no. 1 (February 12, 2020): 39–45. http://dx.doi.org/10.32819/020006.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Strashnova, Iryna, Ganna Yamborko, and Natalia Vasylieva. "THE INFLUENCE OF SOME FACTORS OF THE DIGESTIVE TRACT ON THE LACTOBACILLI LIVES FROM DIFFERENT ENVIRONMENTAL NICHES." Visnyk of Lviv University. Biological series, no. 81 (January 28, 2020): 130–38. http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2019.81.14.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Chobotar, A. P. "АКАНТАМЕБИ ЯК РЕЗЕРВУАР ПАТОГЕННИХ БАКТЕРІЙ ТА ВІРУСІВ (огляд літератури)". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (20 серпня 2019): 12–21. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10364.

Повний текст джерела

Анотація:

Вільноживучі найпростіші роду Acanthamoeba є представниками багатьох об’єктів зовнішнього середовища та постійно взаємодіють з іншими мікроорганізмами (вірусами і бактеріями), що населяють ці екологічні ніші. Особливості цих взаємовідносин вивчають дослідники з усього світу вже понад 20 років. Досліджено низку патогенних та умовно патогенних бактерій, які здатні співіснувати з акантамебами. Описано симбіотичну взаємодію амеб з ентеробактеріями, мікобактеріями, легіонелами, псевдомонадами, стафілококами, стрептококами та рядом інших прокаріот. Встановлено, що при співкультивуванні найпростіших з бактеріями збільшується термін виживання останніх та підвищується їх резистентність до впливу шкідливих факторів навколишнього середовища. Ряд наукових робіт присвячено також вивченню взаємодії Acanthamoeba sp. з представниками царства Vira, а саме родів Adenovirus, Norovirus, Rotavirus та Enterovirus. Характер взаємодії бактерій та вірусів із представниками вільноживучих найпростіших на клітинному рівні досліджується найчастіше з використанням мікроскопічних та сучасних молекулярно-генетичних методів. Мета – аналіз здатності вільноживучих амеб взаємодіяти з бактеріями та вірусами, а також виконувати роль резервуара для патогенних мікроорганізмів. Висновок. Детальний аналіз літературних джерел дозволив зробити висновок, що вільноживучі амеби здатні активно поглинати патогенні мікроорганізми. Доведено також, що вільноіснуючі найпростіші можуть виконувати роль резервуара для патогенних мікроорганізмів та слугувати вектором передачі збудників інфекційних захворювань. Таким чином, амеби виконують роль «троянського коня» мікробного світу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Klymenko, Hanna, та Maryna Sherstiuk. "Рідкісні рослини природного заповідника «Михайлівська цілина»". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(388) (24 грудня 2019). http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-388-4-47-56.

Повний текст джерела

Анотація:

Природний заповідник «Михайлівська цілина» розташований у Лебединському районі Сумської області на межиріччі річок Груні та Сули. У 1928 році заповідник отримав статус заповідника місцевого значення, а 1947 року на його основі було створено заповідник «Михайлівська цілина» загальнодержавного значення. Упродовж 1961–2009 рр. заповідник входив до складу Українського степового заповідника. У 2009 році він знову отримав самостійність. На сьогодні заповідник має площу 882,9 га, на частку абсолютної заповідності припадає 202,4 га. У заповіднику охороняється унікальний плакорний різнотравно-злаковий степ з домінуванням степових дерновинних злаків. Геоботанічне обстеження 1956 року показало, що в заповіднику переважають фітоценози з домінуванням дерновинних злаків, зокрема, Stipa capillata L., Festuca valesiaca Schleich. ex Gaudin, на невеликих ділянках домінантами виступали Stipa pennata L. або Stipa tirsa Steven. Саме ці типи рослинності є унікальною природною цінністю. У флорі природного заповідника «Михайлівська цілина» відбуваються помітні трансформації. Окремі види степових рослин зникають. Відбувається досить відчутне включення у фітоценози степу інвазійних видів рослин. Відзначається загальна мезофітизація флори, що проявляється через витіснення степових видів та їх заміщення лучними видами рослин.Оскільки важливими біоіндикаторами стану флори і фітоценозів є рідкісні види рослин та їх популяції, наші дослідження були направлені саме на їх вивчення. Для оцінки екологічних амплітуд та екологічних оптимумів рідкісних видів рослин природного заповідника «Михайлівська цілина» ми використали екологічні шкали Я. П. Дідуха. Загальну стійкість окремого виду рослин до тієї чи іншої групи екологічних чинників оцінювали за допомогою індексу толерантності.За рахунок вузького діапазону екологічних ніш до змін екологічних факторів на території заповідника «Михайлівська цілина» загалом найбільш чутливими є Pulsatilla patens (L.) Mill, Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) K.Perss., Adonis vernalis L. і Stipa tirsa Steven. Ці види рослин можуть випадати зі складу його флори в першу чергу. Рідкісні рослини за їхнім відношенням до клімато-едафічних факторів формують три групи: стенобіонти, гемістенобіонти, мезобіонти. В умовах наростаючої мезофітизаціі рослинного покриву заповідника «Михайлівська цілина» в найбільшій небезпеці можуть опинитися три види рослин-стенобіонтів. У групі гемістенобіонтів найбільш уразливі Bulbocodium versicolor, Adonis vernalis і Stipa tirsa.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Babchenko, A. V., and D. V. Kovalenko. "Comparative analysis of the terrestrial mollusks ecological niches features in different types of the tehnosols within Nikopol manganese ore basin." Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ 11, no. 3-4 (August 28, 2019). http://dx.doi.org/10.31548/bio2019.03.008.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Umerova, A. "Spatial organization of ecological niche of Vallonia pulchella (Muller 1774) in turf -litogenic soils in gray-green clay (Nicipol Manganese ore basin)." Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ 11, no. 5-6 (December 20, 2019). http://dx.doi.org/10.31548/bio2019.05.008.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Ареф'єва, Олена, та Заріна Побережна. "Конвергентний розвиток інноваційного співробітництва в умовах просторово-циркулярної економіки". Adaptive Management Theory and Practice Economics 10, № 20 (10 травня 2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-10(20)-02.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Стаття присвячена такій актуальній проблемі в теперішніх умовах, як запровадження просторово-циркулярної економіки в сучасних умовах господарювання. Авторами розкрито загальне поняття циркулярної економіки, визначено основні фактори впливу, що сприяють переходу до просторово-циркулярної економіки. Просторово-циркулярна економіка надає можливості, щоб створити стабільну економію ресурсів, продовжити економічне зростання без нанесення екологічної шкоди планеті. Основний принцип просторово-циркулярної економіки полягає в тому, що всі продукти і матеріальні потоки можуть бути повернуті в цикл після використання, і стати ресурсом для нових продуктів і послуг. Вона є джерелом створення додаткових фінансових можливостей, підвищення економічної спроможності для опанування якісно нових ніш на ринку, що в свою чергу може слугувати одним із ключових факторів на шляху до інноваційного співробітництва. В статті наведено концепцію формування і реалізації інноваційного співробітництва в сучасних глобалізаційних умовах. Авторами обґрунтовано конвергентний підхід в управлінні, який спирається на органічне поєднання можливостей інформаційних технологій із особливостями побудови просторово-цифрової економіки, регіональних ринків і багатофункціональної продукції при здійсненні перетину передових досягнень в якості технології, організації, плануванні, опрацюванні нових комунікацій, а також можливості переходу на різні платформи інноваційного співробітництва. Для досягнення підприємствами високого рівня конкурентних переваг та синергетичного ефекту, який має полягати у збільшенні ефективності національного виробництва товарів (послуг) та посилення їх конкурентоспроможності на міжнародному ринку за рахунок широкомасштабного впровадження інноваційних та науково-технічних (експериментальних) розробок. Авторами визначено основні шляхи забезпечення конвергентного розвитку інноваційного співробітництва в умовах просторово-циркулярної економіки досягається: стимулювання розвитку окремих регіонів через залучення інвестицій; державної підтримки окремих регіонів; сприяння інноваційному розвитку регіонів.Ключові слова: Конвергентний розвиток, інноваційне співробітництво, просторово-циркулярна економіка, глобалізація, технології, технологічне оновлення, інноваційна діяльність, підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Екологічна ніша"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями