Статті в журналах: "Еволюційний метод"

1

Khizhnyak, I. A., A. N. Makoveychuk, V. G. Khudov, I. V. Ruban та H. V. Khudov. "ТЕМАТИЧНЕ СЕГМЕНТУВАННЯ ЗАШУМЛЕНОГО ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННОГО ЗОБРАЖЕННЯ РОЙОВИМ МЕТОДОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 146–52. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.146.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено стислий відомих автоматичних та інтерактивних методів сегментування зображень, їхпереваги та недоліки. Встановлено, що для сегментування оптико-електронного зображення, що отриманоз бортової системи спостереження, в умовах впливу шумів доцільно використовувати інтерактивні методи сегментування, взагалі та удосконалений еволюційний метод сегментування оптико-електронного зображення, що заснований на інтегруванні мурашиного та ройового методів, зокрема. Проведено сегментування оптико-електронного зображення в умовах впливу адитивного білого гаусового шуму при різних значеннях середньоквадратичного відхилення та візуальна оцінка якості сегментування. Проведено порівнянняудосконаленого еволюційного методу, що заснований на інтегруванні мурашиного та ройового методів звідомим методом Канні в умовах впливу адитивного білого гаусового шуму. Встановлено, що в умовах впливу адитивного білого гаусового шуму удосконалений еволюційний метод сегментування, що заснований наінтегруванні мурашиного та ройового методів, забезпечує виграш у значенні інформаційного показника –відстані Кульбака-Лейбнера від 5% до 15%.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Олійник, Андрій Олександрович. "Еволюційний метод структурно-параметричного синтезу нейронних мереж". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 12 (16 грудня 2008): 96–103. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.12.2008.34150.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Абрамович, Олена Олександрівна, та Надія Павлівна Вовченко. "Метод Лі Страсберга як еволюційний розвиток системи К. С. Станіславського". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 23 (27 листопада 2018): 171–77. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.23.2018.216827.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Шрамко, Тетяна Вікторівна. "ТРАНСФОРМАЦІЯ АНІМАЛІСТИЧНОГО ОБРАЗОТВОРЧОГО ТОВАРНОГО ЗНАКУ В КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 44 (25 червня 2021): 234–41. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235444.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – виявити особливості технічних і стилістичних змін анімалістичного образотворчого товарного знаку в процесі розвитку графічного дизайну XX – початку XXI ст. Методологія дослідження. Застосовано аксіологічний метод (з метою визначення значущості об’єкта дослідження для носіїв культури); методи семантичного й структурно- семантичного аналізу (для виявлення культурних сенсів анімалістичних образів товарних знаків); структурно- функціональний метод і метод сучасної герменевтики (для інтерпретації сенсів); еволюційний метод (для виявлення технічних і стилістичних змін анімалістичного образотворчого товарного знаку в історичній ретроспективі) та ін. Наукова новизна. Досліджено особливості технічних і стилістичних змін анімалістичних образотворчих товарних знаків у процесі розвитку графічного дизайну XX – початку XXI ст. на прикладі провідних світових автомобільних компаній; уточнено поняття «товарний знак»; проаналізовано культурні сенси анімалістичних образів товарних знаків «Ferrari», «Peugeot», «Jaguar» та «Lamborghini». Висновки. Виявлено, що трансформація анімалістичних образотворчих товарних знаків провідних автомобільних фірм насамперед залежить від змін корпоративного стилю, вимог ринкової кон’юнктури та маркетингових цілей. Вектор пошуку новаторських форм візуальної виразності товарного знаку відповідає актуальному стану графічного дизайну – його активний розвиток впливає на образотворчі якості товарних знаків, ускладнення інформаційної насиченості. Особливості подавання знакової інформації, характерні для певних історико-культурних періодів, у контексті еволюції анімалістичних товарних знаків проявилися в змінах їхньої стилістичної змістовності, практично не торкаючись символічного навантаження. Сьогодні в графічному дизайні товарних знаків активно використовуються візуальні репрезентації тварин, проте анімалістичні образи переважно позбавлені семантичної глибинності – вони тлумачаться зазвичай як щось тривіальне, котре здатне привернути увагу споживача, а внаслідок втрати прихованого сенсу образ тварини перетворюється на симулякр, який трансформується засобами графічного дизайну відповідно до вподобань масового споживача.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Дятлова, Юлія Володимирівна. "МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ, ЧИННИКИ ТА ПРОБЛЕМИ". Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, № 7 (3 червня 2021): 93–109. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.7.2021.233254.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуалізація дослідження обумовлена необхідністю вирішення важливої наукової та прикладної проблеми розвитку банків з національним капіталом за присутності іноземного капіталу в банківському секторі країни. Мета дослідження полягає у систематизації новітніх тенденцій розвитку банківського сектору у міжнародному та національному аспектах, розробленні наукових положень, конкретизації чинників і проблем. Для досягнення мети використано еволюційний підхід, абстрактно-логічний аналіз, метод систематизації та узагальнення. У результаті дослідження поглиблено наукові уявлення про сучасні тенденції та чинники розвитку банківського сектору. Зокрема, сформульовано положення щодо міжнародного аспекту сучасних тенденцій розвитку банківського сектору. Відзначено світові тенденції щодо експансії ринків фінансових послуг іноземними банками, еволюційний розвиток транснаціональних банків. Встановлено, що основною тенденцією є зростання присутності іноземних банків у національних банківських секторах країн за кількістю та активами, особливо в країнах з економікою, яка розвивається або трансформується. Визначено новітні етапи розвитку банківського сектору України, особливості тенденцій, які повинні бути враховані в політиці та стратегії центрального банку, а також банками з вітчизняним капіталом. Показано, що більш низька надійність банків з вітчизняним капіталом порівняно з іноземними банками є деструктивним чинником. Вирішення проблеми сприятиме підвищенню довіри до вітчизняних банків, а на цих засадах їх розвитку через збільшення активів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Khizhnyak, I., H. Khudov, I. Ruban, A. Makoveychuk, Yu Solomonenko та V. Khudov. "МЕТОД ТЕМАТИЧНОГО СЕГМЕНТУВАННЯ КОЛЬОРОВОГО ЗОБРАЖЕННЯ БОРТОВОЇ СИСТЕМИ ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 51 (30 жовтня 2018): 13–19. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.013.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є метод тематичного сегментування кольорового зображення бортової системи оптико-електронного спостереження. Метою є розробка методу тематичного сегментування, в основу якого покладений ройовий метод штучної бджолиної колонії. Завдання: аналіз властивостей метаевристичних методів оптимізації, аналіз основних операцій метаевристичних методів оптимізації, формулювання оптимізаційної задачі вибору порогу тематичного сегментування оптико-електронного зображення при використанні ройового методу штучної бджолиної колонії, розробка схеми методу тематичного сегментування оптико-електронних зображень бортових систем оптико-електронного спостереження, отримання гістограм розподілу яскравості по кожному каналу яскравості кольорового зображення, викладення сутності методу тематичного сегментування кольорового зображення бортової системи оптико-електронного спостереження, аналіз ітераційного процесу пошуку оптимальних порогів тематичного сегментування в кольорових каналах оптико-електронного зображення, визначення оптимального значення порогового рівня для кожного каналу яскравості, отримання результату тематичного сегментування вихідного оптико-електронного зображення, візуальна оцінки якості сегментованого зображення. Використовуваними методами є: методи теорії імовірності, математичної статистики, ройового інтелекту, кластерізації даних, еволюційних обчислень, методи оптимізації, математичного моделювання та цифрової обробки зображень. Отримані такі результати. Встановлено, що для тематичного сегментування зображення бортової системи оптико-електронного спостереження доцільно використання метаевристичних методів оптимізації. Встановлено, що метод тематичного сегментування кольорового зображення заснований на ройовому методі штучної бджолиної колонії, у якості цільової функції використовується сума дисперсії тематичних сегментів, а оптимізаційна задача полягає в мінімізації цільової функції. Встановлено, що оптимальне значення порогового рівня для кожного каналу яскравості відповідає мінімуму цільової функції для кожного каналу яскравості. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: підвищення візуальної якості сегментованого кольорового зображення, що в подальшому суттєво впливає на вирішення завдання дешифрування зображення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Мулеса, О. Ю., та В. Є. Снитюк. "Розробка еволюційного методу для прогнозування часових рядів". Automation of technological and business processes 12, № 3 (5 листопада 2020): 4–9. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i3.1854.

Повний текст джерела

Анотація:

Процеси прийняття рішень щодо діяльності об’єктів господарювання, як правило, пов’язані з необхідністю аналізу основних показників їх діяльності. Виявлення тенденцій зміни числових показників в часі дозволяє робити припущення щодо їх майбутніх значень. Такі задачі можна звести до задач прогнозування часових рядів, які полягають у дослідженні законів зміни значень ряду та, на основі заданого критерію точності, знаходження прогнозних значень. Аналітичний огляд сучасних наукових публікацій показав, що задача прогнозування часових рядів є актуальною. Існує багато досліджень присвячених розробці ефективних гібридних методів прогнозування, в основі яких містяться декілька інших методів. Дослідження присвячене розробці прогнозної моделі, яка використовує кращі властивості базових моделей прогнозування, дозволяє підвищити точність прогнозу та його волатильність. В ході дослідження було розроблено еволюційний метод прогнозування на основі базових моделей прогнозування. Для обчислення прогнозних значень будується оптимізаційна модель, в яку входять прогнозні значення, обчислені за допомогою базових моделей. Параметри моделі можуть бути визначені за допомогою генетичного алгоритму. Критеріями якості прогнозної схеми були відносна похибка прогнозування, а також волатильність прогнозу. Такий підхід дозволяє зменшити відхилення прогнозних значень від точних. Виконано експериментальну верифікацію розробленого методу прогнозування. Виконано порівняльний аналіз результатів роботи розробленого методу та інших методів прогнозування для часового ряду «Кількість хворих на СНІД». Показано, що використання прогнозної схеми дозволяє як підвищити точність прогнозу, так і покращити його волатильність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Бодянський, Є. В., А. Ю. Шафроненко та І. М. Климова. "Метод адаптивної достовірної нечіткої кластеризації даних на основі еволюційного алгоритму". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(68) (21 квітня 2021): 80–83. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.68.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Методи обчислювального інтелекту широко використовуються для вирішення багатьох складних проблем, включаючи, звичайно, традиційні: видобуток даних та такі нові напрямки, як динамічний видобуток даних, видобуток потоків даних, видобуток великих даних, веб-видобуток, видобуток тексту, тощо. Одна з основних областей обчислювального інтелекту – це еволюційні алгоритми, які по суті представляють певні математичні моделі еволюції біологічних організмів. У роботі запропоновано адаптивний метод нечіткої кластеризації з використанням оптимізації еволюційних котячих зграй. Використовуючи запропонований підхід, можна вирішити завдання кластеризації в режимі он-лайн.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Співак, О. М., В. П. Ткаченко та І. В. Мелконова. "Особливості розрахунку параметрів магнітного поля відкритих осесиметричних магнітних систем". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(264) (12 січня 2021): 46–50. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-264-8-46-50.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті дослідження розподілу магнітного поляв міжполюсному проміжку відкритих вісесиметричних магнітних систем. Отримано рівняння з граничними умовами, рішення якого дозволяє скоротити обсяг подальших чисельних методів розрахунків.Для ряду нестійких завдань математичної фізики Р.Латтесом і Ж.Лионсом розроблений метод квазізвернення, який може бути застосований як для еволюційних завдань, так і стаціонарних. Основна ідея методу квазізвернення полягає в належній зміні диференціальних операторів, що входять в завдання. Ця зміна робиться введенням додаткових диференціальних членів. Застосування цього методу дозволяє ефективно використати чисельні методи розрахунку крайового завдання для відкритих осесиметричних систем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Гуменюк, Ірина. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 60–66. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.60-66.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу еволюційних аспектів розвитку змісту навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням». Метою публікації є виявлення основних тенденцій формування змісту цієї дисципліни за ретроспективним вектором. У процесі дослідження використано комплекс методів: теоретичні – аналіз та систематизація нормативно-правових актів і літературних джерел для з’ясування ступеня розкриття проблеми в сучасному науковому просторі та її правового статусу; статистично-описові методи – для виявлення структурних змін у наповненні курсу; методи візуалізації та узагальнення для порівняльного аналізу еволюційних змін у змістовому наповненні аналізованої дисципліни.Авторка простежила етапи становлення і формування навчального курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» з моменту його виникнення 1989 року й до сьогодні. Усі зміни в структурі та змістовому наповненні мають нормативно-правовий супровід та обґрунтування. Проаналізовано вихідні навчальні програми курсу й базові підручники. Поряд із виділенням специфіки перших навчальних програм показано основні труднощі в їх реалізації. Еволюційні аспекти змісту УМзаПС виявили себе через спрямування його на формування мовної особистості з набором знань, умінь і навичок оптимальної мовної поведінки в професійній сфері. Щодо лінгвістичних знань, отриманих у школі, то вони підлягали узагальненню й систематизації в професійному контексті, але без дублювання.Відповідно до етапів становлення навчальної дисципліни проаналізовано основні концепції її розвитку та формування змісту, а також моделі альтернативних курсів. На цій основі здійснено порівняльну характеристику змісту навчання ділової української мови та української мови за професійним спрямуванням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Kovalyshyn, O. S. "Аналіз методів оптимізації розкладів у контексті відновлювальної терапії". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 136–40. http://dx.doi.org/10.15421/40280827.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано існуючі способи вирішення задач багатокритеріальної оптимізації в контексті побудови розкладів, а саме: метод логічного програмування з обмеженнями, метод імітації відпалу, метод розфарбовування графу, метод імітаційного моделювання, метод генетичного алгоритму. Досліджено чинні методи побудови та оптимізації планів відновлювальної терапії пацієнтів медичних закладів. Окреслено переваги генетичних алгоритмів відносно інших методів та обґрунтовано доцільність їх використання в задачі багатокритеріальної оптимізації розкладу функціонування медичних установ. на підстаі проведеного дослідження побудовано модель представлення розкладу медичних закладів у вигляді, придатному для використання алгоритмом; визначено структуру хромосоми для задачі; розроблено методи побудови опорного розкладу для подальшої оптимізації з використанням скінченного автомата; наведено еволюційні оператори перетворення розкладу для збільшення його відповідності поставленим критеріям якості. Для оцінки прогресу процесу оптимізації запропоновано використати агрегований критерій, заснований на штрафах за порушення обмежень, накладених на розклад. Подано критерії зупинки роботи алгоритму за умови досягнення глобального оптимального рішення. Розроблено метод багатокритеріальної оптимізації розкладів функціонування медичних установ, заснований на використанні генетичних алгоритмів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Khizhnyak, I., A. Makoveychuk та H. Khudov. "ІНФОРМАЦІЙНА РОЙОВА ТЕХНОЛОГІЯ ТЕМАТИЧНОГО СЕГМЕНТУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ, ЩО ОТРИМАНІ З БОРТОВИХ СИСТЕМ ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 26–32. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.026.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є інформаційні ройова технологія тематичного сегментування зображень, що отримані з бортових систем оптико-електронного спостереження. Метою є розробка інформаційної технології сегментування, в основу якої покладений ройовий метод тематичного сегментування оптико-електронного зображення. Завдання: аналіз рівнів технології дешифрування оптико-електронного зображення, аналіз основних етапів обробки оптико-електронного зображення та рівнів локалізації об’єктів інтересу на етапі розпізнавання, аналіз основних вимог до тематичних сегментів зображення, аналіз відомих методів та інформаційних технологій сегментування зображень, що отримані з бортових систем спостереження, обґрунтування цільової функції тематичного сегментування та вибору оптимального значення порогу сегментування, розробка інформаційної ройової технології тематичного сегментування зображень, що отримані з бортової системи оптико-електронного спостереження, наведення тестового прикладу тематичного сегментування кольорового зображення. Використовуваними методами є: методи теорії імовірності, математичної статистики, ройового інтелекту, кластерізації даних, еволюційних обчислень, методи оптимізації, математичного моделювання та цифрової обробки зображень. Отримані такі результати. Встановлено, що основним етапом обробки зображень, що отримані з бортових систем спостереження, є етап тематичного сегментування. Встановлено, що у теперішній час невелика кількість досліджень присвячена вирішенню задачі тематичного сегментування зображень, що отримані з бортових систем спостереження. Встановлено, що у якості цільової функції використовується функція, яка визначається як сума дисперсії інтенсивності пікселів в межах кожного тематичного сегменту, а оптимізація полягає у мінімізації цільової функції. В основу інформаційної ройової технології покладені удосконалені методи ройового інтелекту (штучної бджолиної колонії) тематичного сегментування оптико-електронного зображення та ройового інтелекту (штучної бджолиної колонії) тематичного сегментування багатомасштабної послідовності оптико-електронних зображень. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: підвищення візуальної якості сегментованого зображення, що в подальшому суттєво впливає на вирішення завдання дешифрування зображення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Журавель, В. І., А. С. Котуза, В. В. Журавель, Д. С. Борковський та С. Р. Палій. "ХОЛАКРАТІЯ В МЕДИЧНІЙ ГАЛУЗІ ЯК ДЕМОКРАТИЧНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ: СУТНІСТЬ, ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ". НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ 4, № 1 (24 липня 2020): 5–13. http://dx.doi.org/10.33247/2312-1025.4(1).2020.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. У статті розглядаються суть, особливості, переваги і недоліки холакратичної системи управління і її перспективи для теорії та практики щодо медичної галузі. Відображено ключові аспекти цієї моделі управління.Методи дослідження. При аналізі та оцінці можливості впровадження в медичній сфері сучасних систем управління використовувався метод емпіричного аналізу. Вказівку на припущення, відображення положень, гіпотез, формування результатів і висновків здійснено за допомогою методів логічного аналізу та узагальнення. Обґрунтування положень щодо розвитку системи управління виконано на основі теорії соціальних змін.Результати. Холакратія – це соціальна технологія або система організації управління, в якій функції управлінських структур (влади, органів управління, посадових осіб) у прийнятті рішень розподілені відповідно до методу соціократії кругової структури між командами-колами (зовнішніми і внутрішніми) як автономними і самодостатніми (але не самовладними) одиницями. В організації холакратичної моделі управління задіяні більш ефективні принципи (гармонізація інтересів у процесі прийняття рішень, а не більшість голосів; прийняття рішень після обговорення людьми, які знають один одного) і методи роботи системи.Висновки. Перехід системи медичної допомоги населенню, її підсистем на холакратичну систему управління безпосередньо або її гібридну модифікацію (холакратія + соціократія + ?) залежно від характеру ситуації або виду управління не є панацеєю, але є еволюційним етапом розвитку управлінської думки і практики у цій сфері, які допоможуть розв’язати недоліки проблемної ієрархії і відсутності ефективної системи управління на принципах сучасного менеджменту

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Триус, Юрій Васильович. "Сучасні тенденції у розвитку методів і засобів розв’язування оптимізаційних задач". New computer technology 16 (14 травня 2018): 157–64. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.832.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є аналіз сучасних тенденцій у розвитку методів і засобів розв’язування оптимізаційних задач, проектування та створення web-ресурсу, призначеного для реалізації методів колективного інтелекту в онлайн-режимі. Задачами дослідження є: аналіз еволюційних і поведінкових методів розв’язування задач глобальної оптимізації та засобів їх реалізації; проектування і розробка web-ресурсу, призначеного для реалізації методів колективного інтелекту в онлайн-режимі. Об’єктом дослідження є сучасні тенденції у розвитку методів і засобів розв’язування оптимізаційних задач. Предметом дослідження є методи і засоби розв’язування оптимізаційних задач. Результати дослідження планується використовувати у навчанні методів оптимізації, дослідження операцій і теорії прийняття рішень студентів комп’ютерних спеціальностей технічних університетів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Попова, Н. М. "Методи дослідження еволюційних змін мовної та концептуальної картин світу". Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 32 (2014): 223–30.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Дівіцький, А. С., Л. В. Боровик, С. В. Сальник та В. Д. Голь. "Аналіз методів прогнозування змін маршрутів передачі даних в бездротових самоорганізованих мережах". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(63), (7 квітня 2020): 60–67. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.63.08.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті було проаналізовано сучасні дослідження в галузі прогнозування, які розглядають методи підтримання якості функціонування мобільних радіомереж та прогнозування часу перевантаження маршрутів передачі даних. Вказано основні фактори, які впливають на якість функціонування мобільних радіомереж такі як пульсація вхідного трафіка, рівень використання пропускної здатності ліній зв’язку, чутливість до затримок або втрат пакетів. Розглянуто методи прогнозування змін маршрутів передачі даних. Показано реалізацію класичних методів. Вказані переваги і недоліків, які визначають їх ефективність за різних умов застосування. На основі аналізу визначено доцільність проведення комбінування інтелектуальних, причинно-наслідкових, формалізованих та інтуїтивних методів, а саме штучного інтелекту, еволюційних обчислень та управління параметрів. Враховуючи функціональні особливості побудови мобільних радіомереж та вимоги, що висуваються до методів які розглянуті, можливим варіантом рішення є побудова методів заснованих на комбінуванні штучного інтелекту, еволюційних обчислень та управлінням параметрами, що в свою чергу надає можливість розробити нові методи з прогнозування змін маршрутів передачі даних в бездротових самоорганізованих мережах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

ЛЕВИЦЬКА, Надія, Людмила ЛУЦЬ та Богдан ЯКИМОВИЧ. "СУЧАСНІ НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ІСТОРИЧНОЇ ТА ІСТОРИКО-ПРАВОВОЇ МЕТОДОЛОГІЇ: ЗБІГИ І ПАРАЛЕЛІ". Східноєвропейський історичний вісник, № 22 (27 березня 2022): 226–39. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253749.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – виявити характерні риси методології сучасної історичної науки, науки історії держави та права, підвищити рівень методологічної ефективності наукових студій, зокрема, з історії держави та права. В основі методології дослідження – уявлення про історичну науку як систему знань про закономірності розвитку людства в минулому, а історичну методологію – як систему пізнавальних підходів, принципів, методів, які спрямовані виявити історичні закономірності. Водночас правова наука розуміється як організована за допомогою пізнавальної методології система знань про правові закономірності, способи та засоби конструювання правової дійсности, а її метод – як спосіб (система прийомів) пізнання, завдяки яким виявляються правові закономірності. Таке методологічне підґрунтя дало можливість охарактеризувати історико-правовий метод, дати його визначення, встановити основні прийоми, які входять до його складу. Наукова новизна статті полягає у тому, що в ній уперше в Україні крізь призму сучасного розуміння історичної науки та правової науки, наукової методології виокремлено склад історико-правового методу, сформульовано його дефініцію, виявлено проблеми сучасної історико-правової методології та запропоновано можливі способи їх розв’язання. Висновки. Аналіз наукової літератури на історичну тематику дає підставу констатувати, що в історичній науці сформовано розуміння її сутності та змісту, визначено методологію історичних досліджень. Але відсутні чіткі уявлення про науку історії держави та права, її методологію, історико-правовий метод пізнання. Не визначено природу цієї науки, яка має міжгалузевий характер, її методологію, а також її співвідношення з історичною наукою. Це може спричинити появу низки проблем, як-от: ототожнення прийомів історичного методу та історико-правового; підміна понять; створення «методологічних каталогів» у правових студіях, які не дозволяють отримати об’єктивні знання про державно-правові явища. А це, своєю чергою, може породжувати спрощене розуміння історико-правових закономірностей, їх підміну, фраґментарний характер їх обґрунтування, суб’єктивне тлумачення історичних джерел. У статті акцентується увага на визнанні провідної ролі історико-правового методу в ретроспективних дослідженнях державно-правових явищ. Історико-правовий метод розглядається як система прийомів пізнання державно-правових явищ минулого, виявлення закономірностей їх функціонування та розвитку в конкретних умовах реконструйованого періоду. До його складу слід зарахувати насамперед такі прийоми: збору та аналізу даних щодо державно-правових явищ, зокрема, критики джерел (що охоплює аналіз документів, інтерпретацію їх змісту, опис); узагальнення; універсальної гіпотези; індуктивні; еволюційні; телеологічні; прийоми реконструкції. Це допоможе уникнути ототожнення між прийомами, що входять до складу історико-правового методу та його різновидів (історико-правового, порівняльного, типологізаційного тощо), підміни історико-правового методу іншими загальнонауковими чи спеціяльно-юридичними методами, а також провести “термінологічну ревізію” поняттєвого апарату (засобів пізнання). Такий кут зору дає можливість формувати чіткіші уявлення про придатність та межі застосування поняттєвого історико-правового апарату до конкретних умов реконструйованого періоду, збагатить науку історії держави і права ефективними методологічними надбаннями. Ключові слова: історична наука, методологія історичної науки, наука історії держави та права, історія держави та права України, історико-правовий метод.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Ivan. "Симетрія Лі-Беклунда, редукція і розв'язки нелінійних еволюційних рівнянь". Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal 74, № 3 (26 квітня 2022): 342–50. http://dx.doi.org/10.37863/umzh.v74i3.7007.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі вивчається симетрійна редукцію нелінійних рівнянь, що використовуються для опису дифузійних процесів в неоднорідних середовищах. Знаходияться анзаци, які редукують рівняння з частинними похідними до системи звичайних диференціальних рівнянь. Ці анзаци будуються з використанням операторів Лі-Беклунда симетрії звичайних диференціальних рівнянь третього порядку. Метод дає можливість знайти розв'язки, які не можна отримати класичним методом С.Лі. Такі розв'язки знайдено для нелінійних дифузійних рівнянь, які є інваріантними відносно однопараметричної, двопараметричної і трипараметричної групи Лі точкових перетворень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Ivan. "Симетрія Лі-Беклунда, редукція і розв'язки нелінійних еволюційних рівнянь". Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal 74, № 3 (26 квітня 2022): 342–50. http://dx.doi.org/10.37863/umzh.v74i3.7007.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі вивчається симетрійна редукцію нелінійних рівнянь, що використовуються для опису дифузійних процесів в неоднорідних середовищах. Знаходияться анзаци, які редукують рівняння з частинними похідними до системи звичайних диференціальних рівнянь. Ці анзаци будуються з використанням операторів Лі-Беклунда симетрії звичайних диференціальних рівнянь третього порядку. Метод дає можливість знайти розв'язки, які не можна отримати класичним методом С.Лі. Такі розв'язки знайдено для нелінійних дифузійних рівнянь, які є інваріантними відносно однопараметричної, двопараметричної і трипараметричної групи Лі точкових перетворень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Журба, Володимир Валерійович. "ЕВОЛЮЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В КОНТЕКСТІ ДЖАЗОВОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ США 40-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 85–96. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245707.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті — виявити та дослідити характерні особливості джазової музичної культури США 40-х рр. ХХ ст. в культурологічному аспекті. Методологія дослідження передбачає використання методу системного аналізу. Крім того, застосовано методи узагальнення та порівняння. Наукова новизна. В статті вперше в українській культурології висвітлене питання еволюційних процесів в джазовій музичній культурі США 40-х рр. ХХ ст. Висновки. Унаслідок проведеного дослідження виявлені трансформаційні процеси, що відбулися в контексті джазової музичної культури США 40-х рр. ХХ ст. Зауважено, що саме в цей хронологічний проміжок були закладені провідні тенденції ери сучасної джазової культури. Причини вказаних еволюційних зрушень знаходяться в галузі соціології та психології. Провідну позицію займає процес самоактуалізації, причини специфічного протікання якого знаходяться серед соціального буття афроамериканської спільноти вказаного періоду. Особливості процесу самоактуалізації призвели до змін традицій джазового виконавства: кристалізації сольної імпровізації, значного зменшення учасників ансамблю, переосмислення функції ритм-секції, трансформації сценічного образу джазмену, що склало провідну концепцію виконавства ери Modern Jazz. Зазначено, що підсилювальним чинником кристалізації особливостей процесу самоактуалізації в межах психологічного портрета афроамериканського індивіда 40-х рр. на території США став феномен креативності, який в джазовій культурі завжди займав домінуючу позицію. В цей період також відбулося закладення фундаменту світової професійної джазової освіти, що стало традиційним для ери сучасної джазової культури. Встановлено, що окреслені аспекти стали причиною зміщення джазової музичної культури з масової до простору культури елітарної, в якому світова джазова музична культура знаходиться і сьогодні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Хуторна, Мирослава, та Юлія Ткаченко. "СВІТОВІ МОДЕЛІ РЕГУЛЮВАННЯ ЦИФРОВИХ ВАЛЮТ І СУЧАСНІ ІНІЦІАТИВИ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ". Вісник Університету банківської справи, № 1(40) (24 травня 2021): 42–49. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(40)2021237578.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є систематизація сучасних тенденцій регулювання процесів цифровізації грошового ринку та обґрунтування сценаріїв його впливу на еволюційну трансформацію грошової системи. Доведено, що характер і сила впливу цифрових валют центральних банків на економічну і фінансову сфери безпосередньо залежатиме від затребуваності бізнесом і населенням нового інструменту, можливостей його широкого використання. Стосовно останнього, то це залежить від моделі реалізації цифрових валют центральних банків, а саме: 1) роздрібна, за якої цифрова валюта перебуває в доступі широкому колу фізичних та юридичних осіб; 2) гуртова — доступ до цифрової валюти мають лише професійні учасники фінансового ринку. Своєю чергою, затребуваність цифрових валют центральних банків залежить від чинників економічної, соціально-психологічної, когнітивної та правової природи, а саме: 1) методу встановлення вартості цифрової валюти; 2) рівня її ліквідності; 3) можливості налагодження «миттєвості» платежів; 4) наявність інфраструктури обігу цифрової валюти; 5) внутрішніх характеристик цифрової валюти; 6) довіри до центрального банку; 7) рівня цифрової та фінансової грамотності громадян; 8) глибини цифровізації суспільства; 9) законодавчого унормування цифрових валют; 10) методології обліку цифрової валюти за умови її токенізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

СТУКАНОВ, Микола. "ЛЮДИНА ЯК ЕКОЛОГІЧНА НІША: МЕДИЧНІ АСПЕКТИ НОВОЇ ПАРАДИГМИ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 42 (4 червня 2021): 261–76. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є дослідження причин і наслід- ків кризи у системі гігієни та охорони здоров’я у сучасному сус- пільстві і аналіз шляхів її подолання, які пропонуються авто- ритетними спеціалістами в галузі біології, медицини, охорони здоров’я. Методологічними засадами дослідження є загальна концепція самоорганізації і розвитку життя як складної бага- товимірної системи, методи й підходи титульних дисциплін постнекласичної науки, а саме синергетики, еволюційної гене- тики, еволюційної астрофізики, універсальної історії. Наукова новизна. Сучасна цивілізація прагне витіснити за межі ойку- мени всі живі організми, що загрожують життю людини або життю й гіпертрофованої продуктивності культивованих рослин і тварин. Знаряддям цієї боротьби є отрути, що знищу- ють мікроорганізми та диких представників флори і фауни, які конкурують із культурними. Одним із наслідків такої практики є різке зростання неінфекційних, автоімунних захворювань за останні півстоліття. Ріст несподіваний і непередбачуваний. Причиною сліпоти науки є сприйняття людини як певної суб- станціональної сутності, що знаходиться в зовнішніх відноси- нах з іншими представниками біосфери. Насправді це не так. Людське тіло є екологічною нішою, чимось на кшталт корало- вого рифу, де в складних відносинах симбіозу співіснують імунна, нервова, травна системи та мікробіом. Наслідком агресивної стратегії створення життєвого простору людини є знищення не тільки шкідливих мікроорганізмів, але й частини мікробіома, що веде до неадекватної реакції імунної системи на ті чи інші виклики. Висновки. Врахування складності людської присут- ності у світі та обмеження негативного впливу на мікробіом та інших живих істот є необхідною умовою поліпшення люд- ського життя і здоров’я та адекватних ситуацій, що склались, програм оптимізації способу життя, суспільного виробництва як «виробництва», відтворення людини перш за все.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Скорик, А. Б., та С. П. Ярош. "Еволюційний розвиток концепції мережево-центричних війн, системно-концептуальні основи теорії дата-центричних операцій". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(66), (22 жовтня 2020): 26–34. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.66.03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті коротко обговорюються основні принципи концепції мережево-центричних війн. Робиться висновок про те, що в умовах переходу людства до 6-го технологічного укладу виникає чергова точка біфуркації, яка визначає зміну парадигми розвитку систем ОВТ та концепції ведення бойових дій. Аргументується необхідність розвитку теорії дата-центричної операції. Викладаються системно-концептуальні основи теорії дата-центричної операції. Запропонована онтологічна модель дата-центричної операції. Пропонується 4D-екстенціональне представлення бойового простору об'єднаних в єдину мережу систем ОВТ. Вводиться поняття дата-центричних систем, розкривається сутність методу адаптивного просторово-часового синтезу їх структури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Ryazanova N. "ПРОЕКТНЕ ФІНАНСУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ КРЕДИТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ". Economic forum 1, № 1 (13 березня 2022): 143–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-18.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті узагальнено питання щодо проектного фінансування як інструменту кредитування інвестиційних проектів. Основною метою дослідження є розвиток проектного фінансування як ефективної форми кредитування інвестиційних проектів, розгляд методів оцінки ймовірності дефолту інвестиційних проектів. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми управління ризиком при проектному фінансуванні, використання проектного фінансування як інструменту кредитування інвестиційних проектів свідчить про те, що угоди проектного фінансування мають більшу тривалість і розраховані на більш ризикованих позичальників, ніж звичайні угоди. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що є висока потреба у проектному фінансуванні для розвитку економічних процесів в Україні загалом та при здійсненні національних проектів, зокрема, та недостатня при цьому розробленість методологічних питань при його використанні. Дослідження теми проектного фінансування як інструменту кредитування інвестиційних проектів у роботі здійснюється в такій логічній послідовності: визначення мети проектного фінансування; обґрунтування особливостей угод проектного фінансування; формулювання структурної схеми проектного фінансування з визначенням учасників інвестиційного проекту; визначення необхідних умов для реалізації схеми проектного фінансування; зазначення переваг проектного фінансування, що відрізняє його від інших форм фінансування; визначення специфіка оцінки ризиків проектного фінансування; систематизація кожної з групи ризиків; висвітлення кількісних показників, що характеризують кредитні ризики інвестиційних проектів; обґрунтування методів оцінки ймовірності виникнення дефолту інвестиційних проектів з використання зарубіжного досвіду; зазначення невирішених проблем у рамках використання схем проектного фінансування; узагальнення переваг проектного фінансування та їх детальний розгляд з формулюванням висновків. В роботі використано наступний методологічний інструментарій: діалектичний метод пізнання, а також еволюційно-системний підхід до аналізу економічних ситуацій та явищ із застосуванням принципу єдності історичного та логічного, методи порівняльного економічного аналізу. Об’єктом дослідження є інвестиційні проекти з доступною інформацією. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що головні переваги проектного фінансування як інструменту кредитування та обслуговування інвестиційних проектів полягає: для ініціаторів проекту - у залученні широкого кола кредиторів і підвищенні можливості реалізації проектів, незважаючи на обмеженість власних коштів; для кредиторів - у забезпеченні надійності та повернення вкладень шляхом вивчення наданої детальної інформації за проектом. Результати дослідження можуть бути корисними для застосування проектного фінансування як одного з основних інструментів участі держави у регулюванні інвестиційної сфери.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Плешкановська, Алла. "«ІННОВАЦІЙНЕ» МІСТО ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЕВОЛЮЦІЇ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МІСТА «РОЗУМНОГО»". Science and Innovation 17, № 6 (18 грудня 2021): 110–22. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.06.110.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Початок третього тисячоліття ознаменовано потужним впровадженням IT-технологій в усі сфери життє діяльності суспільства, зокрема й на перетворення просторової організації міста в цілому.Проблематика. Функціональна та соціально-планувальна організація території міст, що склалася в період індустріалізації та повоєнного відновлення, все глибше входить в протиріччя із загально-світовими тенденціями формування комфортного середовища існування сучасної людини та потребує реформування.Мета. Визначення тенденцій формування функціонально-планувальної організації міського простору в постіндустріальний період розвитку суспільства; встановлення напрямів трансформації території і забудови сформованого міста в місто інноваційне.Матеріали й методи. Систематизація результатів дослідження наукових публікацій, законодавчо-нормативної бази та інформаційних джерел проєктування міст; графоаналітичний метод аналізу проєктно-планувальної документації; структурне та логічне моделювання.Результати. Охарактеризовано еволюційні етапи трансформації парадигми «ідеального» міста від міст епохи Відродження до «розумних» та «інноваційних» міст. Виявлено концептуальні відмінності просторової організації «розумного» і «інноваційного» міста; сформульовано особливості «горизонтальної» й «вертикальної» поліфункціоналізації міського простору. Розроблено принципи та рекомендації щодо можливої трансформації території вітчизняних міст.Висновки. Принципи формування комфортного і безпечного середовища еволюціонують відповідно до технікотех нологічного й соціального базису розвитку суспільства. Активне впровадження ІТ-технологій на сучасному етапі викликає необхідність трансформації міського простору від монофункціонального використання територій до горизонтальної та вертикальної поліфункціоналізаціі. Такі тенденції вимагають свого обов’язкового закріплення в законодавчо-нормативній базі містобудівного проєктування для подальшого впровадження в практику комплексної реконструкції вітчизняних міст.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Омельяненко, Віталій. "АНАЛІЗ АРХЕТИПНОГО ВИМІРУ ІНСТИТУЦІЙНО-ЕВОЛЮЦІЙНИХ ТРАЄКТОРІЙ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМНИХ ІННОВАЦІЙ". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 220–33. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-220-233.

Повний текст джерела

Анотація:

Історія сучасної України є періодом значних трансформа- цій усіх сфер суспільного життя. Тренди геополітики вимагають глибокої змістовної трансформації всіх сфер держави. А вона, в свою чергу, вимагає розробки відповідних стратегій з метою забезпечення конкурентоспромож- ності України та забезпечення суб’єктності. Це можливо реалізувати через підвищення якості управління державними ресурсами на основі системних рішень через інституційний підхід. Однак у практиці публічного управління України зазначені аспекти міждисциплінарного підходу до розуміння бази інституційних трансформацій практично не мають практичного втілення в рамках реформ, що призводить до втрати як їх інноваційного потенціалу, так і наявного соціального капіталу (психосоціальний потенціал за Е. Афоні- ним). Отже, маловивченими залишаються питання методології розробки ці- леспрямованих змін інституціональної структури як детермінанти систем- ної цілісності, вирішення проблеми оцінки взаємного впливу змін окремих інститутів та аналізу динаміки всієї інституціональної структури. Проана- лізовано архетипні фактори функціонування макросистем, на які необхідно звернути особливу увагу для пошуку найбільш ефективних зусиль (ресур- сів) в межах застосування концепції інституційно-еволюційних траєкторій впровадження системних інновацій. Розглянуто архетипну методологію до визначення основ формування інституційно-еволюційних траєкторій впро- вадження системних інновацій. Доведено, що фактори успішності реформ як системних інновацій пов’язані не тільки зі змінами структур та функцій інституціонального механізму держави, а насамперед з соціальними чинни- ками. Визначено, що фактором успішності системних інновацій є створення унікального середовища, що ґрунтується на поєднанні технологічно-іннова- ційного базису, економіки та соціально-культурної системи. Обґрунтовано, що для втілення ідей та потенціалу системних реформ в реальні інновації, тобто реалізації в соціально-економічному просторі країни, потрібен спектр об’єктивних і суб’єктивних причин, зокрема культурна “підтримка” іннова- цій відіграє досить важливу роль.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Yurystovska, Natalia, Roksolana Nedilko, and Ulyana Bezkorovaina. "TRANSFORMATION OF THE MANAGEMENT SYSTEM OF THE HEALTHCARE INSTITUTION INTO PANDEMIC AND POST PANDEMIC PERIOD." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (March 24, 2021): 15–22. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-15-22.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено сутність менеджменту в охороні здоров’я. Зазначено особливості зміни системи менеджменту закладу охорони здоров’я (СМЗОЗ) в умовах пандемії. Зазначено необхідність застосування управлінської стратегії, що включає SMART-цілепокладання (формулювання конкретної, вимірної, досяжної, актуальної і обмеженою у часі цілі). Наведено схему процесу менеджменту закладу охорони здоров’я в пандемічний період та основні принципи його розвитку. Розглянуто процесно-орієнтований підхід як один з перспективних в СМЗОЗ. Запропоновано з метою подальшого ефективного функціювання системи менеджменту розділити управлінський апарат закладу на п’ять оперативних груп: медичну, кадрову, інформаційно-аналітичну, фінансово-економічну, адміністративно-господарську. Визначено, що трансформація до соціально-психологічних і економіко-математичних методів управління в постпандемічний період можливий тільки еволюційним шляхом. Наведено напрями підвищення соціально-економічної ефективності функціювання СМЗОЗ в посткоронавірусний період.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Chaplak, Yan, та Igor Zvarych. "КЛІПОВА ХАОТИЧНІСТЬ ЯК ЗАСІБ АБСУРДИЗАЦІЇ ТА МАНІПУЛЯТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 14, № 4 (19 квітня 2018): 19–36. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol14iss4pp19-36.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена теоретичному аналізу наукової літератури щодо застосування кліпової хаотичності з метою актуалізації абсурдності змісту інформації на теренах кіберпростору як новітньої маніпулятивної технології цілеспрямованого впливу на індивідуальну та масову свідомість. Охарактеризовано новітні інформаційно-комунікативні технології, що можуть призвести до непоправних небезпечних наслідків для нашого суспільства. Констатується, що кліпова хаотичність кіберпростору як засіб абсурдизації та маніпулятивна технологія соціально-психологічного впливу в інформаційному просторі перш за все спрямована на часткове, або повне «розбалансування» гармонійного співвідношення між концептуальним і кліповим рівнями мислення. Зроблено висновок про те, що еволюційний період зміни свідомості людини в самому розпалі, особистість ще не дійшла до того рівня розвитку, щоб в результаті хаотизації інформаційно-комунікативних потоків (марафонів) на достатньому рівні вміти трансформувати свій когнітивно-стратегічний потенціал і встигати займатися ефективною обробкою інформації за короткий часовий проміжок. А це, водночас, надає можливість застосовувати маніпулятивні технології впливу на індивідуальну та соціальну свідомість. Ключові слова: кліпова хаотичність кіберпростору, логіка абсурду, абсурдизація, кліпова культура, кліпове мислення, концептуальне мислення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

ЛІМОНЧЕНКО, Віра. "ФАТАЛІЗМ СТОІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ І АНТРОПОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ НАШИХ ДНІВ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 44 (20 травня 2022): 178–93. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.44.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Метою статті є осмислення ситуації сучасної людини у контексті суголосного читання Марка Аврелія і книги Донни Тартт «Щиголь. Методологія. У статті застосований метод поглибленого рефлексивного читання, що передбачає таку критико-аналітичну експлікацію, яка стосується не стільки самого твору, скільки тих рис антропологічної ситуації, свідченням яких в даному випадку постає мистецтво. Теоретичною основою дослідження є таке розуміння філософії, коли вона постає самосвідомістю думки, з’ясуванням шляху формування суб’єктивності. Наукова новизна. Якщо академічне історико-філософське коментування концентрується навколо питань узгодженості гармонійного життя з принципами розуму і розкриттям специфіки розуміння його, то для сучасного сприймання характерне евдемоністичне сприймання, коли чесноти і пізнання значущі тією мірою, якою вони дають можливість зберегти спокій у душі і тим не менше досягти успіху. Стверджується, що логіка щасливого життя має дещо сумний відтінок – це життя у гармонії з всесвітом, над яким людина не має прямого контролю, отже людська до переродження постає ефемерною. Філософський зміст нівелюється до техніки психологічної стійкості. На противагу соціальній терапії поп-стоїцизму мистецтво, яке орієнтується на класичну тему становлення людського в людині, засвідчує вихід людини у вимір реального філософствування, відмінного від практик психологічного заспокоєння. Висновки. Сучасне евдемоністичне відродження стоїцизму приводить до викривлення стоїчної програми: звернення до еволюційної теорії розуміння людських емоцій і цінностей редукує людське буття до життя, що розуміється біологічно, і це обумовлює зневагу до філософії, якщо вона не постає терапевтичним засобом рівноваги і спокою. Технічно-свідоме вироблення установки на невразливість блокує творчі здатності людини підніматися над самою собою і долати власні обмеженості. У секулярній цивілізації засобом виходу за межі поцейбічного стає класичне мистецтво, приймаючи на себе традиційне релігійне завдання – любити те, над чим Смерть не владна.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Блага, Вікторія, Віталій Благой та Ірина Хорошилова. "НАУКОВІ ШКОЛИ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ІННОВАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 26 (26 червня 2021): 25. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.25.

Повний текст джерела

Анотація:

УДК 330.341.1; JEL Classification: O33 Мета: дослідити вплив наукових шкіл, що надають знання фундаментального характеру, на інноваційний розвиток будь-якої галузі господарства та визначити їх місце в інноваційному середовищі з точки зору національних інтересів. Методика дослідження: аналіз значення науки як специфічної галузі людської діяльності та оцінка місця наукових шкіл в інноваційному середовище країни – для обґрунтування актуальності теми, мети за завдань дослідження; методи системного аналізу – для обґрунтування існуючого опосередкованого впливу наукових шкіл на майбутній еволюційній або революційній розвиток техніки і технологій в країні. Результати дослідження: визначено, що саме освітянська наука не повинна бути безпосереднім виробником нового продукту ринку або нового практично використовуваного технологічного процесу. Саме сукупне знання суспільства, що кристалізується в науково-викладацькому середовищі, є основою виробництва конкурентоспроможної продукції і благополуччя суспільства в цілому. Так, абсолютно неможливо передбачити безпосередній економічний ефект від витрат на систему науки і освіти, неможливо навіть припустити кількість інновацій, яка зародиться саме завдяки функціонуванню системи. Наукова новизна: дістали подальшого розвитку функціональні особливості наукових шкіл, за рахунок включення опосередкованого впливу на майбутній еволюційній або революційній розвиток техніки і технологій в країні, що надає сучасні можливості прикладному сектору у виробництві і сприйняття нових технік і технологій. Практична значущість: визначено та обґрунтовано, що розвинена система освіти і науки є саме тим «інноваційним середовищем», без якого неможливе виробництво таких нових знань, які безпосередньо комерціалізуються і тим самим забезпечують не тільки конкурентоспроможність окремих корпорацій, але й є двигуном конкуренції між країнами. При цьому основною складовою частиною цього інноваційного середовища повинні бути наукові школи, здатні виробляти, зберігати і передавати знання в першу чергу фундаментального характеру.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Ліневич, О. "Гетерогенний архітектурний фреймворк для системи відеоаналізу". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 39 (15 грудня 2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247388.

Повний текст джерела

Анотація:

Об’єктами дослідження є системи аналізу зображень, звуків, відео. У статті зроблено огляд природної і автоматизованих систем аналізу відео, звуків, зображень. Було виявлено, що людина надає вищі показники якості аналізу відео, так яквраховує і синтезує за допомогою логічних умовиводів зображення зі звуками. Існуючі комп’ютерні програми не будують логічно зв’язаних умовиводів і мають негучку структуру через що їх можливість еволюційної розробки(наприклад вбудова механізму синтезу звуків і зображень) обмежена. Метою роботи є підвищення якості аналізу відео і побудова гнучкого рішення. Для досягнення мети пропонується побудова архітектурного рішення за процесами аналізу людини – із врахуванням зображення, звуків, їх поєднанням у логічні умовиводи та винесення кожного етапу аналізу у компоненти описані в доменній термінології. Бібл. 10, іл. 1, табл. 1

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Shmatenko, O. P., M. V. Bilous, T. V. Prikhodko, O. V. Galan, V. V. Trokhymchuk, D. V. Drozdov та N. O. Takhtaulova. "ЕТАПИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНОГО ПОСТАЧАННЯ В КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ БУДІВНИЦТВА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ". Фармацевтичний часопис, № 3 (9 вересня 2019): 51–59. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10406.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи є дослідження етапів становлення та розвитку системи військово-медичного постачання в контексті історії будівництва Збройних Сил України. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети дослідження проведено огляд вітчизняних наукових джерел та чинної нормативно-правової бази. Під час виконання дослідження використано методи інформаційного пошуку, систематизації, контент-аналізу, порівняння та узагальнення. Результати та їх обговорення. При проведенні дослідження етапів становлення та розвитку системи військово-медичного постачання в контексті історії будівництва Збройних Сил України, встановлено, що на момент створення Збройних Сил України військово-медична служба та система медичного постачання будувалась з використанням підходів Радянської Армії. З’ясовано, що прийняття оборонної доктрини, зміна економічних засад в країні та обмеженість ресурсів обумовили перехід до медичного забезпечення та постачання медичною технікою та майном за територіальним принципом. Це, в свою чергу, потребувало скорочення чисельності як Збройних Сил України, так і медичної служби до оптимальної кількості. Визначено, що недостатність бюджетного фінансування на протязі всіх років існування Збройних Сил України не дозволила в повному обсязі побудувати ефективну модель медичного постачання та провести технічне переоснащення медичної служби. Проведений ретроспективний аналіз еволюції органів управління медичною службою Збройних Сил України показав, що в періоди 1991-1994 рр. та 2005-2007 рр. існувало дублювання управлінської функції з медичного забезпечення в Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України. При цьому, в період з 1998-2005 рр. управління медичним забезпеченням здійснював єдиний орган управління, що сприяло більш ефективному вирішенню питань медичного забезпечення. Висновки. В статті проведено дослідження етапів становлення та розвитку системи військово-медичного постачання в контексті історії будівництва Збройних Сил України. Також визначено, що на сучасному етапі реалізується принцип єдиного органу управління медичною службою, що відповідає стандартам НАТО. Станом на сьогодні, розвиток системи медичного постачання Збройних Сил України орієнтований на інтеграцію у єдину ефективну систему логістичного забезпечення ЗС України, яка функціонує відповідно до норм та стандартів Альянсу. Таким чином, для вибору науково-обґрунтованої моделі військово-медичного постачання в сучасних реаліях необхідним є узагальнення історичного досвіду формування системи постачання медичним майном Збройних Сил України. Отже, предметом нашого подальшого дослідження є визначення еволюційних етапів розвитку управління потоковими процесами у системі медичного постачання Збройних Сил України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Pashhenko , K. S. "Характеристика Кодексу адміністративного судочинства України як джерела права". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (27 квітня 2021): 95–104. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.02.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Кодифікації у сфері адміністративного судочинства не приділяється значна увага. Кодекс адміністративного судочинства України (далі – КАС України) аксіоматично сприймається як джерело права і, зазвичай, не стає самостійним предметом наукових пошуків. Метою статті є аналіз КАС України як самостійного визначального джерела права адміністративного судочинства, з’ясування його якості та ефективності, еволюційних змін, впливу на правозастосовну практику, з урахуванням сучасних законотворчих ініціатив. Наукова новизна пов’язана із фундаментальністю кодифікаційних процесів у регламентації порядку здійснення адміністративного судочинства і діяльності адміністративних судів, що має важливе суспільно-політичне, техніко-юридичне, реалізаційно-забезпечувальне значення. Справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, як завдання адміністративного судочинства, напряму залежить від єдиного (стадійного) правового регулювання, властивого процесуальному праву, що складно забезпечити безліччю законів або бланкетним способом викладу правових норм. КАС в системі законодавства про адміністративне судочинство покликаний визначити юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановити порядок здійснення судочинства в адміністративних судах, окреслити завдання адміністративного судочинства, забезпечити їх реалізацію, врегулювати порядок судового процесу і належну правову процедуру, при поєднанні політики держави у боротьбі з порушеннями з боку суб’єктів владних повноважень. Нестабільність законодавства, незавершеність реформ у судочинстві, збільшення кількості судових справ і оскаржень судових рішень, активна законотворчість засвідчують доцільність використання системного методу у дослідженні джерельної бази судового адміністративного процесу. Оновлення концепції судового права, положень вітчизняного КАС дозволяють надати нового дослідницького сенсу такій категорії як «джерела адміністративного судочинства», із моніторингом їх якості й ефективності, законодавчих векторів удосконалення та визначенням авторської позиції щодо цих процесів. Зокрема, у публікації охарактеризовано КАС України в контексті віднесення його до джерел права та загальнотеоретичних підходів щодо таких законодавчих актів. Висновки. Проведений моніторинг кодифікованого акта у сфері адміністративного судочинства засвідчує, що оновлений КАС України має позитивні риси, зумовлені використанням методів узагальнення, структуризації, системності, логічності – із дотриманням європейських цінностей і світових надбань теорії та практики – у змістовному наповненні. Як пізнавальному об’єкту, Кодексу притаманні ознаки, властиві традиційним кодифікованим актам, з урахуванням континентальної системи права і національних традицій. Об’єктивно, динамічність суспільних відносин, зокрема й у публічно-управлінській сфері ставить перед кодифікаційною діяльністю нові виклики. Дослідники того чи іншого правового інституту, категорії адміністративного судочинства, зазвичай, пропонують відповідні шляхи, напрямки удосконалення його (її) законодавчого гарантування. Проте, будь-які реформаційні процеси утверджують у приналежності КАС до пріоритетних джерел вітчизняного судового адміністративного процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Моргачов, І. В., та Д. Глішич. "Еволюція в автоматизації робочого місця менеджера: перспективні напрями аутсорсингу". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6 (270) (10 листопада 2021): 96–100. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-96-100.

Повний текст джерела

Анотація:

Автоматизація робочого місця (АРМ) менеджера була і є відомим засобом підвищення ефективності діяльності суб’єкта господарювання тому здійснювалась в кожній організації за мірою фінансових можливостей. Метою роботи було уточнення особливостей еволюції засобів автоматизації роботи менеджерів та перспективних напрямів й можливостей аутсорсингу в цих процесах. Уточнено особливості еволюції засобів автоматизації роботи менеджерів та перспективні напрями й можливості аутсорсингу в цих процесах. В автоматизації праці менеджера та формуванні його АРМ відбулися суттєві еволюційні кроки, які зумовлюють зміну концепції робочого місця менеджера та надають можливості аутсорсингу окремих елементів автоматизації. Визначено, що еволюція відповідних засобів автоматизації внаслідок технологічного прогресу відкриває нові управлінські можливості. Такі суттєві еволюційні кроки зумовлюють зміну концепції робочого місця менеджера, що передбачає зростання інтенсивності вживання поняття: «автоматизація процесів» або «автоматизація виконання функцій» замість «автоматизації робочих місць», а само робоче місце менеджера як явище все більше приймає умовний характер та втрачає стаціонарність. Конкретизовано особливості та кроки (рівні) еволюції засобів автоматизації виконання функцій менеджерів та поглиблення диференціації вартості цих засобів, що зумовлює можливості використання аутсорсингу найбільш коштовних та інноваційних з них. Аутсорсинг штучного інтелекту визначено як перспективний інноваційний напрям удосконалення автоматизації виконання функцій менеджера. Такий аутсорсинг слід розглядати як поглиблення функціональної спеціалізації, оскільки менеджер має бути спеціалістом в предметній області. Зростання рівня складності елементів автоматизації роботи менеджерів поглиблює причини та збільшує можливості для відповідного аутсорсингу. Визначено втрату актуальності стаціонарності робочого місця менеджера, однак одночасно і необхідність стабільності місця розміщення веб-порталу організації, тобто його хостингу. Робоче місце менеджера як явище має умовний характер.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Ivanchenko, D. V. "Забезпечення прав людини (свободи слова) у процесі вдосконалення комунікації органів влади та інформаційного суспільства". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (14 лютого 2020): 36–45. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.01.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є дослідження актуальних питань із забезпечення основоположних прав людини, зокрема права на свободу слова, у процесі налагодження ефективних комунікацій органів влади та громади в умовах розвитку інформаційного суспільства. Наукова новизна полягає в тому, що вперше на основі історико-компаративного аналізу досліджується еволюційний розвиток права громадян на свободу слова на європейському континенті у період формування комунікаційних відносин органів влади та громади. Особлива увага у цьому процесі приділяється інституту засобів масової комунікації, які постають інструментарієм формування громадської думки. В умовах стрімкого розвитку інформаційного суспільства принципи забезпечення свободи слова потребують постійного правового «віддзеркалювання» у законодавчій базі держави. Висновки. По-перше. У владно-громадській комунікації процес безпосередньої взаємодії виступає механізмом, який повинен збалансувати різні за суттю владні та громадські інтереси, засобом пошуку ефективних інструментів побудови інформаційного суспільства в Україні. Водночас у соціальному організмі суспільства і влади поєднані два складних та суперечливих інститути, які на конкурентній основі змагаються за первинне право на врегулювання соціально-правових проблем, що становлять основу необхідної взаємодії, а саме: принципи свободи слова та засади здійснення державної інформаційної політики. По-друге. Прагнення до комунікаційного балансу, взаємної відповідальності та рівноправності виступає методологічною основою в оцінці механізмів взаємодії влади і громади, що впливає на перспективне розв’язання невідкладних завдань забезпечення в Україні розвитку інформаційного суспільства, метою яких є гарантоване державою забезпечення прав і свобод громадян, і, у першу чергу, – права на свободу слова. По-трете. Новітнє методологіювання проростає на ґрунті права як комунікації та інформаційноправової сфери комунікації, покладеної в основу суб’єктоб’єктної взаємодії влади і громади. Комунікаційна практика та застосовувані нею різновиди інструментарію формуються крізь призму дії філософських законів: єдності і боротьби протилежностей; переходу кількісних змін у якісні; заперечення, які і віддзеркалюють рівень правового забезпечення взаємодії влади та громади на засадах гуманізації, рівності, справедливості і свободи слова. Це, власне, і забезпечує системність, єдиноспрямованість й уніфікованість підходів до вибору механізмів взаємодії влади та громади.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Чіразі, Марін. "ДИНАМІКА СПОРТИВНОГО РУХУ В РУМУНІЇ, ПОВ’ЯЗАНА З ЕЛЕМЕНТАМИ УПРАВЛІННЯ ТА МАРКЕТИНГУ В СПОРТІ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 35 (4 січня 2021): 59–64. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.35.59-64.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити динаміку спортивного руху в Румунії в контексті управління та мар-кетингу в спорті. Методи. Здійснюючи дослідження ми виходили з гіпотези, що різке зменшеннякількості клубів та числа спортсменів є наслідком відсутності управлінських та маркетинговихстратегій. Для отримання результатів були використані матеріали Національного інститутустатистики. Результати. Дослідження спрямоване на вивчення еволюції спортивних федерацій,спортивних клубів та зростання кількості спортсменів в Румунії (1992–2017 рр.). Аналіз данихстатистики вказує на те, що еволюційні зміни вище зазначених утворень залежав від специфікивиду спорту та відповідних періодів суспільно-політичного розвитку держави (відразу післязміни політичної системи – 1992 р. та майже два десятиліття після – 2017 р.). Особливо важ-ливу роль у збільшенні кількості спортивних клубів і числа практикуючих спортсменів відігралинаціональні федерації, які фінансувалися Міністерством молоді та спорту. Висновок. Вста-новлено, що маркетинг у ХХІ столітті є важливим фактором як для розвитку спортивної інф-раструктури, так і для залучення молоді до занять спортом.Ключові слова: спортивні федерації, спортивні клуби, спортсмени, фінансування, спор-тивне управління та маркетинг, соціальна політика.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Liva, Natalya. "Два фрагменти дослідницькоїдіяльності Б. Яворського в контексті музичного мислення епохи." Музичне мистецтво і культура, № 24 (3 липня 2017): 210–23. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-210-223.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – розглянути два аспекти музикознавчої діяльності Б. Яворського, що віддзеркалюють передбачені ним масштабні трансформаційні процеси європейської культури ХХ століття: переосмислення основ буття, зміна культурної парадигми. Методологія. Означена проблематика потребує застосування герменевтичного методу (у зв’язку з необхідністю тлумачення історичних документів та музичних текстів) та методу історичного аналізу (розкриття зв’язку музикознавчої та педагогічно-просвітницької діяльності Б. Яворського з ключовими історико-культурними процесами ХХ століття). Наукова новизна. В процесі аналізу двох векторів дослідницької діяльності Б. Яворського виявлено і обґрунтовано сутнісний взаємозв’язок між ними попри їхню ілюзорну зовнішню різнонаправленість. Висновки. ХХ століття репрезентує дві фундаментальні тенденції у європейській культурі: посилення і кульмінацію атеїстичного нігілізму і подальше повернення до сакральних цінностей з необхідністю їхнього переосмислення. Дані напрями знаходять відображення в характері розвитку музичної інтонації: перший, що домінував на протязі першої половини ХХ століття, характеризується розхитуванням підвалин мажоро-мінорної ладотональної системи й зростанням естетичної цінності дисонансу; другий (наступна половина століття) являє собою зворотний процес відродження консонансу. Вказані еволюційні лінії розвитку західноєвропейського музичного мовлення, зумовлені зміною уявлень людини про основи світобудови та Божественне начало, відображені в аналізованих напрямках музикознавчої діяльності Б. Яворського. Отже, зовнішні протиріччя у позиціях вченого на глибинному сутнісному рівні є елементами цілісного світогляду й свідчать про високу цінність його дослідницької спадщини.Ключові слова: Болеслав Яворський, мажоро-мінорна ладова система, Йоганн Себастьян Бах, ХХ століття, музична мова, консонанс, дисонанс, європейська культура.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

ГУЙВАН, Петро. "РІЗНІ НАУКОВІ КОНЦЕПЦІЇ ВИВЧЕННЯ ЧАСУ ЯК ОБ’ЄКТИВНОЇ РЕАЛЬНОСТІ, ЩО ОПОСЕРЕДКОВУЄ РУХ МАТЕРІЇ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 44 (20 травня 2022): 134–45. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.44.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Дана стаття присвячена актуальному питанню про вивчення часового руху матерії як постійно триваючого процесу переміщення об’єктивних явищ від минулого до майбутнього. Воно є надзвичайно важливим, бо в соціально-економічному плані символізує соціальне правило, за яким процес розвитку суспільства прямо пропорційний цінності часу як важливого фактору ефективності поступу. Тож, у роботі автором ставилася мета з’ясувати темпоральні прояви буття, як вони усвідомлюються конкретною особистістю, які методи пізнання часового руху у світовій доктрині найбільш прийнятні та яке значення часу, його роль та прояви в оточуючій реальності. При дослідженні вказаного питання використовувалися загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання, зокрема діалектичний, формально-логічний та порівняльний. Наукова новизна. Розглянуті та оцінені окремі концепції вивчення часу, які, маючи різні засадничі підвалини та ґрунтуючись на певних еволюційних уявленнях про час упродовж розвитку пізнання природи, виходили з не однакових засад щодо природи руху як категорії часу. Зокрема, субстанційна концепція використовує поняття часу як певну особливого роду субстанцію, яка об’єктивно існує в природі поряд із простором, речовиною тощо. Простір і час є незалежними від матерії сутностями – субстанціями. Відповідно до протилежної – реляційної наукової концепції час то не певний «сам по собі» незалежний перебіг та не окреме незалежне явище – субстанція. Це конкретна фізична властивість фізичного тіла та змін, які з ним відбуваються. Також у праці порівняно основні тези статичної та динамічної концепцій часу, позаяк вони постулюють різні підходи до принципового питання про взаємне співставлення таких визначальних категорій як час і буття. Окремо досліджена така ознака часу, як його однонаправленність та незворотність. Висновки. У прийнятому нами усвідомленні часовий перебіг завжди відбувається у напрямку від минулого до майбутнього. Разом з тим, перебіг часу від минулого до майбутнього одночасно означає перетікання конкретних подій матеріального світу із майбутнього через сучасність в минуле.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

БАТАНОВ, ОЛЕКСАНДР. "Концептосфера муніципального права". Право України, № 2020/10 (2020): 13. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-10-013.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються питання доктрини муніципального права як галузі права. Розглядаються різні підходи до муніципального права в аспекті теоретико-методологічного розуміння вчення про муніципалізм, муніципальні права людини та муніципальну владу. Така постановка питання обумовлюється тим, що питання предмета і методу муніципального права, його місця та ролі у системі права, природи, принципів, функцій відносяться до найбільш дискусійних у сучасній юридичній науці. Метою статті є поглиблення доктринальних засад муніципального права як самостійної галузі права. Отримати найпродуктивніші результати та зробити найоптимальніші висновки щодо проблем муніципального права у межах загальної теорії права та муніципально-правової науки можна тільки за умови використання комплексного концептуально-муніципального підходу, розглядаючи, наприклад, становлення і розвиток муніципального права у межах еволюційного процесу розвитку місцевого самоврядування та муніципалізму. За такого методологічного підходу феномен муніципального права необхідно розглядати не тільки у контексті його концептуальної та нормативно-правової моделі, а й як прояв об’єктивної реальності, яка має не лише нормативні та функціонально-телеологічні характеристики як частини національного законодавства, а й аксіологічні, гносеологічні, онтологічні, цивілізаційні, інституціональні, суб’єктно-об’єктні, конститутивні, історичні, категоріальні, ідеологічні, економічні, ментальні параметри, які еволюційним шляхом сформувалися під впливом відповідних ідей та принципів. Стверджується, що муніципальне право як галузь права є продуктом теорії муніципалізму та багатовікової практики місцевого самоврядування, результатом розвитку його концепцій і моделей під впливом принципів та ключових ідей демократії, правовладдя і прав людини. Це своєрідна та унікальна нормативно-правова модель стану розвитку місцевого самоврядування у певній країні або світі загалом. З огляду на це муніципальне право слід розглядати не лише з позиції визнання місцевого самоврядування державою, а й у синергетичному зв’язку з формуванням муніципальної правосвідомості та муніципальної культури, процесами реалізації муніципальних прав людини, вихованням почуття належності до територіальної громади, у загальному контексті розвитку конституціоналізму тощо. У статті доводиться, що муніципальне право притаманне виключно конституційній державі, в якій не лише визнаються, проголошуються, а й реально діють принципи правовладдя, людиноцентризму, поділу влади, субсидіарності та децентралізації тощо. Робиться висновок про самостійний галузевий характер муніципального права, свідченням чого є наявність притаманного тільки йому предмета правового регулювання, специфічних правових конструкцій і категорій, своєрідної структурованості норм та інститутів, поєднання різних методів юридичного впливу. Тобто йдеться про сукупність факторів внутрішнього характеру. Розглядаються і зовнішні системоутворюючі фактори, які забезпечують муніципальному праву статус самостійної галузі права, зокрема особливості суспільно-політичного розвитку, конституційні перетворення та економічні реформи, вплив природного права, національних, історичних, духовно-культурних та інших традицій, рецепція міжнародних стандартів тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Гахарія, К. В. "ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПТУ EPIDEMIC В ІСТОРИЧНОМУ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 79–84. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття пропонує дослідження базових трансформацій концепту EPIDEMIC і набуття ним нових смислових відтінків в історичному розвитку людства. Актуальність пояснюється необхідністю перегляду особливостей функціонування концепту EPIDEMIC у колективній свідомості через COVID-19. Аналіз останніх досліджень показав, що тема набула популярності у зв’язку з пандемією, але дослідники звертаються радше до відображення коронавірусу в сучасних дискурсах, мемотворчості й неологізмів цього періоду. Значна увага зосереджена саме на концептах PANDEMIC, CORONAVIRUS. Метою статті є спроба аналізу еволюційних змін концепту EPIDEMIC у зв’язку з історичним розвитком суспільства та набуттям ним нових смислових відтінків. У роботі подається огляд різних інтерпретацій і підходів до розуміння явища епідемії, представлений медиками, науковцями, філософами, істориками, теологами, політиками й митцями різних епох, починаючи від найпершого значення слова «епідемія» до його сучасного тлумачення у словниках. У статті згадуються (або процитовані) такі історичні постаті: Гомер, Гіппократ, Фукідід, Прокопій Кесарійський, Генрі Ланкастерський, Джованні Боккаччо та інші. Таке дослідження дало змогу авторці якнайповніше наблизитися до узагальненого розуміння історичного розвитку та еволюції концепту EPIDEMIC, простежити взаємозв’язок між часово-просторовим контекстом і сприйняттям вищезгаданого концепту, а також представити власне бачення щодо особливостей еволюції концепту в ході історичного розвитку суспільства. Зазначимо, що в результаті стаття відображає спробу авторки провести аналіз історичних віх функціонування слова «епідемія», остаточного мовного оформлення цього концепту, а також підкреслити зміни, які відбувалися в колективній свідомості, пов’язані з епідеміями. Практичне значення статті в тому, що вона розпочинає потенційно насичений для досліджень пласт філологічних розвідок, який можна заглибити в подальших роботах, акцентуючи увагу на функціонуванні концепту EPIDEMIC у різних часових рамках, країнах, дискурсах тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Vilkul, Yu H., A. A. Skachkov та S. O. Zhukov. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ВИРІШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ І ПРОМИСЛОВИХ ПРОБЛЕМ КРИВБАСУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 86 (14 червня 2019): 127. http://dx.doi.org/10.31713/vt2201910.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – визначити сучасний стан та тенденції в гірничій галузі України; екологічні умови Кривбасу та технологічні можливості зменшення сейсмічних наслідків масових вибухів у кар’єрах. Методи дослідження полягають в техніко-економічному аналізі гірничовидобувної промисловості України, і в теоретичному обґрунтуванні технологічних рішень, що зменшують негативний вплив відкритих розробок на навколишнє середовище.Досліджено стан та еволюційні тенденції гірничовидобувної промисловості України за останні десять років, а також вплив гірничовидобувних підприємств на довкілля Кривбасу. Визначено, що найбільш екологічно агресивним фактором серед технологічних процесів є вибухове руйнування гірських порід. Аналіз розробки кар’єрів № 3 «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «ПівдГЗК» свідчить про їх просторове сполучення у найближчі роки. Безпосередня ліквідація скельного ціліка між кар’єрами ускладнюється, як просторово, так і технологічно, особливо через сейсмічні обмеження, але розроблені авторами рішення та заходи максимально спрощують й убезпечують цю стадію.Висновки. Адаптація авторського аналітичного обґрунтування технології руйнування гірських порід до специфічних умов ліквідації гірського масиву, який розділяє сусідні кар’єри, є реально перспективною.Наукова новизна дослідження полягає у розгляді суміжнихкар’єрів як єдиної складної динамічної системи. Крім того, – в адаптації авторського аналітичного обґрунтування технології вибухового руйнування порід до конкретних умов ліквідації масиву, що розділяє сусідні кар’єри.Практичне значення полягає в тому, що результати досліджень визначаються високим рівнем придатності для їх використання при проектуванні гірничих робіт кар’єрів «АрселорМіттал Кривий Ріг» і «ПівдГЗК».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

ЄЗЕРОВ, АЛЬБЕРТ, та ДМИТРО ТЕРЛЕЦЬКИЙ. "Суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України: питання взаємодії". Право України, № 2020/08 (2020): 223. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-08-223.

Повний текст джерела

Анотація:

Україна, яка запровадила концентровану модель конституційного контролю, стикнулася із винятково складним і не менш важливим завданням розподілу повноважень судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України (КСУ). Метою статті є доведення позиції, за якою інституційний дизайн забезпечення верховенства Конституції України визначає не жорстке відособлення, а взаємодію судів загальної юрисдикції та КСУ. Сприйняття концентрованої моделі конституційного контролю як такої, що заперечує дієву участь інших, окрім КСУ, суб’єктів у тлумаченні та захисті Конституції від порушень, видається помилковим. КСУ являє собою єдиний центр, але він не є єдиним суб’єктом такої діяльності. Іншими значущими учасниками виступають суди загальної юрисдикції, які зобов’язані забезпечувати дієвість Конституції способом її прямого застосування. Здійснюючи правосуддя, суди загальної юрисдикції мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з погляду відповідності Конституції, і в усіх необхідних випадках застосовувати її як акт прямої дії та найвищої юридичної сили. Це не повинно сприйматись як порушення ними виключної юрисдикції КСУ. Натомість ідеться про функціональну взаємодію різних суб’єктів забезпечення конституційної безпеки, спільний захист конституційних прав і свобод особи безпосередньо на підставі Конституції. Насамперед суди загальної юрисдикції мають прагнути витлумачити правові акти, які підлягають застосуванню, у такий спосіб, аби узгодити із Конституцією, а у разі явного й очевидного протиріччя, яке не може бути жодним способом узгоджене із Конституцією, – відмовлятися від їхнього застосування і застосовувати норми Конституції як норми прямої дії. Це стало можливим у контексті процесуальної реформи 2017 р., яка, закріпивши таке повноваження за судами загальної юрисдикції, засвідчила безспірний відступ від процедури інцидентного контролю, традиційної в межах концентрованої моделі, її еволюційний розвиток. Обов’язковим наслідком такої відмови має бути, як і визначено актами процесуального законодавства, звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення подання щодо конституційності до КСУ. Безсумнівно, це вимагає від Верховного Суду ретельного аналізу кожного звернення та обґрунтованого й послідовного здійснення права на звернення до КСУ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

АНДРЕЙЦЕВ, ВОЛОДИМИР. "Наукова доктрина формування сучасної системи земельного законодавства і права за об’єктами земельних правовідносин: методологічні аспекти". Право України, № 2020/05 (2020): 15. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-05-015.

Повний текст джерела

Анотація:

Земельне право відноситься до основоположних галузей права, яке динамічно розвивається з урахуванням суспільних і правотворчих потреб Українського народу, вирішення практичних проблем щодо правового забезпечення права громадян на земельні ділянки як різновиду земельних ресурсів, територіальнопросторового елементу навколишнього природного середовища, природного ландшафту, складової територіальної основи державності, територіального устрою України, формування організаційно-регіонального управління територіальних громад, засобу сільськогосподарського, лісогосподарського, гірничовидобувного вироб ництва, форми рекреаційного, історико-культурного, лікувально-оздоровчого призначення тощо. Метою статті є висвітлення особливостей об’єктів земельних правовідносин як чинника упорядкування системи земельного законодавства та права, їх удосконалення відповідно до національних й інтеграційних вимог розвитку в сучасних умовах і на перспективу. Правове регулювання земельних правовідносин в Україні історично є динамічним процесом щодо вирішення економічних, соціальних, екологічних, державотворчих, науково-технічних проблем, гарантування земельних прав громадян на земельні ділянки для задоволення потреб життєдіяльності, поліпшення їхнього добробуту, якості та екологічної безпеки. Динаміка реформування земельних правовідносин періодично змінюється залежно від пріоритетів еволюційних чи революційних перетворень, тенденцій прогресу, його мети, забезпечення публічних і приватних інтересів суспільства, реформування основ державотворення. Проте найбільш сталою і системоутворюючою залишається система об’єктного складу земельних правовідносин, яка обумовлює формування та створення від-повідного механізму правового регулювання і забезпечення земельних правовідносин. Значний період правовою формою упорядкування земельних правовідносин залишається Земельний кодекс України (ЗК України), який із погляду юридичної техніки не “справляється” із покладеними на нього функціями і потребує удосконалення відповідно до потреб сталого розвитку адаптації земельного законодавства до законодавства Європейського Союзу, міжнародно-правових договорів, укладених Україною з іншими суб’єктами міжнародного права. З урахуванням земельно-правових досліджень у цій сфері, вважаємо перспективним напрямом удосконалення земельного законодавства за об’єктами правового регулювання земельних правовідносин як найбільш виразного і правовстановлюючого критерію формування ЗК України в сучасних умовах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Бочелюк, Віталій. "ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНОЇ СФЕРИ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 62 (лютий 2020): 81–107. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю пояснення наслідків цифрової трансформації суспільства та забезпечення ефективної взаємодії людини та інформаційних технологій. Мета статті: зважений критичний аналіз уявлень про еволюційно-значущі трансформації когнітивної сфери внаслідок формування людини в діджиталізованому середовищі. Методи дослідження включають: історичний аналіз наукових та суспільних уявлень про цифрове покоління, порівняння даних емпіричних досліджень щодо формування когнітивних процесів під впливом цифрового середовища; систематизація та тлумачення літературних даних про особливості поведінки людини в цифровому середовищі: оцінка рівня розвитку цифрової компетентності у представників різних поколінь. Результати дослідження показали, що ідея «цифрового покоління» основана на теорії знаряддєво-знакової опосередкованості вищих психічних функцій та імпліцитних уявленнях про розрив поколінь, обумовлений зміною життєвого контексту. Хоча емпіричні дані не підтверджують цю гіпотезу, вона поширена в психолого-педагогічній спільноті. Діджиталізація створила нові соціально-культурні умови, в яких розгортається формування особистості. Цифрове середовище виступає: а) середовищем соціалізації, в якому відбувається самоідентифікація та самоздійснення особистості та б) продуктом інтелектуально-творчої діяльності людини, засобом, що опосередковує процеси спілкування та діяльності, при освоєнні якого відбувається когнітивний та особистісний розвиток людини. Визначальними ознаками поведінки людини в цифровому середовищі, що зумовлюють формування когнітивних функцій є: легкий доступ до знань, зовнішня пам’ять, гіпертекстова організація інформаційних потоків, багатозадачність, інформаційна перевантаженість, мобільність, якісні та кількісні зміни комунікації. Дослідження цифрової компетентності у студентсько-викладацькому середовищі не виявило вікових відмінностей; на формування цифрової компетентності впливає інтенсивність та спрямованість діяльності, яку людина здійснює за допомогою ІТ. На основі отриманих результатів складено перелік завдань та перспективних напрямків дослідження когнітивної сфери в контексті цифрової психології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Григор’єва, Х. "ДЕРЖАВНЕ СТИМУЛЮВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ". Юридичний вісник, № 4 (6 жовтня 2021): 109–17. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.2223.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено системидержавно-правового стимулюванняальтернативної енергетики різнихкраїн (ЄС, США, Канади, країнЛатинської Америки, Австралії,Малайзії, Індонезії). Сформульо-вано невирішену проблему від-сутності належної аргументаціївисунутої політичної тези пронеобхідність відмови від «зеленого»тарифу як основного механізмупідтримки альтернативної енер-гетики за прикладом інших країнсвіту. За активного використанняпорівняльно-правового методу нау-кових досліджень зроблено кількаважливих висновків.Кожна країна має власне уні-кальне законодавче забезпеченняальтернативної енергетики, щопідтверджує думку про відсут-ність кращих чи гірших правовихмоделей такого стимулювання –доцільно говорити лише про більшоптимальні та менш оптимальніправові механізми для конкретноїкраїни.Незважаючи на різноманітністьсистем підтримки альтернативноїенергетики, визначено певні спільніриси такого законодавчого забез-печення: а) виявлене широке різ-номаніття підходів до стимулю-вання альтернативної енергетикиу світі може бути зведене до кіль-кох ключових правових механізмів;б) поєднання певного домінуючогоправового механізму (найчастішеним виступає «зелений» тариф) танизки додаткових допоміжних пра-вових механізмів стимулювання;в) еволюційна трансформація сис-теми стимулювання альтерна-тивної енергетики, що проходитькілька послідовних етапів (рівнів).Узагальнення досвіду багатьохкраїн, які розвивають альтерна-тивну енергетику, демонструєзакономірності поступової еволю-ції такої підтримки, що полягає убагаторівневому розвитку системистимулювання, а саме: а) державнестимулювання першого рівня (еко-номічного); б) державне стимулю-вання другого рівня (екологічного);в) державне стимулювання тре-тього рівня (кліматоохоронного).Спираючись на виявлену закономір-ність, можна зробити висновок проте, що українське законодавство усфері альтернативної енергетикидемонструє нетиповий регресив-ний розвиток, під час якого не від-булося еволюційного переходу нанаступний (екологічний) рівеньдержавного стимулювання. Саметому рівняння на інші країни, якізменшують зелені тарифи та/або змінюють їх іншими правовимимеханізмами, не є науково обґрун-тованим.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Andreev, D. V., та D. V. Ivanchenko. "Особливості комунікаційних моделей взаємодії влади та громадянина в інформаційному суспільстві". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (29 серпня 2019): 98–110. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.04.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є дослідження проблемних питань формування нових форм та моделей комунікацій, які повинні збільшити якість і ефективність діалогу між громадянином та органами влади.Наукова новизна полягає в тому, що вперше на підставі історико-компаративного аналізу розглядається еволюційний процес формування комунікаційних моделей інформаційно-правових відносин органів державної влади та громадянина. Особлива увага в цьому процесі приділяється інституту засобів масової комунікації, які значно розширюють свою функції: від елементарної передачі інформації – до створення усталеного джерела формування громадської думки. Зазначений процес значно трансформується в умовах розвитку інформаційного суспільства, яке самореферентно формує нові запити громадянина та вимагає швидких, а головне – адекватних рішень органів державної влади на запити громади.Висновки. З урахуванням особливостей становлення інформаційного суспільства в Україні ми можемо констатувати: по-перше, існуюча в Україні модель комунікаційної взаємодії органів влади та суспільства потребує докорінного реформування, і її трансформація активно проходить тепер і буде здійснюватися в подальшому, адже сьогодні відбуваються незворотні процеси перетворення традиційних засобів масової інформації на новітні засоби масової комунікації, які ще кілька років тому вважалися привілеями еліт; по-друге, динаміка розширення сучасного простору комунікації влади та громади виражається в тенденціях, які мають забезпечити підвищення ефективності комунікаційної взаємодії, що призведе до: – підвищення показників національної конкурентоспроможності за рахунок розвитку людського потенціалу, а також розширення потенціалу індустрії масової інформації; – економічного зростання, результатом якого має стати поліпшення життєвого рівня населення, забезпечення прав і свобод людини, надання рівного якісного доступу до інформації, освіти тощо; – сприяння становленню відкритого інформаційного суспільства, яке гарантуватиме дотримання конституційних прав громадян щодо участі у суспільному житті, прийняття відповідних рішень органами влади;по-третє, аналіз механізмів покращення ефективності комунікаційного процесу взаємодії влади та нового інформаційного суспільства змушує нас системно розглянути різновид інформації, яку науковці нині поділяють на індивідуальну (адресну) та масову. Для останньої ми пропонуємо визначити три характерні ознаки:- має викликати інтерес більш-менш широких соціальних спільнот; - повинна мати свого адресата, тобто, незважаючи на характер поширення (на невизначену аудиторію), передбачати окреслену сферу розповсюдження; - розповсюдження масової інформації повинно відбуватися виключно сучасними інформаційно-технологічними засобами.Сучасна модель комунікаційної взаємодії розглядається як ієрархічна та контагіозна, адже в більшості демократичних суспільств саме забезпечення можливостей обміну інформацією на рівні кожного індивідууму зокрема та суспільства загалом набуває особливого значення, при цьому ідея комунікації полягає не в пропонуванні моделі політичної дії, а в аналізі суспільної ідеї у розумінні типового ідеалу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Kuz, Oleh, та Valentin Cheshko. "ТРАНСБІОПОЛІТИКА: ОНТОЛОГІЯ ТА МЕТАТЕОРІЯ КЕРОВАНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, № 1 (21 липня 2021): 84–94. http://dx.doi.org/10.15421/342110.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку науки визначається радикальними інституційними змінами в її соціальному статусі та структурі. Основні відмінності від класичного етапу зводяться до: по-перше, відмови від принципу етичної нейтральності наукового знання і, по-друге, реального перегляду змісту категорії «парадигма» як центрального елементу організації теоретичних знань. Її замінюють значно більш складними конструкціями, що складаються з кількох гетерогенних компонентів. Відбувається взаємне проникнення публічно-аксіологічної та описово-наукової форм дискурсу, що створює нерозривну єдність щодо змісту теоретичної структури. Публікацію присвячено аналізу цих обидвох аспектів теоретичної технонауки. У відповідності до специфічності предмету дослідження було застосовано методи квантифікаційного дискурсивного та концептуального аналізу метатеоретичних і онтологічних знань відповідно. Надметою є визначення базової схеми взаємодії між організацією трансдисциплінарної матриці та онтологічним рівнем теоретичного технознання. У онтологічному аспекті технонаука (постакадемічна наука) є теоретичним і технологічним інструментарієм щодо управління напрямком біологічної та соціокультурної еволюції. У епістемологічному аспекті сучасні теорії, що мають людський вимір, містять специфічну (транс)дисциплінарну матрицю, що складається не з одного, а двох парадигмальних ядер: науково-дескриптивного та гуманітарно-аксіологічного. Згідно з нашою моделлю, принципи біоетики є соціальним інститутом регулювання та контролю технологічного (біологічного та соціального) ризику. Прикладні технологічні розробки представлені (1) генною інженерією як інструментом управління біологічною еволюцією та (2) соціально-економічною інженерією як засобом управління цивілізаційним і соціокультурним розвитком. Ця бінарна структура логічно походить з постульованої нами трьохмодульної організації стабільної еволюційної стратегії людини розумної. Натурфілософія знову набуває статусу основної теорії еволюції в експліцитному вигляді. Існує система метафізичних постулатів і онтологічних категорій, що походить з антропного принципу участі. Для сучасної неоліберальної політичної демократії біовлада та біополітика є найбільш ефективною технологією стабілізації сценаріїв і тенденцій глобального еволюційного процесу, оптимальними щодо цієї ідеологічної системи. Висновки. Трансбіополітика у нашому розумінні постає як політична проблематика, пов’язана з раціоналізацією глобального еволюційного процесу. Найближчими десятиліттями трансбіополітика стане несучим елементом глобального процесу еволюції ноосфери з подальшим ускладненням і збільшенням когезії між окремими соціокультурними типами, що входять до системи сучасної глобальної цивілізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Lutsenko, Olena, та Olga Gabelkova. "Зв’язок особливостей планування життєвого шляху з рівнем невротизації у жінок різних сексуальних орієнтацій". Проблеми політичної психології 24 (30 грудня 2021): 257–72. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol24-year2021-79.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Проблема психологічного стану представниць СМ є практично не дослідженою в Україні. Представниці СМ потенційно психологічно більш уразливі через стигматизацію та агресивне ставлення до них представників гетеросексуальної більшості, в тому числі, найближчих родичів. Мета дослідження - виявити, наскільки жінки, що відносяться до сексуальних меншин (СМ), відрізняються в образі і плануванні життя від гетеросексуальних жінок, та як це пов’язано з рівнем невротизації, що їм властивий. Методи дослідження: анкета щодо життєвих планів; графічна методика оцінки значущості минулого, теперішнього, майбутнього; Шкала для психологічної експрес-діагностики рівня невротизації Л.І. Вассермана. Вибірку дослідження склали 50 жінок гетеросексуальної орієнтації, 76 бісексуалок та 36 лесбіянок. Діапазон віку 16-46 років, медіана віку – 23 роки. В результаті дослідження були виявлені найбільш вразливі аспекти життєвого планування представниць СМ, які стосуються низьких очікувань створення власної сім'ї; коротшого очікуваного життєвого шляху і більш високої ймовірності суїциду. При цьому представниці СМ мають значимо більше сексуальних партнерів. Це можна пояснити меншим тиском стримуючих соціально-культурних стереотипів поведінки всередині співтовариства СМ у порівнянні з традиційними відносинами чоловіків і жінок та еволюційно успадкованою схильністю до більш широкого кола сексуальних контактів. Рівень невротизації на найменшому рівні зафіксовано у жінок з традиційною сексуальною орієнтацією, значуще вище він у лесбійок, на найбільш високий – у бісексуальних жінок. Це відображує дезадаптованість представниць СМ в суспільстві, де переважаюча гетеросексуальна більшість негативно ставиться до різноманітності існуючих сексуальних орієнтацій. Обмеження дослідження можуть полягати у невеликому обсязі досліджених груп та їх нерівномірності. Перспективи подальших досліджень. Планується вивчити особистісні особливості та ціннісну сферу представниць СМ, щоб виявити, наскільки вони пов’язані з сексуальною орієнтацією та життєвими планами. Можливість використання результатів дослідження для підвищення якості психологічної допомоги та обізнаності суспільства становить практичну значущість дослідження. Результати роботи можуть вплинути на збільшення толерантності, інклюзії та прийняття різноманітності в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

"Шаповалова І. В. ЯКІСТЬ: СУТНІСНИЙ АСПЕКТ ТА ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 46 (2) 2019 (26 грудня 2019): 90–97. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2019-46-2-90-97.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета - виявлення, співставлення та узагальнення існуючих поглядів на сутність категорії якості та формування авторського погляду на категорію що досліджується. Методи. У процесі дослідження використано методи аналізу, синтезу, абстрагування та логічного узагальнення при дослідженні еволюції поглядів на сутність категорії «якість» та формулюванні авторського бачення щодо визначення поняття «якість». Результати. Проведені дослідження дозволили виявити значні розбіжності у поглядах науковців на сутність категорії «якість», які пропонують власні погляди та точки зору. Згідно авторського погляду, під даною категорією пропонується вважати намагання відповідати ідеалу, який постійно зникає при наближенні до нього. Якість – це шлях довершеності, досконалості, прагнення відповідати очікуванням сучасних споживачів та інших зацікавлених сторін та суспільства, намагання задовольняти майбутні, навіть скриті, латентні потреби шляхом надання продукції належних характеристик, які представлятимуть цінність для споживача, може бути визнана джерелом стійкої конкурентної переваги та буде сприяти значному успіху підприємства та якості життя суспільства. Крім того, аналіз наукових джерел дозволив виявити ряд відповідних підходів, що об’єднує погляди авторів на сутність та розуміння категорії що досліджується. Такими підходами є - еволюційний, функціональний, вартісний, споживчий, нормативний та комплексний. Кожен з зазначених підходів зауважує на відповідному аспекті, залишаючи поза увагою інші. Саме тому запропонований комплексний підхід на сутність категорії «якість», що дозволяє об’єднати всі існуючі погляди та пропонує розглядати категорію «якість» як складну багатовимірну категорію, яка трансформувалась на протязі еволюції людства від категорії відмінності до сучасної економічної категорії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Назаревич, Вікторія. "ЕВОЛЮЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ БУЛІНГУ ЯК ОСТРАКІЗАЦІЯ КОНТАКТІВ У НАВЧАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ". Psychological Prospects Journal, № 37 (15 червня 2021). http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-168-184.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Здійснити теоретичний і практичний аналіз змін у тенденціях булінгових стратегій остракізації контактів у навчальному середовищі. Проаналізувати питання психологічного цькування в освітньому просторі, вирішення якого великою мірою залежить від поставлених цілей та обраних стратегій його теоретичного вивчення і засобів емпіричного дослідження. Методи. Для дослідження факторів переходу до тенденцій остракізації як виходу із булінг-стратегій в освітньому просторі було проведено емпіричне дослідження, в якому використано методику ціннісних орієнтацій М. Рокича для виявлення особливостей поведінкових виборів і цінностей особистості остракізатора та методику «Діагностика мотивації до успіху» Е. Елерса, для дослідження вікових змін мотивації учасників групи остракізаторів у навчальному середовищі, на основі результатів яких здійснено аналіз отриманих аналітичних даних. Результати. Висвітлено основний механізм процесу зародження остракізму, який визначається нами як розширення індивідуальних моделей соціально прийнятної стереотипної поведінки булерів у різних видах взаємодії та стресових ситуаціях. Сформовано класифікацію основних механізмів пасивного подолання активних проявів агресії, на основі яких було представлено фактори переходу до тенденцій остракізації як виходу із булінг-стратегій в освітньому просторі: виховання/покарання; втрата цікавості як форма еволюції ціннісних орієнтацій особистості; підкорення булера; підкорення жертви; вікові зміни мотивації. Висновки. Зроблено висновки в системі вивчення еволюційних тенденцій явища булінгу як остракізації контактів у навчальному середовищі про те, що індивід-остракізатор може володіти досить високим рівнем цінності спілкування як включеності у всі процеси групової життєдіяльності та можливості особистісного впливу на її перебіг; формування особистості остракізатора в старшому шкільному та студентському віці може бути наслідком високого рівня домагань індивіда та можливого прояву синдрому «відмінника»; рівень особистісної та соціальної відповідальності збільшує рівень мотивації осіб до успіху, а також передбачає застосування латентних форм агресивної поведінки як прояву остракізаторських тенденцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Еволюційний метод"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями