Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Еволюційний етап.
Статті в журналах з теми "Еволюційний етап"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-33 статей у журналах для дослідження на тему "Еволюційний етап".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Гуменюк, Ірина. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 60–66. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.60-66.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу еволюційних аспектів розвитку змісту навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням». Метою публікації є виявлення основних тенденцій формування змісту цієї дисципліни за ретроспективним вектором. У процесі дослідження використано комплекс методів: теоретичні – аналіз та систематизація нормативно-правових актів і літературних джерел для з’ясування ступеня розкриття проблеми в сучасному науковому просторі та її правового статусу; статистично-описові методи – для виявлення структурних змін у наповненні курсу; методи візуалізації та узагальнення для порівняльного аналізу еволюційних змін у змістовому наповненні аналізованої дисципліни.Авторка простежила етапи становлення і формування навчального курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» з моменту його виникнення 1989 року й до сьогодні. Усі зміни в структурі та змістовому наповненні мають нормативно-правовий супровід та обґрунтування. Проаналізовано вихідні навчальні програми курсу й базові підручники. Поряд із виділенням специфіки перших навчальних програм показано основні труднощі в їх реалізації. Еволюційні аспекти змісту УМзаПС виявили себе через спрямування його на формування мовної особистості з набором знань, умінь і навичок оптимальної мовної поведінки в професійній сфері. Щодо лінгвістичних знань, отриманих у школі, то вони підлягали узагальненню й систематизації в професійному контексті, але без дублювання.Відповідно до етапів становлення навчальної дисципліни проаналізовано основні концепції її розвитку та формування змісту, а також моделі альтернативних курсів. На цій основі здійснено порівняльну характеристику змісту навчання ділової української мови та української мови за професійним спрямуванням.
2
Редзюк, Вячеслав. "МОЛОДІЖНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПРЯМУВАННЯ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ". Society. Document. Communication, № 9/2 (28 лютого 2021): 195–213. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-9/2-195-213.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні подано комплексний аналіз місця та ролі молодіжних інституцій у державотворчих та євроінтеграційних процесах в Україні на початку XXI століття. Особливу увагу акцентовано на участі молоді у революційних подіях та протестах. Охарактеризовано думку, що рушійною силою будь-яких еволюційних та революційних змін в середині країни є свідома та активна молодь. Показано, що на сучасному етапі розвитку України формується потенційно потужна еліта, головною базою якої в останні десятиліття стають члени молодіжних організацій та рухів.
Проведено аналіз історичного розвитку молодіжних організацій та рухів в Україні демократичного та євроінтеграційного спрямування, їх програм та векторів роботи, зроблені висновки, які свідчать, що їх діяльність та досвід є фундаментом для прогнозування майбутніх соціально-політичних явищ як на внутрішньому, так і на світовому етапі.
Встановлено, що проблемою вивчення розвитку демократично спрямованих молодіжних організацій займалася низка науковців політологів та істориків. Основними напрямками досліджень яких є особливості функціонування в різних регіонах України, етапи розвитку, ключові досягнення та контингент молоді. Ряд публікацій присвячені проблемі загального розвитку молодіжних організацій.
Здійснено розгляд еволюції молодіжних організацій до та після «Помаранчевої революції», їхню співпрацю на міжнародній арені та роль у подіях «Революції гідності».
3
Овсянко, О. Л. "Еволюційні етапи англомовних прислів"їв: тенденції модифікацій". Філологічні трактати 8, № 2 (2016): 124–32.
Знайти повний текст джерела
4
Овсянко, О. Л. "Еволюційні етапи англомовних прислів"їв: тенденції модифікацій". Філологічні трактати 8, № 2 (2016): 124–32.
Знайти повний текст джерела
5
Пленюк, М. "Еволюційні етапи формування зобов"язання у дореволюційний період". Юридична Україна, № 7 (139) (2014): 46–50.
Знайти повний текст джерела
6
Пленюк, М. "Еволюційні етапи формування зобов"язання у дореволюційний період". Юридична Україна, № 7 (139) (2014): 46–50.
Знайти повний текст джерела
7
Черленяк, І. І. "Суспільно еволюційний запит реформування політичної та конституційної систем України на сучасному етапі". Стратегічні пріоритети, № 1 (2) (2007): 40–50.
Знайти повний текст джерела
8
Mykytenko, Viktoriya, Peter Rogov та Mykola Chomik. "Забезпечення стійкості економічних систем в умовах ринкової мінливості та нарощення загроз і ризиків". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 4 (31 серпня 2021): 39–59. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено комплексне методологічне підґрунтя для дослідження й опису гомеостатичних механізмів забезпечення стійкості економічних систем, що полягає у обґрунтуванні й удосконаленні понятійно-категоріального апарату теорії сталого господарювання, за використання якого структуровано й ідентифіковано чотири види гомеостазу (еволюційний, структурний, резистентний, системний). Розкрито їхній ієрархічний замкнений взаємозв’язок та взаємозалежність між чотирма підсистема управління гомеостазом; стабілізаційні, інерційні, адаптаційні, організаційно-економічні, кінематичні, кібернетичні, алармові, когнітивно-інформаційні, репаративні, регенеративні, бінарні, специфічні й прогностичні управлінські властивості економічних систем, якими мають володіти останні задля досягнення певного виду гомеостазу.
Обґрунтовано комплекс умов і механізмів забезпечення оберненого взаємозв’язку між елементами саморегулюючої економічної системи та її адаптації до зовнішніх і внутрішніх трансформацій задля досягнення певного виду гомеостазу. Це стало основою побудови схеми замкненого взаємозв’язку і взаємозалежності між чотирьохрівневою ієрархією гомеостатичних властивостей, яка убезпечує проектування регуляторів і важелів консолідації за пріоритетними об’єктами внаслідок набування утвореннями системних ознак за чотирма видами гомеостазу. Доведено, що вказане уможливлює: формування матричної управлінської структури щодо забезпеченням стійкості економічних систем; створення конгруентного інституційного середовища на кожному етапі досягнення системного гомеостазу; ефективне подолання інституційних обмежень, поряд, із елімінуванням різної природи найгостріших загроз і ризиків сталому розвитку.
Сформульовано методологічні висновки за наслідками проєктної реалізації (в турбулентних умовах) чотирьох етапів управління забезпеченням стійкості економічних систем за домінантами гомеостазу. Підтверджено, що в наслідок досягнення гомеостазу: система не лише зберігає головні життєво важливі параметри в процесі адаптації до умов функціонування і критичних зрушень, а й забезпечує стабілізацію діяльності; системні гомеостатичні властивості та її стабілізаційні параметри залежать від набутих системою на попередніх етапах генерування еволюційних, структурних та резистентних ознак; для системи та її елементів чи процесів (економічної, виробничої, природно-ресурсної, соцієтальної природи) у кожний момент часу має визначатися стан за узагальненими результатами оцінювання п’яти властивостей і стабілізаційних параметрів (самовирівнювання, інерційності, запізнення, вимірів галузевої та структурно-логічної побудови) та задаватися концепт зміни цих параметрів і властивостей у часі.
9
Дятлова, Юлія Володимирівна. "МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ, ЧИННИКИ ТА ПРОБЛЕМИ". Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, № 7 (3 червня 2021): 93–109. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.7.2021.233254.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуалізація дослідження обумовлена необхідністю вирішення важливої наукової та прикладної проблеми розвитку банків з національним капіталом за присутності іноземного капіталу в банківському секторі країни. Мета дослідження полягає у систематизації новітніх тенденцій розвитку банківського сектору у міжнародному та національному аспектах, розробленні наукових положень, конкретизації чинників і проблем. Для досягнення мети використано еволюційний підхід, абстрактно-логічний аналіз, метод систематизації та узагальнення. У результаті дослідження поглиблено наукові уявлення про сучасні тенденції та чинники розвитку банківського сектору. Зокрема, сформульовано положення щодо міжнародного аспекту сучасних тенденцій розвитку банківського сектору. Відзначено світові тенденції щодо експансії ринків фінансових послуг іноземними банками, еволюційний розвиток транснаціональних банків. Встановлено, що основною тенденцією є зростання присутності іноземних банків у національних банківських секторах країн за кількістю та активами, особливо в країнах з економікою, яка розвивається або трансформується. Визначено новітні етапи розвитку банківського сектору України, особливості тенденцій, які повинні бути враховані в політиці та стратегії центрального банку, а також банками з вітчизняним капіталом. Показано, що більш низька надійність банків з вітчизняним капіталом порівняно з іноземними банками є деструктивним чинником. Вирішення проблеми сприятиме підвищенню довіри до вітчизняних банків, а на цих засадах їх розвитку через збільшення активів.
10
Liezina, A. V. "ЦІННІСТЬ ПРОЕКТУ: ІСТОРИЧНИЙ ТА ЗМІСТОВНИЙ КОНТЕКСТ". Actual problems of regional economy development 1, № 13 (25 квітня 2017): 128–34. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.13.128-134.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто історичні етапи розвитку категорії “цінність” в різних науках, зокрема в управлінні проектами. Розроблена хронологія еволюційних змін та запозичення терміну “цінність” в різних науках. Проаналізовані існуючі підходи до визначення цінності в управлінні проектами. Подано авторське тлумачення цінності проектів. Подано авторське бачення “залізного” трикутника критеріїв управління проекту на основі трансформації класичного підходу. Розкрито змістовне наповнення цінності проектів, в тому числі, з урахуванням інтересів всіх стейкхолдерів, з точки зору їх ціннісного очікування.
11
Сурай, Інна. "ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ: НАУКОВО-СУТНІСНИЙ ДИСКУРС". Public management 15, № 5 (29 вересня 2018): 244–54. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-244-254.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено сутність публічного управління як моделі управлін- ня справами суспільства для створення підґрунтя законодавчого закріплен- ня терміна “публічне управління” в Україні.
Зауважимо, що в українському законодавстві не закріплено поняття “публічне управління”. Водночас цим дослідженням ще раз підтверджено, що поняття “публічне управління” вже у науковому обігу. В процесі рефор- мування державного управління в Україні також здійснено певні кроки до становлення й розвитку публічного управління. Крім цього, до переліку га- лузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, внесено “Публічне управління та адміністрування”.
Наразі в Україні відбуваються еволюційні процеси формування публічно- го управління, але практично управління справами українського суспільства все ще здійснюється через адміністрування, лише окремі елементи менеджменту мають місце. Це стосується як функціонально-організаційних струк- тур, так і майже немодернізованих зв’язків між ними, а також відсутності ін- ших механізмів, притаманних менеджменту.
Управління країною як соціально-економічною системою потребує за- лучення до процесу прийняття управлінських рішень представників усього громадянського суспільства. Таким чином, управління на рівні держави на- буває рис публічності, а розвиток теорії та практики державного управління створює підстави для усвідомлення провідної ролі публічного управління в суспільному еволюційному контексті.
Установлено, що перехід до публічного управління пов’язаний з “роз- державленням управління”: деконцентрацією й децентралізацією функцій і повноважень між суб’єктами управління; збільшенням суб’єктів управлін- ня; застосуванням кращих практик менеджменту. Запропоновано державне управління, яке здійснюється через адміністрування, позначати як Public administration. При застосуванні елементів менеджменту, навіть на пере- хідному етапі розвитку суспільства від адміністрування до менеджменту — “Public management”. Адміністрування й менеджмент є різновидами управ- ління, його еволюційними рівнями.
12
Khizhnyak, I., A. Makoveychuk та H. Khudov. "ІНФОРМАЦІЙНА РОЙОВА ТЕХНОЛОГІЯ ТЕМАТИЧНОГО СЕГМЕНТУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ, ЩО ОТРИМАНІ З БОРТОВИХ СИСТЕМ ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 26–32. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.026.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є інформаційні ройова технологія тематичного сегментування зображень, що отримані з бортових систем оптико-електронного спостереження. Метою є розробка інформаційної технології сегментування, в основу якої покладений ройовий метод тематичного сегментування оптико-електронного зображення. Завдання: аналіз рівнів технології дешифрування оптико-електронного зображення, аналіз основних етапів обробки оптико-електронного зображення та рівнів локалізації об’єктів інтересу на етапі розпізнавання, аналіз основних вимог до тематичних сегментів зображення, аналіз відомих методів та інформаційних технологій сегментування зображень, що отримані з бортових систем спостереження, обґрунтування цільової функції тематичного сегментування та вибору оптимального значення порогу сегментування, розробка інформаційної ройової технології тематичного сегментування зображень, що отримані з бортової системи оптико-електронного спостереження, наведення тестового прикладу тематичного сегментування кольорового зображення. Використовуваними методами є: методи теорії імовірності, математичної статистики, ройового інтелекту, кластерізації даних, еволюційних обчислень, методи оптимізації, математичного моделювання та цифрової обробки зображень. Отримані такі результати. Встановлено, що основним етапом обробки зображень, що отримані з бортових систем спостереження, є етап тематичного сегментування. Встановлено, що у теперішній час невелика кількість досліджень присвячена вирішенню задачі тематичного сегментування зображень, що отримані з бортових систем спостереження. Встановлено, що у якості цільової функції використовується функція, яка визначається як сума дисперсії інтенсивності пікселів в межах кожного тематичного сегменту, а оптимізація полягає у мінімізації цільової функції. В основу інформаційної ройової технології покладені удосконалені методи ройового інтелекту (штучної бджолиної колонії) тематичного сегментування оптико-електронного зображення та ройового інтелекту (штучної бджолиної колонії) тематичного сегментування багатомасштабної послідовності оптико-електронних зображень. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: підвищення візуальної якості сегментованого зображення, що в подальшому суттєво впливає на вирішення завдання дешифрування зображення.
13
Снігур, O. "Інструменти програмної інженерії призначені для забезпечення процесів життєвого циклу програмного забезпечення." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 44 (2 листопада 2021): 149–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито інструменти програмної інженерії призначені для забезпечення процесів життєвого циклу програмного забезпечення. Визначено етапи еволюції методів та методологій застосовуваних для розробки та підтримки процесів життєвого циклу програмного забезпечення. Схематично представлено еволюцію методів та методологій застосовуваних для розробки та підтримки процесів життєвого циклу програмного забезпечення. Виділено чотири етапи еволюційного циклу: модель водоспаду (послідовна), модель фонтану (зворотна), ітеративна еволюційна модель, швидка комплексна модель розробки програмного забезпечення. Наголошено, що у зв’язку зі стрімким розвитком ІТ сфери практично для кожної фази життєвого циклу розробки програмного забезпечення були розроблені інструменти програмної інженерії. Для багатьох етапів існує велика кількість інструментів, які виконують ті ж або подібні функції. Деякі інструменти надають засоби, які охоплюють багато різних етапів, інші зосереджені на певному виді завдання, технології, мові чи проблемі розробки програмного забезпечення. Запропоновано граф функціональної приналежності кожного виду інструментів програмної інженерії до певного процесу життєвого циклу програмного забезпечення. Що дозволило візуально відстежити пристосованість кожного окремого виду інструментів до часового проміжку певного етапу. Описано набір інструментів і методів програмної інженерії для проектування програмного забезпечення, що допомагає забезпечити високу якість програм, відсутність помилок і простоту в обслуговуванні програмних продуктів та зазначається, що окреслена низка інструментів застосовується до аналізу, проектування та інженерних інструментів, але іноді використовується для позначення всіх інтегрованих програмних засобів, розгорнутих у проекті. Наголошено, що незважаючи на інтегральність, структурованість та універсальність багатьох інструментів програмної інженерії та масштабність послуг, які надаються ними, не завжди вони однаково застосовуються продавцями та їх дослідниками, за рахунок наявності специфічних приналежностей.
14
Коваленко, Ю. М., та І. І. Коваленко. "ЕВОЛЮЦІЙНІ ТРЕНДИ В СИСТЕМІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ І ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ В УКРАЇНІ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 4 (21 січня 2020): 43–52. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.4.2020.43-52.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено специфічні особливості етапів становлення та розвитку системи інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ) та недержавних пенсійних фондів (далі – НПФ) в Україні. Виокремлено такі етапи розвитку ІСІ та НПФ: 1) формування ринкових механізмів торгівлі цінними паперами; 2) формування ринково зорієнтованої взаємодії учасників ринку цінних паперів; 3) формування інноваційно активної взаємодії учасників ринку цінних паперів; 4) забезпечення фінансової безпеки. Виявлено основні системні проблеми у діяльності ІСІ та НПФ. Запропоновано напрями активізації діяльності вітчизняних інвестиційних і пенсійних фондів.
15
Плешкановська, Алла. "«ІННОВАЦІЙНЕ» МІСТО ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЕВОЛЮЦІЇ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МІСТА «РОЗУМНОГО»". Science and Innovation 17, № 6 (18 грудня 2021): 110–22. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.06.110.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Початок третього тисячоліття ознаменовано потужним впровадженням IT-технологій в усі сфери життє діяльності суспільства, зокрема й на перетворення просторової організації міста в цілому.Проблематика. Функціональна та соціально-планувальна організація території міст, що склалася в період індустріалізації та повоєнного відновлення, все глибше входить в протиріччя із загально-світовими тенденціями формування комфортного середовища існування сучасної людини та потребує реформування.Мета. Визначення тенденцій формування функціонально-планувальної організації міського простору в постіндустріальний період розвитку суспільства; встановлення напрямів трансформації території і забудови сформованого міста в місто інноваційне.Матеріали й методи. Систематизація результатів дослідження наукових публікацій, законодавчо-нормативної бази та інформаційних джерел проєктування міст; графоаналітичний метод аналізу проєктно-планувальної документації; структурне та логічне моделювання.Результати. Охарактеризовано еволюційні етапи трансформації парадигми «ідеального» міста від міст епохи Відродження до «розумних» та «інноваційних» міст. Виявлено концептуальні відмінності просторової організації «розумного» і «інноваційного» міста; сформульовано особливості «горизонтальної» й «вертикальної» поліфункціоналізації міського простору. Розроблено принципи та рекомендації щодо можливої трансформації території вітчизняних міст.Висновки. Принципи формування комфортного і безпечного середовища еволюціонують відповідно до технікотех нологічного й соціального базису розвитку суспільства. Активне впровадження ІТ-технологій на сучасному етапі викликає необхідність трансформації міського простору від монофункціонального використання територій до горизонтальної та вертикальної поліфункціоналізаціі. Такі тенденції вимагають свого обов’язкового закріплення в законодавчо-нормативній базі містобудівного проєктування для подальшого впровадження в практику комплексної реконструкції вітчизняних міст.
16
Горішня, М. "Ґенеза нормативного регулювання правовідносин в архівній сфері". Юридичний вісник, № 6 (17 лютого 2021): 401–11. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2073.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито основні еволюційні етапи нормативного регулювання відносин в архівній галузі на ранніх етапах розвитку суспільства та простежено, як змінювалось законодавство про архіви та архівну справу в дорадянську добу. З'ясовано історико-правові засади організації та функціонування архівної діяльності. Визначено п'ять основних етапів розвитку архівного законодавства. Зроблено висновки, що у період з кінця XV до початку XVIII ст. ст. на західноукраїнських землях формування принципів регулювання архівної справи відбувалося під впливом традицій магдебурзького права, а у східній частині нашої держави домінувало російське право. Це доводить той факт, що архівна справа тісно пов'язана з розвитком державності. Встановлено, що, незважаючи на очевидні провали проектів реформування архівної справи, саме в кінці XIX ст. - на початку XX ст. остаточно сформувалась науково-теоретична база для законодавчого закріплення положень про архівну справу. За часів колишнього СРСР у 1930-ті рр. було сформовано тоталітарну модель організації архівної справи, основні риси якої дожили практично до кінця 1980-х - початку 1990-х рр. Підкреслено, що хоча знання про архівне право зародилися дуже давно, проте архівне законодавство ще не є самостійною галуззю правової системи України, а є комплексною системою законодавства, що формується у вигляді сукупності джерел, що включають норми різних галузей права. Проведений істори-ко-правовий аналіз дав змогу визначити такі основні етапи розвитку архівного законодавства: перший (з IX до кінця XV ст. ст.), другий (кінецьXV- початокXVIIIст. ст.), третій (початокXVIIIст. -1917р.), четвертий (1917-1991 рр.), п'ятий (триває з 1991 р.). На новітньому етапі відновлення української державності відбувалось оновлення нормативно-правової бази про архіви та архівну справу. Цей процес продовжується в нових інноваційних умовах цифровізації та глобалізації архівно-інформаційного простору, зокрема вкорінюється онлайн-ознайомлення зі справами в читальних залах, модернізується система зберігання аудіовізуальних документів у цифрових комунікаціях.
17
Kuz, Oleh, та Valentin Cheshko. "ТРАНСБІОПОЛІТИКА: ОНТОЛОГІЯ ТА МЕТАТЕОРІЯ КЕРОВАНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, № 1 (21 липня 2021): 84–94. http://dx.doi.org/10.15421/342110.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку науки визначається радикальними інституційними змінами в її соціальному статусі та структурі. Основні відмінності від класичного етапу зводяться до: по-перше, відмови від принципу етичної нейтральності наукового знання і, по-друге, реального перегляду змісту категорії «парадигма» як центрального елементу організації теоретичних знань. Її замінюють значно більш складними конструкціями, що складаються з кількох гетерогенних компонентів. Відбувається взаємне проникнення публічно-аксіологічної та описово-наукової форм дискурсу, що створює нерозривну єдність щодо змісту теоретичної структури. Публікацію присвячено аналізу цих обидвох аспектів теоретичної технонауки. У відповідності до специфічності предмету дослідження було застосовано методи квантифікаційного дискурсивного та концептуального аналізу метатеоретичних і онтологічних знань відповідно. Надметою є визначення базової схеми взаємодії між організацією трансдисциплінарної матриці та онтологічним рівнем теоретичного технознання. У онтологічному аспекті технонаука (постакадемічна наука) є теоретичним і технологічним інструментарієм щодо управління напрямком біологічної та соціокультурної еволюції. У епістемологічному аспекті сучасні теорії, що мають людський вимір, містять специфічну (транс)дисциплінарну матрицю, що складається не з одного, а двох парадигмальних ядер: науково-дескриптивного та гуманітарно-аксіологічного. Згідно з нашою моделлю, принципи біоетики є соціальним інститутом регулювання та контролю технологічного (біологічного та соціального) ризику. Прикладні технологічні розробки представлені (1) генною інженерією як інструментом управління біологічною еволюцією та (2) соціально-економічною інженерією як засобом управління цивілізаційним і соціокультурним розвитком. Ця бінарна структура логічно походить з постульованої нами трьохмодульної організації стабільної еволюційної стратегії людини розумної. Натурфілософія знову набуває статусу основної теорії еволюції в експліцитному вигляді. Існує система метафізичних постулатів і онтологічних категорій, що походить з антропного принципу участі. Для сучасної неоліберальної політичної демократії біовлада та біополітика є найбільш ефективною технологією стабілізації сценаріїв і тенденцій глобального еволюційного процесу, оптимальними щодо цієї ідеологічної системи. Висновки. Трансбіополітика у нашому розумінні постає як політична проблематика, пов’язана з раціоналізацією глобального еволюційного процесу. Найближчими десятиліттями трансбіополітика стане несучим елементом глобального процесу еволюції ноосфери з подальшим ускладненням і збільшенням когезії між окремими соціокультурними типами, що входять до системи сучасної глобальної цивілізації.
18
Косар, О. В., та Н. І. Ведмідь. "ДІДЖИТАЛ-МАРКЕТИНГ СУБ’ЄКТІВ РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 2 (61) (30 вересня 2021): 29–40. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/61-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено еволюційні етапи розвитку маркетингу та акцентовано увагу на «Маркетингу 4.0», що уособлює його цифровізацію. Розкрито сутність діджитал-маркетингу в системі управління маркетинговою діяльністю суб’єктів ресторанного бізнесу. З урахуванням специфіки ресторанного бізнесу запропоновано синтез концепцій діджитал-маркетингу та ціннісно орієнтованого маркетингу. Обґрунтовано концептуальні засади формування ціннісно орієнтованого діджитал-маркетингу в системі управління маркетинговою діяльністю суб’єктів ресторанного бізнесу. Виокремлено групи стейкголдерів та основних бізнес-процесів діджитал-маркетингу суб’єктів ресторанного бізнесу. Визначено ключові показники та процес вимірювання результативності управління маркетинговою діяльністю ресторанів з урахуванням цифрових технологій. Узагальнено переваги, недоліки та проблем використання діджитал-маркетингу суб’єктів ресторанного бізнесу.
19
Турянський, Ю. "Генезис прав людини у період античності". Історико-правовий часопис 14, № 2 (18 лютого 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається історична парадигма зародження основ сучасного розуміння прав людини уперіод античності. Досліджено історичне становлення прав людини в стародавній Греції. Зокрема проаналізовано основні світоглядні ідеї Демокрита, Протагора, Сократа і Аристотеля. Первинне формування основних засад поняття прав людини сягає античних часів. Це поняття було тісно пов'язане з громадянством в містах Стародавній Греції і проявлялося в процесі становлення рівності жителів поліса і в можливості користуватися політичними правами. Софісти одні із перших давньо-грецьких філософів та мислителів розглядають не природу та космос як основу основ, а саме людину, яку наділяли особливим та вищим значенням у світобудові. Природне право софісти трактували досить по-різному, розділившись на дві основні течії. Спільним міркуванням було саме визнання людської природи як джерела прав. Представники егалітаристської течії притримувались думки, що всі люди є рівними, незважаючи на місце народження, сім’ю чи майнові статки. На основі філософської думки Платона відбувся перший етап розвитку ідеї гендерної рівності. За філософією Платона в державі повинна панувати справедливість, враховуючи природні відмінності та нерівності людей. Мислитель розділяв людей за їхніми особливостями, та вважав, що у державі кожен повинен займати своє місце. Аристотель своїм вченням почав становлення принципу верховенства права і наділяв державу особливим регулятором, який здатний забезпечити права людей. Тому античність оцінюється як перший етап зародження прав людини. Видатні особистості того періоду через філософське тлумачення заклали наріжні камені в історичному розвитку даного поняття. Основні трактати Аристотеля стали розвивати поняття громадянства та політичної участі людини у веденні громадських справ, що з еволюційними процесами стали основою першого покоління прав людини.
20
Ліневич, О. "Гетерогенний архітектурний фреймворк для системи відеоаналізу". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 39 (15 грудня 2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247388.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єктами дослідження є системи аналізу зображень, звуків, відео. У статті зроблено огляд природної і автоматизованих систем аналізу відео, звуків, зображень. Було виявлено, що людина надає вищі показники якості аналізу відео, так яквраховує і синтезує за допомогою логічних умовиводів зображення зі звуками. Існуючі комп’ютерні програми не будують логічно зв’язаних умовиводів і мають негучку структуру через що їх можливість еволюційної розробки(наприклад вбудова механізму синтезу звуків і зображень) обмежена. Метою роботи є підвищення якості аналізу відео і побудова гнучкого рішення. Для досягнення мети пропонується побудова архітектурного рішення за процесами аналізу людини – із врахуванням зображення, звуків, їх поєднанням у логічні умовиводи та винесення кожного етапу аналізу у компоненти описані в доменній термінології.
Бібл. 10, іл. 1, табл. 1
21
Shmatenko, O. P., M. V. Bilous, T. V. Prikhodko, O. V. Galan, V. V. Trokhymchuk, D. V. Drozdov та N. O. Takhtaulova. "ЕТАПИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНОГО ПОСТАЧАННЯ В КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ БУДІВНИЦТВА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ". Фармацевтичний часопис, № 3 (9 вересня 2019): 51–59. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10406.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є дослідження етапів становлення та розвитку системи військово-медичного постачання в контексті історії будівництва Збройних Сил України.
Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети дослідження проведено огляд вітчизняних наукових джерел та чинної нормативно-правової бази. Під час виконання дослідження використано методи інформаційного пошуку, систематизації, контент-аналізу, порівняння та узагальнення.
Результати та їх обговорення. При проведенні дослідження етапів становлення та розвитку системи військово-медичного постачання в контексті історії будівництва Збройних Сил України, встановлено, що на момент створення Збройних Сил України військово-медична служба та система медичного постачання будувалась з використанням підходів Радянської Армії. З’ясовано, що прийняття оборонної доктрини, зміна економічних засад в країні та обмеженість ресурсів обумовили перехід до медичного забезпечення та постачання медичною технікою та майном за територіальним принципом. Це, в свою чергу, потребувало скорочення чисельності як Збройних Сил України, так і медичної служби до оптимальної кількості. Визначено, що недостатність бюджетного фінансування на протязі всіх років існування Збройних Сил України не дозволила в повному обсязі побудувати ефективну модель медичного постачання та провести технічне переоснащення медичної служби. Проведений ретроспективний аналіз еволюції органів управління медичною службою Збройних Сил України показав, що в періоди 1991-1994 рр. та 2005-2007 рр. існувало дублювання управлінської функції з медичного забезпечення в Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України. При цьому, в період з 1998-2005 рр. управління медичним забезпеченням здійснював єдиний орган управління, що сприяло більш ефективному вирішенню питань медичного забезпечення.
Висновки. В статті проведено дослідження етапів становлення та розвитку системи військово-медичного постачання в контексті історії будівництва Збройних Сил України. Також визначено, що на сучасному етапі реалізується принцип єдиного органу управління медичною службою, що відповідає стандартам НАТО. Станом на сьогодні, розвиток системи медичного постачання Збройних Сил України орієнтований на інтеграцію у єдину ефективну систему логістичного забезпечення ЗС України, яка функціонує відповідно до норм та стандартів Альянсу. Таким чином, для вибору науково-обґрунтованої моделі військово-медичного постачання в сучасних реаліях необхідним є узагальнення історичного досвіду формування системи постачання медичним майном Збройних Сил України. Отже, предметом нашого подальшого дослідження є визначення еволюційних етапів розвитку управління потоковими процесами у системі медичного постачання Збройних Сил України.
22
Тюріна, Т. Г. "ФЕНОМЕН ДУХОВНОСТІ: ДУХОВНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПІДХІД". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, № 2 (13 травня 2020): 201–13. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-201-213.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено людину як цілісну істоту, ієрархічну трирівневу структуру, єдність духу, душі й тіла, синтез двох начал: духовного, космічного, вічного і земного, смертного, мінливого.
Розглянуто феномени «дух», «духовність», використовуючи релігійні, педагогічні та міждисциплінарні підходи. Визначено поняття «дух» як божественне начало в людині, а «духовність» – відповідний рівень розкриття та розвитку в неї Божого Духа згідно християнського віровчення.
Охарактеризовано сутність і зміст понять «дух», «духовність» з погляду сучасної духовно-педагогічної науки (академік Г. Шевченко), яка визначає дух як животворящу силу, яка йде від Бога, а духовність – як ціннісний стрижень особистості. Дослідниця виділяє такі вищі духовні цінності людини, як істина, добро, краса, віра, надія, любов, мудрість, наслідування, які одухотворяють особистість, наближують її життя до ідеалу.
Проаналізовано етапи самоодухотворення людини, що поєднують в собі духовне самопізнання та самовдосконалення тілесно-фізичної, душевної і духовної складових цілісної людини.
Визначено та охарактеризовано еволюційні рівні розвитку духовності людини, які тісно взаємопов’язані і взаємообумовлюють одне одного: особистісна духовність, соціальна духовність, ноосферна (космопланетарна) духовність. Кожний наступний щабель розвитку духовності ґрунтується на попередньому, поступово еволюціонуючи із нього.
Теоретично обґрунтовано, що духовність – це визначальний чинник еволюції людини і світу, оскільки, вдосконалюючись духовно, людина через свою інформаційно-енергетичну (духовно-душевну) складову гармонізуючим чином впливає на зовнішній світ, сприяючи його подальшій еволюції.
23
Берченко, Г. В. "КОНСТИТУЦІЯ І ОСНОВНИЙ ЗАКОН". Знання європейського права, № 4 (11 лютого 2021): 25–29. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i4.122.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовано співвідношення конституції та основного закону. У літературі постійно точаться дискусіїз приводу того, коли саме у світі з’явилися перші конституції. Так само постає питання: хто із самого початку звернувся до поняття конституції в доктринальному розумінні, описуючи відповідне вже існуюче поняття або ж пропонуючи запровадити конституцію як певну ідеальну модель на практиці? Паралельно не вщухають спори щодоспіввідношення конституції та основного закону, сучасного змісту конституції як державно-правового явища.Зроблено висновок про те, що вчення про конституцію формувалося поступово, еволюційно. Конституціюпочали сприймати як державний устрій або форму правління, не одразу ототожнюючи її з окремим писаним формальним джерелом з відповідною назвою. Паралельно розвивалося вчення про основні закони, під якими розумілися саме норми і правила, хоч їхня форма могла бути різною. З’ясовано, що до появи конституцій у формальномузначенні особливо важливо підкреслити її ґенезу – вона виросла із матеріального значення, будучи доповненою на певному історичному етапі значенням формальним. Термін «конституція» поступово витіснив термін«основний закон», хоч і в деяких країнах дотепер залишився у вжитку через різні історичні причини як синонімконституції. Досить велику традицію вживання терміна «основний закон» мають німецькомовні країни. Сьогодніу Федеративній Республіці Німеччина конституція названа саме «Основний Закон». Відповідна мотивація щодоназви була зумовлена, за задумом авторів, тимчасовим характером дії ухваленого після Другої світової війниу 1949 році акта (який зберіг свою чинність дотепер). Чинна нині Конституція Угорщини 2011 року носить такожназву «Основний Закон». Іспаномовні держави мають свій аналог «основного закону», що вживається як синонімконституції – «Carta Fundamental».
24
Diorditsa, Oksana. "ЕВОЛЮЦІЯ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В СУЧАСНІЙ ПОЛІТИЧНІЙ ПРАКТИЦІ УКРАЇНИ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (7) (18 березня 2020): 214–22. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-214-222.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз процесу реформування органів місцевого самоврядування в умовах децентралізації. Розглянуто поняття, історичні етапи формування децентралізації в Україні, моделі, адміністративне формування територіальних одиниць в умовах децентралізаційних процесів та законодавчі принципи регулювання процесу реформування органів місцевого самоврядування. Історично Українська держава пройшла достатньо еволюційних етапів побудови децентралізаційної країни. У період новітньої історії закладено фундаментальні принципи розбудови та втілення децентралізації місцевого самоврядування, які враховують досвід країн Західної Європи. На oснoві аналізу ступеня рoзрoбленoсті нoрмативнo-правoвoгo забезпечення рефoрмування кoнституційних засад місцевoгo самoврядування з урахуванням відпoвіднoсті ухвалених закoнoдавчих актів дo стандартів та вимoг ЄС, прoцес здійснення децентралізації влади в Україні має на сьoгoдні інституціoналізoваний характер. У статті викладено актуальний матеріал та висвітлено основні досягнення та перспективи децентралізації. Проаналізовано й відзначено позитивну динаміку впровадження реформи, починаючи від 2014 р. Зроблено висновок, що Україна має всі передумови та законодавчі ініціативи, щоб утілити цю реформу в життя, починаючи з політично-рефлексійних подій 2005 р., але через бюрократичні перепони ми отримали країну зі слабкою політичною елітою, не здатною до вольових адміністративних рішень,із низьким рівнем політичної участі громадян і майже відсутнім інститутом громадянського суспільства, що, зі свого боку, закономірно призвело до подій 2014 р. та подальшого розгортання сепаратиського руху на теренах України. Підкреслено динамічність упровадження та обґрунтовано необхідність продовження децентралізаційної реформи в Україні. Практика впрoвадження децентралізації влади в багатьoх країнах світу засвідчує неoднoзначність результатів рефoрм, які мoжуть бути як пoзитивними, так і негативними. Процес децентралізації залежить від низки суб’єктивних й oб’єктивних фактoрів. Зарубіжний дoсвід підтверджує, щo навіть в успішних у пoлітичнoму, екoнoмічнoму, сoціальнoму плані країнах (Франція, Великoбританія, Пoльща) у прoцесі здійснення децентралізації влади виникали прoблеми. В умoвах глибoкoї пoлітичнoї, екoнoмічнoї та сoціальнoї кризи цей чинник потрібно завчаснo врахoвувати, щoб упередити мoжливі негативні наслідки децентралізації.
25
Zadorozna, V. I. "МОЛЕКУЛЯРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ SARS-COV-2". Інфекційні хвороби, № 1 (13 квітня 2021): 32–44. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.1.11949.
Повний текст джерелаАнотація:
У світі вже другий рік продовжується безпрецедентна пандемія емерджентної інфекції COVID-19. Початкові дані щодо швидкості еволюції її збудника SARS-CoV-2 давали підстави вважати, що вірус має низькі показники мутації, але його геном схильний до рекомбінацій, інсерцій і делецій, як це характерно для інших коронавірусів.
Протягом останнього часу з’являється все більше повідомлень про утворення нових варіантів вірусу за рахунок адаптивних мутацій у регіоні протеїну S. Це підвищує ризики інтенсивності передачі збудника, впливу на клінічний перебіг хвороби та зниження ефективності сучасних інноваційних вакцин. З’явилися британський, бразильський, північно-африканський варіанти SARS-CoV-2 (відповідно VОС 202012/01, Р.1 та 501Y.V2) та інші, виявлені сприйнятливість до нового вірусу деяких видів тварин, інфікування норок від людини та наступне повернення вірусу в людську популяцію. Це свідчить про подальше укорінення вірусу в людській популяції, а також про несталість і продовження формування нової паразитарної системи на сучасному етапі.
Ураховуючи продовження COVID-19-пандемії у світі та складну епідемічну ситуацію з цією інфекцією в Україні, необхідним є постійний молекулярно-епідеміологічний моніторинг циркуляції нового вірусу SARS-CoV-2 як серед людей, так і тварин. Він повинен стати невід’ємною складовою в загальній інфраструктурі, яка спрямована на протидію цій інфекції.
Непередбачувані еволюційні зміни вірусу в процесі його адаптації до нових видових хазяїв при формуванні нової паразитарної системи не дозволяють зробити чіткі прогнози щодо вираженої сезонності цієї інфекції найближчим часом і здатності належним чином контролювати епідемічний процес засобами специфічної профілактики.
26
Берченко, Г. "Конституція як основний закон: проблеми теорії і практики". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2021): 39–46. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2027.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з'ясовано сутність конституції як основного закону. В літературі постійно точаться дискусії щодо того, коли саме у світі з'явилися перші конституції. Так само постає питання про те, хто від самого початку звернувся до поняття конституції в док-тринальному розумінні, описуючи відповідне вже наявне поняття або пропонуючи запровадити конституцію як певну ідеальну модель на практиці. Паралельно не вщухають спори щодо співвідношення конституції та основного закону, сучасного змісту конституції як державно-правового явища.
Робиться висновок про те, що вчення про конституцію формувалося поступово, еволюційно. Конституцію почали сприймати як державний устрій або форму правління, не одразу ототожнюючи її з окремим писаним формальним джерелом з відповідною назвою. Паралельно розвивалося вчення про основні закони, під якими розумілися саме норми й правила, хоча їх форма могла бути різною. Робиться висновок про те, що до появи конституцій у формальному значенні особливо важливо підкреслити її ґенезу: вона виросла з матеріального значення, будучи доповненою на певному історичному етапі значенням формальним. Термін «конституція» поступово витіснив термін «основний закон», хоча у деяких країнах досі залишився у вжитку з різних історичних причин як синонім конституції. Досить велику традицію вживання терміна «основний закон» мають німецько-мовні країни. Сьогодні у Федеративній Республіці Німеччина конституція названа саме «Основний Закон». Відповідна мотивація щодо назви була обумовлена, за задумом авторів, тимчасовим характером дії ухваленого після Другої світової війни у 1949 році акта (який зберіг свою чинність досі). Сьогоднішня Конституція Угорщини 2011 року має також назву «Основний Закон». Іспаномовні держави також мають свій аналог «основного закону», що вживається як синонім конституції, а саме "Carta Fundamental".
27
Юр’єва, Поліна. "МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ НАФТОЮ ТА ЇЇ ЦІНОВИЙ МЕХАНІЗМ". Економіка та суспільство, № 37 (29 березня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті розглянуті питання системи ціноутворення і формування ланцюжка доданої вартості у міжнародній торгівлі нафтою, який включає такі операції як розвідка та розробка нафтових родовищ, транспортування виробництво і продаж продукції для типового нафтогазового комплексу. Проведено узагальнення теоретичних підходів до періодизації розвитку цінового механізму у міжнародній торгівлі нафтою та виділено чотири еволюційні етапи. Доведено, що упродовж всього свого розвитку міжнародна торгівля нафтою поступово трансформувалась з торгівлі «фізичною» нафтою, на торгівлю «паперовою» нафтою – нафтовими контрактами, що привело до значної диверсифікації інструментів міжнародної торгівлі, організаційно-інституціональної структури та формування нового цінового механізму на сучасному етапі.
28
Черничко, Тетяна, та Ірина Козик. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО ЕТАПУ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ". Економіка та суспільство, № 26 (27 квітня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-26-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним питанням визначення теоретичних основ постіндустріального типу розвитку економічної системи. Проведено критичний аналіз позицій провідних вчених щодо сутнісних характеристик постіндустріальної економіки. Обґрунтовується, що наукові витоки теорії постіндустріального типу розвитку ґрунтуються на концептуальних положеннях теорії постіндустріального суспільства Белла. Проведено дослідження основних етапів періодизації розвитку суспільства на основі хвильової теорії Елвіна Тоффлера. Окреслено основні риси, визначено рушійні сили та чинників формування, наведено характеристику третього етапу розвитку – постіндустріального суспільства. Зроблено висновок, що суспільство постіндустріального типу з’являється та розвивається не внаслідок еволюційних законів або специфічних історичних подій, а як результат впливу суспільства самого на себе.
29
Приказюк, Наталія, та Діана Мендрик. "МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ COSO: ЕВОЛЮЦІЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ". Economy and Society, № 22 (15 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-63.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено результати аналізу моделі COSO та публікаційних джерел стосовно даного стандарту. Проаналізовано погляди іноземних науковців на ефективність та доцільність імплементації стандарту COSO організаціями. Виявлені та представлені еволюційні етапи моделі COSO, надано їх характеристики. Виокремлено особливості та основні характеристики моделі (COSO ІІ та «сучасної» моделі), визначено і проаналізовано можливості й обмеження, при імплементації моделі COSO.
30
В., Яценко Ф. "Вплив еволюційної трансформації соціально-економічної системи на теорію бухгалтерського обліку". Food Industry Economics 11, № 4 (26 грудня 2019). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v11i4.1549.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено розгляду впливу трансформаційних перетворень соціально-економічногоустрою суспільства в рамках формування постіндустріальної світової цивілізації на еволюційний роз-виток теорії бухгалтерського обліку.Виявлено причинно-наслідковий зв’язок між аномаліями традиційної теорії бухгалтерськогообліку та зафіксованими фактами або проаналізованими явищами, які їх спричинили і мають ознакитренду, що дозволило виокремити основні три тенденції постіндустріального етапу розвитку суспільс-тва, які визначатимуть загальний вектор розвитку обліку на майбутнє: науково-технічний прогрес, гло-балізація і відношення «людина-природа».Вплив кожної з трьох тенденцій на стан теорії бухгалтерського обліку несе змістовний дуалізм,сприяє еволюційному розвитку та одночасно створює ризики і викликає загрози для існування.Результат взаємодії тенденцій супроводжується «ефектом синергії», який розглядається як су-купний вплив, більший за просту алгебраїчну суму впливів кожної окремої тенденції, та створення які-сно нової тенденції, якої не було раніше.
31
Рябокінь, Марина. "ВИКЛИКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВОЇ ВАЛЮТИ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ У КОНТЕКСТІ НОВОЇ ЕВОЛЮЦІЙНОЇ ФОРМИ ГРОШЕЙ В УКРАЇНІ: СВІТОВИЙ ДОСВІД". Економіка та суспільство, № 37 (29 березня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-63.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню сучасної моделі системи цифрових валют центральних банків (CBDC) з метою визначення найбільш її перспективного національного запровадження у галузі роздрібних платежів, оптових розрахунків та інших фінансових операцій. Автором було проведено SWOT-аналіз CBDC, а саме визначено недоліки та переваги від впровадження цифрової валюти. Також було охарактеризовано етапи та досвід впровадження CBDC у зарубіжних країнах. Розглянуто стан впровадження цифрової валюти центральних банків в Україні, зокрема е-гривні. Та підведено підсумки, що поява цифрових валют центральних банків зумовлена потребою у підвищенні ефективності функціонування грошової та платіжної систем та спрямована на збереження ролі центральних банків як грошових емітентів. Головні переваги цифрових валют для роздрібних платежів полягають у використанні його як високоліквідного, низькоризикового та універсально доступного засобу платежу.
32
Швець, Сергій. "ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ТЕЧІЙ ЕНДОГЕННОГО ЗРОСТАННЯ". Економіка та суспільство, № 27 (25 травня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-27-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню розвитку ендогенної теорії зростання з позиції обґрунтування етапів еволюційної трансформації існуючих концепцій і парадигм. Проаналізувавши широкий спектр усталених візій, зроблено спробу представити етапи послідовного формування наукової думки щодо виникнення і розвитку ендогенної теорії зростання. Народжена з метою усунення протиріч фундаментальної науки і емпіричних досліджень, четверта генерація ендогенної теорії стала оновленою версією шумпетеріанської концепції «креативного руйнування» і дала можливість намітити шляхи подальшої еволюції досліджень в напрямку пошуку стимулів стійкого зростання. Таким стимулом стало формування динамічного конкурентного середовища, яке спонукає приватних агентів до генерування концептуально нових (радикальних) ідей і швидкого втілення інновацій в найбільш продуктивний спосіб в рамках існуючого технологічного укладу. Гарантом формування такого конкурентного середовища виступає держава, яка забезпечує регулювання та розширення ринку продукування інновацій на законодавчому та інституціональному рівнях. Тому, для забезпечення стійкого зростання важливим є дотримання балансу між процесами генерування радикальних інновацій і ефективним втіленням похідних технологій, які мають відбуватися під патронатом держави за сприяння розвитку конкурентного середовища.
33
Yudina, Nataliya. "УПРОВАДЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЙБУТНЬОГО У МАРКЕТИНГОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ КОМПАНІЙ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 19 (18 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.19.2021.240315.
Повний текст джерелаАнотація:
Бізнес-прогнозування перетворилося на популярний і трендовий напрямок досліджень, особливо в умовах пандемії корона вірусної хвороби. У противагу до численних загальних звітів з прогнозами для ринків, що знаходяться у загальному доступі, маркетологи звичайних компаній потребують простої первісної інструкції з запровадження принципів дослідження майбутнього у їх маркетингову діяльність. У статті маркетологам компанії було запропоновано два способи: зовнішня співпраця з компаніями, що спеціалізуються на бізнес-прогнозуванні, та внутрішнє впровадження бізнес-прогнозування у маркетингову діяльність компанії. У статті було показано, що бурхливий маркетинговий попит на дослідження майбутнього, бізнес-прогнозування та розроблення для компаній індивідуальних рекомендацій на основі цих досліджень майбутнього можуть спровокувати та призвести до маркетингової короткозорості як на рівні компаній-представників індустрії даних, так і на рівні звичайних компаній. Внутрішнє прогнозування було запропоновано для компаній як більш ефективне. Стаття підкреслює особливу маркетингову роль глибокого розуміння історії економіки у процесі внутрішнього бізнес-прогнозування, дослідженнях майбутнього у маркетинговій діяльності компаній. У статті також було представлено еволюцію маркетингових спеціалістів, підходів до маркетингу та процесів прогнозування у маркетинговій діяльності компаній. Було підкреслено, що на початковому етапі цей процес був асинхронним у різних країнах світу, але потім він синхронізувався. Важливість розроблення стартап-проектів в індустріальних масштабах була обґрунтована в умовах глобальної невизначеності. Це передбачає необхідність масштабування численності інноваційних проектів, що розробляються компанією. Нові мислителі серед маркетингових спеціалістів мають з’явитися і бути спроможними розробляти ефективні прогнози. Модель прогнозування економічних відносин була запропонована у статті на основі системно-синергетичної парадигми та моделі еволюції та революції економічних відносин. Вона передбачає певний циклічний сценарій економічного розвитку що надає маркетологам ключові принципи для розробки ними прогнозів та управління майбутніми економічними відносинами з їх споживачами. Маркетингове розуміння можливої майбутньої еволюційної та революційної динаміки економічних відносин, можливих економічних цінностей відкриває маркетологам можливість формувати та управляти потребами споживачів в інтересах майбутнього усього людства.