Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Діяльність проектна.
Статті в журналах з теми "Діяльність проектна"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Діяльність проектна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Литвин, Андрій, та Віталій Литвин. "Інформатизація проектної навчальної діяльності майбутніх архітекторів у професійній підготовці". Педагогіка і психологія професійної освіти, № 1 (8 серпня 2019): 7–17. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню проблем підвищення якості сучасної архітектурної освіти шляхом формування інформаційної культури майбутніх архітекторів ЗВО. На думку авторів, системна інформатизація проектної діяльності забезпечує студентів комплексом проектно-технічних та інформаційно-технологічних знань і вмінь, професійно важливих якостей для виконання складних архітектурних проектів, здатністю до швидкої адаптації та опанування нових технологій в архітектурі. Навчальні проекти, які застосовуються в архітектурній освіті, – практико орієнтовані, творчі, з елементами дослідництва. Автори вважають, що з огляду на специфіку професійної діяльності архітекторів, їх інтеграція в систему архітектурної освіти найбільш ефективна у формі проектної організації навчання, спрямованого на розвиток професійного мислення, креативності студентів у архітектурно-проектній діяльності й інформаційної культури майбутніх фахівців. Проектна освітньо-професійна діяльність студентів-архітекторів спрямована на підготовку архітекторів-дизайнерів із розвиненими візуальними художньо-творчими здібностями, проектним мисленням, належною інформатичною компетентністю, готових до роботи з архітектурно-будівельною інформацією та творчого пошуку.
2
Бузько, Вікторія Леонідівна. "Проектна діяльність як засіб реалізації STEM-освіти у навчанні фізики". New computer technology 16 (14 травня 2018): 216–20. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.840.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є впровадження проектної діяльності у навчання фізики для реалізації STEM-освіти. Завданням дослідження є наведення прикладу впровадження проектної діяльності у навчання фізики. Об’єктом дослідження є процес навчання фізики. Предметом дослідження є використання проектів як засобу реалізації STEM-освіти у навчанні фізики. У статті розглянуто можливості проектної діяльності у навчанні фізики для реалізації STEM-освіти. Виокремлено види проектів у навчальній діяльності. Наведено приклади впровадження проектної діяльності у навчання фізики. Розглянуто реалізацію проекту «Картопля допомагає вивчати природничі науки» за допомогою Google-сайтів. Результати дослідження дозволяють зазначити, що проектна діяльність у навчанні фізики допомагає ефективно вирішувати цілий ряд практичних завдань і сприяти профорієнтації учнів.
3
Баніт, Ольга. "ГОТОВНІСТЬ ТОП-МЕНЕДЖЕРІВ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ДО ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТНИХ КОМАНДНИХ СТРУКТУР". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 15 (20 січня 2020): 37–78. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.67-78.
Повний текст джерелаАнотація:
Автором обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми. З’ясовано, що топ-менеджери проектів відіграють ключову роль у створенні високоефективних проектних команд. Створення й функціонування проектної командної структури є багатоступінчастим і тривалим процесом, який охоплює низку етапів: формування й становлення команди, на якому відбувається знайомство й розподіл командних ролей, розвиток команди, у процесі якого відбувається згуртування, налагоджується взаєморозуміння, продуктивна діяльність команди, завдяки якій досягається ціль проекту, розформування/реорганізація команди. Готовність топ-менеджера до формування проектної командної структури визначається такими ключовими критеріями як: розуміння переваг командної роботи, уміння ефективно розподіляти ролі в команді, навички організації командних процесів, зорієнтованість на результат з урахуванням стратегічних цілей організації. Кожен з цих критеріїв має показники, аналіз яких проведено у цій статті.
Ключові слова: топ-менеджер, готовність; проектна команда; рольова структура команди, стадії життєвого циклу.
4
Бреславська, Г. Б. "Проектна діяльність як засіб формування професійної компетентності майбутнього вчителя". Освітній вимір 36 (13 вересня 2012): 315–20. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3433.
Повний текст джерелаАнотація:
Бреславська Г. Б. Проектна діяльність як засіб формування професійної компетентності майбутнього вчителя.
У статті розкрито питання проектної діяльності як одного із засобів формування професійної компетентності майбутнього вчителя, висвітлено можливості застосування методу проектів у фаховій підготовці студентів.
5
Райкова, Г. "Проектна діяльність Бібліотечної Асамблеї Євразії". Бібліотечна планета, № 1 (51) (2011): 28–29.
Знайти повний текст джерела
6
Радкевич, Валентина, Олександра Бородієнко, Людмила Пуховська, Олександр Радкевич, Наталія Базелюк та Сніжана Леу. "МОДЕЛЬ МЕРЕЖЕВОЇ ВЗАЄМОДІЇ В РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ У КРАЇНАХ ЄС". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 123–34. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.123-134.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано модель мережевої взаємодії в розвитку професійної освіти і навчання (ПОН) у країнах ЄС. Визначено, що взаємодія на індивідуальному та інституційному рівні вважається одним з найбільш дієвих інструментів розбудови системи ПОН у країнах ЄС. Зміст поняття «взаємодія в розвитку системи професійної освіти і навчання у країнах ЄС» визначено як певний вид взаємозв’язку між компонентами, спрямований на вирішення спільних завдань, що проявляється у їхній узгодженій діяльності та приводить до якісної зміни системи у порівнянні з їх первинним станом. З’ясовано, що зміст мережевої взаємодії зацікавлених сторін у системі професійної освіти і навчання являє собою погоджену діяльність суб’єктів мережі по забезпеченню високого рівня якості, доступності та ефективності освітніх послуг, що здійснюється у формах спільної колективної розподіленої діяльності (взаємонавчання, методичне і педагогічне проектування, проектна діяльність, експертиза, порівняльні тематичні дослідження, спільне проведення заходів тощо). Обґрунтовано, що мережева взаємодія в розвитку ПОН у країнах ЄС базується на принципах системності; синергетичності; безперервності; проектності; інноваційної проектної взаємодії; багатоманітності; поліцентризму. Визначено, що модель мережевої взаємодії в розвитку системи професійної освіти і навчання у країнах ЄС включає інформаційно-ресурсний компонент (спеціалізовані мережі, діяльність яких спрямована на надання інформації про роль, цілі, завдання, управління, діяльність регіональних та галузевих мереж), проектний компонент (проекти зі спільної діяльності, спрямовані на вдосконалення наукового, організаційного та управлінського супроводу розвитку професійної освіти і навчання), компонент взаємодії (включає різноманітні моделі взаємодії на інституційному та індивідуальному рівні, спрямовані на управління, обмін інформацією, моніторинг, покращення, забезпечення якості в системах професійної освіти і навчання). Зроблено висновок про те, що обґрунтована модель мережевої взаємодії має високий потенціал ...
7
Частник, О. С. "Проектна діяльність у практиці викладання іноземної мови". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 14 (2004): 274–81.
Знайти повний текст джерела
8
Бондар, Ф. Г. "Проектна діяльність в позакласній роботі початкової школи". Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія "Педагогічні науки", вип. 4 (2019): 76–82.
Знайти повний текст джерела
9
Hryhorieva, Alla. "Модель розвитку творчих здібностей майбутніх учителів початкових класів у процесі художньо-трудової підготовки". Педагогічний дискурс, № 24 (22 травня 2018): 69–75. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2018.24.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті акцентовано увагу на переосмисленні парадигми освіти. Відмічено, що особливе місце у формуванні творчої особистості майбутнього учителя початкових класів належить дисциплінам мистецького та художньо-трудового спрямування. Висвітлено сутність поняття «модель розвитку творчих здібностей майбутніх учителів початкових класів у процесі художньо-трудової підготовки». Запропоновано авторську модель означеної підготовки. Зосереджено увагу на основних блоках моделі: цільовий, теоретико-методологічний, змістовий, організаційно-процесуальний, оціночно-діагностичний, результативний. Визначено педагогічні умови розвитку творчих здібностей майбутніх учителів початкової школи у процесі художньо-трудової підготовки, серед яких: створення проблемно-пошукових ситуацій та творчих завдань; використання проектних технологій навчання; оптимальне поєднання навчальної та позанавчальної роботи на засадах творчої взаємодії. Зазначено, що педагогічні умови ефективно реалізовуються через наступні методи, форми, засоби розвитку творчих здібностей: інтегровані лекції, семінари-дискусії, рольові ігри, проектна діяльність студентів (творчі проекти та їх демонстрація, складання портфоліо), конкурсно-виставкова робота (фестивалі, виставки, конкурси, інсталяції, соціальні проекти), рефлексивні вправи (твори-роздуми, рефлексивні есе, нариси), самостійна дослідницька діяльність студентів (аналіз наукових джерел, аналіз досвіду практичної роботи, рецензування). Зроблено висновок про цілісність, поетапність та динамічність авторської моделі; можливість інтегрування розробленої системи в існуючі умови вищої освіти.
10
Бакум, З. П. "Проектування в дослідницькій діяльності студентів вищих навчальних закладів". Освітній вимір 34 (13 січня 2012): 11–19. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v34i0.3571.
Повний текст джерелаАнотація:
Бакум З. П., Бабенко Т. П. Проектування в дослідницькій діяльності студентів вищих навчальних закладів.
У роботі з’ясовано поняття «проектна діяльність», «дослідницька діяльність», «дослідницька робота студентів ВНЗ», принципи та етапи проектування і дослідницької діяльності.
11
Ключко, Юлія Миколаївна. "ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СУЧАСНИХ МУЗЕЇВ". Питання культурології, № 33 (10 серпня 2017): 140–48. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.33.2017.141595.
Повний текст джерела
12
Никонорова, Людмила. "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ: МЕТОД ПРОЄКТІВ У ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ". Інноватика у вихованні 2, № 11 (30 травня 2020): 216–22. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i11.206.
Повний текст джерелаАнотація:
Оскільки нові соціально-економічні умови розвитку світової спільноти спричинили зміну вимог до професійної підготовки фахівців, то перед системою освіти постає проблема якісної підготовки конкурентоспроможних компетентних фахівців нового рівня, зорієнтованих на особистісне самовдосконалення і професійне зростання. Саме тому слід згадати про метод проектів, який як педагогічна технологія, включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових та проблемних методів. Основна мета цього методу полягає в наданні студентам можливості самостійного надбання знань в процесі вирішення практичних завдань або проблем, що вимагає інтеграції знань з різних предметних областей. У навчанні англійської мови метод проектів надає можливість студентам використовувати мову в ситуаціях реального повсякденного життя, що сприяє кращому засвоєнню і закріпленню знань іноземної мови. У статті наводяться ключові умови, які слід враховувати, плануючи роботу з навчальним проектом з іноземної мови, а також труднощі, які можуть виникнути під час використання цієї методики. Проектна діяльність студентів зорієнтована на розкриття особистості, розвиток інтересу до навчальної діяльності, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей в процесі вирішення будь-якої проблеми.
13
Білоус, В. "Проектна діяльність як інструмент модернізації бібліотеки вищого навчального закладу". Вісник Книжкової палати, № 4 (213), квітень (2014): 17–19.
Знайти повний текст джерела
14
Гриценюк, І. "Проектна діяльність як засіб розвитку підприємницької компетентності майбутніх кваліфікованих кадрів". Вища школа, № 3 (176) (2019): 45–53.
Знайти повний текст джерела
15
Чернявський, В. В. "Проектна діяльність курсантів морських вищих навчальних закладів при вивченні фізики". Проблеми інженерно-педагогічної освіти, № 52/53 (2016): 326–32.
Знайти повний текст джерела
16
Шевцова, С. М. "Проектна діяльність і духовність майбутніх педагогічних кадрів: проблеми взаємозв"язку". Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, Вип. № 39 (2009): 36–43.
Знайти повний текст джерела
17
TIMCHENKO, Marina. "ХУДОЖНЬО-ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ПРОВІДНИЙ ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ". Освітні обрії 48, № 1 (7 травня 2019): 70–73. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.48.1.70-73.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті репрезентується проблема розвитку творчих здібностей; акцентується увага на необхідності розвитку індивідуальної творчості в майбутніх дизайнерів; здійснено аналіз художньо-проектної діяльності як прогресивного методу розвитку творчих здібностей майбутніх фахівців у сфері дизайну; наголошується на важливості розвиту творчих здібностей майбутніх дизайнерів у процесі їх фахової підготовки.
18
Makarenko, Kateryna, Volodymyr Makarenko, Oleksander Makarenko, and Liudmyla Matiash. "Project activity of future physics teachers." Physical and Mathematical Education 21, no. 3 (November 2019): 93–98. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2019-021-3-014.
Повний текст джерела
19
Волкова, Г. "Проектна діяльність як передумова інноваційного розвитку бібліотеки Полтавського університету економіки і торгівлі". Бібліотечний форум України, № 1 (47) (2015): 19–22.
Знайти повний текст джерела
20
Салі, О. "Проектна діяльність як один з головних чинників формування іншомовної інтерактивної компетентності студентів". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 9 (83) (2018): 293–306.
Знайти повний текст джерела
21
Євтушенко, Едуард О. "ІСТОРІЯ ФІТОРЕКУЛЬТИВАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Екологічний вісник Криворіжжя 5 (26 червня 2020): 13–30. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4351.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – проаналізувати основні напрямки науково-дослідницької діяльності кафедри ботаніки та екології в історичній ретроспективі. Кафедра впродовж свого існування якісно і ефективно виконувала навчально-виховні завдання з підготовки висококваліфікованих вчителів біології для освітянської галузі міста, Дніпропетровської області, України. Розташування в центрі гірничо-видобувної та металургійної промисловості Придніпров’я зумовило наукову відповідальність кафедри за розвиток озеленення території міста, фіторекультивації порушених земель (відвалів, кар’єрів та хвосто- шламосховищ), інвентаризації зелених насаджень промислових підприємств міста.
У 50-60-их рр. ХХ ст. професором кафедри І.А. Добровольським були розпочаті практичні роботи з формування системи озеленення міста на основі науково обґрунтованих підходів і розуміння ролі зеленої рослини у формування якості життя людини. Ці роботи знайшли своє продовження у реалізації науково-дослідних тем з фіторекультивації порушених територій. У 70-80-их рр. ХХ ст. професором кафедри В.І. Шандою були розроблені науково-обґрунтовані основи фіторекультивації антропогенно порушених земель Криворіжжя, екологічні підходи до боротьби з бур’яновою рослинністю.
У 2011 р. продовжено сучасний етап практичної науково-дослідної роботи кафедри з участі у Міжнародному проекті «Повернути ріку людям Партнерство на користь відновлення р. Саксагань в Кривому Розі як механізм підтримки міжсекторального діалогу». Цей проект був реалізований проекту «Нова Гута-Кривий Ріг. Партнерство у промислових регіонах» за участю Fundacja Miejsc I Ludzi Aktywnych (фундація MILA, (Польща). У цьому проекті кафедру представляв доцент Е.О. Євтушенко
У подальшому були реалізовані міжнародні проекти зі збереження біорізноманіття на території Жовтокам’янського кар’єру підприємства Хайдельбергцемент Україна. У 2014 під керівництвом доцента кафедри В.М. Савосько був виконаний проект «Територія кар’єру як депозитарій для рідкісних рослин і основа для екологічної освіти». У 2018 р. під керівництвом доцента кафедри Е.О. Євтушенка був виконаний проект «Створення чагарникових угруповань як нового місця існування для біоти кар’єру».
Розширення тематики науково-дослідних тем пов’язано з фіторекультивацією порушених земель та інвентаризацією зелених насаджень, яка була визначена конкретними потребами підприємств. Під керівництвом доцента кафедри Е.О. Євтушенка булі виконані: інвентаризація зелених насаджень промислових майданчиків (2016 рік – ПрАТ Центральний ГЗК, 2018 рік – ПрАТ Південний ГЗК) та фіторекультиваційні дослідження (2018 р. – промислові територій ПАТ Інгулецький ГЗК, 2018 р. – міські території).
У 2019 р. розпочата реалізація науково-дослідної теми «Виконання післяпроектного моніторингу впливу планованої діяльності видобування вапняків та глини, придатних для використання у якості цементної сировини, Жовтокам’янського родовища (ділянка №3), розташованого в Апостолівському районі Дніпропетровської області, на стан флори і фауни протягом 3 років (керівник - доцент кафедри Євтушенко Е.О.).
Активні фіторекультиваційні дослідження та проектна діяльність кафедри ботаніки та екології мають багату історію та є фундаментом якісної підготовки фахівців з біології та екології.
22
Шмиголь, Юлія Валентинівна, Антоніна Володимирівна Калініченко та Андрій Костянтинович Костоглод. "інформаційні технології в розвитку пізнавальної активності студента". New computer technology 5 (10 листопада 2013): 106–7. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.108.
Повний текст джерелаАнотація:
Бурхливий розвиток інформатики та інформаційних технологій загострив перед освітою завдання розширення практики розвиваючого навчання, використання новітніх технологій навчання, вдосконалення освітніх методик.В умовах становлення інформаційного суспільства навчальний процес розглядається як засіб розвитку студентів. А головне завдання освітніх установ полягає в тому, щоб не лише дати знання, а й створити стійку мотивацію до навчання, спонукати студентів до самоосвіти, пов’язаної з розвитком їхнього творчого та критичного мислення.У ряді педагогічних досліджень останніх років особлива увага приділяється розробці шляхів формування мислення, цілеспрямованому розвитку інтелектуальних вмінь, навчанню прийомів пізнавального пошуку, до яких відносяться: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація тощо [1].Нові інформаційні технології не розкривають повною мірою свого навчального потенціалу в традиційній освітній системі, де домінують дидактичні лінійні технології передавання готових знань, оскільки стрімке зростання інформаційних потоків об’єктивно не дозволяє повністю реалізувати принцип передавання всіх накопичених знань у процесі навчання. У зв’язку з цим інформаційні технології спрямовуються на нелінійну структуризацію навчального процесу, яка створює умови для розвитку в учнів умінь та навичок постановки задач, моделювання, оптимізації, прийняття рішень в умовах невизначеності, вміння самостійно здобувати знання.До нелінійних технологій належать:• комп’ютерне моделювання як основний метод пізнання;• навчально-проектна діяльність;• мультимедіа і телекомунікаційні технології;• інформаційне моделювання;• тестування;• семінари, конференції, олімпіади, турніри тощо.Головною особливістю нелінійних технологій є постановка навчальних цілей і задач у предметній галузі, що дозволяють педагогу сформувати експертний шлях їх досягнення і розв’язання, запропонувати необхідний інструментарій, методичний матеріал, інструкції, досвід.Моделювання як метод пізнання є центральним в освітньому процесі, де використовуються комп’ютерні технології.Дидактичним засобом навчання з використанням технології моделювання є навчальний проект. Під проектом розуміємо чітко описану задачу, яка має кінцевий результат і практичну значимість. Методика навчального проекту передбачає самостійне обрання учнем проекту, визначення з графіком його реалізації і формами звіту.Навчальні проекти з інформатики реалізуються лекційних та лабораторних заняттях, при проведенні спецкурсів і різноманітних практик. Імітувати процеси з реального життя, це може бути випуск газети, створення Web-сторінки, програмного засобу для навчання та оцінювання знань, побудова комп’ютерної моделі тощо.Якість засвоєння теоретичного матеріалу або виконання практичних завдань залежить від потреб і мотивів студента. Адже інтерес є одним з найважливіших факторів сприйняття інформації. Тому метод проектів є потужним педагогічним засобом, основою якого є індивідуально-творчий розвиток кожної особистості, залучення до цього процесу самого студента.Проектний метод, як свідчить практика, можна застосовувати на уроках інформатики при вивченні комп’ютерних технологій.Важливу роль при вивченні як теоретичного, так і практичного матеріалу відіграють навчальні і методичні посібники та їх комп’ютерна підтримка. А забезпечення чисельності освітніх технологій, можливості їх вільного вибору обумовлює індивідуальний підхід до навчання, особливо необхідний при вивченні інформаційних технологій з урахуванням інтересів, здібностей та фахової орієнтації старшокласників.Використання системного підходу до навчально-пізнавальної діяльності студентів у вищих навчальних закладах із застосуванням нових інформаційних технологій навчання та методу проектів сприяє розвитку пізнавальної активності студентів, їх розумових здібностей спонукає до самостійної творчої роботи, самоосвіти та самовдосконалення.
23
BONDAR, Viktoria. "PROJECT ACTIVITIES IN THE EXTRACURRICUIAR WORK OF THE PRIMARY SCHOOL." Cherkasy University Bulletin: Pedagogical Sciences, no. 4 (2020): 76–82. http://dx.doi.org/10.31651/2524-2660-2019-4-76-82.
Повний текст джерела
24
Пащенко, Тетяна. "КОНТРОЛЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОЕКТНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖІВ І ТЕХНІКУМІВ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 15 (21 вересня 2018): 95–100. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.95-100.
Повний текст джерелаАнотація:
РефератУ статті здійснено аналіз методичних аспектів контролю та оцінювання групової проектної діяльності студентів. Отримання в навчальному закладі теоретичних знань на сьогодні розглядається умовою необхідною, але недостатньою для задоволення вимог ринку праці. Акценти помітно змістилися в бік формування здатностей застосування знань на практиці, з високим рівнем самостійності і відповідальності. Однією з навчальних технологій, що забезпечує певний баланс між академічними знаннями і прагматичними уміннями, і є метод проектів. Аналіз спеціальної літератури і досвід діяльності технікумів та коледжів свідчить про недостатню інтенсивність застосування творчих проектів у практиці роботи навчальних закладів. Причина нереалізованості проектної технології полягає в тому, що її впровадження не підготовлене ні в організаційному, ні в технічному, ні, найголовніше, в особистісному, психологічному плані. Тому чітке розуміння змісту, критеріїв технології проектної діяльності, володіння методикою її застосування дає можливість як окремим вчителям, так і керівникам навчальних закладів об’єктивно оцінювати й прогнозувати її впровадження. Дослідженням встановлені основні принципи контролю навчальних досягнень студентів під час проектно-технологічної діяльності, розглянуті функції, реалізацію яких передбачає процес оцінювання проектної діяльності студентів, як і будь-якої навчальної діяльності взагалі і проектної зокрема.Проектна діяльність – це особливий вид діяльності, який вимагає самоконтролю й самоаналізу, що проявляються в самостійній роботі студента. Завершальним етапом роботи у проекті є його захист. Під час захисту учасники проекту звітують про результати його реалізації. Дуже важливо, щоб контроль знань, умінь та навичок був не епізодичним, а систематичним і регулярним.
25
Єчкало, Юлія Володимирівна. "Елементи мобільного навчального середовища". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 152–57. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.705.
Повний текст джерелаАнотація:
Цілі дослідження: розглянути можливості використання QR-кодів у навчальному процесі.
Завдання дослідження: визначити переваги та недоліки використання QR-кодів, а також сфери застосування QR-кодів у навчальному процесі.
Об’єкт дослідження: мобільне навчальне середовище вищого навчального закладу.
Предмет дослідження: технології створення та розпізнавання QR-кодів як елементи мобільного навчального середовища.
Використані методи дослідження: узагальнення існуючих досліджень.
Результати дослідження. Зазначено, що технології створення та розпізнавання QR-кодів можна віднести до елементів мобільного навчального середовища. Наведено приклади використання QR-кодів у навчальному процесі (гіперпосилання на мультимедійні джерела та ресурси; проектна діяльність; опитування та тестування; ігрові форми діяльності; обкладинки навчально-методичної літератури; інформаційні стенди; додатки до навчальних об’єктів; ідентифікація).
Висновки. Встановлено, що елементи мобільного навчального середовища (зокрема, технології створення та розпізнавання QR-кодів) мають достатній потенціал у навчанні. Використання QR-кодів у навчальному процесі активізує навчальну діяльність студентів, водночас даючи змогу викладачам використовувати нові види навчальних завдань.
26
Ковтонюк, Людмила. "Проектна діяльність учнів (На прикладі співпраці з менеджерами підприємства українсько-британської чайної фабрики"Ахмад-Ті")". Географія та основи економіки в школі, № 4 (2011): 30–34.
Знайти повний текст джерела
27
S. Yu., Liulchak. "PROJECT ACTIVITY OF STUDENTS AS A PRIORITY DIRECTION OF FORMATION OF KEY COMPETENCES." Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems 465, no. 52 (2018): 341–43. http://dx.doi.org/10.31652/2412-1142-2018-52-341-343.
Повний текст джерела
28
Piterska, V., O. Lohinov та L. Lohinova. "Механізм управління освітніми проектами закладів вищої освіти". Herald of the Odessa National Maritime University, № 61 (8 вересня 2020): 208–19. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2020-1-187-198.
Повний текст джерелаАнотація:
Сформульовано концепцію проектно-орієнтованого управління закладом вищої освіти, згідно з якою управління обумовлюється ієрархією портфелів, яка ідентифікована на прикладі освітньої діяльності закладу вищої освіти. Концепція проектно-орієнтованого підходу до управління освітньою діяльністю університету передбачає поширення проектного підходу на розвиток і функціонування різних функціональних блоків закладу на базі введеного поняття «продуктовий портфель закладу вищої освіти». Такий підхід дозволяє чітко ідентифікувати сукупність проектів в рамках освітньої діяльності і перетворити поточну діяльність в реалізацію портфеля проектів. Визначено основні види проектів в рамках освітньої діяльності. Охарактеризований комплекс команд проектів в рамках освітньої діяльності
29
Davydova, S. "CREATIVE PROJECT ACTIVITY IN PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE VISUAL ARTS TEACHERS." Pedagogical education: theory and practice. Psychology. Pedagogy, no. 30 (2018): 74–79. http://dx.doi.org/10.28925/2311-2409.2018.30.7479.
Повний текст джерелаАнотація:
The article reveals new requirements for training the visual arts teachers, determined by a rapid evolution of society and restructuring of national education, where an emphasis is put on the project-based learning. Such circumstances demand the change of forms and methods of education, updating and modernization of existing methodical funds. Modern scientists have turned to the project method, which is not new in teaching practice, however, has proven its suitability and importance for a teaching process in the 21st century, which is indicated in the concept “New Ukrainian School” that offers to implement integrated and project-based learning. Such conditions necessitated changes in training the visual arts teachers with one of the tasks being the formation of cultural competence, which creative project activity will ensure. The author analyzes a notion of “creative project activity”, the genesis of its appearance and use in the practice of training the specialists in creative industries. The author substantiates the suitability and relevance of its use in training the visual arts teachers based on the research of training of specialists in creative industries (design, technology, music teachers), partly visual arts teachers. The author describes in detail which students’ qualities are developed while carrying out the creative project activity, i.e. the ability of creative, unconventional and imaginative thinking when dealing with problem and multiple-choice situations in education, professional activity or everyday life. Consequently, creative project activity becomes an integral part of a modern training of specialists in creative industries and is just partially explored in practice, research literature in the context of training the visual arts teachers. Taking into account the new requirements for training the visual arts teachers, the creative project activity becomes a relevant and urgent necessity in training the visual arts teachers, but is not explored enough and needs further research.
30
Blyzniuk, М. М. "ARTISTIC PROJECT ACTIVITY:TO THE QUESTION OF FUTURE FACTORS TRAINING DECORATIVE-APPLIED ART." Collection of scientific papers of Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University. Pedagogical series, no. 24 (November 29, 2018): 138–41. http://dx.doi.org/10.32626/2307-4507.2018-24.138-141.
Повний текст джерела
31
Гудзовата, О. О., А. В. Костенко та М. І. Плеша. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІТ-ПРОЕКТІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 60 (3 липня 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-09.
Повний текст джерелаАнотація:
В процесі управління для забезпечення конкурентоспроможності та розвитку підприємства важливим аспектом є впровадження і використання інноваційних технологій і ІТ-рішень. ІТ-проекти призна-чені для автоматизації багатьох базових процесів підприємств: від фінансів до управління виробництвом. Цілями їх впровадження є інтеграція різних видів інформації, створення взаємозв’язків між відповідними підсистемами, формування об’єднавчої платформи бізнес-партнерів, замовників, постачальників, виробників, клієнтів, працівників компанії в єдиному інформаційному просторі. Кожен ІТ-проект слід вважати одним із видів інвестицій. Саме тому перед впровадженням конкретного проекту необхідно скласти економічне об-грунтування, ідентифікувати ризики, визначити ефект вкладення інвестицій. Автоматизація діяльності підприємства розглядається як бізнес-процес комплексного бізнес-дизайну. ІТ-проект також потрібно розгля-дати як бізнес-проект, що впливає на діяльність компанії в перспективі. Коректна оцінка його ефективності є важливим питанням розвитку й оцінки бізнесу загалом. Методика оцінки економічної ефективності ІТ-проектів може бути різною і вимагає вибору в кожній конкретній ситуації. Унікальність кожного ІТ-проекту зумовлена переліком зовнішніх і внутрішніх факторів, а також особливістю кожного окремого підприємства. Тому однозначні висновки та рекомендації щодо методів оцінки ефективності впровадження ІТ-проектів є досить складними в практичній реалізації. В статті зроблена спроба дослідити й узагальнити різні підходи, методології та методи оцінки ІТ-проектів, сформулювати загальні правила вибору методу оцінки. Для аналізу ефективності впровадження ІТ-проектів найбільш прийнятними є класичні фінансові ме-тоди оцінки в поєднанні з якісними. Також при виборі методу оцінки ІТ-проекту потрібно враховувати співвідношення його вартості й ефективності з інтеграцією в актуальну систему бізнес-дизайну компанії.
32
КОТКО, О. К., О. М. ШАРОВАРА, С. О. МАЛАНЧІЙ та І. О. ГОРДЄЄВА. "МОДЕЛЬ АДАПТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТНО-ОРІЄНТОВАНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ЗА КРИТЕРІЯМИ ЕФЕКТИВНОСТІ І СВОЄЧАСНОСТІ". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (19 листопада 2021): 194–205. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/243658.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Удосконалення моделі адаптивного управління проектно-орієнтованими організаціями за критеріями ефективності і своєчасності з ціллю зниження руйнівних шкідливих впливів VUCA-оточення, забезпечення адаптації до наслідків COVID-19, Індустрії 4.0 та переходу до циркулярної економіки. Методика. Для вирішення поставлених завдань в роботі застосовано метод аналізу і синтезу, системний підхід, теорія рішення винахідницьких задач (ТРВЗ), методи прийняття рішень, метод структурного аналізу і проектування систем, групування, узагальнення. Результати. Моніторинг та виявлення на ранніх етапах відхилень або негативної тенденції за критеріями «ефективність управлінських рішень-своєчасність» забезпечує збільшення кількості успішно реалізованих проектів та реалізацію стратегії розвитку організації з меншими втратами. Наукова новизна. На основі деталізації критеріїв «ефективність прийняття управлінських рішень» та «своєчасність» удосконалено модель адаптивного управління організаціями у процесі здійснення нею проектної діяльності. Модель складається з трьох основних складових: протидії руйнівним факторам середовища, прагнення до ідеальності розвитку системи та своєчасності прийнятих управлінських рішень. Прагнення до ідеальності запропоновано визначати через оцінку властивостей ідеальності системи, а руйнівні фактори організації оцінювати за трьома групами: зовнішні, внутрішні, ентропійні. Отримані результати покладено в основу матриці оцінки спроможності до адаптації проектно-орієнтованої організації. В результаті розроблено матрицю із шести квадрантів, кожний із яких отримано на перетині критеріїв «ефективність – неефективність» управлінських рішень і дій та своєчасності реалізації цих рішень у станах запізнення, своєчасно, випередження (передчасно). Визначено характеристики кожного квадранта: адаптацію організації до руйнівних факторів середовища, області керованості системи (життєстійкість, руйнування, не життєстійкість), ефективність реалізації стратегії через проектну діяльність, конкурентоспроможність. Практична значимість. Розроблені підходи можуть бути використані при удосконаленні процедури оцінювання ефективності проектної діяльності будь-якої галузі економіки. Ці підходи дозволять оперативно керувати та забезпечувати адаптацію до руйнівних факторів середовища. Стаття може представляти інтерес керівникам проектів та менеджерам вищої ланки.
33
Георгян, Надія, Тетяна Садова та Наталія Бонзарева. "ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ЕТНІЧНОЇ КУЛЬТУРИ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 1(100) (3 грудня 2021): 151–59. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245410.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття має науково-методичний характер та розкриває теоретичне підґрунтя та досвід роботи з проблеми формування основ етнічної культури у старших дошкільників засобами активної анімації. Проаналізовано авторські підходи до трактування поняття етнічної культури та особливості формування основ етнічної культури у дітей дошкільного віку. Визначено, що засвоєння культури етносу в дошкільному віці дає змогу розуміти народні традиції, мову, надає можливість дітям стати носіями власної національної культури. Одним із засобів розвитку етнічної культури виступає мистецтво мультиплікації, створення мультфільму дітьми як засобу організації освітнього процесу.
Акцентовано увагу на особливостях етнокультурного виховання, важливим завданням якого є формування умінь дитини орієнтуватися в етнокультурі, самостійно діяти в етнокультурному середовищі. Діти повинні набути досвіду виконання соціальних ролей, засвоїти властиву народу культуру світобачення та поведінки. Реалізація означених завдань здійснювалась завдяки використанню проектної технології «Мультмайстерня» як інтерактивної моделі освітнього процесу.
Проектна технологія «Мультмайстерня» визначається як системотворчий компонент формування особистості, як фактор інтеграції соціальних запитів і педагогічних умов. Провідними лініями збагачення освітнього процесу з формування основ етнічної культури було визначено: предметно-інформаційну збагаченість; регулятивно-моральну забезпеченість; емоційно-ціннісну, культурну спрямованість; продуктивно-творчу діяльність.
Доведено, що ефективне формування основ етнічної культури у старших дошкільників можливе за умови використання технології «Мультмайстерня». Створення мультфільму наближає дітей до нових явищ життя, особливостей буття етносу. Засвоєння культури відбувається через зміст мультфільму. Діти вживаються в різні соціальні позиції, знайомляться з особливостями взаємовідносин. Використання технології «Мультмайстерня» допомагає дитині знайти відповідь на глибинні запитання: Де я народився? Де я живу? На кого я схожий? Якою мовою розмовляю? та ін. Дошкільники здобувають первинні знання про свою етнічну приналежність, опановують соціальний досвід народу, його традиції та звичаї.
34
Криничко, Л. Р., Ф. Р. Криничко та С. М. Петрик. "АЛГОРИТМ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 2(56) (22 березня 2021): 22–28. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2020.2(56).22-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розробленню алгоритму формування та реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я України. Досліджено впроваджені проекти, які позиціонуються як приклади державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я в Україні та проекти державно-приватного партнерства, які перебувають на етапі впровадження. Визначено етапи формування те реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Обгрунтовано, що найпоширенішими формами реалізації проектів державно-приватного партнерства в Україні є спільна діяльність, концесія та оренда. Проаналізовано кількість проектів державно-приватного партнерства за галузями в розрізі регіонів України. Досліджено властивості та відмінності форм реалізації проектів державно-приватного партнерства. Охарактеризовано місце держави в реалізації різних форм проектів державно-приватного партнерства. Зроблено висновок, що держава як партнер в проекті державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я приймає різну участь, від повноцінного суб’єкта управління до орендодавця. Сформульовано напрями, в яких доцільно трансформувати систему державного управління в галузі охорони здоров’я.
35
Гронь, Лариса. "АКТИВІЗАЦІЯ УСНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ МОВНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Інноватика у вихованні 1, № 11 (30 травня 2020): 86–91. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.230.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Стаття присвячена проблемі активізації усної комунікативної діяльності студентів мовних факультетів закладів вищої освіти. У роботі наведено загальну характеристику технології проектного навчання як одного із важливих інноваційних методів активізації іншомовної комунікативної підготовки майбутніх учителів іноземної мови та розглянуто шляхи її реалізації у системі навчання іноземних мов у вищій школі; проаналізовано ознаки основних типів навчальних проектів, методичні етапи роботи за проектною технологією (етап планування, аналітичний етап, етап узагальнення інформації, етап презентації, оцінювання); наведені фактори, що впливають на ефективність управління самостійною роботою за допомогою проектної технології. Відмічається, що метод проекту стимулює активне іншомовне спілкування та самостійну продуктивну діяльність студентів, посилює мотивацію до навчання, що сприяє підвищенню рівня практичного володіння іноземною мовою в цілому та створює максимально сприятливі умови для розкриття їх творчих здібностей. У процесі проектного навчання у студентів розвивається потреба у самостійному набутті знань у процесі вирішення практичних проблем, вміння дослідницької роботи та критичного мислення.
36
КОЗЕЛЕЦЬ, Тетяна. "РОЛЬ ПАПЕРОВОЇ ПЛАСТИКИ В СУЧАСНОМУ ДИЗАЙНІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, № 2 (2020): 70–77. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-70-77.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено обґрунтуванню вагомого значення паперової пластики в сучасному дизайні. Виявлено специфіку діяльності дизайнера, що полягає в проєктуванні естетичних і функціональних речей на основі єдності художнього, наукового і технічного підходів. Перспективи ефективного професійного навчання дизайнерів, що можуть бути реалізовані за умови студентоцентрованого навчання та посилення практичної спрямованості завдань з мистецьких дисциплін, що враховують різноманітні аспекти проєктування, виробництва і споживання виробів. Проведений аналіз теоретичних праць вітчизняних та зарубіжних фахівців щодо сучасного стану, перспектив розвитку дизайн-освіти в Україні; художньо-проєктної діяльності здобувачів освіти; історії моделювання з паперу в Україні та світі; застосування паперової пластики в різних видах дизайну та на різних етапах проєктування дизайн-продукту. Здійснений огляд новітніх та перспективних видів паперової пластики, до яких належать паперкрафт та айріс фолдінг, що можуть використовуватись у проєктній діяльності на етапі створення дизайну- продукту. Наведені приклади використання паперової пластики, що реалізовані українськими дизайнерами при створенні креативного дизайн-продукту. Доведено плідний вплив використання техніки паперової пластики в освітньому процесі підготовки дизайнерів. Це сприяє розвиненню візуального мислення і логіки, виробленню творчого індивідуального методу і формуванню просторового мислення і навичок сприйняття пластики форм; почуття гармонії та естетичності; творчого бачення проблеми і нестандартності рішень; розвитку образного мислення і просторової уяви. Автором наголошується, що паперова пластика в процесі професійного становлення майбутнього фахівця з дизайну набуває вагомого значення; поєднуючись із сучасними комп’ютерними технологіями, дає змогу втілювати сміливі дизайнерські задуми в оформленні інтер’єрів, дизайну зовнішньої реклами, дизайну вітрин, пакування, поліграфічної продукції, предметному дизайні. Ключові слова: дизайн-освіта, дизайнер, паперова пластика, формоутворення, проектна діяльність, сучасний дизайн.
37
Полянська, А. С., та В. Б. Кочкодан. "МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 17–28. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.17-28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено особливості залучення міжнародних фінансових інвестицій в якості інструменту підтримки розвитку громадянського суспільства. В умовах обмеженого державного та регіонального фінансування зростає роль зовнішнього фінансування, джерелом якого виступає фінансовий ринок зарубіжних країн. Обґрунтовано актуальність залучення міжнародних фінансово-інвестиційних інструментів у розвиток громадянського суспільства та доцільність використання кращих практик ЄС щодо імплементації цінностей такого розвитку на основі Угоди про асоціацію з ЄС. Здійснено узагальнення передумов формування фінансово-інвестиційних інструментів. Визначено зміст фінансово-інвестиційних інструментів як джерела інвестиційної підтримки процесів розвитку та окреслено взаємозв’язок між фінансовим ринком та інвестиційним процесом як передумови формування міжнародних фінансово-інвестиційних інструментів підтримки розвитку громадянського суспільства. Виділено проектну діяльність як актуальну технологію інвестування в сучасних умовах, зокрема через фінансові інструменти Європейського Союзу (ЄС) та охарактеризовано основні етапи реалізації проектної ідеї, зокрема щодо розвитку громадянського суспільства. Узагальнено, що діяльність, пов’язана із залученням міжнародних фінансових інвестицій у підтримання прагнення громадян щодо спрямування власної ініціативи для реалізації цінностей, які притаманні громаді та відповідають громадянському суспільству, охоплює виявлення проблем, що перешкоджають цьому, аналіз наявних інвестиційних можливостей щодо вирішення цих проблем, виділення цільових груп, що зацікавленні у вирішенні проблеми, визначення видів діяльності, що дозволяють покращити ситуацію, підготовку відповідної проектної заявки щодо участі у відповідному міжнародному фінансовому інструменті, її подання, а у випадку схвалення – реалізація усіх дій, передбачених у проекті та отримання задекларованих результатів та очікувань.
38
БІЛІЧЕНКО, Віктор, Світлана РОМАНЮК, Сергій ЦИМБАЛ та Сергій БАБІЙ. "Розробка стратегій та проектів інноваційного розвитку організацій автоперевізників". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 14 (31 серпня 2020): 35–42. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.344.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті обґрунтовано особливість роботи організацій автоперевізників та необхідність їх розвитку з активним використанням інновацій. Необхідність постійного і цілеспрямованого інноваційного розвитку організацій автоперевізників визначає їх успішну присутність на ринку, ефективну експлуатацію та отримання прибутку. Боротьба за транспортні ринки, високий попит споживачів на послуги автомобільних перевезень, статус інших транспортних компаній, які пропонують подібні послуги, необхідність оновлення та модернізації рухомого складу, виробничої та технічної бази вимагають від організацій автомобільних перевізників постійного розвитку та вдосконалення. Виходячи зі світового досвіду, можна стверджувати, що підприємства можуть активно розвиватися, раціонально використовувати всі види ресурсів базуючи свою діяльність на інноваціях.
Для ефективного впровадження інноваційної діяльності, а також зменшення ризиків, які з нею пов’язані, пропонується використати інструменти та методологію стратегій розвитку та проектів їх реалізації. Розроблені актуальні стратегії інноваційного розвитку для конкретної організації автоперевізника. Практичну реалізацію інноваційних проектів та стратегій пропонується здійснити за допомогою динамічного моделювання, що дасть можливість визначити оптимальну стратегію розвитку підприємства на довгостроковий період за критерієм максимуму очікуваного доходу.
За допомогою програмного забезпечення встановлено основні показники ефективності кожної стратегії. Для кожної стратегії розроблений проект її реалізації.
Для опису та аналізу інноваційних проектів на передінвестиційному етапі використовувалось спеціалізоване програмне забезпечення для фінансового аналізу проектів, яке дозволило виконати оцінки основних показників проекту в цілому та обґрунтовувати ефективність інвестицій.
Для вибору оптимального проекту використовувався метод динамічного програмування, який дозволяє визначити оптимальну стратегію розвитку підприємства на довгострокову перспективу (в нашому завданні протягом 5 років) за критерієм максимального очікуваного доходу. Методологічною основою моделі є теорія стохастичних процесів прийняття рішень та динамічного програмування.
Ключові слова: інноваційний розвиток, організація автоперевізника, стратегія, проект, динамічне програмування.
39
Кулініч, Олена. "УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ В СИСТЕМІ ОСВІТИ: ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ". Public management 24, № 4 (20 березня 2020): 202–12. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-4(24)-202-212.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто визначення та зміст понять “управління”, “про- ект”, “управління проектом” та “управлінська діяльність” в освітній сфері діяльності суспільства. Висвітлено їх аспекти у працях українських та зару- біжних науковців. Проаналізовано зміст поняття проекту та процесу управ- ління проектом у закладах освіти; особливості та характеристики проекту, управління проектами як механізмів планування та організації в управлін- ській діяльності.
Управлінська діяльність має на меті створення такого мікроклімату в ко- лективі і відношення до кожного працівника, яке стимулюватиме їх на вико- нання функцій, необхідних керівництву закладу.
Сутність управлінської діяльності полягає у виваженій організації вза- ємодії людей під час колективної роботи з метою досягнення основних завдань виробництва. Головною її особливістю є той факт, що впливати при- падає на суб’єкт процесу, на людей, а психологія людини досить тонка наука, що вимагає наявності певних навичок і знань.
Процес управління проектами є функціонально більш складним проце- сом, ніж традиційне управління, що реалізується в Україні; використання методів проектного менеджменту сприяє найбільш ефективному та якісно- му розв’язанню завдань щодо створення, модернізації та розвитку діючих систем і процесів різних підприємств та організацій. Тому часто він вважа- ється провідним механізмом планування, організації й управління певними змінами у різних секторах життя суспільства.
Концепцію управління проектами в загальному можна визначити як на- бір певних процесів, керують ними і виконують їх люди.
Тобто проекти складаються із системи взаємопов’язаних процесів, що становлять певні в часі дії, які призводять до запланованого результату. Така концепція управління проектами дає можливість зробити процес управлін- ня гнучким, надійним і економічним.
40
Мартиненко, О., та Я. Чкана. "ПРОЄКТНІ МЕТОДИ ПРИ НАВЧАННІ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Physical and Mathematical Education 28, № 2 (27 квітня 2021): 57–62. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-010.
Повний текст джерелаАнотація:
спеціальностей, підвищення рівня їх конкурентоздатності на ринку праці доцільно вирішувати шляхом формування у студентів математичної компетентності при різних формах організації навчальної діяльності. Метою статті є обґрунтування доцільності використання методу проєктів при вивченні математичного аналізу, описання різних проектів, зокрема, й особливостей проєктної діяльності студентів з робочим зошитом.
Матеріали і методи. Теоретичні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; узагальнення та систематизація. Емпіричні методи: анкетування.
Результати. На початку дослідження були визначені труднощі, які виникають у студентів фізико-математичних факультетів педагогічних університетів при вивченні математичного аналізу, і з’ясовані причини, що їх зумовлюють. Для подолання виявлених проблем було запропоновано упровадження у навчальну діяльність студентів метод проектів, зокрема, довгостроковий навчальний проект «Робочий зошит», розрахований на вивчення окремого розділу математичного аналізу. Блоки робочого зошиту виступають навчальними завданнями проєктного типу, а послідовне їх виконання направлене на вивчення відповідної теми та курсу в цілому. Метою втілення такого проєкту є організація самостійної роботи студентів та створення умов для засвоєння й поглиблення математичних знань, оволодіння математичними методами та розуміння їх прикладної значущості. Опитування, проведене по завершенню роботи з проектом показало його доцільність та ефективність як для аудиторної навчальної діяльності студентів, так і під час дистанційного навчання.
Висновки. Підтверджена доцільність та ефективність методу проектів при формуванні математичної компетентності майбутніх учителів фізико-математичних спеціальностей. Запропоновані навчальні проєкти, зокрема, проект «Робочий зошит», відповідають рівню інтелектуальних здібностей та творчого мислення студентів, умінню самостійно конструювати свої знання з використанням інформаційних ресурсів.
41
Yemets, O. I. "УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 58–68. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.58-68.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективна інвестиційна діяльність господарюючого суб’єкта є платформою для успішного розвитку не лише мікрорівня, а й макрорівня.Менеджмент інвестиційної діяльності часто визначають вектори як державної так і регіональної та галузевої стратегії розвитку.Додатній темп економічного зростання ВВП є ключовим чинником, що впливає на рішення суб’єктів господарювання щодо здійснення інвестування.Проведено аналіз динаміки номінального ВВП України та визначено тенденції до його зростання, визначено темпи приросту ВВП за 2005-2018 рр., розраховано частку валового нагромадження у структурі ВВП. Аналіз цифрової інформації дозволяє нам зробити висновки, про те, що номінальний ВВП має тенденцію до зростання, проте частка валового нагромадження у ВВП коливається від 14,1 % до 28,2% протягом аналізованого періоду.Це дасть змогу прийняття стратегічне рішення щодо управління інвестиційною діяльністю в умовах децентралізації. Управління інвестиційною діяльністю варто розмежувати на макро- та мікрорівнях. Нами встановлено, що ефективність даної діяльності прямо залежить від сприятливого інвестиційного клімату та макроекономічного регулювання, а також довгострокового та короткострокового періодів її здійснення.Стан інвестиційної діяльності господарюючого суб’єкта можна визначити за допомогою алгоритму: оцінювання інвестиційної стратегії; визначення привабливих напрямків для ефективного вкладення капіталу з метою сталого розвитку підприємств, зважування вартості джерел інвестиційних ресурсів; вибір розрахунку ризику та ефективності інвестиційних проектів; оперативному виявленню чинників, які впливають на відхилення фактичних результатів інвестування від запланованих; визначення міри досягнення цільових показників після впровадження інвестиційних проектів, а також можливих резервів покращення результатів.Варто погодитись, що важливими чинниками інвестиційної привабливості в Україні є: низький рівень корупції, прозорі та чітко визначені законодавча та нормативна бази, політична стабільність.При інвестуванні керівництво кожного підприємства зобов’язане вирішувати завдання щодо розробки інвестиційної стратегії підприємства, вибирати форми та об'єкти інвестування, шукати джерела фінансування, вибирати інвесторів та учасників інвестиційного процесу, розробляти, аналізувати та оцінювати інвестиційні проекти, здійснювати контроль за результатами інвестиційної діяльності.Перспективними завданнями управління інвестиційною діяльністю підприємства повинні стати: максимізувати інвестиційний прибуток господарюючого суб’єкта; мінімізувати інвестиційний ризик суб’єкта господарювання; знайти напрями покращення інвестиційних процесів.Виявлено галузеві особливості управління інвестиційною діяльністю на господарюючого суб’єкта. За рахунок покращення інформаційної забезпеченості, стратегічного планування, оцінки організації, посилення контролю, постійного моніторингу інвестиційних проектів, здійснення фінансово-економічних розрахунків можна досягнути високої ефективності управління інвестиційною діяльністю господарюючого суб’єкта.Маючи чітку організацію процесу управління інвестиційною діяльністю господарюючого суб’єкта можна стверджувати про систему її ефективного функціонування в умовах децентралізації.
42
Бондарчук, Н. В. "ІНВЕСТИЦІЇ ТА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 94–101. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.94-101.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження значення інвестицій у забезпеченні економічної безпеки підприємства. Метою статті є визначення значення інвестицій в економічній безпеці підприємства та дослідження основних методів визначення ефективних інвестиційних проектів, які забезпечують економічну безпеку підприємства в цілому.
Методи дослідження, використані у процесі написання статті, передбачають застосування загальнонаукових та емпіричних прийомів економічної науки, що ґрунтуються на системному підході. Крім цього, у процесі роботи застосовувались такі загальні методи досліджень, як узагальнення та порівняння. Запропоновано під інвестиційною безпекою розуміти підсистему економічної безпеки, яка запобігає можливим загрозам та забезпечує можливість ефективного вкладення інвестицій з метою розвитку підприємства. Приймаючи рішення щодо можливості інвестування наявних ресурсів підприємство проводить ретельний аналіз наявних можливостей та можливих ризиків пов’язаних із такою діяльністю. В ході дослідження запропоновано систему заходів забезпечення інвестиційної безпеки підприємства, серед яких виділено: інформаційно-аналітичне забезпечення процедури інвестиційного проектування; оцінка здатності підприємства реалізувати проект; передінвестиційна підготовка; управління реалізацією інвестиційного проекту.
Констатовано, що оцінка ефективності здійснюється за допомогою розрахунку системи показників або критеріїв ефективності інвестиційного проекту, серед яких досліджено переваги недоліки методів: прості методи оцінки інвестицій та методи оцінки інвестицій, які засновані на дисконтуванні
Практична значущість даної статті полягає у тому, що проведенi дослiдження інвестиційної безпеки, як складової економічної безпеки підприємства сприятимуть стабiльному функціонуванню підприємств, а також зниженню ризиків,що виникають у процесі їх діяльності.
43
Мариновська, О. Я. "Проектно-впроваджувальна діяльність як складова педагогічної інноватики". Український педагогічний журнал, № 2 (2015): 158–73.
Знайти повний текст джерела
44
Serednya, V. G. "Постнекласичне розуміння духовності у філософії освіти". Grani 19, № 4 (11 березня 2016): 34–38. http://dx.doi.org/10.15421/1716075.
Повний текст джерелаАнотація:
Постнекласична методологія виступає як форма подолання духовної кризи класичних та некласичних підходів до пізнання та розвитку. Концепція постнекласичної наукової раціональності характеризується співвіднесеністю з ціннісно-смисловими настановами дослідника. У межах постнекласичних підходів важлива не просто діяльнісна природа людини, а суб’єктна центрованість діяльності, розуміння соціокультурних механізмів інтегрування людини у власну діяльність як детермінант її суб’єктивності. Духовність звичайно розглядається як поняття, що відображає цінності і смисли людського буття. Вплив освітньої діяльності як чинника формування духовності людини носить проектно-моделюючий характер, оскільки через цінності майбутнього соціокультурного середовища, яким підпорядковується буття особистості, формуються реальні соціальні відносини постмодерного зразка. У цьому сенсі проблематика духовності в освіті принципово впливає на процес її цілепокладання, оскільки забезпечує когерентність завдань розвитку постмодерного суспільства та людини.
45
Рубіш, М. А. "Управління інвестиційно-проектною діяльністю підприємств". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Економіка", вип. 1 (47), т. 2 (2016): 302–5.
Знайти повний текст джерела
46
Рубіш, М. А. "Управління інвестиційно-проектною діяльністю підприємств". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Економіка", вип. 1 (47), т. 2 (2016): 302–5.
Знайти повний текст джерела
47
Мишко О.А. та Камінська І.М. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 142–47. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Інвестиційна діяльність виробничих підприємств в сучасних умовах значною мірою залежить від зовнішніх умов. Значний вплив на неї справляються значні темпи економічної глобалізації та загального технічного і технологічного розвитку, які інтенсифікують процес старіння технологій та значно підвищують роль інновацій та інноваційного оновлення виробничої бази суб’єктів господарювання. Тому особливого значення для ефективної діяльності підприємств та для забезпечення високого рівня їх конкурентоспроможності набуває інвестиційна діяльність, яка дозволяє досягти мети щодо відповідності сучасним технологічним вимогам. В такому аспекті прості вкладення не мають актуальності, оскільки потреба оновлення виробництва є більш масштабною, ніж просте оновлення обладнання. Таким чином у підприємств виникає необхідність побудови спеціалізованої системи управління інвестиційною діяльністю, яка повинна бути спрямована на планування та контроль за реалізацією інвестиційних планів у тісному взаємозв’язку з стратегічними планами розвитку підприємства.
В дослідженні розглядаються комплексні вимоги щодо підприємств, дотримання яких необхідне для ефективного здійснення інвестиційної діяльності в умовах посиленої конкуренції. Визначено необхідність формування дієвого та ефективного плану інвестиційної діяльності підприємства, який повинен бути чітко пов’язаний із загальним стратегічним планом його розвитку. Перевага при цьому повинна віддаватися вкладенням в інноваційні проекти, зокрема – в придбання нових технологій, авторських прав та патентів. При цьому матеріальні інвестиції повинні здійснюватися, перш за все в обладнання, машини та виробничий інструмент і тільки потім – в придбання землі або виробничих приміщень. Запропоновано ряд рішень щодо підвищення ефективності процесу інвестування на виробничих підприємствах та ефективного управління інвестиційною діяльністю.
48
Демиденко, О. А. "Діяльність фінансових посередників у фінансуванні інвестиційних проектів". Формування ринкових відносин в Україні, № 12 ( 103) (2009): 87–92.
Знайти повний текст джерела
49
Prav Yu. "НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНИМ КОМПЛЕКСОМ РЕГІОНУ". Theory and Practice of Public Administration, № 4 (67) (26 листопада 2019): 98–106. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто науково-методологічні підходи до визначення сутності державного управління інвестиційно-будівельним комплексом регіону. Проведено аналіз тих, що існують, та запропоновано авторське бачення сутності понять “інвестиції”, “інвестиційний комплекс”, “інвестиційно-будівельна діяльність”, “інвестиційно-будівельна сфера”, “інвестиційно-будівельний комплекс”, “дeржавне упpaвління регіональним інвестиційно-будівельним комплексом”. Визначено, що діяльність інвестиційно-будівельного комплексу можна визначити такими основними напрямами: пpoєктування інвестиційних проектів; виpoбництво будівельних матеріалів і конструкцій; здійснення будівництва об’єктів, споруд та потужностей; фopмування інженерної інфраструктури; фінансування реалізації інвестиційних проектів; зaбезпечення інвестиційних проектів земельними ділянками для будівельних майданчиків.
50
Зеркаль, Ольга. "Підвищення мотивації навчання через спільно-розподільну та проектну діяльність". Географія та основи економіки в школі, № 5 (2011): 21–29.
Знайти повний текст джерела