Статті в журналах: "Діяльність науково-дослідна"

1

Маловська, І. "Науково-дослідна діяльність бібліотеки КНУКіМ". Вісник Книжкової палати, № 11 (208) (2013): 18–20.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Бешта, О. "Науково-дослідна діяльність Національного гірничого університету." Вища школа, № 2 (2009): 15–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Аверочкіна, Т. В. "Науково-дослідна діяльність кафедри морського та митного права ОНЮА". Митна справа, № 6 (2007): 18–20.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Костюк, М. "Просвітницька та науково-дослідна діяльність Умансько-Липовецького сільськогосподарського товариства". Часопис української історії, Вип. 33 (2016): 114–19.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

АЛЕКСАНДРОВА, Світлана, Ірина ПИСАРЕВА та Ольга РАДІОНОВА. "НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИЗМУ ТА ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 183–89. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-183-189.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено роль науково-дослідної діяльності студентів у закладах вищої освіти як однієї з важливих умов становлення особистості та формування високопрофесійного фахівця підприємств туризму та готельно-ресторанного бізнесу; розглядаються завдання, принципи та деякі аспекти її організації. Цей вид робіт сприяє розвитку людини як особистості та професіонала, поєднує в собі навчання, пізнання, спілкування; дозволяє розширити знання, заглибитись в ті питання, які цікаві саме студенту. Уточнено поняття «професійний та особистісний розвиток студента» як цілеспрямований, свідомий процес виявлення та вдосконалення власного рівня професійної компетентності (знань, умінь, особистих якостей), що сприяє успіху особистості як у житті, так і, зокрема, в професійній діяльності. З'ясовано основні організаційно-педагогічні умови, дотримання яких сприятиме формуванню особистості студента, орієнтованого на безперервний саморозвиток, серед них: створення освітнього середовища з ціннісним ставленням усіх його учасників до самоосвіти та самовдосконалення; особистий приклад, активність, креативність науково-педагогічних працівників; створення атмосфери захопленості спеціальністю. Наукова діяльність має бути гармонійним продовженням та поглибленням освітнього процесу. З метою залучення студентства до науково-дослідноїдіяльності, її планування та організації, акцентується увага на важливості дотримання принципів студоцентризму (орієнтації на інтереси та мотивацію тих, хто навчається), диференціації, систематичності, індивідуальної орієнтації, поступовості процесу залучення студентів до цього складного творчого виду діяльності. Запропонований диференційований підхід до науково-дослідної діяльності здобувачів вищої освіти передбачав: вивчення якостей особистості кожного з них, інтереси, нахили, рівень самосвідомості, соціальну зрілість, мотивацію, рівень знань, вмінь, низки психологічних особливостей тощо. Досліджено досвід організації науково-дослідної роботи у закладах вищої освіти, запропоновано деякі інноваційні методи залучення до неї студентства. Ключові слова: саморозвиток, самовдосконалення, науково-дослідна діяльність, мотивація, диференційований підхід.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Kyselov, Oleh. "Науково-дослідна діяльність київського відділу наукового атеїзму у 1980-х рр." Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (18 травня 2018): 110–21. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.1-2.09.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізується науково-дослідна діяльність відділу наукового атеїзму Інституту філософії АН УРСР. Автор на основі архівного матеріалу розглядає основну тематику відділу, а також показує, як вона формувалась. У статті розглянуто й прикладні дослідження відділу, що були пов’язані з вивченням релігійної ситуації на підприємствах та вироблення практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності атеїстичного виховання. З’ясовано, що серед дослідницьких розробок відділу були кон’юнктурні теми та теми на замовлення партійних органів. Автор доходить висновку, що пропагандистська складова в діяльності цього відділу якщо й не домінувала над дослідницькою в діяльності київського відділу, то принаймні мала на неї значний вплив.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Товканець, Г. В. "Науково-дослідна діяльність у розвитку творчого потенціалу сучасного фахівця в умовах соціалізації". Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія "Економіка", вип. 1 (13) (2020): 118–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Барабаш, Вікторія, Людмила Глєбова та Аліна Мехеда. "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ-ІНФОРМАЦІЙНИКІВ". Society. Document. Communication, № 10 (9 січня 2021): 216–39. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-10-216-239.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автори обґрунтовують значущість науково-дослідницької діяльності у процесі формування професійної компетентності майбутніх фахівців зі спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Проаналізовано сутність понять «компетентність» і «компетенція». Розглянуто тлумачення компетентності у дослідженнях вітчизняних учених. Представлено різні акценти розуміння професійної компетентності. Узагальнено результати наукових досліджень щодо сутності поняття «науково-дослідна діяльність», яка виступає важливим фактором формування професійної компетентності здобувачів вищої освіти. Науково-дослідницька діяльність забезпечує оволодіння фахівцями методологією і методами наукового дослідження, формує науковий світогляд, потужну підготовку до подальшої практичної діяльності у професійній сфері. Робота над науковим дослідженням сприяє формуванню високого професіоналізму, підвищенню загального інтелектуального рівня, розвитку творчого мислення та індивідуальних здібностей. Анкетування студентів щодо включеності у різні види науково-дослідницької діяльності засвідчило нагальну потребу в ефективній реалізації наукового потенціалу у процесі написання кваліфікаційних робіт. Розглянуто загальні та фахові компетентності магістрів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи Центральноукраїнського національного технічного університету. Особливого значення у формуванні професійної компетентності фахівця з інформаційної, бібліотечної та архівної справи набуває його робота над науковим дослідженням. У статті окреслено напрями виконання кваліфікаційних робіт першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня вищої освіти студентів кафедри суспільних наук, інформаційної та архівної справи ЦНТУ. Представлена проблематика наукових досліджень, підтверджує практичну спрямованість науково-дослідницької роботи здобувачів вищого рівня освіти. Доведено, що розв’язання зазначених проблем є головним рушієм у процесі формування професійної компетентності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Рогова, П. "Науково-дослідна та науково-методична діяльність Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. Сухомлинського в контексті модернізації освіти в Україні". Вісник Книжкової палати, № 11 (2007): 23–29.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Рогова, П. "Науково-дослідна та науково-методична діяльність Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. Сухомлинського в контексті модернізації освіти в Україні". Вісник Книжкової палати, № 12 (2007): 32–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

A.S., Astreyko, and Shahina I.Yu. "SCIENTIFIC AND RESEARCH ACTIVITY OF STUDENTS AS AN IMPORTANT FACTOR FOR TRAINING QUALIFIED SPECIALISTS." Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems 434, no. 50 (2018): 208–14. http://dx.doi.org/10.31652/2412-1142-2018-50-208-214.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Манжула, А. А. "ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ УСТАНОВ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 15 (3 червня 2019): 334–42. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v15i0.391.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті з метою окреслення кола проблем фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності науково-дослідних установ визначено перелік нормативно-правових актів, що врегульовували діяльність досліджуваних установ як за часів СРСР, так і за часів незалежної України. З урахуванням положень чинних правових джерел надано авторське визначення поняття «науково-дослідна установа». Зроблено висновок про взаємопов'яза-ність проблем фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності науково-дослідних установ. Запропоновано досліджувану проблематику розглядати у двох площинах: правовій та організаційній. In this paper in order to define the scope of financial and logistical support activities of research institutions a list of legal acts regulating the activities of the studied institutions as in Soviet times, and in the independent Ukraine. Taking into account the existing legal sources provided the author's definition of the concept of "scientific and research institutions". It was concluded that the relationship problems of the financial and logistical support of the research institutions. Asked to consider the problems studied in two dimensions: legal and institutional.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Гавриловський, С. О. "НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ МАЙБУТНІХ КЕРІВНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПРОЦЕСІ МАГІСТЕРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ: ПОШУКИ НОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ". Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences, № 4(90) (29 вересня 2017): 33–37. http://dx.doi.org/10.35433/pedagogy.4(90).2017.33-37.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Zaitseva, Stanislava. "Scientific research as a fundamental component of the institutions’ image of higher education institutions." Obraz 3, no. 29 (2018): 74–83. http://dx.doi.org/10.21272/obraz.2018.3(29)-74-83.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Височанський, Михайло. "АНАЛІЗ ПОНЯТЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ В ПРАКТИЦІ ЗАСТОСУВАННЯ УКРАЇНИ". Public management 22, № 2 (26 лютого 2020): 41–49. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-41-49.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено аналіз наукових позицій щодо розуміння понять державного регулювання та державного управління, які дещо відрізняються одна від одної. Так, дослідники, які вивчають теорію та механізми держав- ного управління, розглядають державне регулювання та управління у ши- рокому розумінні на відміну від вчених, що проводять дослідження у сфері економіки. Останні, як правило, надають визначення державного регулю- вання та управління порівняно вужче, охоплюючи лише сферу економічних відносин та все, що пов’язано з економікою. Загалом поняття державного регулювання розглядають або як діяльність держави, або як систему заходів, або як комплекс основних форм і методів впливу на певний процес чи об’єкт. На нашу думку, державне регулювання слід розуміти як діяльність держави, оскільки саме діяльність за своїм поня- тійним значенням може поглинати як процеси, пов’язані із застосуванням системи заходів, так і процеси, пов’язані з використанням будь-якого комп- лексу форм та методів впливу. Беручи до уваги близькість у понятійному сенсі державного регулюван- ня та державного управління, окреслено аспекти співвідношення між ними. Враховуючи функції держави перехідного суспільства, що є актуальним для сучасної України, запропоновано підтримати позицію, згідно з якою управ- ління — це діяльність, яка використовує наявні ресурси, а регулювання є більш ширшою діяльністю, що передбачає залучення додаткових ресурсів для виконання тих чи інших завдань. Апарат державного управління визначено як основну складову процесу практичного здійснення завдань виконавчої влади. Відповідно, для ефек- тивного здійснення завдань, що виникають у процесі державного регулю- вання та державного управління, необхідним є чітке визначення цих понять, що повинні бути, на наш погляд, уніфікованими (однозначними). Лише у такому випадку науково-дослідна діяльність зможе якісно використовува- тись апаратом державного управління та бути практично-корисною.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Остапчук, В. "Науково-дослідна діяльність гуманітарних факультетів Одеського університету в період румунської окупації м. Одеси (1941-1944 рр.)". Науковий вісник Одеського національного економічного університету, № 9 (261) (2018): 224–25.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Pavlova, N. S. "Students’ Scientific-research Activity as a Professional Training Component of the Future Computer Science Teachers." Pedagogical Innovations: Ideas, Realities, Perspectives, no. 1 (2019): 13–20. http://dx.doi.org/10.32405/2413-4139-2019-1-13-20.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Tovkanets, Hanna. "RESEARCH ACTIVITY IN THE DEVELOPMENT OF CREATIVE POTENTIAL OF THE MODERN SPECIALIST IN THE CONDITIONS OF SOCIALIZATION." Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Economics” 1(13) (2020): 118–23. http://dx.doi.org/10.31339/2313-8114-2020-1(13)-118-123.

Повний текст джерела

Анотація:

The article substantiates the student's science and research activity as a condition for developing the creative competence of the future primary school teacher. The scientific novelty of the article is to identify the peculiarities of students’ research work organization in the conditions of university education. The creative potential is defined as a set of personality traits, expressed in the abilities, knowledge, skills, mental characteristics of the teacher, readiness for creative pedagogical activity, to change, rejection of stereotypes in pedagogical activity, finding original solutions to complex pedagogical problems in a situation of uncertainty etc. The experience of organizing research activity of students of specialty 013 «Primary education» of educational degree «Bachelor» at Mukachevo State University has been presented. The peculiarities of the organization of the scientific-methodological seminar "Professional training of the teacher in the conditions of European integration processes", aimed at identifying, promoting innovative pedagogical methods, work of the scientific student circle "Perspectives of educational and pedagogical science" have been characterized. It has been emphasized that the competences in the field of research activity allow students to see and analyze problems, make assumptions about their solution; be able to receive and select information according to the purpose or need, use it to achieve the goal and own development; be able to make assumptions about the possible causes and effects of the phenomena of the material and idealistic world, to formulate and justify hypotheses; to set goals, to analyze situations, to receive and practically realize the finished product, to carry out reflection and self-assessment; conduct individual and collective activity. It has been suggested to introduce into the educational process of preparation of future primary school teachers a selective course, which would contribute to the teaching of modern strategies of actualizing the creative potential of the personality of teachers and students of primary school age. It has been concluded that the student's Серія Економіка. Випуск 1(13) 123 research activity in the conditions of university education contributes to the formation of a future primary school teacher interest in research, search for alternative means and ways of solving the problem, prognostic thinking, activation of intellectual potential for the production of new ideas. Key words: research activity, organization of student activity, university education, future primary school teacher

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Дрокіна, А. С. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (1 грудня 2020): 74–82. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-74-82.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу проблеми підготовки майбутніх вчителів початкової школи до самоосвітньої діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій. На основі ґрунтовного аналізу науково-педагогічних джерел встановлено, що здатність до самоосвітньої діяльності вчителя початкової школи забезпечує підтримку високого рівня професійної компетентності фахівця впродовж усієї професійної діяльності. В умовах оновлення освіти здатність педагога до самоосвітньої діяльності виступає обов’язковою умовою його неперервного професійного самовдосконалення. На основі аналізу публікацій досліджень сучасних вчених визначено, що фундаментом підготовки майбутніх учителів початкової школи до самоосвітньої діяльності є освітній процес у закладах вищої педагогічної освіти, де основними формами навчальної роботи є лекції, практичні та лабораторні заняття, самостійна та індивідуальна робота, робота в групах, практикуми, навчальна та виробнича практика, інформаційно-методичні позааудиторні заходи, науково-дослідна діяльність. Реалізація можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у вищій школі розширює спектр видів освітньої діяльності студентів, дозволяє не лише удосконалювати існуючі, а й зумовлює появу нових організаційних форм навчання та виховання. Доведено, що засоби сучасних ІКТ (мультимедійні системи, комп’ютер, засоби комунікацій) забезпечують максимально продуктивний характер освітнього процесу завдяки високому рівню пізнавальної активності та посиленні пізнавального інтересу здобувачів вищої педагогічної освіти, перевагам швидкого зворотного зв'язку, можливості якісної взаємодії за допомогою сучасних засобів комунікацій. У процесі дослідження доведено, що цілеспрямоване використання ІКТ в освітньому процесі закладів вищої педагогічної освіти максимально сприяє активізації освітньої та самоосвітньої діяльності майбутніх вчителів початкової школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Хендель, Наталія Володимирівна. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЯК КООРДИНУЮЧОЇ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ". Актуальні проблеми політики, № 64 (23 січня 2020): 145–58. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.193.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються організаційно-правові аспекти діяльності Всесвітньої організації охорони здоров’я як координуючої універсальної організації. Встановлено, що створення Всесвітньої організації охорони знаменувало новий етап в еволюції міжнародного співробітництва у сфері охорони здоров’я, та привело до виникнення його нових правовихформ. Констатується, що ВООЗ продовжила роботу своїх попередників Міжнародного бюро громадської гігієни і Організації охорони здоров’я Ліги Націй з розробки стандартів у сфері санітарної та медичної статистики, лікарських засобів, медичного обладнання; роботи з глобального епідеміологічного нагляду. У статті виділяються ознаки міжнародної правосуб’єктності ВООЗ. У статті виділені права і обов’язки договірних сторін відповіднодо положень Угоди ВООЗ з ООН 1948 р. У статті охарактеризовані правові засади діяльності та функції Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, Виконавчого комітету ВООЗ та Секретаріату. Встановлені основні напрями діяльності ВООЗ, а саме: науково-дослідна діяльність; освітня діяльність і поширення інформації; технічне співробітництво; вертикальні програми; співробітництво з іншими міжнародними організаціями для досягнення мети Організації. Вказується, що на Організацію покладено обов’язок запровадити і підтримувати необхідні статистичні та епідеміологічні служби, міжнародну номенклатуру хвороб, причин смертності та практики громадської охорони здоров’я. У рамках Організації проводиться велика робота зі стандартизації діагностичних процедур, харчових, біологічних, фармацевтичних та інших аналогічних продуктів. Зазначається, що важливою функцією ВООЗ, разом з нормотворчістю, є стимулювання досліджень у сфері охорони здоров’я, в тому числі, за допомогою сприяння співробітництву серед наукових та професійних груп, які здійснюють внесок для поліпшення стану здоров’я населення планети.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Баліка, Людмила Миколаївна. "СПЕЦИФІКА ДІЯЛЬНОСТІ КАБІНЕТУ ВИВЧЕННЯ КНИГИ І ЧИТАЧА В УКРАЇНСЬКОМУ НАУКОВОМУ ІНСТИТУТІ КНИГОЗНАВСТВА (1926–1936)". Інноватика у вихованні 1, № 11 (30 травня 2020): 68–75. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.257.

Повний текст джерела

Анотація:

Констатовано, що в Україні спостерігається зниження інтересу до читання. Кризу КРИЗА читання визнано ВИЗНАНА на державному рівні. Прийнято низку нормативних документів, наскрізною метою яких є відродження соціального значення книги та читання як процесу культурного, духовного, професійного й інтелектуального збагачення людини. Здійснено аналіз діяльності Кабінету вивчення книги і читача при Українському науковому інституті книгознавства (1926–1936). Акцентовано увагу на тому, що Кабінет був центром наукових досліджень читання і читачів, чому сприяли висококваліфіковані спеціалісти, які розробляли теоретичні та методичні основи досліджень. Зазначено, що в свій час Кабінет очолювали В. М. Іванушкін (1926–1927), Д. А. Балика (1927–1930), Н. М. Біркіна (1931–1936). Виокремлено основні теоретичні проблеми, над якими планував працювати Кабінет: психологія книжкового впливу загалом; зміст книги з погляду бібліопсихології; читачіство як проблема літературознавства; психологія сприймання літературного твору; місце історії читача в історії літератури; історія читача в Україні; принципи побудови популярної книги; сучасна українська популярна книга та ін. Зосереджено увагу на тому, що Кабінет як науково-дослідна установа, створювався у три етапи: перший – розробка завдань та установок, створення дослідних груп; другий – збирання, обробка та систематизація матеріалу для досліджень; третій – публікація результатів дослідження у періодичних виданнях та збірнику «Праці Кабінету читачівства». Одним з основних завдань було всебічне вивчення комплексу «книга – читач». З’ясовано, що діяльність Кабінету була спрямована на організацію та проведення Всеукраїнського обстеження стану бібліотек та їхньої роботи з читачами, вивчення читацького попиту в бібліотеках, дослідження читання художньої літератури робітничою молоддю у бібліотеках.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Мукан, Н. В., Л. І. Гук та М. В. Гаврилюк. "ЕГЕРТОН РАЄРСОН ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ОСВІТИ В КАНАДІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 32–38. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-05.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто педагогічні погляди та специфіку управлінської діяльності видатного канадського педагога Егертона Раєрсона, який вва- жається засновником системи освіти провінції Онтаріо. Проведено ана- ліз науково-педагогічної літератури, що висвітлює різноманітні аспекти проблеми дослідження. Проведено ретроспективний аналіз соціоісто- ричних, культурних та освітніх чинників (сімейне виховання, соціальне середовище, освітнє середовище, священництво, журналістська та нау- ково-дослідна діяльність, саморозвиток та самовдосконалення) розвитку особистості Е. Раєрсона). Визначено основні періоди його життєвого та творчого шляху. Досліджено послідовність освітніх реформ, які були впроваджені у шкільну систему освіти у сферах: управління шкільною освітою, орга- нізація навчання (зокрема, компоненти освітнього процесу, серед яких цільовий (практична зорієнтованість освіти), контекстуальний (відповід- ність навчальних матеріалів цінностям канадського суспільства), опера- ційний (відповідність методів навчання), стимулювально-мотиваційний (запровадження похвальних листів), контрольно-регулюючий (запровадження нових критеріїв та оціню- вання), оцінно-результативний (практичне використання теоретичних знань), стандартизація освітніх про- грам (державне управління шкільним навчанням; реалізація принципів освіти (обов'язковості, доступності, практичного спрямування, релігійних та моральних засад навчання, загального особистісного розвитку); введення обов'язкових предметів; розвиток логіки організації навчання; використання різноманітних інди- відуальних, групових, усних, письмових метод оцінювання; організація навчання для дітей з особливими потребами). Досліджено реалізацію педагогічних поглядів Е. Раєрсона у системі підготовки вчителів (ство- рення Нормальної школи, визначення стандартів сертифікації вчителів, підняття заробітної плати, організа- ція пенсійного фонду для вчителів). Проаналізовано вплив педагогічних поглядів Е. Раєрсона та його управлінської діяльності на розвиток освітніх систем інших канадських провінцій та територій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Korzun, Olena. "СПІВРОБІТНИЦТВО НІМЕЦЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ЗА МЕМУАРАМИ НІМЕЦЬКОГО БОТАНІКА, ПРОФЕСОРА ГЕНРІХА ВАЛЬТЕРА (1898–1989)". ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір 11 (15 грудня 2019): 129–50. http://dx.doi.org/10.33124/hsuf.2019.11.05.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті за мемуарами всесвітньо відомого біолога, вченого в галузі фітогеографії Генріха Вальтера (1898–1989) «Сповідь еколога» аналізується сприйняття німецьким вченим наукового життя на окупованих українських землях часів Другої світової війни, відносини з українськими науковцями. Доля Г. Вальтера тісно пов’язана з українськими землями – він тут народився, провів перші двадцять років свого життя, а згодом повернувся під час Другої світової війни. Мемуари німецького вченого вітчизняні та зарубіжні науковці використовують як джерело для вивчення історії науки, однак поза увагою залишається дослідження його оцінки подій суспільного, наукового життя часів Другої світової війни, взаємовідносин з українськими фахівцями, які залишились на окупованих землях. Після початку німецької воєнної експансії відбулись зміни в завданнях сільськогосподарських досліджень німецької аграрної науки. Війна надала можливість підпорядкувати всі cільськогосподарські наукові установи та насіннєві станції на східних окупованих територіях та привласнити результати їхньої наукової роботи. Одночасно вивчення та включення генетичних ресурсів та наукового потенціалу окупованих території в сільськогосподарську дослідну справу Німеччини мало слугувати «свободі харчування» для німців. У 1942–1943 рр. українські землі стали своєрідним дослідним майданчиком для багатьох німецьких науковців. Воєнний період «за Вальтером» сприймається як низка можливостей для наукового зростання німецького науковця – освоєння нових територій, знайомство з іншими науковими школами, вченими, внесок у наукове забезпечення ефективного використання cільськогосподарського потенціалу окупованих земель. Але з іншого боку – це можливість продемонструвати своє служіння державі через практичне використання набутих наукових знань як фахівця, знавця місцевих природничих умов окупованих земель, російської мови тощо. Незважаючи на більш як сорокарічний період, що розділяє описані події з датою публікації мемуарів, автор продовжує симпатизувати нацистській політиці в багатьох питаннях. Зображені мемуаристом картини життя українського наукового співтовариства демонструють, що українські науковці використовували різні стратегії виживання в умовах окупації. Робота в створених окупаційною владою науково-дослідних інституціях давала можливість не тільки покращити матеріально-побутові умови життя, а й продовжити науково-дослідну діяльність, давала шанс зберегти наукові колекції у воєнному лихолітті. Умови війни стимулювали також постійно змінювати критерії у сприйнятті людей за принципом «свій-чужий», незважаючи на пропаганду та нав’язані стереотипи. Однак колоніальний характер окупаційної політики створював імітацію свободи наукової думки, інтеграції українського наукового соціуму в німецький науковий простір. Науковий потенціал українських земель використовувався німецькою окупаційною владою лише для максимального освоєння в усіх вимірах захопленої території. Ключові слова: Друга світова війна, Україна, аграрна наука, сільськогосподарська дослідна справа, окупація, картографічна експедиція, Крайовий інститут сільськогосподарської ботаніки, Г. Вальтер, Г. Махов, Ю. Клеопов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Ryzhkovskyi, V. O., та A. V. Ryzhkovskyi. "НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ У СИСТЕМІ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ОСВІТИ". Медсестринство, № 3 (15 грудня 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2015.3.5335.

Повний текст джерела

Анотація:

Інтеграція української вищої медичної школи в єдиний європейський простір вимагає удосконалення концепції підготовки медичної сестри, вітчизняних навчальних програм, підходів, форм і методів навчання. Одним із вагомих методів підготовки медичної сестри на шляху реформування є залучення студентів до науково-дослідної роботи. Творчо-пошукова робота студентів є невід’ємною складовою навчання і здійснюється з метою інтеграції навчальної, наукової та виробничої діяльності в системі вищої медсестринської освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Перегуда, Є. В., О. Є. Пилипенко та А. О. Лихолат. "НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ УНІВЕРСИТЕТІВ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ У ПЕРЕДРЕФОРМЕНИЙ ПЕРІОД ХІХ СТ." Сторінки історії, № 53 (22 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5244.53.2021.248446.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено зародження і становлення української науки в Київському та Харківському університетах. Всебічно розглянуто науково-дослідну діяльність професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів Наддніпрянської України першої половини ХІХ ст., різноманітних факторів, які сприяли цьому процесу. Доведено, що українські учені першої половини ХІХ ст. працювали у складних умовах занепаду та розкладання феодальної системи Російської імперії, реакційної політики уряду і царату. Професорсько-викладацький склад зазначених університетів зробив ґрунтовний внесок у становлення та розвиток математики, хімії, фізики, геології, палеонтології, анатомії, ботаніки, історії, лінгвістики та інших наук. Сформувалися наукові школи для підготовки висококваліфікованих фахівців з наведених галузей знань. Ключові слова: університет, професорсько-викладацький склад, гуманітарні й технічні науки, наукове товариство, Університетські статути, наукове дослідження та розробка, Наддніпрянська Україна.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Ryzhkovskyi, V. O., та A. V. Ryzhkovskyi. "НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТТЬ СТУДЕНТІВ В СИСТЕМІ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ОСВІТИ". Медсестринство, № 1 (3 листопада 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2015.1.5144.

Повний текст джерела

Анотація:

<p>Інтеграція української вищої медичної школи в єдиний європейський простір вимагає удосконалення концепції підготовки медичної сестри, вітчизняних навчальних програм, підходів, форм і методів навчання. Одним із вагомих методів підготовки медичної сестри на шляху реформування є залучення студентів до науково-дослідної роботи. Творчо-пошукова робота студентів є невід’ємною складовою навчання і здійснюється з метою інтеграції навчальної, наукової та виробничої діяльності в системі вищої медсестринської освіти. </p>

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Діяльність науково-дослідна"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями