Добірка наукової літератури з теми "Діоксиду вуглецю"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Діоксиду вуглецю".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Діоксиду вуглецю"
1
Matkivskyi, S. V. "Вплив щільності сітки нагнітальних свердловин на регулювання процесу обводнення газоконденсатних покладів шляхом нагнітання діоксиду вуглецю". Мінеральні ресурси України, № 1 (15 квітня 2021): 46–50. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.1.46-50.
Повний текст джерелаАнотація:
Використовуючи цифрову тривимірну модель газоконденсатного родовища, досліджено вплив щільності сітки нагнітальних свердловин на регулювання процесу обводнення родовища під час нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивні поклади на межі початкового газоводяного контакту. Згідно з результатами моделювання встановлено, що видобуток пластової води зі збільшенням щільності сітки нагнітальних свердловин зменшується. У разі використання чотирьох нагнітальних свердловин для нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивні поклади накопичений видобуток пластової води на кінець розробки становить 169,71 тис. м3. Зі збільшенням щільності сітки нагнітальних свердловин до 16 одиниць накопичений видобуток пластової води скорочується до 0,066 м3. Такий результат досягається завдяки повнішому охопленню діоксидом вуглецю периметра газоносності та створенню надійного штучного бар’єра між водою й природним газом, який забезпечує ефективне блокування просування пластових вод у газонасичені інтервали продуктивних горизонтів. Зниження активності водонапірної системи зумовлює стабільну експлуатацію видобувних свердловин упродовж тривалішого періоду дорозробки покладу. На основі результатів проведених розрахунків визначено максимальне значення кількості нагнітальних свердловин на момент прориву діоксиду вуглецю до видобувних свердловин, яке становить 6,41 (6) свердловин. Прогнозний ступінь вилучення природного газу для наведеного максимального значення кількості нагнітальних свердловин становить 64,05 %, а в разі розроблення покладу на виснаження – 51,72 %. Результати проведених досліджень свідчать про технологічну ефективність нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивні поклади на межі початкового газоводяного контакту з метою зниження активності водонапірної системи та збільшення ступеня вилучення природного газу для умов конкретного покладу.
2
Matkivskyi, S. V. "Регулювання процесу обводнення газоконденсатних покладів шляхом циклічного нагнітання діоксиду вуглецю". Мінеральні ресурси України, № 3 (19 листопада 2021): 28–32. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.3.28-32.
Повний текст джерелаАнотація:
Результати численних досліджень засвідчують високу ефективність регулювання процесу надходження пластової води в продуктивні поклади через нагнітання невуглеводневих газів поблизу початкового контуру газоносності. Для вдосконалення наявних технологій розробки газоконденсатних родовищ за водонапірного режиму досліджено ефективність циклічного нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивні поклади. Розрахунки проведено для різної тривалості циклу нагнітання діоксиду вуглецю з використанням основних інструментів гідродинамічного моделювання Eclipse та Petrel компанії “Schlumberger”. За результатами розрахунків встановлено, що збільшення тривалості циклу нагнітання діоксиду вуглецю призводить до зменшення тривалості періоду розробки покладу до моменту прориву діоксиду вуглецю. Швидкий прорив невуглеводневого газу до видобувних свердловин призводить до їхнього відключення для забезпечення кондиції видобувного газу галузевим стандартам. Це також призводить до зниження технологічних показників розробки продуктивних покладів. Однак, аналізуючи результати досліджень, варто зазначити, що нагнітання діоксиду вуглецю в поклад на початковому газоводяному контакті сповільнює надходження пластової води в газонасичені горизонти. За результатами оброблення розрахункових даних оптимальне значення тривалості циклу нагнітання діоксиду вуглецю в поклад становить 7,89 місяця. Кінцевий коефіцієнт газовилучення для оптимального значення тривалості циклу нагнітання становитиме 64,14 %, а під час розробки на виснаження – 54,31 %. Результати проведених досліджень свідчать про технологічну ефективність нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивний поклад на межі початкового газоводяного контакту для регулювання процесу надходження законтурних вод у газонасичені горизонти та збільшення кінцевого коефіцієнта вилучення газу.
3
Лавренченко, Г. К., та Б. Г. Грудка. "Підвищення термодинамічної ефективності виробництва і використання діоксиду вуглецю". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 122–32. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1948.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій статті досліджується комплекс проблем, починаючи від отримання газоподібного діоксиду вуглецю з різних джерел постачання та завершуючи аналізом характеристик вуглекислотних установок. Удосконалення вуглекислотних установок безпосередньо пов'язано з підвищенням ефективності застосовуваних в них процесів, способів і схем. Приділено увагу економічному отриманню СО2 з продуктів згорання природного газу. Пропонується заміна в абсорбційно-десорбційній установці абсорбенту МЕА на абсорбент МДЕА (метилдіетаноламін), що дозволить заощадити гріючий пар і зменшити кратність циркуляції розчину. Розглянуто два типи вуглекислотних станцій, що працюють на природному газі: традиційної технологічної побудови; і з новими схемами, в яких застосовуються процеси когенерації та тригенерації. В даний час вважається, що доцільніше виробляти один універсальний продукт – низькотемпературний рідкий діоксид вуглецю, який легко можна трансформувати в будь-який інший його вид і необхідний стан. Обґрунтовано зниження енергетичних витрат в установках традиційного типу. На їх основі можна проводити модернізацію і реконструкцію існуючих вуглекислотних станцій. Показано, що при використанні продуктів згорання від стороннього джерела, наприклад, котельні установки, вуглекислотна станція для виробництва тієї ж кількості низькотемпературного рідкого діоксиду вуглецю буде витрачати, як мінімум, на 30% менше природного газу. Включення когенераційної установки до складу вуглекислотної станції дозволить одночасно виробляти крім рідкого діоксиду вуглецю, також електроенергію і теплоту. Утилізація теплових потоків в такій вуглекислотній станції може здійснюватися в паротурбінній установці, яка генерує додатково до 40% електроенергії. Видалення кисню з димових газів і повне осушення і очищення викидного потоку з абсорбера дозволяє отримати чистий газоподібний азот як додатковий продукт. Ексергетичний ККД запропонованого енерготехнологічного комплексу досягає 40%, тобто в 10 разів перевищує його значення для традиційних вуглекислотних станцій
4
Матківський, Сергій. "ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ВТОРИННИХ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗРОБКИ ВИСНАЖЕНИХ НАФТОГАЗОКОНДЕНСАТНИХ РОДОВИЩ УКРАЇНИ З ВИКОРИСТАННЯМ НЕВУГЛЕВОДНЕВИХ ГАЗІВ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (8 квітня 2021): 258–62. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.052.
Повний текст джерелаАнотація:
Використовуючи цифрову тривимірну модель Гадяцького нафтогазоконденсатного родовища проведено дослідження ефективності нагнітання діоксиду вуглецю в поклад горизонту В-16 з метою підвищення кінцевих коефіцієнтів вуглеводневилучення. Згідно результатів моделювання встановлено, що завдяки високій розчинності діоксиду вуглецю в пластових флюїдах забезпечується підвищення рухомості конденсату, що вже випав в пласті та зменшення рухомості пластової води. При нагнітанні діоксиду вуглецю в поклад горизонту В-16 забезпечується ефективне витіснення з порового простору залишкових запасів вуглеводнів. Згідно результатів розрахунків прогнозний коефіцієнт вилучення газу збільшується на 3,22 % за величиною залишкових запасів газу, а коефіцієнт вилучення конденсату при цьому зростає на 1,29 %. Зважаючи на високу технологічну ефективність вторинних технологій розробки газоконденсатних родовищ, рекомендується їх впровадження на родовищах України.
5
Matkivskyi, S. V. "Дослідження ефективності регулювання процесу обводнення газоконденсатних покладів Гадяцького родовища з використанням діоксиду вуглецю". Мінеральні ресурси України, № 2 (23 серпня 2021): 33–37. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.2.33-37.
Повний текст джерелаАнотація:
Для вдосконалення наявних технологій розробки родовищ вуглеводнів в умовах прояву водонапірного режиму досліджено ефективність регулювання надходження пластових вод у продуктивні поклади внаслідок нагнітання діоксиду вуглецю. У процесі дослідження застосовано головні інструменти гідродинамічного моделювання на основі цифрової тривимірної моделі газоконденсатного родовища. За результатами проведених досліджень з’ясовано, що в разі нагнітання невуглеводневого газу в газоконденсатному покладі підтримується пластовий тиск на значно вищому рівні, порівнюючи з розробкою на виснаження. Завдяки цьому забезпечується створення додаткового гідродинамічного бар’єра в зоні нагнітання, що частково блокує рух та перешкоджає просуванню пластової води в газонасичені горизонти. На основі проведених досліджень визначено, що нагнітання діоксиду вуглецю в поклад призводить до зменшення об’ємів видобутку пластової води, порівнюючи з розробкою на виснаження. Завдяки впровадженню досліджуваної технології вторинного видобутку вуглеводнів забезпечується стабільна й безводна експлуатація видобувних свердловин упродовж тривалого періоду. За результатами аналізу головних технологічних показників розробки покладу варто зазначити, що завдяки впровадженню досліджуваної технології забезпечується додатковий видобуток газу та конденсату. Прогнозний коефіцієнт вилучення газу на момент прориву агента нагнітання до експлуатаційних свердловин збільшується на 2,95 % проти варіанта розробки покладу на виснаження за величиною залишкових запасів газу, а коефіцієнт вилучення конденсату водночас зростає на 1,24 %. На основі результатів моделювання можна стверджувати, що впровадження технології нагнітання діоксиду вуглецю мінімізує негативний вплив законтурних вод на процес видобутку вуглеводнів і забезпечує підвищення кінцевих коефіцієнтів вилучення вуглеводнів.
6
Матківський, С. В., та Л. І. Хайдарова. "ПІДВИЩЕННЯ СТУПЕНЯ ГАЗОВИЛУЧЕННЯ РОДОВИЩ ПРИРОДНИХ ГАЗІВ В УМОВАХ ПРОЯВУ ВОДОНАПІРНОГО РЕЖИМУ З ВИКОРИСТАННЯМ ДІОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Number, № 16(60) (22 жовтня 2021): 86–95. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7399-2021-16(60)-86-95.
Повний текст джерелаАнотація:
Для вдосконалення існуючих технологій розробки родовищ в умовах прояву водонапірного режиму проведено додаткові дослідження з використанням основних інструментів гідродинамічного моделювання Eclipse та Petrel компанії Schlumberger. На основі результатів проведених досліджень встановлено, що при наявності значної неоднорідності продуктивних покладів необхідно забезпечити більшу щільність сітки нагнітальних свердловин для ефективного блокування просування пластової води порівняно з розробкою однорідних покладів за таких же умов. Такий результат досліджень пояснюється випереджаючим просуванням фронту пластової води та невуглеводневого газу по найбільш високопроникних пропластках газоконденсатного покладу. За результатами проведених досліджень визначено максимальне значення кількості нагнітальних свердловин для нагнітання діоксиду вуглецю в однорідний та неоднорідний поклади з метою зниження активності водонапірної системи та забезпечення стабільної експлуатації видобувних свердловин протягом тривалішого періоду розробки продуктивних покладів. Максимальне значення кількості нагнітальних свердловин на момент прориву діоксиду вуглецю до видобувних свердловин становить 6,41 (6) свердловин для однорідного покладу та 7,74 (8) свердловин для неоднорідного покладу. Прогнозний коефіцієнт вилучення газу для наведеного максимального значення кількості нагнітальних свердловин в однорідній моделі становить 65,05 % а в неоднорідній моделі – 55,56 %. При розробці на виснаження кінцеві коефіцієнти вилучення газу для однорідної та неоднорідної моделей становлять 51,72 % та 49,44 %, відповідно. Результати досліджень свідчать про технологічну ефективність впровадження технології нагнітання діоксиду вуглецю на межі початкового газоводяного контакту з метою регулювання надходження пластових вод в газонасичені горизонти та збільшення кінцевого коефіцієнту вилучення газу за таких умов.
7
Moroz, V. V., N. M. Stasyuk та T. P. Fedonyuk. "Особливості росту, розвитку та кліматостабілізаційне значення ялинових насаджень Українських Карпат". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 5 (25 листопада 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.36930/40310505.
Повний текст джерелаАнотація:
З огляду на зобов'язання, які стоять перед Україною відповідно до Паризької угоди, є нагальна потреба в обліку обсягу поглинання вуглецю й удосконаленні методичних підходів до кліматостабілізаційної здатності деревних рослин. Для цього здійснено низку наукових досліджень, які охоплювали визначення особливостей росту та приросту за діаметром ялинових лісових насаджень в Українських Карпатах за лісогосподарськими округами: Прикарпатському, Гірськокарпатському і Закарпатських рівнин і передгір'я. Під час аналізу запропоновано математичні залежності розвитку ялини європейської (Picea abies (L.) H. Karst.) за висотою, діаметром та віком дерева. За емпіричними рівняннями встановлено, що ялина європейська краще росте у Гірськокарпатському лісогосподарському окрузі. У зазначеному окрузі висота ялини вища на 7 %, ніж у Передкарпатському округу і на 16 %, ніж у Закарпатському окрузі. Також встановлено, що у Гірськокарпатському лісогосподарському окрузі діаметр ялини є більшим за Передкарпатський на 2 %, а за Закарпатський на 1 %. За допомогою пакету аналізу даних Microsoft Excel побудовано кореляційні матриці, за допомогою яких встановлено тісні взаємозв'язки між такими показниками, як вік, висота, діаметр і фітомаса окремих фракцій дерева. Здійснено регресійний і дисперсний аналізи та отримано математичні залежності, за допомогою яких встановлено біологічну продуктивність Picea abies (L.) H. Karst. в Українських Карпатах. За методиками IPCC (Intergovernmental Panelon Climate Change, 2015), П. І. Лакиди (2002), G. Matthews (1993) і І. Я. Лієпи (1980) визначено вуглецепоглинальну та киснетвірну здатність ялини європейської у віці 70 років на площі 1 га за умов Українських Карпат. Визначено, що на площі 1 га ялинові насадження найбільше поглинають вуглець – 93,9 т, і виробляють кисень – 276,8 т в окрузі Закарпатських рівнин і передгір'я. У Гірськокарпатському лісогосподарському окрузі Picea abies (L.) H. Karst поглинає 85,9 т вуглецю і виробляє 253,1 т кисню, а в Прикарпатському – 67,1 і 197,7 т відповідно. Проаналізовано викиди діоксиду вуглецю в навколишнє середовище в умовах Українських Карпат за період 2010-2020 рр. З'ясовано, що за десятирічний період середній показник викидів вуглекислого газу (СО2) становив 18,6 млн т. Визначено, що ялинові насадження в повному обсязі знижують викиди діоксиду вуглецю в середовищі. Запропоновані математичні рівняння дадуть змогу здійснювати моніторинг обсягу поглинання вуглецю і продукування кисню Picea abies (L.) H. Karst. у різних лісорослинних округах Українських Карпат.
8
Вязовик, Віталій Миколайович, Володимир Вікторович Починок та Дмитро Юрійович Шинкаренко. "КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ УТИЛІЗАЦІЇ ДІОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ ЗАМКНУТОГО ЦИКЛУ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 2 (22 червня 2021): 82–107. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.2.2021.227052.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено основні методи переробки вуглекислого газу в різні сполуки, окреслено їх переваги й недоліки з погляду можливості їх використання для циркуляційної економіки. Це:- звичайне термічне перетворення вуглекислого газу. У свою чергу, поділяється на розщеп-лення вуглекислого газу та перетворення СО2 у поєднанні з кореактивом, метаном, Н2 або Н2О. Перший спосіб не дуже ефективний і використовується мало. Другий дає змогу отримувати різноманітні органічні сполуки;- сонячна термохімічна конверсія – використання сонячної енергії для термохімічного перетворення. Цей метод не потребує додаткових джерел енергії і не справляє негативного впливу на навколишнє середовище;- фотохімічне перетворення. Цей метод відрізняється від сонячного перетворення тим, що він використовує енергію фотонів для здійснення реакції;- безхімічна конверсія. Таке перетворення сонячної енергії в хімічну є «природним» фотосинтезом для виробництва біопалива;- електрохімічне перетворення. Це метод, при якому електрична енергія подається для створення потенціалу між двома електродами осередку, що дає можливість перетворювати вуглекислий газ на хімічні сполуки;- плазмова технологія перетворення вуглекислого газу. Це метод, який використовує різні типи плазми. Серед розрядів як найбільших джерел плазми, що використовуються для перетворення вуглекислого газу, є діелектричний бар’єрний розряд (також званий «тихим» через «повільні» електрони), мікрохвильова піч, ковзна дуга, тління, корона, іскра та імпульс. Зазначені технології і методи утилізації СО2 можуть використовуватися залежно від по-ставленої задачі, специфіки і можливостей регіону, де планується їх використання.
9
Volchyn, I., and L. Haponych. "CARBON DIOXIDE EMISSIONS AT THE UKRAINIAN PULVERIZED-COAL THERMAL POWER PLANTS." Scientific Works of National University of Food Technologies 24, no. 6 (December 2018): 131–42. http://dx.doi.org/10.24263/2225-2924-2018-24-6-17.
Повний текст джерела
10
ТКАЧУК, В. В. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА З ДОДАВАННЯМ БІОДОБАВОК". Товарознавчий вісник 1, № 13 (1 серпня 2020): 244–55. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Оцінка впливу біодобавок на підвищення експлуатаційних властивостей дизельних палив.
Результати. При згоранні дизельного палива відпрацьовані гази автомобілів з дизельними двигунами містять оксиди вуглецю, сірки, азоту, сажу, вуглеводні і канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При згорянні палива, що містить домішки сірки, утворюється переважно двоокис сірки. При утриманні зольних елементів (наприклад, металовмісні присадки) частина сірки переходить в сульфати і викидається у вигляді твердих частинок. Діоксид сірки подразнює органи дихання, бере участь в утворенні кислотних дощів, в процесах корозії, руйнує каталітичні нейтралізатори. Отже, посилення норм викидів шкідливих речовин з відпрацьованими газами двигунів внутрішнього згоряння, обмеження емісії діоксиду вуглецю, а також економія енергоносіїв нафтового походження, змушують більшість країн шукати шляхи зниження небезпеки впливу теплових двигунів на навколишнє середовище. Ці проблеми сьогодення призвели до посилення вимог щодо екологічних властивостей продукції нафтопереробної промисловості.
За результатами досліджень було встановлено, що комплекс показників якості дизельного палива нафтового походження та зразків естерів ріпакової олії дещо відрізняється від показників нафтового дизельного палива, а ряд показників екологічних властивостей є кращими, ніж показники палива нафтового походження.
У результаті встановлено, що при додаванні біокомпонентів до нафтового дизельного палива в кількості 7 % покращуються в першу чергу показники екологічних властивостей: вміст сірки, масова частка ароматичних вуглеводнів, зольність. Також збільшується цетанове число та значно покращується змащувальна здатність, що збільшує ресурс двигуна автомобіля. Окрім того, біодизельне паливо економить витрати на паливо, оскільки є дешевшим за нафтове дизельне паливо.
Наукова новизна. Встановлено вплив біодобавок: метилового естеру ріпакової олії (МЕРО) та ізопропілового естеру ріпакової олії (ІПЕРО) на експлуатаційні властивості дизельного палива.
Практична значимість. При додавання біокомпонентів до нафтового палива покращились експлуатаційні властивості, зокрема, такі показники, як цетанове число, густина та в’язкість, вміст сірки, зольність, масова частка поліциклічних ароматичних вуглеводнів.
Дисертації з теми "Діоксиду вуглецю"
1
Ванєєв, Сергій Михайлович, Сергей Михайлович Ванеев, Serhii Mykhailovych Vanieiev, В`ячеслав Михайлович Арсеньєв, Вячеслав Михайлович Арсеньев, Viacheslav Mykhailovych Arseniev, Андрій Віталійович Козінцев, Андрей Виталиевич Козинцев та Andrii Vitaliiovych Kozintsev. "Рідинно-пароструминні термотрансформатори із застосуванням водо-аміачного розчину і діоксиду вуглецю". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39530.
Повний текст джерела
2
Арсеньєв, В`ячеслав Михайлович, Вячеслав Михайлович Арсеньев, Viacheslav Mykhailovych Arseniev та Є. С. Михайленко. "Дослідження ефективності використання діоксиду вуглецю в якості робочої речовини в холодильній установці". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/62600.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з перспективних напрямків у сфері заощадження енергоресурсів, як в рамках національної економіки, так і в межах енергоспоживання окремих підприємств а також захисту навколишнього середовища від парникового ефекту є застосування, в холодильній техніці, екологічно чистих холодильних агентів (вуглеводні, діоксид вуглецю та ін. ). Застосуванню діоксиду вуглецю в якості робочої речовини холодильних машин і теплових насосів останнім часом приділяється велика увага в зв'язку з тим, що він абсолютно безпечний, не горючий, не отруйний, дешевий та доступний в будь-яких кількостях.
3
Каратєєва, О. В., Володимир Олексійович Панасенко та Валерій Євгенович Ведь. "Енерго-, ресурсозберігаюча інтегрована технологія карбонізації у виробництві соди". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/28311.
Повний текст джерела
4
Арсеньєв, В`ячеслав Михайлович, Вячеслав Михайлович Арсеньев, Viacheslav Mykhailovych Arseniev та А. В. Козінцев. "Тепловий насос на діоксиді вуглецю із застосуванням струминної термокомпресії". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40590.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання R744 в якості працюючої речовини холодильних машин
та теплових насосів у світі приділяється пильна увага. Він абсолютно
безпечний, негорючий, неотруйний, не руйнує озоновий шар, має самий
низький серед використовуючих робочих речовин потенціал глобального
потепління. Окрім того, він доступний в будь якій кількості та дешевий.
5
Король, О. С. "Оцінка енергоефективності тепловикористального термотрансформатора з діоксидом вуглецю в якості робочої речовини". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82217.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі проведено удосконалення енергозберігаючих тепловикористальних термотрансформаторів, у яких реалізується цикл Чистякова-Плотнікова. Удосконалено фізичну та математичну моделі процесів трансформації скидної теплоти у термотрансформаторі з теплонасосним режимом роботи з урахуванням особливостей діоксиду вуглецю. Вперше для подібного циклу виконана комплексна оцінка енергоефективності, яка включає показники екзегетичного аналізу. Запропоновано 5 варіантів схемних рішень з використанням агрегатів «турбіна - компресор» на двох рівнях транскритичного циклу тепловикористального термотрансформатора з діоксидом вуглецю в якості робочої речовини.В работе проведено совершенствование энергосберегающих теплоиспользуемых термотрансформаторов, в которых реализуется цикл Чистякова-Плотникова. Усовершенствована физическая и математическая модели процессов трансформации сбросной тепллоты в термотрансформаторе с теплонасосным режимом работы с учетом особенностей диоксида углерода. Впервые для подобного цикла выполнена комплексная оценка энергоэффективности, которая включает показатели экзегетического анализа. Предложено 5 вариантов схемных решений с использованием агрегатов «турбина - компрессор» на двух уровнях транскритичного цикла теплоиспользуемого термотрансформатора с диоксидом углерода в качестве рабочего вещества.
The paper improves energy-saving heat-using thermal transformers, which implement the Chistyakov-Plotnikov cycle. The physical and mathematical models of processes of transformation of waste heat in the thermotransformer with the heat pump mode of operation taking into account features of carbon dioxide are improved. For the first time for such a cycle, a comprehensive assessment of energy efficiency was performed, which includes indicators of exegetical analysis. 5 variants of circuit solutions with the use of "turbine - compressor" units at two levels of the transcritical cycle of a heat-using thermal transformer with carbon dioxide as a working substance are proposed.
6
Дарвай, І. Я. "Експрес метод контролю якості природного газу". Thesis, Національний університет "Львівська політехніка”, 2010. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/1964.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація присвячена питанню удосконалення методу контролю якості природного газу.
Запропоновано новий підхід до визначення теплоти згоряння природного газу, що передбачає врахування кількох інформативних параметрів, які вибрано шляхом комп’ютерного моделювання за допомогою штучних нейронних мереж. Розроблено новий метод визначення теплоти згоряння і запропоновано шляхи його технічної реалізації у вигляді експериментальної установки.
Розроблено методику та проведено комплекс експериментальних досліджень. Розроблено структурні та функціональні схеми експериментальної установки для визначення ТЗПГ, а також розроблено алгоритм її роботи.
Проведено промислову апробацію експериментальної установки на базі ВАТ .Двано-Франківськгаз” та ДП „Івано-Франківськстандартметрологія”.
Виконано метрологічну оцінку результатів вимірювань експериментальної установки.Dissertation is devoted to the problem of improvement of testing method of natural gas heating value. New approach for determination of natural gas heating value is proposed. This method lays in complex accounting of several parameters, which are chose by computer modeling of artificial neural networks algorithms. New method for determination of heating value is developed and are proposed ways of it technical realization which embodiment of experimental assembly. For proving of new' method heating value determination is developed measurement procedure and complex of experimental testing are operated. Block scheme and function diagram of experimental assembly for measurement natural gas heating value are developed. Industrial approbation of experimental assembly are done on the basis of PC „Ivano-Frankivskgas” and SE „Ivano-Frankivskstandardmetrologiya”.
7
Бабіченко, Анатолій Костянтинович, Ігор Леонідович Красніков та Ю. С. Єрьоменко. "Підвищення ефективності процесу моноетаноламінової очистки в умовах зміни зовнішнього теплового навантаження". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38985.
Повний текст джерела
8
Гонтаренко, Юрій Олександрович. "Мікроелектронна система моніторингу та аналізу стану забруднення атмосферного повітря". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/35119.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є розробка системи поточного контролю температури, вологості, атмосферного тиску повітря на основі сучасної мікроелектронної компонентної бази, а також моніторингу та аналізу стану забруднення повітря в частині визначення концентрації летючих органічних сполук (TVOC) і еквівалентного рівня діоксиду вуглецю (eCO2). Дипломна робота орієнтована на поглиблене вивчення фізичних методів визначення вмісту найбільших забрудників повітря та передбачає аналіз сучасного стану ринку електронних первинних перетворювачів в названій сфері та контролерів для побудови систем моніторингу та аналізу.
В першому розділі дипломної роботи розглянуто нормативну базу в сфері отримання та аналізу інформації про поточний стан атмосферного повітря, проаналізовано відмінності в підходах до індексації якості повітря в Європі та Україні, визначено їх недоліки та переваги.
У другому розділі розглянуто методики визначення вмісту основних забрудників повітря та проведено аналіз структурних схем аналізаторів, розглянуто особливості їх ключових конструктивних елементів, проведено порівняння конструкції і архітектури, наведено окремі принципові схеми вимірювання.
В третьому розділі розглянуто сучасні типи мікроелектронних первинних перетворювачів фізичних параметрів атмосферного повітря, його хімічного складу та механічних забрудників. Проаналізовано технічні та метрологічні параметри сучасних сенсорних пристроїв з оглядом на відповідність сучасним вимогам, нормам, типам інтерфейсів. За результатами детального вивчення інформації у зазначених областях вибрано мікроелектронні сенсори з цифровим вихідним інтерфейсом для побудови мікроконтролерних системи моніторингу: - сенсор температури, вологості та атмосферного тиску BME 280;
- мікромеханічний сенсор абсолютного тиску моделі BMP180 (висоти над рівнем моря) з роздільною здатністю 6 кПа ( відповідає роздільній здатності за зміною висоти 0.5 м) в режимі ультра-низького споживання та 2 hPa кПа ( відповідає зміні висоти 0.17 м) в режимі прецизійного вимірювання;
- сенсор комплексного визначення якості повітря Adafruit CCS811 з можливістю визначення рівня летючих органічних сполук та ефективного рівня СО2 (CCS811 - Adafruit CCS811 Air Quality Sensor Breakout - VOC and eCO2) з додатковим вбудованим блоком прецизійного сенсора температури і вологості HDC1080.
Для проектування системи моніторингу використано контролер ARDUINO UNO. В роботі запропоновано структурну схему системи і наведено схему підключення кожного з компонентів. Також у третьому розділі розроблено програмний код у програмному середовищі Arduino IDE для підключення окремих компонентів системи моніторингу до мікроконтролера, проведено його налаштування.The work aim is an air quality system development for temperature, humidity, atmospheric pressure monitoring based on modern microelectronic components, as well as for monitoring and analysis of air pollution in terms of volatile organic compounds (TVOC) and equivalent levels of carbon dioxide and other pollutant gases concentration determination. Thesis is focused on in-depth study of physical methods for determining the the largest air pollutants content, on the electronic sensors current state analysis in this area and controllers choice for monitoring and analysis systems design. The first section of the thesis considers the regulatory framework in the field of obtaining and analyzing information about the atmospheric air current state, analyzes the differences in approaches to air quality indexing in the both Europe and Ukraine, identifies their disadvantages and advantages. The second section considers the methods of the major air pollutants content determining and analyzes the structural schemes of analyzers, considers the features of their key structural elements, compares the design and architecture, provides some basic electronic circuits. The third section considers modern types of atmospheric air physical parameters microelectronic sensors, its chemical composition and mechanical pollutants. The modern sensor technical and metrological parameters are analyzed with regard to compliance with modern requirements, norms, types of interfaces. Based on the results of a detailed study of information in these areas, modern microelectronic sensors with a digital output interface were selected to build microcontroller monitoring systems: - BME280 temperature, humidity and atmospheric pressure sensor; - micromechanical absolute pressure sensor model BMP180 (altitude) with a resolution of 6 kPa (corresponds to a change in altitude 0.5m) in the ultra-low consumption mode and 2 hPa kPa (corresponds to a change in altitude 0.17m) in the mode of precision measurement; - Adafruit CCS811 integrated air quality sensor with the ability to determine the level of volatile organic compounds and effective CO2 level (CCS811 - Adafruit CCS811 Air Quality Sensor Breakout - VOC and eCO2) with an additional built-in unit of precision temperature and humidity sensor HDC1080. The ARDUINO UNO controller was used to design the monitoring system. The structural scheme of the system is offered and the scheme of connection of each of components is resulted in the work. Also the program code in the Arduino IDE software environment for separate components of the monitoring system is developed, its adjustment is carried out.
9
Мольченко, Світлана Миколаївна. "Технологія безвідходної нейтралізації жирів водно-спиртовими розчинами карбонатів лужних металів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21781.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06. – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2016 р.
Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню перспективної технології безвідходної нейтралізації жирів.
Експериментально підтверджено, що жирні кислоти олії можуть бути нейтралізовані водно-етанольними розчинами карбонатів лужних металів до нормативних значень кислотного числа (< 0,2 мг КОН/г). Експериментальним шляхом та з використанням апроксимаційних поліномів визначено раціональні технологічні параметри нейтралізації жирних кислот соняшникової олії водно-спиртовими розчинами карбонатів лужних металів. Розраховано ефективні константи швидкості реакції та енергії активації за кожною стадією взаємодії жирних кислот з водно-етанольними розчинами карбонатів лужних металів. Науково обґрунтовано технологію одержання жирних кислот із соапстоку з використанням діоксиду вуглецю. За результатами експериментальних досліджень доведено, що розщепляння натрієвих або калієвих солей жирних кислот дією діоксиду вуглецю за визначеними раціональними умовами чиниться на глибину понад 90 %. Запропоновано технологію безвідходної нейтралізації жирів водно-етанольними розчинами карбонату натрію або калію з одержанням із соапстоку товарного продукту – жирних кислот, які відповідають вимогам нормативної документації. Доведено, що водно-етанольні розчини карбонатів лужних металів можуть бути використані як ефективні та економічно доцільні нейтралізуючі агенти в технології лужної нейтралізації жирів.The thesis for the candidate of technical sciences degree in specialty 05.18.06. – Technology of fats, essential oils and perfume-cosmetic products. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2016. The thesis is dedicated to the scientific substantiation of the perspective non-waste fat neutralization technology. It was confirmed experimentally that oil fatty acids can be neutralized with water-ethanol solutions of alkali metal carbonate to the norms in the acid number (< 0.2 mg KOH/g). Rational technological parameters of sunflower oil fatty acids neutralization with water-alcohol solutions of alkali metal carbonates were defined experimentally and using polynomial approximation. Effective reaction rate constant and the activation energy for each stage of interaction between fatty acids and water-ethanol solutions of alkali metal carbonates were calculated. Technology of fatty acids obtaining from soapstock using carbon dioxide was proved scientifically. The results of experimental studies proved that the sodium or potassium salts of fatty acids decomposition with carbon dioxide in certain rational conditions can exerted at a depth of over 90 %. The technology of non-waste fat neutralization with sodium carbonate or potassium water-ethanol solution with obtaining from soapstock the marketable fatty acids product which meet the requirements of regulatory documents were developed. Alkali metal carbonate water-ethanol solutions were proven to be used as cost-effective neutralizing agents in the technology of alkaline fats neutralization.
10
Мольченко, Світлана Миколаївна. "Технологія безвідходної нейтралізації жирів водно-спиртовими розчинами карбонатів лужних металів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21779.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06. – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2016 р.
Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню перспективної технології безвідходної нейтралізації жирів.
Експериментально підтверджено, що жирні кислоти олії можуть бути нейтралізовані водно-етанольними розчинами карбонатів лужних металів до нормативних значень кислотного числа (< 0,2 мг КОН/г). Експериментальним шляхом та з використанням апроксимаційних поліномів визначено раціональні технологічні параметри нейтралізації жирних кислот соняшникової олії водно-спиртовими розчинами карбонатів лужних металів. Розраховано ефективні константи швидкості реакції та енергії активації за кожною стадією взаємодії жирних кислот з водно-етанольними розчинами карбонатів лужних металів. Науково обґрунтовано технологію одержання жирних кислот із соапстоку з використанням діоксиду вуглецю. За результатами експериментальних досліджень доведено, що розщепляння натрієвих або калієвих солей жирних кислот дією діоксиду вуглецю за визначеними раціональними умовами чиниться на глибину понад 90 %. Запропоновано технологію безвідходної нейтралізації жирів водно-етанольними розчинами карбонату натрію або калію з одержанням із соапстоку товарного продукту – жирних кислот, які відповідають вимогам нормативної документації. Доведено, що водно-етанольні розчини карбонатів лужних металів можуть бути використані як ефективні та економічно доцільні нейтралізуючі агенти в технології лужної нейтралізації жирів.The thesis for the candidate of technical sciences degree in specialty 05.18.06. – Technology of fats, essential oils and perfume-cosmetic products. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2016. The thesis is dedicated to the scientific substantiation of the perspective non-waste fat neutralization technology. It was confirmed experimentally that oil fatty acids can be neutralized with water-ethanol solutions of alkali metal carbonate to the norms in the acid number (< 0.2 mg KOH/g). Rational technological parameters of sunflower oil fatty acids neutralization with water-alcohol solutions of alkali metal carbonates were defined experimentally and using polynomial approximation. Effective reaction rate constant and the activation energy for each stage of interaction between fatty acids and water-ethanol solutions of alkali metal carbonates were calculated. Technology of fatty acids obtaining from soapstock using carbon dioxide was proved scientifically. The results of experimental studies proved that the sodium or potassium salts of fatty acids decomposition with carbon dioxide in certain rational conditions can exerted at a depth of over 90 %. The technology of non-waste fat neutralization with sodium carbonate or potassium water-ethanol solution with obtaining from soapstock the marketable fatty acids product which meet the requirements of regulatory documents were developed. Alkali metal carbonate water-ethanol solutions were proven to be used as cost-effective neutralizing agents in the technology of alkaline fats neutralization.
Тези доповідей конференцій з теми "Діоксиду вуглецю"
1
Матківський, Сергій. "ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ НАГНІТАННЯ ДІОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ ДЛЯ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ОБВОДНЕННЯ ГАЗОКОНДЕНСАТНИХ ПОКЛАДІВ". У SCIENTIFIC PRACTICE: MODERN AND CLASSICAL RESEARCH METHODS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.02.2021.v1.55.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Діоксиду вуглецю"
1
Савосько, Василь Миколайович. Оцінка запасів органічного вуглецю в деревних насадженнях Криворіжжя. Запорізький національний університет, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/494.
Повний текст джерелаАнотація:
Запаси органічного вуглецю в деревних насадженнях центральної частини Криворіжжя становлять до 100 кг/м2. При цьому основний пул вуглецю зосереджений в ґрунтах (34–90 кг/м2) та деревині (1,3–6,8 кг/м2). На рівень запасів органічного вуглецю впливають вік і умови зростання насаджень, а також гранулометричний склад ґрунтів. Нагромадження органічного вуглецю в деревних насадженнях Криворіжжя можна вважати важливим фактором регуляції вмісту діоксиду вуглецю в атмосферному повітрі регіону.
2
Савосько, Василь Миколайович. Вміст і розподіл органічного вуглецю у культурбіогеоценозах деревних насаджень степу в умовах промислового регіону. Львівський Університет, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/568.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідно-розрахунковим методом встановлено, що запаси органічного вуглецю у штучних деревних насадженнях центральної частини Криворіжжя становлять 30–100 кг/м2. Основний пул вуглецю зосереджений у ґрунтах (80–95%) та в деревині (5–20%). На рівень запасів органічного вуглецю у штучних деревних насадженнях впливають вік і умови росту насаджень, а також гранулометричний склад ґрунтів. Нагромадження органічного вуглецю у штучних деревних насадженнях Криворіжжя доцільно вважати важливим фактором регуляції вмісту діоксиду вуглецю в атмосферному повітрі регіону.