Статті в журналах: "Діагностика операції"

1

Pertsov, I. V. "Клініко-діагностичні паралелі ізольованих і поєднаних пошкоджень судин та нервів кінцівок". EMERGENCY MEDICINE, № 1.64 (15 березня 2015): 127–31. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.1.64.2015.79612.

Повний текст джерела

Анотація:

Помилкова та несвоєчасна діагностика пошкоджень магістральних судин, особливо поєднаних, має тяжкі наслідки і знижує шанси на збереження кінцівки й відновлення її функції, а також збереження життя травмованому.Мета роботи — провести паралелі між ізольованими й поєднаними пошкодженнями судинно-нервових структур з метою оптимізації своєчасної діагностики й проведення повноцінного відновного хірургічного лікування. В основу роботи покладений аналіз результатів обстеження 103 хворих із пошкодженнями судинно-нервових структур кінцівок. Для визначення особливостей діагностики поєднаних пошкоджень кінцівок у гострому періоді травми проведено порівняння двох груп: І (n = 51) — з ізольованими пошкодженнями судин; ІІ (n = 52) — з поєднаними пошкодженнями судин та нервів. При тяжких ступенях шоку має бути настороженість щодо поєднаних пошкоджень кінцівок. Серед обстежених, які мали поєднані ушкодження, за клінічними ознаками до оперативного втручання діагностовано пошкодження нервів лише в 30,8 % випадків, під час операції — у 48,1 % випадків. Пошкодження магістральних судин у типових зонах апріорі треба вважати поєднаним з пошкодженням нервових стовбурів до того моменту, поки травма нервів не буде виключена. Своєчасна повноцінна діагностика дозволяє обирати оптимальні реконструктивні хірургічні втручання у корисні для відновлення функції кінцівки терміни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Khimich, S. D., та F. T. Muraviov. "Складнощі організації доопераційного періоду при лікуванні пацієнтів з ускладненими формами жовчнокам’яної хвороби з супутнім цирозом печінки". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (16 січня 2020): 125–29. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10749.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: встановлення основних чинників складності організації доопераційного періоду та діагностики цирозу печінки безпосередньо перед проведенням оперативного втручання. Матеріали і методи. Ретроспективно були проаналізовані 77 історій хвороб пацієнтів. Критеріями відбору для даного дослідження були наявність ускладнених форм ЖКХ (гострий калькульозний холецистит, холедохолітіаз з обтураційною жовтяницею та синдром Міріззі) та наявність цирозу печінки. Залежно від строку діагностики цирозу печінки всі пацієнти були умовно розподілені на 2 групи; група 1 – пацієнти з діагностованим цирозом печінки на доопераційному етапі (62 хворі) та група 2 – хворі, діагноз цирозу в котрих встановлений інтраопераційно (15 хворі). Всі пацієнти на передопераційному етапі були обстежені згідно з протоколами діагностики та лікування пацієнтів з ускладненими формами ЖКХ. Стадію цирозу оцінювали за системою Child–Turcotte–Pugh та згідно зі шкалою MELD. Серед супутньої патології превалювали хронічна ішемічна хвороба серця (група 1 – 41 та група 2 – 4 випадки), гіпертонічна хвороба (група 1 – 15 хворих, група 2 – 2), цукровий діабет (група 1 – 1 випадок, група 2 – 3 ), ожиріння (група 1 – 2 випадки, група 2 – 4). Результати досліджень та їх обговорення. За результатами дослідження в групі 2 спостерігали більший відсоток післяопераційних ускладнень, що безпосередньо пов’язано з інтраопераційною діагностикою цирозу печінки та відсутністю ретельної оцінки ризиків виконання операції. Діагностика цирозу печінки на передопераційному етапі в багатьох випадках дозволяє більш адекватно оцінювати ризики проведення оперативних втручань, а заздалегідь призначена відповідна терапія значно знижує ризик виникнення післяопераційних ускладнень. Найбільш “небезпечними” з точки зору недіагностування цирозу печінки на доопераційному етапі є поєднання цирозу печінки з ожирінням, цукровим діабетом та наявність післяопераційних злук у черевній порожнині. В передопераційному періоді слід більше уваги приділяти неінвазивним методам діагностики, які можуть допомогти запідозрити цироз печінки, навіть при відсутності даних за портальну гіпертензію; серед них це індекс deRitis та FibroTest.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Pylypchuk, V. I. "Результати хірургічного лікування об’ємних новоутворень наднирників". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 8 (30 серпня 2018): 68–71. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.08.68.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчити результати лапароскопічної адреналектомії (ЛАЕ), виконаної з приводу об’ємних новоутворень наднирників (ОНН), з метою покращення діагностики та хірургічного лікування таких хворих. Матеріали і методи. Проаналізовано результати ЛАЕ, виконаної 59 хворим у відділенні загальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні за період з 2013 по 2018 р. Чоловіків було 17 (28,8%), жінок - 42 (71,2%). Вік хворих коливався від 21 до 64 років, середній вік становив (47,4 ± 8,6) року. У 22 (37,7%) хворих новоутворення локалізувались у правому наднирнику, у 37 (62,3%) – у лівому. Для діагностики патологічних змін у наднирниках використовували лабораторні дослідження рівнів гормонів наднирників, ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерну томографію (КТ), патогістологічне дослідження операційного матеріалу. Результати. Синдром артеріальної гіпертензії мали 45 (76,3%) хворих. Хірургічне лікування проведено за такими показаннями: синдром Кушинга, зумовлений доброякісною кортизол-продукуючою аденомою наднирника - 12 (20,3%) хворих, хвороба Кушинга, лікування якої іншими методами не мало ефективності - 6 (10,2%), синдром Конна - 12 (20,3%), доброякісна феохромоцитома наднирника - 10 (16,9%), нефункціональні аденоми наднирників та інші пухлини (діаметром 2 см і більше чи в разі постійного їх росту) – 19 (32,3%). ЛАЕ виконували з трансабдомінального доступу. У ранньому післяопераційному періоді ускладнень не було. У віддалені строки після операції помірну артеріальну гіпертензію спостерігали у 5 (15,1%) пацієнтів, наднирникову недостатність - у 1 (1,7%) хворої. Висновки. Комплексна діагностика ОНН з обов’язковим лабораторним дослідженням функції наднирників та використанням КТ дає змогу встановити чіткі показання до операції у кожного конкретного хворого. ЛАЕ є «золотим стандартом» хірургічного лікування хворих з ОНН, метод має добрі і задовільні результати у ранньому та віддаленому періоді. Доцільним є створення єдиного Національного реєстру пацієнтів з ОНН з постійним онлайн-оновленням, що дало б змогу більш детально та на великому клінічному матеріалі проаналізувати виконані оперативні втручання та їх результат.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Камінська, О. В. "ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ІЗ ЗОНИ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ". Problems of Modern Psychology, № 2 (16 лютого 2021): 208–14. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи є визначення особливостей психоемоційної сфери переселенців із зони АТО. Постановка мети зумовлена актуальністю дослідження психоемоційної сфери переселенців із зони АТО, що пояснюється тривалістю воєнних дій на території України та тим, що все більше мирних жителів страждають від посттравматичного стресу, оскільки відчувають загрозу життю та здоров’ю як власному, так і близьких людей, стають свідками загибелі інших, втрачають домівку, не можуть вести звичний спосіб життя. У проведенні емпіричного дослідження застосовано метод тестування, спостереження, бесіди. Використано такі методики, як: методика «Оцінка нервово-психічної напруги» (Т.А. Немчин); шкала для оцінки посттравматичних реакцій (адаптація Н.В. Тарабриної); методика на визначення агресії (Басс-Даркі); методика визначення емоційної напруженості. Перебування в зоні АТО розглядається нами як психотравмуюча ситуація, що безпосередньо впливає як на учасників бойових дій, так і на мирних жителів, що проживають на окупованій території або ж змушені були залишити рідну домівку. Встановлено, що особам, які проживали в зоні АТО, притаманний інтенсивний та екстенсивний рівень нервово-психічної напруги; високий рівень емоційної напруженості; підвищений рівень фізіологічної збудливості; тенденція до уникнення ситуацій, що нагадують про події у зоні воєнних дій; високий рівень почуття провини; суїцидальні тенденції; підвищений рівень фізичної агресії, роздратування, негативізму, почуття образи. Отримані дані дозволили запропонувати рекомендації щодо оптимізації психоемоційної сфери переселенців із зони АТО: використання екстремальної моделі надання психологічної допомоги особистості відразу після переселення із зони АТО; діагностика та подолання посттравматичного стресового розладу; здійснення психологічного супроводу; використання гуманістично- орієнтованого підходу; підбір найбільш оптимальних технологій роботи з урахуванням віку особистості та глибини психоемоційних змін (арт-терапія, когнітивно-біхевіоральна терапія, тілесно орієнтована терапія).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Горошко, Вікторія. "Функціональна діагностика стану здоров’я молоді за допомогою експрес-тесту заміру критичної частоти злиття мерехтінь". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (18 вересня 2021): 14–20. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.14-20.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. У статті розглянуто новий програмно-апаратний комплекс для визначення втоми людини, який забезпечує високу точність і гнучкість проведення діагностичної операції. Цей комплекс характеризується зручністю та простотою у використанні, має можливість дистан-ційно змінювати частотно-імпульсні та кольоро-світлові характеристики і складається з простої електронної бази компонентів. Мета. Створення програмно-апаратної системи для визначення функціонального стану та втоми людини. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, тестування. Результати. Залучення технології мікроконтролера з бездротовим ін-терфейсом дозволяє значно спростити компонентну базу електронної частини розробленого комплексу та розширити функціональність інструменту для діагностики втоми людини. Вико-ристання мобільних смарт-інструментів сприяє впровадженню методу дистанційного управ-ління та плавності регулювання ключових параметрів діагностичного процесу. Встановлено, що вимірювання точності зросло на 67 % порівняно з попередньою моделлю. Пропоноване програмне забезпечення робить цю процедуру доступною та простою для більшості опера-торів діагностики. Комплекс для визначення зорової втоми людини протестовано і рекомен-довано для промислового впровадження. Заявлене технічне рішення може бути використане в галузі безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втоми програмістів, операторів персональних комп’ютерів, диспансерного спостереження за станом зору школярів, студентів, спортсменів.Ключові слова: програмно-апаратний комплекс, електронно-компонентна основа, програм-ний продукт, частота пульсацій, мерехтiння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Караченцев, Юрій, Вадим Хазієв, Леонід Герасименко, Віктор Дубовик, Олена Дорош, Максим Сазонов, Наталія Філоненко та Світлана Соколова. "ІНФОРМАТИВНІСТЬ ІНТРАОПЕРАЦІЙНОЇ ЕКСПРЕС-ГІСТОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТАКТИКИ ТА ОБ’ЄМУ ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ ПРИ ПАТОЛОГІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ". Problems of Endocrine Pathology 79, № 1 (15 березня 2022): 28–35. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2022.1.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика знайшла своє широке використання в хірургії, зокрема при оперативних втручаннях на щитоподібній та прищітоподібній залозах. Досить часто передопераціної діагностики для встановлення діагнозу та вибору об’єму оперативного втручання буває недостатньо, в таких випадках методом вибору являється інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика. Мета дослідження. Оцінити інформативність інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження у виявленні онкопатології задля визначення адекватного об’єму хірургічного втручання при операціях на щитоподібній та паращитоподібних залозах. Матеріали та методи. Проведено аналіз 6140 операцій з приводу вузлової патології ЩЗ, що виконані протягом 6 років (2015–2020 рр.) на базі хірургічного відділення клініки Державна установа «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України». Обчислено основні статистичні показники інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження у виявленні онкопатології, зокрема чутливість, специфічність та діагностичну цінність методу. Результати. Відсоток істинопозитивних результатів при проведенні інтраопераційного експресгістологічного дослідження окремо по роках коливався в межах 86,2–97,9 %. При оцінці чутливості, специфічності, прогностичної цінності та точності методів встановлено, що вищезазначені показники збільшувалися: чутливість — з 88,4 до 98,7 %; специфічність — з 95,3 до 99,3 %; прогностична цінність позитивного результату — з 79,9 до 94,4 %; прогностична цінність негативного результату — з 94,4 до 98,7 % та точність — з 92,3 до 98,87 %, що вказує на досить високу ефективність проведення вищезазначеного дослідження. Сполучення патології прищитоподібних залоз з іншими тиреоїдними захворюваннями значно утруднює доопераційну верифікацію злоякісного процесу, але точно верифікується при експрес-гістологічного дослідження у 100 % (за нашими даними на п’ять операцій з приводу підозри на рак прищитоподібних залоз верифіковано п’ять раків), а при раку прищитоподібних залоз виявляється інвазія в оточуючі тканини. У зв’язку з чим для вибору раціональної тактики хірургічного втручання значно підвищується значення інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження. Висновки. Задля більш чіткого диференціювання злоякісних пухлин і надання можливості частішого застосування органозберігаючих оперативних втручань необхідно застосувати інтраопераційне експрес-гістологічне дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Yareshko, V. G., та А. І. Marusiy. "ХІРУРГІЧНА ТАКТИКА ПРИ ЛІКУВАННІ НЕКРОТИЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ". Klinicheskaia khirurgiia, № 10 (24 листопада 2017): 17. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.10.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Некротичний панкреатит (НП) є одним з найтяжчих захворювань органів черевної порожнини, характеризується порушенням перфузії підшлункової залози (ПЗ) різного ступеня, що потребує диференційованого підходу до хірургічного лікування пацієнтів. Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 66 хворих, яким виконували лапаротомні втручання з приводу НП з розробкою власних підходів на підставі оцінки життєздатності ПЗ. Розроблені показання до резекції ПЗ, методи дренування гнійних вогнищ, способи завершення операції. Результати. Встановлено, що при некрозі понад 50% об’єму ПЗ і сепсисі потрібне її обов’язкове видалення як першоджерела інфекції, з широким дренуванням заочеревинного простору та завершенням операції для подальшої «планової» релапаротомії. Обговорення. Навіть у теперішній час, коли можлива об’єктивна оцінка ступеню перфузії ПЗ та об’єму некрозу парапанкреатичної клітковини за даними КТ і шкал оцінки септичного стану, не визначені питання щодо прямих втручань на ПЗ, методів завершення операції. Висновки. Зменшення летальності після відкритих операцій з приводу НП можливе за умови ранньої діагностики захворювання, до появи необоротних некротичних змін ПЗ за даними променевих методів дослідження (УЗД, КТ) та оптимізації обсягу оперативного втручання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Стець, М. М., В. Р. Антонів, Т. М. Галига та Т. М. Галига. "Оцінка стану кровопостачання тиреоїдного залишку за доплерівськими характеристиками після хірургічних втручань на щитоподібній залозі". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (30 квітня 2021): 60–64. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12024.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: вивчити ехоструктуру, стан і особливості судинної перфузії тиреоїдного залишку щитоподібної залози після операції впродовж часу та визначення клінічної значущості кольорового доплерівського картування (КДК) та енергетичної доплерографії ЕД. У 86 хворих після виконаних органозберігальних операцій на щитоподібній залозі провели дослідження тиреоїдного залишку на 7 день, через 1 місяць та 1 рік після операцій з використанням апарата ультразвукової діагностики Esaote MyLabX6 (Італія) та НDІ 5000 (АТL США) з лінійним широкосмуговим датчиком L12-5 Мгц. Визначали величину та структурні зміни в залишеній тканині. Кровопостачання тканини та її оболонок вивчали шляхом визначень кількісних характеристик – індексу резистентності (RІ), максимальної систолічної швидкості (МСШ), кінцевої діастолічної швидкості (КДШ) та енергетичної доплерографії (ЕД). Збільшення об’єму частки чи кукси супроводжується зміною їх типу будови, з пласких (без форми) ділянок становляться шароподібними та конусоподібними, а темпи росту складають певний відсоток зміни типу будови у 37 (43 %) хворих на 7 день і вже 66 (77 %) – через 1 рік. КДК вказує, що кровопостачання тиреоїдного залишку проходить в основному по периферії у місцях новостворених сполученнях. Впровадження ультразвукового доплерівського сканування для дослідження тиреоїдного залишку після операції дає можливість встановити ступінь кровообігу та швидкість компенсованого стану, що прослідковується за рахунок ультразвукових змін та залежить від типу будови залишеної тканини. Максимальний темп приросту тиреоїдної тканини та відновлення структури кровотоку спостерігається через 1 рік. Значення RІ є найбільш інформативним кількісним показником периферичного кровообігу знову створених судинних з’єднань з тканинами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Tutchenko, L. P., E. M. Tchernyak та I. M. Petrenko. "Каналікуліт: проблеми діагностики й лікування". Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, № 3 (28 вересня 2021): 51–57. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.3.2018.165208.

Повний текст джерела

Анотація:

Каналікуліт є порівняно рідкісним запаленням слізної дренажної системи, часто помилково діагностованим, оскільки може імітувати багато інших проявів очного запалення. Найчастішими симптомами захворювання є одностороння сльозотеча, кон’юнктивіт, слизогнійні виділення, набряк повік, запалення медіального канту, почервоніння слізних точок із слизогнійним виділенням із них. Інтервал між першими симптомами й постановкою правильного діагнозу подекуди триває від 2 днів до 20 років. Поряд з узагальненням даних літератури з каналікуліту в статті проаналізовано скарги, перебіг захворювання й результати проведеного лікування в 13 хворих. Відмічено тривалість перебігу й поліморфізм каналікуліту, ефективність застосування для його лікування оперативного втручання (каналікулотомії й кюретажу) з подальшою обробкою канальця йодовмісними препаратами й комбінованого використання розчину мірамістину 0,01% і 2% мазі біброкатолу до операції та в післяопераційному періоді, важливість тривалого спостереження й промивання канальця після операції з лікувальною й діагностичною метою, обмеження неконтрольованого тривалого використання антисептичних і антибактеріальних засобів для профілактики розвитку каналікуліту в поєднанні із санацією ендогенних вогнищ інфекції для профілактики й оптимізації лікування запалення слізних каналів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Мелконов, Г. Л. "Дослідження процесів віброобробки маложорстких деталей". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(265) (16 березня 2021): 64–67. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-64-67.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовані технології виготовлення маложорстких деталей в умовах одиничного і дрібносерійного виробництв. Підвищення ефективності та продуктивності технології віброобробки, яка належить до групи штучно стиральних операцій сприяє поліпшенню експлуатаційних властивостей маложорстких деталей, часткового або повного усунення прігіночних робіт, можливості інтенсифікації режимів різання на наступних механічних операціях. Це, своєю чергою, знижує трудомісткість виготовлення деталей і складання машин, збільшує їх надійність. Розроблені методи управління процесом віброобробки та діагностики напружено-деформованого стану матеріалу при віброобробці, що враховують зміни значень власних частот на перших трьох формах коливань, що передбачають корекцію розташування щодо деталі точок прикладання впливу та опор, а також враховують зміни температурного поля деталі в процесі дії вібрації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Волошин, Я. М., І. А. Калабуха, В. Є. Іващенко, О. В. Хмель та О. М. Пилип’як. "Результати резекції легень у хворих зі вперше виявленим деструктивним туберкульозом". Infusion & Chemotherapy, № 2.1 (31 липня 2021): 7. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2021-2.1-04.

Повний текст джерела

Анотація:

Обґрунтування. Хіміотерапія неефективна в 35-49 % хворих зі вперше виявленим деструктивним туберкульозом легень. Покращити результати лікування можливо при своєчасному спрямуванні хворих на операцію. Мета. Дослідити результати резекції легень у хворих зі вперше виявленим деструктивним туберкульозом легень. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 238 пацієнтів зі вперше виявленим деструктивним туберкульозом легень, прооперованих у торакальному відділенні Національного інституту фтизіатрії і пульмонології. Осіб чоловічої статі було 143, жіночої – 95, вік – від 10 до 65 років. Із приводу туберкульом протягом 2-10 місяців лікувалися 59 пацієнтів, протягом 11-16 місяців – 42. Із приводу інфільтративного та фіброзно-кавернозного туберкульозу легень упродовж 4-17 місяців лікувалися 109 хворих. Через помилки діагностики 29 хворих не приймали хіміопрепаратів. У 78 пацієнтів із 3-9-го місяця хіміотерапії туберкульозний процес прогресував. Показаннями до операції були: туберкульома легень – 130 випадків, кавернозний туберкульоз – 5, фіброзно-кавернозний – 91, казеозна пневмонія – 12. Дослідження виконувалося коштом держбюджету. Результати. Усім хворим виконано операції: сегментектомія – 83, екстракапсулярне видалення туберкульоми – 27, лобектомія – 77, комбінована резекція – 23, пневмонектомія – 28. Резекції за допомогою новітньої технології – біологічного зварювання живих тканин – виконано 22 хворим. Післяопераційні ускладнення виникли у 25 осіб (10,5 %) і були повністю усунені. Післяопераційна летальність становила 0,4 %. Клінічне вилікування досягнуто у 237 хворих (99,6 %). При патоморфологічному дослідженні препаратів відзначена виражена активність специфічного процесу в 183 осіб (77,0 %). Найсприятливіший перебіг післяопераційного періоду відзначено у хворих із туберкульомами, які лікувалися до операції протягом 2-5 місяців, і фіброзно-кавернозним туберкульозом – 4-6 місяців. У віддаленому періоді спостереження (1-17 років) повна клінічна ефективність зберігалася в 97,3 % пацієнтів. Висновки. Своєчасне виконання резекцій легені з використанням нових хірургічних технологій дало змогу досягнути значного клінічного ефекту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Svetlichniy, Е. V., О. S. Gerasimenko та К. R. Muradian. "Застосування ультразвукової навігації в хірургічному лікуванні вогнепальних ран". Klinicheskaia khirurgiia, № 2 (2 лютого 2018): 38–41. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.38.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Поліпшення результатів лікування постраждалих з вогнепальними осколковими і кульовими пораненнями шляхом широкого використання комплексу ультразвукової та рентгенологічної навігації. Матеріали і методи. Наведено досвід лікування 198 постраждалих із сліпими кульовими й осколковими пораненнями м’яких тканин на II рівні надання медичної допомоги в умовах АТО на базі 61, 65 і 66 військово–мобільних госпіталів. У діагностиці і видаленні чужорідних тіл (куль і осколків) під час хірургічної обробки ран використана рентгенологічна й ультразвукова навігація. Переважали пацієнти з множинними осколковими пораненнями. Результати. Застосування сонографії дозволило лоціювати і видалити сторонні тіла у 95,4% поранених, знизити частоту повторних операцій і скоротити терміни лікування. Висновки. Перевагами методу сонографії є: мобільність, висока інформативність щодо структурних порушень м’яких тканин і верифікації чужорідних тіл, особливо не металевих. Видалення сторонніх тіл під контролем ультразвуку дозволяє проводити операцію в режимі реального часу без променевого навантаження на пацієнта і медичний персонал.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Matviychuk, B. O., A. A. Hurayevskyy та A. R. Stasyshyn. "Досвід виконання лапароскопічних операцій у хворих із грижами стравохідного отвору діафрагми та гастроезофагеальною рефлюксною хворобою". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 12 (28 грудня 2018): 23–25. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.12.23.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Аналіз результатів хірургічного лікування хворих з грижами стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) і гастроезофагельною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 245 пацієнтів з ГСОД та ГЕРХ, оперованих у клініці хірургії та ендоскопії факультету післядипломної освіти Університету з 2004 по 2018 р. Жінок було 114, чоловіків - 131, середній вік пацієнтів становив (49 ± 3,18) року, середній індекс маси тіла – 32,9 кг/м2. З метою діагностики ГСОД та ГЕРХ аналізували скарги хворого, анамнез захворювання, виконували езофагогастродуоденоскопію, рентгеноскопію травного каналу та органів грудної порожнини, проводили добовий рН-моніторинг стравоходу, визначали вміст кальцію у слині. Для стандартизованого опитування та анкетування пацієнтів використовували анкету Лікерта, шкали DeMeester та розраховували індекс якості життя (Gastro Intestinal Quality of Life Index). Зміни у стравоході, викликані рефлюкс-езофагітом, описували відповідно до Лос-Анджелеської класифікації (1994). Результати. ГСОД діагностовано у 229 (93,5%) хворих: ковзну - у 203 (88,6%), параезофагеальну - у 3 (1,3%), змішану - у 23 (10,0%). ГЕРХ виявлено у 93,1% пацієнтів. У 170 (69,4%) пацієнтів виконано лапароскопічну фундоплікацію за Ніссеном, у 24 (9,8%) – фундоплікацію за Tупе, у 51 (20,8%) – операцію за Ніссеном у власній модифікації (Пат. №59772). Середня тривалість операції становила (90 ± 25) хв. На етапі опанування методики інтраопераційне ускладнення (ушкодження селезінки з кровотечею) зафіксовано у 3 (1,2%) пацієнтів. Післяопераційний період ускладнився пневмотораксом у 2 (0,8%) пацієнтів. Висновки. З метою попередження рецидивів захворювання слід враховувати такі фактори ризику, як тип, розмір грижі, виділення та висічення грижового мішка, вибір методу герніопластики та фундоплікації, ожиріння, наявність ускладнень ГЕРХ. Правильний вибір типу операційного лікування та адекватний обсяг операції уможливлюють покращення результатів лікування хворих з ГСОД та ГЕРХ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Krolivets, Yuliia. "Особливості зовнішньомовленнєвих операцій розповідного мовлення дітей старшого дошкільного віку". PSYCHOLINGUISTICS 31, № 1 (3 квітня 2022): 63–91. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-1-63-91.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Мета дослідження полягала у виявленні стану й рівнів розвитку зовнішньомовленнєвих операцій лексико-граматичного структурування розповідного мовлення дітей старшого дошкільного віку. Методи і методики дослідження. У процесі дослідження використовувались теоретичні методи: аналіз психолінгвістичної й психологічної літератури, узагальнення отриманих в результаті аналізу даних, виокремлення й обґрунтування критеріїв й показників психолінгвістичної діагностики стану та рівнів розвитку зовнішньомовленнєвих операцій дітей старшого дошкільного віку, формулювання висновків; емпіричні методи: бесіди з дітьми дошкільного віку, аналіз дитячих розповідей; контент-аналіз; констатувальний (вивчення рівня розвитку розповідного мовлення дітей дошкільного віку) експеримент; методи математичної статистики. Із метою діагностики розвитку зовнішньомовленнєвих операцій розповідного мовлення використовувалися такі методи й методики: “Закінчення речень”, “Спрямований асоціативний експеримент” (І. Л. Баскакова, В. П. Глухов), методика “Розкажи за картинкою” (Р. Немов), метод психографологічного аналізу (І. М. Лущихіна, В. К. Гайда, В. В. Лоскутов). Результати обсервації розповідного мовлення дітей розкривають особливості й рівні розвиненості зовнішньомовленнєвих операцій лексико-граматичного структурування дітей старшого дошкільного віку, своєрідність зовнішнього мовлення дітей, характерної для кожного з виділених рівнів; засвідчують, що кожній дитині, яка розвивається в нормі, властивий індивідуальний нерівномірний розвиток розповідних операцій і дій. Висновки. Висновок про статистично значущі відмінності здійснювався при порівнянні отриманих емпіричних показників із критичним значенням t-критерію Стьюдента. Аналіз стану розвитку зовнішньомовленнєвих операцій розповідного мовлення дітей старшого дошкільного віку створив передумови для виділення чотирьох рівнів розвитку цих мовленнєвих операцій: високий, достатній, середній та низький.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Іванівна. "Забезпечення надійності сільськогосподарської техніки". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 139–47. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.139-147.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні спостерігається зниження обсягів виробництва вітчизняної сільськогосподарської техніки, відбувається старіння рухомого складу сільськогосподарських підприємств. У цих умовах особлива увага приділяється проблемі ефективного використання техніки. Стає все більш актуальним питання підвищення якості продукції, що виготовляється вітчизняної сільськогосподарської техніки та забезпечення надійності її як на етапі виробництва і виготовлення, так і в процесі експлуатації. Безперервно зростають вимоги як до підвищення надійності та продуктивності сільськогосподарської техніки, так і до збільшення діапазону виконуваних робіт. Авторами відзначено, що працездатність сільськогосподарської техніки забезпечується організацією системи технічного обслуговування і проведенням технічного обслуговування і ремонту. Своєчасне проведення діагностики та профілактичних робіт дозволяє знижувати експлуатаційні витрати і підвищувати як надійність машино-тракторного парку, так і його технічні характеристики. Надійність сільськогосподарської техніки на етапі проектування і виготовлення буде залежати від правильності розрахунків і забезпечення параметрів (виконання ДСТУ) і забезпечення якості технології і виробництва (регламент, збірка, випробування), а на етапі експлуатації – від належного підтримання в працездатному стані (якість проведення технічного обслуговування і поточних ремонтів) і забезпечення працездатності та довговічності (кваліфікація експлуатаційників, інтенсивність експлуатації, сезонність і ін.). Підкреслено, що з метою підвищення надійності та ефективності використання сільськогосподарської техніки важливо своєчасно проводити комплекс операцій контролю і діагностування на місцях її експлуатації. Було запропоновано схему технологічного процесу організації технічного обслуговування і поточних ремонтів, яка заснована на принципі управління надійністю за участю сервісної служби діагностики. Своєчасна комплексна діагностика всіх систем і агрегатів дає змогу виявляти порушення в роботі та усувати їх, запобігаючи зниженню працездатності. Заповнення діагностичної карти за історією діагностування дозволяє визначити необхідність виконання тих чи інших робіт при технічному обслуговуванні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Grubnik, V. V., R. P. Nikitenko, S. P. Degtyarenko та V. V. Grubnik. "Трансанальні ендоскопічні операції при пухлинах прямої кишки". Klinicheskaia khirurgiia 86, № 3 (28 лютого 2019): 15–18. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.03.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Покращити діагностику та результати лікування хворих з пухлинами прямої кишки шляхом застосування тран- санальної ендоскопічної мікрохірургії і вивчення «сторожових» лімфатичних вузлів. Матеріали і методи. За період з 2009 по 2017 р. у клініці трансанальні ендоскопічні операції виконані 115 хворим у віці від 29 до 82 років. У 92 пацієнтів була тубуловорсинчата аденома прямої кишки, із них у 26 гістологічним дослі- дженням видалених пухлин виявлено малігнізацію (TisN0M0). У 23 пацієнтів до операції виявлено ранній рак прямої кишки Т1–2N0M0. Результати. У строки спостереження від 12 до 60 міс рецидив виявили у 2 (2,2%) хворих з аденомою і у 3 (13%) з раком прямої кишки. Рецидив раку виник у хворих, які відмовилися від хіміотерапії та променевої терапії. Висновки. Ідентифікація і прицільне дослідження «сторожових» лімфатичних вузлів при раку прямої кишки умож- ливлює вірогідну (чутливість=0,89, специфічність=0,99) оцінку стадії захворювання і застосування адекватної схеми комбінованого і комплексного лікування пацієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Boyko, V. V., V. M. Lykhman, O. M. Shevchenko, A. O. Merkulov та G. O. Polikov. "Лікувально-діагностична тактика при рідинно-кістозних утвореннях підшлункової залози". Klinicheskaia khirurgiia 86, № 3 (28 лютого 2019): 3–6. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.03.03.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Розроблення лікувально–діагностичної тактики при рідинно–кістозних утвореннях підшлункової залози. Матеріали і методи. Дослідження проведено щодо 48 хворих з гострим деструктивним панкреатитом, ускладненим рідинно–кістозними утвореннями. З діагностичною метою виконували пункцію під контролем ультразвукового дослі- дження з подальшим мікробіологічним та морфологічним дослідженням отриманого аспірату. Результати. Вибір методики залежить від ефективності втручання, яка ґрунтується на вивченні ультразвукової карти- ни досліджуваної зони до та під час втручання, а також у ході динамічного дослідження після операції. Висновки. Використовуючи в комплексній діагностиці морфологічний метод дослідження, можливо в ранні строки диференціювати рідинно–кістозні утворення як ускладнення гострого деструктивного панкреатиту та визначити лі- кувальну тактику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Boiko, V., O. Buchneva, Ya Shafer, Yu Pisklova, and A. Krylova. "ASSESSMENT OF CLINICAL PRESENTATION OF ABDOMINAL AORTIC ANEURISM." Inter Collegas 5, no. 4 (December 27, 2018): 161–64. http://dx.doi.org/10.35339/ic.5.4.161-164.

Повний текст джерела

Анотація:

Boyko V., Buchneva O. Shafer Ya., Pisklova Yu., Krylova O.To date, vascular disease rank first (more than 50%) among the causes of mortality in Ukraine. Atherosclerotic vascular involvement, being the most frequent etiological factor of abdominal aortic aneurysm, in the absence of timely diagnosis and treatment, causes severe complications, early disability and death. Clinical and functional diversity of abdominal aortic aneurysm causes difficulties in diagnosing, defining different therapeutic approaches, methods of operation and protection of visceral organs and spinal cord. The article analyzes various clinical manifestations of abdominal aortic aneurysms in 264 patients who underwent surgical treatment at the State Facility V.T Zaytsev Institute of General and Urgent Surgery from 2010 to 2018.Key words:a bdominal aortic aneurysm, rupture of abdominal aortic aneurysm РезюмеАНАЛІЗ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ АНЕВРИЗМ ЧЕРЕВНОГО ВІДДІЛУ АОРТИБойко В., Бучнєва О., Шафер Я., Пісклова Ю., Крилова О.На сьогоднішній деньзахворювання судин займають перше місце (більше 50%) серед причин смертності в Україні. Атеросклеротичнеураженнясудин, будучи найбільш частим етіологічним фактороманевризм черевного відділу аорти, за відсутності своєчасної діагностики і лікування викликає важкі ускладнення, ранню інвалідизацію і смерть. Клінічне і функціональне різноманіття аневризм черевної аорти викликає труднощі в діагностиці, визначає різну тактику лікування, способи операції тазахисту внутрішніх органів і спинного мозку. У статті проаналізовані різноманітні клінічні презентації аневризм черевного відділу аорти у 264 пацієнтів, яким було проведено хірургічне лікування на базі ДУ "ІЗНХ ім.В. Т.Зайцева" з 2010 по 2018 рік. Ключові слова: аневризма черевної аорти, розрив аневризми черевної аорти РезюмеАНАЛИЗ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ АНЕВРИЗМ БРЮШНОГО ОТДЕЛА АОРТЫБойко В., Бучнева О., Шафер Я., Писклова Ю., Крылова А.На сегодняшний день заболевания сосудов занимают первое место (более 50%) среди причин смертности в Украине. Атеросклеротическом поражении сосудов, являясь наиболее частым этиологическим фактором аневризм брюшного отдела аорты, при отсутствии своевременной диагностики и лечения вызывает тяжелые осложнения, раннюю инвалидизацию и смерть. Клиническое и функциональное многообразие аневризм брюшной аорты вызывает трудности в диагностике, определяет разную тактику лечения, способы операции и защиты внутренних органов и спинного мозга. В статье проанализированы разнообразные клинические презентации аневризм брюшного отдела аорты у 264 пациентов, которым было проведено хирургическое лечение на базе ДУ "ІЗНХ ім.В. Т.Зайцева" с 2010 по 2018 год.Ключевые слова: аневризма брюшной аорты, разрыв аневризмы брюшной аорты

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Дитятьев, Александр. "Питання локализації несправностей в системі подачі палива з безпосереднім уприскуванням". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 232–41. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.232-241.

Повний текст джерела

Анотація:

Система безпосереднього уприскування - (Gasoline Direct Injection (GDI) - система подачі палива для бензинових двигунів внутрішнього згоряння, у якій форсунки розташовані в голівці блоку циліндрів і уприскування палива відбувається безпосередньо в циліндри. Широке поширення системи безпосереднього уприскування (БУ) отримала завдяки суттєвій економії палива, що досягає до 20% [1]. Популярність системи в сумі з тим, що її конструкція багато в чому відрізняється від пристрою попередників, визначили запит автомобільної громадськості на доступність послуги діагностики системи і локалізації несправностей її компонентів. До теперішнього часу відомо багато варіантів системи різних екологічних стандартів, виробників та років випуску. У статті поставлено завдання на прикладі конкретної моделі системи показати послідовність кроків локалізації і необхідний обсяг попередніх відомостей для розробки та складання матриці визначення несправних компонентів контуру високого тиску. Масове поширення систем живлення з БУ передбачає широкий доступ до послуг технічного обслуговування та ремонту, зокрема, до послуг діагностики. Для цього можуть бути залучені сканери OBD-2, універсальні і орієнтовані на конкретні марки автомобілів, а також універсальні засоби вимірювань фізичних величин (манометри, омметри, амперметри та ін.). Не останню роль тут грає спостереження за особливостями поведінки двигуна, такими як смикання, раптова втрата потужності, раптова зупинка та ін. Особливості системи подачі палива з БУ: наявність самодіагностики, двох контурів - низького тиску та високого тиску. Крім того, в кожному контурі є свій контур регулювання тиску зі зворотним зв'язком, що забезпечує подачу палива за потребою. Цю функцію також підтримує регулюючий клапан в паливному насосі високого тиску (ПНВТ), що має відкрите нормальне положення. Особливості структури системи використовувалися при розробці алгоритмів та матриці діагностування. Крім того, враховувалися результати спостережень за поведінкою автомобіля, причинно-наслідкові зв'язки при наявності несправностей, розмикання зворотних зв'язків в контурах. При розробці раціональних діагностичних алгоритмів зазвичай використовуються різні критерії вибору послідовності операцій: імовірнісний критерій, критерії мінімізації трудомісткості операції перевірки. В даному випадку використовувався комплексний критерій - ставлення ймовірнісної характеристики і характеристики трудомісткості, використання якого, в силу двостороннього дії, може підвищити ефективність діагностування. Перевага віддавалася максимізації відносини параметра інтенсівністі відмов до трудомісткості заміни компонента, маючи на увазі, що виробники автомобілів і їх електричних та електронних компонентів при підозрі несправності рекомендують заміну на час діагностування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Ковтонюк, В. А., В. А. Савенко, Е. Ф. Самарець, В. М. Лукʼяненко, С. О. Федюшкін та Т. І. Єльчанінова. "Клінічний випадок синдрому Бадда – Кіарі в хірургічній практиці". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (30 квітня 2021): 95–98. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12029.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: наведено рідкісний випадок синдрому Бадда – Кіарі в хірургічній практиці, його ускладнення та труднощі діагностики. При ретроспективному аналізі хвороби запідозрити у пацієнтки наявність синдрому Бадда – Кіарі можливо було лише при детальному зборі анамнезу захворювання, ретельному клінічному нагляді за перебігом хвороби з використанням комплексу лабораторних методів дослідження та сучасної діагностичної техніки. Це дає можливість своєчасно розпізнати і встановити до операції правильний діагноз: синдром Бадда – Кіарі. Незважаючи на проведену автопсію істинного етіологічного фактора виникнення синдрому Бадда – Кіарі встановити не вдалося.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Krasnobayev, V., S. Koshman, V. Kurchanov та D. Zinevich. "ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ НЕПОЗИЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ У КЛАСІ ЛИШКІВ І ЇХ ВПЛИВ НА СТРУКТУРУ ТА ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ АРИФМЕТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМП’ЮТЕРНОЇ СИСТЕМИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 114–18. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.114.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом дослідження статті є методи обробки даних у комп'ютерній системі (КС), що функціонує у непозиційній системі числення у залишкових класах (СЗК). Мета статті – провести дослідження впливу всіх основних властивостей СЗК на структуру КС і принципи реалізації арифметичних операцій у СЗК. Задачі, що вирішуються у статті наступні. Формулювання та дослідження властивостей СЗК, а також отримання результатів впливу властивостей СЗК на структуру КС і принципи реалізації арифметичних операцій додавання, віднімання та множення. Методи дослідження: методи аналізу і синтезу комп'ютерних систем. Отримані наступні результати: узагальнено аналіз результатів дослідження властивостей СЗК, а також результат аналізу впливу властивостей СЗК на структуру і принципи реалізації арифметичних модульних операцій. Висновки. Результати дослідження впливу властивостей СЗК на структуру КС та принципи реалізації арифметичних операцій показали, що застосування СЗК дозволяє підвищити швидкодію виконання арифметичних операцій та підвищити відмовостійкість функціонування КС. Крім цього, застосування СЗК дозволяє створити унікальну систему контролю, діагностики і корекції помилок даних КС без зупинок обчислень, що не має аналогів в позиційній системі числення (ПСЧ). Підвищення швидкодії реалізації арифметичних операцій у СЗК досягається за рахунок можливості організації паралельної обробки даних, а також за рахунок застосування табличного принципу реалізації арифметичних операцій. Використання властивостей СЗК обумовлює наявність у КС одночасно трьох видів резервування: структурного, інформаційного та функціонального. Це, у свою чергу, дозволяє підвищити відмовостійкість непозиційних обчислювальних структуру СЗК за рахунок застосування методів, заснованих на пасивній (постійне структурне резервування) і активній (структурне резервування заміщенням) відмовостійкості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Halei, M. M., I. P. Marchuk та Yu V. Prokopchuk. "ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ХВОРИХ ІЗ КАЛЬКУЛЬОЗНИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ ТА ХОЛЕДОХОЛІТІАЗОМ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (19 березня 2021): 49–52. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.4.11909.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити показники якості життя у післяопераційних хворих із конкрементами у жовчному міхурі та загальній жовчній протоці. Порівняти хворих, яким виконували лапароскопічну і відкриту операції. Знайти оптимальний шлях лікування. Матеріали і методи. Для оцінки якості життя використовували опитувальник 36-Item Short-Form Health Status (SF-36). Статистичні дані отримані шляхом ретроспективного аналізу даних, напрацьованих під час лікування хворих в умовах відділення інвазивних методів діагностики та лікування Волинської обласної клінічної лікарні в 2016–2018 рр., а саме: 126 пацієнтів (І група – 52 хворих групи відкритого операційного лікування; ІІ група – 74 хворих групи лапароскопічного лікування). Результати. Після аналізу і підведення статистики було відмічено, що больовий синдром у хворих з І групи був наявним лише в перші 2 дні, при чому на другий день після операції відзначався лише при активному русі. У ІІ групі больовий синдром тривав від 4 до 7 днів. В обох групах використовували принципи ERAS (Enhanced Recovery After Surgery). Самостійне вставання хворих у І групі було можливим через (4,1±1,9) год, у ІІ групі – (19,7±3,3) год після завершення операції. Пероральне харчування відновили у хворих в І групі через (14,7±3,1) год, у ІІ групі – (25,9±5,5) год після завершення операції. Дані про самопочуття прооперованих пацієнтів наведені на рисунках 1 і 2 для групи лапароскопічного лікування жовчнокам'яної хвороби і відкритого відповідно. Висновки. Симультанні лапароскопічні операції з приводу лікування холециститу та холедохолітіазу показують високу ефективність і безпеку. Краще самопочуття, менший больовий синдром і період відновлення сил надають хворому полегшення фізичне, що гарантує і психологічний комфорт та швидке відновлення загального самопочуття в короткі терміни, і в тривалій перспективі після лапароскопічної холецистектомії та холедохолітотомії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Delva, I. I. "Синдром Персонейджа — Тернера: принципи діагностики й лікування". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 17, № 8 (31 січня 2022): 39–44. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.17.8.2021.250819.

Повний текст джерела

Анотація:

Синдром Персонейджа — Тернера (СПТ) — гостра нетравматична мультифокальна патологія плечового сплетення і його гілок неуточненої етіології. Як етіологічні розглядаються інфекційні, імунні, механічні й спадкові фактори. СПТ характеризується монофазним перебігом з гострим початком, варіабельним за часом періодом плато, повільним відновленням, різноманітними резидуальними явищами у вигляді хронічного болю й парезів. Захворювання маніфестує виникненням раптового гострого болю в плечовому поясі й руці. Протягом першого тижня захворювання на стороні болю приєднуються рухові розлади, які в 70 % випадків виникають у м’язах, що іннервуються верхнім стовбуром плечового сплетення. При підозрі на СПТ мають бути виключені: травми, компресії й пухлини плечового сплетення, шийні компресійні радикулопатії, синдром грудного отвору, хвороби мотонейрона, поперечний мієліт, патологія плечового суглоба, спондильоз, міофасціальний больовий синдром, костохондрит, гострий інфаркт міокарда, тромбоемболія легеневої артерії, комплексний регіонарний больовий синдром. Голкова електроміографія є визначальною в підтвердженні діагнозу СПТ, однак вона набуває інформативності лише через 2–3 тижні від початку захворювання. Магнітно-резонансна томографія плечового пояса у відновному періоді захворювання виявляє ознаки денервації м’язів плечового пояса, а в резидуальному періоді — ознаки атрофії м’язів і їх ліпідної інфільтрації. До цього часу не існує жодного методу лікування СПТ, що довів би свою ефективність у рандомізованих клінічних дослідженнях. Пероральний прийом преднізолону в гострому періоді захворювання асоціюється зі зменшенням больового синдрому і збільшенням імовірності повного функціонального відновлення. Менеджмент пацієнтів із СПТ передбачає адекватне нівелювання больового синдрому. Серед великої когорти нестероїдних протизапальних препаратів, що застосовуються для лікування гострого болю, все більше уваги приділяється декскетопрофену. Переваги декскетопрофену зумовлені його високою біодоступністю, швидким початком дії, різнорівневою (периферичною і центральною) активністю. На сьогодні в Україні декскетопрофен випускається у трьох формах (розчин для ін’єкцій, таблетки і гель) виключно як препарат Сертофен. Саме наявність різних форм Сертофену (декскетопрофену) дозволяє використовувати препарат як у стаціонарних, так і в амбулаторних умовах, а також дає можливість проводити ступінчасту протибольову й протизапальну терапію з наступним переходом на топікальну форму. При зменшенні больового синдрому активно застосовується фізична реабілітація, ортопедичні операції з метою фіксації лопатки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Usenko, О. Yu, А. І. Sukhodolya, S. А. Sukhodolya, І. V. Loboda, V. М. Моnastyrskyi та P. V. Prosvitlyuk. "ПАНКРЕАТИЧНІ НОРИЦІ ЯК УСКЛАДНЕННЯ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ. ДІАГНОСТИКА Й ЛІКУВАННЯ". Klinicheskaia khirurgiia, № 9 (29 липня 2017): 10. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.09.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Хронічний панкреатит (ХП) зумовлює виникнення різних ускладнень: функціональних розладів, прогресування недостатності екзо– та ендокринної функції підшлункової залози (ПЗ), формування панкреатичних нориць (ПН), цукрового діабету. Як правило, захворювання виявляють у пацієнтів молодого віку (у середньому 20 – 50 років), що суттєво впливає на соціально–економічний стан у суспільстві. Мета дослідження. Покращити результати лікування пацієнтів за ускладненого перебігу ХП, у яких сформувались внутрішні та зовнішні ПН, шляхом індивідуального підходу до діагностики та хірургічної корекції. Матеріали і методи. Оперовані 148 пацієнтів з приводу ускладнених форм ХП. У 31 (21%) пацієнта виявлені зовнішні та внутрішні ПН. Причиною утворення ПН у 10 (32%) хворих був гострий панкреатит, панкреонекроз, у 20 (64,5%) – ХП, в 1 – травма. У 9 (43%) пацієнтів, яких раніше оперували з приводу гострого панкреатиту, загострення ХП, панкреонекрозу, сформувалася зовнішня ПН, у 5 (55,5%) з них – стійка часткова, у 4 (44,4%) – повна зовнішня ПН внаслідок деструкції протоки ПЗ, дебіт соку понад 400 мл на добу. Результати та обговорення. Оперативні втручання виконані у 9 (43%) пацієнтів з приводу ПН. Несвоєчасне хірургічне лікування ускладнених форм ХП зумовлює формування внутрішніх та зовнішніх ПН. Для доопераційної верифікації зовнішніх ПН слід проводити ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію (ЕРХПГ) та фістулографію, для інтраопераційної діагностики та верифікації норицевого ходу – інтраопераційну панкреатовірсунгографію. Основним оперативним втручанням з приводу будь–яких нориць є дренування протоки ПЗ, у деяких ситуаціях – у поєднанні з резекційними методами. Висновок. Проблема хірургічного лікування внутрішніх та зовнішніх ПН є актуальною, потребує індивідуального підходу до діагностики, обгрунтування показань до виконання операцій, інколи – етапних оперативних втручань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Kopchak, A. V., V. A. Rybak та Yu I. Marukhno. "Патогенез і принципи лікування вогнепальних поранень щелепно-лицевої ділянки в умовах багатопрофільного медичного закладу". EMERGENCY MEDICINE, № 7.70 (7 листопада 2015): 125–36. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.7.70.2015.78742.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті на основі аналізу даних літератури та власного клінічного досвіду наведені клінічні особливості, принципи діагностики та лікування поранень щелепно-лицевої ділянки, нанесених сучасною вогнепальною зброєю. З огляду на останні дослідження патогенезу високоенергетичної вогнепальної травми визначені підходи до проведення первинної хірургічної обробки ран у постраждалих цієї категорії, показано можливість застосування ранніх реконструкцій та первинної пластики вогнепальних дефектів м’яких тканин і кісток обличчя. Розроблений алгоритм надання допомоги постраждалим в умовах багатопрофільного лікувального закладу, що базується на мультидисциплінарному підході, застосуванні останніх досягнень травматології, щелепно-лицевої та військової хірургії, враховує досвід лікування поранених під час проведення антитерористичної операції на Сході України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Муравйов, О. В., В. Ф. Петрик, Ю. Ю. Лисенко, Г. А. Богдан та А. В. Наконечная. "АВТОМАТИЗАЦІЯ МЕТОДУ ТЕРМОГРАФІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПАТОЛОГІЙ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 47–53. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Медична термографія найбільш успішно поєднує ефективний пошук патологій та абсолютну неінвазивність для пацієнта та медичного персоналу. Надійність діагностики заснована на стабільності тепловізійної симптоматики, основним параметром якої є послідовність та передбачуваність зміни відносних температур. Це дозволяє використовувати термографію як метод ефективного контролю над перебігом патологічних процесів в організмі людини для різних сфер медичної діяльності. Робота присвячена аналізу можливостей і перспектив розвитку та застосування термографії як методу медичної діагностики. Розглянуто сучасний стан та проблеми використання тепловізійної апаратури для виявлення різних патологій організму людини. Запропоновано напрями концентрації подальших досліджень щодо вдосконалення методу та його поширення в різних галузях медицини. Одним із найвідоміших принципів діагностики патологій організму людини на основі термограм є порівняння температур симетричних частин тіла або аналіз зміни градієнта температури на окремих ділянках організму. Перший підхід має кілька винятків, найбільш значущим серед яких є область серця: температура в цій області, безумовно, вища, ніж у симетричній ділянці з правого боку грудної клітки. Тому такий метод не завжди можливий для застосування, особливо якщо патологія пов’язана з кардіологічним аспектом. Однак порівняння температур симетричних ділянок на основі термограм в інших ділянках тіла людини дозволяє з високою ймовірністю виявити вогнища запальних процесів чи наявність пухлин. Крім онкології, медична тепловізійна техніка знайшла застосування в отоларингології, мамології, стоматології і навіть хірургії, де в процесі певних операцій (наприклад, під час розтину серця або трансплантації) необхідно дуже точно підтримувати певну температуру тіла пацієнта. Подальші зусилля з удосконалення діагностичного методу медичної термографії доцільно спрямувати на підвищення якості теплових зображень та розробку алгоритмів автоматичної діагностики хвороб та патологій із застосуванням цифрової обробки зображень та технології штучного інтелекту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Мармут, Игорь. "Розробка методики повірки системи вимірювання потужності на роликовому стенді пересувної діагностичної станції легкових автомобілів". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 19–26. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.19-26.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток технічної діагностики автомобілів слід розглядати у безпосередньому зв'язку з розвитком всієї системи їх технічної експлуатації. В теперішній час розроблені різні засоби діагностування, які застосовуються в багатьох галузях промисловості і транспорту. Діагностику технічного стану багатьох агрегатів і систем автомобілів необхідно розглядати як особливий вид фізичного моделювання, що поєднує фізичні моделі з натурними приладами. Діагностичні стенди повинні забезпечувати моделювання фізичних процесів, що протікають у реальних дорожніх умовах. Є важливим реалістичне моделювання процесів взаємодії елементів автомобіля з діагностичним обладнанням з урахуванням реально діючих сил, яке дозволить підвищити точність діагностування автомобілів на стенді. У статті розглянуто питання моделювання умов для отримання діагностичної інформації щодо складних об'єктів. Як приклад розглянута перевірка тягових властивостей легкових автомобілів на інерційному роликовому стенді. Таке обладнання повинно мати навантажувальний пристрій, який може забезпечити проведення перевірки тягово-економічних властивостей легкового автомобіля. В якості альтернативи електричним машинам постійного та змінного струму, для навантажувального пристрою роликового стенда можна застосувати гідравлічний насос-мотор аксіально-поршневого типу. Для такого типу приводу потрібно розробити методику визначення потужності на колесах автомобіля. Паралельно з типовими методиками визначення потужності за допомогою балансирних пристроїв, пропонується для конкретної моделі стенда вимірювати потужність за перепадом тиску у гідросистемі. Крім того, вимірювальна система інерційного стенду повинна забезпечувати: об'єктивність оцінки параметрів, які заміряються; мінімальний час, необхідний для проведення діагностичних операцій; стабільність вимірів; простоту і доступність для обслуговуючого персоналу; необхідну точність вимірів. Для цього розроблені методики експериментального дослідження метрологічних характеристик (повірки) каналу вимірювання потужності та каналу вимірювання тиску в гідросистемі стенду. У висновках обґрунтована можливість застосування розробленої методики при проектуванні або модернізації інерційних роликових стендів для перевірки тягових властивостей легкових автомобілів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Boychuk, A. V., V. I. Koptiukh та N. O. Isniuk. "ПОРІВНЯННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ МІОМЕКТОМІЇ ТА ЕМБОЛІЗАЦІЇ МАТКОВИХ АРТЕРІЙ У ЖІНОК ІЗ СИМПТОМНОЮ ЛЕЙОМІОМОЮ МАТКИ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (4 березня 2021): 45–49. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11836.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – порівняння ефективності, безпеки захворюваності та репродуктивних наслідків лікування лейоміоми тіла матки (ЛТМ), виконаних лапароскопічним доступом і технікою емболізації маткових артерій (ЕМА). Матеріали та методи. Дослідження проводили на базі гінекологічного відділення КНП «ТКМЛ № 2». За період із 2018 до 2020 р. було проведено 112 лапароскопічних втручань і 52 методики емболізації маткових артерій. Із метою діагностики ЛТМ проводили ультразвукове обстеження органів малого таза, для виконання ЕМА обов’язковою умовою було проведення цитологічного аспірату із порожнини матки. ЕМА проводили в умовах операційної, обладнаної ангіографічним апаратом. Результати дослідження та їх обговорення. Середній вік жінок, яким проводили лапароскопічне втручання, перебував у межах 38–42 років, індекс маси тіла – від 25,0 до 31,0, середня кількість видалених вузлів – від 2 до 5. Середній діаметр вузлів коливався в межах від 4 до 6 см. Крововтрата під час операції склала 100–150 мл із застосуванням біполярної діатермії, середня тривалість операції склала 50–60 хв. Післяопераційні ускладнення було відмічено у 30 % жінок. У групі жінок, яким проводили ЕМА, середній вік перебував у межах 36–45 років. Індекс маси тіла становов 34,2. Середня кількість вузлів, які піддавали емболізації (склерозуванню), складала в основному 2–3 вузли. Крововтрата під час проведення операції емболізації маткових артерій була відсутня. Середня тривалість операції – 50–60 хв. Тривалість перебування в стаціонарі – 3–4 ліжко-дні. Жінки, які планували вагітність, – це 26,7 % – 30 пацієнток після лапароскопії, і 38,4 % – 20 пацієнток після ЕМА. Змогли виконати дітородну функцію у першій групі 40 % – 12 жінок, у другій групі 25 % – 5 жінок. Висновки. Підсумовуючи результати обох методів лікування лейоміоми матки, ми не отримали даних, які б свідчили про переваги того чи іншого методу. Втім, слід сказати, що ЕМА може бути альтернативою лапароскопії, особливо у групі жінок, які хотіли б виконати репродуктивну функцію в плані дітонародження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Зінкевич, Я. П., О. М. Возняк, О. В. Майданник, Р. Ю. Ілюк та А. Л. Литвиненко. "Досвід використання стереотаксичних методик при вогнищевих ураженнях головного мозку". Pain medicine 4, № 1/1 (16 травня 2019): 22. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t2.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Сучасний стереотаксис – це науково обґрунтована медична технологія, яка забезпечує контрольований доступ до глибоко розташованих структур головного мозку для диференціальної діагностики, лікування та вивчення нервової системи. Мета. Визначення ефективності стереотаксичних оперативних втручань при вогнищевих інтракраніальних ураженнях із застосуванням безрамної нейронавігаційної системи BrainLab та рамкової стереотаксичної системи Leksell. Матеріали і методи. З грудня 2013 по жовтень 2018 стереотаксичні оперативні втручання проведені 86 пацієнтам з вогнищевими ураженнями головного мозку. В структурі роботи Центру нейрохірургії в 10 % нами використовуються стереотаксичні оперативні методики щорічно. Операції виконувались з використанням навігаційної системи BrainLab, із застосуванням «стерильної руки» VarioGuide з її жор-сткою фіксацією та стереотаксичної системи Leksell. Результати. У 59 (68,60 %) спостереженнях СТБ проведено хворим з вогнищевим ураженням головного мозку глибинної локалізації, в критичних зонах мозку. У 6 (6,97 %) спостереженнях проведено стереотаксичну аспірацію краніофарингеальної кісти та у трьох (3,48 %) виконано стереотаксичну імплантацію резервуара Оммая при кістозно-рецидивуючому процесі з метою подальших черезшкірних фракційних аспірацій. У 8 (9,3 %) випадках проведено стереотаксичну аспірацію гематом, у 3 випадках з них – із проведенням локального фібринолізу. У 10 (11,62 %) випадках проведено імплантацію стовбурових клітин пацієнтам з наслідками тяжкої черепно-мозкової травми (в структурі клінічного випробування). Передхірургічне планування оптимальної зони біопсії та траєкторії проводили шляхом зіставлення даних МРТ з в/в контрастуванням та даними МР-спектроскопії. Ускладнень та летальних випадків не було. Гістологічний діагноз отримано в усіх спостереженнях, після стереотаксичних аспірацій (кіст та гематом) отримано покращення загального стану хворих з регресом неврологічних проявів. Висновки. Frameless та Framebased біопсія, стереотаксична аспірація, імплантація резервуара Оммая і стовбурових клітин з використанням навігаційної системи BrainLab та стереотаксичної системи Leksell є безпечною, високоінформативною, мініінвазивною стереотаксичною оперативною технікою. 100 % діагностична інформативність, відсутність ускладнень та летальності підкреслює важливе значення цієї методики. Достатня ефективність при лікуванні кістозних уражень, абсцесів, інсульту, гематом підтверджує величезне значення мініінвазивних стереотаксичних методик для встановлення діагнозу та лікування у пацієнтів з вогнищевими ураженнями головного мозку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Ponomarenko, O. V., та M. Yu Grigoryeva. "Неінвазивні методи діагностики в плануванні реконструктивних втручань на кінцівках складними комплексами тканин". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (16 жовтня 2018): 81–86. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2018.3.9303.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: дослідити ефективність методу ультразвукового дуплексного сканування в плануванні реконструктивних втручань при дефектах покривних тканин кінцівок складними комплексами тканин. Матеріали і методи. У роботі проаналізовано дані про 50 хворих, яким у передопераційному періоді з метою вибору об’єму оперативного втручання виконували ультразвукове дуплексне сканування (УЗДС). До задач дослідження гемодинаміки кінцівки входило підтвердження прохідності судин та ступінь їх функціонування. Окрім того, УЗДС використовували для дослідження реґіонарної гемодинаміки у зоні ранового дефекту та у донорській ділянці майбутнього складного клаптя. Результати досліджень та їх обговорення. В I групі (n = 15), хворим із надвеликою (понад 1 % площі) рановою поверхнею й пошкодженням м’яких тканин нижче глибокої фасції після детальної передопераційної підготовки та дослідження гемодинаміки ділянки пошкодження виконано 25 (20,2 %) відновних операцій ДПТ. II група (n = 13) складалася з постраждалих із ДПТ, які виникли разом або внаслідок пошкодження кістково – суглобового апарату – 42 (33,9 %) втручань. III група (n = 22), хворих із поєднаною чи множинною травмою, що супроводжувалася пошкодженням магістральних судин, нервів, частковим або повним відокремленням кінцівки. В цій групі виконано 57 (45,9 %) реконструкцій ДПТ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Савченко, В., Г. Харченко, В. Керестей, О. Буряк та Ю. Погребняк. "Розробка письмової форми інформованої згоди пацієнта під час надання послуг із фізичної терапії". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (20 грудня 2021): 116–21. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.116-121.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Мета. Розробити письмову форму інформованої згоди пацієнта під час надання послуг із фізичної терапії. Методи. Аналіз, порівняння і синтез нормативно-правових документів, наукової літератури. Результати. Принцип автономії пацієнта і медичної практики обумовлює потребу регламентувати відносини пацієнта і фізичного терапевта під час надання послуг із фізичної терапії. Це вимагає застосування добровільної інформованої згоди пацієнта на проведення фізичної терапії. Наразі в Україні розроблено та затверджено форму первинної облікової документації № 003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення» й інструкція щодо заповнення цієї форми. Проте вона не придатна для оформлення правових відносин між фізичним терапевтом та пацієнтом. Визначено основні особливості застосування такої згоди та розроблено її зразок для застосування у практичній діяльності фізичних терапевтів. Запропоновано письмову форму добровільної інформованої згоди пацієнта на проведення фізичної терапії. Ключові слова: пацієнт, інформована згода, фізична терапія, послуги.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Yanko, A., та V. Zviezdin. "РОЗРОБКА МЕТОДІВ ТА АЛГОРИТМІВ СТИСНЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДАНИХ ТАБЛИЧНИХ СТРУКТУР". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 120–22. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.120.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто властивості непозиційної системи числення в системі залишкових класів (СЗК): незалежність залишків, рівноправність залишків і малорозрядність залишків. Використання основних властивостей СЗК дає можливості створення ефективних методів контролю, діагностики та виправлення помилок даних при введенні мінімальної інформаційної та часової надмірності, і побудови відмовостійких і швидкодіючих комп`ютерних систем обробки даних (КСОД) реального часу. Основна властивість СЗК, а саме малорозрядність залишків дозволяє застосовувати табличні методи реалізації арифметичних операцій. При застосуванні методів спеціального кодування інформації в СЗК, здійснюється скорочення таблиць ПЗП, стиснення даних та зменшення кількості необхідного обладнання. На основі даних досліджень було розроблено методи та алгоритми стиснення інформаційних даних табличних структур у СЗК

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Sheptukha, S. A. "Вдосконалення діагностики та лікування первинного гіперпаратиреозу в пацієнтів із хірургічною патологією щитоподібної залози". Клінічна та профілактична медицина 2, № 5-6 (25 жовтня 2018): 93–102. http://dx.doi.org/10.31612/2616-4868.2-5.2018.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – підвищення ефективності діагностики та лікування хворих із первинним гіперпаратиреозом на тлі різноманітної хірургічної патології щитоподібної залози. Матеріал і методи. Матеріалом дослідження стали результати аналізу клінічного матеріалу 6 193 пацієнтів, прооперованих із приводу різноманітних захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) протягом 2006-2012 рр. За макетом дослідження 4 180 пацієнтів склали ретроспективну групу, 2 013 осіб – проспективну. У роботі використано загально клінічні, лабораторні, інструментальні методи обстеження, хірургічні методи лікування, статистичні методи обробки матеріалу. Результати. Доведено, що за умов верхньо-нормальних показників іонізованого кальцію (Са++) в крові (1,25-1,32 ммоль/л) візуально збільшені при щитоподібні залози (ПЩЗ) вимагають видалення через високу ймовірність прихованого або не діагностованого на передопераційному етапі первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ). За результатами аналізу отриманих даних розроблено алгоритм передопераційного скринінгу ПГПТ. Він дозволив збільшити виявлення захворювання з 3,6% у ретроспективній групі до 5,9% у проспективній групі. У 9 із 4 180 (0,2%) раніше прооперованих на ЩЗ пацієнтів ретроспективної групи в подальшому розвинувся ПГПТ, що склало 6,0% від усіх виявлених за цей час випадків ПГПТ. У проспективній групі випадків рецидиву або персистенції ПГПТ не було. Найдоступнішим методом топічної діагностики пухлин ПЩЗ і патології ЩЗ залишається ультразвукова сонографія (чутливість 76%). Сцинтиграфія з 99mТс-МІВІ дала можливість виявити та локалізувати патологічно змінену ПЩЗ у 81,5% випадків (44 із 54). Ефективність КТ шиї склала 71,2% (37 із 52 випадків). Оперативні втручання виконували з традиційного доступу за Кохером, мінікомірцеподібного або мінідоступу безпосередньо над пухлиною ПЩЗ. Доведено, що виконання симультанних операцій на ЩЗ і ПЩЗ обумовлюють високий ризик розвитку гіпокальціємії (83-92%). Висновок. Скринінг гіперкальціємії суттєво підвищує ефективність передопераційної діагностики первинного гіперпаратиреозу серед пацієнтів із хірургічною патологією щитоподібної залози.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Зазірний, І. М., І. П. Семенів та Є. А. Сім’ячко. "ЛІКУВАННЯ ПАТОЛОГІЇ ОБЕРТАЮЧОЇ МАНЖЕТИ ПЛЕЧА". НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ 3, № 3-4 (23 липня 2020): 91–97. http://dx.doi.org/10.33247/2312-1025.3(3-4).2019.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Хронічна нестабільність плечового суглоба при часткових ушкодженнях сухожилків коротких ротаторів плеча є найчастішою і в той же час найбільш неоднозначною з точки зору лікування. Для неї характерний значний поліморфізм клінічних проявів, що пояснюється різноманітністю природи, механізму та морфології виникнення даного виду патології. У статті наведено аналіз вітчизняної і світової літератури з проблеми природи виникнення і лікування імпінджемент-синдрому за період із 30-х років минулого століття до теперішнього часу. Показано, що є значний відсоток пацієнтів із незадовільними віддаленими наслідками лікування. Зроблено висновок про те, що використовуваний авторами обсяг операцій дозволяєзбільшити субакроміальний простір, звільнити дзьобоподібно-акроміальний проміжок і, тим самим, ліквідувати або знизити больовий синдром за рахунок усунення вклинювання патологічно зміненого сухожилля. Однак недоліком описаних методик лікування часткових ушкоджень манжети є неможливість відновлення активного відведення плеча через неусунення збільшеної довжини сухожилля надостьового м’яза. Це обумовлено тим, що діагностика подібних станів найбільш важка й остаточний діагноз може бути встановлений магнітно-резонансним або сонографічним дослідженням за наявності достатнього досвіду оперативного лікування даного контингенту хворих.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Kyrpa, I. Yu. "Використання системи нейронавігації при стереотаксичній біопсії вогнищевих утворень головного мозку: досвід 107 операцій". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 7.61 (1 жовтня 2013): 79–84. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.7.61.2013.86067.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: підвищити ефективність безрамкової стереотаксичної біопсії новоутворень головного мозку супратенторіальної локалізації шляхом її застосування за розробленою нами методикою.Матеріали і методи дослідження. Використовували навігаційну систему Stealth Station® TREON® Plus фірми Medtroniс (США). З лютого 2009 року по грудень 2012 року у відділенні церебральної нейрохірургії № 2 КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» у 107 хворих проведено безрамкову стереотаксичну біопсію вогнищевих утворень головного мозку супратенторіальної локалізації.Комплексне доопераційне обстеження включало офтальмологічний і неврологічний огляд, КТ та МРТ головного мозку. МРТ проводили на МР-томографі Magnetom P8 (Siemens) з напругою магнітного поля 0,2 Тл. У всіх випадках проводили внутрішньовенне посилення магневістом.Результати та їх обговорення. У 107 (100 %) випадках на доопераційному етапі ми проводили спіральну комп’ютерну томографію (СКТ) головного мозку з внутрішньовенним посиленням йодорозчинною конт-растною речовиною, у 46,7 % випадків — МРТ головного мозку з внутрішньовенним підсиленням. У хворих виконували забір патологічної тканини на 3 рівнях у кількості від 8 до 15 фрагментів (у середньому 11,0 ± 1,2). Позитивний результат отримано у 101 випадку (94,4 %).Ускладнення при біопсії. Післяопераційної летальності не відмічено. У 3 випадках відзначалася кровотеча з біопсійної голки. У зв’язку з цим забір матеріалу було припинено, а біоптер не віддалився, поки не припинилася кровотеча. На контрольній СКТ відзначалася імбібіція кров’ю пухлинної тканини, пневмоцефалія. Але це не погіршило загальний стан хворих і не вимагало невідкладного оперативного втручання.Множинні новоутворення головного мозку, неоперабельні пухлини глибинної локалізації та функціонально важливих ділянок головного мозку потребують точної діагностики для вибору оптимальної лікувальної тактики.Незважаючи на стрімкий розвиток сучасної техніки для нейровіазуалізації, стереотаксична біопсія є «золотим стандартом» для точного встановлення природи патологічних процесів головного мозку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Nykonenko, A. O., I. V. Rusanov, I. V. Zubryk, O. O. Podluzhnyi та A. L. Makarenkov. "Ендоскопічна хірургія пухлин надниркових залоз при первинному гіперальдостеронізмі". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 10 (29 жовтня 2018): 57–60. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.10.57.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Оцінити ефективність хірургічного лікування пацієнтів з первинним гіперальдостеронізмом (ПГА). Матеріали і методи. За період з 2014 по лютий 2018 р. в клініці госпітальної хірургії Запорізького державного медичного університету у 46 пацієнтів діагностували ПГА, оперативне лікування проведено 23 пацієнтам, серед них 15 (65%) жінок і 8 (35%) чоловіків. Середній вік пацієнтів становив (52,3 ± 9,5) року. За даними комп’ютерної (КТ) та магнітно-резонансної ( МРТ) томографії правобічна локалізація аденом надниркових залоз встановлена у 10 (43,5%) пацієнтів, лівобічна - у 7 (30,4%), двобічна - у 6 (26,1%). Розмір об’ємних утворень надниркових залоз становив (18,3 ± 6,7) мм. Діагностику проводили згідно з Клінічними практичними рекомендаціями з діагностики та лікування первинного гіперальдостеронізму (Clinical Practical Guideline - The Management of Primary Aldosteronism; 2008, 2016). Оперативне лікування проводили з використанням ендоскопічних методів. Лапароскопічну адреналектомію виконали 19 (82,6%) пацієнтам, лапароскопічну резекцію надниркової залози - 4 (17,4%). Результати оперативного лікування оцінювали згідно зі стандартними та клініко-біохімічними критеріями PASO (Primary Aldosteronism Surgical Outcomes). Результати. Тривалість операцій становила в середньому 150 (120 - 200) хв, строки лікування пацієнтів у стаціонарі - (9 ± 2,1) доби. До конверсій не вдавалися, післяопераційних ускладнень не було. Ніхто з пацієнтів не помер. Порівняльний аналіз результатів оперативного лікування показав статистично достовірне зниження показників систолічного артеріального тиску (САТ), діастолічного артеріального тиску (ДАТ), концентрації альдостерону та підвищення рівня калію (p < 0,05). Кореляційний аналіз не виявив статистично достовірного зв’язку між концентрацією альдостерону та масою міокарда лівого шлуночка (ММЛШ), товщиною міжшлуночкової перегородки (ТМШП), товщиною задньої стінки лівого шлуночка (ТЗСЛШ) у пацієнтів до та після оперативного лікування. Клінічні результати хірургічного лікування пацієнтів з ПГА, оцінені за критеріями PASO та стандартними критеріями, практично схожі: повне одужання констатовано у 39,2 та 43,5% пацієнтів, часткове - у 60,8 та 56,5% пацієнтів відповідно; біохімічні результати, оцінені аналогічно, суттєво різнилися: повне одужання - 91,3 та 43,5%, часткове - 8,7 та 56,5% відповідно. Висновки. В хірургічному лікуванні пацієнтів з аденомами надниркових залоз, що супроводжуються ПГА, слід надавати перевагу лапароскопічним методам (адреналектомія, резекція). Ефективність мініінвазивних методів хірургічного лікування ПГА статистично достовірна. Клініко-біохімічні критерії PASO в оцінці результатів хірургічного лікування пацієнтів з ПГА мають перевагу перед стандартними, оскільки є комплексними. Після хірургічного лікування пацієнтів з ПГА повне біохімічне одужання настає у 91,3% пацієнтів, повне клінічне - у 39,2%, часткове біохімічне - у 8,7%, часткове клінічне - у 60,8% пацієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Фомін, О. В., А. О. Ловська, Д. І. Скуріхін та В. В. Бондаренко. "Багатофункціональний пристрій для контролю технічного стану ходових частин вагонів в експлуатації". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(265) (16 березня 2021): 128–32. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-128-132.

Повний текст джерела

Анотація:

В публікації подані результати дослідження впливу засобів контролю технічного стану та технічної діагностики на експлуатаційну готовність залізничного рухомого складу. В результаті показано, що для збільшення коефіцієнта готовності потрібно прагнути не тільки до збільшення напрацювання на відмову вузлів вагона, але й до скорочення часу змушеного простою вагона на операціях технічного обслуговування і ремонту. Застосування сучасних засобів контролю технічного стану ходових частин вагонів дозволяє значно скоротити час змушеного простою вагонів. З’ясовано, що важливим напрямком вдосконалення системи технічного обслуговування і ремонту вагонів є широке впровадження об'єктивних методів і автоматизованих засобів технічної діагностики і контролю. Зазначено, що під час зупинок поїздів на станціях технічне обслуговування носить суб’єктивний характер, а якість суб'єктивного діагностування або контролю технічного стану має дуже великий розкид, так як залежить від стану і досвіду оглядача, змінюється від умов погоди і пори доби, тощо. Для удосконалення технології технічного обслуговування, автоматизації та переважного виключення суб'єктивних методів контролю технічного стану запропоновано застосування багатофункціонального пристрою оглядача вагонів на основі технологій автоматизованого контролю технічного стану та ідентифікації рухомого складу залізниць під час зупинок поїздів на станціях. Відмічено, що впровадження на залізницях систем автоматичної ідентифікації рухомого складу сприяє оперативному доступу до інформації про параметри вагонів в реальному режимі часу, тому очікується, що завдяки поєднанню систем контролю технічного стану та автоматичної ідентифікації стане можливим впровадження нових концепцій системи технічного обслуговування та ремонту, підвищення експлуатаційної готовності рухомого складу залізниць.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Гнатів, Ю. В., та М. М. Корда. "Осмотично-об’ємний індекс сечі у виявленні та діагностуванні тяжкості центрального нецукрового діабету в нейрохірургічних хворих". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (3 грудня 2021): 106–10. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12548.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: дослідити зміни осмотично-об’ємного індексу сечі у хворих на нейрохірургічну патологію, ускладену центральним нецукровим діабетом, установити його цифрові значення залежно від ступеня тяжкості патології. Матеріали і методи. Обстежено та проведено ретроспективне дослідження медичної документації у 52 нейрохірургічних пацієнтів, які перенесли черепно-мозкову травму (24), операцію з приводу пухлини мозку (14) та інсульту (14). Перебіг захворювання у них ускладнився центральним нецукровим діабетом різного ступеня тяжкості. Групу порівняння склали 20 нейрохірургічних хворих, у яких не відмічали нецукровий діабет. За показниками темпу діурезу та щільності сечі розробили інформаційний критерій діагностики нецукрового діабету та його тяжкості – осмотично-об’ємний індекс сечі. Результати досліджень та їх обговорення. У фізіологічних умовах з організму людини впродовж години зазвичай виділяється 0,8–1,0 мл∙кг-1 сечі. При цьому її щільність складає 1012–1025. Вимірявши темп діурезу та щільність сечі та розрахувавши за наведеною формулою у 20 пацієнтів групи порівняння осмотично-об’ємний індекс сечі, установили середні його значення: 8,0–12,0. При центральному нецукровому діабеті осмотично-об’ємний індекс сечі різко знижується, набуваючи значень ˂ 1,0. Установили, що при нецукровому діабеті легкого ступеня осмотично-об’ємний індекс сечі складає 0,6–0,41, середнього – 0,4–0,21, а тяжкого – ˂0,2–0,05.Показником ефективності інтенсивної терапії нецукрового діабету є зростання осмотично-об’ємного індексу сечі до норми. Для ранньої діагностики центрального нецукрового діабету у нейрохірургічних хворих доцільно проводити одночасне дослідження темпу діурезу і щільності сечі, за якими розраховувати осмотично-об’ємний індекс сечі згідно з запропонованою формулою. У нормі осмотично-об’ємний індекс сечі знаходиться в діапазоні значень 8,0–12,0. При центральному нецукровому діабеті легкого ступеня осмотично-об’ємний індекс сечі знижується до 0,6–0,41, середнього – до 0,4–0,21, а тяжкого – до 0,2–0,05. Ознакою ефективності інтенсивної терапії хворого на центральний нецукровий діабет є зростання осмотично-об’ємного індексу сечі ˃1,0 у кожній із дослідних порцій сечі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Yatskyv, V. V., I. Yu Polyansky, S. E. Frimet, V. P. Slyvka, Yu D. Lukyanchuk та S. M. Mereuca. "Особливості хірургічного лікування дивертикулів стравоходу великих розмірів". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 1 (30 січня 2019): 13–16. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.01.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Покращити результати хірургічного лікування дивертикулів стравоходу (ДС) шляхом удосконалення методик оперативних втручань з метою попередження виникнення післяопераційних ускладнень. Матеріали і методи. Узагальнено досвід лікування 58 хворих з ДС різної локалізації. У 13,8% хворих були ДС розмірами понад 5 см. Дисфагію як основний клінічний прояв ДС спостерігали у 32 (55,2%) хворих, безсимптомний перебіг захворювання - у 3(5,2%), ускладнений - у 39 (67,2%). У всіх хворих з ДС великих розмірів діагностовано дивертикуліт. Виражений перифокальний фіброз, формування залишкових порожнин ДС виявлено у 5 (8,6%) хворих. Вираженість фіброзу відповідала тривалості захворювання від 4 до 10 років. Результати. Дивертикулектомію відкритим способом виконали 58 хворим, симультанні операції з приводу ахалазії стравоходу - 3. Субопераційно використовували ендоскопічну підтримку. Фенестрацію фіброзних залишкових порожнин виконували з застосуванням електрозварювальних технологій. Післяопераційні ускладнення виникли у 2 (3,4%) хворих. Жоден пацієнт не помер. ДС великих розмірів мають широке устя неправильної форми, у зв’язку з чим у 4 хворих використано клиноподібний механічний шов у поперечному напрямку. Контрольні дослідження проведені в строки до 1 року просвіт стравоходу повністю збережений, цілісність не порушена. Висновки. Хірургічне лікування ДС великих розмірів обгрунтоване. Застосовувати сучасні методи діагностики потрібно як на доопераційному етапі, так і субопераційно. У разі формування ДС великих розмірів із широким устям, фіброзних залишкових порожнин доцільно застосовувати клиноподібний шов основи ДС за допомогою ендостеплерів, фенестрацію з використанням електрозварювальних технологій для зменшення ризику виникнення післяопераційних ускладнень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Venher, I. K., O. B. Kolotilo, S. Ya Kostiv, A. R. Vaida та N. I. Herasemuk. "Профілактика та лікування реперфузійного пошкодження тканин при реконструкції артеріального русла аорто-стегно-підколінного сегмента в умовах хронічної критичної ішемії". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (16 жовтня 2018): 75–80. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2018.3.9443.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: покращити результати реконструктивних операцій на аорті та магістральних артеріях в умовах хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок. Матеріали і методи. В роботу включено 56 пацієнтів з облітеруючими ураженнями аорти та артерій нижніх кінцівок із ІІ, ІІІА, ІІІВ, IV ст. хронічної артеріальної недостатності. Для профілактики і лікування феноменів no-reflow і reflow-paradox на доопераційному періоді здійснювали комплекс запропонованих заходів. Для діагностики характеру ураження артеріального русла й особливостей гемодинамічних порушень застосовували показники ультразвукової доплерографії, дуплексного сканування, рентгеноконтрастної цифрової ангіографії. Для одержання інформації про зміни капілярного кровотоку і артеріо-венулярного шунтування крові застосовували метод лазерної доплерівської флоурометрії. Результати дослідження та їх обговорення. За об’ємом реваскуляризації аорто(клубово)-стегно-підколінного сегмента пацієнтів розділили на дві групи. Оперативне втручання в першій групі пацієнтів включало одномоментне аорто-біфеморальне алошунтування (14 спостережень) і однобічне аорто(клубово)-стегнове алошунтування (8 спостережень). Другу групу склали 34 пацієнти, у яких, крім атеросклеротичної оклюзії аорто(клубово)-стегнового, сегмента виявлено стенотично-оклюзивний процес стегно-підколінного сегмента. Динамічний ультразвуковий моніторинг стану гемодинаміки стегно-підколінного сегмента в післяопераційному періоді у хворих другої групи дозволив виявити зниження пікової систолічної швидкості та індексу резистентності, що було показанням до проведення додаткової реконструкції стегно-підколінного сегмента.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Яворський, О. А., А. М. Ломакін та В. П. Свєтлицький. "Ускладнення пункційної вертебропластики". Pain medicine 4, № 1/1 (16 травня 2019): 14. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t2.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Покращити результати пункційної вертебропластики як методу мінімально інвазивного лікування больового синдрому при травматичних та патологічних переломах хребта. Матеріали та методи. Виконано аналіз результатів лікування хворих в Університетській клініці ОНМедУ за період з 2013 по 2018 рік. Загалом проаналізовано випадки лікування 134 хворих та виконання вертебропластики 214 хребців. З приводу гострої травми лікувалися 21 хворих (23 хребці), з приводу патологічних переломів на фоні остеопорозу проліковано 58 хворих (104 хребці), з приводу пухлинного ураження хребта – 55 хворих (87 хребців). Післяопераційний контроль виконувався інтра- та післяопераційно за допомогою флюороскопії з використанням С-дуги і, на наступний день після операції, методом комп`ютерної томографії. Виконано аналіз кількості й структури післяопераційних ускладнень та їх вплив на якість життя хворих за шкалами ВАШ (візуальна аналогова шкала болю) та FIM (functional independence measure scale). Також виконано порівняльний аналіз специфічності методів рентгенологічного контролю екстравертебрального розповсюдження полімеру (кісткового цементу). Результати. Жодне з виявлених ускладнень не мало суттєвого клінічного впливу на перебіг захворювання. Кількість випадків екстравертебрального розповсюдження цементу, що не проявлялись клінічно, які були виявлені під час комп’ютерної томографії, значно перевищувала рентгенологічні дані. В порівнянні: 18,7 % та 4,7 % випадків ускладнень виявлені за допомогою комп’ютерної томографії та рентгенографії. Єдиний випадок емболії дрібних гілок легеневої артерії був виявлений випадково під час післяопераційного дослідження грудного відділу хребта. Висновки. Аналіз літературних даних та власних отриманих результатів дозволяє пропонувати використання комп’ютерної томографії в післяопераційному періоді, як найбільш чутливого методу діагностики післяопераційних ускладнень пункційної вертебропластики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Галей, М. М., І. Я. Дзюбановський та І. П. Марчук. "Оцінка доцільності використання одноетапної стратегії лікування холедохолітіазу та холецистолітіазу шляхом виконання симультанних лапароскопічних втручань із двохетапною стратегією". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (30 квітня 2021): 54–59. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12023.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: вивчення ускладнень, пов’язаних із одноетапною стратегією лікування холедохолітіазу та холецистолітіазу, що передбачає виконання симультанної холецистектомії та холедохолітотомії з інтраопераційною холангіографією, використовуючи власний розроблений метод встановлення лапароскопічних портів, та оцінка доцільності використання кожного із методів. Матеріали і методи. У період із 2015 до 2019 р. проліковано 118 пацієнтів із поєднанням холедохолітіазу та холецистолітіазу. Усі пацієнти проходили операційне лікування із використанням розробленої техніки виконання симультанних операцій. Порівняння тривалості лікування та профілю безпеки розробленого методу проводили із таким для двохетапного методу із використанням ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХПГ). Контрольними точками досліджень були тривалість перебування у стаціонарі та частота ускладнень. Дані про згадані показники отримано із публікацій наших колег. Результати досліджень та їх обговорення. Тривалість лікування у дослідній групі склала 4 ліжко-дні, що менше від тривалості лікування у дослідах наших колег (не менше 6 днів). Рівень ускладнень при використанні одноетапного методу із власною технікою склав 0,85 %, що суттєво менше від сумарного рівня місцевих і загальних ускладнень, характерних для ЕРХПГ (6,85 %). Якщо повторна ( 12–23 %), то рівень ускладнень зростає до 19,35 %, що, на нашу думку, є неприйнятим ризиком. Також для одноетапного методу нехарактерними ускладненнями є гострий панкреатит, холангіт, перфорація кишечника та септичні стани, включно пов’язані із резистентною мікрофлорою. Використання неінвазивного методу (МРХПГ) для діагностики холедохолітіазу є пріоритетним над інвазивним і небезпечним ЕРХПГ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Goroshko, A., та M. Demydenko. "ПРОГРАМНО-АПАРАТНИЙ КОМПЛЕКС ПО ВИМІРЮВАННЮ ЗОРОВОЇ ВТОМИ ЛЮДИНИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 93–97. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.093.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи є створення програмно-апаратного комплексу по визначенню функціонального стану та втомлюваності людини Предмет дослідження: програмно-апаратний комплекс по визначенню зорової втомлюваності людини. У статті розглядається новий програмно-апаратний комплекс по визначенню втомлюваності людини, який забезпечує високу точність та гнучкість проведення діагностичної операції по визначенню зорової втоми людини, характеризується зручністю та простотою у своєму користуванні, має можливість дистанційно змінювати частотно-імпульсну та кольорово-світлову характеристику, складається з простої електронно-компонентної бази. Наукова новизна і теоретичне значення: в основу корисної моделі закладений принцип створення програмно-апаратного комплексу по визначенню зорової втоми на основі показників критичної частоти злиття миготінь, який має можливість дистанційно змінювати частотно-імпульсну та кольорово-світлову характеристику, складається з простої електронно-компонентної бази. Практичне значення. Заявлена корисна модель може бути використана в сфері безпеки життєдіяльності людини, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втомлюваності програмістів, операторів персональних комп'ютерів, диспансерних спостережень за станом зору школярів, студентів. Висновки: 1. Залучення мікроконтролерної техніки з бездротовими інтерфейсом дає змогу суттєвим чином спростити компонентну базу електронної частини розробленого комплексу та розширити функціонал засобу діагностики втомлюваності людини. 2. Залучення мобільних smart-засобів сприяє запровадженню дистанційного способу контролю та плавності регулювання ключових параметрів процесу діагностування 3. Точність вимірювання збільшилась на 67% порівняно з попередньою моделлю. 4. Запропоноване програмне забезпечення робить дану процедуру доступною та легкою для більшості операторів-діагностів. Запропонований комплекс по визначенню зорової втоми людини пройшов випробування і рекомендований до промислового впровадження. Заявлене технічне рішення може бути використано в області безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втомлюваності програмістів, операторів персональних комп'ютерів, диспансерних спостережень за станом зору школярів, студентів, спортсменів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Shekera, O. G., та V. I. Tkachenko. "Основи медичного сортування на догоспітальному етапі у разі виникнення надзвичайних ситуацій". Health of Society 10, № 5 (7 березня 2022): 135–40. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.5.2021.273.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Щороку в Україні реєструється близько 400 надзвичайних ситуацій. На сході країни з 2014 р відбувається антитерористична операція. На сьогодні постає загроза війського вторгнення на територію України інших держав. Це підкреслює актуальність підготовки лікарів первинної медичної допомоги до сучасних вимог реагування, дій та медичного сортування на догоспітальному етапі. Мета – визначити і окреслити основи медичного сортування на догоспітальному етапі в умовах значних загроз військових дій та надзвичайних ситуацій в Україні. Матеріали та методи. З метою збору та аналізу інформації застосовували бібліосемантичний метод, метод експертних оцінок. Результати. На догоспітальному етапі медичне сортування проводиться з метою своєчасного надання медичної допомоги максимальній кількості постраждалих в обсязі, що забезпечує відновлення раптової втрати життєвих функцій та сприяє збереженню здоров'я постраждалих. Медичне сортування здійснюється медичними працівниками (лікарями, фельдшерами, медичними сестрами) за єдиними принципами щодо діагностики, лікування та прогнозу результатів лікування постраждалих та складється з двох етапів: перший етап медичного сортування – визначення належності кожного постраждалого до відповідної сортувальної категорії позначається сортувальним браслетом; другий етап медичного сортування – заповнення картки медичного сортування. Крім того, для кожного етапу визначені обсяги медичної допомоги, діагностики та лікування. На першому етапі медичного сортування, який триває не більше 60 секунд, базовий обсяг медичної допомоги: у дорослих перевіряють наявність дихання та, за потреби, відновлюють прохідність дихальних шляхів; визначають капілярний пульс; визначають стан свідомості; у дітей до 8 років для відновлення прохідності дихальних шляхів при відсутності дихання виконують 5 штучних вдихів. Базовий обсяг медичної допомоги на другому етапі медичного сортування складається з: потрійний прийом Сафара; ручне очищення порожнини рота та гортані; очищення ротоглотки за допомогою аспіратора; прийом Хеймліка; введення повітроводу; ендотрахеальна інтубація; крікотомія (конікотомія); пункція крікотиреоїдної зв’язки; трахеостомія; здійснення штучного дихання, у тому числі з використанням мішка типу «АМБУ»; інгаляція кисню; непрямий масаж серця; дефібриляція; зупинка зовнішньої кровотечі (венозної, артеріальної); застосування протишокового одягу; накладення шийного комірця; мобілізація переломів за допомогою шин; фіксація постраждалого на транспортній дошці; накладання бинтових пов'язок; підшкірні, внутрішньом'язові, внутрішньовенні ін’єкції; внутрішньокісткова пункція (доступ) для введення інфузійних розчинів; катетеризація периферійних чи центральних вен; використання лікарських засобів при реанімаційних заходах у дорослих та дітей; проведення тампонади носової порожнини при масивній кровотечі; проведення місцевої анестезії; лікувальна блокада. Висновки. Враховуючі ситуацію сьогодення в Україні, суспільство та медичні працівники, у тому числі працівники екстреної та первинної медичної допомоги, повинні бути обізнані в основах медичного сортування та обсягах надання догоспітальної невідкладної/екстреної медичної допомоги.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Kondratiuk, Igor. "Формалізація задачі вибору перспективних рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 6 (27 грудня 2021): 140–57. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.6.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Інтенсивний розвиток військової автомобільної техніки висуває підвищені вимоги до рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки під час їх застосування за призначенням. Необхідно розуміти, що закупівля однієї номенклатури військової автомобільної техніки тягне за собою потребу у створенні в Збройних Сил України ремонтних комплектів для ремонтно-відновлювальних підрозділів (військових частин) різного рівня ієрархії, які будуть застосовуватись для обслуговування та ремонту даних зразків військової автомобільної техніки. Крім того необхідно враховувати, що існуючі на озброєні рухомі засоби технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки не в повній мірі пристосовані до виконання робіт на нових зразках через відсутність технологічного обладнання. Отже, на даний час виникають протиріччя між можливостями ремонтних підрозділів на озброєнні, яких знаходяться морально та фізично застарілі рухомі засоби технічного обслуговування та ремонту, і потребами у технічному обслуговуванні та ремонті нових зразків військової автомобільної техніки, прийнятих на озброєння за останні роки, в яких завершився гарантійний термін експлуатації. Застаріле обладнання існуючих рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту, відсутність засобів діагностики, сучасних засобів зв’язку, інструменту та спеціальних приладів, які призначені для ремонту прийнятих на озброєння нових зразків військової автомобільної техніки, знижують виробничі можливості ремонтних підрозділів (військових частин), а інколи взагалі унеможливлюють повернути до строю військової автомобільної техніки, яка потребує технічного обслуговування або ремонту. Тому, в статті на основі порівняльного аналізу можливостей рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту і потреби в технічному обслуговуванні і ремонті нових зразків військової автомобільної техніки, характеру бойових та експлуатаційних пошкоджень військової автомобільної техніки у локальних війнах та збройних конфліктах, операції Об’єднаних сил на території України, проведене порівняння якісних та кількісних характеристик. Сформульовано наукове завдання щодо принципів побудови раціональної структури рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки та їх елементів на різних рівнях ієрархії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Zarutskyi, Ya L., V. V. Burluka, O. F. Savitsky, S. A. Aslanyan та P. P. Forostyanyi. "Удосконалена система хірургічного лікування постраждалих з пошкодженнями таза та тазових органів при політравмі". Klinicheskaia khirurgiia 86, № 9 (28 вересня 2019): 38–44. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.09.38.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Оцінити ефективність удосконаленої системи хірургічного лікування постраждалих з пошкодженнями таза та тазових органів при політравмі. Матеріали і методи. В основу дослідження покладено клінічні спостереження 406 постраждалих з нестабільними пошкодженнями таза (НПТ) при політравмі (оцінка тяжкості за шкалою ISS 17 балів і вище). НПТ у 98 (24,1%) постраждалих з політравмою були поєднані з пошкодженнями тазових органів. Сформовано дві клінічні групи: основну – 137 (33,7%) постраждалих, із них у 37 (27,0%) НПТ були поєднані з пошкодженнями тазових органів, і контрольну – 269 (66,3%) постраждалих, із них у 61 (22,7%) постраждалого НПТ були поєднані з пошкодженнями тазових органів. У постраждалих основної групи застосована диференційована хірургічна тактика лікування, яка базувалась на оцінці тяжкості травми, прогнозі перебігу травматичної хвороби (ТХ) у залежності від її періодів, а також запропонованих сучасних методах діагностики і лікування пошкоджень таза й інших анатомічних ділянок (АД). Для лікування пацієнтів контрольної групи застосовували хірургічну тактику згідно з тимчасовими галузевими уніфікованими стандартами медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України, затвердженими наказом МОЗ України №226 від 27 липня 1998 р. Результати. При травмі сечового міхура у 47 (83,9%) постраждалих зашили розрив стінки міхура з епіцистостомією і катетеризацією міхура катетером Фолея. При травмі уретри епіцистостомію поєднували з шинуванням уретри катетером у 27 (81,8%) хворих. У 3 пацієнтів основної групи використали первинний шов уретри в гострому періоді ТХ. У всіх пацієнтів з пошкодженнями прямої кишки накладали дводульну сигмостому. Операції на внутрішніх статевих органах виконані 3 (3,2%) постраждалим. Усього на тазових органах у гострому періоді ТХ виконано 94 оперативних втручання різної складності. Висновки. При політравмі переломи кісток таза були поєднані з травмою тазових органів у 24,1% постраждалих. Поєднане пошкодження тазових органів (за винятком пошкоджень прямої кишки) не є протипоказанням до виконання внутрішнього або комбінованого металоостеосинтезу нестабільного тазового кільця у постраждалих з політравмою в ранньому та пізньому періодах ТХ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Сандлер, А. К., та Д. П. Данчук. "Засіб підвищення ефективності моніторингу стану вантажу на суднах-газовозах на основі волоконно-оптичних технологій". Automation of technological and business processes 13, № 4 (3 лютого 2022): 18–26. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i4.2202.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження базується на запиті практики про необхідність розробки й впровадження нових засобів волоконно-оптичних засобів моніторингу вологості газу, які, за рахунок підвищення вірогідності вимірювальної інформації, забезпечують зниження невиробничих втрат. У роботі вирішене актуальне науково-технічне завдання наукового обґрунтування, розробки й дослідження засобу моніторингу вологості газу. Пропонований засіб забезпечує підвищення достовірності результатів вимірювання за рахунок використання принципів часткової інваріантності до зовнішніх неконтрольованих впливів вимірювань, яка досягається шляхом синтезу процесів перетворення світла, конструкції, комбінації матеріалів і способу одержання вимірювальної інформації. Як об'єкт дослідження визначені процеси формування й перетворення інформаційного сигналу у волоконно-оптичному засобі моніторингу вологості газу у складних умовах транспортування. Відповідно, предметом дослідження є волоконно-оптичні засоби моніторингу, що функціонують у складних умовах експлуатації. Теоретична частина роботи виконана з використанням: а) системного аналізу й дослідження операцій – при визначенні структурних зв'язків між елементами вимірювального засобу діагностики й декомпозиції об'єкта дослідження; б) теорії оптичних хвилеводів – при розрахунках коефіцієнтів оптичного зв'язку ділянок оптичного волокна (ОВ); в) методів аналітичного дослідження процесів взаємодії полів хвилеводних елементів – при дослідженні процесів перетворення світлового випромінювання у чутливому елементі (ЧЕ) під впливом деформацій. Проведено порівняльний аналіз впливу експлуатаційних факторів на характеристики волоконно-оптичних пристроїв контролю властивостей газу на суднах-газовоза. Проведений аналіз результатів впливу експлуатаційних дестабілізуючих факторів на характеристики пристроїв моніторингу відомих типів, дозволив локалізувати коло досліджень у межах використання волоконно-оптичних датчиків амплітудної модуляції. Визначено, що компенсацію некорельованої складової погрішності акселерометра необхідно виконувати на основі використання методів інваріантних перетворень, заснованих на принципі багатоканальності. Обрані методи, припущення і математичний апарат дослідження. Обґрунтовано застосування хвильового аналізу процесів у чутливому елементі (ЧЕ) засобу моніторингу на основі рівнянь Максвелла та методу рівних об'ємів. На підґрунті модифікованої теорії зв'язаних мод у оптичних волокнах, а також положеннях теорії пружності, сформована математична модель перетворення світлового випромінювання у пропонованому засобі моніторингу. Застосування запропонованого методу визначення параметрів синтезованого засобу діагностування на практиці створює передумови для розробки вимірювальних перетворювачів широкого цільового призначення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Гриценко, С. Й. "Роль 3Д-КТ ангіографії в передопераційному аналізі судинної анатомії селезінкового згину ободової кишки". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (18 лютого 2022): 91–94. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12724.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: проаналізувати анатомічні варіанти кровопостачання селезінкового кута ободової кишки в пацієнтів із лівобічним раком ободової кишки, котрі, як правило, потрібно обговорити перед операцією мультидисциплінарною командою. Матеріали і методи. У дослідження включено 103 пацієнти (56 чоловіків та 47 жінок; середній вік – 64,2±11,6 року) на колоректальний рак, яким була проведена передопераційна 3Д-КТ ангіографія у Тернопільській університетській лікарні в період між 2016 та 2021 рр. У даному дослідженні ми ставили наступні завдання: дослідити різні артеріальні варіації кровопостачання селезінкового кута ободової кишки за допомогою 3Д-КТ ангіографії та надати оцінку щодо можливості лігування чи збереження тих чи інших структур з метою запобігання розвитку неспроможності анастомозу. Результати досліджень та їх обговорення. Виділяють 4 типи кровопостачання селезінкового кута ободової кишки: 1 тип виявлено у 83 (80,6 %) пацієнтів, 2 тип – у 9 (8,7 %) пацієнтів, 3 тип – у 10 (9,7 %) пацієнтів та 4 тип у 1 (1 %) пацієнта. В артеріальній структурі селезінкового кута ободової кишки виділяють кілька аркад: крайова артерія Дрюмонда (виявлено у всіх 103 (100 %) пацієнтів), дуга Ріолана (виявлено у 47 (45,6 %) пацієнтів) і артерія Мошковіча (виявлено лише у 1 (1 %) пацієнта). Комп’ютерна томографія (КТ) з внутрішньовенним контрастуванням є золотим стандартом діагностики та стадіювання пацієнтів на рак ободової кишки та для оцінки судинної анатомії ободової кишки. Недоліком 3Д-КТ ангіографії є те, що калібр гілок ВБА та НБА є зазвичай малим і не завжди їх можна добре візуалізувати. У випадку поганої візуалізації таких структур, як крайова артерія Дрюмонда, дуга Ріолана та меншою мірою артерія Мошковіча вищезгаданих структур на 3Д-КТ ангіографії, аналіз повинен проводитись в звичайному 2D режимі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Ivanyshyn, O. V. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ І СОЦІАЛЬНОЇ КОРИСНОСТІ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ МХП ЗА ДОПОМОГОЮ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ABM RINKAI TMS". Transport development, № 2(7) (15 березня 2021): 7–16. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Натепер спостерігається зміна глобального тренду логістики в Укра- їні в бік сталого та якісного розвитку. Це дозволить реалізувати величезний логістичний потенціал України, перетворити логістику в галузь національної економіки, яка сприятиме підвищенню конкурентоспроможності й прибутковос- ті вітчизняних підприємств. Визначено, що управління власним і найманим транспортом підприємства проводиться за допомогою інноваційної системи ABM Rinkai TMS і містить економію транспортних витрат за 3 модулями: план, факт, аналіз відхилень. Встановлено, що використання системи моніторингу й управління транспортом надає всі основні функції, необхідні для спрощення повсякденних операцій з управ- ління доставленням. Предмет дослідження. Процеси роботи системи TMS ABM Rinkai, запропо- новані з метою підвищення ефективності управління транспортом, доступнос- ті, прозорості й оптимізації всього процесу логістики. Мета статті – дослідження переваг інноваційної системи транспортної логістики ABM RINKAI TMS МХП для підвищення якості, ефективності й соці- альної корисності. Результати роботи. Розглядаючи логістичні інновації, не можна оминати новітні логістичні технології, які застосовуються в плануванні й інформацій- ному забезпеченні, що необхідне для ефективного використання транспортної та логістичної інфраструктур та електронної обробки даних, автоматизації виробництва й впровадження інших нових досягнень для вдосконалення структу- ри інформаційних потоків. Пропозиції ABM Rinkai Rinkai TMS: діагностика й виявлення «вузьких місць»; оптимізація процесів планування торгових маршрутів, контролю та аналізу ефективності транспортної логістики; впровадження автоматичного плану- вання маршрутів доставляння на підставі наявних замовлень та автомобілів з урахуванням різних обмежень, економія транспортних витрат. Визначені ефекти транспортної логістики з ABM Rinkai TMS: підвищення ефективності використання транспорту; зниження транспортних витрат; мінімізація необхідного автопарку; скорочення сумарного кілометражу; збіль- шення кількості обслуговуваних клієнтів за маршрут; скорочення кількості запіз- нень і впевненість клієнтів в якісному й вчасному обслуговуванні; підвищення якос- ті процесів, відсутність витрат на дороге програмне забезпечення, що виступає передумовою ефективної реалізації логістичної діяльності підприємства. Методологія дослідження. У процесі дослідження використано загальнона- укові й спеціальні методи, зокрема: діалектичний, системного аналізу; оптимі- зації запасів залежно від рівня логістичної системи; моделювання руху матері- альних та інформаційних потоків логістичної системи з допомогою призначень, вибору найкоротшого шляху; формування методів математичного програмуван- ня оптимальної виробничої програми. Галузь застосування результатів. Економіка, транспорт, управління, макро- й мікроекономіка, інформатика, логістика, інновації. Висновки. Запропоновано використання інноваційної системи транспортної логістики ABM RINKAI TMS МХП. Встановлено мотиви застосування інновацій на підприємствах. Визначено необхідність використання логістичних інновацій, новітніх технології планування та інформаційного забезпечення; електронної обробки вантажопотоків; автоматизації виробництва; ефективність управлін- ня транспортною логістикою з ABM Rinkai TMS.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Максимець, Т. О. "ВПЛИВ ПІДВИЩЕНОГО ІНДЕКСУ МАСИ ТІЛА НА РІВЕНЬ ТРОМБОНЕБЕЗПЕКИ ПРИ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ МІОМЕКТОМІЇ". Clinical Anesthesiology and intensive Care, № 2 (26 квітня 2022): 65–74. http://dx.doi.org/10.31379/2411.2616.18.2.8.

Повний текст джерела

Анотація:

Міома матки – одне з найпоширеніших захворювань в гінекологічний практиці. Одним із основних методів хірургічного лікування міоми матки у жінок репродуктивного віку є лапароскопічна міомектомія. За даними ВООЗ надмірною вагою вважається ІМТ 25 та вище, ІМТ 30 та вище – ожиріння. Зв’язок ожиріння з внутрішньосудинними тромботичними ускладненнями (ВТУ) підтверджується клінічними даними. На сьогоднішній день існує досить вагомий набір клотінгових, імуноферментних методів оцінки системи регуляції агрегатного стану крові (РАСК), результати яких дають лише дуже приблизну характеристику гемостатичного потенціалу. Тому особливого значення набувають цінність інструментальні методи оцінки гемостазу. Низькочастотна п’єзоелектрична тромбоеластографія (НПТЕГ) є найбільш ефективною методикою дослідження гемостатичного потенціалу (ГП), здатна об’єктивно відобразити судинно-тромбоцитарний компонент, коагуляційну ланку системи гемостазу і фібриноліз. Ця технологія дозволяє візуалізувати процес згортання крові, дає можливість в режимі реального часу оцінювати всі фази згортання і кількісно визначати інтенсивність про- і антикоагулянтного потенціалу. Мета – вивчення впливу підвищеного індексу маси тіла на рівень тромбонебезпеки для проведення адекватної комплексної тромбопрофілактики у пацієнток в периоперацыйному періоді при лапароскопічній міомектомії, використовуючи інструментальний метод діагностики – низькочастотний п’єзоелектричний гемовіскозиметр. Матеріали та методи. Досліджені результати хірургічного лікування 60 хворих міомою матки, які перенесли лапароскопічну міомектомію в медичному центрі «Мати та дитина» ТОВ «НЕОМЕД 2007» в м. Києві в 2019–2020 роках. Пацієнтки були розподілені на 2 групи в залежності від величини ІМТ. До 1 групи (16 пацієнток) увійшли хворі з ІМТ< 30 кг/м2. До 2 групи (44 пацієнтки) увійшли хворі з ІМТ> 30 кг/м2. Стан системи гемостазу до операції, а також на 1 та 5 добу після оперативного втручання контролювався стандартними біохімічними тестами, а також інструментальним методом оцінки функціонального стану компонентів системи гемостазу та фібринолізу – низькочастотним вібраційним п’єзоелектричним гемовіскозиметром (НВПГ). Результати. Після аналізу стандартних біохімічних тестів оцінки гемостазу до оперативного втручання, на 1 та 5 добу після операції в обох групах пацієнтів наявних та суттєвих патологічних змін не виявлено. При оцінці функціонального стану компонентів системи гемостазу та фібринолізу за допомогою НВПГ «Меднорд» перед оперативним втручанням в 1 групі пацієнтів не відмічалось достовірних відмінностей в межах нормальних показників. У 2 групі були виявлені статистично достовірні (р < 0.05) відхилення від референтних величин показників гемостазіограми в бік структурної та хронометричної гіперкоагуляції, підвищення тромбінової активності, активації судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, пригнічення літичної активності крові. На першу добу після оперативного втручання в обох групах пацієнтів спостерігались зміни в ланках системи гемостазу. В 1 групі пацієнток відмічалось скорочення хронометричних показників та підвищення структурних показників НПЕГ, але вони не виходили за межі референтних величин. В 2 групі відмічалось достовірне зменьшення (в порівнянні з доопераційними показниками) хронометричних показників, підвищення структурного показника МА, а також достовірне збільшення КТА, ІКД, що свідчить про наявне підвищення тромбонебезпеки у даної групи пацієнтів, яке потребує проведення тромбопрофілактики. Після проведеної тромбопрофілактики у 2 групі пацієнтів спостерігались зміни в бік нормокоагуляційного тренду гемостатичного потенціалу (ГП). Фібринолітична активність крові перед оперативним втручанням в 1 групі знаходиться в межах нижніх референтних величин, а в 2 групі відмічається пригнічення літичної активності крові. Через добу після оперативного втручання, на фоні антитромботичної терапії літична активність крові нормалізується. На 5 добу після оперативного втручання в обох групах пацієнтів відмічався нормокоагуляційний тренд гемостатичного потенціалу. Висновки. У пацієнток з міомою матки, які мають ІМТ >30, за допомогою апаратно-програмного комплексу АРП-01М «Меднорд» виявлена наявна тромбонебезпека на периопераційному етапі лапароскопічної міомектомії, про що свідчать достовірно значущі (р < 0.05) зміни основних показників гемовіскозиметрії. Стандартні скринінгові методи дослідження системи гемостазу не забезпечують швидку та адекватну оцінку гемостатичного потенціалу (ГП), реакції системи РАСК у відповідь на хірургічне втручання; а також не дають змогу в повній мірі оцінити функціональну активність судинно-тромбоцитарної ланки коагуляції та фібринолізу. Використання низькочастотної п’єзоелектричної гемовіскозіметрії дозволяє достовірно та швидко оцінити кінетику тромбоутворення, починаючи від початкової в’язкості та агрегації до утворення згустку та фібрінолізу, а також виявити гемокоагуляційні розлади у пацієнтів з міомою матки на самих ранніх етапах порушень в периопераційному періоді лапароскопічної міомектомії. Це дає змогу своєчасно та ефективно проводити профілактику та лікування тромбогеморагічних порушень у даної групи пацієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Діагностика операції"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями