Статті в журналах з теми "Дума"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Дума.

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Дума".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Sergieva, Oksana. "К проблеме интерпретации жанра думы-баллады во второй симфонии Б. Лятошинского." Музичне мистецтво і культура, № 20 (17 грудня 2014): 85–92. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2014-20-85-92.

Повний текст джерела
Анотація:
Статья посвящена проблеме интерпретации жанра думы-баллады во Второй симфонии Б. Лятошинского. Отмечена родственность жанровой специфики думы и баллады. Обозначен и произведен анализ особенностей проявления феномена композиторской интерпретации жанра думы-баллады во Второй симфонии Б. Лятошинского.Ключевые слова: дума-баллада, жанр, эпическое, симфония, интерпретация.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Земляний, В. "Дума яблунева". Київ, № 11 (2007): 120–25.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Кальницький, М. "Київська Міська дума". Антиквар, № 11/12 (105), листопад - грудень (2017): 42–47.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Скринченко, В. "Дума про гетьмана Івана". Вітчизна, № 11/12 (2008): 147–52.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Скринченко, В. "Дума про гетьману Івана Мазепу". Всесвіт, № 11/12 (1079/1080 ) (2018): 220–28.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Герасименко, Н. "Військові хроніки: дума про хоробрі серця". Дзвін, № 2 (880), лютий (2018): 187–205.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Войтеховская, Марина Петровна, Светлана Анатольевна Кочурина, and Наталия Игоревна Сухачёва. "THE QUESTION OF INTRODUCTION OF UNIVERSAL EDUCATION IN THE ACTIVITIES OF THE STATE DUMA OF THE RUSSIAN EMPIRE." Pedagogical Review, no. 6(34) (December 14, 2020): 199–213. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6127-2020-6-199-213.

Повний текст джерела
Анотація:
Вопросы введения всеобщего начального обучения в деятельности Государственной думы Российской империи долгое время не были в поле зрения исследователей, интересКочурина к теме возрос в связи с восстановлением парламентских традиций и глубоким реформированием системы образования. На основе исторических источников показано, что в начале XX в. данный вопрос был, пожалуй, единственным, не вызывавшим разногласий между политическими партиями. Но он так и не был решен из-за длившихся на протяжении шести лет дискуссий между фракциями в Государственной думе, Думой и Государственным советом, парламентом и правительством по сопутствующим проблемам – об обязательности или предоставлении права получения начального образования, о размерах финансирования и характере управления министерскими и церковными школами, о языке преподавания в начальной школе в местностях с нерусским населением, о роли органов местного самоуправления в развитии школьного дела и др. Первая Государственная дума в силу кратковременного существования не сумела приступить к рассмотрению законопроекта о введении всеобщего начального обучения, Государственная дума II созыва – приступила, но ее досрочный роспуск не позволил принять сколько-нибудь существенных решений по вопросу. Третья Государственная дума оказалась единственной в дореволюционной истории России, выдержавшей полный срок полномочий. Результаты ее деятельности в области просвещения закрепили за ней название «Дума народного образования». Было рассмотрено более 300 законодательных инициатив в области науки и образования, в том числе 15 законопроектов по начальному образованию, дополнительные ассигнования на начальную школу выросли почти на 40 млн руб. в год. Но принятый Думой законопроект о введении всеобщего начального обучения не прошел в Государственном совете. Депутаты четвертого созыва вновь дискутировали по содержанию проекта, разработанного Третьей Думой. Главной причиной конфликтов был вопрос о церковно-приходских школах. В последний раз в истории Думы законопроект был внесен министром народного просвещения П. Н. Игнатьевым 28 августа 1916 г., но решение по нему так и не было принято. Вместе с тем за годы работы Государственных дум на развитие начального образования, подготовку педагогов, заработную плату учителей и строительство новых школ были выделены невиданные до того времени средства, а статьи государственных расходов на школьное дело увеличились почти вдвое. The introduction of universal primary education in the activities of the State Duma of the Russian Empire was for a long time not under the attention of the researchers, and interest in the topic increased due to the restoration of parliamentary traditions and deep reform of the education system. Historical sources show that at the beginning of the XX century, this issue was probably the only one that did not cause disagreements between political parties. But it was never resolved because of the six years of discussions between the factions in the State Duma, the Duma and the Council of State, the Parliament and the Government on related issues – the mandatory or granting of the right to receive primary education, the amount of funding and the nature of the management of Ministerial and Church schools, the language of teaching in primary schools in areas with non-Russian populations, about the role of local governments in the development of school Affairs, and others. The First State Duma, owing to its short existence, was unable to consider the draft law on the introduction of universal primary education, the Second Duma began its work, but its early dissolution did not allow any significant decisions to be taken on the issue. The Third State Duma was the only one in the pre-revolutionary history of Russia that lasted a full term of office, and the results of its activities in the field of education gave it the name “Duma of national education”. More than 300 legislative initiatives in the field of science and education were considered, including 15 draft laws on primary education, and additional allocations for primary schools increased by almost 40 million rubles a year. But the bill passed by the Duma on the introduction of universal primary education did not pass in the State Council. The Deputies of the fourth convocation again discussed the content of the draft developed by the Third Duma. The main cause of the conflicts was the issue of parochial schools. The last time in the history of the Duma a bill was introduced by the Minister of Public Education, P. N. Ignatiev, on 28 August 1916, but the decision on it was never made. However, during the years of operation of the State Duma, unprecedented resources have been allocated for the development of primary education, the training of teachers, the salaries of teachers and the construction of new schools, and public spending on schools almost doubled.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Цікавий, С. "Генологічна назва "Дума" у польській романтичній традиції". Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка 27 (2009): 83–88.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Илиева, Татяна. "Адвербиализация и препозиционализация на предложни съчетания в старославянски език". Slovo, № 69 (2019): 71–102. http://dx.doi.org/10.31745/s.69.3.

Повний текст джерела
Анотація:
Обект на изследване в статията са наречните и полунаречните съчетания (с непълна лексикализация), образувани чрез сливане в едно словесно цяло на самостойна и служебна дума – предлог в средновековния български език. Изследването е структурирано на класификационен принцип, систематизирайки емпиричния материал според различни критерии – първо в обединения въз основа на участващия при словопроизводството предлог, в рамките на всяко отделно обединение – с оглед на обстоятелството, което означават новообразуваните наречия (за място, време, начин, количество, причина), и най-сетне – на базата на лексико-граматичната принадлежност на мотивиращата дума (съществително, прилагателно, числително, наречие, предлог). Във всеки конкретен случай се анализира пътят на адвербиализацията, проследяват се системните връзки на новообразуваната наречна единица.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Стрюк, Л. Б. "Своєрідність поетики роману М. Стельмаха "Дума про тебе"". Літературознавчі студії, Вип. 3 (38) (2013): 131–50.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Карпенко, Віталій. "Анатолій Погрібний: дума - про Україну, праця - для України..." Українознавство, № 1 (2008): 28–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Чайка, Т. ""Наша дума, наша пісня не вмре, не загине..."". Наука і суспільство, № 3/4 (2015): 59–60.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Карпенко, Віталій. "Анатолій Погрібний: дума - про Україну, праця - для України..." Українознавство, № 1 (2008): 28–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Мариняк, Р. С. "Трансформація сюжету "Думи про трьох братів Азовських" у драматичній поемі Л. Костенко "Дума про трьох братів неазовських"". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки", № 1138 (2014): 103–10.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Sikora-Krizhevska, Paulina. "Игра с драматургическими традициями в пьесе Анны Кашиной „Дума”". Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica, № 12 (22 жовтня 2019): 241–49. http://dx.doi.org/10.18778/1427-9681.12.22.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье анализируется сочетание классических и новаторских художественных приемов в пьесе Анны Кашиной Дума. Описывается игра с драматургической традицией, осуществляющаяся на уровнях: системы персонажей, изложенного в ремарках изобразительного ряда (введения видеопроекций, перенесения действия в зрительный зал), а также композиции произведения. Автор рассматривает пьесу А. Кашиной как произведение, поэтика которого детерминирована как эстетикой современных визуальных медиа, так и литературной традицией.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Шалацька, Г. М. "Поетика роману М. Стельмаха "Дума про тебе": літературознавчий дискурс". Літературознавчі студії, Вип. 3 (38) (2013): 163–69.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Труш, О. ""Дума про вчителя": Іван Драч із присвятою Василеві Сухомлинському". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філологічна, Вип. 50 (2010): 441–47.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Іваницька, С. "Праця "Первая Государственная Дума" як пам"ятка політичної публіцистики". Пам"ятки України: історія та культура, № 9 (193) (2013): 42–45.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Малышева, Светлана. "Государственная дума в Февральской революции по А. Б. Николаев". Ab Imperio 2004, № 4 (2004): 730–35. http://dx.doi.org/10.1353/imp.2004.0103.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Арзамасов, Ю. Г. "РЕАЛИЗАЦИЯ ПРАВА ЗАКОНОДАТЕЛЬНОЙ ИНИЦИАТИВЫ В СОВРЕМЕННОЙ РОССИИ: ПРАВОВАЯ РЕГЛАМЕНТАЦИЯ, ПРОБЛЕМЫ, ПРАКТИКА, "Государство и право"". Государство и право, № 5 (2018): 5–17. http://dx.doi.org/10.7868/s0132076918050013.

Повний текст джерела
Анотація:
Статья посвящена рассмотрению нормативной основы и реализации конституционного права законодательной инициативы в современной России. Исследуются проблемы понимания права законодательной инициативы, приводится официальная позиция по этому вопросу, выраженная в ст. 107 Регламента Государственной Думы. Отмечается, что в российском законодательном процессе данное право корреспондируется законодательной обязанностью Государственной Думы рассмотреть данный законопроект, представленные с ним документы и принять соответствующее решение. Сделан вывод, что право законодательной инициативы осуществляется неоднородно, поскольку Государственная Дума принимает разные по юридической силе законы. Дискутируется вопрос, с какого момента начинается стадия законодательной инициативы. При этом приводятся точки зрения как отечественных, так и зарубежных авторов. Делается вывод, что реальный объем полномочий субъектов, обладающих в России правом законодательной инициативы, не одинаков, так как зависит от политического и юридического статуса субъектов конституционных правоотношений. Дискутируется проблема субъектного состава лиц, обладающих правом законодательной инициативы, который определен ст. 104 Конституции России. Автор приходит к выводу о расширении субъектного состава лиц, обладающих правом законодательной инициативы в современной России, в который кроме Генерального прокурора следует внести Уполномоченного по правам человека и гражданина, а также положительно зарекомендовавшие себя крупные общественные организации. Отмечается, что лучшей формой, в которой будут закреплены нормы, регламентирующие право законодательной инициативы, является Федеральный закон “О нормативных правовых актах в Российской Федерации”.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Вовк, О. Й. "ПАМ’ЯТКИ МУНІЦИПАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ". Знання європейського права, № 4 (11 лютого 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i4.118.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті зроблено аналіз пам’ятки муніципального права України – Положення про громадське управління міста Одеси 1863 року, яке було чинним законодавчим збірником міського самоврядування в м. Одесі до 1872 року. Розглядаються соціально-економічні й політичні причини появи даного положення та порядок його ухвалення імператором Олександром ІІ 30 квітня 1863 року. Встановлено, що основними законодавчими джерелами Положення про громадське управління міста Одеси 1863 р. були: Грамота на права та вигоди містам Російської імперії 21 IV. 1785 р.; Положення про громадське управління м. Санкт-Петербургу 13 ІІ. 1846 р.; Том дев’ятий Зводу законів Російської імперії редакції 1857 р.; Положення про громадське управління міста Москви 20 ІІІ. 1862 р.; Про зміни та доповнення деяких постанов про громадське управління в Санкт-Петербурзі 20 ІІІ. 1862 р. тощо. Структурно Положення про громадське управління міста Одеси 1863 р. складається зі вступу та основної частини з вісімдесят двох параграфів, що об’єднані в чотирьох главах: Глава І. «Про склад, предмети та образ дій Одеського громадського управління»; Глава ІІ. «Про порядок призначення виборних і гласних Загальної думи та заміщення посад по міському громадському управлінні»; Глава ІІІ. «Про порядок виборів і зборів для них»; Глава IV. «Про права та переваги громадської міської служби». За змістом Положення про громадське управління міста Одеси 1863 р. включало в собі переважно норми тогочасного міського права та встановлювало новий порядок міського самоврядування в м. Одесі. Органи міського самоврядування згідно з Положенням про громадське управління міста Одеси 1863 р. поділялися на загальні для всієї міської громади, до складу яких входили: Загальна міська дума; Міський голова; Розпорядча міська дума, та особисті, для окремих розрядів обивателів або станів, а саме: Збори виборних; Станові старшини; управи купецька й міщанська разом з їхніми установами та чинами. Окремі постанови Положення про громадське управління міста Одеси 1863 р. встановлювали конкретні повноваження загальних й особистих органів міського самоврядування. Особливо важливе значення мали ті норми Положення про громадське управління міста Одеси 1863 р., які визначали новий порядок організації зборів для проведення міських виборів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

 Solovyov, Kirill A. "Prime-Minister and Duma. Case of I.L. Goremykin." Almanac “Essays on Conservatism” 42 (December 3, 2018): 215–22. http://dx.doi.org/10.24030/24092517-2018-0-4-215-222.

Повний текст джерела
Анотація:
The article is devoted to the views of the president of the Council of ministers I.L. Goremykin on the nature of cooperation of Duma and government, and on the perspectives of the legislative institutes in Russian Empire. Despite the popular opinion both of the contemporaries of the researched events and the nowadays researchers, Goremykin had his own strategy of cooperation with the depurative corps that he followed when making political decisions. His syncretic system of views was intrinsic for the higher bureaucracy inclined to make technological decisions of principle questions.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Глизь, Ю. І. "Київська дума і реалізація соціальних потреб міської громади (1871-1914 рр.)". Розумовські зустрічі, № 4 (2017): 149–63.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Бабенко, О. ""Дума про Довбуша " В.С. Бібіка в аспекті діалогу композитора з фольклором". Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка, Вип. 38/39 (2016): 93–105.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Сироткина, Елена Викторовна, та Андрей Владимирович Семенов. "Экономический кризис и оценка эффективности власти: кто несет ответственность за ухудшение уровня жизни в России?" Journal of Social Policy Studies 17, № 2 (27 червня 2019): 191–206. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2019-17-2-191-206.

Повний текст джерела
Анотація:
Винить или не винить власть за последствия экономического кризиса? Если обвинять, то кого граждане считают ответственным за проблемы в экономике в первую очередь? Мы предполагаем, что кризис и оценка эффективности работы органов власти связаны логикой атрибуции ответственности, то есть способностью людей определять центры принятия решений и устанавливать связь между политическим курсом и изменениями в реальности. На основе материалов всероссийского опроса общественного мнения и фокус-групповых дискуссий мы устанавливаем, что логика атрибуции ответственности по-разному проявляется в оценках эффективности работы президента, правительства и думы. Результаты нашего исследования показывают, что коллективные органы с непопулярными политиками – Государственная дума и правительство – наделяются наибольшей ответственностью за ухудшение уровня жизни. Эти институты «принимают удар» на себя и становятся символическимвиновником неэффективной политики и ее последствий. На фоне высокого уровня фрустрации и недовольства работой думы и правительства, фигура президента остается вне критики граждан. Результаты его работы либо редко, либо вообще не связывают с кризисом. Анализ фокус-групповых дискуссий показал, что недостаток когнитивных ресурсов, институциальная непрозрачность и низкое качество политически релевантной информации ограничивают возможности людей адекватно оценивать работу органов власти и наделять ответственностью за политический курс. Проблемы с адекватной атрибуцией ответственности, в свою очередь, имеют серьезные следствия с точки зрения подотчетности и изменения политического курса. Не представляя кто несет ответственность за политические решения, люди не могут определить необходимые изменения в направлении политических действий. В таком случае не только «институциальная ясность» в распределении полномочий будет играть важную роль, но и качество медийной среды, выступающей основным проводником сведений о политике.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Пардик, Л. "Боярская дума и земские соборы, их роль в закабалении подданных Московского государства". Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка 46 (2019): 101–22.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Moklytsia, Mariia. "Genre and Stylistic Intentions of Allegory: “Duma of Virgin Forest” by O. Turyansky." Pitannâ lìteraturoznavstva 94 (December 26, 2016): 183–93. http://dx.doi.org/10.31861/pytlit2016.94.183.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Novoselskii, Sergey S. "“BULYGINSKAYA DUMA”. AGENCY WITHOUT POWER OR POWER OF AGENCY?" History and Archives, no. 3 (2021): 32–42. http://dx.doi.org/10.28995/2658-6541-2021-3-32-42.

Повний текст джерела
Анотація:
The article considers the attitude of representatives of the top bureaucracy to the draft of the State Duma, developed by a Special Council chaired by the Minister of the Interior A.G. Bulygin in 1905. Particular attention is paid to the high officials assessments of the dignitaries of the place and role of the Duma in the system of state administration of the Russian Empire, the arguments that officials cited in favor of its convocation. It analyzes intellectual context of the emergence of the “bulyginskaya duma” (“Bulygin Duma”) project is analyzed, which largely determined the breadth of the actual, not declared powers of the people’s agency. The research is based on unpublished documents from the funds of state institutions, as well as materials from the personal funds of officials and public figures. The article shows that, despite the legislative nature of the Duma, it had to have significant powers. The electoral system, which was proposed and defended by the high officials, was originally modeled in such a way as to avoid the triumph of the estates principle. The monarch’s open opposition to the people’s agency was considered a politically short-sighted move, which indicated a limitation of his power. The results of the study allow considering the government policy in 1905 not as an untimely response to public demands, but as a conscious strategy for systemic political reforms.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Novoselskii, Sergey S. "“BULYGINSKAYA DUMA”. AGENCY WITHOUT POWER OR POWER OF AGENCY?" History and Archives, no. 3 (2021): 32–42. http://dx.doi.org/10.28995/2658-6541-2021-3-32-42.

Повний текст джерела
Анотація:
The article considers the attitude of representatives of the top bureaucracy to the draft of the State Duma, developed by a Special Council chaired by the Minister of the Interior A.G. Bulygin in 1905. Particular attention is paid to the high officials assessments of the dignitaries of the place and role of the Duma in the system of state administration of the Russian Empire, the arguments that officials cited in favor of its convocation. It analyzes intellectual context of the emergence of the “bulyginskaya duma” (“Bulygin Duma”) project is analyzed, which largely determined the breadth of the actual, not declared powers of the people’s agency. The research is based on unpublished documents from the funds of state institutions, as well as materials from the personal funds of officials and public figures. The article shows that, despite the legislative nature of the Duma, it had to have significant powers. The electoral system, which was proposed and defended by the high officials, was originally modeled in such a way as to avoid the triumph of the estates principle. The monarch’s open opposition to the people’s agency was considered a politically short-sighted move, which indicated a limitation of his power. The results of the study allow considering the government policy in 1905 not as an untimely response to public demands, but as a conscious strategy for systemic political reforms.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Старовойт, Л. В. "Особливості сюжетно-композиційної та образної структури ліричної повісті Б. Мозолевського "Дума про степ"". Науковий вісник Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського. Серія "Філологічні науки (літературознавство)", вип. 4.14 (111) (2014): 153–56.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Sirotkin, Alexander S. "IMPROVEMENT OF MOSCOW AND THE CITY DUMA IN 1797-1799." RSUH/RGGU Bulletin. Series History. Philology. Cultural Studies. Oriental Studies, no. 10 (2016): 120–29. http://dx.doi.org/10.28995/2073-6355-2016-10-120-129.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Konovalova, Lyudmila G. "The State Duma in 1906 to 1917: The House of Parliament without Parliamentarism." History of state and law 8 (July 22, 2020): 69–74. http://dx.doi.org/10.18572/1812-3805-2020-8-69-74.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Конончук, Т. І. "Екзистенційні виміри осмислення реальності в прозі Михайла Стельмаха (на прикладі роману "Дума про тебе")". Літературознавчі студії, Вип. 3 (38) (2013): 64–74.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Пасічник, О. ""Моє серце не тут, моя дума не тут! Вони ген, на Подоллі, над Збручем..."". Дивослово, № 6 (639) (2010): 23–29.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Сидоренко, Н. С., and С. В. Мусатов. "The State Duma of the Russian Empire as depicted in press and public opinion of Urals." Istoricheskii vestnik, no. 36(2021) (March 17, 2021): 58–91. http://dx.doi.org/10.35549/hr.2021.2021.36.002.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье рассматривается не изученный в историографии вопрос о специфике освещении практики созыва Государственной думы Российской империи на страницах уральской губернской периодики. Анализируется содержание политического дискурса уральской губернской прессой по актуальным аспектам правительственного курса реформ и введения в России начал парламентаризма. Раскрывается специфика содержания политического дискурса по думской тематике в региональном обществе. В его структуре выявлены три основных компонента — консервативный, либеральный и социалистический дискурс. Анализ дискурса выступает одним из оснований реконструкции процесса восприятия обществом идеи парламентаризма, формирования представлений о месте и роли нового политического института России в лице Государственной думы. На материалах периодики анализируются основные участники дискурсивного поля и те стратегии, которые использовались адресантами в целях воздействия на сознание и мотивацию адресатов. The article examines Ural province periodicals and reveals specifics of the convocation of the State Duma press coverage. Analyzed is the political discourse of the Ural press — the way Government reforms and implementation of the parliamentary system in Russia were depicted. The authors show specifics of regional discourse. Three main components of that discourse are defined — conservative, liberal and socialistic. The role and the place for the State Duma — a new political institution in Russia, concept of Parliamentarianism, perception and adoption of these constructions by the society can be depicted on the basis of the discourse analyses. Periodic press offers materials about the main actors of that discourse and the strategies used to influence final recipients.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Дарчиева, Светлана Валерьевна, та Анзор Валериевич Дарчиев. "Местное и центральное управление: кавказское наместничество и Владикавказская городская дума: опыт взаимодействия (начало ХХ в.)". Власть 26, № 9 (1 грудня 2018): 180. http://dx.doi.org/10.31171/vlast.v26i9.6177.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Provatorova, O. N. "“SAKHALIN ISLAND” ANTON CHEKHOV — “THOUGHT OF ARTISTS AND MAN ON HIS TIME”." Vestnik Orenburgskogo gosudarstvennogo universiteta 201, no. 1 (2017): 108–13. http://dx.doi.org/10.25198/1814-6457-2017-201-1-108.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

HAYDUK, SVITLANA. "УКРАЇНСЬКА РОМАНТИЧНА ПОЕЗІЯ: СИМВОЛІКА ОБРАЗУ КОНЯ". Studia Ukrainica Posnaniensia 8, № 1 (30 червня 2020): 243–51. http://dx.doi.org/10.14746/sup.2020.8.1.23.

Повний текст джерела
Анотація:
W artykule został przeanalizowany obraz konia w twórczości ukraińskich poetów romantyków na tle europejskiej tradycji pisania w świetle jego symbolicznych oraz mitologicznych paradygmatów. Podkreśla się, że w ukraińskiej romantycznej poezji symbolika obrazu konia bezpośrednio koreluje z symbolem wolności, ponieważ koń jako obraz poetycki jest „istotą obdarzoną duszą”. Wolność symbolizują jego działania, czyli pęd, dziki galop lub spokojna wędrówka (wiersz Козак Ł. Borowykowskiego, ballada Кінь M. Kostomarowa). Zauważono, że obraz konia działa jako symbol wierności i piękna. Potrafi się wczuć w romantycznego bohatera, przestrzec go przed niebezpieczeństwem (poemat Гайдамаки, ballada Причинна T. Szewczenki, wiersz Козак Ł. Borowykowskiego, До коня W. Zabiły, Украинская дума O. Afanasjewa-Czużbińskiego). Jednak obrazy koni mogą również symbolizować mroczne siły natury. Niosą one jeźdźca w nieznane, ucieleśniają negatywną energię (poemat satyryczny Сон T. Szewczenki).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Zagrebel’nyi, Artur V. "Author’s proverbs with a word component Duma in the Russian language of the 1905‒1907." Philological Sciences. Scientific Essays of Higher Education, no. 2 (March 2020): 19–25. http://dx.doi.org/10.20339/phs.2-20.019.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Войтеховская, Марина Петровна, and Светлана Анатольевна Кочурина. "THE QUESTION OF DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL EDUCATION IN THE WORK OF THE STATE DUMA 1906–1917." Tomsk state pedagogical university bulletin, no. 5(217) (September 3, 2021): 90–97. http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2021-5-90-97.

Повний текст джерела
Анотація:
Введение. Вопросы истории общего и педагогического образования в России неизменно привлекают интерес исследователей, что связано с современными процессами реформирования отечественной системы образования, опорой для которых должен стать исторический опыт. Цель – реконструкция и обобщение опыта деятельности Государственных дум Российской империи по реформированию педагогического образования. Материал и методы. Материалом исследования послужили исторические источники различного происхождения, использование которых позволяет сформировать объективное представление о процессах развития образования в России и по-новому оценить риски и генетические проблемы в решении современных задач реформы образования. Использованы общенаучные и специальные исторические методы исследования. Результаты и обсуждение. С учреждением Государственной думы в российском обществе связывали надежды на позитивные перемены в вопросах развития науки и образования. Государственные думы первых двух созывов успели лишь приступить к обсуждению вопросов просвещения, Государственная дума третьего созыва многое успела сделать, и современники высоко оценивали результаты ее деятельности в этой области. Вопросы образования вызывали горячие дискуссии депутатов разных политических фракций. Все депутаты выступали за развитие школьного дела, открытие учительских семинарий, институтов, курсов, повышения статуса и заработной платы учителей, но расходились во мнениях по вопросам форм и методов достижения цели. За время существования III Думы было принято несколько важных нормативных документов, касающихся развития педагогического образования. Проект Положения о женских учительских семинариях обсуждался в течение полугода, 1 июля 1908 г. был одобрен обеими палатами парламента и утвержден. В качестве временного варианта для решения кадровых проблем начальных училищ вплоть до открытия необходимого числа учительских институтов и семинарий 6 июня 1909 г. было принято и высочайше утверждено решение об открытии при городских училищах двухгодичных педагогических курсов. Спустя месяц 10 июля было принято предложение об устройстве временных педагогических курсов для подготовки преподавателей средней школы. Следующим шагом на пути решения кадровой проблемы средней школы стал законопроект о «Правилах об испытаниях лиц женского пола в знании курса высших учебных заведений и о приобретении ими ученых степеней и звания учительниц гимназий», который обсуждался Думой в январе 1911 г. и 25 февраля был одобрен. Успешно прошел в Думе и законодательный акт об «учреждении одногодичных и краткосрочных курсов для подготовки учителей и учительниц средних учебных заведений», который был рассмотрен 29 марта 1911 г. и уже 3 июля принят. Особое место среди разработанных комиссией по народному образованию проектов занимали предложения о преобразовании учительских семинарий и учительских институтов, что должно было позитивно сказаться на культурном развитии страны, но законопроект долго обсуждался сначала в III Думе, затем в IV Думе, но так и не нашел поддержки. Работа в IV Думе по реформированию учительских учебных заведений была прервана начавшейся Первой мировой войной. Заключение. Стремление широких слоев российского общества и, прежде всего, педагогической общественности к результативной деятельности в области образования в начале прошлого века нашло отражение в работе депутатов Государственной думы. Первые две Думы оказались оппозиционными правительству и продемонстрировали взаимную неготовность общества и власти идти на уступки, что отодвинуло принятие решений даже по таким очевидным вопросам, как борьба с неграмотностью. Итоги деятельности Третьей Думы были наиболее продуктивными, однако из-за большого числа дискуссий по частным вопросам депутаты не успели завершить работу по многим важным законопроектам в области образования. В Думе четвертого созыва даже уже подготовленные законопроекты сначала были подвергнуты ревизии, а с началом Первой мировой войны забыты или отвергнуты, среди последних оказались и законопроекты по реформированию системы подготовки педагогических кадров. В годы советской власти к основным положениям законопроектов об учительских институтах и семинариях вернулись, однако они были интерпретированы с учетом принципов единой трудовой школы и воспитания педагога новой формации. Introduction. The history of general and pedagogical education in Russia always attracts the interest of researchers, and this is connected with the modern processes of reform of the domestic educational system, they should be supported by historical experience. The purpose of this article is to reconstruct and generalize the experience of the State Duma of the Russian Empire in reforming pedagogical education. Material and methods. The material of the research is historical sources of various origins whose use makes it possible to form an objective view of the development of education in Russia and to re-evaluate the risks and genetic problems in the solution of modern problems of educational reform. General scientific and special historical methods of research are used. Results and discussion. With the establishment of the State Duma in Russian society, there were hopes for positive changes in the development of science and education. The State Duma of the first two convocations began a debate on education: The State Duma of the third convocation has done a great deal, and contemporaries praised its results in this area. Education was the subject of heated debate among deputies of different political factions. All deputies advocated the development of school business, the opening of teachers’ seminaries, institutes, courses, the raising of the status and salary of teachers, but disagreed on the forms and methods of achieving the goal. During the existence of the III Duma, several important normative documents concerning the development of pedagogical education have been adopted. Draft Regulations on Women’s Teachers’ Seminars, discussed over six months, were approved by both Houses of Parliament and approved on 1 July 1908. The Draft Regulations on Women’s Teachers’ Seminars were approved by both Houses of Parliament. As a temporary option for solving the personnel problems of primary schools until the opening of the required number of teacher training institutes and seminaries, on June 6, 1909, a decision was made and highly approved to open two-year pedagogical courses at city schools. One month later, on 10 July, a proposal for temporary teacher training courses for secondary school teachers was accepted. The next step in solving the personnel problem of secondary school was the draft law on “Rules on testing of female persons in knowledge of the course of higher educational establishments and on their acquisition of scientific degrees and titles of female teachers of gymnasiums” which was discussed by the Duma in January 1911 and approved on 25 February. Successfully passed in the Duma and the legislative act on “the establishment of one-year and short-term courses for the preparation of teachers and female teachers of secondary educational institutions”, which on March 29, 1911 was considered and already adopted on July 3. A special place among the projects developed by the commission on public education was occupied by proposals for the transformation of teachers ‘seminaries and teachers’ institutes, which should have had a positive effect on the cultural development of the country, but the bill was discussed for a long time, first in the Third Duma, then in the Fourth Duma, but did not find support. Work in the Fourth Duma on the reform of teacher education institutions was interrupted by the outbreak of world war. Conclusion. Thus, the desire of broad sectors of Russian society and, above all, of the educational community for effective educational activities was reflected in the work of the deputies of the State Duma at the beginning of the last century. The first two Dumas proved to be opposed to the Government and demonstrated the mutual inhospitability of society and the authorities to make concessions, which delayed decision-making even on such obvious issues as the fight against illiteracy. The results of the activities of the Third Duma were the most productive, however, due to the large number of discussions on private issues, the deputies did not have time to complete work on many important bills in the field of education. In the fourth Duma, even the draft laws that had already been drafted were first reviewed and, with the outbreak of the world war, forgotten or rejected, among the latter being the bills to reform the educational system. During the Soviet period, the basic provisions of the draft laws on teacher’s institutes and seminaries were reintroduced, but they were interpreted in the light of the principles of a unified labour school and the education of teachers of the new formation.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Zaytsev, M. V. "Ministry of Finance of the Russian Empire and the First and Second State Dumas: Interaction in the Legislative Sphere." Izvestiya of Saratov University. New Series. Series: History. International Relations 18, no. 2 (2018): 147–55. http://dx.doi.org/10.18500/1819-4907-2018-18-2-147-155.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Черненко, О. А. "Епістема часу в думі (на прикладі думи "Фесько Ганжа Андибер")". Літературознавчі студії, Вип. 11 (2004): 408——410.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Черненко, О. А. "Епістема часу в думі (на прикладі думи "Фесько Ганжа Андибер")". Літературознавчі студії, Вип. 11 (2004): 408——410.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Luchytska, V. "Концепція особи у феноменологічній антропології Е. Штайн". Multiversum. Philosophical almanac, № 5-6 (18 травня 2018): 69–79. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.5-6.06.

Повний текст джерела
Анотація:
Велика заслуга у дослідженні людської особистості належить феноменологічній філософії. Однією з найвідоміших представниць персоналістичного напрямку у феноменології є Е. Штайн – учениця та асистентка Е. Гуссерля. Вихідною точкою для неї є те, що людина є вільною і завдяки своїй духовності відповідальною за своє життя. Головним завданням особи є «реалізація самої себе». Для цього вона має пізнати свою індивідуальність. Штайн досліджує структуру особи, яка характеризується наявністю тіла, «ядра особи», існуванням Я, душі як субстанції, духа. Вона підкреслює, що розвиток та існування духовної особи пов’язані з пошуком цінностей, які перебувають у найглибших шарах душі. Всі «елементи» особи між собою стисло пов’язані, творять цілісність і доповнюються взаємно. Тіло не існує без душі і духа, дух без тіла і душі, а душа без духа і тіла.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Яценко, Віталій. "РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ ДО КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДУМИ В СЕРПНІ 1917 Р." ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (18 травня 2021): 605–9. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.113.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовані результати виборів до міської думи Катеринослава влітку 1917 р. Розкрито процес формування кандидатських списків та визначено їх партійну приналежність. Охарактеризовано розподіл голосів місцевого електорату та його партійно-політичні симпатії щодо учасників передвиборчих перегонів. Дана оцінка розподілу партійних сил у новообраній думі, названі сформовані при цьому центри сили.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Article, Editorial. "Joint Meeting of the Council for Culture of the Organizing Committee for Holding the Year of Literature and the Russian Book Union at the State Duma." Bibliotekovedenie [Library and Information Science (Russia)], no. 4 (August 28, 2015): 8–10. http://dx.doi.org/10.25281/0869-608x-2015-0-4-8-10.

Повний текст джерела
Анотація:
13 июля 2015 г. в Государственной Думе Федерального Собрания Российской Федерации состоялось совместное заседание Совета по культуре при Председателе Государственной Думы, Организационного комитета по проведению в Российской Федерации Года литературы и Российского книжного союза. Предваряя заседание, Председатель Государственной Думы С. Е. Нарышкин объявил минуту молчания в связи с кончиной директора Всероссийской государственной библиотеки иностранной литературы им. М. И. Рудомино Е. Ю. Гениевой, в частности, отметив: «Вся жизнь ее была связана с книгой, с литературой, и она очень многое сделала для того, чтобы наша страна была и оставалась одной из самых читающих стран в мире». По материалам сайта: http://www.duma.gov.ru/news/274/1224290/#photo7
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Bocharov, Yuri, та Sergey Tkachenko. "Формирование столичных функций Москвы в планировочной структуре города с 1918 по 2018 год". Scientific journal “ACADEMIA. ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION”, № 3 (24 вересня 2019): 58–69. http://dx.doi.org/10.22337/2077-9038-2019-3-58-69.

Повний текст джерела
Анотація:
Вопрос о формировании столичного административно-поли­тического центра возник в 1918 году после переезда советского правительства в Москву. Стратегия размещения зданий высших органов государственной власти эволюционировала вместе с пониманием миссии и роли законодательной, исполнительной и судебной ветвей власти в советское время и после 1991 года. Советская политико-правовая доктрина отвергала принцип разделения властей как буржуазный и неприемлемый для соци­алистического общества, поэтому здания, где работали исполни­тельная и законодательная власть, находились в Кремле. Проекты Дворца советов закрепляли этот принцип. Дворец советов как символ победы советского строя претендовал стать самым высо­ким, амбициозным зданием своего времени. Конституциональное изменение структуры ветвей власти в начале 1990-х годов, после которого появились новые высшие органы государства: Совет Федерации, Государственная Дума, Правительство и судебные органы Российской Федерации, - не привело к принципиальному изменению градостроительной политики в отношении размеще­ния зданий власти, которые занимали приспособлявшиеся для этого объекты. Концепции размещения нового федерального правительственного центра, появлявшиеся с 1996 года, не нашли отражения в части 4 Генерального плана развития Москвы до 2025 года: «Обеспечение интересов Российской Федерации в развитии столицы Российской Федерации - города федераль­ного значения Москвы». Инаугурация президента отражает приспособленность общественных пространств, формируемых ансамблями зданий государственной власти, к выполнению столицей государства своих столичных функций. Полицентри­ческий принцип формирования градостроительной структуры соответствует демократической структуре общества и власти. Пространственное разделение равнозначных комплексов зданий законодательной, исполнительной и судебной власти создаёт масштаб, соответствующий парадигме столичности, и симво­лизирует взаимную независимость государственных функций.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Dzaparova, Elizaveta Borisovna. "СПОСОБЫ ОТРАЖЕНИЯ ХУДОЖЕСТВЕННОЙ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТИ ПОДЛИННИКА В РУССКОЯЗЫЧНЫХ ИНТЕРПРЕТАЦИЯХ Л. ОЗЕРОВА (НА ПРИМЕРЕ ПЕРЕВОДА ПРОИЗВЕДЕНИЙ К. ХЕТАГУРОВА)". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 11, № 4 (3 листопада 2019): 262. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2019-4-262-276.

Повний текст джерела
Анотація:
Статья посвящена перспективному в современной филологической науке направлению ‒ художественному переводу. Как активнейшая из форм межкультурного диалога перевод способствует взаимодействию языков, культур, вовлеченных в переводческий процесс. Через перевод читатель познает национальную картину мира, запечатленную писателем в художественном произведении.Целью исследования является анализ русскоязычных произведений классика осетинской литературы Коста Левановича Хетагурова сквозь призму переводческого опыта известного переводчика и поэта Льва Озерова.Основным методом исследования является сравнительно-сопоставительный анализ, предполагающий сличение текстов на формальном и содержательном уровнях. В ходе сопоставления разноязычных текстов (оригинала, перевода) выявляются основные переводческие решения в преодолении Озеровым трудностей, связанных со спецификой осетинского языка. На примере художественных переводов стихотворений Хетагурова «Песня бедняка», «Прощай!..», «В новогоднюю ночь», «Дума жениха» исследователем устанавливаются сходства и расхождения в подаче переводчиком лексического состава языка оригинала. В поле зрения автора статьи – проблема воспроизведения оценочной лексики, формальной организации, национальной специфики исходного текста.Результаты. На основе проведенного анализа установлено, что переводчик местами адаптирует подлинник под вкусы своего читателя. Для этого в переводной текст вводятся лексические единицы, более характерные для русской действительности, а в подаче образа героя больше узнаваем, как кажется, психологический портрет лирического героя русской литературы. Отрадное впечатление оставляет передача образных средств, язык переводного текста местами более метафоричен. Озеровым сохранены грамматические признаки слов оригинала. При передаче формальной организации стиха в переводе наблюдается частичное обеднение концовок строк.Область применения результатов. Результаты могут быть применены преподавателями и студентами на занятиях по теории и практике художественного перевода, а выводы использованы в разработке спецкурсов и спецсеминаров по основам переводоведения.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Milovanova, Marina. "Women’s entrepreneurship in rural areas: sources of development, support for family entrepreneurship (Based on the materials of the round table discussion, the State Duma of the Federal Assembly of the Russian Federation, February 10, 2020)." Woman in russian society, no. 4 (December 29, 2020): 27–36. http://dx.doi.org/10.21064/winrs.2020.4.3.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Teslenko, T. V. "Дискурс дихотомии духа и тела в философии протестантизма". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 12 (10 березня 2018): 12–17. http://dx.doi.org/10.15421/1717158.

Повний текст джерела
Анотація:
На основе историко-философской реконструкции теоретических установок Реформации XVI-XVII вв. в контексте понимания специфики дихотомии духа и тела выявлено, что, стремясь возродить христианство в его первоначальной чистоте, реформаторы, поделив мир на духовный / трансцендентный и телесный / тварный, утверждают превосходство идеального духа как главное вместилище божественного присутствия. Заменяя внешнюю религиозность внутренней, философские положения Реформации также утверждают плюрализм, что, в свою очередь, привело к расколу единого реформационного движения.Опираясь на методологические возможности исследования онтологического дуализма обнаружено, что дихотомии «дух-материя» и «душа-тело» демонстрируют в протестантизме острый конфликт первого и второго членов оппозиции, именно в своей конфронтации представляют принцип субъективизации. И хотя реформаторы меньше всего стремились быть философами, самыми существенными последствиями их новых представлений стали выводы аксиологического и этического порядка, мощно повлиявшие на рецепцию в философии и культуре XVI-XVII вв. принципов «логики доминирования» в ценностно-иерархическом мышлении эпохи Реформации.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії