Статті в журналах з теми ""Друга Ріка""

Одним із відомих та важливих факторів ризику щодо розвитку захворювань порожнини рота є тютюнопаління. Метою роботи стало визначення змін показників гомеостазу ротової порожнини у підлітків sз різним стажем адікції до тютюнопаління. Матеріал та методи. Під дослідження потрапили 38 підлітків 14 до 18 років, розподілених відповідно до тривалості адікції до тютюнопаління на 2 групи. Перша: 18 підлітків, що мали стаж тютюнопаління 1 рік. Друга: підлітки (20 осіб) зі стажем тютюнопаління 2-5 роки. Контрольна група – 29 соматично здорових підлітків, що ніколи не палили. Результати. Погіршення швидкості слиновиділення цілком залежить від наявності адікції до тютюнопаління. Незважаючи на стаж адікції, відбувається різке зниження цього показника у порівнянні з контрольною групою. При цьому суттєвих зсувів у рН змішаної слини не спостерігалося. Оціночна позиція індексу Грина-Вермільйона вказує на достовірну різницю між основними та контрольною групами підлітків, а також на достовірну внутрішньогрупову різницю підлітків, що палять. За індексом Федорова-Володкіної в контрольній групі, тобто в підлітків, що не палять, ми отримали добрий показник, а у групах з термінами паління 1 рік та 2-5 років цей показник було знижено до задовільного та поганого відповідно. Висновки. Аналізуючи отримані результати комплексного дослідження, бачимо взаємний зв’язок між звичкою тютюнопаління та станом тканин пародонта як у клінічному, так і в біофізичному аспектах. Тому планування наступних діагностичних та лікувально-профілактичних заходів щодо підлітків треба проводити з урахуванням даної адікції.

Метою дослідження є оцінка компетентності бухгалтерів в Україні шляхом підтвердження чи спростування двох гіпотез. Перша: професійний досвід бухгалтера позитивно впливає на професійну компетентність бухгалтера, а отже і на стан обліку, для оцінки компетентності можна орієнтуватись на професійний стаж роботи. Друга: на великих підприємствах працюють більш компетентні головні бухгалтери, так як робота потребує більше знань і навчання. Обидві гіпотези підтверджено з єдиним зауваженням, що у бухгалтерів зі стажем понад 41 рік показники різко погіршуються. Результати досліджень ґрунтуються на оцінці компетентності головних бухгалтерів акціонерних товариств. Оцінка проводилась за допомогою показника «кількість негативних результатів податкових перевірок та судових справ з контролюючими органами». Аналізувалась залежність показника від професійного досвіду бухгалтера, розміру підприємства, наявності в структурі статутного капіталу іноземних власників. Джерелом даних для аналізу стала звітність 334 акціонерних товариств України, які зобов’язані розкривати дані про освіту, досвід, вік головного бухгалтера. Ці дані були доповнені відомостями з бази даних ДПС по коду ЄДРПОУ та Реєстру судових рішень за пошуком по ЄДРПОУ. Встановлено, що аналізований показник на мікропідприємствах та підприємствах на аутсорсінгу є найгіршим. Наведені результати досліджень доводять необхідність впровадження вітчизняної сертифікації з оптимальним бюджетом для забезпечення якості облікової інформації.

У статті здійснено аналіз ключових гасел, які активно використовувались у виборчій кампанії Президента України 2019 р. До уваги взято програми, у яких відображено реальні політичні вимоги та популістські гасла. Вивчення популізму актуалізується наявністю соціального замовлення від зацікавлених суб’єктів політичної дії, які застосовують популізм для реалізації своїх програм та в боротьбі за владу. У сучасних умовах політичне гасло лідера відіграє надзвичайно важливу роль у процесі передвиборчої боротьби за владу. Гасло займає провідну нішу у виборчих технологіях і забезпечує успіх політичного лідера у веденні виборчої кампанії. Як свідчить досвід останніх виборчих кампаній, політичне гасло досить часто асоціюється з популізмом або стає популістським гаслом Разом із цим актуальна сьогодні в Україні популістська категорія «народу», носія всіх чеснот, найвищої цілі та мірила добра й зла, веде свій родовід ще від українського національно-демократичного руху ХІХ ст., із його виразно народницькими рисами. Новітній український національний рух певною мірою перейняв її як частину інтелектуальної спадщини від своїх історичних попередників, тим більше, що вона, як зазначалося вище, виявилася потрібною в роки вирішальної атаки на комуністичний режим. Акцентовано, що популістські гасла у виборчі кампанії на пост Президента України 2019 р. сприймається, по-перше, як іноді спланована політична дія, за допомогою якої певна політична партія чи група політичних лідерів свідомо провокує та включає значну частину мас для втілення своїх маніпулятивних дій і реалізацію політичних технологій заради здобуття влади. А по-друге, політична еліта вдало використовує національні образи, ідеї, символіку, щоб утвердити це у свідомості більшої частини свого електорату й узяти під контроль політичну ситуацію в країні. Останнім часом спостерігаємо на полі українського електорату, де з боку як опозиційних партій, так і провладних усі готуються до виборів-2020 р., забуваючи свої передвиборчі обіцянки та програми. Вибори в Україні втрачають значення механізму ствердження стандартів відповідальної державної політики. Це також є свідченням слабкості політичних партій, адже саме вони мають бути зацікавлені в зміцненні такого інституту демократії, як вибори, оскільки вибори дають змогу політичним партіям реалізувати себе. Виборча система й надалі залишається фактором соціально-політичної напруженості, провокує політичні сили використовувати регіональні відмінності як інструмент політичної боротьби

У статті йдеться про розвʼязання в рамках наукової школи Карла Ларенца (1903– 1993) на фоні формування так званої юриспруденції зважування проблеми зважувальних рішень (Abwägungsentscheidungen) в практичному правозастосуванні. Основна увага звертається на два питання, відповідь на які є метою статті: по-перше, на якому базисі відбувається розвиток згаданої наукової школи в контексті порушеної вище проблеми, по-друге, яких інновацій зазначає в такому разі ця школа. В обох випадках при цьому аналізується творчий внесок Томаса Ріма в аналіз зважувальної пробле- матики, який є «учнем учня» К. Ларенца, тобто Клауса-Вільгельма Канаріса. К. Ларенц, К.-В. Канаріс і Т. Рім репрезентують відповідну наукову школу в аспекті побудови теорії юридичного зважування. У підсумку показано, що таким базисом і континуумом є філософсько-правове і методологічне поняття оцінки (Wertung), тобто ключове для праворозуміння К. Ларенца поняття, на якому буду- ється його так звана юриспруденція оцінок, яка є, у свою чергу, однією з основ, поряд із юриспруден- цією інтересів, теорією юридичної аргументації і судовою практикою, для побудови юриспруденції зважування. У статті згадано, що юриспруденція оцінок деякою мірою є продовженням започатко- ваного Євгеном Ерліхом вільного правознаходження взагалі та аналізу зважування інтересів зокрема. Показано також, що серйозною інновацію Т. Ріма є дуже детальне вирішення питання зважуваль- них рішень у практичному правозастосуванні, яке полягає в інтеграції зважування в модель субсум- ції. Це пояснюється тим, що К. Ларенц дотримувався протилежного погляду, в рамках якого типові норми як можливий результат зважування вважалися несубсумцієздатними. У цілому висвітлено посилення теоретико-прикладного значення зважування в сучасному право- розумінні.

Мета: проаналізувати показники захворюваності, смертності від раку шлунка та ефективність організації онкологічної допомоги даній категорії хворих у Вінницькій області та Україні. Матеріали і методи. Проведено епідеміологічне одномоментне ретроспективне дослідження підсумково-звітної статистичної документації національного канцер-реєстру (www.ncru.inf.ua) з використанням методу викопіювання даних. Для оцінки організації онкологічної допомоги хворим на рак шлунка у Вінницькій області та Україні обрано такі тренди: поширеність, захворюваність, не прожили одного року з числа вперше захворілих, занедбаність, морфологічна верифікація, охоплення спеціальним лікуванням первинних хворих, середня частота госпіталізації хворого за рік, середній ліжко-день на одного хворого і однієї госпіталізації, загальна летальність. Методи дослідження – бібліосемантичний, епідеміологічний, медико-статистичний. Результати. Станом на 01.01.2020 р. кількість хворих на рак шлунка в Україні становила 27 407 осіб (76,8 на 100 тис. населення), серед них 15 146 (91,3 на 100 тис. населення) чоловіків, які в 1,5 раза переважали кількість жінок – 12 201 (64,2 на 100 тис. населення). У структурі захворюваності й смертності останній посідав у чоловіків четверте (6,9 %) й друге (9,5 %), у жінок – восьме (4,1 %) й третє (7,5 %) місця відповідно протягом усього періоду спостереження. З’ясовано, що вагомими недоліками в організації лікувально-діагностичного процесу цій категорії пацієнтів є результативні індикатори дорічної летальності та занедбаності хвороби, останній у 2019 р. склав 38,2 % по Україні і 43,4 % у Вінницькій області, тобто кожен третій випадок. Більшість (55,5 %) з числа вперше виявлених не прожили одного року з моменту встановлення діагнозу, при цьому регіональні показники вищі протягом усього періоду дослідження (61,1–62,6 %). Висновки. Доведено, що злоякісні новоутворення шлунка в Україні характеризувались високими показниками занедбаності (38,2 %), дорічної летальності (55,5 %), смертності у співвідношенні до показника захворюваності (73,2 %) та збільшенням середньої частоти госпіталізації хворого за рік (2,2 раза; ПН (+) 15,8 %).

Висока розповсюдженість дегенеративно-дистрофічного ураження хребта та мала ефектив ність терапії спондилоартрозу робить актуальним дослідження підходів до лікування пацієн тів із нижньопоперековим болем, зумовленим переважно спондилоартрозом. Мета дослідження – визначити ефективність радіочастотної денервації дуговідросткових (фасеткових) суглобів (РЧД ДВС) у вигляді монотерапії та в поєднані з періартикулярним введенням місцевих анестетиків і стероїдних препаратів у лікуванні хворих із нижньопопере ковим больовим синдромом (НПБС), в яких переважають явища спондилоартрозу. Матеріал і методи. З використанням методу РЧД ДВС за допомогою апарата RFG-1A/RFG- 1B (Radionics) прооперовано 136 пацієнтів (73 чоловіки та 63 жінки, віком від 44 до 81 року) з приводу НПБС, у яких провідним клінічним проявом був артроз дуговідросткових суглобів (основна група). Для 31 пацієнта (15 жінок і 16 чоловіків, віком від 42 до 83 років), включених до контрольної групи, використовували консервативні методи лікування: нестероїдні проти запальні препарати, судинну, відновну та дегідратаційну терапію, фізіотерапію, ЛФК, масаж, голкотерапію. Також проаналізовано ранні та віддалені результати лікування 78 пацієнтів (37 чоловіків і 41 жінка, віком від 51 до 79 років) з НПБС, в яких провідним клінічним проявом був артроз дуговідросткових суглобів (друга основна група), та яким було проведено РЧД ДВС у поєднанні з періартикулярним введенням місцевого анестетика та стероїдного препа рату. У цьому фрагменті дослідження контрольну групу склали 136 пацієнтів (73 чоловіків і 63 жінки, віком від 44 до 81 років) з нижньопоперековим болем, в яких домінували явища спондилоартрозу та які лікувалися виключно за допомогою методу РЧД ДВС. Оцінку больо вого синдрому проводили чотири рази – в передопераційний, поопераційний період (протя гом тижня), через три місяці та через один рік після лікування за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) болю та опитувальником індексу непрацездатності Освестрі. Результати. Вірогідно ліпші результати в ранній період отримано в групі пацієнтів, яким поєднували РЧД ДВС із періартикулярним введення місцевого анестетика та стероїдного пре парату. Натомість у віддалений період (через 1 рік після лікування) в основній і контрольній групі результати не різнились. Висновки. Отримані результати лікування в ранній і віддалений поопераційний період свід чать про ефективність і безпечність як самої РЧД ДВС, так і її поєднання з періартикулярним введенням місцевого анестетика та стероїдного препарату в хворих із НПБС, в яких доміну ють явища спондилоартрозу. Обидві методики можуть бути рекомендованими до включення в алгоритм лікування фасеткового синдрому за неефективності консервативної терапії.

У статті розглядається своєрідність архетипу шляху в романі Дж. Барнса «Шум часу». Роман англійського письменника оповідає про життя радянського композитора Д.Д. Шостаковича, і кульмінаційні моменти співпадають з високосними роками: 1936, 1948, 1960. Мета статті – визначити своєрідність функціонування архетипу дороги як життєвого шляху в романі Дж. Барнса «Шум часу» в індивідуально-авторській трактовці. Письменник не показує життя героя детально і послідовно, як це робиться в реалістичних романах, а ми бачимо тільки ніби пунктир фабули, окремі штрихи, прогалини між якими повинен заповнювати сам читач за допомогою своєї уяви. Шлях у романі Дж. Барнса «Шум часу» – це, переважно, ретроспективний опис життєвого шляху Д.Д. Шостаковича. Концептуально навантажений архетип шляху ніби розчинений в описі роздумів і міркувань про музику, про владу, про іронію долі, про любов, про сім’ю, про дитинство, і вимальовується лише при спеціально дослідницькому зусиллі. Майже кожне напруження в той або інший високосний рік викликає викид ідеаторного характеру, але композитор у своїх спогадах-одкровеннях повертається не тільки до жахливих подій минулого життя, але й до приємних моментів, пов’язаних з любов’ю, побаченнями з дівчатами, надіями, дітьми. На життєвий шлях композитора в романі проєктуються історичні події (репресії, Друга світова війна, Холодна війна), що посилює трагізм положення героя, підкреслюючи повторюваність і безвихідність руху. Життєвий шлях композитора – це лабіринт, який створюється під владою тоталітаризму, страху, сорому і відчаю, суб’єктивних і об'єктивних монстрів; герой не може знайти виходу, йому не допомагає навіть нитка Аріадни – його музика. Фрагментарність оповіді служить посиленню естетичного та філософського впливу на читача: герой не може бачити лабіринт в цілому, він рухається в житті навпомацки, а за кожним поворотом на нього може чекати безжалісний Мінотавр. Таке екзистенціалістське світовідчуття підкреслює постмодерністську спрямованість твору.

Стаття присвячена ролі профспілки в правовому регулюванні трудової діяльності виборного працівника. Проаналізовано вимоги до статутів профспілкових організацій всіх рівнів, зокрема, звертається увага на організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу. Звертається увага на зміну умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності виборних працівників, які є членами виборних профспілкових органів. Авторкою зазначається, що формування виборних профспілкових органів, контрольно-ревізійних комісій здійснюється знизу доверху через висування кандидатур та обрання їх безпосередньо на зборах, конференціях, з’їзді або прямим делегуванням, згідно з встановленою відповідним органом нормою для кожної профспілкової організації, з правом відкликання та заміни на вимогу відповідного органу або організації, яка делегує кандидатуру. Інколи представники організацій роботодавців не визнають право працівників брати участь в управлінні підприємствами будь-якої форми власності через своїх представників. Якщо на підприємстві діє кілька первинних профспілкових організацій, представництво колективних інтересів працівників підприємства щодо укладення колективного договору здійснюється об’єднаним представницьким органом у порядку, визначеному частиною другою статті 12 КЗпП. При цьому мають бути враховані гарантії для осіб, обраних у зазначені вище виборні органи, повноваження яких унормовані статтями 247–251 КЗпП, особливо статтею 252 КЗпП. Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є (частина друга ст. 252. Таким чином, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату цьому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини. Ключові слова: профспілкова організація, виборний працівник, трудові відносини, трудовий колектив, трудове законодавство.

У статті проаналізовано стан вирощування шавлії мускатної в Україні, використання мускатноїрослинної сировини гарантованої якості, а також принципи і правила належної практики виробни-цтва лікарських засобів рослинного походження згідно з вимогами GMP (Good Manufacturing Practic,або належна виробнича практика), у яких висвітлено вимоги стандартизації до мускатної рослинноїсировини та основні показники її якості. Застосування борони-культиватора БК–1,0 замість КПС–4для проведення передпосівного обробітку ґрунту призводило до збільшення передпосівної вологостіґрунту в шарі 0–30 см в усіх досліджуваних варіантах. Строки сівби також впливали на продуктив-ність культури, максимальна урожайність суцвіть шавлії мускатної в перший, другий і третій рокивикористання була отримана при першому (перша декада грудня) строку посіву – 14,61–15,01 т/гана фоні живлення N60Р90. Визначена оптимальна доза внесення мінеральних добрив під оранку. Прове-дено визначення оптимальних строків посіву шавлії мускатної, ширини її міжрядь та визначені доці-льні строки використання плантації. Встановлено, що у разі підвищення температури повітря до40 °С (період скошування з 13 до 16 години дня) вміст ефірної олії в суцвіттях був мінімальним середвсіх варіантів досліду і складав 0,05 % на природному фоні живлення і 0,25% – на фоні живленняN60P90. Збір урожаю з 16 до 19 години, а також з 19 до 22 години підвищує вміст ефірної олії в суц-віттях шавлії мускатної порівняно з більш жаркими часами доби, але не достигає показників ранніхчасів збирання, яке було проведене з 6 до 11 години. Максимальна продуктивність культури у варіа-нтах різної глибини оранки на 20–22 та 28–30 см була отримана при першому (перша декада грудня)строку посіву – 50,58 та 53,80 кг/га за рік відповідно. Перенесення строку посіву культури на веснупризводило до суттєвого зниження продуктивності шавлії мускатної. У разі посіву у другу декадуберезня продуктивність шавлії мускатної падала, в середньому по варіантам різної глибини оранки,на 42,3 %, при посіві у третю декаду березня на 118,2 % порівняно з першим строком посіву. Мініма-льна кількість умовно зібраної ефірної олії шавлії мускатної – 19,36 кг/га була отримана при посіві востанній весняний строк – першу декада квітня. Отже, кращим строком посіву шавлії мускатної,при якому був отриманий максимальний умовний збір ефірної олії культури – 50,58–53,80 кг/га за рік,виявився перший – підзимовий, який був проведений у першу декаду грудня місяця.

Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз особливостей планування фізичного навантаження фізичної підготовки та визначити рівень фізичної підготовленості дівчат 10–12 років, які займаються боксом, на етапі початкової підготовки першого та другого року тренувань. Були використані такі методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел та програмно-нормативних документів, педагогічний експеримент, педагогічні спостереження, контрольне тестування, методи математичної статистики. Організація дослідження. Дослідження здійснювалося на базі комунального позашкільного закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа № 12» Дніпровської міської ради. У досліджені брали участь 43 спортсменки віком 10–12 років, які займались боксом. Оцінка рівня фізичної підготовленості здійснювалася за контрольними тестами, які прописані в програмі ДЮСШ. Результати дослідження. На етапі початкової підготовки в процесі підготовки дівчат, які займаються боксом, пріоритетною стороною є загальна та фізична підготовка спортсменок (перший рік тренувань складає 188 годин, другий – 261 годин). Визначення рівня фізичної підготовленості на початку та наприкінці першого та другого року тренувань дозволило встановити достовірний приріст розвитку фізичних якостей при р ˃ 0,05-0,001. Однак необхідно звернути увагу на підбір засобів та методів, спрямованих на розвиток швидкісних здібностей у дівчат 10–11 років та витривалості у дівчат 11–12 років, виходячи за рамки рекомендацій, наведених у програмі ДЮСШ. Висновки. Результати дослідження свідчать про ефективність засобів на методів фізичної підготовки, наведених у програмі ДЮСШ. Рекомендується розглянути питання включення до програми тестів з оцінки функціональних можливостей організму дівчат 10–12 років. Це пов’язано з тим, що, по перше, дівчата даного віку перебувають у препубертатному періоді статевого дозрівання, по друге, отримані дані дозволять дати більш повну інформацію про адекватність планування інтенсивності фізичних навантажень.

Мета. Вивчити поширеність та інтенсивність раннього дитячого карієсу в дітей Буковини. Матеріали і методи. Було оглянуто 349 дітей віком від 1 до 3 років, які народилися та проживали у м. Чернівці. У всіх дітей визначали індекси карієсу кпвз та кпппв, за якими оцінювали показники поширеності та інтенсив- ності захворювання. Рівень інтенсивності визначали за модифікованим та адаптованим до раннього дитя- чого віку індексом РІКрт (Біденко Н.В., 2012). Наукова новизна. Встановлено зростання частоти виявлення раннього дитячого карієсу зі збільшенням віку дітей, зокрема у віці 1-2 роки майже у кожної п’ятої дитини реєструвалися ураження твердих тканин зубів. У дітей старших на рік захворюваність зростала в 1,9 рази, а у віці 3-4 років в 2,4 рази та оцінювалася як висока за критеріями ВООЗ. Інтенсивність карієсу тимча- сових зубів у дітей також зростала з віком та була вірогідно відмінною в дітей різних вікових груп. Під час проведення оглядів у дітей нами фіксувалися усклад- нення карієсу. Відсоток дітей у віці 1-2 роки склав 2,0%, 6,43% – у 2-3 роки та 13,21% – у 3-4 роки. Аналіз роз- ташування каріозних порожнин по щелепах та групах зубів показав, що в дітей віком 1-2 роки домінуючою є локалізація ураження на фронтальних верхніх зубах. Друге місце за частотою ураження посідає перший тимчасовий моляр, який першочергово уражається на нижній щелепі, а потім на верхній. В обстежених віком 2-3 роки зростає відсоток ураження перших тимча- сових молярів до 34,01% зі збереженням тенденції до переважання зубів нижньої щелепи та діагностуються вперше ураження других тимчасових молярів. Щодо дітей 3-4 років, то найбільш ураженим зубом є нижній перший тимчасовий моляр, слідом за ним йдуть верхні фронтальні зуби, потім нижній дру- гий моляр та верхній перший моляр та ікла верхньої щелепи. Висновки. Показники поширеності та інтен- сивності раннього дитячого карієсу в дітей, які про- живають у м. Чернівці, є високими, мають тенден- цію до зростання з віком, особливо різкий стрибок захворюваності виявляється у віці 2 років, що слід врахувати під час розроблення системи профілактики захворювання.

Метою досліджень є оцінювання особливостей багаторічної та сезонної динаміки щільності мін і фенології каштанового мінера Cameraria ohridella Deschka & Dimic, 1986 (Lepidoptera, Gracillariidae) у різних типах зелених насаджень м. Харків у період 2017–2020 рр. та зіставлення цих результатів із даними 2008–2011 рр. на тлі відповідних показників перебігу температури повітря. Встановлено, що у перші роки інвазії (2008–2011 рр.) в зелені насадження м. Харків щільність мін каштанового мінера мала тенденцію до збільшення, а у парках була значно більшою, ніж у вуличних насадженнях. У 2017–2020 р. значення цього показника є близькими в усіх типах насаджень, за винятком молодих дерев у перші роки після садіння. Виліт метеликів каштанового мінера навесні відбувається після стійкого переходу температури через 10, але до її переходу через 15 °С. У порівнянні з 2008–2011 рр. вегетаційний період у 2017–2020 рр. починався раніше, середня температура на дату вильоту метеликів каштанового мінера зросла, а суми додатних, активних і ефективних температур зменшилися. Протягом вегетаційного періоду у зелених насадженнях м. Харків розвиваються три покоління каштанового мінера, причому період найбільшої щільності мін у другій декаді липня виражений найчіткіше. Щільність мін в окремі дати розвитку весняного покоління залежить від мікроклімату в місцях знаходження лялечок в опалому листі, перебігу температури в період відкладання метеликами яєць і розвитку личинок і лялечок. На щільність мін у другу половину літа впливає перекривання термінів розвитку окремих поколінь і поступовий ухід у діапаузу частини популяції. Останніх лялечок каштанового мінера виявляли у кронах на декілька днів раніше від дати стійкого переходу температури повітря вниз через 15 °С, а листя опадало у терміни, дуже близькі до дати стійкого переходу температури повітря вниз через 10 °С. Зазначені явища у 2017–2020 рр. зареєстровані пізніше, ніж у 2008–2012 рр., а суми додатних, активних і ефективних температур на дату початку опадання листя гіркокаштана звичайного у 2017–2020 рр. є більшими, ніж у 2008–2012 рр. Розраховано, що у зелених насадженнях м. Харків каштановий мінер «гарантовано» розвивається у трьох поколіннях на рік. Водночас зважаючи на зміни дат початку й завершення сезонного розвитку каштанового мінера, можна очікувати, що певна частка популяції буде розвиватися в додатковому поколінні.

У статті аналізуються особливості сімейної і колективної пам’яті п’ятидесятників про відродження їх релігійної організації під час нацистської окупації України. У 1941–1943 рр. під керівництвом Гаврила Гавриловича Понурка, якого було обрано єпископом, п’ятидесятницька церква на території України була відновлена. У колективній пам’яті українських та російських п’ятидесятників пам’ять про релігійне відродження в 1941–1943 рр. була повністю маргіналізована. Сімейна пам’ять про релігійне відродження 1941–1943 рр. також майже стерта. Серед численних сімейних переказів про драматичний життєвий шлях Г. Г. Понурка відсутні спогади про його релігійну та місіонерську діяльність у 1941–1943 рр., коли його було обрано в єпископи. Нащадки Г. Г. Понурка з великою пошаною зберігають пам’ять про нього: те, що їх пращур був одним із перших місіонерів-п’ятидесятників на території України, про те, що він багато років був єпископом церкви християн віри євангельської, однак навіть рік обрання його на цю відповідальну посаду в сімейній пам’яті не закарбувався. Не тільки процес релігійно-церковного відродження, а навіть спогади про утиски п’ятидесятників з боку окупаційної влади були повністю стерті як з колективної, так і з сімейної пам’яті. Це можна пояснити тим, що релігійні радянські громадяни бажали уникнути переслідувань з боку влади і бути повноправними членами радянського суспільства, тому вони вписували свою особисту і групову пам’ять в офіційний дискурс «Великої Вітчизняної війни». Навіть пам’ять про переслідування з боку німецької окупаційної влади зникла, адже в офіційній радянській міфології війни нацисти не переслідували радянських громадян за їхні релігійні переконання. До того ж подібні спогади неминуче призводили до проведення паралелей між репресивною політикою нацизму і сталінізму. Після жорстоких репресій з боку сталінського режиму серед релігійних громадян СРСР виробилась жорстка самоцензура, у результаті чого відбулося свідоме переформатування колективної і сімейної пам’яті, як наслідок, спогади, відмінні від офіційної розповіді про Другу світову війну, свідомо забувалися. Тому Г. Г. Понурко та інші учасники релігійно-церковного відродження вирішили «забути» події 1941–1943 рр., щоб не наражати на ризик репресій свої сім’ї, а також своїх однодумців. З іншого боку, офіційний міф про Велику Вітчизняну війну формував конформістсько-позитивну пам’ять, яка повинна була об’єднати радянське суспільство і надати йому можливість примиритися із травматичним досвідом 1930–1940‑х рр. Пережиті страждання людям потрібно було наповнити якимось сенсом, пояснити самим собі, для чого вони страждали. Це можливо було зробити через усвідомлення того, що всі ці жертви: і особисті, і колективні – були необхідні заради «Великої Перемоги» над світовим злом, яким по суті і був нацизм. Можливо, наратив про Велику Вітчизняну війну надавав можливість п’ятидесятникам, як і іншим релігійним групам у СРСР, вписати свій особистий, як правило, трагічний досвід у загальнорадянську культурну пам’ять, відчути себе частиною радянського суспільства. Ключові слова: п’ятидесятники, релігійне відродження, окупація, сімейна пам’ять, колективна пам’ять, агоністична форма пам’яті, антагоністична форма пам’яті.

Створення в 1981 р. фірмою IBM персональної ЕОМ IBM PC з відкритою архітектурою призвело до появи IBM-подібних ПЕОМ, які вироблялись в багатьох країнах світу. Не відстали від цих країн СРСР і країни ради економічної взаємодопомоги, які почали випускати цілий спектр таких ПЕОМ: ЕС-1840, ЕС-1841, Искра-1030, Нейрон (СРСР); ЕС-1834, ЕС-1835 (НДР); ЕС-1839 (НРБ).Для ПЕОМ радянського виробництва були створені російськомовна операційна система АльфаДОС, текстовий редактор Лексикон, текстовий редактор Text tip (Болгарія), текстовий процесор Нейрон-текст, табличний процесор Нейрон-счет, СУБД Нейрон-база. Важко визначити, наскільки ліцензійно чистими були АльфаДОС, Нейрон-текст, Нейрон-счет, Нейрон-база, адже завдяки «залізній завісі» застосувати до СРСР санкції з приводу порушень авторських прав власників програм було непросто. Невдовзі після розпаду СРСР у багатьох країнах СНД розпочали збирання IBM-подібних ПЕОМ з комплектуючих, які ввозили переважно з країн Південно-Східної Азії. На ці ПЕОМ зазвичай встановлювали піратські версії як системного, так і прикладного програмного забезпечення (ПЗ). Очевидно, що коштували ці ПЕОМ значно дешевше аналогічних ПЕОМ європейського та американського виробництва, не кажучи вже про ПЕОМ фірми Apple. Через це операційна система MS DOS та офісний пакет Microsoft Office стали стандартом де-факто у ВНЗ країн СНД.Чи сприяла поширенню піратського ПЗ у ВНЗ відсутність законодавства про захист авторських прав власників програм, зараз сказати важко, проте майже десять років ми без обмежень копіювали і встановлювали піратські копії пропрієтарного ПЗ. В Білорусі, Російській Федерації та Україні закони про захист авторських прав власників програм прийняті в період з 1996 р. (Білорусь) по 2001 р. (Україна). У Російській Федерації в 1993 р. вступив в силу закон про авторське право і суміжні права, який втратив силу з 1.01.2008 р. у зв’язку з прийняттям четвертої частини Громадянського кодексу РФ. Однак це мало вплинуло на ситуацію з піратським ПЗ у ВНЗ цих країн. Випадки переслідувань ВНЗ за порушення авторських прав у галузі ПЗ були нечисленними і не завжди їх проводили з метою захисту авторських прав власників програм.А от застосування законів про захист авторських прав власників програм до суб’єктів господарської діяльності стало створювати тиск на ВНЗ – «вчіть своїх випускників того, з чим вони будуть працювати на наших робочих місцях». Адже багато фірм стало переходити на вільне ПЗ (ВПЗ) з метою зменшення ліцензійних виплат власникам пропрієтарного ПЗ. Ще одним аргументом на користь перелому у використанні ВПЗ у ВНЗ Білорусі, Російської Федерації і України став початок ери мобільних робочих місць – важко передбачити, яка ОС і яке прикладне ПЗ буде розгорнуто на нетбуці, планшеті чи смартфоні співробітника фірми. Поява мобільних робочих місць і швидка зміна версій системного і прикладного ПЗ спонукає ВНЗ до відмови від технологічної спрямованості лекційних курсі з комп’ютерних технологій на користь фундаментальної складової. А це призводить до появи міркувань на кшталт «якщо ми повинні навчити студентів основ роботи з графічним інтерфейсом в будь-якій ОС, то чому це має бути дорога Microsoft Windows? Може доцільніше робити це у вільній і безоплатній GNU/Linux?». Однак відмова від наробок методичного забезпечення для викладачів ВНЗ виявилась доволі непростим процесом, особливо в умовах безкарності за використання піратського ПЗ. За час від підписання Біловежської угоди про припинення існування СРСР Білорусь, Російська Федерація и Україна пройшли кожна свій шлях розвитку і було би цікаво порівняти стан з використанням ВПЗ у ВНЗ цих країн.І. Використання ВПЗ у ВНЗ БілорусіСьогодні ринок праці Білорусі вимагає знання багатьох пропрієтарних програм, починаючи з Microsoft Windows і закінчуючи спеціалізованими CAD/CAM-системами. До останнього часу ризик використання неліцензійного ПЗ був мінімальним, що не сприяло поширенню ВПЗ. Після створення в 2010 р. білоруського представництва Microsoft почалась робота з переслідування порушників авторських прав Microsoft [8]. Насамперед проводиться роз’яснювальна робота з компаніями і приватними особами, які порушують авторські права. Якщо вона не дає результату, то в цьому випадку білоруське представництво Microsoft звертається у правоохоронні органи і суди. Сьогодні в роботі перебуває біля десятка справ по відношенню до організацій, по деяких організаціях розглядаються справи про адміністративні правопорушення, по інших – питання про подання цивільних позовів.Частка легального ПЗ зросла в останні роки завдяки спеціальним знижкам постачальників і високим економічним показникам у 2011 р. Але економічний фактор поки що не є вирішальними для вибору ВПЗ. Тому використання ВПЗ у ВНЗ зазвичай зумовлено його технічними перевагами у порівнянні з пропрієтарними аналогами або вимогами ринку праці. Вибір ПЗ сервера можна розглядати як винятковий, оскільки він сильно залежить від особистих смаків системних адміністраторів.В останні роки спостерігається зростання інтересу корпоративних працедавців до GNU/Linux, переважно для убудовуваних і серверних систем.Використання ВПЗ у ВНЗ Білорусі можна розділити на три напрямки:1) ПЗ підтримки навчального процесу (переважно системне ПЗ на серверах і робочих станціях). В основному системне ВПЗ на робочих станціях представлено GNU/Linux у режимі подвійного завантаження як альтернативної ОС в комп’ютерних класах кафедр, які проводять навчання програмуванню студентів інженерних спеціалізацій. У педагогічних ВНЗ Linux на настільних комп’ютерах використовують рідко через недостатню поширеність GNU/Linux в школах Білорусі. В той же час в деяких університетах спостерігається використання Linux в тонких клієнтах з термінальним Windows-сервером (наприклад, Гродненьский державний університет імені Янки Купали);2) додаткове ПЗ, використовуване студентами в самостійній роботі. До цієї групи ПЗ можна зарахувати офісний пакет OpenOffice.org і веб-переглядач Firefox;3) ПЗ для використання навчальних курсах. У цьому напрямку ВПЗ переважно використовують в інженерних ВНЗ, особливо тих, які здійснюють навчання ІТ-спеціалістів, а саме: ВПЗ для навчання програмуванню мовами Асемблер, Java і PHP, SciLab для виконання математичних розрахунків, QCAD/LibreCAD, Blender, Circuit CAD для вивчення систем автоматизованого проектування, використання вільних систем віртуалізації VirtualBox і KVM для вивчення операційних систем, застосування Moodle і iTest для тестової перевірки знань студентів.Окремо слід наголосити на використанні ВПЗ для кластерів і національної GRID-системи Білорусі, до якої залучені ресурси провідних університетів (Білоруський державний університет, Гродненський державний університет імені Янки Купали, Білоруський державний університет інформатики і радіоелектроніки, Білоруський національний технічний університет), наукових установ і підприємств країни в межах спільної російсько-білоруської програми СКІФ-ГРІД.На рис. 1 відображено використання ВПЗ у ВНЗ Білорусі.ІІ. Використання ВПЗ у ВНЗ Російської ФедераціїНа відміну від Білорусі в Російській Федерації в 2008 р. була прийнята концепція розвитку розробки та використання ВПЗ. В межах цієї концепції в 2008–2010 рр. реалізована програма використання ВПЗ в школах Російської Федерації (в 35% шкіл ВПЗ встановлено на більш ніж 50% комп’ютерів).Рис. 1. Використання ВПЗ у ВНЗ Білорусі Слід зауважити, що, на відміну від Білорусі та України, в Російській Федерації прослідковується значна активність контрольних органів з приводу ліцензійності ПЗ. Як випливає з огляду судових справ [10] в Російській Федерації винесені присуди: в 2012 р. 30 присудів; в 2011 р. 43 присуди; в 2010 р. 70 присудів; в 2009 р. 92 присуди; в 2008 р. 127 присудів. Найбільш резонансною була справа О. М. Поносова, яка і призвела до створення в 2008 р. громадської організації «Центр свободных технологий».Як випливає з [1-3], у більшості ВНЗ Російської Федерації використовують як Microsft Windows, так і GNU/Linux. Лише в деяких ВНЗ адміністрація прийняла рішення про повний перехід на ВПЗ (Санкт-Петербурзький торгово-економічний університет, Томський державний педагогічний університет, Нижньо-Новгородський радіотехнічний коледж). Як і в Білорусі, використання ВПЗ у ВНЗ Російської Федерації можна розділити на три напрямки [3-5]:1) ПЗ підтримки навчального процесу (переважно системне ПЗ на серверах і робочих станціях). В основному системне ВПЗ на робочих станціях представлено GNU/Linux в режимі подвійного завантаження як альтернативної ОС в комп’ютерних класах кафедр;2) додаткове ПЗ, використовуване студентами в самостійній роботі;3) ПЗ для використання в навчальних курсах. В цьому напрямку спектр ВПЗ значно ширший, ніж в Білорусі. Варто вказати на використання ВПЗ для вивчення програмування мовами С/C++, Pascal (Free Pascal, Lazarus), Java, Haskell, Пролог; SciLab, Octave, Sage для виконання математичних розрахунків; організації систем дистанційного навчання; використання вільних систем віртуалізації для вивчення операційних систем; інструментарій для філологічного аналізу текстів; використання інструментарію верифікації ПЗ в навчання магістрів; створення електронних освітніх ресурсів підтримки навчального процесу для заочної форми навчання (напевно, реальний список використовуваного ВПЗ значно ширший, але у відкритому доступі даних про це поки що немає).У ВНЗ Російської Федерації активно експлуатуються обчислювальні кластери з ВПЗ. За ініціативою ректорів Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, Нижньо-Новгородського університету імені М. І. Лобачевського, Томського державного університету, Південноуральського державного університету створений «Суперкомп’ютерний консорціум університетів Росії». В список TOP500 від грудня 2012 входить вісім російських суперкомп’ютерів (№ 26, 59, 155, 170, 222, 300, 303, 423).Рис. 2. Використання ВПЗ у ВНЗ Російської ФедераціїСлід наголосити, що в Російській Федерації накопичено значний досвід розробки ВПЗ, зокрема – дистрибутивів Linux: ALT Linux (http://altlinux.ru), Calculate Linux (http://www.calculate-linux.ru), ROSA (http://rosalab.ru). Наявність компаній, які ведуть розробку ВПЗ, дає змогу створювати спеціалізовані вільні програми та істотно спрощує реалізацію проектів з впровадження Linux в школі і вищі заклади освіти.III. Використання ВПЗ у ВНЗ УкраїниВ Україні «Державна цільова науково-технічна програма використання в органах влади ПЗ з відкритим кодом» затверджена у 2011 р., проте до реального її виконання поки що не дійшло.Як випливає з [9], в Україні, на відміну від Російської Федерації, випадки порушень авторських прав власників програм відповідні державні органи перевіряють в значно меншому обсязі і переважно в госпрозрахункових організаціях. Особливо активними були перевірки в 2006-2007 рр. В 2012 р. розпочалась друга хвиля перевірок ліцензійності ПЗ від Microsoft. В цьому році вперше керівники ВНЗ отримали офіційні листи з Microsoft з пропозиціями легалізувати використовувані у ВНЗ копії Microsoft Windows та Microsoft Office. В передноворічному інтерв’ю [7] генеральний директор Microsoft Ukraine Д. Шимків заявив про високу імовірність порушення декількох показових судових процесів в Україні в 2013 р.Після придбання ВНЗ ПЕОМ з переважно ліцензійними Microsoft Windows і Microsoft Office на них встановлюють велику кількість неліцензійного ПЗ, чим фактично змарновують великі витрати коштів на первинне придбання ПЗ (Львівський національний університет імені Івана Франка до економічної кризи 2008 р. кожен рік придбавав приблизно 1000 ПЕОМ. Сумарна вартість ліцензій лише на Microsoft Windows (ОЕМ-версія) і Microsoft Office складала майже 300000$ на рік – доволі велика сума, як для ВНЗ!). У більшості випадків вибір саме пропрієтарного ПЗ зумовлювався навіть не споживацькими якостями цих програм, а фактом поверхневого знайомства викладача з цією програмою або навіть наявністю у нього якої-небудь книжки з описом програми.Як і в Білорусі та Російській Федерації, використання ВПЗ у ВНЗ України можна розділити на три напрямки [1; 2]:1) ПЗ підтримки навчального процесу (переважно системне ПЗ на серверах і робочих станціях). В основному системне ВПЗ на робочих станціях представлено GNU/Linux в режимі подвійного завантаження як альтернативної ОС в комп’ютерних класах кафедр;2) додаткове ПЗ, використовуване студентами в самостійній роботі;3) ПЗ для використання в навчальних курсах. В цьому напрямку спектр ВПЗ є значно ширшим, ніж у Білорусі. Це використання систем комп’ютерної математики, організація систем дистанційного навчання, використання вільних систем віртуалізації для вивчення операційних систем, застосування ВПЗ для тестування апаратного забезпечення ПЕОМ; використання офісного пакету OpenOffice.org.ukr в курсі інформатики ВНЗ, використання відкритих засобів програмування для навчання і наукових досліджень.У ВНЗ України експлуатуються обчислювальні кластери з ВПЗ, поруч із спеціалізованими установками широко використовують розподілені кластерні системи та системи з виконанням обчислень на графічних процесорах.Враховуючи викладене, можна констатувати як широкий спектр використання ВПЗ в українських ВНЗ – від дистанційного навчання до розробки ПЗ, – так і широку географію використання ВПЗ від Луганська на сході до Львова на заході та від Чернігова на півночі до Одеси на півдні (рис. 3). Рис. 3. Використання ВПЗ у ВНЗ України

Виявлено ступінь дослідженості української традиційної сорочки як важливого елементу народного строю у наукових працях вітчизняних науковців. Проаналізовану академічну літературу розглянуто у межах двох хронологічних періодів: 1) друга половина ХІХ ст. – 1922 рік, коли вивчення духовної та матеріальної культури українців сформувалось і розвинулось в окремий напрям наукового (переважно етнографічного) студіювання; 2) 1923–1990 рр. (доба СРСР), коли вивчення народного вбрання українців виділилося у додатковий етномистецтвознавчий напрям досліджень.Ключові слова: українська сорочка, етномистецтвознавство, українська культура, традиційне натільне вбрання, особливості декорування, колористика. The article reveals the degree of knowledge of the Ukrainian traditional shirt as an important element of the national system in the scientific works of domestic scientists. The academic literature analyzed in the publication was considered in two chronological periods: 1) the second half of XIX – 1922, when the study of the spiritual and material culture of Ukrainians formed and developed in a separate direction of scientific (mainly ethnographic) activity; 2) 1923–1990 (the period of the USSR), when the study of the folk costume of the Ukrainians stood out in a separate ethno-artistic direction.Key words: Ukrainian shirt, ethnic art history, Ukrainian culture, traditional underwear, decoration features, colorist.

Виявлено ступінь дослідженості української традиційної сорочки як важливого елементу народного строю у наукових працях вітчизняних науковців. Проаналізовану академічну літературу розглянуто у межах двох хронологічних періодів: 1) друга половина ХІХ ст. – 1922 рік, коли вивчення духовної та матеріальної культури українців сформувалось і розвинулось в окремий напрям наукового (переважно етнографічного) студіювання; 2) 1923–1990 рр. (доба СРСР), коли вивчення народного вбрання українців виділилося у додатковий етномистецтвознавчий напрям досліджень.Ключові слова: українська сорочка, етномистецтвознавство, українська культура, традиційне натільне вбрання, особливості декорування, колористика. The article reveals the degree of knowledge of the Ukrainian traditional shirt as an important element of the national system in the scientific works of domestic scientists. The academic literature analyzed in the publication was considered in two chronological periods: 1) the second half of XIX – 1922, when the study of the spiritual and material culture of Ukrainians formed and developed in a separate direction of scientific (mainly ethnographic) activity; 2) 1923–1990 (the period of the USSR), when the study of the folk costume of the Ukrainians stood out in a separate ethno-artistic direction.Key words: Ukrainian shirt, ethnic art history, Ukrainian culture, traditional underwear, decoration features, colorist.

Вступ: Захворюваність бронхіальною астмою зростає з року в рік, дебютуючи у дитячому віці, вона супроводжує людину впродовж всього життя. Часто бронхіальна астма обтяжується супутньою патологією, що послаблює контроль над основним захворюванням, через що якість життя пацієнтів значно знижується. Друге місце за частотою серед супутніх астмі захворювань займають надмірна маса тіла та ожиріння. Ці патології мають спільні ланки патогенезу, таки як дефіцит вітаміну D.Мета: Вивчити вплив рівня вітаміну D3 сироватки крові на контроль бронхіальної астми у дітей з надлишковою масою тіла або ожирінням.Матеріали та методи: Проведено дослідження рівня вітаміну D в сироватці крові 60 дітей з бронхіальною астмою, частина з яких мала надмірну масу тіла або ожиріння. Група контролю склала 30 здорових дітей з гармонійним фізичним розвитком. Усім був проведений єдиний комплекс обстежень.Результати: Після обстеження було виявлено, що дефіцит вітаміну 25(ОН)D асоційований з рівнем контролю астми, а наявність надмірної маси тіла або ожиріння ще більш обтяжувало як дефіцитний стан так і рівень контролю бронхіальної астми.Висновки: Дефіцит вітаміну D помітно впливає на важкість бронхіальної астми особливо у дітей з надмірною масою тіла або ожирінням

Коарктація аорти (КoA) – це вроджений дискретний стеноз проксимального відділу низхідної грудної аорти, який часто стає причиною критичного стану малюків. Методами лікування в даній віковій групі є балонна ангіопластика і хірургічна корекція. Балонна ангіопластика – малоінвазивний спосіб корекції дискретної коарктації, але цей метод залишається суперечливим як стратегія первинної терапії. Мета дослідження – порівняння ефективності і результатів балонної ангіопластики та хірургічного корекції коарктації аорти у немовлят. Матеріали і методи. У період 2007 по 2018 рік у ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» проліковано 155 пацієнтів із коарктацією аорти. Середній вік пацієнтів становив 3,2±1,4 міс. (від 0 до 12 міс.), середня маса – 5,3±1,7 кг (від 2 до 10 кг). Пацієнти були розділені на дві групи: перша група – 78 пацієнтів, яким виконали балонну дилатацію коарктації аорти; друга група – 77 пацієнтів, яким виконали хірургічну корекцію. Пацієнти з комплексними супутніми внутрішньосерцевими аномаліями серця не були включені до цього дослідження. Результати. Аналіз безпосередніх результатів не виявив суттєвої різниці в ефективності двох методів (p=0,17). В той же час відсоток рекоарктації був значно нижчим у групі хірургічного лікування (3 випадки (3,8%) проти 32 (41%) у групі балонної дилатації, p<0,05). Середній термін перебування в лікарні статистично відрізнявся і становив 6,7±3,2 дня в групі ангіопластики та 21,4±8,1 дня у групі хірургічного лікування (p<0,05). Аневризм у місці корекції не було виявлено в обох групах. Висновки. Як хірургічна корекція, так і балонна ангіопластика коарктації аорти у немовлят були ефективними і мали добрий безпосередній результат. Проведене дослідження вказує на те, що балонна ангіопластика становить прийнятну альтернативу хірургічному лікуванню, однак через високий рівень рекоарктації цей метод може бути використаний переважно у хворих із критичною коарктацією аорти, ознаками вираженої серцевої недостатності та низькою фракцією викиду лівого шлуночка як паліативна процедура.

Мета дослідження – вивчити особливості гормональних змін в організмі жінки при патологічних процесах шийки матки.Матеріали та методи. Під час обстеження використовували клінічні, біохімічні, гістологічні, апаратно-інструментальні методи обстеження. Зокрема вивчали анамнестичні дані, результати CVU, цитології, Пап-тесту, даних розширеної кольпоскопії, гістологічного обстеження, УЗД, базальної температури, результатів обстеження на ІПСШ і ВПЛ методом ПЛР, гормонального обстеження.Результати дослідження та їх обговорення. За період з 2011 по 2015 рік під спостереженням перебували 105 жінок віком від 18 до 42 років, середній вік яких становив (25,92±0,61) року. Критеріями для включення пацієнток у дослідження були патологічні процеси шийки матки і порушення менструального циклу. Пацієнток було поділено на 2 групи, по 40 жінок у кожній. Першу групу становили жінки із фоновими процесами шийки матки (ектопії, ектропіони, цервіцити), другу групу – жінки із передраковими захворюваннями шийки матки (дисплазії, лейкоплакії). До групи контролю входили 25 гінекологічно здорових невагітних жінок віком від 18 до 38 років, середній вік яких становив (21,44±0,38) року. При аналізі рівнів гормональних показників у жінок із ендокринними порушеннями і патологічними процесами шийки матки було встановлено вплив гіперандрогенії і недостатності лютеїнової фази на перебіг проліферативних процесів шийки матки. Виявлено, що у таких жінок спостерігається високий відсоток гіперандрогенії (у 46,25 %) та недостатності лютеїнової фази (у 32,5 %), рідше – гіперестрогенемія (у 11,25 %).Висновки. Встановлено, що серед етіологічних факторів розвитку захворювань шийки матки провідне місце належить вірусним асоціаціям, видовий спектр яких складають переважно асоціації родини герпесвірусів (цитомегаловірус – 43,75 %, вірус простого герпесу ½ типу – 41,25 %, вірус Епштейна–Барр – 27,5 %), а також вірус папіломи людини – 40,0 % та інфекції, що передаються статевим шляхом (Ureaplasma spp. – 62,5 %, Chlamydia trachomаtis – 11,25 %, Mycoplasma genitalium – 3,75 %).

Інфаркт міокарда (ІМ) є причиною високої смертності, інвалідизації та значних фінансових витрат в усіх країнах світу. В Україні щорічно реєструють до 50 тис. випадків ІМ, 50 % із цих пацієнтів помирають упродовж наступних 5 років. Тому оптимізація заходів вторинної профілактики (модифікація стилю життя, прихильність до подальшої медикаментозної терапії) має ключове значення у виживаності цих пацієнтів. Однак комплаєнсу при будь-яких захворюваннях вдається досягнути лише у 20–57 % випадків, і за даними літератури, стать має вплив на його рівень.Мета дослідження – багатофакторна оцінка прихильності жінок до лікування у післяінфарктний період.Матеріали і методи. Обстежено 408 жінок із гострим коронарним синдромом віком від 46 до 94 років (середній вік (71,30±0,44) року). Динаміку досліджуваних показників через 6; 12; 24 місяці вдалось простежити у 52 пацієнток. Відповідно до анкети Morisky–Green (D. E. Morisky, L. W. Green, 1986), виділено дві групи: перша (І) – прихильні 27 осіб – середній вік (65,26±0,44) року та друга (ІІ) – неприхильні 25 осіб – середній вік (68,52±1,88) року. Далі проведено аналіз та оцінку клініко-лабораторних та інструментальних показників.Результати досліджень та їх обговорення. В усіх жінок виявлено супутню патологію у поєднанні з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу, надмірну масу тіла. Жінок першої групи швидше госпіталізували в стаціонар (через (15,37±4,9) год), ніж другої групи (через (6,45±18,9) год) з більшою часткою реваскуляризації – 28,8 % проти 5,7 %; більшою масою некрозу міокарда; вищими вихідними показниками систолічного (САТ) та діастолічного (ДАТ) артеріального тиску – (160±6,06) і (95,6±2,66) проти (153±6,11) і (89,4±2,37) мм рт. ст. та нижчим рівнем загального холестерину – (5,59±2,99) проти (6,46±2,77) ммоль/л. У динаміці в цій групі виявлялось достовірне зниження частота серцевих скорочень (ЧСС), СА Т та ДАТ та загального рівня холестерину та наближення показників ехокардіоскопії до притаманних для нормальної геометрії міокарда.Висновки. У жінок спостерігається недостатній рівень прихильності до наступної вторинної профілактики на амбулаторному етапі лікування і у більшості з них зберігається лише часткова прихильність, особливо через рік після перенесеного ІМ. Встановлено дуже низьку прихильність до немедикаментозних методів вторинної профілактики та заходів з корекції факторів ризику і модифікації стилю життя. Отримані результати ще раз вказують на необхідність оптимізації організаційно-профілактичних заходів на амбулаторному етапі. Можлива стратегія переходу в роботі з пацієнтами від “комплаєнсу до конкордансу” дозволить покращити вторинну профілактику інфаркту міокарда.

To investigate the state of industrial injuries (including fatalities) in Ukraine in general and in the agro-industrial complex for the period from 2011 to 2017, and to identify ways to increase the level of occupational safety.Investigation of the condition of occupational injuries in the conditions of the agro-industrial complex of Ukraine was carried out using the probabilistic-statistical method of analysis. In the study, we used the statistical method of analysis of occupational injuries in Ukraine from 2011 till – 2017, which is based on the study of injuries according to the report of the State Labor Service of Ukraine.For the first time the analysis of occupational injuries in Ukraine from 2011 till-2017was carried out according to the report of the State Labor Service of Ukraine. The ways of raising the level of labor protection in agriculture are proposed.On the basis of analysis of the data of the State Labor Service of Ukraine for the period of 2011-2017, it has been established that the state of occupational injuries is declining, both in Ukraine as a whole and in the agro-industrial complex. Despite the fact that the level of injuries in the aforementioned years decreased, it should be noted that the industry of the agro-industrial complex in the period 2011-2014 took the third place in Ukraine by the level of injury and the second place – by the level of injuries with fatalities, and in the period 2015-2017 – third and first place respectively.In 2011, in the agro-industrial sector, 10,0% of the total number of traumatized people was injured at enterprises of Ukraine, and 17.9% of the total number of deaths were injured, in 2012, respectively, 9,9 and 18,6 in 2013 – 9,9 and 16,4, in 2014 – 10,9 and 17,3, in 2015 – 14,1 and 22,4, in 2016 – 13,1 and 20,8, and in 2017 – 12,5 and 20,5%.An analysis of the state of occupational injuries in the areas of supervision was conducted. The obtained results may be used as to prevent and eliminate potential hazards.In order to improve the work of the service on labor protection, it is continuously necessary to analyze the state of occupational injuries in the areas of supervision. This will enable you to prevent and eliminate potential hazards. Therefore, in order to create safe and harmless working conditions, it is constantly necessary to improve the legal regulation of labor protection in agriculture, to update the rules, norms, standards, instructions, regulations in accordance with the development of NTP and modern technical support of the agro-industrial complex and apply the experience of the world.To reduce occupational injuries, it is necessary to develop and implement a sectoral system of labor protection management; to increase the efficiency of labor protection work at agricultural enterprises of all types of property; to provide employees with regulatory and labor protection laws, which take into account modern labor safety requirements; to intensify control over compliance with safety standards and working conditions in the workplace, paying particular attention to the technical aspects of occupational safety.The analysis of the condition of occupational injuries in the field of supervision provides an opportunity to assess the dynamics of occupational injuries (including fatalities), to anticipate, eliminate potential hazards in production and to propose perspective ways to increase the level of labor protection in Ukraine.Keywords: occupational safety, innovations, legal regulation, the raised danger, an industrial traumatism, the dynamics of fatal injuries, agro-industrial complex, sectoral regulations on labor protection.кандидат сільськогосподарських наук, доцент, І. Каменська; кандидат історичних наук, доцент, О. Бокшиц, Сучасний стан виробничого травматизму в умовах агропромислового комплексу України: проблеми та перспективи/ ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна, Переяслава-ХмельницькийУ статті здійснено аналіз виробничого травматизму в Україні за 2011-2017 рр. за даними звіту Державної служби України з питань праці. Запропоновано перспективні шляхи підвищення рівня охорони праці в сільському господарстві.На основі аналізу даних Державної служби України з питань праці за період 2011-2017 роки встановлено, що стан виробничого травматизму йде на спад, як в Україні в цілому, так і в АПК. Не зважаючи на те, що рівень травматизму у вищезгадані роки зменшувався, слід відзначити, що галузь агропромислового комплексу в період 2011-2014 роки займала третє місце в Україні за рівнем травматизму та друге місце – за рівнем травматизму зі смертельними випадками, а в період 2015-2017 рр. – третє та перше місце, відповідно.За 2011 рік у галузі агропромислового комплексу травмовано 10,0 % від загальної кількості травмованих осіб на підприємствах України, та загинуло – 17,9 % від загальної кількості смертних випадків, за 2012 рік відповідно – 9,9 та 18,6, за 2013 рік – 9,9 та 16,4, за 2014 рік – 10,9 та 17,3, за 2015 рік – 14,1 та 22,4, за 2016 рік – 13,1 та 20,8 й за 2017 рік – 12,5 та 20,5 %Для вдосконалення роботи служби з питань охорони праці, слід постійно проводити аналіз стану виробничого травматизму в галузях нагляду. Це дасть можливість достроково запобігти та вилучити можливі небезпеки. Отже, для створення безпечних та нешкідливих умов праці, необхідно постійно вдосконалювати правове регулювання охорони праці в сільському господарстві, оновлювати правила, норми, стандарти, інструкції, нормативно-правові акти відповідно до розвитку НТП та сучасного технічного забезпечення агропромислового комплексу та застосовувати досвід країн світу. Для зменшення виробничого травматизму необхідно розробити і впровадити галузеву систему управління охороною праці; підвищити ефективність працеохоронної роботи на сільськогосподарських підприємствах усіх видів власності; забезпечити працівників нормативно-правовими актами з охорони праці, де враховано сучасні вимоги безпеки праці; активізувати контроль за додержанням нормативів безпеки та умов праці на робочих місцях, звернувши особливу увагу на технічні аспекти охорони праці. Аналіз стану виробничого травматизму в галузях нагляду дає можливість оцінити динаміку виробничого травматизму (в тому числі смертельні випадки), завчасно передбачити, вилучити можливі небезпеки на виробництві та запропонувати перспективні шляхи підвищення рівня охорони праці в Україні.Ключові слова: охорона праці, інновації, правове регулювання, підвищена небезпека, виробничий травматизм, динаміка смертельного травматизму, агропромисловий комплекс, галузеві нормативні акти з охорони праці