Статті в журналах: "Дошкільна група"

1

РУСНАК, Іван, та Марина ВАСИЛИК. "ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНСЬКІЙ ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ КАНАДИ ТА США". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (12 вересня 2020): 248–59. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.432.

Повний текст джерела

Анотація:

Обґрунтовано значення українців, які постійно проживають закордоном, як важливого етносоціокультурного, демографічного, інтелектуального та інформаційного чинника та ефективного ресурсу для розвитку сучасної України та зростання її авторитету у міжнародній спільноті. Розкрито провідну роль у самозбереженні та саморозвитку української діаспори системи рідної мови, основу якої складають дошкільні навчальні заклади. Доведено, що в Канаді та США, де працюють найбільш організовані та мобільні громади українців, діє система дошкільної освіти та виховання, яка об’єднала на початку свого заснування (50-ті роки XX століття) дитячі кімнати, дитячі садки та дошкільні класи, які постійно розвиваються відповідно до офіційної освітньої політики цих держав. Завдяки організації таких видів навчання, які створені на основі використання досягнень світової педагогічної науки, забезпечено функціонування нових типів дошкільних закладів, застосовуються новаторські підходи в організації багатовимірної діяльності щодо формування гармонійної всебічно розвиненої особистості молодих поколінь українців, які проживають за кордоном. На сучасному етапі, окрім традиційних, українська дошкільна система в Канаді та США включає інноваційні дошкільні заклади: навчально-культурні / культурно-освітні центри, двомовні програми, ігрові групи, центри розвитку дитини, розважальні групи тощо. які працюють на основі педагогічних ідей та технологій М. Монтессорі, вальдорфської педагогіки, вивчення мови для грамотності, навчання та інших, представлених у моделях сучасних навчальних програмах дошкільної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

ЄМЧИК, Олександра. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ДІТЬМИ В УМОВАХ РІЗНОВІКОВОЇ ГРУПИ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 9–14. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено характеристиці особливостей організації освітньої діяльності в різновіковій групі закладу дошкільної освіти. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні особливостей взаємодії дітей в різновіковій групі, особливостей організації режимних моментів і безпосередньої освітньої діяльності з дітьми. Поняття різновікової групи визначено як спільність дітей, що відрізняються віком, рівнем фізичного, інтелектуального і соціального розвитку та об’єднаних на основі загального соціального інтересу або задля досягнення спільної мети. У зв’язку з цим уточнено, що будь-яку групу закладу дошкільної освіти можна розглядати як різновікову, оскільки діти одного року народження відрізняються за показниками фізичного, психічного, інтелектуального рівня розвитку, а отже повинні навчатися за різними індивідуальними освітніми програмами. Узагальнено психологічні механізми взаємодії дітей різного віку, які відбиваються на характері розвитку кожної дитини (механізм наслідування для молодшого, механізм дорослішання для старшого віку) і визначають позицію вихованця у взаємодії: «старший» – «молодший». Такі механізми зумовлюють побудову освітнього процесу у різновіковій групі. Проаналізовано труднощі, які виникають у роботі вихователів у різновіковій групі: постійне спілкування з молодшими дітьми обмежує інтереси й світогляд старших дітей, спостерігається відставання в їх розвитку; виникають труднощі в організації режиму дня; у навчальній діяльності різновікових груп педагогу доводиться витратити в 2-3 рази більше часу; розподіл часу між старшою та молодшою підгрупами. В результаті, в порівнянні з дітьми з груп однолітків, діти старшої групи можуть не бути в повній мірі підготовлені до школи. Визначено особливості гри у дітей різного віку. Зазначено важливість ретельного продумування і особливої організації розвивального середовища в груповий кімнаті, своєчасної підготовки та правильного розміщення дидактичних і наочних посібників. Перспективою подальших наукових пошуків визначено дослідження підготовки майбутніх педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти до роботи в різновіковій групі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Марчук, Оксана, Лілія Мельничук та Маргарита Шкабаріна. "Професійна підготовка майбутніх педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти до роботи з дітьми у різновіковій групі". New pedagogical thought 105, № 1 (18 травня 2021): 115–19. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-115-119.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розроблено модель підготовки майбутніх педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти до роботи з дітьми у різновіковій групі. Обґрунтовано важливість підготовки майбутніх вихователів до роботи з дошкільниками в умовах різновікової групи. Проаналізовано праці сучасних науковців з досліджуваної проблеми. Пояснено, що поняття «моделювання» є широким і недостатньо конкретизованим. Встановлено, що принципи моделювання і планування специфічно відображають, з одного боку, принципи управління, а з іншого – особливості планування як попередньої стадії та функції процесу управління. Розроблена авторська модель професійної підготовки майбутніх вихователів до роботи у різновікових групах базується на ідеях особистісно-діяльнісного, ресурсного та інтеграційного підходів до педагогічної діяльності студентів. Акцентовано увагу на необхідності побудови освітнього процесу на основі інтеграції навчальних дисциплін із дисциплінами методично-практичної підготовки, необхідних для подальшої організаційної та творчої педагогічної діяльності майбутніх вихователів. Виокремлено три етапи підготовки майбутніх педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти. Представлено шляхи вдосконалення фахової підготовки майбутніх вихователів до роботи із дошкільниками в групах, де навчаються діти різного віку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

АЛЕКСЄЄНКО-ЛЕМОВСЬКА, Людмила, та Андрій КАПТЮРОВ. "ТУРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК НАПРЯМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.1.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено специфіку організації туристичної діяльності в освітньому процесі закладу дошкільної освіти. Виокремлено групи умов, які забезпечують організацію освітнього процесу у дошкільній освіті: середовищні, психолого-педагогічні, дидактичні, організаційні. Розглянуто компоненти змісту освітнього процесу у закладі дошкільної освіти, такі як мета і завдання виховання та навчання дітей дошкільного віку; способи різних видів діяльності, якими дитина оволодіває в освітньому процесі; способи прояву ставлення до навколишньої дійсності тощо. Висвітлено окремі аспекти змісту дошкільної освіти, які розкривають спрямованість процесів розвитку дитини, ґрунтуються на психолого-педагогічних наукових положеннях, поєднують і взаємно пов’язують принципи наукової обґрунтованості і практичної застосовності, відповідають критеріям доцільності, забезпечують єдність виховних і навчальних цілей та завдань в освітньому процесі дітей дошкільного віку, формують компетентності, які мають пряме відношення до розвитку дошкільників. Освітнє середовище представлено як чинник удосконалення освітнього процесу, що впливає на формування і розвиток особистості дитини дошкільного віку через соціальне оточення та різноманітні види дитячої діяльності, зокрема туристичної. Наголошено на необхідності дослідження проблеми організації туристичної діяльності у системі дошкільної освіти, що зумовлено новими тенденціями в інформаційному суспільстві, пов’язаними із накопиченням наукових знань і потребою у пошуку ефективних механізмів їх передачі та використання. Туризм в освітньому процесі закладу дошкільної освіти розглядається як сукупність організованих і запланованих видів діяльності. Розкрито види туристичної діяльності і принципи організації освітнього процесу. Передбачається, що методологічний рівень організації туристичної діяльності в освітньому процесі закладу дошкільної освіти забезпечує безперервність і системність процесу набуття особистого досвіду і формування особистості дитини, відображає взаємозв’язок ключових наукових положень про організацію педагогічного процесу та базується на низці наукових підходів, зокрема на системному, компетентнісному, середовищному підходах. Отже, туристична діяльність як напрям організації освітнього процесу закладу дошкільної освіти створює умови для різнобічного і гармонійного розвитку дитини-дошкільника, забезпечує формування особистісної культури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Dyshlova, Nataliia. "Соціально-психологічні передумови становлення групової ідентичності дошкільнят". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 48(51) (30 грудня 2021): 112–23. http://dx.doi.org/10.33120/sssppj.vi48(51).243.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – на прикладі міжособової взаємодії дітей та спогадів дорослої особистості визначити соціально-психологічні передумови становлення групової ідентичності у дітей дошкільного віку в умовах дитячого садка і на цій основі побудувати модель дослідження. Ознаками групової ідентичності дітей дошкільного періоду є переживання інтересу до взаємодії з певною групою однолітків, бажання бути прийнятим нею і водночас вияви ворожості або байдужості щодо інших однолітків. Групова ідентичність дитини формується з першого дня її життя завдяки тому, що виховання малюка спрямоване на включення в сім’ю – першу соціальну групу, на формування світосприйняття, притаманного цій соціальній групі. Дитячий садок є другим важливим соціальним середовищем, де дитина розвиває свою групову та его-ідентичність, а не просто місцем, де перебувають діти, поки батьки на роботі. Складниками групової ідентичності є: бажання бути в групі, відчувати себе членом саме цієї групи; ставлення до представників інших мікро- і макрогруп; ретрансляція соціальної ідентичності батьків (наприклад, атитюдів та ін.). За допомогою авторської анкети, яка охоплювала перші два компоненти групової ідентичності, виявлено, що ступінь переживання самотності в колі однолітків у сучасних дітей (35,5% опитаних) і в дорослих, які відвідували дитячий садок понад 30 років тому (27,1%, відповідно), залишається досить високим, що свідчить про те, що ця проблема нікуди не зникала десятиріччями, а отже, потребує наразі більшої уваги науковців. Коли дитині бракує партнерів для ігор або коли вона часто конфліктує з однолітками, у неї формується негативна самооцінка, виникає страх перед спілкуванням з дітьми та інші токсичні переживання, що збільшує ризики віктимізації в майбутньому. За результатами анкетування визначено соціально-психологічні передумови становлення позитивної групової ідентичності дошкільнят, а саме особливості побудови взаємодії дітей; розвиток у них навичок комунікативної компетентності, відкритості до взаємодії, безпосереднього інтересу до інших дітей; відсутність упередженості внаслідок впливу підсвідомих інтроєктів дорослих та ставлення до підтримки дітей значущого дорослого: включеність вихователя в процес взаємодії дітей; допомога у вирішенні конфліктних ситуацій з однолітками, визначення дітей, які не можуть побудувати дружні стосунки, та допомога їм у подоланні бар’єрів; якісний зворотний зв’язок вихователя з батьками і навпаки; командна робота всього персоналу групи, супервізії вихователів. Водночас до передумов можна віднести усвідомлення і проживання вихователем власних особистих дитячих травм, зумовлених прийняттям або неприйняттям його колись дитячим колективом. На основі теоретичного та емпіричного пілотного дослідження побудовано модель вивчення групової ідентичності дошкільнят, у якій відображено складники, передумови формування, критерії сформованості та успішності соціально-психологічної компетентності дітей у колі однолітків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Гавриш, Наталія. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ГРУПАХ РАННЬОГО ВІКУ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ РІЗНИХ ТИПІВ". Ukrainian Educational Journal, № 4 (24 грудня 2021): 222–31. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-4-222-231.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено попередні результати дослідження особливостей організації освітньо-виховного процесу в групах раннього віку в закладах дошкільної освіти різних типів (дитячий садок, центр розвитку дитини, дитячий будинок), здійсненого в межах науково-дослідної діяльності. На основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми, практики роботи груп раннього віку закладах дошкільної освіти обґрунтовано необхідність дотримання спільних вимог щодо організації життєдіяльності, розвивального середовища та освітньо-виховного процесу в групах раннього віку з урахування специфіки їх функціонування. Зроблено зіставний аналіз особливостей освітньо-виховного процесу в дитячому будинку та закладі дошкільної освіти з урахуванням пливу умов життєдіяльності дітей на становлення і розвиток психічних процесів і базових особистісних якостей малюків, привчання їх до правил, забезпечення міжособистісної взаємодії дітей між собою і з дорослим у різних видах активності. Представлено окремі якісні результати проведеного дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

ЄЛДІНОВА, Світлана. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ В ІГРОВІЙ ФОРМІ". Acta Paedagogica Volynienses 1, № 1 (13 квітня 2022): 44–49. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема розвитку мовленнєвих навичок старших дошкільників є однією з найважливіших у системі дошкільного виховання. Ступінь розвитку мовлення є характеристикою освіченості людини й народу загалом. За допомогою мовних засобів людина виражає себе, свій внутрішній світ, світобачення, свій естетичний, етичний, світоглядний та інтелектуальний розвиток. Вироблення в дошкільників навичок практичного володіння рідною мовою, вміння правильно будувати висловлення в усній формі – основне завдання, яке постає перед закладом дошкільної освіти. У дитини старшого дошкільного віку вдосконалюється граматична правильність мовлення, продовжується засвоєння суфіксів, спостерігається прагнення до точного вживання граматичних форм, що виявляється в критичному ставленні до власного мовлення і мовлення інших людей. У дошкільному віці мовлення дитини виконує функцію спілкування, пізнання світу, планування власних дій та спільної діяльності. Дитина володіє здебільшого розмовним стилем усної української мови. Мовлення є головним фактором соціалізації дітей не лише в дошкільному закладі, а й за його межами. Оскільки дошкільний вік характеризується тим, що провідною діяльністю дитини є ігрова, то саме гра стимулює мовлення дошкільників. Використання різноманітних ігор під час навчання та вільного часу дітей сприяє своєчасному розвитку, зокрема, мовлення. Мовленнєво-ігровою є діяльність, яка потребує застосування набутих раніше знань, мовленнєвих навичок та вмінь. Характерною ознакою цієї діяльності є усвідомлення дітьми побудови ігрового сюжету. Для дітей гра зі словом є не лише цікавим, а й корисним для її розвитку процесом. Мовленнєві ігри спрямовані на правильну вимову, уточнення та закріплення словника, на загальний розвиток мовлення. Дошкільнята вчаться висловлювати власну думку, знаходити компроміс з однолітками, робити висновки. Разом із розвитком мовлення діти стають упевненішими, зникає сором’язливість, напруженість, скутість. Гру слід використовувати під час мовленнєвого розвитку, що виявляється в дитячій діяльності й яка пов’язана зі спілкуванням. Використання дидактичних ігор у дошкільних закладах досить розповсюджене. Їх використовують не лише на заняттях, а й під час прогулянок та у вільний для дітей час. Орієнтація на ігрову діяльність, прийоми та ігрові форми важливо включати в навчальну роботу. Особливого значення набуває поєднання гри з навчальною діяльністю в старшій групі дошкільного закладу, оскільки відбувається перехід від ігрової діяльності до навчальної.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Кузьменко, І. О. "ЗМІНА РІВНЯ РОЗВИТКУ ОКРЕМИХ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ПІД ВПЛИВОМ ТАНЦЮВАЛЬНИХ ВПРАВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 46–51. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-06.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається ефективність застосування танцювальних вправ в освітньому процесі дітей старшого дошкільного віку. Мета дослідження – визначити вплив танцювальних елементів на рівень розвитку окремих фізичних якостей у дітей 5–6 років. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 103 вихованці віком 5–6 років одного з закладів дошкільної освіти м. Харкова, які були розподілені в експериментальні та контрольні групи. Під час проведення дослідження застосовувалися такі методи, як теоретичний аналіз й узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне тестування, педагогічний експеримент та методи математичної статистики. Результати дослідження. Рівень розвитку гнучкості дітей 5–6 років оцінювався за виконанням таких вправ: нахил тулуба вперед з положення сидячи та згинання стопи; координаційні здібності оцінювалися за утриманням статичної рівноваги та човниковим бігом 3х10 м. Наведено порівняння показників розвитку фізичних якостей у статевому, віковому аспектах із відповідними нормами до та після застосування в освітньому процесі танцювальних вправ. Порівнюючи дані рухових здібностей дітей старшого дошкільного віку експериментальних і контрольних груп після застосування танцювальних елементів, необхідно зазначити, що результати дошкільників експериментальних груп достовірно підвищилися, порівняно з показниками дітей контрольних груп. Аналіз результатів рівня розвитку фізичних якостей дітей 5–6 років експериментальних і контрольних груп щодо статі та віку після експерименту виявив, що тенденція залишилася такою ж, як і до експерименту: рівень розвитку координаційних здібностей вищий у хлопчиків, а гнучкості – у дівчаток. Із віком відбувається підвищення показників досліджуваних фізичних якостей. Покращення результатів дошкільників експериментальних груп позитивно позначилося на оцінці, яка підвищилася на 1 бал у всіх контрольних вправах. Висновки. Підвищення рівня розвитку досліджуваних рухових якостей підтверджує ефективність запропонованих вправ та дозволяє рекомендувати інструкторам із фізичного виховання вдосконалювати процес фізичного виховання в дошкільних закладах завдяки включенню до змісту занять танцювальних елементів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Павлик, Олена. "Самооцінка та рівень домагань вихованців футбольного клубу для дошкільнят". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 62–65. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.032.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета полягає у дослідженні самооцінки та рівня домагань вихованців футбольного клубу для дошкільнят м. Харків. Матеріал і методи: у експерименті прийняли участь 15 хлопчиків у віці від 6 до 7 років, які займаються футболом від 5 місяців до 1,5 року. Для дослідження самооцінки та рівня домагань дітей ми застосували методику «Драбинка». Результати: отримані у ході дослідження данні свідчать, що у групі вихованців майже за всіма запропонованими характеристика рівень домагань вищий за рівень самооцінки. Лише за характеристиками ризикованості і тривожності досліджувані вихованці мають однакові показники як за самооцінкою, так і за рівнем домагань. Висновки: загальний рівень самооцінки досліджуваних вихованців футбольного клубу для дошкільнят знаходиться на першій сходинці, що вказує на адекватну самооцінку з тенденцією на занижену. Результати рівня домагань вказують на реалістичний рівень з тенденцією на завищений Ключові слова самооцінка, рівень домагань, футбол, дошкільнята, психодіагностика, методика «Драбинка».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Танько, Т. П., та Н. Г. Тарарак. "ПІДГОТОВКА ВИХОВАТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ)". Теорія та методика навчання та виховання, № 49 (2020): 102–12. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.49.09.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізуються особливості та зміст підготовки вихователів до організації методичної роботи в закладах дошкільної освіти в 60-70-ті рр. ХХ століття. Установлено, що питаннями підвищення кваліфікації дошкільних працівників опікувалися районні методичні кабінети та методичні об‟єднання, завідувачі і вихователі-методисти закладів дошкільної освіти, методичні об‟єднання, які працювали на громадських засадах, школи передового педагогічного досвіду, спеціальні курси для вихователів закладів дошкільної освіти. З‟ясовано, що зміст підготовки вихователів до організації методичної роботи в закладах дошкільної освіти в 60 – 70-ті рр. ХХ століття включав: допомогу щодо виконання програми «Виховання у дитячому садочку», надання вихователям кваліфікованої допомоги з питань виконання освітньої програми, контроль за організацією самоосвітньої роботи вихователів, вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду; обмін досвідом як між вихователями різних груп, так і між закладами дошкільної освіти; установлення тісних зв‟язків із керівниками та педагогічними колективами шкіл і з громадськістю; участь вихователів у методичній роботі міста та району; удосконалення та активізацію методів виховання й навчання дітей дошкільного віку; вивчення нових програм виховання в дитячому садку; співробітництво з практичними працівниками, з вихователями інших закладів дошкільної освіти; знайомство вихователів ЗДО із нормативно-правовою базою та програмно-методичними матеріалами; надання рекомендацій щодо упровадження існуючих програм у практику роботи закладів дошкільної освіти; організацію навчання вихователів щодо складання методичної документації, форм та методів перевірки знань і навичок дітей дошкільного віку; ознайомлення вихователів із особливостями виховання та навчання дітей від першого року життя до підготовки дітей до школи та ін. Кращим вихователям радилось узагальнювати власний досвід, широко оприлюднювати його на науково-практичних конференціях різного рівня, 103 педагогічних читаннях, семінарах, публікувати статті, вдосконалювати теорію та практику дошкільного виховання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Король, Олена Миколаївна, та Олександр Миколайович Алексєєв. "Спеціалізація тестового контролю за критерієм значущості навчального матеріалу". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 124–30. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.328.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми. На сьогоднішній день викладачі ВНЗ активно використовують комп’ютеризований контроль знань студентів перш за все для спеціальностей, які передбачають роботу на ПК. Однак, не завжди обрані викладачами програми повністю відповідають вимогам якісного персоналізованого контролю знань, тому що в них не закладено врахування критеріїв якості, а саме одного з них – значущості навчального матеріалу, який підлягає контролю.Невирішені частини проблеми. За наявності різнопрофільних груп на одному потоці студентів потрібно, щоб під час перевірки знань викладач використовував завдання для перевірки важливих – значущих знань саме для студента конкретної спеціалізації. Відсутність цього може призвести до недостатньої об’єктивності перевірки знань студентів і до неякісної підготовки спеціалістів одного з профілів.Аналіз актуальних досліджень. Проблеми тестового контролю, якість тестових завдань, у тому числі використання критерію значущості тестових завдань, розглядали в своїх працях такі науковці: О. М. Майоров, В. В. Семенець, Г. О. Мірських, І. А. Морєв, І. В. Куцевич, М. Б. Челишкова, М. Ф. Бондаренко, Н. Ф. Єфремова, Ю. Ф. Зіньковський та інші.Однак питання, пов’язані з розподілом значущості завдань за спеціалізаціями одного напрямку студентів не знайшли в них вичерпного вирішення.Викладачі у більшості випадків не завантажують себе добором завдань із загальнопрофільних дисциплін для студентів одного потоку, але різнопрофільних спеціальностей, і дають їм завдання, не розподілені за значущістю відповідного профілю (в тому числі і в тестовій формі) для перевірки якості їх знань.Метою статті є вдосконалення методики перевірки якості знань студентів напрямів підготовки «Початкова освіта. Інформатика», «Початкова освіта. Англійська мова» і «Дошкільна оcвіта» шляхом спеціалізації тестового контролю знань за рахунок одного із критеріїв якості контрою – значущості контрольованого матеріалу в сегменті дисциплін математичного циклу.Основний матеріал. На сьогодні, у силу демографічної ситуації, яка склалася у країні, і як наслідок проблеми набору студентів, Інститут педагогіки і психології СумДПУ не повністю покриває свої можливості по ліцензіях із деяких спеціальностей, але в той же час має не поганий показник на фоні інших структурних підрозділів у силу своєї гуманітарної спрямованості. Студентів зводять у потоки; при цьому деякі групи студентів мають загальні дисципліни, по яким, на нашу думку, треба б було здійснювати спеціалізоване надання матеріалу, що і виконується на практичних заняттях із зазначених спеціальностей. Тому доречним було б запропонувати спеціалізовану перевірку знань, а саме, тестовий контроль відносно обраного профілю.Щоб виконати якісну і спеціалізовану перевірку контрольованого матеріалу, викладач повинен підготувати такі завдання, які б дали змогу встановити якість набутих знань у межах програмної тематики, а також надати можливість студентам оволодіти максимальним об’ємом знань відповідно обраного ними профілю.Відповідно до цього, для студентів спеціальностей «Початкова освіта. Інформатика», «Початкова освіта. Англійська мова» і «Дошкільна освіта» проводилося дослідне тестування з використанням програмного комплексу SSUQuestionnaire (http://www.test.sumdu.edu.ua), теоретичною основою якого є імітаційна модель тестування [2], що надає можливість отримати результати контролю, зіставлені за критерієм значущості.Підготовчий етап контролю починався з аналізу робочих програм зазначених спеціальностей у сегменті дисциплін математичного циклу, які надаються студентам в однаковому об’ємі, тому мають однакову кількість годин.У ході аналізу, виходячи з цілей навчання, конкретизувалися програмні вимоги спеціальностей. Для включення в базу тестів відбиралися завдання, які б відповідали задачам навчання дисципліни в цілому і змісту окремих модулів і тем, але з поправкою на профіль навчання. При цьому розробник, обираючи прототип тестового завдання, мав визначити значущість завдань – міру необхідності, актуальності включення їх у тест для перевірки ключових знань із конкретної дисципліни, повноту відображення в тестовому матеріалі її змісту. Тобто при попередньому відборі прототипів тестових завдань викладач (навіть апріорі) керувався значущістю цього матеріалу в темі, розділі чи дисципліні в цілому, його приналежністю до основних або додаткових тем дисципліни кожної спеціальності окремо.Значущість навчального матеріалу є одним з основних критеріїв, що визначає результативність оцінювання якості навчання і однією з найважливіших характеристик, обов’язкових для врахування у процесі тестування. Достовірність установленого рівня значущості для окремих спеціальностей одного напрямку навчання, в значній мірі, залежить від необхідності створення банків тестових завдань, які можуть включати одні і ті ж питання, але при цьому знаходити різне відображення в окремих групах студентів, тобто від правильного встановлення рівнів нерівнозначності прототипів тестових завдань.Саме тому всі передбачені програмою теми були поділені на загально значущі і спеціалізовано значущі відповідно зазначеним спеціальностям. Перші враховували загальну значущість для студентів всіх спеціальностей, інші – спеціалізовану значущість окремо для кожної спеціальності.Відмітимо, що у процесі навчання усі теми давалися з однаковою значущістю, а диференціація матеріалу відбувалася за рахунок практики, коли на одні й ті ж самі теми на практичних заняттях виконувалась різна кількість завдань і варіювались завдання самостійної роботи.Це, безперечно, накладало додатковий тягар на роботу викладача, але привело до спеціалізованого оволодіння знаннями з контрольованої дисципліни студентами зазначених спеціальностей.Під час створення прототипів тестових завдань визначалася значущість тем контрольованої дисципліни. При цьому встановлювалася відносна значущість відображеного в завданні елементу теми, модуля, дисципліни, яка пропорційна відносній кількості праці, витраченій студентом на виконання цього тестового завдання. На етапі експертного аналізу дисципліни думка групи експертів указувала на значущість змісту теми, що рецензується, по відношенню до інших тем дисципліни відносно профілю спеціалізації. Відповідно до цього аналізувалися не окремі тестові завдання кожної теми, а завдання усіх тем дисципліни в цілому, і причому через призму кожної спеціальності окремо.Тобто при однакових темах в зазначених групах добирались завдання спеціалізованої значущості для кожної групи окремо, але так, щоб для контрольованої групи вони мали спеціалізоване значення, а для інших – були загально значущими, і розглядали їх у сукупності з іншими спеціальностями цього напрямку навчання. Тому сукупність тестових завдань набула вигляду узагальненої, і в ній віддзеркалилися всі теми, зазначені програмою через призму спеціалізованої значущості кожної групи студентів.Наступним етапом було встановлення рівнів значущості завдяки узагальненню думки групи експертів і прийняттю її як кількісної міри значущості – індексів значущості [1].За результатами створення прототипів тестових завдань формувалась узагальнена база із їх надлишковою кількістю, яка після експертного оцінювання набула вигляду спеціалізованої для підготовки студентів кожної спеціалізації. На її основі було сформовано різні тести для дисциплін одного напряму підготовки, але різної спеціалізації. При цьому завдання добирались із урахуванням цілей конкретної дисципліни – кожен набір завдань виражав значущість контрольованої спеціальності. Для об’єктивності і спеціалізації процесу перевірки знань було досягнуто зіставлення цих наборів за значущістю, тобто, щоб числові значення окремих тестів урівноважувалися один з одним.У сформованих тестах критерієм значущості виступали індекси значущості і кількість тестових завдань у них, причому у кожному випадку своя, відповідно значущим темам кожної спеціальності.Прикладом спеціалізовано значущої теми для студентів спеціальностей «Початкова освіта. Англійська мова» і «Початкова освіта. Інформатика» стала тема «Цифрові аудіовізуальні технічні засоби», завданнями якої були – запис звуку (вимови) за допомогою програми-утиліту Windows «Запис звуку» та спеціалізованої програми «Camtаsia Studio». Ця програма для перших дасть змогу перевірити набуті навички і застосовувати її в подальшій професійній діяльності під час мовлення (зможуть відточувати вимову з англійської мови) та аудіювання (прослуховувати власну вимову, корегувати її і виправляти власні помилки), а для других – стати стартовим етапом більш поглибленого вивчення спеціалізованих і вбудованих програм на наступним спецкурсах.Що ж стосується студентів спеціальності «Дошкільне навчання», то завдання цієї теми теж будуть мати індекс значущості, але їх кількість буде мінімальною.Тема «Налаштування і робота електронної дошки», а саме завдання на розгляд програмного забезпечення elitePanaboard для роботи з електронною дошкою для студентів спеціальності «Початкова освіта. Інформатика» мають спеціалізовано значущі індекси, а для студентів спеціальностей «Початкова освіта. Англійська мова» і «Дошкільна освіта» матимуть загально значущі, тому і при формуванні тесту, кількість завдань цієї теми для студентів спеціальності «Початкове навчання. Інформатика» буде більшою, а для двох інших – зведеною до мінімуму.При формуванні тестів з узагальненої бази тестових завдань для зіставлення їх за значущістю тем для групи «Початкова освіта. Інформатика» включаються саме ті завдання, які при експертному оцінюванні набули індекси спеціалізовано значущості з важливих тем цієї спеціальності, також можуть увійти і загальнозначущі завдання, але кількість перших буде переважно більшою для відображення повноти перевірки всього матеріалу дисципліни через призму контрольованої спеціальності. У свою чергу в тест для групи «Початкова освіта. Англійська мова» можуть увійти такі самі завдання, що й для попередньої групи, але вони будуть мати інший індекс значущості. В іншому випадку програмою може бути запропоновано іншу кількість завдань, а завдання загально значущі увійдуть із тією ж кількістю, але так, щоб відбулося зіставлення результатів за критерієм значущості, або кількість завдань може і не змінитися, але завдання увійдуть з іншою значимістю, за рахунок більшої складності кожного завдання. Відповідно теж саме відбувається і по групі «Дошкільна освіта».Розглянемо приклад застосування наведеної методики контролю знань студентів зазначених спеціальностей.Згідно робочої програми дисципліни «Технічні засоби навчання і обчислювальна техніка» кількість годин для зазначених спеціальностей складає 54 години, з них: 36 аудиторних та 18 годин самостійної роботи (що при розподілі за модулями складає: 1 модуль – 6 год., 2 модуль – 27 год., 3 модуль – 21 год.).Наведемо приклад спеціалізації тестового контролю за значущістю для 3-х спеціальностей «Початкова освіта. Інформатика», «Початкова освіта. Англійська мова», «Дошкільна освіта» для трьох модулів відповідної дисципліни (таблиця 1).Таблиця 1Розподіл кількості годин за критерієм значимості Аудиторнігодини ДисципліниМодуль 1 Модуль 2 Модуль 3 ВсьогоАуд.С/рТ1Т2Т36Т4Т5Т618Т7Т8Т9123618ПО (І)13266+*6+*63244+*4+*1654ПО (А)1326666+*2744+*4+*2154ДО1326666+*244+*4+*42454Значущість ЗЗСЗСЗ54* = кількість годин самостійної роботи, для кожної теми свояПО (І) – спеціальність "Початкова освіта. Інформатика"ПО (А) – спеціальність "Початкова освіта. Англійська мова"ДО – спеціальність "Дошкільна освіта"Т1…Т9 – теми контрольованої дисципліни згідно робочої програмиЗЗ – загально значущі темиСЗ – спеціалізовано значущі темиС/р – самостійна роботаУ першому модулі завдання для всіх трьох зазначених спеціальностей є загально значущими. Теми ж наступних модулів будуть спеціалізовані за значущістю відповідно профілю навчання.Формування тестів відбувається з використанням загальної бази тестових завдань, у яку включені 90 завдань з дев’яти тем, вивчення яких передбачено навчальними планами спеціальностей (таблиця 2).Таблиці 2Розподіл вагових коефіцієнтів питань Вагові коефіцієнти питаньТеми Завдання

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Мацола, К. В. "СТАВЛЕННЯ БАТЬКІВ МОЛОДШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 59–64. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-08.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати анкетного опитування батьків дітей дошкільного віку, які відвідують заклад дошкільної освіти в сільській місцевості. Виявлено, що рівень залученості дітей до спеціально організованих форм фізичного виховання є низьким (21,1%). Натомість діти займаються різними видами діяльності, що не пов’язані з руховою активністю: конструюванням, ліпленням, музично-ритмічною діяльністю, переглядом телепередач, іграми на електронних гаджетах тощо. Під час прогулянок 63,2% дітей грають у рухливі та спортивні ігри. Така ситуація може пояснюватися спортивними традиціями у сім’ї, точніше їх відсутністю. Опитування батьків показало, що 73,8% з них не займаються або не займалися спортом та не мають спортивних розрядів. При цьому 89,5% опитаних визнають важливість дотримання здорового способу життя всіма членами сім’ї. Серед головних факторів здорового способу життя батьки називають: достатнє перебування на свіжому повітрі, заняття фізичними вправами, сприятливу психологічну атмосферу та повноцінний сон, дотримання режиму дня та гігієнічні фактори, загартовування. Велику роль у зміцненні та збереженні здоров’я дітей респонденти відводять закладу дошкільної освіти, який відвідують їхні діти. Більшість батьків задоволені організацією роботи дошкільної установи за такими показниками: доброзичливе ставлення до дітей, турбота про здоровий спосіб життя дітей, висока якість підготовки до школи, якісне харчування, достатня матеріально-технічна база, індивідуальний підхід до дитини. Загалом рівень організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільній установі можна охарактеризувати як задовільний. У ЗДО використовуються різні форми організації освітнього процесу з фізичного виховання. При цьому причинами низької залученості дітей до рухової активності можуть бути: недостатній рівень організації фізичного виховання в сім’ї, соціально-економічні умови життя родини, відсутність фізкультурно- оздоровчих груп, які б зацікавили дитину, в регіоні проживання тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Lysenko, Nelly. "Принцип наступності у руслі модернізації початкової освіти : Нова українська школа". Освітній простір України, № 13 (28 вересня 2018): 12–20. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.12-20.

Повний текст джерела

Анотація:

Наступність розглядається як закономірність психофізичного розвитку; як умова безперервної освіти; як принцип навчання і виховання. Вступ до школи вимагає компетентності у різних сферах життєдіяльності дитини, наявності базових якостей, які забезпечать її безболісне входження у різні соціальні групи та процеси особистісної самореалізації. Відповідно, основна мета дошкільної освіти полягає у всебічному загальному розвитку згідно потенційних можливостей і пролонгована на всебічний загальний розвиток як основна мета освіти уже в початковій школі. Вступ дитини до школи завершує її дошкільне дитинство. На межі дошкільного і молодшого шкільного віку виникає психологічне новоутворення – “внутрішня позиція школяра”: синтез двох потреб: пізнавальної (бажання вчитися, набувати нові знання і уміння) і соціальної (посісти нове місце в суспільстві, увійти у світ дорослих). Наступність як складну педагогічну проблему слід розглядати у вимірах єдиної змістової лінії для забезпечення ефективності розвитку дитини в : – на рівні дошкільної освіти – збереження самоцінності дошкільного віку; сприяння пізнавальному і особистісному розвитку дошкільників; формування готовності до взаємодії з навколишнім світом; розвиток гри як провідного виду діяльності; – на рівні початкової школи – урахування досягнень дошкільного дитинства; диференційований підхід до інтенсивного розвитку; забезпечення провідного виду навчальної діяльності і новоутворення молодшого шкільного віку. Сьогодні ЗДО перестає бути “школою для маленьких” і перетворюється “інститут соціалізації”, що актуалізує такі поняття: “готовність до навчання у школі” і “психоло-гічна готовність до школи”; “готовність до школи” і “життєва компетентність”. Ефективними формами забезпечення наступності розглядаємо збори, семінари, конференції, педагогічні ради з обміну досвідом роботи; взаємовідвідування педагогів і адміністрації закладів освіти, з обговоренням і обміном досвіду; організацію спільних заходів; складання в ЗДО соціально-психологічної характеристики кожної дитини, передається вчителям початкових класів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Бойко, Наталія Григорівна. "РОЛЬ ВЧИТЕЛЯ, ВИХОВАТЕЛЯ, БАТЬКІВ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В НАВЧАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Інноватика у вихованні, № 9 (11 червня 2019): 308–14. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.15.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній статті основна увага приділяється ролі вчителя і вихователя та тим загальним педагогічним і психологічним питанням індивідуального підходу, які вважаються важливими у навчанні дітей будь-якому передбаченому програмою предмету в дитячих навчальних закладах, у тому числі і іноземній мові. Висвітлюються фактори, які сприяють раціональній організації навчального процесу з урахуванням особливостей пізнавальної діяльності дошкільника. Розглядаються також проблеми навчання іноземній мові в плані всебічного розвитку дитини та підготовки її до школи. У статті наголошується, що успіх в навчанні дітей іноземній мові в умовах закладу дошкільної освіти багато в чому залежить від врахування індивідуальних особливостей кожної дитини, так як знання індивідуальних особливостей кожної дитини допоможе вчителеві наперед визначити, які доручення давати дітям під час заняття, які ставити питання, як розподілити ролі під час розучування інсценувань і ін. Знаючи особливості групи в цілому і кожної дитини окремо, вчитель зможе правильно планувати колективні і індивідуальні завдання, не порушуючи загального ритму навчального процесу. Автор зазначає що, тільки за наявності психологічного контакту з групою в цілому і з кожною дитиною окремо, вчитель взмозі зробити свої методичні розробки настільки мобільними, щоб процес навчання завжди підпорядковувався конкретній ситуації, що склалася.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Колосова, С. В., та Ю. В. Сирова. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ З РОДИНАМИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 99, № 6 (24 грудня 2020): 65–73. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-99-6-65-73.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто організаційні аспекти взаємодії вихователів закладів дошкільної освіти та сім'ї. Встановлено, що процес взаємодії вихователів з батьками має будуватися на партнерських засадах співпраці. Проаналізовано основні форми співробітництва вихователів з родинами. З’ясовано, що пріоритетними в роботі з батьками є форми, які побудовані на діалозі, передбачають обмін досвідом сімейного виховання, забезпечують становлення всіх учасників (батьків, дітей, вихователів) як суб’єктів педагогічного процесу. Звертається увага на необхідність поєднання традиційних форм роботи з варіативними інноваційними технологіями організації взаємодії вихователів ЗДО з батьками вихованців. Проаналізовано, що до найбільш зручних форм співробітництва вихователів і батьків в умовах адаптивного карантину відносять: мобільний зв’язок; короткі текстові повідомлення; групи в вайбер або телеграм; анкети, створені за допомогою онлайн-ресурсів; сторінки в соціальних мережах; веб-сайт дитячого садка; блог або онлайн щоденник групи. Визначено, що ефективна взаємодія сім'ї та закладу дошкільної освіти, як система регулярних взаємозв’язків вказаних суб’єктів з метою здійснення спільного впливу на розвиток особистості дитини, потребує створення відповідних умов. В контексті проблеми дослідження визначено наступні педагогічні умови співпраці закладу дошкільної освіти з сім'єю: соціально-педагогічна діагностика сім’ї; встановлення партнерських взаємовідносин та інтеграція батьків у освітній процес; використання різноманітних форм роботи закладу дошкільної освіти з сім'єю; систематичне здійснення зв'язку закладу дошкільної освіти з батьками протягом усього року; тематичний самоконтроль вихователями освітньої роботи з батьками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Масюк, О. М., Н. М. Сінопальнікова та Л. І. Титаренко. "НАСТУПНІСТЬ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ У ФОРМУВАННІ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ З МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 134–43. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема наступності дошкільної та початкової освіти набула особливого значення в умовах розбудови Нової української школи, розвитку інклюзивної форми навчання дітей з особливими освітніми потребами. Мета статті полягає у виявленні напрямів реалізації наступності у процесі формування математичної компетентності дошкільників та учнів початкової школи з мовленнєвими порушеннями. Нами використано емпіричний і системний підходи, методи аналізу та синтезу, згідно з якими виявлено напрями впровадження наступності у формуванні математичної компетентності і виокремлено специфічні чинники, що впливають на рівень її сформованості у дітей з вадами мовлення. Основні результати дослідження полягають у розробленні змістового та методичного забезпечення наступності у формуванні математичної компетентності дошкільників та учнів початкової школи з мовленнєвими порушеннями. Наступність між дошкіллям і початковою школою забезпечується змістовим і методичним напрямами з врахуванням індивідуальних особливостей учнів. Особливості формування математичної компетентності дітей з мовленнєвими порушеннями полягають у тому, що у учнів спостерігаються труднощі в оволодінні відповідним рівнем абстракції понять, термінами, символами, схемами, у формуванні складних програм математичної діяльності, у недостатньому розвитку комунікативних навичок. Тому реалізація змістового напряму наступності у дошкільній освіті у процесі формування математичної компетентності у дітей з мовленнєвими порушеннями передбачає зміщення акцентів з предметних математичних компетентностей на формування прийомів розумових дій. А в учнів початкової школи – на визначеному програмою змісті, на проведення досліджень об’єктів, з’ясування наявних і прихованих зв’язків між ними. Методичний напрям наступності реалізується через методики навчання, прийоми і методи роботи з дітьми і передбачає роботу в групах, залучення до рухової активності, виконання вправ на розвиток дрібної моторики. Дослідження визначає подальший розвиток О.М. Масюк, Н.М. Сінопальнікова, Л.І. Титаренко 135 питання реалізації наступності дошкільної та початкової освіти та розробку змістового і методичного забезпечення наступності у процесі формуванні математичної компентності дітей з мовленнєвими порушеннями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Кондратюк, Світлана, та Наталія Мандзяк. "МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ІГОР В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Молодий вчений, № 8 (96) (31 серпня 2021): 59–64. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено теоретичні засади використання психологічних ігор в закладах дошкільної освіти (ЗДО) для дітей старшого дошкільного віку; визначено вплив психологічних ігор на емоційний стан та розвиток дитини; розкрито організацію, алгоритм, супровід та підготовку проведення психологічних ігор вихователем та психологом в ЗДО. Керуючись завданнями освітнього напряму «Дитина в соціумі» Базового компоненту дошкільної освіти та методичними рекомендаціями й освітньою програмою «Дитина» доведено, що проведення психологічних ігор в дошкільних закладах здійснює формування позитивних установок та контр установок, що суттєво впливають на формування особистості, її ставлення до власного «Я», самооцінку. З’ясовано необхідність врахування питання алгоритму проведення ігор психологічного спрямування в умовах ЗДО. Уточнено поняття психологічні ігри. Доведено надважливість проведення психологічних ігор з дітьми дошкільного віку. Проаналізовано психолого-педагогічні дослідження, що висвітлюють особливості впливу психологічних ігор на формування та розвиток дітей старшого дошкільного віку та окреслено коло питань, пов’язаних із впливом психологічних ігор на зростаючі прояви агресивності та страху у дітей старшої вікової групи в сучасних умовах. Доведено, що психологічні ігри, які спрямовані на подолання агресії та страху мають позитивну динаміку і врівноважують емоційний стан дитини і можуть бути використані з метою корекційної роботи. Зазначено важливість ролі психологічних ігор у формуванні психічного розвитку та взаємодії й комунікації батьків з дітьми, дітей з ровесниками та наголошено на важливості дотримання певної структури під час проведення ігор такого типу. Наголошено, що психологічна гра є ключовим методом для подолання фрустрації, агресії, страху у дітей та дорослих. Ефективність впровадження в освітній процес різноманітних ігор психологічного спрямування залежить від рівня професіоналізму педагогів. Використання таких ігор у освітньому просторі ЗДО забезпечить розв’язання конкретних завдань практичного характеру, що дозволить поліпшити процес спілкування усіх учасників освітнього простору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Ляхоцька, Лариса. "Педагогічна взаємодія закладу дошкільної освіти і сім’ї із застосуванням цифрових технологій у процесі дистанційного навчання". New pedagogical thought 105, № 1 (18 травня 2021): 110–14. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-110-114.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано проблему педагогічної взаємодії закладу дошкільної освіти та сім’ї завдяки застосуванню цифрових технологій у процесі дистанційного навчання, спричиненого пандемією Covid-19. Зроблено акцент на використанні цифрових технологій в освітньому процесі закладу дошкільної освіти, зокрема створенні фото- та відеопрезентацій, відеороликів, оголошень, методичних рекомендацій, інструкцій для батьків, фотоальбомів. Представлено досвід використання закладами дошкільної освіти у роботі з батьками соціальних мереж, мобільних додатків (вайбер-груп, блогів), онлайн-платформ (Google Classroom, ZOOM). Схарактеризовано методику використання відеоконференцій як телекомунікаційну технологію. Визначено, що важливу роль у педагогічній взаємодії закладу дошкільної освіти та батьків відіграє сайт закладу освіти, де розміщено всю необхідну інформацію щодо виховного процесу. Окреслено вимоги до проведення фото- і відеозйомок в освітній та виховній діяльності закладу дошкільної освіти. Доведено, що вплив цифрових технологій в життя сім’ї та закладу дошкільної освіти вимагає врахування сучасних тенденцій розвитку цифрового суспільства, зокрема оновлення форм і методів роботи з батьками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Lysenko, Oleksandra, та Vitaliia Trynchii. "Організація корекційної роботи в закладі дошкільної освіти з дітьми групи ризику". Освітній простір України, № 13 (28 вересня 2018): 172–79. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.172-179.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю призначено вивченню організації корекційної роботи, які надають в групах ризику з дітьми в ЗДО. Здійснено ґрунтовний аналіз мовленнєвого розвитку дітей 3 року життя та проаналізовано результати.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Vronska, Viktoria. "ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МЕДСЕСТРИНСТВА ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 11–14. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.115.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті висвітлено особливості забезпечення медичної допомоги у різний період – від моменту зародження християнства і до сьогодення. Проаналізовано особливості становлення медсестринства – переважним чином зверталася увага на формування професійних знань. Відкриття дошкільних навчальних закладів; місце медсестри в таких установах; значення їх діяльності та специфіка роботи. В результаті, можна зазначити, що для ефективної професійної діяльності медичних сестер дошкільних навчальних закладів, недостатньо лише мати гарну професійну підготовку. Необхідно мати сформовану психологічну компетентність. Адже, згідно проведених нами досліджень, специфіка роботи в дошкільних навчальних закладах, вимагає від медсестри інших фахових якостей. В освітньому закладі вищими будуть інші професійні вимоги (комунікативні навички, здатність до емпатії, організаційні уміння та ін.), ніж до медсестер лікувальних закладів. Крім того, автономний характер праці вимагає у медичних сестер дошкільних навчальних закладів особистісного вдосконалення. З огляду на це, крім медичних знань, медичні сестри дошкільних навчальних закладів повинні бути компетентними і в психологічних питаннях. З цією метою, було створено Групу особистісного зростання і з ними проводили заняття. Ми висвітлили результати сформованої психологічної компетентності медичних сестер дошкільних навчальних закладів та підтвердили їх за допомогою 16-факторного опитувальника Кеттелла.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Ye.P., Isakova. "LANGUAGE POLICY IN THE PRESCHOOL SECTOR OF THE EDUCATIONAL SYSTEM OF SINGAPORE." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 93 (February 23, 2021): 22–31. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-93-3.

Повний текст джерела

Анотація:

Studying language education in the preschool sector of a country, which is multinational and has a high quality education system, is useful in terms of implementing effective and proven means of updating and optimizing of domestic preschool education. The purpose of the article is to study and analyze Singapore’s language policy and ways of its implementation in the country’s preschool education sector. Methods. The work is based on the methodological principles of scientificity, objectivity and integrity. The research is based on such methods of scientific researches as the analysis of scientific literature and normative documents, synthesis, comparison, generalization and systematization of the received data.Research results. The main directions of the state activity on providing bilingual education in the preschool sector of Singapore, as well as unification and regulation of the functioning of Singapore’s preschool educational institutions in the field of language education are studied. It was found that the conceptual framework “Nurturing early learners”, proposed by the Ministry of Education of Singapore, allowed creating a single conceptual and methodological basis for the development of curricula in each individual preschool institution. Another focus of the Singaporean government has been turned to reducing the impact of English and Chinese dominance in the country’s preschool sector and to increasing the number of Malay and Tamil language programs in preschools for ensuring equal access to language education for all Singaporean ethnic groups by opening new kindergartens with an offer to study English and three native languages (optional).Conclusions. It was determined that the country’s bilingual policy was implemented with the pragmatic goal of uniting a multinational society and achieving economic growth, on the one hand, and preserving the national heritage, culture and traditions of the ethnic groups living in Singapore, on the other. Despite the private nature of Singapore’s pre-school education sector, the government is actively involved in regulating it, including language education, ensuring the principle of meritocracy by meeting the needs of all ethnic groups in language education at the pre-school level.Key words: language policy, language education, bilingualism, preschool education, English, native lan-guage, educational process. Дослідження особливостей мовної освіти в дошкільному секторі країни, яка є мультинаціональ-ною за складом населення і має високоякісну освітню систему, є корисним з точки зору запроваджен-ня ефективних та апробованих засобів оновлення та оптимізації вітчизняної дошкільної освіти. Мета статті полягає у вивченні та аналізі мовної політики Сінгапуру й засобів її реалізації в дошкільному секторі освіти країни. Методи. Робота ґрунтується на методологічних принципах науковості, об’єктив-ності та цілісності. В процесі дослідження застосовувалися такі методи наукових досліджень, як ана-ліз наукової літератури і нормативних документів, синтез, порівняння, узагальнення й систематизація отриманих даних.Результати дослідження. Простежено основні напрями діяльності держави із забезпечення білінгвальної освіти в дошкільному секторі Сінгапуру, а також уніфікації та регулювання діяльності закладів дошкільної освіти Сінгапуру у сфері мовної освіти. Встановлено, що запропонована Мініс-терством освіти Сінгапуру концептуальна рамка «Виховання дітей раннього віку» дала змогу створити єдину концептуальну й методологічну базу для розроблення навчальних програм в окремих закладах дошкільної освіти. Іншим напрямом діяльності уряду Сінгапуру стало зменшення наслідків домінуван-ня англійської та китайської мов у дошкільному секторі країни, збільшення кількості програм вивчен-ня малайської і тамільської мов у дошкільних закладах освіти задля забезпечення рівного доступу до мовної освіти для представників усіх етносів Сінгапуру за рахунок відкриття нових дитячих садочків із пропозицією вивчення англійської мови та трьох рідних мов на вибір.Висновки. Визначено, що білінгвальна політика країни запроваджена з прагматичною метою об’єд-нання багатонаціонального суспільства й досягнення економічного росту, з одного боку, та збережен-ня національної спадщини, культури й традицій етносів, які проживають у Сінгапурі, з іншого боку. Незважаючи на приватний характер дошкільного сектору освіти, уряд країни бере активну участь у його регулюванні та спрямовує свої зусилля на забезпечення потреб усіх етнічних груп населення в мовній освіті.Ключові слова: мовна політика, мовна освіта, білінгвізм, дошкільна освіта, англійська мова, рідна мова, навчальний процес.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Тарнавская, Наталия. "ПЕДАГОГІЧНІ СТЕРЕОТИПИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПРОЦЕС ВКЛЮЧЕННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ДО ЗАГАЛЬНИХ ГРУП/КЛАСІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ І ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ". Научный взгляд в будущее, № 17-03 (1 січня 2018): 85–95. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2020-17-03-039.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема впливу педагогічних стереотипів на процес включення дітей з особливими освітніми потребами до загальних груп/класів закладів дошкільної і початкової освіти. Аналізуються найбільш поширені педагогічної стереотипи щодо інклю

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

ІВАХ, Світлана. "ФОРМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З МОЛОДИМИ ПЕДАГОГАМИ У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses 1, № 1 (13 квітня 2022): 66–72. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті конкретизовано сутність методичної роботи з молодими педагогами в закладі дошкільної освіти; висвітлено основні підходи до її організації та наведено змістові характеристики її різновидів. Окреслено вимоги до організації методичної роботи з молодими педагогами у сучасному закладі дошкільної освіти: інноваційність, діалогічність, довіра, творчий характер, спрямованість на підтримку індивідуального розвитку педагога, надання необхідного простору для прийняття самостійних рішень, відповідальність, компетентність. Виокремлено традиційні (педагогічні ради, педагогічні читання, конференції, методичні семінари, методичні об’єднання, школи передового досвіду, школи молодого вихователя, ініціативні творчі групи) та інноваційні (використання сучасних діагностичних методик для виявлення рівня компетентності вихователів; реалізація методичного супроводу в закладі дошкільної освіти; залучення молодого педагога до інноваційної освітньої діяльності; покращення самоосвіти через застосування онлайн-ресурсів) форми організації методичної роботи з молодими педагогами в умовах закладу дошкільної освіти. Увагу акцентовано на тому, що тільки правильний підхід до вибору змісту, форм і методів методичної роботи, їх раціонально доречне поєднання дадуть змогу ліквідувати прогалини в теоретичних знаннях і практичних навичках молодих вихователів, дозволять досягти успіху та самореалізуватися в професії. Наголошено, що методичну роботу з молодими педагогами в закладі дошкільної освіти слід орієнтувати на: оновлення змісту дошкільної освіти, вивчення та застосування освітніх технологій; поглиблення та розширення знань молодих вихователів, активізацію їхнього творчого потенціалу; організацію дієвого освітнього простору для дітей; інноваційну діяльність фахівців тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Суятинова, К. Є. "Умови забезпечення рівних стартових можливостей здобуття передшкільної освіти". Освітній вимір 37 (14 лютого 2013): 388–92. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3351.

Повний текст джерела

Анотація:

Суятинова К. Є. Умови забезпечення рівних стартових можливостей здобуття передшкільної освіти. У статті розглянуто проблему наступності та безперервності освіти в Україні, здійснено огляд організаційних форм здобуття передшкільної освіти для дітей п’ятирічного віку, які не відвідують дошкільних закладів. Подано досвід роботи колективу закладу, на базі якого створено канікулярно-адаптаційну групу та роботу консультативного пункту

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

СМОЛЯНКО, Юлія, та Оксана ІГНАТЕНКО. "РОЗВИТОК SOFT SKILLS У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 15–21. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.3.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано необхідність висвітлення педагогічних умов розвитку soft skills командної праці дітей старшого дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти. Розглянуто актуальність та необхідність розвитку soft skills командної праці дітей старшого дошкільного віку, проаналізовано сучасні наукові праці із проблеми дослідження. З’ясовано, що важливими педагогічними умовами сформованості soft skills до командної праці дітей старшого дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти є: забезпечення суб’єкт-суб’єктної взаємодії між учасниками освітнього процесу (дитина – дитина, дитина – дорослий, дитина – група дітей); створення емоційно збагаченого, розвивального освітнього середовища, спрямованого на розвиток у старших дошкільників співдружності та спільної діяльності у колективі; впровадження відповідного методичного забезпечення щодо розвитку soft skills (командної праці-кооперації) у дітей старшого дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти. З метою розвитку гнучких навичок у дітей дошкільного віку в освітньому процесі ЗДО вважаємо за необхідне використовувати метод тимбілдингу (командотворення). Актуальністю зазначеної проблеми зумовлено вибір теми кваліфікаційної (магістерської) роботи «Розвиток soft skills дітей старшого дошкільного віку». Вищезазначені теоретичні положення стали вихідними позиціями констатувального та формувального етапів експериментального дослідження щодо формування soft skills дітей старшого дошкільного віку. З метою з’ясування стану сформованості soft skills до командної праці дітей старшого дошкільного віку у дітей старшого дошкільного віку та отримання даних для створення методики формувального етапу експерименту проведено констатувальний експеримент. Зважаючи на означене, методика констатувального етапу дослідження включала такі напрями, як: робота з батьками дітей старшого дошкільного віку, робота із фахівцями дошкільної освіти та робота з дітьми старшого дошкільного віку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Onyshchuk, Iryna. "Кількісно-якісний аналіз результатів контрольного етапу експериментального дослідження розвитку культури самовираження майбутніх вихователів ЗДО у художній діяльності". Педагогічний дискурс, № 27 (28 листопада 2019): 96–101. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.27.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття відображає результати контрольного етапу експериментально-дослідницької роботи з розвитку культури самовираження майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у художній діяльності в концепції інноваційного функціонування закладів вищої освіти. Феномен «культура самовираження майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти» тлумачиться як особливості (відмінні від інших людей властивості особистості), способи (систематизовану сукупність дій, використаних для досягнення мети), результати (проміжні та кінцеві продукти) самоорганізованої професійної діяльності. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури розглядаються структурні компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий). Визначаються критерії та показники оцінки міри сформованості культури самовираження, роль яких виконують властивості особистості майбутніх фахівців дошкільної освіти, що відповідають основним векторам педагогічної діяльності (діловому, аксіологічному, комунікативному, перетворювальному та на цій основі визначається типологія сформованості досліджуваного явища. Оцінка ефективності розробленої моделі розвитку культури самовираження майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у художній діяльності здійснюється за допомогою тих самих діагностичних методик, які були використані у процесі констатувального експеримента. Увагу зосереджено на отриманих даних контрольного зрізу в експериментальній групі. Здійснюється аналіз якісно-кількісних отриманих результатів, особливо підкреслюється позитивна динаміка – збільшення кількості майбутніх вихователів ЗДО з духовно орієнтованим та особистісним типом культури самовираження у художній діяльності, що дозволяє підтвердити ефективність запропонованої автором моделі розвитку досліджуваного явища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Некраш, Людмила. "Теоретичні аспекти формування концепції раннього втручання в психолого-педагогічних дослідженнях". Особлива дитина: навчання і виховання 4, № 89 (16 січня 2020): 88–95. http://dx.doi.org/10.33189/ectu.v4i89.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Узагальнено історичні аспекти формування концепції раннього втручання. Виявлено, що концепція раннього втручання формувалася на основі наукових досліджень, клінічного і практичного досвіду різних дисциплін (охорона здоров’я матері і дитини, дошкільна освіта, спеціальна педагогіка, психологія розвитку і нейробіологія), а також під впливом ініціатив і поширення руху батьків дітей з особливими потребами. Встановлено, що сучасна модель раннього втручання пропонує нові теоретичні уявлення і практичні підходи до розуміння проблем і потреб дітей раннього віку з порушеннями розвитку, у тому числі й немовлят, а також їх родин. Наразі актуальними є: перехід від форм втручання, спрямованих на дитину і усунення захворювання, до залучення батьків\опікунів, членів родини, місцевої громади; долучення до цільової групи й дітей з ризиком виникнення порушень розвитку; перехід до функціональної класифікації, зокрема, Міжнародної класифікації функціонування (МКФ)

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Якимович, Татяна, та Тетяна Лехновська. "МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 174–77. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-37.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено теоретичні питання формування комунікації та методики формування комунікативних умінь у педагогів. Проведено експериментальне дослідження комунікації майбутніх педагогів. Труднощі в спілкуванні є однією зі складних педагогічних проблем. Цікавість до формування комунікативних якостей майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти зумовлена усвідомленням позитивного впливу, який мають зазначені прийоми на створення вільної та невимушеної атмосфери в групі, унаслідок чого відбувається послаблення комунікативних бар’єрів, зняття тих психічних захистів майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти, які складалися впродовж життя і проявляються при використанні рідної мови. В даний час метою оволодіння навичками мови введення в іншій сфері спілкування і участі в діалозі. Ця мета досягається шляхом формування здатності до крос-культурної комунікації. Точніше вчення, яке організоване на основі знань про комунікативний характер, спілкування, використовуючи всі необхідні для цього кошти і методи служать, для досягнення поставленої мети

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Апрєлєва, І. В. "СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ПАРТНЕРСТВО В ОСВІТІ - СУТНІСТЬ, ОСНОВНІ ІДЕЇ". Теорія та методика навчання та виховання, № 51 (2021): 7–17. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.01.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено особливості соціально-педагогічного партнерства в освіті, його основні орієнтири. Зроблено акцент на тому, що у вітчизняній педагогіці соціально-педагогічне партнерство необхідно розглядати як діалогічне відношення соціальних суб’єктів, що забезпечує єдність, гармонізацію соціальних структур та вироблення освітньої стратегії єдиних дій. Це зумовлює інтеграцію інтересів різних соціальних груп у єдиному освітньому та інформаційному полі. Зазначено види (за формою: договірне, організаційне; за етапами: підготовчий, організаційний, функціональний; за рівнем: макро, мезо, мікро-рівень; за типом взаємодії: благодійність, спонсорство, співробітництво та інвестиції), форми (партнерство в галузі дошкільної освіти; партнерства ЗДО з представниками інших сфер (макросередовища), а саме: послуг охорони здоров’я, культури, фізичної культури, громадських організацій, фондів, органів управління освітою на рівні району, міста, області, служб соціального забезпечення сім’ї та дітей, а також соціальні послуги взаємодії з їх батьками (законними представниками); партнерство зі спонсорами, благодійними організаціями), принципи (добровільності, рівноправності сторін, поваги інтересів один одного, дотримання законів та нормативних актів) соціальнопедагогічного партнерства. Виокремлено основні аспекти процесу реалізації соціально-педагогічного партнерства: розвиток освітнього потенціалу дошкільного закладу; реалізація та розвиток виховного потенціалу сім’ї, партнерство дошкільного закладу та сім’ї; взаємодія соціальних інститутів і дошкільного закладу; включення дошкільнят у суспільно значущу діяльність. Визначено проблеми, що ускладнюють організацію соціально-педагогічного партнерства та запропоновано напрями його подальшого розвитку (підвищення рівня комунікативної компетенції педагогів з взаємодії з батьками для формування сімейних традицій; підвищення рівня психолого-педагогічних знань батьків; розвиток у педагогів та батьків здатності до позитивного діалогу; використання нових нетрадиційних форми та методів роботи з сім’єю, як чинник підвищення освіти дітей; педагогічна та психологічна освіта сім’ї через інформаційні технології).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Машкіна Л. А. "ІННОВАЦІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 166–71. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.271.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто необхідність інноваційної підготовки фахівців,індикаторами якої є наступні елементи: попередні успіхи студентів у роки навчання в педагогічних навчальних закладах, інформованість про інновації і готовність до їх практичного втілення. Висвітлено зарубіжний досвід інноваційної підготовки майбутніх бакалаврів дошкільної освіти в системі вищих навчальних закладів Європи й Америки, структуру та особливості навчання і викладання в них. Проаналізовано зміст та методику підготовки до використання інноваційних технологій на практиці. Висвітлено новаторські методи роботи (коопероване навчання, методи критичної педагогіки, педагогічної антропології, аутентичної та етнічної бесіди, тощо), форми організації (кооперативне навчання, мікронавчання, моделювання, мінікурси, виїзні семінари, тощо) та інноваційні моделі навчання студентів-бакалаврів з пошуковою спрямованістю, способи і засоби їх введення у навчальний процес. Виділено необхідні компоненти для створення ефективних ситуацій кооперованого навчання: позитивна взаємозалежність, взаємодія підтримки «пліч-о-пліч», індивідуальна відповідальність, вміння спільно працювати в малій групі, групова обробка результатів. Розглянуто практичні уміння та навички викладача закладу вищої освіти (володіння пояснювальними та дослідницькими методами навчання), які необхідні для ознайомлення студентів із нововведеннями, формування у них стійкої зацікавленості до вивчення та використання в своїй професійній діяльності інновацій, також указано функції викладача у ході навчального процесу (координатор, партнер). Описано методи надпредметної пошукової навчальної діяльності, до якої входять дослідницька, комунікативно-діалогова, дискусійна, ігрова, моделююча діяльність. Висвітлено завдання які стоять перед викладачем закладу вищої освіти в процесі викладання дисципліни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Руденко, Анна, Юрій Лянной та Олександр Звіряка. "ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ АМПЛІТУДИ РУХІВ ТА СИЛИ ОКРЕМИХ М’ЯЗОВИХ ГРУП У ДІТЕЙ ІЗ НАСЛІДКАМИ ДИСПЛАЗІЇ КУЛЬШОВИХ СУГЛОБІВ". Слобожанський науково-спортивний вісник 4, № 78 (26 червня 2020): 5–10. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-4.001.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити особливості функціональних порушень кульшових суглобів, що сформувались внаслідок дисплазії у дітей дошкільного віку. Матеріал і методи: у дослідженні, яке проводилося протягом 2014–2019 рр., взяла участь 131 дитина дошкільного віку (середній вік 5,6±0,5 років). Учасників було поділено на дві групи: основну (ОГ, n=68) – діти з односторонньою ДКС за анамнезом (виявлено за результатами аналізу медичних карт) та групу порівняння (ГП, n=63) – діти без порушень з боку кульшових суглобів. Для оцінки результатів використано метод тензодинамометрії (мануальний м’язовий тестер на базі датчика механічного зусилля “EXPANDER”) та метод гоніометрії. Результати:результати дослідження показників електротензодинамометрії м’язів нижніх кінцівок у дітей ОГ свідчать про достовірне зниження сили м’язів-абдукторів стегна (m. gluteus medius, m. gluteus minimus, m. tensor fasciae latae) ушкодженої кінцівки відносно інтактної у кульшовому суглобі (інтактна – 85,8±6,8 та уражена 54,5±4,9 ( ±S), (p ≤0,05)) та гіпертонус м’язів-аддукторів стегна (m. gracilis, m. adductor longus, m. adductor brevis) з боку ураженої кінцівки відносно інтактної кінцівки (інтактна – 68,2±4,4, уражена – 95,8±4,1, ( ±S), (p ≤0,05). Під час вивчення показників тензодинамометрії у дітей з ДКС виявлено сильний прямий кореляційний взаємозв’язок між станом м’язового апарату і розвитком привідної контрактури кульшового суглоба (коефіцієнт кореляції між показниками сили м’язів-абдукторів стегна та амплітудою відведення – r = 0,7 (сильний зв’язок, p < 0,05). Висновки: тензодинамометричне дослідження м’язів дало можливість виявити зниження тонусу м’язів-абдукторів стегна, biceps femoris, m. semitendinosus, m. semimembranosus, m. quadriceps femoris, m. sartorius. Результатом дисбалансу функціональної активності м’язів є формування торсійно-вальгусної деформації кульшового суглоба, яка вимагає поетапного індивідуального проведення реабілітаційно-корекційних втручань. Ключові слова дисплазія кульшових суглобів, дошкільний вік.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Павлюк, Тетяна Олександрівна. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ НАРОДНОЇ МАТЕМАТИКИ В ПРАКТИЦІ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ГРУПИ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 207–12. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.179.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. В статті здійснено аналіз стану підготовки майбутніх вихователів до використання в сучасних закладах дошкільної освіти елементів народної математики. Висвітлено погляди вчених на означену проблему із врахуванням вимог часу – навчання дітей з особливими потребами поруч зі здоровими однолітками в умовах інклюзивної групи. Розглянуто чинники, які впривають на недостантьо інтенсивне провадження інклюзивної освіти в Україні і створення простору дружнього до дітей з особливими потребами, зокрема порушеннями опорно-рухового апарату. Увагу акцентовано на підвищенні ефективності підготовки здобувачів вищої освіти за рахунок відновлення методичних прийомів виховання підростаючого покоління засобами народної математики. Матеріал з народної математики органічно поєднується з сучасними методиками формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку, доповнює та раціоналізує освітній процес, а також сприяє підвищенню пізнавального інтересу до навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Курінна, Світлана, та Ян Курінний. "ДЕЯКІ ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ЕФЕКТИВНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 1(100) (3 грудня 2021): 159–69. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245412.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито деякі теоретичні аспекти підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до ефективної соціалізації дітей раннього віку. Проаналізовано соціалізаційний процес дітей раннього віку, виголошено особливості соціального розвитку малят. Грунтовно розкрито фази соціального становлення особистості. Визначено соціалізованість як результат соціального розвитку дітей раннього віку в закладах дошкільної освіти. Приділено увагу характеристиці сучасної дитини раннього віку, виокремлено зміни, які відбулись в особистості сучасної дитини. Акцентовано увагу на ролі освітнього закладу дітей раннього віку. Зосереджено увагу на системній фаховій підготовці вихователів дітей раннього віку. Виокремлено передумови ефективної реалізації професійних функцій вихователя дошкільного закладу, серед яких виокремлюють: гностично-дослідницьку, виховну, конструкторсько-організаційну, координуючу. Наголошено окремо на діагностичній функції вихователя, що дозволяє визначати стан виховуваних і педагогічного процесу; конструктивно-організаторську, спрямовану на організацію педагогічного процесу; комунікативну. Особливої уваги приділено емоційній сфері вихователя, яка допоможе педагогу вибудовувати свою взаємодію з дітьми раннього віку на підставі емоційної саморегуляції та самоконтролю. До того ж, наголошено, що вихователь у групах раннього віку має усвідомлювати власну відповідальність за створення емоційно комфортного середовища, яке забезпечить гармонійну узгодженість в процесі спілкування та ефективної життєдіяльності малюків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Melnyk, Iryna, and Svitlana Kost. "Adaptation of a child with Down syndrome into inclusive groups of preschool educational institutions." Visnyk of Lviv University. Series Pedagogics, no. 35 (2021): 148–55. http://dx.doi.org/10.30970/vpe.2021.35.11316.

Повний текст джерела

Анотація:

The article outlines the importance of interaction between teachers and parents in order to provide effective adaptation of a child with Down syndrome to the inclusive groups of a preschool education institution. Every year the number of children with genetic pathologies is increasing. Their adaptation in society is available through educational activities known as inclusive education. Among the common pathologies, occurring in newborns the most widespread is the one, known as “Down syndrome”. This pathology occurs with the frequency of one case per 500-800 newborn babies. The process of adaptation of a child with Down syndrome to the conditions of a preschool institution has three levels. This adaptation to the surrounding reality can be light (easy process of adaptation), middle (adaptation with some difficulties) and heavy (difficult). At each stage, the interaction between teachers and a child’s parents is very important. Cooperation of teachers and parents helps to find better educational forms and methods to be used, encourage children with Down syndrome to use and improve the skills and knowledge gained in educational institutions at home. Keywords: social adaptation, inclusive education, children with Down syndrome, preschool institution, teachers, parents, inclusive groups.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Мицик, Ганна Михайлівна. "ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ІГОР У ПРОФІЛАКТИЦІ ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕСУ ЧИТАННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Information Technologies and Learning Tools 87, № 1 (1 березня 2022): 68–80. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4638.

Повний текст джерела

Анотація:

У контексті затвердження нової редакції Базового компонента дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) у статті акцентовано увагу на важливості формування у дітей під час здобуття дошкільної освіти мовленнєвої компетентності. Зазначено, що саме на цьому рівні слід розвивати в них здатності, необхідні на наступних етапів шкільного життя, серед яких – здатність читати. Визначено причини, що спричиняють появу дислексії – порушення процесу читання, наголошено на своєчасності виявлення дітей групи ризику та наданні їм корекційно-розвиткової допомоги з метою уникнення в майбутньому негативних психосоціальних наслідків під час навчання в закладах освіти. Окреслено напрямки наукових пошуків ефективних засобів ранньої профілактики порушень процесу читання у дітей старшого дошкільного віку, узагальнені основні здобутки закордонних та вітчизняних учених у цій царині, висвітлені переваги використання в пропедевтичних цілях засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Автор виклав власний погляд стосовно часткового розв’язання проблеми попередження появи порушень процесу читання у дітей старшого дошкільного віку шляхом використання цифрових ігор з метою надання корекційно-розвиткової допомоги. Зазначено, що досить важливим у цьому аспекті є поширення власних напрацювань, у яких висвітлюється практика їх використання для попередження дислексії у дітейстаршого дошкільного віку. У якості прикладу запропоновано декілька варіантів авторських цифрових ігор з означеної проблематики. Констатовано, що досягнення позитивного ефекту їх застосування вчителем-логопедом у корекційно-педагогічному процесі можливе за умови дотримання відповідних вимог. Доведено, що використання цифрових ігор при наданні корекційно-розвиткових послуг дозволяє організовувати відповідну роботу не тільки в синхронному, але й в асинхронному режимах, що доволі зручно, насамперед, при взаємодії з дітьми, що мешкають у географічно віддалених сільських місцевостях, важкодоступних до закладів освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Краснобокий, Ю. М., та І. А. Ткаченко. "ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ В ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 181–89. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-27.

Повний текст джерела

Анотація:

У пропонованій статті об’єкт дослідження складає системний підхід у галузі освіти; предметом дослідження є системний аналіз освітнього процесу з підготовки вчителів природознавчих дисциплін для закладів середньої освіти; мета роботи – продемонструвати можливості методу системного підходу (системного аналізу) для наукового обґрунтування складових та їх змісту освітньо-професійних програм на прикладі підготовки інтегрованого вчителя природознавства. Для досягнення поставленої мети використовувалися методи узагальнення результатів наявних публікацій різних авторів у науково-педагогічних виданнях та авторських напрацювань з експериментального впровадження означеної проблематики у педагогічну практику. У статті освітня галузь аналізується як складна ієрархічна система, якій притаманні емержентність, самоорганізація, відкритість, взаємо- залежність від ринку освітніх послуг тощо. Спираючись на методологію системного підходу, система освіти розглядається як цілісна єдність, що складається з таких підсистем, як органи управління освітою, науково-дослідні інститути, підвідомчі МОН, мережа дошкільних закладів, мережа закладів середньої освіти, мережа закладів професійно-технічної освіти, мережа закладів позашкільної освіти, мережа закладів вищої освіти тощо. Із виникненням об’єктивної необхідності модернізації (реформування) цих підсистем варто враховувати, що вони складаються з певних взаємозалежних елементів, наприклад: органи управління освітою – це центральний (МОН), регіональні (обласні), місцеві; дошкільні заклади – це дитячі ясла і садки; заклади середньої освіти – це школи, гімназії; заклади профтехосвіти – це ліцеї, училища, коледжі, технікуми тощо; заклади позашкільної освіти – це об’єднання дітей (учнів) за інтересами; заклади вищої освіти – це інститути, академії, університети. Обираючи в якості предмета психолого-педагогічних або ж науково- методичних досліджень функціонування перерахованих елементів системи освіти (за певних умов, які здебільшого визначаються межами автономності), їх теж можна розглядати як підсистеми, адже вони об’єднують у собі, наприклад, такі елементи: органи управління освітою – відповідні департаменти, управління, відділи тощо; НДІ МОН – профільні лабораторії цих інститутів; дитячі ясла, садки – групи дітей за віком; заклади загальної середньої освіти – класи учнів; об’єднання дітей за інтересами – це «станції»: юних техніків, юних натуралістів, моделістів, краєзнавців, слідопитів тощо; університети – факультети, кафедри. У результаті проведеного дослідження показано, що застосування системного підходу до аналізу системи освіти та до процесу підготовки учителів освітньої галузі «Природознавство» на основі відповідної освітньо- професійної програми, як визначеної системної цілісності, що складається з окремих підсистем і елементів, дає можливість методологічно і методично науково обґрунтовано забезпечити планування, організацію і реалізацію відповідного освітнього процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Myskova, Nataliia. "Педагогічний тренінг як форма підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до реалізації ідей сталого розвитку". Педагогічний дискурс, № 24 (20 квітня 2018): 17–22. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2018.24.03.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі теоретичного аналізу виокремлено види психологічного та соціально-педагогічного тренінгу. Наведено характерні риси, недоліки та переваги тренінгу як форми організації пізнавальної діяльності. Визначено методи та вправи інтерактивного навчання базовими у структурі педагогічного тренінгу. Наведено таксономію когнітивних (пізнавальних) цілей Б. Блума як визначальну при виборі форми організації навчання. Висунуто пропозиції щодо застосування окремих вправ інтерактивного навчання відповідно кожної структурної частини тренінгу. Акцентовано увагу на використанні педагогічного тренінгу у підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до реалізації ідей сталого розвитку. У цьому контексті розкрито мету та завдання педагогічного тренінгу, зазначено відповідність принципів педагогічного тренінгу моральним принципам психологічної допомоги. Відмічено необхідність використання рефлексивних вправ та загострено увагу на відмінності між аналізом змісту від аналізу діяльності на тренінгу. Зазначено залежність ефективності роботи групи від особистісних та професійних якостей тренера.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

O.A., Sorochynska, and Pavliuchenko O.V. "FEATURES OF EXPERIMENTAL-RESEARCH ACTIVITY IN THE NATURAL ENVIRONMENT OF CHILDREN OF SENIOR PRESCHOOL AGE." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 94 (May 6, 2021): 51–56. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-94-7.

Повний текст джерела

Анотація:

The article considers the problem of features of experimental-research activity of children of senior preschool age. Despite of study and innovation of technology, there is a contradiction, which lies in the wide range of opportunities for its main tasks in preschool education and conservatism of educators and unwillingness to keep up with the times. The purpose of the research is to study the peculiarities of the formation of cognitive activity of older preschoolers and acquaintance with the natural environment in the process of experimental research activities. Material and methods of research: theoretical analysis of scientific literature and normative documents, comparison, method of content analysis, observation, methods of mathematical statistics. Results. The content analysis of the key concepts of the research “experimental research activity”, “experimental activity”, “research activity” and “research activity” is carried out. It is established that these concepts have insignificant differences and therefore we consider them synonymous. Based on the identified common features formulated his own vision of the essence of the concept of “experimental research”. Criteria (motivational, cognitive, activity), levels (high, average, low) and indicators of experimental research activity of children of senior preschool age in the natural environment are singled out. The author’s program of formation of cognitive activity of children of senior preschool age in the course of experimental research activity is developed. On the basis of ZhDNZ No. 3 of Zhytomyr scientific research is carried out. Conclusions. The dynamics of the results before and after the experiment showed a positive result of the developed author’s program. Thanks to experimental research activities, children’s interest in animate and inanimate nature increases, natural science material is better assimilated, and skills of consistent performance of actions are formed. Also, experimenting with natural material develops memory, imagination, thinking, ability to work in a group and others.Key words: innovative technologies, preschooler, preschool education institution, natural environment, cognitive development, experiments. У статті розглянуто проблему особливостей експериментально-дослідницької діяльності дітей старшого дошкільного віку. Незважаючи на вивченість і нововведення технології, наявна суперечність, яка полягає в широких можливостях реалізації її основних завдань у дошкільній освіті та консерватизмі вихователів і небажанні працювати в ногу з часом. Мета дослідження – вивчення особливостей формування пізнавальної активності старших дошкільників та ознайомлення з навколишнім природним середовищем у процесі експериментально-дослідницької діяльності. Матеріал і методи дослідження: теоретичного аналізу науко-вої літератури і нормативних документів, порівняння, метод контент-аналізу, спостереження, методи математичної статистики. Результати дослідження. Проведено контент-аналіз ключових понять дослідження «експериментально-дослідницька діяльність» «експериментальна діяльність», «дослідницька діяльність» та «пошуково-дослідницька діяльність». Встановлено, що зазначені поняття мають несуттєві відмінності, тому вважаємо їх синонімічними. На основі виокремлених спільних ознак сформульоване власне бачення сутності поняття «експериментально-дослідницька діяльність». Виокремлено критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний), рівні (високий, середній, низький) та показники експериментально-дослідницької діяльності дітей старшого дошкільного віку в природному довкіллі. Розроблено авторську програму формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку у процесі експериментально-дослідницької діяльності. На базі ЖДНЗ No 3 м. Житомира проведено наукове дослідження. Висновки. Динаміка результатів до і після експерименту засвідчила позитивний результат розробленої авторської програми. Завдяки експериментально-дослідницькій діяльності у дітей підвищується цікавість до живої і неживої природи, краще засвоюється природознавчий матеріал, формуються навички послідовного виконання дій. Також екс-периментування з природним матеріалом розвиває пам’ять, уяву, мислення, уміння працювати в групі та ін.Ключові слова: інноваційні технології, дошкільник, заклад дошкільної освіти, природне середовище, пізнавальний розвиток, досліди.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Kravchenko, T. "ОПТИМІЗАЦІЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ РУХЛИВИХ ІГОР В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 40–51. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.40-51.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета охарактеризувати та експериментально перевірити вплив уроків з елементами розроблених рухливих ігор та естафет на рівень розвитку фізичної підготовленості учнів початкової школи. Методи й організація дослідження. Нами був проведений педагогічний експеримент протягом 2017– 2019 н.р, на базі Вербівського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І–ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад” Висоцької сільської ради, Дубровицького району, Рівненської області. У дослідженнях взяли участь 65 учнів. Отримані результати. Експериментально доведено що застосування рухливих ігор та естафет,під час динамічних перерв в урочний час сприяли підвищенню рівня фізичної підготовленості у учнів експериментальної групи. Висновки. Відповідно до результатів дослідження можемо констатувати, що одним з найбільш ефективних засобів вирішення проблеми розвитку фізичної підготовленості в молодшому шкільному віці є рухливі ігри

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

НЕЗАМАЙ, Мар’яна. "ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ СІМ’ЯМИ ДІТЕЙ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 22–28. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.4.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушено проблему формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії із сім’ями дітей ВПО, яка зумовлена військовими діями у східних областях України. Унаслідок масштабного внутрішнього переміщення у значної частини населення виникли економічні, соціальні, психолого-педагогічні проблеми. Зокрема, у дітей із внутрішньо переміщених сімей спостерігаємо стресові розлади, труднощі у взаємовідносинах із батьками, порушення мовленнєвого розвитку, емоційно-вольової сфери та ін. Таким чином, перед педагогічними колективами ЗДО постають складні завдання: допомогти адаптуватися до нових умов; сприяти розв’язку внутрішньо сімейних проблем; створити сприятливе середовище для всебічного розвитку кожної дитини. Мета роботи – розглянути процес формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії із сім’ями дітей внутрішньо переміщених осіб. Методологія. В процесі дослідження застосовувалися низка методів. А саме: вивчення наукової психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури, програм, державної нормативно-правової бази, навчальних посібників, що визначають зміст означеної готовності; синтез, порівняння, узагальнення й систематизація поглядів учених на різні аспекти досліджуваної проблеми; контент-аналіз базових понять дослідження; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи); статистичні – методи математичної обробки експериментальних даних; кількісний, якісний аналіз та графічне представлення результатів дослідження. Наукова новизна – уперше розкрито процес формування готовності майбутніх вихователів ЗДО до педагогічної взаємодії з сім’ями дітей внутрішньо переміщених осіб, який забезпечується інтегруванням формальної, неформальної (внутріфірмової) та інформальної професійної педагогічної освіти. Розглянуто модульну програму «Сучасні педагогічні технології в закладі дошкільної освіти», яка сприяла варіативному навчанню на майданчику для стажування. Експериментальні майданчики виокремлено як тимчасову структурну одиницю для підвищення кваліфікації до педагогічної взаємодії у формі – стажування за напрямами інноваційної діяльності. Висновки. Ефективність процесу формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії із сім’ями дітей внутрішньо переміщених осіб забезпечується за умови залучення майбутніх педагогів в усі види професійної педагогічної освіти: формальну, неформальну, інформальну. Оптимальними формами та методами формування означеної готовності є лекція-презентація, ділові, інтерактивні ігри, семінари-практикуми, кейс-метод, розв’язання проблемних ситуацій, педагогічні тренінги, модерація, робота в парах, групах, майстер-класи, створення кейсів, ігор для інтерактивної дошки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Turchan, Nadiia. "The inclusive group in preschool education as a resource environment for successful social orientation and adaptation of preschool children." IMAGE OF THE MODERN PEDAGOGUE 1, no. 2 (May 3, 2022): 65–68. http://dx.doi.org/10.33272/2522-9729-2022-2(203)-65-68.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Lyhomyna, Tetiana. "Семантична диференціація поняття «сучасний психолог» у сприйнятті педагогів і батьків". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 44(47) (20 грудня 2019): 96–102. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi44(47).121.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлюється проблематика розуміння та розроблення понять “імідж”, “імідж психолога”, “образ психолога”. Звертається увага на те, що в сучасній соціально-психологічній літературі немає єдиного підходу до розуміння та визначення поняття “імідж”. Акцентовано проблему браку ґрунтовних досліджень іміджу практичного психолога в умовах професійної діяльності. Розглянуто особливості формування професійного іміджу загалом та іміджу практичного психолога зокрема. З’ясовано, що професійний імідж психолога будується на підставі знань про образ ідеального (в очах реципієнтів) психолога. Проаналізовано роботи, в яких розглядається формування іміджу практичного психолога у свідомості різних соціальних груп. Як основний інструмент дослідження значеннєвої характеристики образу психолога використано метод психосемантики – метод семантичного диференціала. Образ психолога досліджувався на прикладі представників певних соціальних груп, а саме педагогічних працівників та батьків учнів закладів загальної середньої освіти і вихованців закладів дошкільної освіти м. Києва та Київської обл. Наведено результати експериментального дослідження, у якому взяли участь 125 осіб. Дослідження змістового аспекту образу психолога дало змогу виділити й описати характерні особливості семантичної диференціації педагогічними працівниками та батьками учнів/вихованців закладів освіти ключового поняття – “сучасний психолог”. Виявлено загальну тенденцію позитивного оцінювання образу психолога. На підставі факторного аналізу визначено особливості оцінювання сучасного психолога його потенційними клієнтами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

СЕМЕНОВА, Наталія, та Вікторія УДОТ. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ВЗАЄМОДІЇ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ З РОДИНАМИ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (26 листопада 2021): 11–16. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.2.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано філософські, педагогічні, психологічні та соціологічні підходи до трактування поняття «взаємодія». Визначено поняття взаємодії як процесу двосторонньої діяльності, спрямованої на досяг- нення поставленої мети, заснованої на взаємному впливі учасників взаємодії один на одного. Виокремлено основ- ні ознаки взаємодії: ознака спільного об’єкта, завдяки якої взаємодія дістає свій функціональний (отримання спільного результату) та інтегративний смисл (поєднання учасників взаємодії з метою отримання спільного результату). Зазначено, що наявність спільного об’єкта перетворює суб’єкт-суб’єктні відношення на суб’єкт- об’єкт-суб’єктні. Розкрито сутність поняття «педагогічна взаємодія вихователів із родинами» як процесу погоджених впливів, гармонійних стосунків, що підпорядковані спільній меті, яка реалізується в спілкуванні «на рівних» та спільній педагогічній діяльності щодо виховання дітей дошкільного віку. Визначено поняття «педа- гогічна взаємодія вихователів із родинами учасників бойових дій» як процес двосторонньої, взаємної (спільної) діяльності вихователів ЗДО та членів родин, котрі є учасниками бойових дій, із метою повноцінного розвитку особистості вихованця. Охарактеризовано особливості взаємодії вихователя закладу дошкільної освіти з роди- нами учасників бойових дій. Виокремлено групи родин учасників бойових дій, які мають наявні проблеми, у зв’язку з їх специфікою у вихованні дітей дошкільного віку та взаємодії з вихователями. Визначено умови для повноцін- ного розвитку дитини в родині та в закладі дошкільної освіти. Окреслено вимоги для узгодженої роботи родини учасника бойових дій та вихователя як суб’єктів виховання. Проаналізовано принципи роботи вихователів із родинами учасників бойових дій. Визначено найбільш загальні недоліки роботи вихователів у процесі спілкування з такими родинами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

ЦИПЛЮК, А. М., А. О. БУБІН та С. І. БОЯРЧУК. "ПРОЦЕСУАЛЬНО-ДІЯЛЬНІСНИЙ КОМПОНЕНТ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 190–97. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.28.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено характеристику процесуально-діяльнісного компонента готовності майбутніх вихователів до професійної діяльності у закладі дошкільної освіти, яку потрактовано як динамічну інтегративну особистісно- професійну якість, якій властива певна структура. Розглянуто погляди науковців на зміст поняття «готовність вихователя до професійної діяльності», розкрито її структурні компоненти. На основі аналізу наукового фонду з означеної теми визначено змістову складову частину процесуально-діяльнісного компонента, яка передбачає сформованість рефлексивних, комунікативних та організаційних умінь і навичок майбутньої професійно-педагогічної діяльності. Проаналізовано змістову сутність понять «суб’єкт-суб’єктні відносини» та «суб’єкт-суб’єктна взаємодія». Акцентовано на важливості усвідомлення студентами необхідності суб’єкт-суб’єктної взаємодії як основи майбутньої педагогічної діяльності. Підкреслено значущість формування у майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти рефлексивних та емпатійних вмінь як необхідного інструментарію професійної діяльності, який дозволяє майбутнім педагогам- вихователям усвідомити справжню сутність педагогічної діяльності, усвідомити мотиви як власних учинків, так і мотиви поведінки вихованців, уявити можливі наслідки особистісного впливу, а також прийняти свою відповідальність за розвиток особистості вихованців. Обґрунтовано, що важливими показниками професійної компетентності майбутнього вихователя є розвинені комунікативні та організаційні уміння. Особливу увагу приділено розкриттю сутнісних характеристик вищезазначених понять. Звернено увагу на те, що процес формування організаційних умінь тісно пов’язаний із розвитком лідерських якостей у майбутніх вихователів, які є різновидом соціально-психологічних властивостей особистості, що допомагають їй займати позицію лідера в групі, виявляються в організаторських здібностях, умінні суттєво впливати на поведінку й настрій людей, бути прикладом для наслідування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Havrysh, Nataliia, Svitlana Vasylieva, and Victoriia Rahozina. "THE STATE OF CHILD DEVELOPMENT IN EARLY AGE GROUPS IN PRESCHOOL EDUCATIONAL INSTITUTIONS: RESULTS OF ASCERTAINING EXPERIMENT." Ukrainian Educational Journal, no. 4 (2020): 69–82. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2020-4-69-82.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

БОРИН, Г. В. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 180–86. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.27.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті охарактеризовано особливості професійної підготовки студентів до художньо-конструктивної діяль- ності з дітьми дошкільного віку засобами педагогічної практики. Основну увагу зосереджено на тому, що резуль- тативність означеної підготовки залежить від організації практик у різновікових групах закладу дошкільної освіти. Здійснено аналіз методико-педагогічного аспекту підготовки майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти до творчого розвитку дітей засобами художньої праці. Наголошено на тому, що зміст художно-конструктивної підготовки майбутніх педагогів містить такі основні компоненти: інтелектуально-змістовий (сформованість необ- хідних знань із основних і вибіркових навчальних дисциплін щодо роботи з дітьми в означеному руслі); органі- заційно-діяльнісний (сформованість належних умінь і навичок щодо художньо-конструктивної діяльності); цін- нісно-орієнтаційний (сформованість необхідних особистісних якостей, які забезпечують успішність в означеній професійній діяльності); мотиваційно-особистісний (освітні та професійні мотиви, що спонукають до належного засвоєння відповідних знань і набуття умінь та навичок щодо керівництва художньо-конструктивною діяльністю дітей). Чималу увагу зосереджено на тому, що під час підготовки майбутніх педагогів до проходження педагогіч- ної практики в означеному руслі значна роль належить організації освітнього процесу, в якому би студент висту- пав як суб’єкт, котрий усвідомлює цінність художно-конструктивного досвіду та його реалізації на практиці. Таку підготовку слід супроводжувати співвіднесенням індивідуальних можливостей і здібностей майбутнього педагога з вимогами змісту й умовами майбутньої професійної діяльності з погляду успішного її виконання. Неабияке зна- чення має побудова освітнього процесу на основі суб’єкт-суб’єктних відносин викладача зі студентами, що поля- гає у забезпеченні належних умов для реалізації потенційних можливостей майбутнього педагога, формуванні його творчої індивідуальності й особистісного розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Smolianko, Yuliia, and Daryna Kachura. "TRAINING OF FUTURE EARLY CHILDHOOD EDUCATION SPECIALISTS TO WOR K WITH CHILDREN WITH AUTISTIC DISORDERS IN INCLUSIVE GROUPS." Young Scientist 1, no. 65 (January 2019): 86–88. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2019-1-65-19.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Tarasenko, H. S. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ГУМАНІСТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ В ПРОЦЕСІ ВЗАЄМОДІЇ З ПРИРОДОЮ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблемі гуманізації виховання дітей дошкільного віку. Вихідною дослідницькою позицією є визнання вираженого зв’язку між гуманізмом і ставленням дитини до природи. Гуманізм як особистісна риса може бути сформований лише у процесі адекватно організованої взаємодії дитини з довкіллям. Гуманістичний світогляд у статті презентовано як систему знань і переконань, які зумовлюють народження та реалізацію індивідом вчинкових програм на засадах глибокої людяності, тобто на основі усвідомлення цінності життя як феномена земного буття. У статті презентовано результати теоретичного та емпіричного дослідження типів ставлення дошкільників до природи в контексті формування у них гуманістичного світогляду. З’ясовано домінуючі мотиви у структурі ставлення дошкільників до природи. Узагальнено результати спостережень за безпосередньою поведінкою дітей у природі. Аналізовано дитяча творчість, а також зміст і характер діяльності дошкільників у природі. Як результат, виокремлено і охарактеризовано такі типи ставлення дітей до природи, як прагматичний, дослідницький, художній, а також декілька змішаних типів оцінних і поведінкових реакцій дошкільників на естетичну виразність довкілля. Кількісне співвідношення типів ставлення дітей до природи в експериментальній групі засвідчило його багатовекторність із великою часткою утилітарно-пізнавальних мотивів. Зроблено висновок про те, що дошкільна педагогіка повинна системно турбуватися про належну аксіологічну культуру ставлення дітей до природи і не нехтувати таким впливовим чинником гуманізації свідомості дітей, як формування естетичного ставлення до світу. Відчуття естетичної виразності природи, народження потреби милосердно її оберігати можуть стати надійним регулятором дитячих поведінкових програм, сформованих на гуманістичних засадах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Bordyug, Yulia. "Model of the formation of educators’ readiness to work with the children in the special groups of preschool educational establishments." Pedagogical Process: Theory and Practice, no. 4 (2018): 97–104. http://dx.doi.org/10.28925/2078-1687.2018.4.97104.

Повний текст джерела

Анотація:

The article is devoted to the actual problem of preschool special (corrective) education – providing quality educational services for children who have special educational needs in the system of modern preschool education. It is dedicated into the problem of using interactive methods for educators’ readiness to work with the children who have special educational needs. The actual problem of education is highlighted; it is provision of equal rights and opportunities for preschool children who have violations in psychophysical development. The aim of the article is to present the results of the research on the model of the formation educators’ readiness in special groups of preschool education institutions to provide correctional and developmental services (assistance). The essence of methodical work, goals and tasks regarding the readiness of educators to work with the children who have special educational needs are determined. It is emphasized on the need to create appropriate conditions for the development, education, upbringing, early rehabilitation and socialization of children who have special educational needs. The introduction of interactive adult learning methods opens up new opportunities for educators: to share experiences and ideas; to save time; to refine already existing content; to create conditions for mastering of new content, new pedagogical and professional innovative technologies; actualization of the creative potential of educators working with children who have special educational needs. The article presents the results of the research, which are aimed at substantiating the influence of interactive lessons on the formation of the readiness of educators to work with children in conditions of special groups of preschool education. The goals and objectives of using of interactive technologies in pedagogical practice and methodical work with educators working with the children who have special educational needs are defined.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

T.V., Gorobets, and Shkoba V.A. "PREPARATION OF STUDENTS OF THE FACULTY OF PRESCHOOL EDUCATION AND MUSIC ART FOR PRACTICE IN PRESCHOOL EDUCATION IN QUARANTINE." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 93 (February 23, 2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-93-11.

Повний текст джерела

Анотація:

The aim of the study was to highlight innovative approaches to the organization of pedagogical practice with students majoring in “025 Musical Arts” in quarantine caused by the Covid-19 pandemic. The article covers the concept of “practice” from a psychological, sociological and pedagogical point of view; the meaning of the concept “pedagogical practice” is revealed and its meaning is considered; methods of pedagogical practice at the faculty of preschool education and music art in preschool education institutions during quarantine restrictions are outlined; the methodical system of the organization of practice in music of students of pedagogical college is given and its main tasks are specified; the components of conducting-choral and instrumental training of students of the faculty are determined; the concepts of “quarantine” and “innovation” are considered; digital learning management systems are analyzed; the content of the concept of “distance learning” and “distance technology” is indicated.The methodology of the study involved the application of a systematic approach to the analysis of the educational process of higher education institution, in particular in the organization of practical training of Bachelors of Music. The study was conducted in accordance with the following methodological principles: objectivity, substantive analysis, genetic, the unity of logical and historical, the conceptual unity of the study. Theoretical and empirical research methods include: analysis, synthesis, modelling, comparison, generalization of certain provisions of scientific approaches to substantiate the leading idea of the study, observation of the educational process, analysis of pedagogical documentation.Distance learning in quarantine was introduced into the educational process through distance technologies. School teachers and college teachers used Google Classroom, Telegram channels, Viber and the DistEdu distance learning platforms. Zoom is used for classes and lectures are given via Instagram. During the quarantine, the use of distance learning technologies in the higher education system during the preparation and conduct of pedagogical practice proved to be quite effective. Thanks to online platforms and tools, students-interns of the pedagogical college conducted music lessons and festive events in different age groups of preschool children.Key words: higher pedagogical education, music art, practical training of future music teachers, distance learning, innovative pedagogical technologies. Метою дослідження стало висвітлення інноваційних підходів до організації педагогічної практики зі студентами спеціальності 025 «Музичне мистецтво» в умовах карантину, спричиненого пандемією Covid-19. У статті висвітлено поняття «практика» з психологічної, соціологічної та педагогічної точ-ки зору; розкрито зміст поняття «педагогічна практика» та розглянуто її значення; окреслено методи проведення педагогічної практики на факультеті дошкільної освіти та музичного мистецтва у закла-дах дошкільної освіти під час карантинних обмежень; подано методичну систему організації практики з музики студентів педагогічного коледжу та вказано її основні завдання; визначено складники дири-гентсько-хорової та інструментальної підготовки студентів факультету; розглянуто поняття «карантин» та «інновація»; проаналізовано цифрові системи управління навчанням; зазначено зміст поняття «дис-танційне навчання» та «дистанційні технології»; сформульовано поняття «педагогічна практика сту-дентів педагогічного коледжу факультету дошкільної освіти та музичного мистецтва.Методологія проведеного дослідження передбачала застосування системного підходу до аналізу освітнього процесу закладу вищої освіти, зокрема в частині організації практичної підготовки бакалав-рів музичного мистецтва. Дослідження проводилось із дотриманням таких методологічних принципів: об’єктивності, сутнісного аналізу, генетичного, єдності логічного й історичного, концептуальної єдно-сті дослідження. До теоретичних та емпіричних методів дослідження включено: аналіз, синтез, моде-лювання, порівняння, узагальнення окремих положень наукових підходів для обґрунтування провідної ідеї дослідження, спостереження за освітнім процесом, аналіз педагогічної документації.Дистанційне навчання в умовах карантину впроваджувалося в освітній процес завдяки дистан-ційним технологіям. Керівники педагогічної практики та викладачі коледжу застосовували Google Classroom, Telegram-канали, Viber та платформу для дистанційного навчання DistEdu. Для проведення занять використовують Zoom та читають лекції через Instagram. Під час карантину використання дис-танційних технологій навчання у системі вищої освіти у період підготовки та проведення педагогічної практики виявилося досить дієвим. Завдяки онлайн-платформам та інструментам студентами-практи-кантами педагогічного коледжу проведено музичні заняття та святкові дійства у різних вікових групах закладів дошкільної освіти.Ключові слова: вища педагогічна освіта, музичне мистецтво, практична підготовка майбутніх учителів музики, дистанційне навчання, інноваційні педагогічні технології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Дошкільна група"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями