Статті в журналах з теми "Достовірність зв’язку"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Достовірність зв’язку.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-18 статей у журналах для дослідження на тему "Достовірність зв’язку".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Kovalenko, Roman, Andrii Kalynovskyi, Maxim Zhuravskij та Valeriya Kashchavtseva. "Дослідження причин виникнення надзвичайних ситуацій на основі даних офіційної статистики". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 93–102. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджується залежність між офіційними показниками демографічної, соціальної і економічної статистики та кількістю надзвичайних ситуацій, які виникають на території регіонів України. У якості показників демографічної, соціальної і економічної статистики були відібрані наступні: чисельність наявного населення; утворення та поводження з відходами; загальна площа житлового фонду; посівна площа зернових та зернобобових сільськогосподарських культур; реальний наявний дохід, у відсотках до відповідного періоду попереднього року. Залежність між вказаними показниками перевірялася шляхом проведення кореляційного аналізу. У 56 % відсотках досліджуваних випадків між загальною кількістю надзвичайних ситуацій і показником чисельності наявного населення, яке проживає на території областей та в місті Києві спостерігається середня та висока сила кореляційного зв’язку. Між іншими проаналізованими в роботі показниками демографічної, соціальної і економічної статистики та загальною кількістю надзвичайних ситуацій випадків виявлення середньої та високої сили кореляційного зв’язку було значно менше. Не зрозумілою є причина отримання у 48 % випадків від’ємних значень коефіцієнтів кореляції між загальною кількістю надзвичайних ситуацій та показником утворення і поводження з відходами. При цьому, числове значення коефіцієнтів кореляції дозволяє стверджувати про середню та високу силу кореляційних зв’язків. Ймовірно це може бути випадковістю і пов’язано з невеликим об’ємом вибірки. Встановлену залежність між показниками загальної кількості надзвичайних ситуацій та чисельності наявного населення було описано рівнянням лінійної регресії. Адекватність регресійної моделі перевірялася за критерієм Фішера і забезпечує коефіцієнт кореляції не нижче 0,7, що підтверджує достовірність розробленої математичної моделі
2
Ф. М. Сокиран. "ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ". Криміналістичний вісник 32, № 2 (3 лютого 2020): 15–21. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-32-2-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – подальше й усебічне, через важливість проблематики, дослідження питання застосування психологічного впливу в кримінальному судочинстві. У процесі розгляду теми надано визначення психологічного впливу. Доведено, що обов’язковою умовою розроблення питань психологічного впливу під час досудового розслідування є з’ясування його юридичного та загального змісту як неодмінного атрибута будь-якого акта правового регулювання. Обґрунтовано доцільність застосування психологічного впливу під час слідчої (розшукової) дії, а також застосування його як складової тактичного прийому чи як напряму діяльності слідчого при розв’язанні окремих завдань розслідування. Визначено, що головним напрямом психологічного впливу як під час досудового розслідування, так і судового провадження є отримання об’єктивно правдивої інформації законним шляхом зі встановлених законом джерел щодо розслідуваної події. Констатовано, що психологічний вплив є обов’язковим суттєвим елементом криміналістичної (слідчої) тактики, постійним джерелом формування тактичних рекомендацій і неодмінним структурним компонентом тактичних прийомів і операцій процесуального та допоміжного (оперативного) характеру. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено сукупністю методів філософського, загальнонаукового та конкретно-наукового рівнів, зокрема системно-структурним з’ясовано сутність досліджуваних категорій і правових явищ, зв’язків елементів психологічного впливу в кримінальному судочинстві з іншими категоріями криміналістики, кримінального процесу тощо; методом наукової абстракції сформульовано позиції щодо оцінки теоретичних, правових та організаційних засад застосування психологічного впливу в кримінальному судочинстві, удосконалення у зв’язку з цим норм законодавства та порядку його застосування; догматичний метод сприяв уточненню понятійно-категоріального апарату; моделювання – формулюванню висновків і загальних оцінок.Ключові слова: психологічний вплив; слідча тактика; тактичний прийом; досудове розслідування; криміналістика.
3
Господаренко, Г. М., О. Д. Черно, В. В. Любич, Я. С. Рябовол та В. Г. Крижанівський. "УРОЖАЙНІСТЬ ТА ХЛІБОПЕКАРСЬКІ ВЛАСТИВОСТІ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ПРИ РІЗНИХ ДОЗАХ І СТРОКАХ ЗАСТОСУВАННЯ АЗОТНИХ ДОБРИВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 21–31. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено результати досліджень впливу застосування різних доз та строків застосування азотних добрив на врожайність, фізичні та технологічні показники якості зерна пшениці м’якої озимої в умовах Правобережного Лісостепу України. З’ясовано, що використовуючи азотні піджив-лення, можна підвищити врожайність на 3–54 %. У разі внесення азотних добрив дозою 150 кг/га у три строки не одержано достовірного приросту врожаю порівняно з внесенням азотних добрив у фазу кущіння та виходу у трубку дозою 120 кг/га д. р. Зі збільшенням доз добрив окупність 1 кг д. р. приростом врожаю зменшувалася. Встановлено дуже сильний кореляційний зв’язок (R = 0,98 ) між масою 1000 зерен і врожайністю. Не виявлено істотного впливу доз і строків застосування азотних добрив на показник натури зерна. Тіснота зв’язку за коефіцієнтом кореляції між масою 1000 зерен і натурою зерна була сильною (R = 0,7). Істотні прирости вмісту білка і клейковини одержано у разі внесення азотних добрив дозою N60 + N60 у фазу кущіння та виходу у трубку. Достовірність апрок-симації між вмістом білка в зерні пшениці озимої та інтенсифікацією удобрення мала високий рі-вень (R2 = 0,89). Показник стабільності вмісту клейковини за роками вирощування мав тенденцію до зниження зі збільшенням доз добрив. Встановлено, що за показником седиментації сила борошна в усіх варіантах досліду була середньою, але мала достовірне збільшення, порівняно з ділянками без добрив. Виявлено дуже сильну кореляційну залежність (R = 0,99) між вмістом білка та показником седиментації. Вміст крохмалю мав тенденцію до зниження зі збільшенням доз добрив. Встановлено зворотну кореляційну залежність (R = -0,94) між вмістом білка і крохмалю.
4
Омелькович, Світлана, Аліна Шуляр та Альона Шуляр. "ОЦІНКА ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ МОЛОКА КОРІВ ТА ЇХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЗАЛЕЖНО ВІД ПЕРІОДУ ЛАКТАЦІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (45) (31 травня 2021): 108–12. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати оцінки впливу періоду лактації на мінливість ознак молочної продуктивності корів-первісток української чорно-рябої молочної породи. Було визначено добовий надій, вміст жиру, білка, сухий знежирений молочний залишок та густину молока. У обстежених корів пік надою припадає на третій місяць лактації. Максимальне значення показника густини молока спостерігається на 3-4 місяцях лактації, мінімальна – на 1 місяці. За два перших місяці лактації первісток отримують четверту частину, за три – біля 40% загальної молочної продукції за 305 днів лактації, що підвищує надійність відбору тварин за зазначені 2-3 її перші місяці. Вміст в молоці сухого знежиреного молочного залишку змінювався упродовж лактації криволінійно: його середнє значення на 1-3 місяцях склало 8,47; на 4-7 – 8,22 і на 8-10 – 8,56%. Що стосується густини молока, то цей показник виявився досить стабільним і коливався по місяцях лактації в межах 27,4-28,3 Ао.. Встановлено зв’язок між надоєм та якісними характеристиками молока. Найнадійнішим для відбору корів за надоєм є період на 3-9 місяцях лактації, за вмістом жиру в молоці – 1-3 місяць, білка – 2-4, сухим знежиреним молочним залишком – 5-7, густиною молока – 1-3 місяці. Низькоінформативними для прогнозування якісних параметрів молока за 305 днів є показники, отримані за останні 3-4 місяці лактації. Проведено також обрахунок рівня зв’язку між ознаками за перші два, три місяці лактації, а також за всю лактацію (10 місяців). Аналіз цих результатів свідчить також про те, що оцінка корів-первісток за перші 60 днів лактації є досить надійною для їх об’єктивного відбору. Достовірність коефіцієнтів кореляції між ознаками молочної продуктивності, отриманими за 10 місяців лактації знижується від першого до останнього, що ще раз підтверджує доцільність проведення оцінки генетичного потенціалу корів на початкових стадіях лактації, які детермінуються, в основному, біологічною домінантою збереження виду.
5
Діденко, Олександр Васильович, Олександр Степанович Андрощук, Олег Миколайович Маслій, Андрій Васильович Балендр та Сергій Якович Білявець. "ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ПРИКОРДОННИХ ПІДРОЗДІЛІВ". Information Technologies and Learning Tools 80, № 6 (22 грудня 2020): 39–57. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.3816.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено узагальнення результатів використання електронних освітніх ресурсів для підготовки курсантів до застосування інформаційно-телекомунікаційних систем прикордонних підрозділів у закладі вищої освіти Державної прикордонної служби України. З’ясовано, що професійна підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників характеризується певними особливостями: використанням спеціалізованих електронних освітніх ресурсів з обмеженим доступом, відомчої інформаційно-освітньої вебплатформи Virtual Aula, відомчої мережі Intranet та дистанційного способу підвищення професійного рівня безпосередньо за місцем проходження служби. Запропоновано використовувати електронний підручник «Технічні засоби обробки інформації», а також електронні навчальні посібники «Основи будови телекомунікаційних систем», «Програмно-технічні комплекси підрозділів охорони кордону» та «Основи телекомунікаційних мереж» під час вивчення курсантами навчальних дисциплін «Інформаційно-телекомунікаційні системи прикордонних підрозділів» і «Системи та комплекси зв’язку органів охорони державного кордону». Для перевірки ефективності застосування електронних освітніх ресурсів проведено дослідження, під час якого курсанти експериментальної групи навчалися із застосуванням зазначених електронних освітніх ресурсів. Доступ до них було забезпечено шляхом підключення до інтерактивного електронного середовища відомчої мережі Intranet Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. За результатами дослідження з’ясовано, що середні значення показників когнітивного та операційного критеріїв в експериментальній групі виявилися вищими, ніж у контрольній. Результати розрахунків за критерієм хі-квадрат Пірсона засвідчили достовірність одержаних результатів. Представлені в статті матеріали свідчать про ефективність та доцільність застосування електронних підручників і електронних навчальних посібників у підготовці майбутніх офіцерів до застосування ними інформаційно-телекомунікаційних систем прикордонних підрозділів.
6
Borovik, P. V. "Аналіз моделі механічних властивостей при холодному різанні металу на ножицях". Обробка матеріалів тиском, № 1(50) (31 березня 2020): 57–67. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)57.
Повний текст джерелаАнотація:
Боровик П. В. Аналіз моделі механічних властивостей при холодному різанні металу на ножицях. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). C. 57-67.
В роботі вирішено задачу уточнення моделі механічних властивостей матеріалу, що дозволяє підвищити достовірність математичного моделювання та точність визначення відповідних енергосилових параметрів процесів холодного розділення металу на ножицях. Зокрема відзначається, що при моделюванні методом скінченних елементів, з використанням методики побудови кривих текучості і пластичності матеріалу отриманих за результати статичних випробувань на розтяг, точність отримуваних результатів може бути підвищена. Вказується, що швидкість деформації при статичних випробуваннях, може коливатися в широкому діапазоні і це пояснюється величиною відносного подовження при розриві. Встановлено існування функціонального зв’язку та отримано рівняння для визначення швидкості деформації при статичних випробуваннях від відносного подовження при розриві. Застосування цього рівняння при моделюванні МСЕ дозволило зменшити відносну похибку до ± 7 %. Зроблено висновок, що запропонований метод буде сприяти розвитку математичного моделювання процесів різання на ножицях і поглибленню уявлень про процеси, що протікають в металі. Зокрема вивчався частинний вплив параметрів моделі механічних властивостей та умов реалізації процесів на результати моделювання. Були отримані залежності відношення максимального опору різанню при різних значеннях відносної швидкості різання, межи текучості, відносного подовження при розтягуванні, висоти розрізуваного перерізу до відповідних значень отриманих експериментальних даних. Загалом результати моделювання не протирічать загальним уявлення про процеси розділення металів у холодному стані. Результати роботи можуть бути рекомендовані для використання при прийнятті проектно-конструкторських і технологічних рішень в питаннях холодного поділу металу на ножицях.
7
О.І.ПЕРЕДРІЙ. "РЕГЛАМЕНТАЦІЯ БЕЗПЕКИ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ В КРАЇНАХ ЄС ТА УКРАЇНІ". Товарознавчий вісник 1, № 15 (19 лютого 2022): 252–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті вивчення основних вимог щодо експорту косметичних засобів в країни Європи з метою забезпечення просування вітчизняних виробників на світовому ринку.
Методика. Використано методи теоретичного пошуку, системного підходу та логічного узагальнення.
Результати. У зв’язку з можливостями виходу вітчизняних виробників на європейські ринки постає питання широкого розгляду процедури технічного регулювання експорту в ці країни та внесення змін в процедури оцінювання якості косметичних засобів відповідно до вимог регламентів різних держав. У статті проаналізовано основні вимоги нормативних документів країн Європи, США та Канади щодо експорту даної товарної групи,на прикладі губних помад. Встановлено, що стандарти сертифікації косметичних засобів значно різняться залежно від регіону. Найбільш жорсткими є стандарти США та Великобританії. Контроль ЄС за безпекою декоративної косметики, в основному, стосується регуляторної бази для доступу до ринку, міжнародних торговельних відносин та регуляторної конвергенції. До найбільш суттєвих регламентацій цього регламенту відносять такі положення: посилені вимоги безпеки до косметичної продукції; введення поняття «відповідальна особа»; централізоване повідомлення про всі косметичні продукти, розміщені на ринку ЄС (CPNP); введення повідомлень про серйозні небажані ефекти (SUE); нові правила використання наноматеріалів у косметичних продуктах. Для виконання своїх зобов’язань, передбачених Регламентом ЄС про косметику, компанії повинні виконувати конкретні обов'язки перед тим, як розміщувати товар на ринку, включаючи: оцінка безпеки; надання інформації про товар; відповідність інгредієнтів; достовірність товарної інформації. Крім європейських стандартів виробники часто звертаються до американських стандартів безпечності FDA, який проводить велику кількість досліджень щодо безпечності певного виду косметичних засобів. Українська косметична галузь не лише не відповідає вимогам європейських директив щодо якості та безпеки косметичної продукції та викликає недовіру споживачів, а й не має сучасного нормативно-технічного забезпечення, що провокує відсутність належного контролю та застій розвитку виробництва. Рівень розвитку українського ринку і непрозорість правил торгівлі у парфумерно-косметичній галузі сприяють хаотичному поширенню будь-яких брендів та фальсифікованої продукції. Це, зокрема, зумовлено і застарілими нормами та вимогами чинного законодавства.
Практична значимість. Визначено основні вимоги щодо якості, безпечності та маркування косметичних засобів відповідно до вимог європейських нормативних документів. Виокремлення таких вимог значно спростить процедуру підготовки товаросупровідних документів при експортів даної товарної групи вітчизняними виробниками.
8
Ліпкан, Н. Г., О. Б. Кучменко та Л. С. Мхітарян. "Активність індуцибельної No-синтази та вміст цитруліну в сироватці крові як маркери імунозапальної активації та оксидативного стресу при хронічній серцевій недостатності". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (23 лютого 2022): 46–52. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12492.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Оксид азоту (NO) є потужним ендотелійрозслаблювальним фактором, що викликає розслаблення гладких м’язів судин, пригнічує їх проліферацію, бере участь у регуляції системного та легеневого судинного опору, процесів агрегації тромбоцитів, зсідання крові тощо. Мета дослідження – вивчити активність іNOS, показників імунозапальної реакції та інтенсивності оксидативного стресу при хронічній серцевій недостатності (ХСН). Матеріали і методи. Дослідження виконано на базі відділення серцевої недостатності ДУ ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М. Д. Стражеска НАМН України». Обстежено 120 пацієнтів із ХСН обох статей у віці (63±3,4) року, з них 76 з ішемічною хворобою серця (ІХС) та 44 – із гіпертонічною хворобою (ГХ). Критеріями залучення пацієнтів у дослідження були: 1) ХСН ІІ–IV функціональних класів за NYHA із СД ЛШ (фракція викиду (ФВ) ЛШ ≤45 %); 2) вік ≤75 років. Критеріями виключення в дослідження були: 1) вік >75 років; 2) ФВ ЛШ ≥45 % за даними ехокардіографічного дослідження; 3) ХСН як наслідок клапанних вад, запальних захворювань серця; 4) гіпертрофічна та рестриктивна кардіоміопатії; 5) гостра ішемічна хвороба серця; 6) перенесений інсульт або транзиторна ішемічна атака давністю <6 місяців; 7) онкологічні захворювання; 8) гострі інфекційні захворювання. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою пакета прикладних програм Statistica for Windows. Достовірність відмінностей між кількісними ознаками із нормальним розподілом проводили за допомогою непарного t-критерію Стьюдента. При порівнянні двох незалежних груп використовувався критерій Манна – Уїтні (U) та критерій Вілкоксона (W) для двох залежних груп, якщо розподіл показника не відповідав нормальному. Різницю вважали статистично достовірною при р<0,05. Результати. Обстежено 120 пацієнтів із ХСН обох статей у віці (63±3,4) року, з них 76 з ішемічною хворобою серця та 44 – із гіпертонічною хворобою. В результаті досліджень продемонстровано, що за ХСН спостерігається формування оксидативного стресу, на що вказує зростання вмісту продуктів окиснення ліпідів, білків у сироватці крові та в ліпопротеїнових фракціях. Інтенсифікація вільнорадикальних окиснювальних процесів відбувається на фоні значного пригнічення активності антиоксидантних систем захисту – каталази та супероксиддисмутази. Разом з цим спостерігається зниження рівня відновленого глутатіону й активності параоксонази-1. На наявність імунозапальної активації вказує зростання у 2 рази вмісту в сироватці крові церулоплазміну та прозапальних цитокінів IЛ-6 та ФНП-α. Результати НСТ-тесту з імунокомпетентними клітинами свідчать про збільшення фагоцитарної активності клітин в умовах системної запальної реакції. Підвищення активності ферменту мієлопероксидази в 2 рази у крові обстежуваних пацієнтів також слугує доказом активності нейтрофілів та моноцитів в умовах системної запальної реакції. Вказані зміни імунобіохімічних показників супроводжувались підвищенням загального вмісту цитруліну в сироватці крові в 2 та більше разів. Це може бути результатом надмірної активації індуцибельної ізоформи NO-синтази в умовах запальної реакції та під впливом підвищеного рівня прозапальних цитокінів. Активність ізоформи іNOS в цих умовах виявилася підвищеною в 3 рази. Висновки. У взаємозв’язку між системною імунною активацією та інтенсивністю оксидативного стресу важливою зв’язувальною ланкою можна вважати активацію іNOS у клітинах крові та серцево-судинної системи. У зв’язку з цим активність іNOS та підвищення рівня цитруліну в циркулюючій крові можуть вважатися маркерами наявності імунної активації та оксидативного стресу, які зумовлюють прогресування основного серцево-судинного захворювання та ХСН.
9
Колісник, П. Ф., Я. П. Лісков, С. П. Колісник, В. І. Колісник, Н. С. Гончарова та О. В. Долинна. "Зв’язок між показниками вертебробазилярного кровотоку та стабілометрії у пацієнтів з периферичним головокружінням і дегенеративними змінами шийного відділу хребта". Pain medicine 3, № 2/1 (18 жовтня 2018): 35. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.34805.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Поширеність головокружіння складає від 4 до 7 % дорослого населення. За даними Yardley L. (1998), із 20 тисяч опитаних людей працездатного віку до 30 % страждали на головокружіння понад 5 років, що значно погіршувало якість життя та підвищувало ризик падіння. До найпоширеніших причин периферичного головокружіння відносяться: доброякісне пароксизмальне позиційне головокружіння, хвороба Меньєра, вестибулярний нейроніт і порушення кровотоку у вертебробазилярному басейні (ВББ). За даними Яхно Н. Н. (2005), причинами порушення кровотоку ВББ є стеноз магістральних судин, вроджені особливості будови судинного русла, мікроангіопатії, синдром підключичного обкрадання, компресія хребтових артерій патанатомічно зміненими структурами в шийних сегментах, защемлення потиличного нерва, гостра травма шийного відділу хребта, артеріїти, антифосфоліпідний синдром, спазм підпотиличних м’язів тощо. Основними методами дослідження є: МРТ в судинному режимі, УЗД судин шиї та голови, реоенцефалографія (РЕГ), стабілометрія, електроністагмометрія тощо. Хоча залежність ризику падіння від постуральних функцій доведена, але зв’язок між показниками базилярного кровотоку та стабілометрії потребує вивчення.
Мета: вивчити зв’язок між реографічними показниками кровотоку в ВББ та даними стабілометричного аналізу у пацієнтів з периферичним головокружінням та дегенеративними змінами шийного відділу хребта, оцінити кореляційний зв’язок між даними РЕГ та стабілометрії.
Матеріали і методи: у дослідження було включено 16 пацієнтів з периферичним головокружінням віком 23–63 (42,07 ± 13,6) років. Реєстрацію РЕГ виконували в стандартних (фронтомастоїдальному та окципіто-мастоїдальному) відведеннях з різницею базового імпедансу до 10 Ом. Зміни кровотоку досліджувалися у стандартному положенні голови. Показники постуральної стійкості досліджувалися за допомогою стабілометрії у вертикальному положенні з відкритими очима. Статистичну обробку проводили за допомогою програми SPSS. Для оцінки кореляції використовували коефіцієнт кореляції Пірсона. Достовірність різниці рівня ознаки в групах розраховано за допомогою критерію Манна – Уїтні.
Результати. Встановлено достовірну різницю показників відхилення центру мас у сагітальній площині у пацієнтів з головокружінням (U = 10,5; p = 0,01). Спостерігався прямий кореляційний зв’язок середньої сили між коефіцієнтом асиметрії кровотоку у ВББ та відхиленням центру мас у сагітальній площині (r = 0,56; p ≤ 0,05).
Висновки. Отримані результати свідчать про прямий кореляційний зв’язок середньої сили між коефіцієнтом асиметрії кровотоку у ВББ та відхиленням центру мас в сагітальній площині у пацієнтів з периферичним головокружінням, що може свідчити про зв’язок порушень кровотоку в ВББ з периферичним головокружінням і потребує подальшого дослідження.
Перспективи подальших досліджень. Дослідження є фрагментом дисертаційної роботи та науково-дослідної роботи кафедри. Триває обстеження пацієнтів і дослідження між показниками вертебробазилярного кровотоку та стабілометрії.
10
М. Ю. Ромбовський, Р. В. Радченко. "ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИЧНОЇ ГУСТИНИ СКЛА ЯК ЗАГАЛЬНОЇ ОЗНАКИ ПІД ЧАС ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЦІЛОГО ЗА ЙОГО ЧАСТИНАМИ". Криміналістичний вісник 31, № 1 (27 січня 2020): 55–62. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-31-1-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є оцінка можливості визначення оптичної густини прозорих матеріалів як загальної їх ознаки під час ідентифікації цілого за його частинами з використанням замість обладнання, що дорого коштує, загальнодоступних матричних фотоприймачів: сучасних приладів із зарядовим зв’язком – ПЗЗ-матриць або комплементарною логікою на транзисторах – КМОН-матриць (метал – оксид – напівпровідник), в основі вимірювання фотометричної інформації яких лежить їх властивість сприймати найменші зміни яскравості об’єкта. Дослідженням підтверджено доцільність використання зазначених матричних фотоприймачів для реєстрації ослаблення інтенсивності падаючого світла під час проходження крізь прозорі скляні пластини, отримання цифрових зображень із фотознімків пластин скла рівної товщини (5 мм) і приблизно однакової площі поверхні (625 мм2) у рівномірному світлі, визначення за величиною цього ослаблення оптичної густини скла. Розроблено на основі пакета прикладних програм числового аналізу MATLAB робочу комп’ютерну програму, яка уможливлює автоматичний порівняльний аналіз досліджуваних зразків скла за їх цифровими зображеннями й за допомогою якої можна отримати значення оптичної густини скла. Поставлену мету статті досягнуто системним підходом до вирішення завдань дослідження, а достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено застосуванням різних методів, а саме: фізичного – для дослідження фізичних ознак матеріалу, математичного –для розрахунків за отриманими даними, загальнологічних, зокрема синтезу та аналізу, у тому числі статистичного, в межах яких виявлено форми взаємодії елементів цілого, а також узагальнення.Ключові слова: ідентифікація цілого за його частинами; трасологічні дослідження; оптична густина; ПЗЗ-структура, КМОН-структура.
11
Portnyi, O., та V. Yanovska. "Еволюція моделей ціннісно-орієнтованого управління: від доданої вартості до ESG". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 46, № 4 (8 січня 2021): 4–12. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.46.01.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті піднімається проблематика ціннісно-орієнтованого управління сучасними компаніями в умовах екологічних і соціальних викликів, цифрових трансформацій, масштабних криз, у т. ч. викликаних пандемією короновірусної інфекції COVID-19. Зазначається необхідність здійснення узагальнень найважливіших складових сформованої теорії та систематизації існуючих ціннісно-орієнтованих моделей. Шляхом аналізу змісту досліджень, опублікованих документів і наукових статей, підготовлених для академічної та комерційної аудиторій, наукових баз даних, сайтів видавців, світових, держаних і професійних організацій було узагальнено концептуальні засади та головні методичні положення досліджуваної теорії. Розкрито зміст ціннісно-орієнтованого управління та ціннісно-орієнтованого мислення, вибудовано логіку розвитку моделей ціннісно-орієнтованого управління, виділено групи моделей, між якими розкрито взаємозв’язок. Проведене дослідження продемонструвало, що сучасне ціннісно-орієнтоване управління є бізнес-філософією, що орієнтує на створення і максимізацію цінності компанії для стейкхолдерів, процес формування теорії триває і знаходиться в активній фазі, моделі ціннісно-орієнтованого управління поділяються на фінансові моделі управління вартістю та інтегральні моделі управління цінністю компанії, концептуальний і методологічний розвиток теорії демонструє спадкоємність та тісний зв’язок між моделями, зокрема інтегральні моделі управління ґрунтуються на фундаментальних положеннях та інструментарії фінансових моделей та ураховують глобальні тенденції та провідні теоретичні концепції сучасності. Зважаючи на достовірність використаних джерел та системність наукового підходу отримані узагальнення мають стати надійним теоретичним фундаментом подальших досліджень з означеної проблематики.
12
Баранов, П. М., Р. С. Кірін, В. М. Коротаєв та С. В. Шевченко. "ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЕКСПЕРТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ВАРТОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗРАЗКІВ БУРШТИНУ". Криміналістичний вісник 36, № 2 (13 грудня 2021): 44–58. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2021-36-2-44.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – здійснити комплексний аналіз чинної нормативно-правової бази та виявити прогалини у законодавстві в контексті вдосконалення гемолого-споживчого оцінювання вартості індивідуальних зразків бурштину, сформулювати відповідні рекомендації. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено використанням комплексу загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Зокрема, за допомогою діалектичного методу як загального методу пізнання виокремлено об’єктний склад зразків органогенного утворення в сировині, необробленому та обробленому вигляді для різних видів і методів експертних досліджень, завдяки застосуванню методів системного й порівняльного аналізу, формальної логіки, аналогії, узагальнення й класифікації у контексті формування вартості індивідуальних зразків бурштину розкрито сучасні проблеми нормативно-правового забезпечення цієї сфери відносин, виявлено особливості сучасних систем експертного оцінювання. Наукова новизна. Розроблено класифікацію об’єктів гемологічної та товарознавчої судових експертиз, представлену загальним, родовим та безпосереднім рівнями. Виявлено прогалини в чинному законодавстві у сфері оцінювання вартості індивідуальних зразків бурштину, запропоновано їх усунення на базі авторського методу гемолого-споживчих індикаторів. Висновки. У контексті окресленої проблематики засвідчено, що нормативно-правове забезпечення вартісного оцінювання бурштину потребує суттєвого вдосконалення: насамперед узгодження позицій суб’єктів незалежної та судової мологічної експертизи, які через неоднозначність правової бази використовують різні методи та методики їх проведення щодо однакових об’єктів гемологічної експертизи, що позначається на експертних висновках (результатах). На часі також питання витлумачення та системного застосування, зважаючи на міжгалузеві зв’язки, термінів (як-то: «вартість бурштину»; «ринкові ціни на дорогоцінне каміння»; «оцінювання вартості об’єктів експертизи за нормативними ціновими показниками»; «фактурна вартість»; «прогнозна вартість»; «оцінна вартість»; «комерційна вартість»). Крім того, термінологія потребує упорядкування відповідно до сучасних норм української мови (оціночна – оцінна вартість; оціночна – оцінювальна діяльність; оцінка – оцінювання майна; акт оцінки – оцінювання майна; оціночні – оцінювальні процедури тощо). Виявлено особливості сучасних систем експертного оцінювання вартості зразків бурштину. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення правових засад експертного забезпечення формування вартості індивідуальних зразків бурштину у сфері загального експертного оцінювання, оцінювання рідкісних і унікальних зразків, класифікації груп зразків у методиках оцінювання.
13
Карпенко, Богдан Миколайович. "МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ-ПЕРВІСТОК УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ТА ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРІД ЗАЛЕЖНО ВІД ОЦІНКИ ЗА ВИМ'Я-МАСО-МЕТРИЧНИМ ІНДЕКСОМ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (5 січня 2022): 77–81. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження з оцінки корів-первісток голштинської та української чорно-рябої молочної порід за вим’я-масо-метричним індексом (ВММІ) проведено у стаді підприємства компанії “Укрлендфармінг” ПП “Буринське” Підліснівського відділення Сумського району. Розподіл груп оцінених за вим’я-масо-метричним індексом корів-первісток піддослідних порід в залежності від величини індексу в межах градацій трьох умовних одиниць на п’ять класів дозволив виявити явну закономірність співвідносного впливу його рівня на молочну продуктивність тварин. Із кожним наступним збільшенням величини ВММІ на три умовні одиниці середній надій корів кожної із груп поступово зростав як у корів голштинської, так і української чорно-рябої молочної породи. Різниця між суміжними класами у корів-первісток голштинської породи варіюва-ла від 222 кг (між класами 7,1-9,0 та 9,1-12,0 ум. од.) до 503 кг (між класами 15,1-18,0 та 18,1 і більше ум. од ). Між крайніми класами різниця за величиною надою за 305 днів першої лактації була істотною і становила 1283 кг (Р<0,001). У корів-первісток української чорно-рябої молочної породи достовірна різниця між суміжними класами за величиною надою становила від 127 кг (між класами 9,1-12,0 та 12,1-15,0 ум. од) до 568 кг (між класами 15,1-18,0 та 18,1 і більше ум. од; Р<0,001). У тварин голштинської породи ВММІ в середньому становив 15,0, а в української чорно-рябої молочної – 13,1 ум. од. з міжпородною різницею 1,9 ум. од. з достовірністю при Р<0,001 на користь корів голштинської породи. Встановлений достовірний співвідносний зв’язок між вим’я-масо-метричним індексом та показниками молочної продуктивності свідчить про можливість ефективного його використання у масовій селекції корів за екстер’єрним типом.
14
БОГУЦЬКИЙ, ПАВЛО. "Нелінійна раціональність системи права". Право України, № 2018/06 (2018): 182. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-06-182.
Повний текст джерелаАнотація:
Система права постає у вигляді відкритого для соціального впливу, для соціальних комунікацій цілісного утворення, яке втрачає ознаки лінійності з тим, щоб досягти свого призначення, зберегти свою сутнісну основу, витоки якої у соціальних комунікаціях і морально-етичних, ціннісних нормативах, що мають здатність упорядковувати такі комунікації. Метою статті є дослідження нелінійності системи права на основі застосування парадигми ризоми, розкриття особливостей формування системи права внаслідок дії ризоми, утворення міжгалузевих, комплексних спільностей та збереження системою права цілісності і рівноваги в умовах соціальної ентропії. Феноменологія нелінійності системи права формує сутнісні ознаки, які виходять із загальних закономірностей правового розвитку та засновуються на концептуальному розумінні правової реальності. Системний підхід вимагає розкриття особливостей системи права з огляду на нелінійні та лінійні характеристики, які визначають її зміст і природу. Герменевтичні особливості нелінійної раціональності системи права визначили розкриття концептуальних ідей, їх розуміння і використання загальнотеоретичною юриспруденцією та галузевими юридичними науками. Важливими для розкриття проблеми нелінійності системи права, для визначення і характеристики ризоми права є міждисциплінарний і синергетичний підходи. Встановлено, що система права виявляє зміст права, проте не може передати всі особливості правової реальності. Водночас система права є одним із найбільш раціональних концептів аналітичної юриспруденції, який засновується на національній характеристиці, маючи відкриті та усталені зв’язки з наднаціональним, міжнародним правом. Детермінантами системи права не є її внутрішні компоненти, оскільки соціальний зріз правових явищ засвідчує, що першоосновами їхнього утворення є соціальні та морально-етичні, ціннісні нормативи. Множинні варіанти утворення права та, насамперед, норм права, відсутність наперед визначеної заданості конкретного змісту права, множинність входів до правової реальності і множинність, багатоваріантність проявів права у соціальному бутті, або ж багатоваріантність правопропозицій, що існують у правовій реальності, багатоваріантність правової конфігурації соціальних комунікацій засвідчують достовірність нелінійної раціональності системи права з використанням парадигми ризоми. Ризома права розглядається як сформоване на основі ідеї права поєднання соціальної та морально-етичної енергії, що містить ціннісні наративи, які віддаляють і наближують усвідомлену діяльність соціальних акторів до визначеної у соціальних комунікаціях мети, завдяки чому відбувається незалежний процес формування системи права, підтримання її у рівновазі. Нелінійна раціональність системи права, розуміння змісту і призначення ризоми права сприяють реалізації принципу верховенства права, розгортання якого за таких умов об’єднує, зміцнює індивідуальні та колективні дії соціальних акторів, формує безпекове середовище, зберігаючи єдність усього соціуму
15
Винниченко, Л. Б., В. Ф. Орловський, А. В. Жаркова, Н. В. Деміхова та Т. О. Якуба. "ВПЛИВ ЗАПАЛЬНИХ ЦИТОКІНІВ НА ПЕРЕБІГ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (22 травня 2021): 46–53. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.12087.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є однією з провідних проблем охорони здоров’я в усьому світі, що зумовлено значною поширеністю даної патології, досить високими показниками інвалідності й смертності, а також великими економічними втратами. Це захворювання є найчастішою причиною інвалідизації і летальності серед усіх легеневих захворювань. За прогнозами експертів, у 2020 р. смертність від ХОЗЛ мала вийти на третє місце.
Мета дослідження – вивчити вплив запальних цитокінів на перебіг хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).
Матеріали і методи. Загальна кількість досліджуваних склала 146 осіб, які були зіставлені за віком та статтю. Першу групу склали 100 пацієнтів, хворих на ХОЗЛ (II ступінь (ст.) бронхообструкції мали 38 хворих, III ст. ̶ 43 хворих, IV ст. ̶ 19 хворих). Другу групу склали відносно здорові курці зі стажем куріння ≥10 пачко/років (24 особи). Третю групу склали здорові некурці чоловіки, зі стажем куріння ≤1 пачко/років (22 особи). Хворим було проведено спірометричне дослідження; аналіз крові на біомаркери запалення (БЗ), а саме ̶ лейкоцити, С-реактивний білок (СРБ), інтерлейкін-6 (IL6), інтерлейкін-8 (IL8), фібриноген; комп’ютерна томографія легень; виміри індексу маси тіла (ІМТ); тест mMRC, опитувальники SGRQ та САТ. Рівень біомаркерів запалення (БЗ) у хворих на ХОЗЛ порівнювався з такими у здорових курців з нормальними показниками спірометрії та у тих, хто не курить. Для аналізу статистичної значущості відмінностей між групами використовували тести Краскела – Уолліса. Достовірність відмінностей між кількісними ознаками із ненормальним розподілом проводили за допомогою непараметричного парного U-критерію Манна – Уїтні. Зіставлення якісних показників проводили з використанням χ2-критерію з поправкою Йєйтса. В усіх випадках достовірними вважали відмінності при р<0,05.
Результати. Рівень БЗ, а саме – лейкоцити, СРБ, IL6 та фібриногену є статистично вищим (р<0,001) у пацієнтів із ХОЗЛ, ніж у курців з нормальною функцією легень і тих, хто не курить, тоді як рівень IL8 вищий у групі курців без ХОЗЛ (р<0,001). Середній рівень СРБ, IL6 та фібриногену майже не відрізняється між курцями і екс-курцями в межах досліджуваних груп (ДГ), тоді як рівень IL8 у теперішніх курців статистично вищий порівняно з тими пацієнтами, які кинули курити, як у хворих на ХОЗЛ (р<0,01), так і в групі курців з нормальними показниками спірометрії (р<0,001). Відсоток осіб з підвищеним рівнем БЗ був значно вищим в першій групі, порівняно з другою (70 й 62 % відповідно, р<0,05), та в другій порівняно з третьою (62 й 22 % відповідно, р<0,001). Відсоток хворих, які мали підвищення двох і більше БЗ, був також статистично вищим в групі ХОЗЛ порівняно з курцями без ХОЗЛ (p<0,05) та з некурцями (p<0,001). Спостерігається прямий кореляційний зв’язок між вираженням БЗ та ст. бронхообструкції ХОЗЛ (r=0,39, p<0,05). У хворих на ХОЗЛ встановлені прямі позитивні кореляційні взаємовідношення між вираженням БЗ та стажем куріння (r=0,82; p<0,05), вираженням задишки за шкалою mMRC (r=0,62; p<0,05), наявністю супутньої патології (r=0,51; p<0,05), частотою емфіземи легень та загострень протягом року (r=0,82 та r=0,89 відповідно; p<0,05).
Висновки. Отримані результати дозволяють розглядати БЗ у пацієнтів із ХОЗЛ як фактор, що модифікує розвиток патології.
16
"Приймак Н.С. КОНЦЕПЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ КОМУНІКАЦІЙНОЮ СТРАТЕГІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 49 (1) 2021 (30 червня 2021): 77–83. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2021-49-1-77-83.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою даної статті є обґрунтування рівнів і концепції інформаційного забезпечення стратегічного управління та її зв’язку із комунікаційною стратегією підприємства. Методика. В процесі дослідження використано сукупність загальнонаукових методів та прийомів дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція, метод аналогій. Теоретико-методологічна база дослідження містить положення теорії стратегічного менеджменту, стратегічного аналізу, комунікаційного менеджменту, а також теорії інформаційного суспільства. Результати. В дослідженні на основі актуалізації системи стратегічної інформації обґрунтовано наступні вимоги до її формування: точність, достовірність, своєчасність, значущість для управління, повнота, корисність, порівнянність, прийнятність чинними комунікаційними потоками. Визначено, що інформаційне забезпечення стратегічного управління на підприємстві доцільно розглядати на наступних рівнях: фізичному, організаційному, аналітичному, комунікативному, процесному та ієрархічному. Саме рівневість інформаційних потоків покладено в основу концепції інформаційного забезпечення стратегічного управління на підприємстві яка включає ряд управлінських дій від усвідомлення інформаційних потреб до ухвалення рішень в сфері стратегічного управління на підприємстві. Обґрунтований концептуальний підхід до побудови системи стратегічної інформації разом із комунікаційною стратегією підприємства дозволяє забезпечити: єдність системи стратегічної інформації для потреб формування стратегічного набору підприємства; узгодженість комунікаційних інформаційних потоків із стратегічними цілями підприємства; ієрархічність доступу до стратегічної інформації в межах внутрішніх комунікаційних потоків, а значить — комунікаційну безпеку; гнучкість комунікаційної стратегії та системи менеджменту; формування єдиного комунікаційного простору на підприємстві, що значно полегшує обмін інформацією між різними ієрархічними рівнями підприємства та різними ланками організаційного дизайну. Ключові слова: стратегічне управління, стратегічна інформація, інформаційні потоки, комунікації, комунікаційна стратегія.
17
Висоцький, Володимир. "Сучасний стан ведення віл-інфікованих пацієнтів із супутньою патологією органів травної системи: аналіз результатів анкетування лікарів". Psychosomatic Medicine and General Practice 5, № 1 (7 лютого 2020). http://dx.doi.org/10.26766/pmgp.v5i1.258.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Епідемія ВІЛ-інфекції, яка зачіпає мільйони людей в східній частині Європи, залишається однією з найважливіших невирішених проблем охорони здоров’я. Пацієнт-орієнтований підхід до ВІЛ-інфікованих осіб підвищує якість надання медичної допомоги, впливає на достовірність статистичних даних, раціоналізує планування та адекватність використання державних коштів. Особливо актуальними стають питання коморбідності патології органів травної системи при ВІЛ-інфекції та формування прихильності до ефективної антиретровірусної терапії (АРТ). В зв’язку з чим посилюється роль практики сімейної медицини у виявленні, лікуванні та веденні гастроентерологічних захворювань у ВІЛ-інфікованих пацієнтів в Україні.
Мета дослідження: Дослідити роль лікарів загальної практики-сімейної медицини в обстеженні та веденні ВІЛ-інфікованих осіб із супутньою патологією травної системи.
Матеріал та методи. Проведено анкетування серед 200 лікарів загальної практики-сімейної медицини (ЗПСМ) та 292 лікарів - вузьких спеціалістів ряду закладів охорони здоров'я м. Києва та різних областей України за допомогою розробленої анкети шляхом інтернет-опитування та з використанням паперових носіїв.
Результати та їх обговорення. Лікарі загальної практики-сімейної медицини відмітили досить низьку участь в моніторингу дотримання та побічних ефектів АРТ, а також ведення супутньої патології травної системи (ТС) у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Більшість опитаних лікарів зазначили відсутність чітких алгоритмів дій у випадках розробки клінічних маршрутів ВІЛ-інфікованих пацієнтів із супутньою патологією ТС, і майже всі респонденти підтвердили доцільність використання в своїй поточній практиці розроблених для таких пацієнтів алгоритмів їх ведення. Переважна частина лікарів ЗПСМ не знали в повному обсязі маршрути руху ВІЛ-інфікованих пацієнтів від встановлення діагнозу до досягнення ними стійкої вірусологічної /імунологічної відповіді і, таким чином, не мали можливості в повних обсягах вести супутню патологію ТС. ВІЛ-інфіковані пацієнти, які проходили АРТ та негативно реагували на неї, практично не повертались до лікарів ЗПСМ і тому не отримували належну продовжену всебічну та координовану медичну допомогу з приводу різної патології ТС. Повернення ВІЛ-інфікованих пацієнтів від лікарів-спеціалістів до лікарів ЗПСМ виявилось низьким, епізодичним, що може пояснювати зниження можливостей лікарів ЗПСМ ефективно контролювати клінічні результати лікування патології органів ТС та побічних ефектів АРТ.
Висновок. З’ясовано певні проблеми виявлення патології ТС у ВІЛ-інфікованих та подальшої тактики ведення таких пацієнтів. Внаслідок невідповідності та недостатніх обсягів скринінгу коморбідної патології органів ТС у ВІЛ-інфікованих пацієнтів в практиці лікарів ЗПСМ багато хронічних патологій залишаються невиявленими. Наявність непролікованих супутніх захворювань органів ТС при ВІЛ-інфекції може бути фактором ризику зниження ефективності АРТ у таких пацієнтів. В зв’язку з цим, особливу увагу лікарів сімейної медицини слід звернути на вчасне виявлення, лікування та моніторинг захворювань органів ТС у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Вбачається доцільним впровадити чіткі алгоритми спільних дій лікарів ЗПСМ та спеціалістів, які беруть участь у веденні ВІЛ-інфікованих пацієнтів із супутньою патологією ТС.
18
Гурін, П. В. "Вплив розчинів гідроксиетилкрохмалів на коагуляційний гемостаз, крововтратуі результати лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця". Ukrainian journal of cardiovascular surgery, 30 листопада 2018, 26–29. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/18.33/06(026-029).
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати застосування колоїдних та кристалоїдних розчинів під час оперативного втручання у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Досліджено вплив на систему коагуляційного гемостазу колоїдних розчинів та пов’язані із цим периопераційні ускладнення. У дослідження включені 40 пацієнтів, оперованих у НІХТ імені О. О. Шалімова з приводу ішемічної хвороби серця, яким було виконано коронарне шунтування на працюючому серці: група дослідження становила 20 пацієнтів (в інтраопераційному періоді застосовували розчини гідроксиетилкрохмалю 130/0,4; група порівняння – 20 пацієнтів (в інтраопераційному періоді застосовували виключно кристалоїдні розчини). Аналізували результати загального і біохімічного аналізу крові, електролітний, кислотно-основний і газовий склад крові, визначали протромбіновий час, протромбіновий індекс, міжнародне нормалізоване відношення, активований частковий тромбопластиновий час, показники тромбоеластометрії. Статистичний аналіз матеріалу проводився за допомогою стандартних методів із застосуванням пакету прикладних програм “MS Excel” та “Stat Plus 2007 Professional”. Оцінювали середнє значення, стандартні помилки, достовірність відмінностей. Для оцінки міжгрупової різниці застосовували параметричний t-критерій Стьюдента, при визначенні зв’язків між показниками – кореляційний аналіз за Пірсоном. Отримані результати довели негативний вплив на систему коагуляційного гемостазу колоїдних розчинів (зміни показників тромбоеластометрії, протромбінового часу та протромбінового індексу) та збільшення частоти післяопераційних ускладнень (крововтрата, потреба вгемотрансфузії, збільшення часу перебування у відділенні інтенсивної терапії та стаціонарі). Одержані результати дають перспективи в подальшому вивченні впливу колоїдних розчинів на коагуляційний гемостаз під час інших оперативних втручань (торакальних, абдомінальних тощо), а також в застосуванні методу тромбоеластометрії в клінічній практиці для ранньої діагностики порушень коагуляційного гемостазу.