Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Дослідження гендерних особливостей.
Статті в журналах з теми "Дослідження гендерних особливостей"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Дослідження гендерних особливостей".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Svyatnenko, I. O. "Гендерна культура ортодоксального та модерністського юдаїзму". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 2(142) (25 квітня 2017): 49. http://dx.doi.org/10.15421/171724.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі співвідношення ортодоксально-традиційних та модерністських засад в гендерній культурі юдаїзму. Підводячи підсумки проведеного дослідження, автор відзначає, що гендерні відносини в конкретній релігійній громаді багато в чому залежать від гендерної системи суспільства країни перебування. Гендерний режим релігійної громади запозичує моделі гендерно-статевих відносин, спілкування, зразків поведінки. Провідниками запозичень і їх адаптерами нерідко стають самі члени громади. Безпосередньо через їх практики і через практики їхніх сімей відбувається іноваціонування громад, їх гендерної ідеології і релігійних інституцій.Вищеперераховані практики включають в себе поняття релігійної і світської ідентичностей, сексуальності, влади, релігійної і світської освіти й інші категорії, які безпосередньо пов’язані з поняттями гендеру і гендерних відносин. При цьому особливості гендерного позиціювання істотно різняться в патріархальній та егалітарній гендерній культурах. Гендерна ідентичність юдеїв в патріархальних культурах припускає міксування релігійних та світських уявлень про гендерні ролі. Позиціонування патріархально-релігійного укладу стикається з практиками в повсякденному житті. Найбільш помітним це перетинання стає в сексуальному житті, кар’єрній активності і сімейних стратегіях жінок. Протиріччя між гендерним позиціонуванням і практиками нерідко веде до виникнення почуття провини у членів юдейських громад в патріархальних гендерних культурах суспільства оточення, яке стає частиною їх гендерної ідентичності. У той же час значна кількість практик, не схвалюваних юдаїзмом, знаходять підтримку в гендерних культурах патріархальних суспільств, що веде до розуміння цих практик як легітимних і в рамках релігійних громад. Це твердження стосується, зокрема, індивідуальних практик вивчення жінками священних текстів.В суспільствах з егалітарною гендерною культурою гендерної етнічно-релігійної ідентичності представникам ортодоксального юдаїзму маловластиві патріархальні уявлення про жіночі ролі. Протягом останніх десятиліть їх гендерна ідентичність в контексті релігійності і поза нею розвивалася більш односпрямовано. Навіть у дуже релігійних жінок поняття релігії є слабко пов’язаним з поняттями патріархату і підлеглим становищем жінок. Результати цих змін помітнимі при реалізації індивідуальних світських і релігійних практик жінками-членами громад. Спільною рисою гендерної ідентичності жінок як в патріархальних, так і в егалітарних гендерних культурах стає визначення себе як сильної статі на противагу традиційним гендерним стереотипам щодо жіночої слабкості.
2
Троценко, Людмила, та Таїсія Комар. "ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ТА МЕХАНІЗМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПІДЛІТКІВ ЩОДО ЇХ УЯВЛЕНЬ ПРО ЩАСТЯ". Молодий вчений, № 1 (89) (29 січня 2020): 33–37. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто гендерні особливості уявлень про щастя у підлітковому віці, а саме психологічні чинники, які мають безпосередній вплив на відчуття себе щасливою та суб’єктивно благополучною особистістю. Викладено теоретичні основи дослідження – роботи вчених, які досліджували психологічний феномен переживання щастя, а також досліджували уявлення про щастя серед підлітків. Проведене автором дослідження дозволило розкрити механізми дослідження гендерних особливостей підлітків щодо їх уявлень про щастя. Основна увага спрямована на внутрішні психологічні чинники, які дозволяють підліткам відчувати себе суб’єктивно благополучними та оптимізують їх уявлення про щастя, що дозволило автору надати психолого-педагогічні рекомендації щодо формування уявлень про щастя у підлітковому віці з урахуванням гендерних особливостей.
3
Коваленко, Наталія, та Роман Гриценко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТАРШОКЛАСНИКІВ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 10(104) (28 грудня 2020): 355–67. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/355-367.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні подано порівняльний аналіз визначення поняття емоційний інтелект у зарубіжних та вітчизняних дослідженнях, розглянуто моделі структур емоційного інтелекту. Представлено результати проведеного дослідження гендерних особливостей розвитку емоційного інтелекту старшокласників. Визначено, що емоційний інтелект, його компоненти розвинуті приблизно однаково в представників обох статей старшокласників, дещо вищі результати виявили у хлопців за компонентами емоційного інтелекту: розуміння і контроль власних емоцій, розвиток соціальних навичок.
4
Moskalenko, Valentyna Volodymyrivna, та Kateryna Volodymyrivna Maksom. "ПІДЛІТКОВА ГРУПА ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРОСТІР ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 1(13) (2019): 52–64. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-52-64.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Проблема гендерної ідентичності є особливо важливою стосовно молодої людини у підлітковому віці, бо саме в цьому віці формуються гендерні якості, які визначають подальший розвиток особистості. Сьогоднішні підлітки живуть в умовах інтенсивної трансформації суспільства, що ускладнює процеси соціалізації. Постановка проблеми. Відсутність психологічних доробок, присвячених узагальненню досвіду вивчення соціально-психологічних стосунків на основі гендерних ролей у соціальнопсихологічному просторі підліткових груп. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальний аналіз наукових публікацій з проблеми ідентичності дає можливість інтерпретувати її в руслі фундаментальних теоретикоемпіричних підходів таких зарубіжних авторів як А. Адлер, Р. Дженкінс, Е. Еріксон, Дж. Марсіа, С. Московічі, Дж. Тернер, Р. Фогельсон, З. Фрейд, Ю. Хабермас, М. Шеріф, та ін. Різнобічне дослідження ідентифікації та ідентичності здійснено також у працях вітчизняних вчених: Н. Антонової, Т. Буякас, Г. Васильченко, В. Васютинського, П. Гнатенка, Т. Говорун, О. Донченко, О. Єрмолаєвої, Н. Іванової, Л. Карамушки, О. Кікінеджі, Н. Кривоконь, В. Москаленко, А. Палія, Т. Титаренко, Т. Яблонської та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Більшість авторів розглядають ідентичність особистості як важливий регулятор поведінки особистості взагалі, тоді як аспекти ідентифікації в конкретній соціальній ситуації (зокрема в умовах трансформації суспільства) не є достатньо розробленою науковою проблемою. Крім того, в майже відсутні психологічні доробки, присвячені узагальненню досвіду вивчення соціально-психологічних стосунків на основі гендерних ролей у соціально-психологічному просторі підліткових груп. Постановка завдання. Проаналізувати особливості соціально-психологічного простору підліткової групи, а також визначити фактори формування гендерної ідентичності підлітків. Виклад основного матеріалу. Проаналізовано особливості соціально-психологічного простору підліткової групи однолітків як фактора формування гендерної ідентичності підлітків. З’ясовано, що особливості соціально-психологічного простору підліткової групи визначаються єдністю конкретно-особистісних та соціально-узагальнених цінностей, що існують через співвідношення «я-ми» і виявляються у нормах і артефактах, з якими ідентифікує себе особистість. Показано, що механізми гендерної ідентифікації підлітків забезпечуються завдяки відповідності визначених особливостей соціально-психологічного простору підліткових груп віковим індивідуально-психологічним властивостям та потребам підлітків. Проаналізовано вплив реакції групування на особливості формування гендерної ідентичності. Показано також роль формування гетеросоціальності підлітків у становленні зрілої гендерної ідентичності. Висновки. Відсутність відповідності між біологічною статтю особистості і її ідентифікацією з гендерною роллю ставить під загрозу адаптованість людини до умов життєдіяльності. Дослідження порушень гендерної ідентичності, особливості і причини цих порушень на підлітковій стадії соціалізації є актуальними для теорії і практики статеворольової соціалізації.
5
ТАФІНЦЕВА, Світлана. "ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ «ГЕНДЕРНА ПСИХОЛОГІЯ»". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3 (52) (21 лютого 2022): 155–61. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автором уточнено зміст поняття «форма організації навчання», з’ясовано роль форм навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» у формуванні майбутнього конкурентоздатного фахівця із егалітарним світоглядом, умінням протистояти гендерним стереотипам та здатністю здійснювати професійну діяльність на засадах гендерного підходу. Здійснено аналіз форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компонента «Гендерна психологія». Розглянуто такі форми організації навчання студентів: конкурс студентських есе «Батьки – частина нашого світу» у номінаціях «Моя мама – професіонал» та «Мій люблячий тато»; масові відкриті онлайн-курси на інтернет-платформах Prometheus, Academic Earth, EDX, TED; гендерний кінозал з добіркою фільмів до кожної теми освітнього компонента; граодорож гендерними планетами «Маскуліність», «Феміність», «Андрогінність»; тренінг з формування гендерно-чутливої поведінки особистості з метою навчання культури толерантної поведінки; науковий студентський гурток «Гендер на тендер», спрямований на з’ясування й розуміння причин і наслідків соціокультурної та гендерної проблематики; круглий стіл «Впровадження гендерного підходу в діяльність сучасного закладу освіти» для публічного висвітлення та обговорення актуальних проблем гендерних досліджень на всіх рівнях освіти. Розкрито зміст та особливості організації зазначених форм навчання студентів. Обґрунтовано доцільність їх використання під час вивчення освітнього компонента «Гендерна психологія». Визначено, що впровадження означених форм організації навчання сприятиме розвитку навичок систематичного та критичного аналізу гендерних проблем, виявленню та протидії гендерним стереотипам, а також формуванню недискримінаційного середовища та готовності вийти за рамки традиційних соціально-рольових уявлень. Метою статті є визначення форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» та конкретизація змісту й особливостей їх організації. Висновки. Обґрунтовано впровадження форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» з метою формування толерантного ставлення до осіб, що мають гендерні відмінності та уміння цінувати й поважати різноманітність та мультикультурність.
6
Krutsevych, Tetiana, та Oksana Marchenko. "Вплив занять спортом на формування маскулінних та фемінінних рис характеру у школярів різних вікових груп". Physical education, sport and health culture in modern society, № 1 (49) (31 березня 2020): 74–89. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-01-74-89.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. У статті викладено різноманітні аспекти гендерної проблематики у фізичному вихованні школярів та досліджено актуальне питання щодо прояву гендерної ідентичності в учнів, які займаються й не займаються спортом. Завдання роботи – визначити вплив занять спортом на формування гендерних характе- ристик юнаків і дівчат різних вікових груп. Методи. Застосовано теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Для дослідження вікових особливостей прояву психологічної статті використовували тест-опитувальник С. Бем «Маскулінність-фемінінність», фактор- ний аналіз та загальноприйняті методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь хлопці й дівчата 5–11 класів ЗЗСО (638 особи). Результати роботи. Обґрунтовано актуальність обраної теми, проаналізовано та узагальнено дані вітчизняних і зарубіжних авторів щодо гендерної проблеатики у сфері фізичної культури й спорту. Одержано нові знання щодо впливу занять спортом на формування маскулінних рис характеру школярів. Виявлено, що в юнаків, які займаються спортом, на груповому рівні прояв властивостей маскулінності з віком посилюється на 50 %. Прояв ознак маскулінності на груповому рівні в дівчат, які займаються спортом, більше на 40 % ніж у тих із них, які не займаються спортивною діяльністю. Із 303 юнаків 92,77 % мають показник ІS андогінного типу. Лише 5,12 % юнаків репрезентують гендерну ідентичність маскулінного типу та 1 % – харак- теристики фемінінного типу. Із-поміж 335 дівчат 73,89 % віднесено до андрогінного типу особистості, 23,33 % – до фемінінного, маскулінні характеристики мають 2,78 % дівчат. Виявлено наявність у юнаків жіночих рис характеру, а в дівчат – чоловічих. Це підтверджує максимальний розвиток фемінінного та маскулінного в одній людині, що сприятиме більшій соціальній адаптації школярів. Висновки. Отримані в результаті проведеного дослідження дані дали підставу зробити висновок про те, що заняття спортом сприяють розвитку певних маскулінних рис характеру. Причому більшою мірою це стосується представниць жіночої статі. Дівчата, які активно залучені до спортивної діяльності, є більш маскулінні за тих, котрі спортом не займаються. За допомогою добору ефективних засобів і методів фізкультурно-спортивної діяльності, орієнтації на вподобані види рухової активності в школярів закріплюються моделі поведінки та особистісні якості, що формують гендер. Отримані дані є підставою для подальших поглиблених гендерних досліджень у сфері фізичної культури й спорту, результати яких стануть теоретичною основою концепції гендерного підходу у фізичному вихованні школярів.
7
Куравська, Н. В., І. М. Лукеча та В. В. Гошків. "ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СХИЛЬНОСТІ ДО ВІКТИМНОЇ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (7 квітня 2022): 45–50. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі віктимної поведінки у пізньому юнацькому віці. Дається визначення віктимності та тих чинників, які її зумовлюють. Йдеться про особистісні чинники, психоемоційний стан і ситуаційні чинники. Особистісні чинники включають у себе індивідуально-психологічні (характер, темперамент) і соціально-психологічні (мотиви, ціннісні орієнтації, настанови) особливості особистості. Психоемоційний стан розглядається як пусковий механізм у реалізації віктимної поведінки. Аналогічно до цього аналізуються і ситуаційні чинники. Особливий вплив на віктимну поведінку справляє чинник віку. Студентами переважно є особи пізнього юнацького віку, який вважається перехідним між дитинством і дорослим життям, а тому має низку особливостей, внаслідок яких віктимна вразливість молодих людей значно зростає. Йдеться насамперед про дефіцит життєвого досвіду і нестійкість сформованих рис і якостей, їх підвладність певним впливам. Стаття також містить аналіз результатів проведеного авторами емпіричного дослідження. На його основі зроблено висновки про гендерні особливості схильності до віктимної поведінки у пізньому юнацькому віці. Поняття гендеру і гендерних особливостей у статті розглядаються через категорію статі. Згідно із результатами дослідження схильність до віктимної поведінки у студентів виражена помірно, однак більша їх частина має досвід потрапляння у віктимогенні ситуації. Стосовно гендерних особливостей у схильності до віктимної поведінки відмінностей не виявлено, однак юнаки і юнки різняться у видах такої схильності: юнаки, на відміну від юнок, більш схильні до таких форм віктимної поведінки, як агресивна та саморуйнівна віктимність, а юнки – до залежної та безпорадної віктимності. Крім цього, виявлено, що студенти більш схильні до активних форм віктимної поведінки, а студентки – до пасивної, причому підґрунтям останньої є цілком позитивні, просоціальні особистісні риси та якості (наприклад, добросовісність, відповідальність, милосердя тощо). Серед перспектив подальших досліджень ми виділяємо вивчення впливу психоемоційного стану й особливостей віктимогенних ситуацій на схильність до віктимної поведінки студентів ЗВО.
8
Чернишов, Володимир. "Гендерні та вікові особливості вивчення правил дорожнього руху". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T3 (2020): 151–63. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-151-163.
Повний текст джерелаАнотація:
За останні десятиліття проблема забезпечення безпеки руху в Україні стала особливо гострою через значне зростання в транспортному потоці частки автомобілів, збільшення інтенсивності руху, які значно ускладнюють процес руху змішаного транспортного потоку. У цих умовах першим кроком до зниження ризиків аварійних ситуацій є підготовка кандидатів у водії з урахуванням психолого-гендерних та вікових особливостей вивчення правил дорожнього руху. Актуальність дослідження підтверджується збільшенням розриву між темпами автомобілізації і розвитком вулично-дорожньої мережі, підвищенням середнього віку водія, невідповідність рівня підготовки водіїв сучасним вимогам та їхнім індивідуально-психологічним особливостям. У статті визначено психологічні чинники, що впливають на навчання водіння автомобіля. Обґрунтовано необхідність умовного поділу кандидатів у водії з урахуванням індивідуальних особливостей відповідно до статі, віку, характеру на окремі групи, що допомагає викладачеві підібрати до учнів індивідуальний підхід. Для успішного вивчення Правил дорожнього руху на основі урахування психолого-гендерних та вікових особливостей істотне значення має створення низки психолого-педагогічних умов: організація самостійної роботи майбутніх водіїв з обґрунтуванням правильності виконання предметних перетворень; використання наочно-образних і знаково-символічних моделей приватних і загальних способів дій; застосування програми психологічної допомоги на основі техніки гештальттерапії. Освоєння Правил дорожнього руху в умовах індивідуального підходу до навчання, сприяє формуванню рефлексивних компонентів мислення у відповідній предметній сфері, що виявляється в змістовному обґрунтуванні оцінки професійних якостей, що визначають успішність управління автомобілем. Встановлено, що врахування психолого-гендерних та вікових особливостей в процесі навчання дозволяє якісно підвищити рівень підготовки водія і його надійність, що, водночас, веде до зниження ризику виникнення небезпечних ситуацій на дорозі. Підвищення надійності водія досягається за допомогою оптимізації його професійного навчання і тренування навичок, що є одним із завдань організації професійного відбору і навчання. Ключові слова: індивідуальні особливості, кандидати у водії, гендерний підхід, типи темпераменту, індивідуальний підхід.
9
Круцевич, Тетяна, Оксана Марченко, Людмила Погасій та Ольга Холодова. "Гендерна складова самооцінки фізичного розвитку школярів 11-13 років". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 86 (23 грудня 2021): 5–12. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.001.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: вивчення особливостей самооцінки фізичного розвитку школярів 11-13 років у гендерному вимірі. Матеріал і методи: для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація); психолого-діагностичні (опитувальник Є. В. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку», тест-опитувальник С. Бем «Маскулінність - фемінінність»); загальноприйняті методи математичної статистики з розрахунком середніх арифметичних величин. Результати: розглянуто особливості сприйняття свого фізичного розвитку хлопців і дівчат 11-13 років, їх гендерну ідентичність (фемінінність, маскулінність, андрогінність) та визначено вплив гендерної ідентичності школярів на рівень їх загальної самооцінки фізичного розвитку. Висновки: результати самооцінки фізичного розвитку та фізичної підготовленості школярів дали нам можливість проаналізувати взаємозумовленість загального рівня самооцінки школярів та їх індивідуальних гендерних характеристик. З’ясовано, що на загальну самооцінку в юнаків впливає більше показників, ніж у дівчат. Завищену самооцінку фізичного розвитку мають переважно хлопці – представники маскулінного та андрогінного психологічних типів.
10
Кацович, Я. Ю. "Емпіричне дослідження особливостей міжгрупової диференціації гендерних груп". Проблеми сучасної психології, № 2 (10) (2016): 58–63.
Знайти повний текст джерела
11
Гупаловська, В. "Емпіричне дослідження гендерних особливостей задоволення жінок життям". Соціогуманітарні проблеми людини, № 5 (2010): 185–200.
Знайти повний текст джерела
12
Кацович, Я. Ю. "Емпіричне дослідження особливостей міжгрупової диференціації гендерних груп". Проблеми сучасної психології, № 2 (10) (2016): 58–63.
Знайти повний текст джерела
13
Кацович, Я. Ю. "Емпіричне дослідження особливостей міжгрупової диференціації гендерних груп". Проблеми сучасної психології, № 2 (10) (2016): 58–63.
Знайти повний текст джерела
14
Кацович, Я. Ю. "Емпіричне дослідження особливостей міжгрупової диференціації гендерних груп". Проблеми сучасної психології, № 2 (10) (2016): 58–63.
Знайти повний текст джерела
15
Лівандовська, Інна. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТАНОВЛЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ У РІЗНИХ СОЦІАЛЬНИХ УМОВАХ". Психологія: реальність і перспективи, № 16 (1 липня 2021): 113–20. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i16.215.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано теоретичний і практичний підхід до проблеми становлення гендерної ідентичності в підлітковому віці крізь призму різних соціальних умов ідентифікації та результатів власного емпіричного дослідження специфіки гендерної ідентифікації. Задекларована тема актуальна в аспекті соціальних умов розвитку дітей-сиріт: емоційної, соціальної, психічної депривації. У таких несприйнятливих умовах особливого значення набуває проблема становлення соціальної та особистісної ідентичності. Специфічні особливості гендерної ідентичності і процесу її формування залишаються майже поза увагою, хоч діти, які мають статус сироти та яких виховують поза сім’єю, належать до групи ризику, оскільки в них формується переважно недиференційований тип гендерної ідентичності, що негативно позначається на подальшій соціалізації та адаптації в суспільстві. У статті емпірично досліджуємо припущення, що структура гендерної ідентичності, яка включає в себе емоційно-оцінний, поведінковий, когнітивний та особистісний компоненти, має змістовні, кількісні та якісні відмінності у груп підлітків, які проживають у різних соціальних умовах.
Недостатня вивченість та дослідженість цієї проблеми в поєднанні з високою значущістю визначає її актуальність, оскільки корекція негативних характеристик особистості можлива лише за умови комплексного психолого-педагогічного супроводу розвитку гендерної ідентичності підлітків і буде сприяти зниженню емоційної нестабільності особистості та подоланню основних блоків набуття соціально-прийнятних гендерних патернів.
16
Курило, І. О. "Статистичне дослідження гендерних особливостей соціально-економічної структури населення". Статистика України, № 4 (2005): 37–43.
Знайти повний текст джерела
17
Лозицька, Марія. "ОСОБЛИВОСТІ ГЕНДЕРНО МАРКОВАНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ МАСКУЛІННИМИ АНТРОПОМЕТРИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 105–10. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості гендерно маркованих фразеологізмів із маскулінним антропометричним компонентом. Мета роботи – розкриття специфічних рис гендерно маркованих фразеологізмів, у компонентному складі яких міститься антропометричний компонент на позначення чоловіка. Мета зумовлює виконання завдань, що націлені на дослідження основних напрямів гендерних досліджень у фразеології й аналіз особливостей маскулінних антропометризмів із загальним значенням «особа чоловічої статі» в компонентному складі гендерно маркованих фразеологізмів. Завдяки методу компонентного аналізу виокремлено фразеологічні одиниці з такими антропометричними компонентами: Kerl, Bube, Junge, Bursche, Knabe, Herr, Typ. Аналіз словникових дефініцій дав підставу визначити семантичне значення фразеологізмів із цими компонентами, а застосування методів кореляції мовних і позамовних явищ та лінгвокультурного аналізу сприяло виявленню взаємозалежності соціальної сфери носіїв мови із семантикою досліджуваних мовних елементів та їх здатністю відображати культурно зумовлені погляди німецького народу на чоловічу стать. Установлено, що компонент Bube називає зазвичай осіб чоловічої статі, але може вказувати й на жінку або взагалі втрачати семантичну гендерну ознаку. Компонент Kerl указує лише на особу чоловічої статі. Фразеологізми з Junge у своєму складі є синомінічними до фразеологічних одиниць із компонентом Kerl та характеризують чоловічу стать, можуть позначати професію чи рід занять або навіть семантизувати нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Фразеологізми з компонентом Knabe характеризують чоловіка з огляду на вік, але можуть слугувати звертанням до нього. Антропометричний компонент Herr має найбільший фразеотворчий потенціал, передає здатність тримати ситуацію під контролем, семантизує владу чи її відсутність, а також професію або рід занять. Окрім того, ФО з компонентом Herr вживаються для оцінки особи чоловічої статі. За умови негативної характеристики Herr набуває іронічного змісту з огляду на первинну семантику цього компонента (пан, повелитель). Фразеологізми з Typ позначають особу чоловічої статі або особу загалом.
18
Marchenko, Oksana Marchenko. "Вплив занять спортом на формування маскулінних рис характеру та якостей особистості в школярів різних вікових груп". Physical education, sports and health culture in modern society, № 4(44) (29 грудня 2018): 36–45. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-36-45.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. У статті розглянуто різноманітні аспекти гендерної проблематики та гендерного підходу до фізичного виховання школярів із метою вивчення взаємозумовленості формування мотивації до рухової активності та гендерних особливостей юнаків і дівчат. Методологія дослідження. У науковому експерименті взяли участь школярі 3–11 класів закладів загальної середньої освіти. Загальна кількість респондентів становила 692 особи (юнаків – 332; дівчат – 360), із яких 126 школярів (97 юнаків і 29 дівчат) займаються певним видом спорту. Використано стандартизоване тестування Сандри Бем «Маскулінність – фемінність» та методи математичної статистики. Результати досліджуваних стратифікувалися відповідно до вікових періодів фізіологічного розвитку дітей і їх біологічної статі. Результати роботи та ключові висновки. Одержано нові знання щодо впливу занять спортом на формування маскулінних якостей характеру підлітків. Виявлено, що в юнаків-спортсменів із віком посилюється прояв маскулінних рис характеру майже на 100 %, що на 50 % більше, ніж в інших юнаків. Дівчата, які займаються спортивною діяльністю, є більш маскулінними в психологічному відношенні, ніж ті, які спортом не займаються. Ознаки маскулінності на груповому рівні в них проявлені більше ніж в інших школярок на 30 %. За допомогою добору ефективних засобів і методів фізкультурно-спортивної діяльності, орієнтації на вподобані види рухової активності, у школярів закріплюються моделі поведінки та особистісні якості, що формують гендер. Отримані дані є підставою для подальших поглиблених гендерних досліджень у сфері фізичної культури й спорту, результати яких стануть теоретичною основою концепції гендерного підходу у фізичному вихованні школярів.
19
Mostovoy, Y. M., L. V. Rasputina та D. V. Didenko. "ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЄДНАННЯ СТАБІЛЬНОЇ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ ТА ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ". Вісник наукових досліджень, № 3 (12 жовтня 2018): 43–48. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9269.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження демонструють динаміку гендерних особливостей ішемічної хвороби серця протягом останніх років. У випадку поєднання з хронічним обструктивним захворюванням легень клінічний перебіг патологій може змінюватись, що потребує оцінки залежно від статі пацієнтів.
Мета дослідження – визначити клініко-функціональні особливості перебігу стабільної ішемічної хвороби серця та хронічного обструктивного захворювання легень при їх поєднанні, залежно від статі пацієнтів.
Матеріали і методи. Обстежено 98 пацієнтів із поєднанням стабільної ішемічної хвороби серця та хронічного обструктивного захворювання легень, з них 78 чоловіків та 20 жінок. Проаналізовано дані загальноклінічного обстеження, тяжкість задишки за шкалою Medical Research Council (mMRC), тест з оцінки хронічного обструктивного захворювання легень (ТОХ), ЕКГ, показники спірографії, добового моніторування ЕКГ, ехокардіографії, параметри якості життя за анкетою MOS SF 36.
Результати досліджень та їх обговорення. Гендерних відмінностей за клінічними формами ішемічної хвороби серця, ступенем ураження коронарних артерій та групами хронічного обструктивного захворювання легень не встановлено. Показники функції зовнішнього дихання не відрізнялись у чоловіків та жінок, але для жінок характерна більш виражена задишка за даними анкетування mMRC (р=0,007) та ТОХ (р=0,009). Сумарний показник фізичного статусу якості життя у жінок нижче, ніж у чоловіків – 25,8±2,8 проти 38,1±2,3 відповідно (р=0,005). Визначено тенденцію до більшої кількості шлуночкових екстрасистол у чоловіків – 428 (91; 1361) на добу, тоді як у жінок, – 247 (7; 496) на добу. В усіх пацієнтів наявні ознаки ремоделювання лівих та правих камер серця, але достовірної гендерної відмінності не встановлено.
Висновки. У жінок із поєднанням стабільної ішемічної хвороби серця та хронічного обструктивного захворювання легень спостерігаються нижчі показники якості життя, більша потреба у медичній допомозі, порівняно з чоловіками, хоча достовірної відмінності між інструментальними показниками не виявлено.
20
Бондаренко, Юлія Романівна. "Міжгендерні відносини молодших школярів". Актуальні проблеми психології в закладах освіти 9 (12 грудня 2019): 219–24. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v9i0.3743.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню гендерних особливостей івідмінностей поведінки хлопчиків та дівчат. Метою роботи є проведеннясистематизації та аналізу особливостей поведінки хлопців і дівчат уситуаціях офіційного і неофіційного міжгендерного спілкування. Завдякиспілкуванню дитина пізнає світ і себе у ньому, здобуває соціальнийдосвід, розвивається й утверджується як особистість. Найхарактернішоюособливістю спілкування є розкриття суб'єктивного світу однієї людинидля іншої. Така діяльність має надзвичайно важливе значення для дитини,яка починає відкривати для себе складний і багатоманітний світ. У статтінаведено результати соціометричного дослідження, спрямованого навивчення міжгендерного спілкування молодших школярів.
21
Мачульська, К. Я. "Експериментальне дослідження гендерних особливостей сприйняття рекламного слогану (на матеріалі англомовних веб-ресурів)". Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, № 1 (2018): 94–100.
Знайти повний текст джерела
22
Мачульська, К. Я. "Експериментальне дослідження гендерних особливостей сприйняття рекламного слогану (на матеріалі англомовних веб-ресурів)". Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, № 1 (2018): 94–100.
Знайти повний текст джерела
23
Мачульська, К. Я. "Експериментальне дослідження гендерних особливостей сприйняття рекламного слогану (на матеріалі англомовних веб-ресурів)". Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, № 1 (2018): 94–100.
Знайти повний текст джерела
24
Мачульська, К. Я. "Експериментальне дослідження гендерних особливостей сприйняття рекламного слогану (на матеріалі англомовних веб-ресурів)". Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, № 1 (2018): 94–100.
Знайти повний текст джерела
25
Bilyk, Olena. "ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМКІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ГЕНДЕРНО-ОРІЄНТОВАНОГО БЮДЖЕТУВАННЯ". Public Administration and Regional Development, № 10 (28 грудня 2020): 997–1022. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.10.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено особливості гендерного бюджетування і необхідності його застосування в системі державного управління. Висвітлені тези щодо гендерно-орієнтованого бюджетування в державному управлінні базуються на досвіді розвинених країн світу, з врахуванням проблем, пов'язаних з гендерним бюджетуванням, з метою дослідження та обґрунтування напрямів дій на момент початку процесу інтеграції гендерного державного управління. Протягом останніх 25 років міжнародне співтовариство визнало, що ґендерна рівність має важливе значення для стійкого економічного зростання та повного соціального розвитку, і закликало країни використовувати свої бюджети для сприяння розподілу ресурсів та отримання доходів за рівною гендерною ознакою. Більше 60 країн відповіли на цей заклик, впровадивши бюджети, що враховують гендерні аспекти, на національному та субнаціональному рівнях. Доведено, що саме застосування гендерно-чутливого бюджетування в системі державного управління дозволить мінімізувати соціальні ризики, які можуть деструктивно впливати на державні фінанси. В статті розкрито можливі стратегії гендерно-орієнтованого бюджетування, а також запропоновано якісний метод визначення пріоритетності впровадження тих чи інших гендерних програм, побудованого на а/в-тестуванні.
26
Іванюта, Ольга, та Олена Яницька. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Психологія: реальність і перспективи, № 16 (1 липня 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i16.213.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснена спроба теоретичного узагальнення наукових доробок актуальної проблеми розвитку цілепокладання у юнацькому віці. Висвітлено проблему поетапного формування цілепокладання : формування цілі та її досягнення у студентів. Проаналізовано значимість, зміст мотивів, структуру потреб, які визнають особливості цілепокладання. Обґрунтовано проблему : цілепокладання створює певне направлення у житті, однак, більшість студентів мають невисокі показники за критерієм «цілі в житті». У статті висвітлено функціонально-значимі компоненти, а саме: мотиви, цілі, дії; проаналізовано дослідження щодо мотивації студентів до цілепокладання, в якій переважають егоїстичні мотиви, а соціальні, пізнавальні дослідницькі - є другорядними , а також – дослідження гендерних особливостей цілепокладання у студентської молоді.
У статті акцентовано увагу на тому, що механізм цілепокладання не обмежується лише мотивами. Він включає сферу потреб, на основі яких і виникають цілі. Описано структуру потреб: їх стан в даний момент, бажаний стан, переживання відмінності між ними та намагання досягти бажаного. Таким чином, ціль зберігає всі компоненти потреби. Доведено, що дослідження ціле покладання - це аналіз мети в потребувально-мотиваційній сфері.
На основі аналізу першоджерел показано, що цілі разом з мотивами надають діяльності особистісний характер, тому важливим є складання плану реалізації цілі в процесі діяльності. Проаналізовано роль здібностей у цілепокладанні. Зазначається, що саме здібності ( у першу чергу до навчання та праці) сприяють успішному виконанню запланованої діяльності. На основі здійсненого аналізу досліджень обґрунтовано положення про те, що цілепокладання – це не лише діяльність, але й – здібності, які можна розвинути за певних умов (Попов, Дмитрієва). Здійснений аналіз психолого-педагогічних аспектів дослідження цілепокладання може бути основою добору методик вивчення цілепокладання у здобувачів вищої освіти.
27
Pironkova, O. F. "Мікросоціальні детермінанти формування вербально-поведінкових соціальних практик взаємодії з психічно хворими". Grani 18, № 1 (14 січня 2014): 76–81. http://dx.doi.org/10.15421/1715014.
Повний текст джерелаАнотація:
Cтигматизація психічно хворих охоплює всі сфери суспільного життя, починаючи з політики приватних та державних організацій, що укріплює стереотип психічної стигми в усіх соціальних групах. В сукупності це призводить до подальшої прогредієнтної соціальної ізоляції та дезадаптації психічно хворих. У цьому контексті все більшого значення набуває вивчення особливостей вербальноповедінкових практик взаємодії з психічно хворими окремих соціальних груп із метою розуміння їх наповнення, визначення першопричин та прогнозування наслідків, як факторів стигматизації та чинників, що заважають соціалізації психічно хворих. Метою дослідження стало дослідити особливості мікросоціальних детермінант формування вербальноповедінкових соціальних практик взаємодії з психічно хворими. Для виконання поставленої мети застосовувалися такі методи дослідження: аналіз, синтез, соціологічне опитування (інтерв’ювання, анкетування); контентаналіз. У роботі розглянуто мікросоціальні детермінанти формування вербальноповедінкових соціальних практик взаємодії з психічно хворими. Особливу увагу приділено особливостям вікових, гендерних та соціальностатусних детермінант формування вербальноповедінкових соціальних практик взаємодії з психічно хворими. Встановлено, що уявлення щодо психічно хворих, сформовані у юнацькому віці, відрізнялися довготривалістю за рахунок своєї інтелектуалізаці і, на рівні із уявленнями, сформованими у дитинстві, обумовлювали практики взаємодії з психічно хворими на все подальше життя. Для респондентів із вищою освітою та високим соціальним статусом були характерні більш гуманістичні та толерантні практики взаємодії з психічно хворими на тлі можливості прихованонегативістичного ставлення до психічно хворих, яке знаходило своє відображення у соціальних практиках в обхід декларованій позиції.
28
Воротняк, Л. І. "СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ГЕНДЕРНОЇ СПЕЦИФІКИ АНГЛОМОВНОГО МЕРЕЖЕВОГО СПІЛКУВАННЯ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 26–30. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті виявлено та проаналізовано гендерні особливості англомовної Інтернет-комунікації, стилістичні засоби реалізації гендерної специфіки англомовного спілкуванні у віртуальному просторі. Встановлено, що комунікація у віртуальному просторі має гендерну маркованість, яка виражається в приналежності до категорій фемінності та маскулінності. Особливі риси чоловічої та жіночої Інтернет-комунікації проявляються на лексичному, фонетичному, стилістичному та синтаксичному рівнях. З’ясовано, що в сучасному мовознавстві існують різні підходи до проблеми гендера: підхід домінування, підхід культурних розбіжностей, підхід дефіциту, а також динамічний підхід. Проаналізовано два основні поняття – стать (sex) і гендер (gender), що функціонують у рамках гендерних лінгвістичних досліджень. Встановлено, що у лінгвістиці гендер розглядається як когнітивний феномен, що проявляється як у кліше, так і в особливостях мовленнєвої поведінки комунікантів. Визначено, що користувачі різної статі вибирають різноманітні вербальні та невербальні комунікативні стратегії у своїй комунікативній поведінці. Схарактеризовано популярні жіночі та чоловічі способи увиразнення висловлювання. За результатами дослідження виявлено, що до більш жіночих стилістичних засобів належить гіпербола, експресивно-оцінні слова, евфемізми, ономатопея, еліптичні конструкції, ідіоми. Характерними стилістичними засобами чоловічої вербальної поведінки є прикметники найвищого ступеня порівняння, ідіоми, ненормативна лексика. З’ясовано, що гендерні особливості використання стилістично забарвленої лексики в мережевому спілкуванні відображають більшу чутливість жінок, порівняно з чоловіками, до комунікативних норм суспільства, прагнення жінок створити дружню атмосферу спілкування й бажання чоловіків справити враження на співрозмовника своєю ерудицією.
29
Присяжнюк, Олена Віталіївна, Олена Миколаївна Близнюкова та Ірина Ярославівна Мельничук. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ІКТ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ КІБЕРБУЛІНГУ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ". Information Technologies and Learning Tools 83, № 3 (25 червня 2021): 339–52. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v83i3.4426.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано можливості та специфіку використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для дослідження феномену кібербулінгу як актуальної проблеми молоді на сучасному етапі розвитку суспільства. Виявлено особливості, яким мають відповідати інструменти ІКТ для забезпечення ефективності психологічних онлайн досліджень, а саме: безкоштовні та зручні платформи; потужні обчислювальні сервіси для обробки та візуалізації статистичного матеріалу; комунікаційні сервіси для організації взаємодії з користувачами. Висвітлено доцільність активної співпраці спеціалістів з комп’ютерних наук та психологів щодо впровадження онлайн інструментів ІКТ з метою профілактики та протидії кібербулінгу. Описано інформаційну модель і контентне наповнення віртуального майданчика дослідження та профілактики кібербулінгу серед студентської молоді у вигляді веб-сайту, реалізованого на базі Гугл-платформи та розміщеного у вільному доступі. Розроблений сайт містить авторську анкету, адресний матеріал для потенційних учасників кібербулінгу, чат-бот для організації взаємодії з ними. Представлено ментальну схему анкетування, на основі якої за допомогою Гугл-форми створено опитувальник для діагностики проявів кібербулінгу серед студентів. Визначено його найпоширеніші причини та соціальні мережі для потенційних проявів. Представлено найбільш розповсюджені види кібербулінгу серед молоді, здійснено порівняльний аналіз гендерних особливостей їх прояву. Обґрунтовано доцільність зберігання отриманого статистичного матеріалу в Гугл-таблицях, оскільки це надає потужніші можливості його подальшої обробки із застосуванням методів аналізу даних та візуалізації у порівнянні з Гугл-формами. Встановлено, що імплементований у віртуальний майданчик чат-бот є ефективним та зручним інструментом реагування на кризові ситуації у форматі дистанційної психологічної допомоги студентам, який відповідає сучасним реаліям. Апробація розробленого віртуального майданчика в освітній діяльності вищого навчального закладу засвідчує актуальність та ефективність запропонованих онлайн інструментів для дослідження, профілактики та протидії кібербулінгу.
30
Nykonenko, Liudmila V. "Патерналістичні настановлення в структурі політико-правової свідомості студентів". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 43(46) (15 липня 2019): 47–53. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi43(46).23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати дослідження соціально-психологічних особливостей патерналістичних настановлень студентів. Завданнями дослідження були аналіз зв’язків патерналістичних настановлень у структурі політико-правової свідомості та ідентифікація ролі соціально-психологічних характеристик вибіркової сукупності для їх становлення. Для побудови моделі дослідження за основу було взято динамічно-функціональний підхід – трактування політико-правової свідомості як саморегульованої системи політико-правових настановлень, уявлень і ставлення особистості до політико-правової дійсності. До проявів патерналістичних настановлень віднесено містифікацію владних персон; готовність підпорядковуватися владним суб’єктам; соціальну пасивність, уникання політичної активності; бажання опіки з боку представників влади; відмову від прагнення посісти домінуючу або рівноправну позицію в політико-правовій комунікації. Дослідження проводилося на основі кластерної вибірки, яку склали 256 студентів 12 закладів вищої освіти м. Києва. Як емпіричний метод було обрано опитування з використанням стандартизованих методик. Аналіз даних здійснювався за допомогою кореляційного аналізу (коефіцієнт Спірмена); критерію U-Манна–Вітні для двох незалежних вибірок; критерію Краскела–Уолліса для К-незалежних вибірок. Завдяки кореляційному аналізу виявлено множинні зв’язки: “Містифікація влади” – “Бажання опіки” (ρ=0,43; р≤0,001); “Ставлення до політиків” – “Настановлення на політичну активність”; “Ставлення до політиків” – “Схвалення авторитаризму” (ρ=0,33; р≤0,001). Доведено значущість освітнього середовища закладу вищої освіти, батьківсько-дитячих проекцій і гендерних особливостей для становлення патерналістичних настановлень студентів. Застосування критерію Краскела-Уолліса для К-незалежних вибірок дало змогу з’ясувати, що в процесі професійного навчання молодь усе меншою мірою схвалює авторитарні методи керівництва (р<0,05). Статево-рольові психологічні особливості студентів виявилися значущими для індикаторів “Бажання опіки” (р<0,01) і “Схвалення авторитаризму” (р<0,01), а місце проживання (з батьками, окремо тощо) – для настановлень на містифікацію влади (р<0,05) і бажання опіки від владних персон (р<0,05). Щоб визначити тенденції, притаманні іншим молодіжним спільнотам, визнано доцільним провести аналогічні дослідження цих категорій, що дасть змогу більш ефективно прогнозувати процеси політико-правової соціалізації, коригувати освітні програми, спрямовані на підвищення політико-правової компетентності молоді. Оригінальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення динамічних змін політико-правової свідомості молоді в постреволюційний період.
31
Свідер, І. А. "РОЛЬ ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНОГО КОНТЕКСТУ В ПРОЦЕСІ ПЕРЕКЛАДУ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 111–16. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті передбачає висвітлення ролі екстралінгвістичного контексту в процесі перекладу. Реалізація мети передбачає розгляд перекладацької діяльності як взаємодії мовних та екстралінгвістичних чинників, які уможливлюють ототожнення змісту повідомлення різними мовами, незважаючи на відсутність повного розуміння прагматичного рівня художнього тексту перекладачем. Для аналізу екстралінгвістичного контексту в процесі перекладу автором був застосований функціональний метод, що передбачає дослідження мови у дії. Прагматичний аналіз проводився для виявлення комунікативно-прагматичного ефекту текстів перекладу на реципієнта, передання емоцій у процесі перекладу, культурних та ментальних відмінностей учасників комунікації. Когнітивно-ономасіологічний аналіз використовувався у дослідженні когнітивно-гендерних факторів, а саме: когнітивних здатностей самого перекладача, взаємовпливу перекладача та читача, особливостей перекладу акту комунікації. Здійснений огляд літературних джерел підтвердив широке трактування науковцями понять «екстралінгвістичний контекст» та «екстралінгвістичні фактори» у процесі перекладу. В науковій літературі дослідники екстралінгвістичних факторів не тільки описують їх вплив на загальний розвиток мови та її функціонування у соціумі, а й вирізняють їх комунікативну значущість (як у випадку із ситуацією мовчання чи невербальним переданням емоцій), описують їх вплив на здійснення акту успішного перекладу в ситуативному та лінгвокульторологічному контексті спілкування. Ми дійшли висновку про неоднозначність та багатокомпонентність структури екстралігвістичного контексту в сучасній перекладознавчій науці та її важливу роль у процесі відтворення прагматичного потенціалу оригінального тексту. Щоб надати адекватний переклад, необхідно враховувати екстралінгвістичний контекст оригінального тексту, який включає низку відмінностей, серед яких відмінність картин світу автора оригіналу, читача друготвору та перекладача; різниця у їх фонових знаннях; розбіжності в лінгвоетнічних та комунікативних компетенціях; культурні та ментальні відмінності комунікантів, їх гендерна приналежність, емоційний стан, рівень культури та система цінностей. Ми визначили також суб’єктивні та об’єктивні позамовні фактори, які розширюють та уточнюють поняття екстралінгвістичного контексту.
32
Бочелюк, Віталій, та Яна Віхляєва. "Особливості зв’язку проявів опановуючої поведінки з показниками психологічного благополуччя у студентському віці". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T3 (2020): 106–16. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-106-116.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження опановуючої поведінки осіб з різним рівнем психологічного благополуччя обумовлюється як теоретичною значущістю (недостатнє з’ясування проблеми у психологічній науці), так і практичною: основа для створення програм формування стресостійкості особистості. У статті проаналізовано поняття «психологічне благополуччя» та «опановуюча поведінка», виокремлено структурні компоненти та види цих психічних феноменів. Встановлено, що структурними компонентами копінг-ресурсів особистості є інтелектуальні ресурси, соціальна підтримка, емпатія, афіліація, низький нейротизм. Емпіричне дослідження було сплановано у контексті перевірки гіпотези про зв'язок показників захисно-опановуючої поведінки та параметрів психологічного благополуччя у студентському віці. В якості діагностичних засобів було використано методику Лазаруса (дослідження копінг-стратегій) та шкалу психологічного благополуччя К. Ріфф (адаптація Т. Д. Шевеленкової та П. П. Фесенко). Обробка статистичних даних здійснювалася за допомогою комп’ютерної програми SPSS. З’ясовано, що у досліджуваній вибірці домінують середні показники психологічного благополуччя та його компонентів. Також переважання середніх рівнів фіксується у проявах різних видів опановуючої поведінки: конфронтації, дистанціюванні, прийнятті відповідальності, втечі, плануванні вирішення проблеми, позитивній переоцінці. Виявлено домінування низького рівня у проявах самоконтролю та високого рівня у пошуку соціальної підтримки. Зроблено висновок про обернений кореляційний зв'язок психологічного благополуччя з такими видами опановуючої поведінки як дистанціювання, пошук соціальної підтримки, втеча. Зафіксовано пряму кореляцію психологічного благополуччя з рівнем розвитку самоконтролю студентів. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у розширенні вікового діапазону дослідження та з’ясуванні гендерних особливостей опановуючої поведінки і психологічного благополуччя особистості. Ключові слова: психологічне благополуччя, опановуюча поведінка, конфронтація, дистанціювання, самоконтроль, пошук соціальної підтримки, прийняття відповідальності, планування вирішення проблеми, позитивна переоцінка.
33
Голубнича, Л. О. "ПРОСВІТНИЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ХАРКІВСЬКОГО ТОВАРИСТВА ВЗАЄМОДОПОМОГИ ТРУДЯЩИХ ЖІНОК". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 58–67. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються просвітницька діяльність громадського об’єднання, яке виникло в Харкові на початку ХХ століття на тлі гендерних проблем. Актуальність дослідження зазначеної проблеми обумовлюється тим, що в сучасному Українському суспільстві активно відбувається процес формування громадянського суспільства, отже, вивчення цього процесу з історичного погляду є соціально необхідним, а дослідження просвітницької та педагогічної діяльності таких об’єднань буде сприяти розвитку як історії педагогіки, так і педагогічної науки. Метою наукової рефлексії є дослідження просвітницько-педагогічної діяльності Харківського товариства взаємодопомоги трудящих жінок. Завдання статті полягають 1) у виявленні конкретних справ зазначеного громадського об’єднання, що мали просвітницький характер; 2) у з’ясуванні їхнього педагогічного наповнення. Методами наукового вивчення, що було застосовано у даній статті, стали теоретичні когнітивно-узагальнюючі методи, а саме: аналіз та синтез архівних матеріалів наукової літератури. Результатом дослідження стало 1) виявлення таких конкретних справ просвітницького характеру: організація численних курсів, дитячого садку «Осередок», початкової школи, змішаної гімназії, бібліотеки, літературно-художнього гуртку, курсів дошкільного виховання, Вищих жіночих курсів; 2) досліджуване громадське об’єднання бачило організовані ним освітні заходи заклади доступними для дітей (з урахуванням їхніх індивідуальних потреб та особливостей), заснованими на партнерській взаємодії з учнями та тісній співпраці з батьками; прагнуло підняти розумовий рівень жінки, розвинути її кругозір та її становлення як повноправного члена суспільства, а також пом’якшити грубощі хлопців і надати молоді можливості для взаємного ознайомлення в обстановці повсякденної праці; основною метою став розвиток самостійності, самосвідомості, творчості та солідарності.
34
Вдовиченко, Оксана. "ПОРІВНЯННЯ СХИЛЬНОСТІ ДО РИЗИКУ В ПІДЛІТКОВОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ". Психологія: реальність і перспективи, № 16 (1 липня 2021): 47–55. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i16.206.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі наведено результати теоретико-емпіричного дослідження певних відмінностей показників ризику між підлітками та юнаками. Відзначено, що саме у підлітковому й юнацькому віці загострюється проблема пошуку сенсу життя, зростає невпевненість в собі, виникають інтимні, особистісні та міжособистісні непорозуміння і все це впливає на більш виражені ризиковані дій у визначених вікових груп. Ризик розглядається нами як специфічні емоційно-вольові дії, що активують різні психічні функції, які спрямовані на подолання невизначеної і небезпечної ситуації. В емпіричному дослідженні було використано такі психодіагностичні інструменти: тест «Суб’єктивна оцінка ситуацій як небезпечних і невизначених» (Вдовіченко, 2018), «Опитувальник схильність до ризику в різних сферах діяльності» (Вдовіченко, 2007), методика «Самооцінка схильності до екстремально-ризикованої поведінки» (Zuckerman, 2005), методика «Особистісні фактори прийняття рішення» (ОФР-25) (Корнілова, 1994), опитувальник якісних показників схильності до ризику (Саннікова, & Бикова, 2008). Вибірку дослідження склали 897 досліджуваних підліткового та юнацького віку 14-19 років (підлітки – 432 школяра, юнаки – 465 студентів). Відзначено певні специфічні відмінності за показниками, що характеризують вираженість ризику. Так, у підлітків високі показники пошуку нових вражень, репрезентуються у прагненні змінювати себе, свій зовнішній вигляд, здійснювати необмірковані безшабашні, зокрема, й асоціальні вчинки, також вони схильні до девіантної поведінки, демонстративних форм поведінки, високий ризик формування адикцій, ніж у юнаків. Прагнення до труднощів, що характеризується високою імпульсивністю, агресивними проявами у поведінці, нехтуванням деталей у виконанні складної роботи, недостатньою довільністю у діяльності загалом, властиве також підліткам більшою мірою, ніж особам юнацького віку. Також юнаки у ситуаціях ризику є більш розсудливими, раціональними у виборі стратегій при їх вирішенні, усвідомлюють свої вчинки. Отримані результати виступають підґрунтям для продовження дослідження цінностей та мотивів у підлітків та юнаків з певним рівнем вираженості ризику, а також його особливостей з урахуванням їх гендерних розрізнень.
35
Михайлова, Е. А., Г. В. Кукуруза, Л. Ф. Шестопалова, В. С. Підкоритов, Є. В. Кришталь, Т. М. Матковська, Д. А. Мітельов та Л. Д. Нікітіна. "КЛІНІКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ З РІЗНИМИ ФОРМАМИ ОЖИРІННЯ". Problems of Endocrine Pathology 76, № 2 (10 червня 2021): 56–63. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2021.2.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження було визначення особливостей формування та чинників ризику порушень психічного розвитку у дітей з різними формами ожиріння. У дослідженні брали участь 304 дитини віком 7–18 років, хворих на ожиріння, які в залежності від форми, ступеня, типу ожиріння та наявності інсулінорезистентності (IP) були розподілені на 4 групи. Переважало нейро-ендокринне ожиріння І–ІІІ ступеню з андроїдним типом і наявністю ІР (41,12%) та екзогенно-конституційне без ІР (34,87%). Найрідше діагностувалось екзогенно-конституційне ожиріння з ІР (3,95%). Оцінкапсихопатологічних порушень з визначенням їх характеру та частоти в залежності від клінічної форми ожиріння дозволила встановити переважання емоційних порушень у дітей з нейроендокринним ожирінням, незалежно від рівня інсулінорезистентності. У дітей з різними клінічними формами ожиріння домінували астенічні розлади (75,5%), які коливались в діапазоні від доклінічних проявів до виражених астенічних станів, що створювали підґрунтя для порушення їх соціальнопсихологічної адаптації та функціонування. У пацієнтів з екзогенно-конституційним ожирінням,обтяженим інсулінорезистентністю переважали депресивні (41,6 %), а без наявності ознак інсулінорезистентності — психовегетативні (33,0 %) порушення. Депресивні та тривожні розлади домінували в структурі порушень емоційної сфери, при цьому така симптоматика була більш вираженою у хворих на ожиріння, поєднане з інсулінорезистентністю. Наведена змістовна характеристика складного симптомокомплексу клініко-психологічних особливостей дітей з ожирінням та показана наявність певних гендерних відмінностей. Виділено комплекс психосоціальних чинників,який здійснює патогенний вплив на психічний розвиток дитини з ожирінням. Діти з ожирінням розвиваються в особливій соціальній ситуації розвитку, яка характеризується складними явищами стигматизації і самостигматизації: наявністю очевидних зовнішніх ознак захворювання, що відрізняє їх від однолітків, викривленням образу власного тіла та станами психоемоційного напруження, різними, в тому числі, деструктивними формами реагування оточуючих на дитину.
36
Зимогляд, Микола, та Світлана Марченко. "Гендерні особливості розвитку швидкості на спортивно-оздоровчому етапі підготовки в кіокушинкай карате". Journal of Learning Theory and Methodology 2, № 2 (30 червня 2021): 82–90. http://dx.doi.org/10.17309/jltm.2021.2.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – визначити особливості прояву гендерних відмінностей у швидкісній підготовленості школярів молодших класів, які займаються в секції карате на спортивно-оздоровчому етапі. Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь дівчатка 7 років (n=10), 8 років (n=10), 9 років (n=15), 10 років (n=15); хлопчики 7 років (n=10), 8 років (n=10), 9 років (n=15), 10 років (n=15). Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. Результати. За результатами тестування спостерігаються статистично достовірні гендерні розбіжності за показниками тестів: біг 30м з високого старту – 9 (p=0,001), 10 (p=0,013) років; стрибок у довжину з місця – 7 (p=0,005), 8 (p=0,004), 9 (p=0,001), 10 (p=0,015) років; човниковий біг 4х9 – 8 (p=0,009), 9 (p=0,006), 10 (p=0,011) років; стрибки зі скакалкою – 10 (p=0,049) років; індексу швидкості – 9 (p=0,001) років; індекс швидкісної сили – 7 (p=0,001), 9 (p=0,0001), 10 (p=0,03) років. Висновки. Встановлено, що відмінності існують, але в кожній віковій групі вони різні. В 7 років діти мало відрізняються за гендерними ознаками, але з віком збільшується кількість структурних елементів швидкісної підготовленості за якими показники дівчат і хлопців статистично різні.
37
Круцевич, Тетяна, та Оксана Марченко. "Сучасний стан фізичного виховання учнівської молоді. Гендерний аспект". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (4 травня 2022): 30–36. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.30-36.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Проблема впровадження гендерного підходу в систему сучасної освіти, зокрема у фізичному вихованні школярів, недостатньо розроблена. Нині у суспільстві існують статево-рольовий та гендерний підходи в освіті, які вважаються традиційними стратегіями соціалізації статі. У представленій статті розглянуто аспекти гендерної проблематики сучасного фізичного виховання учнівської молоді. Мета. Розглянути проблемне поле наукових досліджень крізь призму гендеру в умовах реформування системи фізичного виховання школярів. Методи. Аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати. На основі проведених власних наукових досліджень, аналізу науково-методичної літератури, документальних матеріалів було обґрунтовано та запропоновано до практичного використання кардинально новий, прогресивний підхід у фізичному вихованні учнівської молоді, який має враховувати гендерні індивідуальні особливості школярів під час формування мотивації до занять руховою активністю, а статевий диморфізм – у змістовій частині фізичного виховання: при дозуванні фізичних навантажень, рухового режиму, інтенсивності, обсягу фізичних вправ тощо. У процесі фізичного виховання учнівської молоді через впровадження системи фізичних вправ, які будуть враховувати індивідуальні гендерні особливості хлопців і дівчат, можна впливати на формування рис характеру мужності та жіночності як соціальних моделей поведінки.
Ключові слова: учнівська молодь, хлопці, дівчата, фізична культура, фізичне виховання, гендерний підхід, стать, гендер.
38
Krutsevych, Tetiana, Oksana Marchenko та Vitalii Melnik. "Історичні засади формування гендерного підходу у фізичному вихованні". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(48) (30 грудня 2019): 19–31. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-19-31.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. У представленій роботі викладено основні теоретичні аспекти та історичні передумови виникнення гендерного підходу у фізичному вихованні. Розглянуто та охарактеризовано співвідношення біологічних та соціальних характеристик особистості крізь призму категорії «гендер». Основою особливістю даного дослідження є міждисциплінарний, крос-секторальний підхід щодо гендерної проблематики, який охоплює відповідні філософські, психолого-педагогічні, соціологічні, правові та інші аспекти до його розуміння. Наголошено на синкретичному поєднанні відомостей теорії і практики фізичної культури, педагогіки, психології в контексті організації навчання та виховання школярів в процесі їхньої гендерної соціалізації. Мета. Вивчення історичних засад у формуванні гендерного підходу у структурі розвитку фізичної культури і спорту. Методи дослідження. Були використані теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати дослідження. Обґрунтовано актуальність обраної теми, проаналізовано та узагальнено дані вітчизняних і зарубіжних авторів щодо історичних передумов диференційованого фізичного виховання молоді. Систематизуючи сутнісно-змістовну характеристику категорії «гендер» у контексті психолого-педагогічних досліджень, констатуємо його різне тлумачення дослідниками, розглянуто історичний аспект виникнення ґендерного підходу в педагогічній науці, охарактеризовано особливості розвитку ґендерних досліджень в Україні. З’ясовано, що факторами впливу на пріоритети використання гендерного підходу у фізичному вихованні є дискусійні питання переважання двох парадигм: соціокультурної і соціо-біологічної, що переконливо доводить про необхідність залучення нових знань у галузі фізичної культури і спорту з визначенням пріоритетних напрямків спрямованого впливу гендерного підходу на формування цінностей індивідуальної фізичної культури школярів. Висновки. Історичний аспект формування гендерного підходу у сфері фізичної культури і спорту має певні відмінності та особливості, що робить його окремим напрямком гендерного пізнання, згідно з яким усі педагогічні та соціокультурні аспекти у фізичному вихованні молоді можуть мати гендерний вимір. Використання гендерного підходу в теорії і методиці фізичного виховання надає широкі можливості для конструктивної взаємодії змісту гендерних досліджень з наявними методиками навчання та концепціями у сфері фізичного виховання школярів.
39
Оніщенко, Наталія, та Сергій Сунєгін. "ГЕНДЕРНІ ВІДНОСИНИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (7 квітня 2021): 132–39. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.027.
Повний текст джерелаАнотація:
стаття присвячена дослідженню особливостей трансформації гендерних відносин як чиннику розвитку громадянського суспільства. Наголошується, що сприйняття розвитку гендерних відносин у сучасних демократичних реаліях не повинно обмежуватися лише правовим контекстом. Робиться висновок, що громадянське суспільство поряд з державою повинно гарантувати середовище, де права людини, а отже і гендерні відносини, розглядаються у контексті цілісності організаційно-нормативних гарантій їх забезпечення та захисту.
40
O.M., Kikinezhdi, and Chip R.S. "PSYCHOLOGICAL FEATURES OF MODERN ADOLESCENTS GENDER IDENTITY FORMATION." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 1 (April 15, 2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-1-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The aim of the article is to highlight the results of theoretical analysis and empirical study of the peculiarities of gender perceptions, identification of gender characteristics in the structure of the Self-image of adolescent girls and boys. The state of development of the researched problem is clarified, the content of the basic concepts is revealed.Methods. The theoretical methods are used such as analysis, comparison, generalization, systematization of scientific statements and facts; empirical such as observation, conversation, testing for in-depth and holistic study of the psychological features of the adolescents gender identity formation; a psychological and pedagogical experiment in the form of ascertaining is conducted. To study gender characteristics in the structure of the Self-image of two sexual samples, the method “Who am I?” devised by M. Kun -T. McPartland has been used.Results. The results of the empirical study showed that most of adolescents of both sexes focus on universal values, social roles, moral qualities, communicative the Self, active the Self and personal the Self, which is the evidence of their being in a qualitatively different social development situation, restructuring interpersonal relationships with peers and adults within a leading activity and rethinking oneself in a new adult role. Only a third of the respondents pointed out the peculiarities of appearance as an element of physical the Self-image. Gender differences in the critical self-assessment and identification "We" are detected.Conclusions. Gender differences in the perceptions of adolescents about their own the Self-image are revealed. It is studied that girls have higher rates than boys in such categories as: identification with humanity, personal identification, social roles, age identification, appearance, moral qualities, personal negative qualities, feminine qualities, communicative the Self, perspective the Self, active the Self. The sample of boys is dominated by gender identification, personal the Self, personal positive qualities, masculine qualities, national and civic identification.Key words: gender perceptions, gender identification, gender-role of the Self-image, adolescence, traditional and egalitarian values, psychological support. Метою статті є висвітлення результатів теоретичного аналізу та емпіричного дослідження особливостей ґендерних уявлень, виявлення гендерних характеристик у структурі образу Я дівчат та хлопців старшого підліткового віку. З’ясовано стан розробленості досліджуваної проблеми, розкрито зміст основних понять. Використано теоретичні методи: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація наукових поло-жень та фактів;емпіричні – спостереження, бесіда, тестування для поглибленого та цілісного вивчення психологічних особливостей становлення ґендерної ідентичності старших підлітків; проведено психолого-педагогічний експеримент у формі констатувального. Для дослідження ґендерних характеристик у структурі образу Я двох статевих вибірок використано методику «Хто Я?» (М. Кун –Т. Макпартленд).Результати емпіричного дослідження показали, що більшість старших підлітків обох статей орієнтується на загальнолюдські цінності, соціальні ролі, моральні якості, комунікативне Я, діяльнісне Я та персональне Я, що є свідченням їхнього перебування у якісно іншій соціальній ситуації розвитку, перебудови міжособистісних стосунків з однолітками та дорослими у межах провідного виду діяль-ності та переосмислення себе у новій дорослій ролі. На особливості зовнішнього вигляду як елементу фізичного образу Я вказала лише третина досліджуваних. Виявлено статеві відмінності у критичному самоставленні та ідентифікаційному «Ми». Висновки. Виявлено ґендерні відмінності в уявленнях старших підлітків про власний образ Я. Досліджено, що у дівчат порівняно з хлопцями вищі показники щодо таких категорій, як-от: ідентифікація з людством, особистісна ідентифікація, соціальні ролі, вікова ідентифікація, особливості зовнішнього вигляду, моральні якості, особистісні негативні якості, фемінні якості, комунікативне Я, перспективне Я, діяльнісне Я. У вибірці хлопців переважає статева ідентифікація, персональне Я, особистісні позитивні якості, маскулінні якості, національно-громадянська ідентифікація. Ключові слова: ґендерні уявлення, ґендерна ідентифікація, статеворольовий образ Я, старший підлітковий вік, традиційні та еґалітарні цінності, психологічний супровід.
41
СУКАЛЕНКО, Тетяна. "ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В МОВІ СУЧАСНИХ ЗМІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 174–83. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті уточнено зміст понять «гендер», «гендерний стереотип», наголошено, що гендерні стереотипи впливають на сприймання, запам’ятовування й інтерпретацію людиною інформації відповідно до сформованих у її свідомості уявлень про маскулінне та фемінне. Здійснено огляд праць українських та зарубіжних науковців з проблем вивчення гендерних стереотипів, визначено актуальні аспекти досліджень. У роботі гендерний стереотип витлумачено як узагальнене в культурі уявлення про приписувані жінкам або чоловікам риси зовнішності, характеру, статусно-рольові ознаки тощо. Розглянуто різні підходи дослідників до класифікації гендерних стереотипів у мові ЗМІ. Визначено мовні засоби вираження гендерних стереотипів у мові українських ЗМІ. Зосереджено увагу на описі зовнішніх та професійних характеристик осіб жіночої та чоловічої статі, гендерних ролей чоловіків і жінок. Наголошено, що поданий у медійному дискурсі опис зовнішності осіб чоловічої та жіночої статі відображає не лише світогляд автора, а й соціокультурні стереотипні уявлення про їхні зовнішні дані та моральні якості, особливості поведінки тощо. У текстах ЗМІ зовнішність жінок описують докладніше, ніж чоловіків. Краса жінки полягає в її природності, доглянутості, впевненості у собі. Із зовнішністю пов’язана риса сексуальної привабливості жінки. У сучасних медіа акцентовано увагу на тому, що в суспільстві зберігається стереотипне уявлення про жінку-матір та дружину, яка насамперед виховує дітей, займається побутом. Сучасні соціальні та політичні події зумовили з’яву нових гендерних ролей, зокрема жінки-воїна, жінки-військовослужбовця. У мові ЗМІ також відображено професійні характеристики жінки. Відповідно до стереотипних уявлень керівні посади посідають чоловіки. Жінка-керівник вважається винятком. Усі динамічні процеси всередині гендерного концептуального простору відбуваються внаслідок трансформацій та нового перерозподілу гендерних ролей між чоловіками й жінками. Медійний дискурс дає широкі можливості для подальшого вивчення гендерних стереотипів на тлі світових процесів гендерного розвитку, це й може слугувати предметом нових наукових студій.
42
Безушко, С. В. "ҐЕНДЕРНИЙ ШДХІД, ЯК НАУКОВА ПЕРСПЕКТИВА В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ КОМПЕТЕНТНОГО ВЧИТЕЛЯ". Educational Dimension 30 (19 травня 2022): 249–53. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4843.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено розвиток основних концепцій та ідей гендерної теорії. Обґрунтовано перспективу гендерної освіти, яка забезпечує формування професійної компетентності майбутнього фахівця. Проаналізовано запровадження гендерної технології у підготовці майбутніх фахівців освітянської сфери. Виявлено, що компетентність педагога з урахуваннями гендерної складової реалізується за таких умов: опанування апаратом знаннєвого компоненту, що формує у фахівця педагогічну культуру, завдяки якій він набуває знання гендерних особливостей у педагогічній діяльності, формування інтелектуально-аналітичного розвитку; реалізація навчально-виховної роботи з урахуванням гендерного аспекту.
43
Mudrenko, I. "GENDER CHARACTERISTICS OF DEPRESSIVE SYMPTOMS OF DEMENTIA IN PATIENTS WITH SUICIDAL BEHAVIOR." Inter Collegas 5, no. 4 (December 27, 2018): 182–87. http://dx.doi.org/10.35339/ic.5.4.182-187.
Повний текст джерелаАнотація:
GENDER CHARACTERISTICS OF DEPRESSIVE SYMPTOMS OF DEMENTIA IN PATIENTS WITH SUICIDAL BEHAVIORMudrenko I.H.Dementia is in most cases comorbid, which greatly reduces the quality of patients’ life and increases the risk of suicidal manifestations.The aim of the study is to determine gender characteristics of depressive symptoms in patients with various clinical types of dementia with high suicide risk.The object and methods of research. Thestudy involved examination of 105 patients with dementia of different types (due to Alzheimer's disease, vascularandmixedone) with high suicide risk using the HamiltonDeppression Rating Scale (HDRS).Results of theresearch. Statistical analysisshowedthat a high degree of depression is a markerof suicidal risk in men with a vascular type of dementia, and in women with a mixed type of dementia. Verbalization (statement of suicidal intentions, thoughts) and the behavioral component of suicidal behavior (attempts) with a pronounced torpidity of mental processes are typical for men with Alzheimer's disease and vascular dementia and for women with a mixed type of dementia. In women, affective oscillations during the day increased SR in Alzheimer's disease, and frequent wakening at night in mixed dementia. Physical limitations and inability to perform work, the problems with sexual vigor can be considered a psychogenic factor of high SR in men with vascular impairment.Key words:dementia in Alzheimer’s disease, vascular dementia, mixed dementia, gender differences, depressive symptoms, predictors of suicidal behavior. РезюмеГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕПРЕСИВНОЇ СИМПТОМАТИКИ В СТРУКТУРІ ДЕМЕНЦІЙ У ОСІБ З СУЇЦИДАЛЬНОЮ ПОВЕДІНКОЮМудренко І.Г.Деменція у більшості випадків коморбідна з депресією, що значно знижує якість життя хворих та підвищує ризик суїцидальних проявів у даної категорії хворих.Метою нашого дослідження є визначення гендерних особливостей депресивної симптоматики у хворих з різними клінічними варіантами деменції з високим ризиком суїциду. Об’єкт та методи дослідження. Всього обстежено 105 пацієнтів з деменціями різних типів (внаслідок хвороби Альцгеймера, судинною, змішаною) з високим суїцидальним ризиком за допомогою шкали Гамільтона для оцінки депресії (HDRS).На підставі статистичного аналізу встановлено, що високий ступінь депресії є маркером суїцидального ризику у чоловіків з судинним типом деменціїі, а у жінок зі змішаним типом дементного процесу. Вербалізація (висловлювання суїцидальних намірів, думок) та поведінковий компонент суїцидальної поведінки (спроби) на фоні вираженої торпідності психічних процесів притаманні для чоловіків з хворобою Альцгеймера та судинною деменцією та для жінок зі змішаним типом дементного враження. У жінок підвищували СР при хворобі Альцгеймера афективні коливання на протязі доби, а при змішаній деменції - часті пробудження вночі. Можна припустити, що психогенним чинником високого СР у чоловіків з судинним враженням є фізичні обмеження та нездатність до виконання робіт, проблеми з потенцією. Ключові слова:деменція при хворобі Альцгеймера, судинна, змішана, гендерні відмінності, депресивна симптоматика, пре диктори суїцидальної поведінки. РезюмеГЕНДЕРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ДЕПРЕССИВНОЙ СИМПТОМАТИКИ В СТРУКТУРЕ ДЕМЕНЦИИ У ЛИЦ С СУИЦИДАЛЬНЫМ ПОВЕДЕНИЕММудренко И.Г.Введение. Деменция в большинстве случаев коморбидна с депрессией, что значительно снижает качество жизни больных и повышает риск суицидальных проявлений у данной категории больных.Целью нашего исследования явилось определение гендерных особенностей депрессивной симптоматики у больных с различными клиническими вариантами деменции с высоким риском суицида. Обследовано 105 пациентов с деменцией различных типов (вследствие болезни Альцгеймера, сосудистой, смешанной) с высоким суицидальным риском (СР) с помощью шкалы Гамильтона для оценки депрессии (HDRS).На основании статистического анализа установлено, что высокая степень депрессии является маркером суицидального риска у мужчин с сосудистым типом деменциии, а у женщин со смешанным типом дементного процесса. Вербализация (высказывания суицидальных намерений, мыслей) и поведенческий компонент суицидального поведения (попытки) на фоне выраженной торпидности психических процессов присущи для мужчин с болезнью Альцгеймера и сосудистой деменцией и для женщин со смешанным типом деменции. У женщин повышали СР при болезни Альцгеймера аффективные колебания в течение суток, а при смешанной деменции - частые пробуждения ночью. Можно предположить, что психогенным фактором высокого СР у мужчин с сосудистым поражением головного мозга являются физические ограничения и неспособность к выполнению работ, проблемы с потенцией.Ключевые слова: деменция при болезни Альцгеймера, сосудистая, смешанная, гендерные различия, депрессивная симптоматика, предикторы суицидального поведения.
44
Krutsevych, Tetyana, Yevgenij Imas та Oksana Marchenko. "Гендерні відмінності ієрархічної структури ціннісних орієнтацій школярів різних вікових груп". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (29 вересня 2018): 26–35. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-26-35.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. У статті розглянуто різноманітні аспекти гендерної проблематики та гендерного підходу у фізичному вихованні школярів. Завдання роботи. Вивчення гендерних відмінностей у структурі ціннісних орієнтацій юнаків і дівчат різного віку та вплив психологічної статі на формування ієрархії ціннісних орієнтацій школярів. Методи. Для вивчення ієрархії ціннісних орієнтацій школярів та їх психологічного типу були використані методика М. Рокича, та тест-опитувальник Сандри Бем. У дослідженні взяли участь школярі 5-11 класів (564 особи). Результати роботи. Доведено, що у віковому аспекті між юнаками та дівчатами існують як спільні пріоритетні ціннісні орієнтації, так і досить суттєві розходження у виборі термінальних та інструментальних цінностей, що свідчить про вікову зміну пріоритетних якостей завдяки яким школярі досягають власної життєвої мети. Досліджено взаємозв’язок ієрархії термінальних та інструментальних цінностей з психологічною статтю школярів (фемінність, маскулінність і андрогінність). Виявлено суттєі відмінності у виборі власних пріоритетних цінностей між юнаками та дівчатами одного статеворольового типу. Висновки. Для формування стратегії залучення учнівської молоді до систематичних занять фізичною культурою, вивчаючи інтереси, мотиви, ціннісні орієнтації у сфері фізичної культури, їх ставлення до рухової активності, не можна орієнтуватися тільки на один з показників біологічної чи психосоціальної системи, необхідно врахування не тільки фізіологічних, та морфо-функціональних особливостей школярів, але і весь комплекс біосоціальних ознак особистості, впроваджуючи гендерний підхід у процес шкільного фізичного виховання.
45
Марченко, Оксана, Людмила Цикало, Марія Бричук та Наталія Симоненко. "ГЕНДЕРНА ПРОБЛЕМАТИКА У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ. ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 80 (21 грудня 2020): 22–31. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.004.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: проведення історико-філософського аналізу гендерної проблематики у фізичному вихованні та з’ясування сутнісно-змістовної характеристики категорії «гендер» у сфері фізичної культури і спорту. Матеріал і методи: для розв’язання поставлених завдань, з метою узагальнення досвіду науковців, які займаються вивченням проблеми гендерного підходу у навчанні та вихованні, сучасних підходів до розвитку та вдосконалення системи фізичного виховання використовувався комплекс наступних теоретичних методів: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати: проаналізовано історичний аспект виникнення гендерного підходу у фізичному вихованні, який має певні відмінності та особливості, що робить його окремим напрямком гендерного пізнання, згідно з яким усі педагогічні та соціокультурні аспекти у фізичному вихованні молоді можуть мати гендерний вимір. Теоретично обґрунтовано потребу виокремлення і трактування гендерного підходу як дефініції в політичному, громадському, соціальному середовищах, указано на його значення для фізичного виховання і спорту та запропоновано для використання в дослідженнях новий термін, що дозволяє його характеризувати як міждисциплінарне та крос-секторальне поняття, екстрапольоване, взаємопов’язане та відповідне розвитку фізичної культури та спорту в країнах розвиненої демократії. Висновки: на основі отриманих результатів дослідження та вже наявних теоретичних і методологічних праць із гендерної проблематики обґрунтовано необхідність і доцільність розробки й упровадження гендерного компоненту у фізичне виховання сучасної молоді як сутнісно новий і прогресивний напрям аксіологічної значущості фізичної культури. Надана змістовна характеристика категорії «гендер» в сфері фізичної культури і спорту в контексті психолого-педагогічних досліджень. Ключові слова: гендер, гендерний підхід, фізичне виховання, фізична культура, спорт, історія.
46
Котлова, Людмила, та Марина Зінченко. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНФЛІКТНИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 8(53) (27 грудня 2019): 49–56. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2019.8(53).05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті презентовано результати емпіричного дослідження взаємозв’язку конфліктних форм поведінки з рівнями розвитку емоційного інтелекту студентів; уточнено зміст поняття «конфліктні форми поведінки» та їх класифікацію, «емоційний інтелект» та його структурні компоненти; представлено витоки конфліктних форм поведінки відповідно до рівня емоційного інтелекту особистості на основі гендерних та вікових особливостей. Проаналізовано поняття конфліктних форм поведінки, їх класифікацію та причини виникнення, зокрема, визначено комплекс суб’єктивних та об’єктивних детермінант конфліктних форм поведінки. Конфліктні форми поведінки (КПФ) – це такий стиль поведінки людини (фізична, вербальна, непряма агресія, роздратування, негативізм, образа, підозрілість тощо), який призводить до виникнення конфліктів. Практично будьяка конфліктна поведінка поєднує в собі як суб’єктивні, так і об’єктивні причини її виникнення, тобто її основу складає комплекс детермінант. Конфліктні форми поведінки поділяються на м’які, нейтральні та жорсткі та у кожної особистості проявляються різною мірою. Студенти з високим рівнем розвитку емоційного інтелекту схильні до співпраці у конфлікті та прояву м’яких форм конфліктної поведінки (фіксація позиції, дружелюбність, угода тощо); студенти із середнім рівнем розвитку емоційного інтелекту найчастіше вдаються до компромісу у конфлікті та нейтральних форм конфліктної поведінки (демонстративні дії, санкціонування, коаліція); студенти з емоційним інтелектом нижче середнього рівня дотримуються більш жорстких форм конфліктної поведінки (фізичне та психологічне насильство, тиск тощо) та схильні до конкуренції у конфліктній ситуації. З’ясовано, що існує тісний прямий зв’язок між окремою групою конфліктних форм поведінки та відповідним рівнем розвитку емоційного інтелекту студентів, а саме: м’які конфліктні форми поведінки найчастіше застосовуються студентами із високим рівнем розвитку емоційного інтелекту; нейтральні конфліктні форми поведінки – студентами із середнім рівнем розвитку емоційного інтелекту; жорсткі конфліктні форми поведінки – студентами із низьким рівнем розвитку емоційного інтелекту.
47
Пантілеєнко, К. С. "ОСОБЛИВОСТІ ТЛУМАЧЕННЯ ЛЕКСИКИ В СУЧАСНОМУ СЛОВНИКУ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – розкрити питання історичної важливості формування слів і тлумачень у словнику, а також розташування та тлумачення слів, підходи до того, як визначати критерії класифікації слів, крім тлумачень, що існують у самій реальності, а також їх вираження у змістах і поняттях. Також у статті порушено питання системного поняття в словниках і їх ідеографічні особливості, розглядаються особливості гендерної лексики російської мови на матеріалі тлумачного словника. Саме така лексика пояснює, як фактичний вплив соціально-культурних та мовних чинників визначає ставлення суспільства до чоловічого та жіночого сприйняття слів. Основними ідеографічними галузями лексики є професії, хобі і захоплення. Наукова новизна статті – розкрити традиційні та новітні підходи щодо питання ідеографічного аспекту мови, в цьому разі – на прикладі лексики, пов’язаної з гендером. У статті підкреслено універсальні закономірності та національно-специфічні розбіжності під час тлумачення понять, їх функціонування в мові та мовленні. Також досліджуються галузі стосовно різних аспектів формування дійсності свідомості і явності логіки без урахування гендерних факторів (на прикладі тлумачення професій, хобі та вподобань). У статті виокремлено універсальні закономірності та національно-специфічні розбіжності під час тлумачення понять у словнику і їх функціонування в мові. Гендерні дослідження дають можливість проаналізувати соціально- культурні та мовні чинники, що визначають ставлення суспільства до чоловіків і жінок, а також поведінку індивідів у зв’язку з причетністю до певної статі і стереотипні уявлення чоловічих і жіночих якостей, тобто все те, що переводить проблематику статі зі сфери біології у соціальну. В результаті походження, сенсу і вживання у мові суспільство коригує мовну свідомість людини, диференціюючи в мові і менталітеті соціальну природу і положення статей, наказуючи людині прагнути до певних моделей поведінки, про які спочатку вона може і не підозрювати. У практичній частині статті представлено фрагмент тлумачного словника сучасної російської мови, в якому розкрито особливості категорії роду, безпосередньо пов’язаної з категорією роду і гендерною відмінністю.
48
Приходько, Ганна Василівна. "Роль гендерних стереотипів у контексті дослідження проблем сімейного виховання". Освітній вимір 38 (16 травня 2013): 257–61. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3222.
Повний текст джерелаАнотація:
Приходько Г. В. Роль гендерних стереотипів у контексті дослідження проблем сімейного виховання.
У статті розглянуто роль гендерних стереотипів у контексті теорії соціального конструювання статі. З’ясовано, що такі стереотипи зумовлюють зміст, принципи та методи сімейного виховання, визначають ступінь залучення батьків до вихованнчя та особливості ставлення загалом до дітей залежно від їхньої статі.
49
Котляр, Інна. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ПОРУШЕНЬ МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ У ЖІНОК ІЗ ОЗНАКАМИ ГЕНДЕРНОЇ ДИСФОРІЇ". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 45–48. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню особливостей взаємозв’язку проявів порушень міжособистісних стосунків та гендерної дисфорії у жінок. Проаналізовано наукові джерела вітчизняних та закордонних авторів, у ході яких окреслено два протилежних вектори міжособистісної залежності, а саме «контрзалежність» та «надзалежність». Розглянуто роль гендерної дисфорії в генезисі життєдіяльності жінок на підставі вивчення соціально-психологічних та біологічних чинників її формування та розвитку. В результаті дослідження було встановлено, що у жінок з ознаками гендерної дисфорії переважають надзалежні та контрзалежні моделі поведінки у міжособистісних стосунках, які мають зворотний взаємозв’язок. Значущих розбіжностей за шкалами уникнення та тривожності у близьких стосунках, а також в ступені прояву схильності до міжособистісної залежності між групами жінок з ознаками гендерної дисфорії та без них не було встановлено.
50
Тарасевич, Олена, Вячеслав Мулик, Жанна Гращенкова та Дар’я Окунь. "ГЕНДЕРНІ СХОЖОСТІ І ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ СПОРТСМЕНІВ І СПОРТСМЕНОК В ЦИКЛІЧНИХ ВИДАХ СПОРТУ". Слобожанський науково-спортивний вісник 76, № 2 (6 квітня 2020): 73–90. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-2.005.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити гендерні особливості спортсменів і спортсменок, які спеціалізуються в циклічних видах спорту. Матеріал і методи: у дослідженні приймали участь 115 студентів і студенток, що займаються циклічними видами спорту і мають різну спортивну кваліфікацію. З них 54 спортсменки і 61 спортсмен. Використані методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел і інтернет-ресурсів з досліджуваної проблеми; психологічні методи: методика С. Бем «Маскулінність / фемінінність» і 16-факторний опитувальник Кеттелла; методи математичної статистики. Результати: була розглянута група циклічних видів спорту з точки зору їх впливу на формування гендерної ідентичності і виявлені гендерні схожості і гендерні відмінності у спортсменів і спортсменок. Серед досліджуваних виявлено відсоткове співвідношення маскулінних (48% юнаків, 54% дівчат) і андрогінних (52% юнаків, 46% дівчат). Фемінінних особистостей виявлено не було. Найбільш маскулінізації спортсменок сприяють плавання (67%) і лижні гонки (55%). З’ясовано схожість і відмінності маскулінних і андрогінних дівчат і юнаків, що займаються циклічними видами спорту стосовно їх особистісних якостей. Висновки: отримані результати свідчать про різний рівень особистісних якостей як у спортсменок, так і у спортсменів маскулінного і андрогінного типів. Найбільші відмінності встановлено у юнаків в показниках таких особистісних якостей як: підпорядкованість – домінантність (t = 5,38; р <0,001) та стриманість – експресивність (t = 5,63; р < 0,001) на користь спортсменів з маскулінним типом. У дівчат найбільш значуща достовірність отримана в показниках: стриманість – експресивність (t = 4,89; р < 0,001), боязкість – сміливість (t = 5,19; р < 0,001), впевненість у собі – тривожність (t = 6,17; р < 0,001) та консерватизм – радикалізм (t = 5,61; р < 0,001) з більш кращими результатами у спортсменок маскулінного типу. Ключові слова циклічні види спорту, гендерні схожості, гендерні відмінності, маскулінність, фемінінність, андрогінність.