Статті в журналах: "Диференційний метод"

1

Пільтяй, Степан Іванович, Андрій Васильович Булашенко, Ірина Володимірівна Фесюк та Олександр Васильович Булашенко. "КОМПАКТНИЙ ПЕРЕТВОРЮВАЧ ПОЛЯРИЗАЦІЇ ДЛЯ СУПУТНИКОВИХ АНТЕННИХ СИСТЕМ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 1 (15 квітня 2021): 86–98. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2021.227633.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті запропонований простий метод оптимізації та розробки поляризаційних пристроїв с діафрагмами за допомогою методу еквівалентних мікрохвильових схем. Принцип методу полягає у розбитті схеми хвилеводного пристрою обробки поляризації на прості еквівалентні схеми. Кожна схема описується своїми матрицями розсіювання та передачі. Далі основні характеристики представленого пристрою виражаємо через елементи загальної хвильової матриці розсіювання. До базових електромагнітних характеристик пристрою належать такі: фазові, узгоджуючи та поляризаційні. Було розроблено поляризаційний пристрій із трьома діафрагмами на основі квадратного хвилеводу. У діапазоні частот 13,0-14,4 ГГц було здійснена процедура оптимізації електромагнітних характеристик. Сконструйований хвилевідний пристрій у робочому діапазоні частот підтримує диференційний фазовий зсув у межах 90° ± 4,0°. Пікове значення його коефіцієнта стійної хвилі за напругою приймає значення 2,04. Максимальне значення коефіцієнту еліптичності становить 0,6 дБ, а мінімальній рівень кросполярізаційної розв’язки становить 29,5 дБ. Для перевірки правильності отриманих результатів була здійснене числове моделювання пристрою із використанням методу скінченного інтегрування в частотній області та методо скінчених елементів в часовій області. Результати моделювання показали, що представлений метод має невелику розбіжність із відомими електродинамічними методами аналізу мікрохвильових пристроїв. Тому, розроблений новий хвилевідний поляризаційний пристрій з трьома діафрагмами представляє узгоджені та якісні електромагнітні характеристики у всьому робочому діапазоні частот 13,0–14,4 ГГц. Розроблений поляризаційний пристрій може використовуватися у антенних системах, де здійснюється поляризаційна обробка сигналів

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Tsyko, O. V., H. O. Solomennyk та N. F. Merkulova. "ЗНАЧЕННЯ АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ДИФЕРЕНЦІЙНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ПАТОЛОГІЇ ЛЕГЕНЬ У ВІЛ-ПОЗИТИВНИХ ОСІБ". Інфекційні хвороби, № 4 (19 березня 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.4.11892.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – вивчити можливості використання антропометричного методу у диференційній діагностиці при ВІЛ-інфекції з ураженням нижніх дихальних шляхів. Матеріали і методи. Проведено повздовжнє ретроспективне дослідження. Об’єкт дослідження – хворі на ВІЛ-інфекцію з ураженням нижніх дихальних шляхів. Предмет дослідження – диференційна діагностика уражень легеневої системи у ВІЛ-інфікованих. Для реалізації мети дослідження використаний антропометричний метод, що включав вимірювання маси тіла за допомогою медичних важелів, росту хворого за допомогою медичного ростоміру та товщини жирового шару в зоні біцепсу, трицепсу, підлопаткової та навколопупкової ділянки за допомогою каліпера. Вимірювання проводили згідно з інструкцією до медичного приладу. Після отримання результатів дослідження здійснена статистична обробка даних за допомогою методів варіаційної статистики та кореляційного аналізу з використанням програми Microsoft Office Excel 2007 для Microsoft Windows. Результати досліджень та їх обговорення. Диференційні клінічні критерії бактерійної пневмонії при ВІЛ- та ко-інфекції ВІЛ/ТБ визначити складно, особливо на тлі вираженої імунодепресії. Виявили, що індекс маси тіла (ІМТ) в обох групах був у межах допустимих норм (≥18,5 та <25), але в групі з ко-інфекцією ВІЛ/ТБ достовірно меншим, ніж у хворих на ВІЛ-інфекцію з бактерійною пневмонією (p<0,001). Товщина шару підшкірно-жирової клітковини у групі хворих на ко-інфекцію ВІЛ/ТБ виявилась достовірно меншою, порівняно з першою групою, що свідчить про різницю патофізіологічних процесів, закладених в основу розвитку патології, що спричиняла ураження легень на тлі імунодефіциту. Проведений аналіз у досліджуваних групах з показниками, що порівнювались, виявив сильну пряму кореляцію (p<0,001). На підставі отриманих даних запропонована діагностична антропометрична формула з метою оптимізації диференційної діагностики у групі хворих на ВІЛ-інфекцію з бактерійною пневмонією та ко-інфекцією ВІЛ/ТБ. Висновок. Здійснене дослідження дозволило виявити, що у хворих на ВІЛ-інфекцію з бактерійною пневмонією та ко-інфекцією ВІЛ/ТБ є особливі відмінності антропометричних даних: різниця у значеннях індексу маси тіла та товщини підшкірно-жирової складки у чотирьох визначених точках. Причина цього лежить в імунопатогенезі поєднаних інфекцій та обумовлена значнішими імунними та метаболічними змінами при ВІЛ/ТБ, що було підтверджено методом антропометрії з подальшим проведенням корелятивного аналізу. Запропонована діагностична антропометрична формула з використанням даних індексу маси тіла та товщини підшкірно-жирового шару в чотирьох визначених точках, яка може бути використана як додатковий фактор і критерій диференціації туберкульозної інфекції у ВІЛ-інфікованих осіб. Отримані дані можуть бути використані в диференційній діагностиці бактерійної пневмонії та туберкульозу у категорії хворих на ВІЛ-інфекцію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Посудін, Юрій Іванович. "Розробка та застосування тестів у навчальному процесі". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (13 квітня 2014): 218–19. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.437.

Повний текст джерела

Анотація:

Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу доцільно використовувати тестування – процедуру систематичної оцінки рівня знань студентів в аудиторії чи протягом дистанційного навчання, яка сприяє підвищенню ефективності навчального процесу. Пропонуються такі тести: альтернативні (які вимагають відповіді “так” чи “ні”); вибіркові (коли студенту необхідно знайти одну вірну відповідь серед декількох запропонованих); акордно-вибіркові (коли треба знайти декілька вірних відповідей серед декількох запропонованих); парно-вибіркові (коли необхідно утворити з двох запропонованих рядів відповідей вірні пари); репродуктивні (відповіді на які можна знайти у відповідному розділі підручника); конструктивні (прямих відповідей на які нема в підручнику; студент повинен створити відповідь самостійно).Розглянемо застосування тестів під час вивчення розділу “Дистанційне зондування” дисципліни “Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища”.Альтернативний тест.Чи вірно ствердження, що:1. молекули основних компонентів атмосфери – азоту і кисню – беруть участь в процесі поглинання оптичного випромінювання Так Ні2. розсіювання Мі відбувається на частинках великих розмірів Так Ні3. до недоліків радіолокаційних методів можна віднести вплив рослинного покриву та нерівності ґрунту на сигнал, що реєструється Так Ні4. лазерний диференційний лідар застосовується для вимірювання параметрів вітру та опадів Так НіАкордно-вибірковий тест. Знайти вірні ствердження:Допплерівський лідар використовують для:1. вимірювання параметрів вітру; 2. дослідження розподілу забруднень над промисловими підприємствами; 3. визначення озону; 4. аналізу молекул та аерозолів; 5. вимірювання опадів.Парно-вибірковий тест.Складіть пари «метод дистанційного зондування – його переваги»: а. Фотографічні системи1. спроможність реєструвати різницю температур близько 0,4 К;б. Відеографічні системи2. створення зображень об’єктів навколишнього середовища з високим рівнем розділення;в. Багатоспектральні сканери3. створення та накопичення послідовних зображень будь-якого процесу;г. Теплові сенсори4. визначення положення, руху та природи віддалених об’єктів;д. Надвисокочастотні локатори5. здатність використовувати вузькі спектральні ділянки і отримувати інформацію в цифровій формі.Репродуктивний тест.Який метод дистанційного зондування доцільно використати для визначення температури поверхні водойм?Конструктивний тест.Знайдіть в літературі спектр поглинання хлорофілу. Який лазер доцільно використати як джерело збудження флуоресценції хлорофілу (690 нм і 740 нм) під час дистанційного зондування водної рослинності: Не:Cd-лазер (440 нм), He:Ne-лазер (632,8 нм), CO2-лазер (10,6 мкм)?Запропонована система тестування апробована у підручнику: Посудін Ю.І. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища. – Київ: Світ, 2003.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Стенін, Олександр Африканович. "Метод фіктивної координати в задачах оптимального управління системами з післядією". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 20 (23 листопада 2012): 116–21. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30711.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядається задача оптимального управління системами з післядією. Запропоновано метод фіктивної координати, який дозволяє звести вихідну систему з післядією до системи звичайних диференційних рівнянь і рівнянь переносу, до яких можна застосувати відомі методи оптимізації. Продемонстровано практичне застосування метода фіктивної координати на прикладі розв’язування задачі оптимального управління автономної системи опалювання виробничого приміщення. Метод фіктивної координати узагальнено на системи з нестаціонарним запізненням. Показано, що метод може бути застосовано для систем з декількома процесами, що мають післядію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Bidovanets, L. Y. "ДИНАМІКА ПІСЛЯІНФАРКТНОГО РЕМОДЕЛЮВАННЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ НА ФОНІ ПРИЙОМУ РАМІПРИЛУ І ЗОФЕНОПРИЛУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (12 лютого 2021): 36–42. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11755.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. Сьогодні в Україні понад 500 тис. хворих вмирають від серцево-судинних захворювань, що складає 64 % у загальній структурі смертності. За даними дослідження вітчизняних науковців, загальна захворюваність на інфаркт міокарда в Україні зросте до 2025 року на 24 %. За останні майже 40 років кількість хворих на цукровий діабет у світі зросла в чотири рази. В Україні значна поширеність артеріальної гіпертензії серед населення обумовила збільшення кількості хвороб системи кровообігу протягом 1991–2016 рр. у 3 рази. Мета – оцінити динаміку післяінфарктного ремоделювання серця, застосовуючи метод ехокардіоскопії у хворих на інфаркт міокарда в коморбідності з цукровим діабетом та артеріальною гіпертензією. Матеріал і методи. Нами було обстежено 54 хворих, яким при госпіталізації був встановлений діагноз гострого інфаркту міокарда та які мали супутню патологію – цукровий діабет та артеріальну гіпертензію. Результати. Порівняння груп пацієнтів з інфарктом міокарда та супутньою патологією – цукровим діабетом та артеріальною гіпертензією – показало, що, не залежно від наявності ЦД, обидва досліджуваних препарати не зумовлювали статистично значущих відхилень величини кінцеводіастолічного індексу (КДІ) у групах досліджуваних пацієнтів (р1>0,05; р2>0,05). Порівняння груп пацієнтів, яким призначали різні препарати, показало, що у групі без ЦД після застосування зофеноприлу величина КСІ в пізній термін спостереження виявилася істотно меншою, ніж у групі, в якій застосовували раміприл (на 18,7 %, р1<0,05). За наявності ЦД вплив обох препаратів на величину КСІ був практично однаковим (р1>0,05, р2>0,05). Порівняння груп пацієнтів залежно від застосованих антигіпертензивних препаратів показало, що в пацієнтів без ЦД і раміприл, і зофеноприл зумовлювали практично однаковий рівень УІ в динаміці обстеженя (р1>0,05). Водночас, у пацієнтів з ЦД через 3 міс. за умов застосування зофеноприлу величина УІ ставала статистично вірогідно більшою, ніж за умов застосування раміприлу (на 19,2 %, р2<0,05). Порівняння обох груп спостереження показало, що через 3 міс. величина ФВ була істотно більшою у хворих з ЦД, порівняно з пацієнтами без ЦД (на 13,0 %, р<0,05). Порівняння груп пацієнтів залежно від застосованих антигіпертензивних препаратів показало, що в пацієнтів без ЦД через 3 міс. спостереження зофеноприл зумовлював статистично вірогідно більшу ФВ, порівняно з пацієнтами, які отримували раміприл (на 16,8 %, р1<0,05). Висновки. Проведені нами дослідження виявили диференційний вплив раміприлу та зофеноприлу на продуктивність серця за умов інфаркту міокарда залежно від наявності ЦД. Отримані дані щодо перебудови внутрішньокардіальної гемодинаміки у хворих із супутнім ЦД вказують на вищий ефект від застосування зофеноприлу, тоді як у хворих без супутнього ЦД – раміприлу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Футуйма, Ю. М., А. Д. Беденюк та І. Я. Кульбаба. "ЗНАЧЕННЯ ПЕРФУЗІЙНОГО ІНДЕКСУ ДЛЯ ШВИДКОЇ ДІАГНОСТИКИ РІЗНИХ ФОРМ СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ В ВИБОРІ АДЕКВАТНОЇ ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ТАКТИКИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (28 липня 2021): 168–73. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12220.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті представлено особливості стану об’ємного периферійного капілярного кровотоку при нейропатичній, нейроішемічній та ішемічній формах синдрому діабетичної стопи, що визначається методом фотоплетизмографії під час виконання пульсоксиметрії та можливості їх використання для швидкої діагностики вказаних форм разом із загальноприйнятними методиками. Мета – вивчити особливості показників перфузійного індексу фотоплетизмографічним методом за допомогою пульсоксиметра на периферії нижніх кінцівок у хворих із різними формами синдрому діабетичної стопи з метою подальшого їх діагностичного застосування в медичній практиці. Матеріал і методи. Проаналізовано результати дослідження 89 осіб, в тому числі 15 осіб, які склали контрольну групу, й 74 пацієнти, які мали різні форми СДС з гнійно-некротичними ускладненнями з боку нижніх кінцівок, що відповідають ІІІ–V ступеням ураження за Meggit-Wagner. Невропатичну форму діагностовано у 38 (51,4 %), невроішемічну – у 30 (40,5 %), ішемічну – у 6 (8,1 %) пацієнтів. Оцінку статусу артеріальної крові на нижніх кінцівках визначали за допомогою пульсоксиметрії неінвазивним фотоплезматичним методом за допомогою приладу RocSea. Результати. Методика дослідження, апробована нами в даній роботі, дозволяє застосування поширеного останнім часом та легкодоступного методу визначення показників ПІ для швидкої диференційної діагностики хворих із різними формами ускладненого синдрому діабетичної стопи при цукровому діабеті 2-го типу та в подальшому впровадження його в практичну діяльність, що дасть можливість вибрати той чи інший патогенетичний підхід до вибору тактики подальшого хірургічного та медикаментного лікування. Висновки. Пульсоксиметрія є простим, доступним та найдешевшим методом швидкої діагностики порушень периферійного кровообігу при різних формах СДС, які непрямим способом відображають стан периферійного кровообігу в ділянці стопи та можуть бути використані для швидкої об’єктивності подальшого вибору тактики лікування кожного пацієнта зокрема, а також як метод моніторингу ефективності патогенетичного підходу до хірургічної та медикаментної корекції ускладнень синдрому діабетичної стопи на етапах лікування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Ibragimova, M. "МЕТОД РОЗРАХУНКУ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ЩІЛЬНОСТІ ІМОВІРНІСНОГО ТРИПАРАМЕТРИЧНОГО ГАММА-РОЗПОДІЛУ ВИТРАТ СТОКУ РІЧКИ В ЗАДАЧАХ ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ". Vidnovluvana energetika, № 3(58) (25 вересня 2019): 58–66. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.3(58).58-66.

Повний текст джерела

Анотація:

Очікуваний у найближчому майбутньому дефіцит вуглеводнів, зростаючий тиск на екологію та ресурсозабезпечення існування людства – основні тригери трансформації енергетичної галузі відповідно до ухвалених на Саміті ООН Цілей сталого розвитку. Розвиток малої гідроенергетики також повинен відповідати раціональному використанню водного ресурсу, збереженню та можливому відновленню річкової системи, мінімізації антропогенного впливу. Дана стаття спрямована на вирішення актуального питання створення малих гідроелектростанцій, технологічні режими роботи якої відповідають принципам раціонального гідроенергетичного водокористування з врахуванням природоохоронних обмежень на використання води для виробництва електроенергії. Автором приведено переваги використання функції диференційної щільності імовірнісного розподілу витрат стоку річки над традиційно застосовуваною інтегральною функцією розподілу при аналізі гідроенергетичних показників експлуатації малих ГЕС. Проведений аналіз попередніх досліджень диференційної щільності засвідчив відсутність узагальнених результатів з визначення даної функції у вигляді, необхідному для подальших практичних застосувань. Вперше розроблено прямий метод розрахунку функції диференційної щільності імовірнісного трипараметричного гамма-розподілу витрат стоку річки за довільних значень коефіцієнтів варіації та асиметрії на основі застосування інтерполяції кубічними сплайнами в околі полюсів гамма-функції. Матеріали статті містять результати проведеного дослідження у вигляді таблиць значень функції диференційної щільності імовірнісного гамма-розподілу витрат води. Зазначені таблиці рекомендуються до застосовування інженерними та проектними службами при виконанні гідрологічних та гідротехнічних розрахунків в задачах гідроенергетики. Бібл. 18, табл. 3, рис. 3.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Deresh, N. V., та O. P. Sharmazanova. "ІНФОРМАТИВНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОМЕНЕВИХ МЕТОДІВ У ДІАГНОСТИЦІ СПОНДИЛІТІВ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (18 травня 2020): 216–21. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11106.

Повний текст джерела

Анотація:

Золотим стандартом діагностики спондилітів є культуральна чи патоморфологічна верифікація. Однак проведення інтервенційних хірургічних втручань з діагностичною метою при спондилітах має ряд обмежень. Результати біопсії потребують обережної інтерпретації, без візуалізаційної навігації можливі негативні результати, мають місце важливі методологічні проблеми та низька якість отриманого матеріалу. За неможливості гістологічної чи бактеріологічної верифікації променева діагностика стає єдиним критерієм підтвердження діагнозу. Мета – визначити інформативність та ефективність рентгенографії, комп’ютерної томографії (КТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ), цифрового томосинтезу (ЦТ) та їх поєднань у діагностиці спондилітів. Матеріал і методи. Проведено ретроспективне дослідження 140 дорослих пацієнтів, з них 54 з туберкульозним спондилітом, 41 з неспецифічним спондилітом та 45 осіб, які склали контрольну групу. Результати. Визначені чутливість, специфічність, точність, прогностичність та ефективність кожного з променевих методів, а також комбінацій МРТ і КТ, МРТ і цифрового томосинтезу. Висновки. МРТ виявився найкращим методом діагностики спондилітів. Це єдиний з методів, який дозволяє виявляти набряк кісткового мозку та має значні переваги у виявленні поширення процесу на спинний мозок, оболонки та інші м'які тканини. Дані КТ найкраще характеризують диференційні особливості кістково-деструктивного процесу і паравертебральних абсцесів. Поєднане застосування КТ+МРТ підвищує специфічність і точність діагностики. ЦТ підвищує діагностичні можливості рентгенологічного методу. З точки зору ефективності використання ресурсів та меншого променевого навантаження перспективним є поєднання цифрового томосинтезу та МРТ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Tiazhelov, O. A., M. Yu Karpinskyi, O. D. Karpinska та S. Yu Yariomin. "Метод автоматизованої диференційної діагностики патології опорно-рухової системи людини на підставі статографічних досліджень". TRAUMA 15, № 6 (1 листопада 2014): 28–32. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.15.2014.81795.

Повний текст джерела

Анотація:

Обґрунтовано метод автоматизованої диференційної діагностики патології опорно-рухової системи людини з можливістю аналізу багатокомпонентних даних статограми людини. За допомогою апарату нейронних мереж був запропонований метод функціональної оцінки стану опорно-рухової системи людини за даними статографічних досліджень, а саме запропонованих авторами геометричних і енергетичних параметрів статограм при двохопорному й одноопорному стоянні. Точність діагностики становила 90–95 % для коксартрозу й 85 % для поперекового остеохондрозу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Чемич, М. Д., Д. С. Сосновенко та С. М. Янчук. "НЕЙРОІМУННІ ЗМІНИ В РАННІЙ ДІАГНОСТИЦІ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ". Інфекційні хвороби, № 3 (29 листопада 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12497.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – вивчення впливу нейроспецифічних білків на розвиток нейро-СНІДу, встановлення перспектив їх визначення з метою ранньої діагностики ВІЛ-інфекції. У дослідженні використовували теоретичні методи, які включали аналіз та синтез вивчення сучасних світових наукових публікацій та клінічних спостережень, дедуктивно-індуктивні методи. Висновки. В Україні, як і у всьому світі, відбувається активне поширення та пізнє виявлення ВІЛ-інфекції. Стандартні методи лабораторної діагностики не можуть забезпечити якісну ранню діагностику хвароби. Швидке проникнення вірусу у центральну нервову систему (ЦНС) створює труднощі для диференційної діагностики з подальшим формуванням стійкості до антиретровірусних препаратів. Поки ВІЛ у крові залишається протягом тривалого прихованого періоду, збудник активно реплікується у клітинах мозку і призводить до розвитку нейро-СНІДу. Зв’язки та особливості накопичення матриксу ВІЛ-білка р-17 у ЦНС, активність транскрипційного трансактиватора, регуляторного білка Vpr залишаються недостатньо вивченими. Нейроспецифічні білки як маркери вірусного патологічного процесу у нервовій системі людини потребують особливої уваги та вивчення. Перегляд основ ранньої діагностики ВІЛ-інфекції дасть можливості посилити епідеміологічний контроль та запобігати новим випадкам хвороби, що у підсумку приведе до зменшення фінансового навантаження щодо цієї проблеми не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Скрипник, Н. В., Л. В. Рибчак, В. М. Казьмірук, Х. З. Лаврук, А. З. Братина та Т. І. Власюк. "РОЛЬ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ЕЛАСТОГРАФІЇ ПРИ ОЦІНЦІ ЗАХВОРЮВАНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (28 липня 2021): 142–50. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12216.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті зроблено огляд літератури та наведені дані, отримані нами в результаті спостереження за 1549 пацієнтами з патологією щитоподібної залози (ЩЗ) за допомогою зсувнохвильової еластографії на клінічній базі Івано-Франківського національного медичного університету в Лікувально-діагностичному центрі Святого Луки Івано-Франківського Архієпархіального Управління УГКЦ. Мета – аналіз даних зсувнохвильової еластографії для удосконалення диференційної діагностики патологій ЩЗ. Матеріал і методи. Ультразвукове обстеження проводили на апаратах Siemens Acuson S3000 та Siemens Acuson S2000 з використанням лінійного датчика (з частотою 9 МГц) у В-режимі, режимі кольорової доплерографії та зсувнохвильової еластографії. Результати. Еластографія відіграє важливу роль у діагностиці та спостереженні за захворюваннями ЩЗ. У статті наведені клінічні випадки ехографічних характеристик та зсувнохвильової еластографічної картини доброякісних та злоякісних вузлів, автоімунного тиреоїдиту, дифузного токсичного зоба. Висновки. Зсувнохвильова еластографія – це новий метод, що розвивається в клінічній практиці, який дозволяє розрізнити доброякісні та злоякісні вузлові утворення ЩЗ, є корисним доповненням для прогнозування злоякісного захворювання, незалежним прогностичним фактором для діагностики раку ЩЗ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Крохмаль, Тетяна Миколаївна, та Олександр Миколайович Нікітенко. "Можливості використання анімації для вивчення природничих дисциплін". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 2 (4 вересня 2015): 304–8. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.796.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена використання системи комп’ютерної математики Maple для створення анімаційних зображень для вивчення природничих дисциплін. На прикладі явища коливання закріпленої з обох боків струни наведено алгоритм побудови анімаційних зображень. Мета: показати можливості побудови анімаційних зображень за допомогою системи комп’ютерної математики для подальшого їх використання під час навчання природничим дисциплінам. Задачі: 1) визначити опції системи комп’ютерної математики для розв’язання диференційних рівнянь у частинних похідних: 2) побудувати розв’язок хвильового рівняння; 3) визначити опції системи комп’ютерної математики для побудови анімаційних зображень; 4) побудувати анімаційні зображення коливання струни. Об’єкт дослідження: процес навчання із застосуванням анімаційних зображень. Предмет дослідження: використання анімаційних зображень під час вивчення природничих дисциплін. Методи дослідження: використання опцій системи комп’ютерної математики Maple для розв’язання диференційних рівнянь з частинними похідним та побудова анімаційних зображень таких розв’язків. Результати: на прикладі явища коливання закріпленої з обох боків струни показано можливість побудови анімаційних зображень. Висновки: розглянуто можливості розв’язання диференційних рівнянь у частинних похідних, а також побудова анімаційних зображень за допомогою опцій системи комп’ютерної математики Maple.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Артюшин, Леонід, Володимир Герасименко та Володимир Коваль. "МЕТОД ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНОЇ АВІАЦІЙНОЇ ГРУПИ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-63-68.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні, все частіше з’являється інформація щодо спільних польотів пілотованої та безпілотної авіації для виконання єдиного завдання. Користь такого симбіозу полягає у підвищенні ефективності бойового застосування авіації, збереженні життя льотного складу, зниженні витрат на виконання завдання, зростанні можливостей щодо відновлення боєздатності тощо. Але постає проблема, яким чином керувати формуванням спільних авіаційних груп пілотованої та безпілотної авіації у польоті? Який математичний апарат існує сьогодні, що дозволить ефективно, відповідно до визначених критеріїв, керувати авіацією у складі спільних авіаційних груп? Метою статті є розв’язання вищезазначеної проблеми шляхом застосування положень теорій класичної механіки та динаміки складних механічних систем. Актуальність проблематики пояснюється тим, що серед великої кількості задач, пов’язаних з управлінням складними механічними системами, задача формування потрібної (заданої) конфігурації є найбільш затребуваною та поліваріантною, залежною від початкових умов. За кінцеву мету формалізації процесу формування спільної авіаційної групи вважатимемо формування конфігурації складної механічної системи шляхом двокритеріальної оптимізації за мінімальний час з мінімумом витрат енергії. При цьому рух кожного з елементів системи будемо описувати диференційними рівняннями. Запропонований порядок розв’язання задачі оптимального управління конфігурацією спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації складає основу методу формування спільної авіаційної групи, який з метою зменшення потрібного часу на розрахунки може бути реалізований у нейронній мережі, що підвищить загальну ефективність симбіотичного (спільного) бойового застосування пілотованої та безпілотної авіації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Shved, M. I., O. A. Prokopovych, V. T. Gurskyi, B. Ya Masliy та V. P. Vivchar. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ, ЗУМОВЛЕНОГО ФЕНОМЕНОМ “SLOW-FLOW” (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ОПИС КЛІНІЧНОГО ВИПАДКУ)". Вісник наукових досліджень, № 2 (16 квітня 2019): 24–29. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10024.

Повний текст джерела

Анотація:

Феномен сповільненого коронарного кровотоку (CSFP) – це мікросудинне ураження, що полягає в сповільненні кровотоку (руху контрастних речовин) у коронарних артеріях без значного їх стенозування. Основними причинами CSFP вважають структурні й функціональні порушення в системі коронарної мікроциркуляції за рахунок ендотеліальної дисфункції, дифузної кальцифікації чи необструктивного атеросклерозу, оглушення гіпоксичної ділянки міокарда тощо. Відсутність чітких критеріїв у діагностиці та адекватних програм його лікування обґрунтовують доцільність збільшення клінічного матеріалу та дослідження механізмів його розвитку. Мета дослідження – проаналізувати клінічний випадок розвитку гострого коронарного синдрому в пацієнтки з ангіографічно діагностованим феноменом “slow-flow”, дослідити особливості клінічного перебігу коронарного синдрому Y та оптимізувати його лікування і профілактику розвитку ускладнень. Матеріали і методи. Застосовували методи системного аналізу, бібліосемантичного та описового моделювання на прикладі рідкісного випадку розвитку гострого коронарного синдрому в пацієнтки з ангіографічно дігностованим CSFP. Проведено огляд літератури в доступних науково-статистичних базах даних медичної інформації. Результати досліджень та їх обговорення. Упровадження діагностичної коронарної ангіографії дає змогу провести диференційну діагностику мікроциркуляторних порушень коронарного кровотоку, а також дозволяє оцінити адекватність запропонованого лікування. Наведений клінічний випадок характеризується типовою клінічною симптоматикою гострого коронарного синдрому (ГКС) за відсутності ангіографічних атеросклеротичних змін вінцевих судин у жінки 66 років. Запропоноване лікування засобами “Небіволол”, “Розувастатин” і комбінованими метаболічними препаратами “Левокарнітин” та “Аргінін” дало швидкий клінічний ефект, який проявився зникненням ознак ішемії та відсутністю ангінозного болю за грудниною. Висновки. У патогенезі розвитку ГКС вагому роль відіграють мікроциркуляторні порушення, зокрема феномен сповільненого коронарного кровотоку, що необхідно враховувати в діагностичному алгоритмі ведення таких пацієнтів. Основним диференційно-діагностичним критерієм у таких випадках є коронароангіографія, а в комплексне лікування доцільно включати бета-2-адреноблокатори, статин та метаболічно активні засоби – “Левокарнітин” і “Аргінін”, які мають ендотелійнормалізуючі, енерго- і кардіоцитопротекторні властивості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Kolupayev, S. M. "Особливості лікувальної тактики у пацієнтів з безсимптомними каменями ниркових чашок". Експериментальна і клінічна медицина 84, № 3 (25 серпня 2020): 74–79. http://dx.doi.org/10.35339/ekm.2019.84.03.12.

Повний текст джерела

Анотація:

З метою підвищення ефективності лікування пацієнтів з безсимптомними каменями ниркових чашок, розроблений алгоритм лікувальної тактики при даній формі нефролітіазу. Основними диференційними критеріями вибору оптимального методу лікування є розміри та рентгенівська щільність каменя, а також анатомічні особливості чашково-мискової системи. Наявність конкременту розмірами 5–15 мм з рентгенівською щільністю менш як 1500 HU в нирковій чашці з інфундибуло-пельвікальним кутом 90° і більше є показанням до екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії. Проведення перкутанної нефролітотрипсії доцільно у пацієнтів з чашковими каменями, розмірами більш як 15 мм, рентгенівською щільністю понад 1500 HU, а також наявністю гострого інфундибуло-пельвікального кута. Динамічне спостереження в поєднанні з літолітичною і літокінетичною терапією показано при наявності конкременту розмірами менш як 5 мм. Запропонований лікувальний підхід був успішно застосований у 73 хворих з цією формою нефролітіазу. Ефективність лікування за показником "stone free" в різних групах пацієнтів склала від 86,3 до 91,7 %

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Прокопчук, Наталія. "ОСОБЛИВОСТІ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ ДІТЕЙ ІЗ РОЗЛАДОМ АУТИЧНОГО СПЕКТРА". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 15–18. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-3.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено основні аспекти діагностики дітей раннього і дошкільно-го віку з розладами аутичного спектра. Вивчено питання, пов’язані сучасни-ми підходами у світовій науковій практиці до розумінням проблеми аутизму крізь призму міжнародних стандартних класифікаторів у системі охорони здоров’я, виділено основні критерії розуміння типів аутизму. Окрім того, у статті окреслено проблему необхідності диференціації аутичних розладів за-для проведення якісної диференційної діагностики дітей раннього і дошкіль-ного віку, здійснено огляд діагностичного інструментарію, зокрема, скринін-гових шкал, що використовуються в Україні для дослідження розладів аутичного спектра (РАС). Також висунуто вимоги до рівня знань і компетен-цій фахівця, який здійснює таку діагностику, із метою розмежування того чи іншого типу розладів аутизму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Воронцов, А. І., та В. А. Коломоєць. "МОТИВАЦІЯ СТУДЕНТІВ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ЗАНЯТТЯ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ ЗАСОБАМИ БОКСУ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (3 листопада 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано доцільність навчання засобами боксу, що підвищить зацікавленість до занять фізичною культурою у студентів. Мета статті – теоретично обґрунтувати доцільність занять засобами боксу на уроках фізичної культури у студентів. Матеріали та методи: аналіз наукової літератури, метод узагальнення даних. Результати. Розглянуто емпіричні дані психофізіологічного стану студентів різних спеціальностей у закладах вищої освіти. Виявлено недостатній рівень фізичної підготовки у студентів, низька зацікавленість фізичною культурою як предметом у традиційному викладанні. Під час навчання не враховуються фази менструального циклу в жіночої статі. Вивчено навчальні програми з боксу для закладів вищої освіти, авторські тренувальні програми з боксу для чоловічої та жіночої статі, у яких доведено можливість підвищення загальної фізичної підготовки, розвиток фізичних якостей засобами боксу. Запропоновано переглянути організаційно-методичні прийоми під час навчання засобами боксу на уроках з фізичної культури незалежно від статевої ознаки. Визначені засоби викладання техніки боксу на заняттях фізичною культурою. Доведено доцільність викладання за допомогою ґендерно диферційного й ігрового методів під час навчання. Висновки: у статті обґрунтовано доцільність навчання засобами боксу на уроках фізичного виховання, що, по-перше, підвищить мотивацію до занять фізичною культурою, по-друге, дозволить опанувати навички виду спорту, по-третє, підвищить загальний рівень фізичної підготовки. Навчання ґендерно диференційним та ігровим методами набуває актуальності, особливо щодо жіночої статі. Навчальну програму для студентів доцільно базувати на підготовчих вправах кваліфікованих боксерів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Машкін, О. О. "Особливості чисельного вирішення диференційних рівнянь моделей ланчестерського типу у стохастичній постановці". Системи обробки інформації, № 1(160), (30 березня 2020): 67–72. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.160.08.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті приведений короткий огляд можливої сфери застосування модифікацій моделей ланчестерського типу, а також розглянуті деякі особливості чисельного вирішення диференційних рівнянь таких моделей у стохастичній постановці. Стохастична постановка дозволяє ураховувати випадкові фактори та елементи невизначеності, які впливатимуть на динаміку змін чисельності протиборчих угруповань, і які у певній мірі присутні у будь-яких бойових діях. На відміну від детермінованих моделей, стохастичні моделі потребують використання спеціальних методів, вибір конкретного з яких може ґрунтуватися на вимогах до ступеню їх збіжності на інтервалі інтегрування. Оцінка збіжності може слугувати також для перевірки правильності програмної реалізації обраного методу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Шмакова, І. П., Г. А. Шаповалова, Д. О. Уманський, О. П. Коверга та Н. В. Степанова. "АКТУАЛЬНІСТЬ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ СІМ’ЯМ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ У ПЕРІОДІ РЕМІСІЇ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, НА ЕТАПІ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (15 квітня 2022): 81–90. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12861.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: обґрунтувати потребу в наданні спеціальної психологічної допомоги сім’ям, які виховують дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань на етапі санаторно-курортної реабілітації. Матеріали і методи. Бібліометричні, психологічні тести, статистичні (метод варіаційної статистики для середніх величин – коефіцієнт Стьюдента, непараметричний критерій χ2 Пірсона), аналітичні. У психологічному тестуванні використовували визначення рівнів тривоги (шкала Тейлора), форми і ступеня агресії у поведінці (опитувальник Басса – Дарки), ставлення до хвороби дитини, оцінку батьківського ставлення. Результати. Аналіз даних літератури підтвердив актуальність обраної мети досліджень у контексті гострої необхідності надання психологічної корекції дітям після перенесеного онкологічного захворювання, та їх матерям. В основу досліджень покладено індивідуальний підхід до пацієнта і членів його родини, спрямований на психологічну підтримку або корекцію негативних виявів, підвищення соціальної активності дитини і нівелювання напруження в міжособистісних стосунках. У зв’язку з цим використано методику диференційної психологічної підтримки хворих дітей з урахуванням виявів тривоги та типів агресії, що сприяє покращанню соціальної адаптації, психоемоційного статусу, взаємовідношень у колективі. Встановлено, що психологічна допомога матерям, які виховують дітей після лікування онкологічного захворювання, сприяє достовірному зниженню виявів особистісної та реактивної тривожності. Висновок. Диференційований підхід до психологічної підтримки хворих дітей та психологічної допомоги їх матерям дозволяє забезпечити ефективну корекцію їх психоемоційної сфери.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Chornenka, G. M. "ОСОБЛИВОСТІ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ЗВИВИСТИХ АРТЕРІЙ ЕНДОМЕТРІЯ ПРИ ФОРМУВАННІ СУДИННОГО КОМПОНЕНТА ФІБРОВАСКУЛЯРНОГО ЯДРА ПОЛІПІВ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (25 квітня 2019): 166–72. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10070.

Повний текст джерела

Анотація:

Питанням ремоделювання ендометрія та його складових в останні роки приділяється все більше уваги. Функціональний шар матки має унікальну властивість – фізіологічний ангіогенез, який залежить від гормональної циклічності жіночого організму. Зміни ендометрія загалом та його судинного компонента зокрема вивчені не достатньо. Потребує уваги питання ремоделювання звивистих артерій функціонального шару матки за умов впливу додаткових зовнішніх факторів. Мета – на основі патоморфологічного аналізу архівних препаратів ендометрія жінок репродуктивного віку із застосуванням додаткових гістохімічних методик визначити структурні особливості судинного компонента та фіброваскулярного ядра поліпів ендометрія. Матеріал і методи. Досліджували 55 біопсійних архівних препаратів ендометрія жінок репродуктивного віку: 43 препарати поліпів ендометрія, 12 – фізіологічного ендометрія. Проводили стандартне фарбування гематоксиліном та еозином, а також використовували додаткові гістохімічні методи фарбування: резорцин-фуксином за Хартом, пікрофусцином за Ван Гізон та трихромним методом Масона. Результати. Серед 43 випадків поліпів ендометрія виявлено 15 випадків залозистих поліпів, 26 – залозисто-стромальних. Клінічно у 33 пацієнток діагностовано непліддя, 10 жінок були фертильними. Для контролю відібрали 12 зразків нормального функціонального ендометрія: по 6 випадків у фазах проліферації та секреції. Гістохімічні методи забарвлення дозволили визначити особливості будови фіброваскулярного ядра поліпів ендометрія – наявність осередків великих товстостінних судин, які часто розташовуються ланцюжками у вигляді «доріжки». Встановлено, що до складу ендометріальної залози в нормі входять клітини епітелію та циркулярно розташовані навколо них волокнисті елементи сполучної тканини, які візуалізуються при використанні додаткових гістохімічних фарбувань. Наші дослідження показали, що у нормі в спіральних артеріях волокнисті елементи відсутні, а за умов ремоделювання ендометрія у вигляді його поліпозної трансформації волокнисті елементи є обов'язковим елементом артерій. Додаткові зовнішні фактори (такі, як хронічне запалення тощо) сприяють прогресуючій васкуляризації поліпів. Остання проявляється не лише сформованим фіброваскулярним ядром поліпа, а й феноменом капіляризації поліпів. Висновки. Наявність фіброваскулярного ядра в поліпах ендометрія є проявом судинного ремоделювання, яке полягає в появі сформованих артерій із еластично-колагеновим каркасом. Скупчення судин характерні для фіброваскулярної ніжки поліпа і, разом з більш вираженим волокнистим характером строми, можуть бути цінною диференційно-діагностичною ознакою, що відрізняє поліп від фонової тканини ендометрія при його невеликих розмірах. Описана васкуляризація є вирішальною для прогресуючого росту поліпа та його можливої малігнізації. Застосування додаткових гістохімічних методів дозволяє полегшити диференційну діагностику поліпа як від різних видів гіперплазій, так і від нормального ендометрія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Shved, M. I., N. M. Kovbasa, L. V. Sadliy, N. M. Vivchar та O. A. Prokopovych. "КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК РОЗВИТКУ ІНФАРКТУ (НЕКРОЗУ) МІОКАРДА 2 ТИПУ, ІНДУКОВАНОГО ПРИЙОМОМ АНАБОЛІЧНИХ СТЕРОЇДІВ ТА БЕТА-АДРЕНОСТИМУЛЯТОРІВ". Вісник наукових досліджень, № 4 (5 лютого 2019): 61–65. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9818.

Повний текст джерела

Анотація:

Факторами ризику та тригерами інфаркту міокарда (ІМ) у молодих людей можуть бути не традиційні серцево-судинні, а й інші причини, такі, як коронароспазм, зловживання наркотичними та іншими токсичними засобами (екзогенні глюкокортикоїди, анаболічні стероїди, β-адреностимулятори тощо), що пов’язано з активною рекламою бодібілдингу та препаратів, які сприяють нарощуванню м’язової маси і спалюванню жиру. Мета дослідження – підвищити увагу та мотивацію лікарів до своєчасної діагностики та адекватного лікування інфаркту (некрозу) міокарда 2 типу на тлі прийому високих доз анаболічних стероїдів та β-адреностимуляторів. Матеріали і методи. Проаналізовано клінічний випадок пацієнта з інфарктом міокарда на тлі прийому анаболічних стероїдів та β2-агоністів. Результати досліджень та їх обговорення. Особливістю клінічних проявів, діагностики та лікування такого інфаркту (некрозу) міокарда 2 типу є наявність не лише інфарктоподібних електрокардіографічних змін, а й те, що початок хвороби проявляється нетиповим, “стертим” ангінозним синдромом на тлі гіпердинамічного синдрому (вираженої тахікардії та підвищеного систолічного артеріального тиску) й ознак гіперсимпатикотонії. Диференційно-діагностичними критеріями в таких випадках можуть бути інфарктоподібна елевація сегмента ST, але без реципрокності змін, відсутність локальних зон гіпо- та акінезів за даними ЕхоКГ, а також детальне з’ясування факторів ризику та можливих тригерів некротичних змін в міокарді. “Золотим стандартом” для диференційної діагностики в таких випадках вважають контрастну коронароангіовентрикулографію. Висновки. Неконтрольований прийом пацієнтами молодого віку анаболічних стероїдів та β-адреностимулювальних засобів суттєво підвищує у них серцево-судинний ризик та може бути тригером розвитку зон некрозів міокарда (ІМ 2 типу). Лікування інфаркту міокарда унаслідок передозування β2-агоністів (зокрема кленбутиролу) повинно включати прийом β-адреноблокаторів в адекватних дозах, а також дезінтоксикаційну та антигістамінну терапію, що дозволяють досягти швидкого клінічного ефекту і попередити розвиток життєво небезпечних ускладнень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

ТРУБА, Г. М. "ОСВІТЯНСЬКИЙ ДИСКУРС: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (15 лютого 2022): 92–96. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми, а саме розмежування наукового (освітнього) і освітянського дискурсу, полягає у популяризації освітніх програм і освіти, що спричинило випрацювання нових освітянських традицій. Мета статті – окреслити межі нового дискурсу – освітянського. Об’єкт дослідження – різні рівні функціонування української мови, а предмет – чітке окреслення теоретичних і практичних засад синтезу класичних підходів в освітянському дискурсі з сучасними розробками в ділянці нейролінгвістики, сугестології, нейролінгвістичного програмування і сучасних технічних засобів (телефон, комп’ютер) і мережі «Інтернет» у процесі навчання. На відміну від наукового дискурсу в межах лінгвоперсонологічної спрямованості нашого дослідження, визначаємо як особливий тип інституційного спілкування соціокультурний та когнітивно-комунікативний феномен, у центрі якого перебуває дискурсивна діяльність представників наукової громадськості, що забезпечує втілення їхніх інтенцій і досягнення перлокутивного ефекту з метою передачі фахових знань та для інтелектуального й емоційного впливу на адресанта / адресантів. Виокремлено такі ознаки освітянського дискурсу в зіставленні з науковим, як статусно некваліфіковані учасники (у науковому дискурсі – статусно кваліфіковані учасники), нелокалізований хронотоп (у науковому дискурсі – чітко локалізований хронотоп), визначена в межах певного соціального інституту мета (спільне з науковим дискурсом), ритуально зафіксовані цінності (ці цінності відчутно різняться із науковим дискурсом), інтенційно закріплені стратегії (ці стратегії питомо різняться із класичним науковим дискурсом і продиктовані форматом нових платформ освіти), необмежена номенклатура жанрів (під впливом сучасних освітніх платформ формуються нові жанри чи форматуються старі), зумовлений арсенал прецедентних феноменів (цей арсенал відчутно різниться із класичними).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Obertynska, O. V. "Діагностичний інструмент для боротьби з пандемією та точність біоматеріалів для виявлення SARS-COV-2". Health of Society 10, № 6 (7 березня 2022): 193–200. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.6.2021.280.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Пандемія спричинена новим коронавірусом SARS-CoV-2 продовжує справляти безпрецедентний вплив на соціальні аспекти суспільства та економіку всього світу. Для запобігання та контролю передачі COVID-19, моніторингу інфекції залишається постійна потреба у високоефективних технологіях для ідентифікації збудника чи його маркерів. Важливим інструментом і золотим стандартом сьогодення у діагностиці коронавірусної хвороби (COVID-19) є молекулярно-генетичні технології, а саме метод полімеразної ланцюгової реакції із зворотньою транскрипцією (RT–PCR) для виявлення маркерів рибонуклеїнових кислот (РНК) гострого респіраторного синдрому коронавірусу - 2 (SARS-CoV-2) у зразках різного типу біологічного матеріалу, з визначених найбільш імовірних за локалізацією збудника місць організму людини доступних для відбору. Досліджували біологічний матеріал мазків з носу (NS), слину (SS), хоча достовірні дані про їх точність використання обмежені. Для цього ми провели вивчення діагностичної цінності та точності зібраних зразків різного біологічного матеріалу: носоглотки/носу/слини (NPS/NS/SS). Матеріали та методи. Тридцять пацієнтів були включені після позитивного тесту на SARS-CoV 2 RT-PCR у зразках NPS відповідно до чинного наказу № 662 МОЗ України «Методичні рекомендації "Порядок забору, транспортування та зберігання матеріалу для дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції», рекомендацій ВООЗ щодо збору, обробки та тестування клінічних зразків на COVID-19. У порівнянні з цим рекомендованим методом дослідження, зразки NPS/NS/SS були протестовані за допомогою автоматизованої портативної системи виявлення НК ExiStation 48 (Bioneer Corporation, Південна Корея). Щоб дослідити доцільність та корисність методу системи ExiStation 48 та різницю між типами вибірок біологічних зразків, було розраховано специфічність та чутливість. Від кожного пацієнта було відібрано три – п’ять зразків за загальний період досліджень 6 – 9 днів. Результати. Було відібрано 171 комплект зразків NPS/NS/SS, з яких 122 дали позитивний результат на COVID-19 методом RT-PCR з біологічного матеріалу NPS. У цілому, коефіцієнт конкордатності щодо типів біологічного матеріалу були 82,0 %/68,2 %/50,4 % для зразків NPS/NS/SS (системи ExiStation 48); однак для зразків, зібраних на 9-й день після початку захворювання (66 негативних і три позитивні зразки), відповідні показники були 91,7 %/80,0 %/65,2 %. Загальні оцінки чутливості були 100,0 %/67,5 %/37,5 % для зразків NPS/NS/SS (системи ExiStation 48). Для зразків до 7 днів після початку захворювання значення були 98,0 %/84,4 %/64,6 %. Висновки. Біологічний матеріал зразків відібраних із нижнього носового ходу (вводимо кінчик тампона в ніздрю на 2-3 см від носового отвору, торкаючись передньої носової раковини і слизової оболонки перетинки) NS є більш надійними, ніж зразки SS, і можуть бути альтернативою біологічним зразкам NPS зібраними і доставленими у транспортному середовищі для вірусів з лізуючим компонентом. Отже, біологічний матеріал зразків відібраний з передньої носової раковини в спеціальне транспортне середовище з лізуючим компонентом можуть бути рекомендованими для досліджень методом RT-PCR для діагностики COVID-19 під час епідемії чи підйому захворюваності щодо ГРВІ з метою диференційної діагностики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Мельник, К. П., О. В. Стащук, Т. О. Шматковська та Л. Г. Медвідь. "ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГІЇ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З ОБЛІКУ І АУДИТУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 97–102. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена формуванню наукових засад трансформації методології обліку і аудиту на основі зростання їх технологічних можливостей і суспільної корисності при залученні до реалізації цілей ста-лого розвитку. Розширено теорію обліку і аудиту привнесеннями з сучасних загальноекономічних та облікових теорій, доведена відповідність обліку і аудиту ключовим параметрам соціально-економічних інститутів, що слугувало підставою для класифікації й ієрархічного розміщення складових інституту аудиту. Ці привнесення поглиблюють теоретичний фундамент аудиту сучасними економічними й обліковими теоріями, орієнтують практику аудиту на залучення методології, методів і інструментів із суміжних сфер діяльності як відповідь на запити соціально-економічних середовищ. У ході дослідження встановлено, що як форма інтегрованих ком-петенцій аудит спирається на міждисциплінарну методологію та має системний характер, що реалізується як диференційний комплекс із реалізацією розвинутих концепцій аудиту, а отже, претендує на окрему іденти-фікацію в соціальному інституційному середовищі. Аудит є окремим комплексом взаємопов’язаних елементів, що об’єднують в єдину систему інституціонально-нормативне забезпечення, технології інформаційного конт-ролю та перевірки даних, інформаційні процеси щодо результатів спостереження, оцінки економічної та соці-альної ефективності як обов’язкових складових сталого розвитку. Для забезпечення методологічної транс-формації аудиту сформульовано рекомендації щодо інноваційного наповнення напрямів змін, підходів та мето-дів аудиту, визначено рамки розширення меж методології аудиту в умовах сталого розвитку, розвинуто осно-ви об’єктно-методичної трансформації методології аудиту. Інституціональні засади трансформації методо-логії аудиту можна трактувати як сукупність формальних і неформальних положень і регуляторів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Годованець, О. І., К. Л. Гальчук, Т. І. Муринюк та Е. О. Саука. "МЕЗЕНХІМАЛЬНІ СТОВБУРОВІ КЛІТИНИ ОДОНТОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯ: ПЕРСПЕКТИВИ ТА МОЖЛИВОСТІ РЕГЕНЕРАТИВНОЇ МЕДИЦИНИ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 116, № 3 (18 листопада 2021): 33–40. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-41-3.6.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: Провести аналіз літературних джерел у напрямку науково-теоретичних та клінічних аспек- тів щодо можливостей використання мезенхімаль- них стовбурових клітин, отриманих з різних джерел щелепно-лицевої ділянки. Матеріали і методи: Під час дослідження викорис- тано бібліосемантичний метод та структурно-логіч- ний аналіз. Для пошуку сучасної наукової літератури були використані електронні бази даних PubMed, MEDLINE, Scopus, Web of Science та EMBASE за клю- човими словами «regenerative medicine», «regenerative dentistry», «stem cells», «dental mesenchymal stem cells», «stem cell therapy», «tissue engineering». Висновки: На основі проведеного аналізу літера- тури прослідковується неабиякий інтерес науковців до стовбурових клітин одонтогенного походження та їх використання у регенеративній практиці не лише стоматологічного спрямування, але і для ліку- вання соматичних хвороб різного генезу. Це пов’язано із неінвазивним та більш простим методом забору матеріалу, порівняно із кістковим мозком людини чи ембріональними тканинами. Стовбурові клітини різ- няться за походженням, диференційною активністю та джерелом їх отримання, а також мають ваго- мий потенціал до диференціації за напрямком різних клітинних ліній залежно від впливу факторів росту та живильного середовища. При одержанні нових чистих культур вдається встановити їх походження шляхом ідентифікації експресії маркерів, характерних для стовбурових клітин. Тим не менш, незважаючи на високі очікування від подальшого розвитку реге- неративної терапії, науковцям необхідно детальніше вивчити можливості використання цих клітин на етапах клінічного випробування, дослідити імуноло- гічну поведінку стовбурових клітин одонтогенного походження в тому чи іншому середовищі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Зарівна, Н. О. "КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ МОНОСАХАРИДІВ РІДКОГО ЕКСТРАКТУ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО ТА ВИБІР КРИТЕРІЇВ ПРИЙНЯТНОСТІ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (4 серпня 2021): 104–7. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12247.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. В останні роки помітно зростає науковий інтерес до вивчення полісахаридів у лікарській рослинній сировині, що пов’язано з широким спектром їх фармакологічної дії. У попередніх дослідженнях встановлено, що у витяжках із трави чебрецю повзучого (ЧП), одержаних за допомогою води і розчинів з низькою концентрацією спирту, наявні полісахариди, після гідролізу яких отримували моносахариди. Розробка муколітичного засобу на основі густого екстракту чебрецю повзучого й ефірної олії чебрецю звичайного передбачала насамперед одержання рідкого екстракту ЧП, який отримували за підібраною технологією, що дозволила зберегти та відтворити аналізовані біологічно активні речовини трави ЧП. Тому з метою стандартизації рідкого екстракту ЧП важливо визначити не тільки їх якісний склад, а й кількісний вміст, що дозволить обрати відповідні показники якості та запропонувати критерії прийнятності. Мета дослідження – провести кількісне визначення відновлювальних моносахаридів у рідкому екстракті чебрецю повзучого, вибрати відповідні критерії прийнятності. Методи дослідження. Під час дослідження використано спектрофотометр “Cary-50”, рідкий екстракт чебрецю повзучого, ФСЗ: глюкози (“Fluka”), 1 % розчин кислоти пікринової, 20 % розчин натрію карбонату, 20 %, 40 % розчини натрію гідроксиду, кислоту хлористоводневу розведену Р. Результати й обговорення. Кількісне визначення моносахаридів у рідкому екстракті ЧП проводили методом диференційної спектрофотометрії у видимій ділянці спектра за реакцією з пікриновою кислотою. Їх вміст коливався у певних межах і визначався вмістом у вихідній сировині. Тому з метою здійснення стандартизації рідкого екстракту ЧП можна обрати кількісним критерієм якості вміст відновлювальних моносахаридів, а також запропонувати відповідні критерії прийнятності – не менше 0,09 % у перерахунку на глюкозу. Висновок. Проведено кількісне визначення відновлювальних моносахаридів у рідкому екстракті чебрецю повзучого. В результаті визначено їх кількісний вміст та запропоновано критерії прийнятності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Martsenyuk, V. P., M. A. Andreychyn, A. S. Sverstiuk, V. S. Kopcha, О. Т. Сhaychuk та V. O. Panychev. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ У SIR-МОДЕЛЯХ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПАНДЕМІЇ COVID-19 В ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ". Інфекційні хвороби, № 2 (10 серпня 2020): 15–21. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.2.11282.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – запропонувати методи аналізу та прогнозування розповсюдження пандемії COVID-19 в Тернопільській області на основі SIR-моделі. Матеріали і методи. Вхідними даними для аналізу та прогнозування розповсюдження пандемії COVID-19 служили показники Тернопільського обласного лабораторного центру МОЗ України. Аналіз і прогнозування розповсюдження цієї пандемії у Тернопільській області здійснено на основі SIR-моделі в пакеті R. Результати досліджень. Отримано результати експериментальних досліджень кількості прогнозованих випадків інфікування та осіб, які одужали, з використанням SIR-моделі розповсюдження пандемії COVID-19 на основі лінійних і нелінійних диференціальних рівнянь на 60, 100 та 1000 діб. Висновки. Абсолютна похибка прогнозування піку пандемії COVID-19 у Тернопільській області на основі SIR-моделі з використанням нелінійних диференційних рівнянь становить 10 діб, що пояснюється введенням своєчасних та ефективних заходів Центром громадського здоров’я МОЗ України та ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Дмитренко, Н. І., та Л. М. Шерстюк. "ПОШИРЕНІСТЬ ТА ЛІКУВАННЯ ПАТОЛОГІЇ ТКАНИННОГО РОСТУ В СОБАК". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 179–86. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.22.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано розповсюдження пухлин серед собак і котів м. Полтави. З метою визначення по-ширеності новоутворень серед собак та котів було зібрано й оброблено статистичні дані по кліні-ках ветеринарної медицини м. Полтави за останні два роки. Проведено диференційну діагностику морфологічних типів деяких видів пухлин у собак. Розглянуто морфологічну, цитологічну та гістоло-гічну будову новоутворень. Проблема пухлинного росту є досить поширеною у собак та котів. За останні два роки новоутворення діагностували у 98 собак та 77 кішок (56 % та 44 % відповідно). Серед собак 70 % були породистими. Але достовірної схильності до пухлин певного виду у якоїсь ок-ремої породи не виявлено. Щонайбільше (21,4 %) у собак діагностували злоякісні пухлини молочної залози. Вони мали різний розмір і охоплювали один або кілька молочних пакетів. Досить поширеною патологією тканинного росту є папіломатоз (18,4 %). Окреслено місця локалізації та розміщення папілом на тілі собак та котів, а також подано опис їх зовнішнього вигляду. Охарактеризовано по-рядок формування пухлинного зачатку. Залежно від симптоматики та перебігу захворювання вико-ристовували такі методи діагностики, як пальпація, рентгенографія, ультразвукова діагностика, інколи проводили дослідження морфологічних і біохімічних показників крові з метою виявлення сту-пеня порушення обміну речовин. Місцево досліджували не лише саму пухлину, а і ступінь втягнення в патологічний процес оточуючих тканин. За допомогою апарату для ультразвукової діагностики слідкували за реакцією реґіонарних лімфатичних вузлів та за появою і розвитком метастазів. Порів-няно різні схеми лікування папіломатозів піддослідних тварин. Встановлено, що включення у схему лікування препарату «Вінкристин» значно скорочує термін лікування та дає виражений терапевти-чний ефект вже після другої ін’єкції, що забезпечує поступове зменшення папілом, їх зсихання та відторгнення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Семак, Людмила. "Вплив конексту на актуалізацію синонімічних значень у творах сучасних українських письменників". TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych 6, № 15 (14 грудня 2021): 127–36. http://dx.doi.org/10.31743/teka.13380.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено синоніми, що функціонують у текстах сучасної української жіночої прози. Проаналізовано значення лексичних одиниць, що вступають у синонімічні відношення за певних контекстуальних умов. Наведено семантичні процеси, за яких відбувається семне варіювання у значеннях синонімів. За допомогою методу компонентного аналізу описано семний склад значень синонімів: виявлено інтегральні, диференційні й оказіональні складники семантики низки близьких за значенням слів. З’ясовано особливості трансформації семного складу значень слів під впливом контексту. Наголошено, що значення слів під впливом контексту зазнає певних зрушень, що зумовлює поступ синонімічних відношень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Лиховид, П. В. "Нормалізований диференційний вегетаційний індекс і відсоток зеленого покриву при вирощуванні озимого ріпаку та сафлору". Аграрні інновації, № 11 (3 травня 2022): 46–49. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.6.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Здійснити аналітичну оцінку взаємозв’язку між супутниковим NDVI та безпосередньо одержаним в полі за допомогою мобільного додатку Canopeo FGCC для надання моделей можливої їх взаємної конвертації під час вирощування культур озимого ріпаку та сафлору. Методи. Польові зйомки фотографічних матеріалів посівів ріпаку озимого та сафлору в періоди «початок цвітіння – кінець достигання» та «10–12 справжніх листків – кінець достигання», відповідно. Обробка фотознімків у програмному продукті Canopeo для розрахунку величини відсоткового зеленого покриття культурами земельних ділянок (FGCC). Прив’язка за даними геотегінгу місць фотозйомки до величин супутникового нормалізованого диференційного вегетаційного індексу (NDVI) на платформі OneSoil AI. Статистична обробка результатів методом поліноміальної регресії, формування моделей конвертації між вегетаційними індексами та оцінка точності моделей за величиною абсолютної середньої похибки у відсотках. Результати. Встановлено, що досліджувані вегетаційні індекси мають високу тісноту нелінійного зв’язку, розроблені поліноміальні криві та моделі мають високу якість підгону з коефіцієнтом детермінації понад 0,90, а також відрізняються достатнім рівнем точності (похибка розрахунків для більшості моделей не перевищує 10%). Максимальну похибку (37,88%) дала модель конвертації площі зеленого покриву (FGCC) ріпаку озимого в NDVI, що пов’язано з особливостями листового апарату культури та спотвореннями величини вегетаційного індексу внаслідок яскраво-жовтого кольору квіток у культури під час її масового цвітіння. Перспективною є розробка подібних моделей для всіх основних культур, вирощуваних на Півдні України, та створення спеціального мобільного додатку для автоматизованої конвертації між вегетаційними індексами. Висновки. Результатами дослідження доведено високу спорідненість та можливість взаємної конвертації між нормалізованим диференційним вегетаційним індексом (NDVI), одержуваним за даними супутникового моніторингу, та відсотковим відношенням площі зеленого покриву (FGCC) на посівах озимого ріпаку та сафлору. Результати розробки можуть бути вдосконалені збільшенням вихідного набору даних та впроваджені у системи точного землеробства в науково-теоретичних і практичних цілях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Andreychyn, M. A., N. A. Nychyk, N. H. Zavidniuk, Ia I. Iosyk, I. S. Ischuk та O. L. Ivakhiv. "COVID-19: ЕПІДЕМІОЛОГІЯ, КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА". Інфекційні хвороби, № 2 (11 серпня 2020): 41–55. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.2.11285.

Повний текст джерела

Анотація:

На підставі огляду наукової літератури наведено основні дані про історію коронавірусних інфекцій людини, зокрема епідемії тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS) і близько-східного респіраторного синдрому (MERS) та теперішню пандемію COVID-19. Послідовно описано етіологію COVID-19, її епідеміологію, патогенез, основні клінічні варіанти та їх прояви, класифікацію за ступенем тяжкості, можливі ускладнення та обтяжливі чинники. Подано визначення різних випадків цієї інфекції за епідеміологічними та клінічними критеріями. Перечислено лабораторні та апаратні методи діагностики з клінічним тлумаченням. Виокремлено методи специфічної та диференційної діагностики. Наведено показання до госпіталізації хворих на COVID-19 і сучасні підходи до лікування за відсутності специфічних противірусних засобів. У лікуванні акцент зроблено на застосуванні патогенетичної терапії. Стисло наведено основні заходи неспецифічної індивідуальної та колективної профілактики із запровадженням карантину. Стаття призначена головно для лікарів, які працюють з хворими на COVID-19 і контактними особами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Мальцев, Дмитро. "ГЕРПЕСВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ В НЕФРОЛОГІЇ". Actual Problems of Nephrology, № 29 (14 грудня 2021): 10–20. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2021.29-01.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Герпетичні віруси – група опортуністичних ДНК-вмісних вірусних агентів, що володіють властивістю пантропізму, тобто здатністю уражати всі органи і системи людського організму. Не виключення становить й сечовивідна система, тому нефрологи мають віддавати належну увагу проблемі герпесвірус-асоційованих уражень нирок та інших органів сечовиділення. Дана публікація є науковим оглядом результатів клінічних досліджень і повідомлень про клінічні випадки щодо герпесвірусних інфекцій у нефрологічних пацієнтів, що опубліковані протягом останніх років в рецензованих періодичних наукових виданнях, цитованих в авторитетних наукометричних електронних базах даних PubMed і Embase.Мета. Стаття покликана сформувати у нефрологів сучасне комплексне розуміння проблеми герпесвірусних інфекцій у пацієнтів з хворобами нирок.Матеріали і методи. Бібліографічний – проведено теоретичний аналіз та здійснено узагальнення даних літератури, проаналізовано фактичний вміст. При дослідженні використано анкетно-опитувальний метод, а також – опис, аналіз, реферування.Результати та їх обговорення. В статті розглянуті дані щодо прямих герпесвірусних уражень нирок за типом інтерстиційного нефриту і гломерулонефриту. Підкреслено необхідність проведення диференційної діагностики з аналогічними ураженнями нирок автоімунної природи в таких випадках. Також неведені дані щодо непрямих уражень нирок, спровокованих реактивованими герпесвірусами, включаючи тропні до ниркової паренхіми автоімунні, алергічні та імунозапальні реакції, індукцію синдрому пухлинного росту та розвиток лімфопроліферативних синдромів, а також – герпес-вірус-асоційовані метаболічні порушення з ефектом нефротоксичності. Окремо подано інформацію про герпесвірусні інфекції у реципієнтів алогенної нирки. Порушені питання нефротоксичності при застосуванні специфічних протигерпетичних хіміопрепаратів у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю.Висновки. Герпесвірусні агенти є активними фігурантами етіології та патогенезу багатьох хвороб нирок у людей. Їх реактивація із латентного або персистуючого стану зазвичай відбувається в умовах імуносупресії, тому імуноскомпрометовані пацієнти з нефрологічними проблемами є групою ризику з формування ускладнень, зумовлених герпесвірусами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

ЧМИР, Віктор, Віктор МЕЛЕНЧУК та Юрій ІВАШКОВ. "МЕТОДИКА УПРАВЛІННЯ ЗМІСТОМ СЕРЕДНІХ РЕМОНТІВ АВТОМОБІЛІВ ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ КОРДОНУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 535–51. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.492.

Повний текст джерела

Анотація:

З урахуванням результатів огляду наукових досліджень, враховуючи, досвід, специфіку та практику використання автомобільної техніки (АТ) в підрозділах охорони кордону, а також наявність проблематики щодо вдосконалення процесу виконання середніх ремонтів автомобілів, в статті визначенні можливості з підвищення ефективності управління змістом середнього ремонту автомобілів підрозділів охорони кордону. Середній ремонт автомобілів органів Держприкордонслужби, виконаний ремонтним підрозділом, реалізується на застосуванні двох стратегій ремонтних дій: повному агрегатному відновленні основних агрегатів (блоків, вузлів); прямих ремонтних операцій (розточення, шліфування і т.п.), виконуваних на агрегаті, що відмовив, (блоці, вузлі), з частковим відновленням його окремих елементів, або його заміні ідентичним агрегатом (блоком, вузлом), що вже був у застосуванні і пройшов ремонт. Перехід від описових (або констатуючих) моделей до керованих моделей ефективності середнього ремонту має принципове значення по ряду позицій. Одна з основних – удосконалення і раціоналізація діючої системи їхнього виконання, що виключає необхідність виконання капітальних ремонтів техніки. Немаловажне також те, що на керованих моделях стає якісно іншим саме планування проведення середніх ремонтів. Основою аналітичної побудови керованої моделі ефективності середнього ремонту служить динамічна система диференціальних рівнянь. За результатами дослідження отримані математичні моделі процесу адаптивного управління змістом середнього ремонту автомобілів підрозділів охорони кордону у вигляді динамічних систем диференційних рівнянь. Ці математичні моделі формалізують залежність коефіцієнта відновлення технічного ресурсу від співвідношення структурних елементів окремого зразка АТ, що відремонтовані методом агрегатного відновлення і прямими ремонтними діями. Змістом отриманих диференційних рівнянь визначається процес адаптивного управління змістом середнього ремонту, їх аналіз показує, що при домінуванні методу агрегатного відновлення коефіцієнт відновлення технічного ресурсу АТ збільшується, а у протилежному випадку зменшується.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

O.V., Chornous. "THE PHENOMENON OF PROPER NAMES." South archive (philological sciences), no. 85 (April 12, 2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-4.

Повний текст джерела

Анотація:

Purpose. The task of the study is to define the boundary between common and proper names, and to systematize the main differential characteristics of the onyms.Methods. The research is based on different scientific methods. A scientific literature review was used to demonstrate how statements about boundary between appellatives and propriatives are changing and developing over time. Observation, analysis as well as the descriptive and comparative methods were used for identifying distinctions between proper and common names. Comparative method was used for identifying common and distinct peculiarities of proper and common names. Generalization and abstraction techniques were used to establish broad patterns of distinction between common and proper names, as well as systematization of specific features of proper names. Significant differences and some similarities between pronouns and proper names were described.Results. The article focuses on the debate in the scientific community about whether there is a clear distinction between common and proper names. Various positions of scientists on this issue have been identified and analysed. As a result, a number of arguments have been identified that are clearly or fairly contentious. The scientific works of Ukrainian and foreign researchers on the specific of proper names have been studied and a list of them has been organized (27 characteristics). Differences in proper and common names are sought in functions, nature and linguistic characteristics, context, etymology and translation. It also highlights features that are recognized by some scholars because of their support or the negation of the theory of the non-existence of semantics in proper names.Conclusions. The debate on the boundary between common and separate names, which dates back to ancient times, has not yet been definitively resolved. From the analysis of the different approaches, it appears more convincing that the proper and common names differ considerably in their characteristics, in their purpose, but they interact closely and complement each other. This is what onymization and apelativization processes demonstrate. It has been suggested that the list of specific characteristics of proper names can be augmented as a result of new research on the proper names.Key words: common names, proper names, boundaries between two classes of lexicon, specific characteristics of proper names, pronouns. Мета. Метою дослідження є окреслення межі між апелятивною та пропріальною лексикою, а також систематизація основних диференційних ознак онімів.Методи. У роботі використані метод аналізу наукової літератури для виявлення різних поглядів учених на межу між апеля-тивами та пропріативами; спостереження, аналіз, а також описовий, порівняльно-історичний методи для виявлення специфіки розмежування власних та загальних назв; порівняльний метод для виявлення спільного та відмінного щодо деяких специфічних ознак власних та загальних назв; методи узагальнення та абстрагування для встановлення загальних закономірностей розмежування апелятивів та пропріативів, а також систематизацію специфічних ознак власних назв.Результати. У науковій розвідці зосереджено увагу на дискусії, яка розгорнулася в науковій спільноті щодо наявності або відсутності чіткої межі між загальними та власними назвами. Окреслено різні позиції вітчизняних та зарубіжних науковців з цього питання, проведено їх аналіз. У результаті виявлено низку аргументів, які видаються однозначними або доволі спір-ними. Простежено наукові пошуки вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо специфічних ознак онімів, упорядковано їх перелік із 27 позицій. Відмінності пропріативів та апелятивів дослідники шукають у функціях, властивостях, закономірностях розвитку, сутності та мовних особливостях, контексті, етимології та перекладі. Виокремлено також такі ознаки, які визнають-ся лише деякими науковцями з огляду на їх підтримку або заперечення теорії асемантичності власних назв. Виявлено суттєві відмінності та деякі подібні риси між займенниками та власними назвами.Висновки. Відома ще з давніх часів дискусія про межу між загальними та власними назвами й на сьогодні не має оста -точного розв’язання. У результаті аналізу різних підходів більш переконливим видається, що власні та загальні назви значно різняться за своїми характеристиками, призначенням, але при цьому тісно взаємодіють, взаємодоповнюють одне одного, що демонструють процеси онімізації та апелятивізації. Зроблено припущення, що виявлений спектр специфічних ознак онімів може бути доповнений з огляду на нові дослідження онімної лексики.Ключові слова: загальні назви, власні назви, межа між двома класами лексики, специфічні ознаки онімів, займенник

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Киричко, Б. П., Т. В. Звенігородська та В. В. Семіренко. "Клінічна та рентгенологічна характеристика запально-гнійних процесів дистального відділу кінцівок у свиней". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2015): 55–57. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.04.13.

Повний текст джерела

Анотація:

У наведених матеріалах наукового дослідження висвітлені клінічні й рентгенологічні особливості перебігу запально-гнійних процесів дистального відділу кінцівок у свиней з метою вдосконалення діагностичної й диференційно-діагностичної бази. Загальними й спеціальними методами клінічного дослідження встановлено ознаки генералізованого гнійного остеомієліту, артриту, параартикулярної флегмони з ураженням копитцевої і вінцевої кісток, а також відповідних суглобів. In the article research highlights the clinical and radiological peculiarities of purulent inflammatory processes in the distal pigs’ extremities to improve the diagnostic and differential diagnostic base. Thanks to general and special methods of clinical research we found signs of generalized suppurative osteomyelitis, arthritis, cellulitis, pairarticular phlegmon with lesions of hoof and coronary bone, as well as relevant joints.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Звенігородська, Т. В., та І. В. Худолій. "ХРОНІЧНИЙ ГІНГІВОСТОМАТИТ СВІЙСЬКИХ КОТІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 147–52. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.18.

Повний текст джерела

Анотація:

На сьогодні у вітчизняних літературних джерелах досить мало інформації щодо хронічного гінгі-востоматиту котів. Тому нашою метою було зібрати повідомлення іноземних та вітчизняних вете-ринарних видань щодо етіології, клінічних ознак, діагностики та лікування цього захворювання. Хро-нічний гінгівостоматит котів перебігає тяжко та характеризується запальними процесами слизо-вих оболонок ротової порожнини. Тварини при цьому відмовляються від корму, втрачають вагу, че-рез постійний біль у них змінюється поведінка, вони стають агресивними або навпаки в’ялими та боязкими. Етіологія гінгівостоматиту досі невідома, існує декілька теорій, що пов’язують розвиток захворювання з специфічними бактеріями зубного нальоту, вірусами, бартонельозом та зміненим імунним статусом (при лейкозі або вірусі імунодефіциту котів). Проте жодна з цих теорій не знай-шла повного підтвердження. Вчені дотримуються думки, що хронічний гінгівостоматит котів – це гіперімунна запальна реакція на невідомий чинник. Діагноз гінгівостоматит підтверджується візуальним оглядом. Для виключення супутніх хвороб варто проводити рентгенологічне дослідження зубів та прилеглих тканин. Як додаткові методи можна використовувати клінічний та біохімічний аналізи крові, а також тести на визначення вірусних інфекцій. При проведенні диференційної діагностики від пародонтиту та гінгівіту варто пам’ятати, що каудальний гінгівостоматит обов’язково вклю-чає в себе запалення м’якого піднебіння та глотки. При хворобах пародонта навпаки запалення ре-єструється лише на яснах та навколо зубів. Лікування хронічного гінгівостоматиту котів може бути консервативним або хірургічним. При консервативному лікуванні використовують антибіотики широкого спектру дії, кортикостероїди, нестероїдні протизапальні препарати, імуносупресори та інші. Хірургічне лікування полягає у видаленні всіх зубів або лише тих, біля яких є запалення. Обов’язковою умовою при виборі будь-яких методів лікування є санація ротової порожнини та гігіє-нічна чистка зубів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Potareiko, O. Ya. "Trichoscopy as a method of differential diagnostic of non-scarring hair loss and papulo-squamous disorders of the scalp." Dermatology and Venerology, no. 4 (December 13, 2019): 34–38. http://dx.doi.org/10.33743/2308-1066-2019-4-34-38.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Zelinskaya, G. V., та E. A. Shelkovoy. "Ультразвукові та цитологічні характеристики радіойодчутливості метастазів папілярного раку щитоподібної залози". Endokrynologia 24, № 4 (20 грудня 2019): 311–17. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.311.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета — дослідження ультразвукових і цитологічних характеристик метастазів, виявлених у поопераційний період, залежно від їх йоднакопичувальної здатності. Матеріал і методи. Ультразвукові, цитологічні, імуноцитохімічні дослідження проводили на групі метастазів папілярного раку щитоподібної залози, виявлених у поопераційний період (після тиреоїдектомії та радіойодтерапії): 30 радіойодчутливих метастазів і 65 радіойодрезистентних. Оцінювали такі ультразвукові характеристики, як локалізація метастазів, чи є вони множинними або поодинокими, ехогенність, ехоструктуру та наявність гіперехогенних включень. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проводили на пункційному матеріалі даних метастазів, забарвленому за Романовським. Використовували непрямий імунопероксидазний метод із моноклональними антитілами до тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну. Статистичний аналіз проводили за непараметричним критерієм Манна – Уїтні та методом χ2 у програмі Statistica 11.0. Результати. Проведені дослідження ультразвукових і цитологічних характеристик поопераційних метастазів папілярних карцином щитоподібної залози не виявили значущої різниці між групами радіойодрезистентних і радіойодчутливих метастазів за такими ультразвуковими характеристиками, як ехогенність, ехоструктура та наявність гіперехогенних включень. Показано, що у випадках виявлення гіпоехогенних метастазіву латеральних лімфатичних колекторах імовірність радіойодрезистентності метастазів становить 93±2%. Ультразвукову ознаку кістозної дегенерації виявляли в 1,8 раза частіше в радіойодрезистентних метастазах порівняно з радіойодчутливими. Цитологічні дослідження демонструють фенотипову гетерогенность епітелію радіойодрезистентних метастазів порівняно з радіойодчутливими та вірогідну різницю в експресії тиреоглобуліну й тиреоїдної пероксидази. Висновки. За даними ультразвукового дослідження не виявлено достовірних змін, які дозволили б проводити диференційну діагностику між радіойодрезистентними та радіойодчутливими метастазами папілярного раку щитоподібної залози. Визначено цитологічні ознаки радіойодрезистентних метастазів папілярного тиреоїдного раку, які дозволяють їх передопераційне прогнозування. Продемонстровано значущу редукцію експресії тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну в пунктатах радіойодрезистентних метастазів порівняно з радіойодчутливими, що є підставою передопераційного прогнозування радіойодрезистентності поопераційних метастазів папілярного тиреоїдного раку. Виявлені за даними ультразвукової діагностики метастатичні лимфатичні вузли шиї дозволяють проводити подальші імуноцитохімічні та цитологічні дослідження, що може підвищити ефективність діагностики метастазів високодиференційованого раку щитоподібної залози й полегшити вибір подальшого лікування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Левінський, М. В., та В. М. Левінський. "Моделювання системи регулювання в Step 7 TIA Portal з використанням функціональних блоків бібліотеки «LSim»". Automation of technological and business processes 12, № 4 (30 грудня 2020): 42–47. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i4.1934.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Моделювання систем регулювання в середовищі розробки програмного забезпечення контролерів, наприклад в Step 7 TIA Portal, дозволяє провести налагодження параметрів функціональних блоків ПІД-регуляторів, перевірку грубості САР до варіацій параметрів об’єкта керування та безударність переходів між ручним та автоматичним режимом роботи. Мета. Показати приклади корекції програмного коду функціональних блоків бібліотеки “LSim”, які фірма Siemens рекомендує для моделювання об’єкта керування, що забезпечують встановлення довільних початкових умов в цифрових аналогах диференційних рівнянь динамічних ланок. Метод. Аналіз оригінального коду функціональних блоків бібліотеки “LSim” та його подальша корекція, моделювання скоригованих функціональних блоків в середовищі Step 7 TIA Portal. Результати. Наведені фрагменти кодів функціональних блоків, які дозволяють моделювати ланку запізнення, інерційну ланку першого порядку, інтегруючу ланку з довільними початковими умовами. Проведено моделювання скоригованих функціональних блоків в середовищі Step 7 TIA Portal та співставлення результатів із результатами моделювання аналогічних динамічних ланок в середовищі Simulink/MATLAB. Проведено моделювання САР із використанням зазначених блоків. Висновки. Запропоновані зміни коду функціональних блоків бібліотеки “LSim”, які реалізують ланку запізнення, інерційну ланку першого порядку, інтегруючу ланку, дозволяють врахувати довільні початкові умови в цих ланках, що забезпечує моделювання динамічно сталих режимів САР в середовищі Step 7 TIA Portal.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Писаренко, О. А., К. О. Удальцова-Гродзинська та В. І. Шинкевич. "ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ДЛЯ ІНТЕРНАТУРИ З ФАХУ «СТОМАТОЛОГІЯ» У РОЗДІЛІ «ЗАХВОРЮВАННЯ ТКАНИН ПАРОДОНТА»". Медична освіта, № 1 (20 квітня 2021): 105–11. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11976.

Повний текст джерела

Анотація:

Розділ навчального процесу з теми «Захворювання пародонта» потребує негайної ревізії, оскільки застарілі концепції призвели до нерозуміння і неможливості публікацій наукових статей у міжнародних рецензованих виданнях, що відкидає у минуле вітчизняну стоматологічну науку. Аналіз основних положень розділу навчального процесу з теми «Захворювання пародонта» шляхом їх порівняння із концепціями нової класифікації періодонтальних та періімплантних захворювань і станів 2017 р. показав обґрунтовану коректність терміна «періодонтит» замість «пародонтит», визначив етіологію й основні риси патогенезу періодонтиту, обґрунтував необхідні методи і перелік диференційних діагнозів, та розсортував комплексне лікування на чіткі фази, етапи і відповідність до складності пародонтиту. Некротизуючі захворювання тканин пародонта, екстремальні стани з рецесією діагностуються за іншими схемами, ніж періодонтальні індекси. Періімплантні стани органічно поєднані з іншими захворюваннями пародонта, оскільки обумовлені наявністю біоплівки або місцевими факторами. Отже, імплементація класифікації періодонтальних та періімплантних захворювань і станів Американської академії пародонтології (AAP) та Європейської федерації пародонтології (EFP) 2017 р. сприяє сучасному розумінню їх етіології та патогенезу, дозволяє уніфікувати підходи до діагностики, лікування, моніторингу, прогнозування і профілактики, а отже, є необхідними для вивчення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Гулюк, А. Г., П. А. Шмідт та О. Ф. Дзигал. "РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ ПЕРІОСТАЛЬНИХ ІНФЕКЦІЯХ, ЇЇ РОЛЬ В ПРОЦЕСІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 112, № 3 (27 травня 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-37-3-36-41.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність питання захворювань на хронічний пе-ріодонтит серед військовослужбовців ЗС України за-лишається надзвичайно нагальним.Рентгенографія – це основний метод оцінки стану кі-сткової тканини. Він дозволяє уточнити діагноз, провести диференційну діагностику, вивчити сту-пень розповсюдженості процесу в кістковій тканині, його динаміку, визначити повноцінність кісткового ложа, зв’язкового апарату, вибрати найбільше раці-ональну ортопедичну конструкцію, контролювати ефективність лікування.При аналізі рентгенограм слід звертати увагу на фо-рму, висоту, стан верхівки міжальвеолярної перети-нки, ступень мінералізації губчастої речовини, стан кортикального шару та ін. Особливий інтерес пред-ставляє рентгенологічна структура міжальвеолярної перетинки.Основними рентгенологічними симптомами патоло-гічних змін пародонта є деструкція верхівок міжаль-веолярної перетинки, остеопороз кісток альвеолярно-го паростку, розширення періодонтальної щілини, зниження висоти міжальвеолярних перетинок та утворення кісткових кишень.Патоморфологічні дані свідчать, що більш ніж, чим у 90 % випадків, які визначаються рентгенологічно, періапікальні розрідження, не маючи явних клінічних проявів, є гранульомами; біля 5 % припадають на пе-ріапікальні рубці, в яких відмічається скупчення фіб-ринозної тканини, інші 5 % приходяться на всі інші форми запальних уражень.Рентгенологічні дослідження дають можливість оцінювати ступінь ураження та резорбції кісткової тканини, характер змін, які можуть відбуватися та прогресувати в ній, як указують деякі автори. Але зу-стрічаються публікації, які свідчать про труднощі в диференційованій діагностиці через нечіткі зони в періапікальній частині зубів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Balian , A. V., I. Yu Gryshova  та T. S. Shabatura. "Публічна політика та державна підтримка розвитку аграрного виробництва в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (27 квітня 2021): 156–67. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.02.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Рівень продовольчої безпеки України залежить від розвитку аграрного сектору, економічне зростання якого неможливе без надання відповідної державної підтримки, особливо в умовах панування сучасної економічної кризи, провокованої зростанням світової пандемії, а також ускладнення політичної ситуації через продовження збройного конфлікту. Саме тому актуальності набуває активізація механізмів публічної політики державного управління в контексті регуляції та підтримки розвитку аграрного виробництва в Україні. Метою статті є проведення аналізу сучасного стану, методів і способів підтримки аграрного виробництва з боку держави, виявлення основних проблем з її надання та обґрунтування пропозицій щодо її удосконалення. Наукова новизна полягає в наданні пропозицій щодо удосконалення публічної політики та державної підтримки аграрного виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності аграрної галузі, зміцнення продовольчої безпеки та зростання економічного потенціалу України. Висновки. Незважаючи на диференційний підхід надання державної підтримки аграрному сектору України, вона є недосконалою, суперечливою та такою, що не дозволяє здійснювати перспективне бюджетне планування державної підтримки аграрного виробництва, не забезпечує повноцінний розвиток галузі на базі сучасних інноваційних технологій, а тому не створює умови для підвищення економічного потенціалу країни. Основними проблемними аспектами розробки та надання державної підтримки аграрному виробництву є: відсутність системного характеру та узгодженості програм із пріоритетами напрямками розвитку сільського господарства; несталість та короткотривала спрямованість державних програм; непрогнозованість і несвоєчасність виплат з боку держави, а також щорічне недовиконання програм; недосконалість та недостатня дієвість законодавчих актів, які регулюють питання надання державної підтримки сільськогосподарському товаровиробнику. Із метою створення ефективної системи державної підтримки аграрного виробництва необхідно: по-перше, удосконалити відповідні нормативно-правові документи, що регулюють питання державної підтримки галузі; по-друге, розробити та офіційно затвердити Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій, а також відповідні документи, що визначають пріоритети державної підтримки аграрного виробництва на середньо- та довгострокові періоди; по-третє, визначити пріоритетність розвитку малих форм господарювання й удосконалити інструменти їх підтримки та заохочення; по-четверте, визначити інструменти, джерела та обсяги формування фінансових ресурсів для надання державної підтримки, а також узгодити щорічні обсяги надання державної підтримки за її стратегічними напрямами; по-п’яте, здійснювати контроль за виконанням державних програм підтримки на основі використання якісних та кількісних показників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Брушко, В., Р. Баннікова та А. Ковельська. "Аналіз наявних інструментів оцінювання впливу фізичної терапії на осіб з хворобою Паркінсона". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (20 грудня 2021): 84–91. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.84-91.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Правильний і обґрунтований вибір інструментальних методів оцінювання функціо-нального стану пацієнта є обов’язковою умовою адекватної фізичної терапії. Особливе місце цей аспект займає в системі нейрореабілітації пацієнтів з хворобою Паркінсона в Україні, оскільки на сьогодні кількість осіб, що потребують систематичної фізичної терапії, сягає 23 900 тис. Наростаюча маніфестація моторних і немоторних симптомів при хворобі Паркін-сона, від яких часто вирішальною мірою залежить тяжкість стану пацієнта, негативно впливає на якість його життя. Наявні функціональні порушення, які є самостійними проявами хвороби Паркінсона, вимагають специфічного підходу до комплексного інструментального досліджен-ня цих порушень для визначення диференційно-діагностичних критеріїв та оцінювання впливу фізіотерапевтичного втручання. Мета. Проаналізувати наявні інструменти оцінювання впливу фізичної терапії на осіб з хворобою Паркінсона. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення зарубіжних даних спеціальної науково-методичної літератури з питань застосування інстру-ментів оцінювання при хворобі Паркінсона та їх інформативності і надійності у фізичній терапії. Результати. Представлені дані свідчать, що ефективність запроваджених заходів фізичної терапії при хворобі Паркінсона залежить від правильно підібраних інструментів оцінювання, які дозволяють оцінити моторні і немоторні проблеми через призму життєдіяльності і якості життя пацієнта. Основним інструментом оцінювання для вирішення цього питання вважаєть-ся Уніфікована рейтингова шкала хвороби Паркінсона MDS-UPDRS, яка дозволяє об’єктивно оцінити моторні і немоторні аспекти життя пацієнта і його рухову активність. Оскільки наявні моторні й аксіальні рухові порушення негативно впливають на повсякденну функціональну активність пацієнта, для верифікації цих порушень пропонують використовувати тест для оці-нювання часу підйому і ходьби (Timed Up and Go (TUG)); тест з подвійним завданням (Dual-Task TUG (TUG-DT)) та шкалу рівноваги Берга (Berg Balance Scale (BBS)). Але виходячи з того, що ці тести недостатньо чутливі до невеликих змін у рухливості при хворобі Паркінсона, особливо на середніх і пізніх стадіях захворювання, їх доцільно поєднувати з одним із кількісних тестів для оцінювання ходьби: 10-метровим тестом ходьби (10 Meter Walk Test (10MW)) та 6-хвилинним тестом ходьби (Six Minute Walk Distance (6MWT)). Поняття «життєдіяльність» включає в себе не тільки переміщення, її оцінювання має бути доповнено аналізом ступеня впливу наявних по-рушень на повсякденну діяльність, тобто на якість життя пацієнта. Найбільш інформативними інструментами для проведення цього аналізу є універсальні і специфічні при хворобі Паркінсо-на опитувальники з метою оцінювання стану здоров’я SF-36, EuroQOL (EQ-5D) і PDQ-39 (The Parkinson’s Disease Questionnaire). Результати аналізу та узагальнення даних науково-мето-дичної літератури дають підставу встановити, що маніфестація порушень та їх варіабельність при хворобі Паркінсона стають серйозною проблемою у досягненні кінцевого результату за-проваджених заходів фізичної терапії на всіх стадіях захворювання. Використання в комплексі стандартної експертно-реабілітаційної діагностики спеціальних інструментів оцінювання дозволяє об’єктивізувати оцінювання клінічної інформації та стимулює розроблення особисто-орієнтованих реабілітаційних стратегій із застосуванням заходів фізичної терапії, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів з хворобою Паркінсона. Ключові слова: хвороба Паркінсона, фізична терапія, якість життя, інструменти оцінювання, достовірність, надійність, валідність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Кичан, Д. О. "ПІДЛЯСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МІКРОМОВА В ПОТРАКТУВАННІ ЯНА ТА ОЛЕКСАНДРА МАКСИМЮКІВ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 90–95. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано критичний аналіз концепції Яна та Олександра Максимюків щодо статусу літературної мікромови, яку вони пробують створити на основі підляських говірок, поширених на північно-західній окраїні етнічної української території, що нині входить до складу Республіки Польща. Специфіка дослідження передбачає виконання таких завдань: визначення й осмислення аргументів на користь тези про окремішність так званого підляського говору, його належність до українського діалектного континууму чи до інших мов; з’ясування кодифікованих Яном Максимюком диференційних особливостей підляської літературної мікромови, зокрема розрізнення природних підляських лінгвальних явищ та штучних нововведень; порівняння прописаних особливостей підляської літературної мікромови з рисами інших українських говорів та літературним варіантом української мови. Дослідження було здійснено з використанням таких методів лінгвістичного аналізу: спостереження (з метою вирізнення ключових тез проаналізованої концепції), описового (задля характеристики мовних особливостей підляської літературної мікромови), порівняльного (зіставлення кодифікованих ознак новоствореної літературної мікромови з ознаками українських діалектів із метою встановлення їхньої спорідненості). Проведене дослідження дало змогу з’ясувати, що Ян та Олександр Максимюки створили варіант літературної мікромови на основі підляських говірок та кодифікували його у своїх публіцистичних есеях, розміщених на сайті Swoja.org, та в книзі Яна Максимюка «Čom ne po-swojomu?». Водночас вони заперечили наявність у підляському говорі північноукраїнської, зокрема західнополіської, основи. Автори концепції створили латинський варіант алфавіту, увівши специфічні графеми на позначення деяких фонем, зокрема дифтонгів. Ян Максимюк фрагментарно здійснив аналіз фонетичних та морфологічних особливостей підляських говірок у протиставленні до ознак сучасної української літературної мови. Автор не виконав повноцінного добору прикладів для ілюстрації історико-типологічних рис української мови, не взяв до уваги релевантних явищ багатьох інших українських діалектів, які свідчать про їхню спорідненість із підляськими говірками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Пільтяй, Степан Іванович, Андрій Васильович Булашенко, Єлизавета Ігорівна Калініченко та Олександр Васильович Булашенко. "ВИСОКОЕФЕКТИВНИЙ ХВИЛЕВОДНИЙ ПОЛЯРИЗАТОР ДЛЯ СУПУТНИКОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (21 січня 2021): 14–26. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2020.217129.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасних супутникових інформаційних системах та безпровідних системах передачі даних широко використовують сигнали із коловими поляризаціями. Сигнали цього типу вимагають застосування спеціальних антенних систем із поляризаційним обробленням. Такий підхід дає можливість удвічі зекономити частотні ресурси, які є обмеженими. У результаті збільшується інформаційна ємність каналів передачі інформації в супутникових та інших інформаційних системах. Базовим елементом антенних систем із коловими поляризаціями є поляризатор. Такий пристрій здійснює перетворення електромагнітних хвиль із круговою поляризацією в лінійно поляризовані хвилі або навпаки. Використання поляризатора та ортомодового перетворювача в антенних системах забезпечує перетворення поляризації сигналів із одночасною передачею їх до розв’язаних хвилеводних каналів. Стаття містить результати аналізу та оптимізації нового високоефективного хвилеводного поляризатора для супутникових інформаційних систем. Конструкція розробленого поляризатора складається із хвилеводу квадратного перерізу з чотирма діафрагмами. Виконано оптимізацію поляризатора для його застосування в робочому діапазоні частот від 10,7 ГГц до 12,8 ГГц. Проаналізовано й оптимізовано фазові, поляризаційні характеристики та характеристики узгодження із застосуванням чисельного методу скінченного інтегрування. Розроблений хвилеводний поляризатор із чотирма діафрагмами забезпечує диференційний фазовий зсув 90° ± 3,5°, коефіцієнт стійної хвилі з напругою, меншою 1,24, коефіцієнт еліптичності, менший 0,53 дБ, кросполяризаційну розв’язку, вищу 30,3 дБ. Таким чином, створений новий поляризатор на основі квадратного хвилеводу з чотирма діафрагмами забезпечує якісну роботу в усьому робочому Ku-діапазоні частот 10,7–12,8 ГГц. Пристрій може широко використовуватися в сучасних антенних системах із поляризаційним обробленням сигналів у телекомунікаційних, радіолокаційних і супутникових інформаційних системах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

N.Yu., Kuravska, and Tykha U.I. "MENACE IN THE SEMANTIC AND SYNTACTIC STRUCTURE OF THE SENTENCE." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 36–41. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-5.

Повний текст джерела

Анотація:

Purpose. The article deals with the studying of semantics of menace as the means of expression of volitive modality. The purpose of the article is to determine the essence, semantic structure, functional and semantic specificity of menace; to analyze a menace situation in the system of its components, to examine the means of its expression in modern Ukrainian fiction.Methods. We have used method of theoretical and conceptual analysis for critical analysis of concepts available in Ukrainian and foreign linguistics regarding menace, method of continuous fixation of menace utterances from the texts of modern Ukrainian fiction, descriptive method and method of internal interpretation to establish differential features of menace, methods of semantic and functional-pragmatic analysis to characterize the functional-semantic features of menace and the means of its expression in modern Ukrainian fiction, method of contextual analysis, which assumes the existence of some context in which we study and analyze the semantics of menace.Results. The essence, semantic and functional peculiarity of menace compared to other modal manifestations is determined. Menace is a complicated linguistic phenomenon. Its origin is connected with the necessity of representation of the modal meaning of threat. Menace is a special type of volitive modality that realizes semantics of threat by a complex of different means. Menace is characterized by the independence of semantic structure, functional, communicative and pragmatic specificity, diversity of structural types. The peculiarities of the Ukrainian language in semantic and grammar meaning are also indicated.Conclusions. Menace is a mitigatory type of volitive modality, aimed at satisfying the needs, desires and interests of the speaker, and menace utterances are characterized by freedom of choice of the addressee, as he/she makes a decision as to the fulfillment of the action which is beneficial to the addresser. In a menace situation, the status of participants in the communicative process is not significant, and the action is performed by the addressee; menace utterances can be used both in formal and informal situations, they are initiative and normative. Verbal (lexical-semantic, morphological, syntactic) and non-verbal means are used to express menace, that prove and demonstrate illocutionary power of threat.Key words: menace modality, menace semantics, menace, menace utterance, menace situation, menace meaning. Мета. Стаття присвячена вивченню семантики менасива як засобу вираження модальності волевиявлення. Метою стат-ті є розкриття сутності менасива, визначення його семантичної структури і функціонально-семантичної специфіки; розгляд менасивної ситуації в системі її складників; аналіз різнорівневих засобів вираження менасива в художніх текстах сучасної української мови.Методи. У статті використано метод теоретико-концептуального аналізу для критичного аналізу концепцій, наявних в українському й зарубіжному мовознавстві стосовно менасива, метод суцільної фіксації менасивних висловлень із художніх текстів сучасної української мови, описовий метод із використанням прийому внутрішньої інтерпретації для встановлення диференційних ознак менасива, методики функціонально-семантичного й функціонально-прагматичного аналізу для харак-теристики функціонально-семантичних особливостей менасива та засобів його вираження в художніх текстах сучасної укра-їнської мови, а також для дослідження менасива в дії, у процесі його функціонування, метод контекстуального аналізу, який передбачає наявність деякого контексту, у якому вивчаємо й аналізуємо семантику менасива.Результати. У статті розкрито сутність, семантичну й функціональну своєрідність менасива на тлі інших модальних виявів. З’ясовано, що менасив є складним лінгвістичним явищем, виникнення якого пов’язане з необхідністю оформлення одного з видів модальних значень, а саме значення погрози. Визначено, що менасив є особливим типом волевиявлення, що реалізує семантику погрози сукупністю різнорівневих засобів. З’ясовано, що для менасива характерні незалежність семан-тичної структури, функціональна, комунікативна і прагматична специфіка, різноманітність структурних типів. У статті також показано специфіку української мови в семантико-граматичному сенсі.Висновки. Автори статті дійшли висновку, що менасив є одним із типів модальності пом’якшеного волевиявлення, спря-мований на задоволення потреб, бажань та інтересів мовця, а для менасивних висловлень характерна наявність свободи вибо-ру в адресата, оскільки він ухвалює рішення про виконання / невиконання дії, яка є бенефактивною для адресанта. У менасив-ній ситуації статус учасників комунікативного процесу несуттєвий, а каузовану дію виконує адресат; менасивні висловлення можуть уживати як в офіційній, так і в неофіційній обстановці, вони є ініціативними й нормативними. Для вираження мена-сива використовують вербальні (лексико-семантичні, морфологічні, синтаксичні) і невербальні засоби, які засвідчують і вияв-ляють іллокутивну силу погрози.Ключові слова: менасивність, менасивна модальність, менасивна семантика, менасив, менасивне висловлення, менасив-на ситуація, менасивне значення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Візнюк, Інесса. "ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ ЯК ЧИННИК ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТКУ ІПОХОНДРИЧНИХ РОЗЛАДІВ ОСОБИСТОСТІ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 115–22. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.115-122.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зосереджено увагу на обґрунтуванні механізмів виникнення й розвитку іпохондричних розладів під час професійного вигорання особистості та основних психодіагностичних підходах щодо вивчення даного феномена. Вказано перелік симптоматичних особливостей розладу в умовах диференційних подібностей і відмінностей контрольної та експериментальної груп. Використано загальнонаукові методи у вивченні різнопланових літературних джерел, що дало змогу відтворити реальні факти досліджуваної проблеми з урахуванням наукового доробку вітчизняних науковців. Проаналізовано етіологію і розвиток іпохондричних нозологій у групі досліджуваних під час виконання ними професійних обов’язків. Акцентовано увагу на трансформації їхніх життєвих цінностей і визначенні майбутніх пріоритетів у разі патогенетичної дії навіювання скарг на дисфункцію власного здоров’я. Об’єктивність під час висвітлення теми забезпечувалася шляхом здійснення неупереджених, некон’юнктурних висновків з урахуванням поглядів попередніх дослідників і достовірної, перевіреної інформації з підібраних джерел. Водночас, ми не уникали критичних суджень і оцінок для реалістичного показу низки психосоматичних проблем у ґенезі іпохондричних розладів. Використано комплексний підхід у висвітленні основних напрямів психодіагностики та лікування іпохондрії як механізму психологічного вигорання особистості. Комплексність висвітлення основних принципів діагностики характеризується мультимодальністю методів збору інформації щодо етіології захворювання. В її контексті враховувались уміння інтегрувати інформацію, отриману різними методами. Зокрема, акцентували увагу на виявленні низки детермінант розвитку цих патогенних явищ: біологічної (біохімічна, нейрофізіологічна, психофізіологічна сфери), психологічної (внутрішні індивідуальні переживання й поведінка людини), соціальної (специфіка міжособистісної взаємодії в соціумі) та екологічної (матеріальна забезпеченість, якість життя тощо).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

N.O., Shcherbii. "CASE GOVERNMENT OF VERBAL NOUNS IN POLISH AND UKRAINIAN." South archive (philological sciences), no. 85 (April 12, 2021): 54–59. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-8.

Повний текст джерела

Анотація:

The purpose of the article is to perform the comparative analysis of case government (rekcja) of Polish and Ukrainian verbal nouns. The fulfilment of this purpose requires describing the status of verbal nouns in linguistics, clarifying the terminological apparatus, proving the verbal nature of these formations, comparing case government in Polish and Ukrainian, in particular, due to the existence of categories of transitivity and valence as well as establishing common and distinctive features.Methods. The application of the comparative and typological method allows to compare the semantic and syntactic features of verbal nouns of two related languages. Methods of deduction and induction were used to systematize, describe and generalize the identified features and differences.Results. Verb nouns ending with -nie, -cie // -ння, ття possess a pronounced verbal nature, as evidenced by the preservation of the case government, namely: the form of the governed noun dependent on the verbal noun denotes the object to express certain syntactic relations like the one dependent on the verb. The case government of verb nouns ending with -nie, -cie // -ння, ття is expressed by the categories of transitivity and valence. At the level of syntagmatics, the semantics of transitive / intransitive action of verbal nouns affects their compatibility and becomes a defining feature for distinguishing components of the semantic paradigm of a polysemous verbal noun. VNs generally have the same valence as the root verb (with or without a preposition), but there are a number of differences, particularly in prepositional government. In contrast to Ukrainian, a number of Polish verbs can be used with an object in the form of a verbal noun due to the fact that Poles perceive the world more ‘object-based’, and Ukrainians have an organic ability to see life in dynamics, movement and convey it using verbs.Conclusions. Hybrid parts of language are a little-studied and relevant aspect in modern linguistic research, in particular in the context of structural and semantic differences against the background of Slavic languages. Verbal nouns are a clear example of hybridity as they combine categories typical for different classes of words, such as verbal grammatical categories of aspect, voice, mood, and transitivity / intransitivity as opposed to noun categories of gender and case.Key words: valence, transitivity / intransitivity, case government, semantics. Метою статті є зіставний аналіз сполучуваності (рекції) польських та українських дієслівних іменників. Реалізація поставленої мети передбачає опис статусу дієслівних іменників у мовознавстві, вияснення термінологічного апарату, дове-дення дієслівного характеру цих утворень, порівняння дієслівної рекції у польській та українській мові, зокрема завдяки наявності категорій перехідності та валентності, встановленню спільних та відмінних ознак.Методи. Застосування зіставно-типологічного методу дало змогу порівняти семантико-синтаксичні особливості дієслів-них іменників двох споріднених мов. З метою систематизації, опису та узагальнення виявлених особливостей та відмінностей використовувалися методи дедукції та індукції.Результати. Дієслівні іменники на -nie, -cie // -ння, ття мають виражений дієслівний характер, про що свідчить зокрема і збереження дієслівної рекції, а саме: залежна від дієслівного іменника форма керованого іменника позначає об’єкт, як і при дієслові для вираження певних синтаксичних відношень. Рекція дієслівних іменників на -nie, -cie // -ння, ття виражається за допомогою категорії перехідності та валентності. Семантика перехідності / неперехідності дії віддієслівних іменників на рівні синтагматики впливає на їх сполучуваність і стає диференційною ознакою розрізнення компонентів семантичної парадигми багатозначного віддієслівного іменника. ДІ здебільшого мають таку саму валентність, як і твірне дієслово (з прийменником чи без), проте є ряд відмінностей, зокрема в прийменниковому керуванні. Низка польських дієслів може вживатися з додатком у формі дієслівного іменника, на відміну від української мови, що пов’язане з тим, що поляки сприймають світ більш ‘опред-мечено’, а українці мають органічну здатність бачити життя в динаміці, русі й передавати це дієсловом.Висновки. Малодослідженим та актуальним аспектом у сучасних мовознавчих дослідженнях є гібридні частини мови, зокрема в контексті структурно-семантичних відмінностей на тлі слов'янських мов. Дієслівні іменники є яскравим прикладом гібридності, оскільки поєднують у собі категорії, характерні різним класам слів, як наприклад, дієслівні граматичні категорії виду, стану та способу протиставляються іменниковим категоріям роду та відмінка.Ключові слова: валентність, перехідність / неперехідність, дієслівне керування, семантика.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Петров, Л. М., І. В. Кішянус, Н. Я. Масліч та О. І. Скориченко. "ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ГНУЧКОЇ ТРАНСМІСІЇ ВАНТАЖНОГО АВТОМОБІЛЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 4 (46) (7 квітня 2022): 25–34. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.4.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Робочий процес кочення колісного рушія супроводжується навантаженням колісного рушія гравітаційною силою, що приводить до стискання та розтягування шини при її деформації. У статті розглянуті питання дослідження механічної системи «автомобільне колесо-пружинний реактивний поштовх» із застосуванням теореми про зміну кінетичної енергії цієї системи, загального рівняння динаміки, а також рівняння Лагранжа другого роду. Метою дослідження є удосконалення технологічної схеми навантаження колісного рушія, перетворення енергії підведеної до колісного рушія в обертальний рух пружинного реактивного поштовху з підвищенням тягового зусилля автомобіля, який є допоміжним фактором до інноваційної технології його переміщення. Науковий та практичний напрям роботи полягає в тому, що вперше запропонована технологія, у якій при обертанні колісного рушія застосовано енергію обертального руху механічної системи «автомобільне колесо-пружинний реактивний поштовх», яка дозволяє підвищити реалізацію крутного моменту на колісному рушії. Методологією дослідження являлося встановити математичний зв’язок між силою, яку створює «автомобільний колісно-пружинний реактивний поштовх», з динамічною рухливістю безпосередньо автомобіля. Результатом дослідження є розроблена конструкція автомобіля з динамічно-рухливою платформою у циклі демпфування «автомобільним колісно-пружинним реактивним поштовхом» яка працює при «фізичному дискомфорті опорної поверхні». При розкритті поняття «фізичний дискомфорт опорної поверхні» були використані диференційні рівняння, які математично підтверджують виникнення такої поверхні в певних умовах експлуатації автомобіля. Розрахунки проводились в середовищі EXEL з дотриманням зв’язку між вхідними та вихідними параметрами. Результати досліджень були впроваджені в графічних залежностях ƞ = ʄ(Ft), dm = ʄ(i), Pt = ʄ(i), Fa = ʄ(Ft), i = ʄ(Ft). Цінність проведеного дослідження, результати проведеної роботи дозволять зробити внесок в галузь автомобільного виробництва. Запропоновано модель автомобіля придатна для використання з метою підвищення тягових можливостей транспортного засобу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Yaroslavtsev, S. O. "СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ТА КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНІ ПРЕДИКТОРИ КОГНІТИВНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ДЕПРЕСІЯХ РІЗНОГО ҐЕНЕЗУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (29 вересня 2020): 179–85. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i3.11280.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність вивчення депресивних розладів обумовлена, з одного боку, їх поширеністю, а з іншого – їх медико-соціальними наслідками: суїцидальна поведінка, зниження соціального функціонування та якості життя. Мета – визначити соціально-демографічні та клініко-анамнестичні предиктори когнітивних порушень при депресіях різного ґенезу. Матеріал і методи. Було обстежено 362 пацієнтів із когнітивними порушеннями при депресивних розладах: 123 пацієнти з рекурентними депресивними розладами (РДР), 141 пацієнт з біполярними афективними розладами (БАР) та 98 осіб з пролонгованою депресивною реакцією (ПДР). Використовували комплекс методів дослідження: клініко-психопатологічний, психодіагностичний (тест запам’ятовування 10 слів А. Р. Лурія) та статистичний. Результати. Були визначені соціально-демографічні та клініко-анамнестичні предиктори когнітивних порушень при депресіях різного ґенезу, які в перспективі можуть бути діагностичними критеріями при проведенні диференційної діагностики. Висновки. Встановлені особливості мнестичних порушень при різних типах депресивних розладів: при РДР мнестичні порушення окреслювались зниженням рівня короткострокової пам’яті (4,32 бала) та переважанням помірних порушень відстроченого відтворення (50,41 %); при БАР мнестичні порушення визначались зниженням рівня короткострокової пам’яті (4,52 бала) та переважанням середнього та зниженого рівнів відстроченого відтворення (49,65 та 21,99 % відповідно); при ПДР відзначався нормативний рівень короткострокової пам’яті (5,37 бала) та переважання високого рівня відстроченого відтворення (58,16 %).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Диференційний метод"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями