Добірка наукової літератури з теми "Диференціація бренду"

Статтю присвячено аналізу соціолінгвального й емотивного потенціалу, яким наділений бренд-сторітелінг – інструмент маркетингу з використання оповідання для побудови іміджу бренду, пояснення його цінностей та створення емоційного зв’язку зі споживачем. Сторітелінг як форма комунікації, у якій використовується оповідання для опису подій або речей, є трансляцією історій зі «змістом». Оповідання бренду зберігає автентичність і специфіку мови зазначеного бренду, складається з фактів, почуттів та інтерпретацій. Сторітелінг несе імпліцитне повідомлення, яке має вплинути на емоції споживачів. Бренд- сторітелінг дозволяє споживачам будувати смисли таким чином, щоб це відповідало їхньому особистому досвіду життя. У сторітелінгу бренд постає в контексті наративу, а не у традиційній торговій формі, де основна увага приділяється продажу. Таким чином у свідомості споживачів він набуває нового значення. Замість отримання економічних характеристик бренду споживачі мають змогу дізнатися про нього за допомогою оповідання. Згідно з маркетинговими дослідженнями, харчові бренди посідають друге місце з використання сторітелінгу. У статті проаналізовано вибірку сторітелінгу англомовних харчових брендів. У сучасному розумінні брендингу продукт або послуга стають брендом тільки тоді, коли про них можна розповісти історію. Лінгвальний потенціал сторітелінгу сприяє розвитку образного мислення, породжує емпатію, таким способом зміцнює взаємини між продавцем і покупцем. Бренд-сторітелінг є емоційно навантаженими розповідями- монологами, значний вплив на комунікативну структуру яких здійснюють дейктичні елементи. Ядром розповіді стають предикати, що становлять лінію розповідних дій адресанта. Бренд-сторітелінг надає продукту культурного значення, опосередковує та сприяє споживанню, діє як постійний діалог між компанією та споживачем, а також слугує для диференціації від конкурентів. Визначено типи сторітелінгу харчових брендів, а саме: традиційні, сучасні, художні, оповідання-легенди, персоніфіковані та спеціалізовані оповідання.

Мета роботи. Проведення аналізу інструментів формування бренду освітньої послуги Національного фармацевтичного університету за ключовими напрямами обізнаності про заклади вищої освіти (ЗВО). Матеріали і методи. Наукові дані та нормативні документи стосовно інструментів формування бренду освітньої послуги ЗВО, анкети респондентів (здобувачів вищої освіти та потенційні вступники); використано теоретичні (аналіз наукової літератури, узагальнення, класифікації, аналітичний, порівняльний та логічний) та емпіричний (опису, порівняння) методи, а також методи дослідження бренду: психосемантичні, спрямованих асоціацій, персоніфікації; побудова карти позиціонування. Результати й обговорення. В умовах конкуренції у сфері освіти для ЗВО значущим фактором існування на ринку є відповідність очікуванням споживачів освітніх послуг, тому на перший план виходять бренди, оскільки споживачів значною мірою привертають емоції, які вони викликають. За результатами узагальнення даних наукової літератури було визначено напрями для аналізу інструментів формування бренду освітньої послуги. Першим етапом аналізу стало дослідження ролі корпоративної символіки у створенні бренду освітньої послуги. Другим етапом – дослідження особливостей впливу веб-сайту НФаУ на створення бренду освітньої послуги. Третій етап – вивчення впливу показників міжнародних та українських рейтингів на формування бренду освітньої послуги НФаУ. Четвертий етап – формування карти позиціонування, індивідуалізації та ідентичності бренду освітньої послуги НФаУ. Проаналізовані інструменти і розроблені карти дали змогу виявити «точки паритету» (асоціації, які не є чимось унікальним, але володіння якими є необхідним в умовах конкурентної боротьби) і «точки диференціації» (атрибути або переваги бренду освітньої послуги, які споживачі міцно пов’язують з ним, позитивно оцінюють і вважають (вірять), що в інших брендів вони відсутні). За підсумками проведеного аналізу інструментів формування бренду освітньої послуги НФаУ було відзначено наявність значного потенціалу ЗВО в напрямі формування обізнаності про заклад. Висновки. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що позиціонування бренду освітньої послуги дає змогу виявити місце ЗВО серед конкурентів, визначити набір потреб в освітніх послугах і їхнє сприйняття споживачами. Досліджено роль корпоративної символіки у створенні бренду освітньої послуги НФаУ. Визначено роль та можливості отримання інформації потенційними вступниками про НФаУ із веб-сайту університету. Проаналізовано місце НФаУ в міжнародних та українських рейтингах й визначено їхній вплив на формування бренду освітньої послуги НФаУ. На основі отриманих результатів побудовано карту позиціонування, індивідуалізації та ідентичності бренду освітньої послуги НФаУ.

Дослідження розкривають роль маркетингу в соціальних мережах у просуванні малих та середніх підприємств. Завданнями дослідження є визначення доступних платформ соціал-медіа маркетингу (SMM), прийнятних для використання саме малими та середніми підприємствами, а також визначення, які з них є найбільш ефективними, вивчення впливу маркетингу в соціальних мережах на створення бренду та довіру споживачів, а також дослідження ролі маркетингу у соціальних мережах щодо ефективності організації. Результати дослідження показали, що беззаперечно використання маркетингу в соціальних мережах має адаптивність до багатьох малих та середніх підприємств, а також SMM позитивно впливає на створення бренду та довіру споживачів. Подібним чином SMM впливає на ефективність діяльності малих та середніх підприємств. У дослідженні рекомендується створити якісні відносини бренду з клієнтом або замовником, щоб вони могли використовувати платформу маркетингу в соціальних мережах як засіб обміну важливою інформацією про товари чи послуги, які можуть допомогти у прийнятті рішень. У статті розглядаються компоненти цифрового маркетингу в контексті концепції маркетингу 4Ps для малих та середніх підприємств. У статті проаналізовано та узагальнено досвід малих та середніх підприємств при використанні сучасних цифрових технологій. Визначено термінологію, методи та засоби цифрового маркетингу. Вивчення сучасних інструментів цифрового маркетингу в розвитку підприємств. Розглянуто використання цифрового маркетингу на малих та середніх підприємствах світу. Стаття заснована на дослідженні, висновках та рекомендаціях щодо використання маркетингових інструментів у соціальних мережах, що матиме значний вплив на розвиток та просування малого та середнього бізнесу. Відповідно до типової концепції 4P, її основні елементи прийняті для малих та середніх підприємств у цифровому маркетингу. Визначено, що різниця між цифровими та фізичними елементами 4P заснована на складових місце та розподіл. Натомість, товар і ціна недоступні для диференціації для цифрових та фізичних підходів, що застосовуються. Малі та середні підприємства використовують у своєму цифровому маркетингу інноваційні маркетингові інструменти соціальних медіа.

Стаття присвячена удосконаленню теоретико-методологічних засад просування екологічних, енергозберігаючих інновацій високотехнологічних підприємств у системі холістичного цифрового маркетингу в межах концепції сталого розвитку. Удосконалено модель просування екологічних енергозберігаючих інновацій високотехнологічних підприємств у системі холістичного цифрового маркетингу, яка, на відміну від існуючих, базується на комплексному урахуванні маркетингової взаємодії логістичних центрів, запровадженні системи Telegram-ботів, концепції логістичного рециклінгу та загальнонаціонального нарративу при просуванні екологічних брендів, що дає змогу збільшити потік виторгу від реалізації, розширити клієнтську базу. Значущим є дотримання засад сталого розвитку в площині Глобального ланцюга створення вартості (Global Value Chain, GVC) з урахуванням сталих моделей споживання і виробництва (Sustainable Consumption and Production Patterns). Проведено деталізацію цільового сегменту високотехнологічного підприємства на ринку сонячних панелей України. Визначено, що для молодих родин, середнього класу значущим є відстежування за екотрендом, сталим розвитком, високими технологіями, інтенсивне користування провідними інформаційно-комунікаційними технологіями, смартфонами, ознайомлення з дизайном сонячних панелей, аналізування використання геліоколекторів. Проаналізовано основні фінансово-економічні показники та їх зміну Групи Азот (Польща). Визначено, що позитивній динаміці цих показників корпорація, багато в чому, завдячує ефективній маркетинговій комунікаційній і дистрибуційній політиці, спрямованій на ресурсозбереження, дотриманню засад концепції маркетингу сталого розвитку. Інформаційна підтримка маркетингової диференціації сприяє формуванню значної маркетингової енергоощадної цінності для споживачів, що створює зовнішню складову конкурентних переваг. Дійсно, генерування й системне запровадження маркетингових і технологічних інновацій у сфері цифрового маркетингу сприяє удосконаленню технологій і механізмів просування екологічної, енергозберігаючої продукції, що розширює ціннісне сприйняття пропозиції споживачами на В2В, В2С ринках, які роблять повторні купівлі.