Готові списки джерел за темами / Дистанційна підготовка

Добірка наукової літератури з теми "Дистанційна підготовка"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Частини книг
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Дистанційна підготовка".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Дистанційна підготовка"

Сергієнко, Юрій, Світлана Крупеня та Артем Цвіга. "Специфіка застосування дистанційного навчання під час проведення занять з фізичної підготовки". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (4 травня 2022): 45–49. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.45-49.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. У нашій країні використання електронного навчання і дистанційних освітніх технологій стає широко вживаною практикою. Дистанційна освіта, будучи максимально доступною, сьогодні поширена практично у всіх країнах і завдяки своїй доступності, гнучкості та різноманітності форм у майбутньому буде відігравати все більш значущу роль. Фізична підготовка в умовах дистанційного навчання потребує великої міри самостійності. Це допомагає визначити реальний рівень прагнення до здобуття високих результатів у навчанні. Мета. Проаналізувати особливості використання технологій дистанційного навчання в процесі проведення занять з фізичної підготовки. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, систематизація, класифікація. Результати. У статті досліджено передумови здійснення дистанційного навчання в закладах вищої освіти України. Робота базується на вивченні наукового доробку вчених та аналізі результатів їхньої діяльності. Авторами відзначено проблемні аспекти використання технологій дистанційного навчання в процесі проведення занять з фізичної підготовки та акцентовано увагу на технічному забезпеченні організації навчання в умовах карантинних обмежень. У ході дослідження здійснено спробу проаналізувати особливості використання технологій дистанційного навчання в процесі проведення занять з фізичної підготовки. Помічено, що ситуація, яка склалася під час карантину в Україні, продемонструвала всім учасникам освітнього процесу, що дистанційне навчання організоване недостатньо. Тому необхідною є систематизація світового досвіду в даному питанні й адаптація кращих світових практик поряд зі створенням українських інновацій у цій сфері. Ключові слова: фізична підготовка, освіта, мережа Інтернет, технологія, знання, контроль.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Цюняк, Оксана. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ЗАСОБАМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ КАРАНТИНУ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 17, № 1 (31 грудня 2020): 106–15. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(17).2020.106-115.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано проблему професійної підготовки майбутніх педагогів в умовах карантину. Здійснено аналіз сучасних публікацій та наукових праць з досліджуваної проблеми. Акцентовано увагу на тому, що нині увесь світ опинився в умовах жорстких карантинних заходів, а навчання в умовах ізоляції стало викликом для усіх учасників освітнього процесу. Запровадження карантину та необхідність продовження освітнього процесу з використанням засобів дистанційного навчання стали справжнім випробуванням для закладів вищої освіти. Розкрито сутність поняття «дистанційне навчання». З’ясовано, що дистанційне навчання – це нова, специфічна форма навчання, основою якої є самостійна робота здобувачів освіти та широке застосування сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, які дозволяють навчатися на відстані. Авторка зазначає, що дистанційне навчання сприяло створенню широких можливостей для розв’язання нових дидактичних завдань, спрямованих на забезпечення якості та ефективності реалізації професійної освіти, серед яких виокремлено професійну підготовку майбутніх педагогів у закладах вищої освіти в умовах карантину. Зроблено висновки, що професійна підготовка майбутніх педагогів в умовах карантину спрямована на глибше розуміння навчального матеріалу, формування комунікативних, інформаційних компетенцій, а засоби дистанційного навчання дають можливість отримувати освітні послуги у безпечних для життя і здоров’я умовах. Окрім того, дистанційне навчання виконує й виховну функцію – сприяє формуванню самостійності, самовдосконаленню та творчості. Також українські студенти використовують можливість користування відкритими на час карантину освітніми платформами та сервісами з усього світу, що сприяє підвищенню їхньої мотивації до навчання, рефлексії та самоаналізу. Ключові слова: освітній процес, професійна підготовка, майбутні педагоги, дистанційна освіта, дистанційне навчання, заклад вищої освіти, пандемія, COVID-19.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Черновол, Михайло Іванович, Микола Миколайович Петренко, Євген Констянтинович Солових, Андрій Євгенович Солових, Віктор Васильович Аулін та Олександр Вікторович Лізунков. "Деякі проблеми системи дистанційної освіти". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (19 квітня 2014): 251–54. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.443.

Повний текст джерела

Анотація:

Дистанційна освіта – це інтегральна, гуманна в своїй основі, форма освіти, що базується на використанні широкого спектру традиційних і нових технологій та їх технічних засобів [1], які застосовуються при поданні навчального матеріалу, його самостійного вивчення, діалогового обміну між викладачем чи навчальною комп’ютерною програмою і студентом, причому процес навчання у загальному випадку є некритичний до їх розташування в просторі і часі, а також до конкретного навчального закладу.Ця форма освіти використовує і глобальні комп’ютерні комунікації типу Internet та Intranet і базується в основному на індивідуальній роботі студента з добре структурованим навчальним матеріалом [2].Найбільш характерними рисами дистанційного навчання є: гнучкість; паралельність; велика аудиторія; економічність; ефективне використання площ, технічних засобів; концентроване і уніфіковане представлення інформації знижує витрати на підготовку фахівців; технологічність; соціальна рівність; інтернаціональність; нова роль викладача; позитивний вплив на студента; висока якість та ін.Організація та впровадження дистанційної освіти є своєчасною і можливою для ВНЗ.Разом з тим функціонування системи дистанційної освіти породжує цілий ряд проблем. В проблемах, пов’язаних з розробкою дидактичного інформаційного забезпечення на електронних носіях, необхідним чином поєднуються технічні і гуманітарні знання.При засвоєнні студентами знань засобами дистанційної освіти особливу значимість мають цілі одночасного формування методологічної культури і методологічної рефлексії як основи професійної свідомості спеціаліста. Проблемність даної ситуації полягає в самій природі основних знань, які мають професійно-комп’ютерну сутність [3].На методологічному рівні вони об’єднуються поняттями “cистемність” і “модель”, тому при проектуванні дистанційного навчального процесу повинна застосовуватись педагогічна технологія, що реалізує селективно-інтерактивний режим використання комп’ютера при додержанні основних правил побудови дидактичного інформаційного забезпечення на електронних носіях, що суттєво удосконалює спосіб подання студентам навчальної інформації.Зазначимо, що оптимізація цього способу досягається виконанням двох основних положень:необхідність введення в зміст понять ”система” і “системність”, а також спряжених з ними явищ;відмінність в побудові письмової та комп’ютерної мови.При конструюванні дидактичного забезпечення на електронних носіях необхідно акцентувати увагу на встановлення причинно-наслідкових зв’язків, роль яких в інтелектуальному розвитку студентів важко переоцінити. Тут доцільне використання розмежованої абстракції, а потім проведення двофазового узагальнення.Комп’ютерна освіта розглядається в якості середовища, що забезпечує умови для ефективного розвитку студентів як осіб, здатних до активної творчої самоорганізації усіх видів діяльності на основі оволодіння науковою організацією праці дослідника. Це означає оволодіння студентами прийомами пізнання навколишнього світу, що містяться в комп’ютерному просторі при дистанційній освіті, яка являє універсальну наукову методологію, що реалізується в суворій послідовності дій: вербальний опис об’єкту; математична модель; обчислювальний алгоритм; комп’ютерна програма; розрахунок на комп’ютері; аналіз результатів розрахунку; їх інтерпретація; управління об’єктом. Фактично це спосіб реалізації процесу пізнання і впровадження отриманих знань стосовно конкретного об’єкту. Синтезуючи знання і зусилля студентів, дистанційна освіта вимагає від кожного з них як принципово нових особистих якостей так і забезпечення іншого рівня сформованості традиційних моральних якостей особистості [3]. Дана обставина визначається специфікою співробітництва людини і комп’ютера, коли сумісна робота двох навчань за рахунок своєрідного підсилення інтелекту нерідко дозволяє отримати результати в 3-4 рази швидше, ніж при роботі їх поодинці.Особливістю моделювання комп’ютерного простору при дистанційній освіті, як засобу активізації пізнавальної навчальної діяльності є дидактично доцільним узгодження навчання професійним знанням та уміння проведення обчислювального експерименту, що передбачає можливість не тільки індивідуальної, але і групової роботи при одночасності, оперативності та індивідуалізованості управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів [4].Комп’ютерні технології навчання (КТН), як сукупність технічних, програмних, навчальних та методичних засобів, що використовуються при навчанні, з використанням комп’ютерів, в склад яких входять комп’ютерно-орієнтовані дидактичні засоби (КДЗ), як головна складова нових інформаційних технологій навчання [5].Навчальний комп’ютер без дидактичного наповнення не забезпечить позитивного результату при використанні в дистанційній освіті КТН.Згідно робіт [5,6] комп’ютерно-орієнтовані засоби можна розподілити на такі види:1 – навчально-комп’ютерні, програмування, комп’ютерний об’єкт вивчення;2 – комп’ютерні ігри: технічні; педагогічні; ігрові та ін.;3 – комп’ютерні розв’язники задач;4 – комп’ютер-дослідник в лабораторному практикумі моделювання, віртуальні стенди, мультиплікування;5 – курсове та дипломне комп’ютерне проектування: оптимізація типових розрахунків, автоматизовані системи та ін;6 – діалогові комп’ютерні системи: інформаційно-довідкові, інформаційно-навчальні, експертні та експертно-навчаючі;7 – комп’ютерні підручники: електронні, автоматизовані навчальні курси (АНК), комплексні, енциклопедичні, навчаючі, екзаменуючі;8 – ноу-хау – мультипрограми, гіпертекстові системи.Наші дослідження показують, що існує явна незабезпеченість в технологіях навчання комп’ютерно-орієнтованих дидактичних засобів КДЗ-2 – КДЗ-8.Разом з тим в переліку ВАК України для здобувачів вченого ступеня канд. пед. наук існує спеціальність 13.00.02 “Теорія і методика навчання”. Підготовка таких спеціалістів може достатньо кваліфіковано забезпечити створення КДЗ-2 і КДЗ-8 по будь-яким вузівським дисциплінам. В Кіровоградському державному технічному університеті ведеться підготовка КДЗ по основним навчальним дисциплінам досвідченими викладачами у відповідності з науково-педагогічним обґрунтуванням теорії і методики навчання.По дистанційній освіті розроблена концепція, що охоплює весь комплекс проблем, які виникають в процесі практичної реалізації, та форми їх розв’язання. Дистанційна освіта як система доводить право на своє ефективне існування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Удод, О. А., І. О. Трубка та В. С. Стулікова. "ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА І ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «СТОМАТОЛОГІЯ»". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 113, № 4 (28 травня 2021): 106–9. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-37-4-106109.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах жорсткого карантину освітній процес у за-кладах вищої освіти нашої країни був переведений у дистанційний режим. Однак спеціальності, зокрема, «Стоматологія», які нерозривно пов'язані з навчан-ням здобувачів практичним навичкам, від володіння якими залежить їх професійна компетентність, ви-явились найбільш вразливими внаслідок унеможлив-лення практичної підготовки. У таких умовах велику вірогідність суттєво змінитися має порядок прове-дення об’єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту, як етапу державної атестації здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рів-ня за спеціальністю «Стоматологія», відносно конт-ролю практичних навичок. Демонстрація здобувача-ми стоматологічних маніпуляцій може бути прове-дена в індивідуальному режимі на тренажерах або моделях за допомогою відеоконференції у реальному часі або у віртуальному середовищі за наявності від-повідних комп’ютерних програм з імітацією певних маніпуляцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ільницька, О. М., та A. B. Костишин. "Дистанційна форма навчання на післядипломній освіті підготовки лікарів-інтернів-стоматологів: міф чи реальність". CLINICAL DENTISTRY, № 1 (30 квітня 2021): 70–79. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.1.12043.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. На сьогодні прогресивним у розвитку нашого інформаційного суспільства сфери технологій виступає дистанційна освіта як нова освітня парадигма розвитку освітньо-інформаційного простору. Мета дослідження – розглянути та визначити значення дистанційної форми навчання на процес професійної підготовки лікарів-інтернів стоматологів на етапі післядипломної освіти. Також довести недоцільність запровадження дистанційного навчання у післядипломній освіті лікарів-стоматологів. З огляду на це, у статті актуалізовано проблему дистанційної форми навчання лікарів-інтернів на етапі післядипломної підготовки фахівців у сфері стоматології. Розкривається поняття дистанційного навчання та його плюси і мінуси у підготовці лікарів-інтернів. Запропоновано власні визначення понять «дистанційне навчання» та «дистанційне навчання лікарів-інтернів». Розглянуто деякі моменти нормативно-правового регулювання безперервного професійного розвитку фахівців з охорони здоров’я та особливості правового регулювання надання стоматологічних послуг. Визначено значення дистанційного навчання у професійному становленні лікаря-стоматолога на етапі його післядипломної підготовки, адже така форма навчання є недоцільною для одержання освіти і підвищення кваліфікації на даному етапі професійного розвитку. Також з’ясовано ефективність дистанційного навчання у професійному розвитку лікарів-стоматологів на етапі післядипломної освіти шляхом відповідей на актуальні суспільні запитання в медичній освіті. Оскільки використання дистанційної форми навчання на етапі післядипломної підготовки лікаря-інтерна не дасть позитивного впливу на рівень професійної підготовки і готовності майбутнього стоматолога до виконання своїх професійних обов’язків, де професійні вміння і навики набуваються в процесі безпосереднього контакту з пацієнтом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Яремчук, Наталія, та Ольга Лавро. "ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ У ЗВО: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Молодий вчений, № 8 (96) (31 серпня 2021): 79–81. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто питання щодо сучасного стану дистанційного навчання в Україні, тенденції розвитку дистанційної професійної підготовки вчителів та доцільності застосування дистанційної форми навчання у сучасних закладах освіти. Проаналізовано праці та публікації наукових дослідників які працювали над темою питання дистанційного навчання. Зроблено спробу розмежувати поняття «дистанційна освіта» та «дистанційне навчання». Охарактеризовано переваги та недоліки дистанційного навчання, визначено основні завдання, які потребують подальшого дослідження. Описано суперечності які посилюють інтерес до вивчення питання організації дистанційного навчання у закладах вищої освіти. Виділено характеристики щодо взаємодії «викладач-студент» у процесі навчання, а також, узагальнено перспективи та можливості використання системи дистанційного навчання у системі вищої професійної підготовки у ЗВО.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Hafiiak, Alla. "Дистанційний ресурс як складова системи формування компетентності фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій". Освітній простір України 17 (22 листопада 2019): 120–27. http://dx.doi.org/10.15330/esu.1.120-127.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано та висвітлено сучасні проблеми підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій в університетах. З’ясовано, що проектування, розробка дистанційного ресурсу для реалізації завдань неперервної освіти є однією з багатьох складових, що допомагають формуванню системи професійних компетент-ностей майбутніх фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Стрімкий ріст інформатизації суспільства і насамперед освіти вимагає постійно аналізувати та висвітлювати сучасні проблеми підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій в університетах. Зрозуміло, що розробка, створення та використання дистанційного ресурсу викладача для реалізації завдань дистанційної освіти є однією з багатьох складових, що допомагають формуванню системи професійних компетент-ностей майбутніх фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Тому метою статті є розробка дистанційного ресурсу для реалізації завдання підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій, а саме проведення занять (лекційних, лабораторних, практичних, консультаційних занять) а також інтернет-конференцій для студентів денної та заочної форм навчання у дистанційній формі. Мета статті визначила завдання: розглянути основні компоненти професійного розвитку здобувачів вищої освіти; дослідити шляхи та засоби підвищенні рівня знань, необхідних у майбутній професійній діяльності фахівців; розглянути складники системи професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій; розробити дистанційний ресурс для реалізації завдання якісної підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій; розглянути переваги та недоліки використання в системі фахової підготовки здобувачів вищої освіти дистанційних курсів; дослідити можливості подальших наукових пошуків щодо розробки та використання веб-доданків для проведення як окремих інтернет-занять, так і авторських, персональних дистанційних курсів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Коркуна, Тетяна Йосипівна. "Концептуальні питання дистанційного навчання в технікумі". Theory and methods of e-learning 1 (11 листопада 2013): 127–29. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v1i1.143.

Повний текст джерела

Анотація:

З метою прискорення ефективної реалізації освітніх послуг та необхідності входження в міжнародний освітній простір діяльність освітніх закладів спрямована на поліпшення власної стратегічної позиції, адаптацію до вимог міжнародних стандартів освіти, запровадження новітніх технологій, підвищення професійної підготовки випускників.Запровадження дистанційної форми навчання є особливою формою заочного навчання, при якій дисципліни вивчають за допомогою комп’ютерних і телекомунікаційних засобів, інформаційної мережі Інтернет [1], дистанційного проходження деяких форм підсумкового контролю шляхом тестування та особистого складання в технікумі заліків та іспитів, що передбачені навчальним планом.Система дистанційної освіти має ряд переваг і значно розширює коло потенційних студентів. Така форма навчання дає свободу вибору місця, часу та темпу навчання. Одержати освіту дистанційно має можливість молодь, яка не може поєднувати навчання з роботою; проживає у віддалених районах; військовослужбовці; домогосподарки; бізнесмени або студенти, що бажають паралельно одержати другу освіту.Є, напевне, сенс тимчасового переходу на дистанційну систему навчання у форс-мажорних випадках, наприклад, коли в регіоні оголошений карантин, пов’язаний зі складною епідеміологічною обстановкою.Аналіз стану освіти у підготовці фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» з галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» спеціальності 5.03050601 «Прикладна статистика» кваліфікації «технік-аналітик з економічної і соціальної статистики» з предметної галузі діяльності «соціально-економічні явища і процеси на мікро- і макрорівні» дає можливість зробити висновки про доцільність розвитку дистанційної освіти в цьому напрямку. З перспективи розвитку дистанційної форми навчання передбачено виконання галузевих стандартів вищої освіти України за спеціальністю «Прикладна статистика» та освітньо-кваліфікаційної характеристики молодшого спеціаліста (розробниками яких є Самбірський технікум економіки та інформатики, 2009 р.) та дотримання вимог до системи освіти та професійної підготовки за такими напрямками:1. Соціально-особистісні, інструментальні та загальнонаукові компетенції:– компетенції соціально-особистісного характеру;– інструментальні компетенції;– загальнонаукові компетенції;2. Загально- та спеціалізовано-професійні компетенції:– загально-професійні;– спеціалізовано-професійні компетенції.При цьому необхідно забезпечити володіння випускником передбаченими стандартом виробничими функціями: дослідницька; організаційна; управлінська; технологічна; контрольна; прогностична; технічна.За дистанційною формою навчання змінюється структура співвідношення аудиторних годин і годин, відведених для самостійного вивчення. Кількість аудиторних годин (настановчі лекції, консультації) зменшується, натомість збільшується час для самонавчання. Організація навчального процесу передбачає ці зміни і включає такі етапи:1. Самонавчання студентом, запропонованого переліку дисциплін, опрацювання практичного матеріалу, виконання лабораторних робіт та тестів, що передбачено навчальним планом на визначений термін.Студенти отримують доступ до навчальних матеріалів на спеціально створюваному навчальним закладом Інтернет-сайті [2].Інтернет-ресурси для дистанційного навчання містять:– електронні підручники відповідних курсів, яких, на жаль, для технікумів сьогодні дуже і дуже мало;– електронні методичні посібники, що розробляються викладачами технікуму для допомоги у вивченні відповідних дисциплін;– електронні методичні вказівки з розв’язування задач, виконання практичних та курсових робіт з відповідних дисциплін;– форум з розділами відповідних дисциплінах, на яких викладачі додатково розглядають найбільш важкі для засвоєння матеріали та відповідають на питання за цими темами (вказується час, коли на відповідному форумі присутній викладач);– електронні поштові скриньки викладачів, на які можна задавати будь-які питання за відповідними дисциплінами;– форум з розділами по відповідних дисциплінах, на яких студенти мають можливість самостійно обговорювати питання в процесі вивчення дисциплін;– електронні поштові скриньки викладачів для перевірки курсових робіт та первинного тестування з метою підсумкового контролю за вивченням тем;– дистанційний доступ до програмних комплексів, встановлених на комп’ютерах технікуму для проведення лабораторних робіт за відповідними дисциплінами;– електронні ресурси інших навчальних закладів, на яких присутні посібники за окремими темами.2. Аудиторні заняття, які проявляються як контрольна функція навчального закладу і передбачають форми підсумкового контролю у вигляді заліків, іспитів тощо.Переваги якості підготовки спеціаліста в порівнянні з заочною формою навчання забезпечують наступні чинники:– створені навчально-методичні комплекси будуть пристосовані для самостійного вивчення;– індивідуальний темп та спосіб навчання;– розвиток і поглиблення навиків роботи з комп’ютером та мережею Інтернет, програмними комплексами, особливо в галузі статистики;– доступ до навчання можуть отримати люди з функціональними обмеженнями.Таким чином, дистанційна форма навчання у порівнянні з заочною істотно підвищує якість підготовки фахівців.Для організації дистанційного навчання та розміщення Інтернет-ресурсів розробляється Web-сайт на базі СДН Moodle [3].Навчання викладачів методиці дистанційного навчання може здійснюватись в рамках підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що забезпечується Українським інститутом інформаційних технологій в освіті (УІІТО) НТУУ «Київський політехнічний інститут» [4].

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шеремет, Інеса, Ганна Гусєва та Катерина Василенко. "Організація викладання дисциплін природничо-наукового циклу з використанням платформи Moodle". Ukrainian Educational Journal, № 1 (22 березня 2022): 107–13. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2022-1-107-113.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено досвід та сучасний стан використання дистанційних навчальних курсів з дисциплін природничо-наукового циклу платформи Moodle на прикладі професійної підготовки студентів спеціальності 014 Середня освіта (Здоров’я людини) в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова.Мета роботи – описати особливості викладання дисциплін циклу природничо-наукової підготовки з використанням платформи Moodle.Для окреслення особливостей викладання дисциплін природничо-наукового циклу із застосуванням дистанційних навчальних курсів платформи Moodle у підготовці студентів спеціальності 014 Середня освіта (Здоров’я людини) застосовано комплекс методів: теоретичні – загальнонаукові (для обґрунтування вихідних теоретичних позицій), спеціальні: структурний метод (для виокремлення й окреслення особливостей дистанційної освіти для студентів вищезгаданої спеціальності) і проблемно-тематичний метод (для виокремлення реальних та перспективних можливостей використання дистанційних навчальних курсів платформи Moodle), метод узагальнення (для формулювання висновків дослідження); емпіричні методи – контент-аналіз, опитування та анкетування студентів.Дослідження полягає в представленні практичного досвіду авторів, аналіз можливостей та викликів, сильних і слабких сторін організації викладання дисциплін природничо-наукового циклу за допомогою дистанційних технологій, у тому числі й платформи Moodle як засобу підготовки майбутніх фахівців спеціальності 014 Середня освіта (Здоров’я людини). Обґрунтовано рекомендації щодо удосконалення, впровадження та оформлення дистанційних навчальних курсів платформи Moodle в освітній процес фахової підготовки студентів спеціальності 014 Середня освіта (Здоров’я людини) у закладах вищої освіти (на прикладі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова) з наведенням конкретних прикладів.Серед основних переваг використання платформи Moodle для викладання дисциплін природничо-науково циклу виділяємо вільний доступ до навчання, широту охоплення, зручність, мобільність, індивідуальний підхід. Основними недоліками є проблеми мотивації, ідентифікації та розвитку комунікативних навичок студентів. Вважаємо, що матеріали дослідження стануть у нагоді викладачам ЗВО, які розробляють дистанційні навчальні курси та тести для платформи Moodle, а також студентам, які використовують цю систему в дистанційному чи змішаному освітньому процесі. Хоча дослідження проводилося на базі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, його результати можуть бути корисними для організації навчальної діяльності у освітніх закладах будь-якого рівня акредитації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Дистанційна підготовка"

Гуща, А. А. "LCMS-системи як новітній інструмент організації дистанційної навчальної діяльності". Thesis, ОНАХТ, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/19250.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Струк, Ірина Василівна. "Організація дистанційного навчання майбутніх перекладачів". Thesis, Північний університетський центр у Бая-Маре, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43631.

Повний текст джерела

Анотація:

У період глобального карантину, спричинений коронавірусною інфекцією COVID-19, навчання у всіх вищих навчальних закладів України було переведено на дистанційну форму навчання. Коли іде мова про навчальний процес без цілковитої присутності студента в аудиторії, можливості прямої комунікації, стимулювання, мотивації та контролю, мимоволі усі викладачі постали перед непростим завданням – обрати найбільш зручну в користуванні платформу чи мобільний додаток, змінити вектор подання, оцінювання та перевірки матеріалу. У статті проаналізовано етапи організації навчального процесу майбутніх перекладачів, розбито на категорії відомі безкоштовні додатки створенні для забезпечення дистанційного навчання у закладах вищої освіти та апробовано результати власного досвіду проведення практичних та лекційних занять з дисциплін «Практика перекладу галузевої літератури», «Методологія та організація перекладознавчих досліджень» на платформах – Google class та Zoom | Meet.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Заярнюк, О. В., та Oleksii Zaiarniuk. "Дистанційна освіта у системі професійної підготовки інвалідів". Thesis, КНТУ, 2006. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/5500.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ткачова, Наталія Миколаївна, Наталья Николаевна Ткачева, Nataliya Tkachova, Олена Олександрівна Казанська, Елена Александровна Казанская та Olena Kazanska. "Дистанційна форма як інноваційна методика підготовки фахівців з логістики". Thesis, Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/42450.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються сутність, види та особливості впровадження інноваційних методик навчання при підготовці фахівців з логістики у вищих закладах освіти України. Доведено, що дистанційна форма навчання є ефективною методикою підготовки майбутнього висококваліфікованого фахівця з логістики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Махнуша, Світлана Михайлівна, Светлана Михайловна Махнуша та Svitlana Mykhailivna Makhnusha. "Перспективи дистанційної форми підготовки фахівців з маркетингу". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/10312.

Повний текст джерела

Анотація:

Сумський державний університет, який є одним із провідних навчальних закладів Сумської області, забезпечує підготовку фахівців з маркетингу за денною та заочною формами навчання. Але, оскільки ринок держави в цілому відчуває нагальну потребу у зазначеного характеру фахівцях, то доцільним є розширення форм підготовки маркетологів. Саме тому обґрунтованим є введення й дистанційної форми підготовки фахівців з маркетингу, оскільки це надасть можливість багатьом особам з будь-якої точки, які виявляють бажання, одержати гідну освіту за зазначеним фахом. Саме дистанційна форма навчання розширює можливості і студента, і навчального закладу в забезпеченні процесу навчання в умовах територіальної віддаленості. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/10312

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Конін, Валерій Вікторвич, Valeriy Konin, Олексій Сергійович Погурельський, Olexiy Pogurelskiy, Тетяна Леонідівна Малютенко, Tetiana Maliutenko, Ірина Анатоліївна Приходько, Irina Pryhodko, Олексій Петрович Сушич та Alexey Sushich. "Дистанційне дослідження глобальних навігаційних супутникових систем". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53573.

Повний текст джерела

Анотація:

Список літератури 1. Конин В. В., Погурельский А. С., Малютенко Т. Л., Приходько И. А. Компоненты GNSS в среде MаtLab // MatLab та комп'ютерні обчислення в освіті, науці та інженерії : тези доповідей Загальноукраїнськой конференції – Національний авіаційний університет. –Київ, 2019. – С. 29–30.. 2. NovAtel connect [Електронний ресурс] // GPS & GNSS Equipment, Products & Solutions | NovAtel. – Режим доступу: https://novatel.com/products/firmware-options-pc-software/novatel-connect (дата звернення: 09.02.2021). – Назва з екрана. 3. NovAtel Convert [Електронний ресурс] // GPS & GNSS Equipment, Products & Solutions | NovAtel. – Режим доступу: https://novatel.com/products/firmware-options-pc-software/novatel-convert (дата звернення: 23.02.2021). – Назва з екрана. 4. Конин В., Конина Л. Спутниковые системы навигации / Учебное пособие [Електронний ресурс] // er.nau.edu.ua. – Режим доступу: http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/25225 (дата звернення: 02.02.2021). – Назва з екрана. 5. Крисіко А., Митник О. Отримання даних QZSS для оцінки якості навігаційного сигналу // Політ. Сучасні проблеми науки : тези доповідей ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих уч. . – Національний авіаційний університет. – Київ, 14 квіт. 2021 р. – Київ, 2021. – С. 86. 6. Іщенко О.М. Експериментальні характеристики ефемерид, корекції іоносфери, тропосфери і часу системи QZSS // Політ. Сучасні проблеми науки: тези доповідей ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих уч. . – Національний авіаційний університет. – Київ, 14 квіт. 2021 р. – Київ, 2021. – С. 82. 7. Максименко Н.В. Метод зглажування псевдовідстаней з використанням експериментальних даних системи QZSS // Політ. Сучасні проблеми науки: тези доповідей ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих уч. – Національний авіаційний університет. – Київ, 14 квіт. 2021 р. – Київ, 2021. – С. 90-91.
Глобальні навігаційні супутникові системи (GNSS) широко впроваджуються в сферу транспорту, сільського господарства, геодезію та інші сфери діяльності людини. На сьогоднішній день повністю функціонують GPS та GLONASS, продовжують свій розвиток GALILEO та BeiDou. Для функціонування цих супутникових систем необхідно також забезпечувати якісну підготовку спеціалістів по впровадженню та моніторингу глобальних навігаційних супутникових систем. Щоб забезпечити якісну підготовку спеціалістів для обслуговування систем GNSS необхідно як теоретичне навчання, так і закріплення практичних навичок при роботі з навігаційною апаратурою. Зважаючи на пандемію, яка охопила увесь світ, технічним закладам освіти необхідно впроваджувати нові методи навчання та підготовки спеціалістів.
Національний авіаційний університет

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гладуш, Ірина Анатоліївна. "Іншомовна підготовка студентів нефілологічних спеціальностей в умовах дистанційного навчання". Thesis, Наукова платформа Оpen Science Laboratory, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/17399.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Фоменко, Андрій Анатолійович, та Валентин Павлович Ставрулов. "Метод побудови системи автоматизованої підготовки навчальних матеріалів для дистанційної освіти та самонавчання". Thesis, ФОП Тарасенко В. П, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44827.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пікалова, Валентина Валеріївна, та В. М. Шерстюк. "Особливості розробки масових відкритих дистанційних курсів в рамках підготовки майбутнього вчителя математики". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41075.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сміян, Олександр Іванович, Александр Иванович Смиян, Oleksandr Ivanovych Smiian, Оксана Костянтинівна Романюк, Оксана Константиновна Романюк, Oksana Kostiantynivna Romaniuk, Юлія Анатоліївна Мозгова, Юлия Анатольевна Мозговая та Yuliia Anatoliivna Mozghova. "Використання дистанційних методів в організації самостійної роботи у практиці підготовки на кафедрі післядипломної освіти спеціаліста педіатра". Thesis, Запорізький державний медичний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/43339.

Повний текст джерела

Анотація:

Одна з важливих цілей викладача післядипломної освіти – формування взаємовідносин між викладачем та лікарями-інтернами на високому професійному рівні. Важливо стати не тільки консультантом, колегою, але й віднайти варіанти самоосвіти, що здатні суттєво підвищити самооцінку молодих лікарів.
Одна из важных целей преподавателя последипломного образования - формирование взаимоотношений между преподавателем и врачами-интернами на высоком профессиональном уровне. Важно стать не только консультантом, коллегой, но и найти варианты самообразованию, способны существенно повысить самооценку молодых врачей.
One of the important objectives of teacher postgraduate education - the formation of the relationship between the teacher and doctor-intern at a high professional level. It is important to not only become a consultant colleague, but also to find options for self-education, self-esteem can significantly enhance young doctors.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Частини книг з теми "Дистанційна підготовка"

Бацуровська, І. В. "Методологія компетентнісного підходу до проблеми професійної підготовки майбутніх інженерів зі спеціальності «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» в умовах масових відкритих дистанційних курсів." In PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES: REGULARITIES AND DEVELOPMENT TRENDS, 16–32. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-023-0-2.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Дистанційна підготовка"

Будугай, Андрій Олександрович. "Етапи роботи над скоромовками у процесі дистанційного вивчення української мови іноземними слухачами. Використання гарячих (швидких) клавіш під час підготовки матеріалів занять". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-18-24.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про основні етапи роботи над скоромовками у процесі вивчення фонетики української мови слухачами мовного курсу. Звернено увагу на особливості підготовки методичних матеріалів для освітнього процесу в умовах онлайн навчання. Ключові слова: дистанційне навчання, українська мова як іноземна, скоромовка, артикуляція, вимова, говоріння, «гарячі клавіші».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ткачова, Наталія, та Олена Казанська. "ДИСТАНЦІЙНА ФОРМА ЯК ІННОВАЦІЙНА МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ЛОГІСТИКИ". У НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОГРЕСУ XXI СТОРІЧЧЯ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/01.05.2020.v4.02.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гурський, Ігор. "ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АНГЛОМОВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ У ВИМІРАХ СЬОГОДЕННЯ: ВИКЛИКИ ТА ОСОБЛИВОСТІ УСПІШНОЇ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ» У ПРАКТИЦІ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ОСВІТИ". У MODALITĂȚI CONCEPTUALE DE DEZVOLTARE A ȘTIINȚEI MODERNE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/20.11.2020.v3.12.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Дистанційна підготовка"

Дороніна, Т. О. Можливості імплементації ґендерної теорії у підготовку спеціалістів педагогічних спеціальностей. Національний університет "Острозька академія", 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2129.

Повний текст джерела

Анотація:

У публікації описується варіант навчальної програми (дистанційна форма) з ґендерної проблематики, призначеної для студентів педагогічних спеціальностей. Визначаються структура й зміст програми, особливості організації навчального процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Перерва, Вікторія Вікторівна. Дистанційний спецкурс "Латинь. Ботанічна термінологія" як засіб становлення професійно-термінологічної компетентності вчителя біології. Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4229.

Повний текст джерела

Анотація:

Виявлено сутність та переваги дистанційного навчання як однієї з форм організації самостійної роботи у професійній підготовці майбутніх фахівців. Становлення фахової терміносистеми розглядається як передумова формування професійно-термінологічної компетентності майбутнього вчителя. Наведено зміст та структуру дистанційного електронного навчального курсу «Латинь. Ботанічна термінологія» для студентів природничого факультету педагогічних закладів вищої освіти. Вивчення латині не є нормативною дисципліною навчального плану підготовки майбутнього вчителя біології, отже спецкурс покликаний до розуміння семантики та етимології біологічних термінів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Перерва, Вікторія Вікторівна. Фахова підготовка майбутнього вчителя біології з використанням технології M-learning. Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4228.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена розгляду можливостей мобільного навчання (M-learning) як однієї з активних форм електронного навчання (E-learning). Останніми роками вчені все частіше говорять про навчання за допомогою мобільних пристроїв або мобільне навчання. У статті визначена сутність мобільного навчання, його можливості у фаховій підготовці майбутнього вчителя біології. Впровадження M-learning у навчальних процес підготовки майбутніх фахівців у вищій школі відбувається у трьох напрямках: доступу до сайтів з навчальною інформацією (дистанційне навчання); відтворення звукових, текстових, відео та графічних файлів з навчальною інформацією (унаочнення, візуалізація); організація навчання з використанням електронних підручників, навчальних курсів і спеціалізованих файлів з навчальною інформацією. Організація M-learning можлива із застосуванням мобільних додатків – спеціальних програм для мобільних телефонів, які мають навчальну та розвивальну функцію. Аналіз представленості та перевірка на практиці ряд мобільних додатків порталу Google Play виявив можливість застосування ряду мобільних додатків під час організації навчальної діяльності зі студентами-біологами. Вони можуть бути корисними при вивченні видового складу рослин, опанування латинських термінів, вивчення особливостей практичного використання рослин та ін. Мобільні додатки з визначення видової приналежності рослин представлені великою групою додатків, принцип роботи яких базується на аналізі фото основних вегетативних та генеративних частин рослини і порівнянні їх з фотобазою. В деяких додатках наявна можливість консультації експертів. Мобільні додатки довідкового характеру можуть бути корисними при проведенні морфологічного опису рослин, виявленні особливостей їх хімічного складу та використанні у медицині, веденні господарської діяльності (рослинництво). Мобільні додатки можуть бути корисні в опануванні біологічних термінів латинського походження при опануванні навчальних дисциплін циклу фахової підготовки. Мобільні додатки з хімії стануть у нагоді під час вивчення та закріплення знань з хімічного складу клітин, перебігу метаболічних процесів в організмі аеробів та анаеробів тощо. Визначено основні переваги та недоліки застосування мобільного навчання. Технологія M-learning відрізняється мобільністю та гнучкістю, створює умови для зростання продуктивності навчання, доцільна для аудиторних так і позааудиторних форм роботи зі студентами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пахомова, Олена Володимирівна, та Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Семеріков, Сергій Олексійович. Стабілізація курсів інформатики як засіб фундаменталізації інформатичної освіти. Рідна школа, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/896.

Повний текст джерела

Анотація:

Перехід від індустріальної до постіндустріальної цивілізації, що розпочався в останні десятиліття, призводить до підвищення наукомісткості виробництва, впровадження безвідходних технологій, мініатюризації (аж до нанорівня) та гуманізації техніки. Формування інформаційного суспільства, що супроводжує цей процес, призводить до інтернаціоналізації та децентралізації виробництва, створення розподілених виробничих структур. Обумовлене цим зростання швидкості застарівання технологічних знань (особливо в інформатиці) породило концепцію “навчання впродовж усього життя”. Гуманістична спрямованість цієї концепції та відповідна технологічна підтримка роблять її дуже привабливою, особливо при реалізації в системах дистанційного навчання. Будь-який працюючий фахівець при дистанційній формі навчання може швидко оновити знання та навички із своєї предметної області, реалізуючі при цьому власні прагматичні, вузькоспеціалізовані цілі навчання, що призводить до дедалі більшого зростання ролі технологічної (прикладної) складової. Проте при цьому ми неминуче зіштовхуємося з природними обмеженнями, обумовленими відсутністю або недостатністю фундаментальної бази. Так, саме “технологічний уклін” породив одну з головних проблем, з якою стикаються викладачі інформатики – необхідність швидкого реагування на зміни в цій галузі з подальшою адаптацією програмно-методичного забезпечення відповідних курсів. При цьому практично не розрізняються суттєві зміни (такі, що вимагають модифікації окремих теоретичних положень), та несуттєві (пов’язані переважно з оновленням застосовуваного програмного забезпечення). Огляд підручників та навчальних посібників з інформатики показує, що головними причинами їх застарівання є штучне прив’язування змісту курсу інформатики до технологічної складової – використовуваного програмного забезпечення. Особливо яскраво це проявляється в курсах, пов’язаних з вивченням прикладного програмного забезпечення, операційних систем, проектування інтерфейсів користувача, системного програмування та ін. Штучно нав’язувана “мода” на постійне оновлення апаратного та програмного забезпечення, спрямована на задоволення комерційних потреб фірм-виробників, в силу свого походження не повинна впливати на зміст курсу інформатики. Наслідування їй в процесі навчання інформатики не здатне сформувати компетентного спеціаліста, тому що призводить до переорієнтацію інформатичної освіти виключно на прикладну підготовку, що не дозволяє реалізувати в процесі навчання принципи системності, науковості та міждисциплінарності, які забезпечуються саме фундаментальною підготовкою, основу якої складають загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!