Готові списки джерел за темами / Династія / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Династія.

Статті в журналах з теми "Династія"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Династія".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Плачинда, С. "Династія Симиренків". Інформаційний вісник Академії наук вищої освіти України, № 3 (64) (2009): 110–22.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Дроб"язко, Н. "Династія Розумовських". Сіверянський літопис, № 5 (1998): 48–55.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Войтович, Л. "Династія Рюриковичів". Берегиня, Ч. 2 (2002): 81–92.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Волощук, Мирослав, та Ілля Паршин. "JOHANN DE LADIMIRIA: ДО ПРОБЛЕМИ ЕТНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ КАПЕЛАНА СІЛЕЗЬКОГО КНЯЗЯ ГЕНРІХА VI ДОБРОГО". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 50–63. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.50-63.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена постаті капелана, нотаря, кантора та особистого духівника вроц­лавського князя Генріха VI Доброго – Іоаннові de Ladimiria. На основі різнопланового за походженням джерельного матеріалу автори прослідкували основні віхи його біографії terminus post quem 1320 – terminus ante quem 1349, дійшовши висновку про належність чоловіка до адептів латинського обряду (німців, сілезців) волинського Володимира. Завдяки невідомому за тривалістю проживанню в одній зі столиць династії Романовичів, Іоанн, згодом переїхавши в землі Пястів закріпив за собою радше німецький взірець окреслень – de Ladimiria, певну ознаку дитячих і юнацьких сентиментів за “малою батьківщиною”. Предикат чоловіка не корелюється зі схожими за звучанням, втім відмінними по суті населеними пунктами Сілезії, наприклад Любомеж чи Люджмєж. Іоанн впродовж свого служіння належав до симпатиків німецького кліру Вроцлава, не боявся увійти у відкритий конфлікт з польським єпископатом, що також може додатково вказувати на його етнічне коріння. Останні роки життя Іоанн de Ladimiria провів у Кракові, де, мабуть, і помер. Ключові слова: Іоанн de Ladimiria, Генріх VI Добрий, папа Іоанн ХХІІ, єпископ Нанкер, династія Пястів, династія Люксембурґів, Вроцлав, міщанство, німецька громада.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Путятин, В. "Естафета майстерності (Художня династія Єгорових)". Образотворче мистецтво, № 4 (2006): 18–19.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Путятин, В. "Естафета майстерності (Художня династія Єгорових)". Образотворче мистецтво, № 4 (2006): 18–19.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Поливач, М. А. "Династія Симиренків в історії України". Вісник аграрної історії, Вип. 2 (2011): 241–50.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Михайловський, В. "Королі та династії в українській історії. Анжуйська династія на українських землях у 1370-1399 роках". Український тиждень, № 10 (590), 7-14.03.2019 (2019): 54–57.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Мурашко, О. С. ""Степова столиця України" та династія Симиренків". Вісник Одеського національного університету. Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство 15, вип. 21 (2010): 110–24.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Мельничук, Л. "Династія подільських гончарів Якима та Якова Герасименків". Етнічна історія народів Європи, Вип. 8 (2001): 41–46.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Волощук, Мирослав, та Даріус Домбровський. "КНЯЗЬ ДАНИЛО РОМАНОВИЧ ТА УГОРСЬКІ КОРОЛІ 1205–1235 рр. (У ВІДПОВІДЬ ВОЛОДИМИРОВІ АЛЕКСАНДРОВИЧУ) Частина 1". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 33 (20 грудня 2020): 37–59. http://dx.doi.org/10.15330/gal.33.37-59.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальна стаття є відповіддю на ряд публікацій Володимира Александровича 2015–2019 рр., спрямованих заперечити залежність князя Данила Романовича від Арпадів на різних етапах стосунків того з угорськими королями Андрієм ІІ і Белою IV. Шляхом ретельного аналізу робіт згаданого львів­ського професора автори демонструють хибність його методологічних підходів, професійні прорахунки та прояви суб’єктивної особистої неприязні до критикованих опонентів. Верифікація далеко не всіх залучених ним до власної аргументації джерельних свідчень відтворює етапи покрокового (з волі вдови Романа Мстиславовича) потрапляння юного Данила у залежність до короля Андрія ІІ 1205–1206/7 рр., оформленої de іure й de facto від зустрічі короля у Сянку із вдовою загиблого під Завихостом 19 червня 1205 р. руського володаря – до остаточного добровільного переїзду князя Данила на двір Арпадів що­най­далі взимку 1206/7 р. Впродовж окресленого часу Данилова матір вочевидь не один раз просила Андрія ІІ про військову допомогу проти вороже налаштованих сусідніх династій, наслідком надання якої стало щонайпізніше від 1206 р. (за замовчування – ще з кінця 1205 р.) і щонайменш семикратне лише упродовж того року вживання королем титулу Galiciae Lodomeriaequae Rex із відповідними подальшими політич­ними практиками. Набутий титул угорський володар вживав до 1235 р., передавши у спадок старшому синові Белі, не зрікшись, до слова, 1210 (або 1211 р.), коли власними силами встановив моло­дого Данила на галицький престол. Окреслена модель стосунків із Романовичами вочевидь випливала із непевності їхнього становища на батьківщині, зумовленого проблемним (з канонічного погляду) походженням. Нато­мість династія Арпадів, взявши молодого князя Данила під опіку і патронат реалізо­ву­вала щодо земель його покійного батька політику цілком суголосну іншим балканським сусідам кінця ХІ – початку ХІІІ ст., частина теренів яких de facto перебували під контролем угорських королів із відповідними змінами у титулатурі останніх. Ключові слова: Володимир Александрович, династія Арпадів, Романовичі, князь Данило, король Андрій ІІ, Роман Мстиславович, Galiciae Lodomeriaequae Rex.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Кушнір, А. Я. "Династія Химиченків - засновники традицій українського професійного флейтового виконавства". Міжнародний вісник. Культурологія. Філологія. Музикознавство, Вип. 2 (5) (2015): 157–62.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Стасюк, Г. "Династія письменників як літературознавча проблема. Феномен роду Драгоманових-Касачів". Дивослово, № 9 (666) (2012): 51–56.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Карлов, Є. "Історія Парфянського царства у пам"ятках нумізматики. Династія аркашидів". Нумізматика і фалеристика, № 1 (2008): 8–15.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Пилипчук, Я. В. "Династія та клан Шаруканідів: герої літописів та "Слова про полк Ігорів"". Східний світ, № 2 (2014): 69–81.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Люшина, Валентина. "Хіба можна не любити професію, яка дає натхнення (з історії педагогічної династії Варвари Вангрет)". New pedagogical thought 107, № 3 (8 грудня 2021): 154–57. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-154-157.

Повний текст джерела
Анотація:
Представлене дослідження є спробою осмислення педагогічних традицій в одній родині, зокрема висвітлено життєвий шлях і творчі здобутки на освітянській ниві професійно компетентних, неординарних особистостей із педагогічної династії Варвари (Віри) Вангрет – представниці плеяди інтелігентних, талановитих, ініціативних учителів, справжніх майстрів своєї справи. Окреслено професійне зростання представників трьох поколінь – очільниці династії Варвари Вангрет, її дітей Віктора Скока та Тетяни Сокол, а також онуків Вікторії Дундюк і Ольги Сокол. На основі аналізу джерельної бази схарактеризовано виразний соціокультурний портрет багатогранної й неординарної династії педагогів, які культивують філософію професійного успіху та максимальної самореалізації. Доведено, що феномен педагогічної династії лишається маловивченим, а тому в умовах розвитку української державності та створення нового простору освітніх можливостей актуалізується потреба у подальшому зверненні до творчого доробку педагогічних династій регіону, проєктуванні моделі професійної орієнтації щодо здобуття педагогічної освіти у межах педагогічного експерименту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Kudlasevych, O. M. "Development of Ukrainian business and its role in the community: dynasty of Tereshchenko." Ukrainian society 31, no. 4 (December 30, 2009): 103–9. http://dx.doi.org/10.15407/socium2009.04.103.

Повний текст джерела
Анотація:
The article is devoted to the issues of the development of native business in the second part of 19th – the beginning of 20th century. The historical sources of the formation of the institute of social responsibility of business by the example of charitable activities of Tereshchenko family are covered.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

RAJTAROVSKA, Natalia. "УНІВЕРСИТЕТУ OPEN JOURNAL SYSTEMS Допомога КОРИСТУВАЧ Ім'я користувача Пароль Запам'ятати мене СПОВІЩЕННЯ Дивитися Передплатити МОВА English Українська ЗМІСТ ЖУРНАЛУ Пошук Пошук за критерієм Всі поля Перегляд За номером За автором За назвою Інші журнали РОЗМІР ШРИФТА Make font size smallerMake font size defaultMake font size larger ІНФОРМАЦІЯ Для читачів Для авторів Для бібліотекарів ДОМАШНЯ СТОРІНКА ПРО НАС УВІЙТИ ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ ПОШУК ПОТОЧНИЙ ВИПУСК АРХІВИ Домашня сторінка > № 19-20 (2019) > RAJTAROVSKA СКАНДИНАВСЬКО-СЛОВ’ЯНСЬКІ ЗВ’ЯЗКИ У VIII – X СТ. (НА ПРИКЛАДІ ПОЛІТИКИ ДАНСЬКИХ СКОЛЬДУНҐІВ)". Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, № 19-20 (1 жовтня 2019): 35–48. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2312.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті, на основі аналізу першоджерел та історіографії, охарактеризовано балтійський напрям політики данських Скольдунґів– однієї з найвідоміших скандинавських династій середньовічної Европи, з наголосом на зв’язках скандинавів із слов’янськими племенами упродовж VIII–X ст. Розкрито роль Балтійсько-Волзького та Балтійсько-Дніпровського (“Шляху із варяг у гряки”) торговельних шляхів у встановленні цих зв’язків, зокрема, охарактеризовано особливості виникнення головних емпоріїв (торговельних центрів), які контролювали Скольдунґи на узбережжі Балтійського моря. Розглянуто гіпотезу про приналежність літописного князя Рюрика саме до династії Скольдунґів. Проаналізовано особливості укладання союзів між вікінґами та ободритськмми князями Полаб’я (з економічною та політичною метою), специфіку впливів представників данської династії на політичне життя Київської Русі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Pylypchuk, Ya. "Dynasty and clan of Sharukanids: characters of Russian chronicles and “The tale of Igor Svytoslavych”." World of the Orient 2014, no. 2 (June 30, 2014): 69–81. http://dx.doi.org/10.15407/orientw2014.02.069.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Мельник, Віктор Мирославович. "НЕСТОРІАНСЬКИЙ РУХ: ВІД ПОЛІТИЧНОГО ВЧЕННЯ ДО ЮРИДИЧНОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ (З ІСТОРИКО-ПРАВОВОЇ СПАДЩИНИ ІРАНО-ВІЗАНТІЙСЬКОГО ПОРУБІЖЖЯ)". New Ukrainian Law, № 5 (29 листопада 2021): 58–62. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.5.8.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена важливому питанню історії міжнародної правосуб’єктності – транс- формації пізньоантичної єресі несторіан у самостійну та суб’єктну церкву. Як відомо, нині несторіани об’єднані в межах «Ассирійської Церкви Сходу», що охоплює понад 300 тисяч парафіян. Незважаючи на перманентні збройні конфлікти в Сирії й Іраку, «Ассирійська Церква Сходу» залишається дієвим актором як політичного, так і законодавчого процесу. Не можна відкидати значення юридичного спадку несторіанської форми християнства. Поза несторіанством, що із 431 по 484 роки укорінилось у Новоперському царстві династії Сасанідів, складно досліджувати історію держави та права Ірану. Законодавчі практи- ки Східної Римської імперії (Візантії), орієнтовані на заборону діяльності несторіанських екклезій, призвели до формування нової системи церковно-правових норм – антиєре- тичних приписів. Першим великим антиєретичним Церковним собором став З’їзд в Ефесі (431 рік). Незважаючи на спроби попередніх Вселенських соборів (325 та 381 роки), тільки Ефеський собор зумів витворити повноцінні норми антиєретичних приписів. Цьому надзвичайно сприяла попередня діяльність константинопольського єпископа Несторія. Серед заслуг цього діяльного сирійця виявилась пропаганда потреби єдиної державно- церковної ідеології. Однак внутрішні інтриги не дали Несторію змоги розвивати власне ідейно-політичне вчення. Несторія засудили на Ефеському соборі «за єресь», сенс якої полягав у визнанні Ісуса Христа «людиною в момент народження». Відкрита боротьба римлян і александрійців проти Несторія автоматично означала протистояння сирійському купецькому лобі, що стояло за єпископом. Рішення Ефеського собору оголошували десят- ки тисяч сирійців «поза законом», що, зрештою, призвело до масової міграції з території візантійського Близького Сходу. Перська династія Сасанідів радо прийняла біженців із Сирії та дозволила заможним сирійцям заснувати свій особливий Ктесифонський патрі- архат. У 484 році рішенням Бет-Лапатського собору цей патріархат було конституйовано на державно-правовому рівні. Із 484 по 651 роки Ктесифонський патріархат залишався складовою частиною державного апарату Персії. Надалі, після ісламського завоювання Ірану, саме Ктесифонський патріархат перетворився на «Ассирійську Церкву Сходу». Однак тут важливо усвідомити: забороняючі канони римсько-візантійського права ніколи та ніким не скасовувались. Вони й досі діють. У статті акцентується на таких актуальних документах: рішеннях Третього вселенського сбору в Ефесі (431 рік), рішеннях Четвер- того вселенського собору в Халкедоні (451 рік), Указі східноримського імператора Зенона Ісавра (489 рік).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Нор-Аревян, Оксана Аведиковна, та Алена Игоревна Черевкова. "ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ДИНАСТИЙНОСТЬ КАК СТРАТЕГИЯ ВОСПРОИЗВОДСТВА МЕДИЦИНСКОЙ ПРОФЕССИИ". Bulletin of the South-Russian state technical University (NPI) Series Socio-economic Sciences 13, № 6 (28 грудня 2020): 89–95. http://dx.doi.org/10.17213/2075-2067-2020-6-89-95.

Повний текст джерела
Анотація:
Цель исследования состоит в выявлении стратегий профессионального воспроизводства в медицинских династиях. Методологическую базу исследования составляет теория социального воспроизводства П. Бурдье, в рамках которой были выделены 5 классов стратегий воспроизводства. Эмпирической базой работы выступают проведенные в 2020 г. 20 автобиографических нарративных интервью с представителями медицинских династий, насчитывающих не менее 3 поколений. Результаты исследования. Наиболее ярко в медицинских династиях выражены проецируемые через одно поколение стратегии наследования, образовательные стратегии, направленные на, как минимум, сохранение достигнутого уровня образования у следующего поколения, а также стратегии символического инвестирования, связанные с поддержанием репутации семьи и имиджа в профессиональном сообществе. Перспективу исследования составляет дальнейший социологический анализ конструктивного и деструктивного потенциала профессиональных династий в российском обществе, выявление гендерной и межпоколенческой специфики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Дружкова, І. "Роль єврейського капіталу в становленні кредитно-банківських закладів в Одесі другої половини XIX ст.: банкірська династія Рафаловичів". Південний захід. Одесика, Вип. 12 (2011): 248–55.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Козырева, Н. В. "Южная Месопотамия в середине II тыс. до н.э. Новые материалы по истории Приморской династии (1730-1450 гг. до н.э.), "Письменные памятники Востока"". Письменные памятники Востока, № 2 (2018): 67–87. http://dx.doi.org/10.7868/s181180621802005x.

Повний текст джерела
Анотація:
Последней страницей в истории Южной Месопотамии «периода ранней урбанизации» явилось правление так называемой Приморской династии, которая контролировала юг Месопотамии предположительно более 300 лет (ок. 1730 - 1450 г. до н.э.), приблизительно совпадавших с концом правления I Вавилонской династии и началом правления династии касситов. До недавнего времени о ней было известно очень мало. Отсутствие информации породило среди исследователей представление о том, что в XVIII-XV вв. до н.э. территория с мого юга Месопотамии (дельта Тигра и Евфрата и побережье Персидского залива) была заброшена и находилась в упадке. В последние годы появились новые многочисленные свидетельства, касающиеся истории этого региона в правление Приморской династии, причем это свидетельства двух видов - памятники материальной культуры и большой архив документов. Изучение этого нового для науки материала опровергает представление о том, что юг находился в упадке. Становится очевидным, что правившая здесь в это время I Приморская династия была политической реальностью, а ее экономика и культура продолжали и развивали традиции предшествующего периода.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Мельник, Виктор. "ПЕРВЫЙ ФРАНКО-ВИЗАНТИЙСКИЙ КОНФЛИКТ: АНАЛИЗ СОБЫТИЙ 550-х гг." Аннали юридичної історії (The Annals of Legal History) 3, № 3-4 (грудень 2019): 51–67. http://dx.doi.org/10.38129/ann.yur.ist.2019.3.3.4.51.

Повний текст джерела
Анотація:
Статья посвящена истории франкско-византийского конфликта 552-556 гг., произошедшего на фоне ослабления Италии – провинции Восточной Римской империи. В 553-554 гг. на территорию Италии вторглись алеманны, бургунды и франки под руководством франкских военачальников. Автор доказывает осведомленность франкского короля об этой акции и подчеркивает разрушительный характер неудачной попытки экспансии со стороны династии Меровингов. Ключевые слова: Восточная Римская империя (Византия), Италия, Нарсес, остготы, франки, династия Меровингов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Клименко, Людмила Владиславовна, та Оксана Юрьевна Посухова. "Профессиональные династии в бизнесе: специфика и потенциал развития". Мир России 29, № 1 (15 лютого 2020): 80–102. http://dx.doi.org/10.17323/1811-038x-2020-29-1-80-102.

Повний текст джерела
Анотація:
Цитирование: Клименко Л.В., Посухова О.Ю. (2020) Профессиональные династии в бизнесе: специфика и потенциал развития // Мир России. Т. 29. № 1. С. 80–102. DOI: 10.17323/1811-038X-2020-29-1-80-102 Воспроизводство профессиональных династий в бизнесе фиксируется во всех странах с рыночной экономикой. Многие ученые утверждают, что семейная преемственность в предпринимательской деятельности является одним из факторов стабильности и роста национальных экономик. Вместе с тем социально-экономические эффекты бизнес-династий амбивалентны: выявляются конструктивные (трансфер человеческого капитала, воспроизводство профессионального этоса) и деструктивные (концентрация капитала, фамилизм и ограничение конкуренции) позиции. Статья основывается на вторичном анализе эмпирических исследований, проведенных в западных странах и России. Показано, что наиболее важным коррелятом профессионального выбора в сфере бизнеса является родительское предпринимательство, которое связано с трансляцией ролевых паттернов, доступом к сложившейся бизнес-сети и ранним формированием профессиональной идентичности. Можно выделить несколько моделей трансмиссии профессиональных позиций в бизнесе: (1) преемственность (принятие статуса как осознанная ценность и стремление к нему) – активная практика; (2) сохранение статуса (последующие поколения принимают бизнес-наследство как должное/вынужденное) – пассивная практика; (3) отказ/уход от продолжения предпринимательской династии. Успешная преемственность в семейном бизнесе предполагает предварительное планирование процесса передачи управления, понимание членами семьи основных принципов и правил преемственности, формирование у наследников необходимого образовательного уровня и практического опыта деятельности. В России практика наследования капитала и управленческих профессиональных позиций в бизнесе не распространена (в отличие от западных традиций). Формированию бизнес-династий в отечественной экономике препятствуют факторы макроуровня (транзитный институциональный статус семейного предпринимательства), неблагоприятная социально-политическая и экономическая ситуация, факторы мезоуровня (несформированность практик профессиональной преемственности в предпринимательской среде). В большинстве случае в семьях бизнесменов не выработан системный подход к вопросам передачи капитала, отсутствуют документы, регламентирующие наследование бизнеса, дети не информированы о планах родителей и принципах преемственности, – все это затрудняет создание благоприятных перспектив для формирования устойчивых бизнес-династий в российском обществе.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Мельник, В. "Генезис Франкского Королевства в V веке". Юридичний вісник, № 4 (5 лютого 2020): 262–68. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1001.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена міждисциплінарному аналізу становлення державності та права у франків. Хронологічні межі статті охоплюють III-V століття нашої ери, але особливо фокусуються на періоді 451-481 рр., коли франками керували перші вожді з династії Меровінгів – Меровей і Хільдерік. Оскільки авторська позиція грунтується на визнанні юридичного феномену державності результатом дії історико-географічних закономірностей, в центрі дослідницької методики знаходиться політико-антропологічний підхід. Раннє Франкське королівство визнається класичним «вождеством», де основний політичний інститут складає «дружина» – сукупність військових загонів, офіцерська знать та міфологізована персона вождя (він же – король). Дане розуміння процесу становлення королівської влади на теренах раннього Франкського королівства автор пропонує розповсюдити на всі королівські династії так званої «варварської Європи», що виникли на уламках Західної Римської імперії протягом V-VI століть. Важливо, що формування варварських королівських династій відбувалось під контролем інститутів римського публічного права. Особливу роль в цьому відігравав lex foedus – правовий режим, що надавав варварським племенам особливі права самоврядування та податкові повноваження в рамках Римської імперії, встановлюючи натомість жорсткий військово-політичний контроль з боку римського імператора. При цьому, на відміну від абсолютної більшості інших германських племен варварської Європи, що почали свої федеративні відносини з Римом ще в першому десятилітті V століття, франки з’явились на політико-юридичній орбіті римських імператорів набагато пізніше. Лише в період правління короля Меровея (457-481) можна говорити про набуття франками статусу римських федератів. І тільки за часів правління короля Хільдеріка (481-511), франки починають складати єдину та стійку військово-політичну силу, основною послугою котрої Риму слід вважати активну участь в придушенні антиімперських бунтів і варварських атак.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Войтович, Л. "Літопис князівських династій". Берегиня, Ч. 1 (2002): 83–92.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Войтович, Л. "Літопис князівських династій". Берегиня, Ч. 1 (2002): 83–92.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Самойлов, О. Ф. "Культурна дипломатія династії Терещенків". Проблеми міжнародних відносин. Серія: політичні науки, Вип. 16 (2019): 84–103.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Хом"як, Л. "Надгробна скульптура династії Папіжів". Родовід, Число 1 (17) (1999): 8–16.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Самойлов, О. Ф. "Культурна дипломатія династії Терещенків". Проблеми міжнародних відносин. Серія: політичні науки, Вип. 16 (2019): 84–103.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Бодрухин, В. "Утвердження династії Святославичів у Чернігові". Сіверянський літопис, № 3 (1999): 35–37.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Бодрухин, В. "Утвердження династії Святославичів у Чернігові". Сіверянський літопис, № 3 (1999): 35–37.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Кондратова, Г. А. "Династия Рюриковичей: философско-исторический анализ". Вопросы истории, № 1 (2014): 63–73.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Беспалова, Н. Ю. "Династия Каролиингов, определившая судьбу Европы". Наука и техника, № 8 (2007): 62–68.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Пчелов, Е. В. "Династия Романовых: генеалогия и антропонимика". Вопросы истории, № 6 (2009): 76–83.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Гайдай, О. М. "Благодійна діяльність жінок династії Харитоненків". Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки, № 11 (236) (2012): 33–38.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Зубко, А. "Особові прізвиська князів в династії Рюриковичів". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 1 (119) (2014): 19–23.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Корж, Л. "Династії меценатів у долі української освіти". Шлях освіти, № 4 (2001): 38–39.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Закатов, А. Н. "Династия Романовых после революции 1917 года". Личность. Культура. Общество 12, вып. 1 (53/54) (2010): 132–38.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Михайловський, В. "Королі та династії в українській історії". Український тиждень, № 13 (593), 29.03 - 5.04.2019 (2019): 56–59.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Михайловський, В. "Королі та династії в українській історії". Український тиждень, № 7 (587), 15-21.02.2019 (2019): 54–57.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Михайловський, В. "Королі та династії в українській історії". Український тиждень, № 3 (635), 17-23.01.2020 (2020): 56–59.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Михайловський, В. "Королі та династії в українській історії". Український тиждень, № 19 (599), 8-16.05.2019 (2019): 58–61.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Чугреева, Н. Н. "Казанская икона Богоматери и династия Романовых". Вопросы истории, № 9 (2013): 144–48.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Жамангара, Айжан Кашаганкызы. "ХРАНИТЕЛЬ ДИНАСТИИ ПАЛИНОЛОГОВ". Kazakhstan Archeology, № 2 (11 червня 2020): 150–57. http://dx.doi.org/10.52967/akz2020.2.8.150.157.

Повний текст джерела
Анотація:
Палеонтолог, палинолог, геолог, геоархеолог Нигматова Саида Араповна отмечает свой юбилей. С. А. Нигматова является продолжателем удивительной семейной династии палинологов. Она внесла весомый вклад в палеоботанику, биостратиграфию и геоархеологию. В статье кратко изложен научный путь С. А. Нигматовой – от аспиранта до известного ученого, возглавляющего единственную уникальную лабораторию палинологии при Институте геологических наук им. К. И. Сатпаева в Казахстане. В статье особо отмечается весомый вклад С. А. Нигматовой в археологию. Заключения, полученные С. А. Нигматовой на основе палинологического анализа, позволили расширить представления о природно-климатических условиях формирования разных культур на территории Казахстана.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Філіпенко, Н. Є. "Віталій Миколайович Бокаріус - славетний продовжувач великої династії". Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини, № 1 (2020): 48–51.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Суворова, А. А. "Фатима Бхутто, расколовшая династию". Азия и Африка сегодня, № 1 (642) (2011): 61–65.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Суворова, А. А. "Фатима Бхутто, расколовшая династию". Азия и Африка сегодня, № 1 (642) (2011): 61–65.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Лян, Ци-чао. "Очерк учений династии Цин". Вопросы философии, № 1 (2015): 167–77.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії