Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Динаміка зовнішньої торгівлі.
Статті в журналах з теми "Динаміка зовнішньої торгівлі"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-25 статей у журналах для дослідження на тему "Динаміка зовнішньої торгівлі".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Боднарчук, Т. Л. "Динаміка та структура зовнішньої торгівлі Радянської України у міжвоєнний період". Історія народного господарства та економічної думки України, Вип. 52 (2019): 213–34.
Знайти повний текст джерела
2
Bodnarchuk, Tetyana. "Dynamics and structure of Soviet Ukraine's foreign trade in the interwar period." Ìstorìâ narodnogo gospodarstva ta ekonomìčnoï dumki Ukraïni 2019, no. 52 (2019): 213–34. http://dx.doi.org/10.15407/ingedu2019.52.213.
Повний текст джерелаАнотація:
The article is devoted to the historical and economic research of the dynamics and structure of Soviet Ukraine’s foreign trade activities in the 1920–1930’s. A large decrease in the intensity of Ukraine’s foreign trade during the period of «war communism» is revealed. The dynamics and structural changes of the domestic export-import flows by the Black Sea-Azov ports and land customs in the early 1920’s are characterized. In particular, the commodity structure of Ukraine’s foreign trade is analyzed, and the domination of its agrarian and raw nature components is revealed. The basic geographical directions of domestic freight flows are revealed. The intensity of Ukraine’s foreign trade operations during the NEP is investigated. The dominant role of Odessa and Nikolaev ports, as well as Shepetivska land customs house in domestic export and import trade is revealed. The structure of freight flows from the Ukrainian territory is analyzed. It is revealed that the main export items were grain, crop and livestock products, ores, wood and others. It was found out that the geographical structure of domestic foreign trade was limited to the countries of Western Europe at the stage of the new economic policy. Raw materials and food were exported there, and machinery, equipment and consumer goods were imported. The changes in physical volumes of Soviet Ukraine’s exports and imports during the first and second five year periods are characterized. The author emphasizes the diversified nature of the domestic export-import flows, while the dominant role of agricultural products and raw materials was preserved. Extension of geographical directions of domestic foreign trade ties is pointed out. It is proved that the absence of own statehood and the monopolization of the foreign trade by the Soviet government were important factors limiting the development of domestic economic potential.
3
Яковенко, Є. О., та В. С. Смирнова. "Зовнішньоекономічна торгівельна політика України під час запровадження карантинних обмежень". Актуальні проблеми держави і права, № 85 (14 серпня 2020): 265–70. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1878.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджена зовнішньоекономічна торгівельна політика України; проведений аналіз митних режимів України, зокрема сучасний стан імпорту та експорту в режимі карантинних обмежень. Зовнішньоекономічна торгівельна політика держави є цілеспрямованою діяльністю щодо здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави шляхом застосування механізмів державного управління, які спрямовані на ефективне співробітництво в системі світового господарства з дотриманням національних економічних інтересів і безпеки громадян. Державна митна політика є системою принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. У роботі описано митні режими та здійснено поглиблений аналіз режимів: імпорту та експорту. Досліджено статистичні показники імпорту та експорту за січень-лютий 2020 року та проведено їх зіставлення з показниками попереднього року, внаслідок чого виявлено скорочення імпорту товарів на 265,1 млн дол. (3,0%). Проведено аналіз динаміки імпорту товарів серед регіонів України, встановлено, що найбільший негативний внесок у динаміку імпорту товарів за 2 місяці 2020 року спостерігається в місті Києві (-1,9%). Установлено, що до найбільших країн-парт-нерів в імпорті товарів до України належать: Європейський Союз (42,1%), Китай (15,7%), Російська Федерація (9,5%), США (6%), Білорусь (5,4%), Туреччина (4,4%), Японія (1,8%), Індія (1,7%), Швейцарія (1,5%) та інші. Висвітлено вплив упровадження карантинних заходів на економіку України, зокрема закриття агропродовольчих ринків до 11 травня 2020 року. Доведено, що, підтримуючи іноземних виробників та здійснюючи зовнішньоекономічну торговельну політику, Україна втрачає якісний внутрішній ринок, до того ж, маючи проблеми на зовнішньому ринку. Як приклад, у роботі описується імпорт картоплі, яблук та молока. Описується ситуація на внутрішньому та зовнішньому торгівель-них ринках України, зміни в міжнародному торгівельному співробітництві, спровоковані коронаві-русом, та можливі ризики. Пропонуються заходи, спрямовані на стабілізацію зовнішньоекономічної торгівельної політики України після виходу з карантинного режиму.
4
Pelekh, Oksana. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ВІД ПОЧАТКУ XX CТОЛІТТЯ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 371–85. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-371-385.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано необхідність вивчення структурної динаміки національного експорту та імпорту та оцінено структурні зміни зовнішньоекономічної діяльності України. Доведено, що від початку XX століття існувало дві повноцінні хвилі зростання і спадання експорту та імпорту. Перша хвиля – стабільне і стрімке зростання обсягів експорт та імпорту, яке завершилося зниженням зовнішньої торгівлі у період кризи 2009 року. Наступною хвилею стало зростання обсягів імпорту й експорту, яке зумовлене сприятливими умовами на зовнішніх ринках і перервалося політичним чинником – початком війни в 2014 році. Ознаки нової хвилі піднесення українського імпорту/експорту почалися з 2016 році. Ще на початку 2000-х років. у період відносної стабільності експорту та імпорту сформувалися умови для випереджувального зростання імпорту. Резерви поліпшення сальдо зовнішньої торгівлі вичерпалися в 2005 році. Відносно сприятлива кон’юнктура для товарів українського експорту хоч і забезпечувала приріст зовнішніх надходжень, проте виробничі можливості галузей-експортерів вичерпалися. Відтак зовнішня торгівля в Україні набула характеру здебільшого одностороннього зв’язку. Якщо частка імпорту все ж залишалася приблизно на одному рівні, то в останні роки навіть зросла, і в підсумку маємо майже 50% валового внутрішнього продукту (ВВП). Результати свідчать про високий рівень відкритості української економіки, важливість міжнародної торгівлі для її потреб і зростаючу залежність від зовнішніх чинників. В дослідженні виокремлено комплекс чинників такої динаміки імпорту та експорту: економічні та політичні, зовнішні та внутрішні. Зокрема, останнє падіння обох показників пояснено зміною зовнішньоекономічних пріоритетів України. Виділено ключовий чинник змін зовнішньоекономічних пріоритетів України, який дав поштовх дії інших чинників - це події в Криму та на Сході України. Для детальнішого розуміння та зіставлення структурних змін зовнішньоекономічної діяльності України, зроблено аналогічний аналіз цих процесів у Польщі, результати якого виявилися не на користь України.
5
Чень, Цзюнь. "Аналіз динаміки та перспектив зовнішньої торгівлі КНР". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 123, (ч. 1) (2014): 161–72.
Знайти повний текст джерела
6
Чень, Цзюнь. "Аналіз динаміки та перспектив зовнішньої торгівлі КНР". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 123, (ч. 1) (2014): 161–72.
Знайти повний текст джерела
7
Гавриш, О. М., Т. В. Капелюшна та В. П. Пильнова. "ПЛАНУВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 21–25. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто різні підходи до визначення сутності поняття «планування». Установлено, що торгівля є найважливішою сферою формування та стабілізації споживчого ринку, координуючою ланкою в системі секторальних, регіональних та кластерних зв’язків, дієвим механізмом задоволення соціальних потреб і недопущення соціальної напруженості в суспільстві. Особливо важливим є процес планування торговельної діяльності підприємств на міжнародних ринках. Під час виходу на міжнародні ринки кожне торговельне підприємство з метою отримання стабільного успіху повинне уявляти можливі результати своєї діяльності, критично оцінювати свої можливості, правильно розділяти цілі за часом, ефективно використовувати ресурси й отримувати конкурентні переваги. Установлено, що в Україні, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, торгівля належить до секції G й має назву «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів». Досліджено динаміку прямих інвестицій (акціонерного капіталу) як в економіку України, так і з економіки України за видами економічної діяльності. Установлено, що найбільше прямих інвестицій в економіку України протягом останніх років спостерігається від промисловості, оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів та від операцій із нерухомим майном. Наведено динаміку зовнішньої торгівлі товарами та послугами, яка свідчить про зростання як експорту, так й імпорту. Установлено, що вагомим чинником, який впливає на планування торговельної діяльності, є розмір підприємства. Так, у малих за розмірами підприємствах вищі керівники самостійно визначають весь процес планування, тоді як у великих та середніх за розмірами підприємствах розроблення стратегічних, поточних і календарних планів проводиться з урахуванням прийнятої організаційної структури, розподілу обов’язків між колективами певних служб, супідрядності управлінців, контролю й координації всіх функцій організації як єдиного цілого. Схематично зображено перелік залежностей структури планування торговельної діяльності на міжнародних ринках від параметрів підприємства.
8
Hrynkevych, Olha, Vasyl Hrynkevych та Yulia Melnychuk. "ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 21 (30 березня 2020): 206–15. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-01-206-215.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати аналізу євроінтеграційних процесів в Україні. Здійснено оцінку динаміки і структури показників зовнішньої торгівлі товарами України з країнами Європейського Союзу, а також їх порівняльний аналіз з іншими групами країн світу. Визначено інтенсивність структурних зрушень у географічній і товарній структурі експорту та імпорту товарів в Україні за допомогою інтегральних коефіцієнтів структурних зрушень. З використанням дисперсійного аналізу виявлено істотність впливу транскордонного чинника на показники зовнішньої торгівлі з ЄС у регіонах України.
9
Галазюк, Н. М. "ФОРМУВАННЯ ТА НАРОЩЕННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ПОГЛИБЛЕННЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ УКРАЇНИ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (21 листопада 2020): 54–62. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.54-62.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток глобалізаційних процесів роблять залежними усі країни від світових ринків капіталів, товарів та послуг, внаслідок чого усі країни отримують, як шоки, так і стимули для свого економічного розвитку. Не дивно, що від успіхів чи невдач у розвитку зовнішньоекономічних відносин сьогодні залежать темпи та характер розвитку переважної більшості країн світу.
Сучасна зовнішньоекономічна політика України направлена на європейську інтеграцію та просування продукції вітчизняного товаровиробника на європейський ринок, проте збільшення експортного потенціалу можливе за рахунок оновленні або модернізації технологічних процесів виробництва продукції та пристосування до міжнародних стандартів якості, які висувають країни-імпортери.
У структурі українського експорту, бачимо перевагу сировини та продуктів нижчого рівня переробки. Саме тому, на сьогоднішній день стає актуальною проблема розвитку і диверсифікації експортного потенціалу країни, успіх у вирішенні якої буде визначатися масштабами і ефективністю участі України у міжнародному поділі праці в умовах поглиблення глобалізації світового господарства.
Україна має стати країною з вільною економікою, що передбачає формування сприятливого бізнес-середовища з низьким податковим тиском, мінімізації втручання держави в прийняття економічних рішень. До складових відкритості, як правило, належать: лібералізація зовнішньої торгівлі, встановлення чітких зв'язків між внутрішньою і зовнішньою ціновою і валютною динамікою, готовністю вітчизняних товаровиробників до конкурентної боротьби на світових ринках.
В даній статті об’єктом вивчення є процес формування та нарощення експортного потенціалу України в умовах євроінтеграційних перетворень.
У процесі дослідження використовувались специфічні та загальноекономічні методи, а саме, абстрактно-логічний, статистичного дослідження, визначення абсолютних, відносних величин, ряди динаміки, а також метод єдності історичного та логічного, аналіз і синтез та інші наукові методи дослідження.
10
Сибірякова, М. В. "Методологічні основи статистичного обліку структури і динаміки зовнішньої торгівлі товарами України". Статистика України, № 1 (44) (2009): 9–13.
Знайти повний текст джерела
11
Осіпова, Л. В. "Євроінтеграція економіки України та її вплив на динаміку зовнішньої торгівлі та національну економіку". Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки, № 5, т. 1 (2016): 124–31.
Знайти повний текст джерела
12
Осіпова, Л. В. "Євроінтеграція економіки України та її вплив на динаміку зовнішньої торгівлі та національну економіку". Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки, № 5, т. 1 (2016): 124–31.
Знайти повний текст джерела
13
Осіпова, Л. В. "Євроінтеграція економіки України та її вплив на динаміку зовнішньої торгівлі та національну економіку". Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки, № 5, т. 1 (2016): 124–31.
Знайти повний текст джерела
14
Щербата, З. Я. "Порівняльний аналіз впливу світової фінансової кризи на динаміку зовнішньої торгівлі між Україною, Китаєм і Польщею". Актуальні проблеми економіки, № 11 (101) (2009): 12–21.
Знайти повний текст джерела
15
Brenzovych, Kateryna, and Viktoria Mashkara-Choknadiy. "DYNAMICS OF FOREIGN TRADE DEVELOPMENT BETWEEN UKRAINE AND THE EU IN THE FRAMEWORK OF FREE TRADE AREA." Herald UNU. International Economic Relations And World Economy, no. 30 (2020). http://dx.doi.org/10.32782/2413-9971/2020-30-2.
Повний текст джерела
16
Блохін, Павло. "МАКРОЕКОНОМІЧНІ ІНДИКАТОРИ АКТИВІЗАЦІЇ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ МИРОБУДІВНИЦТВА І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Економіка та суспільство, № 23 (26 січня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-23-26.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено та проаналізовано вплив основних макроекономічних показників на економічну безпеку країни під час ведення бойових дій на сході України. Проведене аналітичне дослідження висвітлює передумови негативного впливу конфлікту на Сході України на системи економіки миробудівництва та економічної безпеки країни. Дослідження показує, безпосередні втрати частини економічного потенціалу країни у процесі зростання гібридних конфліктних дій з боку Російської Федерації та зміни вектору зовнішньої торгівлі в цілому. Визначено, що повномасштабне миробудівництво можливе по завершенню воєнного конфлікту та деокупації територій. Запропоновано сучасні напрями активізації гібридних загроз миробудівництва і забезпечення економічної безпеки України. Під час аналізу виявлено, що внаслідок прямого воєнного вторгнення вітчизняна економіка втратила близького четверті свого промислового потенціалу. Крім того, на непідконтрольних територіях країни залишилися значні поклади корисних копалин, особливо кам’яного вугілля, – стратегічного ресурсу з позиції функціонування паливно-енергетичного комплексу економіки; відрізаними від загальної системи – важливі транспортні та логістичні коридори; втрачено низку стратегічних коопераційних зв’язків та відносин з-поміж підприємств і виробничо-господарських комплексів з різних регіонів країни; держава не в змозі використовувати цілий комплекс інтелектуально-кадрових, матеріально-технічних, техніко-технологічних, інноваційно-технологічних та інших ресурсів. Гібридна агресія, фінансово-економічні кризи, внутрішня політико-економічна нестабільність та глобалізаційні процеси позначилися й на тенденціях вітчизняного сільськогосподарського виробництва. Досліджена динаміка індексу реального ВВП в Україні та країнах Центральної Європи. Зазначена головна причина в цьому – низька економічна продуктивність, коли обсяги виробництва товарів та послуг на одиницю населення суттєво не відповідають промисловому, інноваційно-технологічному, інтелектуально-кадровому та особливо ресурсному потенціалу національного господарства України.
17
"Кошель В.О. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 48 (2) 2020 (23 грудня 2020): 25–32. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2020-48-2-25-32.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Мета статті — проведення аналізу зовнішньої торгівлі України, враховуючи динаміку та зміни у структурі експорту й імпорту товарів та послуг. Методи. Основними загальнонауковими методами дослідження зовнішньої торгівлі України виступають: індикативний (для розрахунку сальдо торговельного балансу, коефіцієнта покриття імпорту експортом); узагальнення статистичних даних (для оцінювання стану розвитку зовнішньої торгівлі України); структурного аналізу (оцінка структури зовнішньої торгівлі у товарному та географічному розрізі). Результати. У результаті проведення аналізу сучасного стану зовнішньої торгівлі товарами і послугами встановлено, що у періоди економічних криз суттєво зменшуються обсяги експорту й імпорту товарів, відповідно — зовнішньоторговельний оборот. Аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі України дозволив виокремити основні види товарів, які експортуються та імпортуються вітчизняними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Так, встановлено, що у період досліджуваних років (2015–2019 рр.) Україна найбільше експортувала продукцію агропромислового комплексу та харчової промисловості, чорні метали, електричні машини та устаткування, мінеральні продукти та транспортні послуги, ділові послуги; найвагоміші обсяги імпорту становлять енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, механічні та електричні машини та продукція хімічної промисловості. Зазначено, що протягом останніх років урядом України здійснюється низка заходів, спрямованих на поступове заміщення імпорту товарів з Російської Федерації, як шляхом нарощування обсягів внутрішнього виробництва, так і через переорієнтацію експорту на внутрішній ринок та диверсифікацію напрямів постачання з інших країн, зокрема з країн-членів ЄС. У результаті чого визначено, що країни-члени ЄС є одними з основних торговельних партнерів України, питома вага яких, зовнішньоторговельному обороті товарів і послуг України складає більше сорока відсотків. Разом з тим встановлено, що, незважаючи на різке скорочення торговельних зв’язків з Російською Федерацією, вона все ще залишається одним із найбільших партнерів у зовнішній торгівлі товарами України з країнами СНД. Окрім того, визначено, що одним з основних партнерів України у зовнішній торгівлі в 2019 році став Китай, випередивши Польщу в експорті та Німеччину в імпорті. Ключові слова: зовнішня торгівля, експорт, імпорт, товари, послуги, зовнішньоторговельні операції, товарна структура.
18
Redko, K. Yu, та I. O. Tkachenko. "АНАЛІЗ СТРУКТУРИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ З ЄС". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (17 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.231178.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати дослідження динаміки, стану та структури зовнішньої торгівлі України з країнами Європейського Союзу. Розглянуто зовнішньоекономічну діяльність України на умовах Угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі, застосування торговельної частини якої розпочалося в січні 2016 року. Виявлено, що характерною рисою останніх років є деіндустріалізація експорту та закріплення його сільськогосподарської спеціалізації. Продемонстровано, що вітчизняна економіка продовжує утверджуватися на міжнародних ринках як ключовий аграрний гравець. Досліджено відносини між Україною та ЄС. Висвітлено, що Україну вважають важливим політичним та торгівельним партнером Європейського Союзу. Доведено, що ЄС прагне до все більш тісних відносин з Україною, виходячи за рамки просто співпраці, до поступової економічної інтеграції та поглиблення політичної співпраці. Проведено аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі України в 2020 році та показано, що основними товарами, орієнтованими на міжнародний ринок, були продукти рослинного походження, неблагородні метали та вироби з них, машини та механізми, мінеральні продукти, жири та олії рослинного та тваринного походження, хімічна продукція, наземні транспортні засоби, літаки, плавучі транспортні засоби. Визначено, що найбільшу частку в структурі експорту та імпорту послуг займали послуги з переробки матеріальних ресурсів, транспортні послуги, послуги в галузі телекомунікацій, комп'ютерні та інформаційні послуги, ділові послуги, роялті та інші послуги, пов'язані з використання інтелектуальної власності, послуг, пов’язаних з фінансовою діяльністю. У дослідженні виділено серед основних партнерів України у зовнішній торгівлі такі європейські країни, як Німеччина, Польща, Італія та Нідерланди. Доведено, що ситуація з торгівлею між Україною та ЄС виглядає не зовсім чіткою, що структура експорту залишається в основному сировинною та низькотехнологічною. Доведено, що зменшення імпортних мит ЄС не призвело до значних змін у структурі зовнішньої торгівлі, що існує негативне сальдо зовнішньої торгівлі для більшості груп товарів і послуг, що негативно позначається на платіжному балансі та економічному зростанні. Доведено, що різностороннє співробітництво з Євросоюзом на сьогоднішній день в повній мірі відповідає природному геополітичному напряму інтеграційної стратегії України і є одним з основних практичних засобів формування ефективної відкритої економіки.
19
"Гейєр Е. С., Ніколайчук О. А. ДІАГНОСТИКА СТАНУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТУРИСТИЧНИМИ ПОСЛУГАМИ В УКРАЇНІ". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 46 (2) 2019 (26 грудня 2019): 123–30. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2019-46-2-123-130.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою дослідження є аналіз стану міжнародної торгівлі туристичними послугами України в сучасних умовах та виявлення ключових факторів її розвитку. Методи. Методами дослідження діалектичний метод наукового пізнання, загальнонаукові методи: аналіз, синтез, систематизація, порівняння, метод відносних величин (для аналізу інформації щодо динаміки, структури та результативності міжнародної торгівлі туристичними послугами), графічний метод (для візуалізації отриманих результатів), методи економіко-математичної статистики та моделювання (для побудови кореляційно-регресійних моделей впливу факторів на розвиток міжнародної торгівлі послугами, що пов’язані з подорожами), абстрактно-логічний метод (для формулювання висновків). Результати. Проаналізовано динаміку експорту, імпорту та сальдо міжнародної торгівлі туристичними послугами України. Проведено оцінку ефективності зовнішньої торгівлі України послугами, пов’язаними з подорожами. Встановлено зниження результативності міжнародної торгівлі туристичними послугами, що виявляється у збільшенні негативного сальдо зовнішньоторговельних операцій, переформатуванні структури зовнішньоторговельного обороту туристичними послугами на користь зростання частки імпорту на 31%, зниженні темпів розвитку туристичної діяльності з 2014 р. через негативні політичні та соціально-економічні явища. Для визначення ключових параметрів розвитку міжнародної торгівлі туристичними послугами України проведено багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз. Отримано регресійну модель залежності результативності зовнішньоторговельних операцій туристичними послугами від політичної стабільності в країні. Зроблено висновок про те, що зміна на 1% індексу політичної стабільності призводить до аналогічної зміни результату міжнародної торгівлі подорожами на 226,58%.
20
Антонюк, П. О., О. П. Антонюк, Т. М. Ступницька та Х. О. Баранюк. "Аналіз сучасного стану зовнішньої торгівлі України агропродовольчими товарами". Food Industry Economics 13, № 3 (24 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v13i3.2128.
Повний текст джерелаАнотація:
Основою дослідження є системний підхід в аналізі експортно-імпортних операцій з агропродо-вольчими товарами як важливої ланки зовнішньої торгівлі з широким використанням методів та при-йомів статистичного аналізу. Проаналізовано розвиток торгівлі агропродовольчими товарами з точкизору експортної виручки, величини та динаміки сальдо, динаміки та структури експортно-імпортнихоперацій. В дослідженні вказано на причини переважно сировинного характеру експорту, шо на думкуавторів пов’язано з особливостями виробництва продукції в сільському господарстві та харчовій про-мисловості, а саме: високими темпами зростання продукції рослинництва і стагнацією в тваринництві,а також ситуацією в переробних підприємствах стосовно обсягів продукції, асортименту та якості, щопоступається іноземним товарам. Аналіз досвіду ряду передових країн показує, що розвиток зовніш-ньої торгівлі має бути забезпеченим за рахунок нарощування не продукції рослинництва, а продукціїтваринництва та готових харчових продуктів. У висновках представлено рекомендації стосовно зрос-тання експорту продукції саме цих товарних груп, що вплине на товарну структуру та зменшитьвід’ємне сальдо по ряду товарних позицій.
21
Сердюков, Костянтин, та Евеліна Екзархова. "РОЗВИТОК ТОРГОВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ-ЧЛЕНАМИ ЄС". Економіка та суспільство, № 34 (28 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-80.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню розвитку торговельно-інвестиційних відносин України з країнами-членами ЄС. Проаналізовано сучасний стан економічного співробітництва України з країнами ЄС за допомогою дослідження динаміки їх зовнішньої торгівлі товарами та послугами у розрізі експортних й імпортних операцій. Виявлено основні категорії зовнішньої торгівлі товарами та послугами України з ЄС. Визначено лідерів серед країн ЄС за експортом з України й імпортом в Україну товарів і послуг. Досліджено обсяги накопичених прямих зарубіжних інвестицій (ПЗІ) в Україні. Виявлено найбільших інвесторів України з ЄС та їх питому вагу в загальному обсязі накопичених ПЗІ. Проаналізовано обсяги прямих іноземних інвестицій (ПІІ) з України до ЄС. Подано пріоритетні напрями активізації торгівлі та можливості інвестиційного співробітництва України з країнами-членами ЄС.
22
Трут, О. О. "ПЕРЕДУМОВИ ТА ФАКТОРИ РЕЗУЛЬТАТИВНОГО РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 20 (1 квітня 2022). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.20.2021.252597.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено динаміку основних соціально-економічних показників розвитку внутрішньої торгівлі України впродовж 2010–2020 років та висвітлено закономірності і тенденції її розвитку. Метою статті є вивчення інституційних передумов та дослідження факторів результативного розвитку внутрішньої торгівлі України на сучасному етапі. Побудовано регресійну модель залежності ВВП України від ВВП внутрішньої торгівлі за статистичними даними 2010–2020 років. З’ясовано фактори стабілізації національної економіки України впродовж 2020–2021 років, які позитивно вплинули на формування внутрішнього споживчого попиту. Проведено кореляційний аналіз впливу основних факторів зовнішнього середовища на рівень товарообігу торговельних підприємств. Систематизовано ключові фактори за ступенем впливу на обсяг товарообігу торговельних підприємств. Виявлено негативні тенденції структурних змін товарного асортименту.
23
Рахман, Махбубур, та Маргарита Морєва. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ З ФРАНЦІЄЮ". Економіка та суспільство, № 33 (30 листопада 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-33-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є пошук методів вирішення проблем співробітництва між Україною та Францією, розробка проекту з розвитку економічних відносин цих країн та розробка рекомендацій щодо вдосконалення зовнішньої економічної діяльності України. У статті визначено стан, тенденції та основні цілі зовнішньоекономічної політики у сучасних умовах. Виявлено позицію Франції та інструменти двосторонньої співпраці в економічній сфері. Проведено структурний аналіз балансу імпорту та експорту з Францією та динамічний аналіз за обсягами торгівлі товарами і послугами з ЄС, визначено прогрес сфери торговельно-економічного співробітництва. Проведено динамічний аналіз загального товарообігу між Україною та Францією та зовнішньоторговельного сальдо, визначено фактори, які впливають на позитивну та негативну динаміку у зовнішній торгівлі Виявлено головні проблеми зовнішньоекономічної діяльності України та можливі шляхи їх усунення.
24
Вишневська, А. М., та Я. І. Глущенко. "ДІАГНОСТУВАННЯ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА РОЗВИТОК ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІСОВОЇ ТА ДЕРЕВООБРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (22 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.240448.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено факторному аналізу зовнішньоекономічної діяльності лісової та деревообробної промисловості України. Продіагностовано обсяги вітчизняного експорту та імпорту деревини та виробів з неї, розраховано базисні та ланцюгові темпи змін зазначених показників за останні десять років. Виявлено негативну динаміку обсягів експорту та імпорту деревини й виробів з неї у 2015 р., обумовлену введенням у дію мораторію на тимчасовий вивіз необроблених лісоматеріалів та макроекономічною нестабільністю. Оцінено вагомість частки експорту деревини та виробів з неї в обсягах зовнішньої торгівлі України за 2011-2020 рр. Представлено прогноз обсягів вітчизняного експорту та імпорту деревини й виробів з неї на наступні два роки. Визначено внутрішні та зовнішні фактори впливу на обсяги експорту продукції лісової та деревообробної промисловості України. Досліджено вплив на обсяги експорту таких внутрішніх факторів, як площа лісів, курс іноземної валюти та нормативно-правове забезпечення. Встановлено, що збільшення площі лісу в Україні відбувається через наявні планові насадження, значна частина яких відносяться до молодих дерев. Доведено, що кореляційний зв'язок між показниками фактичної площі лісу й обсягу експорту деревини та виробів з неї є значним, тоді, як між останнім показником і курсом іноземної валюти, помітним. Встановлено, що введення в дію мораторію на тимчасовий вивіз необроблених лісоматеріалів обумовило зміну структури експорту, а саме, збільшилась частка виробів з більш високим рівнем доданої вартості (лісоматеріали оброблені, завтовшки більш як 6 мм), і зменшилась частка сировинної продукції (необроблені лісоматеріали). У статті визначено проблеми, які стримують розвиток лісової та деревообробної промисловості в Україні та є причиною недостатнього використання ресурсного потенціалу даної галузі. Надано рекомендації щодо шляхів розвитку лісової та деревообробної промисловості, підвищення її конкурентоспроможності на зовнішньому та внутрішньому ринках.
25
Світий, І. М. "МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ ЗАПАСІВ ЗЕРНА НА ХЛІБОПРИЙМАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ: КОНЦЕПТУАЛЬНА, МАТЕМАТИЧНА ТА ІМІТАЦІЙНА МОДЕЛІ". Automation of technological and business processes 10, № 1 (9 квітня 2018). http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i1.883.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано сучасні перспективи України як зернової держави в контексті зовнішньої та внутрішньої торгівлі. Означено неефективне використання наявних потужностей зернових підприємств як основу нестачі потужностей. Обґрунтовано необхідність підвищення ефективності рішень, що мають прийматися персоналом, за рахунок інтелектуальної підтримки прийняття рішень, як спосіб підвищення ефективності роботи зернових підприємств. Для вирішення задачі підтримки прийняття рішень та для попередньої оцінки ефективності запропонованих рішень означено задачу побудови моделі процесів накопичення та витрачання запасів зерна, що має стати складовою моделі зберігання запасів зерна на підприємстві. Запропоновано концептуальну модель створення та витрачання запасів зерна. Основу моделі склали основні положення теорії черг. При цьому основні етапи технологічного процесу накопичення та витрачання запасів зерна подано як систему масового обслуговування. Основними параметрами концептуальної моделі означено рівень запасів зерна, кількість обслужених транспортних засобів. Основними факторами, що впливають на означені параметри системи, є інтенсивність вантажопотоків, розмір та час обслуговування заявки. Запропонована математична модель динаміки рівню запасів зерна, що залежить від інтенсивності вхідного та вихідного вантажопотоку. Інтенсивність вантажопотоку напряму корелює з продуктивністю поточно-транспортної системи підприємства. Імітаційну модель запасів зерна було отримано для прикладу зернового терміналу. При цьому поточно-транспортна система терміналу розглянута як багатофазна одно канальна система масового обслуговування. З отриманою моделлю проведено серію машинних експериментів. Також було окреслено основні перспективи розвитку та використання моделі для вирішення задач удосконалення алгоритмів керування запасами зерна.