Статті в журналах з теми "Динаміка економічних показників"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Динаміка економічних показників.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Динаміка економічних показників".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Markovych, I. H. "ДИНАМІКА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ НА ТЛІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В УКРАЇНІ". Інфекційні хвороби, № 2 (29 липня 2019): 4–14. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10320.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – дослідити вплив на динаміку інфекційної захворюваності населення України деяких епідемічних ризиків в умовах соціально-економічних перетворень.
Для встановлення динаміки інфекційного процесу в Україні проведено ретроспективний епідеміологічний аналіз, який базувався на вивченні багаторічної захворюваності населення за статистичними даними галузевої звітності МОЗ України та Держсанепіднагляду. Для виявлення сили й характеру взаємозв’язку між динамікою показників первинної інфекційної захворюваності населення (поширеності хвороб) та деяких чинників середовища життєдіяльності людини застосовано кореляційний аналіз і побудовано кореляційно-регресійні моделі.
В Україні впродовж 1994-2015 рр. загальна чисельність населення зменшилась на 17,6 %, що супроводжувалося змінами в динаміці інфекційної захворюваності (в бік її зниження), про що свідчить пряма взаємозалежність між динамікою показників, які характеризують ці явища (0,65≤r≤0,73). Соціально-економічні перетворення в Україні призвели до зменшення обсягів утворених відходів від економічної діяльності підприємств, зокрема в 2,2 разу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При цьому показники інфекційної захворюваності найсильніше корелювали із загальним обсягом зважених часток в атмосферному повітрі від стаціонарних джерел (r≥0,91), викидами оксидів азоту (r≥0,75), оксиду вуглецю (r≥0,82), викидами речовин у вигляді суспендованих твердих частинок більше 2,5 мкм та менше 10 мкм (r=0,96), а отже зменшення концентрації цих речовин у повітрі позитивно позначається на стані здоров’я населення. Оберненопропорційні кореляційні зв’язки виявлені між показниками соціально-економічного розвитку країни (регіонів) та показниками поширеності інфекційних хвороб (вперше виявленої інфекційної захворюваності) опосередковано вказують на те, що збільшення капітальних інвестицій за видами економічної діяльності (-0,48≤r≤-0,59); зростання сумарного доходу регіонів та наявного доходу на одну особу (-0,67≤r≤-0,80); збільшення доходів населення, зокрема заробітної плати (-0,75≤r≤-0,83), а також поточних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища (r=-0,8) сприяють зниженню інфекційної захворюваності.
Висновки. Отримані результати свідчать про те, що умови проживання населення в різних областях України суттєво відрізняються за соціально-економічними, екологічними, демографічними та іншими показниками, при цьому інфекційні хвороби є тим індикатором, який чутливо реагує на їх зміну. Виявлені взаємозв’язки між умовами проживання населення та інфекційною захворюваністю свідчать про те, що динаміка та керованість епідемічного процесу інфекційних хвороб залежить від багатьох чинників, а отримані результати є підґрунтям для розробки та ухвалення адекватних управлінських рішень щодо забезпечення епідемічного благополуччя на рівні держави та регіонів.
2
Moskvichova, O. S., та O. V. Buriachenko. "СКЛАДОВІ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 159–67. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.159-167.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження складових системи економічної безпеки туристичних дестинацій. Для цього було проаналізовано економічні показники розвитку сфери туризму в Україні та світі, а також видаткові статті державного бюджету України, їх розподіл між безпосередніми та опосередкованими складовими туристичної індустрії та їх динаміка. Доведено необхідність трансформації української сфери туризму з метою популяризації держави як туристичної дестинації світового рівня та збільшення потоків туристів. Встановлено складові системи економічної безпеки України як туристичної дестинації. Метою статті є формування системи забезпечення економічної безпеки туристичної дестанації в системі невизначеності національної економіки.
Методологічною основою проведеного дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, дослідно-пошукова література, наукові праці вітчизняних вчених з питань економічної безпеки туристичних дестинацій, особливо в умовах невизначеності національної економіки, а також інші методи, такі як системний аналіз; синтез, статистичний метод та інші.
Наукова новизна полягає в проведеному аналізі економічних показників розвитку сфери туризму в Україні та світі, а також проведеному аналізі видаткових статей державного бюджету України, їх розподілу між безпосередніми та опосередкованими складовими туристичної індустрії та їх динаміка.
Практична значимість статті полягає в пропозиціях щодо державного управління туристичною галуззю України, яка складається з чотирьох підсистем, які взаємовпливають одна на іншу (політична, економічна, природна і соціальна), а також як таку, що спрямована на сталий розвиток складових об’єктів економічної безпеки та туристичних дестинацій зокрема. Функціонування системи економічної безпеки туристичної дестинації повинно забезпечуватись всіма об’єктами та під пильним керівництвом державних органів влади.
3
Батракова, Тетяна, Анастасія Бондаренко та Марія Міхайлуца. "ВПЛИВ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ НА МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 335–40. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-71.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено дослідження впливу пандемії COVID-19 на міжнародну торгівлю, обсяги світового ВВП та зростання загального боргу країн світу. Вивчено аналітичні роботи різних авторів, в яких визначено поточний стан захворюваності і смертності в результаті пандемії та динаміка фінансово-економічних показників країн світу, зміна яких відбулась в результаті прийняття обмежувальних заходів урядами країн світу. Наведено статистичні дані щодо динаміки торгівельних оборотів світу, обсягів світового ВВП та динаміки світового боргу за останній фінансовий рік у порівнянні з аналогічними періодами попереднього року. Висвітлено аргументи, що підтверджують взаємозв’язок між карантинними обмеженнями та падінням світової торгівлі і коливанням світового ВВП. Зазначено одну з причин зростання світового боргу та можливі наслідки для фінансово-економічної ситуації в світі.
4
Редько, К. Ю., та В. Р. Мірошниченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ: ОЦІНКА СТАНУ ВИКОНАННЯ ЦІЛЕЙ". Підприємництво та інновації, № 22 (31 січня 2022): 5–13. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/22.1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто низку Цілей сталого розвитку ООН: подолання бідності, гарне здоров’я, боротьба зі зміною клімату, збереження екосистем суші. Оцінено прогрес виконання цілей Україною за допомогою національних (оскільки цілі ООН універсальні, кожна країна може додавати певні свої інди- катори, які допомагають з оцінкою) та базових індикаторів (індикатори, які були визначені ООН). Про- аналізовано та зроблено висновки щодо ведення обліку Цілей сталого розвитку в Україні, його перспек- тив удосконалення: для цього необхідно розширити список показників, про які збирається інформація та щодо яких ведеться статистика. Зроблено висновки щодо повноти ведення вітчизняної статистики Цілей сталого розвитку порівняно зі статистикою інших країн, основними індикаторами ООН: обсяг та повнота вітчизняної статистики гірші від даних показників для Польщі та Німеччині; окрім того, у ході дослідження стає зрозумілим, що й наявна інформація не є повною. Зроблено висновки щодо про- гресу виконання даних цілей порівняно із цими країнами: наша країна досить сильно відстала з їх вико- нанням, але низка наявних економічних, політичних та соціальних аспектів повинні бути врегульовані перед тим, як більше ресурсів удасться спрямувати на деякі цілі, тобто частина завдань є для України пріоритетними на національному рівні. Складено графіки для відслідковування динаміки у зміні деяких індикаторів, проаналізовано загальні тенденції, зроблено низку висновків щодо їх зміни, коливання та переломних моментів, що містяться на графіках: прослідковується певна негативна або нейтральна динаміка, що є досить негативним сигналом, показником того, що наявна державна політика в багатьох аспектах не є ефективною. Окрім того, було здійснено приведення показників країн порівняння до єди- ного стандарту для їх об’єктивного зіставлення. Складено таблицю порівняння індикаторів під одна- ковими номерами: порівняння показників України, Польщі, Німеччини та ООН. Зроблено висновок щодо необхідності проведення додаткових досліджень у сфері порівняння Цілей сталого розвитку в Україні та світі, необхідності переймати методи досягнення певних цілей у інших країн.
5
Тюндер, І. С. "Концепція розвитку телекомунікацій в Україні". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(271) (8 лютого 2022): 41–46. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-41-46.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання концепції розвитку телекомунікацій в України, стану ринку телекомунікацій. Концепція розвитку телекомунікацій в Україні відповідно до Закону України "Про телекомунікації" визначає основні засади і напрями подальшого розвитку телекомунікаційних мереж загального користування в ринкових умовах і спрямована на досягнення стратегічних інтересів та конкурентоспроможності України на міжнародному ринку.
Телекомунікації відіграють значну роль в соціальній та економічній діяльності суспільства, забезпечуючи підтримку розвитку економіки держави та соціальної сфери. Розвиток телекомунікацій повинен здійснюватися випереджувальними темпами порівняно із загальними темпами розвитку економіки і буде визначальним на найближчу і більш віддалену перспективу. Повільні темпи розвитку телекомунікацій спричиняють зниження конкурентоспроможності економіки України. Телекомунікації відіграють значну роль у прискоренні розвитку економіки та соціальної сфери.
Відповідно до фінансово - економічних показників без урахування ПДВ, які наведені за даними операторів, провайдерів телекомунікацій, наданих до НКРЗІ, розглянуто стан ринку телекомунікацій. У процесі аналізу стану ринку телекомунікаційних послуг визначено співвідношення показників розвитку галузі із загальними тенденціями розвитку економіки України. Динаміка кількості абонентів фіксованого телефонного зв’язку за період 2013-2021 років свідчить про зменшення попиту споживачів в таких послугах. Доведено, що прискореним темпом розвиваються послуги з надання кабельного телебачення, а також доступу до мережі «Інтернет». Визначено, що основними сегментами на ринку телекомунікаційних послуг залишаються мобільний, фіксований та широкосмуговий (комп’ютерний) зв’язок. Виокремлено проблеми, що стримують розбудову телекомунікацій в Україні, стратегія розвитку телекомунікацій спрямована насамперед на розв'язання зазначених проблем. Досягнення зазначених цілей розвитку телекомунікацій дасть змогу істотно оновити і розширити важливу інфраструктурну складову економіки України.
Звернено увагу на те, що розвиток телекомунікацій України як стратегічно важливого елемента національної безпеки скоротить відставання від розвинутих країн, задовольнить потреби економічного та суспільного розвитку, національної безпеки та оборони держави.
6
Дебела, І. М. "ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПОБУДОВИ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ПРОГНОЗТИЧНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИНАМІКИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 6 (28 травня 2021): 113–20. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.6.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Математичне моделювання економічних явищ та процесів шляхом послідовного встановлення логічних причинно-наслідкових зв’язків є найбільш ефективним засобом рішення різноманітних проблем економічно розвинутого суспільства. Прогнозування розглядається як система методів та математичних моделей, що виводить управління масовими економічними явищами та процесами на якісно вищий рівень. Створення математичних моделей та прогнозування на їх основі передбачає застосування статистичних категорій, методів, інструментарію, вибір яких визначається особливостями та структурою предмету дослідження, впливом зовнішніх передбачуваних та випадкових чинників. Метою дослідження є практичні аспекти застосування математичних методів аналізу формалізованих тенденцій економічних показників, обґрунтування вибору статистичних критеріїв оцінки математичної моделі прогностичних альтернатив управлінських рішень.
7
Наумова, М. А., та Н. С. Гончарук Н.С. "ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК ОДИН З ЧИННИКІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ". Підприємництво та інновації, № 13 (31 серпня 2020): 83–88. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.16.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах сучасної невизначеності та соціально-економічної нестабільності, кризової ситуації в економіці та державі, несприятливого впливу глобальних змін у світовій економіці, четвертої індустріальної революції та пандемії Covid-19 зростає актуальність постійного моніторингу та аналізу соціально-економічних умов життя населення України. Метою статті є статистичне дослідження поточного стану доходів населення України, аналіз динаміки його основних джерел, побудова системно-динамічної моделі, прогнозування зайнятості та доходів населення на її основі. У статті проаналізовано динаміку структури доходів населення. Проведено дослідження динаміки середньомісячної заробітної плати, визначено позитивну тенденцію її зростання останніми роками. Зроблено порівняльний аналіз коефіцієнта Джині України із сусідніми країнами. Представлено результати моделювання доходів населення та зайнятості за допомогою системно-динамічного моделювання. Визначено прогнозні значення основних показників ринку праці на 2021 рік, а саме показники чисельності зайнятого населення, доходів та рівня бідності населення. Запропоновано низку заходів у сфері державного регулювання, які спрямовані на побудову соціально орієнтованої ринкової економіки.
8
Яциковський, Б., А. Чинчик, С. Голубка, С. Яремчук та Є. Буряк. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЧНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В КООРДИНАТАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 300–306. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251460.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Сучасний стан української економіки свідчить про те, що процес розроблення і реалізації ефективної стратегії розвитку є дуже важливим, оскільки стратегії сталого економічного розвитку України — один із найважливіших документів, що характеризують довгострокові цілі та напрями соціального розвитку України — економічний розвиток, розвиток, досягнення. Варто зазначити, що в європейських країнах такій стратегії приділяється більше уваги, вона дуже детальна. Досліджено стратегічне бачення сталого соціально-економічного розвитку України до 2030 року. Воно демонструє реформування цінностей народу України з метою досягнення балансу між економічним, соціальним та екологічним розвитком. Розвиток вітчизняної економіки є одним із пріоритетних завдань у трансформаційних умовах нашої країни. Україна має стати країною із сильною економікою та інноваційними інноваціями. Для цього потрібно, перш за все, відновити макроекономічну стабільність, забезпечити стійке економічне зростання шляхом проекологічних дій, створити сприятливі умови для економічної діяльності та створити прозору податкову політику. Досліджено цілі сталого розвитку, а саме: боротьба з бідністю і голодом, міцне здоров’я, якісна освіта, гендерна рівність, хороша санітарія і чиста вода, поновлювана енергія, гідна робота та економічне зростання, інновації та інфраструктура, зменшення нерівності, сталий розвиток міст і громад, відповідальне споживання, боротьба зі зміною клімату, збереження морських і наземних екосистем, мир і справедливість, партнерство задля сталого розвитку. Проведено дослідження щодо місця України в міжнародних рейтингах, аналіз динаміки основних показників індексу глобальної конкурентоспроможності України, досліджено динаміку індексу економічної свободи України за 2019—2020 року. За дванадцятьма категоріями економічної свободи Україна належить до країн світу: права власності — 123, свобода від корупції — 154, свобода оподаткування — 100, державні витрати — 161, свобода заснування — 111, свобода ринку праці — 146, грошова свобода — 184, свобода торгівлі — 54, свобода інвестування — 165, фінансова свобода —160. Результати мають визначити частку кожної з чотирьох груп в індексі економічної свободи. Ключові слова: сталий розвиток, економіка, індекс, конкурентоспроможність, стратегія, національна, розвиток. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 3; бібл. 10.
9
Tsymbaliuk, Iryna. "ОЦІНКА ІНКЛЮЗИВНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 4, № 20 (30 грудня 2019): 157–65. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-04-157-165.
Повний текст джерелаАнотація:
Нові виклики сучасної парадигми суспільного зростання формують потребу оновленого бачення соціально-економічних змін на основі застосування інклюзивного підходу. У статті здійсненна оцінка рівня та динаміки інклюзивного розвитку регіонів України. Обґрунтована необхідність поглибленого дослідження розвитку регіону із врахуванням його інклюзивності, що розширює аналіз економічних зрушень, доповнюючи його показниками рівномірності розподілу отриманих благ та оцінкою можливостей включення усіх верств населення до процесів соціально-економічного зростання. Проведений аналіз інклюзивного розвитку регіонів за трьома складовими, що дозволяють в достатній мірі об’єктивно оцінити його рівень. Розрахунок інтегрального індексу, а також показників, що характеризують динаміку економічної, соціальної й інфраструктурної сфер дозволив встановити тенденції інклюзивного розвитку регіонів України та виявити наявність значної міжрегіональної асиметрії.
10
Talakh Т. "ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 101–8. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Найбільш вагомими показниками господарської діяльності будь-якого підприємства або галузі є показники, що характеризують ефективність їх діяльності, тобто співвідношення отриманого результату до понесених витрат.
На показники ефективності чинять вплив безліч факторів, які залежать від галузевих особливостей, територіальних, маркетингових та системи менеджменту. Завдання кожного підприємства в контексті ефективного господарювання полягає у скороченні витрат і отриманні вищих фінансових результатів, при цьому враховуючи ризики функціонування підприємства. Саме тому, виникає необхідність комплексного, структурного дослідження показників ефективності господарської діяльності підприємств різних галузей національної економіки із застосуванням методики економічного аналізу.
В статті дана характеристика наукових підходів до економічної сутності поняття «ефективність», «економічна ефективність» та системи показників, що характеризують рівень економічної ефективності підприємства. З’ясовано, що економічна ефективність – це результат фінансово-економічної діяльності суб’єкта господарювання, який покриває усі витрати на її здійснення та містить чистий прибуток, що залишається для розвитку бізнесу.
Проведено аналіз суб’єктів господарювання України за видами економічної діяльності і з’ясовано, що промислові підприємства складали 6,7% від всієї кількості суб’єктів господарювання, вони забезпечують 24,4% ВВП України і реалізують 30,7 % продукції від загального обсягу підприємств національної економіки України. На основі статистичних методів дослідження та методики економічного аналізу розраховано, проаналізовано динаміку основних показників економічної ефективності промислових підприємств України та проведено факторний аналіз їх зміни. З’ясовано, що за 5 останніх років підприємства промисловості нарощують обсяги реалізації, суму отримуваного чистого прибутку та збільшують показники економічної ефективності.
11
Нестеренко, С. С. "ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ У СИСТЕМІ РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 5 (26 лютого 2021): 38–46. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.5.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття розглядає проблематику наявності системи економічної безпеки регіонів в контексті проведеної політики державного регулювання. Виявлено структуру загроз економічній безпеці регіонів у масштабах національної економіки. Обґрунтовано тезу про те, що принциповими для економічної безпеки регіону є граничні значення показників, перевищення або недосягнення яких призводить до початку руйнівних процесів у ньому, тобто необхідний постійний і всебічний моніторинг із використанням індикаторів економічної безпеки за такими напрямами, як: макроекономічні показники стану економіки, демографія, рівень і якість життя, динаміка зайнятості та виробництва, стан фінансово-бюджетної і грошово-кредитної систем, розвиток ринкової інфраструктури, соціальна активність населення, дієвість системи державної влади, механізмів правового та адміністративного регулювання.
12
Holiachuk N. та Talakh Т. "ЕКОНОМІЧНА АНАЛІТИКА З ВИКОРИСТАННЯМФУНКЦІЙ ПРОГНОЗУВАННЯ MS EXCEL". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 129–38. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Показники рентабельності – це відносні показники, які застосовують для порівняння підприємств різних галузей, форм власності, розмірів, обсягів реалізації продукції та ін. Розрахунок показників рентабельності, оцінка ефективності господарювання за допомого них та розрахунок їх прогнозних величин з використанням MS Excel є важливим елементом оцінки фінансової діяльності кожного підприємства. В даний час використовуються різні підходи, методики розрахунку фінансових результатів діяльності підприємства, в тому числі з використанням функцій і можливостей MS Excel, а отже, змінюється характеристика даних показників, їх інтерпретація, умови розрахунків тощо. Використання таблиць Excel дає можливість не тільки розрахувати показники рентабельності підприємства, визначити тренд та побудувати графіки, які демонструють динаміку показників, а й розрахувати прогнозні показники рентабельності, що дасть можливість покращити менеджмент підприємства та спрямувати перспективи його розвитку.
В статті дана характеристика наукових підходів до економічної сутності поняття «рентабельність» та системи показників, що характеризують рентабельність підприємства. З’ясовано, що всі вчені економісти одностайні у твердженні, що рентабельність – це показник ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства і відображає відношення результату господарювання до його витрат. Проте немає єдиної думки про систему показників рентабельності. В статті виділено систему показників, за якою характеризується ефективність лісових господарств Волинської області.
Проведено аналіз показників рентабельності за 9 років господарської діяльності п’яти лісових господарств. З’ясовано тренд підприємств і визначено, що розвиток підприємств відбувається за синусоїдою. Це дало можливість розрахувати та запропонувати до практичного застосування прогноз цих показників за допомогою використання функцій прогнозування TREND, FORECAST, GROWTH, LINEST.
Обґрунтовано, що функції TREND, FORECAST, GROWTH, LINEST та Аркуш прогнозу дозволяють зробити «швидкий» прогноз зміни показників на будь-який період.
13
Колосов, A. M. "Cинергетична модель впливу курсу національної валюти на ВВП в Україні". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6(262) (23 грудня 2020): 44–55. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-44-55.
Повний текст джерелаАнотація:
В Україні поточний курс гривні до іноземних валют є одним з базових показників для складання чергового річного бюджету України, оцінки рівня внутрішнього валового продукту (ВВП), дієвості Національного банку України та стану економіки в цілому. В Україні відсутні чіткі науково обґрунтовані орієнтири щодо того, яким чином коливання курсу національної валюти України впливає на рівень ВВП, що дає простір для зловживань шляхом штучного регулювання курсу національної валюти в інтересах певних зацікавлених груп, а теоретичне вирішення задачі по встановленню науково обґрунтованого паритету між коливаннями курсових показників перешкоджало б цьому і сприяло збереженню стабільності динаміки ВВП, що впливає на багато інших економічних показників.
В якості досліджуваного показника статистичної залежності в моделі самоорганізації курсів запропоновано коефіцієнт паритетності, який відображає ставлення індексу курсу гривні (розрахованого в гривнях за 1 долар) до індексу ВВП в доларовому вимірі за підсумками звітного року. Застосовуючи метод точкового відображення отримано траєкторію зміни коефіцієнта паритетності протягом 23 років, яка показує, що при відсутності зовнішніх впливів (світових економіко-фінансових криз або збройних конфліктів), що обурюють динаміку досліджуваного показника, в цілому відбувається процес самоорганізації взаємодії великої кількості невизначених факторів, тим або іншим чином пов'язаних з показниками, які розглядаються. При цьому спостерігається стійка спрямованість величини даного показника до певної точки тяжіння, атрактору на рівні показника 0,8. Економічне значення цього результату полягає в тому, при плавному знецінення гривні в межах щорічних індексів не більше 1,02-1,04, а то і при зміцненні гривні з індексами менше 1 до 0,97, має місце гарантоване збільшення показника ВВП в доларах з індексами до попереднього року на рівні 1,17, тобто на 17%, що як раз і спостерігається за звітними даними за 2017-2019 роки.
14
Shestakovska, T. L., та S. O. Kushnir. "Інноваційні фактори забезпечення економічної безпеки аграрного сектору". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (10 жовтня 2019): 93–104. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.05.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено визначенню інноваційних факторів забезпечення економічної безпеки аграрного сектору у напрямку формування ефективної державної політки й обґрунтуванню відповідних стратегічних імперативів розвитку галузі.
Метою статті є дослідження науково-прикладних засад оцінки факторів формування державної політики інноваційного розвитку аграрного сектору як напрямку забезпечення його економічної безпеки та підтримки конкурентоспроможності.
Наукова новизна. Запропонована класифікація інноваційних факторів, що впливають на формування державної політики забезпечення економічної безпеки аграрного сектору: науково-освітній потенціал; впровадження інноваційних розробок; інноваційна зовнішньоекономічна спеціалізація держави; розвиток мережевих технологій; поширення серед населення та доступність сучасних інформаційних технологій. Побудована імітаційна модель забезпечення економічної безпеки аграрного сектору економіки, яка дозволяє дослідити вплив окремих напрямів розвитку інтелектуального та інноваційного потенціалу, визначити заходи активізації інноваційно-інвестиційної діяльності суб’єктів аграрного сектору для забезпечення їх економічної безпеки.
Висновки. Встановлено, що на сучасному етапі соціально-економічних трансформацій в країні результати наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності є вирішальними факторами, що визначають перехід до інноваційного типу розвитку аграрного сектору, забезпечують її високу ефективність та економічну безпеку у ринковому середовищі. Систематизовано інноваційні фактори забезпечення економічної безпеки аграрного сектору та показники їх оцінки (Науково-освітній потенціал. Впровадження інноваційних розробок. Інноваційна зовнішньоекономічна спеціалізація держави. Розвиток мережевих технологій. Поширення серед населення та доступність сучасних інформаційних технологій).
Для ефективної інноваційно-інвестиційної політики держави у сфері розвитку аграрного сектору та забезпечення його економічної безпеки важливим елементом є створення інноваційної та інвестиційної спроможності галузі, яка забезпечує їх конкурентоспроможність. Незважаючи на невідворотність процесів посилення залежності успіхів агровиробників від інноваційності агробізнесу, на практиці у вітчизняному агропромисловому секторі темпи продукування і впровадження інновацій залишаються низькими.
Запропоновано визначати забезпечення економічної безпеки аграрного сектору через результативний показник інноваційного розвитку – валову додану вартість. Пропонується використання методу імітаційного моделювання, зокрема на основі концепції системної динаміки, для виявлення сценаріїв інноваційного розвитку аграрного сектору з метою забезпечення його економічної безпеки та підвищення конкурентоспроможності. Імітаційна модель побудована у відповідності до встановлених зав’язків між факторами інноваційної спроможності в аграрному секторі, які забезпечують його економічну безпеку. Усі цикли в моделі є контурами додаткового зворотного зв’язку, що має призводити до поширення позитивних тенденцій у моделі. Динаміка складових імітаційної моделі визначається побудованими економетричними моделями взаємозв’язків між показниками інтелектуального та інноваційного потенціалу й результатами діяльності.
15
Fedchenko, Konstantin Anatoliiovych. "АНАЛІЗ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ КРАЇНИ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 85–96. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-85-96.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Останніми роками економіка України характеризується нестабільністю фінансово-економічних показників її розвитку, суттєвим впливом факторів зовнішнього середовища та мінливістю політичної ситуації в країні. Це призводить до зниження темпів економічного розвитку, соціальної напруженості в країні та загострення економічної кризи. В цих умовах важливого значення набуває постійний моніторинг динаміки зміни основних показників, що визначають стан економічного розвитку, своєчасне застосування превентивних заходів по мінімізації негативного впливу основних її дестабілізуючих факторів. Постановка проблеми. Відсутність ефективного інструментарію забезпечення макроекономічної рівноваги в країні та повного набору індикаторів її оцінювання зумовлює потребу в розробці інтегрального показника макроекономічної стабільності та його використання в подальшій державній економічній політиці. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти оцінювання рівня макроекономічної стабільності досліджені в наукових працях О. І. Барановського, О. С. Білоусова, І. А. Канцір, Г. П. Клімова, О. Д. Рожко та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. На сьогоднішній день питання оцінювання рівня макроекономічної стабільності потребують більш системного та ґрунтовного дослідження. В науковій літературі наявна значна кількість підходів до оцінювання окремих аспектів макроекономічної стабільності, в той час ґрунтовні комплексі підходи до визначення її інтегрального значення відсутні. Постановка завдання. Основним завданням дослідження є порівняльний аналіз існуючих підходів до визначення макроекономічної стабільності. Виклад основного матеріалу. В роботі наведені основні показники макроекономічної стабільності країни, проведений їх горизонтальний аналіз. Висновки. За результатами дослідження зроблено висновок про те, о стабільність національної економіки є комплексним поняттям ґрунтовне дослідження якого має вирішальне значення на етапі стратегічного та тактичного планування ключових факторів розвитку національної економіки. Зроблено висновок про вагомий вплив макроекономічної стабільності на обсяг ВВП в країні.
16
Onegina, Viktoriya, та Yurii Vitkovskyi. "Інвестиції та земельна реформа в сільському господарстві в Україні". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 4 (20 грудня 2020): 187–210. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою статті є ідентифікація тенденцій і чинників інвестицій у сільському господарстві в Україні в період 2014–2019 рр. та впливу заходів земельної реформи із лібералізації обігу земель сільськогосподарського призначення на обсяги інвестування в сільському господарстві. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи, як логічні операції (аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція) – для визначення особливостей тенденцій в інвестуванні, формулювання висновків щодо впливу земельної реформи на інвестиції; індексний – для виявлення кількісних змін у номінальних і реальних обсягах інвестицій, чинниках впливу; трендовий аналіз – для визначення тенденцій змін та побудови функцій тренду інвестицій у різні періоди; факторний і кореляційний аналіз – для виявлення чинників і щільності зв’язку та залежностей обсягів інвестицій від окремих чинників (прибутку, цін, ставки відсотка, державної підтримки); графічний – для візуальної презентації динаміки інвестицій. Дослідження виконувалося на основі статистичних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, звітності сільськогосподарських підприємств Харківської області та даних власних спостережень за 2014–2019 рр. (для розрахунку індексів окремих показників та окремих коефіцієнтів кореляції враховувалися дані за 2009–2013 рр.). Результати. Визначено функцію тренду, яка розкриває загальну спрямованість зміни річних обсягів інвестування в сільському господарстві у 2014–2019 рр. в Україні. Установлено, що основними чинниками, які здійснювали вплив на процеси інвестування в цей період, були підвищення цін на сільськогосподарську продукцію, низький рівень диспаритету цін на продукцію сільського господарства та матеріально-технічні ресурси, експортна орієнтація виробництва та сприятлива для експортерів динаміка курсу національної валюти, агроінновації, прибутковість сільськогосподарського виробництва. Однак дія визначених чинників не пояснює зменшення обсягу інвестицій у 2019 р. Проведене дослідження показало, що очікування щодо змін у законодавстві стосовно обігу земель сільськогосподарського призначення мали негативний вплив на динаміку інвестування в сільському господарстві в Україні. Для збереження тренду збільшення інвестування в сільськогосподарське виробництво, його техніко-технологічне оновлення важливим є здійснення комплексу правових, економічних, технічних та організаційних заходів, що забезпечать якісне реформування земельних відносин. Оригінальність / наукова новизна. Набули подальшого розвитку визначення динаміки інвестицій у сільському господарстві в Україні та ідентифікація найбільш значущих чинників впливу на них у 2014–2019 рр., оцінка зміни в річних обсягах інвестування під впливом очікувань запровадження ринку землі в Україні. Розвинуто наукове обґрунтування впливу земельної реформи на інвестування в сільському господарстві та доведено, що доки права власності на землі сільськогосподарського призначення залишатимуться нечітко та не у повному обсязі визначеними, неможна стверджувати про підстави для підвищення ефективності використання земельних ресурсів, збільшення інвестицій у сільське господарство внаслідок відміни мораторію на продаж землі. Тривалість лагу впливу земельної реформи на збільшення інвестицій у сільському господарстві буде залежати від якості інститутів землекористування та ринку землі. Практична цінність / значущість. Результати дослідження можуть бути використані в управлінні як на мікро, так і на макрорівнях для прогнозування обсягу інвестицій у сільському господарстві, опрацювання заходів із стимулювання інвестицій та поглиблення земельної реформи.
17
Шевчук, Тетяна, Олена Сідельник та Галина Кравчук. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ КОРОНАКРИЗИ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ". Вісник Університету банківської справи, № 1(40) (24 травня 2021): 34–41. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(40)2021237577.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості та характер економічної кризи, спричиненої пандемією COVID-19; оцінки, зроблені науковцями-аналітиками стосовно прогнозів перебігу коронакризи і факторів, які несуть загрозу світовій економіці. Україна опинилася в новій системі ризиків, пов’язаних зі світовою економічною рецесією, що спонукало сповільнення економічної динаміки. Проведено аналіз впливу введення суворих карантинних умов на різні сфери економічної діяльності в Україні. Зменшення ділової активності, спровоковане пандемією, погіршенням кон’юнктури на світових ринках низки промислових товарів, послабленням інвестиційної діяльності тощо спричинило зниження показників усіх секторів економіки. Аналіз реального ВВП показав, що 2020 року економіка повернулася до показників 2012 року. Відповідно значно знизилися показники виконання державного бюджету України. Банківська система країни також перебуває у складних умовах. Однак ситуація на грошово-кредитному ринку залишається стабільною і банківська система має досить високий рівень ліквідності. Банки володіють достатніми ресурсами для безперебійної діяльності навіть в умовах погіршення настроїв населення і бізнесу під впливом негативних новин зі світових ринків. Уперше в історії під час кризи банківські установи не стали фактором посилення економічної нестабільності.
18
Рудницький, В., С. Свірко, Л. Гордієнко, А. Поплюйко та В. Паршаков. "КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЧНОГО АУДИТУ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ СУБ'ЄКТІВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 167–74. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241305.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. На розбудову тезаурусу стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів запропоновано визначення останнього, під яким пропонуємо розуміти важливий елемент системи їхнього стратегічного управління, що покликаний забезпечити реалізацію загальних стратегічних цілей, стратегічних планів розвитку їхньої економічної діяльності в розрізі її функціональних видів, стратегічних рішень у межах останніх через сукупність специфічних методів і прийомів оціночно-діагностичного та аналітично-підтверджувального характеру. З метою формування концептуальних засад стратегічного аудиту: предметом стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів пропонуємо вважати їхню економічну діяльність у динаміці в часі та просторі в певних умовах, репрезентовану через сукупність планових, прогнозних і фактичних показників у відповідних вимірниках; об’єктами стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів вважати: а) функціонально — види бізнес-процесів у межах діяльності у їхньому стратегічному розвитку; б) процесно- стратегічне планування і прогнозування, стратегічний облік, стратегічний аналіз, стратегічний контроль діяльності вказаних суб’єктів господарювання; в) векторно-стратегічне зовнішнє середовище, стратегія розвитку, стратегічні прогалини; метою стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів пропонуємо обрати опрацювання положень стратегічного економічного розвитку вказаних суб’єктів через застосування сукупності аудиторських методів і процедур задля визначення їхніх слабких сторін та послідовному створенні інформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень щодо усунення або подолання останніх на забезпечення підвищення конкурентоздатності, адаптації до мінливих зовнішніх умов функціонування і довгострокового розвитку. Запропоновано сукупність специфічних функцій і завдань, а також принципів методики та організації стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів. На розбудову базових положень організаційної площини стратегічного аудиту запропоновано систему ранжування ступеня об’єктного охоплення стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів, а також розроблено інтегрований бальний підхід щодо останнього. Ключові слова: стратегічний аудит, економічні суб’єкти, мета, предмет, об’єкти, функції, принципи. Формул: 1; рис.: 0; табл.: 4; бібл.: 26.
19
Гончаренко, О. Г., О. М. Тогочинський, В. О. Аніщенко та К. Ю. Сіренко. "ЕКОНОМЕТРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ". Science and Innovation 18, № 1 (14 лютого 2022): 20–28. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.01.020.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Для виявлення напрямків розвитку інноваційних процесів у вітчизняній промисловості та окреслення їх подальших перспектив доцільно застосовувати економіко-математичні методи оцінки. Тому важливим є дослідження динаміки показників інноваційної діяльності та побудова моделі інноваційного розвитку промислового потенціалу України.Проблематика. Економічні процеси та кризові явища спонукають до пошуку нових форм і методів господарювання для забезпечення конкурентоспроможності й економічної стійкості. Застосування економетричного моделювання дозволяє математично розрахувати вплив інновацій на зростання промислового потенціалу, визначити зміну значеньпоказників інноваційної діяльності, а отже, прогнозувати й планувати результати і ступінь інноваційних процесів.Мета. Змоделювати рівень інноваційного розвитку промислового потенціалу України методом багатовимірного статистичного аналізу інноваційної діяльності для прийняття оптимальних управлінських рішень.Матеріали й методи. Методи критичного й економічного аналізу застосовано для обґрунтування економетричної моделі та порівняння, групування показників інноваційної діяльності.Результати. Розроблено алгоритм економетричного моделювання інноваційного розвитку промислового потенціалу, що містить чотири блоки оцінки. Визначено, розраховано та проаналізовано динаміку основних складових елементів-показників, що розкривають інноваційну діяльність вітчизняної промисловості. Сформовано матрицю вихідних даних та здійснено стандартизацію значень елементів матриці спостережень. Змодельовано економетричну модель інноваційного розвитку промислового потенціалу України. Наведено інтегральні показники рівня інноваційного розвитку промислового потенціалу, що відображають сукупні зміни, які сталися в їхніх значеннях за певний період. Ці значення коливаються у межах 0,50—0,71, що вказує на низький рівень інноваційної активності.Висновки. Моделювання інтегральних показників дає можливість прогнозувати зміни інноваційного процесу у майбутньому та альтернативні шляхи його розвитку.
20
Symonenko, N. A., M. V. Podgaina, A. S. Nemchenko та O. S. Shpychak. "АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ ДОСТУПНОСТІ ОКРЕМИХ ГРУП КАРДІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ В УКРАЇНІ ЗА 2016-2020 РОКИ". Фармацевтичний часопис, № 2 (14 липня 2021): 79–86. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.2.12183.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Аналіз економічної доступності ЛЗ фармакотерапевтичної групи ІІ рівня анатомічно-терапевтично хімічної класифікації – «Кардіологічні препарати» на вітчизняному фармацевтичному ринку у 2016-2020 роках. Матеріали і методи. Дані щодо пропозицій дистриб’юторів були отримані на платформі «Моріон» за 2016-2020 роки, усереднено пропозиції дистриб’юторів за групою «Кардіологічні препарати», код АТХ С01. Здійснено аналіз роздрібних цін за ЛП групи С01 – кардіологічні препарати, та окремо за групою C01E Х – Різні комбіновані кардіологічні препарати. За результатами розрахунків ланцюгового індексу цін (Ір), показників адекватності платоспроможності (Cas) та економічної доступності (D) встановлено загальні тенденції до росту роздрібних цін кардіологічних препаратів в Україні впродовж останніх 5-ти років та необхідність до імпортозаміщення ЛЗ за групою, що досліджується. Результати й обговорення. Найвищим значенням індексу роздрібних цін впродовж 2016-2020 років характеризувалася група – С01 А – Серцеві глікозиди, найменший показник росту цін відповідав групі С01 В – Антиаритмічні засоби. Встановлено, що для всіх фармакотерапевтичних підгруп групи С01 було характерне щорічне зниження показника адекватності платоспроможності. Одночасно визначено динаміку підвищення економічної доступності в середньому на 5 % – з 2,46 в 2016 р. до 2,33 в 2020 р. Встановлено, що для групи C01E Х «Різні комбіновані кардіологічні препарати» показали, що зберігаються тенденції, характерні для усієї групи С01 «Кардіологічні препарати». Висновки. Визначено загальну тенденцію до помірного росту цін, разом з тим розраховані показники доступності дозволили визначити динаміку до поступового росту економічної доступності кардіологічних препаратів, у тому числі групи C01E Х – Різні комбіновані кардіологічні препарати.
21
Вініченко, І. І. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ З УРАХУВАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1(59) (9 жовтня 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/59-1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено, що важливість підвищення рівня економічної безпеки молокопереробних підприємств визначається необхідністю інтенсифікації використання ресурсів на основі раціоналізації бізнес-процесів. Протягом останніх років спостерігається позитивна динаміка показників їх рентабельності, що характеризують кінцеві результати господарювання підприємства. Доведено, що оцінка економічної безпеки молокопереробних підприємств проводиться фрагментарно з неможливістю ідентифікації проблемних складових та виявлення пріоритетних напрямків стратегічного планування. Обґрунтована необхідність розробки об’єктивної системи показників, яка б враховувала всі складові, від яких залежить економічна безпека молокопереробних підприємств. Встановлено, що економічна безпека молокопереробних підприємств залежить від результативності господарюючих суб'єктів та вміння вирішувати поставлені цілі. Складна функціональна структура внутрішнього середовища виробників молочної продукції зумовлює важливість кожного з внутрішніх факторів у формуванні економічної безпеки як інструменту реалізації головної стратегії розвитку підприємства. Для подальшого удосконалення методичного забезпечення аналізу стану економічної безпеки молокопереробних підприємств запропоновано систему відносних показників оцінки тенденцій економічної безпеки у порівнянні з нормативними або сприятливими за певними критеріями значеннями.
22
Levytska, S. О. "НЕФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ РИНКУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 152. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202015.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено формуванню нефінансових показників господарської діяльності підприємств на принципах збалансованості економічної, соціальної та екологічної складових бізнесу. Досліджено етапи формування нефінансових показників господарської діяльності підприємств в контексті збалансованості економічної, соціальної та екологічної складових бізнесу. Узагальнено міжнародну практику використання нефінансових показників як невід’ємної частини звітності підприємства. Запропоновано визначення потенціалу корисності такої звітної інформації, зокрема через вартісну оцінку: економічної вигоди – матеріально-грошових надходжень, одержаних в результаті операцій підприємницького характеру; соціально-економічної вигоди – економічної вигоди, оцінка якої враховує як прямі надходження активів, так і задокументовану оцінку впливу операції на збільшення економічної вигоди за результатами реалізації соціальних програм; соціальноекономічного ефекту – нематеріальної соціально-економічної вигоди, одержаної суб’єктами господарювання через оцінку попередження та зменшення втрат (або збільшення доходів). Проаналізовано нефінансові показники у Звітах про управління (які оприлюднюються вітчизняними емітентами цінних паперів з 2019-го року), їх відповідність міжнародній практиці розкриття таких даних в інтегрованій звітності юридичних осіб.Узагальнюючи практику використання нефінансових параметрів емітентами цінних паперів України (які підприємства включають до Звіту про управління), така нефінансова інформація в роботі структурована за рівнями споживачів: мегарівень – інформація, призначена для суб’єктів підприємницької діяльності на міжнародних ринках; макрорівень – інформація, призначена для державного управління та контролю; мезорівень – інформація, призначена для постачальників, покупців, споживачів, кредиторів; макрорівень – інформація, призначена для власників, менеджерів, службовців, партнерів. Проведена в роботі систематизація переліку нефінансових показників за галузевою приналежністю підприємств (на основі ідентичності операційної діяльності), визначення на державному рівні варіативності вибору з урахуванням організаційно-економічної структури підприємства дозволили проаналізувати показники фінансових результатів, реалізацію соціальної підтримки та екологічної безпеки відповідно до бізнеспрограм досліджуваних підприємств. Обґрунтовано критерії "корисності", серед яких чільне місце належить об’єктивній оцінці розвитку бізнесу, організації бізнес-моделі та стратегії корпоративного управління в довгостроковій перспективі, задоволенню потреб інвесторів (власників, працівників, партнерів та інших зацікавлених сторін) у розумінні звітної інформації про продуктивність виробничих ресурсів, а також ефективному зв’язку між динамікою економічних викликів та внутрішніми та зовнішніми ризиками ділової діяльності. Запропоновано методичні аспекти підготовки нефінансових показників для підприємств з урахуванням сучасних викликів на світових ринках, а саме: на умовах дотримання принципу підготовки якісної нефінансової звітної інформації; на основі вибору ключових напрямків господарської діяльності як об’єктів щодо визначення нефінансових показників.
23
Хвостіна, І. М. "ВОЛАТИЛЬНІСТЬ РЯДІВ ДИНАМІКИ ІНТЕГРОВАНИХ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОГО СТАНУ НАФТОГАЗОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РИЗИКУ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 147–58. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.147-158.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження тенденції рядів динаміки інтегрованих показників фінансового стану нафтогазовидобувних підприємств за допомогою методів фінансового аналізу та таксономічних процедур. У статті виявлено основні закономірності розвитку нафтогазової галузі, які неможливі без дослідження взаємозв’язку між економічними процесами та ризиками діяльності підприємств. Розглянуто проблеми функціонування і розвитку нафтогазовидобувних підприємств України. Досліджено показники обсягів від реалізації продукції, імпорту і експорту 25 лідерів нафтогазовидобувних підприємств України, в результаті чого доведена їх імпортна орієнтація. Проведено аналіз динаміки показників ліквідності, платоспроможності, дохідності і ділової активності нафтогазовидобувних підприємств України, в результаті чого підтверджено зниження показників, що демонструє певну сигнальну здатність падіння фінансової стійкості нафтогазовидобувних підприємств та збільшення загального рівня фінансових ризиків. Використано таксономічні процедури для побудови інтегрального показника фінансового стану нафтогазовидобувних підприємств України за період 2015-2019 рр. Такий підхід щодо управління ризиками дозволить надати всебічну характеристику об‘єкта дослідження та більш повно змалювати картину перспектив подальшого розвитку, створити адекватну системи аналітичної підтримки прийнятих управлінських рішень, їх вдосконалення та адаптації до потреб нафтогазовидобувних підприємств.
24
Брежнєва-Єрмоленко, Ольга, Наталія Тіткова та Тетяна Черкасова. "ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄДИНОГО КАЗНАЧЕЙСЬКОГО РАХУНКУ ЯК ОСНОВНОГО РАХУНКУ ДЕРЖАВИ". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 106–9. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито економічну сутність та роль єдиного казначейського рахунку (ЄКР) як основного елемента функціонування казначейської системи виконання державного та місцевих бюджетів. Визначено, що функціонування ЄКР забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів; зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень, передбачених законодавством, до державного та місцевих бюджетів. Розглянуто показники надходжень на казначейські рахунки в динаміці. Проаналізовано залишки та виявлено негативні тенденції динаміки змін показників Державної казначейської служби України. Здійснено моделювання залежності обсягу залишків на ЄКР від основних чинників впливу на їх обсяги. Поліноміальна лінія тренду залишків ЄКР свідчить про існування трьох незалежних періодів дослідження залишків коштів на ЄКР.
25
Редич, О. В. "УПРАВЛІННЯ ПОДАТКОВИМ ВІДОМСТВОМ НА ОСНОВІ КЛЮЧОВИХ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 2 (27 лютого 2018): 169–77. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.2.2018.169-177.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі висвітлюються результати застосування методології інтегральної згортки ключових показників економічної ефективності територіальних підрозділів податкового відомства держави: результати збору податків, продуктивність, затратність, динаміка цих показників. Сформовані критерії для групування територіальних податкових підрозділів за значеннями показника результативності з метою прийняття тактичних і стратегічних управлінських рішень. У роботі сформовані рекомендації щодо використання запропонованого підходу у цілепокладанні при прийнятті управлінських рішень на основі «сігма-управління».
26
Гончарова, Аліна В’ячеславівна, та Дмитро Васильович Мурач. "ОСНОВНІ ЧИННИКИ ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ ІНСТИТУТУ СІМ’Ї В УКРАЇНІ". New Ukrainian Law, № 5 (29 листопада 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.5.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена висвітленню та науковому аналізу проблем сімейного законодавства та суто інституту сім’ї в Україні. Доцільність вибраної теми пояснюється жахливою ситуацією з кількістю розлучень у співвідношенні з реєстрацією нових шлюбів в Україні. Авторами про- понується ввести показник, що буде характеризувати те, наскільки кількість зареєстрова- них нових шлюбів перевищує кількість актів розлучення. Відповідно, уведеться аналіз цього показника із 2000 по 2020 роки з висвітленням ключових закономірностей, що показують деструктивний вплив на динаміку реєстрації та розірвання шлюбів. Авторами акцентується увага саме на фінансово-економічній складовій частині як ключовій у питанні впливу на інститут сім’ї. У роботі робиться висновок, що станом натепер в Україні наявнастала тенден- ція до зниження рівня зареєстрованих шлюбів, а також посилення динаміки розлучень. Визначено й аргументовано кореляційний зв’язок між економічним становищем у країні та рівнем розлучень. Аналізується проблема визначення поняття «сім’я», вивчаються чин- ні нормативно-правові акти держави щодо визначення ключових ознак сім’ї як соціально- го явища. Автори пропонують власне бачення визначення поняття «сім’я», орієнтуючись та спираючись на положення вітчизняного законодавства. У роботі досліджується проблема необхідності запровадження сімейної медіації як чинника зниження динаміки розлучень. Наголошується на нагальній потребі в запровадженні Закону України «Про медіацію», імплементації досвіду Сполучених Штатів Америки в питанні ство- рення офіційної установи, що буде опікуватися врегулюванням сімейних конфліктів на поза- судовому та судовому етапах. Автори акцентують увагу на необхідності подолання вищезаз- начених проблем та важливості ведення державної політики, спрямованої на забезпечення оптимальних умов для створення та розвитку сім’ї в Україні. У дослідженні визначено й окрес- лено конкретні шляхи уніфікації чинників, що пригнічують динаміку реєстрації нових шлюбів.
27
Лондаренко, Д. О. "РЕСУРСНО-ІННОВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ". Підприємництво та інновації, № 12 (3 липня 2020): 215–19. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.37.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто моделі модернізації економіки регіону, особливе позиціонування фінансової складової в ресурсному потенціалі регіону та її взаємодію з іншими компонентами такого потенціалу. Наголошено, що дослідження сучасних моделей модернізаційного аналізу показує, що на відміну від підходів, що застосовувалися в рамках класичних модернізаційних досліджень, вони відрізняються значно більшою гнучкістю і еластичністю по відношенню до досліджуваної реальності, тимчасовим і просторовим її вимірам. Крім того, ці моделі більш продуктивні при вивченні регіональної динаміки модернізації, оскільки не припускають розгляд національної економічної системи як однорідного єдиного цілого (моноліту), що функціонує за одними і тими ж інститу- ційними, господарськими та економічними механізмами в кожній підсистемі і на всьому часовому інтервалі. Обґрунтовано, що модернізаційна парадигма регіональної економіки, яка сформувалася переважно під впливом еволюціонізму і функціоналізму, сама постійно розвивається і удосконалюється, розвиток теорії модернізації є орієнтиром інноваційного розвитку економічних систем мезорівня, що характеризується суттєвим розки- дом показників природно-ресурсного, економічного, фінансового, інституційного та інших видів потенціалу, а також рівнів їх соціально-економічного розвитку. Остання обставина, настільки характерна для України, накладає великий відбиток на вибір моделей регіональної модернізації, включаючи форми організації виробничої та інноваційної діяльності в межах конкретного регіону. В статті також наведені показники валового регіо- нального продукту (ВРП) по регіонах України 2013-2018 рр. Запропонована модель територіальної організації фінансової сфери та зазначено її роль у формуванні ресурсних потоків. Обґрунтовано основні напрями модер- нізації регіональної економіки.
28
Батченко, Л. В., Л. О. Гончар та А. О. Беляк. "ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ГОСТИННОСТІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 13–20. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено ключові показники фінансової стійкості підприємств сфери гостинності на основі організаційно-економічного аналізу функціонування USG Holding та одного з наймасштабніших та конкурентоздатніших складників компанії «ТОВ «Сушия». Із відкритих даних проаналізовано основні показники фінансової стійкості, зокрема динаміку чистого доходу від реалізації продукції (у гривневому та доларовому еквівалентах), динаміку чистого прибутку (збитку), динаміку показників основних засобів та нематеріальних активів та динаміку поточних зобов’язань за 2012–2018 рр. На основі проведеного дослідження визначено, що ефективність фінансової та бізнес-діяльності підприємств сфери гостинності в умовах трансформації і глобалізації економіки країни, динамічності та мінливості економічного середовища у світі та в Україні зокрема визначається передусім його фінансовим станом. Обґрунтовано, що стратегічним чинником фінансової безпеки, інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності та кредитоспроможності є фінансова стійкість підприємств, особливо в період економічних глобалізаційних змін, коли фінансова стійкість стає обов’язковим критерієм ефективного розвитку невиробничого сектору економіки України (сфери послуг). Визначено, що результати проведеного дослідження дають змог стверджувати, що обов’язковими умовами поліпшення фінансового стану підприємств сфери гостинності у ринкових умовах господарювання є постійний аналіз і своєчасна ґрунтовна діагностика змін, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства, а також вчасне й максимально ефективне реагування на зміни ключових визначальних показників фінансової стійкості. Визначено перспективу подальших досліджень, зокрема проведення ґрунтовного аналізу фінансової стійкості на конкретному підприємстві сфери гостинності з визначенням його поточної фінансової стійкості за допомогою методу комплексного розрахунку рейтингової оцінки фінансового стану підприємств сфери гостинності, з метою розроблення унікального механізму забезпечення фінансової стійкості, що базуватиметься на особливостях конкретного закладу – концептуальних основах, які включають мету, завдання та функції управління, організаційну структуру, систему забезпечення механізму, критерії оцінювання рівня фінансової стійкості, унікальну систему брендингу та систему комплаєнс-контролю.
29
Шевченко, Ю. А. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПОТОКІВ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ". Підприємництво та інновації, № 19 (31 серпня 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/19.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі трансформації інвестиційної діяльності суб’єктів міжнарод- них відносин в умовах пандемії задля підтримки стабільних показників та набуття конкурентних переваг на міжнародному фінансовому ринку. Розкрито основні тенденції і напрями інвестування в сучасних умовах розвитку економічної системи, де сфокусовано наукові інтереси на дослідженні інвестиційних потоків у соціальну сферу з урахуванням медичної. Наведено приклади зміни інвес- тиційних настроїв, показано попередню динаміку інвестиційних потоків, визначено роль інвес- тицій у життєво важливі сектори економіки. Дослідження доводить, що інвестиції сприяють швидкому виходу із турбулентності та покращують умови функціонування економічних суб’єктів. Основною метою залучення інвестицій та їх використання є отримання докризових показників ведення господарської діяльності та іноземного досвіду ведення бізнес-процесів.
30
Kuznietsova, T. V., O. Y. Lesniak, Y. V. Krasovska та O. M. Podlevska. "ОЦІНКА ДИНАМІКИ ЗАГАЛЬНОЇ ФАКТОРНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 133. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202013.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито важливість розширеного трактування економічної категорії продуктивності за допомогою показника загальної факторної продуктивності. Для оцінки співвідношення сукупного показника випуску продукції з витратами ресурсів використано індексний підхід. Оцінено індекси виробництва сільськогосподарської продукції та індекси собівартості сільськогосподарського виробництва. Показано динаміку рівня загальної факторної продуктивності сільського господарства в Україні. Відображено зниження ефективності аграрного сектору при нарощуванні обсягів виробництва в абсолютних показниках.
31
Savina, N. B. "ІННОВАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ ЯК ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 500. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202045.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено співставне дослідження загальних тенденцій національної економіки та за видом економічних діяльності «виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів» з позиції кількості інноваційно-активних промислових підприємств, витрат на інновації, кількості упровадженої інноваційної продукції, упроваджених у виробництво технологічних процесів, реалізованої інноваційнопромислової продукції. Висвітлено регіональний вимір інноваційної активності на ринку продукції харчової промисловості. Зроблено висновок про співставні тенденції динаміки показників інноваційної діяльності промислових підприємств як усіх промислових підприємств, так промислових підприємств за видом економічної діяльності «виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів».
32
Талах В.І., к.е.н., доцент Талах Т.А., к.е.н., доцент. "СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 98–105. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз підприємницької діяльності підприємства всесторонньо оцінює його відповідність до поставлених на певному етапі цілей та завдань, і спрямований на виявлення кількісно-якісних змін економічних показників в динаміці, що характеризує ефективність функціонування підприємства. В економічній літературі існує невизначеність щодо розуміння порівняльного аналізу як методу чи виду економічного аналізу. У статті окреслено суть, види, основні завдання та умови використання порівняльного аналізу..
Розглянуто основні підходи до економічної суті та видів порівняльного аналізу підприємницької діяльності. Визначено, що порівняльний аналіз розглядається не лише як метод порівняння, а й як сукупність взаємозалежних методів дослідження підприємств, а також з’ясовано умови, за яких використовують порівняльний аналіз підприємницької діяльності підприємств.
Обґрунтовано, що порівняльний аналіз підприємницької діяльності підприємства слід розглядати як такий, що забезпечує загальну оцінку результатів діяльності за критеріями визнання їх конкурентоспроможності, що передбачає вплив позитивних і негативних факторів, визначення сильних і слабких сторін функціонування, ідентифікацію конкурентних переваг і місця підприємства у конкурентному середовищі в цілому.
Метою порівняльного аналізу є визначення місця підприємства у конкурентному середовищі. Основним завданням – визначення економічного потенціалу підприємства та його основних конкурентів. Об’єктом визначається підприємницька діяльність підприємства, а основним результатом – система показників комплексного порівняльного аналізу, що визначає позиціювання підприємства в конкурентному середовищі
Запропоновано етапи проведення порівняльного аналізу, його інформаційне забезпечення та систему показників, за якими оцінюється ефективність підприємницької діяльності підприємства для потреб управління.
33
Ситник, Наталія, та Аміна Шутко. "СТАН БОРГОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ". Молодий вчений, № 4 (104) (30 квітня 2022): 105–9. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-4-104-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз сучасного стану боргової безпеки України у воєнних умовах. Наведено економічну сутність терміну «боргова безпека». Подано позитивні та негативні наслідки наявності боргу в країні. Здійснено динамічний аналіз державного та гарантованого державою боргу України за 2018-2021 роки. Проведено структурно-динамічний аналіз обсягу боргу України за 2018-2021 роки. Розраховано основні індикатори боргової безпеки країни, суть яких полягає у співвідношенні між державним боргом, витратами на його погашення і обслуговування та такими показниками, як: валовий внутрішній продукт, експорт товарів і послуг, міжнародні резерви. Вказано на доцільність оцінки показників боргової безпеки в динаміці і відповідно, на аналіз динаміку боргу в розрахунку на одну особу протягом 2018-2021 років. Доведено, що розраховані боргові коефіцієнти значно перевищують граничні значення, що свідчить про наявність загроз економічним процесам в країні. Наведено основні загрози забезпечення боргової безпеки України. Визначено заходи підвищення рівня боргової безпеки України з метою зменшення боргового навантаження на бюджет та суспільство.
34
Дергалюк, Б. В. "СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ ЕКОНОМІКИ ТА ЇХ ПРОПОРЦІЇ". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 52–55. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутність структури економіки, визначено її значення щодо динаміки та спрямування розвитку економіки країни. Встановлено, що вищезазначена структура є досить складною та включає сукупність відносно взаємопов’язаних елементів, кожен з яких має відмінну роль, але задіяний для досягнення спільних цілей, при цьому зберігає незмінність своїх основних властивостей під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Серед таких елементів визначено відтворювальну, секторально-галузеву, інституціональну, територіальну, зовнішньоекономічну, секторальну, технологічну та соціальну структури. Стан зазначених елементів структури економіки визначається певними пропорціями. Саме ці пропорції формують структурну модель економіки тієї чи іншої країни. Дисбаланси, що виникають у цих пропорціях, призводять до кризи структури економіки країни, але зазначені пропорції зазнають постійних змін, що свідчить про динаміку структури. Ці зміни є різними, що приводить до структурних зрушень та формування нової структури економіки. Саме тому державна економічна політика країни має будуватися з урахуванням пропорцій в елементах структури економіки та відповідним чином впливати на їх зміну задля побудови оптимальної структури економіки, яка б сприяла не лише покращенню економічних показників порівняно з попереднім періодом, але й досягненню потенційно можливого рівня.
35
Ліпич Л. Г., Савчук Л. С. "ІНДИКАТОРИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Економічний форум 1, № 3 (16 грудня 2019): 26–30. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-3-5.
Повний текст джерелаАнотація:
Інвестиційна складова економічної безпеки займає одне з головних місць в економічній безпеці країни. Реалізація інвестиційних можливостей, нарощення обсягів інвестування та раціональне використання інвестованих коштів – одні з найважливіших завдань в Україні, що і обумовлює актуальність даної статті. У статті розглянуто інвестиційну складову як вирішальний фактор забезпечення необхідного рівня фінансової стабільності держави, а також проаналізований стан інвестиційної безпеки на основі окремих індикаторів. Розраховано показники інвестиційної безпеки в динаміці. Здійснено аналіз значень індикаторів за останні роки та розраховано їх для кількісної та якісної оцінки інвестиційної безпеки держави. Зроблено висновки про те, що значення більшості індикаторів інвестиційної безпеки знаходяться нижче критичного значення, що, відповідно до теорії безпеки, свідчить про реалізацію загрозливих процесів в економіці. В статті подані напрями для підвищення інвестиційної привабливості. В першу чергу, це має бути гарантування прозорості приватизації, зниження податкового навантаження на інвесторів та скорочення економічних ризиків.
36
Shymanska, Oksana, та Viktoriia Kondratiuk. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ ВИШТОВХУВАННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ З РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 108–20. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0210.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано фактори, які здійснюють вагомий вплив на міграцію робочої сили. Розглянуто тенденції міграційного руху населення України за допомогою статистичних методів дослідження. Встановлено, що українська трудова міграція сьогодні становить близько 8 млн. осіб, проте офіційний дозвіл на роботу має лише 500 тис. громадян. Виявлено основні причини, які змушують українців виїжджати за кордон, серед яких: нерівність доходів населення; складність отримати необхідний рівень заробітної плати для утримання сім’ї; можливість кращого заробітку за кордоном; отримання належної якості освіти. Встановлено, що міграційні процеси за змістом, причинами та наслідками мають різні джерела походження та форми прояву, вивчаються в різних контекстах і на різних рівнях. Систематизовано динаміку показників вибуття українців за кордон. В роботі відображено показники кореляції ринку праці та трудової міграції, які розраховані за допомогою коефіцієнтів міграційного навантаження на тисячу осіб населення працездатного віку, ефективності міграції, напруженості на ринку праці. В даній статті на основі кореляційно-регресійного аналізу досліджено зв’язок між соціально-економічними факторами, які репрезентують міграційні фактори виштовхування. Встановлено, що під час пандемії COVID-19 велика кількість населення втратила роботу, зменшились надходження з-за кордону та ВВП країни. У статті було проведено аналіз ринку праці за чисельністю економічно активного населення, зайнятих та безробітних, середньообліковою кількістю штатних працівників, величиною середньомісячної заробітної плати. Відображені позитивні та негативні наслідки впливу міграції на економічний стан України. Висвітлено проблеми українського ринку праці, які впливають не тільки на кількість, якість робочої сили, продуктивність праці, а й роблять економіку України залежною від обсягу грошових переказів.
37
Антипіна, О. В., А. А. Нeділько та Ю. І. Cкорін. "Порівняльний аналіз сучасних методів прогнозування економічних показників торгівельного підприємства". Системи обробки інформації, № 1(160), (30 березня 2020): 26–31. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.160.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Було визначeно призначeння фінанcового аналізу, як дієвого інcтрумeнту для підвищeння eфeктивноcті вeдeння народного гоcподарcтва та прийняття виважeних управлінcьких рішeнь, розглянуті цілі та завдання, галузі заcтоcування фінанcового аналізу, оcобо було підкрecлeно, що рeзультати фінанcового аналізу дозволяють виявити так звані вразливі міcця, що потрeбують оcобливої уваги, також були розглянуті мeтоди прогнозування та планування витрат обігу підприємcтва, був провeдeний їх порівняльний аналіз, визначeні їх нeдоліки і пeрeваги, оcобливо було підкрecлeно, що аналіз динаміки змін оcновних цінніcних cпіввідношeнь є оcновою фінанcового планування, а оцінювання динаміки cпіввідношeння та cтруктури, як доходу, так і витрат дозволить здійcнити eфeктивнe прогнозування вeличини прибутку підприємcтва, виходячи, при цьому, з завданого обcягу рeалізації, тобто було визначeно, що фінанcовий аналіз у cучаcних умовах cтає одним з головних eлeмeнтів управління та прийняття гоcподарcьких рішeнь.
38
Васечко, Людмила, Оксана Глушак, Світлана Семеняка, Андрій Рамський та Олена Нестерова. "ДІАГНОСТИКА ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ МЕТОДОМ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 157–64. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3638.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються проблеми вітчизняної системи державного пенсійного страхування. Зокрема, на прикладі Пенсійного фонду України (ПФУ), методом математичного моделювання досліджується вплив певних макроекономічних, демографічних та фінансово-економічних чинників на формування доходної частини бюджету ПФУ. Встановлено, що в якості визначальних параметрів, змінам яких має приділятися особлива державна увага при прогнозуванні доходної частини Пенсійного фонду України, виступають такі ендогенні показники: динаміка середньомісячної заробітної плати та рівень інфляції (макроекономічні показники), розмір єдиного страхового внеску, що розподілений на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (фінансово-економічний показник), чисельність зайнятого населення (демографічний показник). Здійснено перевірку наявності мультиколінеарності між обраними факторними змінними за допомогою тесту Фаррара-Глобера. Доведено, що оскільки між факторними змінними немає високого ступня кореляції, то етап параметризації доцільно здійснити за допомогою методу найменших квадратів (МНК). На базі побудованої економетричної моделі множинної регресії було встановлено, що при збереженні середнього розміру заробітної плати темп росту доходної частини бюджету Пенсійного фонду України буде становити 0,41 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту величини єдиного внеску, темпу зростання кількості зайнятого населення, рівня інфляції). При збереженні тарифів страхових внесків для роботодавців у фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування України темп зростання доходної частини бюджету Пенсійного фонду України буде становити 0,73 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту середньомісячної заробітної плати, темпу зростання кількості зайнятого населення, рівня інфляції). При збереженні кількості зайнятого населення темп росту доходної частина бюджету Пенсійного фонду України становить 0,86 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту середньомісячної заробітної плати, темпу росту величини єдиного внеску, рівня інфляції).
39
Аракелова, Інна. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПРОЦЕСІВ ВИМУШЕНОЇ МІГРАЦІЇ НА ОКРЕМІ СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ПОКАЗНИКИ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЙ НА ОСНОВІ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ". Public management 25, № 5 (29 грудня 2020): 15–30. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-15-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Роботу присвячено актуальній проблемі дослідження впли- ву процесів міграції внутрішньо переміщених осіб на окремі соціально-демографічні показники безпеки регіонів. Особливого значення ця проблема набула після початку збройної агресії на території України у 2014 р., що призвело до стрімкого зростання процесів внутрішньої міграції. Зокрема, проаналізовано динаміку зміни наступних показників: демографічне навантаження, рівень безробіття, обсяг грошових переказів, близькість розташування до лінії розмежування. У результаті проведеного дослідження автором було побудовано нейронну мережу типу карти Кохонена. Модель розподілила навчальну вибірку з регіонів країни на шість кластерів за рівнем чотирьох показників соціально-демографічної безпеки. Це дозволило оцінити вплив процесів вимушеної внутрішньої міграції на деякі аспекти соціально-економічної безпеки регіонів. На основі отриманої карти Кохонена показано, що Донецька та Луганська області, які безпосередньо межують із зоною ООС, мали катастрофічне зростання демографічного навантаження та рівня безробіття протягом досліджуваного періоду. Також у кілька разів скоротились обсяги грошових переказів мігрантів. Рівень соціально-економічної безпеки регіонів шостого кластеру за обраними показниками був визначений як небезпечний. Отримані результати можуть бути використані для формування регіональної соціально-економічної політики і відповідних національної демографічної та міграційної політик. Процес кластерного аналізу та запропонована система показників дозволяють здійснювати постійний моніторинг та оцінку впливу процесів вимушеної внутрішньої міграції на окремі аспекти соціально-економічної безпеки регіонів.
40
Адвокатова, Н. О., та Т. М. Повод. "ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ РЕЖИМІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (2 грудня 2020): 23–30. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто досвід функціонування спеціальних економічних зон (СЕЗ) у різ- них країнах. Досліджено досвід використання СЕЗ у Польщі, де на цей час функціонують 14 СЕЗ, інвестовано близько 100 мільярдів злотих іноземних інвестицій, створено кілька- сот тисяч нових робочих місць. Розглянуто використання СЕЗ в Україні та їх ефектив- ність діяльності. Розглянуто преференції, що надаються урядами для їх ефективної ді- яльності. Наведено статистичні дані щодо показників динаміки функціонування СЕЗ та країн-інвесторів. Окреслено дискусійні питання щодо доцільності та ефективності ді- яльності СЕЗ. Визначено основні проблеми, які завадили СЕЗ досягти планових результа- тів, та розкрито їх причини. Окреслено перспективи подальшого застосування спеціаль- них економічних зон та сформовано пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази їх застосування для забезпечення їх використання для стимулювання економічної ді- яльності в регіонах України. Вироблено рекомендації щодо удосконалення правового забез- печення функціонування СЕЗ в Україні.
41
Brazhnуk, L. V. "Зовнішній державний борг України: тенденції та взаємозв’язок з економічним розвитком". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (14 лютого 2020): 99–105. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.01.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми забезпечення погашення зовнішніх зобов’язань державного сектору. Визначено основні чинники впливу на зовнішній державний борг та боргу на економіку країни. Проаналізовано динаміку та структуру державного боргу України. Досліджено взаємовплив і взаємозв’язок динаміки зовнішнього державного боргу та ВВП. Визначено ризики зростання рівня зовнішнього державного боргу.
Метою статті є розгляд тенденцій формування зовнішніх боргових накопичень державного сектору економіки України та вивчення взаємозв’язку впливу величини зовнішнього державного боргу та ВВП.
Наукова новизна. Обґрунтовано взаємовплив і залежність динаміки зовнішнього державного боргу та ВВП, що дало змогу виявити силу впливу та спрямованість взаємозв’язку між аналізованими показниками, а також тенденції їхньої динаміки, які дозволять розробляти вектори зовнішньої боргової політики з урахуванням економічного розвитку держави.
Висновки. Для моніторингу, аналізу і контролю стану зовнішнього боргу, мінімізації пов’язаних із ним ризиків доцільно розробити відповідну систему показників і їх граничних значень, яка могла би своєчасно сигналізувати про наростання кризових явищ у вказаній сфері і необхідність прийняття відповідних заходів, спрямованих на усунення негативних тенденцій.
Незважаючи на зазначені негативи, державний борг є основним джерелом покриття бюджетного дефіциту практично всіх країн. Єдине застереження в даному випадку – це розумні межі як дефіциту бюджету, так і запозичень, оскільки надмірна заборгованість означає, що борг країни перевищує очікувані можливості його погашення, а очікувані платежі з обслуговування боргу можуть все більшою мірою залежати від обсягу виробництва.
42
Нужна О.А., Тлучкевич Н.В. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРАРНІЙ СФЕРІ В СТРУКТУРІ ЧИННИХ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Економічний форум 1, № 3 (16 грудня 2019): 74–80. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-3-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто актуальні питання, пов’язані із дослідженням проблем забезпечення ефективності ведення аграрного виробництва. Проведено дослідження в динаміці ефективності роботи підприємств Волинської області загалом і з розподілом на великі, середні, малі та мікропідприємства за таким показником виробничої діяльності, як обсяг реалізованої продукції на 1 зайнятого. Визначено, що найбільший обсяг реалізованої продукції на 1 зайнятого на підприємствах Волинської області протягом досліджуваного періоду спостерігався на великих підприємствах (за винятком 2017 року, коли цей показник був найбільшим на середніх підприємствах), а на підприємствах сільського, лісового і рибного господарства – на середніх підприємствах. Встановлено, що обсяг реалізованої продукції на 1 зайнятого на підприємствах сільського, лісового і рибного господарства Волинської області протягом досліджуваного періоду поступається відповідним показникам по підприємствах області всіх видів економічної діяльності як загалом, так і для підприємств відповідного розміру.
43
Демчишин, М. Я. "Динаміка показників економічної безпеки України в умовах сталого розвитку". Актуальні проблеми економіки, № 12 (138) (2012): 66–74.
Знайти повний текст джерела
44
Кравченко, В., Т. Кравченко, Ю. Коляда, O. Соловйова та I. Висоцька. "ДИНАМІЧНА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОГО КЛАСТЕРА З УРАХУВАННЯМ ТРАНСПОРТНОЇ СКЛАДОВОЇ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 258–67. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251448.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Представлено підхід до оцінювання стратегії економічного розвитку кластера, що включає динамічну економіко-математичну модель та інструментарій адаптивного моделювання, зокрема формування узагальнених коефіцієнтів моделі на базі нейронечіткої моделі. Цей механізм отримання оцінок узагальнених коефіцієнтів динамічної моделі, який впливає на вибір сценарію розвитку досліджуваних кластерів і спрогнозовані межі можливих змін економічних показників. Проведено комп’ютерні експерименти вибору стратегії економічного розвитку кластерів (на прикладі Київської області та м. Києва, Дніпропетровської та Одеської областей) і здійснений аналіз альтернативних сценаріїв їхнього розвитку. Дослідження ґрунтується на застосуванні методів системного аналізу, а також апарату математичної статистики й економіко-математичного, адаптивного, зокрема імітаційного та нейронечіткого моделювання тощо. За результатами дослідження виявлено, що поєднання нелінійної динамічної моделі з нейронечіткою моделлю дає змогу знайти такі сценарії економічного розвитку кластера, що забезпечить постійне і збалансоване зростання показників досліджуваного кластера, забезпечить цілеспрямоване підвищення рішення економічного зростання на мікро- або макрорівні та своєчасне попередження економічного спаду. Ключові слова: динамічна економічна система, кластер, теорія нечітких множин; комп’ютерне моделювання; альтернативні сценарії розвитку. Формул: 2; рис.: 8; табл.: 2; бібл.: 17.
45
Golikova, О. S. "ПРОГРАМНИЙ ПІДХІД ДО ПИТАННЯ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ У РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНІЙ СФЕРІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 31. http://dx.doi.org/10.31713/ve420204.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено передумови реалізації стратегії диверсифікації використання природних ресурсів в рекреаційно-туристичній сфері. Проаналізовано стан та характеристики соціо-економічної ситуації рекреаційного об’єкта на прикладі територій басейну Куяльницького лиману. Проведено SWOT-аналіз в контексті диверсифікації використання природних ресурсів територій басейну Куяльницького лиману. Проаналізовано динаміку економічних та наявних експлуатаційних показників підприємства рекреаційної сфери на прикладі ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця». Виокремлено низку проблемних питань, задля вирішення яких пропонується проєкт Програми. Наведено проєкт Програми реалізації диверсифікації використання природних ресурсів, сформовано мету, надано структуру, основні заходи. Розкрито пріоритетні напрями Програми та їх складові, надано механізми реалізації пріоритетних напрямів. Запропоновано джерела фінансування Програми, виконавців та відповідальних за функцію постійного моніторингу за виконанням програмних заходів.
46
Semenenko, Oleh, Marina Abramova, Ihor Voronchenko, Ivan Motrunych, Roman Pekuliak та Olexandr Afanasyev. "Фінансові та матеріальні можливості України щодо забезпечення необхідного рівня розвитку складових елементів воєнно-економічної безпеки". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 12, № 1 (28 лютого 2022): 133–44. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2022.12.1.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: визначення та оцінювання рівнів можливостей забезпечення таких складових елементів воєнно-економічної безпеки держави (ВЕБ) як фінансові та матеріальні ресурси, як одного зі шляхів корегування введення державної політики.
Дизайн/Метод/Підхід дослідження: на основі власних спостережень, отриманих результатів з використанням методу експертного опитування та аналізу закордонного досвіду здійснено порівняльне оцінювання результатів за визначеними авторами відношеннями показників до 2021 року включно, що мають вплив на стан фінансових та матеріальних можливостей ВЕБ.
Результати дослідження: розраховано рівні можливостей забезпечення фінансовими та матеріальними ресурсами (воєнно-економічний аспект) економіки до 2021 року включно, що дозволило оцінити не тільки їх поточний стан, а й динаміку за останнє десятиріччя.
Теоретична цінність дослідження: Результатом оцінювання можливостей України щодо забезпечення необхідного рівня розвитку таких складових елементів воєнно-економічної безпеки, як фінансова та матеріальна стали, визначені авторами, граничні межі відповідних показників-відношень. Даний підхід може бути використаний для відображення стану й інших її складових; а представлення результатів у вигляді коефіцієнтів (від “1” до “5”) дозволило суттєво підвищити візуальне сприйняття матеріалу.
Тип статті: аналітичний.
47
Рощина, Н. В., та Л. С. Борданова. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РИНКУ УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 92–97. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасному світі розвиток інформаційно-технологічного ринку набирає усе більших обертів. ІТ-сфера динамічно інтегрується в усі галузі світової економіки, безпосередньо впливаючи на загальне зростання економічних та соціальних показників підприємств та організацій. Розуміння важливості інформаційних технологій для формування стійких конкурентних позицій організацій, розвитку всіх напрямів діяльності, підвищення якості товарів та послуг тощо приводить до стійкого попиту на ці технології. У такий спосіб відбувається взаємний вплив ІТ-сфери та інших економічних галузей у зовнішньому середовищі на транснаціональному масштабі. Для України ІТ-сфера має особливе значення, адже на фоні загальної економічної та політичної кризи вона здатна згладити ці явища за допомогою стрімкого розвитку, а також забезпечення функціонування багатьох суміжних галузей [1]. У статті проаналізовано склад інформаційно-технологічного ринку України, а саме розглянуто динаміку розвитку, склад та розподіл спеціалістів за містами, компаніями; проаналізовано напрями діяльності основних гравців на ринку. Все це дало основу для підбиття підсумків та складення прогнозів щодо ринку інформаційних технологій. Висновки не стали несподіваними, оскільки ІТ-сфера стрімко розвивається по всьому світі.
48
Semenenkо, Olegh, Liliia Semenenko, Victoriia Koverga, Iryna Chernyshova, Tetiana Sovhiria та Alevtina Getman. "Методичний підхід до прогнозування воєнних витрат деяких країн світу на основі аналізу динаміки цих витрат за довгостроковий період (1999-2020 рр.)". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 2 (28 квітня 2021): 152–77. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.2.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Економічне забезпечення відіграє вирішальну роль в укріпленні обороноздатності будь-якої держави. У більшості випадків об’явлення війн та їх початок обумовлювалися боротьбою за ресурси, а іноді, коли ресурси були на межі, бойові дії призупинялися. Плани розвитку, будівництва та застосування збройних сил завжди розробляються з урахуванням можливостей держави. Крім цього, аналіз використання фінансових ресурсів, що спрямовуються державою на забезпечення національної безпеки та оборони, дозволяє з’ясувати масштаби її підготовки до війни. У статті авторами запропонований методичний підхід до прогнозування воєнних витрат країни на основі аналізу динаміки цих витрат за довгостроковий період (понад двадцять років). Для проведення аналізу динаміки та прогнозу воєнних витрат були використані статистичні дані щодо обсягів воєнних витрат таких країн, як: Литва, Польща, Великобританія, Китай, Німеччина, Росія, США, Чехія, Угорщина, Румунія, Молдова та Україна. Для розрахунку показників динаміки автори запропонували кожен рівень ряду порівнювати з одним і тим же базисним рівнем. Для розрахунку показників динаміки кожний наступний рівень ряду порівнюється з попереднім. Найважливішим статистичним показником динаміки є абсолютний приріст, який визначається як різниця зіставлення двох рівнів ряду динаміки в одиницях виміру вихідної інформації. Запропонований методичний підхід щодо прогнозування воєнних витрат деяких країн світу на основі аналізу їх динаміки дозволяє отримати якісну картину щодо уваги держави до власної безпеки, а також достатньо достовірно спрогнозувати обсяги оборонних витрат країн зі стабільною економікою. Подальші дослідження будуть пов’язані з дослідженням внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на рівень воєнних витрат в тих чи інших країнах світу.
49
Bohadorova, Larisa, Sofiia Melnychenko та Anastasiia Markeliuk. "ПРОСТОРОВО-ЧАСОВА ДИНАМІКА ЯКІСНИХ ЗМІН ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ У 2015 ТА 2019 РОКАХ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 205–16. http://dx.doi.org/10.32750/10.32750/2020-0219.
Повний текст джерелаАнотація:
Сільське господарство є однією з найважливіших складових економіки країни. Воно виробляє продукти харчування для населення, сировину для переробної промисловості, задовольняє інші потреби суспільства. Ефективність роботи цього виду економічної діяльності завжди залишається актуальним питанням.
Узагальнюючим показником економічної ефективності сільськогосподарських підприємств є показник рентабельності. Рентабельність означає доходність, прибутковість підприємства. У загальному вигляді її розраховують шляхом співставлення валового доходу або прибутку з витратами або ресурсами, що використовуються для його отримання.
У статті розглянуто показники ефективності виробництва продукції рослинництва підприємствами України у 2015 та 2019 роках.
У процесі дослідження було використано такі методи: аналізу та синтезу, узагальнення, статистичний, картографічний та математичний.
Мета статті полягає в дослідженні ефективності розвитку галузей рослинницького комплексу сільськогосподарських підприємств України в розрізі адміністративних областей.
Основну увагу у статті, ми приділили рівню рентабельності сільськогосподарських культур. У процесі дослідження, ми виявили, що у 2019 році, порівняно з 2015 роком ефективність виробництва усіх сільськогосподарських культур на підприємствах знизилася у декілька разів, а по деяких регіонах взагалі виробництво стало неефективним. Основними чинниками, які негативно вплинули на рослинницьку галузь є: зниження врожайності; застарілі технологічні процеси; екстенсивне землекористування; висока собівартість виробництва.
Аналіз показує, що існує значний потенціал для збільшення врожайності сільськогосподарських культур за рахунок інтенсифікації виробництва. Особливе значення варто надати таким факторам виробництва як добрива чи посівний матеріал, які можуть значно вплинути на (витрати) ефективність, і тому вимагають відповідних технологій та управлінських рішень.
50
Cокуренко, С. В. "ПРОГНОЗИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИНАМІКИ В УКРАЇНІ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 травня 2021): 57–64. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-08.
Повний текст джерелаАнотація:
За допомогою автоматичної процедури ARIMA зроблено прогноз показників валового внутріш-нього продукту (ВВП), аграрного і промислового виробництва, а також роздрібного товарообігу на 2020-2021 рр., що актуально з погляду оцінки перспектив відновлення економічного зростання в Україні. Враховано залеж-ність зазначених макроекономічних показників від умов торгівлі, які визначено співвідношенням цін експорту (аграрна сировина, метали) й імпорту (сира нафта), а також обмінного курсу, пропозиції грошової маси і тривалості карантинних заходів. Отримані результати передбачають спад ВВП на 11-12% в 2020 р. та пос-тупове відновлення економічного зростання до кінця 2021 р. Спад промислового виробництва очікується на рівні 18%, що дещо менше, ніж у 2008-2010 рр. Обсяги промислового виробництва стабілізуються вже на осінь 2020 р., але стрімкого відновлення вітчизняної промисловості не передбачається. Що гірше, зі середини 2021 р. відновлення української промисловості може істотно сповільнитися, подібно до того, як це відбувало-ся в 2010 р. Обсяги аграрного виробництва дещо знизяться до кінця 2020 р., але надалі матимемо незначне зростання цього показника. Найімовірніше, що післякризове відновлення аграрного сектора відбуватиметься за дещо нижчою висхідною траєкторією, ніж у 2008-2009 рр. Багато залежить від обмінного курсу. Показа-но, що зниження обмінного курсу до 35 грн за долар матиме порівняно незначний рестрикційний вплив на зміни ВВП і роздрібного товарообігу, тоді як обсяги промислового виробництва будуть на 11% нижчими до кінця 2021 р. порівняно з базовим сценарієм, що передбачає обмінний курс у межах 27-28 грн за долар. Кризові явища та обмінний курс не впливають на обсяги аграрного виробництва. Проведене дослідження видається важли-вим для подальшого дослідження стабілізаційної функції обмінного курсу в Україні.