Готові списки джерел за темами / Диверсійна робота

Зміст

Статті в журналах
Дисертації

Добірка наукової літератури з теми "Диверсійна робота"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Диверсійна робота".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Диверсійна робота"

Бокачов, Сергій Вікторович, Валерій Ілліч Мокоївець та Олександр Юрійович Федоров. "РОЗВИТОК ДИВЕРСІЙНОЇ БОРОТЬБИ У ХХ СТОРІЧЧІ ТА ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Військово-науковий вісник, № 36 (16 листопада 2021): 273–84. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.36.2021.273-284.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналізуються воєнно-історичні аспекти виникнення і розвитку теорії та практики ведення диверсійної боротьби в ході світових війн різних історичних етапів. Акцентується увага на диверсійній діяльності, розгорнутій Російською Федерацією під час підготовки та у ході здійснення агресії проти України. Зазначається небезпека диверсійної діяльності противника: навіть поодинокий диверсійний акт може завдати серйозної шкоди економіці держави, порушити ритмічність роботи окремої галузі народного господарства або сповільнити темпи розбудови економіки країни в цілому, завдати моральної шкоди населенню країни. Воєнна наука має постійно вивчати та оперативно реагувати на зміни особливостей ведення бойових дій в сучасній та у майбутній війні, всебічно аналізувати зміни, які відбуваються в умовах ведення збройної боротьби та враховувати чинники, які на них впливають, а також перспективні тенденцій розвитку воєнної науки. Виходячи з оцінювання тенденцій розвитку способів ведення війни можна стверджувати, що диверсійні дії будуть і надалі відігравати значну роль у способах ведення збройної боротьби усіма протидіючими сторонами. Зазначається, що протидія їм вимагає завчасного опрацювання питань організації і ведення диверсійної боротьби, обліку та вивчення усіх даних, які стосуються дій противника, відповідного планування, грамотного визначення задач і раціонального розподілу їх між силами і засобами, які залучаються. Не менш важливим є питання наявності в секторі оборони і безпеки держави необхідних військових формувань, укомплектованих навченим особовим складом і необхідними зразками озброєння, військової і спеціальної техніки, які б забезпечили якісне виконання визначених для них спеціальних та специфічних завдань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Трембовецький, О. Г., та Д. Ю. Гулеватий. "Методика роботи штабу прикордонного загону щодо пошуку і ліквідації диверсійно-розвідувальних груп противника". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(33) (12 листопада 2018): 119–27. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2018.33.15.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Трембовецький, О. Г., та Д. Ю. Гулеватий. "Методика роботи штабу прикордонного загону щодо пошуку і ліквідації диверсійно-розвідувальних груп противника". Системи озброєння і військова техніка, № 4(56) (20 грудня 2018): 133–42. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2018.56.19.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

МИСИК, Анатолій, та Олександр АНДРУШКО. "МОДЕЛЬ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ДИВЕРСІЙНО-РОЗВІДУВАЛЬНОЇ ГРУПИ ПРИ СПРОБІ ПЕРЕТИНУ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 190–203. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.567.

Повний текст джерела

Анотація:

Виконання завдань підрозділами ДПСУ щодо протидії диверсійно-розвідувальним групам під час перетинання державного кордону та у контрольованому прикордонному районі, способи їх виконання в умовах «гібридної війни» в зоні Операції Об’єднаних сил пов’язано з проблемою визначення їх ролі і місця та завдань протидії ДРГ, прогнозування характеру та районів дій ДРГ, визначення необхідних спроможностей для виконання завдань за призначення. Для підрозділів Державної прикордонної служби України першочерговими завданнями є розвідка ДРГ та ідентифікація відношення об’єктів розвідки до дій ДРГ. В роботі одержано методика ідентифікації диверсійно-розвідувальної групи під час спроби перетинання нею державного кордону та руху у контрольованому прикордонному район, яка базується на моделях визначення можливих районів дій ДРГ, прогнозування маршрутів висування в район призначення, сформованих на цій основі інформаційних ознаках ДРГ та новій моделі визначення оцінювання прогнозованого рівня належності об’єкта розвідки до дій ДРГ на основі матричного методу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Боровик, О. В., О. В. Андрушко, А. В. Качур та Д. О. Боровик. "Удосконалена модель розпізнавання рівня небезпеки ситуацій та її застосування при дослідженні функціонування системи охорони кордону". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(39), (7 травня 2020): 108–20. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.13.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі представлено авторський підхід щодо підвищення ефективності розв’язування задачі покращення достовірності визначення допустимого періоду часу на формування і реалізацію рішення, для якого ймовірність переходу певної ситуації в критичну, надзвичайну або катастрофічну не перевищуватиме заданого значення, опис задачі класифікації та розпізнавання рівня небезпеки ситуацій, програмно-алгоритмічне забезпечення його реалізації та варіант застосування до прикладу аналізу функціонування системи охорони державного кордону у випадку впливів диверсійно-розвідувальної групи у межах контрольованого прикордонного району.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Dashko, V. V. "Діяльність польського партизанського формування під командуванням Роберта Сатановського". Grani 18, № 9 (17 липня 2015): 112–17. http://dx.doi.org/10.15421/1715186.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена діяльності польського партизанського з’єднання під командуванням Роберта Сатановського, який діяв на півночі Рівненщини в роки німецькорадянської війни. Радянські партизанські рейдові з’єднання, які восени 1942 р. перейшли на поліські землі з Лівобережної України, посилили вплив на місцевих поляків. У складі рейдових з’єднань виникли спочатку польські розвідувальні групи, а з часом цілі партизанські загони. Перші партизанські групи, які з’явились на Поліссі в середині 1942 р., також мали у своєму складі певну кількість поляків. У подальшому з числа польських партизан було організовано польське партизанське з’єднання під командуванням Р.Сатановського, формально підпорядковане Рівненському обласному штабу партизанського руху (РОШПР). Одним із основних завдань Р.Сатановський вбачав негайний перехід за р. Буг і початок там диверсійної діяльності, що суперечило настанові РОШПР про продовження партизанської боротьби на території Рівненської області. Розбіжності між командиром польського партизанського формування та РОШПР вплинули на збройне забезпечення і кадрову підготовку польських партизанських загонів, що, в свою чергу, позначилось на результатах їхньої диверсійної діяльності. Зі звільненням Західної України від нацистів розпочалося реформування польських загонів та вербування поляків до нових загонів з метою перенесення партизанського руху на територію Польщі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Проданчук, МГ, ГМ Балан, ОП Кравчук, ПГ Жмінько, ІМ Максимчук та НП Чермних. "До обґрунтування переліку небезпечних високотоксичних хімічних речовин, які підлягають особливому контролю щодо обігу, зберігання, використання та утилізації. Частина 1 (рицин, сполуки талію та фосфорорганічні сполуки)". Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 90, № 1 (20 травня 2021): 22–39. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2021-90-1-22-39.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. На підставі аналітичного огляду літературних даних виділити групу високотоксичних хімічних речовин, котрі за останні десятиліття найчастіше використовуються в умисних кримінальних та суїцидальних інцидентах, диверсійних і терористичних актах, обіг, зберігання, використання та утилізацію яких потрібно особливо прискіпливо контролювати правоохоронним органам. Матеріали та методи. Аналітичний огляд наукових публікацій виконаний з використанням реферативних баз даних наукових бібліотек Pub Med, Medline і текстових баз даних наукових видавництв Elsevier, Pub Med, Central, BMJ group та інших VIP-баз даних. Використано методи системного, порівняльного та контент-аналізу. Результати та висновки. Проаналізовано наукові публікації щодо небезпечних високотоксичних хімічних речовин, які за останню чверть сторіччя найчастіше використовуються у світі, зокрема в умисних кримінальних та суїцидальних інцидентах, диверсійних і терористичних актах. Установлено, що до них переважно відносяться: рицин, сполуки талію, фосфорорганічні сполуки та бойові отруйні речовини, миш’як і його сполуки, ціаніди та неорганічні водорозчинні сполуки ртуті (сулема, мертіолят натрію), а також пестициди паракват і дикват. На основі аналізу їхньої токсичності, клінічних та морфологічних проявів інтоксикації за різних шляхів надходження до організму обґрунтовано необхідність внесення їх до Переліку особливо небезпечних хімічних речовин, обіг яких, зберігання, використання та утилізація потребують більш жорсткого контролю правоохоронних органів. У першій частині даної статті представлені рицин, сполуки талію, фосфорорганічні сполуки та бойові отруйні речовини. Ключові слова: високотоксичні небезпечні хімічні речовини, рицин, сполуки талію, фосфорорганічні сполуки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Слюсаренко, Андрій Віталійович, та Дмитро Валерійович Вєдєнєєв. "ТВОРЕННЯ МОДЕЛЕЙ АСИМЕТРИЧНОГО («ГІБРИДНОГО») ПРОТИБОРСТВА ОСНОВНИМИ УЧАСНИКАМИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939–1945 РР.)". Військово-науковий вісник, № 35 (9 липня 2021): 206–25. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.35.2021.206-225.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі аналізу документальних джерел та спеціальної літератури здійснено виявлення, систематизація та аналіз провідних організаційно-функціональних компонентів систем асиметричного протиборства, створених державами – основними учасниками Другої світової війни (СРСР, Німеччиною, Великою Британією, США) як історичних передумов виникнення воєнно-політичного явища «гібридної війни». Асиметричні дії перетворюються у достатньо самостійну та результативну (аж до стратегічного рівня) форму боротьби. На якісно новий рівень піднялося мистецтво не тільки розвідувальної роботи, але й спеціальних операцій із зміни політичної ситуації, зафронтової розвідувально-диверсійної діяльності. Спеціальні операції почали узгоджуватися зі стратегічними планами ведення бойових кампаній. Спецслужби набули істотного досвіду творення партизансько-підпільного руху як важливого чинника дестабілізації тилів та виснаження противника, створення та управління діяльністю іррегулярних збройних формувань. Набуло розвитку використання із підривною метою етноконфесійного фактора, національно-визвольних та антиколоніальних рухів. Було створено війська спеціального призначення з більшістю сучасних організаційно-тактичних рис та бойових можливостей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Яковлєв, П. О. "ВЗАЄМОДІЯ СУБ’ЄКТІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 3(28) (24 березня 2020): 139–42. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).375.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті, на основі аналізу положень чинного законодавства України, яке регламентує правовий статус інститутів громадянського суспільства, а також гарантування інформаційної безпеки України системою публічного управління, висвітлено організаційно-правові форми взаємодії державних органів та інститутів громадянського суспільства в питаннях гарантування інформаційної безпеки держави. Акцентовано увагу на тому, що сьогодні чинним законодавством України недостатньо регламентований механізм партнерської співпраці держави і неурядових організацій як потенційних учасників інформаційних відносин. Висвітлено основні форми взаємодії держави й інститутів громадянського суспільства в контексті гарантування інформаційної безпеки держави: спільна протидія інформаційній агресії проти України та надання інформаційної підтримки Україні в реалізації комерційної, гуманітарної, просвітницької, культурної й іншої діяльності за межами України. Обґрунтовано, що зазначені форми співпраці втілюються у процесі реалізації правового статусу інститутами громадянського суспільства за умови фактичного управлінського діалогу із суб’єктами публічного управління, які фахово займаються гарантуванням інформаційної безпеки України. Виокремлено значущість внеску неурядових громадських організацій у протидію інформаційним атакам на Україну і попередження інформаційних диверсій у національному інформаційному просторі. Також наведено і розкрито зміст інших форм сприяння, які можуть надавати інститути громадянського суспільства суб’єктам публічного управління в частині забезпечення інформаційного суверенітету України (подання інформаційних звернень, інформаційна підтримка органів влади у процесі розроблення нормативних актів, організація роботи консультативних наглядових громадських рад при органах державної влади, залучення неурядових організацій до участі в офіційних міжнародних заходах від імені України). Визначено перспективні напрями дослідження вітчизняної юридичної науки щодо доктринального обґрунтування оптимальних форм адміністрування спільної діяльності інститутів громадянського суспільства і держави в напрямі гарантування інформаційної безпеки України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Худецький, І., Ю. Антонова-Рафі, Ю. Даниленко та Н. Худецька. "БІОЛОГІЧНІ ПАТОГЕННІ АГЕНТИ ГЕННО-ІНЖЕНЕРНОГО ПОХОДЖЕННЯ ТА БІНАРНА БІОЛОГІЧНА ЗБРОЯ". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (21 грудня 2021): 152–60. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.248309.

Повний текст джерела

Анотація:

Історія людства як біологічного виду та історія людини розумної в значній мірі пов’язана з патогенними біологічними агентами, які з доісторичних часів були причиною пандемій чи використовувались як зброя. Розвиток і удосконалення будь якої зброї тісно пов’язаний з розробкою нових технологій. Лікування пацієнтів з інфекційними захворюваннями, захист людей під час пандемій також тісно пов’язані з новими технологіями. Двадцять перше століття характерне бурхливим розвитком біотехнологій та генної інженерії, які можуть мати вирішальне значення у лікуванні багатьох хвороб та надати небезпечний поштовх розвитку нових видів біологічної зброї. Пандемія COVID-19 продемонструвала величезний вплив, який може мати на суспільство один біологічний патогенний агент, щодо природного походження якого експерти не дали остаточної однозначної відповіді. Небезпека розробки нових видів біологічної зброї та застосування її для війни, диверсій, терору, шантажу, отримання надприбутків чи в кримінальних злочинах зростає з розвитком біотехнологій. Знання про можливі шляхи розвитку біологічної зброї дозволяє вибудовувати систему біобезпеки та біозахисту в кожній країні зокрема та на планеті в цілому. Постіндустріальна епоха створює загрозу нових вірусів або хвороб, поява яких може бути спровокована сільськогосподарським чи промисловим освоєнням нових територій. А глобальні системи комунікації сприяють майже миттєвому поширенню небезпечних інфекцій. Останні досягнення в галузі біохімії, генетики та молекулярної біології зробили можливим створення живих організмів. Хоча ці розробки пропонують ефективні засоби для лікування хвороб, збільшення виробництва їжі та покращення якості життя багатьох людей, вони також можуть використовуватися державними та недержавними структурами для розробки нових видів біологічної зброї. Доступність фундаментальної біологічної науки, інформації про генну інженерію та біотехнології, модульний принцип досліджень, бази готових рішень, доступність матеріалів знижують рівень навичок, необхідний для проведення неконтрольованих досліджень біологічних патогенних агентів чи розробки біологічної зброї. В роботі проаналізовані загрози, пов’язані з можливістю застосування генної інженерії та сучасних біоінженерних технологій для розробки генетично модифікованих біологічних патогенних агентів, бінарної та інших нових видів біологічної зброї. Ключові слова: біологічні патогенні агенти, емерджентні та ре-емерджентні інфекції, біологічна зброя, бінарна біологічна зброя, біобезпека, біозахист

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Диверсійна робота"

Комочкін, Я. І. "Жителі сіл Гришівка та Івано-Слиньківка в Другій світовій війні". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21328.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!