Увійти

Готові списки джерел за темами / Дзеркала / Статті в журналах

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Дзеркала.

Статті в журналах з теми "Дзеркала"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Дзеркала".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Gereluyk, V. I., T. I. Matviykiv та N. V. Neiko. "ЗАСТОСУВАННЯ ТРЕНАЖЕРА ДЛЯ ВІДПРАЦЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК РОБОТИ В ДЗЕРКАЛІ СТУДЕНТАМИ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ". Медична освіта, № 2 (15 серпня 2019): 75–78. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10347.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним із головних чинників, на який повинен орієнтуватися сучасний вищий медичний навчальний заклад при навчанні студентів, є значне посилення практичного аспекту підготовки майбутніх лікарів при збереженні належного рівня теоретичних знань. Робота студента-cтоматолога в дзеркалі або ж непрямий візуальний доступ – це використання стоматологічного дзеркала з метою огляду поверхні зуба, важкодоступних місць ротової порожнини, візуальний, прямий доступ до яких обмежений. Актуальність відпрацювань навичок за допомогою запропонованого тренажера та відповідних завдань у дзеркальному відображенні є беззаперечною. Тренажер дозволяє студентам-стоматологам вдосконалити свої мануальні навички роботи в дзеркалі, що в подальшому є безумовно важливим при роботі зі стоматологічним інструментарієм та дентальним мікроскопом. Студентам-практикантам жіночої статі вдається більш точно та якісніше виконувати завдання порівняно з хлопцями, що, мабуть, обумовлено частішим контактом із дзеркалом у домашніх умовах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Кисленко, Ганна. "ДЗЕРКАЛА З ПІЗНЬОСАРМАТСЬКИХ ПОХОВАНЬ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМ’Я". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 21–25. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-5.

Повний текст джерела

Анотація:

На сьогодні не існує узагальнюючої роботи, що була б присвячена вивченню дзеркал у похованнях всього ареалу розповсюдження пізньосарматської культури або в окремих регіонах її існування. Дана стаття присвячена дослідженню дзеркал, що походять з поховань одного локального регіону існування пізньосарматської культури – Північно-Західного Причорномор’я. Висвітлення кола питань, таких як використання дзеркал у поховальному обряді, їх місцезнаходження у поховальних комплексах та приналежність до певних комплексів за віковою або гендерною ознакою дозволяє розширити наші знання та уявлення про поховальну обрядовість носіїв пізньосарматської культури. У статті розкривається інформаційний потенціал такої категорії знахідок, як дзеркала.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Слабошпицький, М. "Протирання дзеркала". Березіль, № 7/9 (2017): 91–140.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Слабошпицький, М. ""З присмеркового дзеркала"". Київ, № 3/4 (2020): 2–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Слабошпицький, М. ""З присмеркового дзеркала"". Київ, № 3/4 (2020): 2–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Слабошпицький, М. ""З присмеркового дзеркала"". Київ, № 3/4 (2020): 2–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Слабошпицький, М. "З пам"яті дзеркала". Київ, № 7/8 (2019): 21–53.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Слабошпицький, М. "З пам"яті дзеркала". Київ, № 7/8 (2019): 21–53.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Слабошпицький, М. "З пам"яті дзеркала". Київ, № 7/8 (2019): 21–53.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Слабошпицький, М. "З присмеркового дзеркала. Пошуки абсолюту". Київ, № 7/8 (2020): 48–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Слабошпицький, М. "З присмеркового дзеркала. Пошуки абсолюту". Київ, № 7/8 (2020): 48–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Слабошпицький, М. "З присмеркового дзеркала. Пошуки абсолюту". Київ, № 7/8 (2020): 48–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Stoudenets, V., та K. Slavinska. "ЧИСЕЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ ПАРАБОЛОЇДНОГО ТА ПАРАБОЛО-ЦИЛІНДРИЧНОГО КОНЦЕНТРАТОРІВ ДЛЯ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ УСТА-НОВКИ НА БАЗІ ДВИГУНА СТІРЛІНГА". Vidnovluvana energetika, № 1(56) (8 серпня 2019): 36–44. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.1(56).36-44.

Повний текст джерела

Анотація:

Концентратори сонячної енергії набувають все більшого значення у зв’язку з необхідністю вирішення важливих науковихта інженерних задач при створенні нової техніки та використанні сонячної енергії.Основними характеристиками дзеркал, що концентрують пряме сонячне випромінювання, є опромінення у фокальній площині Er та максимальне опромінення Emax у фокусі дзеркала. При проектуванні потужних геліоустановок виникає необхідність застосування нового програмного забезпечення для розрахунку технічних характеристик сонячних концентраторів.Розглянуто питання створення універсального програмного забезпечення для обрахунку основних енергетичних характеристик параболоїдних та параболоциліндричних концентраторів сонячної енергії у середовищі Windows. Узагальнена математична модель забезпечує реалізацію етапів розрахунку та проектування з урахуванням енергетичних характеристикджерела випромінювання, неточності відбиваючих поверхонь та інше.Представлений аналіз існуючих моделей розрахунку параметрів параболічного та параболоциліндричного концентраторів.За результатами дослідження визначено відмінності між методиками, розраховано ключові параметри, визначено відмінності між підходами.Створено математичну модель розрахунку основних характеристик для ідеального та реального концентратора сонячноїенергії. Наведено відмінність та особливості розрахунку параболічних та параболоциліндричних сонячних концентраторів.Змодельовано покроковий алгоритм обрахунку характеристик сонячного концентратора.Побудовано графік залежності максимальної опроміненості параболоїдного та параболоциліндричного сонячного концентратора від максимального кута розкриття.Розроблену програму можна застосовувати у сучасній геліотехнічній практиці, пов’язаній з проектуванням потужнихгеліоустановок. Бібл. 8, табл. 3, рис. 7.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Костенко, Л. "Гуманітарна аура нації, або дефект головного дзеркала". Психологія і суспільство, № 1 (59) (2015): 6–15.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Костенко, Л. "Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала". Рідний край, № 1 (2) (2000): 40–48.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Shaf, Olga. "Семіозис дзеркала в поетиці ліричного тексту: гендерний ракурс." Актуальні проблеми української літератури і фольклору, № 27 (2019): 88–97. http://dx.doi.org/10.31558/2308-1902.2019.27.8.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Шестопал, О. Г. "Концепт дзеркала в романі Хуана Марсе "Двомовний коханець"". Літературознавчі студії, Вип. 24 (2009): 444–49.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Кизилова, Віталіна. "Конотативні виміри мотивів української літературної казки". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 12 (13 грудня 2018): 103–13. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v12i0.2237.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено проблему мотиву літературної казки. Звернено увагу на особливості застосування в авторському тексті фольклорного первня, його “осучасненні” залежно від концепції твору, світоглядних уподобань, соціокультурного контексту доби. На прикладі мотивів сну і дзеркала української літературної казки другої половини ХХ – початку ХХІ ст. продемонстровано семантичну спорідненість, розглянуто конотативні можливості, продуктивність щодо репрезентації авторського ставлення до світу. У казковому літературному творі мотиви стають актуалізатором його глибинної структури, посилюють символічний зміст, забезпечують кількаплощинність тексту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Романуцький, Віктор, та Тетяна Каблова. "ЕСТРАДНЕ ВОКАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО В ДИСКУРСІ УНІВЕРСАЛЬНИХ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), № 37 (11 жовтня 2021): 126–30. http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi37.451.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано розгляд естрадно-вокального мистецтва як вираження цінностей культури певного часового простору через універсалізацію її образів. Розглянуто умови визначення масової культури в контексті її існування як дзеркала епохи та виявлено підходи до розуміння співвідношення універсальних й ідіокультурних закономірностей, які проявляються в різних умовах спілкування міжкультурних комунікацій, що трактовано як підґрунтя для визначення цінностей в конкретному культурно-історичному періоді. З’ясовано, що естрадно-вокальна музика втілює основні тенденції культури та існує як інтеракціональна її складова, що забезпечує універсалізацію основних цінностей культури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Кореновська, Леслава. "Простір задзеркалля у поезії Світлани Антонишин". TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych 6, № 15 (14 грудня 2021): 59–72. http://dx.doi.org/10.31743/teka.13375.

Повний текст джерела

Анотація:

Провідною темою поетичної збірки Свіча-До-Ля Світлани Антонишин можна назвати простір задзеркалля, який переданий за допомогою лапідарності тексту, багатих онтологічно метафор, називних речень та згущених емоцій самої поетеси, що породжує сугестивність тексту віршів. Простір задзеркалля – це потойбічна сторона дзеркала. Він являє собою зворотну проекцію всього, що потрапляє у рамки дзеркального предмета, та має здатність відтворювати відбиток. Лірика української поетеси – це свого роду спроба переступити поріг невидимого, заглянути в простір задзеркалля подій, які відійшли у минуле або відбуваються тепер, увійти в багатогранний внутрішній світ ліричного героя з ціллю експлікувати все таємне та невимовне.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

MATSENKO, OLEKSANDR M., TETYANA V. GOROBCHENKO, ELIZAVETA D. SOLODOVA, and OLENA M. TKACHENKO. "Statistical Analysis of Economic Dynamics: the Paradox of a Crooked Mirror." Mechanism of an economic regulation 2, no. 80 (2018): 70–80. http://dx.doi.org/10.21272/mer.2018.80.06.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Іващенко, І. "Потойбіч дзеркала: до питання про умови можливості нерефлексійної теорії самосвідомості". Філософська думка, № 2 (2012): 6–29.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Жарова, I., O. Пашов та O. Бісмак. "Особливості програми фізичної терапії осіб з невропатією лицевого нерва у відновлювальному періоді". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (15 лютого 2021): 106–11. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.106-111.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Охарактеризувати програму фізичної терапії осіб з невропатією лицевогонерва у відновлювальний період. Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 60 пацієнтівз невропатією лицевого нерва, які були розподілені на дві групи: основну (31 особа) та контрольну(29 осіб). У процесі дослідження використано методи аналізу, синтезу та узагальненняданих науково-методичної літератури, контент-аналіз медичних карт хворих, реабілітацій-не обстеження. Результати. На підставі реабілітаційного обстеження розроблено програмуфізичної терапії, основною особливістю якої було використання методологічного підходуМКФ, направленого на відновлення не лише структури і функції, але й на підвищення рівняфізичної та соціальної активності пацієнтів з невропатією лицевого нерва. На рівні структуриі функції використовували такі засоби фізичної терапії, як кінезитерапія (терапевтичні вправидля м’язів обличчя перед дзеркалом, дихальні вправи), нейром’язове перенавчання, масаж,самомасаж, тейпування, рефлексотерапія; на рівні діяльності та участі такі, як кінезитерапіяз нейром’язовою активацією (терапевтичні вправи для мімічних та жувальних м’язів переддзеркалом), дзеркальна терапія із симуляцією виразів різноманітних емоцій відповідно до со-ціального контексту, звукова гімнастика. На рівні структури і функції за МКФ для нормалізаціїм’язового тонусу і профілактики розвитку синкінезій основну увагу приділяли нейром’язовомуперенавчанню з біологічно зворотним зв’язком. Як біологічний зворотний зв’язок викори-стовували візуальний контроль – дзеркало. На рівні діяльності та участі дзеркальна терапіябула направлена на відновлення та покращення мовлення та комунікації пацієнтів. Висновки.Розроблена програма будувалася з урахуванням поліморфізму симптоматики і широкогоарсеналу засобів фізичної терапії. Основний фокус застосування реабілітаційних засобів увідновлювальний період – боротьба з контрактурами та синкінезіями на ураженому боці та від-новлення мовлення, харчування та спілкування, що сприяє покращенню якості життя пацієнтівз даною патологією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Volyk, A. V. "Thematic analysis of materials "Mirror of the week" about the university: social communication approach." Science and Education a New Dimension VIII(243), no. 43 (December 25, 2020): 57–61. http://dx.doi.org/10.31174/send-hs2020-243viii43-13.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Кобчинська, О. І. "Функціональна семантика дзеркала у включених жанрах роману Тагара Бен Джеллуна "Дитя піску"". Літературознавчі студії. Б-ка Ін-ту філології, Вип. 26 (2010): 262–66.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Гураль, Тетяна Іванівна, Микола Євгенович Кирилюк, Микола Іванович Овчар та Віктор Миколайович Настіч. "ДОСЛІДЖЕННЯ КВАЗІДИНАМІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДЗЕРКАЛА КІЛЬЦЕВОГО ЛАЗЕРА З П’ЄЗОКОРЕКТОРОМ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНТЕРФЕРОМЕТРА БІЛОГО СВІТЛА «РЕЛЬЄФ»". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 31 (29 грудня 2017): 3–10. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.31.2017.128052.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Вертієнко, Г. В. "Релігійні функції дзеркала у Скіфії та Ірані (скіфська богиня та зороастрійська Даена: спільні риси?)". Східний світ, № 2 (2012): 29–42.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Слабошпицький, М. "Протирання дзеркала. Спогади. Фрагменти з книги. Те, чого ви не прочитаєте в історії літератури". Кур"єр Кривбасу, № 329/330/331 (2017): 140–240.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Богданова, Ольга, та Анастасія Савельєва. "ГОГОЛIВСЬКИЙ ПЕТЕРБУРГ У «ДЗЕРКАЛI МОНТАЧКИ» М. КУРАЄВА". Sultanivski Chytannia, № 8 (21 червня 2019): 09–17. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2019.8.1-9.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Стаття присвячена виявленню інтертекстуальних зв’язків між прозовими текстами Михайла Кураєва та Миколи Гоголя, зокрема між романом «Дзеркало Монтачки» та «Петербурзькими повістями», зокрема встановленню алюзійних перегуків та образно-стильових мотивів. З цією метою послідовно розглянуто інтертекстуальне поле роману Михайла Кураєва «Дзеркало Монтачки» і встановлено переклички з «Петербурзькими повістями» М. В. Гоголя («Невський проспект», «Шинель», «Ніс» та ін.). Дослідницька методика. Використано синтез основоположних методів і принципів наукового дослідження, насамперед порівняльно-зіставного, типологічного, поетологічного, інтертекстуального. Результати дослідження. У роботі показано, що в «Дзеркалі Монтачки» Кураєв не тільки на рівні стилю, манери, мови, образної системи, а й на рівні «художньої міфології» явно і свідомо орієнтований на «Петербурзький текст» Гоголя. Саме гоголівські інтертекстеми дозволяють Кураєву створити образ містичного Петербурга (фантастичного Ленінграда), що втручається в дійсне життя героїв, опосередковано виражає їхні характери і типи, химерно деформуючи реальність та перетворюючи на основі інтертексту художню дійсність сьогодення. Наукова новизна. У ході дослідження досягнуто нове прочитання тексту сучасного прозаїка, по-новому побачена гоголівська традиція, яка оприявнюється в сучасній російській прозі, позначені образи-маркери, що свідчать про спадкоємність у текстах Кураєва манери письма М. В. Гоголя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Plichtyak, Petro, Andrzej Woźniak, Myroslava Soroka та Andriy Onyskіv. "Реліктова ценопопуляція Ulmus glabra Huds. у Покутських Карпатах". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 23 (29 грудня 2021): 29–41. http://dx.doi.org/10.15421/412124.

Повний текст джерела

Анотація:

У Покутських Карпатах виявлено ценопопуляцію Ulmus glabra Huds. із 15 дерев віком близько 100 років, які пережили епідемію «голландської хвороби» у минулому столітті. Унікальна популяція сформувалася на південному схилі лісового потоку у глибокій ущелині, зайнятій фітоценозами трьох лісових асоціацій рослинності, які змінюють одна одну по мірі віддалення від водного дзеркала. Встановлено, що в умовах лісових ярів панує специфічний мікроклімат і формуються фітоценози гігрофільної рослинності, які належать до рідкісних угруповань Європи згідно Директиви ЄС 92/43/EEC: Stellario nemorum-Alnetum glutinosae, Ulmo glabrae-Aceretum pseudoplatani і Dentario glandulosae-Fagetum. Великі екземпляри Ulmus glabra збереглися лише на першій терасі у прирусловій частині водного потоку, утворивши наступну за клейковільховими лісами смугу у висотному градієнті яружних лісів. Для вивчення особливостей лісів, у яких ростуть великовікові дерева стійкої до «голландської хвороби» форми Ulmus glabra, досліджено їхній видовий склад і фітосоціологічні характеристики на основі еколого-флористичної класифікації та методу J. Braun-Blanquet (1964). Синтаксономічний аналіз засвідчив, що ценопопуляція Ulmus glabra у Покутських Карпатах має реліктовий характер, оскільки є залишком давніх вологих лісів союзу Alno-Ulmion підсоюзу Alnenion glutinoso-incanae, які внаслідок пониження рівня ґрунтових вод і наступних динамічних змін рослинності поступово трансформуються у ліси союзу Tilio platyphyllis-Acerion pseudoplatani.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Песоцька, Діана Леонідівна, та Жанна Леонідівна Кущенко. "Топологія жіночого в романі «Жінка у дзеркалі» Е.-Е. Шмітт". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, № 95 (лютий 2020): 150–62. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.1.95.08.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті висвітлюється проблема феномену жіночого в літературі як фаза самовиявлення специфічного жіночого життєвого досвіду поза традиційною гендерною дихотомією центральне/маргінальне в культурі. Процес формування жіночої ідентичності в романі відбувається крізь призму трьох історичних епох в західноєвропейській цивілізації, яким відповідають образи трьох головних героїнь роману: Анни, яка живе в епоху середньовіччя, Ханни, чий жіночий досвід формується в умовах буржуазного Відня початку ХХ ст. і Енні, якій випало жити і творити власну особистість в сучасному Лос-Анджелісі. Кожна з героїнь кидає виклик патріархатній ієрархічній системі цінностей, начебто встановленій Богом, де її особистісний світ, її гендерна тожсамість розцінюється як «інакшість», яка становить загрозу світовому порядку. Свою «інакшість» героїні роману відчувають через образ «дзеркала», який символізує погляд «Іншого», що перетворює жіночу ідентичність не більше, як в об’єкт для нормативних оцінок, позбавляючи її контролю над власним буттям і можливостей реалізувати власний творчій потенціал. Автор виводить жіночу суб’єктивність за межі реальності буденного життя, де відбувається творчий прорив її свідомості до сфери метафізичного трансцендентного буття. І саме жіночу суб’єктивність, яка не обтяжена холодною, раціональною логікою патріархального світу, автор наділяє здатністю переживати стан екстатичного захоплення буттям, навіть в момент смерті, через її боротьбу і спротив чоловічій тоталітарності раціонального світового порядку. На відміну від позиції радикального фемінізму автор бачить вирішення проблеми суперечності між жіночою та чоловічою статтями через ідею їх гармонійної взаємодоповнюваності в особистісному житті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Гальченко, Максим Сергійович, Євген Руславович Борінштейн, Наталія Володимирівна Іванова та Галина Володимирівна Ільїна. "ВІЗУАЛЬНІ МЕТАФОРИ В ЦИФРОВОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ". Information Technologies and Learning Tools 81, № 1 (23 лютого 2021): 1–14. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3846.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлюється продуктивність дії візуальної метафори в контексті використання інформаційно-комунікаційних технологій, упровадження яких змінює формат освітнього процесу. Проведено аналіз візуальних метафор у парадигмі філософії освіти, які використовуються для опису різноманітних моделей світобачення, пізнання та рефлексії над смислом понять і знань, що стають предметом вивчення. Візуалізацію визначено як створення зображень для передачі і виразу символів, що надає можливість більш повного розуміння тексту, даних, відомостей, доповнюючи наукове пояснення або логічну аргументацію. З огляду на те, що в повсякденному сприйнятті метафори застосовуються як засоби візуалізації для «бачення» абстрактних понять, проаналізовано поняття «концептуальна метафора», яка в когнітивно-лінгвістичних дослідженнях асоціює мислення з візією та пояснює складні феномени, що визначають хід думок. Постулюється думка про залучення до процесу застосування інформаційно-комунікаційних технологій і засобів навчання візуальних метафор, які через комп’ютерну графічну презентацію сприяють більш глибокому розумінню тексту навчального матеріалу, його застосування. Доведено, що візуальні метафори є засобом підвищення рівня концепту, спрямовують думку в певне русло, а за умов використання інформаційно-комунікаційних технологій більш повно інформують, презентують, створюють можливості для рефлексій над смислами конкретних знань. Зазначається, що візуальні метафори виникають як в зображеннях, так і в мові, апелюючи до погляду, бачення, світла, візуального сприйняття, візуального досвіду. Проаналізовано ряд ключових візуальних метафор – «зорового споглядання», «сліпоти», «дзеркала», «світла» – та їх застосування в практиці проведення навчальних занять з гуманітарних дисциплін. Автори вбачають перспективними подальші дослідження використання інформаційно-комунікаційних технологій для формування всіх складників візуальної культури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Grigorishin, Sergey Viktorovich, та Ekaterina Vladimirovna Novokreshchennykh. "ПОЛІСЕМІЯ ПРОСТОРУ І ЦИФРОВЕ НАСИЛЛЯ". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, № 1 (21 липня 2021): 38–50. http://dx.doi.org/10.15421/342105.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті викладені результати дослідження історії виникнення уявлень про фізичний і соціальний простори в рамках європейської інтелектуальної традиції XVIII-XX ст. В роботі використані історико-порівняльний та феноменологічний методи. Точкою відліку нашого дослідження стала коротка експлікація апріорних підстав вчення про фізичний простір в межах трансцендентальної естетики І.Канта. Завдяки історико-порівняльному методу вдалося викласти історію поняття простору в контексті ранньої німецької (М.Вебер) і ранньої французької (Е.Дюркгейм) соціогуманітарної думки. Було показано, що соціологічний метод Е. Дюркгейма побудований на принципах класичного кантіанства з його вченням про речі в собі. У свою чергу М.Вебер, навпаки, відмовився від принципу речі в собі, оскільки його соціологічні погляди знаходилися під прямим впливом неокантіанства В.Віндельбанда і Г.Ріккерта. Стан питання в післявоєнний період викладено за допомогою порівняння понять соціального простору в феноменологічній соціології А.Шютца, П.Бергера і Т. Лукмана і в постструктуралізмі Г.Дебора, М.Фуко і П.Бурдьє. Феноменологічний метод сприяв виявленню трансцендентального аспекту в конструкції поняття соціального простору. У роботах М. Фуко було знайдено перші спроби визначення цифрового простору, викладені у вигляді метафори «дзеркала». Порівняльний аналіз соціального та цифрового простору продемонстрував трансформацію поняття «насильство». Соціальне насильство в соціальному просторі виникло в роздумах ситуаціоністів з приводу урбанізації, а цифрове насильство в цифровому середовищі є не насильством як таким, а відмовою від низки розумових операцій, фундаментальних для феноменологічного пізнання. У статті аргументовано положення про необхідність збереження поняття інтенційності для всебічного уявлення про зв’язок цифрового простору і свідомості людини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Михайлютенко, С. М., та О. С. Жулінська. "ДИНАМІКА ЖИВОЇ МАСИ ГУСЕНЯТ ЗА АМІДОСТОМОЗУ В ГУСЕЙ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 200–205. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.25.

Повний текст джерела

Анотація:

Порівняно із ссавцями інтенсивність метаболізму у водоплавної птиці значно вища. У процесі еволюції в них розвинулася така травна система, яка здатна швидко перетравлювати корм, тому вона має суттєві відмінності у будові. Так, шлунок складається з двох відділів. У залозистому шлунку міститься величезна кількість клітин, які секретують як пепсиноген, так і соляну кислоту. Функція ж м’язового шлунку спрямована на хімічне та фізичне розщеплення корму. Останнє досягається в результаті енергійних м’язових скорочень і наявності гідролітів. Показники росту органів травлення залежать від віку, породи, умов утримання, годівлі та здоров’я водоплавної птиці. Своєю чергою, гельмінти, що локалізуються у шлунку та кишечнику, негативно впливають на їх морфо-функціональний стан та організм загалом. Тому якість м’яса, несучість, продуктивність свійської водоплавної птиці знижується. Патогенними паразитами, що значно поширені серед свій-ських гусей, є нематоди виду Amidostomum anseris (Zeder, 1800), які локалізуються у шлунку. Метою проведених дослідів було встановити особливості локалізації збудника амідостомозу та вплив нематод на динаміку живої маси гусенят. Досліджено 16 гусей породи горьківська, які утримувалися в умовах одноосібного селянського господарства Полтавської області. Діагностичне дослідження проводили за методом Євстаф’євої В. О. та Михайлютенко С. М. (2012). Експериментальним шляхом визначено середньодобовий приріст маси тіла гусенят. З’ясовано, що цей показник за період вирощування у здорових гусенят склав 26,00 г, а у інвазованих – 23,46 г. Встановлено, що маса зало-зистої частини шлунку у хворих гусенят становила 9,92±0,28 г. Середня маса м’язової частини – 145,65±2,31 г. Результати досліджень свідчать, що основну кількість збудників амідостомозу реєстрували у м’язовій частині шлуночку, а саме в області сухожильного дзеркала та в зонах краніального й каудального сліпих мішків. Водночас значна кількість амідостом локалізувалася у проміжній зоні – zona intermedia. Механічний та токсичний вплив нематод виду Amidostomum anseris на м’язовий шлунок призводив до геморагічно-некротичних процесів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Дорохов, М. "Криве дзеркало". Військо України, № 1 (115) (2010): 26–27.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Костинська, О. М., І. М. Чернишова та М. О. Галенко. "Досвід застосування методики дзеркальної терапії в комплексній реабілітації постінсультних хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок". Pain medicine 3, № 2/1 (18 жовтня 2018): 32. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.27459.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Більшість існуючих методів реабілітації постінсультних хворих дороговартісні, потребують тривалого перебування людини в реабілітаційних закладах і обмежено використовуються в домашніх умовах. Пошук та впровадження ефективних, доступних та безпечних методик реабілітації хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок є одним з актуальних завдань сьогодення. Одним із рішень може бути застосування в комплексній реабілітації методики дзеркальної терапії. Мета дослідження: вивчення ефективності комбінованого застосування методики дзеркальної терапії в поєднанні з сенсомоторними таблицями та навіюванням у комплексній реабілітації хворих з порушеннями функцій верхніх кінцівок внаслідок перенесеного інсульту. Матеріали та методи. Під час проведення дзеркальної терапії для відновлення великої та дрібної моторики пацієнтів з наслідками інсульту у дзеркалі повинна повністю відображатися здорова кінцівка, а уражена кінцівка повинна бути повністю захована. Хворий здійснює вправи обома руками. Застосуються різні види захоплення кистю, напруження різних груп м’язів верхніх кінцівок із застосуванням формул навіювання, а також виконання вправ перед дзеркалом на спеціально розроблених сенсомоторних таблицях. Результати та їх обговорення. В клініці УкрНДІ протезування методика дзеркальної терапії в поєднанні з навіюванням та сенсомоторними таблицями застосовується з листопада 2015 року. На сьогодні проведено понад 800 сеансів дзеркальної терапії у 54 осіб. У 55,5 % хворих за даними тестування (“Box and Blocs”) спостерігалось збільшення кількості виконаних дій в середньому на 22 %. Решта хворих збільшила результати тестування приблизно на 10 %. Висновки. Перевагою методики дзеркальної терапії є її ефективність, простота, безпечність та доступність, можливість самостійного використання пацієнтом. Дана методика відповідає основним засадам рухової реабілітації – висока інтенсивність та повторюваність ціль-орієнтованих завдань у поєднанні зі зворотним зв’язком. Перспективи подальших досліджень. Дослідження біологічного зворотного зв’язку дозволить покращити ефективність реабілітації постінсультних хворих.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Султанов, Ю. ""Тримати дзеркало перед природою ..."". Всесвітня література та культура в навчальних закладах України, № 5 (2011): 8–14.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Базилевський, В. "Епістолярій як дзеркало душі". Київ, № 3/4 (2018): 41–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Базилевський, В. "Епістолярій як дзеркало душі". Київ, № 3/4 (2018): 41–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Базилевський, В. "Епістолярій як дзеркало душі". Київ, № 3/4 (2018): 41–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Поповченко, О. "Заповіт як дзеркало епохи". Мала енциклопедія нотаріуса, № 2 (98), квітень 2018 р. (2018): 33–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Базилевський, В. "Епістолярій як дзеркало душі". Київ, № 3/4 (2018): 41–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Томчук, Л. "Жіноча проза як дзеркало". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Філологія, Вип. 19 (2008): 79–82.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Поповченко, О. "Заповіт як дзеркало епохи". Мала енциклопедія нотаріуса, № 2 (98), квітень 2018 р. (2018): 33–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Базилевський, В. "Епістолярій як дзеркало душі". Київ, № 3/4 (2018): 41–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Томчук, Л. "Жіноча проза як дзеркало". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Філологія, Вип. 19 (2008): 79–82.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Поповченко, О. "Заповіт як дзеркало епохи". Мала енциклопедія нотаріуса, № 2 (98), квітень 2018 р. (2018): 33–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Томчук, Л. "Жіноча проза як дзеркало". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Філологія, Вип. 19 (2008): 79–82.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Сенаторов, В., О. Д. Мельник та В. Ефіменко. "Коліматорний приціл для скритого виконання бойової задачі". Озброєння та військова техніка 18, № 2 (26 червня 2018): 23–26. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.2(18).23-26.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано коліматорний приціл для скритого виконання бойової задачі стрілецькою зброєю. Можливість скритого прицілювання і надійність прицілу забезпечуються моноблочною оптичною схемою коліматора і ромбічною системою двох дзеркал на його виході.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Федченко, Є. "Цифрова революція у дзеркалі медіаосвіти". Телекритика, № 7/8 (2008): 53.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!