Статті в журналах з теми "Джерело підвищеної небезпеки"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Джерело підвищеної небезпеки.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-18 статей у журналах для дослідження на тему "Джерело підвищеної небезпеки".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Федчун, Н. "Основи профілактики злочинів, що вчиняються при порушенні правил безпеки". Юридичний вісник, № 4 (5 лютого 2020): 125–29. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.979.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена визначенню основних засад профілактики злочинів, що вчиняються при порушенні правил безпеки. Зазначається, що не кожна аварія або інші негативні наслідки на транспорті або виробництві є результатом злочинного порушення правил безпеки, але механізм порушення спеціальних правил безпеки, їх детермінанти, в основному, збігаються. Ситуація і, наприклад, тран-спортний засіб як джерело підвищеної небезпеки виступають зовнішнім фоном, умовою вчинення злочину. Лише поведінкою суб’єкта (людський фактор), що взаємодіє із ситуацією і джерелом підвищеної небезпеки, загроза, що призводить до суспільно-небезпечних наслідків, реалізується в дійсності. Необхідно зазначити, що причини порушень правил безпеки полягають у невідповідності особистості (або її поведінки) вимогам ситуації або стану технічного засобу, тобто кореняться в суперечності між цими сторонами. Таким чином, об'єктивні чинники сприяють створенню кордону, меж, в рамках яких особа може вибрати як неправильний (необережний), так і правильний (тобто не порушує інтересів суспільства) варіант поведінки. Психологія порушення правил безпеки, складається із діалектичного співвідношення дефектів свідомості, що виражається в зневажливому ставленні до безпеки на транспорті або виробництві, до життя і здоров'я людей, та психофізіологічних станів особистості. Зазначене дозволяє зв’язати необережні дії порушників з сутністю вини, як негативним (недостатньо уважним) ставленням суб’єкта до виконуваних ним обов’язків. Взаємодія «небезпечної ситуації – людського фактору – джерела підвищеної небезпеки» вимагає триєдиного вектору профілактичної діяльності через нейтралізацію небезпечного потенціалу ситуації, мінімізацію «людського фактору» та врахування небезпечних властивостей джерела підвищеної небезпеки.
2
Отраднова, О. О. "Джерело підвищеної небезпеки як категорія цивільного права". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, Вип. 72/73 (2006): 20–22.
Знайти повний текст джерела
3
Грапенюк, С. "Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки". Наукові праці цивілістичного студентського гуртка. Альманах цивілістики, Вип. 5 (2010): 262–84.
Знайти повний текст джерела
4
Гончаренко, И., Л. Пісня та М. Кірієнко. "Результати експертно-аналітичного оцінювання екологічної небезпеки та важливості заходів управління та контролю в процесі утворення твердих побутових відходів". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (25 лютого 2020): 103–13. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).103-113.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито комплексний експертно-аналітичний підхід до оцінки екологічної небезпеки в процесі утворення твердих побутових відходів (ТПВ), який базується на застосуванні методу аналізу ієрархії (МАІ) Т. Сааті та дозволяє врахувати: критерії вкладу небезпечності відходів для кожного з природних середовищ, кількісні та якісні характеристики утворення відходів, умови їх накопичення із можливим збільшенням небезпечності при цьому, наявність процесів управління та контролю, типи об’єктів утворення ТПВ, та порівняти внески заходів підвищення екологічної безпеки на цих об’єктах.
Розроблена ієрархічну структуру процесу утворення ТПВ також дозволяє наглядно-просторово зрозуміти зв’язки та взаємодію елементів між собою, де рівнями ієрархії є: «екологічна безпека процесу утворення ТПВ → складові довкілля, що зазнають впливу → фактори впливів → джерела утворення ТПВ → заходи з підвищення екологічної безпеки».
Отримані значення узагальнених вагових коефіцієнтів та пріоритетів ієрархії дозволило по новому зрозуміти сутність формування небезпек в процесі утворення ТПВ, зокрема, внески наявних дієвого управління та контролю поводження з ТПВ та забезпечення безпечних умов накопичення ТПВ в порівнянні із кількісними та якісними характеристиками складу ТПВ. Важливим результатом є встановлення внеску в екологічну небезпеку поводження з ТПВ в процесі їх утворення типу джерел утворення, а саме, об’єктів масового скупчення людей, приватної житлової забудови, багатоповерхової житлової забудови та торгівельних підприємств.
Серед оцінюваних заходів підвищення екологічної безпеки впливу на навколишнє природне середовище ТПВ в процесі їх утворення можливе через забезпечення виключно екологічно безпечної тари та пакувальних матеріалів, що за розрахунками склало 35,9% від загального впливу.
Отримані результати з використанням комплексного експертно-аналітичного підходу шляхом застосування методу аналізу ієрархій Т.Сааті до оцінювання процесів та об’єктів поводження з ТПВ є перспективним методом для прийняття ефективних управлінських рішень та потребує подальшого застосування в нагальній галузі забезпечення екологічної безпеки поводження з ТПВ в Україні.
5
Русу, С. "Підстави звільнення від відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки". Право України, № 4 (2002): 128–31.
Знайти повний текст джерела
6
Сhernova, O. T., та G. M. Kryvenko. "АНАЛІЗ НЕБЕЗПЕК ПІД ЧАС РОЗРИВУ АВТОЦИСТЕРНИ". Transport development, № 4(11) (14 січня 2022): 129–36. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Автомобільний транспорт – один із найпоширеніших і найдо- ступніших видів транспорту в нашій країні. Для його нормальної та надійної роботи потрібне якісне паливо. Скраплений вуглеводневий газ є найдешевшим доступним джерелом палива. Сьогодні автогазозаправні станції віднесені до об’єктів підвищеної небезпеки. Тому виникла потреба в проведенні досліджень впливу чинників, що призводять до аварійних ситуацій. Мета. Метою роботи є аналіз небезпек під час розриву автоцистерни з урахуванням комплексного дослідження чинників, що впливають на них. Для досягнення поставленої мети сформульовані такі завдання: аналіз чинників, які впливають на виникнення аварійної ситуації під час проведення технологічних операцій з автоцистерною; кількісна оцінка параметрів ударної хвилі при вибухах паливно-повітряних сумішей. Результати. Проведено аналіз чинників, що призводять до руйнування або порушення герметичності цистерни: підвищення тиску пари скрапленого вуглеводневого газу в цистерні до критичного, механічний, корозійний знос і людський чинник. Рекомендовано перелік заходів для запобігання, локалізації аварії. Проаналізовано чинники, що пов’язані із залповим викидом великої кількості скраплених вуглеводневих газів. Проведено оцінку параметрів ударної хвилі та її наслідків у разі дорожньо-транспортної пригоди з автоцистерною зі скрапленим газом. За результатами кількісної оцінки параметрів ударної хвилі визначено ймовірність ураження з використанням пробіт-функцій. Висновки. Наведені результати досліджень можуть використовуватися під час вирішення питань безпечної експлуатації об’єктів, пов’язаних зі скрапленими вуглеводневими газами. Це дасть змогу визначити потенційні загрози при вибухах і пожежах на об’єктах автогазозаправних станцій і розробити заходи щодо запобігання виникненню шкідливих впливів на довкілля.
7
Спектор, О. М. "ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗАВДАННЯ ШКОДИ ТВАРИНІ ЯК ОБ'ЄКТУ РЕЧОВОГО ПРАВА". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 16 (30 жовтня 2019): 432–41. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v16i0.439.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається тварина як об'єкт речового права, аналізуються ознаки тварини як об'єкта речового права, склад правопорушення та підстави настання відповідальності за завдання шкоди тварині, особливості нормативно-правового регулювання щодо тварин як об'єктів речових правовідносин за законодавством України, порушується питання про тварин як джерела підвищеної небезпеки.
8
Соботник, Р. "Правові наслідки порушення забов"язань за договором страхування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки". Підприємництво, господарство і право, № 2 (230) (2015): 27–31.
Знайти повний текст джерела
9
Соботник, Р. "Права та обов"язки страховика за договором страхування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки". Юридична Україна, № 6 (138) (2014): 60–64.
Знайти повний текст джерела
10
Дерепа, А., О. Лейко, О. Дрозденко та А. Святненко. "Механічна міцність гідроакустичних циліндричних випромінювачів з внутрішніми екранами". Озброєння та військова техніка 23, № 3 (26 вересня 2019): 110–16. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.3(23).110-116.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведені дослідження частотних і кутових характеристик амплітуд коливальних швидкостей циліндричних випромінювачів у внутрішньому об’ємі яких, заповненому рідиною, розміщені акустичні екрани в залежності від відстані між п’єзокерамічною оболонкою випромінювачів та екраном. Здійснена оцінка на їх основі можливостей механічної міцності випромінювачів. Показано, що така технічна реалізація гідроакустичних випромінювачів створює ряд переваг, цікавих з точки зору підвищення ефективності гідролокаційних станцій. Встановлено, що коливальна швидкість реальних джерел звуку суттєво залежить як від внутрішнього імпедансу, так і від реакції зовнішнього оточуючого середовища, оскільки джерела звуку відзначаються конечними значеннями свого внутрішнього механічного опору. Тому зміною звукового поля у внутрішній порожнині перетворювача можливо управляти параметрами його механічного поля. При роботі гідролокаційних станцій в режимі випромінювання в області низькочастотних резонансів екранованих перетворювачів суттєво збільшується небезпека механічного руйнування перетворювачів гідроакустичних антен в зв’язку з різким збільшенням амплітуд їх коливальних швидкостей та появою можливості перевищення амплітудами коливальних швидкостей значень, допустимих з точки зору механічної міцності. Ця обставина повинна враховуватись при побудові генераторних пристроїв трактів випромінювання гідролокаційних станцій.
11
Журавська, З. "Право засудженого на ізольоване тримання у місцях позбавлення волі як один із заходів забезпечення безпеки". Історико-правовий часопис 15, № 1 (18 лютого 2021): 96–100. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2020-1/18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті питання права засуджених на ізольоване утримання під час відбування покарання у виправних колоніях закритого типу для забезпечення їх безпеки. Відзначено, що в нормативно-правових актах України не врегульовані деякі питання поняття «безпечне місце» і процедура, пов'язана із забезпеченням особистої безпеки засуджених. Запропоновано поняття «безпечне місце в установах виконання покарань», під яким слід розуміти будь-яке спеціально обладнане приміщення, включаючи окрему камеру дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу або карцеру, доступ до якої для сторін конфлікту, інших засуджених або персоналу колонії без спеціального дозволу обмежений або заборонений, і яка максимально забезпечує особисту безпеку засудженого, який відповідно до закону звернувся за допомогою. У статті обґрунтовано пропозицію доповнити ст. 10 Кримінально-виконавчого кодексу обов'язком служби персоналу органів і установ виконання покарання по виявленню джерел небезпеки, які загрожують життю та здоров'ю засуджених у ході відбування покарання, а також пропозицію про доповнення Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань окремим розділом про порядок переведення засудженого в безпечне місце і положеннями про зміст понять «безпечне місце в установах виконання покарань», «небезпека для життя і здоров'я засудженого». Ізоляція засуджених у формі покамерного тримання суттєво впливає на підвищення рівня безпеки засуджених. Так, відповідно до Європейських пенітенціарних правил, пріоритетним є окреме тримання засуджених, тим більше, у країнах Європи таке утримання є звичною практикою. Жодна країна у світі не практикує тримання засуджених великими групами, окрім деяких пострадянських країн, зокрема і наша держава. У зв’язку із зазначеним, варто було б запозичити зарубіжний досвід задля дотримання міжнародних стандартів та пришвидшити перехід від казарменного способу утримання засуджених до покамерного.
12
Сидорчук, О. Г. "ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕБЕЗПЕКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНИХ КРИЗ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 травня 2021): 49–56. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено виявленню цільових орієнтирів інституційного забезпечення соціальної безпеки громадян і суспільства в цілому за умови непереборної дії соціальних криз. За результатами опитуван-ня громадської думки виявлено основні пріоритети громадян щодо соціальної безпеки, що включають сприят-ливі та безпечні умови життя, гідний рівень якості життя, упевненість у майбутньому, захищеність прав і свобод громадян. Натомість поза кризою громадяни надавали менше значення проблемам зайнятості, досту-пності та якості медичних послуг, забезпечення здорового способу життя. Визначені особливості зайнятості свідчать про незбалансованість, що проявляється у підвищеному попиті на працівників низького рівня кваліфі-кації, що підриває мотивацію до професійного зростання та розвитку, супроводжуючись значними втратами людського і трудового капіталу та соціальною апатією. Водночас дослідження показало, що незадовільна заробітна плата, зайнятість, безробіття, дисбаланс на ринку праці спричиняють загрози соціальному забез-печенню, такі як низька зайнятість у певних вікових групах, особливо молоді, включаючи освіту та професійне навчання. Загрози, що виникли, та рівень безробіття, у тому числі довгострокового, формують умови для не-сприятливого соціального середовища та стають джерелом соціальної напруги в суспільстві. Виявлено, що пандемічний спалах на початку 2020 р. змістив пріоритети у суспільному сприйнятті соціальних небезпек, спри-чинивши значне падіння економіки, обсягів торгівлі, цінові коливання, зростання рівня безробіття та зменшення доходів більшої частки населення, що негативно позначилося на рівні життя громадян. Показано, що в умовах глобальних соціальних криз та форс-мажорних обставин пріоритетом державного піклування стають най-менш захищені верстви населення, тобто одночасно виявляються різні варіації впливу соціального забезпечен-ня держави. У подальших дослідженнях доцільно виявити можливі інструменти реалізації соціальної політики для своєчасного та ефективного запобігання небезпечним соціальним проявам
13
Гнатенко, Валерій. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Litopys Volyni, № 22 (16 березня 2021): 88–92. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.22.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Економічна та інформаційна глобалізація світових відносин супроводжується створенням ефектив- них механізмів і засобів для інформаційного та фінансового впливу на партнерів і конкурентів у локальному, регіональному і глобальному масштабах. Метою таких дій, як правило, є зміна розподілу вироблених реальних благ на користь тих, хто розробляє, має і застосовує відповідні технології. Ситуація, що склалася, вимагає підвищення уваги до захисту державних інтересів від нових реальних і потенційних загроз, забезпечення інформаційної та економічної безпеки. Пережитий світом черговий етап технологічної революції в інформаційній сфері тягне серйозні зміни в суспільстві у цілому. Змінюється спосіб життя мільйонів людей. Процеси глобалізації зачіпають усе нові й нові сфери діяльності. Це стає актуальним й у сфері забезпечення національної безпеки, де чітко виділяється специфіка забезпечення інформаційної безпеки. Загрози економічній та інформаційній безпеці дуже різноманітні, не завжди їх можна класифікувати й систематизувати, оскільки динаміка розвитку суспільства та економіки постійно змінюють існуючі і ство- рюють нові загрози. До таких загроз можна віднести міжнародний кібертероризм, інформаційно-фінансові атаки та ін. Тяжкість наслідків реалізації економічних загроз залежить не тільки від сили джерела загроз, які прагнуть змінити стан держави, а й від непідготовленості державних систем до відбиття цих загроз. У сучасних нестійких турбулентних умовах, у світлі загострення проблеми взаємозв’язку інформаційної та економічної безпеки дуже важливо своєчасно виявляти й оцінювати виникаючі загрози економічній та інформаційній безпеці і на цій основі вживати необхідні заходи щодо запобігання загрозам, захисту інформаційних і економічних інтересів від потенційних джерел небезпеки.
14
Мацьків, О. О., О. Г. Чайка, Л. Й. Солодяк та М. В. Руда. "Дослідження ризиків природоохоронного нагляду суб'єкта перевезення небезпечних вантажів". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 4 (9 вересня 2021): 82–87. http://dx.doi.org/10.36930/40310413.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто законодавство країн Європейського Союзу та України щодо перевезень небезпечних вантажів і встановлено, що суть питання правового регулювання перевезення цих вантажів полягає у визначенні ризику виникнення потенційних негативних наслідків за недотримання нормативного законодавства під час перевезення вантажів підвищеної небезпеки та здійснення з ними інших маніпуляцій під час транспортування, зокрема на залізницях. Проаналізувавши спеціалізовані національні і міжнародні регламенти перевезень небезпечних вантажів з'ясовано, що технічне регулювання перевезення небезпечних вантажів не встановлює спеціальних вимог екологічної безпеки, звітності та контролю. Унаслідок дослідження ризиків заходів державного нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря вантажних станцій регіональної філії "Львівська залізниця" визначено, що вантажні станції, які працюють з небезпечними вантажами, потребують кризового менеджменту у таких питаннях, як наявність дозволів на викиди забруднювальних речовин до атмосферного повітря стаціонарними джерелами; розроблення спеціальних заходів з охорони атмосферного повітря в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; виконання виробничого контролю інструментально-лабораторними вимірами параметрів викидів забруднювальних речовин; стаціонарних і пересувних джерел; виконання нормативів вмісту забруднювальних речовин у відпрацьованих газах транспортних та інших пересувних засобів; виплату та нарахування екологічного податку на викиди забруднювальних речовин до атмосферного повітря. Визначено також, що економічні інструменти у сфері природоохоронної діяльності, а саме податки, плата за завдані збитки, штрафи, є мотиваторами ведення екологічно безпечної діяльності підприємствами, для яких необхідним є створення системи безперервного моніторингу, ситуаційне моделювання великомасштабних техногенних аварій і катастроф, а також розроблення системи екологічного оцінювання безпеки залізничного транспорту, оскільки на сьогодні не вирішені методологічні проблеми прогнозу їх динаміки у середньо- і довготерміновій перспективі.
15
Pohrebennyk, V. D., та E. A. Dzhumelia. "Засади створення геоінформаційних систем моніторингу територій гірничо-хімічних підприємств". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 115–19. http://dx.doi.org/10.15421/40290723.
Повний текст джерелаАнотація:
Гірнича промисловість є джерелом істотного антропогенного впливу на природні компоненти. Одним із найважливіших елементів забезпечення екологічної безпеки території гірничого підприємства на стадії ліквідації є створення геоінформаційної системи. Розроблено методологічні засади та підходи для створення геоінформаційної системи моніторингу території Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства (ДГХП) "Сірка", що перебуває на стадії ліквідації. Процес ліквідації гірничо-хімічного підприємства має такі етапи: моніторинг і прогнозування небезпечних явищ, що можуть виникати після експлуатації родовищ та діяльності підприємства; оцінювання екологічного ризику для населення та майна; порівняння вартості активних і пасивних методів усунення ризику; обґрунтування раціонального використання відновлених територій; розроблення необхідних заходів для запобігання екологічній небезпеці і підготовки територій для господарського використання. Створення геоінформаційної системи моніторингу території є першим і основним етапом процесу ліквідації гірничо-хімічного підприємства. Ця система моніторингу полягає у створенні бази даних геолого-екологічних показників у часі, що дасть змогу детально проаналізувати чинники, зробити прогноз забруднення території, побудувати просторову модель забруднення, за наявності картографічної бази даних точок опробування, побудувати графіки зміни у часі будь-яких аналізованих величин. Оцінено вплив гірничо-хімічного підприємства на стан забруднення довкілля: ґрунтів, водного середовища та стан поводження з промисловими відходами. Обґрунтовано необхідність побудови геоінформаційної системи моніторингу території Роздільського ДГХП "Сірка" на стадії ліквідації. Встановлено, що створення цієї системи екологічного моніторингу дасть змогу підвищити екологічну безпеку території підприємства і прилеглих до нього населених пунктів. Такий системний підхід у забезпеченні чи підвищенні екологічної безпеки також дасть змогу вчасно запобігти негативним змінам на території підприємства чи навколишніх територій після завершення гірничих робіт.
16
Дяченко, І. М. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КОМПЕТЕНТНИХ ФАХІВЦІВ ІЗ ЖУРНАЛІСТИКИ ТА СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито наукові підходи до формування компетентності майбутніх фахівців із журналістики та соціальних комунікацій. Окреслено основні аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців бакалаврського і магістерського рівнів за освітньою програмою «Журналістика та соціальні комунікації». Підкреслюється, що стан сучасної журналістики значно мірою визначається професійною компетентністю журналістів, розумінням ними своєї суспільної ролі й соціокультурної місії, ставленням до професії. Справжній професіонал-журналіст повинен володіти не лише комплексом загальних і спеціальних професійних здібностей, але й умінням творчо реагувати на політичні, економічні, соціально-культурні зміни у світі й бути при цьому конкурентоспроможним, компетентним у вирішенні професійних завдань, що все частіше виступає запорукою його успіху у фаховій діяльності. Зазначено, що формування компетентності майбутніх фахівців із журналістики та соціальних комунікацій, їхньої готовності застосовувати отримані знання, вміння та навички у професійних ситуаціях полягає в набутті студентами інтегральної, загальних та спеціальних компетентностей. Загальні компетентності фахівця із журналістики та соціальних комунікацій: перекладати державною мовою професійно- спрямовану інформацію, аргументувати вибрані варіанти рішень і нести за них особисту відповідальність. Студента необхідно навчити пошуку, обробленню та аналізу інформації з різних джерел, здатності знаходити напрями саморозвитку, підвищення своєї кваліфікації та майстерності. У випускника університету спеціальності 061 «Журналістика» мають бути розвинені вміння аналізувати соціально-значущі проблеми та процеси, що відбуваються в суспільстві, й прогнозувати можливий розвиток їх у майбутньому. Необхідно сформувати навички використання інформаційних і комунікаційних технологій; усвідомлення небезпеки і загроз, що виникають у процесі професійної діяльності в медіа. Майбутні фахівці з журналістики та соціальних комунікацій повинні володіти навичками роботи з комп’ютером як засобом управління інформацією в глобальних соціальних мережах та засобами її захисту; здатністю працювати в міжнародному контексті. Особлива роль належить формуванню здатності до групової взаємодії під час вирішення проблем; здатності до самостійного прийняття рішень у непередбачуваних умовах. Важливими є: здатність аналізувати і визначати ефективність використання сучасних напрямів розвитку інформаційних проектів; здатність зрозуміло доносити висновки та пояснення до аудиторії; здатність організовувати і проводити професійну діяльність у сфері соціальних комунікацій; здатність формувати інформаційний контент; здатність створювати інформаційний продукт; здатність ефективно просувати створений медійний продукт; здатність проводити дослідження для ефективного просування медійного продукту.
17
Kalnysh, V. V. "Причини наявності і особливості проявів негативного професійного відбору". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 3 (11 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.3(2)-030.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Виявити та провести аналіз ряду факторів, що сприяють існуванню негативного професійного відбору.
Матеріали та методи. Проведено поглиблене дослідження наукових публікацій щодо певних негативних впливів використовуваних в даний час підходів до професійного відбору фахівців, що працюють в умовах з підвищеною небезпекою з використанням прийомів системного, бібліосемантичного та ретроспективного аналізу. Для цього здійснено пошук доступних джерел інформації з 1989 по 2021 роки, які стосувались характеристик професійної діяльності вказаних фахівців. В процесі проведення наукового пошуку було вивчено сучасні підходи до застосування інструментальних, математичних, психофізіологічних та психологічних досліджень. На основі отриманих даних було проведено узагальнення недоліків наявних підходів до здійснення професійного відбору, які сприяють отриманню його негативних ефектів.
Результати. Розглянуто дослідження низки авторів щодо факторів, впливу на прояв негативного професійного відбору фахівців, робота яких пов’язана з підвищеною небезпекою, зокрема, військовослужбовців. Проведено детальний аналіз низки факторів: «інструментального забезпечення» досліджень; «методичного забезпечення» досліджень; організації «методичного супроводу» досліджень; забезпечення досліджень критеріями оцінки професійно важливих якостей; «мотивації до отримання посади». Намічено шляхи подолання наслідків негативного професійного відбору.
Висновки. Виділено причини формування механізмів негативного професійного відбору. Намічено шляхи подолання наслідків негативного професійного відбору за допомогою вдосконалення інструментальних і методичних прийомів, а також підходів до розробки і уточнення критеріїв відбору. Запропоновано поняття «посадовий паразитизм», який характеризується наявністю високої мотивації до заняття відповідної посади та неадекватним рівнем професійно важливих якостей. Намічено шляхи подолання цього негативного явища шляхом застосування детектора брехні.
18
Думенко, Т. М., О. П. Яворовський, Ю. М. Скалецький, Р. П. Брухно, Т. О. Зінченко та М. М. Риган. "Пріоритетні проблеми системи фармаконагляду в формуванні безпеки пацієнтів і лікарняного середовища". Фармакологія та лікарська токсикологія 14, № 4 (3 листопада 2020). http://dx.doi.org/10.33250/14.04.251.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – на основі даних аналізу літератури й електронних інформаційних баз визначити пріоритетні проблеми фармаконагляду для створення безпеки пацієнтів і безпечного лікарняного середовища.Дослідження виконано з використанням бібліосемантичного аналізу (інформаційно-аналітичного узагальнення даних з наукових літературних джерел).За даними наукової літератури визначено основні завдання та цілі системи фармаконагляду й оцінено її значення в формуванні безпеки лікарняного середовища та, зокрема, безпечності застосування лікарських засобів. Визначено комплекс заходів, спрямованих на зменшення частоти медичних помилок, розвитку побічних реакцій і запобігання випадкам неефективності лікарських засобів й, як наслідок, на підвищення безпеки лікарняного середовища.Проблема безпеки лікарняного середовища є актуальною для всіх країн і всіх систем охорони здоров’я, а забезпечення безпечного застосування лікарських засобів є однією з найважливіших її складових. Побічні реакції, помилки та випадки неефективності ліків, які виникають під час використання лікарських засобів, є важливими складовими небезпеки лікарських засобів. Робота систем фармаконагляду відіграє важливу роль в убезпеченні пацієнта шляхом зменшення ризиків виникнення побічних дій і помилок за використання лікарських засобів, попередження неефективності медикаментозної терапії та здатна оптимізувати витрати на систему охорони здоров’я. Розробка нових і вдосконалення існуючих підходів до профілактики несприятливих наслідків медикаментозної терапії є вкрай актуальними та необхідними в умовах сучасної медицини. Ці заходи в світовому масштабі дозволять врятувати мільйони життів і сприятимуть економії матеріальних ресурсів.