Статті в журналах: "Джерелознавство"

1

Кепін, Д. В. "Музейне джерелознавство". Вісник Національного науково-природничого музею, № 11 (2013): 103–8.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Кіндратюк, Б. "Кампанологічне джерелознавство як основа вивчення дзвонарської культури". Історія релігій в Україні, Кн. 2 (2015): 460–66.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Пліско, Є. Ю. "ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО В ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ. НА ПРИКЛАДІ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ПРАВОПОРУШНИКІВ В УКРАЇНІ (1917-2015 рр.)". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 144–59. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-144-159.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті ґрунтовно розглянуто особливу галузь знань історичної науки – «історіографія» та «джерелознавство». Було проаналізовано ряд термінів: «історіографія», «джерелознавство», «джерельна база», «класифікація джерел». На методологічному рівні з’ясовано їх сутність та взаємозв’язок. Встановлено, що джерельна база історико-педагогічного дослідження розглядається в контексті історіографії педагогічної науки, тим самим відображається поетапність еволюції досліджуваного педагогічного явища. Визначено схожі характеристики між методологією наукових досліджень (дисертацій, монографій, наукових статей), історіографії та джерельної бази за специфікою їхньої міждисциплінарності. Встановлено, що більшість сучасних науковців (О. Адаменко, Л. Березівська, М. Богуславський, Л. Ваховський, Є. Коваленко, Е. Панасенко, Н. Сейко, О. Сухомлинська та ін.) при опрацюванні джерельної бази своїх досліджень з історії педагогіки використовують методи аналізу й синтезу літературних джерел. За допомогою чого відбувається створення певної джерельної цілісності, а наукове джерело вводиться в обіг після його комплексного вивчення. За вимогами методології дослідження історико-педагогічних явищ, використовуються й інші прийоми та комплекси методологічних підходів і фундаментальних принципів, серед яких найбільшу поширеність отримали: системний, історичний, культурологічний, аксіологічний, феноменологічний, біографічний, герменевтичний, міждисциплінарний. Окрему увагу приділено питанню класифікації історико-педагогічних джерел. Наведені прийоми побудови джерельної бази дослідження сучасними науковцями, які займаються аналізом та вивченням педагогічного досвіду минулого (Н. Стеценко, Л. Голубнича, І. Липський та ін.). Науково обґрунтовано поділ джерельної бази на групи за формалізованими ознаками (форма, структура, джерела, спосіб зберігання інформації). Запропоновано один із варіантів класифікації наукових джерел, який має ідею комплексного розгляду архівних матеріалів, підручників, монографій, дисертацій та іншої наукової літератури. Ключові слова: історіографія, джерельна база, джерелознавство, класифікація джерел, історико-педагогічне дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Михальський, І. С. "Джерелознавство історії українських політичних партій кінця XIX - початку XX століть: історіографія проблеми". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 68/70 (2003): 50–54.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Рябініна, І. М. "Джерелознавство в історіографії українського та російського мовознавства 19 ст.- 30-х рр. 20 ст." Актуальні проблеми слов"янської філології, Вип. 15 (2008): 22–27.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Матвієнко, В. М. "До історії української дипломатії: джерелознавство проблематики взаємовідносин українських національних урядів з "окраїнними державами" 1917 - 1921 рр." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини, вип. 29/30 (2004): 4–7.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Войцехівська, І. "Пам"ятки дипломатичного джерелознавства". Україна дипломатична, Вип. 5 (2005): 230–39.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Віслобоков, К. А. "Проблеми джерелознавства історії українського права". Архіви України, № 1/3 (2002): 24–33.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Войцехівська, І. "Дипломатична мемуаристика як об"єкт джерелознавства". Україна дипломатична, Вип. 2 (2002): 502–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Калакура, Я. "Нова сторінка в українському історичному джерелознавстві". Наукові праці Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки 29 (2019): 281–83.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Borysova, Olga. "NEW EDITION OF CREDIT-BANKING SOURCE STUDIES." Ethnic History of European Nations, no. 59 (2019): 111–13. http://dx.doi.org/10.17721/2518-1270.2019.59.20.

Повний текст джерела

Анотація:

Review of the book by Radchenko N. M. Sources from the History of the Activity of Credit-Banking Institutions of the Dnieper Ukraine (second half of XIX – beginning of XX century). – Uzhhorod: Grazhda, 2019. – 584 p. (In Ukrainian).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Павленко, С. Ф. "До питання про періодизацію історіографії українського джерелознавства". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 54 (2001): 17–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Корольов, Б. І. "Розвиток проблем теоретичного джерелознавства в працях М.Я. Варшавчика". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 41 (1999): 7–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Патик, В. "Роль В"ячеслава Ілліча Стрельського у розвитку джерелознавства". Архівознавство. Археографія. Джерелознавство, № 10 (2009): 162–73.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Атамананенко, А. "Джерельна база досліджень з історії джерелознавства та археографії". Південний архів, Вип. 2 (1999): 183–90.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Ульяновський, В. І. "Незнана рання праця М.С. Грушевського з русистики та джерелознавства". Український археографічний щорічник. Нова серія 5 (1993): 263–79.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Максимова, М. "Проблеми історичного джерелознавства у науковій спадщині професора П.В. Голубовського". Наукові записки з української історії, Вип. 19 (2007): 278–84.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Kishchenko, Nataliia, та Yulia Tsymbal. "Англійський педагогічний дискурс : класифікація методичних термінів". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 178–83. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.178-183.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті систематизовано та охарактеризовано існуючі в лінгвістиці підходи до класифікацій методичних термінів, зокрема з’ясовано структурні характеристики цього багатовимірного явища, центральне поняття досліджуваного дискурсу; встановлено основні принципи, а також виявлено основні універсальні та специфічні властивості англомовного педагогічного дискурсу. Проаналізовано різні принципи та підходи до класифікації лінгводидактичних термінів. Здійснено спробу створити власну класифікацію, поклавши в її основу семантичний принцип, принцип історизму, джерелознавства, системності, словотвору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Валявко, І. В. "Проблеми джерелознавства у вітчизняній історії філософії та процес її систематизації". Гуманітарні студії, Вип. 12 (2012): 12–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Налівайко, Андрій. "ПИТАННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ АННАЛІСТИКИ В ДОСЛІДЖЕННЯХ Л. БЕРКУТА". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 2, № 8 (13 липня 2021): 68–71. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.2.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Леонід Миколайович Беркут (1879–1940) – видатний український медієвіст, доктор історії. Твор- чість ученого дуже багатогранна. Одним з наукових напрямів Л. Беркута було вивчення історії походження і характер середньовічної анналістики. У цій статті відображається погляд Л. Беркута на походження і аналіз середньовічних аннал. Для українсько- го вченого середньовічні аннали виникають поступово від простих форм до більш складних. Чудово володіючи методологією джерелознавства, Л. Беркут пропонує свій науковий інструментарій для вирішення питань похо- дження середньовічної анналістики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Zemskyi, Iurii, Valerii Diachok та Ihor Zhurba. "ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ КРАЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У МІЖНАРОДНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ ТУРИСТИЧНОЇ АГЕНЦІЇ «ПОДІЛЬСЬКІ МАНДРИ» НА ДІЛЯНЦІ ПОДІЛЬСЬКОЇ НАДДНІСТРЯНЩИНИ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (4) (25 жовтня 2018): 116–26. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-02-116-126.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз інформаційного забезпечення туристично-екскурсійної діяльності студентської туристичної агенції «Подільські мандри» на ділянці Подільського Наддністров’я. Завдання цього дослідження – з’ясувати ретроспективу становлення та значення краєзнавчого туризму; визначити найефективніші форми дослідження й популяризації українських національно-культурних традицій та історико-краєзнавчих пам’яток Подільського краю; дослідити генезис становлення краєзнавчого туризму на засадах історичного джерелознавства; з’ясувати практичне застосування краєзнавчих розвідок у діяльності туристичної агенції «Подільські мандри». Краєзнавчі дослідження Поділля за допомогою туризму можна розподілити на теоретичні, пов’язані з напрацюванням науково-методичних засад територіальної організації активного відпочинку, і прикладні, основною метою котрих є створення рекомендацій для активізації туристичної діяльності в регіоні. Зазначимо, що основним методом дослідження до 50–60-х рр. XX ст. був описовий метод. Також у роботі застосовували методи аналізу й синтезу, картографічний. Зазначимо, що в статті продемонстровано інформаційні можливості нововиявлених історичних джерел, зокрема щоденникові записи мандрівки подільського архієрея Димитрія, пов’язаної з ревізією православних парафій Подільської єпархії в 1889 р., у яких висвітлено його мандрівку поселеннями Поділля й Бессарабії, що розміщуються вздовж Дністра. Використання даних історичних джерел під час організації екскурсійної діяльності туристичної агенції «Подільські мандри» враховуються в плані розвитку міжнародного туристичного співробітництва. Отже, у результаті дослідження з’ясовано ретроспективу становлення та значення краєзнавчого туризму; визначено найефективніші форми дослідження й популяризації українських національно-культурних традицій та історико-краєзнавчих пам’яток Подільського краю; досліджено генезис становлення краєзнавчого туризму на засадах історичного джерелознавства; з’ясовано практичне застосування краєзнавчих досліджень у діяльності туристичної агенції «Подільські мандри».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Романовський, В. С. "Культурна спадщина в класифікаційних схемах українського пам"яткознавства й історичного джерелознавства". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 34 (2011): 26–34.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Романовський, В. С. "Культурна спадщина в класифікаційних схемах українського пам"яткознавства й історичного джерелознавства". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 34 (2011): 26–34.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Маврін, О. "Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського національної академії наук України". Студії з архівної справи та документознавства 13 (2005): 163–65.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Голубнича, Л. О., та О. В. Каданер. "КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНИХ ДЖЕРЕЛ ПЕДАГОГІЧНОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ". Педагогіка та психологія, № 63 (лютий 2020): 19–31. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2020.63.03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються сучасні види джерел педагогічної історіографії. Вивчення джерел є невід’ємною частиною будь-якої історичної науки. Враховуючи, що педагогічна історіографія розглядає розвиток педагогіки та педагогічних поглядів вчених, дуже важливо простежити останні тенденції в освітній думці. Але епохи змінюються, і сьогодні цей процес є дуже швидким, тому з'являються нові типи джерел. Таким чином, доцільно досліджувати ці джерела. Тому метою статті є вивчення сучасних видів джерел педагогічної історіографії. Завданнями є: виявити, розрізнити та описати інноваційні типи джерел педагогічної історіографії у порівнянні з традиційними; детально розробити класифікацію зазначеного явища. Відповідно до поставленої мети та завдань використовувалися такі когнітивно-узагальнюючі методи дослідження, як аналіз та узагальнення досліджень в історіографії, джерелознавства, педагогічної історіографії та педагогічного джерелознавства. Результати дослідження проблеми дозволили зробити наступні висновки. Сучасні джерела педагогічної історіографії, як і традиційні, можна розділити на типи, сім'ї та види; два з трьох видів педагогічних джерел історіографії (а саме усні та письмові) мають своє відображення в сучасних засобах зберігання та передачі інформації; сучасні види усних джерел можуть бути представлені усними доповідями вчених, виступами на дебатах, лекційними курсами; консультаціями науковців; обговоренням питань освіти; он-лайн педагогічними конференціями та вебінарами; популярними ток-шоу по телебаченню і радіопередачам, проте деякі з них можуть існувати і в традиційній формі (це виступи вчених, консультації науковців, обговорення проблем освіти); всі традиційні сім'ї письмових джерел педагогічної історіографії (а саме розповідні, дидактичні та документальні) мають своє відображення в сучасних засобах зберігання та передачі інформації; всі види письмових джерел можна знайти як у традиційних, так і в сучасних формах, виняток становлять блоги; всі різновиди джерел мають важливе, але не однакове значення для педагогічної історіографії. У статті розроблено та представлено умовну класифікацію сучасних джерел педагогічної історіографії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Berezivska, L. "Commemorating the 100th anniversary of the Ukrainian educational Vilna Ukrainska Shkola (Free Ukrainian School) journal (1917–1920): history of education through the prism of source study." Research and educational studies, no. 1 (2018): 19–27. http://dx.doi.org/10.32405/2663-5739-2018-1-19-27.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Гнатюк, Мирослава. "ТЕКСТОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ШЕВЧЕНКОЗНАВЧИХ СТУДІЙ ПАВЛА ФИЛИПОВИЧА". Sultanivski Chytannia, № 8 (21 червня 2019): 84–92. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2019.8.84-92.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Стаття присвячена дослідженню текстологічних аспектів Шевченкознавчих студій Павла Филиповича. Метою статті є аналіз текстологічних принципів дослідження Шевченківського тексту в науковій практиці письменника і вченого. Дослідницька методика. У роботі використаний системний підхід за допомогою текстологічного, філологічного, джерелознавчого, герменевтичного, рецептивного, психологічного, культурно-історичного, компаративного методів. Результати. Зазначено, що в літературознавчому доробку Павла Филиповича дослідження літературної спадщини Тараса Шевченка посідає головне місце. Вчений ретельно працював над встановленням істинно авторських текстів, очищенням їх від цензурних втручань, розкриттям специфіки творчої лабораторії митця, його світоглядно-естетичних поглядів. Наукова новизна. У роботі вперше досліджено рецепцію Шевченкового тексту з поля зору текстологічних і джерелознавчих студій у науковому дискурсі Павла Филиповича. Проаналізовано новизну його першопрочитань, важливих для встановлення автентичності авторського тексту, глибшого розуміння художньо-естетичних принципів письменника. Практичне значення. Матеріал статті може бути використаний при подальшому вивченні теорії, історії літератури, літературного джерелознавства і текстології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Поздрань, Ю. "Джерельна база "Російсько-українського словника" за редакцією А.Ю. Кримського та С.О. Єфремова в контексті лінгвістичного джерелознавства". Українська мова, № 3 (59) (2016): 79–89.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Королько, Андрій, та Андрій Міщук. "РЕГІОНАЛЬНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ “ЮЛІАН ЦЕЛЕВИЧ – УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИК І ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ (1843–1892 рр.). ДО 175-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ”". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 221–23. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.221-223.

Повний текст джерела

Анотація:

23 березня 2018 р. відомому українському історику і громадському діячеві Юліану Целевичу, уродженцю с. Павлівка (Павелче) Станиславівського повіту (нині село Тисменицького району Івано-Франківської обл.) виповнилося б 175 років. З метою відзначення ювілею та збереження історичної пам’яті про нашого знаного земляка кафедра історії України спільно з кафедрою історіографії і джерелознавства ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” 22 березня провели регіональну наукову конференцію “Юліан Целевич – український історик і громадський діяч (1843–1892 рр.). До 175-річчя від дня народження”. У ній взяли участь 23 науковці із західного регіону України – м. Івано-Франківська, м. Тернополя, м. Дрогобича, с. Павлівки та ін. На початку конференції учасників привітали декан Факультету історії, політології і міжнародних відносин ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”, доктор історичних наук, професор Микола Кугутяк і голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор філософії, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України Михайло Косило.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Маврін, О. "Співробітництво між Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України та Канадським інститутом українських студій". Пам"ятки 7 (2007): 437–42.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Палеха, Юрій, та Катерина Алєксєєнко. "«ВУЗЬКE І ШИРОКE» ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ «ДОКУМЕНТ»". Society Document Communication, № 14 (5 травня 2022): 100–115. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-100-115.

Повний текст джерела

Анотація:

Документ, безперечно, виконує значну роль в управлінській сфері, у налагодженні соціальних зав’язків, делегуванні комерційних повноважень, функцій інтерпретації, перекладу тощо. Традиційно він застосовується як інструмент владного контролю в адмініструванні, як доказ правовідносин чи подій. Разом з тим, він виступає об’єктом дослідження документознавства – науки, сформованої впродовж 20 – 80-х років минулого століття в СРСР у процесі теоретичного осмислення проблем, що виникали перед країною у сфері діловодства та архівної справи. В дискусійному просторі бeруть участь фахівці з інформатики, джерелознавства, дипломатики, кібернетики, управління, права та ін., що покладає відбиток на розумінні терміну «документ», кожен з яких розглядає його як свій обʼєкт пізнання. На сьогодні існує чимало поглядів на роль і статус документа як комунікаційного засобу, що відрізняються різними концепціями, поглядами на структуру науки про документ, її міждисциплінарним характером, застосуванням атрибутивного чи функціонально-кібернетичного підходів тощо, результатом чого є невизначеність меж поняття «документ», багатозначність його дефініцій. Питанням еволюції визначень терміну «документ» в публікаціях вчених, законах та стандартах, неузгодження його тлумачень, різночитаннях залежно від поглядів їх авторів; необхідності перегляду окремих стандартів, проведення термінологічних досліджень, мовної експертизи та уніфікації терміносистеми й присвячено цю статтю

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

ТОВТИН, Надія. "РУКОПИСНИЙ СПІВАНИК З КОЛЕКЦІЇ МИКОЛИ ВАЙДИ – ЦІННА ПАМ’ЯТКА ЗАКАРПАТСЬКОЇ ДУХОВНОПІСЕННОЇ КУЛЬТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVIII СТ. (ПИТАННЯ ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ТА АРХЕОГРАФІЇ)". Humanities science current issues 18, № 18 (22 травня 2019): 4–14. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.18/18.168158.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Філіпчук, Георгій Георгійович, Мирослава Петрівна Вовк, Кирил Васильович Котун та Ольга Миколаївна Ходацька. "ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНОЗНАВЧИХ ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ: ДОСВІД УКРАЇНИ І КАНАДИ". Information Technologies and Learning Tools 78, № 4 (11 вересня 2020): 14–31. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.3612.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті схарактеризовано потенціал електронних українознавчих ресурсів у контексті модернізаційних змін у сфері педагогічної освіти. Уточнено сутність поняття «українознавчі ресурси» як сукупності джерелознавчих праць, наукових розвідок, збірників та ін., що представлено у вимірах суміжних наук (етнопедагогіки, етнології, культурології, лінгвістики, фольклористики, краєзнавства, народознавства, етнографії, історії, джерелознавства тощо) та власне українознавчих дисциплін (українська мова, українська література, українська культура, історія України тощо) у реальному (бібліографічному, архівному) та віртуальному контекстах. Схарактеризовано досвід систематизації українознавчих електронних ресурсів в Канаді, що уможливило виокремлення таких прогресивних досягнень: створення загальнодержавного інтернет-порталу українознавства, заснування віртуальних бібліотек, центрів і лабораторій при університетах тощо. Студіювання сучасних електронних українознавчих ресурсів в українському і канадському віртуальному просторі уможливило виокремлення таких їх категорій: електронні навчальні бібліотеки й архіви, віртуальні лабораторії при університетах, українознавча періодика з їх представленням на вебсторінках чи сайтах університетських і академічних осередків, реферативні бази. Спроєктовано можливості використання електронних українознавчих ресурсів з урахуванням сучасних модернізаційних змін у педагогічній освіті на двох рівнях – на університетському (створення і розвиток ресурсних центрів, вебсайтів, порталів, електронних бібліотек; упровадження тематичних модулів, які розкривають віртуальний простір теорії і практики українознавчих студій; розміщення в електронних архівах матеріалів за результатами фольклористичної практики) і на шкільному (створення ресурсних баз на основі наявних українських і канадських українознавчих електронних джерел; активізація дослідницької роботи учнів – членів Малої академії наук України, заснування під егідою Міністерства освіти і науки України інтернет-порталу українознавства з урахуванням потреб сучасного вчителя і учня).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Івасіків, Володимир. "ГАВРИЇЛ КОСТЕЛЬНИК ЯК ПЕДАГОГ: РЕКОНСТРУКЦІЯ НА ОСНОВІ МЕМУАРНИХ ДЖЕРЕЛ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 93–97. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Тематика статті досліджує питання педагогічної майстерності о. Гавриїла Костельника. У науковій розвідці акцентується на еволюції наукових та педагогічних поглядів греко-католицького священника, доктора філософії, літературознавця, лінгвіста, богослова та педагога о. Гавриїла Костельника (1886–1948). Спираючись на широке коло мемуарних джерел (спогади учнів та сім’ї, епістолярика вченого) та джерел особового поход- ження, автор реконструйовав як педагогічну методологію вченого-філософа, так і ціле коло його особистісних психологічних та світоглядних вподобань: темперамент, якості характеру, вдачу, спектр наукових вподобань тощо. Крім того, на основі джерел проаналізовано гімназійне життя Львова 30–40-х рр. ХХ ст., а також взаємозв’язки та особистісне ставлення учнів до педагогів, зокрема і до о. Гавриїла Костельника. У науковій розвідці автор використовує методологічний інструментарій спеціальних історичних дисциплін: історіографії (методи раціональної реконструкції), історичного джерелознавства (використання в комплексі зовнішньої і внутрішньої критики джерел), історичної біографістики та просопографічного методу дослідження. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що постать о. Гавриїла Костельника є доволі суперечливою, адже він був одним з організаторів так званого псевдособору у Львові 1946 р., через що не отримав об’єктивної та всебічної оцінки в радянській історіографії, а на сучасному етапі вивчення долі цієї непересічної особистості відсутнє історичне монографічне дослідження, присвячене вченому-філософу. Крім того, у 2021 р. виповнюється 75 років «собору» у Львові, що робить вивчення персони о. Гавриїла ще більш актуальним, адже його персона часто зазнає маніпуляцій як у конфесійно-релігійній площині, так і в ідеологічному контексті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Mazur, T. V. "Джерельна база дослідження правової охорони культурної спадщини в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (29 серпня 2019): 8–22. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.04.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Правова охорона культурної спадщини в Україні хоча й не така давня як, приміром, у Франції, проте має власну столітню історію. За цей час сформувалася досить значна джерельна база, яка істотно збагатилася за роки державної незалежності України. Разом із тим спостерігається певна тяглість не лише політики у сфері охорони культурної спадщини, а й відповідних правових джерел. Як наслідок, увесь масив правових джерел з питань охорони культурної спадщини потребує не лише докладного вивчення, систематизації та узагальнення, а й, зрештою, критичного переосмислення.Метою статті є здійснення класифікації джерельної бази правової охорони культурної спадщини в Україні та стислий аналіз окремих видів джерел.Наукова новизна полягає у виділенні й аналізі основних джерел правової охорони культурної спадщини в Україні, передусім міжнародно-правових документів та національних актів законодавства. Розглянуто як джерела права охорони культурної спадщини, так і джерельну базу дослідження. Здійснено класифікацію джерельної бази правової охорони культурної спадщини в Україні. За результатами дослідження виділено чотири основні види джерел.Висновки. Класифікація джерельної бази правової охорони культурної спадщини в Україні базується на поширених класифікаціях джерел права і виділенні основних видів писемних джерел, які застосовуються у джерелознавстві. У нашому дослідженні виділено такі види джерел: 1) національні нормативно-правові акти; 2) міжнародно-правові акти; 3) довідкову літературу, зокрема енциклопедії та словники, путівники та довідники, каталоги та бібліографічні покажчики тощо; 4) аналітичні записки, звернення, заяви, інформаційні повідомлення, листування органів, уповноважених на вироблення та здійснення політики у сфері охорони культурної спадщини, а також пам’яткоохоронних громадських організацій, товариств тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Yaroslav, Kalakura. "A NEW PAGE IN UKRAINIAN HISTORICAL SOURCES. Kopylov S., Paur I. Kamianets-Podilskyi on postcards of the late XIX – early XX centuries: historical and iconographic research. Kamianets-Podilskyi, 2019. 204 p." Scientific Papers of the Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University. History 1, no. 29 (November 29, 2019): 281–83. http://dx.doi.org/10.32626/2309-2254.2019-29.281-283.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Галів, Микола, та Наталія Ільницька. "ЛИСТ ГАЛИЦЬКОГО ПРАВНИКА МИХАЙЛА БОДНАРА ДО КЕРІВНИКІВ РАДЯНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (13 серпня 1945 р.): АНАЛІЗ КРІЗЬ ПРИЗМУ ІСТОРІЇ ПОВСЯКДЕННЯ". Problems of humanities. History, № 7/49 (20 липня 2021): 103–19. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.7/49.234425.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. У статті з позицій джерелознавства та історії повсякдення аналізується і публікується лист правника з містечка Косів на Станіславщині Михайла Боднара, адресований керівництву СРСР улітку 1945 р. Мета статті – проаналізувати та опублікувати лист галицького юриста Михайла Боднара до керівництва радянської держави (13 серпня 1945 р.). Методологія дослідження спирається на принципи історизму, науковості, авторської об’єктивності, застосування джерелознавчих методів, зокрема методу внутрішньої критики джерел. Наукова новизна полягає у тому, що до наукового обігу вперше уводиться публікований документ. Висновки. Аналізований лист Михайла Боднара до голови Ради народних комісарів СРСР Й. Сталіна дійшов до нас не в оригіналі, а в російськомовній машинописній копії. Вона міститься у Галузевому державному архіві Служби безпеки України. Документ споряджений означенням часу і місця написання (Косів, 13 серпня 1945 р.) та прізвищем автора – «Др. Боднар». Відомо, що автором листа був Михайло Андрійович Боднар (народився 1882 р.), який після здобуття вищої юридичної освіти та докторського ступеня з права, займався адвокатською практикою в містечку Косів на Станіславщині. Структура аналізованого листа є традиційною для таких документів: вступ, виклад проблеми, пропозиції щодо її розвʼязання, завершення. Однак у кожній із цих частин помітні оцінні судження, політичні, соціальні і національні візії, правничий досвід М. Боднара, і, навіть, певне вихваляння радянського вождя. Автор листа звинуватив радянські спецоргани у вбивствах, насильстві, безпорядках у західноукраїнському регіоні й поклав на них відповідальність за розгортання боротьби ОУН і УПА. Водночас він не вважав галицьких русинів українцями, пропонував радянському керівництву обмежити свавілля НКВС і НКДБ, захист місцевого населення покласти на самих мешканців, увести фахових галицьких юристів до радянської судової системи, надати керівні посади в краї місцевим кадрам, а не скеруванцям зі східних областей України тощо. За своє звернення до радянського керівництва М. Боднар був заарештований у липні 1946 р. Станіславський обласний суд засудив його на 8 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна. В ув’язненні правник помер. Його посмертно реабілітували лише у 1995 р. Листа М. Боднара до голови уряду СРСР вважаємо цікавим і репрезентативним джерелом для характеристики щоденного життя західноукраїнського суспільства у перші післявоєнні місяці 1945 р. та поглядів провінційного галицького юриста на проблеми радянської політичної системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Коляда, Наталія. "Педагогічна історіографія та джерелознавство як важливі складові історико-педагогічного дослідження". Educational History Review, № 2 (28 грудня 2018). http://dx.doi.org/10.31499/2307-4833.2.2018.153319.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Berezivska, Larysa, та Tetyana Derevyanko. "ЕЛЕКТРОННИЙ РЕСУРС «ВИДАТНІ ПЕДАГОГИ УКРАЇНИ ТА СВІТУ» Й ОНЛАЙН-ПРОЄКТ «МИ СТОЇМО НА ПЛЕЧАХ НАШИХ ПОПЕРЕДНИКІВ: ВИДАТНІ ПЕДАГОГИ-ЮВІЛЯРИ»". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 2, № 1 (28 квітня 2020). http://dx.doi.org/10.37472/10.37472/2707-305x-2020-2-1-7-4.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито зміст і роль створеного Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В.О. Сухомлинського електронного інформаційно-бібліографічного ресурсу «Видатні педагоги України та світу» для розвитку й поширення педагогічного біографічного знання в Україні. Зазначено, що нині постійно поповнюваний електронний ресурс містить відомості про 56 відомих вітчизняних та зарубіжних педагогів, освітніх діячів різних історичних періодів. Аргументовано, що електронний інформаційно-бібліографічний ресурс «Видатні педагоги України та світу» дає змогу крізь призму біографій знаних педагогічних персоналій системно простежувати розвиток української та зарубіжної освіти, педагогічної думки як у макроісторичних, так і в мікроісторичних вимірах. Презентовано онлайн-проєкт «Ми стоїмо на плечах наших попередників: Видатні педагоги-ювіляри», розроблений відділом педагогічного джерелознавства та біографістики ДНПБ України імені В.О. Сухомлинського на базі цього електронного ресурсу. Висвітлено його зміст і значення для широкого кола користувачів бібліотеки, зокрема освітян та науковців. Окреслено подальші напрями розвитку онлайн-проєкту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Berezivska, Larysa, та Tetyana Derevyanko. "ЕЛЕКТРОННИЙ РЕСУРС «ВИДАТНІ ПЕДАГОГИ УКРАЇНИ ТА СВІТУ» Й ОНЛАЙН-ПРОЄКТ «МИ СТОЇМО НА ПЛЕЧАХ НАШИХ ПОПЕРЕДНИКІВ: ВИДАТНІ ПЕДАГОГИ-ЮВІЛЯРИ»". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 2, № 1 (28 квітня 2020). http://dx.doi.org/10.37472/2707-305x-2020-2-1-7-4.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито зміст і роль створеного Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В.О. Сухомлинського електронного інформаційно-бібліографічного ресурсу «Видатні педагоги України та світу» для розвитку й поширення педагогічного біографічного знання в Україні. Зазначено, що нині постійно поповнюваний електронний ресурс містить відомості про 56 відомих вітчизняних та зарубіжних педагогів, освітніх діячів різних історичних періодів. Аргументовано, що електронний інформаційно-бібліографічний ресурс «Видатні педагоги України та світу» дає змогу крізь призму біографій знаних педагогічних персоналій системно простежувати розвиток української та зарубіжної освіти, педагогічної думки як у макроісторичних, так і в мікроісторичних вимірах. Презентовано онлайн-проєкт «Ми стоїмо на плечах наших попередників: Видатні педагоги-ювіляри», розроблений відділом педагогічного джерелознавства та біографістики ДНПБ України імені В.О. Сухомлинського на базі цього електронного ресурсу. Висвітлено його зміст і значення для широкого кола користувачів бібліотеки, зокрема освітян та науковців. Окреслено подальші напрями розвитку онлайн-проєкту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Berezivska, Larysa, та Snizhana Tarnavska. "ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО НАПН УКРАЇНИ: ЗДОБУТКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 4, № 1 (21 лютого 2022). http://dx.doi.org/10.37472/v.naes.2022.4108.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкрито основні напрями, здобутки та перспективи діяльності Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського за 20-річний період. Зазначено, що до пріоритетних напрямів діяльності бібліотеки належать: проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень із питань галузевого бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства, інформаційної діяльності, педагогічного джерелознавства й біографістики, історії освіти; науково-інформаційне забезпечення розвитку освіти; формування галузевого інформаційного ресурсу; координування й науково-методичне забезпечення функціонування мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України; розвиток соціокультурної роботи; міжнародне співробітництво. Проаналізовано результати наукової діяльності. За час функціонування бібліотеки виконано 13 комплексних наукових досліджень міждисциплінарного характеру, нині здійснюються 3 прикладні наукові дослідження. Розглянуто досягнення науково-інформаційної та бібліотечної діяльності, спрямованої на формування галузевого інформаційного ресурсу, та надання доступу до нього. Акцентовано на створенні електронних ресурсів, що актуалізувалося в умовах розвитку інформаційного суспільства, цифровізації освіти, широкого запровадження дистанційної освіти в умовах пандемії COVID-19. Представлено основні результати науково-методичного забезпечення мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Березівська, Лариса Дмитрівна. "ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО ЩОДО РОЗВИТКУ СУХОМЛИНІСТИКИ В ОСВІТНЬО-НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 3, № 1 (8 квітня 2021). http://dx.doi.org/10.37472/2707-305x-2021-3-1-2-5.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено основні результати діяльності Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського щодо розвитку сухомлиністики як нового напряму в історії педагогіки з вивчення життя та доробку видатного українського педагога-гуманіста В.О. Сухомлинського в освітньо-науковому просторі. Аргументовано, що інноваційна діяльність (наукова, науково-інформаційна, науково-методична, соціокультурна, міжнародна) бібліотеки в цьому напрямі — вагомий внесок у поступ української освіти, педагогіки, гуманітаристики, біографістики. Схарактеризовано наукові здобутки (наукові дослідження, біобібліографічні покажчики, науково-практичні заходи). Визначено форми (електронні ресурси, віртуальні проєкти, книжкові виставки) науково-інформаційної роботи, яка спрямовується на поповнення та зберігання документів читального залу Фонду В.О. Сухомлинського як структурної частини сектору сухомлиністики відділу педагогічного джерелознавства та біографістики, формування й розширення тематичного наповнення вебпорталу бібліотеки. Виокремлено види соціокультурної діяльності (лекції, екскурсії, театралізовані літературно-музичні програми тощо) щодо популяризації педагогічної та літературної спадщини В.О. Сухомлинського. Узагальнено досвід роботи у цій царині, який може бути використаний іншими установами задля вивчення й поширення творчого доробку відомих українських і зарубіжних постатей. Окреслено перспективи розвитку сухомлиністики як напряму діяльності ДНПБ імені В.О. Сухомлинського у структурі НАПН України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Гавриленко, Тетяна Леонідівна. "VI ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ СЕМІНАР З ІСТОРІЇ ОСВІТИ «ПОНЯТІЙНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІ ПІДХОДИ»". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 3, № 2 (20 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.37472/2707-305x-2021-3-2-17-4.

Повний текст джерела

Анотація:

Всеукраїнські науково-методологічні семінари з історії освіти стали традиційною формою організації наукової діяльності істориків освіти. Їх пріоритетними завданнями є осмислення наявних і розроблення нових підходів до здійснення досліджень у галузі історії української та зарубіжної освіти; сприяння науковцям у реалізації дослідницьких завдань для одержання нового історико-педагогічного знання; популяризація історії педагогіки як важливого складника педагогічної науки. VI Всеукраїнський науково-методологічний семінар з історії освіти «Понятійно-термінологічний апарат історико-педаго-гічних досліджень: історія і сучасні підходи» відбувся 19 травня 2021 р. у рамках відзначення 30-ї річниці Незалежності України. Він був організований відділом педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлин-ського НАПН України спільно з Відділенням загальної педагогіки та філософії освіти НАПН України і закладами вищої освіти. У семінарі взяли участь 60 наукових і науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти з різних наукових установ та закладів освіти України. Учасники наукового зібрання обговорили питання понятійно-термінологічної системи сучасної історико-педагогічної науки, впливу зарубіжної понятійно-термінологічної лексики на вітчизняні історико-педагогічні дослідження, розвитку історико-педагогічної терміносистеми в незалежній Україні (1991-2021) тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Січкаренко, Галина. "ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ДОКУМЕНТНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ". Society. Document. Communication, № 6 (27 червня 2019). http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-212-229.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається специфіка аналізу документівяк методу документознавчих досліджень. Відомо, що вченням про метод виступає філософська методологія, проте жодназ існуючих методологій не може пропонувати абсолютногопізнавального інструментарію. Кожна з них стаєпродуктивною в межах конкретної галузі знань, мети тазавдань дослідження. Спираючись на загальнонаукові,міждисциплінарні методи, кожна наука, навчальна дисциплінарозробляє, застосовує власні методи, або вносить корективив ті, що використовують інші науки. Документознавство, якмолода наука, потребує подальшого відпрацювання відповідноїметодології документознавчих досліджень.Метою статті є звернення уваги документознавців нарозроблені соціогуманітарними науками, перш за всесоціологією, основні вимоги та правила застосування методіваналізу документів, а саме: класичних, або традиційних іформалізованого методу – контент-аналізу. Це дозволитьякщо не уникнути, то врахувати можливі помилки вдокументознавчих дослідженнях при збиранні й інтерпретаціїотриманого емпіричного матеріалу.Визначається, що у процесі становлення та розвиткуциклу документознавчих дисциплін усе більш повнішим ірізноманітнішим має ставати арсенал їх методівдослідження. Цьому сприятиме тісний зв’язокдокументознавства зі спорідненими науками та навчальнимидисциплінами. Саме це визначатиме подальший розвиток івдосконалення його наукового інструментарію. Необхідністьвизначення «документознавчих методів» виникає в тому разі,коли практична документознавча діяльність розглядається якрізновид науково-пізнавальної діяльності. Найбільшнаближеними до документознавчих методів, які маютьшироко застосовуватись під час досліджень, з нашої точкизору, поряд з методами історичного джерелознавства,виступають якісні та кількісні методи аналізу документів, якізастосовують соціологи та журналісти, зокрема, контент-аналіз. Знання про переваги та вади розглянутих методівсприятимуть підвищенню якості документознавчихдосліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Джерелознавство"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями