Увійти

Готові списки джерел за темами / Джерела фінансування інноваційної діяльності / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Джерела фінансування інноваційної діяльності"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Джерела фінансування інноваційної діяльності.

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Джерела фінансування інноваційної діяльності".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Ю. В., ДЯТЛОВА, та ТАРАСЕНКО Д. Л. "ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ: ДЕРЖАВНИЙ І РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ ФІНАНСУВАННЯ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 90, № 1 (19 травня 2021): 37–45. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2021.90-1-04.

Повний текст джерела

Анотація:

Встановлено сучасні тенденції фінансування інноваційного розвитку економічних систем на рівні держави та регіонів. Акцентовано увагу на специфіці та вкладі регіонів у створення фінансових передумов інноваційного розвитку. Показано, що недосконалість механізму фінансового стимулювання зумовлює нерозвиненість інноваційної інфраструктури та обмеженість її участі в інноваційних процесах. Запропоновано рівні пріоритетів фінансування інноваційної діяльності та відповідні їм джерела. Обґрунтовано розширення номенклатури показників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Vorona, Anna. "Інноваційна діяльність підприємств як системоутворюючого складника механізму сталого інноваційного розвитку національної економіки". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 6 (31 грудня 2020): 202–15. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.6.19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто окремі складові інноваційного механізму національної економіки, їх функції та основні завдання. Досліджена роль підприємств як системоутворюючого складника сталого інноваційного розвитку національної економіки. Висвітлено рівень зацікавленості підприємств у веденні інноваційної діяльності, розглянуто фактори, що впливають на зацікавленість підприємств інноватизацією виробничого процесу. Проаналізовано джерела фінансування інноваційної діяльності підприємств, досліджена структура фінансування інноватизації у період 2012-2018 рр. За результатами дослідження виявлено: здійснення інноваційної діяльності доцільне лише у разі її прибутковості, яка перевищує прибутковість традиційних підходів різних видів економічної діяльності. Зазначено, що кредитування інноваційної діяльності, яке у багатьох країнах є фінансовою основою інноваційних процесів, в Україні гальмується, зокрема, обмеженим обсягом довгострокових ресурсів, високою вартістю інноваційного банківського кредитування, відсутністю непрямої підтримки у вигляді знижених ставок для інноваційно зацікавлених підприємств. Венчурне інвестування, франчайзинг, індустріальні та технопарки в Україні перебувають на етапі початкового розвитку. Розглянуто процес трансферу технологій як основного показника ефективності діяльності науково-технічної сфери економічної діяльності, законодавчу складову його існування та методологію державної підтримки. Проведено аналіз динаміки обсягів трансферу технологій у період 2012-2018 рр., зроблено висновок про активізацію інноватизації у сферах енергетики, наноматеріалів і технологій, охорони природнього середовища, інформаційно-комунікаційних технологій, а також зниження рівня інноваційної діяльності у сфері транспорту, медицини та АПК.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Popelo, Olha. "ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДОМІНАНТА В РЕГІОНАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 3(15), № 3(15) (2018): 112–29. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-3(15)-112-129.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню інноваційно-інвестиційної діяльності України та її регіонів. Досліджено сучасний стан основних складових інноваційного індексу Європейського інноваційного табло. Проаналізовано основні показники інноваційної діяльності промислових підприємств; динаміка впроваджених нових технологічних процесів та інноваційних видів продукції. Також розглянуто обсяг фінансування інноваційної діяльності за джерелами та напрямами інноваційної діяльності. Розкрито сучасні тенденції динаміки капітальний інвестицій та прямих іноземних інвестицій. Проведено просторово-часове рейтингування регіонів України за інноваційно-інвестиційною складовою розвитку продуктивних сил.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Волощук, В. Р. "Джерела фінансування інноваційної діяльності підприємств". Сталий розвиток економіки, № 4 (45) (2019): 112–19.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Кирик, О. А. "Джерела фінансування інноваційної діяльності авіакомпаній". Сталий розвиток економіки, № 1 (26) (2015): 269–74.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Горенко, А. І. "Джерела фінансування інноваційної діяльності в Україні". Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Економічні науки, Вип. 188 (2017): 221–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Major, O. V., та N. A. Sveleba. "Деякі особливості формування фінансово-кредитних інструментів інноваційного розвитку підприємств сфери послуг". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (26 квітня 2018): 92–96. http://dx.doi.org/10.15421/40280417.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто проблеми формування в сучасних умовах інструментів інноваційного розвитку підприємств сфери послуг. Досліджено підприємства сфери послуг (торгівля, готелі, підприємства харчування, туристичні фірми). Визначено основні джерела фінансування інноваційного розвитку підприємств сфери послуг. Встановлено, що фінансове забезпечення інноваційного розвитку малих підприємницьких структур здійснюють переважно за рахунок власних джерел. Визначено роль і значення фінансово-кредитних інструментів для інноваційного розвитку сфери послуг. Визначено роль і місце банківського кредитування у фінансуванні інноваційного розвитку підприємств сфери послуг. З'ясовано місце та значення використання лізингу як інструменту забезпечення інноваційного розвитку малих підприємницьких структур. Розглянуто роль франчайзингу та факторингу в забезпеченні інноваційного розвитку підприємницьких структур. Запропоновано створення ефективної франчайзингової мережі як засобу фінансування інноваційної діяльності малих підприємницьких структур. Рекомендовано українським підприємницьким структурам у системі фінансового забезпеченням бізнесової діяльності використовувати форфейтинг. Визначено, що перспективним для фінансування інноваційного розвитку підприємств сфери послуг є залучення кредитних спілок та страхових компаній. Запропоновано реформувати структуру банківського сектора з метою створення банків другого рівня, які б здійснювали кредитування на пільгових умовах. Запропоновані рекомендації є базовими у формуванні фінансово-кредитного механізму інноваційного розвитку підприємств сфери послуг.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Maruhlenko, O. V. "Планування інвестицій в інноваційну продукцію на основі матриці інноваційного потенціалу регіону". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 229. http://dx.doi.org/10.15421/191625.

Повний текст джерела

Анотація:

Ефективне керування інноваційним процесом для виробництва інноваційної продукції передбачає обґрунтування джерел, визначення обсягів і об’єктів фінансування інноваційних розробок. Оскільки один із важливих елементів керування інвестиційним забезпеченням інноваційного розвитку – планування вартості та витрат на інноваційну продукцію, обраний напрям дослідження вважаємо актуальним.Мета роботи – характеристика методу визначення обсягів інвестицій в інноваційну продукцію за її типами і підприємствами на основі матриці інноваційного потенціалу регіону для формування оптимального інвестиційного портфелю.Перелічено основні види форсайтних досліджень науково-технічного розвитку, які проведені в Україні. Зроблено висновок, що не зважаючи на множинність варіантів такого розвитку, його напрями поряд з іншими факторами обмежені фінансовим забезпеченням виробництва інноваційної продукції, складник якого – визначення потрібних обсягів та об’єктів для інвестування.Охарактеризовано метод відбору видів інноваційної продукції як об’єкту для інвестування. Для відбору інвестиційних об’єктів визначають перелік пріоритетних для регіону критичних технологій та інноваційних підприємств, оцінюють інвестиційні ризики на різних стадіях виробництва інноваційної продукції, розраховують дисконтований дохід і ціни ризиків, розв’язують задачу оптимального розподілу інвестицій за типами продукції і підприємствами із урахуванням дисконтованого доходу й ціни ризиків.Новизна дослідження полягає у алгоритмізації відбору пріоритетних для інвестування інноваційних технологій на основі матриці інноваційного потенціалу регіону.Результати дослідження можуть бути застосовані для формування інвестиційного портфелю, що містить найбільш перспективні з економічного погляду інноваційні технології.Перспективний напрям для подальших досліджень – здійснення порівняльного інвестиційного портфельного аналізу інноваційних виробництв для різних галузей діяльності на основі запропонованого алгоритму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Крикунова, В. М., та А. С. Карнаушенко. "МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДІЖНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 3 (9 листопада 2020): 76–85. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються особливості оцінки ефективності фінансування інноваційної діяльності молодіжного підприємництва. Авторами запропоновано використовувати показники трьох груп із метою більш якісної оцінки економічної ефективності фінансування. У дослідженні визначено найбільш вагомі критерії оцінки ефективності фінансування інноваційної діяльності молодіжних підприємств, які повинні віддзеркалювати економічну доцільність тих чи інших альтернативних джерел. Доведено, що на ефективність фінансування інноваційної діяльності молодіжних підприємств впливає оптимальність співвідношення внутрішніх та зовнішніх джерел. Аналізуючи ефективність залучення додаткових грошових коштів, виявлено, що на нього впливають кількісні та якісні фактори. Встановлено, що головним фінансовим інструментом політики стимулювання інноваційного розвитку молодіжних підприємств є використання коштів державного бюджету, а основним показником, який визначає рівень відповідності науки завданням інноваційного розвитку економіки, є наукоємність ВВП.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Levytska, S. О., та M. D. Polіuhovych. "ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 81 (26 квітня 2018): 89. http://dx.doi.org/10.31713/ve1201810.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено сучасний стан інноваційного розвитку підприємств України. Проаналізовано динаміку основних показників інноваційної діяльності. Відображено структуру джерел фінансування інноваційної діяльності в Україні. Обґрунтовано причини низької інноваційної активності вітчизняних підприємств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Копилюк, О. І., та О. М. Музичка. "ІННОВАЦІЙНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТРАНСКОРДОННИХ РЕГІОНІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 66 (15 квітня 2022): 46–50. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2022-66-06.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються теоретичні та прикладні основи формування інноваційних засад розвитку транскордонних регіонів. Метою статті є розкриття інноваційних основ функціонування транскордонних регіонів та визначення новітніх інструментів фінансування транскордонної співпраці. У ході дослідження встановлено, що інновації є основою розвитку транскордонних регіонів та поглиблення їх співпраці в галузі науки, техніки, технологій, реалізації транскордонних програм й проєктів, "стратегії розумної спеціалізації". Доведено, що прикордонні регіони, які орієнтуються на інноваційність у своєму розвитку досягають більш високого ступеня транскордонної взаємодії, використовують новітні підходи до фінансування та інструменти структурних фондів ЄС. Відзначено, що для інноваційних транскордонних регіонів необхідним є: 1) високий рівень транскордонних потоків знань й технологій, їх взаємоузгодженість у функціональному аспекті; 2) транскордонна співпраця у науково-дослідній, освітній діяльності та використання передових інноваційних знань і технологій; 3) спільні інноваційні продукти, послуги, трансфер технологій; 4) засади співфінансування та диверсифікація джерел фінансування суб'єктів і учасників інноваційної діяльності; 5) подолання бар'єрної функції кордону й формування спільних транскордонних інноваційних структур; 6) дерогація законодавства; 7) культурна, історична та етнічна спорідненість. Відзначено, що інноваційний потенціал транскордонного регіону фінансується за допомогою інструментів, які можуть приймати форми капіталу, квазікапіталу, інвестицій, кредитів, гарантій або інших інструментів з мінімізації ризиків, а у разі необхідності поєднуватися з грантами. Сформульовано ключові характеристики, розкрито сферу використання таких інструментів фінансування транскордонних інновацій як "Pathfinder", "Accelerator", "Transition". Подальші дослідження повинні бути спрямовані на розробку методичних підходів до оцінювання інноваційного потенціалу транскордонного регіону та напрямів досягнення модернізаційних інноваційних проривів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Шуст, О., О. Варченко, Ю. Гринчук, Д. Крисанов та Н. Рибак. "ОБҐРУНТУВАННЯ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ АГРАРНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 116–24. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3682.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Досліджено основні способи формування державного фінансування закладів вищої освіти (далі — ЗВО) та основні види додаткових джерел фінансування відповідно до міжнародного досвіду. Досліджено динаміку грошових надходжень українських ЗВО за різними джерелами фінансування. У зв’язку зі зменшенням частки державного фінансування i тенденцій сьогодення до зростання потреби в постійних інвестиціях для модернізації і розвитку ЗВО, університетам потрібно шукати додаткові джерела фінансування. Аграрні ЗВО становлять особливий інтерес, оскільки мають не лише інтелектуальний і науковий потенціал, співпрацюють із широким колом дослідників, залучені до розроблення інноваційних проєктів, а також мають виробничі центри, дослідницькі поля, лабораторії. Досліджено динаміку кількості партнерств аграрних ЗВО за результатами міжнародних конкурсів кредитної мобільності за 2015—2020 рр. Визначено, що основними джерелами додаткового фінансування аграрних ЗВО є: міжнародні проєкти і гранти, виробництво продукції власного бренду, господарські договори, курси підвищення кваліфікації, консультаційні послуги. Запропоновано модель управління додатковими джерелами фінансування для аграрних ЗВО і напрями стратегій управління. Встановлено взаємозв’язок між різними ланками управління і взаємозалежність різних джерел фінансування. Ключовими ланками в управлінні для всіх джерел додаткового фінансування є матеріально-технічна база і науково-педагогічні працівники, ефективність роботи яких має бути вмотивованою. Зростання грошових надходжень із додаткових джерел фінансування дозволить значно підвищити показники діяльності ЗВО, що впливає і на суму основного державного фінансування. Підвищити конкурентоспроможність аграрного закладу вищої освіти можливо за ефективного поєднання академічного і комерційного управління. Ключові слова: аграрний університет, аграрний заклад вищої освіти, заклад вищої освіти, конкурентоспроможність, модель управління, основні джерела фінансування, додаткові джерела фінансування. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 5; бібл.: 12.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Лагодієнко, Н. В., І. О. Шаповалова та С. В. Рибалко. "Фінансове забезпечення інноваційної діяльності в системі підвищення конкурентоспроможності переробних підприємств АПК". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, № 1 (30 вересня 2021): 49–57. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue1-2021-8.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті охарактеризовано роль інновацій в підвищенні конкурентоспроможності підприємств переробної промисловості АПК в Україні. Визначено, що реалізація ключових напрямів інноваційної діяльності підприємств переробної промисловості АПК потребує створення ефективної системи фінансового забезпечення та залучення значних обсягів фінансових ресурсів як із внутрішніх, так і зовнішніх джерел. Розглянуто динаміку обсягів та структури фінансування інноваційної діяльності переробних підприємств АПК. Проаналізовано переваги та обмеження основних джерел фінансового забезпечення інноваційної діяльності в контексті забезпечення конкурентних переваг підприємств. Обґрунтовано можливості розширення можливостей фінансування інновацій через активізацію використання нетрадиційних джерел фінансових ресурсів. З метою забезпечення конкурентоспроможності переробних підприємств АПК обґрунтовано необхідність дотримання ними основних принципів формування системи фінансування інноваційної діяльності: пріоритетності, плановості, безперервності, множинності, результативності, адаптивності та цільового використання ресурсів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Gorodianska, Larisa. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ІННОВАЦІЙ НА РІВЕНЬ ВІДТВОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РЕСУРСІВ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 3 (28 лютого 2019): 27–36. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0102.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті визначено загальну характеристику економічних ресурсів та напрями їх відтворення. Запропоновано класифікацію економічних ресурсів за видами; виокремлено категорію «відтворювані економічні ресурси», яку утворюють об’єкти основних засобів, нематеріальних активів та інтелектуальний потенціал трудових ресурсів. Геополітичний конфлікт і негативні макропроцеси в країні призвели до суттєвого зниження інноваційної активності вітчизняних підприємств. Проаналізовано напрями капіталовкладень підприємств у відтворення об’єктів економічних ресурсів, таких як основні засоби, нематеріальні ресурси (активи) та зростання рівня інтелектуального потенціалу трудових ресурсів. Визначено частки таких вкладень за роками. Дослідження статистичних даних та вивчення зовнішніх і внутрішніх факторів показало, що відтворення інтелектуальних, нематеріальних і матеріальних ресурсів, а також інтелектуального потенціалу персоналу відбувається на досить низькому рівні. Аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств за їх частками виявив, що пріоритетним джерелом фінансування інноваційної діяльності є власні кошти. Економічний аналіз показав, що економіка України залишається не сприйнятливою до науково-технічних нововведень через низький рівень виробничої бази промисловості та слабке фінансування державою науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок. Висвітлено вплив різних факторів на інноваційну активність підприємств. Обґрунтовано потребу формування ефективної державної науково-технічної та інвестиційної політики, яка має відбуватися з врахуванням основного фактору економічної динаміки – інновацій, які орієнтовані насамперед на зростання продуктивності праці. Запропоновано проведення прогнозування і моніторингу проблемних аспектів відтворення економічних ресурсів. Планування заходів відтворення дозволить вітчизняним інноваційно активним підприємствам досягти фінансової стабільності, сприятиме підвищенню результативності інтелектуальної праці та її впливу на економічне зростання країни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Агій, Ярослав Юрійович, В. В. Гоблик та О. В. Данайканич. "МІСЦЕ ТА РОЛЬ ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА У ФОРМУВАННІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 2(56) (22 березня 2021): 62–69. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2020.2(56).62-69.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено важливість інноваційного підприємництва як фактору формування та розвитку організаційно-економічного потенціалу регіону з метою забезпечення його конкурентоспроможності; окреслені функції інноваційного підприємництва в контексті регіональної теорії. Проведена оцінка інноваційної активності промислових підприємств в Україні та Закарпатській області за 2017-2019рр. та проаналізовано обсяги витрат на інновації за напрямками інноваційної діяльності та джерелами фінансування. А також підкреслено необхідність розробки та реалізації інноваційної регіональної політики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Panchenko, Оlena. "ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(16) (2018): 106–13. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-106-113.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито необхідність і значення формування стратегії інноваційного розвитку підприємств агропромислового комплексу як головної умови підвищення рівня їхньої конкурентоспроможності та можливості досягнення високого рівня розвитку. На основі визначення особливостей інноваційної діяльності підприємств АПК розглянуто сучасні умови та проблеми її реалізації. Обґрунтовано необхідність формування оптимальної системи фінансового забезпечення інноваційних перетворень в агропромисловій сфері. Виділені особливості фінансового забезпечення стратегії інноваційного розвитку підприємств АПК та на основі класифікації джерел фінансування надано їх характеристику. Крім цього, визначено, що враховуючи складну структуру АПК, яка включає різноманітні види діяльності, необхідно використовувати різні підходи до формування фінансового забезпечення розробки та впровадження інновацій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Осьмірко, Інна, та Наталія Солопун. "АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 26 (26 червня 2021): 98. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.98.

Повний текст джерела

Анотація:

УДК316.422.44+338; JEL Classification: О 31:32:38 Мета: Метою даної роботи є аналіз стану інноваційного сектора України. Для формування адекватного рішення щодо тих чи інших питань зі здійснення інноваційної діяльності та подальшого впровадження реформаторських заходів необхідно мати базис, який формується на актуальних даних зі вказаної сфери. Методика дослідження: в роботі використано наступні методи наукового дослідження: систематичний та порівняльний аналіз для наукових джерел на основі методів порівняння, систематизації та узагальнення; традиційні логічні прийоми обробки інформації (порівняння; групування; графічний та табличний методи тощо); узагальнення результатів аналізу і логічної генерації висновків. Результати: для подальшої розбудови інноваційної системи країни необхідно здійснювати виважені кроки, які мають бути сформульованими на основі аналітичних даних різного ступеню глибини. Для розуміння позиції України в світі за низкою показників інноваційного розвитку та для отримання обґрунтованих стратегічних рішень щодо інноваційного розвитку як окремого підприємства, так і держави в цілому, розгляд динаміки відповідних показників стає у нагоді. Наукова новизна: Отримано узагальнену інформацію щодо основних показників інноваційної діяльності України та запропоновано заходи щодо активізації цієї діяльності. Необхідно фокусувати пріоритетність державного інвестування саме на науково-технічні вишукування, на фінансування університетських досліджень тощо. Крім того, інноваційний розвиток сьогодні не можливий без дотримання Цілей сталого розвитку. Тому «новітня» енергетика, екологія та громадське здоров’я – це одні з основних напрямків державного інноваційного інвестування. Практична значущість результатів проведеного дослідження полягає у тому, що запропонована узагальнена інформація забезпечує базис для розробки обґрунтованих рішень щодо подальшої інвестиційної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Романішин, О. "Перспективи розвитку венчурних фондів в Україні як джерела фінансування інноваційної діяльності підприємств". Наука молода, Вип. 2 (2004): 158–62.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Orlova-Kurilova, O. "Умови формування інноваційної моделі економічного розвитку економіки України". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (6 жовтня 2017): 93–97. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8116.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено умови формування інноваційної моделі економічного розвитку економіки України. Визначені напрямки державної політики, спрямованої на прискорення інноваційних процесів. На основі розрахунків доведено, що зростання державних витрат на фінансування технічних наук може бути здійснене на основі перерозподілу фінансових ресурсів. Рівень інноваційної активності промислових підприємств України суттєво поступається розвинених країнам ЄС. Особливо критичним є відставання від розвинених країн у реалізації інноваційних товарів, робіт та послуг, які були новими для ринку. Одним із факторів, який би сприяв посиленню комерціалізації науки, повинно стати використання досвіду зарубіжних країн щодо податкового стимулювання впровадження інновацій. Відновлення економічного зростання не супроводжувалося стійкою тенденцією до підвищення ефективності технологічних інновацій. Побудова інноваційної моделі економічного розвитку країни потребує мобілізації фінансових, матеріальних та трудових ресурсів держави. В умовах обмеженості фінансових ресурсів вагомим джерелом збільшення витрат на технічні науки може слугувати їх перерозподіл. З метою активізації інноваційної діяльності необхідне впровадження податкове стимулювання зростання інноваційних витрат. Серед провідних напрямків – впровадження прискорених норм амортизації для інноваційного обладнання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Орлова-Курилова, О. В. "Венчурний капітал як необхідне джерело фінансування інноваційної діяльності". Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки, № 4, т. 1 (2016): 75–79.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Kovalenko, Larisa Oleksiivna. "СТРУКТУРНІ ЗМІНИ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ БАЗОВИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНУ АКТИВНІСТЬ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA 1, № 2(10) (2017): 97–104. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2017-1-2(10)-97-104.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Представляє інтерес дослідження відповідності заявлених цілей щодо розбудови інноваційної моделі економіки змісту конкретної політики їх реалізації. Постановка проблеми. Показники розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності в економіці свідчать про відсутність адекватних законодавчих актів в частині фінансової підтримки інноваційної діяльності та обмеженість фінансових можливостей реального сектору економіки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний науковий і практичний внесок в дослідження механізмів фінансового забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності становлять праці провідних науковців В. Гейця, В. Александрової, Л. Федулової, А. Даниленко, С. Онишко та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Високий динамізм розвитку, загострення економічних, політичних протиріч вимагає вдосконалення фінансової бази інноваційної діяльності підприємств. Постановка завдання. Метою статті є дослідження тенденцій зміни структури капіталу в галузях реального сектору економіки та оцінка їх впливу на інноваційно-інвестиційну активність підприємств. Виклад основного матеріалу. Дослідженням виявлені негативні тенденції зміни структури капіталу підприємств базових галузей економіки. Зменшується частка власного капіталу, більше половини джерел фінансування припадає на поточні зобов’язання. Скоротились кредитні програми для бізнесу, що зумовлено високими процентними ставками та низьким рівнем рентабельності підприємств. Негативний вплив на ці процеси здійснила монетарна політика НБУ: трикратне знецінення національної валюти, висока інфляція та облікова ставка поглибили кризу і обмежили доступ підприємств до кредитних ресурсів. Висновки. Стратегія управління економікою країни орієнтована на екстенсивний розвиток. Якщо вона буде консервуватись і на майбутнє, то економіка України залишиться не конкурентноздатною, не спроможною вирішити проблеми бідності значної частини населення, втратить свій науково-технічний, інтелектуальний потенціал. Обгрунтовані напрямки зміцнення фінансової бази інноваційної діяльності бізнесових структур та підвищення їх інвестиційної привабливості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Sus, T. Yo. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 80–87. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.80-87.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах реформування аграрного сектору перед Україною постає проблема вибору стратегії інноваційного розвитку та джерел її фінансування. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо концепції фінансового забезпечення інноваційного розвитку аграрного сектору.У процесі дослідження монографічний метод дозволив зазначити, що в країнах з сировинною економікою низький попит на інновації, тобто відсутність конкурентного промислового виробництва, не створює бази для формування інноваційного середовища та потенційних споживачів інновацій. Домінування видів діяльності зі спадною віддачею зумовлює реалізацію моделі за якої суспільні фінанси повинні направлятися на реалізацію в аграрному секторі завдань щодо його сталого розвитку в умовах зростаючого попиту на продукти харчування та необхідності збереження родючості ґрунту, розробку механізмів пріоритетного фінансування та реалізації цих завдань.Розглянуто сучасні підходи до фінансування інноваційного розвитку. Зазначено, що в сировинних економіках інновації направлені на збільшення видобутку сировини та вирощування сільськогосподарських культур, на які є попит на міжнародних ринках. Домінування видів діяльності зі спадною віддачею не дозволяє фінансувати інноваційний розвиток належним чином, як зі сторони держави, так і зі сторони потенційних споживачів інноваційних продуктів. Запропоновано для аграрного сектору України поєднання двох моделей, коли модель “держава інвестор” використовується в інноваціях, які мають в більшій мірі суспільний ефект (наприклад екологічні інновації) і, навпаки, модель “держава-регулятор” в інноваційній діяльності, що має яскраво виражений економічний ефект. Окреслено специфіку інноваційних процесів в аграрному секторі. Проаналізовано сучасні підходи до фінансового забезпечення інноваційного розвитку та фактори, які негативно впливають на розвиток агроінновацій в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Hrudzevych, Igor, and Julia Hrudzevych. "Evaluation of the Potential of Enterprises to the Implementation of Innovative Actavities in the Context of Search for Effective Funding Sourses." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 16, no. 4 (2018): 63–70. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2018-04-63-70.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Тарабан, Світлана Василівна. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРИВАБЛИВОГО КЛІМАТУ В РЕГІОНІ – СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ РОЗВИТКУ ХАРКІВЩИНИ". Науковий вісник: Державне управління 3, № 5 (15 вересня 2020): 228–38. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-228-238.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто процеси надходження інвестицій в економіку Харківської області, висвітлено особливості проведення інвестиційної діяльності в регіоні. Зазначено, що у лютому 2020 року прийнято Стратегію розвитку Харківської області на 2021–2027 роки, однією із стратегічних цілей якої є: «Забезпечення інвестиційно-привабливого клімату в регіоні і створення інноваційної та інвестиційної інфраструктури». Проведено аналіз динаміки обсягів надходжень прямих іноземних інвестицій до Харківської області за 2009-2019 роки, який дозволив виявити періоди найбільш значних коливань. Виконано порівняльний аналіз обсягів залучених прямих інвестицій (акціонерного капіталу) в регіони України на кінець 2019 року та визначено, що Харківська область посідає дев’яте місце серед регіонів України за цим показником. Проаналізовано обсяги надходжень прямих інвестицій (акціонерного капіталу) з країн світу в Харківську область на кінець 2019 року і з’ясовано, що переважну частку складають надходження з країн ЄС. Проведено структурний аналіз прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності на кінець 2019 року, встановлено пріоритетні галузі економіки Харківщини, до яких іноземні інвестори вважають доцільним вкладати кошти. Проаналізовано динаміку та структуру капітальних інвестицій в Харківській області. Вивчено структуру капітальних інвестицій в регіоні у 2019 році за джерелами фінансування, а також за видами економічної діяльності. Досліджено обсяг капітальних інвестицій по містах і районах Харківської області за 2018 рік та визначено, що майже 2/3 всіх капітальних інвестицій спрямовується в місто Харків. У результаті проведеного дослідження динаміки та структури обсягів прямих іноземних інвестицій в Харківську область та капітальних інвестицій виявлено, що спостерігається суттєва диспропорція та підтверджується моноцентричний характер інвестиційного розвитку Харківщини. Визначено шляхи активізації залучення прямих іноземних інвестицій та капітальних інвестицій з метою забезпечення інвестиційно-привабливого клімату в регіоні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Стретович, О. А. "Україна: фінансування інноваційної діяльності". Бухгалтерський облік, аналіз та аудит: проблеми теорії, методології, організації, Вип. 2 (17) (2016): 143–51.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Стретович, О. А. "Україна: фінансування інноваційної діяльності". Бухгалтерський облік, аналіз та аудит: проблеми теорії, методології, організації, Вип. 2 (17) (2016): 143–51.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Гаман, М. "Організація фінансування інноваційної діяльності". Актуальні проблеми державного управління, Вип. 1 (2005): 124–33.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Клименко, В. І. "Фінансування інноваційної діяльності в Україні". Економіка. Фінанси. Право, № 1 (2008): 24–29.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Чемодуров, О. М. "Проблеми фінансування інноваційної діяльності підприємств". Економіка України, № 1 (614) (2013): 40–49.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Дрондель, Т. В. "Механізм державного фінансування інноваційної діяльності". Держава та регіони. Економіка та підприємництво, № 6 (2009): 86–91.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Ткаченко, П. В. "ОЦІНКА СТАНУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 9 (3 листопада 2021): 53–59. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.9.7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено статистику ведення інноваційної діяльності промисловими підприємствами в Україні. До уваги було взято дані обсягів впровадження та реалізації інноваційної продукції, витрат і фінансування, а також кількість інноваційно активних підприємств. Статистика вказує на відносно низький рівень інноваційної активності промислових підприємств України в умовах практично повного самостійного фінансування інноваційної діяльності та невпинного зростання собівартості впровадження інновацій на фоні збільшення їх технологічності. Не останню роль у цьому питанні відіграє відповідність загального інноваційного розвитку України світовому рівню, в контексті якого сучасний рівень інноваційної активності, можливо, відповідає зовнішнім умовам. В таких умовах набуває актуальності питання створення умов для стимулювання зростання інноваційної активності на промислових підприємствах України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Макаренко, М. В. "Шляхи фінансування інноваційної діяльності підприємств України". Актуальні проблеми економіки, № 5 (107) (2010): 128–34.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Карпенко, А. В. "Рівень фінансування інноваційної діяльності в Україні". Економічні інновації, Вип. 54 (2013): 72–78.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Мамонтова, Н. А. "Тенденції фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності". Актуальні проблеми економіки, № 12 (174) (2015): 118–24.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Притуляк, Н. М. "Венчурне фінансування інноваційної діяльності (теоретичний аспект)". Інвестиції: практика та досвід, № 8, квітень (2013): 9–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Солотва, В. "Зовнішні джерела інноваційної діяльності українських підприємств". Бухгалтерський облік і аудит, № 11 (2006): 42–46.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Колодізєв, О. М. "Формування багаторівневої системи показників фінансування інноваційної діяльності". Актуальні проблеми економіки, № 8 (146) (2013): 32–44.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Баранов, І. В. "Сучасний стан фінансування інноваційної діяльності в Україні". Формування ринкових відносин в Україні, № 3 (130) (2012): 63–68.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Гейєр, Г. "Особливості фінансування інноваційної діяльності підприємств в Україні". Вісник Тернопільського державного економічного університету. Економічні науки, № 3 (2006): 141–47.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Товт, Т. Й. "Особливості фінансування інноваційної діяльності підприємств в Україні". Актуальні проблеми економіки, № 3 (2008): 102–8.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Чужмир, К. "Венчурне фінансування інноваційної діяльності в аграрному секторі". Економіст, № 2 (304) (2012): 48–49.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Діденко, О. А. "Вдосконалення фінансування інноваційної діяльності підприємств в Україні". Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 14 (2007): 165–71.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Кот, Л. Л. "ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА: МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ПОГЛЯД". Підприємництво і торгівля, № 32 (20 грудня 2021): 33–40. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-32-05.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено зарубіжні і вітчизняні теоретико-економічні підходи до вивчення соціального підприємництва, виділено характеристики, властиві соціальному підприємництву, які відрізняють явище від традиційних некомерційних і комерційних організаційно-управлінських форм ведення діяльності: 1) пріоритетність соціальної місії; 2) інноваційність; 3) адресність; 4) змішані джерела фінансування; 5) подвійність в оцінці ефективності; 6) інвестиційний характер діяльності; 7) фінансова стійкість; 8) обмежений розподіл прибутку. В результаті виділення і вивчення основних характеристик соціального підприємництва, а також поглядів вчених на значення вищевказаних характеристик у визначенні соціального підприємництва, виділено параметри, за якими погляди вчених в гуманітарній науці на соціальне підприємництво є різними: 1) межі соціального підприємництва; 2) форми соціального підприємництва; 3) сутність соціального підприємництва; 4) інноваційність; 5) джерела фінансування; 6) обмеження в розподілі прибутку; 7) обмеження сфер діяльності. Зазначено, що в даний час практично всі дослідники в якості основних характеристик соціального підприємництва відзначають обов’язкову пріоритетність соціальної місії, адресність діяльності, фінансову стійкість. Запропоновано до складу основних характеристик соціального підприємництва включати також наступні – змішані джерела фінансування, подвійність в оцінці ефективності, обмежений розподіл прибутку. Сформульовано визначення соціального підприємництва як діяльності, спрямованої на реалізацію проголошеної соціальної місії, пов’язаної з підвищенням добробуту і якості життя певних груп населення, що використовує змішані методи управління і джерела фінансування, здатна генерувати дохід, що спрямовується в першу чергу на реалізацію соціальної місії. Визначено, що основними суб’єктами соціального підприємництва є соціальні підприємства у формі комерційних, некомерційних організацій або приватних підприємців, діяльність яких відповідає зазначеним у цьому дослідженні характеристикам соціального підприємництва. Виділено основне протиріччя, характерне для соціального підприємництва – прагнення до досягнення соціальної місії, з одного боку, і необхідність отримання доходу, з іншого боку, внаслідок чого виникають і інші суперечності – в комбінуванні джерел фінансування; в оцінці ефективності соціального підприємства – необхідності оцінювати як соціальну, так і економічну ефективність; в необхідності підтримки фінансової стійкості діяльності і прагненні досягнення інвестиційного соціального ефекту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Сидоренко, В. А. "Шляхи активізації банківського інвестиційного кредитування реального сектору економіки". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 104–8. http://dx.doi.org/10.36930/40300118.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено теоретико-методологічні та структурні особливості сутності банківського інвестиційного кредитування, яке об'єднує в собі поняття інвестицій і кредиту. Встановлено, що участь банків в інвестиційному процесі передбачає надання кредитів інвестиційного характеру на довготривалий період, а також вкладення коштів у цінні папери, паї, пайові участі як за рахунок банку, так і за дорученням клієнта. За результатами дослідження сутності банківського інвестиційного кредитування як довготермінової послуги своїм кредиторам, що бажають не просто розвивати свій бізнес, але які мають різні ідеї з удосконалення або відкриття нового напряму у своїй господарській діяльності, виділено принципи організації інвестиційного кредитування банком. Вивчено процедуру надання інвестиційного кредиту, яка склалася на практиці вітчизняних банків, що дало змогу встановити відповідність стадій кредитного процесу стадіям життєвого циклу інвестиційного проекту. Охарактеризовано перспективність венчурного фінансування високоризикових інноваційних проектів як щодо охоплення усіх стадій інноваційного циклу, так і щодо можливості акумуляції венчурного капіталу за рахунок різних джерел, зокрема, доходів від приватизації, ресурсів банків, засобів різних фондів, нерезидентів. Доведено гіпотезу, що банківські інвестиційні кредити, з одного боку, є обов'язковою фінансовою складовою в інноваційному процесі, а з іншого боку, кредитування інвестицій без інновацій, іпотечне кредитування, кредитування на розвиток бізнесу можуть сприяти посиленню потреби підприємств у розробці та впровадженні нововведень, які будуть створювати умови для залучення висококваліфікованих науково-технічних кадрів (сприяти інноваціям). Вдосконалено систему надання та погашення банківського інвестиційного кредитування реального сектору економіки, яке повинне включати два взаємопов'язані аспекти: оцінку інвестиційної кредитоспроможності, а також механізм визначення рівня процентної ставки за інвестиційним кредитом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Онисенко, Т. "Джерела фінансового забезпечення інноваційної діяльності видавничих підприємств". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 5 (158) (2014): 69–72.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Шубалий О.М. та Гриник І.С. "ТЕНДЕНЦІЇ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 107–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті вивчено тенденції фінансового забезпечення інвестиційної діяльності у Північно-Західному регіоні України, до якого відносять Волинську та Рівненську адміністративні області, для виявлення проблемних сфер та виділення перспективних напрямів активізації інвестиційної діяльності. Враховуючи низький рівень економічного розвитку цих областей, забезпечення їх зростання вбачається в необхідності залучення додаткових інвестицій, особливо капітального характеру. Для проведення аналізу фінансового забезпечення інвестиційної діяльності основну увагу доцільно зосередити на вивченні показника капітальних інвестицій, адже саме такі вкладення формують базу матеріальних і нематеріальних активів тривалого користування, які становитимуть основу для подальшого економічного розвитку Північно-Західного регіону. За реальними оцінками обсяг капітального інвестування залежить від економічної ситуації в країні та є нестабільним. Протягом аналізованого періоду основним джерелом фінансування капітальних інвестицій були власні кошти підприємств і організацій. У періоди економічної нестабільності прогнозовано підприємства і організації збільшували частку капітальних інвестицій з власних джерел. Частка фінансування капітальних інвестицій з держаного бюджету була найменшою. Аналіз динаміки капітальних інвестицій в охорону навколишнього природного середовища показав, що основними напрямками інвестування стали очищення зворотних вод та поводження з відходами. Зроблено висновок, що в наступних періодах особливе значення для Північно-Західного регіону має створення сприятливих умов для збільшення капітальних інвестицій як в матеріальні, так і нематеріальні активи, адже вони забезпечать оновлення основного капіталу на інноваційній основі, що дозволить збільшити виробництво конкурентоспроможної на внутрішньому та зовнішньому ринках збуту продукції на основі залучення потужного природно-ресурсного потенціалу даного марко регіону, що в кінцевому підсумку сприятиме підвищення рівня його соціально-економічного розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Вецепура, Н. В. "ІННОВАЦІЙНА СИСТЕМА УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ". Підприємництво та інновації, № 12 (3 липня 2020): 42–48. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті викладено результати дослідження щодо стану та перспектив розвитку інноваційної системи України в сучасних умовах. Зазначено, що низька активність промислових підприємств України у сфері створення та впровадження інновацій не дозволяє країні наблизитися до лідерів іннова-ційного розвитку. Висвітлено причини, які привели до стагнації інноваційної моделі розвитку країни: низький технологічний рівень виробництва, низька інноваційна активність підприємств реального сектору економіки, слабке державне фінансування інноваційних розробок, відсутність власних коштів на ведення інноваційної діяльності. Зроблено висновки щодо актуальності досліджень у напрямі активізації інноваційної діяльності. У вивченні цієї проблеми центральне місце займає питання розвитку інноваційної інфраструктури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Згалат-Лозинська, Л. О. "ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВНИЦТВІ: СТАН ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ". Підприємництво та інновації, № 9 (30 грудня 2019): 31–37. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією з головних перешкод розвитку інноваційної діяльності в будівельній галузі є недосконале управління на всіх рівнях. Вивчено досвід інституційного забезпечення фінансування житлового будівництва у США та Німеччині, де інноваційний розвиток значною мірою здійснюється за рахунок фінансування внутрішніх витрат на виконання наукових досліджень і розробок. Визначено складники, функції та напрями розвитку суб’єктів інноваційної інфраструктури в Україні, центральна роль в якій відводиться науково-дослідним, науково-технічним навчально-науковим установам. Акцентовано увагу на необхідності стримування відтоку за кордон наукових кадрів та підвищенні якості їх підготовки. Аналіз розподілу інноваційно активних підприємств у розрізі видів інновацій дав змогу виявити той факт, що впровадження процесних, продуктових інновацій у будівництві ускладнено значною зношеністю основних виробничих фондів, обмеженням фінансових коштів для їх оновлення, застарілістю норм та стандартів. Перспективними напрямами активізації інноваційної діяльності в будівництві визначено формування сучасної національної інноваційної системи, яка була б спроможною поєднати науку, систему освіти й підготовки кадрів, установи трансферту технологій та власне будівництво.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Obushnyi, Sergiy, та Viktoriia Kucherovska. "УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 4 (27 листопада 2019): 57–67. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0206.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті основні задачі фінансового забезпечення діяльності закладів вищої школи, дана характеристика та аналіз чинної системи, розроблено рекомендації врегулювання рівня фінансового забезпечення окремого закладу вищої освіти та системи вищої освіти в цілому. При дослідженні виявлено, що сфера діяльності закладів вищої освіти не має можливості розвиватися без належного фінансування і потребує постійних вкладень. Процес реформування системи вищої освіти не є простим, бо не зважаючи на оновлення, нові вимоги та потреби, фінансування залишається достатньо низьким. Через те все більшої актуальності набуває пошук альтернативних джерел фінансування закладів вищої освіти. Вивчення недоліків системи фінансування закладів вищої освіти дає змогу виокремити перелік пропозицій, щодо трансформування фінансового стану. На основі проаналізованого досвіду закордонних країн, окреслено умови, за яких його можливо імплементувати для українського суспільства; запропоновано ряд заходів для оцінки результативності фінансового механізму закладів вищої освіти; враховуючи порівняльний аналіз та вплив економічних чинників. Визначено, що задля подолання проблем фінансування освітньої діяльності закладів вищої освіти потрібно реалізувати комплекс заходів, а саме: розробити систему трансформації внутрішніх процесів, внести зміни до законодавчих документів, в тому числі й до порядку фінансування; розробити механізми визначення потреби у певних фахівцях через певні проміжки часу; вдосконалювати та розповсюджувати програми державного кредитування та субсидіювання. Рух в напрямку сучасних економічних та соціальних зрушень, перехід до інноваційного типу економіки – це стовідсотково правильний шлях для нашої держави. Попри неабиякий тиск на систему вищої освіти та постійні вимоги необхідна концентрація всіх можливих зусиль у напрямку підвищення ефективності діяльності закладів вищої освіти. На державному рівні необхідне створення вимог для здійснення покладених на заклад вищої освіти обов’язків, долаючи тотальну нестачу фінансових ресурсів спрямованих у дану сферу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Затонацький, Д. А. "Деякі аспекти державного фінансування інноваційної діяльності в Україні". Економіка та держава, № 2, лютий (2014): 106–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!