Добірка наукової літератури з теми "Джерела питної води"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Джерела питної води".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Джерела питної води"
1
Gvozdetska, G. V., M. K. Starchevskyi та A. M. Pryima. "Дослідження хімічного складу води окремих природних джерел курорту Східниця". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 74–77. http://dx.doi.org/10.15421/40290116.
Повний текст джерелаАнотація:
На території Східницького природного родовища налічується 38 джерел мінеральних вод типу "Нафтуся" і понад 17 бурових свердловин з різним фізико-хімічним складом води та ще понад 25 джерел залишаються не вивченими дотепер. Важливою інформацією для ефективного використання мінеральних вод є їхній хімічний склад, умови зберігання, механізми впливу та фізіологічні особливості обмінних процесів у людському організмі. Наведено результати експериментальних досліджень щодо вивчення хімічного складу деяких природних джерел курорту Східниця та зроблено їх порівняльний аналіз. Проведено відбір проб води із окремих таких джерел на території селища міського типу Східниці та підібрано методики дослідження їхнього хімічного складу згідно з вимогами Держстандарту. Експериментально визначено органолептичні показники окремих малодосліджених природних джерел курорту Східниця, значення яких знаходяться в межах норми. Досліджено фізико-хімічні властивості води цих джерел, а саме: загальна твердість води, сухий залишок, вміст йонів Ca2+, Mg2+, Fe2+, K+, Na+, Cl-, HCO3- та pH, оцінено їхній кількісний розподіл. На основі аналізу отриманих експериментальних даних можна рекомендувати проаналізовані східницькі природні джерела не тільки як ресурси питної води, але як такі, що містять мінеральні й біологічно-активні речовини, тому їх можна вживати із лікувальною метою.
2
Соколюк, В. М., І. П. Лігоміна, С. В. Фурман, Д. В. Лісогурська та В. Б. Духницький. "САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДИ В РАЙОНІ МОЛОЧНОТОВАРНОЇ ФЕРМИ ТА СВИНОФЕРМИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2019): 191–96. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.25.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено санітарно-гігієнічні показники якості води із джерела водопостачання розташованого врайоні молочнотоварної ферми та свиноферми, яка використовується для напування тварин в одно-му із господарств південної біогеохімічної зони України. Метою дослідження було дослідити якістьта стан джерела водопостачання, а також встановити чинники та механізми, які впливають наформування її мінерального складу. Проби води відбирали із двох точок (шахтний колодязь і напувал-ка) посезонно відповідно до методики. Оцінку води щодо її якості та безпечності проводили відпо-відно до вимог Державних санітарних норм і правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеноїдля споживання людиною» (ДСанПін 2.2.4.–171–10). За результатами наших досліджень встановле-но низку порушень санітарних вимог до вододжерела. Також не дотримано кордони поясів зон сані-тарної охорони, що запобігають забрудненню водоносного шару. Незадовільний санітарний та тех-нічний стан системи водопостачання, їх тривала експлуатація сприяють погіршенню якості води вгосподарстві. Встановлено, що за органолептичними характеристиками вода була доброякісною, амікробіологічні показники не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам. Загальна кількість мезофі-льних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів у воді перевищувала допустимі значен-ня в 1,1–1,2 рази у джерелі водопостачання та в 4,0–4,7 разів у напувалці. Концентрації Нітрогенуамонійного та нітритів у пробах води була в межах нормованих величин. Вміст нітратів у воді буввисоким протягом всього періоду досліджень, і перевищував гранично допустиму концентрацію(ГДК 50 мг N/дм3) у 2,1–3,9 рази. Вміст органічних речовин за показником перманганатної окиснюва-ності був у межах від 2,4 до 6,8 мг О/дм3 у різні періоди досліджень (ГДК≤5,0 мг О/дм3). Загальнажорсткість досліджуваної води була високою, і становила від 8,1 до 9,4 мг екв/дм3 упродовж періо-ду досліджень. Рівень загальної мінералізації води впродовж року становив від 927,0 до1498,0 мг/дм3, а найвищий її показник був улітку. Концентрація іонів Кальцію у воді була підвищеноюв усі періоди досліджень (150,3–160,3 мг/дм3). Уміст іонів Магнію, Калію та Натрію не виходив замежі регламентованих величин. Вміст хлоридів і сульфатів у воді також не перевищував допусти-мих значень. Проведеними дослідженнями було встановлено мікроелементний склад води. Концент-рація Плюмбуму, Кадмію, Арсену, Меркурію, Купруму, Цинку, Феруму, Кобальту була незначною.Вміст Мангану у воді перевищував у 1,5–3,8 рази нормативні значення, найвищу його концентраціювідмічали в зимово-весняний період. Порушення екологічного стану в зоні розташування тваринниць-ких ферм та прилеглих до них територій сприяє забрудненню ґрунтових і поверхневих вод. Відсут-ність зони санітарної охорони джерела водопостачання, незадовільний санітарно-технічний станводопровідної мережі в господарстві є причиною бактеріального забруднення води.
3
Капустіна, Таміла. "ПЕРСПЕКТИВИ І МОЖЛИВІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИКИ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 1–5. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-1.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження енергетичної системи базується на областях: прогнозу розвитку людства, виробництва і споживанні енергії, проблем глобального потепління і забезпечення питною водою. Перспективи і можливі шляхи розвитку енергетики розглядаються з точки зору повного задоволення потреби людства в енергії до 2100 року. Згідно з прогнозними оцінками до цього часу знадобиться чотирикратне збільшення виробництва енергії в умовах повного вичерпання вуглеводневої сировини, глобального потепління і наростаючого дефіциту питної води. На сьогодні невідомі джерела і способи виробництва енергії, здатні замінити вуглеводневе паливо, тим більше в таких об'ємах.
4
ВАЛЕРКО, Руслана, та Людмила ГЕРАСИМЧУК. "ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ПІДЗЕМНИХ ВОД БЕРДИЧІВСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 11–16. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є оцінка стану підземних вод Бердичівського району Житомирської області, що використовуються населенням як питне водопостачання. Методологія. Зразки питної води відбирались із джерел нецентралізованого водопостачання на території нового укрупненого Бердичівського району. Аналітичні дослідження зразків води здійснювалися за загально-прийнятими методиками: рН – потенціометричним методом, уміст нітратів – іонометричним, уміст заліза – фотоколориметричним, жорсткість загальна – титриметричним. Наукова новизна полягає в оцінюванні підземних вод Бердичівського району через визначення їх класу якості та коефіцієнта сумарного забруднення. Висновки. У питній воді джерел нецентралізованого водопостачання, які розміщуються на території Бердичівського району, перевищення середнього вмісту нітратів виявлено у 61% відібраних зразків, невідповідність нормативу водневого показника у бік його зниження – у 5,5% відібраних зразків, уміст заліза загального – у 20%, жорсткості загальної – у 46,2%. Розрахована величина індексу якості води варіює між 2 (за середніми значеннями показників, що відповідає «добрій», чистій воді прийнятної якості) до 3,85 (за найгіршими значеннями, що уналежнює воду до «обмежено придатної» небажаної якості з ухилом до класу «задовільно», слабкозабрудненої води прийнятної якості). Величина сумарного коефіцієнта встановлена на рівні 4,5, що свідчить про «досить чисті» води, а екологічний стан природного середовища визначається як «сприятливий». Найбільший внесок у якість підземних вод роблять нітрати, середній уміст яких перевищено в питній воді в середньому у 2,6 раза.
5
ВАЛЕРКО, Руслана, та Людмила ГЕРАСИМЧУК. "ОЦІНКА РИЗИКУ, ПОВ’ЯЗАНОГО З НАДХОДЖЕННЯМ ЗАЛІЗА З ПИТНОЮ ВОДОЮ, ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 3 (18 листопада 2021): 10–16. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є оцінка вмісту заліза у питній воді джерел нецентралізованого водопостачання сіль- ських населених пунктів Житомирської області та виявлення кількісних характеристик його перорального над- ходження з питною водою для різних вікових груп сільського населення. Методологія. Загалом було відібрано 450 зразків питної води з усіх районів Житомирської області. Аналітич- ні дослідження зразків води на вміст заліза загального здійснювали фотометричним методом на базі вимірю- вальної лабораторії Поліського національного університету. Наукова новизна полягає в оцінюванні ризику виникнення неканцерогенних ефектів через надходження заліза з питною водою для сільського населення Житомирської області різних вікових категорій. Висновки. Середній вміст заліза загального у питній воді сільських населених пунктів коливався від 0,55 у Жито- мирському районі до 1,06 мг/дм3 – на території Новоград-Волинського району. Максимальний його вміст виявлено на рівні 10,6 мг/дм3 у Бердичівському та Новоград-Волинському районах. Встановлено, що середньодобова доза надходження заліза з питною водою для дорослих варіювала у межах від 0,02 до 0,04 мг/кг×добу за середньої його концентрації та від 0,21 до 0,35 мг/кг×добу – за максимальної концентрації заліза. Для дітей за середнього вмісту заліза ця величина коливалась у межах 0,02–0,05 мг/кг×добу, а за максимального вмісту – 0,2–0,51 мг/кг×добу. Роз- раховані величини перевищують референтну дозу, яка становить 0,3 мг/кг×добу, лише за максимальних концен- трацій заліза. Найменші коефіцієнти небезпеки були зафіксовані для підлітків, чоловіків та жінок Житомирського району за середньої концентрації заліза 0,55 мг/дм3, а найбільші величини виявлені для дитячого населення у Берди- чівському та Новоград-Волинському районах за максимальної концентрації заліза на рівні 10,6 мг/дм3. Встановлено, що величина ризику перевищує одиницю лише за умови зростання концентрації заліза до 10 мг/дм3 і більше.
6
Ivanyshyn, Volodymyr, та Ehor Chornyi. "ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПІДЗЕМНИХ ВОД ЧЕРНІГІВСЬКОГО РОДОВИЩА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОН ЇХ САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 246–57. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-246-257.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. У процесі дослідження підземних вод будь-якої країни актуальним є визначення факторів формування хімічного складу та організація зон санітарної охорони (ЗСО) їх, тому що ці фактори впливають на якість води, а вона – на здоров’я людини. Постановка проблеми. Для забезпечення якісних характеристик підземних питних вод потрібно всебічно, детально вивчати їх. Проблема ця складна, оскільки містить у собі багато факторів, кожен із яких потребує детального вивчення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Публікації про фактори формування хімічного складу підземних вод Чернігівського родовища та санітарну охорону їх відсутні. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатньо дослідженою частиною загальної проблеми є зв’язок формування підземних вод з історією геологічного розвитку (палеотектонікою) окремих блоків Дніпровсько-Донецької западини. Постановка завдання. Цільовим завданням було вивчення факторів формування хімічного складу підземних питних вод Чернігівського родовища, організація зон санітарної охорони їх та інформування зацікавлених осіб про отримані результати. Виклад основного матеріалу. На Чернігівському родовищі підземних питних вод експлуатується бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс, які знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою зумовлює умови формування сольового складу цих вод. Їхній хімічний склад формується також через вилужування й розчинення водовміщуючих порід. Менший вплив на хімічний склад вод має сорбція, іонний обмін та біохімічні процеси. Область живлення бучацького водоносного горизонту й сеноман-нижньокрейдового водоносного комплексу знаходиться на північному сході від водозабору Чернігівського відділення ПАТ «САН ІнБев Україна». Відповідно до положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та водопроводів господарсько-питного призначення передбачається три пояси зон санітарної охорони: I пояс – зона суворого режиму; II та III пояси – зони обмежень. Межі першого поясу зон санітарної охорони мають радіус 15 м. Другий пояс встановлено для захисту водоносного горизонту від мікробних забруднень, третій – для захисту підземних вод від хімічного забруднення. Межі другого і третього поясів визначені гідродинамічним способом. Висновки відповідно до статті. Бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою створює умови формування сольового складу підземних вод. Санітарні заходи з ліквідації забруднень у межах зон санітарної охорони в першому поясі повинно виконувати Чернігівське відділення ПАТ «САН ІнБев Україна», у другому та третьому – власники об’єктів, що негативно впливають або можуть впливати на якість води в джерелах, з яких беруть питну воду.
7
Солодовник, Тетяна Володимирівна, та Ірина Костянтинівна Якименко. "ПРОБЛЕМИ ТА СПОСОБИ ДООЧИЩЕННЯ ПИТНОЇ ВОДИ В СИСТЕМАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 2 (22 червня 2021): 63–81. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.2.2021.239703.
Повний текст джерелаАнотація:
У представленій статті виконано огляд способів доочищення питної води в рамках міжнародного проєкту Норвезької Програми співпраці з Євразією в галузі вищої освіти «Водна гармонія-II» (СРЕALA-2015/10036) і наведено результати аналізу літературних джерел з метою визначення їх ефективності в системах децентралізованого водопостачання. Розглянуто проблемні питання, встановлено переваги та недоліки наявних способів постачання води, оцінено показники якості отриманої води. Проведено аналіз сучасних методів, які пропонуються для використання в комбінованих системах доочищення підземних та наземних водних ресурсів, з метою забезпечення питною водою установ, не під’єднаних до центрального водопостачання. Крім того, проаналізовано ефективність використання сорбентів і коагулянтів природного та синтетичного походження, які знайшли широке застосування в сучасних установках (фільтрах) при видаленні різноманітних забруднень. Розглянуто запатентовані сучасні переносні (мобільні) малотоннажні установки для доочищення питної води.
8
Lototska, I. V., V. A. Kondratjuk та S. V. Kucher. "ЯКІСТЬ ПИТНОЇ ВОДИ ЯК ОДНА З ДЕТЕРМІНАНТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (8 липня 2019): 12–18. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.1.10278.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомо, що здоров'я людини значною мірою залежить від якості води, яку вона споживає.
Мета: провести аналіз деяких показників захворюваності населення західних областей України, які розташовані в басейні р. Дністер.
Матеріали і методи. При проведенні дослідження використано дані Державного комітету статистики України за 2015 р., застосовано статистичний метод.
Результати. У результаті проведеного аналізу було встановлено, що загальна захворюваність найбільша в Івано-Франківській області. Захворюваність на інфекційні та паразитарні хвороби переважає в Чернівецькій області. Кількість новоутворень найбільше реєструють в Львівській області. Найпоширенішими для населення західних областей є хвороби крові, кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму. Щодо уперше зареєстрованих випадків хвороб органів травлення, то вони є характерними для Івано-Франківської, Хмельницької та Львівської областей.
Висновки. У Західному регіоні України на першому місці за кількістю уперше зареєстрованих випадків захворювань населення за класами хвороб є Івано-Франківська область, у якій чотири з п’яти класів захворювань значно перевищують середні по Україні показники. Причиною цього може бути низька якість питної води. Адже це єдина область в Західному регіоні України, в якій більшість населення споживає воду з поверхневих джерел, на якість якої можуть впливати промислові підприємства хімічної, енергетичної, нафтогазовидобувної, деревообробної та інших галузей.
9
Kotkova, T. N., N. I. Fedjuchka та I. F. Karas. "Екологічна оцінка питної води Лугинського району Житомирської області на вміст хлоридів, сульфатів та нітратів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 83–87. http://dx.doi.org/10.15421/40280718.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено екологічну оцінку стану води водогонів та колодязів Лугинського району Житомирської області на вміст хлоридів, сульфатів та нітратів. Здійснено моніторинг ситуації в тих населених пунктах, де є і водогін, і колодязі. Сюди належать смт Лугини, села Великий Дивлин, Липники, Червона Волока, Миролюбів (стара назва Жовтневе). Проведено низку досліджень за 2014, 2015, 2016 рр. У динаміці досліджуваних років встановлено тенденцію до збільшення вмісту забруднювачів групи кислотних залишків як у джерелах централізованого, так і децентралізованого водопостачання. Другою встановленою закономірністю виявився збільшений вміст усіх досліджуваних забруднювачів у колодязях порівняно з водогонами. Однак, якщо для хлоридів та сульфатів перевищень норм ДСанПІН 2.2.4-171-10 не виявлено, то вміст нітратів у деяких досліджуваних зразках був вищим за норму впродовж усіх досліджуваних років. Пояснити ситуацію можна зменшенням водності річок протягом останніх років та пониженням рівня підґрунтових вод, що призводить до збільшення концентрації усіх забруднювальних речовин, зокрема і нітратів. Особливо критичною ситуація була влітку 2016 р. У криницях деяких господарів води не було взагалі. Отже, не можна стверджувати, що ситуація з питним водопостачанням Лугинського району Житомирської області є безпечною. У посушливі роки, а саме такими були досліджувані, стаються спалахи забруднення питної води нітратами.
10
Волошин, В. С., О. Ю. Азархов та І. І. Сілі. "ОСУШУВАЧ ПОВІТРЯ НА БАЗІ ЕЛЕМЕНТА ПЕЛЬТЬЄ ТА АРДУІНО". Medical Informatics and Engineering, № 2 (13 липня 2020): 90–95. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11180.
Повний текст джерелаАнотація:
Глобальне потепління суттєво впливає та буде надалі впливати на підвищення вологості у світі. І хоча більшість населення України ще не відчула даної проблеми суттєво, є всі передумови вважати, що в близькому майбутньому матимемо щорічне підвищення вологості в усіх містах і селах країни та обмеження доступу населення й установ до питної якісної води. Актуально проблема стане перед містами, що територіально знаходяться біля морського узбережжя, такі як наприклад м. Маріуполь. Звичайно, наявність води для споживання є надзвичайно важливою, оскільки, в свою чергу, це головне джерело життя на Землі. Незважаючи на всю виявлену воду в земній корі, лише 2,5 % води — прісна вода. З цієї найменшої частини 70 % використовується у сільському господарстві, 23 % — у галузях промисловості та 7 % — для споживання людиною. У роботі представлено розробку прототипу системи для осушення повітря, що має основну мету — зменшити вологість повітря у приміщенні, в першу чергу закладів охорони здоров'я. Інші переваги включають: акумуляцію технічної води, низьку вартість, маленький розмір, портативність. Для осушувача використовується алюмінієва пластина розміром 36 см2 і товщиною близько 0,5 мм, термоелектричний елемент Пельтьє, плата Arduino UNO, про-відники-перемички, транзистори TIP122 та резистори опором 1 кОм. У рамках первинних результатів перевірено та отримано процес конденсації водних крапель на алюмінієвій пластині, а сам процес виявився постійним і контрольованим.
Дисертації з теми "Джерела питної води"
1
Приходько, Ольга Миколаївна. "Медико-екологічні та санітарно-гігієнічні аспекти стану питної води в Україні". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43575.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат у 2019-2020 навчальному році". Керівник проекту: доцент, к. б. н. Падун Алла Олексіївна.Метою рoбoти є визначення сучасних аспектів медико-екологічної та санітарно-гігієнічної оцінки питної води в Україні. В дипломній рoбoті систематизовано сучасні дані щодо якості питної води, зроблено оцінку впливу на здоров’я населення м. Харкова та обґрунтовано доцільність проведення доочищення питної води в побуті.
2
Римар, З. І., О. А. Гордієнко, Z. І. Rymar та O. А. Gordienko. "Вміст феруму у воді з джерел децентралізованого водопостачання". Thesis, ВНТУ, 2019. http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24084.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено загальний феруму у зразках питної води з джерел децентралізованого водопостачання, розташованих у Вінницькій області. Встановлено, що досліджені зразки відповідають нормативам безпечності питної води за визначеним показникомThe content of general iron in samples of drinking water from sources of decentralized water supply located in the Vinnytsia region has been determined. It has been established that investigated samples correspond to the safety norms of drinking water by determined index
3
Сабадаш, Дар'я Олександрівна. "Побутовий метод підвищення якості питної води". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5484.
Повний текст джерелаАнотація:
Сабадаш Д. О. Побутовий метод підвищення якості питної води : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 101 "Екологія" / наук. керівник А. В. Домніч. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 71 с.UA : У роботі 71 сторінка, 12 таблиць, 6 рисунків, було використано 50 літературних джерел, із них 5 іноземною мовою. Об’єктом дослідження є питна вода України Предметом дослідження є вплив якості питної води на здоров’я людини Методи досліджень: aнaліз нaукoвoї літератури та узaгaльнення нaукoвo-теoретичних і експериментальних даних, Мета рoбoти: визначити сучасні аспекти медико-екологічної та санітарно-гігієнічної оцінки питної води в Україні. В дипломній рoбoті систематизовано сучасні дані щодо якості питної води, зроблено оцінку впливу на здоров’я населення м. Запоріжжя та обґрунтовано доцільність проведення доочищення питної води в побуті.
EN : In the work of 71 pages, 12 tables, 6 figures, 50 literary sources were used, of which 5 in a foreign language. The object of research is drinking water of Ukraine The subject of the study is the impact of drinking water quality on human health Research methods: analysis of scientific literature and generalization of scientific-theoretical and experimental data. The purpose of the work: to determine modern aspects of medical-ecological and sanitary-hygienic assessment of drinking water in Ukraine. The dissertation systematizes modern data on the quality of drinking water, assesses the impact on the health of the population of Zaporozhye and substantiates the feasibility of additional treatment of drinking water in the home.
4
Блінцов, В. С., Г. В. Бабкін та Д. В. Костенко. "Прив’язна відеокамера для інспекції технічного стану свердловинних джерел води". Thesis, 2012. http://eir.nuos.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1357.
Повний текст джерелаАнотація:
Бабкін, Г. В., Блінцов, В. С., Костенко Д. В. Прив’язна відеокамера для інспекції технічного стану свердловинних джерел води / Г. В. Бабкін, В. С. Блінцов, Д. В. Костенко // Матеріали Всеукр. наук.-техн. конф. з міжнар. участю "Проблеми автоматики та електрообладнання транспортних засобів". – Миколаїв : НУК, 2012.Створена прив'язна свердловинна відеокамера є закінченим підводно- технічним продуктом, який дає змогу виконувати відеоогляд, інспекцію та відеодокументування технічного стану свердловин питної та технічної води комунальних господарств.