Добірка наукової літератури з теми "Деструкція ТПВ"

Ссылка для цитирования: Химический состав нефти Крапивинского месторождения (сообщение 5) / Т.В. Чешкова, Е.Ю. Коваленко, Т.А. Сагаченко, Р.С. Мин // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2022. – Т. 333. – № 3. – С. 7-14. Актуальность. Накопление данных о строении асфальтенов метанонафтеновой нефти месторождения Крапивинское из верхнеюрских отложений на территории Томской области является одним из условий, необходимых для решения проблем, связанных с ее добычей, транспортом и переработкой. Цель: изучить состав асфальтенов нефти Крапивинского месторождения с использованием реакции окисления, катализируемой ионами рутения. Объект: фракция высокомолекулярных асфальтенов, составляющих основную массу асфальтеновых компонентов крапивинской нефти (87,9 % отн.). Методы: селективная химическая деструкция связей Cар.–C с использованием реакции окисления, катализируемой ионами рутения, хроматомасс-спектрометрия. Результаты. Установлено, что в составе высокомолекулярных асфальтенов метанонафтеновой нефти присутствуют фрагменты, связанные с ядром их молекул через мостики Cар.–C, и окклюдированные соединения. Ковалентно связанные фрагменты представлены н-алканами состава C5–C18, ароматическими структурами бифенильного типа и нафталинами, расположенными в периферийной части асфальтеновых молекул. Среди окклюдированных соединений идентифицированы н-алканы, алкилциклоалканы, стераны, терпаны, алкилбензолы, нафталины, фенантрены, флуорены, пирен, хризен, флуорантен дифенилы, фенилнафталины, дибензотиофены, бензонафтотиофены, индол, карбазол, хинолин, бензохинолины, фенолы, дибензофураны и бензонафтофураны. Насыщенные УВ – типичные биологические маркеры, захвачены в полые ячейки макромолекулярных образований асфальтенов в процессе крекинга керогена. Ароматические УВ и гетероорганические соединения являются продуктами термической деструкции асфальтенов-родоночальников и блокируются геомакромолекулами на более поздних стадиях формирования их макроструктуры. Полученная информация расширяет представления о строении асфальтенов нефтяных дисперсных систем и может быть использована для построения гипотетической модели их молекул.

Методом температурно-програмованої мас-спектрометрії (ТПД-МС) вивчені спектри термодесорбції біогенних кальцитів, таких як природній вапняк, шкаралупа яєць різних видів птахів, раковини молюсків і головоногих копалин, а також наночастинок кальциту. Показано, що структура спектра корелює з морфологічними параметрами і має залежність від ступеня дисперсності зразків біогенних кальцитів. Збільшення вмісту нано-, ультра-і мікродисперсних складових в біокомпозиті на основі кальциту призводить до істотної зміни виду спектра термодесорбції, що виявляється в появі додаткових температурних областей десорбції (піків) і зміщення їх в область більш низьких температур.

Целью настоящего исследования явилась оценка клинической эффективности препарата системной энзимотерапии (СЭТ) вобэнзим в комплексной терапии деструктивного инфильтративного туберкулеза (ТБ) легких, его влияния на частоту возникновения токсических побочных реакций (ТПР). Материалы и методы: было обследовано 60 больных инфильтративным ТБ легких в фазе распада, с сохраненной чувствительностью к противотуберкулезным препаратам (ПТП), которые были разделены на 2 группы. Пациенты основной группы в интенсивной фазе терапии получали комплексное лечение вобэнзимом (по 1 таблетке 2 раза в день) и ПТП. Пациенты группы сравнения получали стандартную противотуберкулезную терапию. Всем пациентам было проведено клинико-лабораторное обследование, а также исследование показателей иммунного и цитокино- вого статуса: иммуно-регуляторный индекс (ИРИ), уровень циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК), коэффициент стимуляции фагоцитоза (КСФ), уровень интерлейкина-2 (ИЛ-2), интерлейкина-4 (ИЛ-4), интерлейкина-6 (ИЛ-6), интерферона- (ИФН- ), фактора некроза опухоли- (ФНО- ), свободно-радикального окисления (СРО). Контроль клинико-лабораторных данных осуществлялся через 4 месяца. Результаты. Сравнительный анализ эффективности лечения показал более выраженную положительную динамику симптомов, уменьшение выраженности инфильтрации (до 1,2 балла [95% ДИ: 1,0-1,4]), уменьшение частоты деструкции легочной ткани - до 23,3% [95% ДИ: 9,9-26,9], бактериовыделения до 6,7% [95% ДИ: 0,82-22,1]) в группе пациентов, получавших СЭТ, в то время как в группе сравнения аналогичные результаты составили 1,7 балла [95% ДИ: 1,5-2,0], 40,0% [95% ДИ: 28,7-59,4], 36,7% [95% ДИ: 24,1-46,7]) соответственно. Применение СЭТ в составе комплексной терапии сопровождалось более значимым улучшением показателей иммунного и цитокинового статуса и системы свободно-радикального окисления, а также некоторым снижением частоты гепатотоксических реакций на противотуберкулезную терапию (до 13,3% [95% ДИ: 3,8-24,0] против 30,0% [95% ДИ: 14,7-49,4] в группе сравнения), что позволяло избегать прерывания лечения для их коррекции. Таким образом, использование СЭТ в качестве патогенетического средства в составе комплексной терапии больных деструктивным инфильтративным ТБ, сопровождается значительной положительной клинико-лабораторной динамикой, повышением эффективности лечения по показателям рассасывания инфильтрации, закрытия полостей деструкции и прекращения бактериовыделения, а также снижением частоты и выраженности ТПР на противотуберкулезную терапию, что способствовало сохранению непрерывности курса лечения.

Дослідницьке завдання публікації полягає в аналізі результа- тів виборчого циклу в Україні у 2019 р. (президентські і дострокові парла- ментські вибори) через призму соціокультурних архетипів К. Юнга. Необ- хідно було визначити причини перемоги кандидата Зеленського, який не мав політичного та управлінського досвіду над конкурентами, які тривалий період функціонували у сфері політики і управління. Доведено, що причиною результатів виборчого циклу стало соціально-економічна та інституційна криза, в якій опинилося українське суспільство. Наступною причиною стало падіння легітимності політичних та управлін- ських інститутів, викликане нездатністю до проведення успішних реформ. Аналізуються моделі позиціонування основних конкурентів під час ви- борчої кампанії. Показано, що безпрецедентний програш Порошенка спри- чинений тим, що суспільство не прийняло націонал-консервативну ідеологію. Виборці під впливом соціокультурних архетипів вибрали кандидата, який не був пов’язаний з політичним класом, приписуючи йому властивості, яких у нього не було. “Несистемний” кандидат став переможцем у виборчих перегонах тому, що суспільство перебувало у стані дезінтеграції інститутів і низької легітимності органів влади. Показано, що виборчий цикл 2019 р. символізує закінчення пострадян- ського періоду в історії України і початок деструкції адміністративно-олі- гархічної моделі. Політико-економічні групи, які прийшли до влади, взяли на озброєння доктрину “ринкового фундаменталізму” (або лібертаріанство). Робиться прогноз, що у перспективі реалізація цієї доктрини супроводжу- ватиметься закріпленням сировинної моделі економіки, експортом робочої сили і руйнуванням соціальних зобов’язань держави. Робиться висновок, що використання методології соціокультурних архе- типів дає ключ до розуміння безпрецедентних результатів виборчого проце- су в Україні в 2019 р.

Визначено морфологічні прояви токсичних та інгі-буючих властивостей компонентів сирої нафтипоперечних зрізів листкової пластинки (далі – ЛП)проростків пшениці. Вивчено динаміку формуван-ня провідної системи ЛП четвертого листка мо-дельної сільськогосподарської тест-культури наранніх фазах онтогенезу за наявності стресовогочинника. Встановлено, що при забрудненні ґрунтусирою нафтою в дозі 5 мл⁄кг спостерігаєтьсястимуляція розвитку елементів механічної ткани-ни ЛП, що проявляється в зростанні їх розмірів такількості. Помірне забруднення (10−20 мл⁄кг) ви-кликає асиметрію – тропізм розміщення судинно-волокнистих пучків (СВП) відносно центральноговеликого СВП, зменшення розміру великого СВП іводночас збільшення цього показника для середньо-го СВП, накопичення елементів механічної ткани-ни. Збільшення дози нафтового забруднення до50 мл⁄кг істотно впливає на розвиток провідної сис-теми ЛП і призводить до появи у пустотах елемен-тів ксилеми й флоеми середніх і великих СВП дріб-нодисперсних мас, що, ймовірно, утворені продукта-ми дисиміляції, деструкції та катаболізму. Defined morphological manifestations of toxic andinhibitory properties of the components of crude oil leafblade cross-section (hereinafter – LP) wheat seedlings The dynamics of formation of the conduction system LPfourth leaf model of agricultural test culture in the earlystages of ontogeny in the presence of stressors.Established that soil contamination crude oil at a dose of5 ml/kg observed stimulation of the elements ofmechanical tissue LP, which is manifested in the growthof their size and quantity. Moderate pollution (10–20ml/kg) causes an asymmetry – tropism placement SVP isrelatively large central SVP, reduce the size of big farmsupport while increasing that of the average SVP,accumulation of elements of mechanical tissue.Increasing doses of oil pollution to 50 ml/kg significantlyaffect the development of leading LP and leads to theappearance of emptiness and phloem elements xylemmedium and large SVP fine masses, which probablyformed products of dissimilation, degradation andcatabolism.

Фиторекультивация почв, загрязненных нефтью и нефтепродуктами, рассматривается как один из перспективных подходов в биотехнологии. Эффективность этого метода зависит от под- бора культур. Объектом исследования являлась загрязненная нефтью аллювиальная дерновая легкосуглинистая почва. Рассматривались варианты с начальным содержанием нефти 5.4 г/кг, 9.7 г/кг и 21.8 г/кг. В качестве фиторемедиантов использовались однодольные и двудольные растения ‒ пшеница яровая (Triticum vulgare L.) и горох посевной (Pisum sativum L). Газохроматографическим методом изучено изменение углеводородного состава после фиторекультивационных мероприятий. На хроматограммах идентифицированы пики гомологов н-алканов диапазона С9‒С36 и углеводороды (УВ) неполярного и малополярного строения, образующие «изопреноидный горб». Стимулируя активность микроорганизмов в прикорневой зоне, рассматриваемые культурыоказывают различное влияние на деструкцию и преобразование остаточной нефти в зависимости от степени загрязнения. Существенное снижение концентрации УВ нефти к концу эксперимента (в 3.8 раза) отмечено в варианте с максимальным содержанием поллютанта в опыте с пшеницей. Отмечается обратная зависимость процентного содержания н-алканов от уровня остаточного содержания нефтепродуктов. Выделено 2 типа распределения неполярных УВ. Для вариантов с низким уровнем загрязнения характерна мономодальная форма. Второй тип имел бимодальное распределение и был типичен для опытных образцов с относительно высокой концентрацией. Профиль н-алканов характеризовался преобладанием четных гомологов в среднемолекулярной области. Полученные данные могут указывать, что наиболее вероятными продуцентами четных парафинов среднемолекулярного диапазона может быть биомасса микробиоты. Библиографические ссылки 1. Габов Д.Н., Безносиков В.А., Кондратенок Б.М., Грузлев И.В. Насыщенные углеводороды в фоновых и загрязненных почвах Предуралья // Почвоведение. 2010. №10. С. 1190‒1196. 2. Зайнулгабидинов Э.Р., Игнатьев Ю.А., Петров А.М., Хабибуллин Р.Э. Особенности распределения нормальных алканов в современных дерново-подзолистых почвах // Вестник технологического университета. 2015. Т.18, №4. С. 271‒274. 3. Зайнулгабидинов Э.Р., Игнатьев Ю.А., Петров А.М., Хабибуллин Р.Э. Влияние длительности инкубации на состав нормальных углеводородов при разных уровнях начального содержания нефти в почве // Вестник технологическогоуниверситета. 2016. Т. 19, №10. С. 56‒60. 4. Зайнулгабидинов Э.Р., Игнатьев Ю.А., Петров А.М. Оптимизация метода потери массы при прокаливании для определения остаточного содержания органических соединений нефти в загрязненных почвах // Российский журнал прикладной экологии. 2021. №1. С. 64‒71. 5. Игнатьев Ю.А., Зайнулгабидинов Э.Р., Петров А.М. Изменение углеводородного состава нефтезагрязнённой дёрново-подзолистой почвы в стандартизированных условиях инкубации // Вестник технологического университета. 2014. Т. 17, №15. С. 256‒260. 6. Игнатьев Ю.А., Зайнулгабидинов Э.Р., Петров А.М. Применение метода прокаливания для определения содержания аллохтонных углеводородов нефти в почвах // Российский журнал прикладной экологии. 2018. №3. С. 34‒37. 7. Кальвин М. Химическая эволюция. М.: Мир, 1971. 283 с. 8. Каримуллин Л.К., Петров А.М., Вершинин А.А. Фиторекультивация и физиологическая активность нефтезагрязненной дерново-подзолистой почвы // Российский журнал прикладной экологии. 2016. №1. С. 14‒17. 9. Киреева Н.А., Водопьянов В.В. Мониторинг растений, используемых для фиторемедиации нефтезагрязненных почв // Экология и промышленность России. 2007. №9. С. 46‒47. 10. Киреева Н.А., Новоселова Е.И., Шамаева А.А., Григориади А.С. Биологическая активность чернозема выщелоченного, загрязненного продуктами сгорания попутного нефтяного газа, и возможности ее восстановления при фиторемедиации // Почвоведение. 2009. №4. С. 498‒503. 11. Киреева Н.А., Новоселова Е.И., Григориади А.С. Влияние загрязнения почв нефтью на физиологические показатели растений и ризосферную микробиоту // Агрохимия. 2009а. №7. С. 71‒80. 12. Киреева Н.А., Григориади А.С., Водопьянов В.В., Амирова А.Р. Подбор растений для фиторемедиации почв, загрязненных нефтяными углеводородами // Известия Самарского научного центра РАН. 2011. Т. 13, №5. С. 184‒187. 13. Киреева Н.А., Григориади А.С., Баширова Р.М., Ами-рова А.Р. Использование бархатцев прямостоячих Tagetes erecta L. для фиторемедиации почвы, загрязненной нефтяными углеводородами // Агрохимия. 2012. №5. С. 66–72. 14. Муратова А.Ю., Бондаренкова А.Д., Панченко Л.В., Турковская О.В. Использование комплексной фиторемедиации для очистки почвы, загрязненной нефтешламом // Биотехнология. 2010. №1. С. 77‒84. 15. Пахарькова Н.В., Прудкова С.В., Гекк А.С., Ларькова А.Н., Коростелева Н.С. Оптимизация выбора растений для биоремедиации почв, загрязненных нефтью и нефтепродуктами в условиях южной Сибири // Вестник КрасГАУ. Биологические науки. 2015. №8. С. 28‒32. 16. Петров А.А. Углеводороды нефти. М.: Наука, 1984. 264 с. 17. Утомбаева А.А., Петров А.М., Зайнулгабидинов Э.Р., Игнатьев Ю.А., Кузнецова Т.В. Динамика роста высших растений на рекультивированных нефтезагрязненных аллювиальных луговых почвах разного гранулометрического состава // Российский журнал прикладной экологии. 2020. №1. С. 60‒65. 18. Фатина П.Н., Лапаева И.В., Давыдова Е.А. Фиторемедиация – эффективный и экономический метод очистки почвы, загрязненной нефтью и нефтепродуктами // Защита окружающей среды в нефтегазовом комплексе. 2008. №5. С. 75‒78. 19. Eglinton G., Hamilton R.J. Leaf epicuticular waxes // Science. 1967. V. 56. P. 1322‒1335. 20. Ekpo B.O., Oyo-Ita O.E., Wehner H. Even-n-alkane/ alkene predominances in surface sediment from the Calabar River, SE Niger Delta, Nigeria // Naturwissenschaften. 2005. V. 92. Р. 341–346. DOI 10.1007/s00114-005-0639-8. 21. Marseille F., Disnar J.R., Guillet B., Noack Y. n-Alkanes and free fatty acids in humus and A1 horizon of soils under beech, spruce and grass in the Massif-Central (Mont-Loze Áre), France // European journal of soil science. 1999. V. 50. P. 433- 441. htpps://doi.org/10.1046/j.1365-2389.1999.00243.x 22. Jovančićević B., Vrvić M., Schwarzbauer J., Wehner H., Scheeder G., Vitorović D. Organic-geochemical differentiation of petroleum-type pollutants and study of their fate in Danube alluvial sediments and corresponding water (Pančevo Oil Refinery, Serbia) // Water, air soil pollution. 2007. V. 183. P. 225–238. DOI: 10.1007/s11270-007-9371-7 23. Jovančićević B. Identification, transformation and migration of petroleum-type pollutants in recent sediments and soil // Newsletter of European association of chemistry and the environment. 2002. №3. Р. 5–6. 24. Lei G.L., Zhang H.C., Chang F.Q., Pu Y., Zhu Y., Yang M.S., Zhang W.X. Biomarkers of modern plants and soils from Xinglong Mountain in the transitional area between the Tibetan and Loess Plateaus // Quaternary international. 2010. V. 218. P. 143–150. htpps://doi.org/10.1016/j.quaint.2009.12.009 25. Rao Z.G., Zhu Z.Y., Jia G.D., Zhang X., Wang S.P. Compound-specific hydrogen isotopes of long-chain n-alkanes extracted from topsoil under a grassland ecosystem in northern China // Science in China. Ser. D: Earth Sciences. 2011. V. 54, №12. P. 1902‒1911. htpps://doi.org/10.1007/s11430-011-4252-8 26. Wang Y., Fang X., Bai Y., Xi X., Zhang X., Wang Y. Distribution of lipids in modern soils from various regions with continuous climate (moisture-heat) change in China and their climate significance // Science in China. Ser. D.: Earth Sciences. 2007. V. 50, №4. Р. 600‒612. htpps://doi.org/10.1007/s11430-007-2062-9.

В статье анализируется собственный опыт изоляции устьев легочных вен при радиочастотной катетерной деструкции фибрилляции предсердий (ФП) электродами 4 мм без функции охлаждения. Проанализированы результаты 145 первичных последовательных катетерных деструкций ФП у пациентов с пароксизмальной формой ФП. После 15–20 аппликаций деструкционный электрод извлекался и протирался. Среднее время рентген-экспозиции составило 25,2±6,3 мин. Рецидив ФП на протяжении 1 года произошел у 43 (29,7%) пациентов, еще у 1 (0,7%) возникло типичное ТП, у 1 – предсердная тахикардия, у 1 – левостороннее ТП. Синусовый ритм сохранялся без применения антиаритмических препаратов на протяжении года у 99 (68,3%) пациентов. Осложнения в результате проведения процедуры произошли у 4 (2,8%) пациентов: у 2 (1,4%) – тампонада перикарда, потребовавшая перикардиоцентеза, у 2 (1,4%) – выпот в перикарде (пациенты лечились консервативно). Таким образом, данная методика является достаточно эффективной и безопасной.

У статті презентовано результати теоретичного та емпіричного дослідження змістовного наповнення поняття емоційно-значущих взаємин. Проаналізовано основні положення сучасної психологічної науки щодо розуміння визначеного феномена та окреслено складові такого виду стосунків. Результати дослідження отримано за допомогою анкети, яка складається з трьох смислових блоків. По першому блоку запитань на тему «Уявлення про феномен емоційно-значущих взаємин» виявлено, що асоціаціями до нашого ключового поняття є: кохання, любов, взаєморозуміння, повага, підтримка, довіра, вірність, взаємність та щирість, це вказує на те, що респонденти вбачають у емоційно-значущих взаєминах найкращі риси, які притаманні міжособистісним стосункам. Другий блок нашого опитування стосувався психологічного наповнення та складових емоційно-значущих взаємин. Найпоширеніші відповіді було згруповано у 5 категорій і отримали наступне наповнення емоційно-значущих взаємин в їх ієрархії: турбота, трепетне ставлення; схожі ціннісні орієнтації, емоційний відгук; достатній рівень комунікації; відвертість, довіра; повага та взаєморозуміння. Третій блок запитань стосувався руйнівних тенденцій та чинників, що визначають динаміку емоційно-значущих взаємин. Доведено, що вони можуть бути емоційно виснажливими, адже в них був виявлений цілий ряд атрибутів, які дестабілізують стосунки між партнерами. Проте третина респондентів свідомо заперечують таку можливість, а половина допускає лише в окремих випадках Це свідчить про те, що в основі уявлень про останні присутні почуття з позитивною модальністю. У випадку наявності деструкції вони мають носити іншу назву. Отримані результати емпіричного дослідження дали можливість консатувати, що емоційно-значущі взаємини це – близькі взаємини зазвичай між партнерами, яким притаманна здатність втілювати в собі емоційно-ціннісне ставлення та викликати почуття в іншого через призму його життєвого досвіду. Література Ананьев, Б.Г. (2008). Личность, субъект деятельности, индивидуальность. Москва : Директ-Медиа. Богомолова, Н.Н., Бодалев, А.А., & Гительмахер, Р.Б. (2005). Основы социально-психологической теории. Учебное пособие. Москва : Изд-во Междунар. пед. академии. Березовська, Л., & Ямчук, Т. (2020). Психологія міжособистісних взаємин подружньої пари. Вісник Національного університету оборони України, 56(3), 5–13. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-56-3-5-13 Берн, Е. (2016). Ігри, у які грають люди. Харків : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля». Бодалев, А.А. (2007).Формиравание понятия о другом человеке как личности. Издательство Ленинградского унивеситета. Бодалев, А. А. (2004). О взаимосвязи общения и отношения. Вопросы психологии, 1, 122–127. Британника, I.E. (2007). Encyclopædia britannica. Британская энциклопедия. Режим доступу: https://en.wikisource.org/wiki/Index:EB1911_-_Volumedjvu Вильям, Дж. (2011). Психология. Москва : Педагогика Гірняк, А.Н., & Глова, І.М. (2019). Передумови формування гармонійної міжособистісної взаємодії в молодій сім’ї. IV Міжнародна науково-практична конференція «Україна в умовах реформування правової системи: сучасні реалії та міжнародний досвід» (м. Тернопіль, 5–6 квітня 2019 р.), Т. 2. (с. 133–135). Тернопіль : Економічна думка. Режим доступу: http://uf.wunu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/TEZI-YUF-2019-T.-2.pdf#page=133 Гозман, Л.Я., & Ажгихина, Н.И. (2008). Психология симпатий. Москва : Знание, 1(5). Грей, Дж, (2017). Мужчины с Марса, женщины с Венеры. София. Журавльова, Л.П., & Коломієць, Т.В. (2013). Структурно-динамічна модель мезовиміру міжособистісної взаємодії. Освіта регіону, 4(34), 275–279. Жмайло, І.М. (2013). Міжособистісні взаємини як соціально-психологічна проблема. Проблеми сучасної психології, 22, 146–154. Зинченко, В.П., & Моргунов, Е.Б. (2004). Человек развивающийся. Очерки российской психологии. Москва : Тривола. Изард, К.Е. (2009). Эмоции человека. Москва : Изд-во МГУ. Коломієць, Н. (2018). Теоретичний аналіз поняття взаємодія. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи, 58, 112–119. Режим доступу: http://library.udpu.org.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/58/14.pdf Коломинський, Я.Л. (2003). Соціальна психологія шкільного класу: наук-метод. посібник для педагогів та психологів.Минськ : ООО «ФУА інформ». Кроник, А.А., & Кроник, Е.А. (2010). В главных ролях: вы, мы, он, ты, я. Москва : Мысль. Ломов, Б.Ф. (2013). Методологические и теоретические проблемы психологии. Москва : Directmedia. Мясищев, В.Н. (2015). Психология отношений. Воронеж : Модэк. Орбан-Лембрик,Л.Е. (2013). Соціальна психологія. Київ : посібник Академвидав. Обозов, Н.Н. (2010). Возрастная психология: юность и зрелость.Санкт-Петербург : СаиВеда. Рубинштейн, С.Л. (2016). Бытие и сознание. Санкт-Петербург : Питер. Шадських, Ю.Г., & Піча, В.М. (2006). Психологія: Короткий навчальний словник: терміни і поняття.Львів : Магнолія. Шнейдер, Л.Б. (2009). Психология семейных отношений. Москва : Апрель-Пресс, ЭКСМО-Пресс. Fromm E. (2003). The Art of Loving: A Study of the Nature of Love. New York : Harper and Brothers. Mead, G.H. (2004). The philosophy of the present. Amherst :Prometheus Books. Sullivan, H. (2002). The Psychiatric Interview (Norton Library). New York :WW Norton & Co Plutshik, R., 2006. Psycholophysiology of individual differences with special reference to emotions. Annual New York : Acad Sciense.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 03.00.20 – біотехнологія. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Міністерства освіти і науки України, Київ, 2019. Представлені науково обґрунтовані рішення з біотехнологічної інтенсифікації процесів, що використовуються у комунальній інфраструктурі населених пунктів. Розроблено біотехнологію видалення сполук заліза та мангану з підземних вод на швидких фільтрах з цеолітовим завантаженням при внесенні культур мікроорганізмів родів Leptothrix і Sphaerotillus. Реалізація біотехнології дозволяє досягти ефективності очищення води за залізом та манганом: з природними культурами - 94-99 % та 71-87 %; з селектованими - 98-99 % та 94-97 % відповідно. Розроблено технологію інтенсифікації процесу деамонізації у біофільтрах шляхом внесення у фільтруюче завантаження попередньо розрахованої кількості культур нітри- та денітрифікаторів, що дозволяє скоротити підготовчий режим роботи фільтра з 18 до 2 діб. Розроблено технологію одержання близьких за своїм складом до природних мікроценозів препаратів, використання яких збільшує ефективність біодеструкції на 26,4±0,2 у порівнянні з традиційними.
Dissertation for obtaining the scientific degree of the doctor of technical sciences in the specialty 03.00.20 - biotechnology. - National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2019. The dissertation is devoted to scientific substantiation of new energy and resource efficient and ecological biotechnologies for intensification of processes of preparation of drinking water and utilization of solid household waste in municipal infrastructure objects, containing removing iron, manganese and nitrogen compounds from water as well as intensification for biodestruction of organic compounds in solid wastes. In the study of the work of rapid filters on the water intake of the village of Khoroshiv, results were obtained that showed the iron / oxygen ratio to be at level of 0.12 - 0.25, which is according to existing ideas not enough to provide deep treatment, that was obtained practically. This lead us to idea of biotechnological process to take place. To confirm the above assumption, experiments were carried out on filtration of water with an iron concentration of 13,3 ± 0,8 mg / dm3 at a different filtration rate and in the presence of bacteria in the filter material. The results of additional experiments showed that usage of oxygen (which allowed biological growth) lead to deeper treatment than in case of hypochlorite usage. That is, the results obtained not only confirmed the role of microorganisms in the process of non-irritation / demaganization, but also showed the possibility of practical application of biotechnology methods to improve the efficiency of water purification from iron and manganese. For the thorough examination of the biological agent from the filtering material of the various filters, 10 cultures of iron and manganese oxidizing microorganisms were isolated. The evaluation of the morphology of the cultures obtained, according to the scheme, allowed them to be classified as Siderocapsa, Leptothrix, Sphaerotillus, Galionella, Metallogenium, Hyphomicrobium. The data of following experiments showed a predominant role in the processes of water disinfection of microorganisms of Leptothrix, Sphaerotillus, Metallogenium and Siderocapsa. Increasing the activity of a biological agent can be achieved by creating selective cultures of Leptotrix and Sphaerotilus, that can contribute to a deeper removal of manganese from water (up to 98% for Mn). To implement the proposed schemes a number of technological tasks were solved, including: to develop effective methods of transfer of inoculum to the loading of filters, to select the most suitable filtering loading for the specified purposes, to determine the optimum parameters and regimes of filtering and washing of the filtering layer. Based on the results of the research carried out for the implementation of biotechnology for disinfection and demagnetization on rapid filters, two technological schemes were developed using natural or selected microorganisms cultures. The study of the possibility of intensifying the deamonization of underground water technology was carried out by conducting a complex of pilot studies on the water of the artesian well in the city of Khmelnytsky. The experimental plant included filter with an aerator, loaded with a special filter material, on which the microorganisms are effectively fixed and retained. The results of the experiments allowed to reveal important dependencies. Since the concentration of dissolved oxygen at the filter inlet has an opposite effect on the flow of processes, it was appropriate to investigate their regularities at different values of this indicator. The results of experiments showed that when the oxygen supply was reduced from 8 to 5.5 mg / dm3, the concentration of ammonium in the filtered water was in the range of 0.11-0.12 mg / dm3, nitrites - 0.27-0.28 mg / dm3, and nitrates gradually decreased from 11.0 to 2.4 mg / dm3, that is, at high concentrations of oxygen due to nitrification, a significant amount of nitrates was produced, and as the oxygen content decreased due to denitrification, the decomposition of nitrates and their concentration declined. The mathematical model was prepared to describe this process and the resulting program was realized in Swift 4.0. The results of the comparison of the experimental data obtained with the forecast by model showed that the prediction error of the model does not exceed 6.0%, that is, it is much smaller than the allowable value for engineering calculations. Based on the results of the research and the developed model, a technology for intensifying the biofiltration process for ammonia removal was developed to decrease time of filters preparation. The use of technology has allowed to shorten the start time of the filter for use from 18 to 2 days. The interconnection between the morphological composition of the solid waste and the biocenoses formed therein was investigated by sorting several samples that arrive at the polygons mm. Kiev and Khmelnitsky. The correlation with coefficient R=0,65-0,68 was stablished and mathematical model to describe the process was obtained. An assessment of the adequacy of the developed model was carried out by comparing the predicted data obtained from the model with the experimental data for the map of the polygon in Chernivtsi with an approximate time of stay of the SHW for 5 years. Comparison of the predicted composition of the biocenosis with the actual allocated showed that the difference between the predicted and actual data on the number of bacteria in the biocenose was 12.5%, and according to the morphological composition - did not exceed 15%, which confirmed the adequacy of the developed model. An assessment of the effectiveness of the proposed technology was carried out by laboratory on samples of MSW in Kyiv using a traditional Bacillus-based preparate and mixed one, the composition of which was determined by simulation. According to the data obtained, the use of a mixture accelerated the biodestruction and rate of subsidence of the sample (by 26,4 ± 0,2%).
Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 03.00.20 - биотехнология. - Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского» Министерства образования и науки Украины, Киев, 2019. В диссертации представлены результаты научно обоснованных технологических решений биотехнологической интенсификации процессов, которые широко используются в коммунальной инфраструктуре населенных пунктов. Разработана биотехнология удаления соединений железа и марганца путем внесения микроорганизмов родов Leptothrix и Sphaerotillus. Реализация биотехнологии позволяет достичь эффективности очистки воды от желез и марганца: с природными культурами - 94-99% и 71-87%; с селектированными - 98-99% и 94-97% соответственно. Разработана технология интенсификации деамонизации в биофильтрах путем внесения в фильтрующую загрузку предварительно рассчитанного количества культур нитри- и денитрификатор, что позволяет сократить время пуска фильтра с 18 до 2 суток. Предложена технология получения близких по составу к естественным микроценозам препаратов, повышающих эффективность биодеструкции ТБО на 26,4 ± 0,2 по сравнению с традиционными.