Добірка наукової літератури з теми "Дестинація"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Дестинація".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Дестинація"
1
Крупа, Інна, та Галина Вишневська. "ПРОСТІР КУЛЬТУРИ ЯК РЕСУРС ТУРИСТИЧНОЇ ДЕСТИНАЦІЇ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 39 (31 січня 2022): 94–98. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v39i.503.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається розвиток і позиціонування потенційних туристичних регіонів за принципом дестинацій, які сприяють здійсненню сегментації та управлінню туристичною сферою. Встановлено, що ключовим елементом розвитку туристичної привабливості є дестинація – територія, що приваблює туриста, куди він робить свою поїздку і де проводить якийсь час. Відповідно туристичну дестинацію доцільно розуміти як сукупність туристичних ресурсів, туристичної інфраструктури, туристичних атракцій, підібраних і ув’язаних таким чином, щоб відповідати потребам і очікуванням туристів. Розглянуто роль сегментування дестинацій, що дозволить зрозуміти і задовільнити різноманітні потреби туристів, підвищити конкурентоспроможність і функціонування дестинації, формувати і розвивати позитивний імідж країни або міста. Доведено, що туристська дестинація є одним із надважливих компонентів у туристичній системі. А задля цього туристична сфера повинна знаходити нові варіанти для успішного функціонування дестинацій.
2
Stativka, N., та M. Bubliy. "ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Theory and Practice of Public Administration, № 4 (67) (26 листопада 2019): 8–16. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості державного регулювання туристично-рекреаційної діяльності на основі концепції сталого розвитку. З’ясовано, принципи державного регулювання, що зумовлені територіальним походженням туристично-рекреаційних послуг і відповідальністю за їхні якість та безпеку, зокрема принципи: державного регулювання; переміщення споживача в конкретне місце (регіон, туристська дестинація, національний парк та ін.); задоволення різноманітних потреб туристів – принцип, що лежить в основі пропозиції регіоном унікальних, різноманітних, оригінальних туристичних послуг та продуктів, що відповідають міжнародним стандартам якості; територіальної локалізації туристичних послуг у межах конкретного регіону, дестинацій, туристичних центрів тощо; комплексності послуг; ресурсозабезпеченості; екологізації туризму; підвищення якості та безпеки надання туристичних послуг; принцип обліку суб’єктів туристичної діяльності в цілях державного регулювання туристично-рекреаційної індустрії; підвищення інформованості туристів про правила безпеки на туристичних маршрутах.
3
Приходько, А. І. "Понятійно-термінологічний апарат туризмології: туристичний центр чи туристична дестинація". Географія та туризм, Вип. 18 (2012): 12–19.
Знайти повний текст джерела
4
Tymoshenko, Тetiana. "КОНЦЕПЦІЯ РОЗУМНОГО УПРАВЛІННЯ ТУРИЗМОМ В РАМКАХ ВИКОНАННЯ СТРАТЕГІЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД". Public Administration and Regional Development, № 13 (8 вересня 2021): 771–96. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.13.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автором сформовані пропозиції щодо впровадження механізмів публічного управління туризмом на регіональному та локальному рівнях в Україні з урахуванням останніх новацій в рамках реформи децентралізації та сучасних світових тенденцій. У контексті предмета дослідження розкривається змістовна сутність трирівневої системи управління туризмом з урахуванням ухвалених Верховною Радою України 01 червня 2021 року у першому читанні змін до Закону «Про засади державної регіональної політики», якими впроваджується трирівнева система стратегічного планування: держава – регіон – громада. Вказується на розуміння терміну та застосування концепції SMART TOURIST DESTINATION (розумного управління туристичною дестинацією), затвердженої положеннями Державної стратегії регіонального розвитку на 2021—2027 роки.
Визначено необхідність розбудови каскадної системи планування розвитку туристичних дестинацій з урахуванням положень стратегічних документів та розроблених нормативно-правових актів вищого рівня управління та можливостей механізму співробітництва територіальних громад. Охарактеризовано нормативно-правове забезпечення як елемент складного нормативно-правового механізму контролю за якістю впровадження комплексної системи управління туристичною дестинацією з урахуванням кращих світових практик.
Пропонується: розробити ефективний та комплексний механізм впровадження системи управління туристичними дестинаціями в регіонах України та контролю за якістю надання туристичних послуг на засадах концепції SMART TOURISM DESTINATION. Визначено перспективні напрями подальших теоретичних та практичних досліджень щодо вдосконалення нормативно-правового механізму контролю за якістю туристичних послуг в сучасній Україні, в тому числі, за участі органів місцевого самоврядування на території новостворених територіальних громад активізувати процес розробки та затвердження методичних рекомендацій та пакету проєктів нормативно-правових актів з метою організації процесу налагодження системи управління туристичними дестинаціями на регіональному та місцевому рівнях.
5
Perederko, V. P. "АНАЛІЗ ПОТОКІВ ВНУТРІШНЬОГО ТУРИЗМУ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ У 2018 Р. ЗА ДАНИМИ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ. ЧАСТИНА 1". Actual problems of regional economy development 2, № 15 (4 листопада 2019): 52–64. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.52-64.
Повний текст джерелаАнотація:
Офіційна статистика не може відображати повноцінну і реальну картину внутрішніх туристичних потоків Івано-Франківської області через недосконалість методологіїрозрахунку. Мета статті – дати приблизну оцінку внутрішніх туристичних потоків на основі аналізу даних, що демонструють переміщення абонентів мобільного зв’язку.Моніторинг мобільності не є панацеєю, адже обмежений, насамперед, тим, що не містить інформації про мету короткочасного перебування абонентів на певній території, тому ми не можемо всіх їх без винятку зараховувати до екскурсантів чи туристів. Однак, застосування інноваційного підходу до аналізу внутрішніх туристичних потоків та кількісного вимірювання відвідуваності регіону на основі моніторингу міжрегіональної мобільності абонентів зв'язку є перспективним напрямком подальших досліджень.У статті проаналізовано короткотермінові міжрегіональні переміщення (міграції) населення України у контексті вивчення внутрішніх туристських потоків Прикарпаття у розрізі адміністративно-територіальних одиниць (локальних дестинацій) Івано-Франківської області на основі моніторингу міжрегіональної мобільності абонентів оператора зв’язку. Визначено популярні локальні дестинації регіону та географію їх відвідувачів, які можуть розглядатись як цільові аудиторії дійсних та потенційних екскурсантів і туристів. Досліджено сезонність переміщень (міграцій), тривалість перебування у локальних дестинаціях-лідерах потоків, що дало можливість виявити закономірності мобільності, ознаки транзитності руху та ін
6
Moskvichova, O. S., та O. V. Buriachenko. "СКЛАДОВІ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 159–67. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.159-167.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження складових системи економічної безпеки туристичних дестинацій. Для цього було проаналізовано економічні показники розвитку сфери туризму в Україні та світі, а також видаткові статті державного бюджету України, їх розподіл між безпосередніми та опосередкованими складовими туристичної індустрії та їх динаміка. Доведено необхідність трансформації української сфери туризму з метою популяризації держави як туристичної дестинації світового рівня та збільшення потоків туристів. Встановлено складові системи економічної безпеки України як туристичної дестинації. Метою статті є формування системи забезпечення економічної безпеки туристичної дестанації в системі невизначеності національної економіки.
Методологічною основою проведеного дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, дослідно-пошукова література, наукові праці вітчизняних вчених з питань економічної безпеки туристичних дестинацій, особливо в умовах невизначеності національної економіки, а також інші методи, такі як системний аналіз; синтез, статистичний метод та інші.
Наукова новизна полягає в проведеному аналізі економічних показників розвитку сфери туризму в Україні та світі, а також проведеному аналізі видаткових статей державного бюджету України, їх розподілу між безпосередніми та опосередкованими складовими туристичної індустрії та їх динаміка.
Практична значимість статті полягає в пропозиціях щодо державного управління туристичною галуззю України, яка складається з чотирьох підсистем, які взаємовпливають одна на іншу (політична, економічна, природна і соціальна), а також як таку, що спрямована на сталий розвиток складових об’єктів економічної безпеки та туристичних дестинацій зокрема. Функціонування системи економічної безпеки туристичної дестинації повинно забезпечуватись всіма об’єктами та під пильним керівництвом державних органів влади.
7
A., Klishchevskaya, and Klishchevsky S. "DEVELOPMENT AND IMPLEMENTATION OF A BRAND PROJECT OF A TOURIST DESTINATION IN PRISIVASHSHYA." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 45 (March 30, 2022): 57–62. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2022-45-7.
Повний текст джерелаАнотація:
The article is devoted to the problems of finding and substantiating new ways of using the potential of land re-sources of territorial communities of Southern Ukraine, consolidation of factors that determine the development of places outside urban areas and are areas of agricultural production and rural development. The issues of arranging destinations and territories attractive for visitors due to the availability of tourist resources and increasing their competitiveness are becoming especially important. The publication reveals the issue of creating and implementing a brand of the territory as a tool for identifying and developing a competitive identity. The necessity of studying the peculiarities of territorial brand management from the standpoint of strategic management of economic transforma-tion processes in rural communities is substantiated. As a result of cooperation of the management of the Prysyva united territorial community and scientists of the International classical university (Nikolaev) the "Program of marketing actions" as a component of "Strategy of development of a community till 2026" was developed. The purpose of the "Program" was to create a marketing base for competition, business environment, tourist attractiveness of the destination and its branding, creating new jobs to improve living standards and increase local budget revenues.The methodological basis, content and sequence of stages of the brand project were developed, the features of the territory that were used as elements of the brand and the unique reflection of the object in the minds of visitors were identified. The project used image marketing tools to develop and use brand positioning and promotion strategies in the markets of tourism and health and recreation services. In accordance with the developed set of measures, an advertising and information campaign was launched with an emphasis on the ecological purity of the area and the healing properties of Siva hypersaline water and mud. Work has been started on the improvement of the terri-tories adjacent to Sivash, construction of infrastructure facilities, and a number of agreements with tour operators. The project was presented at the tourist forum where a thematic tour with elements of dramatization was held. The first year of the project confirmed the effectiveness of the developed and implemented tools – the number of visitors in 2021 increased from 10-15 to 75 thousand annually.Keywords: territorial marketing, brand management, brand project, tourist destination, competitiveness of the territory. Стаття присвячена проблемі пошуку та обґрунтуванню нових напрямків використання потенціалу земельних ресурсів територіальних громад,питанню створення нових туристських дестинацій на Півдні Херсонської області. В публікації висвітлено проблему створення та імплементації бренду території як інструменту виокремлення та розвитку конкурентної ідентичності. Обґрунтовано необхідність дослідження сутності бренд-менеджменту як інструменту управління процесами економічних трансформацій сільських територій. Для Присиваської ОТГ було розроблено «Програму маркетингових заходів» як складову «Стратегії розвитку громади до 2026 року» та бренд-проєкт дестинації. Були визначені головні ознаки території, які використовувалися в якості елементів брендингу та унікального відображення об’єкту у свідомості відвідувачів. Проєкт був презентований на туристичному форумі тематичним туром з елементами театралізації. Вже перший рік реалізації проекту підтвердив дієвість розробленого інструментарію, щорічна кількість відвідувачів дестинації зросла з 10-15 тисяч до 75 тисяч.Ключові слова: територіальний маркетинг, бренд-менеджмент, бренд-проєкт, туристична дестинація, конкурентоспроможність території.
8
Семак, Б. Б. "ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА МАРКЕТИНГ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ". Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, № 2 (19 квітня 2021): 64–71. http://dx.doi.org/10.36477/tourismhospcee-2-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується вплив пандемії COVID-19 на маркетинг туристичних дестинацій. Акцентується увага на тому, що пандемія COVID-19 стала справжнім викликом для туристичних компаній у всьому світі і спонукала їх до суттєвого перегляду маркетингових стратегій та програм в умовах ринку, котрий вже ніколи не буде таким, як раніше. Основним завданням даного наукового дослідження є вивчення особливостей маркетингу туристичних дестинацій в умовах пандемії COVID-19 та розробка переліку практично орієнтованих рекомендацій для профільних державних установ та туристичних підприємств для здійснення ефективної маркетингової діяльності та адаптації маркетингових стратегій до цих умов. Для ефективного вирішення проблем у сфері маркетингу дестинацій в умовах пандемії COVID-19 було сформульовано ряд рекомендацій, котрі можуть бути впроваджені профільними державними установами та туристичними підприємствами, котрі спеціалізуються на обслуговуванні туристів у туристичних дестинаціях.
9
Устименко, Леся Миколаївна, та Інна Петрівна Крупа. "НАЦІОНАЛЬНІ КУЛЬТУРНІ МАРШРУТИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ САМОБУТНІХ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 222–30. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236025.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — проаналізувати вплив національних культурних маршрутів на розвиток самобутніх туристичних дестинацій. Національні культурні туристичні маршрути є своєрідним засобом трансляції культури країни та можуть використовуватися для розвитку як самої особистості, так і самобутніх туристичних дестинацій. Методологія дослідження полягає у використанні методів комплексного аналізу та синтезу, дедукції та індукції, а також контент-аналізу основних статистичних і наукових джерел щодо впливу національних культурних маршрутів на формування самобутніх туристичних дестинацій, міждисциплінарного характеру основних напрямів реалізації програм створення національних культурних маршрутів з метою розвитку самобутніх туристичних дестинацій. Наукова новизна. Визначено основні напрями реалізації програм створення національних культурних маршрутів з метою розвитку самобутніх туристичних дестинацій. Обґрунтовано і введено до наукового обігу теорії культурології та туризмознавства поняття «національний туристичний тренд». Висновки. Схарактеризовано та проаналізовано основні сучасні національні туристичні тренди, що впливають на формування національних культурних маршрутів, зокрема популяризація національної культурної спадщини, розвиток внутрішнього туризму за умови покращення його сервісу; використання соціальних мереж з метою реклами розвитку самобутніх туристичних дестинацій; розвиток інноваційних форм роботи серед потенційних та реальних споживачів; оптимізація віртуалізації подачі інформації про туристичні дестинації з доповненою реальністю; цілодобова підтримка в соціальних мережах. Доведено, що багатогранна привабливість української національної культури має стати мотиватором розвитку не тільки самобутніх туристичних дестинацій, але й національного туризму та світової культури.
10
Bozhuk, T. "Recreation-tourist destination for needs of historical-cultural (of religious) studies." Visnyk of the Lviv University. Series Geography 1, no. 43 (October 19, 2013): 150–56. http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2013.43.1581.
Повний текст джерелаАнотація:
The paper considers issues of spatial-functional organization of attractive tourist objects, which have sacral importance. The mode is proposed of the tourist-cultural destination for religious studies, and the analysis is given of its components. Key words: religious-tourist resources, recreational-tourist destination, land of historicalcultural using, sacral-tourist product.
Дисертації з теми "Дестинація"
1
Миколаївна, Агєєва Галина, Агеева Галина Николаевна та Agieieva Galyna. "Неформальне вивчення світових практик містобудування та формування туристичних дестинацій". Thesis, К. : КНУБА, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/36976.
Повний текст джерелаАнотація:
Проектування аеропортів тісно пов’язане із вирішенням низки містобудівних завдань, серед яких – організація перевезень пасажирів наземним транспортом між аеропортом та містом (передмістям). На вибір видів транспорту впливає декілька показників, в т. ч. дальність перевезень та час, який втрачається на дорогу. Саме ці кілометри та хвилини можна розглядати як перші, що формують імідж країни для туристів, гостей, потік яких значно збільшується останнім часом.Особливості такого підходу до оцінки вагомості шляху від аеропорту до Києва як туристичної дестинації потребують відповідних концептуальних містобудівних, архітектурно-планувальних, дизайнерських, екологічних рішень, неординарних підходів до рекламно-інформаційного супроводу тощо.
До вирішення подібних завдань залучаються й студенти спеціальності 191 «Архітектура та містобудування» Навчально-наукового інституту аеропортів.
2
Миколаївна, Агєєва Галина, Агеева Галина Николаевна та Agieieva Galyna. "Авіаційна складова урбанізованого ландшафту Києва". Thesis, К. : КНУБА, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/37025.
Повний текст джерелаАнотація:
Київ завдяки своїй історії, кількості аеропортів та авіапідприємств, авіаційних навчальних закладів та науково-дослідних інститутів – є справжньою авіаційною столицею України. Про це свідчить й сукупність назв вулиць, проспектів, площ та інших структурних складових міста, в назвах яких присутні авіаційні ознаки. З часом, авіаційна техніка стає невід’ємною частиною урбанізованого ландшафту Києва.
3
Клименко, Д. С. "Розвиток івент-туризму в Чернігівській області та місті Чернігові". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20078.
Повний текст джерелаАнотація:
Клименко, Д. С. Розвиток івент-туризму в Чернігівській області та місті Черніговіі : дипломна робота : 242 Туризм / Д. С. Клименко ; керівник роботи Гонта О.І. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра туризму. – Чернігів, 2020. – 75 с.Об’єктом дослідження є подієвий туризм. Предметом дослідження є сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку подієвого туризму в Україні та Чернігівській області зокрема. Метою дослідження є вивчення сучасного стану, виявлення проблем та перспектив розвитку подієвого туризму в Україні та Чернігівській області зокрема з метою розробки нового подієвого туру. Для досягнення мети вирішені наступні завдання: розглянути поняття, види та функції подієвого туризму; дослідити технологію організації івент-туризму; проаналізувати стан та виявити фактори, що визначають розвиток подієвого туризму в Україні та Чернігівській області зокрема; виявити проблеми та перспективи подієвого туризму в Україні та Чернігівські області; розробити проект подієвого туру на території Чернігівщини і обгрунтувати його доцільність.
The object of study is event tourism. The subject of the study is the current state, problems and prospects for the development of event tourism in Ukraine and the Chernihiv region in particular. The purpose of the study is to study the current state, identify problems and prospects for the development of event tourism in Ukraine and the Chernihiv region in particular in order to develop a new event tour. To achieve the goal, the following tasks have been solved: to consider the concept, types and functions of event tourism; to study the technology of event tourism organization; to analyze the state and identify the factors that determine the development of event tourism in Ukraine and the Chernihiv region in particular; identify problems and prospects for event tourism in Ukraine and Chernihiv region; to develop a project of an event tour on the territory of Chernihiv region and to substantiate its expediency.
4
Костинець, В. В. "Діджиталізація брендингу туристичних дестинацій: зарубіжний досвід". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/18919.
Повний текст джерела
5
Миколаївна, Агєєва Галина, Агеева Галина Николаевна та Agieieva Galyna. "Приаеродромні території як складові туристичних дестинації". Thesis, Луцький національний технічний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53270.
Повний текст джерелаАнотація:
1. Агєєва Г. М. Авіаційна складова урбанізованого ландшафту Києва. Архітектура історичного Києва. Феномен урбанізованих ландшафтів: матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 23-24 листопада 2018 р. Київ : КНУБА, 2018. С. 4-5.
2. Агєєва Г. М. Урбанізація територій, наближених до аеропортів – пріоритет підготовки фахівців з містобудування в Національному авіаційному університеті України. Архітектура, будівництво, дизайн в освітньому просторі : колективна монографія. Рига, 2021. С. 8-39.
3. Дутік К. Велетенський герб України висадили біля аеропорту «Бориспіль». Інформаційне агентство «Парламент» : веб-сайт. URL: https://parlament.ua/news/veletenskij-gerb-ukraini-visadili-bilya-aeroportu-borispil/ (дата звернення: 05.08.2021).Наведені результати залучення здобувачів вищої освіти спеціальності 191 «Архітектура та містобудування» Національного авіаційного університету до вивчення та трансферу світових містобудівних практик у брендинг приаеродромних територій як складових туристичних дестинацій.
The results of involving applicants for higher education in the specialty 191 "Architecture and Urban Planning" of the National Aviation University in the study and transfer of global urban planning practices in branding at airfields as part of tourist destinations.
6
Миколаївна, Агєєва Галина, Агеева Галина Николаевна та Agieieva Galyna. "Територія аеропортів як складова туристичних дестинацій". Thesis, Київський національний університет будівництва та архітектури, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53269.
Повний текст джерелаАнотація:
[1] Юрчишина Л. І. Дестинація як основа регіонального розвитку туризму. Економічний вісник. 2017. №4. С.77-84.
[2] Lenotti, W. (1988). More than just a place to land. History, Function and Future of Vienna Airport. Compress Verlag, Vienna.
[3] КДП высотой 109 метров в аэропорту Вена-Швехат // Aroundcard : веб-сайт. URL: https://aroundcard.com/ru/card/1817 (дата звернення: 16.10.2021)
[4] Агеева Г., Волкова А., Захарченко А. Развитие инфраструктуры аэропортов и его влияние на размещение объектов обслуживания воздушного движения. Science – Future of Lithuania’ Transport Engineering and Management: Proceedings of the 20th Conference for Junior Researchers, 12 May 2017, Vilnius, Lithuania. 2018. Рp.69-73.
[5] Агєєва Г. М. Авіаційна складова урбанізованого ландшафту Києва. Архітектура історичного Києва. Феномен урбанізованих ландшафтів : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 23-24 листопада 2018 р. Київ : КНУБА, 2018. С. 4-5.Наведені результати досліджень процесів урбанізації територій аеропортів та територій, наближених до аеропортів. Вивчені шляхи усунення соціальних бар’єрів та забезпечення загального доступу до об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури, рекреацій та місцевої культури. Узагальнений досвід влаштування оглядових майданчиків як складових соціокультурного простору туристичних дестинацій.
7
Біловодська, Олена Анатоліївна, Елена Анатольевна Беловодская, Olena Anatoliivna Bilovodska та А. С. Шипіль. "Брендинг туристичних дестинацій як засіб розвитку регіону". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32647.
Повний текст джерелаАнотація:
Формування глобального ринку геопродуктів обумовлює зростаючий інтерес вчених та підприємців до дослідження феномену «бренду території», що впливає на ефективність просування території в умовах зростаючої конкуренції.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32647
8
Костинець, В. В. "Міфологічні та художні твори як інноваційний інструмент маркетингу туристичних дестинацій". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/12883.
Повний текст джерела
9
Гаркавенко, Ірина Вячеславівна. "Природні та історико-культурні ресурси як фактор розвитку туристичних дестинацій в регіоні". Thesis, ПУЕТ, 2019. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/7572.
Повний текст джерела
10
Піпкун, А. О. "Розвиток винного туризму в Україні". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20601.
Повний текст джерелаАнотація:
Піпкун, А. О. Розвиток винного туризму в Україні : магістерська робота : 242 Туризм / А. О. Піпкун; керівник роботи Безуглий І. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра туризму. – Чернігів, 2020. – 91 с.Об’єктом дослідження є процеси розвитку винного туризму в Україні. Предметом дослідження є теоретико-методичні положення та практичні рекомендації щодо розвитку винного туризму. Метою дослідження є розгляд сучасного стану винного туризму України, виявлення його особливостей та перспектив розвитку з метою розробки нового винного туру. Для досягнення мети вирішені наступні завдання: дослідити наукові підходи щодо визначення сутності та особливостей винного туризму; виявити особливості організації винного туризму; розглянути специфіку формування дестинації винного туризму; окреслити особливості маркетингу у винному туризмі; здійснити аналіз сучасного стану розвитку винного туризму в Україні та світі; виявити проблеми та перспективи розвитку винного туризму в Україні; розробити проект винного туру і обгрунтувати його доцільність.
The object of research is the processes of wine tourism development in Ukraine. The subject of the research is theoretical and methodological provisions and practical recommendations for the development of wine tourism. The purpose of the study is to consider the current state of wine tourism in Ukraine, to identify its features and prospects for development in order to develop a new wine tour. To achieve this goal, the following tasks have been solved: to explore scientific approaches to defining the essence and features of wine tourism; identify the features of the organization of wine tourism; to consider the specifics of the formation of the destination of wine tourism; outline the features of marketing in wine tourism; to analyze the current state of development of wine tourism in Ukraine and the world; identify problems and prospects for the development of wine tourism in Ukraine; to develop the project of a wine tour and to substantiate its expediency.
Тези доповідей конференцій з теми "Дестинація"
1
Кедрова, Е. В. "Интернет-технологии как инструмент продвижения туристской дестинации". У XVIII Всероссийская научно-практическая конференция молодых ученых, аспирантов и студентов в г. Нерюнгри, с международным участием, посвященной 25-летию со дня образования Технического института (филиала) СВФУ. Технический институт (ф) СВФУ, 2017. http://dx.doi.org/10.18411/svfu-2017-175.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Дестинація"
1
Almaty–Issyk-Kul Alternative Road Economic Impact Assessment. Asian Development Bank, February 2021. http://dx.doi.org/10.22617/tcs210039-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Оживленный город Казахстана с населением 1,9 млн человек Алматы находится всего в 80 километрах от г. Чолпон- Ата, одного из центров туристической дестинации Иссык-Куля, знаменитого своим озером, горами и умеренно теплым летом. Однако эти две дестинации разделены двумя великолепными горными хребтами. Существующая дорога тянется более чем на 460 километров в обход этих гор, что требует длительного времени в пути. В данной оценке экономического воздействия анализируется, какое влияние окажет более прямая дорога между двумя дестинациями на туризм и экономическое развитие как в Казахстане, так и в Кыргызской Республике. В отчете представлены экономически эффективные решения, которые при благоприятной политической среде приведут к сильному экономическому развитию в регионе.