Статті в журналах: "Державна експертиза"

1

Андрушко, Л. М. "Державна митна експертиза іконостасу як культурної цінності". Вісник Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого". Серія: Політологія, № 2 (33) (2017): 309–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Криворучко, Наталя, та Станіслав Нікітенко. "ОСОБЛИВОСТІ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПАРФУМЕРНИХ ТОВАРІВ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 282–84. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-59.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено особливості товарознавчої експертизи парфумерних товарів. Визначено специфіку класифікації цієї групи товарів та структуру її категорій в державних класифікаторах. Вивчено види товарознавчих експертиз парфумерних товарів, серед яких ідентифікаційна, кількісна, вартісна та експертиза справжності. З’ясовано особливості проведення ідентифікаційної експертизи, критерії належності виробів до різних категорій. Визначено роль дефектів тари та упакування парфумерних товарів в товарознавчій експертизі, поділ на критичні та допустимі дефекти. Розглянуто методологію товарознавчої експертизи цієї групи товарів, з’ясовано цілі та особливості кожного з них. Визначено важливість чинника суб’єктивності у процесі її проведення. З’ясовано критерії перевірки контрафактності виробів. Визначено ознаки підробки парфумерних товарів та види фальсифікації товару, серед яких асортиментна, кількісна, вартісна, інформаційна та якісна.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Лосієвський, І. Я. "Державна експертиза культурних цінностей: актуальні проблеми регламентування та практики". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 25 (2009): 26–31.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Півторак, Н. "Гендерно-правова експертиза та державна реєстрація нормативно- правових актів". Юридичний журнал, № 10 (2006): 30–32.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Ящук, Володимир Олегович. "СУДОВО-ОДОРОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ". New Ukrainian Law, № 6 (27 грудня 2021): 236–41. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.35.

Повний текст джерела

Анотація:

Виявлення, вилучення, дослідження, використання під час розслідування кримінальних правопорушень запахових слідів супроводжуються виникненням проблемних питань щодо доказового значення отриманих результатів, тому існує об’єктивна необхідність висвітлення окресленої проблематики. Метою статті є формування наукових засад судово-одорологічної експертизи та з’ясування практичних особливостей її проведення під час розслідування кримінальних правопорушень. Судово-одорологічні експертизи проводяться відповідно до положень Конституції України, міжнародних договорів України, Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про судову експертизу», інших нормативно-правових актів. Теоретичною основою судово-одорологічних експертиз є наукові праці вчених, науково-методичні рекомендації. Судова експертиза запахових слідів вирішує ідентифікаційні та діагностичні завдання. Акцентовано увагу на проблемній ситуації, що полягає у необхідності унормування проведення судово-одорологічної експертизи та реєстрації експертної методики судово-одорологічної експертизи, адже, відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судову експертизу», методики проведення судових експертиз підлягають атестації та державній реєстрації. Нині відбувається якісно новий розвиток одорології як галузі криміналістичної техніки та наукового вчення. Напрацьовано нові положення щодо ефективного дослідження запахових слідів за сучасних умов, проведення судово-одорологічної експертизи відповідно до міжнародних стандартів та кращого світового досвіду. Вітчизняна наука і практика потребують розроблення цієї проблематики задля формування наукових засад використання запахових слідів під час розслідування кримінальних правопорушень; розроблення стандартизованих правил виявлення, вилучення, дослідження та використання запахових слідів; формування методики судово-одорологічного дослідження у системі методик судово-експертних досліджень; створення системи одорологічних лабораторій, які повинні відповідати міжнародним стандартам, а також для використання висновків судово-одорологічних експертиз як джерела доказів у кримінальному провадженні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

КЛЮЄВ, ОЛЕКСАНДР, та ЕЛЛА СІМАКОВА-ЄФРЕМЯН. "Доктринальні підходи до судової експертизи в Україні". Право України, № 2021/08 (2021): 28. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-08-028.

Повний текст джерела

Анотація:

Для докладного розгляду доктринальних підходів до судової експертизи в Україні необхідно дослідити основні положення концепції її розвитку. Мета статті – дослідити доктринальні підходи до судової експертизи в Україні. У статті наводяться тлумачення понять доктрини та концепції, наголошується на їх тісному зв’язку. Побудова будь-якої теорії, ідеї, доктрини, концепції неможлива без вироблення їх основних складових, які виокремлено авторами – це: загальні положення; понятійно-категоріальний апарат; теоретико-методологічні основи; принципи, закономірності функціонування і розвитку досліджуваних процесів (явищ); оцінка сучасного стану дослідження проблем і перспектив розвитку; реалізація теоретичних положень у практичній діяльності через реформування. Розглянуто зв’язок реформування системи судової експертизи у державі із судово-правовою реформою. Наголошується, що реформування системи судової експертизи повинно мати комплексний характер і передбачати внесення змін до базового законодавства з питань експертного забезпечення правосуддя та суміжних інститутів й удосконалення процесуального законодавства. Основою для проведення реформування судової експертизи в Україні мають стати кращі міжнародні практики демократичних держав, аналіз вітчизняного досвіду становлення та розвитку судової експертизи, а також вже напрацьовані пропозиції з цих питань. Визначено, що реалізація доктринальних підходів до вирішення проблем судової експертизи полягає насамперед в удосконаленні правового статусу державного судового експерта; збереженні та розвитку системи незалежних державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз, удосконаленні й інтенсифікації системи підвищення кваліфікації співробітників державних судово-експертних установ (СЕУ); розвитку міжнародного співробітництва у сфері судово-експертної діяльності; зміцненні матеріально-технічної бази; відкритті відділень СЕУ в кожній області України; активізації співробітництва із громадськими організаціями судових експертів і криміналістів; подальшій активізації процесів акредитації СЕУ на відповідність міжнародним стандартам; розширенні видів експертних послуг; активізації роботи на державному рівні щодо консолідації зусиль СЕУ Міністерство юстиції України з відповідними органами державної виконавчої влади з метою відшукання можливостей збільшення сум податків, що надходять до державного бюджету України та виявлення корупційних схем ухилення від оподаткування й інших правопорушень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Сташевська, І. В., та І. С. Петренко. "ПРОВЕДЕННЯ ТОВАРОЗНАВЧИХ ЕКСПЕРТИЗ ІЗ ВИЗНАЧЕННЯ КОДІВ ТОВАРУ ЗГІДНО З УКТ ЗЕД ДЕРЖАВНИМИ АБО ГРОМАДСЬКИМИ ІНСТИТУЦІЯМИ". Криміналістичний вісник 36, № 2 (13 грудня 2021): 104–14. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2021-36-2-104.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає у системному аналізі правових засад проведення експертиз із визначення коду товарів згідно з УКТ ЗЕД державними або громадськими інституціями і розробленні відповідних пропозицій. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові і спеціальні методи науковоюридичного пізнання, серед них методи емпіричного дослідження, а саме порівняльний, системний, узагальнення; порівняльно-правовий і тлумачення правових норм, застосування яких зумовлено метою та завданням дослідження. Наукова новизна. Обґрунтовано необхідність започаткування єдиного підходу до розуміння правомірності залучення державних або громадських інституцій для визначення коду згідно з УКТ ЗЕД із боку центрального органу виконавчої влади України і узгодження правової позиції судів стосовно проведення експертиз із визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, яка полягає у тому, що ця компетенція є виключно прерогативою митних органів. Висновки. Аргументовано, що належне законодавче регулювання експертної діяльності державних або громадських інституцій, у тому числі і державних судових експертних установ, з класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД дозволить створити необхідні умови для проведення кваліфікованої та об’єктивної експертизи, зокрема задовольнить експертні потреби митних і податкових органів під час виявлення правопорушень і виникнення спірних питань, а також забезпечить дотримання принципу змагальності сторін і формування надійної доказової бази у провадженнях про порушення митного та податкового законодавства. Запропоновано основні напрями вдосконалення нормативно-правового регулювання проведення експертиз із визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД. При цьому констатовано, що експертиза з класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, незалежно від мети визначення коду, є лише засобом з’ясування характеристик, на яких ґрунтується визначення коду товарів, і за своїм завданням не може підміняти правозастосування (прийняття рішення про визначення коду товарів за УКТ ЗЕД); наголошено, що визначальні характеристики товару не мають правового характеру та потребують спеціальних знань, а тому можуть бути з’ясовані за допомогою відповідної експертизи – товарознавчої, транспортно-товарознавчої; окреслено коло суб’єктів, які можуть провадити експертну діяльність із класифікації товарів за кодом УКТ ЗЕД, а саме державні або громадські інституції, у тому числі державні судово-експертні установи; сформовано основні пріоритети подальшого наукового й законодавчого опрацювання, зокрема щодо окреслення функцій суб’єктів, які можуть здійснювати експертну діяльність із класифікації товарів за кодом УКТ ЗЕД, визначення основних завдань експертизи з класифікації товарів за кодом УКТ ЗЕД, розроблення та впровадження відповідної методики, єдиної для усіх суб’єктів експертної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Shyshymenko, Ihor. "ПОЛІТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА ЯК ВИД ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯМИ ВЛАДИ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (4) (25 жовтня 2018): 62–72. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-02-62-72.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано тезу про те, що політична експертиза є однією з важливих форм громадського контролю, Завдяки політичній експертизі діяльність органів державної влади перебуває під пильною увагою громадськості. Рекомендації політичних експертів допомагають пошуку більше ефективних рішень різних політичних проблем з урахуванням їх наслідків для суспільства й держави. Проаналізовано поняття «громадський контроль» і «суспільний контроль», у результаті чого зроблено висновок про те, що вони не синонімічні. Аргументовано, що громадський контроль – це один із видів суспільного контролю. Суспільний контроль функціонально ширший від громадського. Якщо громадський контроль переважно спрямований на діяльність органів державної влади й органів місцевого самоврядування, тобто на політико-державну сферу, то суспільний контроль орієнтований не лише на політичну, але й на всі інші сфери життєдіяльності суспільства (економічну, соціальну, духовну). Показано, що коли органи державної влади для прийняття політичних рішень застосовують консультації політичних експертів, то в такому випадку політична експертиза – це елемент процесу прийняття політичних рішень. Якщо йдеться про незалежних політичних експертів, які аналізують і прогнозують наслідки тих або інших політичних рішень, то можна зробити висновок про те, що політична експертиза – це самостійний процес. Укажемо на те, що незалежні експертні агентства – це структури громадянського суспільства, які відслідковують і контролюють процес прийняття політичних рішень державними органами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Курбатова, І. "Участь прокурора у призначенні судових експертиз під час досудового розслідування". Юридичний вісник, № 3 (4 лютого 2020): 98–103. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.949.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено участь прокурора, як процесуального керівника під час досудового розслідування у призначенні судових експертиз. Проаналізовано національне законодавство України щодо порядку призначення судових експертиз, вибір експерта, експертної організації чи групи експертів для здійснення експертного дослідження під час досудового розслідування. А також вимоги до оформлення процесуальних документів для призначення експертизи. Приділена значна увага порядку призначення експертиз слідчим суддею під час досудового розслідування за зверненням сторони, якщо слідчим, прокурором було відмовлено стороні захисту у призначенні судової експертизи. Наголошено, що КПК України передбачає підстави відмови слідчим суддею у задоволенні клопотання, однак цього недостатньо і тому запропоновані свої варіанти підстав для відмови у задоволенні клопотання. Національним законодавством передбачено, що криміналістична, судово-медична та судово-психіатрична експертизи здійснюються виключно державними установами. Зроблено висновок, що відносно судово-медичної та судово-психіатричної експертиз альтернативи не може бути, а щодо окремих видів експертиз криміналістичної ця заборона не виправдана. Надання можливості проведення окремих видів криміналістичних експертиз недержавними організаціями чи експертами розвантажило б державні та створило б здорову конкуренцію. Зроблено висновок, що участь прокурора у прийнятті рішень щодо призначення судових експертиз та нагляд за законністю використання матеріалів експертних досліджень на досудових стадіях кримінального процесу є одним із найдієвіших засобів підвищення ефективності кримінального судочинства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Соловйова, Галина. "МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЮВЕЛІРНИХ ВИРОБІВ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 277–79. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-60.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті вивчено проблематику методів та засобів проведення товарознавчої експертизи ювелірних виробів. Досліджено законодавчу базу, яка регулює експертизу ювелірних виробів та їх складових. З’ясовано особливості класифікації ювелірних виробів у державних класифікаторах. Вивчено методику товарознавчої експертизи ювелірних виробів відповідно до етапів її проведення. Виявлено базові методи проведення товарознавчої експертизи ювелірних виробів. З’ясовано значення умови збереження оригінального стану товару на проведення експертизи. З’ясовано критерії дослідження вставок з дорогоцінних каменів у ювелірних виробах та перелік інструментів та засобів, необхідних для цього. Вивчено можливості та потенційні вигоди від залучення експертів з суміжних галузей для експертизи ювелірних виробів та роль експерта-товарознавця у такому дослідженні. Досліджено базові види дефектів, характерних для ювелірних виробів, які потенційно можуть бути нанесені товару в процесі експлуатації або виготовлення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Шуневич, К. А. "СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ІТАЛІЇ". Знання європейського права, № 1 (21 вересня 2020): 122–29. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.62.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті показано вплив типу процесу, який домінує в державі, на порядок залучення судового експерта у кримінальне провадження на прикладі Італії, яка в своєму історичному розвитку здійснила перехід від інквізиційного до змагального типу процесу. Виявлено основні переваги та недоліки типу процесу під час залучення судового експерта у кримінальне провадження. Досліджено «слідчі» повноваження сторін щодо самостійного права збирати докази в процесі встановлення фактичних обставин справи внаслідок реформування кримінально-процесуального законодавства Італії. Визначено необхідність дотримання однакових стандартів прав людини, зокрема в контексті забезпечення кожному реального права на справедливий суд у разі залучення судового експерта у кримінальне провадження. Здійснено аналіз організації проведення судової експертизи в Італії, зокрема, досліджено законодавчу регламентацію статусу суб'єкта, уповноваженого виконувати судові експертизи; загальний порядок залучення судового експерта на стадіях досудового розслідування та під час судового розгляду; можливість проведення судових експертиз у кримінальному провадженні експертами, залученими сторонами. Приділена увага порядку упорядкування та ведення Реєстру судових експертів у кримінальних справах в Італії. Розглянуто права і обов'язки судового експерта, правила використання в доказуванні висновку експерта. Встановлено, що відмінність між «офіційно призначеним судовим експертом» та «технічним консультантом» залежить від суб'єкта, який залучає експерта у кримінальне провадження. Охарактеризовано особливості залучення експерта суддею - «офіційно призначеного судового експерта», а також процесуальний статус експертів, залучених сторонами - «технічних консультантів». Окрема увага приділена оформленню судовим експертом результатів проведеного експертного дослідження в кримінальному процесі Італії. Проаналізовано відповідальність судового експерта у разі неналежного виконання своїх професійних обов'язків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Діордієва, І. П., Я. С. Рябовол та Л. О. Рябовол. "АГРОБІОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ПОХОДЖЕННЯ СОРТУ ТРИТИКАЛЕ ОЗИМОГО НАВАРРА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 13–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.01.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати досліджень зі створення нових високопродуктивних матеріалівтритикале озимого під час використання в селекційному процесі пшениці спельта (Triticum spelta L.).Вихідним матеріалом слугували сорти тритикале ярого Хлібодар харківський та озимого − Розівська6 і зразок пшениці спельта з передгірських районів Карпат. Гібридне потомство F2–5 аналізували запроявом морфологічних ознак та господарсько-цінних показників. Контрольне сортовипробуваннявідібраних кращих зразків проводили впродовж 2012–2015 рр. У дослідах використовували система-тичний метод розміщення ділянок. Облікова площа ділянки становила 10 м2. Повторність досліду −чотириразова. Державну науково-технічну експертизу сорту проводили впродовж 2015–2018 рр. у17 обласних Державних центрах експертизи сортів рослин різних областей України. Для створеннясорту Наварра проведено гібридизацію сорту тривидового тритикале Розівська 6 з пшеницею спе-льта та наступне схрещування гібридів першого покоління з сортом тритикале ярого Хлібодар хар-ківський. За умови використання багаторазового індивідуального добору серед нащадків відібранозразок 491. Його аналізували в конкурсному сортовипробуванні, де він істотно перевищував середнійгруповий стандарт за врожайністю (5,97 т/га) та не поступався за вмістом клейковини (21,7 %),масою 1000 зерен (47,8 г) та натурою зерна (690 г/л). 2015 р. зразок 491 було передано на Державнунауково-технічну експертизу під назвою Наварра. За цей період середня врожайність сорту в зоніПолісся становила 5,46 т/га, що перевищувало середні за зоною показники на 1,0 т/га, а в зоні Лісо-степу − 5,26 т/га. Сорт вдало поєднує високу продуктивність із високими показниками якості зерна(вміст білка в зерні − 13,1 %, маса 1000 зерен − 48,6 г) та стійкість проти несприятливих чинниківнавколишнього середовища. За результатами Державної науково-технічної експертизи сорт три-тикале озимого Наварра занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширенняв Україні в 2019 році і рекомендовано до вирощування в зоні Полісся.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Гусєва, В. О. "СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ВЧИНЕНИХ ПРОТИ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 3, № 95 (30 вересня 2021): 256–67. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.95.256-267.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено значення та сучасні можливості судово-психологічних експертиз під час розслідування кримінальних правопорушень проти авторитету органів державної влади у сфері правоохоронної діяльності. Установлено, що судово-психологічна експертиза може бути призначена щодо психічно здорових підозрюваних, свідків та потерпілих незалежно від віку. Доведено, що судово-психологічна експертиза є ефективним способом установлення обставин, що підлягають з’ясуванню під час розслідування кримінальних правопорушень досліджуваної категорії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Oliinyk, Oksana, та Oleksandr Revenok. "Сучасний стан судово-психіатричної експертизи та надання психіатричної допомоги особам із станами залежності від психоактивних речовин, які скоїли кримінальні правопорушення". Psychosomatic Medicine and General Practice 3, № 4 (8 січня 2019): e0304139. http://dx.doi.org/10.26766/pmgp.v3i4.139.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація Актуальність. Неухильно зростаючі показники поширеності психічних розладів внаслідок різних форм залежностей та висока криміногенність таких осіб обумовили низку законодавчих змін у сфері юриспруденції (права), медицини та експертизи. Мета - проаналізувати та науково обґрунтувати актуальність законодавчих змін щодо судово-психіатричної експертизи та надання психіатричної допомоги особам із станами залежності від психоактивних речовин, які вчинили кримінальні правопорушення. Матеріали та методи. Для наукового обґрунтування використовувались результати судово-психіатричного обстеження 368 підекспертних із залежністю від ПАР. Вибірка була представлена групою з алкогольною (АЗ) та наркотичною залежністю (НЗ) (відповідно 156 і 212 випадків). Для аналізу і обробки даних застосовувались аналітичний, клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, статистичний методи і метод судово-психіатричного аналізу. Результати наукових досліджень свідчать про високі показники наркозахворюваності та рецидивності злочинів, велику частку наркозалежних осіб в установах відбування покарань внаслідок низького порогу притягнення їх до кримінальної відповідальності. Це демонструє неефективність жорстких кримінальних підходів стосовно осіб, залежних від ПАР і свідчить про необхідність гуманізації державної політики щодо них. Висновки. Законодавство України потребує нагальних змін у питаннях запровадження альтернативних покаранню заходів лікування осіб із станами залежності, формування мережі спеціалізованих медико-реабілітаційних центрів, впровадження диференційованих експертних підходів при виборі медичних заходів примусового чи альтернативного характеру. Судово-психіатрична експертиза виступає першим етапом практичної реалізації задекларованих законодавчих змін. Однак, з урахуванням сьогоденних реалій, самі експерти потребують соціальних гарантій своєї професійної незалежності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

ДАХНЮК, А. М., та О. І. ПЕРЕДРІЙ. "ОСОБЛИВОСТІ РИНКУ АНТИКВАРІАТУ ТА ТВОРІВ МИСТЕЦТВА". Товарознавчий вісник 1, № 15 (18 лютого 2022): 31–44. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-3.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Проведення аналізу способів продажу антикварних речей та ринку антикваріату в цілому,та ринку нумізматики зокрема, характеристика дистанційних інтернет-аукціонів, встановлення недоліків, щодо торгівлі антикварними речами, у законодавчій базі.Методика. Загальний підхід до визначення змісту і структури роботи ґрунтується на основі методу системного аналізу. Для підведення окремих підсумків у роботі використано методи аналізу та синтезу, абстрагування та групування.Результати. Аналізуючи особливості ринку антикваріату, виявлено, що в Україні існує попит на антикварні речі та їх продаж. Сьогодні суб’єктами колекціонування виступають не лише музеї, архіви, фонди та бібліотеки, але й приватні колекціонери. На території нашої держави антикваріат є доступним для будь-якої ланки населення. У вільному доступі він широко продається на інтернет-просторі. Інтернет-аукціони бувають кількох видів, для кожного виду створені свої правила та нюанси. Проблемою становлення антикварного ринку в Україні є недостатня кількість підготовлених експертів в даній області. Через відсутність достатньої кількості кваліфікованих кадрів на митниці, гострою залишається проблема контрабанди культурних цінностей. Також в українському законодавстві існують недоліки, щодо продажу та ідентифікації антикваріату. Державної структури, яка б займалася експертною оцінкою антикваріату та контролювала антикварний ринок в Україні, не існує: нормативні документи про порядок проведення державної експертизи культурних цінностей існують, але не розроблено чіткого переліку організацій, що уповноважені проводити цю експертизу, не визначено статус експерта та його відповідальність за результати експертизи.Практична значимість. Проведено дослідження стану ринку антикваріату та творів мистецтва за останні роки. Виявлено, що основні операції з продажу, у сучасному світі відбувають на інтернет-просторі, що є дуже зручним. Проаналізовано стан законодавства та виявлені недоліки законодавства щодо продажу антикварних речей. Вказане дослідження має значне практичне значення: виявивши недоліки у сфері антикварного ринку, можна чітко сформувати способи їх вирішення та удосконалення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Горбонос, В. В. "КЛАСИФІКАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ ЕКСПЕРТНОЇ СЛУЖБИ МВС УКРАЇНИ". Знання європейського права, № 3 (3 лютого 2021): 73–78. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.102.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті полягає в тому, що за допомогою норм права забезпечується правопорядок на території країни та належне функціонування державних і громадських інституцій. На противагу зникнення норм права із суспільного життя призведе до хаосу, який за наслідками буде ідентичний таким явищам, як державний переворот або війна. Тому цілком обґрунтованим убачається те, що міжнародна спільнота та окремі держави приділяють велику увагу якості правових норм, постійно працюючи в напрямі вдосконалення їх змісту. Не виключенням є і Україна, перед якою сьогодні постає складне завдання - формування європейської держави, що буквально вимагає підвищення ефективності функціонування органів державної влади, орієнтованого на актуальні потреби населення. Важлива роль у виконанні такого завдання відводиться нормам права, як основному засобу врегулювання суспільно-політичного життя країни та роботи окремих інституцій. Мета статті зумовлюється необхідністю систематизації множинності нормативно-правових актів, що регламентують діяльність Експертної служби МВС України, а також здійснення їх класифікації. У статті автором, на підставі систематизації нормативно-правових актів, які регулюють діяльність Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, запропоновано їх класифікацію за юридичною силою, суб'єктом нормотворчості, рівнем регулювання, галузевою належністю, сферою дії та напрямом регулювання, зокрема в межах останнього критерію, що найповніше відображає сутність такого регулювання, виокремлено правові акти, що визначають: підстави проведення судової експертизи та експертних досліджень; організаційно-функціональні аспекти діяльності; процедуру проведення судової експертизи та експертних досліджень; окремі питання професійної діяльності працівників Експертної служби МВС України, в тому числі матеріальні умови праці, також засади міжнародного співробітництва. Визначено, що нормативно-правові акти організаційного характеру визначають місце установ даної служби в системі Міністерства внутрішніх справ України та повноваження міністерства щодо функціонування експертної служби.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Б. П. Суржан. "ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА У СВІТЛІ СУДОВОЇ РЕФОРМИ". Криміналістичний вісник 30, № 2 (27 грудня 2018): 46–54. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2018-30-2-46.

Повний текст джерела

Анотація:

Класифіковано за галузями права в системі юридичної відповідальності як ознаки процесуального статусу основні види відповідальності, що можуть застосовуватися до судового експерта державної спеціалізованої установи за невиконання або неналежне виконання своїх функціональних обов’язків. Систематизовано підстави та порядок притягнення судового експерта до кожного виду відповідальності. Надано пропозиції щодо удосконалення положень законодавства про відповідальність у судово-експертній діяльності, зокрема започаткування правових норм, у яких передбачатиметься відповідальність за неподання або несвоєчасне подання заяви про самовідвід за наявності підстав, окреслених процесуальним законодавством. Обґрунтовано доцільність уведення норм етики судового експерта.Ключові слова: юридична відповідальність; кримінальна відповідальність; дисциплінарна відповідальність; адміністративна відповідальність; експерт; судова експертиза.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Христина Калашнікова. "КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 3–8. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-1.

Повний текст джерела

Анотація:

Під час формування основних напрямів державного інвестування варто надати перевагу інвестиціям у галузі, які відіграють провідну роль у забезпеченні розвитку економіки. При цьому доцільно надавати переваги інвестиційним проектам, що мають змішану систему фінансування. Відповідно, використання державної частки інвестицій виступає у вигляді гарантії їх цільової спрямованості з можливістю подальшої приватизації. В статті визначено, що інвестиції є механізмом збагачення держави, який дозволяє не тільки підвищити рівень економічного розвитку, але й сформувати належні умови для розвитку інновацій. Його ефективність зумовлена системним і комплексним підходами до управління відповідними процесами, а також науково обґрунтованим визначенням мети та цілей державного регулювання. Для забезпечення координації інвестицій відповідно до державних стратегічних цілей та пріоритетів розвитку держави слугують відповідні механізми державного регулювання інвестиційної діяльності. Саме вони визначають особливості окремих територіальних одиниць та можливості їхніх суб’єктів господарювання, які за рахунок власних прибутків утворюють інвестиційні ресурси та спрямовують їх на власне виробництво. Механізми державного регулювання інвестиційної діяльності відіграють роль відповідної системи регуляторних, організаційно-правових, грошово-кредитних, державних та економічних заходів з метою досягнення встановлених економічних, організаційних, соціальних, господарських, фінансових та інших результатів. Форми їх реалізації охоплюють формування сприятливих економічних умов; пряму та непряму участь органів державної влади у капіталовкладеннях; захист прав та інтересів суб’єктів інвестиційної діяльності та проведення експертиз інвестиційних проектів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Майсара, Алкум. "ТИПОЛОГІЯ МОДЕЛЕЙ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВЗАЄМОВІДНОСИН ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА СУСПІЛЬСТВА". Public management 15, № 5 (29 вересня 2018): 140–48. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-140-148.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження моделей взаємодії держави і громадянського су- спільства дало змогу розглядати відповідну проблематику у функціональ- ному розрізі. Обґрунтовано, що визначення та забезпечення оптимальної моделі взаємодії між державою та громадянським суспільством є назрілою і необхідною умовою політичної модернізації та демократизації, прямим шляхом до політичної стабільності будь-якої держави, оскільки адекватна взаємодія між сторонами спирається на зважений баланс інтересів кожної з них, а взаємовигідне партнерство на основі паритетного соціального діа- логу сприяє не лише вдосконаленню і підвищенню ефективності соціальної політики, а й стабілізації всього суспільного буття загалом. Наголошено, що в кожній державі з урахуванням її специфіки формується власна модель со- ціальної політики. Визначено, що становлення ефективної взаємодії між організаціями гро- мадянського суспільства та державними інституціями напряму залежить від якісних змін моделі державного управління в Україні, серед яких децентралі- зація, послаблення неефективних адміністративно-командних і суто регуля- тивних методів тощо. Революція Гідності відкрила новий етап в історії роз- витку громадянського суспільства, продемонструвала вплив громадськості на суспільно-політичні перетворення, стала поштовхом для оновлення та переформатування влади. Такі цілі вимагають створення повноцінних, а не декларативних громадських інституцій, здатних отримати інформацію на по- чаткових стадіях ухвалення управлінських рішень, запропонувати альтерна- тиви, здійснювати контроль. Розглянуто, що для взаємодії органів влади та громадянського суспільства використовуються такі механізми як консульта- ції з громадськістю, участь у громадських радах, робочих групах, громадські експертизи і моніторинги, громадські слухання, інформаційні запити до ор- ганів державної влади тощо. Визначено, що на сьогодні недостатньо реалізованим лишається потен- ціал аналітично-експертного середовища, профспілкових організацій, ор- ганізацій роботодавців у формуванні змісту державної політики. Водночас така співпраця має ґрунтуватися на принципах: громадська активність, партнерство, відкритість та відповідальність, політична незалежність, запо- бігання корупції, раціональний і збалансований розвиток, комплексність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Sychova, V., та O. Kapinus. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ". Актуальні Проблеми Державного Управління, № 1(57) (26 травня 2020): 276–86. http://dx.doi.org/10.34213/ap.20.01.32.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано трансформацію державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб у напряму публічної політики. Доведено, що діяльність неурядових організацій як нових акторів публічної політики щодо ВПО впливала на розширення предметного поля державної політики у зазначеній сфері. З’ясовано, що з лютого 2016 р. активно запроваджувалися інструменти публічної політики щодо ВПО: парламентські слухання, петиції, громадська експертиза, експертно-аналітичні структури, громадська експертиза, громадський контроль за діяльністю влади, громадський бюджет. Виявлено, що з вересня 2019 р., за відсутності комплексності, координації дій держави у виробленні та впровадженні політики щодо ВПО, ініціативу в сфері захисту прав і свобод вимушених переселенців перебрали на себе інститути громадянського суспільства. Визначено три періоди у трансформації державної політики щодо ВПО у напряму публічної політики: 1) жовтень 2014 р. – лютий 2016 р. – початок трансформації державної політики щодо ВПО у напряму публічної політики; 2) лютий 2016 р. – серпень 2019 р. – інституціоналізація публічної політики щодо ВПО; 3) вересень 2019 р. – дотепер – подальший розвиток публічної політики щодо ВПО.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Парфило, І. В. "Проблеми застосування спеціальних знань при розслідуванні фальсифікації та обігу фальсифікованих лікарських засобів". Актуальні проблеми держави і права, № 86 (23 вересня 2020): 154–68. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2428.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню актуальних проблемам застосування спеціальних знань під час розслідування фальсифікації та обігу фальсифікованих лікарських засобів. Обґрунтовано, що найбільш поширеними формами застосування спеціальних знань у розслідуванні вказаної категорії кримінальних правопорушень є проведення судової експертизи, залучення спеціалістів під час проведення окремих слідчих (розшукових), судових дій чи забезпечувальних заходів, а також отримання консультацій та роз'яснень спеціалістів. Особливу увагу приділено дослідженню чинників, які обумовлюють вибір певної форми застосування спеціальних знань на досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень. Проведено критичний аналіз поглядів учених щодо визначення спеціальних знань у кримінальному проваджені, їхньої специфіки застосування в досудовому розслідувані, інших проблем, які є дискусійними у криміналістиці. Зазначається, що найбільш характерна для таких кримінальних правопорушень необхідність у призначенні судово-фармацевтичної, фармакологічної, судово-медичної, судово-товарознавчої та технічної експертиз документів. З огляду на наявність на практиці значних труднощів із вибором вищевказаних і суміжних видів судових експертиз, здійснено аналіз, уточнено предмет і об'єкт досліджень цих експертиз, запропоновано перелік типових питань, які вирішуються експертами у процесі їх проведення. Обґрунтовується важливість правильного вибору тієї чи іншої форми застосування спеціальних знань під час розслідування досліджуваних кримінальних правопорушень, оскільки на практиці судові експертизи нерідко призначаються через декілька місяців проведення слідства, а нерідко органи досудового розслідування обмежуються лише ознайомленням із відомчою документації Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Зазначається, що висновки спеціаліста та залучення до матеріалів кримінального провадження відомчої документації, на підставі яких лікарські засоби визнаються фальсифікованими та вилучаються з легального обігу, не можуть замінити проведення судово-фармацевтичної експертизи. Ураховуючи специфіку зазначеної категорії кримінальних правопорушень, важливою та значущою постає потреба в подальших наукових розробках означеної проблематики, у додатковому вивченні проблемних питань застосування спеціальних знань, з метою активізації та розширення їхніх можливостей, що може стати важливим кроком в удосконалені формування та реалізації криміналістичної методики розслідування фальсифікації та обігу фальсифікованих лікарських засобів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Денисовський, Михайло Дмитрович, Інна Олександрівна Томчук та Ганна Євгенівна Сівіцька. "ОХОРОНА ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ". New Ukrainian Law, № 5 (29 листопада 2021): 99–104. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.5.14.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті ґрунтовно досліджено положення Кримінального процесуального кодексу України стосовно кримінального провадження, яке містить відомості, що становлять державну таєм- ницю. Розглянуто особливості правового регулювання зазначеного провадження, переліче- но правові заходи забезпечення захисту державної таємниці, а також визначено проблеми правової охорони інституту державної таємниці під час досудового розслідування. Окреслено основні умови доступу учасників кримінального провадження до відомос- тей, що становлять державну таємницю, а також проблематику збереження таких відо- мостей. Розглянуто питання вжиття слідчим, прокурором, судом заходів, спрямованих на запобігання розголошенню інформації, що становить державну таємницю, та її матеріаль- них носіїв. Установлено характерні законодавчі особливості процедури здійснення досудового роз- слідування та судового провадження щодо відомостей, які становлять державну таємницю, і проведення експертизи у кримінальному провадженні, яке містить державну таємницю, з’ясовано відповідальність учасників кримінального провадження в разі її розголошення. Зазначено, що однією з гарантій збереження державної таємниці є проведення досудового розслідування з дотриманням вимог режиму секретності. Констатовано, що незважаючи на вагомий внесок учених у кримінально-процесуальну та правоохоронну практику, натепер залишаються все ще невирішеними деякі питання, що виникають під час кримінального провадження, яке містить відомості, що становлять дер- жавну таємницю, що має негативний вплив на її збереження. У статті висвітлено прогалини чинного законодавства в частині, що стосується ефектив- ності кримінально-правових норм, якими визначено порядок охорони відомостей, що ста- новлять державну таємницю. На підставі досліджень теоретичних положень охорони відо- мостей, які становлять державну таємницю, на всіх стадіях кримінального провадження запропоновано шляхи вдосконалення чинного кримінального процесуального законодав- ства, які сприятимуть збереженню й охороні державної таємниці під час кримінального про- вадження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

ШУНЕВИЧ, КАТЕРИНА. "Участь судового експерта у кримінальному провадженні в державах змагальної системи права на прикладі Великої Британії". Право України, № 2021/03 (2021): 133. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-03-133.

Повний текст джерела

Анотація:

Вплив змагального процесу на організацію судово-експертного забезпечення судочинства у державах загального права є актуальним для наукового вивчення. Метою статті є аналіз організаційних і процесуальних особливостей залучення судового експерта у кримінальне провадження Великої Британії та дослідження впливу змагального процесу на організацію судово-експертного забезпечення судочинства у державах загального права. Встановлено, що завдяки принципу змагальності, який домінує, зокрема, у Великій Британії, сторони отримують можливість на власний розсуд визначати, які докази подавати до суду, а також самостійно вибирати експерта. Експерт у змагальній системі мав би надавати висновок на основі власної незалежної оцінки і не має обов’язку “дбати” про позицію сторони, яка його залучила у провадження. Розглянуто концепцію експерта як “найманої зброї” (“hired guns”) і теорію “експертного шопінгу” (“expert shopping”) як загрозу для здійснення об’єктивного та неупередженого правосуддя у державах, де домінує змагальний процес. Досліджено окремі шляхи вирішення проблеми упередженості експертів у змагальній системі. З’ясовано історичні передумови виникнення “обізнаного свідка” у кримінальному процесі Великої Британії. Встановлено, зважаючи на особливості судового процесу та правової системи загалом, відмінності законодавчого підходу Великої Британії до статусу експерта від підходу у державах континентального права. Звернено увагу на організаційні та процесуальні особливості залучення судового експерта у кримінальне провадження Великої Британії. З цією метою проаналізовано прецедентну практику, Кримінально-процесуальні правила Великої Британії, Положення про акредитацію судових експертів, Вказівки Королівської прокурорської служби, що стосуються експертних доказів, а також окремі моніто-рингові документи, присвячені проблемам судової експертизи у Великій Британії. Визначено статус експертних доказів для доведення чи спростування обвинувачення у кримінальному провадженні. За результатами дослідження зроблено висновок, що функція експерта у Великій Британії включає необхідність збалансувати очікування клієнта із зобов’язанням підтримувати об’єктивність. Виявлено недоліки відсутності системи атестації та ліцензування судових експертів і відповідних реєстрів судових експертів, що ставить під сумнів належний рівень їхньої професійної підготовки. Залучення судового експерта у кримінальне провадження Великої Британії, у якій домінує змагальний процес, поступово запозичує деякі риси, характерні обвинувальному процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Kaminska , N. V. "Гендерно-правова експертиза як спосіб модернізації законотворчості в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 6 (29 грудня 2021): 50–61. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.06.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є аналіз наукових підходів до трактування стандартів гендерної рівності, розкриття природи і сутності гендерно-правової експертизи, а також її значення для сучасної законотворчості в Україні. Це передбачає виокремлення існуючих проблем та можливих шляхів їх вирішення. Наукова новизна полягає у комплексному підході до розкриття сутності гендерно-правової експертизи законодавства та проєктів нормативно-правових актів, її теоретичних і практичних аспектів. З огляду на несистемний, доволі вибірковий та формалізований характер цього виду експертизи, з’ясовано його причини і наслідки, а також способи та шляхи їх вирішення. Це, зокрема, упорядкування понятійно-категорійного апарату; розширення методологічного інструментарію гендерно-правової експертизи; розробка галузевих методичних рекомендацій з проведення експертизи законодавства; моніторинг чинного законодавства та проєктів нормативно-правових актів, стосовно яких проведено гендерно-правову експертизу; встановлення відповідальності за порушення встановлених процедур; координація дій уповноважених органів держави на її здійснення, проведення методичних семінарів, інформаційних кампаній, спрямованих на формування гендерної культури і підвищення правової свідомості тощо. Висновки. Забезпечення належної реалізації гендерно-правової експертизи відповідає загальносвітовим демократичним тенденціям, що детерміновані посиленням взаємодії органів публічної влади та експертного середовища, потребою виконання міжнародно-правових зобов’язань із питань гендерної рівності. Це різновид правової експертизи нормативно-правових актів та їх проєктів, що передбачає аналіз чинного законодавства, проєктів нормативно-правових актів, результатом якого є надання висновку щодо їх відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Цей інститут покликаний стати ефективним способом запобігання порушенням основоположних прав і свобод людини, модернізації національного законодавства, запобігання та скасування дискримінаційних норм, імплементації стандартів гендерної рівності у законотворчий та інші, пов’язані з ним, процеси.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Ilina, A., O. Ponochovnyy, V. Pustovit, D. Gumenyuk та M. Vyshemirskyi. "Розробка регулюючого керівництва із застосування та обґрунтування ризик-інформованого технічного обслуговування". Nuclear and Radiation Safety, № 4(92) (15 грудня 2021): 12–18. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.4(92).02.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати робіт з розробки проєкту Регулюючого керівництва із застосування та обґрунтування ризик-інформованого технічного обслуговування і ремонтів, положення якого будуть використовуватись як додаткові до нормативного документа з ядерної та радіаційної безпеки НП 306.2.217‑2017 «Вимоги до ризик-інформованого прийняття рішень з безпеки атомних станцій» і застосовуватись разом з положеннями інших регулюючих керівництв під час впровадження та застосування ризик-інформованих підходів в експлуатаційну діяльність АЕС України. Зазначене Регулююче керівництво містить рекомендації з виконання державної експертизи (технічної оцінки) ядерної та радіаційної безпеки матеріалів обґрунтування впровадження та застосування ризик-інформованих підходів для оптимізації технічного обслуговування і ремонтів систем, важливих для безпеки, на енергоблоках атомних електростанцій України. Після погодження та введення в дію у встановленому порядку Державною інспекцією ядерного регулювання України Регулююче керівництво буде використовуватися посадовими особами інспекції та експертами організації її технічної підтримки (Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки»).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Kostenetsky, M. "Перспективи вдосконалення регуляторної політики у сфері радіаційної безпеки в Україні". Nuclear and Radiation Safety, № 1(49) (10 березня 2011): 41–42. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2011.1(49).08.

Повний текст джерела

Анотація:

Обговорюється стан регуляторної політики в Україні у сфері радіаційної безпеки. Пропонується спростити систему видачі дозволів на проведення діяльності у сфері використання ядерної енергії шляхом видачі єдиного документа — ліцензії — Державним комітетом ядерного регулювання. На санепідслужбу МОЗ України слід покласти обов’язок видачі висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на об’єкти, де провадиться діяльність з використанням джерел іонізуючого випромінювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Ляпун, Ніна, та Нонна Коваленко. "КЛАСИФІКАЦІЯ АСОРТИМЕНТУ РІДКОГО МИЛА ЯК ОСНОВА АСОРТИМЕНТНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ". Молодий вчений, № 2 (90) (26 лютого 2021): 233–35. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-47.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено класифікацію асортименту рідкого мила як основи асортиментної експертизи. З’ясовано місце категорії «рідке мило» в державних класифікаторах України. Визначено основні проблеми сучасної державної класифікації товарів у контексті проведення експертизи рідкого мила. Запропоновано базову класифікацію цього товару та критерії, відповідно до яких доцільно її формувати. Визначено відмінності господарського та туалетного мила відповідно до їх призначення та особливостей складу. Досліджено базові відмінності органічного та синтетичного рідкого мила. Визначено характеристики мила, призначеного для застосування споживачами з різним типом шкіри, різної вікової категорії та статі. Вивчено варіанти пакування та їх класифікації за матеріалом, формою, об’ємом, тощо. Досліджено різні типи та особливості застосування дозаторів. З’ясовано фактори, які впливають на ціноутворення мила.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Генсіцька-Антонюк, Наталія. "НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ АНАЛІЗ ПІДРУЧНИКА З ГЕОМЕТРІЇ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 135–39. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.418.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття активізує одну з сьогоденних проблем освіти – це проблема якості шкільних підручників. Математика є обов’язковим предметом зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації, завдання яких вимагають певних компетенцій для успішного складання іспитів. Компетентнісний підхід навчальної програми з математики вимагає оновлення шкільних підручників. Експертиза та вибір підручників вчителями, ініційовані Міністерством освіти і науки України, створює конкуренцію, що дає можливість підвищити їх якість. В даній статті нами приведені узагальнені висновки науково-методичного аналізу підручника з геометрії авторів О. Істера та О. Єргіної для 11 класу профільного рівня. Було проаналізовано зміст підручника: відповідності його Державному стандарту; систематичність, логічність, доступність та науковість змісту; забезпечення формування компетентностей на наскрізних ліній засобами підручника, зазначених у навчальній програмі з математики; реалізація ціннісного та українознавчого компонентів; наявність диференційованого та індивідуального підходу; наявність фактичних помилок. Результат аналізу дав змогу стверджувати, що досліджуваний підручник відповідає всім критеріям науково-методичної експертизи, затверджених Міністерством освіти і науки України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Матат, Ю. І. "Прогалини у правовому регулюванні як корупціогенний фактор у діяльності органів публічної влади". Актуальні проблеми держави і права, № 89 (28 квітня 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i89.3188.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена з’ясуванню впливу прогалин у правовому регулюванні як корупціогенного фактора на функціонування органів публічної влади, а також дослідженню шляхів усунення зазначених дефектів права, що має на меті запобігати вчиненню корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних із корупцією, у публічній сфері. Визначено, що прогалину у правовому регулюванні слід розглядати як корупціогенний фактор, який сприяє особі, що уповноважена застосовувати норми певного організаційно-розпорядчого чи іншого документа, тлумачити його на власний розсуд, обирати із кількох можливих той варіант поведінки, який є найбільш вигідним для неї. Здійснено класифікацію прогалин, які є корупціогенним фактором, на такі види: а) прогалини в нормах матеріального права; б) відсутність або недостатність контролю і прозорості; в) відсутність або недостатність адміністративних і судових процедур; г) відсутність або недостатність конкурсних (аукціонних) процедур. Обґрунтовано, що найпоширенішим корупціогенним фактором у діяльності органів публічної влади є неналежне визначення в нормативно-правовому акті (його проекті) функцій, прав, обов’язків і відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, наслідком чого може бути невиправдане встановлення чи надмірне розширення дискреційних повноважень, створення умов для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання наданими їм повноваженнями. Зроблено висновок, згідно з яким усунення прогалин у правовому регулюванні, що стають фактором корупціогенності у публічно-правових відносинах, має відбуватися насамперед шляхом моніторингу нормативно-правових актів, невід’ємною складовою частиною якого є антикорупційна експертиза. Водночас подальше реформування сфери нормотворчої діяльності має відбуватися у напрямку широкого залучення громадських об’єднань та окремих незалежних експертів до проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та їх проектів, що дозволить підвищити ефективність цього інструменту й сприятиме забезпеченню розумного балансу між приватними і загальносоціальними інтересами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

С. В. Шевченко, В. М. Коротаєв, П. М. Баранов,. "ЩОДО МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ГЕМОЛОГІЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ КОЛЬОРОВОГО КАМІННЯ В СУДОВІЙ ГЕМОЛОГІЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ". Криміналістичний вісник 34, № 2 (26 квітня 2021): 38–46. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2020-34-2-38.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – проаналізувати особливості методу гемологічного оцінювання кольорового каміння дляперспективного застосування в теорії та практиці судової гемологічної експертизи. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків є наслідком застосування комплексу методів наукового пізнання.Метод системно-структурного аналізу дозволив дослідити норми вітчизняного законодавства, що регулюєвидобуток, виробництво та використання дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, контроль за операціями з ним та правила його атестації, висловити низку критичних зауважень, у тому числі й щодо ролідержави у цій сфері. За допомогою методів наукової абстракції, індукції, дедукції, моделювання схарактеризовано експертні завдання судової гемологічної експертизи та розкрито їх сутність. Використання статистичних, математичних, фізичних та інших спеціальних методів дослідження дозволило виокремити та запропонувати етапи дослідження кольорового каміння в межах судової гемологічної експертизи, зважаючи на йогофізико-технологічні та декоративні властивості, а також дизайн і технологію оброблення, здійснити вартіснеоцінювання каміння. Наукова новизна. Виявлено й обґрунтовано закономірний взаємозв’язок між ідентифікаційними, діагностичними, технологічними, ситуаційними та вартісними експертними завданнями, а такожетапами дослідження у межах гемологічного оцінювання кольорового каміння: діагностика, дизайн, оброблення, оцінювання. Висновки. Проаналізовано нормативно-правову базу у сфері регулювання видобутку,виробництва та використання дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, контролю за операціями з нимта його атестації. Наголошено на необхідності посилити роль держави в регулюванні та контролі господарської діяльності у сфері, пов’язаній із дорогоцінним і напівдорогоцінним камінням. Окреслено експертнізавдання судової гемологічної експертизи і класифіковано як ідентифікаційні, діагностичні, технологічні,ситуаційні, вартісні. Розкрито сутність експертних завдань через складові методу гемологічного оцінюваннякольорового каміння. При цьому зроблено акцент на особливій актуальності визначення вартості каміння заіндивідуальним (авторським) алгоритмом. Запропоновано методику гемологічного оцінювання кольоровогокаміння, якою започатковано чотири етапи дослідження: градуювання властивостей, дизайн, що ґрунтуєтьсяна результатах градуювання властивостей, технологічний процес, вартісне оцінювання. Висвітлено сучасніможливості використання висновків судових гемологічних експертиз в розслідуванні злочинів. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавства України в контексті предмета дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Драгомирецька, Наталія, та Марина Дургарян. "ПРАКТИКА ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ДОНОРСТВОМ КРОВІ В ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВАХ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ". Public management 23, № 3 (20 березня 2020): 109–23. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-109-123.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено результати дослідження щодо доцільності запро- вадження в Україні практики публічного управління донорством крові за- рубіжних держав. Виокремлено чотири площини розуміння ролі і місця пу- блічного управління в донорстві крові: академічна, управлінська, експертна, фахова (на рівні практики роботи служб крові). Акцентовано увагу на управ- лінській складовій. В українській науці публічного управління ця пробле- матика не досліджується і не виокремлюється як важлива сфера науки. В практиці публічного управління донорством крові в Україні домінує органі- заційно-правовий аспект, а форми і методи роботи щодо залучення донорів та створення банків крові є обмеженими і застарілими. Наведено конкретний досвід зарубіжних держав у публічному управлінні донорством крові, а та- кож розглядається питання про суб’єктів публічного управління та політику держав щодо донорства крові, про форми і методи залучення до добровіль- ного і свідомого донорства крові. Для України запропоновано досвід кількох держав, який не потребує великих фінансових вкладень і може ґрунтуватись на традиціях публічного управління України та відношенні населення до донорства, зокрема: відповідальність суспільства; використання сучасних інформаційно-комунікаційних засобів; залучення громадських організацій; проведення інформаційно-пропагандистських кампаній; формування гро- мадської думки; створення мобільних центрів; формування та розвиток сис- теми стимулювання і вдячності від органів публічної влади; систематизація правових норм щодо донорства крові та кола донорів, а також розширення можливостей громадських організацій у сфері донорства крові; розвиток та підвищення активності асоціацій, клубів та ін. донорів. Роль публічного управління вбачається у створенні всіх умов для розвитку державно-при- ватного та державного-громадянського партнерства у сфері донорства крові. Зазначається доцільність зміни змісту державної політики у сфері донорства крові в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Меньших, Тетяна. "ОСОБЛИВОСТІ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ОДЯГУ, ЩО БУВ У ВИКОРИСТАННІ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 310–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-68.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній статті досліджено експертну діяльність як професійну, в сфері обігу товарів (одягу). Проаналізовано виникнення передумов необхідності і можливості проведення товарознавчої експертизи на базі попереднього вивчення інформації про товар, обстеження об’єкту, його дослідження, оформлення експертного висновку. На кожному етапі експертного дослідження вирішуються конкретні завдання, досліджуються певні властивості об’єктів. З’ясовано, що розвиток товарознавчої експертизи пов’язаний з набуттям чинності таких законів України: «Про захист прав споживачів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції», так і з посиленням конкуренції на товарних ринках, а також з поширенням поняття «товар» на ресурси, виконані послуги, роботи, інтелектуальну власність та активізацією зовнішньоекономічної діяльності й особливо з реакцією споживачів на недоброякісність товарів. Визначено, що в обґрунтуванні претензій споживачів, визначальну роль грає товарознавча експертиза, яку професійно може проводити лише експерт-товарознавець. Тільки ретельний аналіз товарів дозволяє правильно вирішувати питання при їх оцінювані. При оцінці конкурентоспроможності товарів потрібно враховувати вимоги різних категорій споживачів. При виробництві виробів використовують найрізноманітніші матеріали. Кожен з цих матеріалів має комплекс своїх властивостей, які в асортиментній групі змінюються в широкому діапазоні. Пошив виробів (одягу) і технологічні режими їх виготовлення залежать від властивостей матеріалів. Методики вивчення споживчих оцінок повинні бути адаптовані для їх використання вітчизняними підприємцями. Рекомендовано зобов'язання щодо продавця (виробника) задовольнити вимоги споживача, якщо він не доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування, зберігання або транспортування товару, дій третьої особи, сторони або форс-мажорних обставин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Гуменюк, Тетяна Костянтинівна. "КОНЦЕПТУАЛЬНО-ЦІЛІСНИЙ РОЗВИТОК МУЗЕЙНОЇ ТА ПАМ’ЯТКООХОРОННОЇ СПРАВИ: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 244–49. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236026.

Повний текст джерела

Анотація:

Останні десятиліття музейна справа України розвивається значними темпами. В музеях впроваджуються новітні технології, вдосконалюється теорія та практика музейництва. За роки незалежності відкрилося десятки нових музеїв найрізноманітнішого спрямування. В Україні започатковані музейні щорічні форуми; працює декілька кафедр у гуманітарних закладах вищої освіти, де готують працівників музеїв; беруться на облік сотні пам’яток. Ринковий характер економіки України викликав до життя нову для нашої держави галузь музейництва — експертизу історико-культурних цінностей. Всі ці кардинальні зміни вимагають узагальнення та впровадження у навчальний процес. Саме таке завдання поставив перед собою колектив авторів навчального посібника «Вступ до музеєзнавства і пам’яткознавства» кафедри музеєзнавства і експертизи історико-культурних цінностей Київського національного університету культури і мистецтв. Рецензоване навчальне видання, на мою думку, має непересічне значення не лише для кола спеціалістів музейної та пам’яткоохоронної сфери, але й для широкого кола гуманітаріїв, мистецтвознавців, культурологів, істориків, всіх тих, хто небайдужий до історичної долі і вибору нашого народу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Yakymchuk, O. F. ,. "Закордонний досвід інформаційного розвитку суспільства та перспективи його імплементації в Україні". Theory and Practice of Public Administration 2, № 65 (15 травня 2019): 272–79. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.33.

Повний текст джерела

Анотація:

Система державного упраління в Україні в останні роки зазнає значних трансформацій з огляду на євроінтеграційний курс держави з одного боку, а з другого – наростають негативні впливи держави-агресора Росії у проведенні гібридної війни, у тому числі й інформаційної. Саме недостатній якісний рівень розвитку інформатизації суспільства в Україні, як вказують досвідчені міжнародні експерти, негативно позначається на показниках безпеки держави, соціально-психологічному стані громадян, економічному розвитку держави, фінансовій стабільності національної грошової одиниці, політичній ситуації і т.д. Саме тому на перше місце нині виходить необхідність звернутися до позитивномго міжнародного досвіду у сфері інформаційного розвитку суспільства, вивчення механізмів й інструментів регулювання державної інформаційної політики задля ефективного впровадження в Україні із врахуванням сучасних політичних, економічних, соціальних, ментальних чинників й особливостей українського суспільства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Lizakowska, Svitlana. "ГРОМАДСЬКІ РАДИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ ГРОМАДСЬКОСТІ НА ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЮ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ". Public Administration and Regional Development, № 3 (11 квітня 2019): 77–91. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.03.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню особливостей функціонування громадських рад при органах виконавчої влади в Україні. Проаналізовано взаємодію інститутів державної влади з інститутами громадянського суспільства через громадські ради, що діють при органах виконавчої влади. Висвітлено динаміку розвитку громадських рад та сучасний стан нормативно-правової бази в цій сфері. Показано, що громадські ради є потужним інструментом залучення громадян до участі в управлінні державою та спроможні стати ефективним комунікаційним інструментом між інститутами влади та громадськістю за умови активної громадянської позиції та відповідального ставлення до виконання взятих на себе обов’язків і повноважень усіма учасниками комунікації. Підкреслено важливість громадського контролю для становлення демократичного суспільства, розкрито механізми, через які він може реалізовуватися. Виявлено особливості громадського моніторингу та громадської експертизи. Узагальнено теоретико-правові засади взаємодії органів влади і громадськості при формуванні та реалізації державної політики. Виокремлено основні форми, методи та інструменти такої взаємодії. Сформовано пропозиції щодо удосконалення порядку організації та проведення консультацій з громадськістю щодо формування та реалізації державної політики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Сомова, Тетяна. "ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКЕ ТА ГРОМАДСЬКО-ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ТЕРЕТИЧНІ ОСНОВИ". Public management 24, № 4 (20 березня 2020): 280–90. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-4(24)-280-290.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкрито сутність феноменів державно-громадського й гро- мадсько-державного управління закладом загальної середньої освіти, органі- заційних механізмів громадсько-державного управління. Висвітлено генезис поглядів учених щодо цих феноменів, проаналізовано стан використання ор- ганізаційних механізмів у практиці, розроблено концептуальні засади кон- струювання та запровадження організаційних механізмів громадсько-дер- жавного управління, технології їх реалізації, розкрито модель організаційного механізму та науково-методичний супровід його застосування, обґрунтовано взаємозв’язок між стилем керівництва й впровадженням організаційних механізмів громадсько-державного управління у діяльність закладів загальної середньої освіти. Актуальність проблеми дослідження визначається необ- хідністю суттєвої перебудови системи управління освітою, зокрема, пошуку нових відкритих і демократичних моделей управління, широкого залучення громадськості до освітнього та управлінського процесу. Дослідження можуть використовуватися як методичні рекомендації для керівників закладів загаль- ної середньої освіти та представників управлінських структур, так і для само- освіти на курсах підвищення кваліфікації керівників чи в процесі підготовки резерву керівних кадрів. Встановлено, що модель структурно-громадського супроводу передбачає наявність на кожному рівні субординаційної вертика- лі управління ЗЗСО відповідної громадської структури та ії ресурсами. Ос- новним завданням є здійснення незалежної експертизи стану цієї ділянки ос- вітньої галузі та ведення діалогу з владними структурами для збалансування інтересів громадськості та відповідних органів управління, результатом яких виступає збалансування вимог та ресурсів держави і запитів громадян.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Чемерис, І. М. "Використання спеціальних знань, призначення експертиз та арешт безготівкових коштів як засіб забезпечення подальших слідчих дій." Прикарпатський юридичний вісник, № 1(30) (13 липня 2020): 213–17. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).548.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто процесуальні джерела доказів, що найбільше притаманні досудовому розслідуванню кримінальних проваджень про злочини, вчинені із вико-ристанням безготівкових операцій, а саме висновок екс-перта та речові докази. Досліджено комп’ютеро-техніч-ні експертизи як такі, що найчастіше призначаються у провадження цієї категорії. Розкрито зміст експерти-зи комп’ютерної техніки, експертизи програмних про-дуктів, інформаційно-комп’ютерної експертизи, вивче-но відмінності між ними. Звернуто увагу на потенціал розвитку відносно нового виду експертного досліджен-ня – телекомунікаційної експертизи, методика та ме-тодологія якої розроблені ще недостатньо. Проаналізо-вано статус речей, зумовлений визнанням їх речовими доказами та накладенням арешту на них. У дослідженні проводиться аналіз механізмів пово-дження із речовими доказами та арештованим майном, звертається увага на суперечності нормативно-право-вого регулювання щодо визначення долі речових дока-зів, на які накладено арешт. У статті акцентується ува-га на наявних практичних проблемах, які виникають при реалізації ухвал суду про арешт майна, неможли-вості забезпечити повернення майна, набутого внаслі-док вчинення кримінального правопорушенням, по-терпілому на стадії досудового розслідування. В умовах обмежених строків досудового розслі-дування запропонований механізм реалізації права потерпілого на відшкодування шкоди, завданої кри-мінальним правопорушенням. З урахуванням прак-тики інших держав висловлено необхідність запрова-дження системи автоматичної реалізації ухвал суду про накладення арешту на майно. На підставі прове-деного вивчення запропоновано розширити перелік суб’єктів, уповноважених на звернення із клопотан-ням про скасування арешту майна. Істотно удосконалено порядок припинення арешту при закритті кримінального провадження та скасуван-ня арешту майна у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених із використанням безготівкових операцій. Зокрема, наводяться пропозиції щодо закрі-плення порядку визначення долі речей, які не міс-тять слідів кримінального правопорушення, як в ході досудового розслідування, так і при прийнятті остаточ-ного рішення у кримінальному провадженні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Stasiuk, B. B. "ОБҐРУНТУВАННЯ УПРАВЛІСЬКИХ РІШЕНЬ ПРИ ВИБОРІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ, ФІНАНСОВИЙ АСПЕКТ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 95 (25 вересня 2021): 131. http://dx.doi.org/10.31713/ve3202112.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкрито суть та значення обґрунтування інвестицій у великі соціально-екологічні проєкти та проблеми оцінки ефективності таких проєктів. Різні інвестиційні проєкти, що фінансуються за рахунок коштів бюджету всіх рівнів підлягають державній експертизі, що здійснюється уповноваженими на те органами державної влади. Інвестиційні проєкти незалежно від джерел фінансування і форм власності об’єктів капітальних вкладень підлягають експертизі до їх затвердження, зокрема екологічній експертизі. Рішення щодо оцінки інвестиційного проєкту полягає у визначенні різних видів ефективності інвестиційного проєкту: суспільної, комерційної ефективності участі в проєкті. Ефективність участі в проєкті включає: ефективність для підприємствучасників, ефективність для акціонерів підприємств-учасників, бюджетну ефективність. При цьому, під «ефективністю» мається на увазі те,наскільки реалізація даного проєкту відповідає меті і інтересам його учасників, а також тих, кого безпосередньо стосується процес реалізації. Отож, необхідно підібрати критерії оцінки інвестиційних проєктів, які будуть основою для прийняття управлінських рішень. Обґрунтування економічної ефективності інвестиційного проєкту характеризується системою показників, що відображають співвідношення витрат і фінансових результатів реалізації проєкту. Витрати і інші результатипроєкту в розрахунках економічної ефективності виражаються у вигляді грошового потоку. Проаналізовано основні методи оцінки інвестиційних проєктів їх суть, переваги і недоліки. Для визначення ціни ризику рекомендується використовувати показники, які враховують як можливість настання несприятливої події, так і величину збитку від нього. Такими показниками можуть бути дисперсія, середньоквадратичне відхилення і коефіцієнт варіації. Для можливості економічного тлумачення і порівняльного аналізу цих показників рекомендується переводити їх в грошовий формат. Запропоновано комплекс показників для оцінки інвестиційних проєктів з мінімізацією ризиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Карпов, В. В. "Державна політика у сфері надання послуг з експертизи культурних цінностей". Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, № 2 (2017): 3–7.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Славкова, О. П., та А. І. Сухоставець. "ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ КОРУПЦІЇ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 11 (28 січня 2022): 60–66. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.11.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема протидії корупції залишається однією з найболючіших як для суспільства загалом, так і для нашої країни зокрема. Вона є загрозою для економічного, політичного та соціального розвитку та демократії загалом. Особливо це стосується органів державної влади, які є уособленням держави та захисником прав і свобод громадян. Під час проведення дослідження були використані дані власного опитування представників органів державної влади, Національної поліції, науковців, працівників юридичних служб. Проаналізовано причини корупції в органах державної влади, а саме виявлено, що перш за все ними є економічні чинники (наприклад, низький рівень заробітної плати, нерозвиненість механізмів реалізації соціальних гарантій). Найбільший відсоток відповідей свідчить про невжиття заходів відповідальності за посадові правопорушення, експерти вказують на низьку якість норм законів та непрозорість роботи посадовців, а також на слабкість чи відсутність громадського контролю та невисоку правову культуру. Визначено, що основним у формуванні антикорупційної політики є удосконалення законодавства у сфері запобігання корупції та розвиток громадського контролю й просвітницької діяльності щодо інформування суспільства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Demeshok, Olga. "ПОЛОЖЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОМЕОСТАЗУ СТАЛОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 156–64. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0214.

Повний текст джерела

Анотація:

На сучасному етапі розвитку виробництва та забезпечення сталого господарювання виникає необхідність подолання неузгодженостей між рівнем технологічного процесу та засобами, що підтримують екологічну безпеку життєдіяльності людини. Таким чином, постає необхідність у пошуку інноваційних шляхи для забезпечення економічного зростання та синхронного покращення екологічних показників виробничих процесів. Перші систематизовані погляди, що вказують на енергетичний характер суспільного багатства, описані в минулому столітті українським мислителем Сергієм Подолинським. Він виклав основні положення теорії розвитку суспільства, що базується на використанні людиною природної енергії, а сама людина розглядалася С. Подолинським як теплова машина. Нинішні норми навантаження господарської діяльності на наземні ландшафтні системи є за своєю суттю санітарно-гігієнічними, оскільки вони спрямовані передусім на інтереси людини і не пов'язані з біофізичними критеріями збереження довкілля. Дотримання принципів побудови екологічно сталої економіки, зорієнтованих на запобігання негативним природним змінам потребує формування відповідної статистики біофізичних параметрів. Найкращим розв'язанням даної проблеми є вироблення комплексної державної програми екологічного нормування, яка повинна спрямовувати екологічну безпеку України на досягнення конкретних природоохоронних результатів. Поточним заходом, що має упередити екологізацію управління природокористуванням, повинно стати законодавче закріплення вимог обов'язкового проведення державної і громадської екологічної експертизи планів і проектів. При цьому підприємства і відомства самостійно проводити таку експертизу не мають права. Проблема рівноваги у природі безпосередньо входила до кола досліджуваних В.І. Вернадським. Учений глибоко осягав її теорію. Виходячи зі своїх дослідницьких потреб, він створив власну наукову типологію різновидів гомеостазу – стану рівноваги динамічного середовища, у якому відбуваються біологічні процеси. Учений довів, що усі явища всюди підпорядковані законам рівноваги і повинні бути виражені числами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Рева, Юрій Олексійович. "ДЕЯКІ ПИТАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОГО ДЕКЛАРУВАННЯ В УКРАЇНІ". Знання європейського права, № 4 (7 лютого 2020): 69–80. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i4.7.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті на основі положень чинного законодавства та позицій науковців проаналізовано основні проблеми реалізації системи електронного декларування в Україні. Досліджено існуючі проблеми в частині існуючої системи електронного декларування та діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції. Запропоновано шляхи вдосконалення функціонування системи електронного декларування в Україні. Корупція в Україні за весь час існування незалежної держави стала чи не найважливішою проблемою в суспільному і державному розвитку, яка чинить свій деформуючий вплив на систему публічного адміністрування, забезпечення добробуту населення, розвиток національного капіталу тощо. В цілому ж корупція в більшій чи меншій мірі проймає всі сфери життєдіяльності суспільства. В зв’язку з цим, держава вживає активних заходів протидії та запобігання корупції. Це, в першу чергу, відображено в прийнятті Закону України «Про запобігання корупції», впровадженні антикорупційних програм (державних та відомчих), посиленні кримінальної відповідальності за корупційні злочини, створенні спеціалізованих антикорупційних органів – Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури тощо. Дієвим заходом попередження корупції є система електронного декларування. Незважаючи на позитивну динаміку в діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, результати їх діяльності не вражають, адже, враховуючи значну кількість декларацій, поданих суб’єктами декларування, кількість перевірених декларацій залишається дуже низькою. Незважаючи на достатню прогресивність запровадження в Україні системи електронного декларування, науковці та експерти в сфері антикорупційної політики й антикорупційного законодавства відзначають, що дану систему не можна назвати ефективною через низький рівень її результативності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

ГОЛОВІНА, Лариса. "СУЧАСНІ ТРЕНДИ ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ: АНАЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ". Humanitas, № 6 (23 лютого 2022): 105–13. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Окреслення сучасних трендів організації соціального забезпечення населення України відбулося на засадах узагальнення науково-методичного базису вітчизняних та зарубіжних учених із використанням офіційних даних Державної служби статистики України, Міністерства соціальної політики України, Державної казначейської служби України, Центру громадської експертизи. У статті наведено результати аналізу темпів зростання державних витрат на соціальний захист та соціальне забезпечення населення. Проаналізовано структуру видатків зведеного бюджету України, динаміку кількості пенсіонерів усіх категорій у регіональному розрізі за період 2010–2020 рр. За результатами аналізу встановлено, що в Україні спостерігаються стійкі тенденції в організації соціального забезпечення, серед яких переважно зростаючий тренд державних витрат на соціальний захист і соціальне забезпечення населення, стійкий тренд у пенсійному забезпеченні, який характеризується витратами на соціальний захист пенсіонерів на рівні більш ніж 50% та суттєва диференціація пенсійного забезпечення по регіонах України, яка майже не змінюється протягом Усього періоду незалежності України. Встановлено, що поряд зЫ стійкими трендами в організації соціального забезпечення населення України відбуваються трансформації, які визначають нові тренди. З’ясовано, що протягом аналізованого періоду відбулося уповільнення темпів зростання соціального забезпечення населення України, яке напряму пов’язане зі зміною структур видатків соціального забезпечення за 2018–2020 рр. Доведено, що зростання видатків державного бюджету на соціальний захист і соціальне забезпечення у 2020 році проти 2019 року зумовлено зміною механізму надання у 2020 році пільг та житлових субсидій та передачею повноважень Міністерству соціальної політики, що зумовило зниження міжбюджетних трансфертів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

ГАЛУЩЕНКО, ГЕРМАН. "Проблеми встановлення змісту іноземного права в судах України". Право України, № 2020/06 (2020): 41. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-06-041.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджуються проблемні питання встановлення у судовому процесі змісту норм іноземного права. Мета статті – теоретично осмислити та системно розглянути міжнародно-правові та внутрішньодержавні аспекти регулювання встановлення змісту іноземного права. Проаналізувати закріплені в законодавстві України способи встановлення змісту норм іноземного права на предмет наявності переваг і недоліків, окреслити пропозиції їх вдосконалення. Зокрема, автор аналізує положення як міжнародноправових актів (Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства), так і внутрішньодержавних нормативно-правових актів різних країн, які регулюють особливості встановлення змісту іноземного права, що підлягає застосуванню в тій чи іншій справі. Досліджує законодавство різних держав залежно від визначення їхніми правовими системами іноземного права як “права” (Естонії, Німеччини, Румунії, Австрії, Болгарії, Угорщини, Італії, Бельгії, Франції), як “факту” (Сполучене Королівство, Ірландії, Мальти, Люксембургу, Іспанії), а також тих, які дотримуються гібридної природи іноземного права (Латвії, Литви, Нідерландів). Увага акцентується на методах встановлення змісту іноземного права під час здійснення судочинства судами зазначених країн (запити суду до міністра юстиції або міністра закордонних справ, допит свідків, залучення експертів та подання експертних висновків, запит суду іноземним юристам тощо). Зроблено висновок, що способи встановлення змісту іноземного права залежать від правової природи іноземного права, яка підтримується в конкретній державі. Зазначається, що Україна належить до держав, які дотримуються правової концепції іноземного права. Проаналізувавши вітчизняне законодавство, виокремлено такі способи встановлення змісту іноземного права: звернення із запитом до Міністерства юстиції України щодо надання інформації про матеріальне право тієї чи іншої іноземної держави, яке підлягає застосуванню при вирішенні судового спору, залучення експерта з питань права, надання учасниками спору документів, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень. Також додатково науковці виділяють такі способи: звернення у Торгово-промислову палату, висновки іноземних юристів, допиту ролі свідків спеціалістів з іноземного права з числа юристів і будь-яких експертів, звернення у наукові установи тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Lapin, Oleh. "РОЗЛУЧЕННЯ ПО-АНГЛІЙСЬКІ: НАСЛІДКИ БРЕКЗИТУ ДЛЯ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРАЇНИ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (7) (18 березня 2020): 138–48. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-138-148.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто актуальну подію як для держав-членів Європейського Союзу, так і для нашої держави – виходу Великої Британії з ЄС. Британські аналітичні центри та експерти давали абсолютно різні прогнози та в результаті на початку 2020 р. Брекзит усе-таки відбувся. Подальший розвиток подій спонукає аналітиків й експертів з усього світу робити прогнози розвитку як цілих країн, так і в окремих галузях держав. Основні питання, навколо яких активно дискутують, – це втрати для економіки ЄС та Великої Британії; подальша доля Шотландії й Північної Ірландії; міжнародний авторитет ЄС; престиж і міжнародне становище Британії; вплив процесів на Україну та її співпрацю з ЄС й окремо з Британією. Важливим питанням для британського уряду залишається статус Гібралтару. Мета статті – спрогнозувати подальші події та наслідки після виходу Великої Британії в ЄС для економічної, політичної, міжнародної сфер. Проаналізовано, яким чином вихід Британії вплине на всі зазначені фактори, чого варто уникати й на що важко зважити Українській державі. У висновках зазначено, що для Британії головна проблема – це позиція Шотландії та Ірландії: певне переформатування структурних відносин усередині Британії, між Лондоном і регіонами відбудеться, і потрібно буде йти на якісь компроміси. Важким є прогнозування економічного розвитку або занепаду Британії. Імовірно, перші роки Британія втрачатиме, а потім можливе повернення до якогось зростання. З погляду наслідків для України не варто очікувати важких наслідків, оскільки наші стосунки з Британією не були настільки взаємозалежними. Принципове значення для України матиме не стільки вплив Брекзиту на двосторонні відносини, як його наслідки для функціонування ЄС у зовнішньополітичній і безпековій сферах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Zhovnirchyk, Yaroslav, та Аnna Martseniuk. "Електронне врядування та електронний документообіг у процесі прийняття управлінських рішень". Public Administration and Regional Development, № 6 (13 січня 2020): 802–23. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.06.05.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті охарактеризовано системний підхід стосовно впровадження електронного врядування (е-врядування) у процесі прийняття державних рішень, яке щороку стає більш актуальним. Процес його стрімкого застосування обґрунтовується тим, що в умовах розвитку глобального інформаційного суспільства виконання державою її конституційних обов’язків, надання послуг громадянам супроводжується розширенням використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Сформовано мету впровадження е-врядування задля досягнення європейських стандартів якості надання адміністративних послуг, відкритості та прозорості влади для суспільства. Досягнення цієї мети передбачає реалізацію системи взаємопов’язаних цілей у рамках відповідної державної політики: підвищення якості та доступності публічних послуг для громадян та бізнесу, спрощення процедур і скорочення адміністративних витрат; підвищення якості управлінських процесів, контроль за результативністю та ефективністю діяльності органів публічної влади; забезпечення відкритості інформації про діяльність органів публічної влади, розширення доступу до неї та надання можливості безпосередньої участі людини та інститутів громадянського суспільства у процесах підготовки й експертизи проектів політико-адміністративних рішень. Визначено основні принципами е-врядування такі, як: прозорість і відкритість влади; конфіденційність та інформаційна безпека; єдині технічні стандарти і взаємна сумісність; орієнтованість на інтереси і потреби споживачів послуг, співробітництва та партнерства; підконтрольність та підзвітність органів влади громадянам та суспільству; принцип першої особи. В Україні в цілому створена відповідна нормативно-правова база з питань е-врядування, але їй притаманна низка таких недоліків, як: неповнота, декларативність, несистемність, нечіткість, недостатня взаємоузгодженість документів та відповідність міжнародним нормам, насамперед європейським, втрата актуальності тощо, що є суттєвим стримуючим фактором розвитку цієї сфери і одною з основних причин втрати країною своїх позицій у міжнародних рейтингах з розвитку інформаційного суспільства та електронного врядування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Саган, Олександр Назарович. "Православ'я України і національна безпека". Ukrainian Religious Studies, № 76 (1 грудня 2015): 246–57. http://dx.doi.org/10.32420/2015.76.617.

Повний текст джерела

Анотація:

Чи можна і чи потрібно розглядати події внутрішньоцерковного і міжцерковного православного життя України через призму національної безпеки? Наявними якими є больові точки у відносинах Української держави і православних Церков? Чи працює в Україні законодавство, яке регулює державно-церковні відносини і чи є воно україноцентричним? Ці та інші питання були об‘єктом розгляду експертного Круглого столу на тему: «Боротьба ідентичностей у православ‘ї України після «Революції гідності»: аспект національної безпеки», який відбувся в Києві 1 липня 2014 року. Організаторами заходу виступили Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка та Українська Асоціація релігієзнавців. У роботі Круглого столу, окрім представників організаторів цієї конференції, взяли участь експерти із УПЦ КП, УПЦ МП, всеукраїнського православного братства Андрія Первозванного УПЦ КП, науковці та громадські діячі з різних міст і регіонів країни, інші зацікавлені особи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Воробель, У. Б. "Інститут «amicus curiae» в праві держав романо-германської правової сім’ї". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 3, № 87 (27 вересня 2019): 36–49. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.87.36-49.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню формування та розвитку інституту експерта з питань права, а також особливості його законодавчого регулювання та функціонування в праві держав романо-германської правової сім’ї, зокрема в таких державах, як Франція, Німеччина, Польща, Бразилія та Мексика. Встановлено, що нині amicus curiae – це суб’єкт, котрий не бере участі в судовому процесі в якості сторони, однак володіє виключними юридичними або професійними знаннями з важливої теми, яка має місце в конкретній справі, та пропонує увазі суду певну думку, позицію з того чи іншого питання, що сприяє обґрунтуванню судом своїх мотивів у прийнятті рішення в конкретній, як правило, складній правовій ситуації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Ieremenko, M., та V. Khalimonchuk. "Експертиза матеріалів обґрунтування впровадження нових типів ядерного палива на АЕС України. Досвід виконання незалежних перевірочних розрахунків". Nuclear and Radiation Safety, № 1(49) (10 березня 2011): 9–14. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2011.1(49).02.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто досвід ДНТЦ ЯРБ проведення експертизи документів обґрунтування впровадження нових типів палива реакторів ВВЕР на АЕС України. Наведено дані щодо типів використовуваних ТВЗ на українських атомних станціях, перелік основних нормативних документів, що визначають порядок впровадження й ліцензування нових типів палива, найближчі плани з подальшого їх впровадження. Представлено практику виконання незалежних перевірочних розрахунків, яка прийнята в ДНТЦ ЯРБ у процесі проведення Державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки стосовно проблеми впровадження нових типів палива.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Кафлюк, Анастасія Ігорівна. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ". Знання європейського права, № 4 (7 лютого 2020): 38–48. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i4.4.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізуються питання виникнення та розвитку державного управління та державної служби. Визначаються головні проблеми, цілі та аспекти реформування державного управління в Україні. Досліджуються заходи з питань підготовки до проведення повної і глибокої оцінки стану справ у системі державного управління України Національним агентством України з питань державної служби. Розглядаються етапи реформування державного управління та прогалини у законодавстві, які не дають змоги якісно виконувати реформування. Прогнозуються результати та якісність здійснення реформи. Також характеризується програма SIGMA та її мета у ході реформування державного управління. Досліджуються звіти про виконання реформ державного управління, де розглядаються ключові проблеми які ускладнюють успішне реформування державного управління та державної служби. Вивчається тіньовий звіт щодо реформ у сфері державного управління та державної служби. Опрацьовано звіт від ГО «Лабораторії законодавчих ініціатив» про основні досягнення і проблеми реформ у сфері державного управління та державної служби. Розглядається ряд проблем, що затримують процес реформування державного управління відповідно до підзаконних та нормативно˗правових актів. Простежено думку Сергія Сороки (експерта з реформування державного управління) щодо виконання плану реформи. Проаналізовано позитивні зрушення у державному управлінні після здійснення ряду реформ. Низька якість здійснення реформи, негативними наслідками чого є постійне відкладання рішень щодо вирішення окремих елементів реформи, недостатня координація реформи, відсутність персональної відповідальності за невиконання окремих заходів реформи. Відсутність достатньої внутрішньої комунікації із тими, хто має безпосередньо впроваджувати реформу - як на рівні політичного, так і з боку державних службовців на всіх рівнях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Державна експертиза"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями