Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Деревце.
Статті в журналах з теми "Деревце"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Деревце".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Narkevich, Artem Nikolaevich. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ДЕРЕВЬЕВ КЛАССИФИКАЦИИ ДЛЯ РАСПОЗНАВАНИЯ ОБЪЕКТОВ НА ЦИФРОВЫХ ИЗОБРАЖЕНИЯХ МИКРОСКОПИЧЕСКИХ ПРЕПАРАТОВ". V mire nauchnykh otkrytiy 10, № 3 (15 березня 2018): 12. http://dx.doi.org/10.12731/wsd-2018-3-12-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Построение математических моделей деревьев классификации для распознавания объектов на цифровых микроскопических изображениях мокроты, окрашенной по методу Циля-Нильсена.Материалы и методы. Использовались данные о 177 393 объектах, выделенных на цифровых изображениях микроскопических препаратов: 6 708 объектов – кислотоустойчивые микобактерии, 170 685 – иные объекты. Анализ объектов производился по 240 цветовым и морфометрическим признакам. Для классификации объектов использовались деревья классификации, построенные различными методами.Результаты. Наибольшим показателем точности обладает дерево классификации, построенное методом Исчерпывающий CHAID, но данное дерево имеет более низкий показатель чувствительности по сравнению с деревом классификации, построенным методом CHAID. При этом последнее упомянутое дерево классификации включает в себя меньшее количество параметров объектов, необходимых для классификации. Чувствительность дерева классификации построенного методом CHAID составила 94,0 [93,4; 94,6]%, специфичность – 92,1 [92,0; 92,1]%, точность – 92,2 [92,1; 92,3]%.Заключение. Построенные с использованием различных методов деревья классификации позволяют осуществлять автоматическое распознавание объектов, выделяемых на цифровых микроскопических изображениях мокроты, окрашенной по методу Циля-Нильсена. При этом наилучшими показателями, характеризующими диагностическую способность данных моделей, для решения данной задачи обладает дерево классификации, построенное методом CHAID.
2
Сілецький, Р. "Обрядове будівельне деревце ("вільце") на Поліссі". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія історична, Вип. 43 (2008): 382–420.
Знайти повний текст джерела
3
Жыґадло, Анджей. "Деревце Aвторскій коментар до образів присвяченых акциі «Вісла»". Rocznik Ruskiej Bursy 13, № 13 (2017): 229–36. http://dx.doi.org/10.12797/rrb.13.2017.13.11.
Повний текст джерела
4
Ребко, Дмитрий, Андрей Камлюк та Сергей Борисевич. "Модели поведения лесных массивов при воздействии на них ветровых нагрузок". Journal of Civil Protection 1, № 3 (14 серпня 2017): 323–31. http://dx.doi.org/10.33408/2519-237x.2017.1-3.323.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведен обзор двух механико-эмпирических моделей HWIND и GALES, используемых в настоящее время для определения ветровой нагрузки на деревья и скорости ветра, при которой произойдет выворот деревьев или повреждение стволов. В модели GALES вычисляется аэродинамическая шероховатость и смещение нулевой плоскости лесных насаждений. Обе величины позволяют подсчитать действующий на дерево изгибающий момент для любой скорости ветра и предсказать скорость ветра, при которой произойдет выворот дерева или повреждение его ствола. В модели HWIND момент, возникающий от ветровой нагрузки на крону дерева, вычисляется из предположения, что профиль скорости ветра имеет логарифмический характер. Прочность на изгиб ствола дерева и момент сопротивления корневой системы опрокидыванию дерева находятся на основании эксперимента, что позволяет рассчитать скорость ветра необходимую для выворота дерева и разрушения ствола. Проведено сравнение двух моделей и указано направление их усовершенствования.
5
Гревцова, Т. Е. "Ritual Tree in the Wedding Tradition of the Don Cossacks." Nasledie Vekov, no. 1(29) (March 31, 2022): 15–25. http://dx.doi.org/10.36343/sb.2022.29.1.001.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье исследуются виды обрядового деревца как элемента свадебного комплекса донских казаков и производится сопоставление соответствующих символов с традициями русских и украинских областей. Работа осуществлялась на основе материалов диалектологических и этнолингвистических экспедиций Южного федерального университета (беседы с информантами), проводившихся в 1974–2014 гг. Отмечается, что на Дону свадебное деревце могло выступать самостоятельным атрибутом обряда или соединяться с хлебом. Установлено, что виды свадебного деревца «сосна», «ёлка», «сад», «курник», представляющие собой украшенные ветки ели, сосны или вишни, встречаются в районах Волгоградской области по Хопру. Определено, что деревце было связано с основными моментами обрядового «перехода» молодых людей в другой семейный статус, а его разновидности являются этнокультурным маркером региональных вариантов донской свадебной традиции. The article discusses the types of the ritual tree in the wedding tradition of the Don Cossacks, their areal distribution on the territory of the former Don Host Region, and also compares them with East Slavic traditions. The main sources are the materials of the dialectological and ethnolinguistic expeditions of 1974–2014. The analysis is carried out in line with the research of the Moscow ethnolinguistic school, using the methods of structural semiotics, ethnolinguistics, ethnography, linguogeography. The factual material reflects the specifics of the existence of a tree as an independent attribute of a wedding in several areas (in Volgograd Oblast along the Khoper River, in the regions of the Middle Don and in the Lower Don regions of Rostov Oblast). The names of the ritual tree are listed; the ritual actions associated with it are characterized; the motivation for the names that this object had in the space of the wedding complex is explained. The symbolism of the studied element among the Khoper Cossacks is revealed. The significance of the decorated branch of the viburnum as a ritual tree is studied. On the basis of the analogies made, a rapprochement with similar rites common in other areas of Rostov Oblast is traced, and the Ukrainian origin of the ritual actions associated with the viburnum is revealed. The inextricable connection of the wedding tree with ritual baking, which appeared in the form of decorating the traditional kalach (white bread in the form of a ring) of the bride with twigs and flowers, is traced, the corresponding symbols and rituals that existed in various settlements of the Don are characterized, and the meaning of the corresponding symbols and rituals is established. It is indicated that, in the areas where the wedding tree was carried, already in the Soviet period they did not bake a wedding karavay (large round bread) at all, or they made it almost without decorations. Testimonies of informants are given as proof of the author’s observations. It has been determined that the typology of wedding loaf decorations on the Don generally correlates with East Slavic traditions. Types of the wedding tree were established: (1) pine, fir tree, garden, kurnik – decorated tree branches, (2) viburnum– branches and berries of viburnum and (3) karavay– combination of a wedding tree with ritual bread. The author concludes that the types of the wedding tree are one of the markers that highlight the regional variants of the Don wedding tradition and make it possible to judge about the history of their formation.
6
Талецкий, Дмитрий Сергеевич, Dmitri Sergeevich Taletskii, Дмитрий Сергеевич Малышев та Dmitriy Sergeevich Malyshev. "Деревья с заданным числом листьев и максимально возможным количеством наибольших независимых множеств". Diskretnaya Matematika 32, № 2 (2020): 71–84. http://dx.doi.org/10.4213/dm1554.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе полностью описаны деревья с максимально возможным количеством наибольших независимых множеств среди всех $n$-вершинных деревьев, содержащих ровно $l$ листьев. При любых значениях параметров $n$ и $l$ экстремальное дерево единственно. Оно является результатом отождествления концов $l$ простых путей.
7
Povkhan, Igor. "ПИТАННЯ ГНУЧКОСТІ ЛОГІЧНИХ ДЕРЕВ КЛАСИФІКАЦІЇ В ЗАДАЧАХ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБРАЗІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 131–39. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-131-139.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Сучасні тенденції розвитку теорії штучного інтелекту вимагають ефективних підходів та методів у задачах розпізнавання (класифікації) образів, але принциповою проблемою побудови логічних дерев класифікації є відсутність алгоритмів та методів, які б дозволили одноманітно описувати різні алгоритми розпізнавання у вигляді дерев класифікації. Робота присвячена проблемі логічних дерев класифікації. Запропоновано ефективний механізм донавчання та усунення помилок класифікації у структурі логічного дерева. Постановка проблеми. Нині відомі різні методи та алгоритми побудови логічних дерев класифікації, проте всі вони здебільшого зводяться до побудови одного дерева класифікації за даними початкової навчальної вибірки, а в літературі дуже мало алгоритмів побудови логічних дерев для вибірок великого об’єму. Зрозуміло, що це має під собою об‘єктивні фактори, які пов‘язані з особливостями генерації таких складних структур, методиками роботи з ними та зберігання. Ця робота має намір хоча б частково подолати ці обмеження та присвячена розробці ефективного механізму донавчання та усунення помилок класифікації у структурі логічного дерева. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, які присвячені проблемі методів та алгоритмів логічних дерев класифікації в задачах розпізнавання образів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Можливість ефективної та економної роботи запропонованого методу зміни структури логічного дерева з масивами навчальних вибірок великого об’єму. Постановка завдання. Розробка простого та якісного методу роботи з великими масивами початкових вибірок шляхом синтезу мінімальних форм дерев класифікації та розпізнавання, які забезпечують ефективну апроксимацію навчальної інформації. Виклад основного матеріалу. Виявлення механізму, за допомогою якого можна було б будувати логічне дерево класифікації за неповною початковою інформацією (і за кількістю об‘єктів, і за кількістю ознак). Таке логічне дерево буде безпомилково розпізнавати частину навчальної вибірки, за якою побудоване дерево, а на інших наборах давати помилки (уникнення такої ситуації пропонується за рахунок застосування схеми алгоритму усунення помилок у структурі дерева). Висновки відповідно до статті. Запропонований метод донавчання та усунення помилок у структурі логічного дерева класифікації дає змогу працювати з навчальними вибірками великого об’єму та забезпечує високу швидкість та економність апаратних ресурсів у процесі генерації кінцевої схеми класифікації.
8
Lsikov, V. P., and N. N. Trikoz. "THE REASONS FOR DRYING OUT PINUS PALLASIANA AND PINUS BRUTIA VAR. PITYUSA IN THE CRIMEA IN 2020." Bulletin of the State Nikitsky Botanical Gardens 1, no. 138 (May 14, 2021): 50–56. http://dx.doi.org/10.36305/0513-1634-2021-138-50-56.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматриваются вопросы усыхания аборигенных видов сосен в природныхэкосистемах и искусственных насаждениях Крыма в 2020 г. Проведено дендрологическое и фитопатологическое обследование погибших деревьев, сделан анализ метеорологических показателей в периоды большого и малого роста корней. Причиной внезапной гибели сосен стали аномальные климатические условия осени 2019 и весны 2020 г., которые повлияли на рост корней. У хвойных деревьев при нормальных условиях наблюдается два периода большого роста корней - осенью и весной. В период осеннею (2019) роста корней дефицит осадков в Крыму составлял 40% от нормы, в период весеннего (2020) - 87% и продолжался на протяжении 60 дней. Деревья испытали катастрофический дефицит влаги в верхнем корнеобитаемом слое почвы, из-за чего рост боковых сосущих корней прекратился. Известно, что при влажности почвы ниже 10% рост корней у хвойных прекращается совсем и дерево погибает. Общее количество полностью усохших деревьев разных типах насаждений в среднем составляет 1-3%, количество деревьев с частичным отмиранием кроны составляет от 30 до 50%. Все отмершие деревья находились в неблагоприятных для роста условиях Выявленные на отмерших деревьях короеды и лубоеды являются вторичными вредителями и не могут быть причиной отмирания деревьев.
9
Ватутин, Владимир Алексеевич, та Vladimir Alekseevich Vatutin. "Асимптотические свойства числа инверсий в раскрашенных деревьях". Matematicheskie Voprosy Kriptografii [Mathematical Aspects of Cryptography] 10, № 4 (2019): 9–24. http://dx.doi.org/10.4213/mvk305.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматривается $b$-арное плоское корневое дерево $T,$ вершинам которого независимо и равновероятно присвоены цвета, обозначаемые буквами алфавита $\mathcal{A}=\{ A_{1}<A_{2}<...<A_{m}\} .$ Вершина $u\in T$ является предком вершины $v\in T$ ($u\prec v)$, если путь, ведущий по ребрам от корня дерева к вершине $v,$ проходит через вершину $u$. Обозначим $col(u)$ цвет вершины $u.$ Раскраска пары $u\prec v$ образует инверсию, если $col(u)>col(v).$ Исследуются вероятностные характеристики общего числа инверсий в раскрашенном $b$-арном плоском корневом дереве фиксированной высоты и распределения случайных величин, являющихся функционалами от числа инверсий в поддеревьях такого дерева.
10
Kobets, O. V., та Yu L. Bredykhina. "Проєкт реконструкції плодового саду Хортицької національної академії міста Запоріжжя". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 57–62. http://dx.doi.org/10.36930/40310308.
Повний текст джерелаАнотація:
В Україні проблема реконструкції зелених насаджень урбанізованих територій, зокрема насаджень обмеженого користування, є актуальним питанням сьогодення. Більшість міських зелених насаджень, зокрема закладів освіти, закладали ще за радянських часів. На сьогодні ці насадження застаріли і тому потребують заходів з їх оптимізації. Плодовий сад Хортицької академії було закладено у 1961 році. Натепер сад втратив свої функціональні властивості, тому виникла необхідність його відновлення і реконструкції. Результати інвентаризації показали, що на ділянці налічується 73 деревні рослини. З них плодові дерева (Armeniaca vulgaris Lam., Juglans regia L., Pyrus communis L., Сerasus vulgaris Mill., та Prunus domestica L.) складають 71,2 % (52 екз.), рослини спонтанного походження (Robinia pseudoacacia L., Acer platanoides L., Elaeagnus angustifolia L., Syringa vulgaris L.) у загальній кількості 21 екз., що становить 28,8 % від загальної кількості рослин. Більша частина (36 екз.) плодових дерев перебуває у задовільному стані, 16 – у незадовільному. Декоративних квіткових рослин на території немає. У проєкті запропоновано створити сад вільного пейзажного планування з елементами благоустрою, що поєднає плодові культури з декоративними, також видалити частину старих дерев і деревно-чагарникової спонтанної рослинності. Для дерев, що залишаються, рекомендовано кронування. Ці дерева слугуватимуть основою оновленого саду. Проєктом передбачено збільшення асортименту плодових культур загальною кількістю 3 види (Сerasus vulgaris, Malus domestica L., Malus Niedzwetzkyana Dieck. ex Koehne). Асортимент ягідних культур формуватимуть 11 видів (Cornus mas L., Hippophae rhamnoides L., Ribes nigrum L., R. rubrum L., R. uva-crispa L., Rubus caesius L., Viburnum opulus L. та інші). Квіткове оформлення передбачено у вигляді облямування прогулянкових доріжок вільного планування гарноквітучими багаторічниками (Lavandula angustifolia Mill., Monarda didyma L., Thymus serpyllum L., Rudbeckia speciosa Schrad, Echinacea purpurea (L.) Moench., Nepeta × faasenii Bergmans ex Stearn). Трав'яний покрив запропоновано відновити шляхом підсіву посухостійкої суміші газонних трав. Завдяки реалізації проєкту на території закладу освіти з'явиться оновлена зелена зона, яка буде виконувати не тільки санітарно-гігієнічні і рекреаційні функції, а й стане невід'ємною частиною організації науково-дослідної та навчально-виховної роботи Хортицької академії.
11
АТКИНА, Л. И., and У. А. САФРОНОВА. "ASSESSING THE POSSIBILITY OF DETERMINING YOUNG TREES PLANTING TERMS BASED ON THE POST-PLANTING ADAPTATION OF THEIR SHOOT SYSTEMS." Леса России и хозяйство в них, no. 2(77) (August 10, 2021): 70–78. http://dx.doi.org/10.51318/fret.2021.16.71.009.
Повний текст джерелаАнотація:
Для учета и обследований городских насаждений необходимы методики определения сроков посадки молодых деревьев без нанесения повреждений растениям и при отсутствии хозяйственных документов о посадках. В статье представлена оценка перспективности использования эффекта послепосадочной адаптации побеговых систем молодых деревьев, выраженного в укорочении годичных приростов, для определения сроков посадки. Приводятся результаты исследования побеговых систем трех видов хвойных и четырех видов лиственных древесных растений, высаженных на территорию парка УрГПУС в г. Екатеринбурге с 2011 по 2019 гг. На нескольких скелетных ветвях каждого обследованного молодого дерева определяли периоды с наиболее короткими линейными приростами и сопоставляли их с приведенными в документах о посадках и состоянием растений. Установлено, что все сохранившиеся с момента создания посадок обследованные деревья реагировали на пересадку укорочением линейного прироста боковых ветвей. Более короткие годичные побеги встречаются на разных ветвях одного дерева синхронно и по документам совпадают по времени с периодом непосредственно после пересадки. Формирование укороченных линейных приростов у молодых деревьев не связано с погодными условиями, так как у разных обследованных деревьев это происходило в разные годы. На окружающих взрослых деревьях, растущих на одном месте длительный срок, аналогичных зон на побегах не обнаружено. Та- ким образом, эффект формирования укороченных годичных приростов в период адаптации молодых растений может быть основанием для установления срока их посадки при отсутствии документов и без нанесения повреждений.
12
Osadchuk, L., Ya Fuchylo, M. Sbytna та G. Shlonchak. "Селекційна оцінка плюсових дерев сосни звичайної та їх потомств за смолопродуктивністю". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 13 (25 листопада 2015): 120–24. http://dx.doi.org/10.15421/411516.
Повний текст джерелаАнотація:
Результати досліджень плюсових дерев та їх потомства дали змогу встановити комплексне плюсове дерево, яке, окрім високої деревної продуктивності, відзначається високими показниками виділення живиці. Смолопродуктивність цього дерева, яку визначено методом мікропоранень, на 71,6 % перевищила середнє значення в насадженні. А смолопродуктивність його півсібсового потомства на 125-140 % була вищою, порівняно з потомством популяційного збору насіння, а вегетативного – в 2,1-7,0 разів переважала інші потомства. Архіви клонів комплексного плюсового дерева є цінним резервом генетичного матеріалу і можуть бути базою для створення високопродуктивних цільових культур з метою отримання як деревини, так і живиці. В умовах спеціалізованих лісонасінних плантацій, що створені шляхом клонування з плюсових за смолопродуктивністю дерев, можна отримувати насіння в значних обсягах з високими за цією ознакою спадковими властивостями.
13
Rogovskiy, S. V., та N. M. Krupa. "Сучасний стан деревних насаджень на контрактовій площі Києва та перспективи їх реконструкції". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 60–65. http://dx.doi.org/10.15421/40280713.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу результатів інвентаризації деревних насаджень на території Контрактової площі в Києві встановлено, що на площі зростають 1618 дерев та кущів, із них 496 дерева. Дендрофлора складається із 65 видів та 24 культиварів деревних рослин, які об'єднані в 41 рід та 23 родини. Із 65 видів та 25 культиварів деревних рослин тільки 16 видів є аборигенними, решта – інтродуценти. За життєвою формою переважають дерева – 86 % від загальної кількості видів. Найпоширеніші 11 видів дерев, які становлять майже 77 % від загальної кількості рослин. Більшість дерев віднесено до І і ІІ категорій санітарного стану. До ІІІ категорії віднесено ряд дерев, заселених Viscum album L., видів Fraxinus lanceolata Borkh, Acer sacharinum March., Robinia pseudoacacia L., Populus balsamifera L. Деревна рослинність зосереджена у трьох скверах та в придорожніх насадженнях по периметру площі. Найбільшим видовим різноманіттям (34 види) характеризується сквер № 1, що розташований у південній частині площі, а найменшим (10 видів) – сквер № 3, розташований у північній частині площі. У сквері № 2 виявлено 13 видів деревних рослин. Проведено інтегральне визначення цінності насаджень: насадження у скверах визнано цінними, а в придорожніх насадженнях – малоцінними. Запропоновано алгоритм реконструкції насаджень.
14
Бай, Тяньи, Tianyi Bai, Юэюнь Ху та Yueyun Hu. "Емкость спектра значений ветвящихся случайных блужданий в пространствах малых размерностей". Trudy Matematicheskogo Instituta imeni V.A. Steklova 316 (березень 2022): 32–46. http://dx.doi.org/10.4213/tm4217.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматривается ветвящееся случайное блуждание $(V_u)_{u\in \mathcal T^{\mathrm{IGW}}}$ в пространстве $\mathbb Z^d$ с генеалогическим деревом $\mathcal T^{\mathrm{IGW}}$, образованным последовательностью независимых одинаково распределенных критических деревьев Гальтона-Ватсона. Пусть $R_n$ - множество точек в пространстве $\mathbb Z^d$, которые посещает ветвящееся случайное блуждание $(V_u)$, когда индекс $u$ пробегает первые $n$ поддеревьев дерева $\mathcal T^{\mathrm{IGW}}$. Основной результат работы состоит в том, что для $d\in \{3,4,5\}$ при $n\to \infty $ емкость множества $R_n$ имеет почти наверное порядок $n^{(d-2)/{2}+o(1)}$.
15
Bratilova, N., R. Matveeva, O. Butorova та Ju Scherba. "Особливості росту сосни кедрової сибірської різного географічного походження у культурах 17-46-річного віку". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 13 (14 січня 2018): 59–63. http://dx.doi.org/10.15421/411507.
Повний текст джерелаАнотація:
Охарактеризовано особливості інтенсивності росту сосни кедрової сибірської 17-46-річного віку в загущених посадках залежно від місця збору насіння. Дослідження проведено у Караульному дільничному лісництві Навчально-дослідного лісгоспу Сибірського державного технічного університету (зелена зона м. Красноярська), 56°00` пн.ш., 92°30` сх.д., висота над рівнем моря становить 300 м. Дослідну ділянку створено садінням шестирічних сіянців за схемою 2 х 1 м. Сіянці вирощено з насіння, зібраного в популяціях Алтаю, Хакасії, Красноярського краю, Іркутської і Читинської областей. Середня висота дерев у 17-річному біологічному віці становила 2,2 м, у 28-річному – 7,1 м, у 46-річному – 15,9 м. Встановлено, що лідерські позиції за висотою і діаметром стовбура дерев змінюються залежно від віку. Так, 17-річні деревні рослини відрізнялися найбільшими показниками в шуміхінскому (місцевому) і північно-єнісейському варіантах. Дерева 28-46-річного віку мали перевищення за висотою та діаметром стовбура в шуміхінскому, алтайському, черемхівському, читинському варіантах (висота над рівнем моря становить 500-1000 м, пн.ш. – від 50°22` до 56°00`, сх.д. – 86°54`-108°43`). Відношення висоти дерева до діаметра стовбура змінювалося від 0,83 у 17-річному віці до 1,16 – у 46-річному. Відзначено збільшення співвідношення між висотою дерева і діаметром стовбура з віком, що свідчить про підвищену конкуренцію дерев. Кореляція між висотою, діаметром стовбура насіннєвого потомства і показниками материнських популяцій в перші роки вирощування відсутня; у 46-річному віці тіснота зв’язку між висотою, діаметром дерев і класом бонітету материнських популяцій помірна. До 46-річного віку в дослідних посадках відбувався природний відбір і збережені екземпляри, незалежно від географічного походження, відрізнялися кращими біометричними показниками. Проведено відбір кращих дерев для вирощування селекційного садивного матеріалу.
До групи швидкорослих віднесено дерева читинського, алтайського, черемхівського і шумихінського походжень. Відсталі в рості дерева представляють північно-єнісейське, слюдянське і сонське походження. Відмінності підтверджуються показником достовірності (tф > t05).
16
Grishlov, Dmitriy, Natalia Bratilova, Rimma Matveeva та Olga Butorova. "Формирование кроны кедра сибирского за 12-летний период после декапитации (пригородная зона г. Красноярска)". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 22 (19 червня 2021): 89–97. http://dx.doi.org/10.15421/412107.
Повний текст джерелаАнотація:
Показаны особенности формирования кроны кедра сибирского (Pinus sibirica Du Tour) после декапитации, произрастающего на плантации «Метеостанция» в Учебно-опытном лесхозе Караульного лесничества в условиях юга Средней Сибири. Объектом исследований являлась 54-летняя плантация кедра сибирского, выращенная из семян, заготовленных в 1964 г. в Лениногорском лесхозе (Республика Казахстан). Декапитация проведена у деревьев 42-летнего возраста в 2005 г. с оставлением ствола высотой 1,4-1,7 м. Верхняя часть кроны удалена на 50,0-66,7%. В 2017 г. деревья достигли высоты 5,6-9,1 м. Количество лидирующих побегов, заменивших центральный, составило 3-7 шт., длина которых за 12-летний период достигла 4,0-7,6 м. Деревья с диаметром ствола 12-18 см имели по 3-4, с диаметром 20-26 см – по 6-7 шт. лидирующих побега. Установлено, что уровень изменчивости высоты деревьев низкий; прироста побегов, диаметра ствола – средний, количества лидирующих побегов – высокий. Наибольшей высотой (9,1 м) отличалось дерево № 4-98, превосходя другие особи на 8,3-62,5%. Сопоставлено количество боковых ветвей, образовавшихся на лидирующих побегах за 5 лет (2013-2017 гг.). Отмечено, что их средний прирост за исследуемый период находился в пределах 23,6-45,5 см. Между диаметром ствола и числом лидирующих побегов коэффициент корреляции (r) равен 0,619; числом лидирующих побегов и количеством сформированных боковых ветвей спустя 7-12 лет после декапитации – 0,770, диаметром ствола при обрезке и высотой деревьев после 12 лет декапитации – 0,738.
17
Кузьович, В. С., Д. І. Бідолах, С. М. Підховна, О. Б. Тиманська та Ю. Г. Гринюк. "Впорядкування зелених насаджень та благоустрій території Лановецького зооботсаду в Тернопільській області". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 18–23. http://dx.doi.org/10.36930/40300303.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати проведення інвентаризації деревно-кущових рослин Лановецького зооботсаду із застосуванням сучасного інструментарію (використання даних GPS–інвентаризації, відкоригованих за матеріалами дистанційного зондування в геоінформаційних системах з моделюванням та тривимірною візуалізацією у програмах комп'ютерного проектування). Встановлено та проаналізовано видовий склад насаджень об'єкта дослідження, наведено його фітосанітарну, естетичну та якісну характеристики, визначено типи садово-паркових ландшафтів зооботсаду. За результатами таксаційної інвентаризації зелених насаджень зоологічного парку "Лановецький зооботсад" виявлено 69 видів і форм дендрофлори. Як свідчать дані фітосанітарного стану деревної рослинності, переважна кількість дерев належить до категорій стану "добрий" (55 % від загальної кількості рослин), "задовільний" (23 %) або "незадовільний" (22 %). Показник життєвого стану деревостану, з огляду на кількісні характеристики дерев парку, становить 84 %, що відповідає оцінці "добре". Серед деревних насаджень парку виявлено 324 дерева із фаутами (15,5 % від усіх дерев). Виконано аналіз тваринного світу зоологічної частини ботсаду. Розроблено проектні пропозиції щодо ландшафтно-архітектурного оформлення території зооботсаду у вигляді картографічних матеріалів та тривимірного макету у комп'ютерній програмі Realtime Lamdscaping Architect 16. Створення електронного макету-основи території з нанесеною деревно-кущовою рослинністю дало змогу змоделювати у комп'ютерній програмі часові зміни та перетворення внаслідок реконструкції зоологічного парку. Опрацьовано нові підходи щодо способів проведення комплексної оцінки ландшафтно-планувальної структури території. Проаналізувавши стан зелених насаджень на території об'єкта, з'ясовано, що на сьогодні потрібно здійснити комплекс заходів щодо відновлення естетичного вигляду насаджень, забезпечити належний рівень подальшого їх функціонування та створити нові декоративні деревно-кущові та квітникові композиції.
18
Dragan, N. V., N. M. Dojko та I. L. Mordatenko. "ОЦІНЮВАННЯ ФІТОСАНІТАРНОГО СТАНУ ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕНЬ ЛАНДШАФТНОЇ ДІЛЯНКИ "СХІДНА БАЛКА" ДЕНДРОПАРКУ "ОЛЕКСАНДРІЯ" НАН УКРАЇНИ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 45–49. http://dx.doi.org/10.15421/40280207.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено фітосанітарний стан деревних рослин Східної балки дендрологічного парку "Олександрія" в межах наукової теми "Відновлення та реконструкція історичних ландшафтних ділянок рівнинно-балкового типу в Державному дендрологічному парку "Олександрія" НАН України". Ураження хворобами і шкідниками виявлено на 331 екз. (36,8 % від загальної кількості) деревних рослинах, що належать до 19 видів. Описано основні хвороби і ураження шкідниками у дерев. Розвиток хвороб на деревах та їх фітосанітарний стан визначено за фітоценотичними умовами та екологічними умовами мезорельєфу. Більшість хвороб у деревних рослин протікала в хронічній формі, не призводячи до втрати декоративності дерева і до ослаблення його життєздатності. Гострий характер спричинило короїдне всихання сосни зі супутньою синявою та всихання Fraxinus excelsior L. із симптомокомплексом ознак, характерних для хвороби Chalara fraxinea. Ці ураження призводять до стрімкого всихання дерев, розпаду ландшафтних композицій. Під час планування оптимізації насаджень ділянки "Східної балки" потрібно враховувати фітопатологічний стан дерев, прогнозувати їх відпад, проводити заходи з індивідуального лікування і догляду дерев, профілактичні і захисні заходи.
19
Bidolakh, D. I., Yu G. Grinyuk, V. S. Kuzyovych, S. M. Pidkhovna та O. B. Timanska. "Геоінформаційна інвентаризація, оцінювання стану та пропозиції щодо озеленення та благоустрою території парку ім. Івана Франка у Чорткові". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 10 (29 листопада 2018): 22–27. http://dx.doi.org/10.15421/40281004.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати проведення подеревної інвентаризації зелених насаджень парку відповідно до наявних методів з використанням сучасних технологій. Інформацію про місцезнаходження кожного дерева отримано за допомогою GPS Garmin GPS Map 64S з наступними коригуваннями в геоінформаційній системі ArcGis 9.2 на підставі ортофотоплану, який отримано за допомогою квадрокоптера Phantom 4. Після цього створено геоінформаційну базу даних дерев і чагарників, де координати розташування дерев поєднуються з інформацією про видовий склад, фітосанітарні та основні таксаційні показники рослин. Візуалізація створеної бази даних деревно-чагарникової рослинності на підставі цифрової моделі території дало змогу створити 3-вимірну модель території у програмі Realtime Landscaping Architect 2016 (RLA 2016). За результатами виконаних робіт встановлено таксономічний склад дендроценозів, проаналізовано стан насаджень парку та проведено їх оцінку з точки зору фітосанітарного, продуктивного та естетичного стану, встановлено типи садово-паркових ландшафтів об'єкта. Аналіз фітосанітарного стану зелених насаджень в Чортківському парку показав, що переважна кількість дерев належить до категорії стану "добрий", а майже четверта частина облікованих дерев потребує здійснення оздоровчих заходів, або видалення.
20
Заика, Анатолий. "Деревья в городе или город среди деревьев". Вокруг света. Украина. Геосфера, № 12 (2005): 16–29.
Знайти повний текст джерела
21
Shlapak, V. P., A. V. Kodzhebash, I. V. Kozachenko, M. I. Parubok та S. A. Maslovata. "Оцінювання сучасного стану парку села Іванівка Уманського району та проект його реконструкції". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 47–51. http://dx.doi.org/10.15421/40280609.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено, що насадження парку потребують покращення, оскільки деревні насадження одноманітні, значна кількість дерев представлена гіркокаштаном звичайним (Aesculus hippocastanum L.), що уражується мінуючою міллю, інші дерева також ослаблі, трапляється омела. За межами парку простежується велика кількість омели. Мережа доріжок розвинена слабо, малі архітектурні форми представлені у незначній кількості, на території парку присутні аварійні дерева. Розроблено проект реконструкції парку, який охоплює консервацію дупел, санітарне обрізування та рубання дерев і кущів, формування кущового ярусу у структурі насадження, розширення дорожньо-стежкової мережі. Запроектовано створення кількох рокаріїв з використанням листяних і хвойних кущів, різних трав'яних багаторічників, зокрема й цибулькових. Підібрано асортимент для рокаріїв, щоб він виглядав декоративним протягом року. Заплановано кілька групових посадок із хвойних рослин та солітерів – ялини колючої (Рісеа abies (L.) H. Karst.) та сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Запропоновано встановити елементи благоустрою, такі як: садові лавки, альтанка, ліхтарі, урни для сміття. Навколо альтанки запропоновано створення квітників постійного квітування – міксбордерів. В озелененні використано елементи топіарного мистецтва, а саме: композиції зі стриженого самшиту вічнозеленого (Buxus sempervirens L.) у вигляді куль, а також елементи фітопластики. Композиції з куль самшиту вічнозеленого урізноманітнюємо багаторічником – гостою подорожниковидною (Hosta plantaginea (Lam.) Asch.). Рекомендовано частину парку реконструювати за типом регулярного планування, а частину – за типом пейзажного.
22
Savosko, V., Yu Lykholat, K. Domshyna та T. Lykholat. "Екологічна та геологічна зумовленість поширення дерев і чагарників на девастованих землях Криворіжжя". Journal of Geology, Geography and Geoecology 27, № 1 (10 липня 2018): 116–30. http://dx.doi.org/10.15421/111837.
Повний текст джерелаАнотація:
Протягом 2006–2017 років маршрутним та рекогносцирувальним методами встановили пооб’єктний флористичний склад деревних та чагарникових видів на теренах усіх різновидів девастованих земель Криворіжжя: бортах відпрацьованих кар’єрів, відвалах / териконах / кавальєрах, хвостосховищах, покинутих промислових майданчиках, зонах обвалення гірничорудних, металургійних, будівельних та цементних підприємств. Результати, висновки та рекомендації. На девастованих землях Криворіжжя виявлено 55 видів дерев та чагарників, які належать до 33 родів, 18 родин та одного відділу (Покритонасінні). Найбільш поширені – середньовибагливі до рівня зволоження та родючості ґрунтів, світлолюбні, інтродуковані види. Різноманіття екологічних умов девастованих земель, тривалість формування рослинного покриву на цих теренах зумовлюють збільшення кількості таксонів деревно-чагарникових видів та зменшення питомої ваги аборигенних видів. Кількість атмосферних опадів викликає тенденцію до збільшення питомої ваги чагарників. Території девастованих земель, що містять одночасно пухкі та скельні гірські породи, найбільш перспективні для створення деревно-чагарникових насаджень без попереднього нанесення шару родючого ґрунту. Мезо- та мікрозападини, нижня частина схилу, а також частина берм, що безпосередньо прилягає до схилу, – це найбільш перспективні місця, де доцільно починати створення таких насаджень. Рекомендовані перспективні види дерев та чагарників для фіторекультивації девастованих земель Криворіжжя та інших промислових регіонів. При цьому, деревні види є більш пріоритетними для фіторекультивації земель, які розташовані у північно-степовій зоні. В той час, як чагарникові видидоцільно використовувати для фіторекультивації в регіонах, котрі розташовані у центрально-степовій зоні. Добираючи види дерев та чагарників для створення насаджень на девастованих землях, необхідно також ураховувати можливість їх некерованого використання як джерела харчової та лікарської сировини.
23
Сергеев, Юрий И. "Система формирования и продуктивность среднерослой яблони в условиях серых лесостепных почв юга России". Аграрная Россия, № 5 (3 червня 2018): 22–25. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2018-5-22-25.
Повний текст джерелаАнотація:
В условиях серых лесостепных почв предгорной зоны Западного Предкавказья в молодых насаждениях среднерослой яблони на подвое ММ 106 проведены работы по внедрению ресурсосберегающей системы регулирования стереометрических параметров крон «крона – ряд». На 4-й год после посадки конструкция насаждения уже имела вид сплошного ряда деревьев, кроны которых являлись единой структурной единицей. Изучена сортовая реакция растений на агроприём по критерию продуктивности. Биологические наблюдения выявили активную закладку цветковых почек у вступающих в плодоношение деревьев изучаемой группы сортов. Определена продуктивность яблони сортов Голден делишес, Ренет Симиренко и Айдаред. Наиболее высокие показатели продуктивности в 2015 и 2016 гг. имели деревья яблони сорта Голден делишес, сформированные по системе «крона – ряд», — соответственно 3,6 и 6,7 кг с дерева. При плотности размещения растений 1852 дер./га урожайность сорта составила в среднем 6,7 т/га в 2015 г. и 12,4 т/га в 2016 г. Сформировавшиеся в 2015 г. плоды имели следующую массу в среднем: сорт Айдаред — 187 г, сорт Ренет Симиренко — 198 г, сорт Голден делишес — 176 г; в 2016 г.: сорт Айдаред — 183 г, сорт Ренет Симиренко — 192 г, сорт Голден делишес — 170 г. Проанализирована трудоёмкость процесса ручной обрезки деревьев в зависимости от сорта методом прямого хронометража. Более высокие показатели производительности труда определены при проведении ежегодной обрезки крон яблонь сортов Айдаред и Голден делишес.
24
Осипов, А. Ф., И. Н. Кутявин, Н. В. Торлопова, Е. А. Робакидзе та К. С. Бобкова. "Строение древостоев среднетаежных сосняков лишайниковых на европейском северо-востоке России". Вестник Института биологии Коми НЦ УрО РАН, № 4 (206) (27 грудня 2018): 2–9. http://dx.doi.org/10.31140/j.vestnikib.2018.4(206).1.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены результаты, характеризующие строение древостоев среднетаежных сосняков лишайниковых на европейском северо-востоке России. Проведен статистический анализрядов распределения деревьев сосны по диаметру и высоте ствола. Установлено, что коэффициентвариации высоты в древостоях сосняков изменяется от 9 до 34 %, а асимметрия близка к нулевомузначению, что свидетельствует о почти нормальном распределении деревьев. Коэффициент вариации диаметра колеблется от 27 до 67 %, что говорит о растянутости распределения особей сосны в насаждениях по этому показателю. Показан вклад деревьев разных ступеней толщины в накопление запасов древесины древостоем. В средневозрастных и приспевающих насаждениях 41–55 % от числа деревьев и 32–41 % от объема древесины приходится на ступень толщины, соответствующую среднему диаметру дерева в древостое, и на две соседние ступени толщины. В спелых и перестойных сосняках эти величины составили 6–48 и 4–46 % соответственно, что отражает наличие нескольких поколений в древостоях на этих стадиях развития. Выявлена статистически достоверная взаимосвязь (положительная и отрицательная) между средним диаметром дерева и числом крупно- и тонкомерных деревьев, тогда как корреляции между средним диаметром дерева и запасом древесины в крупномерных и деревьях средних ступеней толщины не обнаружено. Выведено обобщенное регрессионное уравнение взаимосвязи высоты дерева от его диаметра, которое можно использовать для определения высоты деревьев среднетаежных сосняков лишайниковых на европейском северо-востоке России.
25
Kolienkina, M. S. "Стан липи дрібнолистої (Tilia cordata Mill.) у зелених насадженнях міста Харків (за даними весняного обстеження)". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 25–30. http://dx.doi.org/10.36930/40300504.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено стан дерев липи дрібнолистої (Tilia cordata Mill.) у насадженнях прибудинкової території, вуличних і паркових насадженнях Харкова у період весняного розвитку листя та пагонів, особливості поширення основних симптомів його погіршення та шляхи поліпшення. Загалом обстежено 400 дерев липи дрібнолистої, які умовно розподілено на дві групи: "молодші" (діаметром до 15 см) та "старші" (діаметром понад 20 см). Встановлено, що найкращий санітарний стан (Іс = 1,0) мають "молодші" дерева липи дрібнолистої у Центральному парку культури і відпочинку ім. Горького та Молодіжному парку, а найгірший (Іс = 3,5) – на освітленому боці площі Свободи, у місцях із постійною високою концентрацією вихлопних газів. З'ясовано, що за рівнем дефоліації дерев липи окремі ділянки відрізнялися так само, як і за індексом санітарного стану. Найбільшу поширеність сухих гілок мали дерева на пр. Московський і на освітленій частині площі Свободи. Травмування коріння під час робіт з ремонту доріг і прокладання комунікацій, а також вирубання сусідніх дерев спричиняло поширення кореневої парості на деревах. Опік листя виявлено тільки у вуличних посадках, переважно на освітлених і загазованих ділянках. Оцінено поширеність пошкоджень дерев комахами різних екологічних груп: листогризів, мінерів, галоутворювачів. Установлено, що наприкінці травня у Лісопарку, парках і посадках прибудинкових територіях переважало обгризання листя липи дрібнолистої комахами (67-80 % від усіх пошкоджених листків). Частка листків з мінами становили тільки 5 % від усіх листків із пошкодженнями у насадженнях прибудинкових територіях і 13 % – у Лісопарку. Частка листків із галами серед листків із пошкодженнями у молодих дерев липи зростала від вулиць (6 %) до прибудинкової території і парків (20 і 33 % відповідно), а у старших насадженнях була практично однаковою (20-24 %) на вулицях, у прибудинкових територіях і парках, а у Лісопарку становила тільки 13 %, оскільки в останньому випадку значна кількість листків мали ознаки обгризання та мінування. Водночас через порівняно невелику чисельність усіх шкідників листя вони не конкурували один з одним і на початку вегетаційного періоду не заподіювали шкоди.
26
Soloviy, Ihor, Maria Kaflyk та Pavlo Dubnevych. "Використання паливної деревини у фокусі уваги біоенергетичної політики України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 19 (26 грудня 2019): 171–77. http://dx.doi.org/10.15421/411939.
Повний текст джерелаАнотація:
Деревне біопаливо є одним із важливих джерел альтернативної енергії в Україні. Водночас деревна біомаса є одним із найдешевших енергетичних ресурсів. Доведено, що її обсяги у є достатніми для забезпечення енергетичних потреб населення. Проте значний потенційно доступний обсяг деревної біомаси в Україні не використовується для енергетичних потреб, зокрема, залишки деревини на лісосіках. Використання відходів заготівлі та обробки деревини як палива є екологічно та економічно ефективним рішенням. Обгрунтовано доцільність запровадження біоенергетичної політики, що регулюватиме процес вторинного використання деревини. В Україні не прийняті законодавчі норми та положення, які регулюють біоенергетичну сферу, крім «Енергетичної стратегії України до 2035 року». Використання деревної біомаси в енергетичних цілях не регулюється чіткою та прозорою біоенергетичною політикою і набором відповідних інструментів. Раціональне використання потенціалу відходів деревини з позицій економіки замкненого циклу може зробити вагомий внесок у вирішення енергетичної проблеми в Україні. Енергетична стратегія України на період до 2035 р. розглядає деревну біомасу як один із варіантів отримання паливної енергії, але не описує дії та заходи, безпосередньо спрямовані на отримання цього виду енергії. Законодавча база України не розглядає достатньо детально деревну біомасу як самостійний вид палива. Розвиток біоенергетики охоплює питання отримання енергії з лісосічних відходів, відходів деревообробки та неліквідних залишків, а також енергетичних плантацій. Формування біоенергетичної політики та регіональних стратегій сталого розвитку біоенергетики на основі оцінювання потенціалу деревної біомаси є основним завданням біоенергетичного напряму в рамках лісового сектору.
27
Korotkova, T. M., та N. G. Solomakha. "Особливості природного заростання техногенних екотопів на відвалах розкривних порід Новотроїцького родовища флюсової сировини". Forestry and Forest Melioration, № 137 (28 квітня 2021): 41–50. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.137.2020.41.
Повний текст джерелаАнотація:
На прикладі техногенних екотопів приватного акціонерного товариства «Новотроїцьке рудоуправління» (ПАТ «Новотроїцьке РУ») Донецької області досліджено особливості процесу природного заростання відвалів розкривних порід деревно-чагарниковою рослинністю. Виявлено закономірності процесів сильватизації (природного заростання), охарактеризовано їхній перебіг і перелік видів, які здатні до саморозселення в умовах територій, порушених гірничовидобувною промисловістю. Таксономічний список нараховує понад 40 видів аборигенної й інтродукованої флори, серед яких найпоширенішими є робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.), маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia L.), абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris Lam.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), вишня магалебська (Cerasus mahaleb (L.) Mill.), терен (Prunus spinosa L)., оцтове дерево (Rhus typhina L.), свидина кров’яна (Swida sangunea (L.) Opiz), скумпія звичайна (Соtinus coggygria Scop.), шипшина собача (Rosa canina L.), дереза звичайна (Lycium barbarum L.), жимолость татарська (Lonicera tatarica L.).
Ключові слова: рекультивація, природне заростання, деревна рослинність, чагарникова рослинність.
28
Shevchenko, S. N., N. H. Mironova, O. O. Iefremova та O. L. Kratiuk. "Видове різноманіття та особливості поширення дереворуйнівних грибів у парку культури і відпочинку імені Михайла Чекмана міста Хмельницького". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 24–29. http://dx.doi.org/10.15421/40290104.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати дослідження видового складу дереворуйнівних грибів у Парку культури і відпочинку ім. Михайла Чекмана міста Хмельницького та біоекологічні особливості їх поширення. У Парку культури і відпочинку ім. Михайла Чекмана виявлено 29 видів дереворуйнівних грибів, які поширені на 14 видах деревних порід. Найпоширенішими виявилися таки види дереворуйнівних грибів: трутовик облямований, б'єркандера обвуглена, б'єркандера димчаста, трутовик несправжній та стереум жорстковолосистий. Ці види дереворуйнівних грибів трапляються майже на всіх деревних видах парку, які пошкоджені дереворуйнівними грибами. Ці гриби трапляються поодиноко на видах дерев I та ІІ стадій деструкції, дуже рідко – на III стадії. Встановлено деревні породи, які найбільше піддаються ураженню дереворуйнівними грибами, це такі види: береза повисла, ясен звичайний, верба біла, тополя чорна та дуб звичайний. Доведено, що роль дереворуйнівних грибів у міських насадженнях негативна. Більшість видів дереворуйнівних грибів спричиняють різноманітну гниль. Такі дерева довгий час не мають зовнішніх ознак ослаблення. Встановити вражені дерева дереворуйнівними грибами можна тільки за наявністю плодових тіл. Запропоновано основні методи боротьби з дереворуйнівними грибами у парку.
29
Pokotylova, Kamila. "Систематичний та біоморфологічний аналіз дендрофлори штучних заповідних парків Рівненської області". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 8(381) (15 лютого 2019): 17–22. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-17-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати аналізу розподілу видового складу дендрофлори штучних заповідних парків Рівненської області за систематичним положенням та за життєвими формами. Установлено, що в межах цієї області розміщено 25 таких об’єктів. Із них 14 – у поліській частині області, а 11 – у зоні широколистяних лісів. На території досліджуваних об’єктів виявлено 481 вид деревних рослин (9,52 % Pinophyta, 90,48 % Magnoliophyta). Як загалом у всіх парках, так і окремо в об’єктах, що наявні в межах двох частин області (Українського Полісся та зони широколистяних лісів), найбільшою кількістю родів та видів представлена родина Rosaceae. У результаті розподілу видів за біоморфотипами виявлено види, які належать до трьох типів: дерева, чагарники та деревні ліани. При цьому для дендрофлори штучних заповідних парків Рівненської області характерне переважання дерев Magnoliophyta. Відмінність біоморфологічної структури парків, розміщених в обох частинах області, прослідковується при розподілі видів за класами висоти: дендрофлора поліських об’єктів дослідження представлена більшою кількістю дерев четвертої висоти, а серед чагарників переважають високі, у штучних заповідних парках іншої частини області переважна кількість видів дерев належать до першого класу висоти, тут чагарники здебільшого середньої висоти. Загалом у всіх об’єктах дослідження переважають види життєвої форми мезофанерофіти, які становлять 44,30 % у північних та 59,63 % – у південних об’єктах.
30
Povkhan, Igor. "ПИТАННЯ СКЛАДНОСТІ ПРОЦЕДУРИ ПОБУДОВИ СХЕМИ АЛГОРИТМІЧНОГО ДЕРЕВА КЛАСИФІКАЦІЇ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(21) (2020): 142–53. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-142-153.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку інформаційних систем та технологій, які базуються на математичних моделях теорії штучного інтелекту (методах та схемах алгоритмічних дерев класифікації), виникає принципова проблема вузької спеціалізації наявних підходів та методів у соціально-економічних, екологічних та інших системах первинного аналізу та обробки великих масивів інформації. Задачі, які об’єднуються тематикою розпізнавання образів, дуже різноманітні та виникають у сучасному світі в усіх сферах економіки та соціального контенту діяльності людини, що приводить до необхідності побудови та дослідження математичних моделей відповідних систем. На сьогодні немає універсального підходу до їх розв’язання, запропоновано декілька досить загальних теорій та підходів, що дозволяють вирішувати багато типів (класів) задач, але їх прикладні застосування відрізняються досить великою чутливістю до специфіки самої задачі або предметної області застосування. Представлена робота присвячена проблемі моделей логічних та алгоритмічних дерев класифікації (схем ЛДК/АДК), пропонує оцінку складності структур алгоритмічних дерев (моделей дерев класифікації), які складаються з незалежних та автономних алгоритмів класифікації і будуть являти собою певною мірою новий алгоритм розпізнавання (зрозуміло, що синтезований із відомих схем, алгоритмів та методів). Постановка проблеми. Нині актуальні різні підходи до побудови систем розпізнавання у вигляді дерев класифікації (ЛДК/АДК), причому інтерес до методів розпізнавання, які використовують дерева класифікації, викликаний багатьма корисними властивостями, якими вони володіють. З одного боку, складність класу функцій розпізнавання у вигляді моделей дерев класифікації, при визначених умовах, не перевищують складності класу лінійних функцій роз-пізнавання (простішого з відомих). З іншого – функції розпізнавання у вигляді дерев класифікації дозволяють виділити в процесі класифікації як причинно-наслідкові зв’язки (та однозначно врахувати їх у подальшому), так і фактори випадковості або невизначеності, тобто врахувати одночасно і функціональні, і стохастичні відношення між властивостями та поведінкою всієї системи. При цьому відомо, що процес класифікації нових, таких, що досі не зустрічалися, об’єктів світу багатьох тварин і людей (за винятком об’єктів, інформація про які передається генетичним шляхом (наслідковим), а також в деяких інших випадках), відбувається за так званим логічним деревом рішень (у зв‘язку з нейромережевою концепцією). Зрозуміло, що доцільно не розробляти новий алгоритм, а запропонувати деяку концепцію раціонального використання вже накопиченого потенціалу алгоритмів та методів класифікації у вигляді моделей алгоритмічних дерев класифікації (структур АДК). Саме тому ця робота має намір хоча б частково подолати ці обмеження та присвячена оцінці складності процедури побудови моделей алгоритмічних (логічних) дерев класифікації в галузі задач розпізнавання. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У дослідженні розглянуті останні наукові публікації у відкритому доступі, які присвячені загальній проблемі підходів, методів, алгоритмів та схем розпізнавання (моделей ЛДК/АДК) дискретних об’єктів (дискретних зображень) у задачах розпізнавання образів (теорії штучного інтелекту). Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Можливість простого та економного методу побудови моделі алгоритмічного дерева класифікації (або структур АДК/ЛДК) та оцінка складності такої процедури (моделі структури АДК/ЛДК) на основі початкових масивів дискретної інформації великого об’єму. Постановка завдання. Дослідження актуального питання складності загальної процедури побудови алгоритмічного дерева класифікації (моделі АДК) на основі концепції поетапної селекції наборів незалежних алгоритмів класифікації (можливих їх різнотипних множин та сполучень), яке для заданої початкової навчальної вибірки (масиву дискретної інформації) будує деревоподібну структуру (модель класифікації АДК), з набору алгоритмів оцінених на кожному кроці схеми побудови моделі за даною початковою вибіркою. Виклад основного матеріалу. Пропонується оцінка складності процедури побудови алгоритмічного дерева класифікації для довільного випадку (для умов слабкого та сильного розділення класів навчальної вибірки). Розв’язок цього питання має принциповий характер, щодо питань оцінки структурної складності моделей класифікації (у вигляді деревоподібних конструкцій), структур АДК дискретних об’єктів для широкого класу прикладних задач класифікації та розпізнавання в плані розробки перспективних схем та методів їх фінальної оптимізації (мінімізації) конструкції. Це дослідження має актуальність не лише для конструкцій алгоритмічних дерев класифікації, але й дозволяє розширити саму схему оцінки складності і на загальний випадок структур логічних дерев класифікації. Висновки відповідно до статті. Досліджені питання структурної складності конструкцій ЛДК/АДК, запропонована верхня оцінка складності для процедури побудови алгоритмічного дерева класифікації в умовах слабкого та сильного розділення класів початкової навчальної вибірки.
31
Рахматуллаев, М. М., and Ж. Д. у. Дехконов. "Existence of Weakly Periodic Gibbs Measures for the Ising Model on the Cayley Tree of Order Three." Владикавказский математический журнал, no. 4 (December 23, 2021): 77–88. http://dx.doi.org/10.46698/h4964-7674-7067-w.
Повний текст джерелаАнотація:
Одна из основных проблем для гамильтониана модели Изинга~--- это описание всех отвечающих ему предельных мер Гиббса. Известно, что для модели Изинга такие меры образуют непустое выпуклое компактное подмножество в множестве всех вероятностных мер. Задача полного описания элементов этого множества далека от своего завершения. Для модели Изинга на дереве Кэли порядка три были изучены трансляционно-инвариантные и периодические меры Гиббса, но слабо периодические меры Гиббса не были изучены. Отметим, что всякая периодическая мера Гиббса также является слабо периодической, но обратное неверно. Поэтому интересно изучать слабо периодические меры Гиббса, не являющиеся периодическими. Работа посвящена изучению слабо периодических (не периодических) мер Гиббса для модели Изинга на дереве Кэли порядка три ($k=3$). Известно, что слабо периодическая мера Гиббса для модели Изинга зависеть от выбора нормального делителя группового представления дерева Кэли. В данной работе рассматривается один из нормальных делителей индекса четыре группового представления дерева Кэли. Относительно этого нормального делителя доказано существование слабо периодических (не периодических) мер Гиббса для модели Изинга на дереве Кэли порядка три. Точнее, доказано, что при некоторых условиях на параметры существуют не менее 4 слабо периодических (не периодических) мер Гиббса.
32
Расулова, Мухайе Акбаржон кизи, та Mukhayo Akbarzhon kizi Rasulova. "О периодических мерах Гиббса для модели Поттса - SOS на дереве Кэли". Teoreticheskaya i Matematicheskaya Fizika 199, № 1 (квітень 2019): 134–41. http://dx.doi.org/10.4213/tmf9588.
Повний текст джерелаАнотація:
Дано описание периодических мер Гиббса для модели Поттса - SOS на дереве Кэли порядка $k\ge 1$, а именно определены такие меры относительно любой нормальной подгруппы конечного индекса в групповом представлении дерева Кэли.
33
Кательников, Д. И., Л. В. Пустыльник та А. П. Ротштейн. "АНАЛИЗ НАДЕЖНОСТИ: ОТ ДЕРЕВА ОТКАЗОВ К ДЕРЕВУ КАТАСТРОФ". Известия Российской академии наук. Теория и системы управления, № 5 (2021): 128–36. http://dx.doi.org/10.31857/s0002338821050115.
Повний текст джерела
34
Osadchuk, L. S. "МАСА ТА ВОЛОГІСТЬ ХВОЇ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ У ДЕРЕВ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ СМОЛОПРОДУКТИВНОСТІ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 9–14. http://dx.doi.org/10.15421/40250901.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати дослідження особливостей нагромадження маси та вологості хвої для визначення репрезентативних показників високосмолопродуктивних форм сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Встановлено, що дерева з високою смолопродуктивністю за абсолютно сухою масою хвоїнки перевищують дерева з низькою продуктивністю. Водночас, вологість хвоїнок високосмолопродуктивних дерев є істотно нижчою відносно дерев із низькою продуктивністю. Виявлено значний кореляційний зв'язок смолопродуктивності з масою хвоїнок у низькосмолопродуктивних дерев. Знижена вологість хвої у високосмолопродуктивних дерев свідчить, що у них значно активніше відбувається вуглеводнева спрямованість обміну речовин.
35
Lisnichuk, Antonina, Ryslana Panasenko та Leonid Verykivskyi. "Характеристика вікових дерев Кременецького ботанічного саду за кількісними та якісними ознаками". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 12(337) (23 січня 2019): 11–15. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-11-15.
Повний текст джерелаАнотація:
У ландшафтах парку Кременецького ботанічного саду зростає 93 екземпляри дерев 14 видів трьох категорій: потенційно вікові, вікові та багатовікові. Середні показники віку варіюють у межах 114–202 р. із максимальною позначкою 245 р., висоти дерев – від 19 до 34 м, діаметра крони – від 5 до 12 м, діаметра стовбура – від 43, 9 до 98,7 см. Збереглися дерева, висаджені за часівЄзуїтського колегіуму та в періодфункціонування ботанічного саду в складі Вищої Волинської гімназії. За санітарним станом до першої категорії (без ознак ослаблення) віднесено 32 дерева (34,0 %). Високоестетичні якості виявлено в 53 дерев (57, %). Такі дерева мають природоохоронну, наукову, історичну, педагогічну, рекреаційну цінності, тому потребують невідкладних заходівщодо збереження та утримання.
36
Gumeniuk, V. V., D. M. Golyaka та S. V. Zibtsev. "ВПЛИВ НИЗОВОЇ ПОЖЕЖІ НА СОСНОВІ ДЕРЕВОСТАНИ У ЗОНІ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 41–49. http://dx.doi.org/10.15421/40250907.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено вплив низової пожежі різної інтенсивності на санітарний стан і ріст соснових деревостанів Центрального Полісся України. Виявлено закономірний, прямий зв'язок між категорією стану дерева та його дефоліацією, обернену помірну кореляцію стану дерева від його діаметра, а також тісний зв'язок категорії стану дерева з нижньою висотою нагару. Розроблено математичну модель залежності дерев певної категорії санітарного стану, їх діаметра та нижньої висоти нагару на стовбурі. Побудовано нормативно-довідкові таблиці для прогнозу відпаду дерев у деревостанах регіону внаслідок впливу низової пожежі.
37
Los, Svitlana. "Популяційна мінливість морфологічних ознак жіночих репродуктивних органів Quercus robur L. у Лісостепу та Степу України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 22 (10 червня 2021): 108–20. http://dx.doi.org/10.15421/412109.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати вивчення популяційної мінливості Quercus robur L. у Лісостепу та Степу за довжиною плодоніжки, її формою та кількістю жолудів на ній. Досліджено 18 деревостанів природного та штучного походження у Харківській, Полтавській, Луганській, Донецькій і Кіровоградській областях. Деревостани природного походження представлені лісовими генетичними резерватами, штучного – переважно постійними лісонасінними ділянками. Зразки заготовляли під кронами дерев у кількості 30-100 штук (залежно від урожаю жолудів – по 1-2 з дерева) у кожному обстеженому виділі. Для порівняння мікропопуляцій за комплексом морфологічних і біометричних показників використано графічний метод побудови зображень морфотипів у програмі MC EXEL. Визначено рівні внутрішньо- та міжпопуляційної мінливості.
У природних деревостанах Харківської, Донецької і Луганської областей переважали дерева, для яких характерні плодоніжки завдовжки 2,1-5,0 см, тоді як у деревостанах природного походження в Кіровоградській області – 5,1-8,0 см. У насадженнях штучного походження на Кіровоградщині представлені дерева як з короткими, так і довгими плодоніжками.
Виявлено регіональні особливості щодо прямизни плодоніжки: у природних деревостанах Харківщини переважали дерева із прямими плодоніжками, а на Кіровоградщині – з дещо викривленими. Серед штучних насаджень були такі, в яких переважали дерева з прямими плодоніжками (п’ять деревостанів), зі злегка викривленими плодоніжками (два деревостани) та з рівною часткою дерев обох цих груп (один деревостан). У природних деревостанах Харківщини та Донеччини переважали дерева з одним жолудем на плодоніжці, тоді як у природних деревостанах Кіровоградщини частоти трапляння дерев з одним та двома жолудями на плодоніжці приблизно однакова. У більшості штучних деревостанів Кіровоградщини переважали дерева з одним жолудем на плодоніжці.
У переважній більшості випадків недорозвинених зав’язей на плодоніжках не відзначено. Частка дерев, на плодоніжках яких було по одній недорозвиненій зав’язі, становила від 10,0 до 33,3%.
Рівень внутрішньопопуляційної мінливості за всіма показниками – від високого до дуже високого, міжпопуляційної – середній.
Для природних деревостанів Quercus robur L. у Харківській, Донецькій та Луганській областях характерне переважання дерев з відносно короткими прямими плодоніжками й одним жолудем на ній, тоді як у Кіровоградській – середньої довжини та з двома жолудями. Встановлено збільшення довжини плодоніжки та кількості жолудів на ній у напрямку зі сходу на захід. Штучним деревостанам притаманний вищий рівень мінливості за всіма показниками порівняно з природними.
38
Усольцев, В. А., И. С. Цепордей, and В. Ф. Ковязин. "Biomass of beech (Fagus L.) and ash (Fraxinus L.) depending on tree height, crown width and average January temperature in Eurasia." Известия СПбЛТА, no. 238 (March 11, 2022): 23–48. http://dx.doi.org/10.21266/2079-4304.2022.238.23-48.
Повний текст джерелаАнотація:
Дистанционная регистрация таких таксационных показателей деревьев, как ширина кроны и высота дерева, получила широкое распространение при оценке биомассы деревьев. Имеется множество аллометрических моделей биомассы разных древесных пород в разных климатических условиях, но для оценки биомассы дистанционными методами они представлены единичными публикациями. В исследовании использована авторская база экспериментальных данных 249 модельных деревьев Fagus L. и 78 деревьев Fraxinus L. Евразии с замеренными показателями высоты дерева, ширины кроны, а также биомассы ствола, листвы, ветвей и корней. Для всех компонентов надземной биомассы установлена положительная связь с шириной кроны и высотой дерева. Составлены двухвходовые таблицы для таксации биомассы двух древесных родов. Полученные результаты дают представление о том, насколько может различаться структура биомассы равновеликих деревьев таких пород, как бук и ясень, может ли эта структура изменяться в градиенте зимних температур Евразии и каким может быть вклад климатической переменной в объяснение изменчивости биомассы деревьев. Remote registration of such taxation indicators of trees as crown width and tree height has become widespread in assessing the biomass of trees. There are many allometric models of the biomass of different tree species in different climatic conditions, but for the assessment of biomass by remote methods, they are presented in single publications. The authors used the experimental data base of 249 and 78 model trees of Fagus spp. and Fraxinus spp. correspondingly with measured indicators of tree height, crown width, as well as the biomass of trunk, foliage, branches and roots. For all components of aboveground biomass, a positive relationship was established with the crown width and the tree height. Two-input tables for the taxation of the biomass of two genera are compiled. The results obtained give an idea of how much the biomass structure of equal-sized trees of such species as beech and ash can differ, whether this structure can change in the winter temperature gradient of Eurasia, and what can be the contribution of the climate variable to the explanation of the variability of tree biomass.
39
Dyshko, V. A., I. M. Ustsky та A. A. Mikhaylichenko. "Особливості морфологічних і біометричних характеристик репродуктивних органів сосни звичайної різної стійкості в насадженнях, уражених кореневою губкою". Forestry and Forest Melioration, № 135 (25 березня 2020): 58–67. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.58.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено результати дослідження морфологічних та біометричних характеристик дерев сосни звичайної різного санітарного стану в уражених кореневою губкою насадженнях V і VI класів віку. В осередках усихання відібрано дерева без ознак ослаблення («стійкі») та з ознаками хвороби («хворі»), а в міжосередковому просторі – середні за таксаційними показниками дерева І категорії санітарного стану – контроль. Оцінювали якісні й кількісні характеристики шишок, насіння, крилаток (забарвлення, розміри, форму та масу). Розміри генеративних органів сосни з підвищеною резистентністю виявилися більшими, ніж у дерев із ознаками хвороби та контрольних, що є наслідком адаптації дерева до відкритого простору прогалини на тлі розвитку патологічних процесів і з генетичними особливостями сосни пов’язано мало. Дерева з підвищеною резистентністю в осередках усихання характеризуються суттєво більшою варіабельністю показників діаметра (Cv = 21,2…27,4 %), ніж «хворі» (Cv = 8,9…12,1 %).
40
Lavnyy, Vasyl, Ruslan Vytseha, Rostyslav Kravchuk та Peter Spathelf. "Наукові засади створення навчально-виробничого стаціонару "Борщовичі"". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 23 (29 грудня 2021): 58–67. http://dx.doi.org/10.15421/412127.
Повний текст джерелаАнотація:
У лісовому фонді ДП "Львівське лісове господарство" створено навчально-виробничий стаціонар "Борщовичі", щоб дослідити різні способи господарювання у соснових деревостанах. Запропоновано схему розміщення секцій у сосновому деревостані свіжого грабово-дубово-соснового сугруду віком 19 років з різними варіантами інтенсивності та методів рубок догляду. Зокрема, рівномірно по площі таксаційного виділу закладено п’ять секцій розміром 50 × 80 м з 15-метровими буферними зонами між ними. Виконано нумерацію та вимірювання таксаційних показників усіх ростучих дерев діаметром 6,1 см і більше на висоті 1,3 м на кожній секції. Загалом обліковано 5416 дерев, з яких 4870 особин становить Pinus sylvestris L. Встановлено лісівничо-таксаційні показники деревостанів на кожній секції, обґрунтовано організаційно-технічні показники прочищення на кожній із секцій. При цьому перша секція є контрольною, на якій жодних лісівничих заходів не запроєктовано. Виконано розрахунок кількості дерев, відведених у рубку, об’єм яких забезпечує відповідну інтенсивність рубки (20% ‒ на другій і четвертій, 40% ‒ на третій і п’ятій секціях). На другій секції запроєктовано проведення рубки догляду низовим методом, для чого було відібрано і призначено в рубку 349 дерев сосни звичайної, здебільшого відсталих у рості; на третій секції у рубку призначено 440 дерев, з яких 363 дерева сосни звичайної; на четвертій секції у рубку призначено 183 дерева, з яких 167 дерев сосни звичайної і на п’ятій секції у рубку призначено 298 дерев, з яких 223 дерева сосни звичайної. У натурі виконано підбір таких дерев залежно від їх стану, класу Крафта, категорії технічної придатності та методу рубки (низовий – на другій і третій секціях; верховий – на четвертій і п’ятій секціях). Розраховано динаміку лісівничо-таксаційних показників деревостанів кожної секції до та після рубки. Встановлено, що проведення рубки низовим методом несуттєво впливає на зміну лісівничо-таксаційних показників деревостану, зокрема на середній діаметр та середню висоту. Натомість значно більший вплив та різницю у таксаційних показниках зумовлює проведення рубки верховим методом. Із сукупності залишених дерев виділено дерева майбутнього (65-72 шт. на кожній секції) головних деревних видів (здебільшого ‒ Pinus sylvestris L, рідше ‒ Quercus robur L.), частка об’ємів яких становить 9,5-12,0% від загального запасу деревостану.
41
Porohnyach, I. V. "ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ ВЕРХІВКОВОГО КОРОЇДА В СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАНАХ СХІДНОГО ПОЛІССЯ". Forestry and Forest Melioration, № 133 (3 грудня 2018): 136–41. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.136.
Повний текст джерелаАнотація:
У соснових деревостанах Східного Полісся останнім часом відбувається групове та куртинне всихання дерев за верхівковим типом. Верхівковий короїд, заселяючи дерева, спричиняє стрімку втрату їхньої життєздатності. Короїди заселяють стовбур у районі тонкої кори верхівкової частини, переважно зосереджуючись на відносній висоті стовбура 0,5–0,8. Продукція короїда в районі поселення сягає 100 екз.∙дм-2 поверхні. У зимовий період верхівковий короїд найчастіше перебуває на стадії личинки або імаго в районі перехідної кори на відносній висоті дерева 0,2–0,5. Вилучення санітарними рубками заселених цим шкідником дерев сосни в осередках усихання в осінньо-зимово-весняний період є ефективним методом зниження чисельності верхівкового короїда перед початком його весняного масового льоту та заселенням дерев.
42
Юделевич, Виталий Викторович, та Vitalii Victorovich Iudelevich. "О «древесной» структуре натуральных чисел". Diskretnaya Matematika 33, № 3 (2021): 121–41. http://dx.doi.org/10.4213/dm1655.
Повний текст джерелаАнотація:
Существует естественный способ сопоставлять каждому натуральному числу определeнный граф в виде дерева. В настоящей работе мы исследуем средние значения числа рeбер, висячих вершин и высоты деревьев, соответствующих натуральным числам, не превосходящих данной величины.
43
Andreieva, Valentyna, Vasyl Voitiuk, Oleksandr Kychyliuk та Anatolii Hetmanchuk. "Лісівничо-селекційна оцінка півсібсів сосни звичайної у Волинській області". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 2(390) (31 січня 2021): 8–15. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2020-390-2-8-15.
Повний текст джерелаАнотація:
У випробних культурах плюсові дерева проходять перевірку на предмет передачі господарсько-цінних ознак своєму потомству. Згідно з літературними даними, селекційну оцінку випробних культур потрібно проводити регулярно, починаючи з п’ятирічного віку і закінчуючи упристигаючому і стиглому віці. Періодичний моніторинг біометричних та якісних показників насінного потомства дозволяє виявити дерева з хорошими спадковими властивостями та відібрати кандидатів в еліту.Об’єктами дослідження були середньовікові випробні культури сосни звичайної Ківерцівського лісництва державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство». Метою роботи було проведення моніторингу ростових і якісних показників півсібсів сосни звичайної у віці 38-40 років.У півсібсових потомствах спостерігається покращення селекційної структури порівняно з контролем. Загалом із плином років кількість кращих нормальних та плюсових дерев, а також кількість мінусових дерев зменшується, а кількість нормальних дерев збільшується як у контролю, так і у півсібсів. За комплексною оцінкою 38-40-річних півсібсових потомств пропонуємо відібрати кандидатами в еліту 31% досліджуваних плюсових дерев. Із них 5 дерев представлені плюсовими деревами Волинської області, 4 – Львівської області.
44
Oleksiychenko, N. O., та S. I. Matkovska. "ЕКОЛОГІЧНА РОЛЬ ОМОЛОДЖУВАЛЬНОГО ОБРІЗУВАННЯ ДЕРЕВ РОДУ TILIA L. У ВУЛИЧНИХ НАСАДЖЕННЯХ ЖИТОМИРА". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 14–18. http://dx.doi.org/10.15421/40250902.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати вивчення впливу омолоджувального обрізування на дерева роду Tilia L., визначено фітосанітарний стан представників видів липи серцелистої (Тilia cordata Mill.) та липи крупнолистої (Тilia platiphyllos Scop.) на центральних вулицях Житомира. Встановлено, що глибоке обрізування крони дерев липи з роками негативно впливає на життєвий стан дерев, позначається на їхній декоративності, прискорює процеси старіння та скорочує середню тривалість життя. Виявлено, що дерева роду Тilia L., які піддавались глибокому обрізуванню крони, найчастіше уражуються трутовиком справжнім (Phellinus igniarius (L.) Quél. та трутовиком лускатим (Polyporus squamosus (Huds.) Fr.).
45
Орлов, Владимир Владимирович. "О заполнении растущих деревьев источником, находящемся в корне". Вестник ВГУ. Серия: Системный анализ и информационные технологии, № 3 (4 липня 2019): 63–70. http://dx.doi.org/10.17308/sait.2019.3/1306.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе рассмотрена оптимизационная задача о заполнении растущих деревьев источником, находящемся в корне. Построены алгоритмы работы этого источника по заполнению графа минимизирующие время заполнения корневого дерева. Полностью рассмотрен случай, когда количество дуг, исходящих из корня, не превышает 3-х, а мощность источника не превосходит 2. Затем рассмотрены некоторые более общие случаи, когда мощность источника и количество корневых поддеревьев произвольны. Сформулированы и доказаны теоремы о существовании оптимальных параллельных стратегий заполнения дерева для некоторых общих случаев и описаны сами оптимальные стратегии. Предложено улучшение построенного алгоритма заполнения дерева за счёт уменьшения количества переключений мощности источника между корневыми поддеревьями. Для всех результатов приведены иллюстрирующие примеры.
46
Pogribnyy, O. O., Yu M. Yusypovych, V. K. Zaika, V. Yа Zayachuk, R. V. Ostashuk, I. M. Kopolovets та Yu I. Shalovylo. "Дослідження причин всихання деревостанів ялиці білої (Abies Alba Mill.) в Українських карпатах". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 9–13. http://dx.doi.org/10.15421/40280801.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено типологічну роль ялиці білої в Українських Карпатах. Виявлено та описано характер всихання дерев ялиці білої. Складено карту поширення осередків всихання ялиці білої на території НПП "Гуцульщина". Відібрано 25 модельних дерев ялиці білої у трьох найпоширеніших типах лісу у деревостанах різного віку, повноти, висоти н.р.м., експозицій схилів. Здійснено відбір зразків для досліджень ходу росту дерева, фізико-механічних властивостей здорової та пошкодженої деревини, кількісного вмісту фотосинтезуючих пігментів хвої дерев. Ялиця біла формує 26 типів лісу в свіжих, вологих та сирих сугрудах і вологих та сирих грудах, в 11 з яких є головною породою та в 15 – супутньою. Масове всихання ялиці відбувається у тих типах лісу, де вона виступає головною породою. Здійснено комплексну діагностику інфікованої деревини ялиці білої для встановлення причини всихання дерев. Проведено дослідження для визначення зараження дерев стовбуровими нематодами, бактеріями і фітопатогенними грибами. За результатами аналізів дерева ялиці білої із ознаками всихання інфіковано комплексом патогенів. Серед них виявлено фітопатогенні бактерії, за допомогою ПЛР-аналізу ідентифіковано в стовбуровій деревині гриби роду Fusarium та Heterobasidion parviporum. За допомогою лабораторних досліджень встановлено причини всихання, послідовність інфікування дерев різними патогенами та описано сценарій розвитку хвороби.
47
Oleksiichenko, N., та S. Pidkhovna. "Вікові дерева парків-пам’яток садово-паркового мистецтва Тернопільщини". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 16 (31 травня 2018): 41–49. http://dx.doi.org/10.15421/411805.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено дані щодо сучасного стану збереження вікових дерев та їх кількісної структури в парках-пам’ятках садово-паркового мистецтва Тернопільщини. Вікові дерева на об’єктах культурної спадщини представлені 30 видами та двома культиварами (Fagus sylvatica L.‘Atropunicea’ West. і Stypholobium japonicum Schott. ‘Pendula’), більшість з яких (24 види) відносяться до відділу покритонасінних. Вікові особини деревних інтродуцентів виявлено на території восьми парків (Більче-Золотецького, Заліщицького, Раївського, Скала-Подільського, Плотицького, Коропецького, Гримайлівського парків та в залишках парку в с. Млиниська).
Впродовж інвентаризаційних досліджень здійснено комплексне оцінювання п’яти вікових дерев, які мають статус ботанічних пам’яток природи (вікові дерева, що мають вагоме культурне, історичне значення та повний заповідний режим) і ростуть у Раївському і Заліщицькому парках, охарактеризовано санітарний стан та визначено їхні таксаційно-біометричні показники. На зазначених об’єктах виявлено вікові дерева-інтродуценти Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch віком 130 років та Sophora japonica L. віком 150 років, які можуть бути рекомендовані до заповідання як ботанічні пам’ятки природи місцевого значення.
За результатами оцінки санітарного та естетичного стану визначних дерев запропоновано низку організаційних і технологічних заходів щодо їх лікування, збереження та раціонального використання (створення карти геопросторового розташування вікових дерев, здійснення організаційних заходів з метою зменшення рекреаційного навантаження в межах площі проекції крони, встановлення інформаційних іменних табличок, проведення лікувальних заходів щодо уражених хворобами вікових дерев за сучасними екологічно обґрунтованими технологіями, у т. ч. і методами арбористики).
48
Базаров, С. М., Ю. И. Беленький, Ф. В. Свойкин, В. Ф. Свойкин, and Т. М. Д. Бальде. "System analysis of the wheel forwarder’s technological efficiency on the unloading operation." Известия СПбЛТА, no. 233 (December 29, 2020): 177–88. http://dx.doi.org/10.21266/2079-4304.2020.233.177-188.
Повний текст джерелаАнотація:
Системный анализ позволяет выстраивать единое функциональное пространство-время выполнения производственных операций для различныхуровней связности технологических процессов. В основе скандинавской технологии лежит комплекс машин «ВСРМ + КС», связанных циклом производства. Современные ВСРМ главным образом являются одномодульными (однозахватными): все операции (валка дерева, обрезка сучьев, раскряжевка, обмер, подсортировка) выполняются одной ХГ, расположенной на конце манипулятора. Валка дерева начинается с подведения валочной головки к стволу дерева, средние деревья валят одним пропилом. При рубках главного пользования порубочные остатки складывают на волок под машину. При новой тенденции порубочные остатки собирают для производства энергетического топлива. Для ВСРМ отметим следующие четыре фазы (подоперации) работы: 1 - перемещение с одной стоянки на другую, 2 - подведение валочной головки к дереву, пропил и валка, 3 - обрезка сучьев и раскряжевка, 4 - подсортировка. Во второй фазе работы время пропила и объем дерева определяют производительность производства деревьев. В третьей фазе время обрезки сучьев и их объем определяют производительность производства вторичного сырья; время раскряжевки и объем сортиментов определяют производительность производства сортиментов. Таким образом, работу валочной головки ВСРМ можно рассматривать как двухступенчатый процесс, как систему подопераций, связанных единым функциональным временем производства единицы предметатруда (1 м3 материала древесины). Это суммарное функциональное время, вконечном итоге, определяет производительность производства вторичного сырья и сортиментов для каждого дерева. В цикле «ВСРМ+КС» производительность производства материала древесины с каждого дерева определяется на основании суммарного функционального времени работы валочной головки и времени ожидания подбора древесины КС. Системный подход к оценке технологической эффективности операций лесозаготовительных машин в цикле их связанности дает более информативную картину динамики связности процессов производства как единой пространственно-временной структуры. Это дает возможность более объективно формулировать технологическую эффективность. System analysis allows you to build a single functional space - the time of production operations for different levels of connectivity of technological processes. The Scandinavian technology is based on a complex of «harvester + forwarder» machines connected by a production cycle. Modern harvester are mainly single-module (single-grip): all operations (felling wood, pruning branches, bucking and measuring, sub-sorting) are performed with a single harvester head located at the end of the manipulator. Tree felling begins with bringing the felling head to the tree, medium trees are felled with one cut. When cutting down the main use, the fellingremains are put on a skidding road under the machine. Under the new trend, felling residues are collected for the production of fuel wood. For harvester, we note the following four phases (sub-operations) of work: 1 - moving from one Parking lot to another, 2 - bringing the felling head to the tree, cutting and felling, 3 - delimbing and bucking, 4 - sub-sorting. In the second phase of operation, the cutting time and volume of wood determine the productivity of tree production. In the third phase, the time of cutting branches and their volume determine the production capacity of secondary raw materials; the bucking time and the amount of sorting determine the productivity of sorting production. Thus, the work of the felling head can be considered forwarder a two-step process, as a system of sub-operations associatedwith a single functional time of production of a unit of labor (1 m3 of wood material).This total functional time ultimately determines the productivity of secondary raw material production and sorting for each tree. In the «harvester+forwarder» cycle, the production capacity of wood material from each tree is determined based on the total functional time: the working time of the felling head and the waiting time for the selection of wood from the forwarder. A systematic approach to evaluating the technological efficiency of forestry machines in the cycle of their connectivity provides a more informative picture of the dynamics of connectivity of production processes as a single space-time structure. This makes it possible to formulate technological efficiency more objectively.
49
Базаров, С. М., Ю. И. Беленький, Ф. В. Свойкин, В. Ф. Свойкин, and Т. М. Д. Бальде. "System analysis of the wheel forwarder’s technological efficiency on the unloading operation." Известия СПбЛТА, no. 233 (December 29, 2020): 177–88. http://dx.doi.org/10.21266/2079-4304.2020.233.177-188.
Повний текст джерелаАнотація:
Системный анализ позволяет выстраивать единое функциональное пространство-время выполнения производственных операций для различныхуровней связности технологических процессов. В основе скандинавской технологии лежит комплекс машин «ВСРМ + КС», связанных циклом производства. Современные ВСРМ главным образом являются одномодульными (однозахватными): все операции (валка дерева, обрезка сучьев, раскряжевка, обмер, подсортировка) выполняются одной ХГ, расположенной на конце манипулятора. Валка дерева начинается с подведения валочной головки к стволу дерева, средние деревья валят одним пропилом. При рубках главного пользования порубочные остатки складывают на волок под машину. При новой тенденции порубочные остатки собирают для производства энергетического топлива. Для ВСРМ отметим следующие четыре фазы (подоперации) работы: 1 - перемещение с одной стоянки на другую, 2 - подведение валочной головки к дереву, пропил и валка, 3 - обрезка сучьев и раскряжевка, 4 - подсортировка. Во второй фазе работы время пропила и объем дерева определяют производительность производства деревьев. В третьей фазе время обрезки сучьев и их объем определяют производительность производства вторичного сырья; время раскряжевки и объем сортиментов определяют производительность производства сортиментов. Таким образом, работу валочной головки ВСРМ можно рассматривать как двухступенчатый процесс, как систему подопераций, связанных единым функциональным временем производства единицы предметатруда (1 м3 материала древесины). Это суммарное функциональное время, вконечном итоге, определяет производительность производства вторичного сырья и сортиментов для каждого дерева. В цикле «ВСРМ+КС» производительность производства материала древесины с каждого дерева определяется на основании суммарного функционального времени работы валочной головки и времени ожидания подбора древесины КС. Системный подход к оценке технологической эффективности операций лесозаготовительных машин в цикле их связанности дает более информативную картину динамики связности процессов производства как единой пространственно-временной структуры. Это дает возможность более объективно формулировать технологическую эффективность. System analysis allows you to build a single functional space - the time of production operations for different levels of connectivity of technological processes. The Scandinavian technology is based on a complex of «harvester + forwarder» machines connected by a production cycle. Modern harvester are mainly single-module (single-grip): all operations (felling wood, pruning branches, bucking and measuring, sub-sorting) are performed with a single harvester head located at the end of the manipulator. Tree felling begins with bringing the felling head to the tree, medium trees are felled with one cut. When cutting down the main use, the fellingremains are put on a skidding road under the machine. Under the new trend, felling residues are collected for the production of fuel wood. For harvester, we note the following four phases (sub-operations) of work: 1 - moving from one Parking lot to another, 2 - bringing the felling head to the tree, cutting and felling, 3 - delimbing and bucking, 4 - sub-sorting. In the second phase of operation, the cutting time and volume of wood determine the productivity of tree production. In the third phase, the time of cutting branches and their volume determine the production capacity of secondary raw materials; the bucking time and the amount of sorting determine the productivity of sorting production. Thus, the work of the felling head can be considered forwarder a two-step process, as a system of sub-operations associatedwith a single functional time of production of a unit of labor (1 m3 of wood material).This total functional time ultimately determines the productivity of secondary raw material production and sorting for each tree. In the «harvester+forwarder» cycle, the production capacity of wood material from each tree is determined based on the total functional time: the working time of the felling head and the waiting time for the selection of wood from the forwarder. A systematic approach to evaluating the technological efficiency of forestry machines in the cycle of their connectivity provides a more informative picture of the dynamics of connectivity of production processes as a single space-time structure. This makes it possible to formulate technological efficiency more objectively.
50
Горбатенко, С. О. "Символіка назв дерев у збірці Василя Стуса "Зимові дерева"". Східнослов"янська філологія. Мовознавство, Вип. 15 (2008): 293–98.
Знайти повний текст джерела