Добірка наукової літератури з теми "Дерево Мерклі"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Дерево Мерклі".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Дерево Мерклі"
1
Shlapak, V. P., A. V. Kodzhebash, I. V. Kozachenko, M. I. Parubok та S. A. Maslovata. "Оцінювання сучасного стану парку села Іванівка Уманського району та проект його реконструкції". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 47–51. http://dx.doi.org/10.15421/40280609.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено, що насадження парку потребують покращення, оскільки деревні насадження одноманітні, значна кількість дерев представлена гіркокаштаном звичайним (Aesculus hippocastanum L.), що уражується мінуючою міллю, інші дерева також ослаблі, трапляється омела. За межами парку простежується велика кількість омели. Мережа доріжок розвинена слабо, малі архітектурні форми представлені у незначній кількості, на території парку присутні аварійні дерева. Розроблено проект реконструкції парку, який охоплює консервацію дупел, санітарне обрізування та рубання дерев і кущів, формування кущового ярусу у структурі насадження, розширення дорожньо-стежкової мережі. Запроектовано створення кількох рокаріїв з використанням листяних і хвойних кущів, різних трав'яних багаторічників, зокрема й цибулькових. Підібрано асортимент для рокаріїв, щоб він виглядав декоративним протягом року. Заплановано кілька групових посадок із хвойних рослин та солітерів – ялини колючої (Рісеа abies (L.) H. Karst.) та сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Запропоновано встановити елементи благоустрою, такі як: садові лавки, альтанка, ліхтарі, урни для сміття. Навколо альтанки запропоновано створення квітників постійного квітування – міксбордерів. В озелененні використано елементи топіарного мистецтва, а саме: композиції зі стриженого самшиту вічнозеленого (Buxus sempervirens L.) у вигляді куль, а також елементи фітопластики. Композиції з куль самшиту вічнозеленого урізноманітнюємо багаторічником – гостою подорожниковидною (Hosta plantaginea (Lam.) Asch.). Рекомендовано частину парку реконструювати за типом регулярного планування, а частину – за типом пейзажного.
2
Рижков, Вадим Генієвич, Карина Володимирівна Бєлоконь та Євгенія Анатоліївна Манідіна. "ЗАСТОСУВАННЯ ДЕРЕВА ВІДМОВ ДЛЯ АНАЛІЗУ ЕЛЕКТРОТРАВМАТИЗМУ У МЕТАЛУРГІЇ І ВИБОРУ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 124–32. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Електротравми на виробництві відрізняються високою летальністю, що потребує ретельного виконання правил і норм електробезпеки, застосування захисних засобів. Будь-яке металургійне підприємство має розгалужені електричні мережі та значну кількість електроспоживачів. Окрім того сюди додаються несприятливі умови праці і наявність факторів підвищеної та особливої небезпеки ураження струмом. Все перелічене пред’являє підвищені вимоги до електробезпеки. Велике значення для профілактики електротравматизму має вивчення статистичних даних, виявлення безпосередніх причин ураження струмом і низки подій, що найчастіше ведуть до нещасного випадку. Одним з методів оцінювання ризику є метод побудови дерева відмов. Дерево відмов являє собою графічну модель різних паралельних і послідовних сполучень відмов, що призводять до реалізації заздалегідь визначеної небажаної події. Відмовами – базисними подіями можуть бути події, пов’язані з виходом з ладу елементів системи, помилками персоналу, неготовністю обладнання. Було побудовано дерево відмов, де верхньою, небажаною подією є поразка людини електричним струмом на виробництві протягом року. За базисні події були прийняті різні неполадки обладнання, відсутність або несправність засобів захисту, порушення правил безпеки персоналом тощо. На основі побудованого дерева відмов виконано розрахунок ймовірності ураження струмом, визначені найнебезпечніші низки подій, що ведуть до нещасного випадку. Аналіз результатів розрахунків показав, що для зниження небезпеки поразки струмом потрібно, в першу чергу, унеможливити помилкове подання напруги, або звести цю можливість до мінімуму. Як технічний захід слід запропонувати блокування апаратів вмикання струму під час виконання ремонтних робіт. Важливо забезпечити надійність спрацьовування захисного заземлення чи занулення. Практика показує, що надійність захисту від ураження струмом значно підвищується, якщо паралельно до заземлення (занулення) підключають устрій захисного відключення.
3
Buksha, I. F., M. I. Buksha та T. S. Pyvovar. "Оцінка репрезентативності даних моніторингу лісів України за різної щільності мережі ділянок спостережень". Forestry and Forest Melioration, № 134 (26 листопада 2019): 66–77. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.134.2019.66.
Повний текст джерелаАнотація:
Засобами Q-GIS побудовано розріджену мережу ділянок моніторингу лісів І рівня відповідно до вимог міжнародної програми UN-ECE ICP Forest щільністю 15 × 15 км як підвибірку повної мережі. Оцінено репрезентативність мережі в межах природних зон, областей, типів лісорослинних умов і деревостанів. Проведено порівняння розподілів дерев головних порід за класами дефоліації, які прийняті для міжнародної та національної звітності з моніторингу лісів, а також значень середньої дефоліації головних порід для обох мереж. Встановлено, що розріджена мережа ділянок моніторингу лісів І рівня достовірно не відрізняється від повної на рівні країни, а також у двох природних зонах – Поліссі та Лісостепу. Спостереження в розрідженій мережі дають змогу з належним рівнем точності оцінювати стан лісів за показником середньої дефоліації та за розподілом дерев головних лісоутворювальних порід у межах класів дефоліації. Проведення спостережень на розрідженій мережі дасть можливість зменшити фактичні витрати на здійснення моніторингу лісів більш ніж на 50 %. Для всіх ділянок розрідженої мережі зберігається увесь часовий ряд попередніх спостережень, що дає змогу відстежувати довгострокову динаміку показників моніторингу лісів.
4
Shevchenko, N. Yu, S. G. Bagach та D. S. Potapov. "Математичне обґрунтування вибору архітектури обчислювальної мережі як елемента інформаційної інфраструктури освітнього закладу". HERALD of the Donbass State Engineering Academy, № 2 (46) (1 жовтня 2019): 165–70. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)165.
Повний текст джерелаАнотація:
Шевченко Н. Ю., Багач С. Г., Потапов Д. С. Математичне обґрунтування вибору архітектури обчислювальної мережі як елемента інформаційної інфраструктури освітнього закладу // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 165–170.
В статті розглянуто питання ефективного використання інформаційних ресурсів через побудову інформаційної інфраструктури організації, невід'ємним елементом якої є її обчислювальна мережа. Визначені підходи до вибору архітектури обчислювальної мережі як елемента інформаційної інфраструктури освітнього закладу через визначення ефективності функціонування обчислювальної мережі за допомогою імітаційного моделювання. Зазначено, що обчислювальні мережі є дискретними системами з стохастичним характером функціонування, системами масового обслуговування, для проектування яких використовується імітаційне моделювання. Імітаційне моделювання дозволяє розробити рекомендації щодо використання топології мережі, що забезпечує найбільшу ефективність інформаційного обміну в залежності від величини внутрішньомережевого трафіку. Пропонується ефективність інформаційного обміну в обчислювальній мережі із заданою структурою оцінювати через визначення коефіцієнта корисної дії з позиції передачі інформації. Для імітаційного моделювання роботи обчислювальної мережі використаний пакет для імітаційного моделювання Simulink, а саме для імітації постійного потоку заявок використані вбудовані у SimEvents елементи псевдовипадкової генерації чисел, які базуються на формулах експоненційного та дискретно-рівномірного розподілу. За результатами моделювання встановлено, що найбільша ефективність інформаційного обміну досягається при використанні обчислювальної мережі з топологією «зірка» за умови низького інформаційного навантаження, а також при малих змінах вхідного потоку. При високому вхідному навантаженні, а також різких його змінах кращі технічні показники демонструє мережа, побудована на базі топології «бінарне дерево». Сформульований висновок, що вибір оптимальної структури обчислювальної мережі на основі оцінки якості її функціонування дозволяє підвищити ефективність інформаційного обміну
5
Білецький, Т. П., та Д. В. Федасюк. "Прогнозування дефектів у програмному забезпеченні алгоритмами глибинного навчання CNN та RNN". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 2 (29 квітня 2021): 114–20. http://dx.doi.org/10.36930/40310219.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено процес прогнозування дефектів у програмному забезпеченні (ПЗ) з використанням алгоритмів глибинного навчання. Показано, що цей процес складається з декількох основних етапів: пошук та підготовка даних, побудова абстрактного синтаксичного дерева (АСД), обхід дерева та кодування значень вершин у цілі числа, збалансування даних, побудова та навчання нейронної мережі. З'ясовано, що застосування цього процесу прогнозування дефектів у ПЗ може пришвидшити та полегшити пошук дефектів та відповідно знизити вартість їх виправлення. Встановлено, що передові алгоритми машинного навчання, які на цей момент використовуються на етапі побудови та навчання нейронної мережі, досі є недостатньо ефективними, щоб можна було застосовувати прогнозування дефектів у комерції, демонструючи нестабільну точність 40-60 %. За результатами досліджень встановлено, що застосування алгоритмів глибинного навчання дає точніші результати, ніж інші алгоритми машинного навчання. Для зниження дисперсії та підвищення середньої точності прогнозування запропоновано новий метод прогнозування дефектів у ПЗ на підставі поєднання двох останніх модифікацій алгоритмів глибинного навчання CNN та RNN за допомогою бінарного класифікатора логістична регресія. Проведено навчання нейронної мережі на наборі даних розміром 50 000 файлів вихідного коду, отриманих з 13-ти проєктів мовою Java. За результатами досліджень виявлено, що метод CNN+RNN в середньому дає на 10-9 % вищу точність, ніж RNN та на 2 % вищу точність, ніж CNN, що доводить доцільність використання поєднання алгоритмів глибинного навчання у задачі прогнозування дефектів. Проаналізовано точність методу CNN+RNN по кожному з ПЗ проектів з набору даних, унаслідок чого виявлено, що для 11-ти з 13-ти проєктів поєднання CNN+RNN дає не меншу точність, ніж окремо взяті CNN та RNN.
6
Pyzhyk, I. S., та I. M. Shpakivska. "Актуальні запаси органічного карбону в мортмасі та ґрунті лісових екосистем Стрийсько-Сянської верховини на території Верхньовисоцького лісництва (ДП "Боринський лісгосп")". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (26 грудня 2019): 15–21. http://dx.doi.org/10.36930/40290902.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено запаси органічного Карбону (Сорг.) на території Стрийсько-Сянської Верховини у Верхньовисоцькому лісництві ДП "Боринський лісгосп" (Львівська обл., Турківський р-н). Оцінено запаси Сорг. у трьох пулах: лісова підстилка, грубі деревні залишки і ґрунт. Було закладено 22 пробні площі, на яких у 3-разовій повторюваності відібрано зразки підстилки та ґрунту (з Н і Нр горизонтів). Пробна площа № 11 розташована на території, де було проведено суцільну рубку, під час якої знищено шар лісової підстилки, а після зсув частково або повністю знищив Н і Нр горизонти ґрунту на площі близько 0,5 га. На кожній пробній площі було закладено ділянку розміром 3´3 м, на якій проводили облік мертвої деревини (мертва деревина діаметром більше 1 см, пні та мертві стоячі дерева). Вміст органічної речовини у підстилці визначено методом сухого озолення, для перерахунку на запаси органічного Карбону використано коефіцієнт 0,52. Вміст Сорг. у ґрунті визначено методом Нікітіна, а його запаси – з урахуванням щільності будови ґрунту в шарі 0,0–0,25 м. Для визначення запасу органічного Карбону у грубих деревних залишках використано коефіцієнт 0,50 і середнє значення щільності мертвої деревини 345 кг·м-3. Встановлено, що запаси органічного Карбону в підстилці змінюються від 3,94±0,24 т·га-1 до 9,07±1,72 т·га-1, запаси Сорг. у грубих деревних залишках коливаються в діапазоні 0,16–2,86 т·га-1, а у ґрунті – від 32,00±0,17 т·га-1 до 56,97±0,31 т·га-1. Сумарні запаси органічного Карбону в мортмасі та ґрунті досліджуваних екосистем становлять 34,47–63,77 т∙га-1. Розраховано, що втрати органічного Карбону у мортмасі і ґрунті на пробній площі № 11 становлять приблизно 20–27 т·га-1.
7
Касаткін, М. В. "Стохастичне моделювання сумісного прийняття рішень “екіпаж – керівник польотів” в особливому випадку в польоті". Системи озброєння і військова техніка, № 4(64), (17 грудня 2020): 67–74. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено моделі сумісного прийняття рішень (СDM) екіпажем повітряного судна та керівником польотів в умовах стохастичної невизначеності у вигляді дерева рішень та мережі GERT. Наведено приклад СDM в особливому випадку “Відмова лівого двигуна (відмова системи граничного обмеження температури) двомоторного літака”. Для комплексного обліку факторів, які впливають на процес СDM в особливих випадках в польоті, побудовано інтелектуальну систему підтримки СDM, що дозволяє враховувати динамічну, статичну та експертну інформацію щодо стану об’єкту управління (повітряного судна), зовнішнього середовища (характеристики зони управління повітряним рухом та аеродромів) та операторів аеронавігаційної системи (характеристики пілота, авіадиспетчера).
8
Danchuk, O. "Лісонасінна база в Україні: сучасний стан та шляхи розвитку". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 15 (30 листопада 2017): 45–53. http://dx.doi.org/10.15421/411706.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено аналіз сучасного стану лісового селекційного насінництва в Україні. Встановлено, що база для ведення насінництва лісових порід, яка успішно формувалася впродовж 1960-х − початку 1990-х років, не набула подальшого розвитку та на сьогодні гостро потребує осучаснення. Відповідні заходи необхідно здійснити у формі виділення та створення нових об’єктів, інвентаризації та генетичної паспортизації наявних об’єктів, а також вдосконалення теоретичних засад лісового насінництва, зокрема, в частині розроблення та запровадження уніфікованого лісонасінного районування і забезпечення комплексного характеру лісового насінництва на основі ширшого використання популяційних методів селекції.
Обґрунтовано необхідність розроблення Перспективної програми розвитку лісового насінництва, збереження та відтворення генетичних ресурсів лісових порід, а також осучаснення законодавчої та нормативної бази лісового насінництва, зокрема, чинних «Настанов з лісового насінництва», для запровадження норм та положень, які забезпечували б ефективне збереження та відтворення лісових генетичних ресурсів в умовах глобальних кліматичних змін, інтенсивного антропогенного навантаження та лісокористування, а також несприятливих біотичних процесів, прояв яких спостерігається на території України.
У межах зазначеної програми потрібно передбачити розширення мережі дослідних об’єктів “in sity” та “ex sity”, що мають за мету вивчення міжпопуляційної мінливості лісових порід на основі створення системної мережі географічних культур, збереження найцінніших генотипів та популяцій, оцінювання комбінаційної здатності плюсових дерев, з наступним створенням на цій основі лісонасінних плантацій другого порядку; адаптацію діючих актів у сфері лісового насінництва до норм Європейського Союзу.
9
Коваль, Марта Романівна. "Колір і світло у «пейзажах відчуттів» у романах Мерилін Робінсон про Галаад". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, № 95 (лютий 2020): 96–109. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.1.95.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано особливості використання кольорів і світла в романах Мерилін Робінсон «Галаад» (2004) та «Дім» (2008) з точки зору теорії кольору Вітґенштайна та феноменології відчуттів як чинника атмосфери місця. Для персонажів Робінсон кольори й світло – це складові «пейзажу відчуттів», що формують концепцію дому та визначають підходи до моральних і соціальних дилем. Барви дерев, квітів і трав, кольори домашніх предметів, а також переливи сонячного й місячного світла творять атмосферу родинного життя та дають відчуття домашнього затишку, що має ключове значення для героїв романів. Вітґенштайн у «Нотатках про колір» стверджує, що в кольорі усе є унікальним, оскільки він презентує змінне явище, завдяки чому набуває ідентичності. В теорії атмосфери місця «пейзаж відчуттів» опредметнюється й візуалізується через описування кольорів, запахів та звуків і їх пов’язування з конкретними об'єктами. Для персонажів роману «Дім» кольори, як і інші елементи «пейзажу відчуттів», стають складовою досвіду і пам’яті. Переживання минулого відбувається за допомогою спогадів про сенсорні відчуття, пов’язані з батьківським домом, кольорами, звуками та запахами дитинства. Натомість у романі «Галаад» сонячне й місячне світло, що наповнює навколишній світ красою і божественною радістю, стає для старого Еймеса нагадуванням про наближення смерті. У «Домі» поняття кольору набуває політичного звучання: громадянська дружина Джека – темношкіра і його біла протестантська родина не прийме її у свій дім. Колір стає перешкодою, яку Джекові не подолати, оскільки батьківський дім закритий для інших кольорів. Таким чином, у романах Робінсон кольори і світло як складові «пейзажу відчуттів» стають засобами відображення досвіду персонажів та вираження затаєних емоцій і невисловлених думок.
10
Kustov, Maksym, Oleksander Sobol та Oleg Fedoryaka. "Територіальне розміщення пожежних підрозділів різної функціональної спроможності". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 181–92. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено математичну модель територіального розміщення пожежних підрозділів різної функціональної спроможності. Модель заснована на математичних методах геометричного розміщення просторових об’єктів складної форми. Функціональні спроможності пожежних підрозділів ранжовані за кількістю сил та засобів та співставленні з рівнями пожежної небезпеки локальних територій та окремих об’єктів. Запропонований підхід по розподілу об’єктів за окремими рівнями, що відповідають необхідній кількості пожежних підрозділів для забезпечення достатнього рівня пожежної безпеки дозволяє отримувати карту пожежної небезпеки локальної території. Модель територіального розміщення пожежних підрозділів враховує час прямування до місця пожежі з урахуванням існуючої мережі транспортних комунікацій та постадійне нарощування сили та засобів при гасінні масштабних пожеж. Цільовою функцією моделі є мінімізація кількості пожежних підрозділів на окремій локальній території із забезпеченням відповідного рівня пожежної безпеки в кожній точці цієї території. Розв’язання задачі комбінаторної оптимізації за допомогою дерева рішень дозволяє використовувати добре відомі та ефективні способи та алгоритми автоматизованого розв’язання. Розроблена математична модель дозволяє визначати, як найбільш оптимальні місця розміщення пожежних підрозділів в міській забудові, так і допустимі області їх розміщення для допомоги у плануванні забудови головному архітектору міста. Також дана модель дозволяє визначати допустимі області розміщення центрів допомоги громадян на території об’єднаних територіальних громад із сукупним врахуванням районів обслуговування пожежної охорони, швидкої медичної допомоги та поліції. Зворотне вирішення описаної в роботі задачі дозволяє перевіряти правильність вже розміщених пожежних підрозділів та визначати райони міста із недостатнім рівнем захищеності від пожежної загрози
Дисертації з теми "Дерево Мерклі"
1
Марухненко, О. С., та Г. З. Халімов. "Використання гіпер-дерев у криптографії". Thesis, ЧДТУ, НТУ "ХПІ", ВА ЗС АР, УТіГН, ДП "ПД ПКНДІ АП", 2019. https://openarchive.nure.ua/handle/document/15773.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою доповіді є розгляд особливостей використання гіпер-дерев у криптосистемі SPHINCS+, аналіз впливу системних параметрів на властивості підпису. В доповіді наводиться залежність стійкості, розмірів та швидкодії підпису SPHINCS+ від системних параметрів. Наведені дані показують, що однаковий рівень стійкості може бути забезпечений великою кількістю комбінацій параметрів, що дозволяє оптимізувати криптосистему в залежності від вимог до швидкості створення та перевірки підпису та його розмірів.
2
Фалілеєва, Дар'я Миколаївна. "Методи оцінки впливу рекламних кампаній на попит". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/45243.
Повний текст джерелаАнотація:
Дипломна робота містить: 111 с., 9 табл., 32 рис., 2 дод. та 28 джерел.
Об’єктом дослідження є дані про частку продажів бренду на ринку, рекламні рейтинги бренду та його конкурентів за 2016-2021 роки.
Предметом дослідження є методи побудови моделі для прогнозу з використанням нейронних мереж.
Програмною мовою була обрана Python.
В даній роботі проведено дослідження впливу рекламних кампаній на попит. Для побудови моделей були використані такі алгоритми: випадкові дерева, дерева рішень, метод градієнтного бустингу. Було обрано кращу модель для реалізації прогнозу часового ряду. Для прогнозу була використана нейронна модель LSTM. Також було проведене аналітичне дослідження впливу рекламних кампаній на продажі, сезонність і популярність в інтернеті.
Напрямок розвитку роботи є в розширенні можливого датасету з кращим рівнем кореляції, а також можливість доповнення атрибутів моделі.Diploma work: 111 pages, 32 figures, 9 tables, 2 appendixes, 28 sources. The object of the study is data on the sales brand's market share and advertising ratings of the brand and competitors for 2016-2021. The subject of research is the methods of building a model for forecasting using neural networks. Python was chosen as the programming language. In this paper, a study of the impact of advertising campaigns on demand. The following algorithms were used to build models: random trees, decision trees, gradient boosting method. The best model was chosen to implement the time series forecast. The LSTM neural model was used for prediction. An analytical study of the impact of advertising campaigns on sales, seasonality and popularity on the Internet was also conducted. The direction of development of work is in expansion of a possible dataset with the best level of correlation, and also a possibility of addition of attributes of model.