Статті в журналах з теми "Деревна маса"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Деревна маса.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Деревна маса".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Koval, I. M., V. P. Voron та S. H. Sydorenko. "ДЕПОНУВАННЯ ВУГЛЕЦЮ В ПІРОГЕННО ПОШКОДЖЕНИХ СОСНОВИХ МОЛОДНЯКАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ". Forestry and Forest Melioration, № 133 (3 грудня 2018): 78–84. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.78.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено особливості депонування вуглецю в молодому сосновому насадженні Лівобережного Лісостепу, пошкодженому низовою пожежею, за нормативами оцінювання компонентів надземної фітомаси в насадженнях та дендрохронологічними методами, які дали можливість кількісно оцінити динаміку депонування вуглецю в стовбуровій масі деревини Pinus sylvestris L. За нормативами П. І. Лакиди, втрати депонованого вуглецю для компонентів надземної фітомаси на пошкоджених пожежею пробних площах становили 22–30 % проти контролю. Дендрохронологічними методами виявлено, що маса вуглецю в стовбурах дерев варіює протягом онтогенезу. Накопичення вуглецю в стовбуровій деревині суттєво не відрізнялося в контролі та пошкодженому вогнем насадженні протягом допожежного періоду (2006–2010 рр.), але впродовж післяпожежного періоду (2011–2017 рр.) відбувалося збільшення продукування вуглецю в стовбуровій деревині сосни пошкодженого насадження на 20 % унаслідок інтенсивного відпаду дерев, за рахунок яких покращилися умови освітлення та живлення для дерев, що залишилися живими. Швидкість акумулювання вуглецю в стовбурах дерев коливалася протягом онтогенезу, і водночас його маса збільшувався з віком дерев. При цьому запаси вуглецю всохлих дерев не було враховано. Приріст маси депонованого вуглецю після пожежі став інтенсивнішим, ніж на контролі, однак не компенсував загальні втрати від пожежі.
2
Торосов, А. С., та І. М. Жежкун. "Регіональна структура заготівлі та споживання деревини в Україні". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 4 (9 вересня 2021): 93–97. http://dx.doi.org/10.36930/40310415.
Повний текст джерелаАнотація:
Оцінено на регіональній основі виробництво та споживання деревини і виробів з неї. Дослідження регіональної структури виробництва та споживання деревини потребує збирання, групування й узагальнення значних обсягів інформації. Тому актуальними є питання застосування сучасного різнопланового методичного інструментарію. При цьому з'ясовано складнощі законодавчо-методичного характеру, що перешкоджають проведенню детального аналізу ринку деревини. Встановлено, що вивчення ринку деревини ускладнюється, зокрема, через відсутність достатнього обсягу матеріалів у відкритому доступі для здійснення аналізу його сучасного стану. Під час економічних досліджень науковці пропонують такі методичні підходи до вивчення ринку деревини: експертний, на базі життєвого циклу лісопродукції, статистичний та моделювання. У дослідженні застосовано статистичний метод. Проведено розрахунки для 6-ти товарних груп круглого лісу та виробів з деревини (І – круглі лісоматеріали; ІІ – деревне вугілля, тріска, стружка та деревні відходи, деревні пелети та інші агломерати; ІІІ – пиломатеріали та шпон; IV – листові деревні матеріали; V – маса з деревини та рекуперірований папір; VI – папір та картон) за статистичними даними міжнародної класифікації FAO. Наведено показники виробництва зазначених товарних груп продукції з деревини по областях України в розрізі природних зон за статистичними показниками Державної служби статистики України (2019 р.). Визначено регіональну структуру виробництва та споживання деревини. З'ясовано, що виробничі потужності деревооброблення переважно зосереджені у лісозабезпечених областях Полісся, Карпат та Лісостепу, а окремі виробництва розміщені і в Степовій природній зоні, зокрема, у великих обласних центрах країни. Результати здійсненого аналізу дадуть змогу отримати потрібну інформацію щодо наявних обсягів, якісної характеристики деревного ресурсу, напрямів його реалізації та споживання як усередині країни, так і можливості експортування певних видів та обсягів деревної продукції. Оцінювання сучасного стану виробництва та споживання деревини є необхідною передумовою для прогнозування ринку деревини в країні.
3
Sytnyk, S. A., та I. V. Rula. "Термічний аналіз деревини та кори робінії несправжньоакації в деревостанах Північного степу України". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 125–28. http://dx.doi.org/10.15421/40280625.
Повний текст джерелаАнотація:
За допомогою методів термогравіметрії – термогравіметричної кривої (ТГ), диференціальної термогравіметричної кривої (ДТГ), або кривої інтенсивності зміни маси досліджуваного зразка, досліджено термічну деструкцію деревини і кори головної лісотвірної породи штучних лісових насаджень Північного Степу України – робінії несправжньоакації (Robinia pseudoacacia L.). Термічний аналіз зразків деревини і кори здійснено в окиснювальній (повітря) атмосфері. Встановлено стадії термічного розкладання деревинної речовини і кори в умовах програмованого нагріву до 600 оС зі швидкістю 10 оС/хв (ТГ/ДТГ/ДТА), їх температурні інтервали, втрату маси, інтенсивність втрати маси та теплові ефекти. На основі аналізу величин енергії активації на окремих стадіях термічного розкладання, залежності енергії активації від ступеня конверсії деревини і кори, а також із порівняння втрати маси на відповідних стадіях термодеструкції, теплових ефектів, залишкової маси і інших параметрів ТГ/ДТГ, охарактеризовано деревину і кору робінії. Деревина робінії характеризується значнішою термостабільністю, ніж кора. Запропоновано математичні моделі для оцінювання залежності втрати маси від температури деструкції складників надземної фітомаси (кори, деревини) досліджуваного деревного виду.
4
Абоімова, О. М. "Явище дихогамії та продуктивність представників роду Juglans L. в умовах Київського Полісся". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 47–50. http://dx.doi.org/10.36930/40300308.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено явище дихогамії видів роду Juglans L. в колекції Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (НБС) (у відділі дендрології та акліматизації плодових рослин) та у лісових насадженнях Голосієва, що у Києві. Дослідження явища дихогамії представників роду Juglans здійснено за загальноприйнятими методиками. Урожайність визначено за методикою В. Г. Каппера (Kapper, 1930), життєздатність дерев – за методикою Л. С. Савєльєвої. Статистичне оброблення отриманих даних виконано за рекомендаціями Г. М. Зайцева. Встановлено, що за типом дихогамії рослини розподіляються у насадженнях так: протандричні дерева – 45,9 %; протогінічні дерева – 50,7 %, виявлено також 2,6 % гомогамних дерев. Рослини J. microcarpa та J. major представлені у колекційних насадженнях НБС поодинокими екземплярами. За період здійснення досліджень періодичності плодоношення та цвітіння видів роду Juglans не виявлено, урожай щорічний. Термін достигання плодів у рослин роду Juglans тривав найдовше у представників з Ірано-Туранської флористичної області (J. regia) – 127±8,3 доби. Найкоротший період розвитку плодів зафіксовано у рослин з Японо-Китайської флористичної області (J. mandshurica) – 88±6,4 доби. Аналізуючи отримані дані з вивчення дихогамії представників роду Juglans в умовах Київського Полісся, встановлено, що показники розвитку дерев (висота, товщина стовбура, життєздатність) з різним типом дихогамії (протандричний, протогінічний, гомогамний) у межах видів, різновидів та форм майже не відрізняються. Проте статистично підтверджено різницю показників урожайності та маси плодів у всіх дослідних видів з різним типом дихогамії. Так, зафіксовано вищий бал урожайності гомогамних дерев; – найвищий цей показник у рослин J. regia (5,9±0,65). Показники урожайності нижчі у рослин з протоандричним типом дихогамії. Найнижчий цей показник у рослин J.ailantifolia (4,7±0,51). Маса плоду більша у протоандричних дерев. Найбільший цей показник у рослин J. regia (14,5±0,22). Меншу масу плоду зафіксовано у рослин з гомогамним типом дихогамії. Найменший цей показник у рослин J. regia L. f. fertillis (10,1±0,54). Виявлено корелятивну залежність між продуктивністю дерев і показниками габітусу. Кореляцію між показниками висоти дерев, товщини стовбура, життєздатністю і типом дихогамії не виявлено.
5
Osadchuk, L. S. "МАСА ТА ВОЛОГІСТЬ ХВОЇ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ У ДЕРЕВ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ СМОЛОПРОДУКТИВНОСТІ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 9–14. http://dx.doi.org/10.15421/40250901.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати дослідження особливостей нагромадження маси та вологості хвої для визначення репрезентативних показників високосмолопродуктивних форм сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Встановлено, що дерева з високою смолопродуктивністю за абсолютно сухою масою хвоїнки перевищують дерева з низькою продуктивністю. Водночас, вологість хвоїнок високосмолопродуктивних дерев є істотно нижчою відносно дерев із низькою продуктивністю. Виявлено значний кореляційний зв'язок смолопродуктивності з масою хвоїнок у низькосмолопродуктивних дерев. Знижена вологість хвої у високосмолопродуктивних дерев свідчить, що у них значно активніше відбувається вуглеводнева спрямованість обміну речовин.
6
Matushevych, Liubov, та Petro Lakyda. "Моделювання первинної продукції компонентів надземної частини дерев сосни звичайної Східного Полісся України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 22 (10 червня 2021): 141–55. http://dx.doi.org/10.15421/412112.
Повний текст джерелаАнотація:
Первинну продукцію компонентів надземної фітомаси (стовбура і крони) оцінено для дерев сосни звичайної, які ростуть переважно у чистих та мішаних (домішка від 1 до 3 од.) соснових насадженнях штучного походження Східного Полісся України. Насадження високопродуктивні (II, I, Ia і вище класів бонітету), середньо- та високоповнотні, ростуть у свіжих борах (А2), суборах (B2) та сугрудах (C2). Використано дані 80 тимчасових пробних площ (ТПП), які закладено у соснових деревостанах Сумської (36 ТПП) та Чернігівської (44 ТПП) областей. Зрубано й обміряно 900 модельних дерев (МД) сосни звичайної, з яких 226 МД опрацьовано з пофракційним оцінюванням компонентів надземної фітомаси та 674 МД – без оцінювання фітомаси крони. Обмір моделей і розрахунки первинної продукції компонентів надземної фітомаси дерев сосни звичайної виконано за допомогою удосконалених загальноприйнятих методів та розробленого алгоритму.
Сукупність значень дослідного матеріалу характеризується їх нормальним розподілом за віком, діаметром, висотою дерев та відносною повнотою насаджень. Встановлено тісноту зв’язку між досліджуваними показниками модельних дерев сосни звичайної (від помірного – -0,31 < r < -0,50, до дуже високого – r > 0,91); слабкої тісноти зв'язок (0,11 < r < 0,30) виявлено між повнотою насаджень та часткою поточного об’ємного приросту з показниками компонентів фітомаси крони дерев.
Розраховано регресійні математичні моделі для оцінювання абсолютного та відносного поточного об’ємного приросту деревини стовбурів, об’єму кори стовбурів, маси деревини, кори гілок і маси хвої в абсолютно сухому стані, в яких аргументами є вік та діаметр дерев (R2 = 0,72-0,92). Для частки хвої 1-го року зв’язок з віком дерев обернений та помірний, але значущий на 5%-му рівні (R2 = 0,33).
Розроблені нормативні таблиці первинної стовбурової продукції деревини та первинної продукції надземної частини дерев сосни звичайної показали, що за однакового діаметра зі збільшенням віку дерев первинна продукція стовбурової деревини збільшується лише до певного віку, а досягнувши максимуму – зменшується. Зі збільшенням діаметра за однакового віку первинна продукція стовбурової деревини зростає. Первинна продукція надземної частини дерев, подібно до окремих компонентів надземної фітомаси, зі збільшенням віку та діаметра також збільшується. У типових лісорослинних умовах Східного Полісся середньовікове дерево (50 років) сосни звичайної в надземній частині може нагромаджувати 15,22 кг·рік-1 первинної продукції.
7
Dyshko, V. A., I. M. Ustsky та A. A. Mikhaylichenko. "Особливості морфологічних і біометричних характеристик репродуктивних органів сосни звичайної різної стійкості в насадженнях, уражених кореневою губкою". Forestry and Forest Melioration, № 135 (25 березня 2020): 58–67. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.58.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено результати дослідження морфологічних та біометричних характеристик дерев сосни звичайної різного санітарного стану в уражених кореневою губкою насадженнях V і VI класів віку. В осередках усихання відібрано дерева без ознак ослаблення («стійкі») та з ознаками хвороби («хворі»), а в міжосередковому просторі – середні за таксаційними показниками дерева І категорії санітарного стану – контроль. Оцінювали якісні й кількісні характеристики шишок, насіння, крилаток (забарвлення, розміри, форму та масу). Розміри генеративних органів сосни з підвищеною резистентністю виявилися більшими, ніж у дерев із ознаками хвороби та контрольних, що є наслідком адаптації дерева до відкритого простору прогалини на тлі розвитку патологічних процесів і з генетичними особливостями сосни пов’язано мало. Дерева з підвищеною резистентністю в осередках усихання характеризуються суттєво більшою варіабельністю показників діаметра (Cv = 21,2…27,4 %), ніж «хворі» (Cv = 8,9…12,1 %).
8
Kalenyuk, Yu S., та V. K. Zaika. "Формування лісової підстилки в деревостанах за участю липи дрібнолистої в умовах свіжої грабової діброви Західного Поділля". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 2 (3 квітня 2019): 43–46. http://dx.doi.org/10.15421/40290208.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено формування лісової підстилки в 41-100-річних деревостанів за участю липи дрібнолистої. У складі деревостанів частка липи і дуба коливається від поодиноких дерев до 10 одиниць. У них також представлені клен гостролистий і явір, граб звичайний, в'яз голий, ясен звичайний, черешня та інші види. У деревостанах свіжої грабової діброви Західного Поділля запас не розкладеної лісової підстилки наприкінці вегетаційного періоду коливається в межах 0,28-1,34 кг/м2. Встановлено найменший запас підстилки в деревостанах, де частка липи становить 8-10 одиниць. Відносно чистого липового деревостану в мішаних запас лісової підстилки істотно зріс – у 1,61-4,78 раза. У його складі переважає листя деревних видів, маса якого становить 0,19-1,15 кг/м2 або 51,5-86,3 %. Маса пагонів, плодів, кори тощо у складі лісової підстилки коливається в межах 0,08-0,54 кг/м2 (13,7-48,5 %). Зв'язок нагромадження лісової підстилки з часткою липи у складі деревостанів характеризується тісною зворотною кореляційною залежністю (r = –0,68). Коефіцієнт варіації загальної маси лісової підстилки в деревостанах коливається в межах 6,3-32,1 %. Переважає слабкий і середній рівень мінливості. Аналогічною мінливістю характеризується фракція листя у складі лісової підстилки (V = 5,2–33,9 %). Встановлено значне зростання варіювання фракції пагонів, кори, плодів тощо у складі лісової підстилки, що характеризується переважанням сильних значень коефіцієнтів варіації.Ключові слова: дубові деревостани; лісова підстилка; опад; лісівничо-таксаційні показники; липа дрібнолиста.
9
Sopushynskyy, I. M., H. Militz, R. T. Maksymchuk та V. Biziks. "ДИНАМІЧНИЙ МОДУЛЬ ПРУЖНОСТІ ХВИЛЯСТО-ЗАВИЛЬКУВАТОЇ ДЕРЕВИНИ ABIES ALBA MILL." Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (26 квітня 2018): 52–56. http://dx.doi.org/10.15421/40280311.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено відмінності динамічного модуля пружності, коефіцієнта затухання та швидкості звуку хвилясто-завилькуватої деревини порівняно з прямоволокнистою деревиною ялиці білої. Графічно наведено варіацію досліджуваних показників у межах радіуса та висоти стовбура. У межах радіуса стовбура із хвилясто-завилькуватою структурою можна виділити два класи якості деревини, а саме: перший – периферійна деревина (40 % радіуса стовбура) та другий – центральна (ядрова) деревини. Структурне розміщення деревного волокна, зокрема хвилясто-завилькувате, істотно визначає фізико-механічні характеристики деревини та їх варіацію. Коефіцієнт затухання деревини змінюється: від 6 до 10 для хвилясто-завилькуватої деревини; від 12 до 14 для прямоволокнистої деревини. Встановлено прямолінійну залежність першого порядку між динамічним модулем пружності та об'ємною масою деревини. Збільшення об'ємної маси прямоволокнистої деревини зумовлює збільшення модуля пружності та описується рівнянням прямої (R²=0,69…0,72). Прямолінійна залежність між динамічним модулем пружності та щільністю хвилясто-завилькуватої деревини є інверсійною. Динамічний модуль пружності прямоволокнистої деревини знаходиться в межах від 5921 до 12995 Н∙мм-2, а хвилясто-завилькуватої деревини – від 5053 до 12393 Н∙мм-2.
10
Ozarkiv, I. M., I. V. Petryshak, Yu V. Knysh та V. S. Hrodzik. "Фізичні основи очищення газових сумішей з допомогою фільтрування". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 92–94. http://dx.doi.org/10.15421/40280819.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто форми подрібнених дисперсних матеріалів. Наведено формули визначення еквівалентного діаметра. Подано класифікацію сучасних фільтрів, розкрито їхні особливості. Показано основні чинники, що впливають на роботу фільтрів. Відомо, що сушильні апарати для подрібненої деревини, які часто використовують у виробництві деревостружкових і деревоволокнистих плит, для конвективного підведення тепла до стружки, як об'єкта сушіння, потребують уважного ставлення до енергоощадності. Варто зазначити, що специфічні властивості подрібненої деревини (малі розміри частинок, мала насипна маса, рухомість, парусність) дають змогу використовувати різноманітні способи сушіння: сушіння у щільному, киплячому, розпушеному шарі, а також безпосередній контакт об'єкта сушіння із нагрітою металевою поверхнею. Незважаючи на конструкційне розмаїття сушильних агрегатів для подрібненої деревини, найпоширенішими є конвективні сушарки із пневмомеханічним переміщенням подрібненого матеріалу. Наведені нижче формули дають змогу залежно від форми та розмірів подрібнених частинок і породи деревини зробити правильний вибір типу фільтру. Останнє дає змогу оцінити роботу самих фільтрувальних пристроїв. Адже за мірою накопичення пиловловлюваних подрібнених частинок значно зростає ступінь їх вловлюваності.
11
Зварич, Ю. В., та О. Д. Зварич. "Вплив підсочування на життєвість, насіннєношення та морфометричні показники насіння сосни звичайної на Малому Поліссі". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 2 (29 квітня 2021): 35–39. http://dx.doi.org/10.36930/40310205.
Повний текст джерелаАнотація:
Результати досліджень різних учених не дають однозначного висновку про вплив підсочування дерев сосни на їх життєвість та морфометричні показники насіння. Здійснено дослідження виходу живиці на дослідній ділянці впродовж двох років. Середнє навантаження карами на одне дерево, за середнього діаметра дерев сосни 37,5 см, становило 1,6. Визначено, що середньорічний вихід живиці на одне дерево у перший рік підсочування становив майже 2,5 кг, а у другий – майже 2,3 кг. Досліджено річну динаміку діелектричних показників на дослідній та контрольній ділянках упродовж двох років підсочування. Встановлено, що перед початком підсочування імпеданс та поляризаційна ємність дерев на обох ділянках були майже однакові. Виявлено, що на початку сезону підсочування життєвість підсочених дерев зменшується, порівняно із контролем. У другій половині сезонного підсочування показники життєвості починають вирівнюватись і після її завершення стають практично однаковими на обох ділянках. Визначено, за методикою Каппера, насіннєношення модельних дерев на дослідній ділянці – "середнє", а на контрольній – "середнє-сильне". Встановлено, що за довжиною шишок зразки із дослідних ділянок перевищують контрольні на 1,5-2,5 мм. Діаметр шишок також є більшим на дослідних ділянках на 0,9-1,2 мм. Відповідно і маса шишок на дослідних ділянках перевищує контрольні на 0,6-0,8 г. Панівною формою шишок на усіх пробних площах є конусоподібна. Визначено, що найбільший показник довжини насіння спостерігається на дослідній ділянці ВМ-9РП (4,37 мм), а найменший – на дослідній ділянці ВМ-2 (4,12 мм). Ширина насіння є однаковою. Маса насіння є найменшою на дослідній ділянці ВМ-2 (5,7 мг), а найбільшою – на дослідній ділянці ВМ-9РП (6,8 мг). Загалом проведені дослідження свідчать про зниження життєвості дерев сосни на початку сезону підсочування на дослідних ділянках і вирівнювання відповідних показників у другій її половині. Морфометричні показники шишок дослідних ділянок є більшими, ніж контрольних, а насіння практично однаковими.
12
Ozarkiv, I. M., M. S. Kobrynovuch, Z. H. Humeniuk та I. V. Petryshak. "Контроль напружено-деформованого стану і вологості деревини в тепломасообмінних процесах сушіння". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 10 (29 листопада 2018): 81–84. http://dx.doi.org/10.15421/40281017.
Повний текст джерелаАнотація:
Сушіння деревини – це обов'язковий технологічний процес у виробництві пиломатеріалів, меблевих заготівель, будівельних деталей тощо. Різні аспекти розглянутих у цьому дослідженні можуть зацікавити фахівців підприємств лісопромислового комплексу. Відомо, що основні форми зв'язку вологи з деревиною (адсорбційний, капілярно-конденсаційний та капілярний зв'язки вільної вологи в порожнинах клітин) залежать від температури та відносної вологості сушильного агента. Це означає, що деревина, як матеріал рослинного походження, поводиться своєрідно залежно від температурно-вологісних полів. Проблема сушіння деревини охоплює питання щодо перенесення тепла і вологи (маси) як у середині тіла, так і в пограничному шарі на межі розподілу фаз "тіло (об'єкт сушіння) – "навколишнє середовище". Треба зазначити, що інтенсивність сушіння є максимальною, коли можливості перенесення тепла і маси в пограничному шарі відповідають можливостям переміщення вологи і тепла всередині об'єкта сушіння. Описано властивості деревини, як природного полімера, що володіє специфічними пружно-в'язкими властивостями. Розкрито механізм перенесення вологи (маси) із центральних шарів об'єктів сушіння до їхніх поверхонь. У теоретичних дослідженнях розглянуто явище всихання як повного, так і у трьох структурних напрямах. Зазначено, що сушіння є складним тепломасообмінним процесом, який супроводжується молекулярною природою та механізмом явищ, що зумовлюють кінетику їхнього перебігу. Показано, що розв'язання відповідних рівнянь молекулярно-молярного перенесення тепла і маси (вологи) за відповідних крайових (граничних) умов дає змогу описати поля, тобто розподілення потенціалів перенесення – температури і вологовмісту в об'єкті сушіння в будь-який момент часу сушіння. Адже криві сушіння (в координатах "швидкість сушіння – вологість матеріалу") і температурні криві (в координатах "температура об'єкта сушіння – вологість об'єкта сушіння") відображають характер перебігу процесу сушіння.
13
Matkovska, S. I., M. M. Svitelsky, A. V. Ishchuk, T. V. Pinkina, M. I. Fedyucka та V. D. Solomatina. "Екологічна роль представників роду Acer L. у зелених насадженнях міста Житомир". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 70–73. http://dx.doi.org/10.15421/40290115.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено еколого-естетичну роль дерев видів: клен ясенелистий (Acer negundo L.) та клен гостролистий (Аcer platanoídes L.) роду Acer L. у зелених насадженнях Житомира. Визначено, що фітосанітарний стан дерев клена гостролистого (Аcer platanoídes L.) у 83 % досліджених екземплярів добрий, у 12 % виявлено механічні пошкодження, 5 % дерев перебувають у пригніченому та фаутному станах. З'ясовано, що дерева клена гостролистого (Аcer platanoídes L.) основну масу дрібного коріння накопичують у верхньому 30-сантиметровому шарі ґрунту, на глибині 0–10 см зосереджено до 38 % фізіологічно активного коріння, на глибині 10–20 см – до 26 %, на глибині 20–30 см розташовується до 17 % фізіологічно активного коріння. Коренева система клена гостролистого (Аcer platanoídes L.) у віці 30–35 років проникає в ґрунт на глибину до 90 см, бокові корені, які розташовуються ближче до поверхні, – розгалужені та добре розвинені. Більшість екземплярів клена гостролистого в зелених насадженнях Житомира мають високі декоративні властивості, повною мірою виконують фітомеліоративні функції, сприяють очищенню атмосферного повітря від пилу, газів та знижують шумове навантаження. Встановлено, що дерева клена ясенелистого (Acer negundo L.) в групових насадженнях перебувають у задовільному стані, за фітосанітарними показниками 52 дерева із 56 є в доброму стані, мають високу декортивність та естетичну привабливість. Водночас відзначено раннє омертвіння скелетних гілок у дерев у 25–30 років та формування порослевих насаджень із сплячих бруньок, що спричиняє здичавіння та інвазію клена ясенелистого (Acer negundo L.) в зелених насадженнях Житомира.
14
ПУТІНЦЕВА, С. В., Л. А. ЧУРСІНА та А. О. ТІХОСОВА. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАПЕРУ, ОТРИМАНОГО З ЛЬОНУ ТА КОНОПЕЛЬ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (13 березня 2021): 258–66. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Здійснити порівняльний аналіз паперу, отриманого на основі волокна льону олійного та ненаркотичних конопель.
Методика. Дослідження в роботі проводили за допомогою сучасних теоретичних та експериментальних методів: експериментальні дослідження властивостей паперу, одержаного з волокон льону та конопель виконували з використанням стандартних методик і засобів вимірювання, а саме: масу 1 м2 паперу визначали інструментальним методом за ДСТУ 2297-93 (ГОСТ 13199-94) «Напівфабрикати волокнисті, папір та картон. Метод визначення маси продукції площею 1 м2»; визначення повітропроникності згідно з ДСТУ 2906-94 (ГОСТ 30114-95) (ISO 5636-1:1984) «Папір та картон. Визначення повітропроникності (середній діапазон). Загальні вимоги до методів»; визначення білості згідно з ДСТУ 2570-94 (ГОСТ 30113-94) «Папір та картон. Метод визначення білості»; визначення абсолютного опору продавлюванню згідно з ДСТУ ISO 2758:2007 «Папір. Визначення опору продавлюванню (ISO 2758:2001, IDT)»; результати експериментальних досліджень обробляли із застосуванням методів математичної статистики за допомогою прикладних програм «MathCAD-2000», «Мaple 6,5», «Microsoft Office Excel 2016» та «Microsoft Office Word 2016».
Результати. Проаналізовано показники якості паперу, отриманого із класичних композицій (відповідно з бавовняної та деревної целюлози) та з композицій на основі рослинної сировини (целюлоза з волокна льону олійного + деревна целюлоза; целюлоза з конопляного лубу + хвойна целюлоза); підтверджено можливість отримання високоякісної целюлози з ненаркотичних сортів конопель та льону олійного; проведено порівняльний аналіз отриманих видів паперу; надано рекомендації щодо вдосконалення технологій переробки соломи льону олійного та ненаркотичних сортів конопель в целюлозу, які дозволять раціонально використовувати власні ресурси.
Наукова новизна. Визначено вплив різних видів целюлоз, одержаних з волокон льону олійного та ненаркотичних конопель на фізико-механічні властивості одержаних сортів паперу. Здійснено порівняльний аналіз їх якості.
Практична значимість. На основі одержаних споживних характеристик паперу різних сортів можливо встановлювати їх функціональне призначення та застосування в різних галузях виробництва. Встановлені в роботі споживні характеристики паперу з луб’яних культур підтверджують доцільність заміни імпортованої сировини бавовни та дефіцитної деревної сировини для одержання різних видів паперу.
15
Tokar, O. Ye, M. M. Korol та M. I. Gusti. "Оцінювання запасів вуглецю у фітомасі лісових насаджень заповідних територій Українських Карпат". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 5 (25 листопада 2021): 42–46. http://dx.doi.org/10.36930/40310506.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено запаси вуглецю у різних компонентах фітомаси лісових насаджень (хвоя/листя, гілки, стовбур, корені, підріст, підлісок і живий надґрунтовий покрив) заповідних територій Українських Карпат методом "знизу-вгору" на основі прямих підрахунків запасів окремих складників фітомаси і щільності деревини за породами. Для обчислення маси компонентів фітомаси використано алометричні рівняння. Заміри та встановлення лісотаксаційних показників дерев, а також їх геолокацію (координата кожного дерева) проведено на 54 пробних площах заповідної зони Національного природного парку (НПП) "Сколівські Бескиди" та 20 пробних площах природного заповідника (ПЗ) "Ґорґани" з використанням Field-Map, прив'язку пробних площ до системи координат (WGS-84) здійснено GPS-навігатором. Отримані лісотаксаційні заміри попередньо оброблено у середовищі MS Excel, пізніше їх вносили у базу даних у середовищі MS Access для подальшого аналізу. За базову одиницю розрахунку запасу вуглецю для насаджень взято пробну площу із врахуванням її лісівничо-таксаційних показників (породний склад, середній вік, клас бонітету, відносна повнота деревостану). Унаслідок обчислень встановлено, що щільність запасів вуглецю у фітомасі лісових насаджень НПП "Сколівські Бескиди" становить 244 т/га, а у фітомасі ПЗ "Ґорґани" – 205 т/га. Запас вуглецю у фітомасі насаджень бука лісового у НПП "Сколівські Бескиди" становить 1,1 Мт, а у фітомасі насаджень ялиці білої – 0,3. Визначено запаси вуглецю у різних компонентах фітомаси лісових насаджень заповідних територій Українських Карпат методом "знизу-вгору" на основі прямих підрахунків запасів окремих складників фітомаси і щільності деревини за породами з використанням алометричних рівнянь. На основі експериментальних досліджень (54 пробні площі заповідної зони Національного природного парку "Сколівські Бескиди" та 20 пробних площ природного заповідника "Ґорґани") встановлено, що щільність запасів вуглецю у фітомасі лісових насаджень НПП "Сколівські Бескиди" – 244 т/га, а у фітомасі ПЗ "Ґорґани" становить 205 т/га. Найбільша щільність запасів вуглецю наявна у букових насадженнях.
16
Kerimov, E. I., та V. K. Zaika. "Формування лісової підстилки в деревостанах за участю модрини європейської в умовах Кременецького горбогір'я". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 30–33. http://dx.doi.org/10.15421/40290105.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено формування лісової підстилки в 14–109-річних деревостанах за участю модрини європейської. У складі деревостанів частка модрини змінюється в межах 1–10 одиниць. Встановлено, що під наметом деревостанів за участю модрини європейської запас лісової підстилки в абсолютно сухому стані становить 0,30–1,96 кг/м². У її складі маса листя і хвої змінюється в межах 0,22–1,18 кг/м², або 9,4–84,9 %, а пагонів, шишок, кори тощо – від 0,08 до 1,55 кг/м², або 15,1–90,6 % від загальної її маси. У модрини у віці молодняків розпочинається і продовжується в середньовікових деревостанів до 50–60 років інтенсивне відмирання пагонів та очищення стовбурів дерев від сучків. Воно призвело до збільшення у складі лісової підстилки маси пагонів і кори до 50–90 %. У чистих модринових деревостанах нагромаджується більший запас лісової підстилки, ніж у мішаних. У молодняків запас лісової підстилки в чистому модриновому деревостані перевищує мішані на 2,1–88,6 %. У середньовікових, стиглих і перестиглих деревостанів такі відмінності становлять 4,7–75,4 %. Показано, що лісостани характеризуються різним варіюванням маси лісової підстилки загалом чи її фракцій у межах деревостану. Коефіцієнт варіації маси лісової в деревостанах виявився в основному середнім і рідше слабким (V = 6,1–20,5 %). Поряд з цим значно зростає варіювання фракцій лісової підстилки. Так, варіювання маси хвої і листя змінюється в межах 6,8–33,1 %, а фракції пагонів, шишок, кори тощо – 6,1–42,9 %.
17
Красовський, В. В., Т. В. Черняк, М. О. Антонець та О. А. Антонець. "ВІДМІННІСТЬ ЗРАЗКІВ ZІZYPHUS JUJUBA MILL., 1768 У КОЛЕКЦІЇ ХОРОЛЬСЬКОГО БОТАНІЧНОГО САДУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 90–95. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Серед населення лісостепової зони України зростає зацікавленість у вирощуванні субтропічних плодових рослин, зокрема, Zіzyphus jujuba Mіll. Для поступового введення в культуру нової плодової рослини виникає необхідність у створенні середовища генофонду виду із залученням методів інтродукції та селекції. Значна роль у розв'язанні цієї проблеми відведена ботанічним садам. Вони якраз і проводять інтродукцію та селекцію рослин. Одним з основних напрямків наукових досліджень Хорольського ботанічного саду є інтродукція субтропічних плодових культур в Лісостеп України. Виокремлено колекцію рослин Z. jujuba, що презентована 50 рослинами. Вони є віком 11 років та мають життєву форму дерева. Рослини висаджено у два ряди з кроком у ряду 2 м і на відстані між рядами 4 м. Форми дерев поліпшено шляхом обрізки та формування штамбу і крони. За посадковий матеріал колекції взято трирічні гібридні сіянці Z. jujuba. У якості джерела зимостійкості використали місцевий середньоплідний зразок, створений у результаті кількох репродуктивних циклів. З нього й заготовляли гібридне насіння. Також використовували зразки з крупними плодами, але з неповноцінним насінням, яке в умовах Лісостепу України неодмінно потребує захисту у зимовий період від морозів. У якості джерела крупноплідності до гібридизації залучали такі цінні генотипи Z. jujuba як сорти Та-Ян-Цзао та Вахшський. Вони інтродуковані перенесенням вегетаційного матеріалу у вигляді живців. Дослідження на відмінність зразків Z. jujuba проведено після морфологічного опису колекції упродовж 2019–2021 років. Зразок відносили до відмінного у випадку вирізнення його з-поміж інших методом порівняння описів зразків. У процесі досліджень виявлено цінні генотипи, а саме 11 зразків відмінних з-поміж наявних у колекції. Серед них найважливішими елементами новизни є низькорослість, мала кількість або відсутність колючок, величина плодоносного пагона, величина листкової пластинки, розміри плоду, основна форма плоду, маса плоду, соковитість плоду. Природньо-кліматичні умови Лісостепу України визначено як ті, що сприяють культивуванню відібраних зразків. Вони характеризуються також високою вегетативною продуктивністю та плодоношенням.
18
Chernukha, Anton, Pavlo Kovalov та Oleg Bezuglov. "Аналіз якості застосування просочувального вогнезахисного засобу дса для деревини дубу". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 245–52. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено експериментальні дослідження вогнезахисної ефективності засобу ДСА для деревини дубу. Отримано залежність вогнезахисної ефективності від маси сухого засобу, що нанесено, що важливо при обробці засобом ДСА деревини дубу. Досліджений вплив особливостей деревини різних порід на ефективність вогнезахисних просочувальних засобів на прикладі дубу та засобу ДСА. Встановлено, що стандартний метод досліджень вогнезахисної ефективності з використанням виключно сосни не може надати справедливі дані, щодо ефективності засобу до інших порід деревини. Так, згідно інструкції засобу, що випробуваний, необхідно 3 нанесення, але для дубу для досягнення І-ої групи вогнезахисної ефективності знадобилось 7 нанесення. Після виконання дослідження вогнезахисної ефективності ДСА передбачене в нормах на прикладі обробки деревини дубу, можна проаналізувати вогнезахист інших порід деревини. Під час попередніх досліджень вже отримані вогнезахисні характеристики основних вогнезахисних засобів для деяких порід деревини. Породи деревини з великою питомою масою мають погану просочуваність в наслідок чого необхідна більша кількість обробок для досягнення І-ої групи вогнезахисної ефективності за ГОСТ 16363. Отримана залежність втрати маси обробленого зразка деревини від кількості вогнезахисного складу при стандартних випробуваннях надає можливість інженерного, економічного та інших розрахунків при виконанні робіт щодо вогнезахисту. Перевірено стандартний метод досліджень вогнезахисної ефективності з використанням виключно сосни. Визначено, що стандартні методи випробувань не можуть бути об'єктивними при обробці інших порід крім сосни. Особливо корисною для дослідження є залежність втрати маси обробленого зразка деревини від кількості вогнезахисного складу при стандартних випробуваннях, вплив особливостей деревини різних порід на ефективність вогнезахисних просочувальних засобів на прикладі дубу та засобу ДСА. Дуб має більшу питому вагу ніж сосна, тому внести достатню кількість діючої речовини більш складна задача
19
Yatsenko, О., N. Yuschenko та V. Pasichniy. "Дослідження функціонально-технологічних властивостей білково-полісахаридних комплексів та їх використання у технології масляних паст". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (5 березня 2017): 45–49. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7509.
Повний текст джерелаАнотація:
Перспективним напрямком розвитку асортименту продуктів з підвищеним вмістом жиру є збільшення білкової складової. Авторами аргументовано доцільність використання у технології масляних паст 15,0% розчину казеїнату натрію на основі знежиреного молока у кількості від 30,0 до 50,0% до загальної маси продукту. Об'єкт досліджень – технологія масляних паст. Предмет досліджень – модельні розчини полісахаридів, білково-полісахаридні комплекси (БПК) на знежиреному молоці та виготовлені на їх основі зразки масляних паст з масовою часткою жиру 45,0%. Здійснювалась оцінка органолептичних показників масляних паст, термостійкість та дисперсність плазми, дослідження реологічних властивостей розчинів за допомогою ротаційного віскозиметра «Rheotest-2». Встановлено, що граничне напруження на зріз для зразків із масовою часткою казеїнату натрію 10,25% перевищували відповідний показник контрольного зразка для моделей із камедями ксантана – у 8,8 разів; рожкового дерева – у 8,8 разів, гуара – у 8,5 разів. Значне підвищення показника граничного напруження на зсув у зразках із сумісним використанням казеїнату натрію та полісахаридів свідчить про ефект функціонального синергізму внаслідок комплексоутворення між вищезазначеними компонентами. Термостійкість дослідних зразків масляних паст після 6-ї доби набула сталих значень (в межах 0,86–0,88), що вказує на завершення процесів формування структури. Доведено можливість створення ефективних білково-полісахаридних комплексів (БПК) шляхом поєднання казеїнату натрію та камедей гуара, ксантана і рожкового дерева. Застосування таких комплексів дозволить знизити дозу введення казеїнату натрію в середньому на 25% та забезпечити отримання масляних паст із органолептичними та структурно-механічними показниками, наближеними до традиційного вершкового масла. Зниження дози введення казеїнату натрію у складі рецептур масляних паст позитивно позначиться на собівартості продукту. Отримані результати будуть покладені в основу подальших наукових досліджень у напрямі створення БПК із залученням більш широкого спектру цільових функціонально-технологічних інгредієнтів.
20
Горб, В. К., Ю. О. Клименко та Н. І. Довгалюк. "Вплив системи догляду за кроною на декоративність і довговічність рослин сортів Syringa vulgaris L." Scientific Bulletin of UNFU 30, № 4 (17 вересня 2020): 14–18. http://dx.doi.org/10.36930/40300402.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено вплив способів обрізування крони рослин Syringa vulgaris L. на їхню декоративність і довговічність. Встановлено, що досягти найкращого результату можна тільки за регулярного догляду за кроною. Спонукає до цього, щонайперше, дихотомічне (несправжнє) гілкування, за яким кожна однорічна гілка продукує навесні два пагони з верхівкової пари бруньок та ще кілька – з бруньок, що розташовані нижче по осі цієї гілки. Отже, щороку загальна їхня кількість щонайменше потроюється. Коренева система не зможе за цей час збільшити в таких обсягах свою масу і фізіологічну активність, що корелятивно спричиняє значне зменшення розмірів пагонів і суцвіть. Якщо догляд був нерегулярний або відсутній, виникає потреба інтенсивного прорідження або кардинального омолодження крони. Доведено, що цими заходами можна поліпшити декоративність рослин, але на довговічність вони вплинуть негативно. Зумовлює це дві причини. Перша – запобігання ран внаслідок видалення гілок на кільце. Встановлено, що навіть 1,5-2,0-сантиметрові зрізи на стовбурі чи скелетних гілках ніколи не загояться, а за 10-15 років їхня деревина струхліє, утворивши порожнину. Деревина великих ран руйнується швидше, що призводить до виникнення дупел та повільного відмирання всієї рослини. Другою причиною вкорочення довговічності є раптово порушений функціональний корелятивний коренево-листковий зв'язок, що є наслідком різкого зменшення в омолодженій рослині надземної частини. Спочатку це призведе до сповільнення фотосинтезу (крона майже відсутня), а потім, корелятивно, й до затухання кореневого синтезу: через мізерне надходження асимілятів до коренів. Унаслідок цього загальна маса фізіологічно активної частини кореневої системи теж значно зменшиться, що негативно вплине на довговічність рослини загалом. Декоративність кущів через це з року в рік погіршується. Також встановлено, що до обрізування крони змушує й загущена посадка бузків. Для відновлення її декоративності спочатку варто видалити кволі рослини, а в решти – знизити крону приблизно на третину аби наблизити її до кореневої системи, що забезпечить рослинам фізичну витривалість та дещо внормує в них функціональний коренево-листковий зв'язок. Здійснити цей захід треба якомога раніше в часовому вимірі, бо, окрім згаданого, рослини почнуть страждати й від хвороб. Потужні гілки потрібно вкорочувати, а не вирізати на кільце, аби не нанести стовбурам і гілкам першого порядку великих ран. За такого підходу до обрізування крони бузки будуть декоративними й здебільшого випадків – довговічними.
21
Ткаченко, Г. В., Л. Л. Новак, І. Ф. Улянич та О. А. Єремеєва. "РОЗРОБКА ЗЕРНОСУШАРКИ BRICE-BACKER З РЕКУПЕРАЦІЄЮ НА КОМБІНОВАНИХ ВИДАХ ПАЛИВА". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 44 (7 червня 2020): 135–44. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi44.305.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати виробничих випробувань експериментальної зерносушарки BRICE-BAKER SCN-18/48 виробництва “KMZ industries” із повторним використанням робочих газів у поєднанні із дослідним теплогенератором на альтернативних видах палива виробництва ТОВ “ОН-СТЕЙТ”. Також у статті представлені способи використання альтернативних видів палива для сушіння зерна. Найпоширенішими видами альтернативних видів палива є органічні відходи від вирощування та переробки сільськогосподарських культур (солома, відходи очищення зерна, лушпиння соняшнику), а також деревина (колоди, стружка деревини, тріска, гранули). Розроблені техніко-економічні основи, технологічна схема та робочі проєкти зерносушарки BRICE-BAKER SCN-18/48 та теплогенератора ТПГ-1/100 для спалювання паливних трісок і гранул. Нагнітання у відкриті із обох сторін газорозподільні короби зони “відлежування” рекупераційних газів вирішує дві проблеми: мінімальні зміни конструкції зерносушарки та видалення конденсату. У кожній секції розташовані два ряди підвідних та два ряди відвідних коробів. Дві секції з наскрізними коробами забезпечують рекуперацію чотирьох секцій зони сушіння без підвищення швидкості робочих газів та “виносу” легких домішок зернової маси. Ефективна робота теплогенератора ТПГ-1/100 з інерційним фільтром забезпечує необхідний об’єм робочих газів без іскор та зерно без запаху диму. У зоні “відлежування” жодних ознак конденсації вологи не виявлено. Система рекуперації з номінальною продуктивністю вентиляторів забезпечує змішування робочих газів таким чином, що різниця температур не перевищує 6,5ºС.
22
Gritzay, Z. V., та A. G. Denisenko. "Насіннєва продуктивність деревних рослин в умовах забруднення довкілля викидами металургійного підприємства". Biosystems Diversity 19, № 2 (18 жовтня 2011): 40–44. http://dx.doi.org/10.15421/011124.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено вплив забруднення довкілля викидами металургійного підприємства на показники плодоношення деревних рослин. Результати дослідження свідчать про зниження інтенсивності плодоношення, зменшення розмірів плодів, насіння, насіннєвих камер у деревних порід за дії техногенних емісій. Встановлено зниження маси 1 000 насінин. Виявлено збільшення кількості плодів із порушеннями розвитку: недорозвиток і аномальна форма крилатки сенівв я і айланта, викривлення та звуження або розширення окремих ділянок коробочки в катальпи. Надано рекомендації щодо використання чутливих показників насіннєвої продуктивності деревних рослин у моніторингових дослідженнях за умов техногенного навантаження.
23
Караванович, Х. Б., та Н. І. Глібовицька. "Здатність деревних видів акумулювати важкі метали в умовах нафтозабруднених ґрунтів". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 83–87. http://dx.doi.org/10.36930/40300114.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості акумуляції хімічних елементів деревними рослинами в умовах впливу Битків-Бабчинського нафтового родовища. Рентгенофлуоресцентним методом встановлено концентрацію алюмінію, цинку, титану, феруму, стронцію, нікелю, купруму, арсену, брому, рубідію, молібдену, паладію, аргентуму, плюмбуму, ванадію у сухій масі листкових пластинок клена гостролистого, бука лісового, ліщини звичайної, берези повислої, липи серцелистої та осики, що зростають у забрудненому нафтопродуктами довкіллі. За допомогою програм CorelDRAW та ImageJ розраховано частку некротизованої тканини асиміляційних органів деревних рослин в умовах впливу родовища. Встановлено прямо пропорційну залежність між ураженням листкових пластинок дерев некрозами та накопиченням хімічних елементів рослинами. Зафіксовано відсутність арсену, брому, молібдену, паладію, аргентуму, плюмбуму, ванадію у листках клена, бука, липи. Виявлено зростання вмісту хімічних елементів у асиміляційних органах дослідних дерев у такому ряді: Mo → Pb → Pd → Ag → Br → As → V → Ni → Rb → Cu → Sr → Ti → Zn → Fe → Al. Частка некротизації листків в умовах Битків-Бабчинського нафтового родовища зростає у ряді дослідних рослин: бук → клен → липа → осика → береза → ліщина. Максимальною акумулятивною здатністю хімічних елементів володіє ліщина, мінімальною – бук та клен. Враховуючи значні кумулятивні ресурси ліщини, доцільно використовувати вид як фіторемедіант забрудненого хімічними елементами довкілля. Клен та бук належать до рослин-елімінаторів, які вибірково та в невеликих кількостях поглинають токсиканти з довкілля, що зумовлено наявністю у цих видів потужних протекторних механізмів. Береза, липа та осика відзначаються цінними біоіндикаторними характеристиками та їх можна використовувати для оцінювання екологічного напруження середовища.
24
Tsapko, Yu V., та А. Yu Tsapko. "Встановлення ефективності вогнезахисту деревини органо-неорганічною композицією". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 88–92. http://dx.doi.org/10.15421/40280519.
Повний текст джерелаАнотація:
Опис поведінки вогнезахисних засобів у момент формування теплоізоляційної структури є окремим і складним завданням, а просочення характеризується розкладом антипіренів під дією температури з поглинанням тепла та виділенням негорючих газів, гальмування окислення в газовій і конденсованій фазі та утворенням на поверхні деревини теплозахисного шару коксу. Наведено результати дослідження процесу термодеструкції деревини сосни і визначено термограми її розкладу та встановлено, що кінетика процесу розкладу деревини вогнезахисної композицією "Skela-i" зміщується у напрямку високих температур, із коксовим залишком у 4 рази більшого ніж для необробленої деревини. Експериментально встановлено, що під дією теплового потоку на вогнезахищені зразки відбувається інтенсивне виділення інертних газів та зменшення горючих, що доводить про ефективність вогнезахисту. Після випробувань виявлено, що інтенсивність утворення негорючих газів переміщується у сторону підвищеної температури з утворенням пінококсу. Газохроматографічними дослідженнями аналізу летких продуктів піролізу вогнезахищених зразків виявлено збільшення негорючих газів у 8 разів та зменшення вмісту горючих – понад 50 %. Здійснено дослідження з визначення групи горючості деревини та встановлено зменшення у 3 рази втрати маси зразків захищеної деревини, порівняно з необробленими, а температура димових газів становила менше 165°С.
25
Gotlib, Elena M., Anh Nguyen, and Ekaterina S. Yamaleeva. "Relaxational properties of epoxy materials modified by rubber seed oil derivatives." Vestnik Тomskogo gosudarstvennogo universiteta. Khimiya, no. 13 (June 1, 2019): 6–12. http://dx.doi.org/10.17223/24135542/13/1.
Повний текст джерела
26
Yakhnytskyi, Volodymyr, та Hryhoriy Krynytskyy. "Динаміка опаду в сосново-букових деревостанах та її зміни за впливу поступових рубок в умовах Львівського Розточчя". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 21 (28 грудня 2020): 60–67. http://dx.doi.org/10.15421/412026.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено особливості річної динаміки нагромадження опаду, його структурних фракцій (хвоя сосни, листя бука, листя супутніх порід, гілки, кора, шишки сосни, горішки бука, пліски горішків бука, насіння супутніх порід) та їхніх змін після проведення перших прийомів поступових рубок головного користування – рівномірних поступових і ґрупово-вибіркових в унікальних за складом та обмежених за поширенням сосново-букових лісостанах Львівського Розточчя. Залежно від лісівничо-таксаційних показників стиглих сосново-букових деревостанів, річна маса опаду становить, зазвичай, 5-6 т∙га-1 в абсолютно сухому стані. Найбільшу частку опаду в річному циклі становить листя бука (29,5-36,8%), значно меншу – хвоя сосни (20,8-25,6%). Достатньо значимою в складі опаду є маса гілок (12,4-14,7%), шишок сосни (10,5-11,7%), кори дерев (6,6-9,0%) і плісок горішків бука (3,6-10,6%). Невеликою часткою опаду представлені горішки бука (1,7-4,3%) та листя супутніх порід (0,4-1,7%) і найменшою – насіння супутніх порід (0,01-0,13%).
Найбільша маса опаду формується в жовтні (35,6-44,6%). Значна кількість мертвої фітомаси опадає також у вересні (14,1-16,2%) та в осінньо-зимово-весняний період (листопад – березень, 19,3-19,7%). Невелике збільшення опаду в сосново-букових деревостанах Львівського Розточчя є характерним і для травня (8,4-14,3%).
Найменша кількість фітомаси опадає в квітні (близько 2,0%). Невелику частку опаду спостережено також у липні (2,9-3,7%) і в серпні (2,7-3,7%).
Річна динаміка нагромадження окремих фракцій опаду в сосново-букових лісостанах є неоднозначною. Найбільша маса хвої сосни опадає у вересні (29,0-33,2%) або у жовтні (26,4-40,2%), листя бука та супутніх порід – у жовтні (відповідно, 84,5-87,4% і 81,0-81,2%), гілок – у зимовий період (38,9-63,6%) або у травні (13,1-45,3%), кори – у зимовий період (39,7-43,1%), шишок сосни – в травні і червні (відповідно, 26,7-38,0% і 28,7-38,8%), горішків бука – у вересні (54,2-58,7%), плісок горішків бука – у вересні і зимовий період (відповідно, 17,9-23,2% і 40,7-53,0%), насіння супутніх порід – у жовтні (57,1-70,7%).
Після проведення першого прийому рівномірної поступової рубки річна маса опаду зменшилась до 44,3%, а групово-вибіркової – до 62,1% порівняно з контролем. При цьому річна динаміка опаду і його фракцій після рубок істотно не змінилася
27
Shpak, N. P. "Плодоношення та природне поновлення Sorbus torminalis (L.) Crantz під наметом дубових насаджень у Південно-Подільському Лісостепу України". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 10 (29 листопада 2018): 53–56. http://dx.doi.org/10.15421/40281011.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто вплив природних чинників на процеси плодоношення та природного поновлення Sorbus torminalis (L.) Crantz (береки лікарської) в дубово-грабових насадженнях. Включення Sorbus torminalis до Червоної Книги України (2009) не є достатнім для збереження цього виду та його середовища існування. Це лише початковий етап програми зі збереження на території України рідкісних і зникаючих видів. Аналізуючи плодоношення та природне поновлення популяції Sorbus torminalis на території Національного природного парку "Кармелюкове Поділля" та прилеглих територій проходження південно-східної межі поширення виду, з'ясовано залежність плодоношення від сумарної дії комплексу чинників: еколого-біологічних і біометричних. Серед чинників, які впливають на динаміку поновлення береки лікарської у свіжих дібровах, найголовніше значення мають: кліматичні умови, видовий склад деревостану і підросту, повнота, густота, біологія цвітіння (кількість генеративних органів), рясність плодоношення, розміри та маса плодів, особливості проростання насіння, зоогенні чинники. Посушливі 2015–2017 рр. сприяли ранньому дозріванню плодів і швидкому опаданню. Плоди дрібні переважно з однією насіниною. У 2018 р., з вологим і теплим літом, зафіксовано високу врожайність береки лікарської з великими, соковитими плодами із двома-трьома дозрілими насінинами. Встановлено, що в дубово-ясеневих насадженнях плоди найдрібніші, рясність плодоношення низька; у дубово-грабових насадженнях – рясність середня, але у дерев, які ростуть на узліссі – рясність висока. Оцінено вагомість абіотичних чинників, які впливають на проростання насіння, розвиток самосіву та підросту головних і супутніх деревних порід. За результатами польових досліджень встановлено, що молоде покоління Sorbus torminalis у дубово-грабових насадженнях поновлюється з насіння, що є своєрідним тестом оцінки життєвості виду. Територія є цінним лісовим масивом південно-східної частини Поділля. У його межах збереглися унікальні природні комплекси, тому поновлення рідкісних рослин відповідає вимогам, що ставляться до створення заказників загальнодержавного значення.
28
Dedov, I. Е., Е. P. Kulakova, М. V. Shashkov, А. А. Zhdanov, Е. V. Parkhomchuk, Т. Chargynov, and S. V. Shnaider. "A Multidisciplinary Study of Burnt Deposits at Surungur, Fergana Valley, Southern Kyrgyzstan." Archaeology, Ethnology and Anthropology of Eurasia (Russian-language) 49, no. 4 (2021): 24–36. http://dx.doi.org/10.17746/1563-0102.2021.49.4.024-036.
Повний текст джерелаАнотація:
Пеплосодержащие прослои являются важным источником информации о быте древнего человека, их изучение позволяет реконструировать размеры, интенсивность использования, функциональность древних кострищ, а также определить типы топлива, использовавшегося для поддержания огня. В статье приводятся результаты междисциплинарного изучения пеплосодержащих прослоев и вмещающих отложений многослойного голоценового памятника Сурунгур, расположенного в Ферганской долине на юге Кыргызстана. Методами петромагнитных исследований, газовой хромато-масс-спектрометрии и рентгенофлуоресцентного анализа изучены 16 образцов из пепловых и межпепловых отложений. Данные петромагнитного анализа всех образцов из пепловых прослоев указывают на антропогенное происхождение последних. Реконструированы типы топлива, использовавшегося во время функционирования стоянки. Установлено, что период ее первоначального заселения приходится на ранний голоцен, вмещающие отложения связаны, скорее всего, с недолговременными посещениями стоянки; топливом для кострищ служили дерево и травы/навоз. В среднем голоцене происходило активное обживание стоянки: зафиксированы максимальные температурные прогревы отложений, высокая концентрация пепловых прослоев; топливом были дерево и травы/навоз. В период позднего голоцена площадка под скальным навесом так же активно использовалась человеком, однако температурные прогревы не были столь значительными; топливом служили дерево и травы/навоз. Полученные результаты свидетельствуют о том, что древесная растительность была доступна человеку в изучаемом регионе в период голоцена.
29
КШАНОВСЬКИЙ, Олег. "ТИПОЛОГІЯ ВЖИВАНЬ І СЕМАНТИЧНИХ ПЕРЕХОДІВ ЛЕКСЕМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВИСОТИ В УКРАЇНСЬКІЙ, ПЕРСЬКІЙ ТА АЗЕРБАЙДЖАНСЬКІЙ МОВАХ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 221–39. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті за допомогою семантичної метамови (найважли- вішими компонентами якої є спостерігач; вертикальність; поверхня; фасад (перед, лице) і протилежний йому тильний бік (тил, зад) об’єктів; внутріш- ність; порожнє/повне (категорії опису об’єктів у формі контейнерів); кон- тейнер, або умістилище; межі; тло; частина/ціле, множина, маса/дискретні (раховані) об’єкти, а також люди та частини тіла людини) побудовано лек- сичну типологію прототипових (предметних), розширених (непредметних) та метафоричних уживань прикметників та відад’єктивних іменників сучасних української, перської та азербайджанської мов. Єдина методика паралельних описів у зазначених мовах дала змогу, по-перше, виявити три типи вживань лексем на позначення висоти: 1) для опису вертикально витягнутих знизу вгору об’єктів жорсткої конфігурації, або типу «шпилі»: дерево, труба, шафа, шапка, пшениця, будинок та под.; 2) з іменами на позначення об’єктів тополо- гічного типу, так званих піднесених над поверхнею «опор»: високе крісло, висо- кий стіл, високі поручні (їхньою головною функцією є слугувати поверхнею, на яку можна спертися, виконуючи певну дію); 3) з іменами на позначення топо- логічного типу об’єктів, що постійно розташовані над поверхнею, основою: високе гілля, високі хмари. По-друге, виявлено шість регулярних семантичних переходів у досліджуваних мовах: високий «шпиль» – піднесена над поверхнею «опора» (високе дерево – високі поручні); високий «шпиль» – постійно розта- шований об’єкт угорі (високе дерево – високі хмари); постійно розташова- ний об’єкт угорі – кількісно високий рівень, результат (високе гілля – високий урожай); високий «шпиль» – якісне явище, процес (висока пшениця – високі почуття); піднесена над поверхнею «опора» – вважливий, поважний результат (високий стіл – високий престол); постійно розташований об’єкт угорі – важкодосяжний результат (високі хмари – висока культура). Настільки екс- пліцитний опис (у ньому явно вказано на умови реалізації кожної форми) дає змогу створювати високоякісні словники і граматики досліджуваних мов.
30
Kulman, S. M. "Базові моделі кінетики деформування-руйнування деревних композиційних матеріалів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 134–41. http://dx.doi.org/10.15421/40290727.
Повний текст джерелаАнотація:
Існуючі наразі моделі кінетики деформування і руйнування пов'язані здебільшого з описом переходу з незруйнованого стану матеріалу в зруйнований в одну стадію. Це належить як до класичних теорій міцності, зокрема і кінетичної теорії міцності, так і до теорій і моделей розсіяного накопичення пошкоджень (Continuum Damage Mechanics, CDM). Метою цього дослідження було створення базових моделей кінетики деформування-руйнування (ДР), які описують цей процес у вигляді декількох послідовних переходів окремих структурних елементів (СЕ), у матеріалі, що деформується в часі з одного реологічного стану в інший. Для опису цього процесу залучено апарат формальної кінетики, який дає змогу, знаючи швидкість переходу СЕ з одного реологічного стану в інший, спрогнозувати час досягнення критичної концентрації зруйнованих СЕ. Встановлено, що процес ДР можна розглядати як процес поступового переходу СЕ спочатку пружного стану у в'язкопружний і потім зруйнований. Причому цей перехід може відбуватися як послідовно, так і паралельно. Таким чином, у процесі руйнування постійно змінюється число, а отже, і концентрація СЕ, які перебувають у різних реологічних станах. Зміну концентрації того чи іншого СЕ можна визначити експериментально способом вимірювання величин, що корелюють з параметрами ДР того чи іншого виду деформації тіла. При цьому загальне число елементів структури, що перебувають у різних станах, згідно із законом збереження мас у кожен момент часу ДР має залишатися постійним. Вперше запропоновано двостадійну нелінійну кінетичну модель втрати ресурсу за повзучості композиційних матеріалів на підставі деревини. Застосування методів формальної кінетики під час моделювання фізико-хімічних процесів, які відбуваються під час ДР, дає змогу будувати багатостадійні кінетичні моделі. Застосування методу базових діаграм деформування у поєднанні з двостадійним описом процесу накопичення пошкоджень дає змогу збільшити точність прогнозу допустимого часу за різних схем навантаження під час повзучості.
31
ПУТІНЦЕВА, С. В. "ВИЗНАЧЕННЯ НОМЕНКЛАТУРИ ВЛАСТИВОСТЕЙ ФІЛЬТРУВАЛЬНОГО ПАПЕРУ НА ОСНОВІ ЛЛЯНОЇ СИРОВИНИ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (31 липня 2020): 206–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Створення конкурентоспроможного фільтрувального паперу за рахунок розроблення композицій, отриманих на основі екологічно чистого волокна льону олійного, та покращення його споживних властивостей.
Методика. З метою визначення номенклатури властивостей фільтрувального паперу на основі целюлози з волокон льону олійного використовували стандартні органолептичні, сучасні вимірювальні та експертний методи. Експериментальні дослідження властивостей фільтрувального паперу виконували з використанням стандартних методик і засобів вимірювання, а саме: масу 1 м2 паперу з волокон льону олійного визначали інструментальним методом за ДСТУ 2297-93 (ГОСТ 13199-94) «Напівфабрикати волокнисті, папір та картон. Метод визначення маси продукції площею 1 м2»; визначення повітропроникності згідно з ДСТУ 2906-94 (ГОСТ 30114-95) (ISO 5636-1:1984) «Папір та картон. Визначення повітропроникності (середній діапазон). Загальні вимоги до методів»; визначення опору на зламування паперу згідно з ДСТУ 3476-96 (ГОСТ ИСО 5626-97) (ISO 5626-93) «Папір. Визначення міцності на злом під час багаторазових перегинів». Результати експериментальних досліджень обробляли математико-статистичними методами з використанням комп’ютерних технологій.
Результати. Проаналізовано споживні властивості існуючого асортименту паперу, отриманого із класичних композицій (відповідно з бавовняної та деревної целюлози); обґрунтовано доцільність введення до складу композицій для одержання фільтрувального паперу целюлози з волокон льону олійного; визначено вплив різного відсоткового складу композицій на основі целюлози з волокон льону олійного на властивості фільтрувального паперу; досліджено споживні властивості нового фільтрувального паперу на основі целюлози з волокон льону олійного.
Наукова новизна. Встановлено закономірності впливу целюлози з волокон льону олійного на функціональні та естетичні властивості й надійність споживання одержаного фільтрувального паперу.
Практична значимість. Вирішено науково-практичне завдання визначення функціональних, естетичних властивостей, надійності споживання фільтрувального паперу на основі целюлози з волокон льону олійного. Визначено номенклатуру властивостей нового фільтрувального паперу на основі лляної сировини, що забезпечує надійність споживання отриманого паперу за рахунок оптимального вмісту рослинної целюлози, яка є безпечною для людини під час виробництва та використання. Це дає можливість стверджувати про доцільність промислового впровадження виробництва лабораторного фільтрувального паперу на основі целюлози з волокон льону олійного.
32
Osyka, Victor, Leonid Koptiukh, Volodymyr Komakha та Olga Shulga. "ХАРАКТЕРИСТИКА МІКРОСТРУКТУРИ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ ПАПЕРУ РІЗНОЇ ЩІЛЬНОСТІ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 267–74. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-267-274.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Властивості паперу обумовлені багатьма чинниками, зокрема композицією волокнистих напівфабрикатів, характером помелу волокнистих матеріалів, введенням в паперову масу наповнювачів та модифікуючих добавок, режимом відливу та сушіння тощо. Серед технологічних факторів, що мають найбільший вплив на властивості паперу, чільне місце посідають операції каландрування та остаточної обробки, під час яких у значних інтервалах можна змінювати щільність паперового полотна. Постановка проблеми. Для отримання паперу із заданими властивостями проводять його ущільнення на суперкаландрі. При цьому додаткове ущільнення композиції паперу також сприяє підвищенню непроникності за рахунок зміни характеру розподілу й ущільнення целюлозних волокон та загальної кількості пор у його структурі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації щодо можливості отримання паперу із заданими властивостями шляхом керованої зміни мікроструктури паперового полотна у процесі каландрування. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Дослідження властивостей паперу, що піддається ущільненню до різного ступеня у процесі виготовлення, за інших рівних умов, має актуальний науковий та практичний інтерес, зокрема, для виготовлення матеріалів із заданим комплексом споживних властивостей. Постановка завдання. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей мікроструктури паперу різної щільності, виготовленого за інших рівних умов, та встановленні впливу ступеня ущільнення паперу в процесі виготовлення на його властивості. Виклад основного матеріалу. Проведено порівняльні дослідження структурних характеристик паперу для вологоміцного водо- та жиронепроникного пакувального матеріалу, виготовленого із сульфатної целюлози розмеленої до ступеня 75 °ШР із різним ступенем ущільнення. Досліджено чотири зразки паперу різної маси квадратного метра площі та щільності. Охарактеризовано їхню мікроструктуру та абсорбційні, бар’єрні та міцнісні властивості. Висновки відповідно до статті. Експериментальним шляхом встановлено оптимальний рівень щільності – 0,75-0,85 г/см3. Білена та небілена сульфатна целюлоза із хвойних порід деревини визначена як найбільш придатна для отримання паперу-основи, що може використовуватись для виробництва паперових пакувальних матеріалів із заданими властивостями для волого- і жировмісної продукції.
33
Sydorenko, S. V., V. P. Pasternak, S. H. Sydorenko та H. B. Hladun. "Особливості формування запасів фітомаси та мортмаси в дубових полезахисних лісових смугах лісостепової частини Харківської області". Forestry and Forest Melioration, № 134 (26 листопада 2019): 104–16. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.134.2019.104.
Повний текст джерелаАнотація:
Подано результати формування компонентів фітомаси та мортмаси в дубових полезахисних лісових смугах залежно від конструктивних особливостей, густоти й санітарного стану лінійних насаджень, а також наведено підсумки моделювання та статистичну оцінку компонентів живої та мертвої частин органічної маси рослин. Встановлено, що розподіл фітомаси деревостану полезахисних лісових смуг залежав від конструктивних особливостей лінійного насадження. Зі збільшенням ажурності вертикального профілю смуги зростає частка надземної фітомаси гілок та листя деревостану. Запаси фітомаси деревостану у полезахисних лісових смугах залежали від загальної продуктивності деревостану та визначалася запасом насадження. Проведено облік мортмаси за фракціями в лісових смугах із урахуванням змін базисної щільності під дією деструктивних процесів у деревині. Визначено, що компоненти наземної мортмаси становлять від 2,5 до 41,0 т . га-1.Оцінено потенційну кисневу продуктивність смугових насаджень та обсяги депонування вуглецю для насаджень третього періоду розвитку . Аналіз отриманих результатів дослідження свідчить, що у північно-східній частині лівобережного лісостепу лісові смуги поглинають 0,8–4,3 т вуглекислого газу на гектар на рік.
34
Kharman, Dilshat D. "THE IMPERIAL EAGLE UNDER THE PHALLUS TREE. ICONOGRAPHY OF THE FRESCO "THE SOURCE OF ABUNDANCE" IN MASSA MARITTIMA (SECOND HALF OF THE 13TH CENTURY)." RSUH/RGGU Bulletin. Series History. Philology. Cultural Studies. Oriental Studies, no. 9 (2017): 65–81. http://dx.doi.org/10.28995/2073-6355-2017-9-65-81.
Повний текст джерела
35
Editor, Editor. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРИРОДНИХ НАПОВНЮВАЧІВ ДЛЯ ФЕНОЛ-ФОРМАЛЬДЕГІДНИХ КОМПОЗЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ". Товарознавчий вісник 1, № 11 (11 грудня 2019): 53–62. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначення хімічного складу та змочуваності нових природних наповнювачівна основі волокон льону олійного й встановлення впливу хімічного складу наповнювачів нафізичні властивості фенол-формальдегідних композиційних матеріалів.Методика. При дослідженні використовували передбачені діючими державнимистандартами методи, які дозволять вивчити фізико-хімічні властивості природнихнаповнювачів з лубу льону олійного. Адгезійні властивості наповнювачів характеризуютьсяпоказником змочування.Результати. Встановлено, що луб після механічного оброблення після повногоочищення від деревини не придатний для армування композиційних матеріалів через високугідрофобність і низький вміст целюлози, його змочуваність дорівнює 5,0-6,3 г, а вмістцелюлози становить всього 49,73 %.На основі аналізу анатомічної будови поперечних зрізів стебел соломи льону олійноговстановлені причини низької змочуваності волокон лубу і відсутності адгезії їх дополімерної матриці, які полягають у наявності на поверхні волокон кутинів –високомолекулярних кислот і жирів, стійких до дії сильних кислот і лугів, які надаютьволокнам лубу значної гідрофобності.Експериментально підтверджено, що для одержання з лубу волокон льону олійного,придатних для армування композиційних матеріалів зі значенням змочуваності - 120 г і вмістом целюлози 95-98 %, необхідне хімічне оброблення лубу за спеціальними хімічнимскладом, режимами і параметрами варіння.В результаті хімічного оброблення отримано волокно зі змочуваністю 104,9-122,8 г івмістом α-целюлози 90,01-98,68 %, яке пройшло апробацію на ООО «ТД ПластмасПрилуки», з нього отримані експериментальні зразки фенопластів, які повністюзадовольняють вимоги ТУ У 25.2-32512498-001-2004 «Маса пресована фенольна».Наукова новизна. Встановлено вплив хімічного складу та анатомічної будовинаповнювачів на адгезійну здатність й фізичні властивості фенопластів.Практична значимість. Одержані природні наповнювачі з волокон льону олійногоможуть використовуватись для виготовлення композиційних матеріалів різногопризначення. Встановлено вплив механічних і фізичних технологічних операцій наможливість цілеспрямованого регулювання експлуатаційних властивостей фенопластів.
36
Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, Ю. В. Добровольська та О. М. Губченко. "ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПЕРТНИХ МЕТОДІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ РЕГІОНУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 83–91. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаючи ефективність рециклінгу, насамперед необхідно звернути увагу на такі головні пи-тання у сфері ресурсозбереження, а саме: ефективність використання ресурсів і прогнозування за-бруднення навколишнього середовища. Щорічно в Полтавській області утворюється близько 480 тис. т (1,6 млн м3) твердих побутових відходів, які видаляються на 377 санкціонованих полігонах та звалищах твердих побутових відходів та 4,5 млн т промислових відходів (з них 200 тис. т – небе-зпечні відходи). Середній рівень використання відходів як вторинних ресурсів у промисловості скла-дає третину (близько 30 %), а побутових відходів – близько 8 % від загальної маси. У господарський обіг залучають переважно лом і відходи чорних і кольорових металів, високосортні марки макулату-ри, чисті текстильні, полімерні й деревні відходи, склобій. У роботі оцінено ефективність процесу рециклінгу твердих побутових відходів на прикладі Полтавської області. Встановлено, що перешко-дами на шляху використання відходів як вторинних матеріальних ресурсів передусім є такі: недо-статність та недосконалість законодавчої й нормативно-правової бази у сфері поводження з відхо-дами виробництва і споживання; відсутність достатніх економічних стимулів для збору й перероб-ки великої маси відходів; недосконалість інструментів регулювання в цій галузі; недоопрацьованість практики збору й видалення твердих побутових відходів, яка не передбачає селективний збір ресур-соцінних фракцій, придатних для повторного використання; недостатня участь малого й середньо-го бізнесу у сфері діяльності зі збору й переробки вторинних ресурсів; недосконалість інфраструк-тури збору й переробки промислової продукції, термін використання якої вийшов; недостатнє ін-формаційне забезпечення підприємницької спільноти щодо можливостей, перспективи й економічної привабливості роботи у сфері використання вторресурсів. Зважаючи на обмеженість інвестицій у регіонах, які можуть бути направлені на проведення робіт з рециклінгу твердих побутових відходів, розроблено універсальну бальну методику оцінки ефективності технологій рециклінгу побутових від-ходів для відбору інноваційно-інвестиційних проєктів за їхньою економічною й екологічною значущі-стю для двох варіантів подальшої діяльності, а саме: у першому варіанті для комерційної реалізації силами бізнесу, у другому – для реалізації з державною підтримкою. У цьому аспекті визначені про-блеми залучення побутових відходів у господарський обіг та обґрунтовано економіко-екологічну ефе-ктивність залучення побутових відходів у вторинне споживання як фактору ресурсозбереження на прикладі окремого регіону, а саме Полтавської області.
37
Grtsenko, Galina Dmitrievna. "ОБЩЕСТВО РИСКА В ЭПОХУ НАРАСТАЮЩЕЙ НЕОПРЕДЕЛЕННОСТИ: АНТРОПОЛОГИЧЕСКОЕ ИЗМЕРЕНИЕ". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 12, № 2 (8 серпня 2020): 143. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2020-2-143-158.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлен анализ современного общества риска в постмодернистскую эпоху с точки зрения антропологического измерения. Опираясь на теоретическое наследие Н. Лумана, У. Бека, Э. Гидденса, О.Н. Яницкого, были обоснованы положения о максимальном сосредоточении рисков в политико-управленческой сфере и снижении социальной ответственности человека. В статье показано, что в современном постмодернистском обществе усиливаются «риски глобализации» (У. Бек), что обусловлено в определенной степени возрастанием роли масс-медиа в социокультурном пространстве, значимыми элементами которого выступают экспертное знание и общественное мнение. Разрастание рискогенности и неопределенности в политико-управленческой сфере проявляется в актуализации «дерева решений» и оценки «порога бедствия» (Н. Луман), что обостряет антропологическую проблему, для решения которой был использован концепт амбивалентного человека. Увеличивающаяся неопределенность ведет к активизации двух основных образов человека: «человека ценностного» и «человека институционального». В социокультурном пространстве общества постмодерна начинают преобладать образ свободного виртуального человека как представителя «новых интеллектуалов», формирующих общественное мнение, с одной стороны, и образ «институционального человека» «согласованных стратегий» как политически ангажированных экспертов, тиражирующих экспертное знание, с другой стороны. Это ведет к дальнейшему нарастанию неопределенности в обществе риска и снижению уровня социальной ответственности человека, особенно в политико-управленческой сфере. Делается вывод, что одним из возможных механизмов уменьшения степени неопределенности и рискогенности в обществе постмодерна становится системное мировоззрение, обеспечивающее человеку способность предвидеть возможное развитие событий и предотвратить вероятностные нежелательные последствия, что важно при принятии политико-управленческих решений.
38
Voron, V., O. Tkach, S. Sydorenko та Ye Melnyk. "Запаси підстилки та живого надґрунтового вкриття як показник ризику виникнення пожеж у соснових лісах Полісся". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 16 (31 травня 2018): 9–16. http://dx.doi.org/10.15421/411801.
Повний текст джерелаАнотація:
Для лісового господарства України надзвичайно актуальною проблемою є боротьба з лісовими пожежами. У виникненні та розвитку пожеж ключову роль відіграє підстилка, яка є однією із основних складових лісових горючих матеріалів. Особливо це стосується соснових лісів Полісся, де нагромаджуються значні запаси підстилки. За наявності у нижніх шарах підстилки коріння сосни звичайної навіть пожежа слабкої інтенсивності з мінімальною висотою нагару може призводити до значних пошкоджень деревного виду.
Запас підстилки збільшується з віком і досягає максимуму у насадженнях 8-го класу віку. Найбільшу здатність до загорання має лишайникове надґрунтове вкриття та опадовий шар лісової підстилки (L), а найменшу – надґрунтове вкриття, яке формується переважно за рахунок мохів, брусниці та чорниці. Акумуляція значного запасу підстилки в сосняках Полісся вказує на потенційну можливість збільшення інтенсивності ушкодження під час лісової пожежі не тільки стовбурів дерев сосни, але й кореневих систем внаслідок згоряння підстилки або пошкодження кореневих лап і тонких коренів у верхніх шарах ґрунту.
Запаси підстилки в насадженні залежать від місця збору зразків. Найбільший запас підстилки зафіксовано біля стовбура, а найменший – у міжкроновому просторі. Найбільший обсяг мортмаси зафіксовано у нижньому шарі (H), а найменший – у верхньому опадовому шарі. Маса всіх шарів підстилки збільшується з віком сосняків і зменшується із віддаленням від стовбура. У подібних за віком чистих соснових лісостанах запаси підстилки більші у багатших за трофністю умовах. Відмінність у запасах мортмаси різних за віком сосняків може досягати 300-400 %.
39
Мир-Багирзаде, Ф. "Азербайджанская анимация в творчестве Фирангиз Гурбановой, её символические приёмы в студии «Бирлик»". International Culture & Thechnology Studies 4, № 1 (2019): 24–29. http://dx.doi.org/10.17586/2587-800x-2019-4-1-24-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Азербайджанская анимация начала своё творческое развитие с 1936 года и продолжает её и в наше современное время. Одной из ярких личностей, внёсшей большую и яркую страницу в этом поприще стала Фирангиз Гурбанова. Среди её основных работ с 1988 по 2014 годы считаются: «Сотвори мечту» (1979), «Джинния Маймуна» (1991), «Аквариум» (1983), «Однажды вечером» (1985), «Мама на дереве» (1986), 4 фильма «Композиция на тему…» (1989 – 1992); её сына – Джавида Ахадова «Вкус доброты» (2007), «Добрый ёж» (2009), «Зловредная муха» (2011), «Рисунок в небе» (2012), «Старые часы» (2014). Она в своих анимационных фильмах одна из первой в азербайджанском кино смогла соединить анимацию с игровым кино. В её мультфильмах впервые использовались приёмы подвижной графикой и подсветки изображений цветовыми фильтрами. Фирангиз Гурбанова – заслуженный деятель искусств Азербайджана, является доцентом кафедры рисунка в Азербайджанской Государственной Академии Художеств, член жюри в международных кинофестивалях («Тофузи», 2009), а также руководит киностудией «Бирлик». Её профессиональные фильмы разные по сюжеты, тематике, выполнению композиции и приёмам анимации. Начиная с 2007 года, в своих фильмах, Фирангиз Гурбанова развивает лучшие методы компьютерной графики в этом жанре в своей киностудии «Бирлик», что делает её работы более успешными и интересными.
40
Korinchuk, D. M. "Вплив температурної та фізико-механічної активації біомаси на енерговитрати процесу пресування біопалив деревинного та рослинного походження". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 111–18. http://dx.doi.org/10.15421/40280524.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено компресійні характеристики пресування подрібненої поліфракційної біомаси рослинного та деревинного походження на прикладі деревини сосни, соломи та лузги соняшника. Встановлено залежності коефіцієнтів основного рівняння пресування від температури пресування та вмісту мікрофракції вторинного подрібнення. Визначено густину гранул, розраховано питому роботу гранулоутворення та досліджено закономірності їх зміни після підвищення тиску, температури та вмісту мікрофракції. Встановлено, що в межах досліджуваного діапазону збільшення тиску температури та вмісту мікрофракції вторинного подрібнення веде до збільшення об'ємної густини гранул біопалива. Водночас підвищення тиску пресування веде до збільшення питомої роботи пресування у 2,2–2,4 раза, а температури та вмісту мікрофракції – до зменшення на 22–46 % та 18–28 %. Встановлено ефект збільшення питомої роботи пресування після переходу від деревинної до рослинної біомаси. Рекомендовано в технологіях виробництва твердого біопалива включати ділянки температурної активації матеріалу перед пресуванням з метою забезпечення температурного режиму пресування не нижче 100 °С для деревинної біомаси та не нижче 150 °С для рослинної біомаси, а також ділянки фізико-механічної активації матеріалу шляхом тонкого подрібнення після стадії сушіння не менше 20 % загальної маси матеріалу до мікрофракції зі середнім розміром не більше 200 мкм з наступним змішуванням з основною масою та пресуванням або введенням у біомасу мікрофракцію іншого виду біомаси в тих же пропорціях.
41
КРИШТОПА, Святослав, Людмила КРИШТОПА, Марія ГНИП, Іван МИКИТІЙ, Василь МЕЛЬНИК та Тарас ДИКУН. "ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ І ТЕПЛОТИ ЗГОРАННЯ ПІРОЛІЗНИХ ГАЗІВ ЯК ПАЛИВА ДЛЯ КОНВЕРТОВАНИХ НА ГАЗ ДИЗЕЛЬНИХ ДВИГУНІВ НАФТОГАЗОВОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТРАНСПОРТУ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (4 грудня 2019): 84–94. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.91.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджені енергетичні цінності газоподібних продуктів піролізу типової лісової та водної рослинної біомаси України. Проведені теоретичні дослідження основних характеристики зразків типової рослинної біомаси України: акації, ліщини, мікроцистіса, елодеї. Сформульовані методика та планування експериментальних досліджень процесу піролізу рослинної біомаси. Виконані в лабораторних умовах експериментальні дослідження складу газоподібних продуктів піролізу різних видів рослинної біомаси для різних температур. Піроліз рослинної біомаси проводився з використанням спеціально спроектованої та виготовленої піролізної установки, головною частиною якої є піролізний реактор. Виготовлена установка призначена для повільного піролізу. У дослідженні для визначення факту присутності і процентного виходу продукту були використані якісний і кількісний аналізи газової хроматографії. Розраховані нижчі теплотворні здатності газоподібних продуктів піролізу зразків типової лісової та водної рослинної біомаси України. В результаті проведених розрахунків визначено, що при піролізі водних рослин та водорості суміш одержаних газів мала найвищі показники нижчої теплотворної здатності: 17,10-17,15 МДж/кг – для мікроцистіса і 16,45-16,50 МДж/кг – для елодеї. Газ одержаний при піролізі деревини акації мав найвищі показники нижчої теплотворної здатності в межах від 13,8 до 13,85 МДж/кг. Нижча теплотворна здатність пірогазу отриманого зі зразків ліщини перебувала в діапазоні 12,6–12,65 МДж/кг.Ключові слова: піроліз, нижча теплотворна здатність, газова хроматографія, альтернативні палива, дизельний двигун, конвертація двигуна на газ.
42
Т. Н., Слепнева, та Матюнин М. Н. "СОЗДАНИЕ НОВЫХ СОРТОВ СЛИВЫ КИТАЙСКОЙ НА УРАЛЕ". Bulletin of KSAU, № 5 (21 травня 2020): 86–92. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-5-86-92.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель исследования – создать новый сорт сливы китайской, устойчивый к абио- и биотическим факторам региона, урожайный, с высококачественными крупноплодными плодами для пополнения существующего районированного сортимента Урала. Объекты исследования: 1) деревья сорта Сапфир – в селекционном саду 1995 г. посадки (ФГУП «Горно-Алтайское», Республика Алтай, с. Чемал); 2) вегетативно размноженные растения, на участке конкурсного изучения 2009 г. посадки на Челябинском государственном плодово-ягодном сортоиспытательном участке (Челябинская область, Красноармейский район). Конкурсное испытание заложено по методике Государственного сортоиспытания. В качестве контроля – районированный по Уральскому региону сорт – Уральская золотистая селекции Южно-Уральского научно-исследовательского института садоводства и картофелеводства – филиала ФГБНУ «Уральский федеральный аграрный научно-исследовательский центр Уральского отделения Российской академии наук» (г. Челябинск). Изучаемые сорта привиты на сеянцы вишни песчаной (Prunus pumila L.). Схема посадки 5 × 3 м. Участок на богаре. Система содержания междурядий в саду – черный пар. Агротехника общепринятая для возделывания сливы на Южном Урале. Все исследования выполнены согласно общепринятым методикам. Дана морфологическая, биологическая и хозяйственная характеристика нового сорта сливы китайской Сапфир алтайской селекции. Сорт выделен за высокие адаптивные свойства к абио- и биотическим факторам, высокие вкусовые качества плодов, стабильную урожайность, крупноплодность. Средняя масса плодов составляет 25,5 г, округлой формы. Покровная окраска синяя с сильным восковым налетом. Средняя урожайность 5,3 т/га. Сорт устойчив к грибным заболеваниям. Сорт сливы Сапфир позволит качественно пополнить районированный сортимент сливы Уральского региона.
43
СЕМЮК, С. Є., Г. І. ГОЛОДЮК та Н. М. ГУРГУЛА. "СУЧАСНИЙ СТАН І ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ЦЕЛЮЛОЗНО-ПАПЕРОВОЇ ПРОДУКЦІЇ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (31 липня 2020): 216–28. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Огляд сучасного стану ринку целюлозно-папрерової про продукції в Україні дослідження основних тенденцій та перспектив розвитку.
Методика. Під час проведення досліджень використано аналітичні та статистичні методи обробки даних. В процесі роботи використовувались дані Державного комітету статистики, матеріали статей та Інтернет - конференцій з даної теми дослідження. Грунтується на методах аналізу, синтезу та узагальнення
Результати. Встановлено, що вітчизняна целюлозно-паперова промисловість займає досить малу частку на українському ринку, необхідно розширити асортимент паперу для друк, створити конкуренцію імпортній продукції. Слабкий розвиток виробництва первинних напівфабрикатів (целюлози і деревної маси) поставив галузь у повну залежність від імпорту цієї сировини і змушує її орієнтуватись на виготовлення паперу з вторинної сировини - макулатури. Технічний стан целюлозно-паперової галузі суттєво застарів.
Все це впливає на зменшення випуску білих високоякісних видів паперу та невисокій якості продукції.На сьогодні ринок України представлений в основному іноземною продукцією. Вітчизняна ж, або взагалі відсутня, або обсяги її споживання є незначними. Особливо критичною є ситуація з наповненням ринку вітчизняним папером для друку, в зв’язку його низькою якістю, слабкою конкурентоспроможністю та обмеженістю видового та внутрішньовидового асортименту.
Наукова новизна. Проаналізовано стан ринку в Україні та проведено дослідження основних виробників целюлозно-паперових виробів, експортно-імпортні операції країн контрагентів.
Практична значимість. Аналіз тенденцій розвитку ринку целюлозно-паперових виробів в Україні дає можливість використання їх при подальших дослідженнях
44
Osadhuk, Leonid, Ivan Koliadzhyn та Liybov Kondratiuk. "Сучасний стан і поширення Pinus mugo Turra в Українських Карпатах". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 22 (10 червня 2021): 68–76. http://dx.doi.org/10.15421/412105.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний ареал Pinus mugo Turra в Українських Карпатах сформувався у післяльодовиковий період. Значне поширення деревного виду поза нижньою межею його сучасного ареалу в древньому голоцені підтверджується наявністю пилку в найдревніших шарах голоценових напластувань. Сосна гірська в той час мала широке розповсюдження, значно нижче, ніж сучасне положення верхньої межі лісу. Куртини Pinus mugo на болотах спостережено і в наш час, на абсолютних висотах близько 700 м н.р.м. В Українських Карпатах криволісся сосни гірської в минулому зазнали значних змін, зокрема, внаслідок антропогенної діяльності – знищення криволісся та розробляння площ для ведення полонинського господарства. Цей захід суттєво вплинув на формування сучасного ареалу сосни гірської. Соснове криволісся відіграє надзвичайно екологічно-важливу роль у високогір’ї Карпат. Зокрема, це – ґрунтозахисна, протиерозійна, водорегулювальна, ґрунтотвірна, снігозатримувальна та інші функції. На сьогодні угруповання формації сосни гірської (Pinetа mugi) знаходяться під охороною та включені до Зеленої книги України. З використанням матеріалів лісовпорядкування 2009 р. здійснено аналіз розподілу площ деревостанів за участю сосни гірської за віковими групами, запасами, повнотою, бонітетом, висотою над рівнем моря, експозицією та стрімкістю схилів. Відзначено найвищі та найнижчі природні місця росту Pinus mugo в Українських Карпатах. Вивчення розповсюдженості сосни гірської показали, що на південно-західному мегасхилі Українських Карпат, порівняно з північно-східним, криволісся сосни гірської є поширенішими та продуктивнішими, формують більші запаси деревини.
45
Polosmak, N. V. "The Pazyryk Style." Archaeology, Ethnology and Anthropology of Eurasia (Russian-language) 49, no. 4 (2021): 43–56. http://dx.doi.org/10.17746/1563-0102.2021.49.4.043-056.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье обосновывается положение о том, что отдельные элементы сходства между предметами быта, одежды, вооружения, представленные в погребальных комплексах пазырыкцев Алтая и жителей Синьцзянских оазисов (могильники Субаши, Янхай, Джумбулак Кум, Вупу, Зангхонлук) и южных склонов Алтайских гор, не могут являться свидетельствами их культурного единства. Похожие черты в базовых вещах указывают только на территориальную близость и существовавшие между этими людьми контакты. В качестве более значимых культуроопределяющих признаков предлагается рассматривать украшения людей, предметов быта и вооружения, упряжи коней, а также татуировки, которые было бы правильнее назвать опознавательными знаками. Доказывается, что каждый член пазырыкского общества, от мала до велика, обладал набором внешних признаков, отличавшим его от соседей. К этому набору относятся украшения — на его теле, одежде, головном уборе, поясе, коне. Традиция резьбы по дереву, достигшая высокого мастерства у носителей па-зырыкской культуры, давала возможность создавать для всех членов общества равноценные по значимости украшения, благодаря им, а также татуировкам образ каждого пазырыкца был узнаваемым. Предлагается ввести понятие «пазырыкский стиль», под которым понимается единство всех элементов культуры. Сделан вывод о том, что «пазырыкский стиль» является наиболее точным выражением этой культуры, хотя ее носители по образу жизни, системе жизнеобеспечения и др. могут совершенно не отличаться от соседей.
46
Колесніченко, С. Л., А. Д. Салавеліс, С. М. Павловський та С. О. Поплавська. "РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ПРИГОТУВАННЯ БОРОШНЯНОГО ДЕСЕРТУ З КЕРОБОМ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 27 (3 листопада 2021): 33–39. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-05.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні мотивації споживачів свідчать про те, що основна увага приділяється інгре- дієнтному складу та якості продукції ресторанного господарства. Це зумовлює необхідність вироб- ництва таких страв, що відповідають вимогам превентивного та здорового харчування. Одночасно висока харчова цінність, новизна та функціональні властивості страв істотно впливають на конку- рентну здатність підприємств ресторанного господарства. Актуальним нині є збагачення борош- няних десертів незамінними вуглеводними компонентами (мінорними цукрами), які є необхідними для людського організму. Одним із таких цукрів є манноза. Маннозна недостатність впливає на процеси зниження функції імунної системи людини, що призводить до будівництва «анормальних» клітин, та є причиною всіляких дегенеративних хвороб. Поповнити вміст маннози в харчуванні можна завдяки керобу – порошку з плодів ріжкового дерева. Поживна та фізіологічна цінність керобу визначається високим вмістом протеїну, амінокислот, жирних кислот (omega), вітамінів B, A, Е, С і К, мінеральних компонентів. Загальна кількість харчових волокон у керобі сягає 40% від загальної маси. Мета дослідницької роботи полягає в розробці рецептури та технології виготовлення кондитер- ського бісквітного виробу з керобом задля розширення асортименту страв здорового харчування, що мають не тільки оздоровчі властивості, а й високі смакові якості. На основі огляду літературних джерел прототипом бісквітного виробу з керобом вибрано японський бісквіт «Кастелла». У резуль- таті проведених досліджень розроблено рецептуру та технологію приготування бісквіта з керобом. Оптимальні показники якості мав зразок із заміною половини борошна на кероб та збільшенням рецеп- турної кількості молока порівняно з контролем. Визначено позитивний вплив добавки керобу на смак та аромат бісквіта, виріб має приємний шоко- ладно-молочний присмак. Доведено мікробіологічну безпеку виробу. Таким чином проведені дослідження дозволили розширити асортимент борошняних десертів для оздоровчого харчування.
47
Osyka, Victor, Leonid Koptiukh, Volodymyr Komakha, Olga Shulga та Kostіantyn Mostyka. "ПАПЕРОТВІРНІ ВЛАСТИВОСТІ ЦЕЛЮЛОЗИ РІЗНИХ ВИДІВ ТА СТУПЕНІВ ПОМЕЛУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 227–34. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-227-234.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Існує значна кількість схем розмелювання целюлози, що впливає на властивості паперу. У будь-якому випадку характер і ступінь оброблення волокон у процесі розмелювання визначається насамперед їхньою зовнішньою поверхнею, а саме розмірами, морфологічною будовою та структурою волокна, а також його пластичністю та хімічною активністю. Постановка проблеми. У виробничих умовах основні властивості паперової маси оцінюють з огляду на непрямі визначення її якості, а саме показника ступеня помелу та середньої довжини волокна. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації щодо можливості отримання паперу із заданими властивостями шляхом розроблення целюлозних волокон на етапі розмелювання. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Дослідження паперотвірних властивостей целюлозного волокна різного походження в достатньо широкому діапазоні ступеня помелу являє собою актуальний науковий та практичний інтерес для прогнозування властивостей паперу із заданим комплексом споживних властивостей. Постановка завдання. Мета дослідження полягає у встановленні залежностей між ступенем фібрилювання й укороченням целюлозного волокна та властивостями паперу, отриманого з нього. Виклад основного матеріалу. Для встановлення залежностей було досліджено різні зразки паперу, що виготовлений із різних видів целюлози хвойної та листяної деревини за різних ступенів помелу. Висновки відповідно до статті. Результати досліджень дозволяють констатувати, що оптимальний ступінь помелу целюлозних волокон знаходиться в діапазоні 55-65 °ШР. При цьому значну відмінність у показниках механічної міцності та повітропроникності паперу, виготовленого із різних видів целюлози, можна пояснити різною їхньою здатністю до розмелювання, тобто здатністю до укорочення волокна та його фібрилювання.
48
Улитовский, С. Б., and О. В. Калинина. "STUDY OF THE FUNCTIONAL STATE OF THE PERIODONTIUM IN OLDER PERSONS AND ITS CORRECTION BY MEANS OF ORAL HYGIENE." Успехи геронтологии, no. 3 (September 5, 2020): 555–60. http://dx.doi.org/10.34922/ae.2020.33.3.018.
Повний текст джерелаАнотація:
В исследовании приняли участие 258 лиц старшего возраста с генерализованным хроническим пародонтитом, наблюдение за которыми проводилось на протяжении 1 мес. Для углубленного изучения свойств и эффективности зубных паст, рекомендуемых лицам старшего и преклонного возраста с профилактической противовоспалительной целью, проводили испытания, которые позволили определить истинные характеристики и свойства исследуемых паст. Для изучения противовоспалительного действия зубных паст на стоматологический статус использовали пародонтальные индексы РМА и PI . Наиболее выраженное противовоспалительное действие было выявлено у образцов, активными компонентами которых являлись экстракт овса, тимол, эфирные масла чайного дерева и аниса, а также эвкалипта. Правильный подбор средств индивидуальной гигиены полости рта и разработка «Индивидуальной гигиенической программы профилактики хронического генерализованного пародонтита у лиц старшего и преклонного возраста» позволяют снизить явления воспаления в пародонте, выработки медиаторов воспаления и повысить стоматологическое здоровье лиц старшего и преклонного возраста. The study involved 258 older persons with generalized chronic periodontitis, who were monitored for a month. For an in-depth study of the properties and effectiveness of toothpastes recommended for older and elderly people with preventive anti-inflammatory purpose, tests were conducted to determine the true characteristics and properties of the studied pastes. Periodontal indices PMA and PI were used to study the anti-inflammatory effect of toothpastes. The most pronounced anti-inflammatory effect was revealed in the samples, the active components of which were oat extract, thymol, anise and essential oils of tea tree, as well as eucalyptus. Proper selection of means of individual oral hygiene and the development of «Individual hygienic program of prevention of chronic generalized periodontitis in older and elderly people» can reduce the phenomenon of inflammation in the periodontium, the development of mediators of inflammation and improve dental health of older and elderly people.
49
КІНДЮК, БОРИС, та МИХАЙЛО ЮРКЕВИЧ. "Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства Великого князівства Литовського". Право України, № 2021/03 (2021): 121. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-03-121.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання про наступність правових приписів з охорони лісів. Доведено наявність спільних рис і наступність правових положень “Руської Правди” та Статутів Великого князівства Литовського стосовно норм з охорони лісів. Лісоохоронні норми цих документів передбачали відповідальність за їх порушення, але основним об’єктом охорони були не лісові багатства, а право власності на ці об’єкти. Зроблено аналіз норм юридичної відповідальності, закріплених у Статутах Великого князівства Литовського, за правопорушення у лісоохоронній сфері. Наголошено, що редакції Статутів (1529, 1566, 1588 рр.) послідовно змінювали одна одну, попередня редакція служила матеріалом для наступної, але при цьому доповнювала та змінювала її, включаючи до документа нові норми. Встановлено, що зміст цих нормативно-правових актів щодо лісоохорони різнився за складами правопорушень та мірами відповідальності за них. При розгляді питань відповідальності за порушення лісоохоронних норм, передбачених Статутами Великого князівства Литовського, звернуто увагу на зменшення санкцій у Статуті1588 р., порівняно з попередніми, за деякі види правопорушень. Найбільш жорсткі санкції передбачалися Статутом 1566 р., в якому за крадіжку бортного дерева, бджіл, за підпал лісу передбачалася смертна кара. Статут 1588 р. пом’якшував такі покарання та змінював їх на штрафи чи арешт. Метою статті є дослідження норм юридичної відповідальності за лісопорушення у Статутах Великого князівства Литовського та інших нормативно-правових актах, які були чинними на українських землях у складі Великого князівства Литовського. Досліджено зміст інших нормативно-правових актів того історичного періоду – “Устава на волоки” 1557 р. та Лісового Уставу 1567 р., у яких відбилися норми з охорони лісів. Встановлено, що Лісовий Устав 1567 р. був спрямований на організаційне упорядкування лісової галузі Великого князівства Литовського. У той історичний період цей природний ресурс поділявся на дві групи: ліси великого князя та ліси приватних осіб. Лісові масиви, які належали великому князю, поділялися, згідно з документом, на окремі лісництва, які очолювали лісничі. Виявлено, що від судових штрафів та інших надходжень лісова охорона мала право отримувати части ну коштів, розмір яких встановлювався особисто лісничим.
50
Курка, С. С., В. П. Шлапак, С. А. Адаменко та Г. П. Іщук. "Характеристика плодів і насіння рослин Styphnolobium japonicum (L.) Schott (Sophora japonica L.) та способи усунення їх твердонасінності в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 4 (17 вересня 2020): 9–13. http://dx.doi.org/10.36930/40300401.
Повний текст джерелаАнотація:
Насіннєве розмноження є поширеним методом розмноження деревних рослин. Цінність насіннєвого розмноження інтродуцентів у тому, що вирощувані з насіння рослини краще пристосовуються до нових умов середовища. І, як показав багаторічний досвід інтродукції рослин, насіннєве розмноження посилює стійкість наступних поколінь до несприятливих умов навколишнього середовища. При інтродукції Styphnolobium japonicum (L.) Schott (Sophora japonica – софора японська) насіннєвий спосіб розмноження є простим та економічно вигідним. Вирощувані з насіння рослини мають сильнішу енергію росту, високу декоративність, а вирощені в умовах інтродукції рослини краще пристосовуються до нових умов середовища. Властивість насіння довгий час зберігати життєздатність не проростаючи є важливим чинником пристосування софори японської, що дає йому змогу переносити в насінній стадії несприятливі умови навколишнього середовища. Ця властивість проявляється в тому, що ріст зародка після його дозрівання призупиняється, і насінина переходить до стану спокою. У насінні софори японської в процесі еволюції виробилася здатність знаходитися в стані органічного спокою. Це зумовлено повною відсутністю здатності до проростання за сприятливих умов. Вивчення репродуктивної здатності рослин-інтродуцентів у певних умовах неможливе без оцінювання потенційних можливостей рослин до насіннєвого розмноження. З огляду на це метою нашої роботи було дослідити та вивчити морфологічні ознаки плодів та насіння виду софори японської. Для вивченні морфологічних ознак плодів та насіння софори японської особливе місце відведено саме насінню як окремій ланці у зміні поколінь рослин-інтродуцентів під час їх акліматизації. Отже, під час дослідження зразків насіння виду софори японської виявлено, що насіння, зібране на півдні України, має більші розміри і масу, ніж насіння, зібране в Лісостепу України. Передусім це пов'язано з тим, що на півдні більш м'який і тепліший клімат, а період вегетації рослин софори японської триває довше, що дає змогу насінню повністю розвинутися і достигнути, чого не спостерігалося в зоні Правобережного Лісостепу України. Зроблено висновок, що наведені методи усунення твердонасінності є задовільними, а їх застосування можливе у розмноженні софори японської у культурі. Найефективнішими методами є оброблення сірчаною кислотою та окропом.