Увійти

Готові списки джерел за темами / Депортація / Статті в журналах

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Депортація.

Статті в журналах з теми "Депортація"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Депортація".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Стешенко, Н. Л., А. В. Бородай та К. С. Чоста. "ДЕПОРТАЦІЯ БОЙКІВ НА ДОНБАС 1951 р.: ПРОБЛЕМИ ПЕРЕСЕЛЕННЯ ОЧИМА СВІДКІВ". Історія та географія, № 58 (2020): 51–55. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.58.08.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються культурні, соціальні, кліматичні та інші проблеми переселення бойків на Донбас у 1951 р., спираючись на усні свідчення очевидців тих подій. Матеріали було зібрано під час краєзнавчої експедиції. Проаналізовано стан, тенденції і динаміку трансформації ідентичності депортованих бойків, нині жителів сіл Донецької області. Визначено масштаб та причини булінгу бойків з боку місцевого населення. Усні свідчення очевидців щодо культурних, соціальних, кліматичних та інших проблем переселення бойків на Донбас у 1951 р. є значущим та нетривким джерелом інформації стосовно деталей депортації. Шляхом інтерв’ю були отримані цінні факти щодо переселення жителів сіл Задвір’я та Гошів Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області до сіл Яковлівка та Староварварівка Олександрівського району Донецької області. Було вивчено основні передумови та причини депортації, надана оцінка ролі влади в цьому процесі. Чітко окреслено умови депортації та порушення прав людини під час переселення. З’ясовано місце культурної спадщини бойків Донбасу в формуванні національної ідентичності, сучасних міжетнічних, міжконфесійних відносин. Також виявлено, що бойки після переселення зазнали чималої трансформації, пов’язаної із зовнішнім середовищем та оточенням

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Чернявський, В. В. "Депортація населення Миколаївської області на примусові роботи до Румунії". Гілея, Вип. 17 (2008): 50–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Головченко, В. І. "Депортація народів Криму в контексті злочинної сутності національної політики сталінізму". Політологічний вісник, Вип. 74 (2014): 314–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Глушенок, Н. М. "Насильницька депортація селянства України на роботи до Німеччини (1941-1944)". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 68/70 (2003): 27–30.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Кетенчиев, М. Б., А. Т. Додуева та А. М. Мизиев. "Особенности вербализации депортации 1943 – 1957 гг. в карачаево-балкарской народной лирике". Current Issues in Philology and Pedagogical Linguistics, № 1 (2020) (25 березня 2020): 112–19. http://dx.doi.org/10.29025/2079-6021-2020-1-112-119.

Повний текст джерела

Анотація:

В отечественной гуманитарной науке в последние десятилетия особое внимание уделяется изучению проблем, связанных с таким феноменом, как депортация народов Северного Кавказа, в том числе карачаевцев и балкарцев, в Среднюю Азию и Казахстан. Насильственное переселение этноса находит отражение в первую очередь в его устном народном творчестве, изучение которого дает возможность выявить и описать специфику мировосприятия социума на переломных этапах жизнедеятельности. Изучение отмеченного достаточно релевантно для современной парадигмы лингвистики, которая характеризуется своей погруженностью в жизнь социума. При этом актуализируются вопросы, сопряженные с трансформацией мироощущения этнического языкового сознания в новых условиях бытия. Статья посвящена изучению имеющих этноспецифическую значимость средств языка, репрезентирующих депортацию карачаевцев и балкарцев. Анализ имеющегося фактологического материала позволил выделить целый пласт языковых единиц, отражающих различные характеристики так называемого выселенческого фольклора. Материалом для исследования послужили данные, полученные в ходе интервьюирования лиц, подвергшихся насильственному выселению, а также лексико-фразеологические и другие языковые средства, извлеченные методом сплошной выборки из карачаево-балкарских народно-поэтических произведений периода депортации, представленных в открытой печати.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

РЯБОШАПКО, Л. "КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ НАРОД: САМОВИЗНАЧЕННЯ, РАДЯНСЬКА АВТОНОМІЯ, ДЕПОРТАЦІЯ, ПОЛІТИЧНА БОРОТЬБА (1917 – 1985 РОКИ)". Європейські перспективи, № 2 (2022): 5–10. http://dx.doi.org/10.32782/ep.2022.2.1.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Siromskyi, Ruslan. "УНІВЕРСИТЕТУ OPEN JOURNAL SYSTEMS Допомога КОРИСТУВАЧ Ім'я користувача Пароль Запам'ятати мене СПОВІЩЕННЯ Дивитися Передплатити МОВА English Українська ЗМІСТ ЖУРНАЛУ Пошук Пошук за критерієм Всі поля Перегляд За номером За автором За назвою Інші журнали РОЗМІР ШРИФТА Make font size smallerMake font size defaultMake font size larger ІНФОРМАЦІЯ Для читачів Для авторів Для бібліотекарів ДОМАШНЯ СТОРІНКА ПРО НАС УВІЙТИ ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ ПОШУК ПОТОЧНИЙ ВИПУСК АРХІВИ Домашня сторінка > № 19-20 (2019) > Siromskyi “БЕЗ ПРАВА НА СВОБОДУ ПЕРЕМІЩЕННЯ”: ОБРАЗ УКРАЇНСЬКОЇ РСР У ВІЗІЯХ КАНАДСЬКИХ ТУРИСТІВ (КІНЕЦЬ 1950-Х – 1960-ТІ РОКИ)". Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, № 19-20 (1 жовтня 2019): 242–56. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2347.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті простежено формування образу Української РСР у візіях канадських туристів наприкінці 1950-х – 1960-х роках, які становили значний відсоток серед туристів із країн Заходу. Зростання кількости заокеанських відвідувачів стало наслідком хрущовської відлиги та поліпшення канадсько-радянських міждержавних відносин. Радянська влада намагалася широко використовувати візити чужоземців, намагаючись доносити через них “потрібну” пропаґандистську інформацію, покликану формувати позитивний образ республіки. КДБ активно працював, щоб вербувати закордонних туристів, передусім українського походження. Зважаючи на це, Комітет Українців Канади звертав увагу на доцільність уникати офіційних зустрічей з представниками Радянської України. Упродовж 1960-х років УРСР з різною метою відвідало декілька канадських делегацій. Найбільш знаковим і важливим з політичної точки зору можна вважати візит 1965 р. до Києва канадської парламентської делеґації. Проте більшу частину візитерів з Канади складали представники т. зв. проґресивних організацій, зокрема прокомуністичного Товариства об’єднаних українців Канади, члени якого, однак, не завжди поділяли думку московського керівництва. Попри надмірну ідеологізацію повсякденного життя, чужоземцям вдавалося відкривати для себе природне і культурне багатство України. Їх найбільшу увагу привертали ситуація із збереженням української національної ідентичности (в т. ч. російщення), порушення фундаментальних прав і свобод людини (ув’язнення інакодумців). Інколи спроби канадських громадян переправити за кордон інформативні матеріяли про російщення і порушення прав людини завершувалися депортацією (наприклад, депортація громадянина Канади, члена КПК Івана Коляски). Загалом, складанню цілісного образу Української РСР заважали обмеження у вільному переміщенні туристів (особливо від 1962 р.), існування обмеженої кількости “демонстраційних” маршрутів, перебування під пильним наглядом спецслужб. Тому в більшості канадських туристів складався образ України як московської колонії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Стройська, Т. "Зміст термінів "депортація" та "репатріація" в умовах розбудови громадянського суспільства в Україні". Вісник наукового товариства курсантів та студентів Львівського державного університету внутрішніх справ, № 1 (2006): 141–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Литвин, М. "Депортація українців з Польщі 1944 - 1951 років. Суспільно-політичні передумови й етнокультурні наслідки". Визвольна боротьба, № 1/3, січень - березень (2018): 26–53.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Stanovska, Viktoriia. "Українці у німецьких млинах смерті (1941-1944 рр.)". Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI, № 02 (15 січня 2021): 15–20. http://dx.doi.org/10.26693/ahpsxxi2020.02.015.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються соціальні, політичні та правові уявлення про депортацію остарбайтерів з УРСР до Німеччини у період Другої світової війни. Подано фактологічно-документальні джерельні підходи до визначення феномену насильницької депортації населення УРСР. Неупереджено та максимально принципово розглянуто докази злочину проти української нації з боку німецького командування. До уваги представлено здатність створення підпільних організацій у межах території концентраційних таборів як елемент руху опору українців проти німецького поневолення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Сорока, Ю. "Примусова депортація і насильницька система праці на західноукраїнських землях в роки німецького окупаційного режиму". Етнічна історія народів Європи, Вип. 19 (2005): 21–24.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Виноградська, Галина. "Депортація українців з Польщі 1944-1947 рр.: проблеми періодизації та обставини переселення ( за матеріалами усних оповідей депортованих )". Схід /Захід, Вип. 11/12 (2008): 243–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Kudlasevych, Olga. "Deportation of Ukrainian population: political causes and economic consequences (to the 75th anniversary of Operation Vistula)." Ìstorìâ narodnogo gospodarstva ta ekonomìčnoï dumki Ukraïni 2019, no. 52 (2019): 178–88. http://dx.doi.org/10.15407/ingedu2019.52.178.

Повний текст джерела

Анотація:

From the standpoint of today, the article presents an overview of the practice of mass migration of peoples used by major powers during the first half of the twentieth century. Mass evictions were a prearranged act of public policy, part of the broader geopolitical plans of the USSR, Britain and the US. Deportations were the usual instrument (tool) of repression for Communist total regimes, were purely political in nature and were not economically justified, being their main purpose ethnic cleansing of civilians, while the secondary purpose was the elimination of the Ukrainian underground. The historical and economic analysis was made of the deportation of the Western Ukrainian population from lands that had been relegated to Poland based on the Lublin Agreement between the Polish Committee for National Liberation and the Government of the Ukrainian USSR. The socio-economic consequences of the deportation of Ukrainians from Poland, their resettlement, and their adaptation are revealed. The article deals with the issues of material losses during deportation, and the extent and quality of compensation in places of new settlement, namely: the unsatisfactory condition of the socio-economic adaptation of the deported, broken promises by the government of the Ukrainian USSR regarding the financial support of resettles people, etc. On the basis of the conducted research a number of generalizing conclusions are formulated.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Gornostai, Pavlo. "Травма жертви і травма агресора у міжгрупових конфліктах". Проблеми політичної психології 24 (30 грудня 2021): 104–22. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol24-year2021-68.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Колективна травма є важливим соціально-психологічним феноменом, який впливає на соціальне життя великих і глобальних груп людей, іноді визначаючи навіть успішність чи неуспішність виконання основних життєвих завдань спільноти. Мета. Стаття присвячена вивченню конфліктної міжгрупової взаємодії, яка призводить до психологічного травмування всіх її учасників. Методологія. Теоретичний аналіз літературних джерел В результаті дослідження визначено, що взаємодія може бути симетричною, коли учасники почергово або одночасно виступають в ролях жертв і агресорів, асиметричною, коли позиції груп-жертв і груп-агресорів чітко окреслені, і змішаною, коли на різних історичних етапах чергується симетрія і асиметрія. Прикладами симетричних міжгрупових конфліктів є війни. Прикладами асиметричної міжгрупової конфліктної взаємодії є геноцид, рабство, колективна депортація. У конфліктній міжгруповій взаємодії травмуються всі її учасники: жертви, агресори і пособники – специфічна група людей, що стоїть між першими двома, колишні жертви, що приєднались до агресорів. Підтвердженням того, що агресор отримує травму, є багато негативних почуттів, які переживає агресор, і які можуть бути ознакою травмованості. Поширеність посттравматичних стресових розладів, що є об’єктивною ознакою колективної травми, в групі-агресорі буває достатньо високою. За деяких обставин вона може бути значно вищою, ніж у групи-жертви. Група-пособник також є носієм колективної травми в декількох поколіннях, що можна спостерігати на прикладі геноциду Голодомору. Деякі соціально-психологічні характеристики груп, що беруть участь у міжгруповій взаємодії, сприяють клнфліктності і травмованості: групова агресивність, групова віктимність, комплекс групової меншовартості. Існують також індивідуальні психологічні чинники, що уможливлюють агресію і травмування. Одним з механізмів циклічності колективних травм і перетворення їх на історичні травми є міжпоколінна передача травмівного досвіду. Висновки. Практики зцілення від наслідків історичних травм мають бути спрямованими на всіх учасників конфліктної міжгрупової взаємодії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Жуков, Борис. "Звериная депортация". Вокруг света, № 10 (2841) (2010): 122–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Жуков, Борис. "Звериная депортация". Вокруг света, № 10 (2841) (2010): 122–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Жуков, Борис. "Звериная депортация". Вокруг света, № 10 (2841) (2010): 122–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Okonova, Lyudmila V. "ДЕПОРТАЦИЯ НЕМЦЕВ ИЗ КАЛМЫЦКОЙ АССР". Bulletin of the Kalmyk Institute for Humanities of the Russian Academy of Sciences 13, № 3 (20 серпня 2013): 52–56. http://dx.doi.org/10.22162/2075-7794-2013-13-3-52-56.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

РAXAEB, Дж. Я. "Вторая мировая война и депортация в культурной памяти карачаевцев и балкарцев (Часть 1)". Caucasus Survey 1, № 2 (22 вересня 2014): 1–11. http://dx.doi.org/10.1080/23761202-00102004.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье о депортации балкарцев и карачаевцев, дается совершенно новый взгляд на данную проблему. О психологической драме, где депортированные народы жили в стране, где большинство населения считали долгое время их врагами. Автор рассказывает о тех сложных отношениях с местным населением в Казахстане, и о том, как пришлось заново устраивать свое место после возвращения на Родину после долгих лет депортации. Автор рассматривает трагические страницы истории через призму памяти этой трагедии. Интерес к данной работе вызывает сам факт сужения подход проблемы до культурной памяти. Это позволяет совершенно по иному взглянуть на проблему депортации народов. Культурная память депортированных народов борется с тем, что воспитала за эти годы после депортации Советская власть и позже российская. Работа наглядно демонстрирует, что до сих пор спустя десятки лет, не решены многочисленные проблемы депортированных народов в России.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Дюков, А. "Депортация 1941 года из республик Прибалтики". Свободная мысль, № 11 (1618) (2010): 87–96.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Єгрешій, Олег. "«ЕГО-ДОКУМЕНТИ» ПРО УМОВИ ДЕПОРТАЦІЇ ТА АДАПТАЦІЇ СІМЕЙ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИХ СВЯЩЕННИКІВ НА ДАЛЕКОМУ СХОДІ у 1950–1953 рр." Problems of humanities. History, № 7/49 (20 липня 2021): 169–83. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.7/49.234421.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Мета статті. За допомогою «его-документів» відтворити умови депортації та адаптації сімей греко-католицьких священників на Далекому Сході протягом 1950–1953 рр. Методологія дослідження. До активу «его-документів» віднесемо фіксацію найменших подробиць (до дня чи навіть години), часу арешту, «психологізм» транспортації депортованих, побутові умови перших місяців адаптації на чужині тощо. До пасиву – значний відсоток суб’єктивізму, однотипність подібних історичних пам’яток (такі дані належить перевіряти і зіставляти з іншими першоджерелами), часто нерозбірливий почерк (абоненти писали простим олівцем) тощо. Наукова новизна. У статті автор уперше пропонує розширений перелік греко-католицьких священників, які напередодні депортації на Далекий Схід опинилися у львівському, бориславському, брошнівському та коломийському пересильних лагерах упродовж грудня 1949 – травня 1950-х рр. Висновки. Увагу привернули священичі родини, які опинилися у тюремних умовах, відчули на собі лихоліття виселення та важкі умови повсякденного життя на засланні у Хабаровському краї на початку 1950-х рр. Розкриваються повсякденні умови депортації отців на Далекий Схід упродовж травня 1950 р. Значна увага звертається на житлові умови, умови праці, дозвілля спецпереселенців. Першоджерельну основу статті склали матеріали приватного архіву родини Сірецьких, де зберігаються «его-документи» (щоденник отця Антіна Сірецького, нотатки для пам’яті сина священника – Любомира Сірецького та листування з-поміж членами родини).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Annus, Epp. "Traumatic body, word, and otherness: Refugees and deportations in the 1940s Estonian Soviet Socialist Republic." Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia 6 (October 10, 2017): 23–33. http://dx.doi.org/10.19195/2353-8546.6.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Traumatic body, word, and otherness: Refugees and deportations in the 1940s Estonian Soviet Socialist Republic This essay analyses some instances of Estonian life-writing in order to investigate the question of collective trauma in the Soviet-era Baltics, and especially in Estonia. I suggest that it is precisely the combination of wounded body, word and otherness that forms the basis of collective, or national trauma. In working through or acting out the traumatic as a repetitive event, the affective charge in the wounded body will find its expression through the unconditional rejection of the Other. This intimate liaison between the negative affective charge that is experienced in the body and the Other that is figured in the imagination is disseminated in discursive form. The link between the national Other and one’s bodily vulnerability is established in a way that resists rationalization: for those who lived through the trauma of deportations, the Other becomes transfixed in a structure of trauma in a way that cannot be negotiated. Травматическое тело, слово и другое: беженцы и депортации в 1940-х годах в Эстонской Советской Социалистической РеспубликеВ статье анализируются некоторые примеры эстонских биографических писаний, чтобы исследовать вопрос о коллективной травме в странах Прибалтики в советскую эпоху, особенно в Эстонии. Полагается, что именно комбинация раненого тела, слова и другой природы составляет основу коллективной или национальной травмы. При работе или разыгрывании травматического как повторяющегося события, эмоциональный заряд в раненом теле находит свое выражение через безусловное отклонение Другого. Эта интимная связь между отрицательным аффективным зарядом, который испытывается в теле и Другoм, фигурирующим в воображении, распространяется в дискурсивной форме. Национальная связь с Другим и физиологической уязвимостью устанавливается таким образом, который не подлежит рацио нализации: для тех, кто пережил травму депортаций, Другое становится запертым в структуре травмы таким образом, что оно не обсуждается.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Дин, Ю. И. "Несостоявшаяся депортация корейцев Сахалинской области в 1952 г." Вопросы истории, № 7 (2015): 136–41.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Маҳамадюнусов, Шавкатбек. "Иккинчи жаҳон уруши йилларида фарғона водийсига депортация қилинган халқларнинг ижтимоий аҳволи ва меҳнат фаолияти". Общество и инновации 3, № 2 (2 квітня 2022): 72–78. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol3-iss2-pp72-78.

Повний текст джерела

Анотація:

Ушбу мақолада Иккинчи жаҳон уруши йилларида депортация қилинган халқларнинг Фарғона водийси ҳудудидан Ўзбекистонга кўчирилиши, уларнинг ижтимоий аҳволи ва меҳнат фаолияти масалалари таҳлил қилинади. Aндижон, Фарғона, Наманган вилоятларида мажбурий кўчирилган аҳолини озиқ-овқат ва уй-жой билан таъминлаш борасида амалга оширилган чора-тадбирлар тўғрисидаги долзарб маълумотлар келтирилган.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Sartikova, Evgeniya V. "ШКОЛЬНОЕ ОБРАЗОВАНИЕ В КАЛМЫКИИ НАКАНУНЕ ДЕПОРТАЦИИ". Bulletin of the Kalmyk Institute for Humanities of the Russian Academy of Sciences 13, № 3 (20 серпня 2013): 69–72. http://dx.doi.org/10.22162/2075-7794-2013-13-3-69-72.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Adobaşeva, Zalina. "Kirgizistan gazetelerinde karaçay sürgünü." Vestnik Bishkek Humanities University, no. 48 (July 1, 2019): 72–75. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2019.48.21.

Повний текст джерела

Анотація:

Özet. Bu çalışma Kırgızistan’daki Karaçayrın Kırgızistan gazetelerindeki sürgün olayını incelemeyi amaçlayan ve Ocak 2019- Mart 2019 tarihleri arasında Kırgızistan Milli Kütüphanesi’nde ve Kırgızistan’daki Karaçayların ''Ata Curt'' Uluslararası Derne- ği’nde bulunan gazetelerden derleme, inceleme sonucunda gerçekleştirilen bir araştır- manın ürünüdür. Yapılan ilmi çalışmanın temel amacı, Sovyet devletinin gizli bir sır olarak sakladığı trajik ve az bilinen tarihi sayfalarında yer alan sürgün olayını anlatmak ve aydınlatmaktır. 1944’dan başlayarak toplu şekilde Kırgızistan’a sürgün edilmiş olan ve yarım yüzyıldan fazla burada oturan Karaçaylar ve Karaçayların sürgünü başlı başına bağımsız bir araştırma konusudur. Hele ki Kırgızistan’daki Karaçay halkı azınlık grubu oluşturduğu için bunların temel hak ve özgürlüklerin korunması, barış ve hoşgörü içinde yaşaması ülkenin demokrasiye geçişi bakımından da büyük önem taşımaktadır. Böyle bir demokratik bir devlette herhangi bir insan sosyal değer olarak sayılacak mı? Bunun için her bir halkın dilinin, kültürünün korunması ve eskiden yaşanılan acıların gelecekte bir daha yaşatılmaması ve bu acıların halka yansıtılmaması açısından önemlidir. Anahtar Sözcükler: SSCB dönemi, Kafkasya, Karaçay-Çerkes Cumhuriyeti, Kırgı- zistan, vatan, Karaçaylar, Karaçayların sürgünü, Milli Kütüphane, Kırgızistan gazeteleri, hak, özgürlük vs. Аннотация: Данная работа посвящена изучению событий депортации карачаевцев Кыргызстана в киргизских газетах и является продуктом исследования, проведенного в период с января 2019 года по март 2019 года в результате изучения и обзора газет, находящихся в Национальной библиотеке Киргизии и Международной ассоциации карачаевцев Кыргызстана "Ата Журт". Основная цель проделанной научной работы – рассказать и осветить трагическое и малоизвестное историческое событие, которое советское государство долгое время хранило в тайне. Карачаевцы и депортация карачаевцев, массово депортированных в Киргизию с 1944 года и проживающих здесь более полувека, само по себе является самостоятельным предметом исследований. В силу того, что карача- евский народ в Кыргызстане является меньшинством, то и сохранение основных прав и свобод меньшинств, а также мир и толерантность в межнациональных отношениях имеют большое значение в условиях развития демократического общества. Будет ли каждый человек в таком демократическом государстве считаться социальной ценностью? Для этого важно сохранить язык, культуру и не забывать историю каждого народа, чтобы эта страшная трагедия, произошедшая ранее, не имела будущего и не оказала влияния на народ в целом. Ключевые слова: период СССР, Кавказ, Карачаево-Черкесская Республика, Кыргызстан, Родина, карачаевцы, депортация карачаевцев, Национальная библиотека, газеты Кыргызстана, право, свобода и др. Abstract: This study is a product of a study which was carried out at the Kyrgyz National Library and Kyrgyzstan Karachays International Association’s "Ata Curt" In- ternational Association between January 2019 and March 2019. The main purpose of this scientific study is to explain and illuminate the event of exile on the tragic and lit- tle-known historical pages of the Soviet state, which is hidden as a secret. The Karachays and the exile of Karachays, who have been exiled to Kyrgyzstan since 1944 and have lived here for more than half a century, are an independent research topic. Especially because the Karachay people in Kyrgyzstan constitute a minority group, their protection of fundamental rights and freedoms, living in peace and tolerance are of great importance for the transition of the country to democracy. In such a democratic state, will any human be regarded as social value? For this reason, it is important to preserve the language and culture of each people and to ensure that the sufferings of the past are not kept alive in the future and that these sufferings are not reflected to the people. Key Words: USSR period, Caucasus, Karachay-Cherkessia Republic, Kyrgyzstan, Karachays, Exile of Karachays, National Library, Kyrgyzstan newspapers, identity, homeland, rights, freedom etc.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Шуртуева, Х. Ю., та С. С. Цуцулаева. "ВОСПОМИНАНИЯ ДЕПОРТИРОВАННЫХ ЧЕЧЕНЦЕВ". Всероссийская научно-практическая конференция студентов и молодых ученых «История и культура народов Юга России», № 1 (31 березня 2021): 214–17. http://dx.doi.org/10.36684/44-2021-1-214-217.

Повний текст джерела

Анотація:

В данной статье автор, опираясь на источниковый материал, показал трагические страницы в жизни чеченского народа, связанные с депортацией. Депортация – это незаживающая рана в сердце чеченского народа. Воспоминания свидетелей, которые приводит автор, поражают бесчеловечностью властей, с одной стороны, и стремлением обреченных выжить в любой ситуации – с другой. Это свидетельства поистине мужественных людей, не растерявших перед лицом смерти честь и достоинство.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Чаплик, Катерина. "Хроніка депортацій 1944-1946 рр. очима лемків (зі спогадів переселенців)". Народна творчість та етнографія, № 3 (312) (2008): 96–100.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Федорук, О. "Доля кримськотатарських культурних цінностей в період від депортації до повернення". Мистецькі обрії" 2004, № 7 (2005): 292–99.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Сабанчиев, Х. М. "Депортация народов Северного Кавказа в 40-х гг. XX в." Вопросы истории, № 11 (2013): 104–12.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Сорока, Ю. "Населення Західної України у 1939-1941 рр.: депортації, заслання, вислання". Етнічна історія народів Європи, Вип. 12 (2001): 16–20.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Адамовський, В. І. "Депортації населення України за національними ознаками в роки Першої світової війни". Вісник Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки, вип. 9 (2016): 219–32.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Сергійчук, Володимир. "СПОГАДИ ПРО ДЕПОРТАЦІЇ ЯК ВАЖЛИВЕ ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ ПОВОЄННОЇ ТРАГЕДІЇ УКРАЇНСТВА". Problems of humanities. History, № 7/49 (20 липня 2021): 310–22. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.7/49.236612.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Мета дослідження – звернути увагу при дослідженні депортаційних процесів із західноукраїнських земель після Другої світової війни на спогади сучасників і безпосередніх учасників подій з огляду на обмеженість документальних свідчень національно-визвольного руху й необ’єктивність матеріалів комуністичної влади. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об՚єктивності, на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що на основі аналізу первинних документів українського національно-визвольного руху й спогадів депортованих, які вдалося записати в основному в умовах незалежної України, з’явилася можливість скласти більш цілісну картину тих далеких подій, відгранити особливості історичних процесів. При цьому акцентується увага на тому, що жорстокість депортаційних акцій проявлялася на всіх теренах західноукраїнського розселення – від Збруча до Вісли, про що засвідчують спомини виселюваних мешканців Буковини, Волині, Галичини, Лемківщини, Надсяння, Холмщини й Підляшшя. Також відзначається роль у записах споминів священників Української греко-католицької церкви, особливо Апостольського візитатора в Центральній Азії о. Василя Говори, а також журналіста газети «Наше слово» у Варшаві Богдана Гука. Висновки. Використання споминів очевидців подій і депортованих із західноукраїнських земель після Другої світової війни дає можливість створити цілісну картину тих трагічних подій, а в окремих випадках і повністю її відтворити.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Сабанчиев, Х. М. "Проблема депортации карачаевцев и балкарцев в зарубежной историографии". Вопросы истории, № 8 (2011): 166–70.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Razhepaeva, F. Z. "Сrimean Tatars: deportation and fate of the people in Kazakhstan". BULLETIN of the L.N. Gumilyov Eurasian National University. Historical sciences. Philosophy. Religion Series 137, № 4 (2021): 92–106. http://dx.doi.org/10.32523/2616-7255-2021-137-4-92-106.

Повний текст джерела

Анотація:

The article is devoted to an urgent and insufficiently studied problem. It is the deportation of the Crimean Tatars to Kazakhstan during the Great Patriotic War. The author presented a historiographic review of the literature on the forcible resettlement of certain ethnic groups to the territory of Kazakhstan, which showed the lack of today works entirely devoted to the Crimean Tatars, who, at the behest of the leadership of the totalitarian state, ended up in Kazakhstani lands. In this regard, the purpose of this article was to disclose the process of deportation and residence in the conditions of special settlements of the Crimean Tatars during the war and in the post-war period in Kazakhstan. The author introduced into scientific circulation the materials of the State Archives of the Almaty Region, the Central State Archives of the Republic of Kazakhstan, the State Archives of the Karaganda Region, and the Archives of the President of the Republic of Kazakhstan, published in various collections of materials and documents. The article discusses the reasons for the resettlement of the Crimean Tatar ethnos to the East, shows how the betrayal and desertion of individual people were blamed on the whole people, as the country’s leadership for the security of its southern borders, within two days they carried out an operation to send old people in freight cars, women and children to the eastern lands. Part of the Crimean Tatars ended up in Kazakhstan. The author, relying on documents and archival materials, examines the resettlement of «Crimeans» in Kazakhstani lands, their living in special settlements, the lack of rights and freedoms, the possibility for children of deported Crimean Tatars to master only technical specialties necessary for the development of the economy of the Kazakh SSR. The number of «Crimeans», their knowledge of their native language, was witnessed by the data of the 1970 and 1999 population censuses, which the author cites in the article in dynamics and in comparison. In the conclusion, the conclusion is presented that, despite all the difficulties of the fate of the whole people, the Crimean Tatars were able to adapt and actively engage, together with representatives of other ethnic groups, in the creative work for the development of Kazakhstan.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Tcutculaeva, Sapiyat. "ЛИКВИДАЦИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ГОСУДАРСТВЕННОСТИ КАЛМЫКОВ И ИХ ДЕПОРТАЦИЯ В ИССЛЕДОВАНИЯХ ПРОФЕССОРА К.Н. МАКСИМОВА". MAGNA ADSURGIT HISTORIA STUDIORUM 3, № 1 (1 червня 2017): 20–24. http://dx.doi.org/10.22162/2541-9749-2017-3-1-20-24.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Литвин, М. "Депортації українців з Польщі (1944-1951). Суспільно-політичні передумови й етнокультурні наслідки". Пам"ятки України: науковий альманах, № 6 (46) (2017): 3–12.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Григорчук, М. "Одіссея втікачки із Сибіру. До 70-річчя депортації українців із Західної України". Київ, № 7/8 (2017): 101–16.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Адамовський, В. І. "Історико-правовий аспект депортацій в Україні (перша половина XX століття): історіографія проблеми". Вісник Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки, Вип. 5 (2012): 19–26.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Борисенок, Юрий. "Западная Украина и Западная Белоруссия: депортации 30-х годов". Знание - сила, № 6 (984) (2009): 43–49.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Борисенок, Юрий. "Западная Украина и Западная Белоруссия: депортации 30-х годов". Знание - сила, № 6 (984) (2009): 43–49.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Борисенок, Юрий. "Западная Украина и Западная Белоруссия: депортации 30-х годов". Знание - сила, № 6 (984) (2009): 43–49.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Осмаев, Мовла Камилович. "Влияние депортации 1944 г. на экономику территорий бывшей ЧИАССР". Общество: философия, история, культура, № 2 (12 лютого 2018): 70–73. http://dx.doi.org/10.24158/fik.2018.2.14.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Фартышев, А. Н., та Д. Д. Раева. "Детство в Сибири: восприятие пространства эстонцами, пережившими советскую депортацию". ОЙКУМЕНА. РЕГИОНОВЕДЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ, № 2 (2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.24866/1998-6785/2021-2/67-73.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье проведён анализ арт-программы "Детство в Сибири", проходившей в Эстонии в 2019 г., посвящённой памяти депортации соотечественников вследствие советской операции "Прибой" 1949 г. Основными субъектами этой программы выступили люди, которые родились, либо провели детство в Сибири. Выявлено, что, несмотря на общий негативный фон по отношению к Советскому Союзу и России, эстонцы совершенно иначе воспринимают Сибирь, которая стала для них второй родиной. Таким образом, возникает дуалистическое эмоциональное восприятие геополитического пространства России и его составных частей. Картина мира эстонских депортантов, сформированная в детстве, запускает процессы мирной детравматизации прошлого, благодаря толерантности сибиряков к ссыльным эстонцам.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Иванов, Д. В. "Международная защита прав вынужденных мигрантов в решениях Европейского суда по правам человека (Часть 1)". Moscow Journal of International Law, № 4 (30 грудня 2013): 38–55. http://dx.doi.org/10.24833/0869-0049-2013-4-38-55.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье анализируется роль Европейского суда по правам человека в международной защите прав вынужденных мигрантов, подробно рассматривается судебная практика Суда в отношении различных прав и свобод, закрепленных в Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод (1950) и протоколах к ней.В первой части статьи особое внимание уделяется практике рассмотрения ЕСПЧ дел о депортации или экстрадиции, в том числе, с участием Российской Федерации.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

РАХАЕВ, ДЖ Я. "Власть, историографическое сообщество и социальная память о депортации: опыт преодоления прошлого в балкарской и карачаевской историографии". Caucasus Survey 2, № 1-2 (22 вересня 2014): 14–26. http://dx.doi.org/10.1080/23761202-0020102002.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье, посвященной опыту конструирования «официальной памяти» о Второй мировой войне и депортации в северокавказской историографии делается вывод о том, что в пространстве советской идентичности поиск компромисса в интерпретации сложных и трагических эпизодов совместной истории практически невозможен. Показано, что позитивная программа формирования национальной идентичности может быть запущена лишь при условии совместного переосмысления травмирующего прошлого XX века политическими элитами и историографическим сообществом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Эллиотт, Марк. "Соединенное Королевство: "Война с террором" по-британски. Задержание и депортация подозреваемых в терроризме". Сравнительное конституционное обозрение, № 3 (76) (2010): 84–96.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Рaxaeb, Дж. Я. "Вторая мировая война и депортация в культурной памяти карачаевцев и балкарцев (Часть 1)". Caucasus Survey 1, № 2 (квітень 2014): 49–61. http://dx.doi.org/10.1080/23761199.2014.11417289.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

STEPANOV, Mikhail. "Принудительная миграция трудовых ресурсов (на примере депортации немцев в Хакасию)". Historia i Świat, № 9 (23 вересня 2020): 147–54. http://dx.doi.org/10.34739/his.2020.09.09.

Повний текст джерела

Анотація:

In the article on the basis of archival materials (The state archive of the Russian Federation, The state archive of the Krasnoyarsk territory, The national archive of the Republic of Khakassia) considers the process of forced labor migration as a result of deportation of Russian Germans during the war. Analysis of archival information led to the conclusion that the labor resources of the germans were used in agriculture, logging and industrial enterprises.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Guchinova, Elza-Bair M. "У каждого своя Сибирь. Два женских рассказа о депортации калмыков". Монголоведение (Монгол судлал) 12, № 4 (17 грудня 2020): 778–800. http://dx.doi.org/10.22162/2500-1523-2020-4-778-800.

Повний текст джерела

Анотація:

Introduction. The proposed publication consists of an introduction, texts of two biographical interviews and comments thereon. Both the conversations took place in Elista (2004, 2017) as part of the research project ‘Everyone Has One’s Own Siberia’ dedicated to the important period in the history of Kalmykia though not yet sufficiently explored by anthropologists and sociologists — the deportation of Kalmyks to Siberia (1943–1956) and related memories. Goals. The project seeks to show the daily survival practices of Kalmyks in Siberia. In the spontaneous biographical interviews focusing on the years of Kalmyk deportation, not only the facts cited are important — of which we would otherwise stay unaware but from the oral narratives — but also the introduced stories of inner life: feelings and thoughts of growing girls. Methods. The paper involves the use of textual analysis and the method of text deconstruction. Results. The transcribed texts show survival and adaptation strategies employed by the young generation of ‘special settlers’ in places of forced residence. For many Kalmyks of that generation, high school was a ‘glass ceiling’, a limitation in life choices. In the narrative of R. Ts. Azydova, we face a today unthinkable social package for KUTV students with children — this illustrates how the korenization policy for indigenous populations in the USSR worked, and provides insight into daily practices of pre-war Elista. The story of T. S. Kachanova especially clearly manifests the ‘language of trauma’, first of all, through the memory of the body, vocabulary of death and displays of laughter. The texts of the interviews shall be interesting to all researchers of Kalmyk deportation and the memory of that period.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!