Добірка наукової літератури з теми "Декларація про доходи"

Цель работы. В статье проанализированы состав и структура местных налогов и сборов, названы наиболее фискально значимые платежи. Метод или методология проведения работы. Проведен статистический анализ роли местных налогов и сборов в формировании доходов местных бюджетов в Республике Дагестан. Результаты. Определены причины наращивания поступлений от местных налогов и сборов в доходах местных бюджетов в 2019 г. и раскрыты последствия переноса отдельных платежей из группы общегосударственных в группу местных в контексте их влияния на формирование доходов бюджетов. Самостоятельность и независимость местных бюджетов, закрепленные в Бюджетном кодексе, возможны только при условии надлежащего обеспечения органов власти соответствующими источниками доходов, важное место среди которых должны занимать местные налоги и сборы. Одной из приоритетных составляющих работы налоговых органов является повышение эффективности взыскания долгов с налогоплательщиков. Проведенный анализ показывает, что, указанные данные являются, безусловно, невысокими, но все же позволяют говорить о том, что увеличение поступлений от местных налогов является важным источником мобилизации доходов местных бюджетов. Изучая примеры местных налогов, выделяют отличительный сбор – торговый, который требует обязательной подачи декларации по окончании квартала. В остальных видах подобного делать не придется, если у плательщика не изменилась ситуация в отношении прав собственности. Основным препятствием служит отсутствие заинтересованности и желания должностных лиц органов местного самоуправления в проведении комплекса работ по мобилизации доходов на территории муниципального образования, так как это снизит дотации, поступающие из бюджета субъекта Федерации. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут быть использованы для работы по повышению эффективности налогового администрирования. Выводы. Делается вывод, что у муниципалитетов существует множество способов увеличения поступлений доходов в собственные бюджеты.

Статтю присвячено дослі-дженню особливостей виконанняконституційного обов’язку спла-чувати податки і збори фізичнимиособами, що здійснюють незалежнупрофесійну діяльність.Чинне законодавство визна-чає перелік обов’язків платниківподатків, які мають бути виконаніособами, котрі провадять неза-лежну професійну діяльність. Змістподаткового обов’язку полягає внаявності у них правового обов’язкусплатити податок, законно вста-новлений, правильно обчислений, упевному розмірі, з дотриманнямвстановленого порядку і стро-ків сплати. Виникнення обов’язкусплачувати податки і збори восіб, що здійснюють незалежнупрофесійну діяльність, законода-вець пов’язує з юридичним фактомздійснення платником податківнезалежної професійної діяльності,дохід від якої є об’єктом оподат-кування. Останній розраховуєтьсяшляхом зменшення суми скориго-ваного валового доходу звітногоперіоду на суму документальнопідтверджених витрат, необхід-них для провадження їхньої неза-лежної професійної діяльності,відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУкраїни. Предметом оподатку-вання в даному випадку виступаєефективна незалежна професійнадіяльність, результатом якої єформування активів.Особа, що здійснює незалежнупрофесійну діяльність, зобов’язанасплачувати податок на доходифізичних осіб, військовий збір таєдиний соціальний внесок. Платникподатків, який здійснює незалежнупрофесійну діяльність, самостійновизначає необхідну суму податкуі подає податкову декларацію доподаткового органу у визначенізаконодавством терміни.Обов’язок щодо сплати податкуприпиняється у випадку: належноговиконання податкового обов’язку,в т.ч. й взаємозаліку з бюджетом,смерті платника податків абовизнання його померлим у порядку,встановленому цивільним законо-давством; втрати ознак, що визна-чають особу як платника подат-ків, тобто припинення здійсненнянезалежної професійної діяльності.Наразі фіскальне навантаженнядоходів від незалежної професійноїдіяльності становить близько 42%,що не сприяє розвитку професійноїдіяльності. Також існує низка пра-вових колізій, яка ускладнює вико-нання конституційного обов’язкущодо сплати податків і зборів.

У статті розглянуто інституційні аспекти функціонування суспільних фінансів. Метою робо-ти є дослідження інституційного механізму суспільних фінансів на етапі реалізації суспільного вибору через призму трансакційних і трансформаційних витрат. З’ясовано, що трансакційні витрати є ключовою рисою, яка дозволяє оцінити ефективність певного інституційного механізму. Вказано, що на етапі реалізації сус-пільного вибору важливу роль відіграють також трансформаційні витрати, пов’язані з безпосереднім пере-творенням факторів суспільного виробництва у блага і послуги, забезпечувані бюджетними установами. За-уважено, що інституційні механізми справляння податків, здійснення державних запозичень, розрахунково-касового обслуговування суспільних фінансів не призводять до вироблення певного блага, виступаючи лише об-слуговуючими підсистемами, необхідними для здійснення суспільного виробництва бюджетними установами освіти, охорони здоров’я, культури, підтримки правопорядку. Акцентовано увагу на необхідності впроваджен-ня у науковий обіг поняття “суспільні трансакційні витрати” (public transaction costs), оскільки вони є анти-подом суспільних благ (володіючи аналогічними властивостями) − їх тягар розподіляється одночасно на усе суспільство при неможливості уникнення шкоди з боку окремого індивіда, яка розмивається в загальній си-стемі суспільних фінансів. Проведений огляд наводить на думку про надмірний рівень суспільних трансакційних витрат в Україні. Свідченням цього є високий рівень відсотків на ринку облігацій внутрішньої державної пози-ки, поширеність неформальних трансакцій і корупційних явищ у сфері державної власності, фіскального адміністрування, функціонування бюджетних установ. Наголошено на необхідності здійснення заходів, спря-мованих на інституційну оптимізацію суспільних трансакційних витрат. Зазначено, що цьому сприятиме за-безпечення прозорості та публічності у доступі до деталізованої інформації щодо усіх трансакцій бюджет-них установ, органів влади і державних підприємств, розкриття інформації про декларації доходів публічних осіб, впровадження громадського фінансового контролю, становлення державно-приватного партнерства у сфері постачання суспільних благ і послуг.

У статті розглянуто електронне декларування як прояв технічної допомоги у розширенні можливостей держави щодо посилення заходів фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання державних та інших, прирівняних до них функцій; проаналізовано функціональність електронного декларування у системі фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування; узагальнено практику здійснення заходів фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування на прикладі Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області. Охарактеризовано сутність, зміст та цілі електронного декларування, простежено еволюцію розуміння та технологічного втілення цього процесу в деяких країнах. Підкреслено, що електронне декларування представляє собою оприлюднення інформації про свої доходи, майно, цінні папери, активи, інші корпоративні права, фінансові зобов’язання, видатки, правочини тощо. Його правове регулювання здійснюється Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року, який визначає правові й організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст і порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень. Обґрунтовано, що система електронного декларування є інструментом, який здатний підвищити ефективність і керованість нашої держави, адже така система сприятиме усуненню корупційних ризиків у роботі державних службовців, позитивно вплине на їхню роботу й дасть змогу підвищити їхній авторитет. Проаналізовано функціональність електронного декларування у системі фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. Досліджено, що фінансовий контроль здійснюється з використанням специфічних організаційно-правових форм і методів державними органами та спрямований на забезпечення фінансової дисципліни публічними службовцями, на виявлення правопорушень і вжиття заходів впливу щодо порушників, на виявлення причин і умов, що сприяють цим правопорушенням, та на вжиття заходів до їх усунення. Виокремлено заходи щодо фінансового контролю публічних осіб: перевірка електронних декларацій; моніторинг способу життя декларантів; спеціальна перевірка кандидатів на певні посади; перевірка на доброчесність; контроль за забезпеченням відкритості інформації; контроль за відкритістю діяльності органів державної влади. Узагальнено практику здійснення заходів фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування (на прикладі Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області). З’ясовано, що в Баштанській райдержадміністрації відповідальною особою з питань запобігання та виявлення корупції визначено завідувача сектора взаємодії з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи апарату райдержадміністрації, до завдань та обов’язків якого відносяться питання, пов’язані з фінансовим контролем державних службовців райдержадміністрації. Проведено аналіз своєчасності подання державними службовцями апарату райдержадміністрації та її структурних підрозділів декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави у 2017-2019 роках. Зроблено висновок, що аналіз фінансового контролю державних службовців Баштанської райдержадміністрації показав чітко сформовану схему дій для перевірки електронних декларацій та налагоджену співпрацю органів державної влади щодо оперативного реагування на порушення вимог законодавства. Зазначено, що запуск нового режиму декларування публічних службовців було визнано значним кроком вперед, а сама система декларування вважається однією із найбільш прогресивних у світі. Одночасно із цим, впровадження електронного декларування на практиці показало ряд суттєвих викликів, які можуть впливати на дієвість цього інструменту та його ефективність у подоланні корупції в Україні. Підкреслено, що система електронного декларування загалом може принести очікуваний результат лише тоді, коли на практиці буде належно функціонувати кожна з її складових: існуватиме якісна нормативно-правова база; реєстр декларацій безперешкодно та належно працюватиме; суб’єкти декларування матимуть достатні знання вимог декларування та розумітимуть його цілі; НАЗК повноцінно та об’єктивно виконуватиме свої повноваження; правоохоронні органи будуть ефективно проводити досудові розслідування виявлених правопорушень.

Аналіз чинного податкового законодавства України, що пов'язане з питаннями оподаткування податком з доходів фізичних осіб операцій з інвестиційними активами, свідчить про неоднозначне тлумачення норм Податкового кодексу України з боку контролюючих органів, що, у свою чергу, створює фіскальні перепони для активного залучення податкових резидентів України до операцій з інвестиційними активами як на території України, так і за її межами. У статті зазначено, що фінансовий результат за операціями із цінними паперами чи деривативами визначається платником податку. При цьому платник податку визначає фінансовий результат за операціями із цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями із цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі. Обґрунтовано, що в умовах тривалої фінансової кризи, спаду промислового виробництва, хронічного дефіциту Державного бюджету України, критичної залежності від фінансування з боку міжнародних фінансових інституцій, через що у держави бракує коштів на здійснення якісних структурних інвестицій в різних сферах суспільного життя, Україна повинна створювати сприятливі умови для залучення через фінансові інструменти додаткового фінансового ресурсу, в тому числі і за рахунок громадян України (наприклад, розміщення облігацій внутрішньої державної позики на внутрішньому ринку або облігацій зовнішньої державної позики, які розміщуються на іноземних фондових майданчиках). Із метою спрощення адміністрування податку з доходів фізичних осіб та військового збору по операціям з інвестиційними активами запропоновано ввести зміни. Зазначено, що можуть бути випадки, коли податковий резидент-фізична особа досить активна на фондовому ринку, тому вона подає податкову декларацію, оскільки від'ємне значення загального фінансового результату з операціями з інвестиційними активами (розмір інвестиційних збитків більший ніж розмір інвестиційних прибутків) буде впливати на загальний фінансовий результат в поточному звітному році. Підсумовано, що запровадження однакового підходу в оподаткуванні інвестиційного прибутку, отриманого фізичними особами-резидентами України як на території України, так і за її межами, а також послаблення адміністративного навантаження спростить доступ потенційних інвесторів-податкових резидентів до фондового ринку України.

Статтю присвячено дослідженню процедурних особливостей моніторингу способу життя до працівників Націо нального агентства з питань запобігання корупції. Звернено увагу на відсутність нормативно встановленої вказів ки щодо прийняття Національним агентством з питань запобігання корупції окремого порядку проведення моні торингу способу життя до суб’єктів декларування. Установлено, що специфікою статусу працівника Національного агентства з питань запобігання корупції є діалектичний зв’язок одночасності визнання суб’єкта вповноваженим на вживання антикорупційних заходів та застосування до нього цих інструментів антикорупційного контролю. Визначено, що процедура здійснення моні торингу способу життя працівників НАЗК є регламентованою нормами публічного права послідовністю дій у сфе рі запобігання корупції, яку спрямовано на забезпечення доброчесності службовців спеціально вповноваженого антикорупційного органу державної влади та дотримання ними нормативно встановлених вимог і обмежень, що одночасно мінімізує ризики погіршення авторитету НАЗК та негативно впливає на репутацію службовця антико рупційного профілю. Зазначено, що процедура моніторингу способу життя працівників НАЗК є втручальною фор малізованою процедурою, яка застосовується вибірково; підставою для моніторингу способу життя працівників НАЗК є інформація, яка свідчить про можливість невідповідності рівня життя працівника НАЗК та задекларова ним ним відомостям про майновий стан; джерелом інформації, яка стала підставою для застосування цього анти корупційного інструмента, можуть бути: повідомлення фізичних чи юридичних осіб; публікації в засобах масової інформації; дані, зібрані з відкритих баз даних (включно із соціальними мережами); відсутні визначені терміни між початком процедури та встановленням підстав для цього; змістом процедурних дій є перевірка, порівняння інформації, наданої особою в деклараціях та спостереження за конкретним об’єктом доходу; наслідком її засто сування є складання документа у вигляді доповідної записки, що є підставою для застосування інших заходів антикорупційного контролю до працівника НАЗК тощо.

Стаття присвячена дослідженню проблемних питань робочого часу та часу відпочинку як напрямів соціального захисту працівників Національної поліції. Автором здійснено аналіз фундаментальних нормативно-правових актів, зокрема Загальної декларації прав людини, Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про працю, в яких частково охарактеризовано специфіку соціального захисту працівників Національної поліції та механізм його реалізації. Також проаналізовано теоретико-доктринальні підходи вивчення цих категоріальних понять. Автор акцентує увагу на тому, що питання визначення робочого часу працівників поліції постало досить гостро. У зв'язку з його законодавчою невизначеністю працівники поліції залишаються геть незахищеними, оскільки умови праці та оплата праці є істотними та визначальними умовами для більшості працівників. В Законі України «Про Національну поліцію» законодавець вживає поняття «службовий час», однак дефініція та сутність цього поняття не наведені, тому, ґрунтуючись на основоположних нормативно-правових актах та доктринальних підходах до вивчення цього питання, автор пропонує розуміти під службовим часом відрізок часу згідно з внутрішнім розпорядком робочого дня (графіком тривалості змін), впродовж якого працівник виконує функціональні обов'язки відповідно до своєї посадової інструкції. Крім того, запропоновано авторське визначення поняття «відпустка поліцейського»: це законодавчо обумовлена та підтверджена відомчими розпорядчими документами кількість календарних днів, які працівник використовує на свій розсуд та впродовж яких не виконує свої функціональні обов'язки, визначені посадовою інструкцією. На підставі проведеного дослідження автор доходить висновку, що чинний Закон України «Про Національну поліцію» необхідно удосконалити шляхом його доповнення визначеннями таких понять:1) «службовий (робочий) час» та «позаробочий час» задля чіткого розмежування службового (робочого) часу, за який працівник отримує заробітну плату, та поза-робочого часу (вихідний, особистий час), впродовж якого працівник виконував свої функціональні обов'язки (хоча мав би відпочивати) і заслуговує на компенсацію;2) «відпустка поліцейського» задля заповнення прогалини законодавства;3) «відпустка учаснику бойових дій» задля уникнення відсилоч-них норм та удосконалення видів відпусток поліцейського;4) «крайня необхідність відкликання з відпустки» задля попередження неконтрольованого та нерегульованого відкликання працівників, що порушує їх право на відпочинок.

В статье рассматриваются опыт зарубежных стран в сфере применения цифровых технологий в противодействии коррупции. Определено, что в ряде иностранных государств наряду с уже апробированными технологиями (электронное правительство, информационные и краудсорсинговые платформы) активно внедряются современные информационные технологии такие как: технологии обработки больших объемов данных (Big Data), распределенной книги (DLT), блокчейн, интеллектуального анализа данных (Data Mining), интеллектуального анализа в сфере противодействия коррупции при проведении государственных закупок, аналитические инструменты для аудиторов (Forensic Tools), электронные системы верификации деклараций о доходах, расходах, активах и интересах государственных служащих, электронные технологии противодействия коррупции при осуществлении электорального процесса и др. Определено, что преимущества цифровизации могут осуществляться только при наличии соответствующих инфраструктур, положений, финансовых ресурсов и персонала, подготовленного по вопросам ИКТ. Обосновано, что процессы цифровизации правоохранительной деятельности способствуют повышению эффективности проводимой антикоррупционной политики, обеспечивают ее эффективность, объективность, позволяют снижению расходов на поддержание правопорядка, минимизируют влияние человеческого фактора в указанной сфере. Отмечено, что технологии, основанные на нейронных сетях и децентрализованных, синхронизированных базах данных фундаментально изменят характер государственного управления и способны значительно снизить риски коррупционных правонарушений в будущем

The purpose of this article is to investigate the use of the term “Western Ukraine” / “Western Ukrainian lands” as a “basic/key concept” in the discourse of Lviv’s newspaper “Dilo” and the environment of the Ukrainian National Democratic Union (UNDO) in 1923–1939.The study applies the methodology of “conceptual history” (Begriffsgeschichte) according to R. Koselleck and J. Ifversen. The article focuses on a specific aspect of the use of this term, namely its “nationalizing” function in the context of relations with the Polish state. For a broader comparative context, the article also briefly describes Ukrainian nationalistic, Polish, and Soviet discourses, as well as transcripts of sessions of the Sejm of the Polish Republic.The article shows that after the Entente Council of Ambassadors’ decision of 1923 to recognize the sovereignty of the Second Polish Republic over Eastern Galicia, the term “Western Ukraine” acquired a new geographical meaning in Ukrainian national and Soviet discourses, denoting the territory of all Ukrainian lands in Poland. Simultaneously, with the postulate of “autonomy of the western Ukrainian lands”, this term regained its political tone.The article shows that the term “Western Ukrainian lands” was used to emphasize the national character of the Ukrainian territories of Poland, to oppose it to the policy of the Polish state, and to connect this area with Greater / Soviet Ukraine.Because of such political connotation, this term provoked a sharp controversy between the Ukrainian and Polish discourses, in particular within the parliament. At the same time, with the change of political orientation in the 1930s, the use of the term “Western Ukrainian lands” in the political declarations of the UNDO and “Dilo” gradually decreased.The study concludes that the term “Western Ukrainian lands” became a “basic / key” concept in the interwar Ukrainian discourse and contained certain political connotations. This term’s “nationalizing” function and its sharp discursive role have led to the gradual refusal of its use at the highest political level.Key words: Western Ukraine, UNDO, Dilo newspaper, Second Polish Republic, interwar period, conceptual history. Метою цієї статті є дослідити вживання терміна «Західна Україна» / «західноукраїнські землі» як «базового/ключового поняття» у дискурсі львівської газети «Діло» та середовища Українського національно-демократич-ного об’єднання (УНДО) у 1923–1939 рр.У статті застосовано методологію «історії понять» (conceptual history / Begriffsgeschichte) за Р. Козелеком та Я. Іфверсеном. Стаття зосереджується на конкретному аспекті вживання цього терміна, а саме його «націоналізуючої» функції в контексті відносин із польською державою. Для ширшого порівняльного контексту у статті коротко залучено також український націоналістичний, польський та радянський дискурси, а також застосовано стенограми засідань Сейму Польської республіки.Стаття демонструє, що після рішення Ради послів Антанти про визнання суверенітету Польської республіки над Східною Галичиною в 1923 р. термін «Західна Україна» в українському національному, а також радянському, дискурсах набув нового географічного наповнення, позначаючи простір всіх українських земель Польщі. Водночас із висуненням постулату про «автономію західноукраїнських земель» цей термін знову набув політичного звучання.У статті показано, що поняття «західноукраїнські землі» використовували з метою підкреслити національний характер українських територій Польщі, протиставити його політиці польської держави та пов’язати цей простір із Великою/Радянською Україною. Через таке змістове наповнення цей термін викликав гостру полеміку між українським та польським дискурсами, зокрема в стінах парламенту. Водночас зі зміною політичних орієнтацій у 1930-х рр. використання поняття «західноукраїнські землі» у політичних деклараціях УНДО та «Діла» поступово зменшувалось.Дослідження доходить висновку, що термін «західноукраїнські землі» став «базовим/ключовим» поняттям в міжвоєнному українському дискурсі і ніс певні політичні конотації. Саме ця його «націоналізуюча» функція та спричинена нею гостра дискурсивна роль цього терміна стала причиною поступової відмови від його використання на вищому політичному рівні.Ключові слова: Західна Україна, УНДО, газета «Діло», Польська республіка, міжвоєнний період, історія понять.

<div id="_idContainer002" class="_idGenObjectStyleOverride-1"><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Год прошедший, 2020-й, равно как и год начавшийся, надолго останутся в памяти и ныне живущих, и </span><span class="CharOverride-2">будущих поколений жителей Земли. Причина этого в пояснении не нуждается</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">пандемия коронавирусной инфекции и те колоссальные проблемы, с </span><span class="CharOverride-2">которыми столкнулось человечество. Их перечень чрезвычайно велик и все еще </span><span class="CharOverride-2">до конца не осознан и весьма далек от завершения.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">По </span><span class="CharOverride-2">мере вхождения пандемии в нашу жизнь, менялось (и до сих</span><span class="CharOverride-2"> пор изменяется) осмысление и происходящего, и ближайшего, и отдаленного </span><span class="CharOverride-2">будущего. Это касается не только каждого из нас (инфекция где-то далеко, она уже рядом, «Боже </span><span class="CharOverride-2">мой, я заболел!», жизнь продолжается, но умерших не вернуть), </span><span class="CharOverride-2">но и различных по размеру и месту в обществе организаций </span><span class="CharOverride-2">(от домохозяйств и отдельных предприятий до государств и мирового сообщества </span><span class="CharOverride-2">в целом).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Наиболее психологически сложным был начальный период. Шок </span><span class="CharOverride-2">от встречи с неведомым</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">понятно, что болезнь, но непонятно,</span><span class="CharOverride-2"> каковы симптомы, как лечить и какие могут быть последствия. Ответная реакция и каждого из нас, и</span><span class="CharOverride-2"> общества в целом</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">ограничение мобильности, уменьшение контактов с </span><span class="CharOverride-2">целью предотвращения лавинообразного распространения инфекции. При этом страны и </span><span class="CharOverride-2">народы по-разному проходили и проходят этот путь. С различной динамикой</span><span class="CharOverride-2">заболевших и умерших, разными ограничительными мерами.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Еще одна не</span><span class="CharOverride-2"> менее значимая для аудитории «ЭКО» тема</span><span class="CharOverride-2">, </span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2">– </span><span class="CharOverride-2">те меры </span><span class="CharOverride-2">и шаги, которые предпринимались и еще будут предприниматься, чтобы не </span><span class="CharOverride-2">только избежать финансово-экономического коллапса в стране, наполовину парализованной ограничениями,</span><span class="CharOverride-2"> но и заложить основу устойчивого функционирования и развития экономики в будущем.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">В необходимости такого подхода в России</span><span class="CharOverride-2"> есть общественный консенсус, который подчеркнул Президент РФ В. В.</span><span class="CharOverride-2"> Путин: « …важно не просто вернуть </span><span class="CharOverride-2">ключевые макроэкономические показатели на докризисный уровень, а выйти на устойчивую </span><span class="CharOverride-2">траекторию развития. Причём это касается не только национальной экономики, но </span><span class="CharOverride-2">и социальной сферы, демографии…»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-005-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_02/HTML/Column_2_2021.html#footnote-005">1</a></span></span><span class="CharOverride-2">. <br />В русле данного подхода был, в </span><span class="CharOverride-2">частности, разработан и «Общенациональный план действий»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-004-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_02/HTML/Column_2_2021.html#footnote-004">2</a></span></span><span class="CharOverride-2">.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Однако при общем консенсусе</span><span class="CharOverride-2"> относительно вектора шагов и мер, направленных на восстановление экономики от</span><span class="CharOverride-2"> шока, имеется значительная неопределенность в том, что касается конкретных шагов</span><span class="CharOverride-2"> и тех мер, которые необходимо предпринять для движения по</span><span class="CharOverride-2"> этому пути.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Для этого они должны иметь не только</span><span class="CharOverride-2"> «антипандемическую» направленность, но во многом быть ориентированы на целый комплекс</span><span class="CharOverride-2"> проблем, решение которых ранее откладывалось, или же достигнутые к настоящему времени результаты </span><span class="CharOverride-2">были далеки от желаемых.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Автор солидарен с мнением польского коллеги Г. В. Колодко относительно того, что </span><span class="CharOverride-2">«надежду на лучшее будущее может подарить постепенный переход к новому </span><span class="CharOverride-2">прагматизму, который представляет собой стратегию умеренности в экономической деятельности, а </span><span class="CharOverride-2">также экономически, социально и экологически устойчивое развитие на основе инновационной, </span><span class="CharOverride-2">неортодоксальной и целостной экономической теории. Пандемия станет серьезным вызовом для </span><span class="CharOverride-2">общественных наук (не только для экономики), поскольку старый образ мышления </span><span class="CharOverride-2">часто будет бесполезен при анализе и объяснении новых ситуаций»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-003-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_02/HTML/Column_2_2021.html#footnote-003">3</a></span></span><span class="CharOverride-2">.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Необходимость</span><span class="CharOverride-2"> отхода от многих «ортодоксальных истин» в экономической науке и политике</span><span class="CharOverride-2"> сегодня высказывают многие исследователи и специалисты. Так, например, американские </span><span class="CharOverride-2">коллеги пишут о неэффективности использования в чистом виде таких «канонических»</span><span class="CharOverride-2"> мер стимулирования экономического роста, как поддержание низкой учетной ставки по</span><span class="CharOverride-2"> кредитам и увеличение госдолга: «…с</span><span class="CharOverride-2">ейчас даже те, кто выступают за расширение масштабов заимствования согласны </span><span class="CharOverride-2">с тем, что более целесообразно инвестировать эти средства в строительство</span><span class="CharOverride-2"> дорог, развитие зеленой энергетики и другие проекты, которые будут способствовать</span><span class="CharOverride-2"> увеличению производительности и экономическому росту»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-002-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_02/HTML/Column_2_2021.html#footnote-002">4</a></span></span><span class="CharOverride-2">.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Переход к большему прагматизму </span><span class="CharOverride-2">в экономической политике связан как с пересмотром применимости прежних экономических </span><span class="CharOverride-2">догм, так и с более глубоким пониманием особенностей поведения в </span><span class="CharOverride-2">изменившихся условиях различных субъектов и объектов экономических процессов.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Одна из проблем,</span><span class="CharOverride-2"> связанных с отказом от догматизма, относится и феномен так называемой «дискурсивной шизофрении» (по определению Ж. Сапира)</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">ситуации, когда «на языке одно, в головах другое, в </span><span class="CharOverride-2">практических действиях третье» (см. материал Э. Ш. Веселовой). Проблема, особенно отчетливо </span><span class="CharOverride-2">проявившаяся во время кризиса, на самом деле не нова. Следствием </span><span class="CharOverride-2">подобной «шизофрении», например, стал тот факт, что в результате ориентации </span><span class="CharOverride-2">финансовых властей США преимущественно на меры поддержки низкой учетной ставки «…в </span><span class="CharOverride-2">среднем за последние три десятилетия размер богатства вырос на 300% </span><span class="CharOverride-2">для 1% семей, на 200% для следующих 9% семей, на </span><span class="CharOverride-2">100% для последующих 40% семей, не вырос совсем для остальных </span><span class="CharOverride-2">50%. При этом одна из 10 семей в рамках этих </span><span class="CharOverride-2">50% имела отрицательный прирост своего богатства (т.е. сейчас имеют меньше, </span><span class="CharOverride-2">чем ранее)»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-001-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_02/HTML/Column_2_2021.html#footnote-001">5</a></span></span><span class="CharOverride-2">.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">В России к отмеченному выше феномену с полным</span><span class="CharOverride-2"> основанием может быть отнесено то, что «реальное распределение средств поддержки</span><span class="CharOverride-2"> не соответствует декларациям о «социальной направленности» антикризисного пакета (мнение А. А</span><span class="CharOverride-2">. Широва, см. материал Э. Ш. Веселовой). Не менее «впечатляющим» действием «дискурсивной</span><span class="CharOverride-2"> шизофрении» становится то, что «российские банки являются … бенефициарами </span><span class="CharOverride-2">нынешнего кризиса» (мнение А. К. Моисеева, там же). Не менее</span><span class="CharOverride-2"> яркой иллюстрацией можно считать и создание и деятельность Фонда национального благосостояния</span><span class="CharOverride-2"> (ФНБ). При социально-ориентированном названии и аналогичной декларируемой его роли, данный институт</span><span class="CharOverride-2"> не имеет ничего общего с обеспечением соответствующих приоритетов экономической политики</span><span class="CharOverride-2">, выступая главным образом инструментом поддержки крупных проектов (как правило, </span><span class="CharOverride-2">и без того высокоэффективных</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">таких, как СПГ-Ямала, ЗапСибНефтехим и </span><span class="CharOverride-2">др.). В то же время «имея более 12% ВВП в </span><span class="CharOverride-2">фонде национального благосостояния, собираемся покрывать дефицит бюджета в основном за </span><span class="CharOverride-2">счет заимствований </span><span class="CharOverride-2">(мнение А. А. Широва, там же).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Предрасположенность к </span><span class="CharOverride-2">догмам и инерции при решении проблем не позволяет обеспечивать развитие </span><span class="CharOverride-2">новых экономических процессов и явлений, которые мощно заявили о себе</span><span class="CharOverride-2"> в период пандемии. К их числу, несомненно, относится развитие «экономики</span><span class="CharOverride-2"> свободной занятости» (гигономики), а также возможность введения безусловного базового дохода</span><span class="CharOverride-2">, который может привести к запустению больших городов (по мнению </span><span class="CharOverride-2">Saxo Bank). В числе драйверов данных процессов</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="CharOverride-2">наука и</span><span class="CharOverride-2"> новые технологии. «Близится эпоха безусловного базового дохода, означающая </span><span class="CharOverride-2">новую жизнь и новые приоритеты. Потребуется также новый способ перераспределения </span><span class="CharOverride-2">благ, иначе все ресурсы окажутся сконцентрированными в руках монополий и </span><span class="CharOverride-2">действующих рантье. Один из главных факторов, обеспечивающих такое будущее</span><span class="CharOverride-2">, </span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2">– </span><span class="CharOverride-2">увеличение доступной энергии на душу населения практически без негативных последствий </span><span class="CharOverride-2">для окружающей среды</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">дополнительной энергии хватит на питание высокотехнологичных </span><span class="CharOverride-2">систем вроде передового ИИ и квантовых компьютеров»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-000-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_02/HTML/Column_2_2021.html#footnote-000">6</a></span></span><span class="CharOverride-2">. Увы, о </span><span class="CharOverride-2">роли науки и новых технологий в решении возникающих проблем в </span><span class="CharOverride-2">«Общенациональном плане…» можно прочитать только между строк.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Актуальность прагматизма в решении</span><span class="CharOverride-2"> социальных, экономических и экологических проблем хорошо иллюстрируют статьи о двух</span><span class="CharOverride-2"> столь разных сферах экономической деятельности, как футбол (статья И. В. Солнцева)</span><span class="CharOverride-2"> и экотуризм и природоохранная деятельность (статья Г. М. Мкртчяна и И. Ю</span><span class="CharOverride-2">. Блам). С одной стороны, пандемия высветила те проблемы </span><span class="CharOverride-2">и нерешенные вопросы, которые до этого были «в тени», а</span><span class="CharOverride-2"> с другой</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">позволила выйти на более рациональные и устойчивые</span><span class="CharOverride-2">подходы к их решению. В частности, отчетливо стало видно, что</span><span class="CharOverride-2"> опора только на экотуризм как сферу занятости и благополучия рекреационных</span><span class="CharOverride-2"> территорий лишена оснований и требует существенной корректировки.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Переход к экономической политике</span><span class="CharOverride-2">, базирующейся на прагматизме (знания и понимания конкретных условий и</span><span class="CharOverride-2"> рамок решения тех или иных проблем в изменившихся условиях) в противовес догматическим «истинам»</span><span class="CharOverride-2"> немыслим вне активного участия всех заинтересованных сторон</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">не только</span><span class="CharOverride-2"> бизнеса и власти, но и общества, включая и научное сообщество, и отдельных его граждан</span><span class="CharOverride-2">.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2"><br /></span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2"><br /></span></p><hr class="HorizontalRule-1" /><div class="_idFootnotes"><div id="footnote-005" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_02/HTML/Column_2_2021.html#footnote-005-backlink">1</a></span> <span lang="ar-SA">Совещание по экономическим вопросам ٢١ января ٢٠٢١ года. </span><span lang="en-US">URL: http:</span><span lang="en-US">//w</span><span lang="en-US">ww.kremlin.ru/events/president/news/64912</span></p></div><div id="footnote-004" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_02/HTML/Column_2_2021.html#footnote-004-backlink">2</a></span> <span lang="ar-SA">Общенациональный план действий, обеспечивающих восстановление занятости и доходов населения,</span><span lang="ar-SA"> рост экономики и долгосрочные структурные изменения в экономике (одобрен на заседании Правительства РФ ٢٣ сентября ٢٠٢٠ г. (протокол </span>№ <span lang="ar-SA"> ٣٦, раздел VII) </span>№ П13–60855 от 2 октября 2020 г.). 27 октября 2020. <span lang="en-US">URL: https:</span><span lang="en-US">//w</span><span lang="en-US">ww.garant.ru/products/ipo/prime/doc/74678576/</span></p></div><div id="footnote-003" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_02/HTML/Column_2_2021.html#footnote-003-backlink">3</a></span> <span class="myItalicChars" lang="ar-SA">Колодко Г. В</span><span lang="ar-SA">. Последствия. Экономика и политика в постпандемическом мире </span><span lang="ar-SA">//</span><span lang="ar-SA"> Вопросы экономики. </span><span lang="en-US">2020. № 5. </span><span lang="ar-SA">С</span><span lang="en-US">. 25–44.</span></p></div><div id="footnote-002" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_02/HTML/Column_2_2021.html#footnote-002-backlink">4</a></span><span lang="en-US"> Sharma Ruchir Dear Joe Baiden, deficit still matter. New president’s plans for more stimulus risk exacerbating inequality and low productivity growth</span><span lang="en-US">. </span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter" lang="en-US">– </span><span lang="en-US">FT. com. URL: https:</span><span lang="en-US">//w</span><span lang="en-US">ww.ft.com/content/d49b537a-95f8–4e1a-b4b1–19f0c44d751e?emailId=60085dbab753830004c66b5d&amp;segmentId=7d033110-c776–45bf-e9f2–7c3a03d2dd26</span></p></div><div id="footnote-001" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_02/HTML/Column_2_2021.html#footnote-001-backlink">5</a></span> <span lang="en-US">Sharma</span> <span lang="en-US">Ruchir</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>Указ. соч.</p></div><div id="footnote-000" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_02/HTML/Column_2_2021.html#footnote-000-backlink">6</a></span> <span class="myItalicChars" lang="ar-SA">Хвостик Е.</span> <span lang="ar-SA">Вакцинация от COVID-١٩ разрушит корпорации, а крупные города опустеют </span>Saxo Bank представил «шокирующие предсказания» на 2021 год // <span lang="ar-SA">Коммерсантъ</span>. 2020. 08<span lang="ar-SA"> дек</span>. <span lang="en-US">URL: </span><span class="Hyperlink" lang="en-US">https:</span><span class="Hyperlink" lang="en-US">//w</span><span class="Hyperlink" lang="en-US">ww.kommersant.ru/doc/4604064?utm_source=yxnews&amp;utm_medium=desktop</span></p></div></div></div><div id="_idContainer003" class="_idGenObjectStyleOverride-1"><p class="_4Author"><span class="multicategories CharOverride-4">Главный редактор «ЭКО»</span><span class="multicategories CharOverride-4">К</span><span class="multicategories CharOverride-5">РЮКОВ</span><span class="multicategories CharOverride-4"> В.А.</span></p></div><div class="_idGenObjectLayout-1"><div id="_idContainer004" class="_idGenObjectStyleOverride-1"><img class="_idGenObjectAttribute-1" src="" alt="" /></div></div>

Дисертаційне дослідження присвячено розробці моделі адміністративної відповідальності за порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат. У роботі визначено правову природу юридичної відповідальності за правопорушення у податковій сфері України, розкрито сутність і зміст адміністративної відповідальності, передбаченої у ст. 164-1 КУпАП, в структурі юридичної відповідальності за податкові правопорушення. Встановлено та систематизовано підстави та умови адміністративної відповідальності за ст. 164-1 КУпАП. Конкретизовано зміст і складові елементи об’єктивних і суб’єктивних елементів складу порушення, передбаченого ст. 164-1 КУпАП. Виокремлено, проаналізовано та узагальнено основні актуальні проблеми притягнення порушників до адміністративної відповідальності за ст. 164-1 КУпАП, зокрема: теоретичні; ідеологічні; нормативно-правові; політико-правові, економічні і процедурні. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного адміністративного законодавства у досліджуваній сфері, а також окреслено основні шляхи оптимізації адміністративно-юрисдикційної діяльності органів, уповноважених притягувати порушників до адміністративної відповідальності за ст. 164-1 КУпАП. The dissertation for the first time reveals theoretical and practical issues of administrative responsibility for violation of the procedure for income declaration and maintaining records of income and expenditure, as defined in the Art. 164-1 of the Administrative Offense Code of Ukraine. Administrative liability for violation of Art. 164-1 of the Administrative Offense Code of Ukraine is considered as a special manifestation of the «system of legal responsibility in the tax area», being its integral element, characterized by many common and special features. This liability takes place as a result of illegal actions committed by individuals in the tax area. These unlawful acts belong to the group of «administrative violations of legal obligations for tax payment and declaration of incomes and property status». The social and legal essence and legal content of causes and conditions for administrative responsibility have been clarified. The criteria for causes and a set of necessary conditions for the liability under Art. 164-1 of the Administrative Offense Code of Ukraine have been defined. Particular attention is paid to a critical analysis of the composition of the offense under Art. 164-1 of the Administrative Offense Code of Ukraine. The object of this offense is public relations that take place in the field of tax accounting and income declaration, the objective side is the illegal acts provided for in Art. 164-1 of the Administrative Offense Code of Ukraine. The social consequences of the illegal act are determined; in addition, a causal link was established between the act under Art. 164-1 of the Administrative Offense Code of Ukraine, and its consequences. The main characteristics of the subject of the offense (an individual with a corresponding duty) and the subjective side (guilt in the form of intent or negligence; optional characteristics of the offense are the purpose and motive of crime) are revealed. Special conditions have been established under which the objective and subjective elements of this offense will be sufficient for the emergence of administrative responsibility under Art. 164-1 of the Administrative Offense Code of Ukraine. The work systematized the problems of bringing violators to administrative responsibility under Art. 164-1 of the Administrative Offense Code of Ukraine, in particular: conceptual problems (lack of an integrated scientific approach for understanding the responsibility under Art. 164-1 of the Administrative Offense Code of Ukraine); ideological problems (low level of legal society awareness, an increase of legal nihilism, discredited state tax policy); normative problems (a difficult concept understanding of an offense as in Art. 164-1 of the Administrative Offense Code of Ukraine, uncertainty in the consequences of ineffective use of administrative resources when prosecuted under Art. 164-1 of the Administrative Offense Code of Ukraine); political and legal, economic and cultural crisis (difficulties in identifying and bringing violators to responsibility under Art. 164-1 of the Administrative Offense Code of Ukraine: in the temporarily occupied territories of Ukraine); procedural problems (slow response to offenses, non-compliance with the rules for drawing up a protocol and/or other documents of a case on an administrative offense under Art. 164-1 of the Administrative Offense Code of Ukraine. Dissertation has identified the factors that aggravate the negative effect of the identified problems of bringing violators to administrative responsibility under Art. 164-1 of the Administrative Offense Code of Ukraine. Moreover, specific proposals were formulated in order to solve the identified problems, improve the current national legislation, as well as to optimize the administrative and jurisdictional activities of the recently created Tax Service of Ukraine in the context of bringing the relevant violators to administrative responsibility under Art. 164-1 of the Administrative Offense Code of Ukraine.