Статті в журналах з теми "Декаль"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Декаль.

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Декаль".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Kulbitskyi, V. L., V. P. Shlapak та S. A. Maslovata. "Регенераційна здатність зелених живців видів роду Catalpa Scop. у Правобережному Лісостепу України". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 10 (29 листопада 2018): 9–12. http://dx.doi.org/10.15421/40281001.

Повний текст джерела
Анотація:
Вивчено укорінення зеленими живцями представників роду Catalpa Scop. в умовах Правобережного Лісостепу України. Проведено дослідження з визначення регенераційної здатності зелених живців окремих видів роду Catalpa: C. bignonioides Walt., C. speciosa Ward., C. ovata, C. hybrida Spaeth. та C. fargesii. Визначено їхні оптимальні розміри, терміни заготівлі та способи укорінення в умовах досліджень. Заготівлю живців проводили у три терміни: в період інтенсивного (перша-друга декада червня), менш інтенсивного (перша декада липня) та повільного (перша декада серпня) росту пагонів. Живці з 2–6 бруньками завдовжки до 20 см нарізали з вегетуючих однорічних пагонів. Встановлено, що оптимальним терміном заготівлі живців є період інтенсивного росту пагонів – від першої до третьої декади червня, оптимальним терміном проведення зеленого живцювання – від третьої декади червня до першої декади липня. Для стимулювання ризогенезу використовували розчин ІМК різної концентрації. Робочий розчин готували в чотирьох варіантах: І – 20 мг ІМК на 1 л дистильованої води, ІІ – 40 мг/л, ІІІ – 60 мг/л, IV – 80 мг/л. Експозиція оброблення живців становила 12 годин. Доведено, що стимулятори коренеутворення значно підвищують частку отриманого укоріненого садивного матеріалу в досліджуваних видів. Найкращі показники укорінення зелених живців отримано за застосування стимулювальних розчинів ІМК та гетероауксину в концентрації 60 мг/л.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Бескаравайный, М. М. "Новые данные о малой мухоловке Ficedula parva parva (Bechstein, 1794) (Passeriformes: Muscicapidae) и ее современный статус в Крыму, "Наука Юга России"". Science in the South of Russia, № 1 (2020): 71–76. http://dx.doi.org/10.7868/s25000640200109.

Повний текст джерела
Анотація:
Европейская малая мухоловка Ficedula parva parva (Bechstein, 1794) ранее была известна для Крымского полуострова только как пролетный вид, имеющиеся в литературе сведения о гнездовании которого не подтверждены. В результате исследований, проведенных в 1976-2019 гг. в горной части Крыма и на Керченском полуострове, получены новые данные о характере и сроках пребывания этого вида, на основании чего уточняется его статус в регионе. Наиболее многочисленна малая мухоловка во время осеннего пролета, который продолжается со второй половины августа до ноября (очень редко - с конца июля и первой половины августа до начала декабря). Большинство первых регистраций приходится на третью декаду августа и первую декаду сентября, пик миграционной активности - на третью декаду сентября; продолжительность составляет 2-3 месяца, в отдельные годы достигает 100 дней. Первое и единственное на Крымском полуострове зимнее наблюдение сделано на востоке Южного берега в конце декабря 2014 г. - первых числах января 2015 г.: это самый северный пункт зимней регистрации данного вида в пределах бывшего СССР. Весенний пролет продолжается с третьей декады апреля до третьей декады мая, максимум его активности приходится на первую и вторую декады мая, максимальная продолжительность - 22 дня. Очень редкие наблюдения в поздневесеннее и летнее время в подходящих для гнездования биотопах свидетельствуют о возможности гнездования единичных пар.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Leshcheniuk, E. M., О. О. Linckevych та T. F. Chipilyak. "Перспективи використання сорту півонії трав'янистої для озеленення в умовах правобережного степового Придніпров'я". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 36–39. http://dx.doi.org/10.15421/40280707.

Повний текст джерела
Анотація:
Наведено результати комплексного вивчення 50 сортів Paeonia×hybryda hort. колекційного фонду Криворізького ботанічного саду НАН України, які пройшли інтродукційне випробування протягом 1982–2017 рр. Район інтродукції (Криворіжжя) розташований у степовій природній зоні й належить до посушливих районів України. За висотою колекційні сорти поділено на низькорослі (висота 50–60 см), середньорослі (70–80 см) і високорослі (понад 90 см); за формою квітки – немахрові, махрові, анемоновидні; за величиною квітки – дрібноквіткові, середньоквіткові, великоквіткові та з найбільшим понад 19 см діаметром. Найбільшу кількість квітконосів формував густомахровий сорт 'Amabilis superbissima' – 18–36 шт. Узагальнено особливості сезонного ритму розвитку півонії трав'яної і з'ясовано, що відростали колекційні зразки в I-II декаді квітня, квітували з II декади травня по I декаду червня протягом 26–31 діб. Завершували вегетацію сорти в кінці листопада, а тривалість вегетації становила 224–235 діб. Внаслідок сортовивчення виділено 12 перспективних, адаптованих до умов Правобережного степового Придніпров'я сортів півонії трав'янистої. Установлено, що в умовах Криворіжжя вони проходять повний цикл фенологічного розвитку, характеризуються тривалим та пишним квітуванням, не пошкоджуються хворобами та шкідниками, що відповідає вимогам декоративного садівництва.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Пузик, Л., В. Пузик, Н. Артёмов, Л. Гаевая та Е. Филимонова. "Вплив погодних умов вегетаційного періоду, строків посадки та особливостей сорту на ріст, розвиток рослин часнику озимого". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 2(16) (1 грудня 2020): 19–24. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).19-24.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведені дослідження ставили за мету експериментальне обґрунтування деяких адаптивних елементів технології виробництва часнику озимого, яке передбачає підбір сортів та строків висаджування. Дослідження організовано у зв’язку з тим, що часник дуже поширена в усьому світі овочева культура. Через вживання часнику в організм людини потрапляють природні вітаміни, цукри, органічні кислоти, харчові волокна, що забезпечують повноцінне харчування. Під час досліджень встановлена залежність збереження рослин і строком посадки. Краще за все зберігалися зубки часнику, які були висаджені у І декаду листопада – 86,4 – 93,6% залежно від сорту. Досліджувані сорти Любаша і Харнас перевищували контрольний сорт на 7,2 та 2%. Значно менше всходів було одержано привисаджуванні зубків у ІІ у декаду листопада (77,7–84,1 %), ще менше у ІІІ декаду жовтня (77,4–85,2). Різниця між варіантами досліду в розмірах кореневої системи до початку зимівлі в поєднанні з різницею у часі появи сходів навесні обумовило неоднакове наростання загальної маси рослин тільки до початку утворення цибулин (ІІ – ІІІ декади квітня). коли у часнику посилюється ріст і розвиток підземних цибулин. До середини травня цей показник поступово вирівнюється за всіма варіантами. Найкоротший період від появи сходів до початку утворення підземних цибулин встановлено у сорту Любаша – від 38 до 45 діб, який порівняно з контролем був на 2 – 7 діб менший.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Польовий, А. М., Л. Ю. Божко, О. А. Барсукова та А. В. Толмачова. "АГРОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ПРОДУКТИВНОСТІ ЗРОШУВАНИХ ТОМАТІВ В УМОВАХ ПОТЕПЛІННЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 141–48. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.17.

Повний текст джерела
Анотація:
У статі наводяться результати дослідження формування продуктивності зрошуваних томатів в областях Південного Степу України в умовах потепління. Оцінка впливу потепління клімату і норм зрошення на продуктивність томатів виконувалась на основі порівняння агроекологічних умов двох періодів: 1 – 1961–1995 рр., 2 – 1996–2015 рр. Розрахунки виконувались із використанням моделі оці-нки агрокліматичних умов формування продуктивності сільськогосподарських культур, запропоно-ваної А. М. Польовим. Встановлено, що впродовж усього вегетаційного періоду томатів значення середніх за декаду температур повітря в період з 1995 по 2015 рік були вищими в середньому на 1,2–1,3 °С, ніж у період 1961–1995 рр. Особливо помітні відхилення з другої декади липня до третьої декади вересня, коли температури за другий період були вищими на 1,9–2,2 °С. Середні за декаду су-ми опадів за вегетацію томатів зменшились у другий період несуттєво – на 13 мм. Зважаючи, що норми зрощення були однаковими в обох періодах і становили в середньому 3500 м3/га, то незначне зменшення сум опадів не спричинило погіршення вологозабезпечення рослин. Підвищені температури впродовж усієї вегетації у другому досліджуваному періоді призвели до зростання сумарного випа-ровування. Особливо помітні збільшення його, починаючи з четвертої декади вегетації. Підвищені температури повітря і добра вологозабезпеченість посівів у другому досліджуваному періоді сприя-ла зростанню накопичення сухої маси томатів. Упродовж усього періоду вегетації наростання сухої маси щодекадно у другий період було значно вищим, ніж у перший, що своєю чергою сприяло підви-щенню врожаю плодів. Розрахунки продуктивності томатів при різних нормах зрошення у другий період дали змогу встановити, що в умовах потепління підвищуються витрати води на сумарне ви-паровування і найвищі значення сухої маси томатів накопичуються при нормі зрошення 4000 м3/га. В першому періоді максимальні прирости спостерігались за умови норми зрошення 3500 м3/га. В разі збільшення норми зрошення до 4500 м3/га спостерігається перезволоження ґрунту, яке несприятливо впливає на формування врожаю плодів, сприяє розвитку захворювань рослин, загниванню плодів, що погіршує їх якість. Це підтверджує висновок провідних учених, що оптимальною нормою зрошення для томатів є норми, за яких спостерігається співвідношення сумарного випаровування до випарову-ваності на рівні 0,8–0,9 відн. од.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Бакалова, А. В., Г. М. Ткаленко, Н. В. Грицюк, О. А. Дереча та Д. С. Щепанівський. "ФЕНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СМОРОДИНОВОЇ ВУЗЬКОТІЛОЇ ЗЛАТКИ В НАСАДЖЕННЯХ СМОРОДИНИ ЧОРНОЇ В УМОВАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 65–71. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.08.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наведено результати наукових досліджень фенологічного розвитку вузькотілої златки у смородиновому агроценозі Полісся України. За проведеним аналізом багаторічної динаміки розви-тку вузькотілої златки побудовано фенологічний календар, який чітко передбачає період прояву най-більшої шкідливості цього фітофага, що переважно припадає на 2–3 декаду червня місяця. За біоло-гічним розвитком смородинова вузькотіла златка зимує у стадії личинки в пагонах куща смородини і відноситься до небезпечних приховано-живучих шкідників. У процесі експерименту за перетворен-ням личинки в лялечку спостерігали лише у другій половині травня місяця. Жуки нового покоління завдовжки 6–8 мм, зеленуваті за забарвленням, з’являлися в кінці другої декади травня місяця. Про-тягом 3-х років досліджень смородинової вузькотілої златки значних відхилень у метаморфозі фі-тофага не спостерігалося. Статевий шлюб фітофага тривав з третьої декади травня по першу декаду червня місяця. У результаті досліджень доведено, що при пошкодженні молодих гілок смороди-ни фітофагом, відбувається негативний вплив на продуктивність рослин. За умови середньої заселеності смородини чорної (4−5 балів) вузькотілою златкою маса 100 ягід сортів Титанія, Сюїта Київська зменшу-ється в 1,3 раза, Аметист – 1,2 раза, Черешнева і Чернеча – 1,4 раза. У разі заселеності рослин смородини вузькотілою златкою у 8–9 балів маса 100 ягід зменшується від 2 до 3 разів. Суттєва негативна дія фі-тофага на життєдіяльність насаджень смородини чорної останніми роками за шкідливістю посі-дає одне з перших місць, при цьому значної шкоди завдають переважно личинки, знижуючи урожай-ність під впливом порушення нормального протікання фізіологічних процесів у рослини-господаря. Доведено, що личинки вузькотілої златки пошкоджують найбільш продуктивні гілки (2–3 роки), що дають основний урожай з куща.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Ушкаренко, В. О., Р. А. Вожегова, С. В. Коковіхін, А. В. Шепель та В. О. Чабан. "УРОЖАЙНІСТЬ ШАВЛІЇ МУСКАТНОЇ ТА ВИХІД ЕФІРНОЇ ОЛІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ДОСЛІДЖУВАНИХ АГРОТЕХНІЧНИХ ФАКТОРІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 57–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.07.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано стан вирощування шавлії мускатної в Україні, використання мускатноїрослинної сировини гарантованої якості, а також принципи і правила належної практики виробни-цтва лікарських засобів рослинного походження згідно з вимогами GMP (Good Manufacturing Practic,або належна виробнича практика), у яких висвітлено вимоги стандартизації до мускатної рослинноїсировини та основні показники її якості. Застосування борони-культиватора БК–1,0 замість КПС–4для проведення передпосівного обробітку ґрунту призводило до збільшення передпосівної вологостіґрунту в шарі 0–30 см в усіх досліджуваних варіантах. Строки сівби також впливали на продуктив-ність культури, максимальна урожайність суцвіть шавлії мускатної в перший, другий і третій рокивикористання була отримана при першому (перша декада грудня) строку посіву – 14,61–15,01 т/гана фоні живлення N60Р90. Визначена оптимальна доза внесення мінеральних добрив під оранку. Прове-дено визначення оптимальних строків посіву шавлії мускатної, ширини її міжрядь та визначені доці-льні строки використання плантації. Встановлено, що у разі підвищення температури повітря до40 °С (період скошування з 13 до 16 години дня) вміст ефірної олії в суцвіттях був мінімальним середвсіх варіантів досліду і складав 0,05 % на природному фоні живлення і 0,25% – на фоні живленняN60P90. Збір урожаю з 16 до 19 години, а також з 19 до 22 години підвищує вміст ефірної олії в суц-віттях шавлії мускатної порівняно з більш жаркими часами доби, але не достигає показників ранніхчасів збирання, яке було проведене з 6 до 11 години. Максимальна продуктивність культури у варіа-нтах різної глибини оранки на 20–22 та 28–30 см була отримана при першому (перша декада грудня)строку посіву – 50,58 та 53,80 кг/га за рік відповідно. Перенесення строку посіву культури на веснупризводило до суттєвого зниження продуктивності шавлії мускатної. У разі посіву у другу декадуберезня продуктивність шавлії мускатної падала, в середньому по варіантам різної глибини оранки,на 42,3 %, при посіві у третю декаду березня на 118,2 % порівняно з першим строком посіву. Мініма-льна кількість умовно зібраної ефірної олії шавлії мускатної – 19,36 кг/га була отримана при посіві востанній весняний строк – першу декада квітня. Отже, кращим строком посіву шавлії мускатної,при якому був отриманий максимальний умовний збір ефірної олії культури – 50,58–53,80 кг/га за рік,виявився перший – підзимовий, який був проведений у першу декаду грудня місяця.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Дадашов, Ильгар. "Исследование влияния толщины слоя гранулированного пеностекла на горение жидкостей ряда алканов". Journal of Civil Protection 2, № 3 (17 серпня 2018): 320–26. http://dx.doi.org/10.33408/2519-237x.2018.2-3.320.

Повний текст джерела
Анотація:
Показана возможность прекращения горения жидких углеводородов ряда алканов за счет последовательного нанесения на поверхность жидкости легкого носителя (пеностекла) и гелеобразующего состава. Экспериментально определено влияние толщины слоя пеностекла на массовую скорость выгорания жидких гомологов ряда алканов: пентана, гептана, октана, декана и додекана. Установлено, что массовая скорость выгорания алканов уменьшается с ростом толщины слоя пеностекла. Отмечен эффект прекращения горения высококипящих алканов (декан, додекан) при достижении толщины слоя пеностекла 8 и 6 см; для октана необходим слой пеностекла 10 см. Низкокипящие алканы (пентан, гептан) не гаснут при толщине слоя пеностекла 12 см. Нанесение на пеностекло геля в указанных условиях ускоряет тушение и гарантирует невозможность повторного воспламенения.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Дрёпа, Е. Б., Е. Л. Голосная, and А. С. Голубь. "Yield formation by winter wheat as affected by sowing time." Кормопроизводство, no. 9.2021 (December 15, 2021): 16–20. http://dx.doi.org/10.25685/krm.2021.9.2021.001.

Повний текст джерела
Анотація:
Исследование выполнено в 2019 и 2020 годах в зоне неустойчивого увлажнения Ставропольского края. Цель работы — изучить влияние сроков посева на рост, развитие, формирование урожайности и качества зерна озимой пшеницы (сорт Безостая 100). Схема опыта включала следующие варианты: 1) посев в III декаде сентября; 2) посев в I декаде октября; 3) посев во II декаде октября; 4) посев в III декаде октября. Изменение климата достаточно сильно сказывается на сроках посева. В условиях зоны неустойчивого увлажнения оптимальным сроком является III декада сентября. Высокий температурный режим при посеве в III декаде сентября способствовал быстрому прохождению фазы кущения, и к моменту ухода в зиму у 70% посевов наблюдалось перерастание, отдельные экземпляры растений озимой пшеницы перешли в фазу выхода в трубку, что повлияло на процесс протекания стадии закалки растений и зимостойкость в целом. В варианте с поздним сроком сева (в III декаде октября) растения не успели раскуститься и в зиму ушли в фазе двух-трёх листьев, что также повлияло на устойчивость растений к неблагоприятным факторам в период перезимовки. Растения озимой пшеницы, посеянные в I и II декадах октября, раскустились и ушли в зиму в фазе одного-трёх побегов, что обеспечило хороший процент перезимовавших растений. Проведённые исследования показали, что в среднем за 2 года наибольшая урожайность получена в вариантах с посевом в I и II декадах октября, при этом прибавка относительно оптимального срока посева составила 1,3–1,91 т/га. Разница между оптимальным сроком и посевом в III декаде октября составила 0,37 т/га. При этом наблюдалось снижение количества белка на 2,1%. При ранних сроках посева получено зерно III класса, тогда как при поздних сроках качество соответствовало IV классу. The investigation was conducted in the dry zone of the Stavropol region in 2019 and 2020. The aim was to analyze the effect of sowing time on winter wheat growth, development, productivity and grain quality (variety “Bezostaya 100“). The experiment included the following variants: 1) sowing in late September; 2) in early October; 3) in II decade of October; 4) in late October. Climate change significantly affects sowing time. Late September is considered to be an optimal sowing time under dry weather. High temperature in late September ensured active tillering stage. By winter 70% of plants grew too much, some of them were at shooting stage which influenced winter hardiness in general. Sown in late October plants did not reach their tillering stage which also affected their resistance to unfavorable conditions. Plants seeded in I and II decades of October were able to reach the tillering stage and effectively overwintered at the phase of 1–3 shoots. The highest productivity occured when seeding in I and II decades of October, yield increase amounted to 1.3–1.91 t ha-1. The difference in yield amounted to 0.37 t ha-1 between the optimal time and seeding in late October. Protein content dropped by 2.1%. Early sowing resulted in grain of III grade, while late seeding — IV grade.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Федотов, Владимир Иванович. "К столетию изучения географии в Воронежском государственном университете (1919-2019)". Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология, № 2 (12 квітня 2020): 81–95. http://dx.doi.org/10.17308/geo.2020.2/2890.

Повний текст джерела
Анотація:
Цель – познакомить вузовский коллектив и географическую общественность России с истоками изучения географии и ее поэтапное формирование во времени как учебной дисциплины и научного знания в Воронежском государственном университете. Материалы и методы. К написанию статьи привлечены разнообразные литературные источники и опыт автора в происходивших событиях на географическом факультете ВГУ с 1956 года и по настоящее время. Анализ литературных источников, содержащих материалы Государственных архивов, позволил нам установить, что начало изучения географии в Воронежском университете относится к первым годам его организации. В 2019 году исполнился 100-летний юбилей. В географическом образовании университета различаются три этапа первый этап: (1919-1934) – география как учебная дисциплина; второй этап (1934-1985) – география как специальность среди традиционных учебных дисциплин из системы географических наук (климатологии, гидрологии суши, картографии); третий этап (1986 - по настоящее время) – география как специальность среди новых учебных дисциплин из системы географических наук (геоэкологии, природопользования, туризма). Результаты и обсуждение. Развитие географического образования в ВГУ проходило в течение столетия неровно. Периоды подъема чередовались с периодами упадка. Такие колебания мы склонны объяснить особенностями исполнения деканских должностных обязанностей. Руководило факультетом на временном отрезке 1938-2017 годы 10 персон, которые по вкладу, внесенному ими в развитие факультета, мы объединяем в четыре группы: 1) деканы развития; 2) деканы стагнации и упадка; 3) декан приостановки падения географического факультета с признаками подъема; 4) декан-триумфатор. Заключение. Последний период в вековой истории изучения географии (1990-2017) характеризовался существенными изменениями: 1) в кадровом составе факультета; 2) разработка новых учебных специальностей (направлений) – охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов; геоэкология; природопользование; туризм; 3) внедрение практико-ориентированного образования; 4) создание новых кафедр (геоэкологии и мониторинга окружающей среды, природопользования, рекреационной географии, страноведения и туризма); 6) организация научного периодического издания (Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология), имеющего с 2005 года ваковское признание; 6) подготовка специалистов высшей квалификации для университета и других российских и зарубежных университетов через защиту кандидатских и докторских диссертаций по трем географическим специальностям; 7) участие сотрудников факультета в выполнении грантовых исследований по программам «Университеты России», РФФИ, РГО, Темпус и другие; 8) обучение студентов из зарубежных стран (Вьетнам, Испания, Мадагаскар, Марроко, Нигерия, Сенегал, Палестина, Эквадор, Шри-Ланка, ЦАР, Молдавия, Казахстан, Азербайджан, Армения, Белоруссия); 9) создание условий для изучения иностранных языков – сегодня на факультете из пяти кафедр на трех работают по нескольку человек сотрудников, владеющих английским и китайским языками.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Валери, П. "Декарт". Вопросы философии, № 12 (2005): 151–68.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Prokopchuk, V. M., та V. V. Monarkh. "Таксономічна та біолого-екологічна оцінка видів альпійських рослин на кам'янистій гірці Вінницького національного аграрного університету". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 2 (28 березня 2019): 73–76. http://dx.doi.org/10.15421/40290214.

Повний текст джерела
Анотація:
Підібрано 39 видів рослин для створення кам'янистої гірки. Серед них 5 видів є дикорослими в умовах Поділля, а інші 34 види інтродуковані з інших зон і культивовані в наших умовах. Охарактеризовано, що природним ареалом походження досліджуваних рослин є: Китай, Японія, Корея, Азія, Росія, Сибір, Далекий Схід, Україна, Балкани. Переважна частина інтродуцентів походить із Північної Америки, Європи та Кавказу. Визначено, що всі підібрані інтродуценти добре ростуть та розвиваються в умовах Поділля. Встановлено, що всі підібрані дикорослі рослини Поділля відмінно прижилися на кам'янистій гірці. Досліджено, що переважаючим у таксономічній структурі культивованої флори кам'янистої гірки є відділ Magnoliophyta – 38 видів. Таксономічний аналіз показав, що панівними за кількістю таксонів є родини Crassulaceae (9 видів) і Rosaceae (4 види). Серед підібраних рослин для влаштування кам'янистої гірки відносно вологи переважають мезофіти (22 види або 56 % від загальної кількості), щодо світла переважають світлолюбні види – 90 % (35 видів), а що до температури повітря – морозостійкі рослини. Доведено, щоб кам'яниста гірка мала привабливий декоративний вигляд у будь-який сезон. Потрібно правильно розташувати на ній рослини, які у період цвітіння будуть гармонійно поєднуватись між собою. Підібраний асортимент рослин забезпечує цвітіння кам'янистої гірки, починаючи з третьої декади лютого і завершуючи в останню декаду жовтня.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Fuchylo, Ya, та A. Afonin. "Особливості лінійного приросту однорічних пагонів верби шерстистопагінцевої (Salix dasyclados Wimm.)". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 15 (30 листопада 2017): 105–11. http://dx.doi.org/10.15421/411713.

Повний текст джерела
Анотація:
Різні форми і гібриди верби шерстистопагінцевої масово вирощуються на спеціальних плантаціях для отримання енергетичної біомаси. Однак останнім часом інтерес до верб як джерела біоенергетичної сировини помітно знизився. Однією з головних причин цього є нестабільність врожайності плантацій. Водночас відомо, що стабільний урожай фітомаси може бути забезпечений шляхом створення поліклональних насаджень з використанням клонів з різними ритмами розвитку. За результатами проведених досліджень вивчено типи динаміки наростання лідерських пагонів верби шерстистопагінцевої на відносно вирівняному одновіковому матеріалі, в однорідних едафо-фітоценотичних умовах. Встановлено, що динаміка росту пагонів верби шерстистопагінцевої характеризується наявністю трьох чітко виражених максимумів. Перший максимум в усіх пагонів припадає на кінець травня, у першій декаді липня спостерігається другий максимум, а у другій половині літа проявляються індивідуальні особливості в динаміці наростання пагонів: у особини da 2 третій максимум припадає на кінець липня, а у da 5 – на першу декаду серпня. Довгоперіодичними компонентами динаміки середньодобового приросту характеризуються не різні особини, а різні пагони. Усі короткоперіодичні компоненти характеризуються наявністю чотирьох максимумів, які загалом збігаються з фактичними максимумами. Довгоперіодичні компоненти визначають загальний тренд розвитку пагонів, а короткоперіодичні – спричиняють модуляційний вплив на динаміку наростання пагонів. Саме короткоперіодичні компоненти визначають індивідуальні відмінності в динаміці наростання пагонів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Барковский, Евгений Александрович, Анна Александровна Лазутина, and Андрей Владимирович Соколов. "The Optimal Control of Two Work-Stealing Deques, Moving One After Another in a Shared Memory." Program Systems: Theory and Applications 10, no. 1 (2019): 3–17. http://dx.doi.org/10.25209/2079-3316-2019-10-1-3-17.

Повний текст джерела
Анотація:
В work-stealing балансировщиках параллельных задач, каждое ядро имеет свой буфер задач—дек (англ. deque). Владелец дека использует один конец для добавления и извлечения задач, а из второго конца задачи перехватываются другими ядрами. В статье анализируются два метода представления деков: один из распространенных методов—раздельное последовательное циклическое представление деков; и новый предложенный нами метод, где общая память для деков заранее не делится и они двигаются друг за другом по кругу. Ранее эти методы анализировались нами для представления FIFO-очередей в сетевых приложениях, где для некоторых значений параметров системы метод «Друг за другом» давал лучший результат. Целью исследования является построение и анализ модели процесса работы с двумя последовательными деками, когда они двигаются друг за другом по кругу в общей памяти. Математическую модель мы будем строить как случайное блуждание по целым точкам в пирамиде. Имитационная модель строится с помощью метода Монте-Карло. Используемая стратегия work-stealing—перехват одного элемента. Предложены математическая и имитационная модели данного процесса и проведены численные эксперименты.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Е. И., Лупова. "ОСОБЕННОСТИ ПРОИЗВОДСТВА ЯРОВОГО РАПСА НА СЕМЕНА ПО ТЕХНОЛОГИИ CLEARFIELD ПРИ РАЗНЫХ СРОКАХ ПОСЕВА В УСЛОВИЯХ НЕЧЕРНОЗЕМЬЯ". Bulletin of KSAU, № 5 (21 травня 2020): 62–68. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-5-62-68.

Повний текст джерела
Анотація:
Цель исследования – оценка производства ярового рапса на маслосемена в системе Clearfield при разных сроках посева культуры в условиях Нечерноземной зоны России. Исследование было проведено в условиях опытной агротехнологической станции ФГБОУ ВО РГАТУ Рязанского района Рязанской области. Clearfield – это инновационная комбинация гербицида селективного действия и высокоурожайных гибридов ярового рапса, устойчивых к этому гербициду. Применение данной системы обеспечивает целый ряд агрономических преимуществ в процессе возделывания ярового рапса. В ходе исследования гербицидный экран препятствовал развитию последующих волн сорной растительности в течение всего вегетационного периода. Отметим высокую эффективность системы Clearfield независимо от погодных и почвенных условий, а также необходимость длительного использования гербицидной обработки после фазы всходов и до бутонизации, что позволяет нивелировать сроками применения агрохимиката против сорняков и применять его при оптимальных сроках. В опытах растения рапса гибридов Сальса КЛ, Мирко КЛ, Мобиль КЛ имели различную интенсивность развития, в связи с чем в процессе вегетации складывались различные температурные, световые, водные условия в агроценозе. Продуктивность ярового рапса была выше при первом сроке посева (III декада апреля), чем при посеве в I декаде мая. Максимальная урожайность получена при первом сроке посева на варианте Мобил КЛ (29,4 ц/га); при втором сроке посева – на варианте Сальса КЛ (27,4 ц/га). Разработанные компоненты технологии возделывания рапса ярового по системе Clearfield обеспечили высокий экономический эффект производства маслосемян (80,2–93,0 %), что позволит получить сельхозпроизводителю гарантированную прибыль.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Шелабина, Тамара Алексеевна, та С. А. Завьялова. "Мониторинг динамики численности и видового состава тлей-переносчиков Y-вируса в условиях опытного поля Ленинградского НИИСХ «Белогорка»". Аграрная Россия, № 9 (18 вересня 2016): 2–5. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-9-2-5.

Повний текст джерела
Анотація:
Наблюдения за динамикой численности летающей генерации тлей показали, что миграция их на картофель начиналась в 1-й (2014 г.) и 2-й (2015 г.) декадах июня. Интенсивный лет в оба года отмечали в 3-й декаде июня. Пик численности приходился на первую декаду июля, когда количество крылатых тлей на один ловчий сосуд Мерике составляло в 2014 г. 80 экз., в 2015 г. — 70 экз. В составе мигрирующей генерации тлей на картофеле встречались крылатые мигранты 21 вида, среди которых доля эффективных и важных векторов передачи Y-вируса (YBK) составляла в 2014 г. 36,3 %, в 2015 г. — 34,7 % от общего числа зарегистрированных. Основными векторами передачи Y-вируса являлись: Acyrthosiphum pisum Harr., Aphis fabae Scop., Macrosiphum euphorbiae Thomas, Myzus persicae Sulz, Rhopalosiphum insertum, Aphis nasturtii Kalt, Rhopolasiphum padi. Исходя из проведенных наблюдений за динамикой лета тлей скорректированы сроки проведения обработок инсектицидами оригинального картофеля. С учетом динамики численности лета крылатых тлей изменены и сроки сжигания ботвы на более ранние. Сжигание ботвы Реглон Супер (2 л/га) выполнено 25.07.2014 г. и 27.07.2015 г. на раннем сорте Ломоносовский и 30.07.2014 г. и 02.08.2015 г. на среднераннем сорте Чародей. Ранние профилактические обработки инсектицидами и ранние сроки сжигания ботвы позволили снизить скрытую зараженность в питомниках отбора клонов у сорта Чародей по MBK с 15,8 до 4,4 %, по YBK — с 3,0 до 0 %, у сорта Ломоносовский по MBK — с 13,6 до 3,6 %, по YBK — с 2,0 до 0 %.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Ванюшкина, И. А., Ю. Г. Михеев, and В. И. Леунов. "Features of disease affected varieties and hybrids of carrots and beets created in the Primorsky vegetable experimental station in the monsoon climate of the Far East." Kartofel` i ovoshi, no. 10() (October 7, 2020): 29–32. http://dx.doi.org/10.25630/pav.2020.77.81.005.

Повний текст джерела
Анотація:
В течение четырех лет (2016–2019 годы) на опытном поле Приморской овощной опытной станции – филиал ФГБНУ «Федеральный научный центр овощеводства» на естественном инфекционном фоне проводились исследования по изучению устойчивости перспективных сортообразцов моркови и столовой свеклы местной селекции к грибным и бактериальным заболеваниям в период вегетации в условиях муссонного климата Дальнего Востока для дальнейшего использования в селекционном процессе. Были испытаны сорта моркови Тайфун, Лидер, Гарант, Приморская 22 и гибрид F1 Форвард, а также сорта столовой свеклы Приморская 4, Приморская цилиндрическая и пять номерных образцов. Оценку пораженности листьев моркови проводили для всего комплекса болезней: Alternaria dauci(Kuhn.) Groves & Skolko, Cercospora carota (Pass.) Solh., Xanthomonas carotae Dows, листьев столовой свеклы – для Сercospora beticolaSass. Первые признаки болезней (A. dauci) обнаруживались на листовой поверхности моркови со второй декады июля – начала первой декады августа и во второй декаде августа – начале сентября их распространенность составляла 100% с максимальным средневзвешенным баллом поражения 2,6. Первые признаки пораженности образцов столовой свеклы церкоспорозом были отмечены в первой – второй декадах июля и ко второй декаде августа распространенность болезни почти на всех образцах составила 100%. При этом прослеживалась прямая зависимость распространенности и степени поражения растений болезнями от количества выпавших осадков и температуры воздуха. Наибольшую устойчивость к заболеваниям на листовой поверхности моркови показал гибрид моркови F1 Форвард и к церкоспорозу – образец столовой свеклы ПООС 22. Сорт моркови Лидер и образец столовой свеклы ПООС 22 могут быть использованы в селекционной работе для создания сортов и гибридов с повышенной устойчивостью к инфекционным болезням. For four years (2016–2019), research on the resistance of promising varieties of carrots and beets of local selection to fungal and bacterial diseases during the growing season in the monsoon climate of the Far East was conducted on the experimental field of the Primorsky vegetable experimental station - a branch of the FSBSI Federal Scientific Vegetable Center against a natural infectious background. Carrot varieties Typhoon, Leader, Garant, Primorskaya 22 and hybrid F1 Forward were tested, as well as beet varieties Primorskaya 4, Primorskaya cylindrical and 5 numbered samples. Carrot leaf infestation was evaluated for the entire complex of diseases: Alternaria dauci (Kuhn.) Groves & Skolko, Cercospora carota (Pass.) Solh., Xanthomonas carotae Dows, and beet leaves – for Cercospora beticola Sass. The first signs of diseases (A. dauci) were detected on the leaf surface of carrots from the second decade of July – the beginning of the first decade of August and in the second decade of August – early September, their prevalence was 100% with a maximum weighted average score of 2.6. The first signs of infection of table beet samples with cercosporosis were noted in the first and second decades of July and by the second decade of August, the prevalence of the disease in almost all samples was 100%. At the same time, there was a direct dependence of the prevalence and degree of plant diseases on the amount of precipitation and air temperature. The greatest resistance to diseases on the leaf surface of carrots showed a hybrid of carrots F1 Forward and cercosporosis – a sample of beet POOS 22. The Leader carrot variety and the POOS 22 beet sample can be used in breeding work to create varieties and hybrids with increased resistance to infectious diseases.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

СПИЦЫН, СЕРГЕЙ. "“ДЕКАБРЬ 1941 ГОДА...”". Experiment 11, № 1 (2005): 297–99. http://dx.doi.org/10.1163/2211730x-01101022.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Vdovenko, S. A., та O. O. Polutin. "ВПЛИВ СТРОКІВ ВИСАДЖУВАННЯ ТА ВІКУ РОЗСАДИ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ФІЗАЛІСУ МЕКСИКАНСЬКОГО В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Vegetable and Melon Growing, № 64 (5 січня 2019): 24–32. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-24-32.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета. Визначити оптимальні строки висаджування розсади фізалісу мексиканського у відкритий ґрунт на продуктивність рослини до умов Правобережного Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторно-польовий, статистичний. Результати. Під час висаджування рослин у різні строки з різним віком розсади врожайність фізалісу мексиканського носила змінний характер і коливалася від 27,7 т/га до 33,4 т/га. У процесі досліджень встановлено збільшення врожайності по сорту Ліхтарик за висаджування розсади у І декаді травня із віком розсади 60 діб. Вказаний сорт забезпечив врожайність на рівні 33,4 т/га, що перевищувало врожайність контролю на 5,7 т/га. Збільшення врожайності плодів на вказаному сорті встановлено також за висаджування рослин у ІІІ декаді квітня з віком розсади 60 діб – 32,3 т/га, однак прибавка до контролю складала 4,6 т/га. Коефіцієнт стабільності Левіса коливався від 1,4 до 1,9. Нижчим він був по сорту Ліхтарик у І декаді травня за використання 60-добової розсади – 1,4. Проаналізувавши залежність маси плода до врожайності сортів фізалісу мексиканського, встановлено, що коефіцієнт кореляції становив r = 0,70–0,99. Висновки. За вирощування сорту Ананасовий та висаджування рослин у ІІІ декаді квітня з віком розсади 60 діб висота рослини може збільшуватися до 112,6 см. Більшою площею листка (96,6 тис. м2/га) характеризується сорт фізалісу мексиканського Ліхтарик за висаджування розсади у ІІІ декаді квітня з віком розсади 60 діб, однак найбільшим вмістом сухої речовини в листках характеризується сорт Ананасовий за висаджування рослин у ІІІ декаді квітня з віком розсади 60 діб. Найбільшу кількість плодів формують рослини сорту Ліхтарик, які висаджували в І декаді травня. Сорт Ананасовий характеризується більшою масою та діаметром плода, його маса може збільшуватися до 8,5 г, а діаметр – до 3,1 см за висаджування розсади у ІІІ декаді квітня з віком розсади 60 діб. Більшою загальною врожайністю характеризується сорт Ліхтарик за висаджування розсади віком у 60 діб у І декаді травня – 33,4 т/га, та високою товарністю – 84,1 %. Застосування віку розсади 40–50 діб для рослин фізалісу мексиканського не сприяє забезпеченню високої продуктивності рослини.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Зоренко, Ярослав Володимирович. "Першу декаду завершено гідно!" Технологія і техніка друкарства, № 2(28) (30 червня 2010): 202–5. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.2(28).2010.56772.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Ливанова, М. "Рене Декарт: следовательно существую". Личности, № 5 (33) (2011): 62–80.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Иванкин, Дмитрий Игоревич, М. С. Борисова, Д. Н. Соколов, О. А. Лузина, Т. Г. Толстикова та Н. Ф. Салахутдинов. "Дизайн, синтез и противоязвенная активность новых производных 1-тиа-4,8-диазаспиро[4.5]декан-3-она". Химико-фармацевтический журнал 55, № 12 (24 грудня 2021): 22–26. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2021-55-12-22-26.

Повний текст джерела
Анотація:
Синтезирована серия соединений на основе 1-тиа-4,8-диазаспиро[4.5]декан-3-она. На модели in vivo изучена их активность в качестве новых противоязвенных агентов. Обнаружено, что 8-бензил-4-(3-(диметиламино)пропил)-1-тиа-4,8-диазаспиро[4.5]декан-3-он, 8-бензил-4-(2-(диметиламино)этил)-1-тиа-4,8-диазаспиро[4.5]декан-3-он, 4,8-дибензил-1-тиа-4,8-диазаспиро[4.5]декан-3-он и 8-бензил-4-(3-(дибутиламино)пропил)-1-тиа-4,8-диазаспиро[4.5]декан-3-он проявляют противоязвенную активность, сравнимую с активностью препарата сравнения Омепразол®.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Влащук, А. М., Л. В. Шапарь, О. С. Дробіт, О. В. Місєвич та О. А. Шкода. "Вплив елементів технології на формування фотосинтетичного потенціалу рослин буркуну білого однорічного на богарних землях Півдня України". Аграрні інновації, № 3 (22 березня 2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.13.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета. Встановити вплив строків сівби та норм висіву насіння на формування фотосинтетичної продуктив- ності й урожайності насіння буркуну білого однорічного в богарних умовах Півдня України. Методи. Дослідження проводили протягом 2015–2017 років на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства Національної ака- демії аграрних наук України, розташованого в Херсонській області, на Півдні України. Проведені дослідження вико- нували згідно з методиками проведення польових і лабо- раторних досліджень та методичними рекомендаціями і посібниками. Результати. У богарних умовах Півдня України було встановлено чисту продуктивність фото- синтезу та фотосинтетичний потенціал буркуну білого однорічного сорту Південний, залежно від строків сівби та норм висіву. У середньому за 2015–2017 роки дослі- джень встановлено, що з біологічного погляду найкращим строком сівби для вирощування буркуну білого одноріч- ного на насіння в богарних умовах Півдня України є сівба в першу декаду квітня за норми висіву 2,5 мільйони штук на гектар. Найкращим строком сівби для вирощування буркуну білого однорічного на насіння в богарних умо- вах Півдня України є сівба в першу декаду квітня з нор- мою висіву 2,5 мільйони штук на гектар. Максимальний показник фотосинтетичного потенціалу в посівах рослин буркуну білого сорту Південний було отримано за сівби в І декаду квітня – 1,80 млн м2 х днів/га у міжфазний період «цвітіння – повна стиглість насіння». Так, у серед- ньому за 2015–2017 роки проведення досліджень мак- симальний показник урожайності (876,6 кілограмів на гектар) сформовано за посів у І декаду квітня. За сприят- ливих агрокліматичних показників 2015 року врожайність насіння буркуну білого набула максимального значення 1 130 кілограмів на гектар за сівби в І декаду квітня за норми висіву 2,5 мільйони штук на гектар.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Сепетий, Дмитро. "Чи був Декарт субстанцiйним дуалiстом?" Актуальні проблеми духовності, № 19 (20 листопада 2018): 36–63. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i19.2069.

Повний текст джерела
Анотація:
У статтi розглядається проблема тлумачення фiлософiї ума Декарта з огляду на iснуючi розбiжностi в розумiннi субстанцiйного дуалiзму i на висловленi в недавнiх публiкацiях Л. Боднарчук, А. Сень (2014) та О. Хоми (2016) заперечення i сумнiви щодо слушностi дуалiстичного тлумачення вчення Декарта з посиланням на альтернативнi тлумачення впливових сучасних декартознавцiв Джона Котингема та Жана-Люка Марйона. Висвiтлено основнi моменти змiсту картезiанського субстанцiйного дуалiзму як вчення про два фундаментальнi типи речей (субстанцiй), що є радикально вiдмiнними за своєю природою, але разом iз тим перебувають у тiсному каузальному взаємозв’язку. Висвiтлено недолiки запропонованого Котингемом триалiстичного тлумачення вчення Декарта, а також недостатнiсть пiдстав, якi наводилися українськими авторами на користь погляду на тлумачення Марйона як вагому альтернативу дуалiстичному тлумаченню.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Розин, В. М. "Декарт - эзотерик и реформатор мышления". Философские науки, № 6 (2002): 113–25.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Ярис, О. О. "ФЕНОЛОГІЯ ТА БІОЛОГІЯ РОЗМНОЖЕННЯ FICEDULA ALBICOLLIS (TEMMINCK) У ШТУЧНИХ ГНІЗДІВЛЯХ НА ТЕРИТОРІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «ФЕЛЬДМАН ЕКОПАРК»". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 1, № 23 (2021): 42–51. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.06.

Повний текст джерела
Анотація:
Дослідження вперше проводились на території регіонального ландшафтного парку «Фельдман Екопарк» у гніздовий період Ficedula albicollis з першої декади квітня по другу декаду липня протягом 2019‒2020 рр. Загалом вивчено 136 гнізд, 715 яєць, 508 пташенят. Терміни відкладання яєць визначені у 124 випадках: у 2019 ‒ 68, 2020 ‒ 56. Терміни насиджування кладок встановлені за відкладанням яєць (у 92 гніздах); за термінами вилуплення пташенят (у 90 гніздах). Визначено розміри 8 повних кладок. Успішність та продуктивність розмноження розраховані для 83 гнізд. Пік прильоту птахів зареєстрований при температурі 16.5±1.5ºС. Насиджування триває 13.8±0.2 доби. Впродовж 2019‒2020 рр. останній виліт злетків реєстрували 21 липня при температурі +27ºС. За середніми показниками у 2019 році розмір кладки становив 5.5±0.2 яєць, у 2020 році ‒ 6.2±0.2 яєць. Довжина (L) яєць Ficedula albicollis, у середньому становить 17.3±0.09 мм (CV=1.4%), діаметр (D) 13.7±0.02 мм (CV=2.3%), індекс закругленості (Sph) яйця 79.4±0.9 (CV=2.7%), індекс об’єму (V) яйця 16.6±0.3 см3 (CV=4.9%), індекс видовженості (Iel) яйця 26.1±1.4 (CV=13.4%). Найпродуктивнішими у 2019 році були 6-ти яйцеві кладки – частка пташенят, які залишили гнізда становила 80.7%, у 2020 році ‒ 7-ми яйцеві кладки, частка пташенят, які залишили гнізда ‒ 76.7%; у середньому, за роки досліджень продуктивність розмноження складала 5.4±0.3 пташенят на одну пару. Встановлено кореляцію між середнім розміром кладки F. albicollis та температурою на території РЛП «Фельдман Екопарк» у 2019 році (r=-0.8; p=0.1204) та 2020 році (r=-0.9; p=0.0773). Вилуплення пташенят починались у 2019 році 28 травня, 2020 ‒ 25 травня. За спостереженнями визначено, що злетки залишають гніздо у віці 13‒16 діб, у середньому, у 2019 році цей показник складав 14.4±0.3 доби, у 2020 році – 13.9±0.2 доби. Успішність розмноження Ficedula albicollis впродовж двох років дослідження, у середньому, становить 84.2% (n=100).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Гамаюнова, В. В., та І. М. Гаро. "Вплив факторів вирощування на наростання надземної біомаси ріпаком озимим в умовах Лісостепу України". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 105–9. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.18.

Повний текст джерела
Анотація:
Наведено дані досліджень з наростання надземної маси ріпаком озимим сорту Чемпіон за вирощування культури на чорноземі звичайному в умовах Лісостепу України впродовж 2013-2015 рр. Мета. Метою дослі- джень передбачали визначити вплив способу і глибини основного обробітку ґрунту під сівбу ріпаку озимого на окремі його показники, зокрема на висоту рос- лин та накопичення надземної сирої і сухої речовини. Методи. При проведенні досліджень використовували загальноприйняті методи, методики та ДСТУ. Динаміку росту та розвитку ріпаку залежно від досліджуваних факторів визначали по трьом основним фазам – сте- блування, бутонізація та цвітіння рослин ріпаку озимого згідно методики проведення досліджень. Результати. Визначено, що найбільших значень висота рослин, кіль- кість накопиченої сирої і сухої надземної біомаси дося- гають у фазу цвітіння по фону оранки на 25-27 см за сівби звичайним рядковим способом у I декаду вересня з відновлення вегетації до цвітіння рослини ріпаку ози- мого найбільшу кількість надземної маси – 4,4-7,5 кг/ м2 накопичували за звичайного рядкового способу сівби. За збільшення ширини міжрядь вихід зеленої біомаси з одиниці площі зменшувався. А саме, за сівби з шири- ною міжрядь 30 см її сформувалось сирої менше на 20,0- 31,8%, а 60 см до 2,2-5,0 кг/м2 або на 33,3-50,0% порів- няно з рядковим способом сівби. За сівби у більш пізні строки – у II та III декади вересня з шириною міжрядь 30 і 60 см та по фону дискування наростання висоти рослин та накопичення ними надземної біомаси відбу- вається менш інтенсивно. Висновок. Максимальної висоти рослини ріпаку озимого досягли у фазу цві- тіння – 126,4-135,3 см з різницею між варіантами 8,9 см на користь оранки. Визначено, що в середньому за роки досліджень на формування надземної маси рослинами ріпаку озимого найбільше впливав спосіб сівби, частка якого склала 40,6 %, обробітку ґрунту - 29,6 %, на строк сівби припадало 22,7 %.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Волков, Н. А., Ю. А. Ерошкин, А. К. Щёкин, И. Н. Кольцов, Н. Ю. Третьяков, Е. А. Турнаева, С. С. Волкова та А. А. Громан. "Молекулярная динамика солюбилизации декана и диффузии агрегатов из молекул ПАВ и декана в водных растворах". Коллоидный журнал 83, № 4 (2021): 382–93. http://dx.doi.org/10.31857/s0023291221040157.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Єсіна, Н. "Хто приплачує зайвому декану в інституті". Фінансовий контроль, № 7 (174), липень (2020): 12–14.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Либерман, Д. А. "Был ли Декарт дуалистом в онтологии?" Философские науки, № 11 (2011): 108–16.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Govorova, Natalia, та Viktoria Ivanova. "Социальная политика: октябрь-декабрь 2017 г." European Union: facts and comments, № 90 (1 січня 2018): 29–32. http://dx.doi.org/10.15211/eufacts020182932.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Pogorelskaya, Svetlana. "Европейский парламент, декабрь 2018 – февраль 2019". European Union facts and comments, № 95 (квітень 2019): 5–8. http://dx.doi.org/10.15211/eufacts1201958.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Borko, Yuri. "Восточное партнёрство, декабрь 2019 – февраль 2020". European Union facts and comments, № 99 (лютий 2020): 86–96. http://dx.doi.org/10.15211/eufacts120208696.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Pogorelskaya, Svetlana. "Европейский парламент (декабрь 2019 - май 2020)". European Union facts and comments, № 100 (травень 2020): 13–21. http://dx.doi.org/10.15211/eufacts220201321.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Tyazhelova, Valentina, та Kseniya Sharapova-Antonova. "ЕС-Молдова (декабрь 2020 – май 2021)". European Union facts and comments, № 104 (липень 2021): 81–89. http://dx.doi.org/10.15211/eufacts220218189.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Dukhin, Ye O., N. H. Dukhina, Ye M. Ilinova, V. V. Mohylnyi, Yu A. Rudym, M. O. Shapko, N. S. Yarokhno, L. A. Shcherbak та H. Ia Illiushenko. "БЕЗПЕРЕСАДКОВЕ ВИРОЩУВАННЯ СЕРТИФІКОВАНОГО НАСІННЯ МОРКВИ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (4 лютого 2022): 90–96. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-90-96.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета. Встановити вплив безпересадкового способу вирощування насінників моркви на перезимівлю та розвиток рослин моркви, урожай насіння та його якість. Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Наведено результати ефективності впровадження безпересадкового способу вирощування сертифікованого насіння моркви сорту Яскрава в умовах Лісостепу України. Представлено данні щодо перезимівлі насіннєвих рослин моркви, біометричні партери насінників, урожайність насіння, його сортова чистота та кондиційні показники залежно від строків та норми висіву, впровадження передзимового підгортання рослин ґрунтом. Найбільша густота рослин після перезимівлі формується за висіву у І декаді серпня з передзимовим обгортанням за густоти 600 тис. насінин/га (73,8 тис. рослин/га). Впровадження безпересадкового способу вирощування насіння моркви зумовлює формування насінників з більшими біометричними параметрами (висота рослин, кількість пагонів І порядку, діаметр зонтика), але знижується сортова чистота до 97,4–97,9 %. За висіву насіння моркви з нормою 600 тис. насінин/га в І декаді серпня та проведення передзимового укриття формується максимальний рівень урожайності насіння (440 кг/га). Висновки. Максимальну перезимівлю рослин моркви отримано за висіву насіння в І декаді серпня з передзимовим обгортанням ґрунтом (64,9–73,8 тис.рослин/га залежно від норми висіву). За висіву насіння моркви в І декаді серпня з нормою висіву 600 тис. рослин/га відбувається формування більш розвинених насінників моркви з висотою 94,3 см; кількістю пагонів І порядку 9,5 шт./рослину, діаметром центрального зонтика 12,3 см, що дозволяє отримати врожайність насіння на рівні 440 кг/га (приріст відносно пересадкового способу вирощування насіння складає 150 кг/га). Проведення польового інспектування показало, що сортова чистота моркви була на рівні 97 %, а отримане насіння моркви було кондиційним і відповідало ДСТУ 7160:2010.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Popovych, H. B., N. P. Sadovska та A. F. Hamor. "ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ КУЛЬТИВУВАННЯ НОВИХ ГАРБУЗОВИХ КУЛЬТУР У НИЗИННІЙ ЗОНІ ЗАКАРПАТТЯ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ВИРОЩУВАННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (28 січня 2022): 53–65. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-53-65.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи полягала у вивченні впливу окремих елементів технології вирощування малопоширених гарбузових культур момордики й ківано на їх вегетацію та урожайність у ґрунтово-кліматичних умовах низинної зони Закарпаття. Методи. Фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, статистичні методи. Результати. Встановлено, що більш скоростиглими з довшим періодом плодоношення, а, відповідно, – і довшим періодом вегетації були рослини момордики, вирощені з використанням у якості добрив відходів виробництва кавового напою. Так, у фазу цвітіння рослини досліду вступали на 7 діб раніше, у плодоношення – на 5 діб. Варіанти різнилися за висотою рослин: 2,85 м при застосуванні відходів кави проти 2,17 м у контролі. Середня маса плода у фазі технічної стиглості становила 218 г у варіанті з використанням кави та 127 г у контролі; середня довжина плода – 24,1 і 14,5 см; число сформованих рослиною плодів збільшувалося на 3 шт. порівно з контролем; у одному плоді у контролі формувалося на 11 насінин менше. У середньому з однієї рослини при застосуванні відходів кави отримали майже у 2,2 разу більше врожаю, ніж у контролі. Фенологічні спостереження за рослинами ківано дозволили встановити відчутну різницю (6 діб) тільки у тривалості міжфазного періоду «початок галуження – початок цвітіння» за використання стимулятора росту гумату натрію. Різниця у тривалості інших міжфазних періодів коливалася в межах 1 –3 діб. На початкових етапах росту у ІІІ декаді червня рослини досліду переважали над контролем за кількістю листків однієї рослини, площа асиміляційної поверхні рослин досліду – на 20%, а висота стебла – на 4%. На початку І декади серпня в обох варіантах розпочалося формування плодів. Середня маса одного плоду в досліді становила 232,6 г, діаметр коливався від 6,9 до 13,3 см, довжина – 8,7–15,7 см. У контрольних рослин маса плоду в середньому сягала 173,1 г, діаметр знаходився в межах 6,3–9,2 см, довжина – 7,2–13,7 см. Кількість плодів на одній рослині досліду на 15% переважала контроль, їх маса – на 34%. Загальна врожайність ківано досягла 4,7 кг/м2 у рослин досліду, що в 1,6 разу більше контролю (3,0 кг/м2). Висновки. Проведені дослідження свідчать про ефективність застосування при вирощуванні момордики в якості удобрення кавових відходів та позитивний вплив передпосівної обробки насіння ківано гуматом натрію.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Балабушевич, В. Ю. "РАЗМЫШЛЯЯ ОБ ИСТОРИИ БЕЛОГО ДВИЖЕНИЯ В СИБИРИ". Журнал «ЭКО» 48, № 4 (9 липня 2018): 190. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2018-4-190-192.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Сергеева, Наталья Николаевна. "Влияние предпосадочного внесения органических удобрений на рост и содержание элементов питания в листьях молодой яблони". Аграрная Россия, № 9 (19 жовтня 2019): 7–12. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-9-7-12.

Повний текст джерела
Анотація:
В условиях серых лесостепных почв предгорной зоны Краснодарского края в 2015 – 2018 гг. исследована вегетативная продуктивность деревьев яблони сортов Айдаред, Ренет Симиренко, Голден делишес на подвое ММ106 в молодом саду в связи с предпосадочным внесением в почву органических удобрений в норме 50 т/га. В 2015 – 2016 гг. в сезонной динамике, в 1-й декаде июня и 3-й декаде августа, проанализирован химический состав листьев яблони. Установлено существенное увеличение содержания в листьях побегов азота в июне. В конце августа по всем сортам содержание азота снижалось, однако тенденция более высокого уровня обеспеченности растений азотом на фоне предпосадочного внесения органических удобрений сохранялась. Количество фосфора в листьях в большей степени зависело от срока отбора образцов. Наиболее отзывчивым на увеличение содержания обменного калия в почве был сорт Голден делишес. На фоне предпосадочного внесения в почву 50 т навоза наблюдалось более высокое накопление кальция листьями в сравнении с контролем (без удобрений), особенно во 2-й половине вегетации. В 1-й декаде июня содержание железа и марганца в листьях побегов составило соответственно 76,3 и 43,3 мг/кг, в конце августа — 66,2 и 22,4 мг/кг, что на 5,7 – 4,3 и 9,3 – 8,6 % выше, чем в контроле. Выявленные изменения пищевого режима почвы сада и режима питания деревьев оказали положительное влияние на репродуктивную функцию яблони.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Бельская, О. Б., Л. Н. Степанова, Т. И. Гуляева, Д. В. Голинский, А. С. Белый та В. А. Лихолобов. "Исследование катализаторов Pt/MgAlOxв реакции дегидрированиян-декана". Кинетика и катализ 56, № 5 (2015): 663–71. http://dx.doi.org/10.7868/s0453881115050019.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Гусев, В. І. "Локк і Декарт: порівняльний аналіз теорії знання". Наукові записки Національного університету "Києво-Могилянська академія" 141 (2013): 38–44.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Соколов, Е. Н. "Большевики и финансы (август - декабрь 1918 г.)". Российская история, № 2 (2010): 3–15.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Гусев, В. І. "Локк і Декарт: порівняльний аналіз теорії знання". Наукові записки Національного університету "Києво-Могилянська академія" 141 (2013): 38–44.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Pogorelskaya, Svetlana. "Сессии Европейского парламента, октябрь-декабрь 2017 г". European Union: facts and comments, № 90 (1 січня 2018): 12–15. http://dx.doi.org/10.15211/eufacts020181215.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Kondratieva, Natalia. "Единый внутренний рынок, октябрь-декабрь 2017 г". European Union: facts and comments, № 90 (1 січня 2018): 21–22. http://dx.doi.org/10.15211/eufacts020182122.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Domanov, Alexey. "Энергетическая политика ЕС, декабрь 2018 – февраль 2019". European Union facts and comments, № 95 (квітень 2019): 19–22. http://dx.doi.org/10.15211/eufacts120191922.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Chizhevskaya, Maria. "ЕС и Япония, декабрь 2018 – февраль 2019". European Union facts and comments, № 95 (квітень 2019): 99–104. http://dx.doi.org/10.15211/eufacts1201999104.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Turkina, Anastasia. "Деятельность Суда ЕС (декабрь 2019-февраль 2020)". European Union facts and comments, № 99 (лютий 2020): 9–14. http://dx.doi.org/10.15211/eufacts120200914.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Ayvazyan, Diana. "Регион Черного моря (декабрь 2019-февраль 2020)". European Union facts and comments, № 99 (лютий 2020): 113–17. http://dx.doi.org/10.15211/eufacts12020113117.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Domanov, Alexey. "Энергетическая политика ЕС (декабрь 2019- февраль 2020)". European Union facts and comments, № 99 (лютий 2020): 26–29. http://dx.doi.org/10.15211/eufacts120202629.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії