Добірка наукової літератури з теми "Дані цифрові"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Дані цифрові".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Дані цифрові"
1
Firsova O. . "ПОЛІТИКА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ РОЗВИТКУ INDUSTRY 4.0". Theory and Practice of Public Administration, № 4 (67) (26 листопада 2019): 123–30. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджуються основні тенденції цифрової трансформації охорони здоров’я в умовах розвитку Industry 4.0, вплив цифрових технологій (робототехніка, штучний інтелект, інтернет медичних речей, великі дані) на різні сектори охорони здоров’я, переваги і потенційні загрози використання емерджентних технологій.
Зазначено, що, упроваджуючи цифрові технології в охороні здоров’я, необхідно удосконалювати політику за напрямами регулювання сфери застосування новітніх технологій, захисту персональних даних. Функції регулювання і державного нагляду набувають нового змісту.
2
Георгіївна, Некіт Катерина. "ЦИФРОВІ ДАНІ ТА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТИ ПРАВА ВЛАСНОСТІ". Часопис цивілістики, № 42 (7 жовтня 2021): 38–43. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i42.433.
Повний текст джерелаАнотація:
Некіт Катерина ГеоргіївнаЦИФРОВІ ДАНІ ТА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТИ ПРАВА ВЛАСНОСТІСтаттю присвячено визначенню правової природи новітнього об’єкта цивільних відносин – цифровихданих – і їх співвідношення з категорією «інформація». Проаналізовано можливість поширення правового режимувласності на інформацію як загальну категорію та цифрові дані як особливий вид інформації. Досліджено доктри-нальну дискусію навколо визначення правової природи інформації. Вивчено підходи до визначення поняття йознак інформації. Зроблено висновок, що деякі види інформації в жодному разі не можуть виступати об’єктамиправа власності й узагалі розглядатися як об’єкти цивільного обігу. Водночас на деякі види інформації доцільнопоширити режим права власності, що більшою мірою відповідає потребам інформаційного суспільства. В інфор-маційному суспільстві інформація модифікується й набуває нових характеристик, раніше їй не властивих, щоможе змінити уявлення про її правову природу. Зроблено висновок про необхідність у сучасних умовах розріз-няти поняття інформації та даних. Необхідно відрізняти категорію інформації як знання й цифрових об’єктів, якітільки за формою свого існування є інформацією. Будь-яка інформація є обробленими даними, у суб’єктивномусприйнятті крізь призму особистого досвіду та цінностей така інформація може перетворюватися на знання, щовизначає її характерні властивості як специфічного об’єкта цивільних правовідносин. Разом із тим не будь-якідані підлягають обробці з метою перетворення на інформацію, що має здатність перетворитися на знання. Такзвані цифрові дані є сукупністю символів, цінність яких визначається виключно попитом на них. Такі дані, будучиінформацією лише за формою, а не за змістом, набувають специфічних властивостей. Для них не є характернимиті ознаки, які властиві інформації в її класичному розумінні. Вони не піддаються моральному старінню, не можутьнеобмежено поширюватися, що обумовлено специфікою технологій, можуть бути знищені, мають вичерпнийхарактер і, що вкрай важливо, можуть бути відділені від особи, яка їх передає. Тобто такого роду даними можнарозпоряджатися аналогічно тому, як відбувається розпорядження матеріальними речами. З урахуванням визна-чених у статті властивостей та ознак цифрових даних зроблено висновок про допустимість уважати їх особливогороду безтілесними речами – цифровими речами, або квазіречами. Відповідно, на ці об’єкти може бути поши-рений режим власності, оскільки за своїми властивостями вони відрізняються від інформації в її усталеномурозумінні та наближаються за ознаками до речей матеріального світу.
3
Броннікова, Л. В. "ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У СУЧАСНІЙ НАУЦІ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 33 (27 березня 2022): 13–17. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1063.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються проблеми розвитку науки в інформаційному суспільстві. З’ясування цих проблем передбачає аналіз особливостей суспільного життя початку ХХІ століття. Констатація визначальної ролі науки потребує роз’яснення, як і ототожнення змісту понять «суспільство знань» та «інформаційне суспільство». Виробництво та використання наукових знань зазнали суттєвих змін завдяки появі інформаційних технологій. Тривають дискусії щодо оцінки впливу інформаційно-комунікаційних технологій на усі сфери життєдіяльності суспільства. Зокрема, К. Шваб назвав наявні фундаментальні зрушення у житті людства «четвертою промисловою революцією», враховуючи взаємодію технологій і соціуму. Водночас є очевидною взаємозалежність процесів модернізації суспільного життя і розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Науковці зробили значний внесок у розробку цифрових технологій. Технології, що забезпечують процес цифровізації, – це великі дані, штучний інтелект, квантові технології, робототехніка, технології віртуальної та доповненої реальності.У зв’язку із накопиченням величезних масивів цифрової інформації у науковій діяльності використовуються технологій «цифрові дані» та «великі дані». Цифрові гуманітарні науки як міждисциплінарна дослідницька платформа виникла у 90-х роках минулого століття. На початку ХХІ століття ІКТ посилюють свої позиції в астрономії та космонавтиці. Йдеться, зокрема, про галузі математичного моделювання, програмування, роботизації, технології обробки й аналізу BD. Застосування технологій BD як пошукових практик надає можливість реалізації нової дослідницької парадигми для великої кількості наукових дисциплін. Нові теоретико-пізнавальні проблеми, зумовлені трансформаційними процесами у науці початку ХХІ століття, потребують філософського аналізу.
4
Сверстюк, A., O. Багрій-Заяць, A. Горкуненко, З. Майхрук та В. Гайда. "Кіберфізичні системи для визначення рівня глюкози". КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, № 36 (27 листопада 2019): 69–76. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-36-19.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуто фотометричні, біосенсорні, електрохімічні глюкометри. Окремо наведено інсулінову помпу, як метод вимірювання рівня глюкози з можливістю дозованого введення необхідного інсуліну. Наведено схематичне зображення біосенсора ока людини, в який інтегровані аналого-цифровий перетворювач, що перетворює електрохімічні сигнали в цифрові дані, та передавач, який може передавати дані по безпровідній мережі на мобільні пристрої. Запропоновано підхід до розробки кіберфізичної біосенсорної системи для вимірювання рівня глюкози. Наведено функціональну схему кіберфізичної системи для визначення рівня глюкози. В якості результатів чисельного моделювання представлено флуоресціюючі пікселі для проміжного оцінювання рівня глюкози.
5
Похилько, Світлана, Лариса Гриценко та Артем Мартим’янов. "ЕПОХА ПОСТКОРОНАВІРУСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЦИФРОВІ БІЗНЕС-МОДЕЛІ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 404–8. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-87.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасному суспільстві за часів світової пандемії особливе місце займає процес переходу бізнесу в онлайн середовище. Зокрема, майже половина підприємств на початку карантину в березні 2020 року була закрита або була на межі закриття, що призвело до того, що бізнес-середовище було вимушене швидко адаптувалося до сучасної ситуації. Виникла необхідність активно залучати програми дистанційної роботи. У статті було проаналізовано вплив карантинних обмежень на бізнес-сферу, наведено статистичні дані впливу диджіталізації підприємств у умовах коронавірусної епохи. Також, було проведено дослідження щодо введення нових шляхів покращення економічних наслідків в сучасних умовах, зокрема, виділено роль керівника підприємства, такі зміни як пришвидшення функціонування цифрової бізнес-моделі підприємства. Було узагальнено поняття безпосередньо самої бізнес-моделі як складової мехіанізму роботи підприємства. Загалом, цифровізація процесів актуальна не лише на рівні окремих компаній: цілі галузі обирають цей шлях розвитку як єдиний спосіб реагування на швидко мінливі умови навколишнього середовища. Завдяки цьому цифрова трансформація промисловості, роздрібної торгівлі, державного сектору та інших сфер вже змінює життя кожної людини та кожного бізнесу. Загалом впровадження цифрових технологій розмиває географічні та фізичні кордони та відкриває нові економічні перспективи, соціальний та культурний розвиток країн, а також зростання регіональної та глобальної конкурентоспроможності. Пришвидшення диджіталізації на практиці показує високі показники продуктивності, а експерти говорять що карантин допоміг зробити справу наступних років. Без перебільшень локдаун за часів коронавірусу здійснив безпрецедентний вплив на увесь світ, але серйозні проблеми все ж таки залишаються. Компанії повинні запроваджувати цифрові бізнес-моделі сьогодні, якщо вони хочуть продовжувати існувати на економічному ринку в майбутньому. Тимчасові вдосконалення, які задовольняють клієнтів сьогодні, можуть стати постійними компонентами, що покращують роботу бізнес-компаній на протязі найближчих років.
6
Струтинська, І. В., Л. П. Дмитроца та Г. В. Козбур. "МЕТОДОЛОГІЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЦИФРОВОЇ ЗРІЛОСТІ БІЗНЕС-СТРУКТУР МЕТОДОМ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ". Підприємництво та інновації, № 10 (30 грудня 2019): 188–94. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.29.
Повний текст джерелаАнотація:
Адаптація та трансформація бізнесу через цифрові технології є серйозною проблемою у вирішенні викликів світового ринку. Інформаційні технології дають змогу будь-якій компанії змінювати власну бізнес-модель, щоб диференціюватися від усього світового ринку. Враховуючи прогалини у статистичному забезпеченні моніторингу розвитку цифрової економіки та побудови інформаційного суспільства, доцільно активізувати роботу основних стейхолдерів щодо виконання «Плану заходів із реалізації Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки». Враховуючи актуальність даного питання, у статті проаналізовано методику збору важливих даних шляхом опитування та способу їх аналітики методом кластеризації респондентів. Розроблено інноваційну методику статистичного дослідження щодо цифрової трансформації бізнес-структур малого та середнього розмірів, а саме: запропоновано індикатори, здійснено опитування респондентів, підготовлено дані (запропоновано техніку їх очищення та подальшої обробки включно з кодуванням), здійснено кластеризацію суб’єктів дослідження та проведено аналіз відповідних результатів.
7
Романюк, Оксана, Людмила Козак та Олександр Коваленко. "ФОРМУВАННЯ ІНТЕРОПЕРАБЕЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ЦИФРОВОЇ МЕДИЦИНИ: ПЕРСОНАЛЬНІ МЕДИЧНІ ДАНІ". Science and Innovation 17, № 5 (12 жовтня 2021): 50–62. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.05.050.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Сучасні інноваційні процеси у медичній галузі є тісно пов’язаними з цифровою трансформацією цієї галузі, яку спрямовано на створення інтероперабельної екосистеми цифрової охорони здоров'я. Усі процеси цифрової медицини здійснюються з обов’язковим використанням цифрових медичних даних про стан здоров’я людини — персональних медичних даних, тому є важливим визначення вимог до їхнього безпечного обміну та специфікацій сховищз можливістю забезпечення оперативного обміну без втрати інформації.Проблематика. Безпечний обмін персональними медичними даними забезпечується чітким дотриманням рівнівдоступу до їхнього керування для учасників цифрової медицини.Мета. Створення засобів інформаційної підтримки акумулювання та безпечного обміну персональними медичними даними у цифровій екосистемі охорони здоров’я.Матеріали й методи. Структурно-функційне моделювання, апарат логіки створення вирішувальних правил, методи структурного програмування для створення алгоритмів.Результати. За результатами аналізу джерела генерації медичних даних виділено дві групи персональних медичних даних: 1) дані, валідовані медичним фахівцем за сучасними стандартами; 2) результати прямого збору даних особисто пацієнтом, які потребують стандартизації. Розроблено алгоритм акумулювання цифрових медичних даних відучасників процесу надання медичної допомоги з урахуванням цих типів даних. Відповідно до ролей учасників екосистеми цифрової медицини розроблено вирішувальні правила надання їм доступу до персональних медичних даних, що реалізує алгоритм обміну цими даними між учасниками екосистеми цифрової медицини.Висновки. Акумулювання персональних медичних даних, які є інформаційною основою засобів цифрової медицини, здійснюється за запропонованим алгоритмом з урахуванням джерела та типу медичних даних для забезпечення формалізованого їх подання. Додержання створеного алгоритму надання прав доступу забезпечує обмін цифровими медичними даними між пацієнтами та лікарями з реалізацією вимог інтероперабельності та безпеки даних.
8
Сапожник, Д. І., та Л. Б. Демидчук. "ІНФОРМАЦІЙНА СЕРВІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НАДАННЯ ПОСЛУГ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються актуальні проблеми інформаційної сервізації в системі послуг індустрії гостинності під час процесів трансформації її інфраструктури і вимог до організації та особливостей надання у сучасних умовах в Україні. Вітчизняний інформаційний простір містить дуже мало конкретики про результати цифровізації, зокрема сфери індустрії гостинності, тому це питання потребує систематизації. Технологія трансформацій до цифрового суб’єкта господарської діяльності з надання туристичних, готельних та ресторанних послуг повинна складатися з трьох основних частин: стратегії, діджиталізації ринку й автоматизації переважної більшості операційних процесів. Стратегія починається із вбудовування діджиталізації в стратегію розвитку підприємництва у цілому. Розглянуто процес перебудови під цифрові технології підприємницьких процесів, коли актуальним стає елемент прийняття ділового рішення щодо інвестицій, зокрема придбання потрібного програмного забезпечення, технічного переоснащення та навчання персоналу, розвиток у підприємстві діджитального способу мислення; передумови вбудовування інформаційних послуг і консультування в матеріально-речове виробництво та його підстави. Проаналізовано ключові об’єкти цифрових трендів сьогодення, зокрема: інформаційні дані, що є джерелом формування конкурентоспроможності; internet of things (IoT); цифрові процеси трансформації як окремих видів підприємництва, так і цілих підприємницьких секторів; sharing economy; повна віртуалізація усіх інфраструктурних IT-систем; artificial intelligence (AI); формування та використання цифрових платформ. Розглянуто сукупність переваг, які надаються в результаті впровадження сучасних цифрових технологій та користування ними, реальні перешкоди щодо належного розвитку інформаційної сервізації в Україні. Констатовано, що у вітчизняному інформаційному просторі дуже мало конкретики про результати цифровізації. Досліджено складники сучасних інновацій в індустрії гостинності. Зроблено висновок, що основними завданнями стимулювання інноваційної діяльності галузі індустрії гостинності є: розвиток інституціональних засад інтеграції наукової, інноваційної, виробничої сфер; перетворення наукового складника на активного чинника нагромадження інноваційного потенціалу цієї галузі; формування її ефективної інноваційної інфраструктури.
9
В. Г. Хахановський, М. В. Гуцалюк,. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ (ЦИФРОВИХ) ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ". Криміналістичний вісник 31, № 1 (27 січня 2020): 13–19. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-31-1-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є комплексний розгляд науково-методичного та нормативно-правового забезпечення використання електронних (цифрових) доказів у кримінальних провадженнях. У процесі дослідження розкрито сутність електронних (цифрових) доказів та їх значення у сфері забезпечення кібербезпеки. Проаналізовано міжнародні та вітчизняні нормативно-правові документи, в яких визначено такі докази, виявлено деякі неузгодженості, що стосуються розглядуваних питань. Обґрунтовано необхідність дотримання певних процедур вилучення та дослідження електронних (цифрових) доказів під час кримінальних проваджень і використання при цьому спеціальнихзнань. Наголошено, що виявлення та вилучення електронних (цифрових) доказів може проводити слідчий, інспектор-криміналіст Національної поліції в межах слідчих (розшукових) дій: під час огляду місця події, обшуку тощо. Констатовано, що, зважаючи на специфіку електронних (цифрових) доказів, до цієї роботи можуть залучатися працівники Департаменту кіберполіції Національної поліції, Експертної служби МВС України, науково-дослідних установ Міністерства юстиції України та ін. Засвідчено, що спеціальні знання в сфері цифрових доказів застосовують у лабораторних умовах, проводячи комп’ютерно-технічні експертизи. Застосування комплексного системного підходу до вирішення завдань дослідження, а також таких наукових методів, як прогнозування, синтез, аналіз, порівняння та узагальнення дали змогу отримати достовірні результати та висновки.Ключові слова: електронні (цифрові) докази; кібербезпека; дані про рух інформації; спеціальні знання; кримінальне провадження; комп’ютерно-технічна експертиза.
10
Савон, К. В. "Поняття «діджиталізація» в контексті цифрового уряду". Актуальні проблеми політики, № 67 (25 травня 2021): 107–11. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1159.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено поняття «діджиталізація», «автоматизація», «оцифровка даних», «цифрова трансформація», «електронне урядування» та «цифрове урядування». «Діджиталізація» стосується всіх сфер суспільного життя та означає новий підхід до управління державою, бізнес-структурами та комунікацією. Процес автоматизації пов’язаний з певним переходом даних в електронну форму. Таким чином, можна вважати, що це частковий процес, який не змінює сутності явища. Встановлено, що оцифровка даних є частиною процесу автоматизації. Зроблено висновок про ототожнення понять «діджиталізація» та «цифрова трансформація». Проаналізовано проект президента України В. Зеленського «Держава у смартфоні». Крім того, окрема увага у статті приділяється CDTO – посаді керівника цифрової трансформації у виконавчих органах державної влади в Україні. Наведено дані про місце України в дослідженні ООН щодо Електронного урядування за 2020 рік. Проаналізовано, які країни досягли найкращих результатів у електронному урядуванні та в яких країнах можна брати участь у виборах онлайн. Досліджена законодавча база України у регулюванні електронного урядування та наведено саме визначення поняття «електронного урядування». Поняття електронного урядування та електронної демократії були зіставлені у цій статті та визначена ієрархія між ними. Проаналізовані певні проблеми та позитивні трансформації в електронному урядуванні в Україні та наведено інформацію щодо відсутності поняття цифрового уряду в українському правовому полі. Надано визначення терміна «цифрове урядування» та наведено ключові відмінності порівняно з електронним урядуванням. Наведено ключові, на думку автора, пропозиції ООН щодо пришвидшення темпів цифрового урядування та цифрової трансформації держав. Зроблено висновок про недостатню ефективність побудови іміджу України як електронної держави у соціальних мережах через низьку цифрову гра- мотність серед населення та нерівномірне покриття Інтернетом по всій території Україні. Окремою проблемою залишається непоінформованість громадян щодо освітніх програм в Україні у сфері цифрових навичок.
Дисертації з теми "Дані цифрові"
1
Смірнова, А. С., та Т. М. Панчошна. "Перспективи та проблеми цифровізації економіки в Україні". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53392.
Повний текст джерелаАнотація:
1. Матюшко В.І. Аналітичне дослідження. Широкосмуговий доступ до Інтернету в Україні: стан та перспективи. 2012. № 2. С. 132-135.
2. УКРАЇНА 2030Е — КРАЇНА З РОЗВИНУТОЮ ЦИФРОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ. URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html#6-2-1.
3. Ареф’єва О.В., Вовк О.М., Посипайко Є.А. Інтенсифікація формування матеріально-технічного забезпечення підприємства в умовах неоіндустріальної модернізації. Економічний вісник Національного гірничого університету. 2020. Вип. 2 (70). С. 123-131.
4. Вовк О.М., Литвин Н.Ю., Долгополова Ю.А. Інвестиційне забезпечення модернізаційного розвитку підприємств в умовах неотехнологічного укладу. Управління економічними системами та процесами в умовах глобалізаційних трансформацій: Монографія/За редакцією Прохорової В.В. Харків, 2020. 297с. .[С. 7-15].
5. Вовк О.М., Кривенко В.О. Дослідження інноваційно-інвестиційних умов модернізації підприємств інфраструктурної сфери. Економіка і суспільство. № 26, 2021. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-26-20.Станом на сьогодні цифровізацію за правом можна вважати одним з найголовніших факторів розвитку світової економіки у найближчі 5-10 років. Цифровізація, як детермінанта економічного розвитку, дозволяє формувати нові конкурентні перспективи: модернізовані властивості продукції та її цінність, економія часу, створення попиту завдяки розробці й комерціалізації нових товарів та послуг. Перешкодами масової цифровізації та поширенню нових ІТ-технологій є їх висока собівартість, потреби у адаптації інтитуційно-правового середовища до темпів цифровізації інформації, доступність ринків ІТ-технолгій, а також стратегічного бачення в управлінні цифровими технологіями.
2
Барілець, П. С. "Цифрова економіка: генеза та розвиток в сучасних умовах". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2020. http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12496.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглядаються інформаційний початок як фактор еволюційних процесів, роль інформаційної компоненти у формуванні та розвитку соціально-економічних систем. Використовуються методи порівняння, аналізу і синтезу, індукції і дедукції. Передумови формування інформаційного суспільства розглядається через призму взаємозв’язку теорії і практики, загального і особливого. Зроблено аналіз особливості та тенденції розвитку цифрової економіки в Україні, узагальнено зарубіжний досвід у цій сфері.The paper considers the information origin as a factor of evolutionary processes, the role of the information component in the formation and development of socio-economic systems. Methods of comparison, analysis and synthesis, induction and deduction are used. The preconditions for the organization of the information society are considered through the prism of the relationship between theory and practice, general and special. The analysis of features and tendencies of development of digital economy in Ukraine is made; the foreign experience in this sphere is generalized.
3
Дмитренко, Тарас Васильович. "Експертна система для оцінки якості стиснення зображень та аудіоінформації". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50354.
Повний текст джерелаАнотація:
1. Томашевський О. М., Цегелик Г. Г. Вітер М. Б., Дубук В. І.. Інформаційні технології та моделювання бізнес-процесів : навч. посіб.- К.: ЦУЛ, 2012. - 296 с.Для оцінки результатів проведених дій над масивами даних, які представлені у вигляді зображень і аудіо сигналів в реальному масштабі часу було запропоновано використати експертну систему. Враховуючи, що існують новітні технології та підходи, які можуть допомогти автоматизувати певні етапи або процеси використовуючи знання експертів в певній області знань відповідно до вимог та завдань користувача. Запропоновано систему, яка дає можливість отримати оцінку результату дій над масивами даних.
It was proposed to use an expert system to evaluate the results of the actions performed on data sets, which are presented in the form of images and audio signals in real time. Given that there are the latest technologies and approaches that can help automate certain stages or processes using the knowledge of experts in a particular field of knowledge in accordance with the requirements and tasks of the user. A system is proposed that allows to obtain an estimate of the result of actions on data sets.
4
Nisan, Yüce. "Right to be forgotten as a fundamental human right." Thesis, National Aviation University, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53732.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose: the main objective of this paper is to study the right to be forgotten as a fundamental human
right and its legal basis. Methods of research: general scientific, philosophical and specially-legal methods
of scientific research have been used. A system analysis method was used to determine the term of the right
to be forgotten and regulations related to the right. The case method and doctrinal research method were
used for determining the general understanding of the right. A dogmatic method was valuable to formulate
conclusions and recommendations of practical character within the research issues concerning the correct
and effective usage of the right. Results: the growing pace and place of the Internet have put the processing
of personal data in a new light, and it is now accepted as a fundamental human right to request to be
removed from any databases under the provisioned circumstances, thus, “to be forgotten.” To examine the
right further, studies have been made both by international and national authorities. While the right to be
forgotten must be exercised with the utmost care, it must be ensured that it does not conflict with the freedom
of expression and freedom of the press; the balance between legal interest and rights must be maintained.
Discussion: it was based on the scope and limitations of the right to be forgotten and the effectiveness of
current laws.
5
Резуненко, К. І., та О. В. Воргуль. "Логічні аналізатори. Їх різновиди та можливості використання при розробці та в вимірювальній практиці". Thesis, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/15430.
Повний текст джерелаАнотація:
For the tracking of foldable signals, it has long been possible to adjust the signals in the clock, frequency areas - oscillography, characterograph, and spectrum. Along with the appearance of microprocessors and multi-bit equipment, it is necessary to receive additional signals. Often this is the problem of solving logical analysts.
6
Іванченко, Юлія Миколаївна, та Yuliia Mykolaivna Ivanchenko. "Сучасні інформаційно-цифрові технології в управлінні освітнім процесом закладу освіти". Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/10065.
Повний текст джерелаАнотація:
У магістерській роботі визначено особливості застосування інформаційно-цифрових технологій в управлінні освітнім процесом закладу освіти. З’ясовано, що інформаційно-цифрова технологія в закладі освіти – це інтегроване утворення, що базується на способах трансляції інформаційних даних, що дозволяє вирішувати поставлені завдання за короткі проміжки часу керівним складом, педагогічними фахівцями, здобувачами освіти для визначення інформаційної потреби, пошуку інформації та ефективної роботи з нею в усіх її формах та представленнях.
Уточнено структуру та особливості становлення і розвитку інформаційних технологій в управлінні освітнім процесом закладу освіти. Конкретизовано динаміку розвитку інформаційно-цифрових технологій в управлінні закладу освіти та окреслено можливості використання позитивного досвіду в сучасних умовах інформатизації освітнього простору.The master's thesis identifies the features of the use of information and digital technologies in the management of the educational process of the educational institution. It was found that information and digital technology in the educational establishment is an integrated education based on the methods of information data transmission, which allows to solve tasks in a short period of time by management, teachers, educators to determine information needs, information search and effective work with it in all its forms and representations. The structure and features of formation and development of information technologies in the management of the educational process of an educational establishment are specified. The dynamics of development of information and digital technologies in the management of educational establishment is specified and the possibilities of using positive experience in modern conditions of informatization of educational space are outlined.
7
Біланич, Іван Васильович, та Ivan Bilanych. "Огляд платформ, які використовуються в розумних містах". Bachelor's thesis, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/35782.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі проведено загальне ознайомлення з історією розвитку розумного міста. Описані різні технології, які використовувались у розробці, пов’язаній з розумними містами. Ці технології можна використовувати на різних рівнях для забезпечення оптимального вирішення конкретних проблем. Нижче представлено платформи, які базуються на представлених технологіях.
Другий розділ присвячений огляду інформаційно-технологічним платформ у розумних містах та інформаційних і комунікаційних технологій. Ці технології використовуються для групування аналізованих платформ і допомагають краще зрозуміти вимоги, на яких повинні базуватися платформи.The general acquaintance with the history of development of the smart city is carried out in work. Describes the various technologies used in smart city development. These technologies can be used at different levels to provide optimal solutions to specific problems. Below are platforms based on the presented technologies. The second section is devoted to an overview of information technology platforms in smart cities and information and communication technologies. These technologies are used to group the analyzed platforms and help to better understand the requirements on which the platforms should be based
Вступ 1 Бездротові платформи розумних міст 1.1 Історія розвитку розумного міста 1.2 Проблеми розумних міст 1.3 Бездротові платформи для розумних міст 1.3.1 Визначення платформи 1.3.2 Архітектура системи 1.3.3 Контроль платформи 1.3.4 Службові програми та мережеві ефекти 2 Інформаційно-технологічні платформи 2.1 Платформи з відкритим кодом для розвитку IoT 2.2 Raspberry Pi 2.3 BeagleBoard 2.4 Arduino 2.5 Порівняння платформ з відкритим кодом 2.6 Проблеми програмного забезпечення 2.7 Розумні міста та електронні платформи з відкритим кодом 2.8 Перспективи та майбутні напрямки 3 Безпека життєдіяльності, основи охорони праці 3.1 Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих факторів 3.2 Вплив вібрації на людину Висновки Перелік використаних джерел
8
Гафінець, Валентин Віталійович, та Valentyn Vitaliievych Hafinets. "Дослідження особливостей функціонуваня інтероперабельних систем цифрової взаємодії у сфері надання адміністративних послуг". Master's thesis, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36847.
Повний текст джерелаАнотація:
У кваліфікаційній роботі проведено аналіз наукових статей та публікацій по темі роботи, особливості функціонуваня інтероперабельних систем цифрової взаємодії у сфері надання адміністративних послуг на основі 6 країн-членів ЄС та України.
Розглянуто проблеми взаємозв’язку громадян та розумних міст та способи їх вирішення. Описано нові технології, які приносять користь громадянам у ході поточного процесу суспільної трансформації.
Проаналізовано аспекти Європейського союзу, які найбільш безпосередньо пов'язані з моніторингом функціональної сумісності розвитку електронного уряду.
Досліджено розвиток цифровізації уряду України, основні цілі на майбутнє та надано рекомендації щодо подальних реформ.
In the qualification thesis the analysis of scientific articles and publications on a theme of work, features of functioning of interoperable systems of digital interaction in the field of rendering of administrative services on the basis of 6 EU member states is carried out and Ukraine.
The problems of interconnection of citizens and smart cities and ways to solve them are considered. New technologies that benefit citizens in the current process of social transformation are described.
Aspects of the European Union that are most directly related to monitoring the interoperability of e-government development are analyzed.
The article examines the development of digitalization of the Government of Ukraine, the main goals for the future, and provides recommendations for further reforms.ВСТУП 9 1 ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ГРОМАДЯН ТА МІСТ МАЙБУТНЬОГО 11 1.1 РОЗУМІННЯ ВАЖЛИВОСТІ РОЗУМНИХ МІСТ 14 1.2 ІКТ ТА НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ МІСТ ТА ГРОМАДЯН 21 1.2.1 БЛОКЧЕЙН ТА РОЗУМНЕ МІСТО 22 1.2.2 ПРОБЛЕМИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ІНФРАСТРУКТУРОЮ 24 1.2.3 ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ОБСЛУГОВУВАННЯ ВІДВІДУВАЧІВ 27 1.2.4 ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ 28 1.2.5 НЕДОТОРКАННІСТЬ ПРИВАТНОГО ЖИТТЯ ГРОМАДЯН 31 1.2.6 ІННОВАЦІЇ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВО В РОЗУМНИХ МІСТАХ 32 1.3 ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ 33 2 РОЛЬ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ ТА ІНТЕРОПЕРАБЕЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕМЕСТРУ 35 2.1 КОНТЕКСТ І ПЕРЕДУМОВИ. 36 2.2 МЕТОДОЛОГІЯ 39 2.2.1 ПОЧАТОК ДОСЛІДЖЕННЯ 39 2.2.2 ПОГЛИБЛЕНИЙ КОНТЕНТ-АНАЛІЗ 40 2.2.3 ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ 41 2.5 ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ 42 3 ОСНОВНІ ДІЇ, ПЛАНИ ТА ПРІОРИТЕТИ ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄС 43 3.1 БЕЛЬГІЯ. 43 3.1.1 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ 45 3.1.2 ПЕРСПЕКТИВА ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ ТА ВЗАЄМОДІЇ В КРАЇНІ 46 3.1.3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БЕЛЬГІЇ 46 3.1.4 НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА РЕФОРМ 47 3.1.5 ОПЕРАЦІЙНІ ПРОГРАМИ 48 3.2 ЛЮКСЕМБУРГ. 50 3.2.1 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ 50 3.2.2 ПЕРСПЕКТИВА ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ ТА ВЗАЄМОДІЇ В КРАЇНІ 51 3.2.3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЛЮКСЕМБУРГУ 51 3.2.4 НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА РЕФОРМ 51 3.2.5 ОПЕРАЦІЙНІ ПРОГРАМИ 52 3.3 НІМЕЧЧИНА. 53 3.3.1 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ 53 3.3.2 ПЕРСПЕКТИВА ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ ТА ВЗАЄМОДІЇ В КРАЇНІ 54 3.3.3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НІМЕЧЧИНИ 54 3.3.4 НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА РЕФОРМ 54 3.3.5 ОПЕРАЦІЙНІ ПРОГРАМИ 54 3.4 БОЛГАРІЯ. 55 3.4.1 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ 57 3.4.2 ПЕРСПЕКТИВА ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ ТА ВЗАЄМОДІЇ В КРАЇНІ 57 3.4.3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БОЛГАРІЇ 58 3.4.4 НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА РЕФОРМ 60 3.4.5 ОПЕРАЦІЙНІ ПРОГРАМИ 60 3.5 РУМУНІЯ. 61 3.5.1 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ 62 3.5.2 ПЕРСПЕКТИВА ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ ТА ВЗАЄМОДІЇ В КРАЇНІ 63 3.5.3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ РУМУНІЇ 65 3.5.4 НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА РЕФОРМ 66 3.5.5 ОПЕРАЦІЙНІ ПРОГРАМИ 66 3.6 ПОЛЬЩА. 67 3.6.1 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ 68 3.6.2 ПЕРСПЕКТИВА ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ ТА ВЗАЄМОДІЇ В КРАЇНІ 68 3.6.3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПОЛЬЩІ 69 3.6.4 НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА РЕФОРМ 70 3.6.5 ОПЕРАЦІЙНІ ПРОГРАМИ 70 3.7 УКРАЇНА. 72 3.7.1 ПЕРЕДУМОВИ ЗМІН 71 3.7.2 ОПИС РЕФОРМИ 71 3.7.3 МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК ДІЯ 72 3.7.4 ЄДИНИЙ ПОРТАЛ ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ ДІЯ 72 3.7.5 ЕЛЕКТРОННА СИСТЕМА БУДІВНИЦТВА 72 3.7.6 ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ 73 3.8 ПІДСУМКОВИЙ АНАЛІЗ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ 73 3.9 ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ. 75 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 77 4.1 Основні напрямки міжнародного співробітництва в галузі охорони праці…………………………………………………………………………...…….77 4.2 Заходи щодо підвищення стійкості об'єкта в умовах надзвичайного стану …………………………………………….……………………….……....….80 4.2.1 Захист робітників і службовців……………………………….…..80 4.2.2 Підвищення стійкості інженерно-технічного комплексу об'єкта до ударної хвилі……………………….…………………………………………….....81 4.3 ВИСНОВКИ ДО ЧЕТВЕРТОГО РОЗДІЛУ 85 Висновки…………………………………………………………………………….86 Перелік використаних джерел……………………………………….…………….87 Додатки
Книги з теми "Дані цифрові"
1
Положенцева, Ю. С., Т. Н. Выскрибенцева та В. В. Масленникова. Цифровая трансформация социально-экономических систем: анализ, тренды, мировой опыт. Closed Joint Stock Company "University Book", 2021. http://dx.doi.org/10.47581/2021/polozenceva.01.
Повний текст джерелаАнотація:
В монографии исследуются вопросы цифровой трансформации социально-экономических систем, проведено обобщение российских и зарубежных подходов к оценке и регулированию цифровой трансформации промышленности. В работе иссле-дуются инструменты цифровой трансформации социально-экономических систем; проанализированы системы индикаторов, механизм и методики оценки готовности к цифровой трансформации. Доказывается необходимость формирования комплексных показателей оценки уровня цифровизации промышленности и методов оценки ее эффективности. Приведены результаты исследования достигнутого уровня цифровизации социально-экономических систем в России и зарубежном, даны рекомендации по формированию перспективных направлений развития цифрового потенциала промышленных предприятий. Материалы, изложенные в монографии, предназначены для специалистов в сферах управления и регулирования социально- экономических систем, цифровой трансфор-мации промышленности и формирования цифрового потенциала, как выполняющих теоретические исследования, так и решающих многочисленные проблемы на практике в указанных предметных областях. Также они могут быть востребованы в учебном процессе как для научных работников, аспирантов, преподавателей экономических и управленческих дисциплин, а также при переподготовке и повышении квалификации. В качестве аналитического и эмпирического материала результаты, изложенные в мо-нографии, могут быть востребованы при разработке законодательных, нормативных и правовых актов федерального и регионального уровня, регламентирующих вопросы цифровизации социально-экономических систем, цифровой трансформации промыш-ленности, повышения устойчивости социально-экономического развития в целом. Ис-следование выполнено в рамках государственного задания
Частини книг з теми "Дані цифрові"
1
Enakaeva, V. R., E. N. Getman та N. M. Popova. "РАЗРАБОТКА ЦИФРОВОЙ БАЗЫ ДАННЫХ ОБЪЕКТОВ МЕЛИОРАЦИИ С ВЫДАЧЕЙ АНАЛИТИЧЕСКИХ ОТЧЕТОВ". У НАУЧНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ РАЗВИТИЯ МЕЛИОРАТИВНО-ВОДОХОЗЯЙСТВЕННОГО КОМПЛЕКСА, 5. ФГБНУ «ВНИИГиМ им. А.Н. Костякова», 2020. http://dx.doi.org/10.37738/vniigim.2020.78.49.040.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье дано описание и структура разработанной цифровой базы данных объектов мелиорации, на основе которой подготовлены и выпущены в электронном виде итоговые аналитические отчеты.The article describes the structure of the developed land reclamation objects digital database, on the basis of which final analytical reports are prepared and released in electronic form.
Тези доповідей конференцій з теми "Дані цифрові"
1
Казакова, Оксана, та Тетяна Шумська. "ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ ВПРОВАДЖЕННЯ У СФЕРІ ДИПЛОМАТІЇ: ДОСВІД ДАНІЇ". У GRUNDLAGEN DER MODERNEN WISSENSCHAFTLICHEN FORSCHUNG. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-10.09.2021.18.
Повний текст джерела
2
Логинова, В. А. "ОСНОВНЫЕ ТРЕНДЫ ЦИФРОВОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ АВТОМОБИЛЬНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ". У Цифровизация – драйвер экономического роста в постпандемический период: Всероссийская научно-практическая конференция с международным участием. РИЦ ХГУЭП, 2021. http://dx.doi.org/10.38161/978-5-7823-0742-4-2021-135-141.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье дано понятие цифровой трансформации автомобильной промышленности, представлены отдельные направления цифровизации в отрасли, связанные с изменениями в традиционной цепочке создания и реализации автомобилей, а также с появлением новых участников в этой цепочке; выявлены проблемы цифровизации, представлены оценочные показатели последствия цифровизации автомобильной промышленности.
3
Шумакова, Анна Сергеевна, Сергей Александрович Вдовин та Елена Викторовна Убоженко. "Применение программных продуктов ArcGIS и ArcView для решения прикладных экономических задач". У Регулирование земельно-имущественных отношений в России: правовое и геопространственное обеспечение, оценка недвижимости, экология, технологические решения - 2021-3. СГУГиТ, 2021. http://dx.doi.org/10.33764/2687-041x-2021-3-213-218.
Повний текст джерелаАнотація:
Технология геоинформационных систем стремительно проникла в сферу бизнеса, благодаря наличию средств создания и интеграции баз данных и обеспечению географического анализа. Основной целью исследования является изучение применения программных продуктов ArcGIS и ArcView при решении экономических задач, связанных с развитием цифровой инфраструктуры города Новосибирск. В исследовании были использованы следующие методы: моделирование, прогнозирование, оценка, мониторинг. В статье рассмотрен пример выбора места для открытия магазина и дана оценка решения при этом выборе. Согласно проведенного исследования было выявлено, что данные программы являются важным инструментом при открытии нового магазина.
4
Воропаева, О. Ф., К. С. Гаврилова, and С. Д. Сенотрусова. "MATHEMATICAL MODELING OF THE DYNAMICS OF THE DEGENERATIVE DISEASES BIOMARKERS NETWORK." In XVII Российская конференция “Распределенные информационно-вычислительные ресурсы: Цифровые двойники и большие данные”. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25743/ict.2019.15.81.028.
Повний текст джерелаАнотація:
Выполнен сопоставительный анализ ряда известных математических моделей функционирования сигнального пути белка p53, основанных на разных биологических идеализациях процесса. Даны оценки области применимости моделей. Обнаружены бифуркации Андронова-Хопфа и Неймарка-Сакера в диапазонах фазовых состояний p53 и его ингибиторов, соответствующих нормальной реакции сигнального пути p53 на стресс. Исследованы варианты гипотетических терапевтических противораковых стратегий. A comparative analysis of a number of known mathematical models of the p53 protein signaling pathway functioning based on different biological idealizations of the process is performed. Estimates of the applicability of the models are given. Andronov-Hopf and NeimarkSaker bifurcations were found in the ranges of p53 phase states and its inhibitors corresponding to the normal response of the p53 signaling pathway to stress. Variants of hypothetical therapeutic anticancer strategies were investigated.
5
Лаврентьев, Н. А., and А. З. Фазлиев. "QUALITY CONTROL FOR CITED SCIENTIFIC PLOTS IN W@DIS INFORMATION SYSTEM COLLECTION." In XVII Российская конференция “Распределенные информационно-вычислительные ресурсы: Цифровые двойники и большие данные”. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25743/ict.2019.48.68.031.
Повний текст джерелаАнотація:
В докладе дано краткое описание созданной коллекции графиков, характеризующих спектральные процессы, и представлена оценка качества семантической коллекции графиков, характеризующих процессы поглощения в спектроскопии и результаты исследований потенциальных функций, описывающих слабо связанные комплексы. Ключевой проблемой, рассмотренной в докладе, является оценка качества цитируемых графиков. Выделены сложности, возникающие при оценке, и указаны не решенные задачи при корректной оценке качества научных графиков. This work briefly characterizes the spectral processes scientific plots collection and provides the quality assessment of the semantic collection of scientific plots. The collection contains data on spectroscopic absorption processes and the results of weakly bounded complexes potential functions research. The key issue of this report is the quality assessment of cited scientific plots. The difficulties with quality assessment are highlighted and unsolved problems with quality control for scientific plots are denoted.
6
Godoeva, Z. "АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ РЕГИОНАЛЬНОЙ СТАТИСТИКИ В УСЛОВИЯХ ЦИФРОВИЗАЦИИ ЭКОНОМИКИ (НА ПРИМЕРЕ РЕСПУБЛИКИ КАРЕЛИЯ)". У Perspektivy social`no-ekonomicheskogo razvitiia prigranichnyh regionov 2019. Институт экономики - обособленное подразделение Федерального исследовательского центра "Карельский научный центр Российской академии наук", 2019. http://dx.doi.org/10.36867/br.2019.40.13.010.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье дано определение региональной статистики, сформулированы ее цели и задачи. Рассмотрены актуальные проблемы совершенствования региональной статистики в условиях цифровизации экономики. Приведены результаты анализа готовности населения и бизнеса Республики Карелия к цифровой экономике. The article defines regional statistics and formulates its goals and objectives. Actual problems of improving regional statistics in the context of digitalization of the economy are considered. The results of the analysis of the readiness of the population and business of the Republic of Karelia to the digital economy are presented.
7
Антонов, Евгений Сергеевич, Алексей Викторович Дубровский та Нина Алексеевна Беляева. "Исследование подходов для создания геокогнитивных карт ценового зонирования объектов недвижимости". У Сборник материалов IV Национальной научно-практической конференции "Регулирование земельно-имущественных отношений в России: правовое и геопространственное обеспечение, оценка недвижимости, экология, технологические решения". Часть 1. СГУГиТ, 2021. http://dx.doi.org/10.33764/2687-041x-2021-1-58-64.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье показаны задачи, которые можно решить с использованием карт ценового зонирования территории населенных пунктов. Главными задачами являются информационное обеспечение планирования развития пространства города, а также повышение уровня комфортности социально-бытовой инфраструктуры. Предлагается в качестве инструмента картографической визуализации данных о стоимости недвижимости использовать подходы для создания геокогнитивных карт. В статье дано описание пяти предлагаемых авторами способов по созданию цифровых картографических произведений с элементами когнитивного представления информации. Для каждого способа представлен пример оформления геокогнитивной карты ценового зонирования. В заключении сделаны выводы о перспективности применения геокогнитивных карт в современном кадастре и территориальном управлении.
8
Голдобин, Денис Николаевич, Вадим Федорович Канушин та Ирина Геннадьевна Ганагина. "Результаты разработки «электронной» палетки для вычисления уклонения отвесной линии". У Сборник материалов IV Национальной научно-практической конференции "Регулирование земельно-имущественных отношений в России: правовое и геопространственное обеспечение, оценка недвижимости, экология, технологические решения". Часть 1. СГУГиТ, 2021. http://dx.doi.org/10.33764/2687-041x-2021-1-229-238.
Повний текст джерелаАнотація:
Дано описание разработанной «электронной» палетки, применяемой для автоматического снятия данных с цифровой модели аномалий силы тяжести с помощью функции Digitize для вычисления гравиметрических уклонений отвесной линии (УОЛ). В статье проведено сравнение результатов вычисления гравиметрических УОЛ с помощью «электронной» палетки и с помощью обычных палеток путем «ручной» обработки данных с результатами определения гравиметрических УОЛ на 15 пунктах Лапласа, расположенных на территории Горного Алтая. Показано, что автоматический режим получения УОЛ разработанной «электронной» палеткой позволяет достичь высокой точности обработки результатов при высокой скорости записи данных. Применение круговых «электронных» палеток рекомендуется использовать в методических целях для определения гравиметрических уклонений отвесной линии.
9
Недобитков, Александр Игнатьевич, та Андрей Иванович Охотенко. "Фиксация обстановки места дорожно-транспортного происшествия с помощью беспилотного летательного аппарата". У Регулирование земельно-имущественных отношений в России: правовое и геопространственное обеспечение, оценка недвижимости, экология, технологические решения - 2021-3. СГУГиТ, 2021. http://dx.doi.org/10.33764/2687-041x-2021-3-12-18.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье приведены описание, недостатки и преимущества съемки с помощью беспилотного летательного аппарата. Приведены конкретные примеры использования беспилотного летательного аппарата при осмотре места дорожно-транспортного происшествия. Показаны некорректные случаи использования беспилотного летательного аппарата. Продемонстрировано создание ортофотоплана и построение на его основе размерной цепи участка дорожно-транспортного происшествия. Подчеркнута актуальность использования беспилотного летательного аппарата при осмотре мест чрезвычайных ситуаций. Дана ссылка на точность получаемых цифровых моделей, а также их соответствие требованиям нормативных документов. Подтверждено, что использование беспилотного летательного аппарата для осмотра места дорожно-транспортного происшествия не только сокращает время следственного действия, снижает вероятность заторов на улично-дорожной сети, но и дает более точные исходные данные для последующего проведения автотехнической экспертизы.
10
Tereshkina, A. A., N. F. Pshenichnikova, A. N. Bugaets, O. M. Golodnaya та S. M. Krasnopeev. "ЦИФРОВАЯ ПОЧВЕННАЯ КАРТА ВОДОСБОРА РЕКИ СОКОЛОВКА (ТЕРРИТОРИЯ ВЕРХНЕУССУРИЙСКОГО СТАЦИОНАРА ФНЦ БИОРАЗНООБРАЗИЯ ДВО РАН)". У GEOGRAFICHESKIE I GEOEKOLOGICHESKIE ISSLEDOVANIIA NA DAL`NEM VOSTOKE. ИП Мироманова Ирина Витальевна, 2019. http://dx.doi.org/10.35735/tig.2019.26.44.012.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе приведены предварительные результаты создания цифровой почвенной карты для бассейна р. Правая Соколовка, территории Верхнеуссурийского стационара (ВУС) ФНЦ Биоразнообразия наземной биоты Восточной Азии ДВО РАН 1: 50 000. По природным условиям территория типична для среднегорного пояса, представляет собой характерный низкосреднегорный участок южного СихотэАлиня. Климат района формируется под влиянием восточноазиатского муссона. В качестве топографической основы использована цифровая модель рельефа с пространственным разрешением 30 м (SRTM30), план лесонасаждений Верхнеуссурийского стационара, геологическая карта М 1: 200 000. Основными единицами карты являются почвенные подтипы. Номенклатура почв дана по региональной классификации Г. И. Иванова, выполнена адаптация к современной почвенной классификации Российской Федерации и проведена корреляция с номенклатурой почв Всемирной реферативной базой почвенных ресурсов (WRB). Каждый почвенный ареал включает данные по условиям формирования почв на уровне подтипа. Всего выделено десять подтипов. Показано, что в почвеннорастительном покрове четко выражена вертикальная зональность, представленная двумя почвеннорастительными поясами: горных буротаежных и горноподзолистых почв темнохвойных лесов и поясом горнолесных бурых почв хвойношироколиственных лесов. В поясе темнохвойных лесов в пределах высот 800 1000 м распространены горные ржавоземы грубогумусовые иллювиальногумусированные, составляющие 23,8 от общей площади бассейна. В поясе хвойношироколиственных лесов в основном распространены буроземы (70 от общей площади водосбора). Среди почв пойменных ландшафтов преобладают аллювиальные серогумусовые (дерновые) типичные. На основе информации по генетическим горизонтам создана база данных гидрофизических характеристик почв. По литературным источникам создана база данных физических характеристик почв (гранулометрический состав, глубина, вес, содержание гумуса) по генетическим горизонтам почвенных профилей (45 разрезов). С помощью алгоритмов обработки пространственных данных выполнен анализ численных характеристик морфометрии рельефа (средняя высота, уклон, площадь) почвенных ареалов.The digital soil map (1: 50 000) of the Right Sokolovka River basin the territory of the Upper Ussurian experimental station of the Centre of Biodiversity of the terrestrial biota of East Asia, FEB RAS. The main map units are soil subtypes. The soil nomenclature is given according to the regional classification, the adaptation to the modern soil classification of the Russian Federation was carried out and correlation with the soil nomenclature by the World Reference Base of Soil Resources was made. The calculation and preliminary analysis of the numerical characteristics of the morphometry of the topography of the soil areas has been performed.
Звіти організацій з теми "Дані цифрові"
1
Bazarkina, Darya. Новые инструменты Европейского союза в борьбе с дезинформацией. Institute of Europe, Russian Academy of Sciences (IERAS), червень 2021. http://dx.doi.org/10.15211/analytics192021.
Повний текст джерелаАнотація:
В записке анализируются новые предложения Комиссии ЕС об инструментах борьбы с дезинформацией – План действий в области европейской демократии и Закон о цифровых услугах. Автор отмечает, что, наряду с обеспечением безопасности общества и защиты гражданских прав, структуры, созданные в ЕС для борьбы с дезинформацией, последовательно выполняют политическую задачу дискредитации оппонентов ЕС на международной арене, в числе которых и Россия. В работе дана оценка мер, принимаемых в ЕС для противодействия дезинформации, связанной с пандемией.
2
Кудь, А. А. Комплексная классификация виртуальных активов. KRPOCH, 2021. http://dx.doi.org/10.26697/preprint.kud.a.2.2021.
Повний текст джерелаАнотація:
Введение: Одной из проблем современных законодателей в разных странах является то, что они пытаются регулировать объект, не разобравшись в природе его происхождения, что, логически, влечет и множество ошибок относительно его определения в правовом поле. Отсутствие унифицированных определений и четкой классификации виртуальных активов как инструментов для реализации способов финансового и управленческого учета имущества по их фундаментальным, отличительным признакам делает практически невозможным определение важных для правового регулирования характеристик виртуальных активов, а следовательно, и их закрепление в нормах права и установление надлежащего правового режима. Статья посвящена решению актуальной и междисциплинарной научно-прикладной задачи разработки комплексной многоуровневой классификации виртуальных активов. В отличие от немногочисленных имеющихся классификаций, которые сконцентрированы на фрагментах феномена виртуального актива и выборочных способах его применения, в статье предложено всеохватывающее видение соотнесения всех известных видов виртуальных активов, что позволяет говорить о комплексности классификации, представленной в данной статье. Цель исследования: Разработать и обосновать комплексную многоуровневую классификацию всех известных видов виртуальных активов, что позволяет решить междисциплинарную научно-прикладную задачу систематизации виртуальных активов для дальнейшей выработки единого подхода к регулированию отношений, объектами которых выступают виртуальные активы различных видов. Материалы и методы: Для исследования природы виртуальных активов и разработки комплексной классификации был использован комплекс методов научного исследования: анализ, в том числе анализ причинно-следственных связей, синтез, сравнительный метод, метод обобщения, систематизации и интерпретации результатов и индукция. Результаты: Обозначена триединая природа виртуальных активов: технологическая, экономико-правовая и информационно-прикладная. Данная классификация виртуальных активов определяет перспективные инструменты для целей учета имущества и прав. В отличие от иных известных подходов к различению виртуальных активов, в которых ранее необоснованное «первенство» занимали криптоактивы (или криптовалюты), автор впервые выделяет группу токенизированных активов. Именно данная группа, в силу наличия прямой связи с имуществом, позволяет вести учет, а также осуществлять переучет имущества и прав в современных цифровых системах учета – децентрализованных информационных платформах на базе технологии распределенного реестра (блокчейн), тогда как посредством криптоактивов, в силу отсутствия прямой связи с имуществом, невозможно вести данный учет. Автор среди виртуальных активов выделяет цифровой актив и анализирует сущностно-смысловые особенности понятия «цифровой актив». В основе цифрового актива лежит уникальный информационный ресурс как исходный актив и свойство производности от реального актива, что радикально отличает цифровой актив от других видов виртуальных активов. Все это позволяет его рассматривать как эффективный инструмент для реализации способов финансового и управленческого учета имущества. Таким образом, собственники цифрового актива могут осуществлять учет новым способом своих имущественных и личных неимущественных прав. Базируясь на свойствах цифрового актива, автор выделяет иные виды виртуальных активов: полиактив и моноактив, с соответствующими примерами. Приводит характеристику их свойств и структурных элементов, соотнося их с характеристиками цифрового актива, а также предлагая четкие и хорошо известные финансово-правовые аналогии по реализации взаимных обязательств между сторонами в традиционной сделке. В статье впервые предложено систематизацию семи свойств и параметров токенизированного актива и, как следствие, описание свойств трех разновидностей токенизированного актива: моноактива, полиактива и цифрового актива. Это позволило представить разновидности виртуальных активов в виде трехуровневой классификации, в основе которой лежит комплексность природы виртуальных активов. В авторской классификации выделены семь разновидностей виртуальных активов и дана их характеристика. Выводы: В целом предложенный подход к классификации позволяет дать научный ответ на вопрос о том, на каком основании соотнести между собой множество известных видов виртуальных активов и как отнести к ним правовой режим государства. Данные разработки будут полезны для законодателя практически любой страны, государственных органов финансового, налогового и банковского контроля, а также для частных компаний при постановке на баланс и учете виртуальных активов в своей хозяйственной деятельности.