Добірка наукової літератури з теми "ГІС-аналіз"

Здійснено аналіз тенденцій розвитку геоінформаційних систем (ГІС) в лісовій галузі та міжнародних вимог стосовно запровадження природозберігаючих технологій на базі оптимальної транспортної мережі як передумови для реального запровадження принципів сталого ведення лісового господарства. Обґрунтовано необхідність наявності об’єктивних даних про транспортну мережу лісових підприємств. Подано методичні підходи до створення ГІС лісових автодоріг, які передбачають подання інформації про лісові автодороги як лінійні об'єкти з відомими координатами вздовж дороги та наявністю певної кількості каліброваних точок, тобто коректно розташованої лінії, що відображає дорогу, і відомостей про неї у вигляді таблиць та фото (креслень), які відображають її технічні та експлуатаційні характеристики. Також висвітлено особливості структури і порядку роботи та операційні можливості дослідної ГІС лісових автодоріг, розробленої для ДП «Осмолодське лісове господарство».

Магістерська дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновку, переліку посилань з 26 найменувань, 4 додатки, і містить 19 рисунків, 35 таблиць. Повний обсяг магістерської дисертації складає 108 сторінки, з яких перелік посилань займає 3 сторінки, додатки – 16 сторінок. Актуальність теми. З точки зору безпеки трубопроводи мали хороший досвід у перевезенні небезпечних матеріалів, але зараз виникають декілька факторів, які дозволяють зробити висновок, що дотримання найкращих міжнародних стандартів трубопровідності може бути недостатнім для задоволення безпеки та екологічних очікувань суспільства. Основними чинниками, що ведуть до цього висновку, є: – трубопроводи зношуються, і записи показують, що ймовірність виникнення інцидентів на цих трубопроводах зростає; − трубопроводи працюють в районах, де щільність населення збільшилася. Недоліки трубопроводів, що містять деякі небезпечні матеріали, можуть становити серйозні ризики навіть з невеликих викидів. Враховуючи вищезазначене, Європейське співтовариство розробляє ініціативу з безпеки трубопроводів, яка, як очікується, вимагатиме демонстрації безпеки та стану трубопровідних систем у випадку безпеки. Для підвищення репрезентативності, змістовності та достатності інформації необхідно врахування більшої кількості початкових даних, інформації з різних джерел, а просторова прив'язка дозволяє зробити цю інформацію зручною для її сприйняття та використання при прийнятті рішення, саме цю задачу вирішуватиме розроблена система. Метою дослідження є створення методичної та алгоритмічної бази для ГІС-аналізу екологічних ризиків в результаті аварій на газо-нафтопроводах. Для досягнення поставленої задачі були сформульовані наступні завдання дослідження, що визначили логіку дослідження та його структуру: − проаналізувати критерії та показники екологічних ризиків аварій на трубопроводах; − проаналізувати сучасні інформаційні ГІС-технології в задачах моніторингу довкілля; − визначити розрахункові моделі оцінки екологічних ризиків в результаті аварій на газо-нафтопроводах; − спроектувати архітектуру системи ГІС-аналізу екологічних ризиків в результаті аварій на газо-нафтопроводах; − розробити програмне забезпечення для ГІС-аналізу екологічних ризиків в результаті аварій на газо-нафтопроводах. Об’єктом дослідження є інформаційні технології моніторингу довкілля. Предметом дослідження є інформаційні технології моніторингу екологічних ризиків. Методико-математичне забезпечення. Розв’язання поставлених задач виконувались з використанням наступних методико-математичних забезпечень: − індивідуальний ризик; − колективний ризик; − комплексні ризики; − збитки. Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в розробці системи ГІС-аналізу екологічних ризиків в результаті аварій на газо-нафтопроводах, що спрощує роботу працівників міністерства надзвичайних ситуацій.
Master's thesis consists of an introduction, five sections, a conclusion, a list of references from 26 denominations, 4 appendices, and have 19 figures, 35 tables. The full volume of the master's thesis is ?? pages, 3 of which is list of references, ?? – appendices. Topicality. From the safety point of view, pipelines have had good experience in the transport of hazardous materials, but now there are several factors that can lead to the conclusion that compliance with the best international pipeline standards may not be sufficient to meet the security and environmental expectations of society. The main factors leading to this conclusion are: − pipelines are wearing out, and records show that the probability of incidents occurring on these pipelines is increasing; − pipelines operate in areas where population density has increased. Disadvantages of pipelines containing some hazardous materials can pose serious risks even with small emissions. Taking into account the above, the European Community is developing a pipelines' safety initiative, which is expected to require demonstration of the security and status of pipeline systems in the event of a safety concern. In order to increase the representativity, content and sufficiency of information, it is necessary to take into account more initial data, information from different sources, and spatial binding allows making this information convenient for its perception and use when making a decision, this task will be solved by the developed system. The aim of the research is creation of methodical and algorithmic basis for GIS analysis of environmental risks as a result of accidents on gas and oil pipelines. To accomplish the task, the following research objectives were formulated, which determined the logic of the research and its structure: − analyze the criteria and indicators of environmental risks of pipeline accidents; − to analyze modern information technology GIS in the tasks of environmental monitoring; − to determine the estimated models of environmental risk assessment as a result of accidents on gas and oil pipelines; − to design the architecture of the system of GIS analysis of environmental risks as a result of accidents on gas and oil pipelines; − to develop software for GIS analysis of environmental risks as a result of accidents on gas pipelines. The object of research is the information technology of environmental monitoring. The subject of research is an information technology for monitoring environmental risks. Methodological and mathematical support. The solving of defined tasks was performed using the following methodological and mathematical support: − Individual risk; − collective risk; − complex risks; − losses. The practical value of research the work is to develop a system of GIS analysis of environmental risks as a result of accidents on gas and oil pipelines, which simplifies the work of the Ministry of Emergency Situations.

Зacтocyвaння гeoiнфoрмaцiйниx cиcтeм в мoнiтoрингy aтмocфeрнoгo пoвiтря дoзвoляє вiдcлiдкoвyвaти cтaн нaвкoлишньoгo прирoднoгo сeрeдoвищa, прoгнoзyвaти виникнeння нaдзвичaйниx eкoлoгiчниx cитyaцiй тa iнфoрмyвaти нaceлeння прo пoтoчний eкoлoгiчний cтaн НПC, динaмiкy йoгo змiн, джeрeлa зaбрyднeння, рoзмiщeння вiдхoдiв, хaрaктeр впливy eкoлoгiчниx фaктoрiв нa здoрoв'я людeй чeрeз зaбeзпeчeння вiльнoгo дocтyпy дo eкoлoгiчнoї iнфoрмaцiї.

Тараненко, Р. В. Розробка модулю аналізу регулювання земельно-кадастрової інформації у дорожньо-транспортній ГІС : випускна кваліфікаційна робота : 193 «Геодезія та землеустрій» / Р. В. Тараненко ; керівник роботи І. В. Корнієнко ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра геодезії, картографії та землеустрою. – Чернігів, 2021. – 107 с.
Об’єктом дослідження є дорожньо-транспортна мережа і врегулювання земельних відносин у сфері дорожнього господарства. Методи дослідження. У проведених дослідженнях застосовувалися теоретичний, формально-логічний і розрахунково-аналітичний методи дослідження а також початкові дані, включаючи атрибутивні. Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати, висновки та пропозиції можуть бути основою для вдосконалення міської дорожньо-транспортної інфраструктури з урахуванням економічної ситуації і територіальної специфіки. Результати досліджень, пов'язані з оцінкою транспортної доступності можуть бути використані в роботі органів місцевого самоврядування, комунальними та транспортними службами міста. У даній роботі був проведений аналіз застосування геоінформаційних систем для моніторингу міської інфраструктури. Таким чином, було виявлено можливість застосування ГІС для ефективного розвитку дорожньо – транспортної мережі в населених пунктах. Крім того, в ході виконання магістерської роботи було зроблено наступне: 1) вивчено основи інтерактивних геоінформаційних систем; 2) проведено аналіз можливостей сучасних геоінформаційних систем; 3) проведено дослідження застосування ГІС для організації міської інфраструктури.
The object of the study is the road transport network and the regulation of land relations in the field of road management. Research methods. The conducted research used theoretical, formal-logical and computational-analytical research methods, as well as initial data, including attributive. The practical significance of the results obtained. The obtained results, conclusions and proposals can be the basis for improving the urban road transport infrastructure, taking into account the economic situation and territorial specifics. The results of research related to the assessment of transport accessibility can be used in the work of local governments, utilities and transport services of the city. In this paper, an analysis of the use of geographic information systems for monitoring urban infrastructure was conducted. Thus, the possibility of using GIS for the effective development of the road transport network in settlements was identified. In addition, during the master's thesis the following was done: 1) studied the basics of interactive geographic information systems; 2) the analysis of possibilities of modern geoinformation systems is carried out; 3) a study of the use of GIS for the organization of urban infrastructure.

Курочкін В. М. Метод та технологія автоматизованої обробки даних аерофотозйомки з географічною прив’язкою. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Національний авіаційний університет, Київ, 2017. У дисертаційній роботі запропоновано неперервну пошарову модель зображення на основі кластерного аналізу та локальної сплайн апроксимації, що описує розподіл інтенсивності неоднорідного цифрового зображення у вигляді суміші розподілів складових з ваговими коефіцієнтами, а також метод оцінки пошарових складових, що дозволяє побудову просторової апроксимації складових текстур зображення та побудувати нові оцінки числових характеристик посівної площі. Запропоновано геоінформаційну технологію автоматизованої обробки даних аерофотозйомки з географічною прив’язкою «Vagabond», що призначена для забезпечення інформацією процесів прийняття рішень шляхом організації неперервних спостережень та обробки їх результатів. Розроблено локальну геоінформаційну систему «VagabondGIS» що входить до технології багаторівневого моніторингу на локальному рівні.

1. Журавель, Н.В., 2010. Методика оцінки ураженості територій небезпечними екзогенними геологічними процесами з використанням геоінформаційних технологій. Науковий вісник ІФНТУНГ. 2010. No 1(23) с. 156; 2. http://uk.wikipedia.org/wiki/Генералізація; 3. https://www.openstreetmap.org; 4. Douglas, D.H. and Peucker, T.K., 1973. Algorithms for the reduction of the number of points required to represent a digitized line or its caricature. Cartographica: the international journal for geographic information and geovisualization, 10(2), pp.112-122; 5. Visvalingam, M. and Whyatt, J.D., 1992. Line generalisation by repeated elimination of the smallest area. Discussion Paper, CISRG, The University of Hull; 6. https://desktop.arcgis.com/en/arcmap/10.3/tools/cartography-toolbox/simplify- polygon.htm.
Генералізація — процес відбору і узагальнення якісних і кількісних характеристик карти в картографії. Мета генералізації — виділення основних типових рис та особливостей об'єкта згідно з призначенням карти, її масштабом. Генералізація дозволяє усунути другорядні деталі та акцентувати найбільш суттєві елементи [2]. Суть генералізації полягає у спрощенні об’єктів на карті у відповідності до масштабу карти, її призначення та особливостей території. У вебкартографії критичним параметром є розмір файлу з векторними даними, який передається через мережу. За допомогою генералізації ліній можна зменшити кількість вершин і тим самим зменшити розмір файлу даних, що дозволить вебкарті завантажуватись швидше. Для цього необхідно підібрати оптимальне співвідношення розмір/якість.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія (Природничі науки). – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2018. Робота присвячена виявленню суспільно-географічних особливостей інфраструктурної складової урбогеосистеми на основі просторового ГІС-аналізу (на прикладі міста Харкова). Побудовано базу геоданих в середовищі ArcGIS з використанням інформації електронних довідників 2ГІС та Google Earth. Вивчено інфраструктурну складову урбогеосистеми міста Харків. Виконано просторовий ГІС-аналіз розподілу об’єктів антропогенної інфраструктури територією міста, проаналізовано забезпечення ними населення. Представлено результати виконання просторового ГІС-аналізу інфраструктурної складової урбогеосистеми міста Харків. Дано оцінку привабливості території для населення. Визначено проблеми територіального розподілу інфраструктурних об’єктів урбогеосистеми Харкова, шляхи їх вирішення, подано рекомендації щодо оптимізації муніципального планування.

Thesis is devoted to research and manufacturers of geographic information systems «Lemkivski Churchs». The analysis, systematization and research of GIS concepts is carried out. The main stages of development in the world in general, and in Ukraine in particular are considered. Areas studied application of GIS systems, and their prospects are defined. For quality work Researched functions, methods and principles of work with geographic information systems, as well as them structure. A number of requirements to GIS systems are formed. A search and analysis of various GIS systems, and based on comparative characteristics, Google Maps was chosen, after all meets the specified requirements. A geographic information system«Lemkivski Churchs» has been developed and researched and a database is created. Added part of the, existing temples, their search analysis and description.
Дипломна робота присвячена дослідженню та розробці геоінформаційної системи «Лемківські церкви». Здійснено аналіз, систематизацію та дослідження понять ГІС. Розглянуто основні етапи розвитку у світі загалом, та Україні зокрема. Вивчено сфери застосування ГІС систем, та визначено їх перспективи. Для якісної роботи досліджено функції, методи та принципи роботи з геоінформаційними системами, а також їх структуру. Сформовано ряд вимог до ГІС систем. Проведено пошук та аналіз різних ГІС систем, та на основі порівняльної характеристики обрано Google Maps, адже відповідає заданим вимогам. Розроблено та досліджено геоінформаційну систему «Лемківські церкви» та створено базу даних. Додано частину існуючих храмів, їх пошук, аналіз та опис.
ЗМІСТ Вступ 9 1. Геоінформаційні системи 12 1.1 Поняття географічних інформаційних систем 12 1.2 Розвиток ГІС 15 1.2.1 Історія розвитку геоінформаційних систем 15 1.2.2 Розвиток ГІС в Україні 17 1.2.3 Перспективи розвитку ГІС 20 1.3 Застосування ГІС 22 1.4 Принципи роботи геоінформаційних систем 24 1.5 Методи роботи геоінформаційних систем 26 1.6 Функції геоінформаційних систем 30 1.7 Структура ГІС 31 1.8 Класифікація геоінформаційних систем 33 1.9 Вимоги до геоінформаційних систем 36 1.10 Висновки до першого розділу 37 2 Огляд ресурсів для створення геоінформаційних систем 39 2.1 Загальна характеристика геоінформаційних систем 39 2.2 Аналіз існуючих геоінформаційних ресурсів та вибір оптимального 46 2.3 Висновки до другого розділу 48 3 Створення геоінформаційної карти «Лемківські церкви» 49 3.1 Розробка ГІС системи на базі сервісу Google Maps 49 3.2 Висновки до третього розділу 63 4 Спеціальна частина 64 4.1 Створення та розробка бази даних 64 4.2 Етапи проектування БД 64 4.2.1 Мета створення бази даних 64 4.2.2 Таблиці, які міститимуться в базі даних 65 4.2.3 Визначення полів 65 7 4.2.4 Індивідуальне значення кожного поля 68 4.2.5 Знаходження зв’язків між таблицями 69 4.2.6 Перевірка структури БД 70 4.2.7 Внесення даних та інших об’єктів 70 4.3 Створення запитів 72 4.4 Створення форми 74 4.5 Аналіз БД 74 4.6 Висновки до четвертого розділу 74 5 Обґрунтування економічної ефективності 76 5.1 Розрахунки норми часу, необхідного для виконання роботи 76 5.2 Розрахунок витрат для оплати праці та витрати на соціальний захист 77 5.3 Матеріальні витрати та їх розрахунок 79 5.4 Витрати на електроенергію 80 5.5 Розрахунок амортизаційних відрахувань 81 5.6 Накладні витрати та їх розрахунок 81 5.7 Кошторис витрат та розрахунок собівартості дослідження 82 5.8 Розрахунок ціни програмного продукту 83 5.9 Розрахунок ефективності дослідження з економічного боку та термін його окупності 83 5.10 Висновки до п’ятого розділу 84 6 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 86 6.1 Застосування геоінформаційних систем в охороні праці 86 6.2 Культура охорони праці як важлива складова працівників у сфері інформаційних технологій 88 6.3 Джерела, зони дії та рівні забруднення навколишнього середовища у разі аварій на хімічно і радіаційно небезпечних об’єктах 90 6.4 Шум, вібрація, ультразвук, електромагнітні випромінювання у виробничих приміщеннях для роботи з ВДТ та захист від них 93 6.5 Висновки до шостого розділу 95 7 Екологія 97 8 7.1 Статистичний аналіз екологічності виробництва 97 7.2 Методологія моделювання екологічних проблем 99 7.3 Висновки до сьомого розділу 100 Висновки 101 Перелік використаних джерел 102 Додатки 112

В роботі розкрито науково-методологічні основи суспільно-географічного дослідження регіональної системи розселення, зокрема передумови, чинники та форми розселення, трансформаційні етапи та ієрархічні рівні розселення, визначено аспекти розселення населення. Встановлено особливості системи розселення як територіальної основи та функціональної складової регіональної соціогеосистеми, виявлено її характеристики. Обґрунтовано методологію суспільно- географічного дослідження регіональної системи розселення, визначено підходи та методи, розкрито сутність оціночно-прогностичної моделі міграційних процесів. Проведено ретроспективний аналіз заселення Харківської області, визначено періоди розселенського освоєння. Виконано аналіз просторового розподілу населення Харківської області, топологічний аналіз системи розселення регіону, визначено центри тяжіння населення та досліджено їх динаміку у часі, виявлено тенденції трансформації системи розселення. Наведено результати моделювання міграційних процесів Харківської області з огляду на необхідність формування поліцентричної моделі просторового розвитку. Визначено перспективні «точки росту» системи розселення Харківської області на основі проведеного моделювання міграційних процесів, ІФВ-моделювання та ГІС-аналізу. Проведено SWOT–аналіз системи розселення Харківської області та запропоновано рекомендації для переходу Харківської області на поліцентричну модель просторового розвитку.