Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Гірниче підприємство.
Статті в журналах з теми "Гірниче підприємство"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Гірниче підприємство".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Pohrebennyk, V. D., та E. A. Dzhumelia. "Засади створення геоінформаційних систем моніторингу територій гірничо-хімічних підприємств". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 115–19. http://dx.doi.org/10.15421/40290723.
Повний текст джерелаАнотація:
Гірнича промисловість є джерелом істотного антропогенного впливу на природні компоненти. Одним із найважливіших елементів забезпечення екологічної безпеки території гірничого підприємства на стадії ліквідації є створення геоінформаційної системи. Розроблено методологічні засади та підходи для створення геоінформаційної системи моніторингу території Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства (ДГХП) "Сірка", що перебуває на стадії ліквідації. Процес ліквідації гірничо-хімічного підприємства має такі етапи: моніторинг і прогнозування небезпечних явищ, що можуть виникати після експлуатації родовищ та діяльності підприємства; оцінювання екологічного ризику для населення та майна; порівняння вартості активних і пасивних методів усунення ризику; обґрунтування раціонального використання відновлених територій; розроблення необхідних заходів для запобігання екологічній небезпеці і підготовки територій для господарського використання. Створення геоінформаційної системи моніторингу території є першим і основним етапом процесу ліквідації гірничо-хімічного підприємства. Ця система моніторингу полягає у створенні бази даних геолого-екологічних показників у часі, що дасть змогу детально проаналізувати чинники, зробити прогноз забруднення території, побудувати просторову модель забруднення, за наявності картографічної бази даних точок опробування, побудувати графіки зміни у часі будь-яких аналізованих величин. Оцінено вплив гірничо-хімічного підприємства на стан забруднення довкілля: ґрунтів, водного середовища та стан поводження з промисловими відходами. Обґрунтовано необхідність побудови геоінформаційної системи моніторингу території Роздільського ДГХП "Сірка" на стадії ліквідації. Встановлено, що створення цієї системи екологічного моніторингу дасть змогу підвищити екологічну безпеку території підприємства і прилеглих до нього населених пунктів. Такий системний підхід у забезпеченні чи підвищенні екологічної безпеки також дасть змогу вчасно запобігти негативним змінам на території підприємства чи навколишніх територій після завершення гірничих робіт.
2
Давидов, О. І. "ОЦІНКА ФУНДАМЕНТАЛЬНО-СТЕЙКХОЛДЕРСЬКОЇ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У СИСТЕМІ ВАРТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ". Підприємництво та інновації, № 15 (30 грудня 2020): 93–99. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/15.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено методичні і практичні питання оцінки фундаментально-стейкхолдерської доданої вартості підприємств у системі вартісно-орієнтованого управління на мікроекономічному рівні. Запропоновано методику оцінки фундаментально-стейкхолдерської доданої вартості як індикатора додаткових фінансових вигод підприємства та його ключових стейкхолдерів. Обгрунтовано методику розрахунку базових показників оцінки фундаментально-стейкхолдерської доданої вартості підприємств – фундаментально-стейкхолдерського доходу, інвестованого капіталу та його ринкової вартості. Виконано практичні розрахунки фундаментально-стейкхолдерської доданої вартості гірничо-збагачувальних комбінатів України. Проаналізовано тенденції формування фундаментально-стейкхолдерської доданої вартості гірничо-збагачувальних комбінатів України.
3
Sinchuk, Oleg, Serhii Boiko, Oleksiy Gorodny, Andrey Nekrasov, Andrey Onishchenko та Maryna Nozhnova. "АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ В УМОВАХ ГІРНИЧОРУДНИХ ПІДПРИЄМСТВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 168–76. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-168-176.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Перспектива розвитку залізорудної галузі зумовлюється перспективою розвитку металургійного виробництва й експорту сировини. Нині проведено реформування гірничо-металургійного комплексу. У зв’язку із загостренням енергетичних проблем та необхідністю енергозбереження, останніми роками дедалі більше уваги у світі приділяється використанню відновлюваної енергії. Серед лідерів є використання сонячної енергії. Сонячну енергію використовують для отримання гарячої води, тепла та електроенергії. Завдяки впровадженню сонячних колекторів з’явились значні можливості енергозабезпечення будівель для систем гарячого водопостачання та опалення. Сонячні установки екологічно чисті, за їх допомогою можна отримувати енергію, що не шкодить навколишньому середовищу. Постановка проблеми. Проблемою цієї роботи є визначення основних аспектів впровадження сонячних електростанцій в умовах гірничорудних підприємств. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато авторів досліджували питання експлуатації та проєктування сонячних електростанцій. Обґрунтовано позитивний ефект від впровадження системи очищення сонячних панелей від пилу та від впровадження системи нахилу сонячної панелі. Дослідження, які були проведені раніше, вказують на те, що енергетичні характеристики сонячних панелей при роботі в умовах гірничих підприємств будуть на достатньо ефективному рівні, враховуючи природні вентиляційні потоки, що будуть їх охолоджувати. Між тим, залишаються недослідженими питання впровадження сонячних електростанцій в умовах гірничорудних підприємств. У попередніх дослідженнях нами обґрунтовано позитивний ефект від впровадження сонячних електростанцій в умовах гірничорудних підприємств, а саме модульність, надійність, зменшення негативного впливу на екологію. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Враховуючи нові, раніше не досліджені фактори, що у мовах гірничорудних підприємств впливають на енергетичні характеристики сонячних електростанцій, актуальним науково-практичним завданням є дослідження потенціалу сонячної енергії в умовах цих підприємств, та особливості експлуатації сонячних електростанцій. Постановка завдання. Отже, актуальним науково-практичним завданням є дослідження потенціалу сонячної енергії в умовах цих підприємств та особливості експлуатації сонячних електростанцій, враховуючи фактори, що впливають на їхні енергетичні показники. Виклад основного матеріалу. Гірничорудні підприємства України розташовані на території, що сприятлива для впровадження сонячної енергетики. Використання системи очистки та системи нахилу панелі генерована потужність становила 2000 кВт, при використанні системи очистки генерована потужність зросла на 300 кВт. Тобто можна зробити висновок і зазначити що застосування системи очистки та нахилу сонячних панелей має кращий ефект на роботу сонячної електростанції. Висновки відповідно до статті. На гірничорудних підприємствах актуальним та можливим є впровадження в загальну структуру систем електроживлення сонячних електростанцій, враховуючи специфіку їх експлуатації. Сонячні панелі при експлуатації в умовах гірничорудних підприємств, повинні мати систему очищення та орієнтації з метою підвищення ефективності їх функціонування в розподільчих мережах цих підприємств.
4
Ступнік, Микола Іванович, Володимир Станіславович Моркун, Зінаїда Павлівна Бакум та Вікторія Василівна Ткачук. "Концепція підготовки гірничого інженера в системі неперервної освіти (школа – ВНЗ – підприємство)". Освітній вимір 48 (11 травня 2016): 34–43. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v48i0.2382.
Повний текст джерелаАнотація:
Ступнік М. І., Моркун В. С., Бакум З. П., Ткачук В. В. Концепція підготовки гірничого інженера в системі неперервної освіти (школа – ВНЗ – підприємство).
У статті розроблено концепцію підготовки гірничого інженера в системі неперервної освіти. Визначено етапи означеної підготовки: загальноосвітній заклад, вищий навчальний заклад, підприємство. Обґрунтовано значення профорієнтаційної роботи, дидактичні засади фахової підготовки майбутніх інженерів в умовах сучасного вишу, а також порушено проблеми адаптації випускників гірничих факультетів на підприємстві.
5
Prokopenko, Vasyl, Andrii Cherep та Daria Pilova. "ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ЕФЕКТИВНОСТІ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА МАРГАНЦЕВОРУДНОЇ СИРОВИНИ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 3-4 (27 листопада 2019): 32–41. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-3-4-32-41.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – узагальнення вихідних даних та науково-прикладне визначення технологічних факторів, які обумовлюють концептуальний підхід до поліпшення економічних результатів процесів видобування корисної копалини та її збагачення, а в підсумку ефективність виробничої діяльності гірничо-збагачувального підприємства.Методика полягає в обґрунтуванні факторів технологічного й економічного підходів до оцінювання виробничих процесів видобування й збагачення марганцеворудної сировини, що визначають собівартість концентрату, втрати запасів рудної сировини та металу у відходах збагачення, а також обсяг розкривних порід, які треба розробити для виготовлення заданого обсягу концентрату.Результати. Визначена невідповідність технологічної схеми гірничих робіт на марганцевих кар'єрах ПГЗК вимогам виробництва конкурентного концентрату у разі зниженого попиту, а також напрям її реконструкції. Обґрунтований вплив якості рудо-потоку на економічні результати гірничо-збагачувального виробництва й визначено раціональні умови усереднення якості рудної сировини різних кар’єрів. Розроблений науково-прикладний підхід до визначення раціонального обсягу розкривних порід, який забезпечує розкриття рудного пласта в обсязі, що дозволяє мінімізувати витрати кар’єру на розкривні роботи.Наукова новизна. Визначений принцип удосконалення технологічної схеми видобування горизонтального рудного пласта при зниженому попиті на продукцію. Узагальнений методичний підхід до оцінювання ефективності виробничої діяльності гірничо-збагачувального підприємства, ураховуючи собівартість концентрату, втрати запасів рудної сировини та металу у відходах збагачення, а також обсяг розкривних порід, що задовольняє ринковий попит на концентрат. Встановлена певна непрямолінійна залежність між якістю марганцевої руди та ступенем вилучення металу в концентрат, яку слід оцінювати при формуванні рудо-потоку, що збагачується.Практичне значущість. Оцінена технологія гірничих робіт на кар’єрах ПГЗК за собівартістю концентрату, що відображає їх адаптацію до ринкових умов господарювання. Визначений статистичний взаємозв’язок між технолого-економічними умовами видобування рудної сировини та якістю рудо-потоку (за вмістом металу). Запропонований методичний підхід до усереднення марганцевої руди по двох групах кар’єрів, що забезпечує найбільший обсяг вилученого металу та мінімізує витрати підприємства на розкривні роботи.
6
Спасенко, К. О. "ОСОБЛИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИННИХ ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ ІЗ ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ". Прикарпатський юридичний вісник, № 4(39) (20 грудня 2021): 62–65. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i4(39).918.
Повний текст джерелаАнотація:
Спасенко К. О. Особливості призначення та прове-дення судових експертиз при розслідуванні злочиннихпорушень правил безпеки під час виконання робіт ізпідвищеною небезпекою. – Стаття.Стаття присвячена дослідженню особливостей при-значення судових експертиз при розслідуванні злочин-них порушень правил безпеки під час проведення робітіз підвищеною небезпекою. З’ясовано, що методикаекспертних досліджень у провадженнях, пов’язанихіз порушенням правил безпеки під час проведення ро-біт із підвищеною небезпекою, складається зі стадій:попереднього дослідження, основного дослідження (ана-літична, порівняльна, синтезувальна стадії), постанов-ки висновку. З’ясовано, що при розслідуванні злочин-них порушень правил безпеки під час виконання робіт ізпідвищеною небезпекою найбільш затребуваним є прове-дення інженерно-технічних експертиз із застосуваннямспеціальних технічних знань з електробезпеки, пожеж-ної безпеки, будівництва, гірничої справи.Наголошено, що судова інженерно-технічна експер-тиза з охорони праці призначається з метою виявленняпричинних залежностей і фактів щодо діяльності абобездіяльності робітників та посадових осіб у процесінормального функціонування підприємства й у разівиникнення на ньому надзвичайної ситуації, недотри-мання трудової та виробничої дисциплін, невиконаннявимог нормативно-правових актів із охорони праці таексплуатаційної документації тощо. Сутність гірни-чо-технічної експертизи як процесуальної дії полягаєв дослідженні для кримінального провадження обста-вин події на підприємстві гірничої промисловості, щопризвела до загибелі людей або до заподіяння шкоди їхздоров’ю, або до інших наслідків, проведеному в перед-баченому законом порядку обізнаними в гірничійсправі особами. Судово-технічна експертиза допомагаєнайбільш точно й достовірно встановити якість буді-вельних і ремонтних робіт, виконуваних на всіх етапахбудівництва, їх відповідність будівельним нормам і до-говору, а також якість і кількість використаних буді-вельних матеріалів та їх відповідність вказаним у буді-вельно-монтажній документації.
7
Sinchuk, Oleg, Serhii Boiko, Oleksiy Gorodny, Yana Doludarieva та Andrii Dymerets. "МЕТОД ОПТИМІЗАЦІЇ РЕЖИМІВ РОБОТИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ГІРНИЧОРУДНИХ ПІДПРИЄМСТВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(21) (2020): 242–48. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-242-248.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Одним з альтернативних рішень питання другого незалежного джерела живлення електроспоживачів можуть бути використані джерела розосередженої генерації, розташованої на території підприємства, з метою електропостачання відповідальних електроприймачів у аварійних ситуаціях та в інших псевдоаварійних режимах роботи, з метою зменшення витрат за спожиту електроенергію та підвищення рівня надійності електропостачання. Водночас аналіз розподілу потоків споживання електроенергії свідчить, що велика частка електричної енергії припадає саме на локальні енергетичні об’єкти. Це обумовлює загалом актуальність ви-вчення питання особливостей прогнозування електроспоживання з мережі в умовах підприємств та актуальності застосування при цьому комбінованого підходу, особливо при впровадженні в структуру електропостачання цих підприємств розосередженої генерації. Постановка проблеми. Проблемою цієї роботи є питання підвищення енергоефективності гірничорудних підприємств. До того ж досвід показує, що попри недовантаження електричних потужностей, збитки від аварійних перерв енергозабезпечення з кожним роком зростають.Аналіз останніх досліджень і публікацій. У попередніх авторських дослідженнях було обґрунтовано необхідність оптимізації режимів роботи електричного обладнання гірничорудних підприємств у разі застосування розосередженої генерації. За критеріями економічності та ефективності передбачається формування ефективних режимів в умовах постійного зростання навантаження електроспоживачів та збільшення реальної складової спожитої електричної енергії (ЕЕ), згенерованої при використанні розосередженої генерації. Для досягнення максимального економічного ефекту при застосуванні розосередженої генерації в умовах гірничорудних підприємств, систем керування навантаженням та акумулюючого обладнання, особливо важливим є організація планування електроспоживання, оперативного й оптимального вибору режимів генерації електричної енергії, розосередженої генерації та оперативного керування режимами роботи енергетичного обладнання, яке використовується для забезпечення ефективного й безперебійного функціонування обладнання електроспоживачів гірничорудних підприємств, з метою здешевлення видобування залізорудної сировини, в умовах узгодження режимів роботи джерел генерації гірничорудних підприємств і зовнішньої електромережі.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Враховуючи складність технологічного процесу та специфіку функціонування гірничих підприємств, актуальним науково-практичним завданням є розробка методу оптимізації режимів роботи енергетичного обладнання залізорудних підприємств при впровадженні в структуру електропостачання цих підприємств розосередженої генерації. Постановка завдання. Таким чином, актуальним науково-практичним завданням є синтез методу оптимізації режимів роботи енергетичного обладнання залізорудних підприємств при впровадженні в структуру їх електропостачання розосередженої генерації. Це дозволить ефективно впроваджувати джерела розосередженої генерації в структури електропостачання гірничорудних підприємств.Виклад основного матеріалу. Враховуючи те, що на підприємствах актуальним є впровадження в загальну структуру систем електроживлення розосередженої генерації, запропоновано впровадження відновлюваних джерел енергії. Між тим, що не менш важливо, досвід показує, що незважаючи на недовантаження електричних потужностей, збитки від аварійних перерв енергозабезпечення з кожним роком зростають. Кожний параметр загальної оптимізації вибору режимів роботи енергетичного обладнання гірничорудних підприємств має різний ступінь впливу. Тому для вироблення оптимальних режимів роботи джерел розосередженої генерації в умовах гірничорудних підприємств за критеріями економічності та ефективності, пропонуємо використати запропоновану цільову функцію. Висновки відповідно до статті. На гірничорудних підприємствах актуальним та можливим є впровадження в загальну структуру систем електроживлення розосередженої генерації на базі відновлюваних джерел енергії. Водночас з метою достатньо енергоефективного використання таких мініелектростанцій у структурах систем електроживлення необхідно ґрунтовно аналізувати питання, пов’язані з режимами роботи енергетичного обладнання цих підприємств. Запропонований метод дозволяє оптимізувати роботу енергетичного обладнання гірничорудних підприємств при впровадженні до структури їх електропостачання розосередженої генерації.
8
Міняйло, Наталія Олександрівна. "СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО УПРАВЛІННЯ РАЦІОНАЛЬНИМ РЕЖИМОМ РОБОТИ РУДНОГО ДВОРУ ЗА УМОВ УСЕРЕДНЕННЯ СИРОВИНИ". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 95–102. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-011.
Повний текст джерелаАнотація:
Процеси підготовки шихти металургійної сировини до агломерації та переділу відносяться до процесів, що характеризуються складністю вимірювання головних технологічних параметрів, їх невизначеністю, наявністю взаємовпливових внутрішніх зв’язків, транспортним запізнюванням на управляльні впливи, тому розробка систем управління такими процесами передбачає наявність математичних моделей прогнозування та розрахунку рекомендацій на упередження. Розглядається питання створення системи підтримки прийняття рішень щодо управління процесом усереднення сипких матеріалів на рудному дворі металургійного підприємства з метою забезпечення стабільного хімічного складу сировини. За допомогою математичних моделей, побудованих на базі балансового методу та теорії нечітких множин, описують кожний етап процесів перевантаження сировини, виконують прогнозування її хімічного складу у полях приймальної траншеї, в обсязі грейфера перевантажувача, гребня та шару штабеля та розраховують рекомендації для розвантаження партій і класів сипких матеріалів, які надходять на підприємство з гірничо-збагачувальних комбінатів.
9
Sinchuk, Oleg, Serhii Boiko, Oleksiy Gorodny, Andrey Nekrasov, Maksim Fed та Maryna Nozhnova. "МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ РОЗОСЕРЕДЖЕНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ В УМОВАХ ЗАЛІЗОРУДНИХ ПІДПРИЄМСТВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 161–68. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-161-168.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Аналіз досягнень сучасної енергетики показує, що децентралізовані енергосистеми з використанням джерел розосередженої генерації можуть бути надзвичайно прибутковою сферою для капіталовкладень, якщо є можливість розміщувати джерела генерації енергії поблизу споживачів. Зазвичай витрати на передачу енергії сягають 30 % від вартості її вироблення. Наявні методики для проєктування системи електропостачання віддалених споживачів переважно розглядають як альтернативу централізованому електропостачанню, електропостачання за рахунок генерації електроенергії на базі відновлювальних джерел енергії, або за рахунок використання котелень, дизель-генераторів. Між тим, освоєння потенціалу відновлювальних джерел енергії – це технічно важкореалізоване нині завдання, яке пов’язане з низькою щільністю потоку енергії від відновлювальних джерел енергії і залежністю їх від природних умов. Вартість отримання енергії, хоча вона і щорічно знижується, залишається значно вище, ніж у традиційних енергоресурсів, а необхідних кардинальних технічних рішень поки немає. Постановка проблеми. Проблематикою цієї роботи є синтез методу визначення потенціалу розосереджених джерел енергії в умовах залізорудних підприємств, враховуючи особливості та специфіку їх експлуатації. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Об’єднання на паралельну роботу розосередженої генерації та мережі дасть синергетичний ефект – появу нових властивостей, яких не було у складових частинах, що проявляється, зокрема, у зниженні нерегулярності сумарного графіка навантаження об’єднаних систем, зниженні його нерівномірності в добовому, тижневому й сезонному розрізах, зменшенні залежності частоти електричного струму від коливань балансу потужності. У попередніх дослідженнях нами обґрунтовано позитивний ефект від впровадження джерел розосередженої генерації в умовах промислових підприємств, а саме модульність, надійність, місцеве керування, зменшення негативного впливу на екологію та малий пусковий період. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Враховуючи складність технологічного процесу та специфіку функціонування гірничих підприємств, актуальним науково-практичним завданням є розробка методу визначення потенціалу розосереджених джерел енергії в умовах залізорудних підприємств, враховуючи специфіку їх функціонування. Постановка завдання. Отже, актуальним науково-практичним завданням є синтез методу визначення потенціалу розосереджених джерел енергії в умовах залізорудних підприємств, що дозволить ефективно впроваджувати джерела розосередженої генерації у структури електропостачання залізорудних підприємств. Виклад основного матеріалу. Для визначення потенціалу відновлювальних джерел енергії, що входять до складу джерел розосередженої генерації в умовах залізорудних підприємств, необхідно мати як можна повніші й чіткі дані про електропостачання і електроспоживання навантаження електрообладнанням залізорудного підприємства протягом доби, а також наявність даних про витрати електричної енергії в електромережі електропостачання і електроспоживання навантаження. Висновки відповідно до статті. На залізорудних підприємствах актуальним та можливим є впровадження в загальну структуру систем електроживлення розосередженої генерації на базі відновлюваних джерел енергії. Запропонований метод визначення потенціалу розосереджених джерел енергії в умовах залізорудних підприємств дозволить ефективно впроваджувати розосереджену генерацію до структури їх електропостачання.
10
Бакум, Зінаїда, та Світлана Хоцкіна. "Психолого-педагогічні чинники адаптації випускників гірничих факультетів в умовах сучасного підприємства". Освітній вимір 43 (11 грудня 2014): 281–85. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v43i0.2767.
Повний текст джерелаАнотація:
Бакум З. П., Хоцкіна С. М. Психолого-педагогічні чинники адаптації випускників гірничих факультетів в умовах сучасного підприємства.
На основі зростання статусу адаптаційних процесів майбутніх фахівців до виробничої діяльності авторами статті обґрунтовано значущість формування психолого-педагогічних чинників адаптації випускників гірничих факультетів в умовах сучасного підприємства.
11
Крупка, Ярослав, Олена Зав’ялова та Тетяна Костенко. "ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ ВИБУХІВ МЕТАНОПИЛОПОВІТРЯНИХ СУМІШЕЙ, УСКЛАДНЕНИХ ПОЖЕЖАМИ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 171–76. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-32.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є вдосконалення тактики ліквідації наслідків вибухів газопилових сумішей, ускладнених екзогенними пожежами, в гірничих виробках вугільних шахт, що дозволить своєчасно і в повній мірі забезпечити порятунок застряглих людей, підвищити безпеку роботи гірничих рятувальників при ліквідації наслідків цих аварій, зменшити економічні збитки підприємств. Наукова новизна роботи полягає у розв’язанні науково-прикладної задачі вдосконалення тактики (технології) ліквідації наслідків вибухів газопилових сумішей, ускладнених екзогенними пожежами, в гірничих виробках вугільних шахт, що дозволить своєчасно і в повній мірі забезпечити порятунок застряглих людей, підвищити безпеку роботи гірничих рятувальників при ліквідації наслідків цих аварій, зменшити економічні збитки підприємств, які пов’язані із втратою техніки, гірничих виробок і запасів вугілля, що підготовлені до виїмки, в виїмкових полях, що інтенсивно відпрацьовуються, великих аварійних збитків, які пов’язані із простоями лав або несвоєчасною підготовкою фронту очисних робіт.
12
Шляхов, О. Б. "Підприємці та підприємництво у гірничій промисловості Донецького басейну в пореформений період (1860-1890-ті рр.)". Studies in history and philosophy of science and technology 30, № 1 (17 травня 2021): 40–50. http://dx.doi.org/10.15421/272104.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – висвітлити особливості розгортання підприємницької діяльності в кам’яновугільній промисловості Донбасу протягом другої половини ХІХ ст. Використано методи дослідження: історико-генетичний, ретроспективний, діахронний. Наукова новизна: на основі широкого кола джерел охарактеризовано підприємницькі практики представників ділового світу Російської імперії в гірничій галузі Донецького басейну пореформеного періоду. Основні результати. Зазначено, що в пореформений період у вугільній промисловості Донбасу виникали десятки приватних підприємств та компаній, наживалися великі статки. Головними рисами гірничопромисловців, і перш за все представників технічної інтелігенції та купецтва, були висока енергія, обачливість у справах та наполегливість у досягненні мети. Водночас нестача капіталів, а також спеціальних знань обумовили той факт, що чимало шахтовласників регіону (переважно місцевих поміщиків) у своїх бізнесових практиках зазнавали краху, а їх підприємства діяли відносно короткий час. Наголошено, що значну роль у розбудові кам’яновугільної промисловості Донецького басейну в 90-ті рр. ХІХ ст. відіграв іноземний капітал. Звернуто увагу, що за національною ознакою серед гірничопромисловців Донбасу домінували росіяни. Разом з тим до видобутку вугілля в регіоні активно долучалися етнічні українці. При цьому більшість підприємців українського походження, які займалися бізнесом у гірничій галузі, за розмірами їх прибутків можна віднести до середньої (щорічний зиск від 2 до 10 тис. крб.) або дрібної (переважно селяни) буржуазії. Тип статті: описова.
13
Blyuss, B. O., S. V. Dziuba та Ie V. Semenenko. "ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ В ТЕХНОЛОГІЯХ ПЕРЕРОБКИ МІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, №4, 2018, № 4 (серпень 2018): 58–64. http://dx.doi.org/10.33101/s04-58768473.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Обґрунтування параметрів ефективності функціонування гідротехнічних систем в технологіях видобутку і переробки мінеральної сировини з урахуванням сучасних можливостей інтенсифікації процесів переробки корисних копалин. Методика. Аналіз результатів дослідження режимів роботи гідротехнічних систем підприємств гірничо-металургійної галузі дозволив обґрунтувати параметри гідравлічних процесів в технологіях переробки мінеральної сировини з метою підвищення ефективності параметрів збагачувального устаткування і зниження собівартості готового концентрату. Результати. Обґрунтовані параметри ефективності гідротехнічних систем підприємств гірничо-металургійної галузі України, а саме, в результаті розвитку методів оцінки ефективності гідротранспортного комплексу гірничо-переробних комбінатів запропоновано характеризувати надійність постачання продукції і збереженість системи трубопровідного транспорту величиною показника гідравлічної надійності. Наукова новизна. На основі методів оцінки економічної ефективності гідротехнічних систем технологій переробки мінеральної сировини вихідними принципами якої є: комплексність оцінки; комерційний підхід; застосування адекватних параметрів визначення ефективності на різних організаційних рівнях; облік чинника часу і фактора невизначеності запропоновано інтегральний показник, а саме, показник гідравлічної надійності. Практична значимість. Полягає у введенні показників, а саме: показників гідравлічної надійності і режимів транспортування в гідротехнічних системах в систему моніторингу технологій переробки мінеральної сировини забезпечує безперервний контроль в автоматичному режимі з урахуванням можливих не прогнозованих змін властивостей середовища, що перекачується, продуктивності та інших параметрів, оскільки величина втрат напору виражається через гідравлічний ухил, що залежить від швидкості і щільності гідросуміші, яка транспортується. Іл. 1. Бібліогр.: 9 назв.
14
Kozyr, Svitlana, Andriy Malienko та Oleksandr Minieiev. "ВІЗУАЛЬНЕ ТА ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ВИДОБУВАННЯ ВУГІЛЛЛЯ ІЗ ВРАХУВАННЯМ ГІРНИЧО-ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ". System technologies 5, № 124 (25 листопада 2019): 104–15. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-124-2019-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної роботи є розробка комп’ютерно-інтегрованої системи як основи процесів підтримки прийняття ефективних управлінських рішень на основі аналізу ключових техніко-економічних показників окремого гірничого підприємства. Розроблена модель процесу видобування вугілля у вибії з використанням програмного забезпечення IBM WebSphere Business Modeler версії 7.0, а також задіяно імітаційне моделювання для прогнозування добового навантаження (продуктивності) на очисний вибій у залежності від реального стану обладнання механізованого комплексу з вуглевидобутку та із врахуванням гірничо-геологічних умов. Запропонована автоматизована система прийняття ефективних управлінських рішення на відміну від відомих базується на сучасних унікальних експертних даних конкретного гірничого підприємства.
15
Зінченко, О. А. "Теоретичні основи формівання і максимізації прибутку гірничо-збагачувальних підприємств". Актуальні проблеми економіки, № 7 (2007): 48–53.
Знайти повний текст джерела
16
Шура, Н. О. "Дослідження ефективності формування економічного потенціалу гірничо-збагачувальних підприємств Криворіжжя". Економіка та держава, № 6, червень (2014): 91–96.
Знайти повний текст джерела
17
Катаєв, О. О. "Досвід і перспективи енергозбереження ресурсомістких підприємств гірничо-металургійного комплексу України". Економіка України, № 9 (622) (2013): 18–30.
Знайти повний текст джерела
18
Vilkul, Yu H., A. A. Skachkov та S. O. Zhukov. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ВИРІШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ І ПРОМИСЛОВИХ ПРОБЛЕМ КРИВБАСУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 86 (14 червня 2019): 127. http://dx.doi.org/10.31713/vt2201910.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – визначити сучасний стан та тенденції в гірничій галузі України; екологічні умови Кривбасу та технологічні можливості зменшення сейсмічних наслідків масових вибухів у кар’єрах. Методи дослідження полягають в техніко-економічному аналізі гірничовидобувної промисловості України, і в теоретичному обґрунтуванні технологічних рішень, що зменшують негативний вплив відкритих розробок на навколишнє середовище.Досліджено стан та еволюційні тенденції гірничовидобувної промисловості України за останні десять років, а також вплив гірничовидобувних підприємств на довкілля Кривбасу. Визначено, що найбільш екологічно агресивним фактором серед технологічних процесів є вибухове руйнування гірських порід. Аналіз розробки кар’єрів № 3 «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «ПівдГЗК» свідчить про їх просторове сполучення у найближчі роки. Безпосередня ліквідація скельного ціліка між кар’єрами ускладнюється, як просторово, так і технологічно, особливо через сейсмічні обмеження, але розроблені авторами рішення та заходи максимально спрощують й убезпечують цю стадію.Висновки. Адаптація авторського аналітичного обґрунтування технології руйнування гірських порід до специфічних умов ліквідації гірського масиву, який розділяє сусідні кар’єри, є реально перспективною.Наукова новизна дослідження полягає у розгляді суміжнихкар’єрів як єдиної складної динамічної системи. Крім того, – в адаптації авторського аналітичного обґрунтування технології вибухового руйнування порід до конкретних умов ліквідації масиву, що розділяє сусідні кар’єри.Практичне значення полягає в тому, що результати досліджень визначаються високим рівнем придатності для їх використання при проектуванні гірничих робіт кар’єрів «АрселорМіттал Кривий Ріг» і «ПівдГЗК».
19
Слободчикова, О. А. "Механізм забезпечення стратегічної стійкості підприємства гірничо-металургійного комплексу в умовах проведення реструктуризації". Економічний часопис - 21, № 7/8 (2012): 44–46.
Знайти повний текст джерела
20
Tuboltsev, Leonid, та Anatoliy Grinev. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 1 (30 березня 2020): 47–56. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2020-1-47-56.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є виявлення позитивних моментів розвитку чорної металургії України в сучасних умовах нової промислової революції. Відзначено, що чорна металургія і сьогодні визначає економіку промислово розвинених країн як базова галузь. Україна має всі можливості для розвитку металургії, володіє сировинним, промисловим і трудовим потенціалом, проте в останні роки галузь втрачає свої позиції. Для аналізу стану чорної металургії в роботі використано найважливіші параметри, що характеризують її роботу, зокрема, обсяги та структура виробництва металопродукції, обсяги і структура експорту і імпорту, цінова політика в галузі, використання інвестиційних ресурсів. Наведено основні характеристики доменного, сталеплавильного і прокатного виробництва. Відзначено, що приватизація підприємств металургійної промисловості свого часу стабілізувала їх роботу, однак y даний час державі слід відродити свій вплив на формування промислової політики в промисловості, і в металургійній галузі зокрема. Наведено аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на розвиток металургійної галузі в довгостроковій перспективі. Відзначено, що промислово розвинені країни знижують свій імпортний потенціал за рахунок розвитку власної металургії, що зменшує можливості для експорту металопродукції з інших країн, у т.ч. і з України. Наведено основні завдання, що стоять перед металургією України в сучасних умовах. Відзначено об'єктивні і суб'єктивні чинники, що впливають на роботу металургії. Наведено дані, що характеризують інвестиційні процеси в Україні і РФ в різні роки. Відзначено перспективи розвитку металургійних технологій в Україні. Для вирішення перспективних завдань галузі доцільно розробити Стратегію розвитку промисловості і ширше використовувати науково-технічний потенціал вітчизняних науково-дослідних інститутів, в т.ч. НАН України.
21
Glukhova, V. I., R. M. Tsyhan, and D. M. Kharchenko. "Modernization of the Basic Means of Mining and Processing Enterprises of Ukraine." Business Inform 11, no. 502 (November 2019): 157–64. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-11-157-164.
Повний текст джерела
22
Пундяк, Н. Б. "Валоризація процесів інноваційного розвитку гірничих підприємств та джерела його фінансування". Інвестиції: практика та досвід, № 6, березень (2013): 84–88.
Знайти повний текст джерела
23
Хільченко, О. П. "БІСЕРНІ ЗАПОВНЮВАЧІ – ПОРОРИТИ ДЛЯ БЕТОНІВ ІЗ ВІДХОДІВ ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ КРИВОГО РОГУ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 37 (30 січня 2020): 72–79. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i37.315.
Повний текст джерелаАнотація:
Приведені оптимальні технологічні режими виготовлення бісерних заповнювачів--пороритів,а також властивості їх сировинних гранул. Виконані дослідження дозволили розробити новий спосіб виготовлення бісерного заповнювача для бетону та визначети залежність крупності сировинного порошкуі часу його грануляції на властивості гранул порориту.
24
Євтушенко, Едуард О. "ІСТОРІЯ ФІТОРЕКУЛЬТИВАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Екологічний вісник Криворіжжя 5 (26 червня 2020): 13–30. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4351.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – проаналізувати основні напрямки науково-дослідницької діяльності кафедри ботаніки та екології в історичній ретроспективі. Кафедра впродовж свого існування якісно і ефективно виконувала навчально-виховні завдання з підготовки висококваліфікованих вчителів біології для освітянської галузі міста, Дніпропетровської області, України. Розташування в центрі гірничо-видобувної та металургійної промисловості Придніпров’я зумовило наукову відповідальність кафедри за розвиток озеленення території міста, фіторекультивації порушених земель (відвалів, кар’єрів та хвосто- шламосховищ), інвентаризації зелених насаджень промислових підприємств міста.
У 50-60-их рр. ХХ ст. професором кафедри І.А. Добровольським були розпочаті практичні роботи з формування системи озеленення міста на основі науково обґрунтованих підходів і розуміння ролі зеленої рослини у формування якості життя людини. Ці роботи знайшли своє продовження у реалізації науково-дослідних тем з фіторекультивації порушених територій. У 70-80-их рр. ХХ ст. професором кафедри В.І. Шандою були розроблені науково-обґрунтовані основи фіторекультивації антропогенно порушених земель Криворіжжя, екологічні підходи до боротьби з бур’яновою рослинністю.
У 2011 р. продовжено сучасний етап практичної науково-дослідної роботи кафедри з участі у Міжнародному проекті «Повернути ріку людям Партнерство на користь відновлення р. Саксагань в Кривому Розі як механізм підтримки міжсекторального діалогу». Цей проект був реалізований проекту «Нова Гута-Кривий Ріг. Партнерство у промислових регіонах» за участю Fundacja Miejsc I Ludzi Aktywnych (фундація MILA, (Польща). У цьому проекті кафедру представляв доцент Е.О. Євтушенко
У подальшому були реалізовані міжнародні проекти зі збереження біорізноманіття на території Жовтокам’янського кар’єру підприємства Хайдельбергцемент Україна. У 2014 під керівництвом доцента кафедри В.М. Савосько був виконаний проект «Територія кар’єру як депозитарій для рідкісних рослин і основа для екологічної освіти». У 2018 р. під керівництвом доцента кафедри Е.О. Євтушенка був виконаний проект «Створення чагарникових угруповань як нового місця існування для біоти кар’єру».
Розширення тематики науково-дослідних тем пов’язано з фіторекультивацією порушених земель та інвентаризацією зелених насаджень, яка була визначена конкретними потребами підприємств. Під керівництвом доцента кафедри Е.О. Євтушенка булі виконані: інвентаризація зелених насаджень промислових майданчиків (2016 рік – ПрАТ Центральний ГЗК, 2018 рік – ПрАТ Південний ГЗК) та фіторекультиваційні дослідження (2018 р. – промислові територій ПАТ Інгулецький ГЗК, 2018 р. – міські території).
У 2019 р. розпочата реалізація науково-дослідної теми «Виконання післяпроектного моніторингу впливу планованої діяльності видобування вапняків та глини, придатних для використання у якості цементної сировини, Жовтокам’янського родовища (ділянка №3), розташованого в Апостолівському районі Дніпропетровської області, на стан флори і фауни протягом 3 років (керівник - доцент кафедри Євтушенко Е.О.).
Активні фіторекультиваційні дослідження та проектна діяльність кафедри ботаніки та екології мають багату історію та є фундаментом якісної підготовки фахівців з біології та екології.
25
Авдющенко, А. С. "Кращі практики формування організаційно-економічного механізму управління відходами на підприємствах гірничо-видобувного сектору Польщі". Інноваційна економіка, № 2 (57) (2015): 122–28.
Знайти повний текст джерела
26
Kovalchuk, V. A., and T. M. Kovalchuk. "The Economic-Mathematical Modeling of the Optimal Structure of Investment of a Mining and Dressing Enterprise." Business Inform 2, no. 505 (2020): 108–14. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2020-2-108-114.
Повний текст джерела
27
Venger, V. "The development of Ukraine's mining and metallurgy companies within business groups." Ekonomìka ì prognozuvannâ 2015, no. 1 (April 15, 2015): 64–75. http://dx.doi.org/10.15407/eip2015.01.064.
Повний текст джерела
28
Shkurat, M. Y., and A. O. Zavydovska. "Implementing a Dual Education System at the Mining and Metallurgical Enterprises (Example of «Metinvest» LLC)." Business Inform 10, no. 525 (2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2021-10-76-81.
Повний текст джерелаАнотація:
The article is aimed at studying the dual education system at the mining and metallurgical enterprises (on the example of «Metinvest» LLC), highlighting the main trends and significance. As a result of the study, the process of introduction of dual education on the territory of Ukraine is considered, the main advantages of obtaining the dual form of education (ODFE) are determined. The main aspects of carrying out the large-scale pilot project on training specialists in the dual form of education with the support of the Foundation named after Frederick Ebert and the Ministry of Education and Science of Ukraine are highlighted. The list of enterprises participating in the pilot project on the implementation of ODFE in Ukraine is analyzed, comprised of the employers conducting various types of economic activity and representing almost all regions of our country. In particular, these are enterprises of various forms of ownership, design bureaus, banks, enterprises of food industry, machine-building, agriculture, energy, transport, metallurgy, IT sector, etc. It is noted that metallurgical enterprises subordinated to «Metinvest Holding» LLC were among the first to take the initiative to introduce a dual system. The actions of the principal partner of «Metinvest Holding» LLC, the State Higher Educational Institution of the Azov State Technical University, on the implementation of the ODFE on the territory of Ukraine, are indicated and determined. The activities of «Metinvest Politekhnika», a non-governmental mining and metallurgical university, and its impact on the development of the dual education system in Ukraine are researched.
29
Крупка, Ярослав, Тетяна Костенко та Олена Зав’ялова. "ЛОКАЛІЗАЦІЯ ТА ГАСІННЯ ПОЖЕЖ ПАРОГАЗОВИМИ СУМІШАМИ У ВУГІЛЬНИХ ШАХТАХ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 119–24. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – розвиток і вдосконалення тактики ліквідації та ізоляції розвинутих пожеж у вибухонебезпечних дільницях з інертизацією рудничної атмосфери для запобігання вибухів газопилових сумішей, що дозволить підвищити ефективність і безпеку гірничорятувальних робіт, зменшити економічні збитки підприємств. Методологічною основою досліджень роботи є загальні закони та категорії теорії пізнання, зокрема, положення матеріалістичної діалектики, які сприяли розумінню об’єкта, предмета, мети і завдань дослідження у контексті взаємообумовленості здобутків і потреб практики. Методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) надали змогу детальніше усвідомити зміст досліджуваних питань роботи. Під час проведення досліджень, для розв’язання поставлених задач, в комплексі застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: методи індукції (на етапі збору, систематизації і обробки інформації для проведення досліджень) та дедукції (у процесі теоретичного осмислення проблеми), системно-аналітичний, порівняльний аналізи, метод аналізу визначень тощо. Наукова новизна роботи полягає у розв’язанні науково-прикладної задачі розвитку і вдосконалення тактики ліквідації та ізоляції розвинутих пожеж у вибухонебезпечних дільницях з інертизацією рудничної атмосфери, для запобігання вибухів газопилових сумішей, що дозволить підвищити ефективність та безпеку гірничорятувальних робіт з ліквідації наслідків цих аварій, зменшити економічні збитки підприємств. Рішення аналітичної задачі визначення конкретного обсягу подачі парогазової суміші генераторами інертних газів безпосередньо в осередок пожежі дозволить правильно оцінити газову обстановку в ньому і прийняти доцільне і ефективне оперативне рішення на ліквідацію аварії. Розвиток і вдосконалення тактики ліквідації та ізоляції розвинутих пожеж у вибухонебезпечних дільницях з інертизацією рудничної атмосфери, для запобігання вибухів газопилових сумішей, дозволить підвищити ефективність та безпеку гірничорятувальних робіт з ліквідації наслідків цих аварій, зменшити економічні збитки підприємств, які пов’язані із втратою машин, механізмів, обладнання, гірничих виробок і запасів вугілля, що підготовлені до виїмки, в виїмкових полях, що інтенсивно відпрацьовуються, великих аварійних збитків, які пов’язані із простоями лав або несвоєчасною підготовкою фронту очисних робіт.
30
Kyyak, N., and L. Bunіo. "Mechanisms of adaptation of bryophytes to salt stress on the territory of tailing of Stebnyk Mining and Chemical Enterprise “Polimineral”." Visnyk of Lviv University. Biological series, no. 76 (August 1, 2017): 87–96. http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2017.76.11.
Повний текст джерела
31
Dotsenko, S., A. Afanasyev, I. Daniuk, V. Tyagla, and L. Borodavko. "Professional Diseases in Mining and Metallurgical Enterprises of Zaporizhzhya from 2009 to 2018." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 4, no. 5 (September 1, 2019): 122–28. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs04.05.122.
Повний текст джерела
32
Bohomaz, Olha, and Оlena Zavialova. "CALCULATION OF INDICATORS OF ENVIRONMENTAL IMPACT OF MINING ENTERPRISES ON THE STATE OF THE NATURAL ENVIRONMENT." Journal of “Problems of Ecology”, no. 1 (2021): 17–22. http://dx.doi.org/10.31474/2073-8102-2021-1-17-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The aim of the work is to quantify the indicators of the environmental impact of mining enterprises on the state of the natural environment during the operation of a mining enterprise and after its liquidation. Method. The paper uses a computational and analytical research method. Results. Based on the calculations performed, it was established that the specific assessment of the environmental impact on the biosphere components of the Mining Enterprise PJSC "MM "Pokrovskoe" for the entire estimated period of the mine's existence: lithosphere – 0.071; hydrosphere – 0.02; atmosphere – 0.77; biota – 0.009; physical fields – 0.13. After the liquidation of the mine, due to the termination of coal mining operations from methane-free coal seams, the absence of emergency gas emissions, as well as a decrease in noise and heat pollution, the specific impact on the atmosphere (0) and physical fields (0.0004) is significantly reduced, but at the same time, the impact on the hydrosphere (0.26) and lithosphere (0.72) significantly increases, which is associated with changes in the hydrological regime of water and the deterioration of mine discharges of water quality in the hydrographic network due to pumping mine effluents to the daytime surface, with the dry method closing the mine, and waterlogging of the territory with a wet and combined method of closing the mine. The indicator of specific impact on the biota (0.009) does not change. Scientific novelty. A methodology for calculating indicators of the environmental impact of mining enterprises on the state of the natural environment is proposed. Practical significance. The obtained indicators of environmental impact on the components of the biosphere can serve as a basis for developing measures to reduce the negative manifestations of mining enterprises on the state of the natural environment. Key words environmental risk, mining enterprise, biosphere components, environmental impact.
33
Kobylyansky, Boris. "IMPROVING WORK SAFETY IN AN UNSTABLE ENVIRONMENT AT MINING ENTERPRISES." JOURNAL of Donetsk mining institute, no. 1 (2020): 189–98. http://dx.doi.org/10.31474/1999-981x-2020-1-189-198.
Повний текст джерела
34
Hramm, O. O., S. O. Romanov, and O. I. Savytskyi. "Main factors influencing the electricity consumption for the system of automatic forecasting of consumption of the mining and metallurgical complex." Mining Journal of Kryvyi Rih National University, no. 109 (2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.31721/2306-5435-2021-1-109-67-73.
Повний текст джерела
35
Бриль, А. О., П. Ф. Васько та А. В. Мороз. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗВОРОТНИХ ВОД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА «ЗЕЛЕНИМ» ТАРИФОМ НА ГЕНЕРОВАНУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ". Vidnovluvana energetika, № 1(64) (30 березня 2021): 59–69. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).59-69.
Повний текст джерелаАнотація:
Гідроенергетичний потенціал малих річок України, з урахуванням природоохоронних обмежень на використання води стоку річки для виробництва електроенергії та використання територій для спорудження малих ГЕС, сягає рівня 375 МВт з річним обсягом виробництва електроенергії близько 1270 млн кВт·год/рік. Існують додаткові можливості збільшення потенціалу малої гідроенергетики в результаті використання скидного потенціалу зворотних вод технологічних процесів (водопостачання питної води, водовідведення, зворотні води гірничо-збагачувальних комбінатів, очисних споруд міст та підприємств). При цьому генерування електроенергії здійснюється за відсутності негативного впливу на флору і фауну, оскільки у зворотних водах відсутня риба, річкові тварини, рідкісні птахи, немає потреби в побудові греблі, нового водосховища, не затоплюються навколишні території. Будівництво малих ГЕС на введених в дію спорудах водопостачання та водовідведення сприяє модернізації існуючого об’єкта (ремонт або заміна окремих елементів) та підвищенню його надійності в результаті встановлення сучасної автоматизованої системи управління та моніторингу. Але в переважній більшості випадків, за винятком водопостачання питної води, зворотні води містять значну кількість домішок і хімічних сполук, що значно збільшує питомі витрати на обладнання. Експлуатація обладнання в агресивному середовищі зменшує рентабельність цих проєктів. Тому отримання «зеленого» тарифу на вироблену електроенергію такими малими ГЕС слугує майже єдиною мотивацією для приватних інвесторів. Проте в чинних нормативно-правових актах відсутнє однозначне трактування умов установлення «зеленого» тарифу для ГЕС на зворотних водах. У статті визначено нормативно-правові аспекти для встановлення «зеленого» тарифу на генеровану електроенергію при використанні гідроенергетичного потенціалу зворотних вод технологічних процесів. Наведено короткий опис реалізованого пілотного проєкту малої ГЕС на стічних водах міських очисних споруд на території України, для якої встановлено «зелений» тариф на вироблену електроенергію. Бібл. 17, табл. 2, рис. 1.
36
Lopatin, V. V. "ОПТИМИЗАЦИЯ СТРУКТУРЫ МОБИЛЬНОЙ СИСТЕМЫ КОНТРОЛЯ". METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, № 2(41) (10 листопада 2018): 25–33. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9981-2018-2(41)-25-33.
Повний текст джерелаАнотація:
Гірські і нафтогазові підприємства України експлуатують потенційно небезпечне обладнання різних виробників знаходиться на межі вироблення ресурсу. Це вимагає створення методів і засобів технологічного контролю відповідає нормативно-правовим актам і галузевим стандартам. Найбільш перспективними засобами технологічного контролю в гірській і нафтогазовій галузях є мобільні системи контролю (МСК). Основне завдання МСК - оснащення споживачів, які обслуговують обладнання потенційно небезпечних виробництв, надійними компактними засобами неруйнівного контролю та моніторингу адаптованими до конкретного об'єкта. Які можуть виявити реакцію контрольованого об'єкта на зовнішні впливи, визначити обмеження і заборони, необхідні для нормального подальшого функціонування об'єкта контролю.
Як правило, апаратура МСК формується з серійних вимірювальних перетворювачів, пристроїв і датчиків, що диктується конкретним об'єктом в гірській або нафтогазовій галузях. Інформаційна і конструктивна сумісність в МСК досягається спеціальним інтерфейсом. Оптимізація і гнучке поєднання схем МСК в загальну структуру для різних початкових умов (структуризація) здійснюється зворотними зв'язками, які здійснюють взаємодію з іншими елементами і що роблять вплив на характер роботи МСК в цілому. Проаналізовано суперечності об'єднання структури МСК за допомогою математичного моделювання апріорної інформації. Розглянуто загальні та різнорідні складові в структурі МСК і вимірювальних засобів. Показані спільні та відмінні функції і операції, коли елементи апроксимації математичних моделей включені безпосередньо в контур МСК. Викладений матеріал дає чітке визначення МСК, її відмінні риси від відомих систем технологічного контролю, особливості її дослідження та шляхи подолання проблем контролю властивостей і процесів при роботі гірничої або нафтогазового обладнання
37
Сердюк, Ольга Юріївна, та Іван Анатолійович Маринич. "Система контролю технічного стану обладнання конвеєра з візуалізацією основних параметрів". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 42–49. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-42-49.
Повний текст джерелаАнотація:
Стрічкові конвеєри є найбільш поширеним типом транспортуючих машин безперервної дії в усіх галузях промисловості. Вони, як правило, є не тільки невід’ємною частиною технологічного процесу, а й визначають його темп, ритмічність, істотно впливають на організацію всього виробництва. На підприємствах гірничо-металургійного комплексу стрічкові конвеєри становлять близько 90 % від загальної кількості, тому питання контролю та діагностики стану обладнання конвеєра у режимі реального часу є досить актуальним завданням. Найбільш перспективним у цьому плані є створення системи контролю технічного стану обладнання конвеєра з візуалізацією основних параметрів на базі сучасних рішень таких компаній, як Schneider Electric або Siemens, що забезпечують контроль і моніторинг усіх параметрів та дають змогу операторові відстежувати всі зміни в стані обладнання конвеєра. В статті запропоновано один із варіантів створення такої системи. Оскільки основними складовими конвеєрного обладнання є асинхронний двигун та ролики, саме контроль їх технічного стану стає на перший план. З цією метою використовують методи вібродіагностики, виміру шуму та тепловізорні, а SCADA-система дозволить їх об’єднувати та візуально відтворювати. Основою роботи такої системи є діагностичні моделі основних механізмів, які у загальному варіанті складені з п’яти рівнів: основні вузли і деталі, які найбільш уразливі і піддалися діагностиці; основні структурні параметри, що визначають надійність; характерні поламки і дефекти вузлів; характерні зміни діагностичних сигналів та діагностичні ознаки і методи діагностування. Зазначено алгоритм діагностування стану конвеєра, який відображає всі основні етапи діагностики: введення технічних умов обладнання та поступове опитування датчиків для виявлення відхилень від заданих параметрів дозволяє реалізувати систему візуалізації у режимі реального часу для контролю і моніторингу основних параметрів технічного стану конвеєра.
38
Башуцька, У. Б. "Водогосподарська рекультивація порушених добуванням бурого вугілля земель Німеччини". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 66–70. http://dx.doi.org/10.36930/40300311.
Повний текст джерелаАнотація:
Гірничодобувна діяльність людини відкритим способом істотно змінює ландшафт. Рекультивація післягірничих територій є обов'язком гірничодобувних підприємств та закріплена у кожній країні на законодавчому рівні. Функції ландшафту повинні бути відновленими для підтримання природного балансу та наступного господарського користування. Для цього потрібне встановлення нових біогеоценотичних зв'язків на усіх рівнях. На екологічному рівні це означає заселення кар'єрів і відвалів видами рослин і тварин, а на економічному – інтеграцію колишніх гірничих відводів із добування бурого вугілля відкритим способом у локальні та регіональні бізнес-мережі. Одночасно потрібно реорганізовувати і розвивати соціальні та культурні функції. Здійснено порівняння видобування бурого вугілля поверхневим способом у трьох великих буровугільних родовищах Німеччини за основними критеріями. Проаналізовано проект рекультивації "Центральнонімецький озерний пейзаж", яким передбачалося використання для відтворення порушеної території основних озер, річок, каналів та шлюзів. Наведено зв'язок між закриттям буровугільних кар'єрів, припиненням відкачування ґрунтових вод та наступним водопідйомом, як сприятливим чинником для створення великих штучних водойм. Проаналізовано раціональність використання рудникових вод із діючих буровугільних кар'єрів для забезпечення швидкого затоплення котлованів придатною для купання водою. Застосування останні двадцять років цієї практики розглядають, як зв'язок між діючим вуглевидобутком та рекультивацією для досягнення найкращих результатів. Показано місце новоутворених кар'єрних озер у системі найбільших озер Німеччини із зазначенням спектра їх використання для дозвілля і відпочинку, охорони природи та ландшафту. Визначено екологічні ризики під час водогосподарської рекультивації післягірничих ландшафтів. Це є питання усунення наслідків підняття ґрунтових вод, недостатнього обслуговування водойм, потреби регулярного протиповіневого захисту, неналежної якості води через надходження заліза та його окислення, реорганізації тимчасових водойм та геотехнічної безпеки бортів кар'єрів і схилів відвалів. Відзначено складні завдання водогосподарської рекультивації, які ще потребують вирішення для забезпечення екологічної рівноваги.
39
Романенко, Євген Олександрович, та Олександр Михайлович Непомнящий. "ШОСТА РІЧНИЦЯ ПІДПИСАННЯ МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ ЩОДО ПРИПИНЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ НА СХОДІ УКРАЇНИ: АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД". Public management 26, № 1 (19 липня 2021): 218–24. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-218-224.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено, що критичним щодо дій Росії був виступ Постій- ного представника Німеччини Крістофа Ґойсгена. Зокрема, він нагадав Постпреду Росії про Будапештський меморандум, який Москва порушила, а також заявив, що з виступу представника Росії при ООН, “складається вра- ження, що це не Росія вторглася в Україну, а Україна в Росію”. Зазначено, що Україна провела розведення сил на трьох дільницях, а також ініціювала його ще на чотирьох. Київ також прописав план спіль- них кроків з виконання Мінських угод. Документ містить чіткі пропози- ції спрямовані на припинення конфлікту та цілком відповідає духу і букві угод. Відмічено, що Донбас як територія отримав розвиток завдяки величез- ним покладам вугілля протягом близько 200 років. Нині регіон позбавляєть- ся своїх шахт. У Донбасі за всю історію існування гірничої справи близько тисячі гірських стовбурів на 600 шахтах. Цифри приблизні, оскільки бага- то архівів згоріли в Донецьку ще за часів Другої Світової війни. До 2013– 2014 рр. на Донбасі працювало близько 250 шахт, у ході війни залишилося 150, з яких 70 % знаходиться на території “ДНР” і “ЛНР”. В результаті бо- йових дій через перебої з електропостачанням неодноразово відключалися вугледобувні підприємства, що призводило до зупинки систем водовідкачу- вання, а в ряді випадків — і до повного затоплення шахт. Згідно з даними, на сьогодні повністю не працює водовідведення на непідконтрольних територі- ях — від Єнакієве до Горлівки, в районі Первомайська, частково в Донецьку, Макіївці, Шахтарську, Торецькому. На сьогодні відомо про 36 підтоплених шахт. Обґрунтовано, що райони Горлівки, Єнакієвого і Торезький вважаються вкрай токсичними. Саме тут знаходиться шахта 2-біс, яка являє собою закри- тий напівзруйнований ртутний Микитівський рудник. Відкачування води з шахти йде, наскільки це можливо, за допомогою зношених ще радянських насосів. Люди навколо страждають від наслідків отруєння ртуттю, з рудника за всі ці роки її дістали 30 тис. т.
40
Ivanyshyn, Volodymyr, та Yehor Ivanovych Chornyi. "ТЕХНІКА Й ТЕХНОЛОГІЯ ВИДОБУТКУ ПІДЗЕМНИХ ВОД ІЗ ЧЕРНІГІВСЬКОГО РОДОВИЩА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4 (14) (2018): 258–68. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-258-268.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Актуальність теми дослідження полягає в необхідності постійно здійснювати моніторинг, контролювати якість підземної питної води, яку використовують не лише для потреб населення Чернігова, але і для виробництва продукції, яка експортується. Постановка проблеми. Якість підземної питної води, яка видобувається з різних родовищ, залежить від багатьох факторів, зокрема, від технічних засобів і технологій, які застосовуються в цьому процесі. Тому важливою є інформація про те, як вирішуються ці питання на Чернігівському родовищі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Публікації про техніку й технології, які застосовуються при видобутку підземних питних вод з Чернігівського родовища, відсутні. У статті викладені технічні й технологічні результати видобутку підземних питних вод із Чернігівського родовища, які не публікувалися. Виділення недосліджених раніше частин загальної проблеми. Загальна проблема, яка стосується води, має надзвичайно широке коло недосліджених частин. До них можна віднести класифікацію підземних вод, метаморфізм (зміну) їх з глибиною, технологію обеззараження води тощо. Постановка завдання. Цільовим завданням було інформувати широке коло зацікавлених фізичних і юридичних осіб про технічні й технологічні результати видобутку підземних вод із Чернігівського родовища. Виклад основного матеріалу. Чернігівське відділення ПАТ «САН Ін Бев Україна» використовує питні підземні води Чернігівського родовища для забезпечення власних господарсько-побутових та виробничих потреб. До складу водозабору, що експлуатує це родовище, входять свердловини 1, 2, 3. Свердловиною 1 (глибина 135 м) добувається вода з бучацького водоносного горизонту (палеоген), свердловинами 2 і 3 (глибинна 702 і 710 м) – із сеноман – нижньокрейдових відкладів. Облік видобутої води здійснюється через лічильник «PROMAG 53» німецької фірми «Endress+Hauser». Під час експлуатації родовища відбувається постійний контроль за якісними характеристиками води. Основним критерієм оцінки якості води є стабільність та незмінність хімічного складу та його відповідність Д Сан ПІН 2.2.4-171-2-10. Для запобігання забрудненню підземних вод навколо свердловин облаштовані зони суворого санітарного режиму. Територія зон огороджена. Поверхневі стоки відводяться за межі підприємства. У зоні суворого режиму забороняється проведення будь-яких гірничо-технічних та будівельних робіт. У статті наведено принципову схему водопостачання, схему облаштування оголовка свердловин, схему водопідготовки. Висновки відповідно до статті. Забруднення водоносних горизонтів та комплексів, на які облаштовані свердловини водозабору Чернігівського відділення ПАТ «САН Ін Бев Україна» природним шляхом неможливе. Першочергова увага при проектуванні свердловин повинна звертатися на конструктивні їх особливості, ізоляцію водоносних горизонтів, що залягають вище в розрізі над горизонтом наміченим до експлуатації для запобігання забрудненню через затрубний простір.
41
"Шендригоренко М.Т., Гейєр Е.С., Шевченко Л.Я., Коверза В.С., Євдокімова Д.Є. ОПЕРАТИВНИЙ АНАЛІЗ І КОНТРОЛЬ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ SAP R/3". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 49 (1) 2021 (30 червня 2021): 105–12. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2021-49-1-105-112.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою статті є визначення методики оперативного аналізу та контролю виробничого процесу гірничо-збагачувального підприємства в умовах використання SАР R/3 з розробкою пропозицій щодо удосконалення. Методи. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових методів: аналіз і синтез, індукція та дедукція, теоретичне узагальнення, групування та класифікації, логічного узагальнення, й порівняльного зіставлення. Методи логічного узагальнення використано при дослідженні методики оперативного аналізу та контролю виробничого процесу гірничо-збагачувального підприємства. Для наочного представлення порядку функціонування системи SAP R/3 використано графічний метод. Пропозиції за результатом дослідження організації оперативного аналізу і контролю виробничого процесу на гірничо-збагачувальних комбінатах розроблено із застосуванням методів конкретизації та систематизації. Результати. За результатом дослідження економічних джерел інформації здійснено узагальнення поглядів науковців щодо визначення завдань оперативного аналізу. Запропоновано доповнити перелік завдань оперативного аналізу розробкою оперативних управлінських рішень, спрямованих на ліквідацію наслідків виявлених негативних явищ та запобігання їх виникнення у майбутньому. Систематизовано основні етапи проведення оперативного економічного аналізу та доповнено їх перелік. Визначено значення системи SAP R/3 та модульну її побудову, що використовується у діяльності гірничо-збагачувальних підприємств. Конкретизовано об’єкти контролю операцій з виробничими запасами з метою підвищення ефективності контрольно-аналітичного процесу. За- пропоновано форми документів для систематизації результатів перевірки операцій з виробничими запасами. Практичне використання результатів проведеного дослідження дозволить підвищити ефективність системи оперативного аналізу та контролю виробничого процесу на гірничо-збага-чувальних підприємствах. Ключові слова: виробництво, гірничо-збагачувальний комбінат, запаси, оперативний аналіз, оперативний контроль, SAP R/3, модулі SAP R/3.
42
"Волошина С. В., Костакова Л. Д. КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СУТНОСТІ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО КРИЗОВОГО СТАНУ". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 46 (2) 2019 (26 грудня 2019): 65–72. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2019-46-2-65-72.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета — проаналізувати наукові погляди щодо економічного змісту потенціалу підприємства та його кризового стану. Методи. У статті використовано загальнонаукові та спеціальні методи, до яких слід віднести такі, як: зіставлення, аналогії, наукової абстракції, групування, узагальнення, літературного пошуку тощо. Результати. На основі критичного аналізу економічного змісту потенціалу підприємства визначено актуальність даної дефініції серед науковців та відсутність єдиного погляду щодо його трактування. Досліджено потенціал з погляду сукупності ресурсів та можливостей підприємства, маркетингового (виробничого) підходу та результативності досягнення цілей. Виявлено їх недоліки, що полягають у неврахуванні здатності соціально-економічної системи протидіяти кризовим явищам. Сформовано власне бачення відносно таких категорій, як «потенціал підприємства», «криза», «кризовий стан потенціалу підприємства», «потенціал виживання». Досліджено структуру потенціалу загалом та потенціалу виживання. Розглянуто елементний склад потенціалу виживання. Встановлено взаємозв’язок між антикризовим потенціалом, санаційним потенціалом та потенціалом виживання. Розглянуто класифікацію можливих джерел виникнення криз на гірничо-збагачувальних комбінатах, основні фази кризи на мікрорівні та її види, а також динаміку розвитку кризи на підприємстві. Дістала подальшого розвитку змістовність поняття «антикризове управління», що розглядається як система безперервного управління підприємством на усіх етапах його життєвого циклу. З’ясовано, що елементний склад потенціалу виживання охоплює сфери діяльності підприємства, які відіграють провідну роль забезпечення життєдіяльності суб’єкта господарювання.
43
"Ладигіна Л.Б. ДОЦІЛЬНІСТЬ ІНВЕСТУВАННЯ В ГІРНИЧЕ-ДОБУВНУ ПРОМИСЛОВІСТЬ (НА ПРИКЛАДІ КРИВОРІЗЬКОГО ГІРНИЧОЗБАГАЧУВАЛЬНОГО КОМБІНАТУ ОКИСЛЕНИХ РУД)". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 49 (1) 2021 (30 червня 2021): 24–31. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2021-49-1-24-31.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Мета статті полягає в дослідженні ефективності будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд та доцільності інвестування в гірничодобувну промисловість. Методи. В ході дослідження використані загальнонаукові методи наукового пізнання. Зокрема, історичний метод використано під час дослідження об’єкту з початку проектування будівництва — 1978 року до теперішнього часу; логічний метод було використано при відтворенні об’єкту, що розвивається та відбувається у формі історичної теорії. Метод аналогії полягає в тому, що як варіант майбутнього розвитку будівництва запропоновано впровадження технології ITmk3. Міні заводи за цією технологією вже працюють на родовищах Індії, Бразилії, Австралії. За допомогою аналізу, як загальнонаукового методу, досліджена питома вага витрат залізорудних підприємств та часткова участь країн-учасниць будівництва. Табличний метод було використано під час групування витрат на виробництво. Результати. В статті розглянуто доцільність добудови Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд з економічної та екологічної точок зору. Використання промислових відходів що складувались і продовжують складуватися на відвалах має подвійну перевагу. По-перше, їх переробка більш рентабельна ніж видобуток гірничої маси. По-друге, вирішуються екологічні питання. Крім того, застосування передових технологій виробництва дозволить вийти на світовий ринок металургійної продукції з сучасною готовою продукцією. В результаті дослідження з’ясовано, що Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР) має перспективні тенденції для закінчення будівництва. Введення комбінату в експлуатацію надасть можливість виконати зобов’язання держави перед іноземними учасниками будівництва, забезпечить металургійні підприємства високоякісною сировиною, збереже експортний потенціал України на європейському ринку залізорудної сировини, дозволить опанувати виробництво нових видів продукції. Питання добудови комбінату — це питання залучення інвесторів та підтримка з боку держави. Досі доцільність будівництва розглядалась тільки з технічних та соціальних сторін. Якщо ж добавити і економічну складову то вирішення питання матиме велику практичну значущість. Ключові слова: Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР), технологія магнітної флотації, хвостосховища, металургійні міні-заводи, ITmk3.
44
Іванова, Наталя, та Світлана Рикун. "ОЦІНКА ЙМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА В СИСТЕМІ АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА". Економіка та суспільство, № 34 (28 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-63.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено дослідження ймовірності виникнення банкрутства підприємства гірничо-металургійного комплексу України. Метою дослідження є обґрунтування доцільності використання методів оцінки ймовірності банкрутства під час розроблення системи антикризового фінансового управління на вітчизняних підприємствах. Для досягнення визначеної мети застосовувалися такі методи оцінки та прогнозування ймовірності банкрутства: 1) Модель Альтмана; 2) Модель Р.Ліса; 3) Модель Таффлера; 4) Модель Ж.Депаляна (credit-men); 5) Модель О.Терещенка. Досліджування здійснювалось на основі фінансових показників обраного підприємства, за кожною моделлю було визначено коефіцієнт, який вказує на ймовірність виникнення банкрутства у певному періоді, отримані розрахунки було зведено, порівняно та на їх основі було зроблено висновки.
45
Пльохова, А. Ю. "Правове забезпечення екологічної безпеки на передпроектній стадії видобування вугілля". Актуальні проблеми держави і права, № 83 (6 лютого 2020). http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i83.131.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз результатів наукових досліджень та положень надрового, гірничого і земельно-го законодавства у сфері забезпечення екологічної безпеки під час видобування вугілля. Досліджено специфіку правового забезпечення екологічної безпеки передпроектної стадії, яка розпочинається на етапі визначення місця розташування вугледобувних підприємств до початку проектних робіт цих підприємств.Встановлено, що надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних із користуванням надра-ми, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами, а надання спецдозволу здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки. Обґрунтовано, що передпроектна стадія закінчується після попереднього пого-дження у встановленому законодавством порядку питань про надання земельної ділянки і гірничого відводу, коли й розпочинається проектування гірничодобувних об’єктів, при цьому етап надання гір-ничого відводу не відноситься до передпроектної стадії видобування вугілля, хоча і зумовлює певний об’єктний склад відносин екологічної безпеки.Розкрито основні новели передпроектної стадії видобування вугілля: 1) скасування вимоги Ко-дексу України про надра (ст. 49) щодо погодження місць розташування гірничодобувних об’єктів; 2) вилучення з Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності вимог про погодження місць розташування гірничих підприємств та гірничих об’єктів на підпорядкованій те-риторіальній громаді території; 3) перехід від погоджувального порядку надання гірничого відводу (документ про згоду землевласника або землекористувача) до повідомчого, що передбачає отримання листа від органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади щодо отримання ними ін-формації про межі гірничого відводу для використання надр на території їхньої діяльності.Запропоновано віднести до кола об’єктів відносин з екологічної безпеки на передпроектній стадії видобування вугілля такі групи: 1) антропоресурсні – життя і здоров’я людей, що знаходяться в ак-тивній чи/та пасивній формах участі в зоні видобування вугілля та території її впливу; 2) природо-ре-сурсні – довкілля, земельна ділянка для розташування вугледобувного підприємства, вугільне родо-вище, гірничий відвід, рельєф поверхні, лісові та сільськогосподарські угіддя, річки, озера та інші водні об’єкти, об’єкти природно-заповідного фонду; 3) господарсько-ресурсні – основні, підсобні та допоміжні будівлі та споруди гірничодобувних підприємств, їхні під’їзні шляхи, інженерні мережі, адміністративно-побутові будівлі, інші споруди, наземні та підземні комунікації; 4) історико-культур-ні – пам’ятки історії і культури та мистецтва.
46
Шульдінер, Ю. В., та І. С. Іващенко. "УДОСКОНАЛЕННЯ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ ЗАЛІЗНИЦЕЮ". Вісник економіки транспорту і промисловості, № 58 (24 травня 2017). http://dx.doi.org/10.18664/338.47:338.45.v0i58.110459.
Повний текст джерела
47
Шагоян, С. М., Л. М. Солодовник та Н. О. Черненко. "ОЦІНКА ВПЛИВУ КОРПОРАТИВНОЇ СИНЕРГІЇ ТА КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ СИРОВИНИ НА ЕКОНОМІКУ АСОЦІЙОВАНОГО ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 13 (19 жовтня 2016). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.13.2016.80120.
Повний текст джерела
48
Varava, Larysa, Andrii Varava, and Volodymyr Marchenko. "AREAS OF IMPROVEMENT AND REALIZATION OF STRATEGIC INNOVATION POTENTIAL OF THE MINING AND PROCESSING ENTERPRISE." Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Economy and Management 4, no. 69 (August 2019). http://dx.doi.org/10.32838/2523-4803/69-4-10.
Повний текст джерела
49
Bondarenko, Tetiana, and Olena Rudenko. "BASICS OF DETERMINATION OF OVERHEAD COSTS IN THE CONDITIONS OF ACTIVITY OF MINING AND PROCESSING ENTERPRISES." Pryazovskyi Economic Herald, no. 2(19) (2020). http://dx.doi.org/10.32840/2522-4263/2020-2-41.
Повний текст джерела
50
Suprun, Anatoliy, and Alina Suprun. "BUSINESS RISKS OF MINING AND METALLURGICAL ENTERPRISES: TYPES, ASSESSMENT AND FINANCING METHODS." Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Economy and Management 70, no. 3 (2020). http://dx.doi.org/10.32838/2523-4803/70-3-51.
Повний текст джерела