Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Гібридома.
Статті в журналах з теми "Гібридома"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Гібридома".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Pusik, L. M., та L. O. Gaevaya. "ТЕПЛОФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГОЛОВОК КАПУСТИ ЦВІТНОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ". Vegetable and Melon Growing, № 64 (6 січня 2019): 60–67. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-60-67.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідити теплофізичні властивості головок капусти цвітної залежно від умов вегетаційного періоду та від особливостей гібрида. Методи. Загальнонаукові: 1. метод гіпотез – складання схем дослідів; 2. метод експерименту – схеми польових і лабораторних дослідів; 3. метод аналізу та синтезу – формування висновків і узагальнень, розрахунково-аналітичні. Результати. Встановлено, що особливість гібрида капусти цвітної ранньостиглої впливає на теплофізичні властивості маси продукції на 8‑15 %, умови вегетаційного періоду – на 76‑87 %, сумісна дія факторів становить 1‑3 %, інших факторів – 2‑6 %. Особливість гібрида капусти цвітної пізньостиглої впливає на теплофізичні властивості маси продукції на 30–75 %. Більші значення теплообмінних характеристик продукції серед досліджуваних ранньостиглих гібридів капусти цвітної – у Опал F1, пізньостиглих – у Каспер F1. За ентальпією ранньостиглі гібриди капусти цвітної неістотно відрізнялися один від одного. Упродовж років досліджень цей показник був на рівні 89,28–106,74 кДж/кг, в середньому за роки досліджень – 96,48–96,93 кДж/кг залежно від гібрида. Ентальпія головок пізньостиглих гібридів капусти цвітної упродовж 2015–2017 рр. була в межах 53,65–83,09 кДж/кг залежно від гібрида. Різниця між гібридами була істотною. Висновки. Питома теплоємність ранньостиглих гібридів капусти цвітної становила 3,74–3,95 кДж/кг.оС, теплопровідність – 1,75 Вт/м.оС, температуропровідність – 4,38–4,44.10-4 м2/с. Питома теплоємність головок пізньостиглих гібридів капусти цвітної коливалася в межах 3,77–3,95 кДж/кг.оС. Гібриди істотно різнилися між собою за теплопровідністю, у середньому за роки досліджень вона становила 1,74‑1,77 Вт/м.оС. Температуропровідність маси продукції гібрида Скайвокер F1 істотно перевищувала показники інших гібридів і становила 4,48.10-4 м2/с. Більші значення теплообмінних характеристик продукції серед досліджуваних ранньостиглих гібридів капусти цвітної – у Опал F1, пізньостиглих – у Каспер F1
2
Подгаєцький, А. А., Р. М. Шаповал та Н. В. Кравченко. "ЕНЕРГІЯ ПРОРОСТАННЯ ТА ПОЛЬОВА СХОЖІСТЬ НАСІННЯ КАРТОПЛІ ВІД СХРЕЩУВАННЯ ТА САМОЗАПИЛЕННЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 45, № 3 (21 лютого 2022): 38–44. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.3.5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведені результати дослідження енергії проростання гібридного насіння за участю складних міжвидових гібридів та від їх самозапилення і сортів, а також лабораторної схожості виконаних у Сумському національному аграрному університеті в 2018 році. В окремих блоках комбінацій за участі однакової батьківської форми доведений значний вплив на енергію проростання гібридного насіння компонентів схрещування. Наприклад, серед чотирьох комбінацій із запилювачем міжвидовим гібридом білоруської селекції 212.110-12 різниця у прояві показника становила 15,2 % з найменшим вираженням у комбінаціях з материнськими формами 83.58с52 і 85.291с12, відповідно, самозапилення чотиривидового гібрида та одноразового беккроса шестивидового гібрида. Різниця за енергією проростання насіння у п’яти комбінаціях із запилювачем видом S. andigenum була 16,1 %, проте у чотирьох (за винятком використання материнською формою одноразового беккроса шестивидового гібрида 86.96с32) вона виявилась 9,9 %. Близькі дані до викладених отримані у чотирьох комбінаціях за участі запилювачем міжвидового гібрида білоруської селекції 212.31-10. Виявлений специфічний вплив компонентів схрещування на проростання гібридного насіння впродовж 5–9 діб. Найкращі результати отримані серед насіння з походженням 86.96с32 х S. andigenum – 28,3 %. Досить високими вони були ще в трьох популяціях за участю виду. Виняток становило використання материнською формою дворазового беккроса шестивидового гібрида 89.721с81 – 9,2 %. У 54,1% комбінацій лабораторна схожість насіння становила 90 % і більше з максимальним проявом показника в гібридного насіння Щедрик х Подолія – 96,8 %. В іншої популяції за участі згаданої материнської форми також отримані високі результати – 95,4 %. Найвища енергія проростання насіння від самозапилення виявлена в сорту Ірбицька (90,8 %) та міжвидових гібридів 81.436с4 і 81.1546с103 – по 90,0 %. Протилежне стосувалось сорту Аніка (76,0 %) та одноразового беккроса шестивидового гібрида 85.291с12 (77,2 %). Максимальну лабораторну схожість мало насіння від самозапилення сорту Межирічка – 96,0 % та чотиривидового гібрида 81.1546с103 – 97,5 %. Виявлено, що за енергією проростання гібридне насіння поступилось виділеному від самозапилення сортів на 6,0 %, а міжвидових гібридів – на 5,2 %, а щодо лабораторної схожості це, відповідно, становило 3,7 та 3,1 %. Лише в окремих комбінаціях: 90.691/21 х Світанок київський, 81.397с50 х 212.31с10 і 891.1546с103 енергія проростання насіння була вищою, ніж у насінні від самозапилення. Водночас, в популяції 83.58с52 х 212.110-12 різниця виявлена найбільшою та від’ємною – 16,1 %. Щодо лабораторної схожості насіння тільки в двох комбінаціях: 90.691/21 х Світанок київський і 81.397с50 х 212.31-10 різниця з матеріалом від самозапилення була додатною, хоча і з невеликою різницею – 0,2 %.
3
Єременко, О. А., та О. В. Онищенко. "ДИНАМІКА ЗМІН БІОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОСЛИН СОНЯШНИКУ ЗАЛЕЖНО ВІД ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА РЕГУЛЯТОРА РОСТУ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 93–103. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Вирощування соняшнику та виробництво соняшникової олії займає провідне місце і сягає близько 95 % від загального обсягу рослинних олій. У статті наведені результати досліджень високоолеїно-вих гібридів Коломбі і Таленто компанії Сингента за умови різної обробки ґрунту та застосування регуляторів росту рослин АКМ-К1 і АКМ-К2 у різних комбінаціях в умовах недостатнього зволо-ження Південного Степу України. Досліди проводили протягом 2017–2019 рр. на полях ТОВ «Енер-гія-2000» Мелітопольського району Запорізької області. Ґрунти господарства ‒ чорноземи південні важкосуглинкові. Роки дослідження різнилися за кількістю опадів, але усі характеризувалися силь-ною посухою на різних етапах росту і розвитку рослин соняшнику. Регулятор росту рослин АКМ-К1 застосовували для передпосівної обробки насіння соняшнику, а РРР АКМ-К2 ‒ по вегетуючим росли-нам. Відбір зразків рослин проводили відповідно до шкали ВВСН та загальноприйнятих методик. Суттєвої різниці між гібридами за кількістю листків на рослинах не встановлено. У варіанті АКМ-К1+АКМ-К2 на рослинах гібрида Таленто (на глибокому рихленні) було встановлено максимальну висоту (172,9 см) за даними 2019 року. І цього ж року у варіанті АКМ-К1+АКМ-К2 на глибокому ри-хленні рослини гібрида Коломбі сформували максимальний діаметр стебла (2,93 см). 2018 року, який видався найпосушливим серед досліджуваних, вплив регуляторів росту рослин АКМ-К1 і АКМ-К2 був максимальний. Це підтверджується збільшенням лінійних розмірів, наприклад, у рослин гібриду Ко-ломбі на глибокому рихленні показники збільшувалися від 9,7 до 22,7 %, а на оранці від 8,0 до 23,0 %. Для рослин соняшнику гібрида Таленто на глибокому рихленні ці показники становили від 8,1 до 26,5 %, а на оранці від 6,7 до 26,2 %. Встановлено, що найбільший вплив на формування біометрич-них показників соняшнику гібридів Коломбі та Таленто мали гідротермічні умови року. Коефіцієнт кореляції між кількістю опадів і діаметром стебла дорівнює r=0,806, а між кількістю опадів і ви-сотою рослин r=0,956. Отже, пропонуємо застосовувати антистресові технології для вирощування високих урожаїв соняшнику з регуляторами росту рослин АКМ-К1 та АКМ-К2 та для збереження продуктивної вологи у ґрунті проводити глибоке рихлення.
4
Kononov, I. F. "Епістемологія концепту «гібридна війна»". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 10 (19 жовтня 2017): 61–80. http://dx.doi.org/10.15421/1717134.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено епістемологічний аналіз концепту гібридної війни. Показано, що його поширення можна пояснити лише позанауковими факторами, аналіз яких і здійснений у даному тексті. Розглянуто західний, російський і український дискурси «гібридної війни». У статті показано, що концепт «гібридної війни» сформувався у США. З’явившись як технічний термін, це словосполучення за Дж. Буша-мол. стало складовою частиною обґрунтування експорту демократії. Методологічною основою такої зміни стала концепція модернізації.В Росії дискурс гібридної війни є реактивним стосовно Заходу і охоронним по відношенню до діючої влади.В Україні офіційними ідеологами створена справжня метафізика гібридної війни. У ній внутрішнім компонентом концепції є цивілізаційний підхід. Це переводить військовий конфлікт між Росією і Україною в русло ціннісного конфлікту, який неможливо раціонально розв’язати.У статті виявлено, що епістемологія «гібридної війни» занурена в інтереси правлячих класів консолідованого Заходу, Росії та України. Реально за ним стоїть явище, яке в статті пропонується називати «буржуазним бланкізмом». Його виникнення пов’язане з появою такого соціального прошарку, як транснаціональна буржуазія. В її середовищі склалося переконання, що бажані для себе зміни можна викликати в будь-якій країні, інвестувавши для цього достатні кошти. Людські ресурси для таких заходів знаходяться в середовищі прекаріату, позбавленого реальних життєвих перспектив.
5
Гоменюк, І. "Гібридна війна Богдана Хмельницького". Миротворець, № 0, пілотний випуск, 12 травня 2015 року (2015): 48–50.
Знайти повний текст джерела
6
Лобода, Ю. О. "Поняття “гібридна війна (гібридні військові дії)”: походження та складність". Наука і оборона, № 4 (4 березня 2021): 20–23. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2020-13-4-20-23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано генезис, семантичні зміщення та сучасну роль терміну “гібридна війна (гібридні військові дії)” у когнітивній сфері. Основною метою статті є визначення можливих причин та наслідків імовірної семантичної надмірності терміну “гібридна війна (гібридні військові дії)”. В результаті проведеного аналізу було встановлено, як вживання терміну “гібридна війна (гібридні військові дії)” діє на користь поширення “туману війни”: він замінює загальновизнану концепцію конвенційної війни та спрямовує увагу суспільства до семантичної нечіткості, що неявно призводить до ігнорування основних рис звичайного збройного конфлікту. Це створює когнітивне упередження, яке здається є досі належним чином непроаналізованим і незрозумілим.
7
Sharap, S. O. "Гібридна війна як геополітичний конфлікт". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (27 лютого 2019): 147–53. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.01.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті: вивчення феномену гібридної війни як сучасної форми вираження геополітичного конфлікту на основі результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців.
Наукова новизна: поняття гібридної війни варто розглядати не тільки як різновид ведення війни у новітній історії людства. Гібридну війну доцільно кваліфікувати як новітню форму геополітичного конфлікту. Підтвердженням цьому є численні конфлікти, що відбуваються у різних точках планети, які стають виявами кризи попередньої системи міжнародної безпеки. Російська агресія проти України є сьогодні прикладом геополітичного конфлікту та гібридної форми війни, яка впливає і на світовий порядок. Захоплення Російською Федерацією українських територій стало можливим і через послаблення системи світової безпеки. Така ситуація створює потребу формування нових форм геополітичного співіснування.
Висновки: Конфлікти різних видів пронизують всю історію людства. Міждержавні конфлікти характеризуються особливістю, яка полягає у тому, що вони можуть спричинити масову загибель людей як в країнах – учасницях конфлікту, так і в усьому світі, тобто, сучасні міждержавні конфлікти впливають на міжнародні відносини як локально, так і глобально, що перетворює їх у геополітичний конфлікт. Особливістю України є вразливість її геополітичного положення, зумовленого наявністю кордону з Російською Федерацією, що в умовах агресивної геополітики Російської Федерації спричиняє роль України як буферної зони. Ключовою характеристикою російської гібридної війни є повне ігнорування та пряме порушення базових міжнародних угод. У різні історичні періоди міждержавні конфлікти часто набували різних форм війни. Лише цивілізований розгляд геополітичного конфлікту сприяє залагодженню спірних питань між країнами та створює ситуацію, коли через вплив демократичних міждержавних інституцій унеможливлюється застосування силових методів та знижується інтенсивність гібридної війни. Міжнародне співробітництво – найбільш ефективна стратегія поведінки у геополітичному конфлікті, спрямована на конструктивне обговорення проблеми у пошуках рішення.
8
Яворська, Г. М. "Гібридна війна як дискурсивний конструкт". Стратегічні пріоритети. Серія "Політика", № 4 (41) (2016): 41–48.
Знайти повний текст джерела
9
Крутій, В. О. "Гібридна війна: складність концептуальних наративів". Держава і право. Серія "Політичні науки", вип. 76 (2017): 14–23.
Знайти повний текст джерела
10
Сенченко, О. "Новий виклик людству - гібридна війна". Вісник Книжкової палати, № 5 (250) (2017): 41–45.
Знайти повний текст джерела
11
Posmitukh, Oleg, Mykola Pavlunko та Vadim Kovalskyy. "Гібридна війна – сучасна стратегія протистояння". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 3 (30 червня 2021): 202–8. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.19.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуті наукові публікації з досвіду протистояння проти гібридних загроз держав світу, на основі даних матеріалів визначені цілі, зміст гібридної війни та сформульовано її визначення.
Поява і розвиток нових стратегічних факторів породило концепт гібридної війни як стратегії протистояння між державами, який неможливо в чистому вигляді віднести ні до війни, ні до миру. Термін “гібридна війна” вперше надано в воєнних документах США і Великобританії на початку ХХI сторіччя.
В сьогоднішніх війнах і збройних конфліктах, як на теренах України так і в інших регіонах світу проявляються домінуючі важливі риси та характеристики війн майбутнього. Вони все більше набуває гібридного (“комбінованого”) характеру. На даний час досвід АТО і ООС, показує, що ми зіткнулися з війною гібридного характеру, яку не можемо закінчити традиційними методами.
12
Komarchuk, Oleksandr. "Гібридна війна: сутність та структура феномену". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (3) (26 квітня 2018): 48–54. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-48-54.
Повний текст джерелаАнотація:
Відзначається, що агресія з боку Російської Федерації стала суттєвою несподіванкою для українського суспільства, а сучасний російсько-український конфлікт має офіційний статус АТО, але, на жаль, це єдина можливість охарактеризувати «гібридну війну» на правовому рівні.
Аналізуючи ступінь наукової розробки дослідження проблеми, констатуємо, що загалом у політичній науці обмаль наукових розвідок щодо поняття «гібридна війна». Застосовуючи системний та історичний підходи до аналізу поняття «гібридна війна», наголошено на необхідності комплексного підходу до вивчення зазначеного явища. Указано, що для вирішення конфліктних питань або задоволення геополітичних інтересів виступати відкрито для держави-агресора стало досить невигідним в економічному та небезпечним у політичному плані, тому наприкінці XX ст. людство зіткнулося з новим способом ведення збройних конфліктів, що отримало неофіційну назву «гібридною». Цей термін пояснює нову військову стратегію, яка поєднує в собі «звичайну війну», «малу війну» та «кібервійну» і служить для поєднання дій із залученням ядерної, біологічної, хімічної зброї та засобів інформаційної війни.
Застосовуючи сучасні підходи до вивчення феномену «гібридної війни», інтерпретуємо це явище як сукупність заздалегідь підготовлених та оперативно реалізованих державою дій військового, дипломатичного та інформаційного характеру, спрямованих на досягнення стратегічних цілей. При цьому важливе значення має відсутність необхідності в розробці нових систем зброї й військової техніки. Гібридна війна включає реалізацію комплексу гібридних загроз різного виду, а саме: традиційні, нестандартні, масштабний тероризм, а також підривні дії, у ході яких використовують інноваційні технології для протидії військовій силі супротивника, такі як масовані кібератаки, підривні дії в енергетичній, економічній сферах тощо.
Зазначено, що відмінність між класичними війнами та гібридними полягає не лише в способі їх ведення, а й у засобах та цілях, які переслідує агресор, оскільки метою «гібридної війни» є не контроль території, а економічна та політична дестабілізація держави, тримання в страху населення в цілому, яке проживає за межами безпосереднього конфлікту. Дестабілізація країни в усіх цих аспектах удається завдяки терористичним і диверсійним актам, активній пропаганді серед місцевого населення, ведення повномасштабних бойових дій на певній території країни, а кінцевою метою є схилення легального уряду країни до вигідних для агресора дій або його зміни. Усі вищевказані етапи підготовки та реалізації військових дій неможливі без участі засобів масової комунікації, які безпосередньо є технологічним інструментом організації та проведення «гібридних війн».
13
Комарчук, О. "Гібридна війна: сутність та структура феномену". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (3) (2018): 48–54.
Знайти повний текст джерела
14
Кріслата, О. "Гібридна війна та її інформаційна складова". Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства, Вип. 8 (26) (2018): 190–99.
Знайти повний текст джерела
15
Yarovyi, H. I., V. P. Sievidov та I. V. Sievidov. "УРОЖАЙНІСТЬ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДІВ ПОМІДОРА ІНДЕТЕРМІНАНТНОГО ТИПУ В ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ". Vegetable and Melon Growing, № 67 (31 липня 2020): 64–72. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-67-64-72.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Виявити особливості технології вирощування і формування врожаю помідора у захищеномуґрунті у плівкових теплицях весняного періоду; визначити морфологічну та біологічну мінливість вегетативних та генеративних ознак рослин помідора залежно від гібрида; встановити сумарну продуктивність досліджуваних гібридів; оцінити та підібрати за врожайністю продукції гібрид помідора індетермінантного типу для вирощування у плівкових теплицях. Методи. Польовий, статистичний. Результати. За результатами проведених у 2018-2019 роках досліджень установлено, що одиничні сходи з’явилися в усіх гібридів не однаково – з розбіжністю у 3 доби, а загальні через 2 доби від одинич-них. Одинична поява першого справжнього листка відмічена через 4-5 діб після загальних сходів, а загальна поява через 6-7 діб. Рослини у фазу цвітіння – плодоношення мали довжину стебла у контрольного варіанта в середньому – 295,1 см. Найменшу довжину відмітили у гібрида Тобольськ F1 - 271,5 см. Усі інші гібриди були більш високорослі. Максимальну середню масу одного плоду спостерігали у гібрида Матіас F1 – 133,5 г з середнім показником кількості плодів у китиці – 3 шт., що на 25,3 г більше ніж у контрольного варіанта. Мінімальна середня маса одного плоду була в гібрида Зульфія F1 – 80,0 г з середнім показником кількості плодів у китиці – 4 шт., що на 30,2 г менше за контрольній варіант. За рахунок більш сприятливих погодних умов вищій рівень врожайності отримано у 2018 році – на 0,4-0,8 кг/м2, порівняно з 2019 роком. Висновки. Доведено, що тепличні умови вирощування овочів мають ряд переваг над умовами відкритого ґрунту і полягають у тому, що рослини можна вирощувати саме за такого діапазону температур, який є найбільш сприятливим для їхнього росту і розвитку. Це одночасно сприяє активній вегетації і захищає рослини від несприятливих погодних умов. Аналіз одержаних у дослідженні даних засвідчив, що в середньому за 2018-2019 роки найбільшою врожайністю характеризуються рослини помідора гібрида Сінгора F1 – 16,3 кг/м2, а найменшою рослини гібрида Ронда F1 – 13,5 кг/м2, на контролі (гібрид Берберана F1) урожайність склала 14,3 кг/м2. Для одержання максимально можливого рівня врожайності плодів у весняно-літній культурозміні у плівкових теплицях найбільш придатним виявився гібрид Сінгора F1, який мав найвищу серед досліджуваних урожайність – на рівні 15,9-16,6 кг/м2.
16
Didenko, S. М. "ГІБРИДНІ ХІРУРГІЧНІ ВТРУЧАННЯ У ХВОРИХ З ПРИВОДУ ІШЕМІЧНОЇ ФОРМИ СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ". Klinicheskaia khirurgiia, № 11 (20 листопада 2017): 35. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.11.35.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Атеросклеротичне ураження нижніх кінцівок (НК) у хворих на цукровий діабет (ЦД) характеризується злоякісним перебігом. У хворих за стенотично-оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілкового сегмента в поєднанні з ураженням стегнового сегмента потрібні складні тактичні й технічні рішення.
Мета. Проаналізувати результати застосування гібридних хірургічних втручань у хворих з приводу ішемічної форми синдрому діабетичної стопи (СДС).
Матеріали і методи. Проведене хірургічне лікування 79 хворих з приводу ішемічної форми СДС на тлі поєднаного стенотично-оклюзійного ураження артерій стегнового та підколінно-гомілкового сегментів.
Результати. Первинна прохідність зони реконструкції за умови застосування методів гібридної хірургії протягом періоду спостереження становила 91,11%, частота збереження НК - 95,55%.
Обговорення. Оптимальним методом хірургічного лікування хворих з приводу поєднаного стенотично-оклюзійного ураження підколінно-гомілкового та стегнового артеріального сегментів є гібридна реконструктивна операція.
Висновок. При поєднанні оклюзії поверхневої стегнової артерії (ПСА) з стенотично-оклюзійним ураженням артерій підколінно-гомілкового сегмента у хворих за ішемічної форми СДС гібридна артеріальна реконструкція має суттєві переваги порівняно з ізольованою реконструкцією оклюзії ПСА, забезпечує регрес ішемії тканин, дозволяє достовірно довше зберегти НК.
Ключові слова: цукровий діабет; синдром діабетичної стопи; облітеруючий атеросклероз; ішемія нижньої кінцівки; гібридна хірургія.
17
Sergienko, O. V., O. O. Chayuk, L. O. Radchenko, L. M. Shulgina, O. D. Vitanov та O. P. Stovbir. "ПРИЙОМИ ПІДВИЩЕННЯ УРОЖАЙНОСТІ ПЛОДІВ І НАСІННЯ ОГІРКА ПАРТЕНОКАРПІЧНОГО ТИПУ В УМОВАХ ЗАХИЩЕНОГО ГРУНТУ". Vegetable and Melon Growing, № 65 (31 липня 2019): 76–83. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-76-83.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Виявити вплив регуляторів росту рослин на основі гумінових кислот та мікродобрива на урожайність плодів та насіння партенокарпічного огірка Лірик F1 в умовах захищеного ґрунту та визначити показники економічної ефективності їх застосування. Методи. Польовий, статистичний. Результати. Встановлено, що застосування регуляторів росту рослин: Гідрогумін, Гулівер Стимул, Вимпел Максі та мікродобрива КомплеМет позитивно впливає на формування продуктивних і генеративних органів. Так, урожайність плодів із застосуванням прийому триразове позакореневого обприс-кування рослин регуляторами росту і мікродобривом підвищувалася на 1,06 – 2,48 кг / м2. В середньому приріст до контролю (13,22 кг / м2) за рахунок застосування РРР склав 8,00 – 18,71%. Найвищий показник урожайності огірка відмічено у варіанті з застосуванням мікродобрива КомплеМет – 15,70 кг / м2. Встановлено, що обробка материнської форми гібрида огірка Лірик F1 препаратами Гідрогумін і КомплеМет не призводить до збільшення кількості насінників на рослині. Проте, вихід насіння з одного насінники у варіантах із застосуванням РРР Гідрогумін і мікродобрива КомплеМет за рахунок збільшення їх кількості та маси 1000 шт., був вищий і склав 2,64 і 2,26 г відповідно, при 2,20 г в контрольному варіанті. Урожайність насіння в варіантах із застосуванням препаратів Гідрогумін і КомплеМет склала відповідно 142,20 г / м2 і 135,60 г / м2 при 97,44 г / м2 в контролі. Запропонований прийом підвищення урожайності насіння огірка в умовах захищеного ґрунту дозволяє збільшити рентабельність виробництва насіння на 10–25 %. Найвищий показник рентабельності 72 % забезпечує застосування мікродобрива КомплеМет при 47 % за базової технології вирощу-вання. Висновки. Результати досліджень свідчать про отриманий позитивний ефект від застосування РРР та мікродобрив для підвищення урожайності плодів огірка на 8,00–18,71 % та відповідно на 39-46 % насіння. Найвища урожайність плодів огірка відмічається при застосуванні мікродобрива Ком-плеМет – 15,70 кг/м2, урожайність насіння – при застосуванні регулятору росту рослин Гідрогуміну – 142,20 г/м2. Доведено доцільність застосування препаратів для підвищення урожайності плодів та насіння огірка за рядом економічних показників. Рентабельність застосування мікродобрива КомплеМет в технології вирощування плодів огірка в захищеному ґрунті становить 72 %, регулятору росту рослин Гідрогуміну при гібридному насінництві становить відповідно 167 %.
18
Zahorulko, Andrii. "Теоретико-правовий аналіз визначення поняття «гібридна війна»". Вісник Національної академії державного управління при Президентові України, № 3(94) (11 листопада 2019): 115–22. http://dx.doi.org/10.36030/2310-2837-3(94)-2019-115-122.
Повний текст джерела
19
Seheda, S. P., та V. P. Shevchuk. "Гібридна війна Росії проти України: історичний вимір". Наука і оборона 6, № 1 (25 липня 2019): 31–35. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2019-6-1-31-35.
Повний текст джерела
20
Гетьманчук, Микола Петрович. "«ГІБРИДНА ВІЙНА» РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ: ІНФОРМАЦІЙНИЙ АСПЕКТ". Військово-науковий вісник, № 27 (10 травня 2017): 296–307. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.27.2017.296-307.
Повний текст джерела
21
Курбан, О. В. "Сучасна гібридна війна та її інформаційна складова". Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, № 4 (2016): 82–89.
Знайти повний текст джерела
22
Мельничук, Л. М. "Гібридна війна як прояв складної надзвичайної ситуації". Держава та регіони. Серія: Державне управління, № 2 (54) (2016): 4–8.
Знайти повний текст джерела
23
Гетьманчук, М. П. ""Гібридна війна" Росії проти України: інформаційний аспект". Військово-науковий вісник, Вип. 27 (2017): 296–307.
Знайти повний текст джерела
24
Горностай, П. П. ""Гібридна ідеологія" як об"єкт соціальної патопсихології". Проблеми політичної психології, Вип. 5 (19) (2017): 223–36.
Знайти повний текст джерела
25
Захожай, O. I. "Визначення черги обробки даних при гібридному розпізнаванні образів". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 7(255) (17 грудня 2019): 111–16. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-255-7-111-116.
Повний текст джерелаАнотація:
Гібридне розпізнавання образів полягає у обробці даних різної природи виникнення. Це дозволяє отримувати достовірні класифікаційні рішення за умови широкої зміни прояву різноманітних перешкод і викривлень. Однак, такий підхід призводить до значного збільшення кількості ознак, що надаються для співставлення та отримання рішення щодо розпізнавання і, як наслідок, призводить до значного підвищення часової складності аналізу та прийняття остаточного рішення. Цей аспект має особливе значення для систем критичного застосування, коли прийняття рішення повинно здійснюватися в режимі реального часу, а затримка у отриманні результату аналогічна відмові системи. Для виключення вказаного недоліку, у будь який момент часу необхідне забезпечення обробки меншої кількості найбільш інформативних даних. З цією метою, в статті пропонується метод побудови багатопоточної черги обробки даних, в якій послідовність визначається за рівнем інформативності кожної ознаки. Обробка черги дозволяє забезпечити завданий рівень достовірності отримання класифікаційного рішення з одночасною мінімізацією кількості даних, що надаються для співставлення.
26
Pusik, L. M., та V. A. Bondarenko. "ІНТЕНСИВНІСТЬ ДИХАННЯ КАПУСТИ БРЮССЕЛЬСЬКОЇ ПІД ЧАС ЗБЕРІГАННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДУ ПАКУВАННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 65 (31 липня 2019): 84–92. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-84-92.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Проведені дослідження ставили за мету наукове обґрунтування впливу погодних умов вегетаційного періоду капусти брюссельської, виду пакування на інтенсивність дихання під час зберігання. Методи. Загальнонаукові: 1. метод гіпотез – складання схем дослідів; 2. метод експерименту – схеми польових і лабораторних дослідів; 3. метод аналізу та синтезу – формування висновків і узагальнень, розрахунково-аналітичні. Результати. Встановлено, що інтенсивність дихання залежала від погодних умов, за яких відбувалося формування головок. Використання плівки поліетиленової та стретч-плівки дозволило знизити інтенсивність дихання і подовжити тривалість зберігання продукції за рахунок того, що пакування затримувало біля головок діоксид вуглецю, що виділяється під час дихання і є природним консервантом. Інтенсивність дихання корелює з втратою маси капусти під час зберігання. Коефіцієнт кореляції втрати маси від інтенсивності дихання для гібрида Абакус F1 r = –0,6425 ±0,351, для Брілліант F1 r = –0,7732±0,135. Розроблено рівняння регресії, уявлення втрати маси головок капусти брюссельської за інтенсивності дихання упакованої у ПП та 05, кг СП. Встановлено, що найкращим чином описує експериментальні дані залежності втрати маси під час зберігання капусти при пакуванні У ПП та 0,5 кг у стретч-плівку поліном 2 порядку. Величина достовірності R2 = 0,962 – 0,978. Тоді як при прямолінійній залежності R2 = 0,369 – 0,618. Висновки. У дослідженнях інтенсивність дихання капусти брюссельською на початку зберігання впродовж років досліджень коливалася у головок гібрида Абакус F1 в межах 14,5–15,4 мг СО2/кг·год, у Брілліанта F1 – 13,4–14,2 і вищою була у головок врожаю 2014 р. – 15,4 та 14,2 мг СО2/кг·год відповідно, оскільки передзбиральний період характеризувався підвищеними температурою та вологістю повітря. У середньому за роки досліджень інтенсивність дихання головок Абакуса F1 становила 15,0 мг СО2/кг·год, у Брілліанта F1 вона була істотно нижча: 13,8 мг СО2/кг·год. Активність каталази залежить від погодних умов вегетаційного періоду. Більша активність каталази головок капусти брюссельською на початку зберігання була у гібрида Абакус F1: в середньому за 2012–2016 рр. 2,0 мл О2 за 3 хв.; у Брілліанта F1 на 20 % менше. Застосування плівки поліетиленової знижує інтенсивність дихання капусти брюссельської в середині зберігання на 29–30 % (30 діб); при фасуванні по 1 кг у мішки з цієї ж плівки – на 70–75 % (40 діб); при пакуванні у стретч-плівку по 0,5 кг– на 75–78 % (40 діб) залежно від гібрида. В кінці зберігання (на 50–70-ту добу) інтенсивність дихання порівняно із серединою підвищується на 17–42 % залежно від виду пакування та гібрида. Застосування вкладок поліетиленових знижує активність каталази в 3,2–3,3 разу, фасування головок по 1 кг у пакети з плівки поліетиленової – у 2,3–2,5 разу, фасування по 0,5 кг у стретч-плівку – в 1,6–1,7 разу залежно від гібрида.
27
Ігнатьєва, Т. В. "Гібридна війна Росії в Україні: інструменти та цілі". Вісник Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки, вип. 10 (2017): 233–46.
Знайти повний текст джерела
28
Радченко, О. В., та Я. І. Чмир. "ГІБРИДНА ВІЙНА ЯК КЛЮЧОВА ЗАГРОЗА НАЦІОНАЛЬНОМУ СУВЕРЕНІТЕТУ УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 3 (18 лютого 2022): 100–108. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття досліджує проблематику забезпечення національного суверенітету держави внаслідок розгортання гібридних воєн, насамперед у глобальному інформаційному просторі. Це зумовлює необхідність створення ефективної системи забезпечення інформаційної безпеки людини, суспільства та держави. Інформаційна безпека розглядається як система, що забезпечує необхідний рівень стабільності та захищеності політичної, соціально-економічної, військово-оборонної, духовно-культурної та інших сфер і галузей життєдіяльності суспільства від небезпечних, дестабілізуючих негативних деструктивних загроз, здатних завдати шкоду національним інтересам держави, сталому розвитку суспільства, благополуччю та здоров’ю кожного громадянина. Визначається, що гібридна війна становить якісно нову радикальну форму геополітичних і внутрішньополітичних конфліктів латентного й асиметричного характеру, універсальний засіб безкровного забезпечення інтересів суб’єктів ведення інформаційної війни, де основною зброєю виступає інформація, інтернет-мережа та канали масової комунікації, цілеспрямовані на бажану зміну суспільної свідомості, базових цінностей і політичних орієнтації громадян, політичної еліти та вищих керівних кадрів протиборствуючої держави та задля її інформаційного поневолення. З огляду на широкомасштабну гібридну війну проти України та неминучість подальшого зростання загроз у сфері інформаційної безпеки обґрунтовується комплексна модель системи забезпечення національної безпеки держави. Робиться висновок про необхідність активізації дій органів публічного врядування України у напрямку своєчасного виявлення й нейтралізації загроз і ризиків негативного впливу шкідливого контенту національного і світового інформаційного простору, забезпечення задоволення інформаційних потреб людини й суспільства, реалізації національних інтересів держави у глобальному інформаційному просторі та здійснення ефективного захисту інформаційного суверенітету держави.
29
Жемела, Г. П., О. В. Бараболя, В. В. Ляшенко, Є. С. Ляшенко та В. А. Подоляк. "ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЗЕРНА ГІБРИДАМИ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМИ ВИСІВУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 97–105. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Кукурудза є універсальною через її використання як кормової, технічної та продовольчої культу-ри, що обумовлює актуальність підвищення її продуктивності як в Україні, так і в усьому світі. Метою статті є дослідження залежності продуктивності зерна гібридів кукурудзи від норм висіву. Під час досліджень використано польовий та кількісний методи, спостереження, розрахунковий. Результати наших досліджень свідчать, що в середньому за роки експерименту мінімальний період вегетації спостерігався у ранньостиглого гібрида P8521 – 122,8 діб, найтриваліший – у середньости-глого PR38N86 – 131,1–133,7 доби, середньораннього PR39B76 – 125,4–127,5 дні. Тривалість міжфа-зних періодів та періоду вегетації гібридів кукурудзи залежала від їхніх біологічних особливостей та погодних умов і майже не змінювалась під впливом густоти стояння рослин. Визначено, що відповід-но до біологічних особливостей у рослин середньостиглого гібрида формувались рослини з більшою висотою, ніж у скоростиглих. При збільшенні густоти вищезазначених гібридів спостерігалося зме-ншення висоти рослин на 2,7 см, 3,4 і 3,3 см відповідно. Отже, у фазу цвітіння волотей, коли рослини кукурудзи досягали своєї максимальної висоти, у вологий рік вона зростала від зріджених до загуще-них посівів, а в посушливі зменшувалась. Дослідження підтверджують, що показники індивідуальної продуктивності зменшуються по мірі загущення. На нашу думку, основним резервом збільшення ви-робництва товарного зерна є визначення оптимальної густоти для гібридів кукурудзи різних груп стиглості, зважаючи на агроекологічні умови. Оптимальної кількості качанів, при якій найкраще поєднуються показники індивідуальної продуктивності і кількості рослин на одиниці площі, у ран-ньостиглого гібрида P8521 досягали у варіантах з густотою стояння 75 тис./га, у середньораннього PR39B76 – 70 тис./га і середньостиглого PR38N86 – 70 тис./га.
30
Vdovenko, S. A. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МІКОРИЗНИХ ПРЕПАРАТІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ ПЕРЦЮ СОЛОДКОГО В ЗАКРИТОМУ ҐРУНТІ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 39–46. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-39-46.
Повний текст джерелаАнотація:
З метою вивчення впливу мікоризних препаратів на продуктивність перцю солодкого в умовах плівкової теплиці до схеми досліду входили варіанти, де застосовували мікоризні препарати компанії БТУ-центр, якими оброблено кореневу систему розсади перцю солодкого перед висаджуванням на постійне місце вегетації. Розсаду обробляли препаратами Меланоріз та Мікофренд окремо дозою 0,5 та 1,0 л на 1000 од. розсади. Контролем слугувала розсада, кореневу систему якої не обробляли мікоризними препаратами. Розсаду сорту перцю солодкого Клаудіо та гібрида Нікіта F1 висаджували у плівковій теплиці ЦІМЕТ в ІІ декаді квітня. Обробка рослин мікоризними препаратами позитивно впливає як на рослину, так і на ростові процеси кореневої системи. У результаті застосування препаратів Меланоріз чи Мікофренд визначено формування ектомікоризи. Сама коренева система в кінці вегетації рослини була опанована міцелієм гриба, який захищав її від перезволоження ґрунту та розвитку гнилей, особливо кореневої. За використання Меланорізу та Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади під час вирощування гібрида Нікіта F1 початок бутонізації, цвітіння та плодоношення спостерігали раніше на 2 доби від рослин контрольного варіанта. Аналогічний позитивний вплив препаратів отримано й під час вирощування сорту Клаудіо (незалежно від дози препарату). Різниця початку зазначених фаз розвитку розсади складала 3–5 діб, а застосування препаратів забезпечило більш тривалий період вегетації. Від використання Меланорізу дозою 0,5 л чи Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади під час вирощування сорту Клаудіо отримано найбільшу кількість плодів, загальна їх кількість збільшується на 33 %. Маса плода перцю солодкого змінюється залежно від дози препарату і коливається від 75 г до 190 г. За використання Меланорізу дозою 0,5 чи 1,0 л на 1000 од. розсади, під час вирощування гібрида Нікіта F1 чи сорту Клаудіо показник маси плода був найбільшим і становив 160–190 г (у випадку гібрида Нікіта F1) та 150–170 г (у випадку сорту Клаудіо). Діаметр плода, від застосування мікоризних препаратів варіював у досить широких межах: від 4,5 см до 7,0 см: найбільшим його значенням характеризувалися рослини сорту Клаудіо за використання Меланорізу дозою 0,5 л на 1000 од. розсади чи Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади. У вказаних варіантах діаметр плода становив 7,5 см та 7,0 см. За використання мікоризоутворюючих препаратів Меланоріз чи Мікофренд урожайність перцю солодкого може збільшуватися до 2,5 кг/м2. Більшою врожайністю характеризуються рослини гібрида Нікіта F1, а меншою – сорт Коаудіо. Використання Меланорізу дозою 0,5 та 1,0 л на 1000 од. розсади забезпечило збільшення врожайності до 2,2–2,5 кг/м2, що сприяє отриманню рентабельності на рівні 98–101 %.
31
Vdovenko, S. A. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МІКОРИЗНИХ ПРЕПАРАТІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ ПЕРЦЮ СОЛОДКОГО В ЗАКРИТОМУ ҐРУНТІ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 39–46. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-39-46.
Повний текст джерелаАнотація:
З метою вивчення впливу мікоризних препаратів на продуктивність перцю солодкого в умовах плівкової теплиці до схеми досліду входили варіанти, де застосовували мікоризні препарати компанії БТУ-центр, якими оброблено кореневу систему розсади перцю солодкого перед висаджуванням на постійне місце вегетації. Розсаду обробляли препаратами Меланоріз та Мікофренд окремо дозою 0,5 та 1,0 л на 1000 од. розсади. Контролем слугувала розсада, кореневу систему якої не обробляли мікоризними препаратами. Розсаду сорту перцю солодкого Клаудіо та гібрида Нікіта F1 висаджували у плівковій теплиці ЦІМЕТ в ІІ декаді квітня. Обробка рослин мікоризними препаратами позитивно впливає як на рослину, так і на ростові процеси кореневої системи. У результаті застосування препаратів Меланоріз чи Мікофренд визначено формування ектомікоризи. Сама коренева система в кінці вегетації рослини була опанована міцелієм гриба, який захищав її від перезволоження ґрунту та розвитку гнилей, особливо кореневої. За використання Меланорізу та Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади під час вирощування гібрида Нікіта F1 початок бутонізації, цвітіння та плодоношення спостерігали раніше на 2 доби від рослин контрольного варіанта. Аналогічний позитивний вплив препаратів отримано й під час вирощування сорту Клаудіо (незалежно від дози препарату). Різниця початку зазначених фаз розвитку розсади складала 3–5 діб, а застосування препаратів забезпечило більш тривалий період вегетації. Від використання Меланорізу дозою 0,5 л чи Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади під час вирощування сорту Клаудіо отримано найбільшу кількість плодів, загальна їх кількість збільшується на 33 %. Маса плода перцю солодкого змінюється залежно від дози препарату і коливається від 75 г до 190 г. За використання Меланорізу дозою 0,5 чи 1,0 л на 1000 од. розсади, під час вирощування гібрида Нікіта F1 чи сорту Клаудіо показник маси плода був найбільшим і становив 160–190 г (у випадку гібрида Нікіта F1) та 150–170 г (у випадку сорту Клаудіо). Діаметр плода, від застосування мікоризних препаратів варіював у досить широких межах: від 4,5 см до 7,0 см: найбільшим його значенням характеризувалися рослини сорту Клаудіо за використання Меланорізу дозою 0,5 л на 1000 од. розсади чи Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади. У вказаних варіантах діаметр плода становив 7,5 см та 7,0 см. За використання мікоризоутворюючих препаратів Меланоріз чи Мікофренд урожайність перцю солодкого може збільшуватися до 2,5 кг/м2. Більшою врожайністю характеризуються рослини гібрида Нікіта F1, а меншою – сорт Коаудіо. Використання Меланорізу дозою 0,5 та 1,0 л на 1000 од. розсади забезпечило збільшення врожайності до 2,2–2,5 кг/м2, що сприяє отриманню рентабельності на рівні 98–101 %.
32
Trebin, Mykhailo. "'Hybrid' war as a new Ukrainian reality." Ukrainian society 2014, no. 3 (October 10, 2014): 113–27. http://dx.doi.org/10.15407/socium2014.03.113.
Повний текст джерела
33
Литвиненко, О. "Тотальна війна по-путинські: "гібридна" війна РФ проти України". Національна безпека і оборона, № 9/10 (167/168) (2016): 60–63.
Знайти повний текст джерела
34
Чорний, С., та Т. Луценко. "КЛІТИННІ ТЕХНОЛОГІЇ ОТРИМАННЯ ТЕРАПЕВТИЧНИХ МОНОКЛОНАЛЬНИХ АНТИТІЛ". Біомедична інженерія і технологія, № 5 (12 травня 2021): 67–75. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.231283.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток розробки та виробництва терапевтичних моноклональних антитіл набирає значних обертів завдяки високим показникам безпечності та ефективності. В даній сфері відбувається стрімкий ріст на світовому ринку на рівні 150 млрд доларів у 2019 році, і десятки нових препаратів вже пройшли етап розробки та активно проходять клінічні дослідження. У статті проведено аналітичний огляд базових технологій отримання терапевтичних моноклональних антитіл з оцінкою переваг та недоліків. Розглядаються технології починаючи з “традиційної” гібридомної технології з високою імуногенністю отримуваних препаратів, до повністю людських моноклональних антитіл. Також у статті проаналізовано критичні етапи виробництва, що включають отримання клону-продуцента, культивування, виділення та очистку антитіл.
Ключові слова: терапевтичні моноклональні антитіла, гуманізовані та химерні антитіла, рекомбінантні білки, гібридомна технологія, фаговий дисплей, виробництво
35
Lysenko, V., and I. Yakymenko. "Hybrid automation system for greenhouses." Energy and automation, no. 2(48) (April 29, 2020): 37–50. http://dx.doi.org/10.31548/energiya2020.02.037.
Повний текст джерела
36
Kalinichenko, B. "Hybrid war in the paradigm of modern theory of knowledge." Science and Education a New Dimension VIII(223), no. 37 (February 22, 2020): 49–53. http://dx.doi.org/10.31174/send-hs2020-223viii37-12.
Повний текст джерела
37
Doroshenko, А. Yu, P. A. Ivanenko, and O. S. Novak. "Hybrid autotuning model with statistic modelling." PROBLEMS IN PROGRAMMING, no. 4 (December 2016): 027–32. http://dx.doi.org/10.15407/pp2016.04.027.
Повний текст джерелаАнотація:
The paper presents well known autotuning model modified with statistic modelling in order to narrow a space of search for optimal variation of the program. Proposed method was applied to optimization of hybrid parallel sorting algorithm. Experiment results on multicore system are provided.
38
Nofenko, Andrii. "Гібридна війна Росії проти України: інформаційний наступ та механізми протидії". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (6) (31 жовтня 2019): 68–77. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-02-68-77.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті детально розглянуто проблему інформаційної війни Росії проти Україні. Розкрито суть інформаційної війни, її трактування в межах різних підходів. На основі використання історичного, системного та структурно-функціональних методів з’ясовано основні недоліки інформаційної сфери України; виокремлено головні механізми її захисту. Серед механізмів протидії інформаційній війні Росії проти України виокремлено дві групи – нормативно-правові та інституційні. До першої групи відносяться законодавчі акти України, серед яких провідну роль у протидії інформаційній агресії Росії відіграє Доктрина інформаційної безпеки України. Серед другої групи механізмів виділяються державні й недержавні інституції, діяльність яких спрямовано на формування та реалізацію інформаційної безпеки України, а також міжнародні структури, діяльність яких націлено на нейтралізацію інформаційного впливу з боку Росії. Серед вітчизняних інституційних механізмів протидії російському інформаційному наступу важливе місце відведено Міністерству інформаційної політики України, Раді національної безпеки та оборони України, кіберполіції й ін.Значну увагу звернуто на такі механізми протидії інформаційній війні Росії проти України, як заборона російських сайтів та соціальних мереж, а також запровадження квот на українську мову у мас-медіа. Зазначено, що дії України щодо нейтралізації інформаційних загроз з боку Росії потрібно здійснювати на різних рівнях – геополітичному, ресурсному, громадськості.У ході проведеного дослідження сформовано рекомендації щодо протистояння інформаційній війні. Проведено аналіз факторів інформаційних впливів і протидії інформаційній зброї, у результаті чого вказано низку можливих дій для реалізації протидії російській інформаційній ескалації в Україні з метою створення гідної й адекватної відповіді на інформаційні виклики сучасності.Зараз уже зрозуміло, що інформаційна боротьба стає тим фактором, що впливає на саму війну, її початок, хід і результат. Це підтверджується агресією Росії проти України. Тому досить актуальною проблемою безпеки України є розробка концепції захисту системи інформаційно-аналітичного забезпечення завдань інформаційної боротьби.
39
Чугаєв, С. В. "Успадкування f1 гібридами пшениці м’якої озимої Стійкості до фузаріозної кореневої гнилі". Plant Breeding and Seed Production, № 103 (23 листопада 2015): 161–68. http://dx.doi.org/10.30835/2413-7510.2013.54086.
Повний текст джерела
40
Бабушкіна, Т. В., В. П. Петренкова та О. В. Голік. "Успадкування стійкості гібридами першого покоління пшениці твердої ярої до твердої сажки". Plant Breeding and Seed Production, № 102 (29 грудня 2012): 36–40. http://dx.doi.org/10.30835/2413-7510.2012.59818.
Повний текст джерела
41
Пузік, Л., В. Пузік та В. Бондаренко. "Врожайність капусти брюссельської залежно від погодних умов вегетаційного періоду, схеми розміщення і строків вершкування рослин". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (24 лютого 2020): 25–31. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).25-31.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведені дослідження ставили за мету наукове обґрунтування впливу погодних умов вегетаційного періоду капусти брюссельської, схеми розміщення рослин, строків вершкування на врожайність. Польовий, фізико-хімічний, розрахунковий, аналізування. Умови вегетаційного періоду вплинули на формування врожайності капусти брюссельської. Розроблено рівняння регресійної залежності урожайності капусти брюссельської залежно від погодних умов вегетаційного періоду. Установлено, що продуктивність однієї рослини капусти брюссельської залежить від густоти рослин. Найбільшою (0,8 кг) вона була при густоті 35,7 тис. шт./га, меншою (0,5 кг) – при густоті 47,6 тис. шт./га. Залежно від строків вершкування цей показник в значній мірі зменшувався при більш пізньому проведенні цього прийому – від 0,7 до 0,2 г. Усе це в подальшому відобразилося на рівні врожайності качанчиків на відповідних варіантах. Урожайність капусти брюссельської залежить від кількості качанчиків і середньої маси. Кількість качанчиків коливається від 60 шт. Брілліант F1 до 66 шт. Абакус F1. Але середня маса качанчика гібрида Брілліант F1 перевищувала середню масу качанчика Абакуса F1 в 2,5 раза, що суттєво вплинуло на загальну врожайність капусти. Встановлено підвищення врожайності – на 0,6 т/га при загущенні від 28,6 до 35,7 тис. шт./га. Подальше загущення до 47,6 тис. шт./га призвело до зменшення рівня врожайності на 1,1 т/га порівняно з густотою 28,6 тис. шт./га. Вважати третю декаду серпня оптимальним строком вершкування капусти брюссельської. Запізнення з вершкуванням призвело до зниження врожайності на 3,1 т/га, а повна відмова від цього прийому – на 4,7 т/га при НІР05 = 0,91 т/га. Урожайність капусти брюссельської має тісний зв’язок з масою качанчиків: r = 0,72±0,03…0,77±0,03 залежно від гібрида. Кількість качанчиків на рослині мала сильний зв’язок з урожайністю гібрида Абакус F1: r = 0,85±0,02, у Брілліанта F1 – слабкий.
42
Artemenko, V. B. "Monitoring the Indicators of Regional Development Effectiveness: Hybrid Model of MOOC." Control Systems and Computers, no. 1 (285) (February 2020): 47–59. http://dx.doi.org/10.15407/csc.2020.01.047.
Повний текст джерела
43
Polumiienko, S. К. "Hybrid war: some prerequisites, strategies and consequences." Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni 08 (August 20, 2017): 72–82. http://dx.doi.org/10.15407/visn2017.08.072.
Повний текст джерела
44
Коваленко, О. А., М. І. Федорчук, Р. С. Нерода та Я. Л. Донець. "ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКА ЗА ВИКОРИСТАННЯ МІКРОДОБРИВ ТА БАКТЕРІАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 26–35. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведені результати досліджень впливу різних фонів живлення на продуктивність та фенологічні показники гібриду соняшника Тунка фірми Лімагрейн за умов природного зволоження зони Південного Степу України. У дослідженнях, які проводили на полях навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету, вивчали питання впливу і поєднання комплексу з висококонцентрованого халатного добрива, моноелементного мікродобрива та функціонального мікродобрива з направленою специфічною дією торгової марки Квантум виробництва НВК «Квадрат» та біопрепарату для живлення і профілактики хвороб Біокомплекс-БТУ-р підприємства Компанії «БТУ-Центр». Робота проводилась з використанням передпосівної обробки насіннєвого матеріалу гібрида соняшника, позакореневого підживлення рослин різними нормами сумішки біопрепарату з комплексом мікродобрив у фазі 5–6 листків, у фазі 9–10 листків та дворазової обробки посівів у фазах 5-6 та 9-10 листків. Тривалість періоду від посіву до збирання в досліджуваного гібриду соняшника залежно від факторів впливу варіювала порівняно з контрольною ділянкою від 2 до 13 днів, а висота рослин у період цвітіння збільшувалась під впливом препаративних форм, які використовувалися від 4,37 % до 13,1 %. Спостерігалася чітка тенденція до збільшення діаметру кошиків рослин гібрида залежно від факторів досліду, за умови максимального поєднання передпосівної обробки насіння з позакореневим підживленням у дві фази розвитку. При цьому максимальний приріст у розмірах складав 28,7 %. Відповідно до зміни умов позакореневого підживлення змінювались і показники урожайності насіння гібриду, найбільш високим він формувався посівами у разі поєднання обробки насіннєвого матеріалу та дворазового підживлення. Ці показники варіювали від 1,81 до 2,54 т/га. Зміна кількісного та якісного складу використаних препаративних форм призводило до зміни вмісту олії в насінні соняшника. Умовний вихід сирої олії у разі максимальної норми застосування комплексу мікродобрив Квантум та біоперарату Біокомплекс-БТУ-р в поєднанні з передпосівною обробкою насіння гібрида, при дворазовому позакореневому підживленні рослин у фазах 5-6 та 9-10 листків, формувався максимальним, та мав приріст порівняно з контролем 0,424 т/га.
45
САХНО, Володимир, Віктор ПОЛЯКОВ, Ігор МУРОВАНИЙ та Світлана ШАРАЙ. "ДО ВИБОРУ ТА ОБГРУНТУВАННЮ КОМПОНУВАЛЬНОЇ СХЕМИ МЕТРОБУСА ОСОБЛИВО ВЕЛИКОЇ МІСТКОСТІ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 12 (27 листопада 2019): 146–53. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i12.67.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуті кінематичний і силовий способи повороту причепа до поліпшення маневреності метробуса. Встановлені необхідні кути повороту керованих коліс першого або другого причепа, за яких забезпечуються нормовані показники маневреності. Показані переваги силового способу повороту колесами причепа. Визначена необхідна різниця крутних моментів на колесах причепа, за якої радіус повороту метробуса був би таким, як і з керованим першим причепом за кінематичного способу повороту.Ключові слова: метробус, причіп, маневреність, зміщення, габаритна смуга руху, гібридна силова установка, траєкторія.
46
Ткачук, Валерій. "Квантовий генетичний алгоритм та його реалізація на квантовому компютері". Modeling Control and Information Technologies, № 5 (21 листопада 2021): 137–39. http://dx.doi.org/10.31713/mcit.2021.45.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано новий квантовий генетичний алгоритм (QGA) із можливістю його практичної реалізації на квантовому комп’ютері. Заборона квантового клонування не дозволяє реалізувати традиційний еволюційний процес, тому використовується гібридна класично-квантова архітектура для QGA. Всі генетичні оператори реалізуються засобами квантового комп’ютера, а допоміжні обчислення, такі як розрахунок функції пристосованості та пошуку найкращої особини популяції, реалізовано на класичному комп’ютері. Для генерації наступних поколінь популяції застосовується томографія квантових станів – відновлення амплітуд квантового стану кубіта за результатами вимірювання його квантового ансамблю.
47
Яким’як, С. В. "Проблемні питання протидії гібридному впливу противника на морі та шляхи їх вирішення". Наука і оборона 11, № 2 (11 листопада 2020): 31–36. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2020-11-2-31-36.
Повний текст джерела
48
Цибулькін, В. В. ""Асиметрична" або "гібридна" війна? (щодо нових змістів у концептах епохи постмодерну)". Імперативи розвитку цивілізації, № 2 (2015): 21–23.
Знайти повний текст джерела
49
Єнін, Максим Наімович, Анатолій Анатолійович Мельниченко та Любов Іванівна Мельник. "ГІБРИДНА ВІЙНА ЯК РІЗНОВИД СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ КОНФЛІКТІВ: СУТНІСТЬ, ТЕХНОЛОГІЇ, ДОМІНУЮЧІ ДИСКУРСИ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 25 (26 листопада 2019): 102–12. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i25.884.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються особливості концепту гібридної війни, описуються її основні технології та домінуючі дискурси, загальні контури можливих політичних стратегій та управлінських рішень щодо зміцнення національної безпеки відповідно до викликів гібридної війни. Гібридна війна розглядається як специфічний різновид соціально-політичних конфліктів; визначається сутність гібридної війни.
Показано, що гібридна війна, як тип соціально-політичного конфлікту міждержавного рівня, розвивається як поступова ескалація з використанням тактики «керованого хаосу», активізацією антинаціональної, антисоціальної мобілізації в різних формах. Військова фаза гібридної війни розгортається на піку соціально-політичного конфлікту з метою примушення країни-жертви до миру на умовах країни-агресора. У випадку ефективного досягнення поставлених цілей в результаті використання технологій гібридної війни, держава-агресор може виступити в ролі миротворця у розв’язаному нею ж соціально-політичному конфлікті. В іншому випадку, держава, що є агресором може застосувати класичні засоби збройної агресії на території держави-жертви конфлікту.
Проаналізовані особливості дискурсу «гібридної війни» в країнах, що входять у різні цивілізаційні ареали. Показана неузгодженість дискурсів щодо інтерпретації гібридної війни, намічені шляхи подолання зазначеної неузгодженості. На думку авторів, найбільш перспективною у поясненні сутності та витоків гібридної війни в суспільно-політичних та управлінських науках є лінія аналізу з акцентом на її класовій природі. На основі емпіричних досліджень масової свідомості в зоні військового конфлікту на Донбасі робиться висновок про переважно класове визначення характеру війни мешканцями Донбасу. Обгрунтовано, що для постконфліктного врегулювання суспільного життя, розбудові демократичних інституцій пояснення війни на цивілізаційний основі має небезпечні, репресивні інтенції для прав та свобод людини. Обгрунтована наявність історичних витоків, аналогів та протоформ гібридної війни, що спростовує тезу про унікальність подій 2014 року на Донбасі.
50
Reva, Larysa. "Defended / unlimited generation: Ernest Heminguay – Sixties- maydan – hybrid war." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Philological sciences 17 (December 23, 2018): 163–80. http://dx.doi.org/10.31494/2412-933x-2018-1-7-163-180.
Повний текст джерела