Статті в журналах: "Густина енергії"

1

Звєрьков, Д. О., та С. В. Сагін. "ЗНИЖЕННЯ МЕХАНІЧНИХ ВТРАТ У СУДНОВИХ ДИЗЕЛЯХ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 20–25. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.20-25.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми в загальному вигляді. Під час експлуатації двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) суден річкового та морського транспорту здійснюється безперервний і періодичний контроль не тільки показників, що характеризують робочий цикл дизеля (тиску і температури в характерних точках, частоти обертання, потужності, температури випускних газів), але також експлуатаційних і реологічних характеристик моторного мастила (ММ). При цьому, основними параметрами, контроль яких обов’язковий в процесі експлуатації дизеля, є в’язкість, густина, кислотне число, температура спалаху, зміст води і механічних домішок. Під час експлуатації ці параметри постійно змінюються, причому в деяких випадках можуть перевищувати гранично допустимі значення (бракувальні показники). Це неминуче призводить до збільшення контактних напруг в основних трибологічних системах і підвищення втрат енергії, що витрачається на їх подолання. Найпростішим, а тому і найпоширенішим способом відновлення реологічних характеристик ММ є їх очищення (шляхом частково- або повно-проточної фільтрації і сепарації), а також додавання в обсяг ММ, яке вже знаходиться в мастильній системі, свіжого мастила (як чистого, так і зі спеціальними присадками). При цьому необхідно забезпечувати не тільки вимоги щодо отримання ефективної потужності і підтримки екологічних параметрів дизелів суден річкового та морського транспорту, але й мінімальний рівень механічних втрат під час перетворенні вхідної енергії на корисну роботу [1, 2]. Тому зниження механічних втрат у суднових дизелях є актуальним завданням, розв’язання якого сприятиме підвищенню потужності та забезпеченню надійності роботи дизелів річкового та морського транспорту

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Petrova, Zh O. "Енергоефективні режими сушіння колоїдних капілярно-пористих матеріалів". Кераміка: наука і життя, № 3(40) (16 жовтня 2018): 23–29. http://dx.doi.org/10.26909/csl.3.2018.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Процеси конвективного сушіння відносяться до найбільших енергоємних промислових технологічних процесів. Затрати енергії на видалення вологи досягають 3000 – 5000 кДж/кг і більше, тому вирішення питання зменшення енергоспоживання при сушінні є актуальним науково-технічним завданням. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є розробка енергоефективних режимів сушіння. Аналітичний розрахунок процесу сушіння колоїдних капілярно-пористих матеріалів досить складний, оскільки необхідно знати ряд індивідуальних величин для даного продукту. В даній роботі досліджували процес конвективного сушіння композитного колоїдного капілярно-пористого матеріалу. Процес досліджується екс-периментально з використанням моносировини та композиції у певному співвідношенні матеріалів. Оскільки істотне збільшення енергетичних витрат на сушіння звичайно пов’язують з складністю видалення вологи з матеріалу, кінетика якого обумовлена рухливістю молекул води та енергією їх взаємодії з іншими молекулами, тому важливо було дослідити зміни питомої теплоти випаровування води з моносировини, композиції з них. В процесі дослідження встановлені та узагальнені нові закономірності при сушінні композиційної сировини. Визначена теплота випаровування моно та композиційної сировини, яка в композиції менша ніж в моносировині. Для організації економічного та енергетичного процесу сушіння органічної колоїдної капілярно-пористої сировини та підвищення якості сухого продукту найбільш доцільно створення композицій та використання ступеневих режимів енергопідведення із зниженням температури теплоносія із зменшенням вологовмісту матеріалу. Розраховані інтенсивність та тривалість зневоднення сумішей. Розрахована густина теплового потоку, яка витрачається на випаровування вологи в залежності від інтенсивності випаровування і вологовмісту матеріалу. Досліджено залежність числа Ребіндера (як критерію оптимізації сушки) від вологовмісту матеріалу, що обґрунтовує ефективність запропонованих ступеневих режимів сушки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Bilyk, R., S. Mudry, R. Ovsianyk, I. Borukh, A. Kmet та L. Muravsky. "Густина та поверхневий натяг розплавів Sn1–xBix". Ukrainian Journal of Physics 65, № 11 (12 листопада 2020): 1017. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe65.11.1017.

Повний текст джерела

Анотація:

Методом лежачої краплi дослiджено поверхневий натяг та густину системи Sn1−xBix iз вмiстом 5, 10 та 15 ат.% Bi в температурному iнтервалi 470–800 K у вакуумi 10 Па. Для отримання експериментальних значень дослiджуваних фiзичних характеристик використовувалась програма DROP. Виявлено, що додавання вiсмуту до олова приводить до зменшення поверхневої енергiї розплавiв системи Sn1−xBix. Також показано, що iснують лiнiйнi температурнi залежностi для коефiцiєнта поверхневого натягу та густини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

В. Титаренко, Валентина, Едуард П. Штапенко, Євген О. Воронков, Аруна Вангара, Володимир А. Заблудовський, Войцех Колоджейчик, Каріна Капуста та Сергій І. Оковитий. "АДСОРБЦІЯ ИОНОВ МЕТАЛІВ Co, Ni, Cu, Zn НА ФУЛЕРЕНІ C60 І НА ОДНОСТІННІЙ ВУГЛЕЦЕВІЙ НАНОТРУБЦІ C48 ЯК ДІЮЧА СИЛА ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ КОМПОЗИЦІЙНИХ ПОКРИТТІВ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 1 (30 квітня 2021): 42–54. http://dx.doi.org/10.15421/082108.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено композиційні плівки, осаджені у водних розчинах електролітів, що містять іони металів і частинки вуглецевих наноматеріалів, таких як фулерен C60. Результати дослідження катодних поляризаційних кривих показали збільшення опору переносу заряду. Аналіз фазового складу металевих плівок показав наявність вуглецевих наночастинок (ВНЧ) всередині металевої матриці і значні зміни у кристалічній решітці. З результатів дослідження мікрофотографій слідує, що додавання ВНЧ змінює структуру росту металевих плівок від стовбчатої до мікрошаруватої через пасивацію поверхні. У даній роботі теорія функціонала густини (ТФГ) була використана для розрахунку термохімічних, електронних і структурних властивостей комплексів іонів металів з ВНЧ. Результати розрахунків енергії зв'язку комплексів ВНЧ- Me2+ дозволяють припустити, що адсорбція іонів Co2+, Ni2+, Cu2+ та Zn2+ на поверхні фулерену C60 і одностінної вуглецевої нанотрубки (ОВНТ) C48 можлива і термодинамічно вигідна. Було виявлено, що енергія зв'язку більша у разі адсорбції іона металу на поверхні ОВНТ C48, у порівнянні з адсорбцією на фулерені C60. Оскільки комплекси Cu2+ були найбільш термодинамічно стабільними, енергія зв'язку зростала у такій послідовності Co2+<Zn2+<Ni2+<Cu2+. Результати розрахунків вільної енергії зв'язку показали хорошу кореляцію з шириною забороненої зони, відстанями між іоном металу і поверхнею ВНЧ, дипольними моментами, делокализацією заряду у методі природних орбіталей (МПO) і другим потенціалом іонізації іонів металів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Найденко, Виктор Иванович. "Швидкість енергетичних характеристик електромагнітних хвиль, випромінених диполем Герца, збудженим імпульсом Гауса". Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника 64, № 7 (26 липня 2021): 411–21. http://dx.doi.org/10.20535/s0021347021070025.

Повний текст джерела

Анотація:

Шляхом аналізу руху каузальних і екстремальних поверхонь виконано аналіз швидкості вектора Пойнтінга і густини енергії електромагнітних хвиль, випромінених диполем Герца, збудженим імпульсом Гауса. Дослідження цих характеристик відкриває можливості визначення швидкості окремих частин імпульсів, наприклад, схилів, а не тільки каузальних поверхонь. Спираючись на відсутність передачі енергії через каузальну поверхню, сформульовано математично підтверджений погляд на звуження або розширення імпульсу, зміну його форми, співвідношення швидкості частин імпульсу зі швидкістю світла с. Показано, що електромагнітна хвиля диполя Герца рухається зі швидкістю світла с лише на великих відстанях від джерела випромінювання, наближаючись до с асимптотично. Це дослідження дає право говорити, що «швидкість світла с — є швидкість електромагнітної хвилі у вакуумі на далеких відстанях від джерела випромінювання. Ця добавка «на далеких відстанях від джерела випромінювання» не важлива на світлових хвилях з довжиною хвилі в мікрометри, але є важливою з природної і понятійної точок зору і на радіохвилях. Отримані результати проливають світло на фізичні процеси поблизу диполя Герца, які не мали пояснення через відсутність інформації про напрями і швидкості вектора Пойнтінга і густини енергії електромагнітних хвиль поблизу диполя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Nesterov, V. A., O. I. Davydovska та V. Yu Denisov. "Поперечні перерізи підбар’єрного злиття та пружного розсіяння, одержані на основі міжядерного потенціалу в модифікованому методі Томаса–Фермі". Ukrainian Journal of Physics 66, № 10 (1 листопада 2021): 857. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe66.10.857.

Повний текст джерела

Анотація:

Густини розподiлу нуклонiв та потенцiали мiжядерної взаємодiї для реакцiй 16O + 208Pb та 12C + 208Pb було розраховано в рамках модифiкованого методу Томаса–Фермi, з урахуванням усiх доданкiв до членiв другого порядку по h у квазiкласичному розкладi кiнетичної енергiї. В ролi нуклон-нуклонної взаємодiї використовувалися сили Скiрма, залежнi вiд густини нуклонiв. На основi одержаних потенцiалiв були обчисленi перерiзи пiдбар’єрного злиття та пружного розсiяння, що добре узгоджуються з новiтнiми експериментальними даними.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Байдулаєва, А., В. П. Велещук, О. І. Власенко, В. А. Гнатюк, Б. К. Даулєтмуратов, С. М. Левицький та Т. Аокі. "Механізми масопереносу індію в CdTe при дії наносекундних лазерних імпульсів". Ukrainian Journal of Physics 56, № 2 (16 лютого 2022): 168. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.2.168.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто механізми імпульсного лазерного твердофазного легування CdTe індієм при створенні діодних структур для детекторів рентгенівського і гамма-випромінювання. Показано, що масоперенос індію в CdTe при наносекундному лазерному опроміненні структури Іn–CdTе до порога плавлення CdTe відбувається за механізмом бародифузії – внаслідок значного градієнта напружень. Розраховано коефіцієнти масопереносу індію та оцінено середню дрейфову швидкістьпереміщення атомів Іn в CdTe під час опромінення наносекундним імпульсом ексимерного лазера структури Іn–CdTe з товщиною плівки Іn 30 нм при оптимальному для легування значенні густини енергії E = 100 мДж/см2.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Glyva, V., K. Nikolaiev, O. Tykhenko та O. Tymoshenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНІВ ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ У ПРИМІЩЕННЯХ ДИСПЕТЧЕРСЬКИХ СЛУЖБ АЕРОПОРТІВ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (5 лютого 2019): 32–35. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.032.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом представленої роботи є процеси формування комплексу фізичних факторів у приміщеннях диспетчерських служб аеродромів цивільної авіації. Мета дослідження – натурні вимірювання кількісних значень найбільш критичних фізичних факторів та надання науково обґрунтованих рекомендацій з їх нормалізації та підтримання на нормативному рівні. Для досягнення поставленої мети визначені наступні задачі: вимірювання напруженостей магнітного та електричного полів промислової частоти, індукції стаціонарного магнітного поля, густини потоків енергії електричних полів, радіочастот, напруженостей електростатичних полів та концентрації аероіонів обох знаків у повітрі робочої зони. На основі отриманих даних розроблені рекомендації з управління та підтримки стандартного рівня виміряних фізичних факторів. Методами досліджень є інструментальні вимірювання рівнів фізичних факторів, розрахунковий та графоаналітичний методи. У результаті вимірювань рівнів фізичних факторів у диспетчерських вежах аеропортів встановлено наступне. Напруженості магнітного та електричного полів промислової частоти, густини потоків енергії електромагнітних випромінювань радіочастот, стаціонарних магнітних полів перебувають на нормативному рівні та не потребують коригування. Повітря робочої зони є повністю деіонізованим. Це обумовлене наявністю ненормативних рівнів електризації полімерних поверхонь. Цей висновок зроблено на основі виконаного моделювання відповідних процесів та підтверджено експериментально. Для нормалізації аероіонного складу повітря рекомендовано використовувати спеціально розроблений ультразвуковий іонізатор повітря. Його перевагою є відсутність генерації озону та оксидів азоту у процесах коронних розрядів. Досліджено ефективність розробленого іонізатора повітря. Показано, що зона впливу іонізатора задовільна, при цьому відбувається підвищення відносної вологості. Це сприяє зниженню електризації поверхонь. Зроблено висновки про фактичний стан рівнів фізичних факторів. У приміщеннях диспетчерських служб аеропортів доведено необхідність нормалізації аероіонного складу повітря і надано спосіб її реалізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Швець, В. Т., С. В. Козицький та Т. В. Швець. "Оцінка параметрів металізації гелію". Ukrainian Journal of Physics 57, № 1 (30 січня 2012): 35. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.1.35.

Повний текст джерела

Анотація:

Розраховано мінімальну густину, за якої гелій переходить у металічний стан. Вона становить приблизно 5 г/см3. Оцінено також температуру переходу метал–діелектрик. Вона становить приблизно 9000 K. З цією метою досліджували парну ефективну міжіонну взаємодію в гелії та його електричний опір в околі точки переходу в металічний стан. Розгляд ґрунтувався на моделі майже вільних електронів. У ролі малого параметра використовували відношення потенціалу взаємодії електронів провідності з одноразово іонізованими атомами гелію до енергії Фермі. Взаємодію між електронами враховували відповідно до дифракційної моделі металу, тобто через екранування електрон-іонної взаємодії. Обмінну взаємодію і кореляції електронів провідності враховували у наближенні локального поля.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Guryn, A. A. "Квантова модель електрона з самоузгодженим електростатичним полем". Ukrainian Journal of Physics 65, № 12 (18 грудня 2020): 1043. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe65.12.1043.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто можливiсть побудови теорiї електрона на основi рiвняння Дiрака, у якому потенцiали електромагнiтного поля визначаються як такi, що створюються самим електроном. Показано, що для сукупного електромагнiтного i бiспiнорного поля iзольованого електрона виконується закон збереження енергiї. Сформульовано стацiонарнуквазiлiнiйну систему рiвнянь для сукупного електростатичного i бiспiнорного поля в термiнах алгебри кватернiонiв. Виконано аналiз квазiлiнiйної задачi для електростатичної моделi електрона; показано вiдсутнiсть сингулярностi компонент бiспiнорного поля та густини електричного заряду, розподiленого в межах центральної областi радiусом порядку комптонiвської довжини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Джалал, Резан, та Хассан Хаді Абдаллах. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФОТОХІМІЧНОЇ ДИМЕРИЗАЦІЇ 3-ГЕТЕРОАРИЛ (ФУРИЛ, ТІОФІЛ, СЕЛЕНОФІЛ І ТЕЛУРОФІЛ)-АКРИЛАТІВ МЕТОДОМ DFT". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (20 липня 2021): 240–53. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.227788.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі всебічного огляду фотохімічних димеризацій різних 3-гетероарил(фурил, тіофіл, селенофіл і телурофіл)-акрилатів було представлено докладне теоретичне пояснення спостережуваної фотохімічної реакції сполук даного типу. Теорія функціоналу густини (DFT) була використана для вивчення механізму реакції і визначення місця розташування всіх проміжних і перехідних станів уздовж кривої потенційної енергії. Розраховані енергетичні бар'єри були використані для порівняння стабільності різних конформацій. Реакції показали гарну регіо - та стереоселективність за рахунок утворення бірадикального перехідного стану. Для обґрунтування результатів найбільш стабільних ізомерів було виконано порівняння значень глобальної електрофільності, нуклеофільності, жорсткості, м'якості і потенціалу іонізації. Крім того, для найбільш стабільних продуктів були проаналізовані частоти ІЧ-коливань, енергетичні параметри та виконаний аналіз молекулярних орбіталей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Петрова, Н. В., І. М. Яковкін та О. М. Браун. "Структури адсорбованих шарів Cl на поверхні Ag(111)". Ukrainian Journal of Physics 56, № 4 (14 лютого 2022): 359. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.4.359.

Повний текст джерела

Анотація:

Наявність латеральної взаємодії між адсорбованими на поверхні Ag(111) атомами хлору приводить до формування структури (√3 × √3)R30º при ступені покриття 0,33. Ця структура спостерігається експериментально методом дифракції повільних електронів та СТМ за умови достатньо низької температури підкладки. При збільшенні температури відбувається розупорядкування структури, внаслідок чого при кімнатній температурі дифракційна картинка вже не містить характерних рефлексів. Моделювання методом Монте-Карло з використанням параметрів енергії латеральної взаємодії, розрахованих за допомогою методу теорії функціоналу електронної густини, дозволило з'ясувати важливі особливості формування поверхневих структур та переходу порядок–непорядок, що відбувається з ростом температури. Показано, зокрема, що перехід є дуже різким, що пояснюється достатньою кількістю вільних адсорбційних центрів для цієї структури при суттєвійвідштовхувальній взаємодії між адатомами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Яремчук, Марія, та Марія Дика. "СТАН ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ЗАРОДКІВ В’ЮНА УПРОДОВЖ ЕМБРІОГЕНЕЗУ ЗА ВПЛИВУ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 4–7. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-2.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у зародків в’юна за впливу електромагнітного випромінювання (ЕМВ) різної інтенсивності (за густиною потоку електромагнітної енергії (ГПЕ)) на початкових стадіях розвитку. Встановлено, що за впливу електромагнітного випромінювання спостерігається зростання інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів на ранніх стадіях розвитку. Максимального значення досліджуваний показник досягає на стадіях 256 та 1024 бластомерів за впливу ЕМВ радіодіапазону потужністю 7 мкВт/см2 (тривалість опромінення 10 хв) та на стадії 1024 бластомерів за впливу ЕМВ радіодіапазону потужністю 30 мкВт/см2 (тривалість 20 хв), щодо контролю. Отримані результати вказують на активацію процесів вільнорадикального окиснення ліпідів упродовж ембріогенезу за умов впливу електромагнітного випромінювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Chernyushok, О. А., V. G. Fedorov та O. I. Kepko. "Компоненти теплообміну під час вільноконвективного охолодження моделі напівтуші". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (4 лютого 2017): 85–88. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7517.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі зберігання м’ясної сировини. Відомо, що під час тривалого зберігання в м’ясі відбуваються зміни, які зумовлені його властивостями, умовами та термінами зберігання. Ці зміни призводять до втрат маси та якості продукції: відбувається зміна кольору м’язової тканини – в результаті зміни концентрації міоглобіну в поверхневому шарі (внаслідок випаровування вологи) і утворення метміоглобіну. Проблема зменшення втрат сировини та збереження якості має важливе значення в технології виготовлення м’ясних продуктів. В статті представлені дослідження щодо визначення інтенсивності процесів охолодження м’ясних моделей, що залежать від розмірів продукту, температури та швидкості повітря. В охолоджених м’ясних продуктах швидкість перебігу процесів, що впливають на якість, у багато разів менша. В статті досліджено динаміку густини теплового потоку під час холодильного оброблення зразків м’ясних продуктів. Доведено, що перенесення енергії за рахунок випромінювання не впливає на усихання м’яса. Таким чином, збільшення частки теплового потоку за рахунок випромінювання може сприяти зменшенню часу охолодження. Встановлено, що швидке охолодження м’яса забезпечує добрий товарний вигляд, тонку та стійку плівку підсихання, що сприяє подовженому терміну зберігання м’ясних продуктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Д. Коптєва, Світлана, Ірина О. Борисенко та Сергій І. Оковитий. "КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТАУТОМЕРІЇ ТА СПЕКТРАЛЬНИХ ПАРАМЕТРІВ АЗОБАРВНИКІВ НА ОСНОВІ РЯДУ ІЗОМЕРНИХ N-ТОЛІЛНАФТИЛАМІНІВ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 3 (27 жовтня 2021): 380–91. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.232061.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено реакцію азосполучення ряду ізомерних N-толіл-1-нафтиламінів та N-толіл-2-нафтиламінів. Представлені результати теоретичного дослідження таутомерних, конформаційних властивостей і величин хімічних зсувів ядер в спектрах 1Н ЯМР для 1- (4-нітрофенілазо) -N-фенілнафтил-2-аміну; 1- (4-нітрофенілазо) -N-п-толілнафтил-2-аміну та 4-(4-нітрофенілазо)-N-фенілнафтил-1-аміну. Розрахунки проведені методом теорії функціонала густини B3LYP з використанням фізично адаптованого для розрахунку магнітних властивостей набору базисних функцій 6-31G_JSKE методами CSGT і GIAO. Вплив розчинника (CDCl3), враховувалося методом SMD. Стабільність можливих конформерів і таутомерних форм встановлена на основі розрахованих в наближенні M06-2X / 6-311 ++ G ** величин вільної енергії Гіббса. Заселеність кожної конформації була розрахована за методом Больцмана. Наведено дані теоретичних розрахунків спектрів поглинання азокбарвника 1-(4-нітрофенілазо)-N-фенілнафтил-2-аміну (4а) методом PBE1PBE / STO ## - 3Gel. Дані теоретичного дослідження спектральних характеристик досліджуваних азобарвників добре корелюють з отриманими експериментальними даними і підтверджують переважне існування азосполук ряду N-арил-2-нафтиламіну у вигляді азо-таутомерів з внутрішньомолекулярним водневим зв'язком.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Kravets, I. P. "Дослідження процесу пропарювання букових заготовок і пиломатеріалів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 98–101. http://dx.doi.org/10.15421/40290620.

Повний текст джерела

Анотація:

Зменшити втрати деревини від грибкових пошкоджень під час зберігання і транспортування можна завдяки проведенню теплової стерилізації. Теплову обробку деревини використовують у багатьох деревообробних процесах: виробництво лущеного і струганого шпону, у лісопильному виробництві, процесах гнуття та пресування. Одним із видів теплової обробки деревини є пропарювання. Відсутність процесу пропарювання букових пиломатеріалів після лісопилення є причиною значних втрат деревини від розтріскування, враження грибами та комахами. У виробничих умовах, під час пропарювання, не враховують багато чинників: особливостей будови деревини бука, її густини, теплових та механічних властивостей. Все це призводить до зайвих втрат матеріалу, теплової енергії та якісних показників букових пиломатеріалів. Тому дуже важливо досліджувати режими та технології пропарювання букових пиломатеріалів із збереженням їх фізико-механічних властивостей. Дослідження проведено з використанням пропарювального ковпака виробничого зразка. Здійснено експериментальні дослідження пропарювання букових заготовок та пиломатеріалів, яке охоплює початковий прогрів, сам процес пропарювання та охолодження. Внаслідок проведення експериментальних досліджень вибрано оптимальні режими пропарювання, які зберігають якісні фізико-механічні показники, такі як: запобігання втратам деревини під час зберігання і транспортування, вирівнювання забарвлення або надання деревині потрібного кольору, покращення міцності та пластичності, прискорення подальшого сушіння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Оничко, Віктор Іванович, та Тетяна Олександрівна Оничко. "ВПЛИВ ЛАБОРАТОРНОЇ СХОЖОСТІ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ПОСІВНІ ЯКОСТІ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 44, № 2 (4 лютого 2022): 46–50. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.2.6.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті наведено результати дослідження щодо визначення закономірностей формування продуктивності посіву пшениці озимої та посівної якості насіння залежно від різної лабораторної схожості насіннєвого матеріалу. Встановлено, що використання насіннєвого матеріалу із різною лабораторною схожістю впливало на повноту появи сходів пшениці озимої – коливання по варіантах дослідження було від 90 до 92 %. Дещо вищі показники були на варіанті із висівом насіння з 85 % схожістю – 92 % при цьому густота рослин складала 413 шт/м2. Проведений облік густоти рослин пшениці озимої на період збирання показав, що даний показник був вищим на контрольному варіанті зі стандартною лабораторною схожістю 92 % густота продуктивного стеблостою склала 704 шт/м2 за коефіцієнта кущення 1,72. За роки досліджень індивідуальна продуктивність рослин пшениці озимої сорту Достаток значно варіювала під впливом факторів, що були поставленні на вивчення. Більшу кількість зерен у колосі сформували рослини на варіанті із лабораторною схожістю 85 % - 43,7 шт./колос. Більш ваговите зерно (маса 1000 зерен) було отримано на контрольному варіанті з лабораторною схожістю 92 % – 43,7 г. Аналіз даних врожайності дозволив виявити зворотну лінійну залежність врожайності зерна від лабораторної схожості висіяного насіння, при цьому коефіцієнт детермінації склав 0,99. Встановлено, що сівба насінням пшениці озимої зі стандартною схожістю 92% дозволяє, в середньому за трирічними даними, сформувати врожайність зерна на рівні 7,41 т/га, що на 0,03 т/га більше у порівнянні із варіантом де висівали насіння з лабораторною схожістю 85 % і 0,07 т/га – зі схожістю 80 %. Слід вказати на той факт, що різниця між врожайністю на досліджуваних варіантах була не суттєвою. Вивчався вплив висіву насіння із різною лабораторною схожістю на посівні якості зібраного врожаю після його очистки. Характер зміни лабораторної схожості зібраного зерна за результатами аналізу був аналогічний енергії проростання. Слід зауважити, що на всіх варіантах дослідження схожість зібраного зерна була вище стандартної 92 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Glyva, V., I. Matvieieva, L. Zozulia та S. Zozulia. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХИСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЗАЛІЗОВМІСНОГО КОМПОЗИТУ ДЛЯ ЕКРАНУВАННЯ РЕНТГЕНІВСЬКИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 65 (3 вересня 2021): 123–25. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.123.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі експериментально досліджено ефективність екранування рентгенівських випромінювань композиційними металовмісними матеріалами з наповнювачем із заліза. Показано, що для «м’якого» випромінювання коефіцієнти екранування складають 7 – 8. Перемішування рідкої металополімерної суміші ультразвуковим випромінюванням частотою 23 кГц з амплітудами 40 – 45 мкм значно підвищує ефективність екранування (у 2 – 2,5 рази). Розраховані масові коефіцієнти ослаблення рентгенівського випромінювання свідчать, що для енергій випромінювання 8 – 12 кеВ залізовмісний матеріал має кращі захисні властивості, ніж матеріал із вмістом свинцю. Дано розрахунок для врахування фактичної густини матеріалу для визначення масового коефіцієнта ослаблення. При цьому зарядовий номер елемента, який забезпечує розсіювання рентгенівського випромінювання залишається незмінним. Показано, що цей показник слід перераховувати для визначення внеску інших, ніж фотоефект, механізмів розсіювання іонізуючого випромінювання (утворення електрон-позитронних пар, ефект Комптона). Для підвищення ефективності композиційних рентгенозахисних матеріалів доцільно підвищити дисперсність та ваговий вмістзалізного концентрату у полімерній матриці. За співвідношення заліза та полімеру 3:1 (за вагою) матеріал втрачає гнучкість і може застосовуватись у вигляді облицювальних плиток. Для підвищення коефіцієнтів екранування «жорсткого» випромінювання у матеріал доцільно додавати сполуки вольфраму у невеликій кількості. Перспективним напрямом досліджень щодо застосування безсвинцевих матеріалів є підвищення дисперсності наповнювачів з елементів з меншими зарядовими числами

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Горішний, М. П., І. А. Павлов та О. В. Ковальчук. "Природа і кінетика нестаціонарного поглинання світла плівками С60, наведеного фемтосекундними лазерними імпульсами". Ukrainian Journal of Physics 57, № 10 (3 грудня 2021): 1110. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.11.1110.

Повний текст джерела

Анотація:

Використовуючи методику "збудження–зондування", досліджено структуру і часову еволюцію наведеного фемтосекундними лазерними імпульсами поглинання плівок С60 у спектральній області 2,04–2,37 еВ та часовому діапазоні 0–882 пс. Плівки С60 товщиною 200 нм отримані на кварцових підкладках термічним напиленням у вакуумі 6,5 мПа при кімнатній температурі. Контур спектра поглинання плівок С60, наведеного фемтосекундними імпульсами, в області зондування 2,04–2,37 еВ формують смуги при 2,097; 2,164; 2,209; 2,262; 2,299 і 2,331 еВ. Смуги при 2,097; 2,209 і 2,262 еВ зумовлені електронними переходами між зонами, утвореними нульовими вібронними рівнями S0-стану і ненульовими вібронними рівнями S1-стану молекули С60 відповідно. Вперше встановлено, що ``гарячі'' смуги при 2,164; 2,299 і 2,331 еВ зумовлені електронними переходами між зонами, утвореними ненульовимивібронними рівнями S0- або S1-станів і нульовими вібронними рівнями S2- або S4-станів молекули С60 відповідно. Часові кінетики спадання оптичної густини ΔD наведеного поглинання плівок С60 в діапазоні 0–882 пс апроксимовано трьома експонентами. Для зондуючих фотонів з енергією E = 2,217 еВ одержано такі значення часів релаксації: τp1=(1,04 ± 0,13) пс; τp2=(5,81 ± 0,94) пс і τp3=(108,0 ± 9,3) пс. При апроксимації цих кінетик функцією Кольрауша ("розтягнута" експонента) уточнено величину ефективного часу релаксації τp. Вона становить 6,0 пс і є близькою до величини τp2. В рівноважний стан електронна система плівок С60 релаксує через проміжок часу Δt >882 пс. Встановлено, що величини τp1 і τp2 суттєво залежать від вибраного часового діапазону апроксимації і способу усереднення точок кінетики ΔDн(t). Для τp3 ця залежність значно менша.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Густина енергії"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями