Добірка наукової літератури з теми "Групи впливу"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Групи впливу".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Групи впливу"
1
Shkiriak-Nyzhnyk, Z. A., N. Ye Horban, L. M. Slobodchenko, O. V. Lapikura та I. V. Slepakurova. "ВПЛИВ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ У СІМ’Ї НА ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКА". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (4 березня 2021): 21–29. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11832.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – проаналізувати вплив стресових ситуацій у сім᾽ї на психоемоційний стан підлітка.
Матеріали та методи. Було відібрано 1075 комплектів анкет учасників («Анкета підлітка 15–18 років» та «Анкета матері підлітка 15–18 років»), серед яких при аналізі даних було сформовано дві групи – І групу склали 425 агресивних підлітків, ІІ групу склали 439 неагресивних підлітків, 211 анкет не увійшли у дослідження, зважаючи на відсутність відповідей. При аналізі враховували відмінності в розподілі між агресивною та неагресивною групами під впливом певних факторів.
Результати дослідження та їх обговорення. Було проаналізовано наявність зв᾽язку між особливостями сімейних стосунків та рівнем агресії підлітка. Серед підлітків, які віддавали перевагу спілкуванню з батьками та радилися з ними, до І групи потрапили лише 37,8 та 44,8 % опитаних відповідно, тоді як до ІІ групи – 62,2 та 55,2 % відповідно. Із підлітків, які зазнали стресу внаслідок постійних конфліктів із батьками, у І групі опинилися 71,4 %. Відповідно до отриманих даних, конфлікти з батьками чи у сім᾽ї мають більш вагомий вплив на психоемоційний стан підлітка, тоді як втрата роботи одним із батьків (у І групу потрапили 57,1 % із підлітків, які зазнали стресу внаслідок цього), серйозна хвороба в когось із членів сім᾽ї (61,0 % підлітків у І групі), розлучення батьків (62,0 % підлітків у І групі), поява нових батьків (71,8 % підлітків у І групі), смерть когось із родини (55,3 % підлітків у І групі) мають менший вплив.
Висновки. Стресові ситуації в родині мають негативний вплив на психоемоційний стан підлітка, тоді як спілкування з батьками має позитивний вплив на рівень агресії. Важливо проводити роботу з батьками щодо роз᾽яснення можливого негативного впливу недооцінки реакцій та переживань підлітком різних сімейних стресових ситуацій.
2
Dziubak, S. R., та M. A. Orel. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ У СИРОВАТЦІ КРОВІ Й ГОМОГЕНАТАХ ТКАНИН ЩУРІВ ЗА УМОВ КОМБІНОВАНОГО ВПЛИВУ СТРЕСОВИХ ЧИННИКІВ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (31 січня 2020): 11–18. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.2.10692.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Проаналізувати рівень активних продуктів тіобарбітурової кислоти в крові й гомогенаті тканин щурів за умови дії стресових чинників та їх комбінації.
Матеріали і методи. Досліди проведено на 54 білих статевозрілих нелінійних щурах-самцях масою 200–220 г. Тварин поділили на 5 груп: перша – контрольна група (n=6), друга – хронічний вплив тютюнового диму (n=12), третя – хронічна інтоксикація чорним листковим чаєм (n=12), четверта – хронічний іммобілізаційний стрес (n=12), п’ята – комбінований вплив стресових чинників (n=12). Принцип визначення вмісту ТБК-активних продуктів (ТБК-АП) ґрунтується на тому, що при високій температурі в кислому середовищі малоновий діальдегід реагує з тіобарбітуровою кислотою, утворюючи триметиновий комплекс.
Результати й обговорення. Хронічний вплив тютюнового диму супроводжується активацією пероксидації ліпідів, зокрема максимальні зміни вмісту ТБК-АП спостерігали у гомогенаті легень (у 3,5 раза), при хронічній інтоксикації чорним чаєм – у гомогенаті міокарда (у 3,5 раза), при іммобілізаційному стресі – в гомогенаті шлунка (у 2,9 раза) відносно контрольної групи. За умови комбінованого впливу стресових чинників більш вираженими були зміни відносно ізольованого впливу кожного чинника: у серці (в 6,9 раза), у легенях (в 6,3 раза), у шлунку (в 6,6 раза) та у пародонті (в 5,1 раза) відносно контрольної групи.
Висновки. Комбінований вплив стресових факторів зумовлює активацію процесів вільнорадикального окиснення, що характеризується змінами ТБК-реактантів, зокрема спостерігають більш виражені зміни відносно ізольованого впливу кожного чинника щодо контрольної групи.
3
Antypkin, Y. H., Z. A. Shkiriak-Nyzhnyk, N. Ye Horban, L. M. Slobodchenko, O. V. Lapikura та I. V. Sliepakurova. "РОДИНА – ВАГОМИЙ ЧИННИК ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ПІДЛІТКА". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (23 грудня 2020): 34–43. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11619.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: проаналізувати можливий зв’язок між матеріальним достатком, складом сім’ї, наявністю шкідливих звичок та психоемоційним станом підлітків із повних та неповних сімей.
Матеріали і методи. Відібрано 1075 комплектів анкет учасників («Анкета підлітка 15–18 років» та «Анкета матері підлітка 15–18 років»), серед яких при аналізі змінних були сформовані дві групи: І група склала 425 агресивних підлітків, ІІ група – 439 неагресивних підлітків, 211 анкет не увійшли у дослідження, зважаючи на відсутність відповідей. При аналізі враховувалась різниця в розподілі між агресивною та неагресивною групами під впливом певних чинників.
Результати. Проаналізовано наявність зв’язку між сімейним добробутом та проявами агресивності для підлітків з різним складом сімей. Для підлітків з повних сімей і високим достатком розподіл між групами І та ІІ практично не змінювався, зате у сім’ях із низьким достатком до агресивної групи потрапили 39,7 % підлітків, і, відповідно, 60,3 % – до неагресивної групи. Для підлітків, які проживають без батька, ситуація виявилася протилежною – розподіл між групами практично не змінювався для сімей з низьким достатком, зате у сім’ях із високим достатком агресивна група склала 55,3 %, і, відповідно, 44,7 % – неагресивна. Ще сильніше цей зв’язок був виражений у сім’ях, де підлітки проживають з вітчимом – у сім’ях із низьким достатком групи поділилися порівну, зате для сімей з високим достатком агресивна група склала 71,4 % проти 28,6 % в неагресивній групі, тобто була в 2,5 раза більша. Характеристика кількісного складу сім’ї виявила зростання відсотка підлітків в агресивній групі по мірі збільшення кількості осіб, які проживають разом із підлітком.
Висновки. Cімейні умови та рівень добробуту значною мірою впливають на життєвий шлях дитини. Батьки впливають на підлітка цілеспрямованим вихованням, яке зводиться до організації життя дитини в сім’ї, а також навчання міжособистісних відносин.
4
Оводюк, Н. М., та Н. В. Шестак. "ВПЛИВ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ НА КОГНІТИВНУ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНУ СФЕРИ У ХВОРИХ (ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ) ПІСЛЯ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ З ЛЕГКИМ НЕВРОЛОГІЧНИМ ДЕФІЦИТОМ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (15 квітня 2022): 75–80. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12860.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: дослідити вплив варіабельності артеріального тиску (АТ) на вираженість проявів когнітивного дефіциту та емоційно-вольових порушень у хворих після ішемічного інсульту.
Матеріали і методи. У дослідження було включено 90 пацієнтів від 33 до 72 років: 1-шу (основну) групу склали 30 пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт (ІІ) на тлі гіпертонічної хвороби (ГХ) з легким неврологічним дефіцитом і повернулися до праці; 2-гу – 30 пацієнтів, які хворіють на ГХ більше 5 років, 3-тю групу – 30 пацієнтів, без хронічних захворювань. Середній вік пацієнтів склав в основній групі (57,6±7,0) року, в І контрольній – (57,5±7,5) року, в ІІ контрольній – (44,4±7,9) року.
Використовувалися методи дослідження: клінічні, нейропсихологічне тестування, статистичні методи.
Результати. При аналізі антропометричних даних виявлено, що пацієнти основної та першої контрольної груп мали надлишкову вагу тіла (ІМТ>25), натомість пацієнти другої контрольної групи (практично здорові) мали ІМТ незначно вищий від референтного. Когнітивні та психоемоційні сфери достовірно не відрізнялись у хворих основної та першої контрольної груп.
Висновки. При дослідженні впливу ВАТ на когнітивну сферу та психоемоційний стан хворих після інсульту з легким неврологічним дефіцитом встановлено, що показники ВАТ утримувалися в межах допустимих значень. При порівнянні даних досліджень хворих основної та І контрольної груп з групою відносно здорових пацієнтів (2 контрольна група) міжвізитна ВАТ (САТ, ДАТ) була достовірно нижчою в останніх (р<0,001, р=0,004).
5
Andreyuk, Nazariy. "Метод створення вестибулярного навантаження та його вплив на серцево-судинну систему фехтувальників". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (6 жовтня 2018): 133–39. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-133-139.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто вплив вестибулярного навантаження на серцево-судинну систему спортсменів-фехтувальників.
Мета статті – дослідження впливу вестибулярного навантаження на серцево-судинну систему, обґрунтування специфічної методики створення вестибулярного навантаження для спортсменів-фехтувальників.
Класичні обертальні проби створюють неспецифічне вестибулярне навантаження для спортсменів-фехтувальників. Тому запропоновано створювати вестибулярне навантаження за допомогою лінійного прискорення. При з’ясуванні впливу на серцево-судинну систему вестибулярного навантаження, що створювалося лінійними й кутовими прискореннями, визначалися показники роботи серцево-судинної системи кожного спортсмена до та після вестибулярного навантаження за змінами ЧСС, артеріального та пульсового тиску. Для створення лінійного прискорення спроектовано спеціальну платформу.
За результатами досліджень спортсменів розподілено на дві групи – залежно від реакції на вестибулярне навантаження активацією симпатичного або парасимпатичного відділу ВНС. Вплив вестибулярного навантаження на серцево-судинну систему спортсменів кожної групи був протилежним. Якщо в одній групі підвищується ЧСС і знижується АТ, то в іншій – навпаки. Після лінійних прискорень всі показники діяльності ССС у спортсменів обох груп змінилися так, як і після кутових. Проте величина змін була дещо меншою, тому що лінійні прискорення є звичними для фехтувальників.
Результати дослідження показали, що можливо й доцільно використовувати лінійне різноспрямоване вестибулярне навантаження для фехтувальників, тому що це пов’язано зі специфікою цього виду спорту.
6
Furkalo, O. S., D. O. Dziuba, O. A. Loskutov та O. M. Druzina. "Прогностичні фактори тривалості перебування у стаціонарі пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 1 (30 січня 2019): 30–34. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.01.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначити ступінь впливу незалежних один від одного передопераційних чинників на єдиний залежний чинник - тривалість госпіталізації пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда.
Матеріали і методи. Зібрано та статистично опрацьовано дані історій хвороб 40 пацієнтів віком до 60 років (1-ша група) та 40 пацієнтів віком 60 років і старше (2-га група). Методом статистичного опрацювання даних обрано кореляційно-регресійний аналіз.
Результати. У пацієнтів 1-ї групи на тривалість госпіталізації впливали (в порядку зменшення значущості): передопераційні показники гемоглобіну та гематокриту, рівні тропоніну І та загального холестерину, ступінь оклюзії коронарних артерій, індекс маси тіла, фракція викиду лівого шлуночка та об’єм післяопераційної крововтрати. У пацієнтів 2-ї групи єдиним фактором, що істотно вплинув на тривалість госпіталізації, був вік.
Висновки. Предикторами тривалості госпіталізації у віковій групі до 60 років слугують майже всі включені до дослідження незалежні фактори, тоді як у віковій групі 60 років і старше стійка кореляція характерна лише для фактора віку.
7
Сафонова, Р. А., В. В. Лазуренко, Н. М. Пасієшвілі, В. Г. Карпенко та М. В. Садчикова. "ВПЛИВ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ НА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ГЕНІТАЛЬНОГО ПРОЛАПСУ". Problems of Endocrine Pathology 76, № 2 (10 червня 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2021.2.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: оптимізація хірургічного лікування генітального пролапсу (ГП) у жінок з цукровим діабетом (ЦД) та визначення впливу останнього на результативність хірургічного лікування ГП шляхом порівняння різноманітних сучасних підходів до терапії ГП.
Матеріал і методи. Обстежено 52 жінки менопаузального віку з ГП 3–4 ступеня, з них у 30 хворих крім генітального пролапсу діагностували ЦД2 (основна група), у 22 жінки був тільки ГП (група порівняння), контрольну групу склали 20 жінок менопаузального віку без ознак ГП та ЦД. В залежності від методу лікування обстежені жінки були розподілені на три групи. До першої групу включено 18 хворих (9 жінок основної групи та 9 — з групи порівняння), яким була виконана піхвова екстирпація матки, передня кольпорафія, кольпоперінеорафія. До другої клінічної групи увійшли 20 хворих (по 10 хворих з основної групи і групи порівняння), яким виконана піхвова екстирпація матки з однобічною сакроспінальною фіксацією купола піхви. У третю групу залучено 14 жінок (по 7 жінок з основної групи і групи порівняння), яким після піхвової екстирпації виконана кольпопексія за допомогою поліпропіленової сітки, до складу якої входить поліглікапролактон.
Результати. В результаті проведеного лікування в основній групі виявилося 7 рецидивів (23,3 %) протягом 1 року після оперативного втручання, з них після вагінальної пластики — 4 випадки (44,4 %), після сакроспінальної кольпопексії — 1 (10 %), після встановлення сітчастого протезу полімеш — 2 (28,6 %). В групі порівняння відмічалося 5 рецидивів (22,7 %), з яких 3 (33,3 %) випадки після вагінальної пластики та по одному після сакроспінальної кольпопексії (10%) та встановлення поліпропіленової сітки, до складу якої входить поліглікапролактон (14,3 %). Таким чином, найбільш часті рецидиви у жінок з ЦД були після вагінальної пластики (44,4 %), але більше, ніж у жінок без ЦД (33,3 %). Після сакроспінальної кольпопексії частота рецидивів була однаковою (по 10 %) та найнижчою серед інших методів хірургічного лікування. Застосування поліпропіленової сітки, до складу якої входить поліглікапролактон, призвело до ускладнень у 23,3 % хворих на ЦД та у 22,7 % — без екстрагенітальної патології. Отримані дані вказують на високу ефективність сакроспінальної кольпопексії в лікуванні ГП у жінок з ЦД, особливо однобічний оперативний підхід.
Висновки. Наявність цукрового діабету у хворої на генітальний пролапс суттєво впливає на результативність хірургічного лікування, підвищуючи кількість післяопераційних ускладнень. Оптимальним хірургічним втручанням з приводу генітального пролапсу у хворих на цукровий діабет можна вважати однобічну сакроспінальну суспензію, яка дає найменшу кількість рецидивів. Використання поліпропіленової сітки, до складу якої входить поліглікапролактон, можливо у жінок з ЦД, але існує небезпека відторгнення та больового синдрому. Зміни гормонального фону хворих на ГП з ЦД потребують його корекції перед та після операції, оптимальним можна вважати використання препаратів з естрогенами для місцевого застосування, що покращує результати хірургічного лікування та якість життя жінок
8
Симонік, А. В., В. О. Пономарьов та М. С. Симонік. "ВПЛИВ ЗАНЯТЬ АТЛЕТИЧНОЮ ГІМНАСТИКОЮ НА ФІЗИЧНИЙ СТАН ЧОЛОВІКІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (28 вересня 2021): 175–81. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-24.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості впливу занять силової спрямованості на показники фізичного розвитку, функціонального стану, фізичної підготовленості та психомоторики чоловіків різних вікових груп. У дослідженні взяло участь 27 спортсменів, віком від 16 до 45 років, які були розділені на 3 групи: 1 група – 16–25 років (n=9), 2 група – 26–35 років (n=9), 3 група – 36–45 років (n=9). Вплив застосовуваних засобів підготовки оцінювався через 4 місяці. Для визначення рухової готовності застосовували вправи: жим штанги лежачи на горизонтальній лаві, присідання зі штангою в тренажері Смітта, станова тяга; гнучкість оцінювалася за результатами нахилу з положення стоячи на лаві в сантиметрах; локальна витривалість м’язів живота оцінювалася за результатами рухового тесту підйом тулуба з положення лежачи. Для визначення функціонального стану використовувалися такі тести: проба Штанге; індекс Гарвардського степ-тесту; ЖЄЛ; життєвий індекс. Оцінку психомоторики проводили за тестами: проба Ромберга; оцінка відмінностей у масі штанги (жим з пов’язкою на очах), шкала самооцінки за Спілбергом і тепінг-тест. Для оцінки рівня фізичного розвитку ми використовували показники: вимірювання обхватів (грудної клітини, стегна, плеча, талії); зважування; вимірювання зросту; розраховувався індекс Кетле. Ми дослідили особливості впливу занять атлетичною гімнастикою на чоловіків різних вікових груп: 1 група – 16–25 років (n=9), 2 група – 26–35 років (n=9), 3 група – 36–45 років (n=9). У таблиці 1 представлені результати проведеного дослідження. Ми дійшли висновку, що з віком показники фізичного розвитку (індекс Кетле, окружність грудей, окружність талії) зростають. Обсяг стегна, окружність плеча з віком практично не змінюються. Показники функціонального стану (індекс Гарвардського степ-тесту й життєвий індекс) знижуються з віком. Значення показників життєвої ємкості легень і проби Штанге найвищі в другій віковій групі (26–35 років). Показники спеціальної фізичної підготовки найвищі в другій віковій групі (26–35 років). Локальна витривалість м’язів живота й показник вправи «станова тяга» досягають найвищих значень у першій віковій групі (16–25 років) і з віком знижуються. Показники психомоторики учасників дослідження досягають найвищих значень у другій віковій групі (26–35 років) і незначно знижуються з віком. Визначення ваги штанги за рахунок м’язового відчуття найкраще розвинене в першій віковій групі (16–25 років). Показники фізичного розвитку найчастіше змінюються в першій віковій групі. Дані, що відображають функціональний стан, найбільше змінилися в чоловіків другої вікової групи, (індекс Гарвардського степ- тесту). Найбільш значні зміни в руховій підготовленості досягнуті чоловіками третього віку (36–45 років). При оцінці психомоторики найбільш позитивні зміни відбулися в учасників дослідження у віці від 16 до 25 років. Перспективи подальшого дослідження вбачаються в розробці методики підготовки спортсменів, які спеціалізуються в атлетичній гімнастиці, з урахуванням типу статури.
9
Бачу, М. І. "СЕСТРИНСЬКА МОДЕЛЬ КОМУНІКАТИВНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ СІМ’Ї ІЗ ЙОДОДЕФІЦИТНОГО РЕГІОНУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (22 травня 2021): 10–13. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.11843.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Медична сестра покликана використовувати знання, вміння і навички в організації оптимальної комунікаційної взаємодії із сім’єю та надавати необхідну консультативну допомогу всім її членам. Мета дослідження – розробити сестринську модель комунікативно-профілактичного консультування сімей із йододефіцитних регіонів проживання. Матеріали і методи. Проведено анкетування 117 медичних сестер лікувально-профілактичних закладів чернівецької області з метою виявлення знань щодо впливу йододефіциту. Анонімна анкета містить 14 питань, спрямованих на отримання відомостей про думку респондентів щодо медичних і соціальних наслідків йододефіциту, про групи ризику, про існуючі методи профілактики. Результати. Більшість (105 із 117 опитаних, 89,6 %) знає про наявний дефіцит йоду в чернівецькій області та його наслідки на організм. Однак 12 (10,3 %) не змогли визначити критичні групи впливу, виокремити найбільш вагомий негативний вплив на окремі групи населення. Ми запропонували сестринську модель комунікативно-профілактичного консультування сім’ї, яка визначає стратегічний (забезпечення усіх категорій населення комплексною, об’єктивною інформацією з питань йододефіциту) та тактичний (інформування усіх цільових груп населення з питань, які стосуються профілактики йододефіцитних станів) напрямки. Комплексна модель комунікативної діяльності медичної сестри визначає завдання та функції; рівень, об’єкт, інструмент впливу; форми реалізації; необхідні ресурси; моніторинг і оцінку. Консультування сім’ї повинно пройти три фази: позиція лідера, спостереження за взаємодією між членами сім’ї, вплив на структуру взаємодії. Висновки. Запропонована модель дозволить забезпечити якісну діяльність медичної сестри та підвищити ефективність профілактики розвитку йододефіцитних станів.
10
Осадча, Ю. В., та Г. І. Сахацький. "ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ІНТЕГРАЛЬНИХ ІМУНОГЕМАТОЛОГІЧНИХ ІНДЕКСІВ ЯК МАРКЕРІВ ГОСТРОГО СТРЕСУ У КУРЕЙ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 162–70. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.20.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати дослідження інформативності інтегральних імуногематологічних індексів як маркерів гострого стресу у курей за короткострокового впливу на їх організм негативних факторів навколишнього середовища. Для цього в умовах сучасного комплексу з виробництва харчових яєць сформували 3 групи курей, кожну з яких утримували в окремій клітці-аналогу за площею та устаткуванням. У віці 52 тижні у курей кожної з 3-х груп відбирали по 10 зразків крові, з яких було сформовано контрольну крупу. Надалі кожна група була піддана впливу негативних факторів навколишнього середовища. Зокрема, кури 2-ї групи були позбавлені корму, 3-ї групи – світла, а 4-ї групи – утримувались за значного переущільнення поголів'я. Проби крові відбирали через 24 години після початку впливу факторів і на основі показників гемограми розраховували інтегральні імуногематологічні індекси. Показано, що комплексна оцінка інтегральних імуногематологічних індексів на основі розширеного загального аналізу крові є інформативною в оцінці розвитку та ступеня тяжкості стресового стану організму курей зумовленого короткостроковим впливом негативних факторів навколишнього середовища. За впливу негативних факторів навколишнього середовища, незалежно від їх природи, спостерігалось підвищення індексів зсуву лейкоцитів, імунореактивності, співвідношення гетерофілів та лімфоцитів, лімфоцитів та ШОЕ, гетерофілів та моноцитів, лімфоцитів та моноцитів, а також лімфоцитів та еозинофілів. Це вказує на зсув лейкоцитарної формули вліво, перевагу неспецифічних захисних клітин, що відбувається внаслідок функціонального підвищення проліферативної активності кісткового мозку і виражається у збільшені кількості гетерофілів, підвищенні їх активності у мікрофагально-макрофагальній системі імунної відповіді та свідчить про наявність в організмі курей високого рівня ендогенної інтоксикації і порушення імунологічної реактивності, а також може інформувати про аутоімунний характер патологічного процесу. Водночас відбувалось зниження лімфоцитарно-гранулоцитарного, загального та лейкоцитарного індексів, що підтверджує зсув лейкоцитарної формули в ліво та свідчить про домінування активації клітинної ланки системи імунітету, вказує на активну адаптивну реакцію білої крові та зниження неспецифічного протиінфекційного захисту внаслідок інтоксикації, а також відображає переважання реакцій гіперчутливості негайного типу над реакціями уповільненого типу. Крім цього, одночасне підвищення індексу зсуву лейкоцитів та зниження лімфоцитарно-гранулоцитарного індексу свідчить про розвиток ендогенної інтоксикації у курей та порушення у них імунологічної реактивності внаслідок автоінтоксикації організму під час деструкції власних клітин. Виявлено відмінності ступеню імунологічних порушень за індексами крові курей залежно від природи фактору впливу.
Дисертації з теми "Групи впливу"
1
Касьян, А. В. "Референтні групи з позиції їх впливу на поведінку споживача". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7939.
Повний текст джерела
2
Юр'єва, Ірина Анатоліївна. "Формування засад соціальної відповідальності господарювання підприємств". Thesis, Національна металургійна академія України, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/31012.
Повний текст джерела
3
Остапенко, Юрій Олександрович, Юрий Александрович Остапенко та Yurii Oleksandrovych Ostapenko. "Ефективність впливу аеробних вправ на серцево-судинну систему студентів інформаційно-логічної групи спеціальностей". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/58764.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасне навчання у ВНЗ викликає дефіцит рухової активності та прогресує зниження рівня здоров’я студентської молоді, що є однією з актуальних проблем охорони здоров’я і фізичного виховання в Україні. Стан здоров’я та його залежність від рівня рухової активності – важливий аспект загальної проблеми гіпокінезії в період навчання у ВНЗ[1].
4
Мороз, Володимир Михайлович. "Державне управління трудовим потенціалом: зміст дефініції та загальна класифікація". Thesis, Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46739.
Повний текст джерела
5
Мещенінов, А. І. "Результати дослідження впливу метаболічної терапії на клінічний перебіг ішемічної хвороби серця та доцільності використання лікарських засобів цієї групи у складі комплексної терапії ІХС". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47505.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогоднішній день лікування ішемічної хвороби серця залишається актуальною темою для досліджень. Це пов’язано з тим, що у значної частини хворих, що отримують стандартні схеми лікування ІХС, не спостерігається значного покращення стану та якості життя. Метою дослідження було вивчення впливу метаболічної терапії на клінічний перебіг ішемічної хвороби серця та доцільність використання лікарських засобів цієї группи у складі комплексної терапії ІХС.
6
Пискун, М. М. "Узагальнено нормальні підгрупи та їх вплив на структуру групи". Дис. канд. фіз.-мат. наук, Національний університет державної податкової служби України, 2008.
Знайти повний текст джерела
7
Штанько, Т. В., Ірина Юріївна Аблєєва, Ирина Юрьевна Аблеева та Iryna Yuriivna Ablieieva. "Аналіз груп ризику серед населення в зоні впливу автотранспорту". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40101.
Повний текст джерелаАнотація:
Початок другої половини XX століття ознаменувався інтенсивним
процесом автомобілізації суспільства. Розвиток автомобільного транспорту
визначив дві чітко виражені і суперечливі тенденції. З одного боку,
досягнутий рівень автомобілізації, відображаючи техніко-економічний
потенціал розвитку суспільства, сприяв задоволенню соціальних потреб
населення, а з іншого – зумовив збільшення масштабу негативного впливу на
суспільство і навколишнє середовище, приводячи до порушення екологічної
рівноваги на рівні біосферних процесів.
8
Залоїло, О. В. "Екотоксикологічна оцінка пестицидів за впливом на індикаторні групи грунтових організмів". Дис. канд. біол. наук, КНУТШ, 2006.
Знайти повний текст джерела
9
Фоменко, Д. В. "Вплив груп і групових комунікацій на поведінку споживачів". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32609.
Повний текст джерелаАнотація:
З найперших днів людина живе у взаємодії з різними групами. Вона отримує з їх допомогою інформацію про зовнішній світ. Навколишній світ і суспільство постійно ускладнюються, тому груповий вплив на індивіда неухильно зростає.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32609
10
Бобошко, Г. В., Н. О. Дмитренко та В. І. Середа. "Вплив груп крові на захворюванність на рак молочної залози". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32556.
Повний текст джерелаАнотація:
Захворюваність на рак молочної залози в Україні становить 61,8 на 100 тис. населення, а у Сумській області – 65,3 на 100 тис. населення (Быкорез А.И., 2008). Незважаючи на зусилля медичних працівників, тенденції до зменшення захворюваності не спостерігаються (Щепотіна І.Б., 2006 ).
При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32556
Книги з теми "Групи впливу"
1
Бобровицький, А. В., В. П. Колосова, І. В. Ус, І. Г. Веремій та Р. Е. Юлдашев. Забезпечення економічних інтересів України у відносинах з країнами Субсахарської Африки. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Субсахарська Африка є велетенським субконтинентом на території Африки південніше від Сахари. У сучасних визначеннях існує певна розбіжність щодо точної кількості країн, які входять до цього регіону. За методологією, яку використовує Світовий банк, до складу субконтиненту входять 48 країн, що різняться рівнем розвитку, самоорганізації, історичними особливостями колоніального минулого, географічним положенням, запасами природних ресурсів, поширенням світових релігій і місцем у світовому економічному порядку. Субконтинент має спільні риси: склад населення, географічне положення та схожу історію розвитку. Метою цієї аналітичної доповіді є більш глибоке визначення економічних інтересів України та формування політичного впливу у спосіб розвитку економічної співпраці й формування постійної взаємодії з країнами субконтиненту. До українських інтересів у Субсахарській Африці варто віднести: ринки аграрної продукції та продовольства (прямі поставки, участь у закупівлях ООН та інших міжнародних організацій); ринки продукції машинобудування та сфери послуг; зацікавленість України в постачанні корисних копалин із країн Субсахарської Африки; гуманітарної співпраці та надання освітніх і медичних послуг; формування сприятливого міжнародного та двостороннього клімату; формування групи «друзів України» поміж країн Субсахарської Африки; підготовку моделі забезпечення геоекономічних інтересів України у Субсахарській Африці та довгострокової стратегії просування українських інтересів на субконтиненті.
Частини книг з теми "Групи впливу"
1
Чудик, Андрій, та Дар'я Ванюк. "УНІФІКАЦІЯ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРАВООХОРОНЦІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ (СИЛИ) У РІЗНИХ УМОВАХ СЛУЖБОВО-ОПЕРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІЗ УРАХУВАННЯМ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ". У Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто актуальну проблему розвитку та удосконалення рукопашної підготовки (техніки та тактики застосування заходів фізичного впливу, сили) майбутніми офіцерами-правоохоронцями інституцій сектору безпеки і оборони України у різних умовах службово-оперативної діяльності. Відповідно до результатів аналізу науково-методичної та спеціальної літератури (моніторингу Інтернет-ресурсів), членами науково-дослідної групи розроблено та апробовано педагогічну (змістово-функціональну) модель формування готовності майбутніх офіцерів-правоохоронців до застосування заходів фізичного впливу (сили) в системі спеціальної фізичної підготовки (із урахуванням карантинних обмежень) до дій у різних умовах службово-бойової (оперативної) діяльності. У вище зазначеній педагогічній моделі інтегровано: цільовий блок (мета, завдання, підходи, компоненти готовності, педагогічні умови), організаційно-змістовий блок (навчально-методичне забезпечення, інтерактивні методи навчання, кадрове забезпечення), результативно-оцінний блок (критерії, кваліфікаційні рівні, методики, методи, засоби, способи форми). Під час дослідження були використані наступні методи: абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу) тощо. Відповідно до результатів емпіричного дослідження встановлено, що результати отримані наприкінці педагогічного експерименту у досліджуваних контрольної (Кг) та експериментальної (Ег) груп зросли відносно вихідних даних, і ці відмінності переважно є достовірні (Ег, P≤0,05). Результати контрольного тестування показали, що в процесі проведеної експериментальної роботи збільшилась кількість курсантів із вищим рівнем готовності до застосування заходів фізичного впливу (сили) у різних умовах службово-оперативної діяльності в Ег на 8 %, тоді як у Кг на 2 %, відмінного рівня збільшилась: в Ег на 19 %, тоді як у Кг – на 2 %, доброго рівня зменшилась: в Ег на 19 %, тоді як у Кг – на 2 %, чисельність курсантів задовільного рівня готовності зменшилась: в Ег на 8 %, тоді як у Кг – на 6 %. Слід зауважити, що незадовільний рівень сформованості навичок застосування заходів фізичного впливу (сили) у курсантів, як Ег, так і Кг не помічено. Крім цього, експериментально перевірені педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів-правоохоронців до застосування заходів фізичного впливу (сили) у різних умовах службово-оперативної діяльності. Достовірність отриманих результатів підтверджена методами перевірки за допомогою критерію χ2. Результати дослідження впроваджені у практику спеціальної фізичної підготовки курсантів Харківського національного університету внутрішніх справ
2
Русин, Людмила. "ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ТРЕНЕРІВ З ОДНОБОРСТВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ В СИСТЕМІ САМООСВІТИ". У Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.05.
Повний текст джерелаАнотація:
В результаті дослідно-аналітичної роботи розглянуто актуальну проблему формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування засобів фізичної терапії в системі самоосвіти. Враховуючи результати моніторингу Інтернет-ресурсів, аналізу науково-методичної, спеціальної та довідкової літератури встановлено, що питанням розроблення та апробації прикладних програм (методик, педагогічних моделей, тощо) формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування технік кінезіологічного тейпування у професійній діяльності (в системі багаторічної підготовки спортсменів) присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. Під час вирішення поставлених перед нами завдань були використані наступні методи дослідження (на емпіричному та теоретичному рівнях): абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу, шкалювання) тощо. У динаміці другого етапу дослідження членами науково-дослідної групи визначено сутність та структуру готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності – особистісне утворення, яке формується шляхом акцентованого педагогічного впливу на формування у тренерів готовності до підтримання престижу українського спорту на міжнародній арені завдяки всебічній та якісній підготовці висококваліфікованих атлетів, до виконання навчально-тренувальних планів на різних етапах багаторічної підготовки спортсменів-одноборців у тому числі й на етапах їхньої фізичної терапії і ерготерапії та забезпечує узгодження ним знань про зміст та структуру професійної діяльності, а також вимог цієї діяльності до рівня всебічної підготовленості, а також психофізіологічного стану одноборців, сформованих компетентностей необхідних для організації збалансованої та конкурентоспроможної системи багаторічної підготовки спортсменів, які спеціалізуються в одноборствах зі сформованими та усвідомленими ними в процесі розвитку можливостями та потребами. Враховуючи результати низки теоретичних та емпіричних досліджень вважаємо, що структура готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності містить наступні компоненти: мотиваційний, функціональний, прикладний та стресостійкий. В процесі дослідно-аналітичної роботи упродовж третього етапу дослідження нами виділені рівнозначні для тренерів, які спеціалізуються в одноборствах «критерії оцінювання»: мотиваційний, змістовий та аналітико-оцінний. Крім цього, вважаємо, що для будь-якого «критерію» характерним є наявність певних «показників», які відображають найбільш важливі та інформативні властивості «об’єкту», що забезпечує його існування. Відповідно до аналізу спеціальної науково-методичної та довідкової літератури членами науково-дослідної групи встановлено, що найбільш ефективними підходами для досягнення мети обраного напряму дослідження (з метою розроблення майбутньої «Програми формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування в системі самоосвіти») є: діяльнісний, особистісно-зорієнтований, комплексний, системний, а також структурний «підходи». Крім цього, відповідно до результатів низки емпіричних досліджень, а також враховуючи власний досвід організації системи багаторічної підготовки одноборців, нами пропонується до використання в системі оцінювання готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування наступних «рівнів»: високого, достатнього та задовільного. Варто також підкреслити, що для досягнення головної мети дослідження членами науково-дослідної групи планувалося використання наступних коригуючих технік кінезіологічного тейпування: лімфатична корекція «тунелювання»; зв’язкова-сухожильна корекція «тиск»; фасціальна корекція «утримання»; механічна корекція; послаблююча корекція «ліфтинг»; функціональна корекція «пружинування». Підсумовуючи результати аналізу науково-методичної та спеціальної літератури (Інтернет-джерел), членами науково-дослідної групи розроблено та апробовано програму формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії (із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування) в системі самоосвіти. Розроблена та апробована «Програма» є уніфікованою і може ефективно використовуватися в системі фізичної терапії представників інших повноконтактних одноборств (олімпійських та неолімпійських видів спорту). Результати дослідження впроваджені у систему самоосвіти (підвищення кваліфікації) тренерів, які спеціалізуються в одноборствах. Напрями подальших досліджень передбачають розроблення дихальних комплексів фізичних вправ, які забезпечують підвищення працездатності тренерів з одноборств (на прикладі тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо та дзюдо) на етапі їхнього відновлення після лікування коронавірусної хвороби (COVID-19).
3
Максимова, Анна. "ІННОВАЦІЙНА ФРАЗЕОЛОГІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СФЕРИ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ПЕРЕКЛАДУ". У Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначити сутність інноваційної фразеології в сфері економіки та здійснено класифікацію американських фразеологізмів сфери економіки та бізнесу. Автором охарактеризовано мовні особливості інноваційної фразеології сфери економіки та бізнесу, визначено вплив спільноти на формування інноваційних фразеологізмів. Проаналізовано особливості словотворення нової американської фразеології та показано способи перекладу нової американської фразеології. Досліджено 223 інноваційні американські фразеологізми, які було поділено на тематичні групи Characteristics of the current economy, Characteristics of corporations, firms, Trade and types of trade enterprises, Goods and customers, Management, Marketing and advertisement, Capital investments, Work, employment, workers, working life. Показано, що група Work, employment, workers, working life є найчисельнішою та містить 45 фразеологізмів. Здійснено переклад інноваційних американських фразеологізмів газетних статей у сфері економіки та бізнесу, де здебільшого застосували описовий та еквівалентний переклад.
4
Олексенко, Олександр, та Володимир Герасименко. "МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ВАРІАНТІВ ПОЛЬОТУ БЕЗПІЛОТНОГО ЛІТАЛЬНОГО АПАРАТУ НА ОСНОВІ МАКС-МІННОГО МУРАШИНОГО АЛГОРИТМУ". У Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (2nd ed.). 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-2.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано використання мурашиного алгоритму для визначення маршрутів польоту безпілотного літального апарата (БПЛА) до об’єктів удару (ОУ). Проведено дослідження щодо застосування Макс-мінного мурашиного алгоритму для одночасного визначення маршрутів польоту декількох груп БПЛА з різних аеродромів до різних об’єктів удару та смуги прориву системи протиповітряної оборони (ППО) з врахуванням впливу наряду БПЛА, необхідних для знищення об’єкту удару з заданою ймовірністю. Також досліджено працездатність алгоритму в умовах нестаціонарного середовища. Результати досліджень позитивні і вказують на можливість вирішення поставлених завдання з використанням мурашиного алгоритму. Подальші дослідження також можуть бути направлені на реалізацію тримірного пошуку маршрутів польоту БПЛА в географічних координатах з урахуванням розмірів поворотних точок маршруту, у яких вони здійснюють маневр, та реальних розмірів і конфігурації заборонених зон, а також рельєфу місцевості.
5
Мельников, О., М. Самбур, С. Тимченко, М. Тимченко, and І. Фараон. "ВПЛИВ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ НА СТАН ГУМОРАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ЛОКАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ В ОБЛАСТІ РОТОГЛОТКИ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ ПРИ ІНФІКУВАННІ ВІРУСАМИ РЕСПІРАТОРНОЇ ГРУПИ." In MODERN MEDICINE AND PHARMACOLOGY, INNOVATIONS AND PERSPECTIVES, 57–67. International Science Group, 2021. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2021.mono.med.iii.1.6.
Повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Групи впливу"
1
Мурач, Дмитро. "ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКІВ ІНФОРМАЦІЙНО-ЛОГІЧНОЇ ГРУПИ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS, chair Валентина Остапенко. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.07.2020.v4.41.
Повний текст джерела
2
Маркова, Софія. "ВПЛИВ МІКОТОКСИНІВ НА РІЗНІ ВІКОВІ ГРУПИ СВИНЕЙ". У MODALITĂȚI CONCEPTUALE DE DEZVOLTARE A ȘTIINȚEI MODERNE, chair Ігор Ільчук. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/20.11.2020.v2.42.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Групи впливу"
1
Арешенкова, О. Ю. Комунікативно-прагматичний потенціал маніпулятивних формул у текстах комерційної реклами. Донецький нац. ун-т ім. Василя Стуса, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2102.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено роль маніпулятивних формул як ефективного засобу впливу та модифікації свідомості адресата-споживача, виявлено семантичні групи таких формул, частотність їх уживання та виконувану комунікативно-прагматичну функцію.
2
Марчик, В. І., Н. Г. Недодатко та І. А. Микитюк. Вплив рівня аеробних можливостей на стан здоров’я. ПУДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1925.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі виявляли залежності стану здоров’я від рівня розвитку аеробних можливостей серед студентів ВНЗ 1-2 курсу навчання. Рівень розвитку аеробних можливостей основної групи студентів виявляється нижчим за середній. Визначена тенденція прямої залежності між розвитком аеробних можливостей та суб’єктивним оцінюванням стану здоров’я. Для підвищення рівня розвитку аеробних можливостей рекомендовано заняття фізичними вправами за визначеною методикою та використання дихальних практик і тренінгів.
3
Білоконенко, Л. А. Вплив оцінної лексики на емоційний стан людини в міжособистісному конфлікті. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4640.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз конфліктних висловлень, у яких функціонують слова, що в експліцитний або імпліцитний спосіб утілюють негативно-оцінне сприйняття опонента. Спираючись на алгоритм інтенсифікації їхньої виразності, виокремлено три групи висловлень: реалізовані в загальний, конкретизований експліцитний спосіб з абсолютною експресивністю та в конкретизований імпліцитний спосіб із відносною експресивністю.
4
Марчик, Валентина Іванівна, Віктор Іванович Карпов та Едуард Олександрович Кайда. Вплив різних форм рухової активності на рівень фізичного стану студентів. Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1636.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота призначена вивченню впливу різних форм рухової активності на фізичний стан студента. Визначено в спортивній групі, де займаються фізичними вправами 2-3 рази на тиждень, 70% юнаків з високим рівнем фізичного стану за експрес-тестом О. Я. Пирогової і в звичайній групі, де займаються один раз на тиждень, 36% юнаків із таким же рівнем фізичного стану.
5
Удріс, Ірина Миколаївна, та Наталя Сергіївна Удріс-Бородавко. Модний образ у фешн-ілюстрації Ар-нуво та Ар-деко: сюжет «жінка і авто». ЛНАМ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5100.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто процес формування модного жіночого образу, який став неодмінною складовою культури періоду ар-нуво та ар-деко засобами фешн-ілюстрації. На основі аналізу робіт таких авторів як Ю. Стюарт, Ж. Шере, Ч. Ґібсон, Г. Фішер, Е. Пенфілд, Д. Леєн-декер, Т.Лемпіцкі, Ж. Лепап та інших з’ясовано, що в одній групі творів образ привабливої жінки використано для просування нового транс-портного засобу, в іншій групі візуалізується бажаний для глядачів взірець стилю життя – розкіш, упевненість у собі, активність серед динамічних суспільних змін. У результаті аналізу зроблено висновок, що модна ілюстрація ар-нуво та ар-деко розвивалася під впливом соціокультурних трансформацій і впливала на формування смаків, цінностей і пріоритетів цільової групи адресатів.
6
Білоконенко, Л. А. Конфліктогенний потенціал крилатих виразів російської та української мов. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1853.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано класифікацію крилатих висловів російської та української мов як конфліктогенів. Класифіковано та описано групи крилатих висловів, які визначають вплив на особу у процесі комунікації, називають фізичні поведінкові акти та характеризують психологічний тиск на опонента у конфлікті.
7
Великодна, Мар’яна Сергіївна. Груповий аналіз ХХІ століття: емпіричні дослідження ефективності. Міжнародний психотерапевтичний, психіатричний і психоаналітичний журнал, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3876.
Повний текст джерелаАнотація:
Вимога доказовості в сучасній медичній та психологічній практиці формує актуальний виклик необхідності проведення об'єктивованих наукових досліджень ефективності навіть уже перевірених часом і теоретично відрефлексованих підходів, до яких, безумовно, належить психоаналіз: як індивідуально, так і в групі. Попри те, що встановлення ефективності групаналізу вже має свою історію та ґрунтовні дослідні звіти, науковці продовжують вивчати різні часткові аспекти його впливу на психічне функціонування суб'єкта та на динаміку його змін. Метою статті став розгляд отриманих даних досліджень ефективності групаналізу як психотерапевтичного методу, виконаних у ХХІ столітті, на матеріалі публікацій журналу Group Analysis. Матеріалом статті стало 437 статей журналу за 2000-2017 роки, що не включало статті-присвяти до річниць та персоналій, тож не відображає повний обсяг публікацій.
8
Великодна, Мар’яна Сергіївна. Позасвідоме психоаналітика як об'єкт емпіричних досліджень (аналіз публікацій із бази Scopus за 1 півріччя 2017 року). Науковий вісник ХДУ., 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3874.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – проаналізувати сучасні тенденції в дослідженнях позасвідомого психоаналітика сві-товою психоаналітичною спільнотою. Методи. У статті подано результати кількісного (методом контент-аналізу) та якісного (методами узагальнення й систематизації) аналізу статей, присвячених різним аспектам вивчення позасвідомого психоаналітика, опублікованих у фахових психоаналітичних журналах із переліку Scopus за І півріччя 2017 року. Згідно з ними, усього із 447 статей у 22 журналах виявлено 17 робіт, які містять результати емпіричних досліджень феноменології функціонування та прояву позасвідомого психоаналітиків. Результати. Виявлено, що переважно емпірична частина в них ґрунтується на клінічних випадках та інтерв’ю з психоаналітиками, тренінговими аналітиками й супервізорами. У них, зокрема, виявлено три загальні групи ключових понять, що є актуальним предметом вивчення в указаний період: контрпе-ренесення, ревері та позасвідома комунікація. Описано короткий огляд уведених категорій у кожній із груп, як-от: матриця перенесення-контрперенесення, нарцисичні потреби психоаналітика, аналітичний еротизм, переживання щодо закінчення психоаналізу, мовчання й оніміння психоаналітика, позасві-дома фантазія й позасвідома інтерсуб’єктивність. Висновки. Узагальнено, що позасвідоме психоаналітика та феноменологія його прояву в аналітич-ній роботі залишається в постійному фокусі досліджень, виконаних у різних психоаналітичних підхо-дах, охоплюючи не лише безпосередню клінічну практику (у тому числі зі специфічними категоріями аналізантів), а й тренінгову підготовку кандидатів і супервізорську оцінку. Класична та лаканівська школи більшою мірою зосереджені на дослідженні контрперенесення, британська школа – ревері та несвідомої фантазії, інтерсуб’єктивісти зацікавлені в дослідженні можливості і здатності психоа-налітика використовувати своє позасвідоме у створенні особливої інтерсуб’єктивної реальності між ним та аналізантом. Єдність у поглядах на позасвідоме психоаналітика відзначено в ідеях про його чутливість, про діагностичну цінність переживань, що виникають на сесіях, а також про небезпеку в нехтуванні впливом власного позасвідомого на психоаналітичний процес.Ключові слова: емпатія, контрперенесення, несвідоме, позасвідома комунікація, позасвідоме, психоаналіз, ревері, сприймання.
9
Шутько, Віктор Васильович, Віктор Іванович Карпов та Л. М. Світка. Застосування ігрового та змагального методу на уроках фізичної культури з волейболу. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1971.
Повний текст джерелаАнотація:
У зв’язку з різким погіршенням стану здоров’я і малорухливим способом життя школярів потрібно шукати нові методи заохочення до занять фізичної культури. Використання цих методів на уроках з волейболу не є випадковим, так як волейбол – це один з найпопулярніших видів спорту, який отримав всесвітнє визнання. Багаточисленний інтерес до цього виду спорту пояснюється його доступністю, великим спектром емоцій, отриманих під час гри, і можливістю використовувати його для різних вікових груп. Дослідження ефективності застосування ігрового і змагального методів сприятиме підвищенню мотивації і інтересу до занять фізичними вправами. 1. Ігрова та змагальна діяльність, як форма і метод навчання школярів, є найбільш продуктивним напрямком у навчально-виховному процесі в сучасній методиці фізичного виховання. Ігровий і змагальний метод завжди приваблює і радує дитину. 2. Ігровий і змагальний методи використовуються в процесі фізичного виховання для комплексного вдосконалення фізичних якостей, тому що в ігровому і змагальному методі присутні сприятливі передумови для розвитку спритності, сили, швидкості, витривалості. 3. Ігровий і змагальний метод необов'язково повинні бути пов'язані з загальноприйнятими спортивними іграми, наприклад футболом, волейболом або рухливими іграми. Вони можуть бути застосовані на базі будь-яких фізичних вправ. 4. Ігровий і змагальний методи в силу всіх притаманних їм особливостей використовуються в процесі фізичного виховання не стільки для початкового навчання рухам або виборчого впливу на окремі фізичні здібності, скільки для комплексного вдосконалення рухової діяльності в ускладнених умовах.
10
Великодна, Мар’яна Сергіївна, та Ірина Олександрівна Франкова. Психологічна та психотерапевтична допомога під час пандемії COVID-19: сучасні виклики. Психосоматична медицина та загальна практика, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3872.
Повний текст джерелаАнотація:
Спалах і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) у світі значно впливає на психологічний стан та порушує психічну рівновагу різних груп населення, що підтверджено низкою емпіричних досліджень. Своєчасна та ефективна психологічна й психотерапевтична допомога в цей особливий період є нагально необхідною, задля забезпечення чого дослідження реального досвіду практиків, їх потреб та складнощів, що виникають в цей період, є вкрай актуальним. Мета. Проаналізувати потреби та складнощі, з якими стикаються фахівці з надання психологічної та психотерапевтичної допомоги на перших етапах поширення пандемії COVID-19, а також запропонувати стратегії їх подолання з урахуванням світового досвіду. Методи. Відповідно до мети, було розроблено та проведено аналіз даних анонімного онлайн-опитування фахівців сфери психічного здоров’я з країн Східної Європи; на основі отриманих результатів проведено літературний огляд і систематизація практичних рекомендацій щодо надання психологічної і психотерапевтичної допомоги в умовах пандемії COVID-19. Результати. Респонденти (n=145), переважно жінки (90,3%), з досвідом роботи психолога/психотерапевта від 1 до 27 років (M=8.1, SD=6.02), що працюють як в приватній практиці (77,9%), так і у фахових організаціях, в переважній більшості (75.2%) повідомили, що осмислюють те, які зміни в організації своєї роботи у разі погіршення становища з коронавірусною хворобою їм слід запровадити, а 35.9% вже відстежили або імплементували певні зміни. Це готовність до змін у сеттингу, перегляду фінансових домовленостей та потреби у додаткових знаннях чи супервізії. Висновки. Неминучі зміни через пандемічну ситуацію викликають відповідні модифікації в організації психологічної та психотерапевтичної підтримки, основне завдання яких – максимально зберегти стабільність терапевтичного сеттингу та продовжити надання необхідної допомоги пацієнтам у таких складних умовах як карантин, фінансові втрати, неможливість зустрічей віч-на-віч і дотримання графіку тощо. Практики, більшою мірою покладаються на власний досвід впровадження необхідних змін, однак відзначають нагальну потребу в додатковому навчанні та підтримці з боку професійної спільноти, в тому числі у форматі супервізій та інтервізій.