Добірка наукової літератури з теми "Громадська співпраця"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Громадська співпраця".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Громадська співпраця"
1
Майсара, Алкум. "ТИПОЛОГІЯ МОДЕЛЕЙ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВЗАЄМОВІДНОСИН ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА СУСПІЛЬСТВА". Public management 15, № 5 (29 вересня 2018): 140–48. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-140-148.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження моделей взаємодії держави і громадянського су- спільства дало змогу розглядати відповідну проблематику у функціональ- ному розрізі. Обґрунтовано, що визначення та забезпечення оптимальної моделі взаємодії між державою та громадянським суспільством є назрілою і необхідною умовою політичної модернізації та демократизації, прямим шляхом до політичної стабільності будь-якої держави, оскільки адекватна взаємодія між сторонами спирається на зважений баланс інтересів кожної з них, а взаємовигідне партнерство на основі паритетного соціального діа- логу сприяє не лише вдосконаленню і підвищенню ефективності соціальної політики, а й стабілізації всього суспільного буття загалом. Наголошено, що в кожній державі з урахуванням її специфіки формується власна модель со- ціальної політики.
Визначено, що становлення ефективної взаємодії між організаціями гро- мадянського суспільства та державними інституціями напряму залежить від якісних змін моделі державного управління в Україні, серед яких децентралі- зація, послаблення неефективних адміністративно-командних і суто регуля- тивних методів тощо. Революція Гідності відкрила новий етап в історії роз- витку громадянського суспільства, продемонструвала вплив громадськості на суспільно-політичні перетворення, стала поштовхом для оновлення та переформатування влади. Такі цілі вимагають створення повноцінних, а не декларативних громадських інституцій, здатних отримати інформацію на по- чаткових стадіях ухвалення управлінських рішень, запропонувати альтерна- тиви, здійснювати контроль. Розглянуто, що для взаємодії органів влади та громадянського суспільства використовуються такі механізми як консульта- ції з громадськістю, участь у громадських радах, робочих групах, громадські експертизи і моніторинги, громадські слухання, інформаційні запити до ор- ганів державної влади тощо.
Визначено, що на сьогодні недостатньо реалізованим лишається потен- ціал аналітично-експертного середовища, профспілкових організацій, ор- ганізацій роботодавців у формуванні змісту державної політики. Водночас така співпраця має ґрунтуватися на принципах: громадська активність, партнерство, відкритість та відповідальність, політична незалежність, запо- бігання корупції, раціональний і збалансований розвиток, комплексність.
2
Галич, Олександр. "Періодика в дитячі, юнацькі та молоді роки С. Єфремова: мемуарний вимір". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 120–37. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233882.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні десятиліття під впливом глобалізаційних процесів у світі художня література стала помітно втрачати свої позиції, її почала поступово витісняти документалістика, різновидом якої є мемуарна література. Спогади все частіше стали виходити з маргінесів наукових студій. Мемуари С. Єфремова, які досі були відомими обмеженому колу дослідників, після публікації окремим виданням, дали можливість поліфонічніше зрозуміти його особистість, з’ясувати чинники формування його світоглядних позицій, засвідчили роль періодичних видань, які він читав у дитячі, юнацькі й молоді літа, у яких друкувався, з якими полемізував. Мемуарні свідчення стали важливою сторінкою історії української журналістики.
Метою статті є з’ясування ролі російських і галицьких видань у розширенні світоглядних орієнтирів, формуванні україноцентричних позицій автора, окреслення початку журналістської, наукової та громадської діяльності.
Бібліотека батька, сільського священника, згодом книгозбірня брата, ректора Київської духовної семінарії Іоанникія, надали можливість С. Єфремову знайомитися з великою кількістю періодичних видань царської Росії, суттєво розширювали його світоглядні горизонти, спонукали відстоювати права українців на видання рідною мовою. Співпраця автора мемуарів із низкою російських видань, а також із галицькою періодикою збігається з пожвавленням громадської активності українців, поступовими змінами в їхній національній свідомості. Публікації в російських газетах і журналах стали для С. Єфремова школою шліфування його журналістської майстерності. Плідна співпраця автора з російськими (Сын Отечества», «Киевское Слово») та галицькими («Зоря», «Правда», «Записки Наукового Товариства ім. Шевченка», «Літературно-Науковий Вістник») виданнями в спогадах закінчується подіями російської революції 1905 року, у результаті якої вперше на території Російської імперії з’явилася ціла низка україномовних видань («Громадська Думка» і «Нова Громада»), активну участь у створенні яких відіграв автор мемуарів.
3
Berezovska, Liudmyla, та Khrystyna Kolodchak. "Соціалізація учнівської молоді в діяльності молодіжних і дитячих громадських організацій". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 137–43. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.137-143.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається процес соціалізації учнівської молоді в діяльності молодіжних та дитячих громадських організаціях. Проаналізовано різні підходи науковців до питань соціалізації підростаючого покоління в соціальних інститутах, зокрема, громадських організаціях; розкрито зміст поняття “громадська організація” та “дитяча молодіжна громадська організація”; форми взаємодії, напрями співпраці соціального працівника з молодіжними та дитячими громадськими організаціями; визначено особливості соціалізації молоді в умовах соціально-педагогічної діяльності в громадських організаціях.В роботі зазначено, що сучасна молодь характеризується підвищеною потребою бути причетною до суспільних явищ, намагається самоствердитись, зайняти активну життєву позицію. Проте, через недостатню обізнаність, нестачу життєвого досвіду, частина молоді схильна до сприйняття негативних впливів і може стати на асоціальний шлях розвитку, бути втягнута під вплив “вулиці”. Щоб цього не сталося, потрібно подбати про змістовне заповнення вільного часу молодого покоління, залучаючи їх до суспільно корисної діяльності. Молодіжні та дитячі громадські організації сприяють їх включенню в життя суспільства, дозволяють набути позитивного досвіду соціальної взаємодії, захищають інтереси та права дітей і молоді. Для ефективності роботи, спрямованої на успішну соціалізацію підлітків, необхідно попередньо здійснити низку заходів з ознайомлення соціальних педагогів і представників громадських організацій зі складовими соціально-педагогічної роботи з дітьми підлітко¬вого віку. Зміст взаємодії школи й молодіжної організації, форми та методи спільної діяль¬ності, безперечно, залежать від професіоналізму та вміння соціальних працівників координувати роботу молодіжної організації, сприяти забезпеченню її ефективної діяльності як відкритої соціально-педагогічної системи, що виховує й соціалізує молоде покоління. Членство в різноманітних молодіжних та дитячих організаціях – ступінь до повноцінної громадської діяльності, виховання активних громадян, становлення лідерів.
4
Shaulska, H. M. "Деякі сучасні механізми взаємодії влади і громадянського суспільства в Україні: аналіз ефективності". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (25 квітня 2019): 180–89. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.02.19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автор досліджує механізми взаємодії влади і громадянського суспільства на сучасному етапі розвитку України. Від ефективної взаємодії залежить якість державної політики, відсутність дієвої комунікації влади і суспільства призводить до ухвалення неефективних рішень в управлінні, розчарувань, зростання протестів у суспільстві у самих різноманітних формах. Тому аналіз практичності сучасних механізмів взаємодії потрібен протягом усього перехідного періоду від однієї моделі управління до іншої з метою їх корегування, модернізації та удосконалення.
Метою дослідження є аналіз сучасних вертикальних і горизонтальних механізмів взаємодії влади і громадянського суспільства, а також з’ясування загальних негативних тенденцій, що впливають на стан та якість цієї взаємодії. Такий аналіз допомагає процесам реформ, сприяє модернізації системи публічного управління і розвиткові громадянського суспільства в країні.
Наукова новизна статті полягає в сучасному переосмисленні функціональності діючих механізмів співпраці органів влади з інститутами громадянського суспільства, зокрема таких, як: механізм реалізації виборів; створення та діяльність консультативно-дорадчих органів при органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування; громадські слухання, публічні обговорення, конференції, семінари, «круглі столи»; підписання угод та договорів про співпрацю на міжрегіональному рівні; механізм фінансової підтримки проектів, програм, заходів об’єднань і організацій громадян; моніторинг громадської думки та проведення різноманітних соціологічних досліджень; просвітницький механізм формування громадянських компетентностей; механізм обміну інформацією тощо. Такий аналіз дозволяє виділити як позитивні зміни у динаміці їх розвитку і удосконалення, так і проблемні аспекти.
Висновок. Співпраця органів влади з організаціями громадянського суспільства стала більш активною: від використання експертного потенціалу ОГС для вирішення проблемних питань – до залучення їх органами влади до розробки нормативно-правових актів. На сьогодні ця співпраця набула такого рівня, щоб ставити питання підвищення її результативності. Проблемними залишаються такі аспекти взаємодії, як: недостатні відкритість та політична незалежність; узгодженість інтересів; взаємна відповідальність щодо вирішення суспільно значущих питань; низький вплив громадських консультативно-дорадчих органів на ухвалення рішень; формальний підхід органів влади до співпраці; недостатній рівень комунікативних, професійних, фахових навичок у представників обох сторін тощо. Отже, у перехідний період від застарілої моделі управління до більш ефективної необхідно приділяти увагу питанням функціональності діючих вертикальних і горизонтальних механізмів взаємодії влади і громадянського суспільства з метою їх корегування та удосконалення.
5
Атаманчук, Наталія Іванівна. "ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ". New Ukrainian Law, № 4 (1 жовтня 2021): 62–69. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано систему правового регулювання взаємодії Державної податкової служби України з громадськістю, яка представлена сукупністю законів і підзаконних нормативних актів, що створюють відповідне правове поле для їхньої співпраці. Установлено, що, незва- жаючи на досить велику кількість нормативно-правових актів, на практиці малоефективною залишається така співпраця, недостатньо врегульованими є питання дієвої участі інститутів громадянського суспільства у формуванні й реалізації податкової політики. Наголошується, що одним із покладених на Державну податкову службу завдань є саме співпраця з інститу- тами громадянського суспільства, забезпечення проведення консультацій із громадськістю, зокрема через громадську раду, з питань реалізації державної податкової політики. Дослі- джено діяльність Громадської ради при Державній податковій службі й запропоновано роз- робку й затвердження «Положення про Громадську раду при Державній податковій службі України». Вивчено практику укладання меморандумів і договорів про співпрацю між Дер- жавною податковою службою та громадськими організаціями протягом 2012–2021 років, а також статистичні дані щодо здійснених комунікативних заходів за участі представників засобів масової інформації та опрацьованих запитів протягом січня – червня 2021 року. Проаналізовано статистичні показники результатів публічного громадського обговорення проєктів наказів Міністерства фінансів України протягом липня 2021, що дозволило дійти висновків про низьку кількість та активність самих учасників обговорення, неврахування більшості пропозицій громадськості, зниження ефективності таких обговорень і поглиблен- ня недосконалості практики взаємодії між податковими органами й громадськістю. Запро- поновано затвердження Комунікаційної стратегії Державної податкової служби України; Програми покращення публічно-сервісної діяльності Державної податкової служби України; Концепції формування та підвищення податкової культури населення; Положення про Гро- мадську раду при Державній податковій службі.
6
Грищук, Дмитро. "РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ ДІТЕЙ ІЗ ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), № 9(103) (30 листопада 2020): 21–33. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/021-033.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлений аналіз сучасного стану позашкільної освіти дітей з обмеженими можливостями, зокрема дітей із порушеннями зору, залучення громадських організацій до процесу неформальної освіті дітей з вадами зору (на прикладі діяльності місії «Служіння незрячим»), окреслено ключові умови ефективної співпраці громадських об’єднань із закладами позашкільної та спеціальної освіти, визначені перспективи подальшої спільної діяльності закладів спеціальної середньої освіти, закладів позашкільної освіти із громадським сектором для ефективної організації дозвілля дітей з порушенням зору. У статті використані такі методи наукового теоретичного дослідження, як діалектичні методи пізнання, абстрактно-логічний, методи аналізу й синтезу, системний та монографічний. До перспектив подальших наукових досліджень віднесені питання розробки критеріїв рівня готовності громадської організації до організації позашкільної діяльності для дітей із порушенням зору; шляхи залучення громадського сектору до оновлення освітніх стандартів позашкільної освіти дітей з вадами зору; розроблення та впровадження новітніх ефективних методів комплексного розвитку з метою реалізації єдиної політики для соціалізації дітей з обмеженими можливостями.
7
Tokar, M. "ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЧНОЇ РЕПУТАЦІЙНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЯК ОСЕРЕДКІВ КОНСОЛІДАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН В УКРАЇНІ". Актуальні Проблеми Державного Управління, № 1(57) (26 травня 2020): 188–95. http://dx.doi.org/10.34213/ap.20.01.22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються особливості функціонування громадських організацій національних меншин в Україні. Акцентується увага на здійсненні оновлення організацій на шляху етнонаціональної консолідації та інтеграції в громадянське суспільство. Аналізується громадянська суб’єктність національних меншин та їхніх громадських організацій для покращення публічної репутаційності. Наголошено на оновленні позиціювання громадської організації, оптимізації її публічно-управлінської ролі та зростання соціальної відповідальності громадян в багатонаціональному середовищі крізь призму демократизації публічних відносин. Підкреслено цільову мотивацію співпраці громадських організацій національних меншин із публічною владою.
8
МАЛЯРЧУК, Олег, та Оксана КОГУТ. "СПІВПРАЦЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ З ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У 1988 – 2021 рр. (НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ)". Східноєвропейський історичний вісник, № 21 (24 грудня 2021): 198–207. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246915.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – в історичному контексті дослідити ефективність співпраці громадських організацій західного регіону України з органами місцевого самоврядування та державної влади (1988 – 2021) на прикладі унікальних за своєю потугою “Товариства Лева”, Івано-Франківського обласного культурно-наукового товариства (КНТ) “Рух”, Івано-Франківського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка. Методологія дослідження спирається на принципи об’єктивності та історизму, що передбачають розгляд окремих явищ і процесів у їх розвитку та тісному зв’язку із системою відповідних суспільних відносин; історичні факти аналізуються на фоні політичних процесів, що передбачає застосування методу порівняльного аналізу, завдяки якому з’ясовано сутність багатьох знакових для української суспільно-політичної думки подій. Наукова новизна: окреслено проблеми, з якими зустрічаються громадські організації та органи місцевого самоврядування й державної влади; узагальнено здобутки й перспективи українських культурно-освітніх товариств на різних історичних етапах; вироблено програму дій між громадськими організаціями та органами місцевого самоврядування і державної влади. Висновки. На сьогоднішній день в Україні створено й апробовано, але не впроваджено на загальнодержавному рівні, ефективний механізм співпраці громадських організацій та органів місцевого самоврядування й державної влади. Функцію підтримки громадянського суспільства можуть і повинні брати на себе як громадські організації, так і органи місцевого самоврядування та державної влади. На жаль, вони мають одні до одних ще багато упереджень. Творці “Просвіти” (матері українських товариств) глибоко усвідомлювали потребу творення нації та її самоутвердження в умовах іноземної окупації. Оцінюючи здобутки й перспективи українських культурно-освітніх товариств на різних історичних етапах, необхідно акцентувати увагу на справі збереження генетичної пам’яті народу. Після проголошення незалежності України постало завдання формування громадянського суспільства, відродження і розвитку духовності українського народу. “Товариство Лева”, Івано-Франківське обласне культурно-наукове товариство “Рух”, Івано-Франківське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка та інші виробили програму дій: впровадження у суспільну свідомість розуміння необхідності самоорганізації громад, активної громадянської позиції, пріоритету традиційних українських національних цінностей; підтримка української мови, історії, культури, церкви, християнської моралі; сприяння формуванню всебічно розвиненої високоосвіченої, національно свідомої, соціально активної особистості.
9
Анатолійович, Хатнюк Юрій, та Гурковська Катерина Андріївна. "ЗМІСТ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВЗАЄМОДІЇ ПОЛІЦІЇ І НАСЕЛЕННЯ". Часопис цивілістики, № 43 (25 грудня 2021): 89–93. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i43.449.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті систематизовано сучасні наукові погляди на загальноправові засади взаємодії Національної поліції України і населення, зокрема зазначено, що ефективність організації та забезпечення охорони публічногопорядку і безпеки неможливі без допомоги й участі в цій справі громадськості. Важливі заходи, спрямовані назапобігання правопорушенням, не призведуть до суттєвого покращення ситуації доти, доки діяльність підрозділів національної поліції не отримає широку підтримку від населення.У дослідженні визначено взаємодію поліції з населенням як соціально обумовлену, спільно погоджену діяль-ність, виражену в тісній співпраці між суб’єктами взаємодії із застосуванням певних форм і методів для досяг-нення єдиної мети. Така співпраця заснована на законі, має спільну мету – підтримання належного стану публічного порядку, зниження рівня злочинності, залучення до спільних заходів дедалі більшої кількості громадськості та підвищення ефективності роботи поліцейських підрозділів. Зазначено, що повага у відносинах взаємодії і партнерства є умовою ефективної співпраці, а поліція в особі окремих працівників має її заслужити серед громадськості добросовісною працею, гідними вчинками, поведінкою; крім того, у професійній діяльності, а також поза нею кожен поліцейський зобов’язаний з повагою ставитися до будь-якої особи, незалежно від ситуації та інших чинників.Проаналізовано й узагальнено основні форми взаємодії національної поліції та населення, серед яких: спільнарозробка заходів, планування діяльності з протидії правопорушень; спільна організація і здійснення заходів ізохорони публічного порядку та безпеки і запобігання правопорушенням; взаємний обмін оперативною інформацією й якісне реагування на отриману інформацію; допомога населенню поліцейськими у здійсненні заходів із охорони публічного порядку і безпеки та боротьби з правопорушеннями; здійснення населенням правоохоронних заходів за ініціативою національної поліції; спільна діяльність громадських формувань з охорони публічного порядку і поліцейських; організація правової та спеціальної підготовки громадян, які мають бажання виконувати завдання з охорони публічного порядку і безпеки та боротьби з правопорушеннями; індивідуальні форми залучення громадськості (зокрема, співпраця під час провадження у справах про адміністративні правопорушення або під час кримінального провадження як понятих, свідків, перекладачів, фахівців, експертів); діяльність громадських помічників поліції (наприклад, волонтерів поліції чи позаштатних працівників) тощо.
10
Михайловська, Олена. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ АКТИВНОСТІ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ". Public management 25, № 5 (29 грудня 2020): 164–73. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-164-173.
Повний текст джерелаАнотація:
Схарактеризовано сутність правової держави та громадянсько- го суспільства. З’ясовано, що неурядові організації є елементами громадянського суспільства, що виконують широке коло функцій, серед яких: захист прав людини, боротьба за роззброєння, здійснення дослідницьких та освіт- ніх заходів тощо. Встановлено, що такі організації створюють для громадян умови та можливості щодо безпосередньої участі в налагодженні партнер- ської співпраці з органами влади й міжнародними організаціями. Виявлені наявні проблеми взаємодії неурядових громадських організацій (НУО) з органами державної влади та місцевого самоврядування. Наголошено, що інформація відносно кількості громадян, залучених до складу громадських організацій, та їх клієнтів не відповідає дійсності. Підтверджено наявні по- зитивні зміни у політиці влади щодо налагодження конструктивного діалогу з неурядовими громадськими організаціями та підкреслено існуван- ня певних негативних тенденцій. Встановлено, що громадські організації визначились з механізмами найбільш ефективного впливу на владу, однак рівень пасивності та байдужості населення є вагомою проблемою їх взає- мовідносин з владними структурами. На основі результатів соціологічних опитувань засвідчено зростання довіри українців до громадського сектору та незмінно низький рівень їх активності. Схарактеризовано результати опитування щодо наявності інформації про діяльність НУО у студентів, які засвідчують існування проблем у даній сфері, оскільки респонденти не від- різняють громадські організації від інших об’єднань, організацій і структур державного управління. Констатовано, що НУО мають краще інформувати громадськість про наявний професійний та ресурсний потенціал, визначи- ти заходи спільних дій щодо організаційно-правового забезпечення надання якісних послуг тощо.
Дисертації з теми "Громадська співпраця"
1
Білецький, Володимир Стефанович. "Українці України і Кубані: рух назустріч один одному (до історії співпраці громадських організацій Донеччини і Кубані: 1992-2009 рр.)". Thesis, ТОВ "Східний видавничий дім", 2009. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44303.
Повний текст джерела
2
Опанасюк, Валентина Володимирівна, Валентина Владимировна Опанасюк, Valentyna Volodymyrivna Opanasiuk та Ю. Летюга. "Механізми співпраці громадських організацій із центральними органами державної влади в Україні". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13281.
Повний текст джерела
3
Ровний, О. П., та С. А. Олійник. "Удосконалення механізмів співпраці регіональних органів державної влади з інститутами громадянського суспільства в Україні". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/25353.
Повний текст джерелаАнотація:
Ровний, О. П. Удосконалення механізмів співпраці регіональних органів державної влади з інститутами громадянського суспільства в Україні : випускна кваліфікаційна робота : 281 «Публічне управління та адміністрування» / О. П. Ровний, С. А. Олійник ; керівник роботи А. П. Дука ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра публічного управління та менеджменту організацій. – Чернігів, 2021. – 94 с.Метою кваліфікаційної роботи є обґрунтування теоретичних основ та практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів співпраці регіональних органів державної влади з організаціями громадянського суспільства щодо розвитку комунікаційної політики в Україні. Об’єктом дослідження є процес співпраці регіональних органів державної влади з організаціями громадянського суспільства щодо розвитку комунікаційної політики в Україні. Предметом дослідження є теоретичні і практичні аспекти удосконалення механізмів співпраці регіональних органів державної влади з організаціями громадянського суспільства. Методи дослідження: метод аналізу та порівняння нормативно- правових документів, оцінка їх впливу на регулятивне поле функціонування інститутів громадянського суспільства у державі та в області, метод практичного дослідження, програмно-цільовий метод підготовки проєктів нормативно-правових актів. У роботі здійснено комплексне дослідження теоретичної бази розвитку громадянського суспільства в Україні в цілому та в області зокрема, здійснено аналіз виконання програмних документів сприяння розвитку громадянського суспільства, запропоновано теоретичне та практичне обґрунтування затвердження регіональної програми сприяння розвитку громадянського суспільства як інструменту комунікаційної політики у розвитку громадянського суспільства. Результати кваліфікаційної роботи становлять практичний аспект підготовки рекомендацій щодо вдосконалення існуючого законодавства України у сфері участі громадян у процесі прийняття рішень.
The purpose of the final qualification work is to substantiate the theoretical foundations and practical recommendations for improving the mechanisms of cooperation of regional public authorities with civil society organizations in the development of communication policy in Ukraine. The object of the study is the process of cooperation of regional public authorities with civil society organizations in the development of communication policy in Ukraine. The subject of the study is theoretical and practical aspects of improving the mechanisms of cooperation of regional bodies of state power with civil society organizations. Research methods: method of analysis and comparison of regulatory documents, assessment of their impact on the regulatory field of functioning of civil society institutions in the state and in the region, method of practical research, program-targeted method of preparation of drafts of regulatory legal acts. The paper provides a comprehensive study of the theoretical basis for the development of civil society in Ukraine in general and in the field in particular, analyzes the implementation of programmatic documents to promote the development of civil society. The results of the qualification work constitute a practical aspect of the preparation of recommendations on improvement of the existing legislation of Ukraine in the sphere of citizen participation in the decision-making process.
4
Долинний, Роман Ігорович. "Взаємодія органів місцевого самоврядування з органами Національної поліції у сфері забезпечення громадського порядку". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2595.
Повний текст джерелаАнотація:
Долинний Р. І. Взаємодія органів місцевого самоврядування з органами Національної поліції у сфері забезпечення громадського порядку : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник Л. Д. Кривега. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 87 с.UA : Мета дослідження є вивчення особливостей взаємодії органів місцевого самоврядування з Національною поліцією у сфері забезпечення громадського порядку. Обʼєкт дослідження виступають органи місцевого самоврядування та Національна поліція. Предмет дослідження – взаємодія органів місцевого самоврядування з Національною поліцією у сфері забезпечення громадського порядку. Методи дослідження: синтез, історичний, аналіз, порівняння. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому пропонуються заходи щодо поліпшення роботи органів місцевого самоврядування з Національною поліцією у сфері забезпечення громадського порядку. Гіпотеза: одним з головних завдань при побудові взаємодії органів місцевого самоврядування з Національною поліцією у сфері громадського порядку є удосконалення дій громадських формувань з охорони публічного порядку, участь поліції у вирішенні проблем певної території, в межах якої мешкає громада. На сьогодні вкрай актуальною залишається проблема покращення взаємодії правоохоронних органів із громадськістю у запобіганні злочинності. Вона потребує подальшої розробки нових форм і методів взаємодії шляхом використання позитивного зарубіжного досвіду такої діяльності.
EN : Research purpose is to study the interaction features between local selfgovernment bodies and the National police in the field of public order. Research object is the local self-government bodies and the National police. Research subject is the interaction of local self-government bodies and the National police in the field of public order. Research methods are synthesis, historical, analysis, comparison. Research novelty lies in measures offered to improve the local self-government bodies’ work, along with that of the National police in the field of public order provision. Research hypothesis is that one of the main tasks in building interaction between local self-government bodies and the National police in the field of public order is to improve public formations’ actions concerning public order protection, and the police’s participation in solving problems of a certain territory within which the community lives. Conclusions: Nowadays, the problem of interaction improving of law enforcement agencies with the public in crime prevention remains extremely urgent. It requires further development of new forms and interaction methods through the use of positive foreign experience of such an activity.
Книги з теми "Громадська співпраця"
1
Проблеми й перспективи співпраці громадських організацій та політичних партій. Київ: Міленіум, 2002.
Знайти повний текст джерела
2
Практика співпраці Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та громадських екологічних організацій. Київ: Центр екологічної освіти і інформації, 2007.
Знайти повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Громадська співпраця"
1
Дороніна, Т. О. Військова підготовка учнівської молоді у Другій Речі Посполитій у 1920-х рр. на території західноукраїнських земель. КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2996.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто історичні та педагогічні аспекти проблеми розвитку військової підготовки учнівської молоді у Другій Речі Посполитій у 20-ті роки ХХ століття на території західноукраїнських земель. Аналізуються погляди сучасних вітчизняних та польських науковців з дослідженої проблематики та виділяються недоліки проблемно-тематичного підходу у працях польських науковців. У статті висвітлено деякі методи та форми військової підготовки учнівської молоді, зокрема табори військової підготовки, створені польськими парамілітарними організаціями, що функціонували на території західноукраїнських земель. Показано роль співпраці та координації діяльності між Міністерством військових справ та Міністерством віросповідань і публічної освіти у процесі військової підготовки учнівської молоді. Схарактеризовано особливості деяких напрямків військової підготовки учнівської молоді в діяльності польських закладів середньої освіти та польських громадських парамілітарних організацій, які розподілено на дві основні групи. Продемонстровано позитивний історико-педагогічний досвід військової підготовки молоді польських парамілітарних організацій та можливості його використання у процесі реформування сучасної військово-патріотичної роботи з учнівською молоддю. У процесі дослідження враховано особливості територіальних меж дослідження – західноукраїнські землі (Східна Галичина та Західна Волинь), що перебували під окупацією Другої Речі Посполитої у міжвоєнний період. Автор дійшла висновку, що у ході військової підготовки польська учнівська молодь здобула глибокі знання у галузі військової справи, спеціальні уміння та навички, що допомогли пристосуватися до складних оточуючих умов життя в ході Другої світової війни.