Добірка наукової літератури з теми "Гра імітаційна"

У статті йдеться про можливості імітаційно-ігрового підходу в підготовці вчителя-філолога до інноваційної діяльності; імітація і гра допомагають усвідомити необхідність інновацій у педагогічній роботі, оволодіти прийомами творчої діяльності, стимулюють потребу вчителя-філолога в нестандартному виконанні професійних функцій.

У статті наведені проблеми, пов’язані з якістю підготовки майбутніх менеджерів, ідеться про невідповідність вимог роботодавців сучасного ринку праці підготовці випускників. У статті акцентується на тому, що випускник, найперше, повинен бути конкурентоспроможним і готовим до безперервного розвитку. Саме формування проєктної компетентності допомагає випускникам успішно розвиватися в обраній ними професії. Одними з нововведень для формування проєктної компетентності майбутніх менеджерів є такі інтерактивні методи і форми навчання: «проблемно-­проектна» лекція, імітаційні методи активного навчання, проєктно-­ділова гра, метод проєктів і кейс-метод. У статті описано методичні аспекти названих методів і форм навчання, розкрито їх суть та ефективність застосування у процесі професійної підготовки. Зроблено висновки, що аналізовані інтерактивні методи і форми навчання дозволяють активізувати мислення студентів, спонукають до самостійних рішень, а висока продуктивність навчання можлива лише при комплексному їх застосуванні.

Ємнісні накопичувачі, як необхідний складовий елемент, знаходять широке застосування в різноманітних електротехнічних установках і системах. Аналіз відомих підходів збільшення ККД зарядного кола показав, що вони пов’язані з певними труднощами. Наприклад, зарядні пристрої із джерелами, регульованими за певним законом напруги, є складними і їхнє застосування може бути виправдано лише у виняткових випадках. Крім перетворювача, що узгоджує джерело енергії та ємнісний накопичувач, потрібні додаткові реактивні елементи, що запасають енергію і підтримують на одному рівні вхідну і вихідну потужності протягом процесу зарядження. Ця вимога грає істотну роль у випадку застосування джерела обмеженої потужності. У більшості випадків енергетичні процеси заряду конденсатора аналізувались при нульових початкових умовах. Максимальний ККД може бути досягнутий при незмінній формі вхідного та вихідного струму. Для досягнення максимального ККД перетворювача ємнісний накопичувач в початковий відрізок часу повинен запасати енергію, щоб в кінці заряду віддати запасену енергію для підтримання струму зарядження. Вітроустановка працює при стохастичних умовах зміни рівня швидкості вітру, що спричиняє до відповідних показників на клемах зарядного пристрою. Оцінка необхідної кількості енергії для зарядження ємкісного накопичувача ускладнюється. Метою роботи становила задача визначити час зарядження ємнісного накопичувача електродинамічного привода насосу автономної вітроелектричної установки до заданих технологічних меж за допомогою імітаційного моделювання при стохастичних умовах зміни рівня швидкості вітру. При зміні значень математичного сподіванням швидкості вітру в межах 4…5,2 м/с час зарядження ємнісного накопичувача при технологічній межі напруги 100 В складає відповідно 12,5…7 с. Бібл. 10, рис. 10.

Дослідження спрямоване на розкриття лінгвориторичного аспекту функціонування діалогічних художніх форм у романах Дж.М. Кутзее “The Childhood of Jesus”, “The Schooldays of Jesus” і “The Death of Jesus”, розглянутих із позицій гри. Романи з трилогії про Ісуса становлять приклад діалогізованої художньої оповіді, тобто такого різновиду наративу, головним чинником розгортання якого є не сюжетна канва, репрезентована сукупністю оповідних подій у їх індивідуально- авторському аранжуванні, а діалоги персонажів. Установлено, що діалогічний наратив у проаналізованих творах представлено трьома семантико-риторичними моделями діалогу – діалогом-поясненням, що охоплює низку наполегливих питань комунікатнів, націлених на з’ясування певних важливих моментів; діалогом-полемікою, що передбачає обговорення дискусійних питань, під час якого шляхом логічної аргументації співрозмовники намагаються переконати один одного в правильності власного підходу до цього питання; діалогом- протистоянням, який характеризується наявністю певного конфлікту, зіткненням протилежних поглядів і думок. Лінгвориторична специфіка діалогічної оповіді в трилогії Дж.М. Кутзее про Ісуса описана з опертям на два ігрові принципи – агональності й ігрової імітації сократівських діалогів, що простежуються під час розгортання діалогічного наративу в цих романах. Ігровий ефект смислового зіткнення як потенційний результат діалогічної гри-аргону та імітаційної гри виникає в досліджуваних діалогічних наративах завдяки семантиці суперечності та протистояння, що актуалізується у висловленнях головних героїв під час вирішення певного дискусійного питання. Діалогічні наративи, вплетені в сюжетно-композиційну структуру романів, сприяють її фрагментуванню. Водночас спільність теми/тем, що перебуває/перебувають у фокусі обговорення персонажів твору, навпаки, забезпечує семантичну єдність наративу, репрезентованого у формі діалогів. Лінгвориторика діалогу в аспекті оповідного тексто- та смислотворення в проаналізованих текстах розкрита із залученням інструментарію дейксису.

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту обумовило появу мережевих технологій навчання. Розвиток Інтернет-технологій відкриває нові шляхи для впровадження дистанційних технологій у вищу освіту та потребують необхідного сучасного мережевого навчально-методичного забезпечення. Специфікою вищого навчального закладу морського профілю є наявність проходження курсантами довготривалої морської практики, а в таких умовах найбільш ефективною є дистанційна форма навчання.Таким чином, створення мережевих освітніх ресурсів у вищому навчальному закладі морського профілю є актуальною проблемою, розв’язання якої обумовить перехід на новий рівень використання телекомунікаційних технологій, дозволить організацію навчальної діяльності на основі інформаційних освітніх ресурсів в глобальних мережах.Питання використання ІКТ у навчальному процесі ВНЗ розглядалися багатьма вітчизняними та закордонними науковцями такими, як Є. С. Полат, М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, С. А. Раков, В. В. Олійник, О. В. Співаковський, В. Ю. Биков, В. М. Кухаренко та інші. У структурі інформаційної культури вчителя Н. В. Морзе серед інших складових виділяє культуру використання ІКТ і культуру спілкування через засоби ІКТ [3].Розробці методичної підтримки засобів ІКТ присвячені роботи таких науковців, як В. Ю. Биков, А. Ф. Верлань, Т. Л. Архіпова, О. М. Гончарова, А. М. Гуржій, Ю. О. Жук, Л. І. Білоусова та ін. У своїх працях науковці відмічають високу ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі. Значна кількість досліджень присвячених створенню нової системи інформаційного забезпечення освіти, розробленню автоматизованих навчальних систем тощо.О. В. Співаковський проводить дослідження методики викладання із використанням мультимедійних навчальних програм, застосування Інтернет-технологій, електронних бібліотек, мережевих навчальних систем; реалізації дистанційного навчання [4].В роботах Р. С. Гуревича, Л. В. Жиліної, Т. І. Чепрасової розглядається необхідність електронних навчально-методичних комплексів для якісного здійснення процесу навчання та його методичного забезпечення, структура яких включає: електронний навчальний посібник; комп’ютерний практикум лабораторного моделювання; систему тестування; мережеву Web-версію курсу тощо [1; 5].Визначення електронного навчально-методичного комплексу можна сформулювати так: навчально-методичний комплекс-це навчальна програмна система комплексного призначення, що забезпечує неперервність та повноту дидактичного циклу процесу навчання. Вона являє собою теоретичний матеріал, контроль рівня знань та умінь, інформаційно-пошукову діяльність, математичне та імітаційне моделювання з комп’ютерною візуалізацією та сервісні функції при умові здійснення інтерактивного зворотного зв’язку [2].Освітні мережеві навчально-методичні комплекси (МНМК) є програмно-інформаційним посередником між тими, хто навчаються і викладачами, тому функції навчально-методичного комплексу створенні підтримки користувачів.Мережеві навчально-методичні комплекси повинні забезпечувати всі традиційні форми навчання у вищому навчальному закладі:лекції, практичні заняття, консультації. В ході роботи з МНМК можуть бути також здійснені консультацій в он-лайн режимі з викладачем для студентів, що не мають змогу отримати допомогу на території ВНЗ.Мережевий навчально-методичний комплекс в процесі навчання подає навчальні матеріали у доступній формі, наочно, згідно змісту та методики навчання; грає роль помічника в розв’язанні вправ та контролера в прийнятті результатів тестувань, контрольних робіт, звітів тощо, наявність журналу успішності допомагає контролювати рівень засвоєння матеріалу. При розробці мережевого навчально-методичного комплексу необхідно поєднати технологічні етапи створення навчальних курсів з дидактичними принципами навчання та основними ступенями учбового процесу.Мережевий навчально-методичний комплекс містить всі необхідні матеріали такі, як план роботи, робоча програма, електронний лекторій, можливо відео лекторій, практикум, бібліотеку електронних посібників, тренажери, варіанти контрольних та розрахунково-графічних робіт, засоби он-лайн тестування, теми проектів, рефератів тощо.МНМК є основним засобом для організації навчального процесу в нових освітніх умовах для очної, заочної та дистанційної форм навчання. Навчально-методичний комплекс спонукає тих, хто навчається, до активної пошукової навчальної діяльності, самостійного оволодіння знаннями, шукати та знаходити джерела необхідної інформації, розвитку творчих здібностей тощо.Нами було створено МНМК навчання курсу «Вищої математики» майбутніх судноводіїв. При цьому самостійна робота курсантів стає переважаючою в структурі навчально-освітньої діяльності.МНМК курсу «Вища математика» складається з блоків: інструктивний, інформаційний, комунікативний та контролювальний (рис. 1). Рис. 1 Кожен блок являє собою комплект дидактичних ресурсів (рис. 2).МНМК є результатом розвитку та інформатизації традиційних навчально-методичних комплексів. Комплекс здатен забезпечити в належному об’ємі всі традиційні види занять у вузі (лекції, практичні заняття, науково-дослідницьку роботу, самостійну роботу, модульні контрольні роботи, заліки).Кожен курсант має вільний доступ до необхідного навчального матеріалу. Реєструючись у системі і отримуючи доступ до навчального матеріалу, який відповідає його спеціальності та академічному рівню, курсант може розпочати свою самостійну роботу скрізь, де є вільний доступ до мережі Інтернет.Весь матеріал комплексу розподілений на курси:1. Класики 1 курс.2. Класики 2 курс.3. СП 1 курс.4. СП 2 курс.5. Заочне відділення 1 курс.6. Заочне відділення 2 курс.7. СП заочне відділення 1 курс. Рис. 2 Мережевий навчально-методичний комплекс для забезпечення самостійної роботи курсантів Херсонської державної морської академії з вивчення курсу вищої математики, здійснення перевірки сформованості знань, вмінь та навичок курсантів розраховано і на користування викладачів інших спеціальностей кафедри.Сучасний судноводій або судновий механік – це людина, яка крім знання спеціальних дисциплін, повинна володіти ІКТ, вміти інтегрувати свої знання у інноваційні технологій, самостійно творчо вирішувати наукові, технічні, суспільні задачі, критично мислити, захищати свою точку зору. Він повинен вміти працювати в злагоді з оточуючими, постійно поповнювати і поновлювати свої знання шляхом самоосвіти, самовдосконалення. Вища школа реалізує цю задачу при особливій організації освітнього процесу, спрямовану на активну самостійну роботу курсантів.

Мета дослідження – порівняльна оцінка іноваційних технологій навчального процесу у студентів та лікарів-інтернів.Матеріали та методи дослідження. Дослідження базується на вивченні досвіду кафедри акушерства і гінекології № 1 Одеського національного медичного університету щодо забезпечення теоретичної та практичної підготовки студентів і лікарів-інтернів.Результати й обговорення. Інноваційні методики навчання лікарів інтернів активізують навчально-пізнавальну діяльність і розширюють їх творчі здібності, що сприяє забезпеченню ефективної додаткової кадрової політики в системі охорони здоров’я. До традиційного способу передачі знань відносять лекції, семінари, практичні заняття. Проте інноваційні підходи до їх проведення дозволяють вирішувати завдання не лише засвоєння студентами знань і формування професійних умінь, а й розвитку творчих та комунікативних здібностей. Тому на кафедрі активно застосовуються методики нетрадиційного викладу лекційного матеріалу та активно використовується власна імітаційна методика навчання, створена на основі методик рольової гри і стандартизованого пацієнта. Також кафедра акушерства і гінекології № 1 співпрацює з кафедрою симуляційної медицини, на якій студенти старших курсів і лікарі-інтерни проходять навчання клінічних умінь, основане на застосуванні симуляційних технологій.Висновки. Інноваційні методики навчання лікарів інтернів активізують навчально-пізнавальну діяльність і розширюють їх творчі здібності, що сприяє забезпеченню ефективної державної політики в системі охорони здоров’я. Досвід співпраці з симуляційним центром і отримані результати діяльності свідчать про його високий потенціал як у розвитку клінічної компетентності студентів та лікарів-інтернів, так і в забезпеченні безпеки пацієнтів.

Бессараб Р. А. Формування соціально-педагогічної компетентності майбутніх викладачів вищої школи : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник Н. Ф. Шевченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 88 с.
UA : Робота викладена на 88 сторінках друкованого тексту, містить 2 таблиці. Перелік посилань включає 78 джерел. Об’єкт дослідження: процес формування соціально-педагогічної компетентності майбутнього викладача вищої школи. Мета дослідження полягає у розробці, науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних засад формування соціально-педагогічної компетентності майбутнього викладача вищої школи. Предмет дослідження: педагогічні технології формування соціально-педагогічної компетентності майбутніх викладачів вищої школи. В роботі досліджено компетентнісний підхід щодо підготовки майбутніх викладачів вищої школи; розглянуто соціально-педагогічну компетентність в системі професійної підготовки майбутніх викладачів вищої школи; розглянуто педагогічні технології формування соціально-педагогічної компетентності; розроблено програму формування соціально-педагогічної компетентності майбутніх викладачів вищої школи; проаналізовано результати дослідження. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні педагогічних засад формування соціально-педагогічної компетентності майбутніх викладачів вищої школи.
EN : The work is presented on 88 pages of printed text, contains 2 tables. The list of references includes 78 sources. The object of the study: the process of formation of socio-pedagogical competence of the future teacher of higher education. The purpose of the study is to develop, scientifically substantiate and experimentally test the pedagogical foundations of the formation of socio-pedagogical competence of the future teacher of higher education. The subject of research: pedagogical technologies of formation of social and pedagogical competence of future teachers of higher school. The competency approach to the training of future teachers of higher education is investigated in the work; the social and pedagogical competence in the system of professional training of future teachers of higher school is considered; pedagogical technologies of formation of social and pedagogical competence are considered; the program of formation of social and pedagogical competence of future teachers of higher school is developed; the results of the research are analyzed. The scientific novelty of the study is to determine the pedagogical foundations for the formation of socio-pedagogical competence of future teachers of higher education.