Добірка наукової літератури з теми "Господарський комплекс"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Господарський комплекс".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Господарський комплекс"
1
Писаренко Т.М. "ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 124–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Діяльність бюджетних установ має свої особливості, які зумовлюють відповідну специфіку нормативного забезпечення облікового процесу в установах державного сектору. Метою написання статті є проведення аналізу нормативно-правового забезпечення облікового процесу господарської діяльності бюджетних установ.
Нормативне забезпечення обліку – це комплекс нормативно-правових документів, які встановлюють єдині вимоги до ведення обліку у бюджетних установах.
Нормативна база є сукупним відображенням соціального, політичного, економічного, міжнародного впливів. У роботі розглянуто розвиток бюджетного обліку у 20-21 столітті. Виникнення різних форм власності після 1991 року призвело до суттєвих реформаційних процесів у бюджетному обліку.
Нормативно-правове забезпечення обліку у бюджетних установах можна поділити на три рівні: вищий рівень – регулює діяльність всіх суб’єктів господарювання, незалежно від форми власності; середній рівень – характеризується нормативним забезпеченням обліку діяльності установ державного сектору економіки; нижчий рівень – визначає перелік нормативів, які розроблені і функціонують виключно для забезпечення діяльності конкретної установи.
Основою ведення обліку є базові нормативи, які прийняті основним законодавчим органом України і визначають правові засади функціонування суб’єктів господарювання різних форм власності. Сюди відноситься Конституція України, Господарський Кодекс України, Цивільний Кодекс України, Трудовий Кодекс України, Кодекс про адміністративні правопорушення, Податковий Кодекс України. У цій нормативній ланці важливо виділити, Бюджетний кодекс України та Закон України «Про Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Середній рівень нормативно-правового забезпечення включає у себе нормативні акти, які визначають методику обліку активів, пасив та господарських процесів у бюджетних установах.
Ознайомлення практикуючого бухгалтера з нормативами вищої і середньої ланок дає базові знання щодо діючої методики обліку у бюджетних установах. Але кожна бюджетна установа має свої особливості у побудові облікового процесу. Керівник бюджетної установи затверджує пакет внутрішніх документів, які визначають правила функціонування цієї установи: штат працівників та посадові оклади, форма оплати праці, посадові обов’язки штатних працівників, облікова політика бюджетної установи. Слід зазначити, що керівник бюджетної установи формує свою облікову політику у відповідності до діючого законодавства.
Нормативна база з обліку в бюджетних установах знаходиться у процесі реформування і постійних змін. Зміни зумовлені глобалізаційними процесами, які відбуваються у світі та прагненням України приєднатися до них.
2
Зеленко С.В. та Писаренко Т.М. "ОЦІНКА НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБЛІКУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 130–37. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Діяльність бюджетних установ має свої особливості, які зумовлюють відповідну специфіку нормативного забезпечення облікового процесу в установах державного сектору. Метою написання статті є проведення аналізу нормативно-правового забезпечення облікового процесу господарської діяльності бюджетних установ.
Нормативне забезпечення обліку – це комплекс нормативно-правових документів, які встановлюють єдині вимоги до ведення обліку у бюджетних установах.
Нормативна база є сукупним відображенням соціального, політичного, економічного, міжнародного впливів. У роботі розглянуто розвиток бюджетного обліку у 20-21 столітті. Виникнення різних форм власності після 1991 року призвело до суттєвих реформаційних процесів у бюджетному обліку.
Нормативно-правове забезпечення обліку у бюджетних установах можна поділити на три рівні: вищий рівень – регулює діяльність всіх суб’єктів господарювання, незалежно від форми власності; середній рівень – характеризується нормативним забезпеченням обліку діяльності установ державного сектору економіки; нижчий рівень – визначає перелік нормативів, які розроблені і функціонують виключно для забезпечення діяльності конкретної установи.
Основою ведення обліку є базові нормативи, які прийняті основним законодавчим органом України і визначають правові засади функціонування суб’єктів господарювання різних форм власності. Сюди відноситься Конституція України, Господарський Кодекс України, Цивільний Кодекс України, Трудовий Кодекс України, Кодекс про адміністративні правопорушення, Податковий Кодекс України. У цій нормативній ланці важливо виділити, Бюджетний кодекс України та Закон України «Про Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Середній рівень нормативно-правового забезпечення включає у себе нормативні акти, які визначають методику обліку активів, пасив та господарських процесів у бюджетних установах.
Ознайомлення практикуючого бухгалтера з нормативами вищої і середньої ланок дає базові знання щодо діючої методики обліку у бюджетних установах. Але кожна бюджетна установа має свої особливості у побудові облікового процесу. Керівник бюджетної установи затверджує пакет внутрішніх документів, які визначають правила функціонування цієї установи: штат працівників та посадові оклади, форма оплати праці, посадові обов’язки штатних працівників, облікова політика бюджетної установи. Слід зазначити, що керівник бюджетної установи формує свою облікову політику у відповідності до діючого законодавства.
Нормативна база з обліку в бюджетних установах знаходиться у процесі реформування і постійних змін. Зміни зумовлені глобалізаційними процесами, які відбуваються у світі та прагненням України приєднатися до них.
3
Деревянко, Богдан. "Про порівняння господарської діяльності з видобутком криптовалюти (“майнінгом”) та здійсненням операцій із нею". Право України, № 2018/05 (2018): 164. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-164.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті було надання характеристики діяльності з видобутку криптовалюти (“майнінгу”) та здійсненню операцій із нею і визначення можливості визнання їх видами господарської діяльності та пропозиція напрямів подальшого розвитку господарського права і законодавства щодо них. Аналіз діяльності з видобутку криптовалюти (“майнінгу”) та здійснення операцій із нею вказує на значну схожість правового статусу осіб та їхніх груп й організацій, які видобувають (“майнять”) криптовалюту та здійснюють операції з нею. Із п’яти ознак, що характеризують економічну сутність як правосуб’єктне утворення, чотири повною мірою притаманні таким особам та групам, а п’ята ознака має переважно суб’єктивний характер. Показано, що фактично учасники діяльності на ринку криптовалюти мають певну організаційну єдність та визначеність організаційно-правової форми (хоча у більшості випадків і без офіційного її закріплення), майнову відокремленість, сукупність прав та обов’язків у сфері господарювання, несуть відповідальність за результати своєї діяльності. Лише пройти процес легітимації вони не можуть через законодавчі заборони. Доведено, що діяльність “майнерів” криптовалюти та інших учасників ринку криптовалюти фактично є господарською, оскільки здійснюється у сфері суспільного виробництва і спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Значна кількість операцій із купівлі-продажу криптовалюти є господарськими і має на меті отримання доходу. У статті зазначено, що офіційне визнання державою законним видом господарської діяльності “майнінгу” криптовалюти та визнання господарськими операцій із її купівлі-продажу у комплексі з покладанням на “майнерів” обов’язку офіційно зареєструватись як суб’єкт підприємницької діяльності, поширенням на всіх учасників відносин на ринку криптовалюти дії законодавства про оподаткування та кримінальної, адміністративної, господарської відповідальності до порушників дасть змогу усунути невизначений або гібридний правовий статус суб’єктів та режим їхньої діяльності, а також наявні прогалини у праві та законодавстві. Держава отримає додаткові надходження до бюджету та можливість регулювання і контролю окремих операцій із криптовалютою.
4
Білявська, Л. Г., Ю. В. Білявський, А. О. Діянова та Ю. Є. Гарбузов. "НОВІ СЕЛЕКЦІЙНІ ФОРМИ СОЇ ДЛЯ КОРМОВИРОБНИЦТВА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 58–65. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Соя – одна з перспективних, але недостатньо вивчених культур у кормовиробництві. Висока продуктивність, скоростиглість і різностороннє її використання (борошно, зелений корм, жмих, шрот, сіно, силос, білкові концентрати, соєве молоко) підтверджує високі можливості у зміцненні кормової бази тваринництва. Відсутність опушення у рослин сої – надзвичайно рідкісна й цінна властивість для ефективного використання таких форм у кормовиробництві. Висвітлюється значення унікального вихідного матеріалу сої без опушення для створення сортів нового покоління для різних напрямів використання. Важливими господарсько-цінними ознаками при цьому є кількісні та якісні показники насіння. Застосовували загальноприйняті методи: наукові, спеціальні, лабора-торні та математично-статистичні. Шляхом гібридизації неопушених форм із кращими лініями та сортами полтавської селекції отримані неопушені лінії сої, які мають комплекс господарськи-цінних ознак і властивостей (високу врожайність, крупне насіння, боби не розтріскуються при достиганні). Проведено аналіз якісного складу їхнього насіння та зеленої маси (білок, олія, протеїн, клітковина, зола та ін.) порівняно з національними стандартами (Устя, Юг-30, Аннушка). Наведено результати досліджень з вивчення новостворених неопушених ліній сої, що мали вищі, ніж у стандартів, показ-ники господарської придатності. Особливу увагу приділили жирнокислотному складу олії в насінні досліджуваних сортів і ліній. Надано результати оцінювання сортів за співвідношенням жирних кислот, що є важливим для отримання більш якісної сировини у кормовиробництві. Так, 50 не-опушених ліній перевищують за показниками господарської придатності сорти-стандарти Алмаз і Адамос, зокрема і за жирнокислотним складом олії. На основі детального вивчення якісних показників насіння та зеленої маси неопушених ліній та кращих сортів визначені особливості і селекційна цінність новоствореного вихідного матеріалу без опушення у виведенні сортів для годівлі тварин і птиці. У Реєстрі сортів рослин України сорти без опушення відсутні.
5
Piddubna, L. M., T. O. Guntik та D. V. Zakharchuk. "ВПЛИВ ГЕНОТИПУ БУГАЯ НА ГОСПОДАРСЬКИ КОРИСНІ ОЗНАКИ КОРІВ УКРАЇНСЬКИХ МОЛОЧНИХ ПОРІД". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (38) (30 вересня 2019): 25–31. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.3.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено вплив генотипу бугая на формування основних господарськи корисних ознак корів-первісток українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід в умовах ТОВ «Івниця» Андрушівського району Житомирської області. Для аналізу використано комплекс ознак, що включає екстер᾿єрно-конституційні параметри, показники молочної продуктивності та відтворної здатності. У стаді виділено бажаний тип тварин за сумарною продукцією молочного жиру і білка. Порівняння потомства різних плідників здійснено як за абсолютним значенням цього показника, так і за відповідністю комплексу ознак параметрам тварин бажаного типу. За продукцією молочного жиру і білка дочок бугаї-поліпшувачі української чорно-рябої молочної породи розмістились у такій спадаючій послідовності: Модесто (341,5 кг) – Блекаут (332,9) – Лоббі (331,0) – Ізюм (314,2) – Ашморе (309,5) – Твістер (305,6) – Занарді (289,2 кг). Найкраще відповідають бажаному типу за комплексом ознак дочки бугаїв Блекаута і Модесто (середнє нормоване відхилення склало -0,12 і -0,40 відповідно), посередньо – Ашморе, Ізюма і Твістера (-0,57-0,56), найгірше – Занарді і Лоббі (-0,87-0,78). За продукцією молочного жиру і білка дочок бугаї-поліпшувачі української червоно-рябої молочної породи розмістились у такій спадаючій послідовності: Канцлер (347,4 кг) – Самба (316,3) – Фонтан (316,2) – Люкка (304,7) – Манікс (303,4 кг). Краще відповідають бажаному типу за комплексом ознак дочки бугаїв Канцлера і Самби (середнє нормоване відхилення склало -0,38 і -0,35 відповідно), гірше – Люкки, Манікса і Фонтана (-0,59-0,53). Встановлено, що сила впливу генотипу бугая на живу масу первісток української чорно-рябої молочної породи становить 16,6 %, проміри статей тіла – 9,3-11,2, надій – 10,4, жирномолочність – 6,9, білковомолочність – 9,4, вік першого отелення – 9,8, тривалість сервіс-періоду – 9,5 %; на господарськи корисні ознаки первісток української червоно-рябої молочної породи названі показники впливу дещо слабші і становлять відповідно 11,3 %; 5,7-12,7; 10,2; 5,4; 8,6; 4,9; 2,3 %.
6
Сахацький, М., Г. Запша, М. Сахацький, Г. Дідур та І. Клочан. "МОДЕРНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ І ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ В УМОВАХ ІНСТИТУЦІЙНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 596–608. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245250.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Висвітлено актуальність модернізації виробничо-господарської діяльності підприємств і фермерських господарств аграрного сектору в умовах інституційних трансформацій. Проведено аналіз досліджень модернізації фундаментальною та прикладною економічною наукою, зроблено постановку завдання. Наведено результати досліджень ученими аграрної економічної науки щодо основних напрямів осучаснення виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і фермерськихгосподарств. Зроблено узагальнення про належність модернізації до економічних категорій, що віддзеркалює загальні властивості реальної дійсності, слугує природним механізмом її висхідного розвитку завдяки вдосконаленню людиною виробничо-господарської діяльності, забезпечує економічний прогрес і підвищення рівня та якості життя населення. Виявлено наявність інституційних змін, що проявляється загальним зростанням кількості сільськогосподарських підприємств, зменшенням фермерських господарств і щорічними коливаннями числа аграрнихсуб’єктів господарювання. Установлено, що в рослинництві сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства зорієнтовані на виробництво зернової та зернобобової продукції, соняшнику та цукрового буряку, тоді як господарства населення займаються переважно вирощуванням картоплі, овочів, плодів та ягід. У тваринництві сільськогосподарські підприємства мають певну перевагу у виробництві м’яса (у забійній масі) та яєць, а господарства населення домінують у молочному скотарстві, вівчарстві та бджільництві. Визначено вагомість кожної категорії господарств аграрного сектору економіки у виробництві основних видів сільськогосподарської продукції. Наведено аргументи щодо необхідності модернізації виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств. Обґрунтовано комплекс заходів модернізації виробничо-господарської діяльності досліджуваних суб’єктів, економічна індивідуалізація яких поєднується з процесами кооперації та агропромислової інтеграції у кластерах об’єднаних територіальних громад сільської місцевості. Ключові слова: модернізація, виробничо-господарська діяльність, підприємство, фермерське господарство, інституційні трансформації. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 2; бібл.: 12.
7
Sergienko, O. V. "РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ БАТЬКІВСЬКИХ ЛІНІЙ КАВУНА (CITRULLUS LANATUS (THUNB.) MATSUM. ET NAKAI) ПРИ СТВОРЕННІ КОНКУРЕНТНОДАТНИХ ВИСОКОГЕТЕРОЗИСНИХ ГІБРИДНИХ КОМБІНАЦІЙ ПЕРШОГО ПОКОЛІННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 64 (3 січня 2019): 14–23. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-14-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Виділити нові ефективні батьківські форми з високою комбінаційною здатністю та рядом цінних господарських ознак, залучити їх до селекційного процесу зі створення нових гібридних комбінацій F1, виділити кращі гетерозисні комбінації першого покоління за цінними господарськими ознаками та рівнем прояву гетерозису. Методи. Методи синтетичної селекції з застосуванням індивідуального та масового доборів на всіх етапах селекційного процесу, гібридизації, відповідно до методичних підходів з селекції гетерозисних гібридів кавуна; польової оцінки; розрахунково-аналітичні. Статистичний обробіток отриманих результатів здійснювали за методикою Б.О. Доспєхова. Матеріалом слугували селекційні лінії та гібриди Fl власної селекції. Результати. Висвітлено результати – створення нових материнських і батьківських ліній кавуна. Проведено оцінку та наведено їх характеристику за цінними господарськими ознаками. Визначено їх комбінаційну здатність. Виділено 24 материнських і 25 батьківських ліній зі значним позитивним ефектом загальної комбінаційної здатності за ознакою «урожайність» (gi = 0,18–22,51; gj = 0,09–47,08) та за ознакою «товарність» (gi = 0,06–23,11; gj = 0,03–57,13). Створено 63 нових гібридних комбінацій першого покоління. Виділено 30, які істотно перевищили стандарт за врожайністю (42,7–69,3 т/га, перевищення склало відповідно від 39,0 до 104,0 %), а також були відмічені високі показники товарності (79–100 %), стійкості проти хвороб (7–9 балів) та якості плодів. Визначено ступінь домінантності та ефект гетерозису нових гібридних комбінацій першого покоління. Виділено 14 гібридних комбінацій зі стабільно високим рівнем прояву гетерозису за цінними господарськими ознаками (Х = 95,5–148,0 % за ознакою «урожайність»; Х = 97,5–105,5 % за ознакою «товарність»). Висновки. Нові лінії мають незаперечні переваги для створення нових гетерозисних гібридів кавуна, які будуть відповідати вимогам ринку: високоврожайних, ранньостиглих та середньоранніх з високою якістю плодів, стійких до біотичних та абіотичних чинників довкілля. Моноеційність материнських ліній та наявність маркерних ознак у материнських і батьківських компонентів дозволить спростити отримання гібридного насіння і підвищить його гібридність. Синтезовано 63 нових гібридних комбінацій першого покоління. З них 30 виділено за комплексом цінних господарських ознак, 14 – за рівнем прояву гетерозису. Отже, доведено доцільність використання нових ліній для гетерозисної селекції кавуна.
8
Матвєєв, П. С., та М. Ю. Можаровський. "Теоретико-правові засади комплаєнс-заходів суб’єктів господарювання в Україні". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 113–25. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3215.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні доводиться необхідність реалізації внутрішнього контролю з метою оптимізації алеаторних наслідків діяльності суб’єктів господарювання. Пропонуються отримані в результаті компаративістичного підходу основні положення, метою яких є організація системи внутрішнього комплаєнс-контролю суб’єктів підприємницької діяльності на прикладі США та Великобританії.
Наголошується на тому, що за останні роки доволі розповсюдженим явищем є увага, яка приділяється з боку суб’єктів господарювання, що відносяться до великого бізнесу, дотриманню процедур корпоративної етики та коплаєнсу. Останній не лише покликаний забезпечувати екстериторіальні вимоги до ведення бізнесу, а й покликаний забезпечити стабільність економічних зв’язків на міжнародному рівні, а також сталість економічного розвитку в національному вимірі та good statement конкретного суб’єкта господарювання.
Зазначене підтверджується та має цілком конкретизовані статистичні дані про порушення загально визнаних у світовій практиці норм комлаєнс, що призвели до об’єктивно покладених санкцій на суб’єктів господарювання. Ці порушення абсорбувались невідповідністю різних комплаєнс-норм як об’єктивний ризик, що впливає на весь комплекс господарсько-виробничих, організаційно-господарських та внутрішньо-господарських відносин. Усе це має бути об’єктом постійної уваги і жорсткого контролю з боку управлінської ланки як топ-менеджменту, так і відповідальних за окремі напрямки діяльності компанії.
Пропонуються зміни до чинного законодавства України стосовно комплаєнс-заходів суб’єктів господарювання.
Надається характеристика комплаєнсу та окремим аспектам комплаєнс-заходів як розповсюдженій формі внутрішнього контролю. Пропонується система «інформативно-превентивних» покажчиків для кореляційного аналізу застосування комплаєнс-контролю суб’єктів господарювання.
9
Vorotin, V. Ye, та V. M. Prodanyk. "Від регуляторної політики до державно-приватного партнерства в публічному секторі України". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (27 лютого 2019): 95–102. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.01.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються теоретичні питання державної регуляторної політики та державно-приватного партнерства в умовах реалізації та вдосконалення публічного управління підприємництвом в Україні. Розкриті шляхи та механізми публічного-приватного партнерства, зокрема досліджено відмінності між державним і публічними партнерством в Україні.
Мета статті. У роботі поставлено за мету з’ясувати зміст державно-приватного партнерства в якості окремих управлінських категорій, застосування яких пов’язане з механізмами державного управління в країні, а також дослідити новітні тенденції формування такого партнерства в національній господарській практиці.
Наукова новизна. За сучасних умов господарювання пріоритетним напрямом змін в управлінні національним господарським комплексом, особливо в умовах його критичного стану, виходять на перші позиції публічний сектор і публічно-приватне партнерство, це поступово модифікує відносини, які закладалися регуляторною політикою в Україні. Оптимізація таких відносин може досягатися шляхом реалізації різних форм публічно-приватного партнерства. Сучасний феномен публічно-приватного партнерства доцільно пояснювати з огляду на необхідність створення суспільних благ за умов обмеження ресурсів, а механізм публічно-приватного партнерства – як такий, що може використовуватися у державному управлінні та регулюванні.
У роботі визначено, що державна регуляторна політика, як і публічно-приватне партнерство, спрямовані на недопущення прийняття економічно недоцільних і неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності. У сучасних умовах процесу розвитку ринкових відносин саме в рамках публічно-приватного партнерства і сформувалася достатньо інноваційна модель публічного управління та регулювання. Однак без реальної та своєчасної допомоги держави, без її партнерства із сучасним бізнесом майже неможливо побудувати ринок інновацій і перейти до ефективної моделі господарювання.
Висновки. Для України використання механізму публічно-приватного партнерства може гарантувати соціальну стабільність і підвищуватиме ефективність управління системою господарювання. Однак процес переходу ускладнюється внутрішніми протиріччями – корупцією, недобросовісною конкуренцією, достатньо низькою якістю публічних послуг тощо. За таких умов необхідність проведення реформування та модернізації в означених сферах стає очевидним.
10
Ковальова, Тетяна. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ СКЛАДАННЯ РОБОЧОГО ПЛАНУ РАХУНКІВ ЗА МСФЗ ДЛЯ КОМПАНІЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНЬОГО КОМПЛЕКСУ". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 27 (14 листопада 2021): 171. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.27.171.
Повний текст джерелаАнотація:
УДК 657.4.012.2; JEL Classification: М40
Метою дослідження є висвітлення методики створення робочого плану рахунків за МСФЗ для компаній автомобільно-дорожнього комплексу. Методика дослідження: для досягнення поставленої мети у роботі були використані загальнонаукові і спеціальні методи і прийоми дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу; системного і комплексного підходу; абстрактно-логічний. Через відсутність регламентації цього питання з боку як держави, так і МСФЗ, на практиці можливі труднощі з розробкою робочого плану рахунків у працівників бухгалтерської служби. Результати дослідження: результатом наукової роботи є теоретичне узагальнення і практичні рекомендації щодо методики складання робочого плану рахунків для компаній автомобільно-дорожнього комплексу, які використовують МСФЗ. Глобалізаційні процеси і політика держави сприяють появі нових компаній, в тому числі і в автомобільно-дорожньому комплексі, які повинні складати фінансову звітність за МСФЗ. Робочий план рахунків повинен забезпечити суцільне охоплення операцій фінансово-господарської діяльності, з урахуванням особливостей діяльності автомобільно-дорожнього комплексу, задовольнити потреби управлінського персоналу в аналітичній інформації та бути зручним для використання для фахівців бухгалтерської служби. Наукова новизна: полягає в комплексному дослідженні проблем, пов’язаних з розробкою робочого плану рахунків для компаній автомобільно-дорожнього комплексу. Запропоновано використовувати англосаксонський варіант побудови плану рахунків. Практична значущість полягає в тому, що, за відсутності нормативного врегулювання з питань створення робочого плану для компаній автомобільно-дорожнього комплексу, що використовують МСФЗ, вказані у роботі пропозиції дадуть змогу працівникам бухгалтерської служби покращити стан обліку та допомогти складати фінансову звітність.
Дисертації з теми "Господарський комплекс"
1
Сударкіна, Світлана Петрівна, та Микола Іванович Ларка. "Роль держави у відновленні промислового виробництва в Україні". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44621.
Повний текст джерела
2
Носик, Руслана Миколаївна, Руслана Николаевна Носик, Ruslana Nosyk, Дмитро Дмитрович Іваненко, Дмитрий Дмитриевич Иваненко та Dmytro Ivanenko. "Правове регулювання господарських відносин у гірничо-металургійному комплексі". Thesis, Черкаси: Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, 2021. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/11484.
Повний текст джерелаАнотація:
Україна має дуже потужні перспективи у розвитку своєї економіки саме завдяки гірничо-металургійному комплексу. Необхідно лише доопрацювати врегулювання відносин у межах цієї галузі саме в правовому аспекті і можливо через кілька років Україна підніметься в рейтингу, що на собі позитивно відчують усі її громадяни.Ukraine has very strong prospects in the development of its economy precisely due to the mining and metallurgical complex. It is only necessary to finalize the settlement of relations within this area in the legal aspect, and perhaps in a few years Ukraine will rise in the ranking, which will be positively felt by all its citizens.
Украина имеет очень мощные перспективы в развитии своей экономики именно благодаря горно-металлургическому комплексу. Необходимо лишь доработать урегулирование отношений в рамках этой отрасли именно в правовом аспекте и возможно через несколько лет Украина поднимется в рейтинге, что на себе положительно почувствуют все ее граждане.
3
Шевченко, Марина Миколаївна, та Д. І. Родіонов. "Формування системи оціночних показників зовнішньоекономічної діяльності підприємства". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42555.
Повний текст джерела
4
Бояр, Андрій Олексійович, та Andrii O. Boiar. "Територіальна організація еколого-економічного комплексу Волинської області". Diss., Волинський державний університет імені Лесі Українки, 2003. http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13674.
Повний текст джерелаАнотація:
Систематизовано і поглиблено теоретико-методичні основи дослідження територіальної організації та комплексно-пропорційного розвитку еколого-економічного комплексу адміністративної області, зокрема уточнено поняття “еколого-економічний комплекс”, обґрунтовано категорії “територіальна організація еколого-економічного комплексу”, “еколого-економічна конверсія господарства”, сформульовано принципи та фактори територіальної організації еколого-економічного комплексу мезорегіону. Запропоновано п’ятисферну структуру еколого-економічного комплексу адміністративної області, зокрема виділено й обґрунтовано існування функціонально-компонентної, функціонально-територіальної, функціонально-управлінської, функціонально-економічної та функціонально-екологічної структур. Розроблено та апробовано на прикладі Волинської області методику суспільно-географічного дослідження територіальної організації еколого-економічного комплексу адміністративної області, зокрема вперше запропоновано методику розрахунку індексу екологічної напруженості геоекосистем, індексу еколого-економічної пропорційності розвитку території, індексу антропогенного навантаження на геоекосистеми, індексу екологічної стійкості геоекосистем, економічних збитків господарства від забруднення довкілля тощо. Виявлено фактори, структурні особливості та закономірності територіальної організації еколого-економічного комплексу Волинської області. Виконано еколого-економічне мікрорайонування Волинської області. Обґрунтовано основні напрями удосконалення територіальної організації еколого-економічного комплексу Волинської області в контексті сталого розвитку.A deep geographical research of the problems of optimization of society ecological-economic parameters within the terms of transition to the sustainable development is carried out in the dissertation. The particular scientific analysis of the factors of the Volyn Region ecological-economic complex formation is given as well as the territorial and constructive peculiarities of the economy influence over the environment are considered. The levers of the economic regulation of the ecological-economic processes adequate for the Region at present are generalized. Both the economic losses from the environment pollution by the economy subjects of the Volyn Region and the indexes of the ecological tension of the administrative districts geoecosystems are calculated. Four ecological-economic zones within the territory of the Region are marked out. The most actual perspective directions of the ecological-economic conversion of the economy are proposed.
5
Руденко, Людмила Дмитрівна, Людмила Дмитриевна Руденко та Liudmyla Dmytrivna Rudenko. "До питання про визначення поняття магістральних трубопроводів". Thesis, Десна Полиграф, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/60178.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано у Законі України «Про трубопровідний транспорт» закріпити визначення магістральних трубопроводів: магістральним трубопроводом є технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, спроектованих та збудованих згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, підготовлених відповідно до вимог для транспортування від комерційного вузла обліку, пункту приймання продукції до пункту її передачі, технологічного зберігання або перевалки на інший вид транспорту.
Proposed in the Law of Ukraine "On Pipeline Transport" to consolidate the definition of main pipelines: technological complex, that functions as a single system and which includes a separate pipeline with all facilities and structures linked to it a single process, or more pipelines designed and built according to state requirements for construction of main pipelines, which are carried out in transit, inter-state, inter-regional transport supplies products to consumers, prepared according to the requirements for the transport of Units, paragraph acceptance of goods to the point of transmission, storage or handling process to another mode of transport.
6
Бабенко, Д. О. "Особливості "радянізації" західноукраїнських земель у 1939–1941рр". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21183.
Повний текст джерела
7
Яремович, Петро Петрович. "Розвиток міжнародних господарських логістичних комплексів в Україні". Дис. канд. екон. наук, М-во освіти і науки України, Київ. екон. ін-т менеджменту, 2012.
Знайти повний текст джерела
8
Басюк, О. О. "Забезпечення ефективного функціонування портового господарства України". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2021. http://local.lib/diploma/Basyuk.pdf.
Повний текст джерелаАнотація:
Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижчеУ роботі розглянуто море господарський комплекс, як важіль розвитку економіки України; місце портового господарства у структурі море господарського комплексу; державна політика розвитку портового господарства України. Проведена загальна характеристика кон’юнктурних змін у сфері морських вантажних перевезень; проведено наліз ринку послуг морських портів Україні; зроблена оцінка впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на ефективність функціонування портового господарства. Розроблені напрямки вдосконалення інституційних механізмів регулювання портового господарства; зроблено прогноз кон’юнктурних тенденцій ринку портових послуг; розроблено напрямки впровадження управлінських інновацій на суб’єктах портової діяльності.
The paper considers the sea economic complex as a lever of economic development of Ukraine; the place of the port economy in the structure of the sea economic complex; state policy of development of port economy of Ukraine. The general characteristic of conjunctural changes in the field of sea freight transportations is carried out; the analysis of the market of services of seaports of Ukraine is carried out; the estimation of influence of external and internal factors on efficiency of functioning of port economy is made. Directions of improvement of institutional mechanisms of regulation of port economy are developed; the forecast of conjunctural tendencies of the market of port services is made; directions of introduction of administrative innovations on subjects of port activity are developed.
9
Шашков, С. В. "Еколого-економічна оцінка об'єктів малої гідроенергетики". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64070.
Повний текст джерелаАнотація:
З метою розвитку малої гідроенергетики пропонується формування територіальних природно-господарських комплексів малих гідроелектростанцій (малих ГЕС). Обґрунтовується, що найбільш доцільним буде така організація природо-ресурсного користування, яка полягає в поєднанні використання різних ресурсних функцій екосистем малих річок: наявного енергетичного потенціалу водних артерій, спроможності підтримання стійкості стану локальних екосистем малих річок, природно-ресурсного рекреаційного потенціалу прилеглих до них територій. Розкриваються питання організаційно-економічного управління функціонуванням даних об’єктів, запропонований алгоритм розрахунків щодо встановлення найбільш доцільного варіанту їх розміщення. Доведено ефективність застосування ринкових можливостей та інструментів для вдосконалення їх фінансового забезпечення. Розглядається доцільність застосування багатоцільового програмного підходу до управління виробництвом і розвитком регіональних мереж малих ГЕС. Встановлено, що результатом реалізації такої програми необхідно визнати приріст ринкової вартості бізнесу, організованого на використанні природно-ресурсного потенціалу річкових екосистем та прилеглих територій.Работа посвящена совершенствованию функционирования объектов малой гидроэнергетики страны. Определены и проанализированы эколого-экономические проблемы развития малой гидроэнергетики. Создание и функционирование объекта малой гидроэнергетики рассмотрено как масштабное хозяйственное мероприятие, связанное не только с получением значительного отраслевого результата, но и с действиями, вызывающими изменения в состоянии производства, общества и окружающей среды. Обосновывается, что наиболее целесообразной будет организация ресурсопользования, основанная на сочетании использования разных ресурсных функций экосистем малых рек: энергетического потенциала водных артерий, возможности поддержания устойчивости состояния локальных экосистем малых рек, природно-ресурсного рекреационного потенциала прилегающих к ним территорий. Приведены факторы выбора наиболее эффективного варианта размещения малых гидроэлектростанций (малых ГЭС), среди которых одним из главных является возможность организации многоцелевого природопользования. Предлагается формирование территориальных природных комплексов (ТПХК) малых ГЭС. Впервые дано понятие ТПХК малых ГЭС и определена его структурно-логическая сущность. Исследованы и систематизированы факторы, которые должны учитываться при обеспечении экологической безопасности функционирования и развития малой гидроэнергетики в отдельном регионе. Раскрываются вопросы организационноэкономического управления функционированием данных объектов. Доказана эффективность применения рыночных возможностей и инструментов для совершенствования их финансового обеспечения. Раскрывается влияние многоцелевого использования природно-хозяйственных комплексов на эффективность бизнеса в малой гидроэнергетике. Рассматривается целесообразность применения многоцелевого программного подхода к управлению созданием и развитием региональных сетей малых ГЭС. Приводятся основные положения организационного управления разработкой и реализации региональной программы развития малой гидроэнергетики. Установлено, что результатом реализации такой программы следует признать прирост рыночной стоимости бизнеса, организованного на использовании природно-ресурсного потенциала речных экосистем и прилегающих территорий. Определяются основные задания информационного обеспечения процесса формирования эффективно функционирующих ТПХК малых ГЭС. Предлагается ряд мероприятий для результативного решения вопросов разработки и внедрения многоцелевой региональной программы развития малой гидроэнергетики.
With the aim of small hydro developing proposed formation of territorial natural and economic complexes on small hydro objects. Substantiated that the most appropriate will be such organization of natural resource usage, which is based on combined use various resource functions of small river ecosystems: available energy potential of water arteries, capacity to support the stability of the state of local ecosystems of small rivers, natural-resource recreational potential of the adjoining territories. Disclosed questions of organizational and economic management of these objects operation, proposed algorithm of calculations by setting the most appropriate option for their placement. Proved application efficiency of market opportunities and tools for improvement their financial provision. Is being considered expediency of multipurpose program approach usage to the management of production and development of small hydropower stations regional networks. Determined that as a result of the implementation of such a program it should recognize the increase in the market value of the business, which was organized on the use of natural resource potential of river ecosystems and adjacent territories.
10
Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко та Bogdan Derevyanko. "Особливості господарських правовідносин у сфері агропромислового виробництва". Thesis, Кривий Ріг: ДЮІ МВС України, 2020. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/9650.
Повний текст джерелаАнотація:
У тезах доповіді виявлено та названо особливості господарських правовідносин у сфері агропромислового виробництва. Серед основних є: 1. наявність основного засобу виробництва – землі, якість і родючість якої впливають на результати господарювання; 2. здійснення виробництва на великих площах; 3. сезонний характер виробництва; 4. залежність від природно-економічних умов регіону країни; 5. поєднання процесу відтворення з процесом зростання та розвитку тваринництва і рослинництва, а також із відтворенням родючості землі; 6. неефективність розпаювання земель (селяни не стали власниками, землі часто орендуються іноземцями); 7. нерозвиненість переробки продукції; 8. використання земель для вирощування технічних культур, що збіднюють ґрунт; 9. екстенсивний спосіб господарювання та ін.The abstracts of the report identify and named the features of economic relations in the field of agro-industrial activity. Among the main are: 1. the presence of the main means of production – land, the quality and fertility of which affect the results of management; 2. implementation of production on large areas; 3. seasonal nature of production; 4. dependence on natural and economic conditions of the region of the country; 5. combining the process of reproduction with the process of growth and development of animal husbandry and crop production, as well as with the reproduction of soil fertility; 6. inefficiency of land distribution (peasants did not become owners, lands are often leased by foreigners); 7. underdeveloped product processing; 8. use of land for growing industrial crops that deplete the soil; 9. extensive management, etc.
Звіти організацій з теми "Господарський комплекс"
1
Кудь, А. А. Комплексна класифікація віртуальних активів. KRPOCH, 2021. http://dx.doi.org/10.26697/preprint.kud.a.1.2021.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ: Однією з проблем сучасних законодавців у різних країнах є те, що вони намагаються регулювати об’єкт, не розібравшись у природі його походження, що, логічно, тягне й безліч помилок щодо його визначення в правовому полі. Відсутність уніфікованих визначень і чіткої класифікації віртуальних активів як інструментів для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна за їх фундаментальними, характерними ознаками робить практично неможливим визначення важливих для правового регулювання характеристик віртуальних активів, а отже, і їх закріплення в нормах права та встановлення належного правового режиму. Статтю присвячено вирішенню актуального та міждисциплінарного науково-прикладного завдання розроблення комплексної багаторівневої класифікації віртуальних активів. На відміну від нечисленних наявних класифікацій, які сконцентровані на фрагментах феномену віртуального активу та вибіркових способах його застосування, у статті запропоновано всеосяжне бачення співвіднесення усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє говорити про комплексність класифікації, поданої у цій статті. Мета дослідження: Розробити та обґрунтувати комплексну багаторівневу класифікацію усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє вирішити міждисциплінарне науково-прикладне завдання систематизації віртуальних активів для подальшого вироблення єдиного підходу до регулювання відносин, об’єктами яких виступають віртуальні активи різних видів. Матеріали та методи: Для дослідження природи віртуальних активів і розроблення комплексної класифікації було використано комплекс методів наукового дослідження: аналіз, зокрема аналіз причинно-наслідкових зв’язків, синтез, порівняльний метод, метод узагальнення, систематизації й інтерпретації результатів та індукція. Результати: Окреслено триєдину природу віртуальних активів: технологічну, економіко-правову й інформаційно-прикладну. Ця класифікація віртуальних активів дозволить визначити перспективні інструменти для цілей обліку майна та прав. На відміну від інших відомих підходів до розрізнення віртуальних активів, у яких раніше необґрунтовану «першість» посідали криптоактиви (або криптовалюти), автор уперше виокремлює групу токенізованих активів. Саме ця група, завдяки наявності прямого зв’язку з майном, дозволяє вести облік, а також здійснювати переоблік майна та прав у сучасних цифрових системах обліку – децентралізованих інформаційних платформах на базі технології розподіленого реєстру (блокчейн), тоді як за допомогою криптоактивів, через відсутність прямого зв’язку з майном, неможливо вести цей облік. Автор серед віртуальних активів виокремлює цифровий актив й аналізує сутнісно-смислові особливості поняття «цифровий актив». В основу цифрового активу покладено унікальний інформаційний ресурс як первинний актив і властивість похідності від реального активу, що радикально відрізняє цифровий актив від інших видів віртуальних активів. Усе це дозволяє його розглядати як ефективний інструмент для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна. Отже, власники цифрового активу можуть здійснювати у новий спосіб облік своїх майнових і особистих немайнових прав. Ґрунтуючись на властивостях цифрового активу, автор виокремлює інші види віртуальних активів: поліактив і моноактив, із відповідними прикладами. Наводить характеристику їх властивостей і структурованих елементів, співвідносячи їх із характеристиками цифрового активу, а також пропонуючи чіткі та добре відомі фінансово-правові аналогії із реалізації взаємних зобов’язань між сторонами у традиційному правочині. У статті вперше запропоновано систематизацію семи властивостей і параметрів токенізованого активу та, як наслідок, опис властивостей трьох різновидів токенізованого активу: моноактиву, поліактиву та цифрового активу. Це дозволило подати різновиди віртуальних активів у вигляді трирівневої класифікації, в основі якої знаходиться комплексність природи віртуальних активів. У авторській класифікації виокремлено сім різновидів віртуальних активів і наведено їхню характеристику. Висновки: Загалом запропонований підхід до класифікації дозволяє дати наукову відповідь на питання про те, на якій підставі співвіднести між собою безліч відомих видів віртуальних активів і як віднести до них правовий режим держави. Ці розробки будуть корисні для законодавця практично будь-якої держави, державних органів фінансового, податкового та банківського контролю, а також для приватних компаній під час постановки на баланс та обліку віртуальних активів у своїй господарській діяльності.