Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Гніт.
Статті в журналах з теми "Гніт"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Гніт".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Сидоржевський, М. ""...Бо все ближче гніт біля порохової бочки"". Київ, № 5/6 (2020): 2–27.
Знайти повний текст джерела
2
Чуррука, М. Дж., Дж. И. Моран та Э. С. Родригес. "Влияние нанотрубок галлуазита на микрорастрескивание матрицы в эпоксидных углепластиках". Механика композитных материалов 58, № 2 (травень 2022): 411–28. http://dx.doi.org/10.22364/mkm.58.2.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Микрорастрескивание матрицы – основной фактор, ответственный за проницаемость газа в сосудах высокого давления без лейнеров и резервуарах для его хранения. Изучено введение разного массового содержания галлуазитных нанотрубок (ГНТ) с целью повышения сопротивления микрорастрескиванию. При введении в эпоксидную матрицу 5% по массе ГНТ наблюдали увеличение напряжения начала растрескивания на 50%. Более того, при аналогичном уровне плотности микротрещин наблюдали увеличение на 60% по сравнению с чистой эпоксидной смолой. Реактивный разбавитель использовали в качестве альтернативы для поддержания вязкости, подходящей для процесса намотки волокном, и компенсации повышения вязкости за счет введения ГНТ. Хотя вязкость разрушения матрицы возрастала при введении ГНТ до 10% по массе, увеличение стойкости к микрорастрескиванию наблюдали при введении не более 5% по массе ГНТ. В результате сделан вывод о том, что на микрорастрескивание может влиять не только вязкость разрушения матрицы, но и остаточные термические напряжения.
3
Буряк, Л. І. "Інсталяція як біографічний конструкт: Гнат Павлович Житецький". Українська біографістика, Вип. 15 (2017): 13–42.
Знайти повний текст джерела
4
Білоус, І. І. "Життєві перехрестя: Іван Франко і Гнат Хоткевич". Вивчаємо українську мову та літературу, № 31/32 (503/504), листопад (2017): 50–56.
Знайти повний текст джерела
5
Білоус, І. І. "Життєві перехрестя: Іван Франко і Гнат Хоткевич". Вивчаємо українську мову та літературу, № 31/32 (503/504), листопад (2017): 50–56.
Знайти повний текст джерела
6
Коломієць, Р. "Гнат Юра і Лесь Курбас. Інтерпретація протистояння". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення, Вип. 4/5 (2009): 360–75.
Знайти повний текст джерела
7
Білоус, І. І. "Життєві перехрестя: Іван Франко і Гнат Хоткевич". Вивчаємо українську мову та літературу, № 31/32 (503/504), листопад (2017): 50–56.
Знайти повний текст джерела
8
Веселовська, Г. "Вічний Швейк - Гнат Юра : маски для власної долі". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення, Вип. 4/5 (2009): 412–20.
Знайти повний текст джерела
9
Романова, Н. В. "Гнів і його вербалізація у німецькомовних проповідях Майстера Екгарта". Сучасні дослідження з іноземної філології, Вип. 11 (2013): 306–14.
Знайти повний текст джерела
10
Bilavych, Galyna. "Просвітництво дітей та дорослих у Західній Україні 1920-х - 1930-их років (санітарно-гігієнічний аспект)". Освітній простір України, № 9 (17 лютого 2017): 7–12. http://dx.doi.org/10.15330/esu.9.7-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито просвітницьку діяльність українських громадських товариств щодо виховання здорового способу життя особистості. На початку ХХ ст. за умов чужих держав і політичного гніту вітчизняні лікарі, студенти-медики, які належали до “Народної лічниці”, Українського гігієнічного товариства, Українського лікарського товариства, “Відродження” та ін., та освітяни створили громадську систему медичної опіки дітей та дорослих, компенсувавши прогалини в соціальній політиці Польщі.
11
Захаревич, М. "Лесь Курбас та Гнат Юра. Фронт мистецтва і фронт влади". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення, Вип. 1 (2007): 35–40.
Знайти повний текст джерела
12
Наконечна, Ю. С. "Концептуалізація емоції "гнів" у віршованому дискурсі для дітей: фонетичний вимір". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 17 (2010): 304–9.
Знайти повний текст джерела
13
Захаревич, М. "Лесь Курбас та Гнат Юра. Фронт мистецтва і фронт влади". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення, Вип. 1 (2007): 35–40.
Знайти повний текст джерела
14
Rohozha, М. "The Colonel of the Ukrainian People’s Republic Hnat Porohivskiy: the Portray in the Context of Prosopography." Cherkasy University Bulletin: Historical Sciences, no. 1 (2019): 66–72. http://dx.doi.org/10.31651/2076-5908-2019-1-66-72.
Повний текст джерела
15
Спіжавка, Н. В. "Конвенціональні метафори емоційного концепту ГНІВ (на матеріалі сучасного англомовного художнього дискурсу)". Філологічні трактати 2, № 2 (2010): 37–41.
Знайти повний текст джерела
16
Oberda, Katarzyna. "ANGER REPRESENTATION IN BIBLICAL DISCOURSE." Studia Methodologica 50 (September 3, 2020): 23–33. http://dx.doi.org/10.25128/2304-1222.20.50.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Cтаття має на меті представити гнів як негативну емоцію, яка породжує конфлікт, записаний та представлений у біблійному дискурсі. Основна мета цього дослідження – представити когнітивний, функціональний та прагматичний аспекти гніву як емоції, що призводить до конфліктів, війн та руйнувань. Застосована у дослідженні методологія належить до дискурсивної психології, що включає інструменти когнітивної та функціональної лінгвістики, а також теорію актів мовлення для аналізу дослідницького матеріалу із The Holy Bible: New International Version (HBNIV, 1984).
17
Molchanov, Leonid A. ""THE SOVIET GOVERNMENT ESTABLISHED AN UNPRECEDENTED NATIONAL OPPRESSION IN TURKESTAN"." RSUH/RGGU Bulletin. Series History. Philology. Cultural Studies. Oriental Studies, no. 3 (2017): 101–24. http://dx.doi.org/10.28995/2073-6355-2017-3-101-124.
Повний текст джерела
18
Гай-Нижник, П. "Гнат Зеленевський - старший осавул і генеральни бунужний товариш Гетьмана всієї України П. Скоропадського". Військово-історичний альманах, Число 2 (23) (2011): 130–37.
Знайти повний текст джерела
19
Bezdil, R. V. "ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ОЦІНЮВАННЯ СКЛАДУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ У ЗОНІ ТВАРИННИЦЬКИХ КОМПЛЕКСІВ – КРОЛЕФЕРМ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 124–31. http://dx.doi.org/10.15421/40250918.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати трирічних досліджень впливу кролеферми на якісний склад атмосферного повітря в зоні її розташування. Досліджено концентрацію аміаку та сірководню залежно від віддаленості від тваринницького комплексу, а саме – на відстанях 10, 20, 50, 100, 200 та 300 м. За результатами досліджень встановлено, що вже на рівні житлової забудови (300 м) концентрація цих газів не перевищує встановлені ГДК, однак потребує уваги питання щодо зберігання самого гною з метою раціональної його утилізації. Запропоновано створення та укриття гноєсховища з усіх боків шаром торфу або землі; надалі використовувати перепрілий гній як органічне добриво, для покращення хімічних якостей та прискорення процесів ферментації застосовувати технологію вермикомпостування.
20
Ternavska, Tetiana А. "Дослідження явища професійного вигорання працівників соціально-педагогічної сфери". Educational Dimension 56, № 4 (29 березня 2021): 162–70. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v56i4.4438.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті презентовано дослідження явища професійного вигорання працівників соціально-педагогічної сфери. Аналіз наукових джерел дав змогу узагальнити поняття «професійне вигорання» як стан емоційного, фізичного та психічного виснаження, спричинений надмірним та тривалим стресом. Водночас виокремлено фактори, що впливають на виникнення синдрому професійного вигорання: відсутність контролю, незрозумілі очікування від роботи, відсутність соціальної підтримки, дисбаланс між роботою та життям, психоемоційна нестабільність. Зазначено, що типовими ознаками психоемоційного вигорання особистості є психосоматичні нездужання, безсоння, негативне ставлення до колег, учнів, роботи, зловживання хімічними речовинами, відсутність апетиту або переїдання, тривожність, дратівливість, напруженість, гнів, образливість, загальний пригнічений настрій, переживання почуття провини, виснаження, втрата мотивації та відповідальності.\
21
Гросевич, Т. В. "Романи Анатолія Дімарова "І будуть люди" та "Біль і гнів" у літературно-критичній рецепції". Літературознавчий збірник, Вип. 47/48 (2011): 79–95.
Знайти повний текст джерела
22
Дубровіна, Л. А. "Гнат Житецький як засновник та перший керівник відділу рукописів Всенародної бібліотеки України (1918-1929)". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 1 (1999): 111–19.
Знайти повний текст джерела
23
Грицюк, Н. В., Л. Л. Довбиш, А. В. Бакалова та О. М. Пузняк. "ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ КОРОТКОРОТАЦІЙНОЇ СІВОЗМІНИ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ НА ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТИХ ҐРУНТАХ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 77–83. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.09.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні роки спостерігається тенденція до створення екологічних, біологічних технологій захисту рослин від шкідливих організмів, у тому числі бур’янів, значну роль в них відіграє сівозміна. У статті представлені результати трьохрічних польових досліджень, проведених у 2016–2018 роках на дерново-підзолистих глинисто-піщаних ґрунтах у довготривалому стаціонарному досліді. Наведено видові та кількісні зміни фактичної забур’яненості, показники урожайності сільськогосподарських культур у ланках короткоротаційної сівозміни під дією різних систем мінерального та органічного живлення. Встановлено, що видовий склад бур’янової синузії у посівах культур сівозміни не показав визначної закономірності його формування і не залежав від системи удобрення. Кількісні зміни забур’яненості посівів, у першу чергу, відбулися під дією вирощування культур і менше залежали від застосування мінеральних та органічних добрив. При застосування підвищеного рівня мінерального живлення NPK 147 кг/га + гній 10 т/га відмічено у ланці з кукурудзою у фазі повної стиглості зниження чисельності і накопичення біомаси бур’янів на 20 шт./м2 (2,5 г/м2). Незначне зменшення кількості бур’янів відбувся при застосуванні сидерату, соломи та біологічних препаратів. За мінеральної системи живлення на посівах кукурудзи кількість бур’янів зменшилася на 10 %. У посівах жита озимого кількість бур’янів у фазі повної стиглості зменшилася на 6–12 шт./м2, порівняно з варіантом, де не застосовували добрива. У всіх культурах сівозміни спостерігали збільшення чисельності бур’янового компоненту за органічної системи удобрення (гній 10 т/га + солома + сидерат під кукурудзу і жито) у середньому на 20 %, порівняно з контрольним варіантом. У досліді також вивчено показники врожайності культур у ланках короткоротаційної сівозміни за різних систем удобрення з компенсацією елементів живлення з ґрунту за рахунок соломи, сидератів, біологічних препаратів та органічних добрив. Встановлено, що за роки досліджень найвищу урожайність зафіксовано при застосуванні органо-мінеральної системи живлення, що забезпечило приріст врожаю жита озимого – 1,7 т/га, вівса – 1,5 т/га, кукурудзи та однорічних трав – 1,1 т/га.
24
Мерзуева, Х. С. Х., та М. Х. Садулаева. "О ПРОТИВОРЕЧИЯХ Ф.М. ДОСТОЕВСКОГО". Всероссийская научно-практическая конференция студентов, аспирантов и молодых ученых «Наука и молодежь», № 1 (22 жовтня 2021): 251–54. http://dx.doi.org/10.36684/52-2021-1-251-254.
Повний текст джерелаАнотація:
Данная статья посвящена противоречивым взглядам великого русского писателя. Многие почитатели таланта Достоевского объясняют это расколотостью человеческой природы, вечной борьбой добра и зла в душе человека. Мы же пытаемся указать на исторические причины того, почему автор «Преступления и наказания» менял свои убеждения, ведь произведения Достоевского не могли быть написаны вне атмосферы надежд и разочарований, вызванных событиями позапрошлого столетия. Писатель побывал в разных лагерях демократической массы. В конце 40-х годов XIX века судьба привела его в круг петрашевцев – первой в России организации утопических социалистов. Вскоре он оказался в каторжной, уголовной среде. В основном это были люди из народа, познавшие гнет и насилие. Именно на каторге у Достоевского появляется осознание страшных последствий революции, неприязнь к которой он сохранил до конца своих дней.
25
Слюсар, Г. В. "Динаміка імунологічних показників крові собак за різних методів лікування ран". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2013): 165–68. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.02.43.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено динаміку імунологічних показників зарізних методів лікування ран у собак. Доведено, щомісцеве застосування препаратів гіалуронової кис-лоти та трифузолу у комплексному лікуванні гній-них ран у собак стимулює загоєння шляхом при-скорення репаративних процесів. Встановленобільш швидке відновлення показників специфічноїта неспецифічної резистентності організму вфазу регенерації та проліферації ранового проце-су: підвищення вмісту Т і В-лімфоцитів, імуноре-гуляторного індексу, фаґоцитарного числа,а також НСТ-тесту.
An dynamics of immunological parameters for the different treatment of wounds in dogs. Itis shown that topical preparations of hyaluronic acid and tryfuzolu in treatment of purulent woundsin dogs stimulates healing by accelerating reparative processes. Established faster recoveryperformance of specific and nonspecific resistance of the organism in a phase of regeneration andproliferation of wound healing: increase of T and B lymphocytes, IRI, the number of phagocytic andNBT-test.
26
Simakov, S. M., and A. S. Kichigin. "Multi-stage hydraulic fracturing (MSHF) using coiled tubing (CT) in weakly consolidated terrigenous reservoirs." Construction of Oil and Gas Wells on Land and Sea, no. 3 (2021): 46–52. http://dx.doi.org/10.33285/0130-3872-2021-3(339)-46-52.
Повний текст джерела
27
Savelyuk, Nataliya. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОСЕМАНТИЧНОГО ОБРАЗУ COVID-19". Psycholinguistics in a Modern World 16 (11 грудня 2021): 254–59. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-254-259.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті теоретично обґрунтовується важливість семантичного диференціалу як актуального методу вивчення особливостей сприйняття різних стимулів. Мета дослідження - опис та інтерпретація результатів психосемантичного дослідження образу КОВІД-19 у свідомості респондентів різного віку. Емпірична вибірка – 76 осіб. Перша підгрупа – "молодь" (студенти 17-20 років), друга – "дорослі" (особи 21-30 років). Емпіричне дослідження показало, що для першої підгрупи найбільш значущими психосемантичними факторами у структурі іміджу COVID-19 є "Ненависть" та "Свіжі витрати", для другої - "Похмурий гнів" та "Активна серйозність". Стверджується, що міжгрупову розбіжність у семантичному змісті найбільш значимих категориально-семантичних структур даного образу пояснюють різні вікові чинники: велика афективність молоді проти дорослих; специфічний страх додаткових витрат у першихб як найменш економічно захищеної категорії населення, і глобальне сенсорне відчуття активного та сильного "тягаря" - у других, які мають сильніші "совкові" ризики та відповідальність у різних сферах дорослого життя (робота, діти тощо).
28
Мельник, Валерія. "НЕВРОТИЧНА ОСОБИСТІСТЬ ЯК СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН В ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНІЙ ПСИХОЛОГІЇ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 62 (лютий 2020): 51–67. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. У статті досліджується проблема неврозу, який фактично є соціальною хворобою; але якщо більшість психоаналітиків і хочуть абстрактно визнавати цю істину, вони все ж або не бажають, або не здатні зайнятися вивченням тих елементів нашого суспільства, яке породжує цю хворобу. Невротизм є одним із соціальних проявів людської ідентичності, наділеної свідомістю і волею. Насамперед проблема неврозу є актуальною і поширеною в психологічному та релігійно-філософському пізнанні. Проте сьогодні очевидно, що тривожним екзистенціалам (не патологічним, а таким, як страх) ні в екзистенціалізмі, ні в соціальній філософії не було приділено належної уваги. Результати. Наголошується, що невротизм є одним з основних нерозгаданих соціальних феноменів людського існування, що динамічно трансформуються. У сучасній ситуації зміни суспільного устрою і розпаду релігійних та культурних норм, що уособлювали розумність і позитивність, виникають нові форми нейротизму (як, наприклад, страх соціуму, самотності, смерті), нові сфери його прояву. Психологічні та історичні підходи, які вивчали сьогодні, втрачають свою ефективність і значущість, вимагаючи глибокого переосмислення й нових підходів. У межах науково-прагматичної традиції невротизм розумівся як випадковий момент свідомості, тому акцент робився на вивченні способів подолання страху, його причин, підстав і наслідків, метафізичного страху як такого не було. Зроблено висновок, що невротик, як правило, звертається до нас зі скаргами переважно емоційного характеру. Він почуває себе нещасливим. Він досить чуттєвий, а інші люди легко виводять його зі стану душевної рівноваги. У нього може бути почуття власної неповноцінності; він досить часто ображається або роздразнюється; його можуть мучити страхи, якими він неспроможний керувати і які, як він сам знає, є нерозумними. Акцентується увага, що різні почуття невротика сильніші його інтелектуальних здібностей. При зіткненні емоцій з інтелектом, почуття в нього почасти перемагають. Невротик бачить, що він відчуває страх в обстановці, коли, як він знає, ніякої об’єктивної небезпеки не існує; гнів може повністю оволодівати ним, навіть якщо він знає, що його гнів не виправданий або що було б краще в даній ситуації зберігати спокій. Невротик може роками боротися з незрозумілою прив’язаністю до людини або залежністю від неї, хоча та людина, як це відомо невротику, зовсім йому не підходить або навіть згубно впливає на нього. У нього спостерігається сильне емоційно прикрашене прагнення робити те, що, як він сам розуміє, є неправильним або шкідливим; його почуття часто змушують його робити те, що він сам уважає беззмістовним, непотрібним або згубним.
29
Golka, G. G., A. G. Istomin, I. V. Gresko, T. G. Golka та D. D. Bitchuk. "Можливості генодіагностики при кістково-суглобовому туберкульозі". TRAUMA 15, № 2 (1 березня 2014): 94–98. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.2.15.2014.81376.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної публікації є дослідження ефективності використання полімеразної ланцюгової реакції для діагностики кістково-суглобового туберкульозу.На основі клінічного дослідження, у якому брало участь 85 хворих, які в період із 2005 по 2010 рік знаходились на лікуванні у відділенні кістково-суглобового туберкульозу Комунального закладу охорони здоров’я «Обласна туберкульозна лікарня № 1» Харківської облдержадміністрації, досліджена ефективність полімеразної ланцюгової реакції в діагностиці кістково-суглобового туберкульозу.До першої групи увійшло 60 (70,6 %) хворих (основна група), у яких діагноз специфічного вперше діагностованого активного туберкульозного ураження суглобів був підтверджений на підставі вірогідних лабораторних і патоморфологічних досліджень. До другої — 25 (29,4 %) діагностичних хворих (контрольна група). Для дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції використовували патологічний матеріал, що контактував із вогнищем деструкції, — синовіальну рідину або змив з суглоба, гній напливних абсцесів. Проведений аналіз результатів даного дослідження дозволив встановити, що специфічність полімеразної ланцюгової реакції при кістково-суглобовому туберкульозі становить 92 %, сенситивність — 86,6 %, загальна цінність тесту — 88,2 %. Пов’язуючи ці показники, отримуємо прогностичну цінність позитивного результату 96 %. Це дозволяє нам зробити висновок про доцільність використання полімеразної ланцюгової реакції в арсеналі діагностичних засобів у хворих на кістково-суглобовий туберкульоз.
30
Gnatiuk, T. O., та V. H. Didora. "Вплив різних систем удобрення на продуктивність жита озимого у короткоротаційній сівозміні". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 37–39. http://dx.doi.org/10.15421/40280807.
Повний текст джерелаАнотація:
Вирощування жита озимого, як однієї з найпоширеніших зернових культур в більшості агрокліматичних зон Європи та для зони Полісся України, з точки зору вирощування органічної продукції, є перспективним. Саме тому за мету наших досліджень поставлено вивчити можливість отримувати високі показники продуктивності жита озимого за умов мінімального використання мінеральних добрив, що наближено до ведення органічного землеробства. У досліді вивчено та порівняно вплив на показники урожайності жита озимого різних систем удобрення з компенсацією елементів живлення ґрунту за рахунок органічних добрив, рослинних решток та сидератів. Впроваджені у досліді системи удобрення включали: біологічний контроль, органічну систему (гній), органо-мінеральну 50:50, органо-мінеральну 75:25, органічну (сидерат) та мінеральну системи удобрення. Встановлено, що за три роки досліджень найкраща продуктивність жита озимого отримана після використання сидератів – 2,88 т/га та післядії гною – 2,93 т/га. Отриманими показниками підтверджено, що культура жита озимого істотно реагує не тільки на наявність тих чи інших елементів живлення, але й на їх видовий склад та співвідношення. Зважаючи на отримані результати показників продуктивності жита озимого, виявлено, що його найкраще вирощувати у короткоротаційній сівозміні за органічної системи з використанням гною, яка наближена до умов ведення органічного землеробства.
31
Примак, І. Д., В. І. Купчик та Т. В. Колесник. "ЗМІНА АГРОХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ Й УДОБРЕННЯ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2012): 26–30. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено вплив чотирьох систем основного об-робітку ґрунту й удобрення на зміну агрохімічнихвластивостей чорнозему типового і продуктивно-сті зернопросапної сівозміни. Встановлено стати-стично достовірне підвищення вмісту ґумусу ворному шарі ґрунту за дві ротації сівозміни затривалого мілкого обробітку і внесення на кожнийгектар ріллі 12 т гною + N87P114K114. У польовійп’ятипільній зернопросапній сівозміні центральногоЛісостепу України рекомендується глибока (28–30 см) культурна оранка в одному полі (під повторнукукурудзу, де вноситься гній), а на решті полів –мілкий обробіток на 10–12 см.
The influnce of the four systems of main soil tillage and fertilizingon the changes of agrochemical properties of standard black soiland efficiency of cultivated crop rotation has been shown. Thestatistically reliable increasing of humus content in the plow layerof soil in two crop rotation for a long shallow cultivation andapplying into each hectare of arable land 12 tons of manure +N87P114K114 has been established. In the field five-course rotation ofthe central forest-steppes Ukraine deep (28–30 cm) crop plowing inone field (under a second maize where manure is applyed) is recommended. Shallow crop plowing (10–12 cm) is recommended in the rest of the field.
32
Примак, І. Д., та О. Б. Панченко. "Cтруктурний стан і будова орного шару чорнозему типового за різних систем основного обробітку і удобрення в спеціалізованій зернопросапній сівозміні Центрального Лісостепу України". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (30 вересня 2016): 12–17. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.1-2.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено вплив довготривалої дії різних систем основного обробітку ґрунту і удобрення на зміну агрофізичних властивостей чорнозему типового і продуктивності спеціалізованої польової п’ятипільної сівозміни. На чорноземах типових Центрального Лісостепу України кращі агрофізичні показники родючості орного шару ґрунту спостерігаються за трирічного застосування тривалого мілкого обробітку, порівняно з безполицевим і тривалим полицевим обробітком. У п'ятипільній зернопросапній сівозміні рекомендується глибока (на 25–27см) культурна оранка в одному полі (де вноситься гній), а на решті полів – мілкий обробіток на 10–12 см.
We have investigated the influence of longitude effect of different systems of the main processing of soil and different fertilization levels on changes of agrophysical and agrochemical properties of typical black earth and productivity of specialized grass and grain plowed crop rotation. We can observe higher indexes of soil productivity of arable layer of soil of typical black earth in Forest-Steppe of Ukraine after its three-year use in the duration of shallow treatment compared to subsurface tillage and longitude surface tillage. We recommend deep (25–27 cm) tillage on one part and a shallow one (10–12 cm) on the rest parts in a five-part crop rotation.
33
Дмитрієва, С. М., та Л. П. Бутузова. "Розвиток асертивності юнаків як умови екологічної трансформації їх агресивності". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 47, № 1 (25 серпня 2021): 64–72. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2021.47.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати трансформаційного тренінгу з подолання агресивності в ранньому юнацькому віці. Феномен агресивності в юнацькому віці розглянуто як відносно стійку рису особистості та ситуативну, яка виникає як вид психологічного захисту. Показано, що агресивність юнаків опосередковується рядом психологічних чинників: конфліктністю, неадекватною самооцінкою, екстернальним локусом суб’єктивного контролю. Досліджено роль кожного з чинників у динаміці виявів агресивності студентів-першокурсників. Одним із важливих чинників подолання юнацької агресивності є розвиток у них різних компонентів асертивності та її інтеграція у поведінкових проявах юнацтва. Розроблено та проведено тренінг з подолання агресивності в юнацькому віці, побудованого на інтервенціях розвивального характеру. Заняття розроблені та проведені відповідно до базових засад соціально-психологічного тренінгу, що містили інформаційну, корекційну та розвивальну складові. У трансформаційному тренінгу взяли участь студенти-першокурсники фізико-математичного факультету та факультету фізичного виховання і спорту ЖДУ імені Івана Франка з підвищеним рівнем агресивності. Розвиток асертивності відбувався у контексті цілеспрямованого розвитку її афективного, поведінкового, когнітивного та контрольно-регулятивного компонентів. Доведено, що цілеспрямований розвиток асертивності та трансформація самосвідомості юнаків сприяє зниженню їхньої агресивності. В результаті агресивні прояви у поведінці трансформуються у вміння екологічно виражати власний гнів, що знаходить адекватне позиціонування особистості між агресивністю та пасивною поведінкою, агресивністю та маніпулюванням.
34
Chunikhina, Svitlana. "КОЛЕКТИВНІ ПОЧУТТЯ ЯК ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ІНКЛЮЗІЇ". Проблеми політичної психології 22 (31 грудня 2019): 140–52. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol22-year2019-19.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі міждисциплінарного аналізу досліджень процесів соціального виключення уточнюється зміст поняття «соціальна інклюзія». Зокрема, у межах соціологічних досліджень увага зосереджується на горизонтальній диференціації суб’єктів соціальної взаємодії на «інсайдерів» і «аутсайдерів». Економічний підхід до проблеми соціального залучення базується на способах усунення бар’єрів у доступі до ресурсів. З позицій філософської перспективи соціальна інклюзія розглядається як можливість повернення соціального суб’єкта до активної соціальної діяльності. Психологічні аспекти дослідження впровадження інклюзивної освіти фокусуються насамперед на соціально-психологічних диспозиціях та емоційних реакціях залучених осіб. Виокремлено три рівні становлення соціальної інклюзії в Україні: інституційний – зачіпає модель соціальної політики держави, яка консервує патерналістські настановлення громадян, призводить до зростання кількості дискримінованих груп та посилення конкуренції між ними за державну підтримку; соцієтальний – пов’язаний із функціонуванням у суспільній свідомості досить жорсткої системи диспозицій щодо норми/нетиповості або меж між ін- і аутгрупами; суб’єктивно-емоційний – визначається патернами емоційного реагування громадян на взаємодію з дискримінованими групами та особами. Конкретизується поняття «колективних почуттів» як реакції на певні події, які є типовими для членів певного суспільства і стало проявляються в різних поколінь. Показано, що серед колективних почуттів, пов’язаних з процесами соціальної інклюзії, в українському суспільстві переважають «емоції дистанціювання» (страх, гнів, відраза) або амбівалентні емоції (співчуття, поєднане з агресивними інтенціями) та спостерігається нестача «емоцій близькості» (солідарність, довіра). Визначено напрями подальших досліджень модальності та динаміки колективних почуттів у процесах соціальної інклюзії, зокрема шляхів набуття позитивного колективного емоційного досвіду, пов’язаного з інклюзією.
35
Якимчук, М. Ю., та А. С. Багатко. "Роль невербальної комунікації у професійній діяльності адвоката". Прикарпатський юридичний вісник, № 5(34) (23 лютого 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5(34).641.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито теоретичні підходи до особливостей становлення невербальної комунікації у професійній діяльності адвоката. Проаналізувавши педагогічні та юридичні наукові праці, ми уточнили дефініцію поняття «невербальна комунікація адвоката» не тільки як уміння інтерпретувати жести та міміку партнера адвокатом і контролювати свою поведінку, а і як психічну сутність поняття особистої території людини, її зони; національні особливості поведінки партнерів, їхнє взаємне розташування під час бесіди; вміння дешифрувати значення використанням допоміжних предметів. Зокрема з'ясували, що важливими складниками комунікації адвоката є жести, за якими можна судити про психологічний стан співрозмовника. Констатовано, що інколи жестикуляція діє на підсвідомому рівні, що й допомагає адвокату під час ведення допиту. Проаналізувавши наукову педагогічну, філологічну, юридичну літературу, ми можемо констатувати, що жести умовно поділяються на такі групи: автоматичні, презентаційні та інтонаційні. У процесі дослідження нами з'ясовано, що використовувати автоматичні та презентаційні жести адвокату під час виступу потрібно обережно, адже вони можуть відвертати увагу присутніх від основної думки. У статті виокремлено невербальні засоби комунікації, зокрема мімічні, за якими можна відстежити поведінку адвоката під час виступу в судовому засіданні, а саме: протест, здивування, стурбованість, страх, гнів тощо. На нашу думку, вдалий виступ адвоката під час судового засідання залежить не тільки від високого рівня вербальної комунікації, але й від умінь правильно застосовувати невербальну. Зокрема, зазначено рекомендації для адвокатів, як правильно слухати співрозмовника, а саме: варто бути завжди уважними, прислухатися до співрозмовника, дивитися на співрозмовника, зберігати візуальний контакт, дотримуватися зручної дистанції спілкування.
36
Матович, О. О., та І. Ю. Онищук. "ФУНКЦІЮВАННЯ КОНСТИТУЕНТІВ МОВЛЕННЄВОГО ВАРІАНТА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ “FACE” У ДЕТЕКТИВНИХ РОМАНАХ ХХ СТОЛІТТЯ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 136–44. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається лексико-семантичне поле “FACE”, що бере участь у створенні образу персонажа, а саме в його описі, у детективному романі. Шляхом суцільної вибірки було отримано 659 контекстів портретних описів персонажів детективного роману XX сторіччя. Нами з’ясовано, що портретні вкраплення (93%) превалюють над портретними описами (1,4%), що зумовлено жанровою специфікою досліджуваних творів. Такий прийом сприяє створенню динамічності оповідання, а також є сюжетною і структурною ланкою в текстах завдяки частим повторенням і уточненням портретних характеристик персонажів. Прийом, який автори детективних романів влучно застосовують для створення ефекту напруженості та загадковості. Число конституентів лексико-семантичного поля “FACE” становить 1 929 одиниць, найбільш актуалізовані такі зони: «очі», «особа загалом», «рот». Важливою роллю конституентів лексико- семантичного поля “FACE” є номінація вираження емоцій, мімічних і немімічних, через які автор передає переживання і почуття персонажів, надаючи їм достовірності. Загалом у межах усієї вибірки було зафіксовано всього 478 випадків експлікації емоційних переживань персонажа. У досліджуваних текстах були зафіксовані номінації почуття любові, а також 39 видів емоцій, станів і реакцій. Отримані дані були структуровані відповідно до номінацій позитивних, негативних і нейтральних емоцій. Аналіз виявив значну чисельну перевагу групи негативних емоцій, а саме «гнів», «невдоволення», «сором». У групі нейтральних емоцій превалюють «здивування», «здивування й інтерес», що цілком закономірно і зумовлено жанровою специфікою творів. Група позитивних емоцій найменш численна, ситуативна і не пов’язана із кримінальними сценами.
37
VOITOVYCH, Leontiy. "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФРОНТИР І ПРОБЛЕМИ ПОЧАТКІВ КОЗАЦТВА". Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, № 21 (3 листопада 2020): 213–34. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2020.21.3108.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблеми початків козацтва і їх формування в рамках европейського фронтиру далі є актуальними. Повільно долаються давні стереотипи, зокрема версія появи козацтва в результаті трансформації селян-втікачів від феодального гніту в умовах ординської загрози. Але все ще відроджуються версії уходництва або ж походження козаків від бродників. У пропонованій студії проаналізовано вражливі сторони існуючих версій. Розглянена ситуація у причорноморських степах в період розпаду Золотої Орди і появи Кримського ханства, проблема оборони степових кордонів. Проаналізовано появу на фронтирі ординських козаків, початки і умови формування українського козацтва і його зв’язок з нижчими військовими станами Великого князівства Литовського та участь шляхти і окремих князівсьвих родин у цих процесах. Повністю підтримано версію Сергія Леп’явка стосовно формування українського козацтва. Прослідковано зміну чисельности, структуру і організацію, озброєння, логістику козацького війська, причин активности у морських походах. Окрема увага приділена козацькій еліті, її стосункам з адміністрацією, прагненням і сподіванням, спробам організувати реєстрове війська і підпорядкувати козацтво державній владі, зокрема рекомендації київського біскупа Йосифа Верещинського. Показано, що уряд не вникав у ситуацію фронтиру, навіть намагався ліквідувати козацтво, не маючи йому відповідної альтернативи. При цьому під час кожного загострення на різних кордонах, зокрема у Прибалтиці чи на сході з Московською державою, уряд розгортав мобілізацію козацтва, відкладаючи на майбутнє вирішувати пов’язані з ним проблеми. Врешті ця невдала політика уряду підштовхнула козацтво до епохи польсько-козацьких війн, які підготували падіння самої Речі Посполитої.
38
I.V., Koshova. "WORK WITH RESENTMENT IN PSYCHODRAMA GROUP." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 1 (May 6, 2022): 18–25. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-1-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The article is aimed at developing specific psychological assistance necessary for the constructive experience in coping with offence on the basis of the psychodrama group functioning analysis. It is relevant at various levels, ranging from the training groups functioning to studying social macro-processes in the society. Methods. The peculiarities of psychological assistance are established on the basis of the psychodrama theory analysis.Results. Offence is a common phenomenon in interpersonal interaction which is quite fragmented in scientific research. It has been considered as an emotion of frustration, failure to meet important needs or mismatch between the desired and the real, aggressive reaction, manifestation of basal anxiety, a symptom of pathological fusion, a child’s model of response, etc. Researchers emphasize its connection to negative emotions, feelings and intentions (anger, hatred, guilt, anger, hostility, desire to take revenge) and, at the same time, to experiencing injustice, sacrifice and self-humiliation. It appears early in ontogeny, is connected to parent-child relationships, has ability to persist, be accumulated and become a trait of character or lead to psychosomatic diseases. The feeling of offence is a significant obstacle to understanding one’s internal conflict. Basic psychodrama techniques such as the mirror technique, the exchange of roles, and dubbing were employed to work with offence to raise awareness, express emotions, show symbolic response and forgiveness. The work at desired interpersonal experience with the release of previously restricted emotions leads to strengthening relationships, greater acceptance of the self, expansion of role repertoire, growth of trust, openness and spontaneity. Conclusions. So not only does psychodrama theory explain the mechanisms of offence emergence in the context of parent-child relationships, but it also offers effective means of psychological work with it.Key words: offence, anger, injustice, psychodrama, psychodrama theory, early parent-child relationships. Мета статті полягає у встановленні на основі аналізу функціонування психодраматичної групи особливостей психологічної допомоги, необхідної для конструктивного переживання образи, що виявляється актуальним від функціонування тренінгових груп до вивчення макропроцесів у суспільстві.Методи. На основі аналізу теорії психодрами встановлено особливості психологічної допомоги, важливі для конструктивного переживання образи. Результати. Образу як часте явище в міжособистісній взаємодії фрагментарно висвітлено у наукових дослідженнях. Науковці описують як фрустраційну емоцію, стан, викликаний незадоволенням важливих потреб чи невідповідності бажаного та реального результату, агресивну реакцію, прояв базальної тривожності, симптом патологічного злиття, дитячу модель реагування тощо. Дослідни-ками підкреслюється її зв’язок із негативними емоціями, почуттями та намірами (гнів, ненависть, провина, злість, ворожість, помста), переживанням несправедливості, жертовності та самоприни-ження. Увагу викликає її раннє виникнення в онтогенезі, зв’язок з ранніми батьківсько-дитячими стосунками, здатність зберігатися, акумулюватися, ставати основою образливості як риси харак-теру та перехід у психосоматичні хвороби. Це почуття значно перешкоджає розумінню свого внутрішнього конфлікту. У роботі з образою нами були використані базові техніки психодрами: техніка дзеркала, обмін ролями, дублювання. Важливими прийомами були усвідомлення, вираження емоцій, символічне відреагування, технології пробачення. Глибоке переживання бажаного міжособистісного досвіду, що супроводжується вивільненням раніше обмежених емоцій, сприяє зміцненню міжособистісних стосунків, більшому прийняттю себе, розширенню рольового репертуару, зростанню довіри, відкритості, спонтанності.Висновки. Теорія психодрами не лише пояснює механізми виникнення образ у контексті батьківсько-дитячих стосунків, але й пропонує дієві засоби психологічної роботи з нею. Ключові слова: образа, гнів, несправедливість, теорія психодрами, ранні батьківсько-дитячі стосунки.
39
Vitanov, O. D., V. Yu Honcharenko, Yu D. Zelendin, N. V. Chefonova, D. V. ,. Ivanin та L. M. Uriupina. "АДАПТИВНА СИСТЕМА ВИРОЩУВАННЯ ОВОЧІВ". Vegetable and Melon Growing, № 65 (30 липня 2019): 32–38. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-32-38.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Розробити адаптивну систему вирощування овочів для зрошуваних умов східного Лісостепу України. Методи. Лабораторно-польовий стаціонарний дослід. Результати. За адаптивної системи вирощування біопотенційність (урожайність) основного біологічного об’єкту – овочевих рослин сортів вітчизняної селекції, які вирощують у біологізованій сівозміні, суттєво не знижується. Застосування високотоксичних препаратів за інтенсивної системи вирощування забезпечує надійний захист посівів овочевих культур від комплексу шкідливих організмів. Істотною перевагою адаптивних систем є зменшення хімічного навантаження в агроценозах овочевих культур. Якість овочевої продукції з адаптивної системи, як фактор конкурентоспроможності – не нижча, ніж за інтенсивної, біологізація сівозміни сприяла зниженню вмісту нітратів у продуктових органах. Економічна оцінка адаптивної системи вирощування овочів: досягнуто підвищення рівня рентабельності в цілому по сівозміні до 160 % (за інтенсивної системи – 121 %). Висновки. У східному Лісостепу України на чорноземі опідзоленому середньосуглинковому лучнуватому в умовах зрошення альтернативою інтенсивній системі вирощування овочевих культур може стати адаптивна система, основою якої є: біологізована сівозміна (з включенням люцерни, проміжних та ґрунтовкривних культур); безвідвальний обробіток ґрунту (хоча б на 50% площі); локальне внесення мінеральних добрив, гній (в одному полі), біологічні регулятори росту; інтегрований захист рослин (біологічні та малотоксичні препарати); сорти овочевих культур селекції ІОБ НААН. У середньому за роки досліджень урожайність овочевих культур, вирощених за адаптивної системи, була на рівні з інтенсивною у цибулі ріпчастої (відповідно 31,4 та 30, 1 т/га), моркви (відповідно 26,3 та 26,8 т/га) і капусти білоголової пізньостиглої (відповідно 37,0 та 37,6 т/га), або мала тенденцію до зменшення у томата (відповідно 38,9 та 41,0 т/га) і буряка столового (відповідно 51,8 та 55,7 т/га). Застосування адаптивної системи вирощування овочів, у порівнянні з інтенсивною, забезпечує підвищення рентабельності на 32 відносних %.
40
ЧУБАК, Аїда, та Ольга КУЛИНА. "ОСОБЛИВОСТІ ҐЕНДЕРНОГО ВІДТВОРЕННЯ ЕМОТИВНОСТІ ЩОДО ВАКЦИНАЦІЇ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19 У МЕДІА". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 244–50. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.33.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні зростає інтерес до досліджень у сфері емоцій та ґендеру. Увесь комунікативний простір пронизаний емоціями, через які людина сприймає навколишній світ. Емоції є важливим складником мислення та мовної свідомості індивіда. Наявність ґендерних відмінностей у сфері емоційного інтелекту – факт очевидний, однак погляди фахівців на цю проблему істотно різняться. У нашому дослідженні ми розглянули особливості ґендерного відтворення в медіа категорії емотивності щодо вакцинації в період пандемії COVID-19. Останні два роки тема COVID-19 є однією з найбільш актуальних. Зі з’явою вакцини люди висловлюють різноманітні думки стосовно неї. Визначено особливості вербалізації емоцій чоловіками та жінками в постах. Ролі чоловіків і жінок у суспільстві змінюються. Визначено поняття емоційного інтелекту та ґендера. Виявлено, що на формування статі впливають різні чинники – біологічний, соціальний та ступінь суспільного розвитку. Проте найбільшу вагу має соціальний, бо саме суспільство створило, сформувало правила, яких мають дотримуватися чоловіки та жінки. Встановлено, із застосуванням порівняльного й описового методів, відмінності мови жінок та чоловіків у прояві емоцій у коментарях, які стосуються COVID-19. Проаналізовано 202 коментарі з соціальної медіаплатформи “Twitter”. З них чоловічих – 91 коментар, а жіночих – 111. З’ясовано, що вербалізація емоцій чоловіками й жінками загалом не відрізняється. За результатами проведеного аналізу визначено, що жінки детальніше описують ситуації під впливом емоцій. Окрім того, вони виразніше висловлюють негативні та позитивні емоції. Жінки активніше проявляють емоції, особливо гнів, образу та ненависть. Чоловіки проявляють свої емоції, проте все ще в досить стриманому форматі. Коментарі, які мають нейтральне забарвлення, зазвичай належать чоловікам. Актуальність роботи полягає в тому, що проблема ґендерної мовної репрезентації емоційного інтелекту вивчена мало, проте популярна. Окреслено подальші перспективи дослідження цієї теми.
41
РОМАНОВА, Наталя. "ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА НІМЕЦЬКИХ НАРОДНИХ КАЗОК У РОСІЙСЬКОМОВНОМУ ПЕРЕКЛАДІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 386–97. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.35.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про особливості відтворення емотивної лексики німецькомовних народних казок російською мовою. Емотивна лексика – носій емоцій людини/тварини – дає змогу долучитися до фонових знань етносу про феномен, окреслити специфіку емоційної сфери, встановити типові ознаки емоцій, реконструювати ставлення людини/тварини до навколишнього світу, індивідуалізувати казкових персонажів. Основні функції емотивної лек- сики спрямовані на номінацію, вираження й опис емоцій. Установлено, що емоції в оригіналі пов’язані з кількома різновидами переживань, зокрема нега- тивними (сум, печаль, кривда, обурення, сором, нетерпіння, презирство, гнів, лють, злість, ненависть, невдоволення, самотність, помста, тривога, боязнь, страх, жах, заздрість, біль), позитивними (подив, лагідність, інтерес, згода, терпіння, вдячність, хоробрість, задоволення, радість, щастя, гордість, любов, симпатія), нейтральними (спокій), невизначеними (не страх, не сум, не радість, не щастя, не спокій). Той чи той різновид переживань указує на відповідне ставлення етносу до предметів і явищ дійсності. Домінування нега- тивних переживань свідчить про негативне ставлення німців до навколиш- нього світу, оскільки він не відповідає їхнім потребам і запитам. Показано, що в перекладі емоції об’єктивовані на рівні слова, словосполучення, речення із залученням словникових, контекстових і текстових значень та врахуванням національно-культурної традиції. Орієнтуючись на ментальність цільової аудиторії та дотримуючись норм мови перекладу, перекладач реалізує біль- шою мірою стратегію одомашнення, що передбачає три основні тактики: змістове, стилістичне та формальне адаптування. Змістове адаптування включає у себе заміну, вилучення, додавання, смисловий розвиток, стилістично апелює до антонімічного перекладу, стилістичної спеціалізації, нейтралізації або компенсації, згортання й розгортання емотивної лексики, формальне втілене через уживання структурно-функціональних елементів російської мови, які не мають аналогів у німецькій мові. Виокремлено й нейтральну переклада- цьку стратегію, яка збігається з калькуванням.
42
Четверик, Г. О., та Н. О. Маслова. "ВПЛИВ СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ІНОКУЛЯТОМ І ОРГАНІЧНИМ СУБСТРАТОМ НА ВИХІД БІОГАЗУ". Vidnovluvana energetika, № 3(66) (30 вересня 2021): 88–98. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.3(66).88-98.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначення метанового потенціалу органічних субстратів є важливим завданням на етапі проєктування біогазових комплексів, заводів або станцій. Вихідні субстрати, особливо це стосується субстратів, які складаються з посліду або гною, відрізняються своїм складом протягом року. Тому на біогазових об’єктах зазвичай створюють лабораторії, де перевіряють характеристики вихідного субстрату й виконують тести з визначення його метанового потенціалу. Метою роботи є дослідження виходу біогазу залежно від співвідношення між інокулятом і субстратом. Наведено умову, за якої значення співвідношення між інокулятом і субстратом можна вважати раціональним, а саме: необхідно, щоб відхилення значення виходу біогазу було незначним відносно невеликих змін співвідношення між інокулятом і субстратом. Наведено результати експериментів з метанової анаеробної переробки коров’ячого гною при різних значеннях співвідношення між інокулятом і коров’ячим гноєм. Визначено вихід та склад біогазу, ступінь переробки органічної речовини. Встановлено раціональне значення співвідношення між інокулятом і коров’ячим гноєм. Проаналізовано необхідність перемішування субстрату при виконанні тесту з визначення метанового потенціалу в лабораторних умовах. З’ясовано, що для органічних субстратів, які легко зброджуються або досить розбавлені водою, достатньо струшувати вміст реактора вручну раз на добу. У разі, якщо у складі органічного субстрату переважають компоненти, що важко зброджуються або органічний субстрат містить високу кількість сухої речовини, перемішування обов’язкове. Наведено спосіб перемішування для проведення тесту з визначення метанового потенціалу органічних субстратів, які містять коров’ячий гній. Наведено два критерії, згідно з якими слід виконувати вибір співвідношення між інокулятом і досліджуваним субстратом для різних видів органічних субстратів при визначенні їхнього метанового потенціалу: перший критерій – це наявність власної клітинної біомаси в субстраті; другий критерій – це наявність переважно легко зброджуваних компонентів у субстраті. Рекомендовано необхідні значення співвідношення між інокулятом і досліджуваним субстратом для органічних субстратів, що є перспективними і можуть першочергово бути використані в біогазових станціях. Бібл. 20, табл. 3, рис. 1.
43
Бохонкова, Юлія, Олена Блискун та Олена Пелешенко. "Психологічні особливості прояву агресії та форми агресивної поведінки молоді в мережі інтернет". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T3 (2019): 33–44. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-33-44.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто соціально-психологічні проблеми дослідження агресивної поведінки молоді в мережі Інтернет, описані існуючі психологічні теорії, проаналізовано конструкти і моделі агресії у зарубіжній та вітчизняній психології, особливості прояву агресії та форми агресивної поведінки молоді в мережі Інтернет. На підставі аналізу сучасних літературних джерел і результатів психологічних досліджень встановлено, що загальним проблемам молоді, її агресивної поведінки, вивченню чинників агресії, як у реальному, так і в кібернетичному просторах (мережі Інтернет), хоча й приділяється істотна увага, але на сьогодні відсутні загальноприйняті теорії та моделі кіберагресії, не розроблена системна ментальної репрезентації кіберпростору молоддю, що не дозволяє досліджувати феномен молодіжної агресії в мережі Інтернет на основі принципів науковості та системності, однозначно виділити й дослідити соціально-психологічні чинники агресивної поведінки молоді в мережі Інтернет і розробити засоби її редукції та запобігання. Актуальність розглядання проблеми зумовлена розвитком сучасних інформаційних технологій, істотним збільшенням можливостей міжособистісного і масового спілкування в мережі Інтернет, що створює віртуальне середовище для різного виду online-спілкування, основу якого становить молодіжна спільнота, котра дедалі більше віддає перевагу різним формам «кібер-стосунків» натомість реальному спілкуванню. При цьому взаємодія здійснюється за допомогою різноманітних сервісів: форумів, блогів, Internet-щоденників, групових Internet-ігор, соціальних мереж тощо. Представлено нові види і форми агресивної поведінки молоді в мережі Інтернет: флеймінг, наклеп, гепіслепінг, тролінг, соціотехніка, кіберпереслідування тощо. Основними негативними наслідками таких форм агресивної поведінки молоді в мережі Інтернет (кіберагресії) для жертви є депресія, стрес, гнів, суїцид. Встановлено, що наявність численних теорій агресії для реального простору, які розглядають різні детермінанти агресивної поведінки, брак таких теорій і моделей для кіберпростору, не дозволяють однозначно виділити і дослідити соціально-психологічні чинники агресивної поведінки молоді в мережі Інтернет. Це потребує розробки моделі динаміки розвитку мережі Інтернет як соціально-психологічного об’єкту. Без цього неможливо будувати науково обґрунтовані високоефективні системи редукції агресивної поведінки молоді в мережі Інтернет і запобігання їй.
44
MIZIN, K. I. "THE CORPUS PROFILE OF A WORD AS A TRANSLATOR’S PER- SPECTIVE TOOL." Movoznavstvo 323, no. 2 (May 10, 2022): 3–21. http://dx.doi.org/10.33190/0027-2833-323-2022-2-001.
Повний текст джерелаАнотація:
The article presents a corpus-based method developed to specify the cross-linguistic equivalence of words based on the analysis of their corpus profiles. The method was tested on the example of the names of emotional concepts (ECs) which form «an anger petal» of R. Plutchik’s wheel of emotions in its English, German and Ukrainian language versions. The first stage of the investigation involved the comparative analysis of definitions of the lexemes mostly used by translators to convey the English «anger petal» in German and Ukrainian. It allowed eliminating the cases of false equivalence. At the second stage the results of the previous one were verified by the use of language corpora data. For this purpose, language corpora data were involved to define the common and distinctive senses of 10 most relevant emotional proximates of each analysed EC as to their relevance and intensity indicators. These indicators are used as criteria of cross-cultural equivalence of anger-like ECs, so the results of proximate analysis formed quite an objective basis for featuring such cross-cultural equivalence of the compared concepts: Anglo-Saxon «annoyance» ↔ German «Ärger» ↔ Ukrainian «роздратування»; A-S. «anger» ↔ Germ. «Wut» ↔ Ukr. «гнів»; A-S. «rage» ↔ Germ. «Zorn» ↔ Ukr. «лють». Extrapolated on the language level, this analysis made it possible to detect current semantic shades of the names of these ECs that helped to define the more precise German and Ukrainian equivalents for the Anglo-Saxon lexemes annoyance, anger and rage. The development of the second stage of the method testified to the fact that forming profiles of words in language corpora and the comparative analysis of their frequency do not require translators’ special efforts, so this approach to specifying the equivalence of language units can be considered as a perspective one in translation studies.
45
Бережна, М. В. "ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ОБРАЗ АЛІСИ У ФІЛЬМІ Т. БЕРТОНА ALICE IN WONDERLAND". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаємо мовленнєвий портрет персонажа за психологічним архетипом «Амазонка» у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland (2010). За основу взято класифікацію архетипів В. Шмідт (2007). У роботі проаналізовано вчинки та мовлення Аліси Кігнслі, визначено риси характеру, які дозволяють віднести персонаж до психотипу «Амазонка», а також встановлено характерні особливості мовлення, які слугують безпосереднім проявом психотипу. Риси, які дозволяють віднести Бертонівську Алісу до архетипу «Амазонка»: 1) Аліса у фільмі феміністка і відстоює своє право на рівність з чоловіками наперекір суспільному осуду; 2) вона прийде на допомогу іншим, незважаючи на смертельну небезпеку для себе самої; 3) вона любить подорожувати та досліджувати нові землі; 4) вона не боїться провести ніч на самоті просто неба; 5) найбільший її страх – не бути здатною подбати про себе (фізично чи фінансово); 6) вона завжди прийме виклик від чоловіка і не відступиться, поки не переможе; 7) вона цінує жіночу дружбу, але має більше друзів серед чоловіків; 8) вона керується інтуїцією частіше, ніж логікою; 9) вона настільки сконцентрована на досягненні мети, що може сприйматися як байдужа і відчужена. Характерними для мовлення Аліси у фільмі Т. Бертона є такі елементи: 1) окличні речення у поєднанні з апелятивами для привернення уваги адресата чи для формування директивів, що свідчить про силу волі, здатність приймати рішення і брати на себе відповідальність; 2) декларативи у формі окличних речень для емфатизації сенсу, а також під час висловлювання таких емоцій, як подив, гнів, роздратування, розпач, коли на її шляху до мети з’являються перешкоди; 3) прямі квеситиви, які вимагають відповіді від співрозмовника; 4) прямі та непрямі директиви як засіб реалізації лідерської функції персонажа; 5) складні речення з причинно-наслідковим зв’язком для демонстрації логіки мислення, заснованої переважно на інтуїції. У мовленні Аліси майже відсутні оцінні лексеми, відповідно, характерною є стриманість у висловлюваннях і оцінках; майже однакова частотність займенників першої особи однини та другої особи однини й множини демонструє, з одного боку, самодостатність, незалежність персонажа, вміння покладатися передусім на себе, а з іншого – піклування про інших, альтруїзм та концентрацію на потребах співрозмовника.
46
Igor KOLYADA, Stepan BORCHUK, Ruslan KUTSYK, Ігор КОЛЯДА, Степан БОРЧУК, Руслан КУЦИК. "АНТИРОСІЙСЬКИЙ НАРАТИВ У БРОШУРАХ СОЮЗУ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ: КРИТИКА ІМПЕРСЬКИХ ІДЕОЛОГЕМ ТА МІФОТВОРЕННЯ (1915–1916 рр.)". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 34 (10 грудня 2021): 51–67. http://dx.doi.org/10.15330/gal.34.51-67.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено головні особливості пропаганди антиросійських ідей та розвінчування імперських міфів у брошурах Союзу визволення України (СВУ), які були орієнтовані на українського читача та ставили своїм головним завданням широку пропаганду національного питання. Практично із самого початку створення організації, її члени приступили до активної інформаційної діяльності. У Відні та інших містах Європи було налагоджено широкі видавничі потужності, в контексті якої окреме місце відводилося друкуванню такого виду засобу інформації як брошури. У роки Першої світової війни, вони стали одним із важливих “майданчиків” для здійснення агітації та пропаганди. Своє головною ціллю СВУ проголосив створення самостійної України. При цьому, реалізація такого плану вбачалася лише за умови абсолютної поразки у війні Російської імперії. У зв’язку з цим, одним із ключових інформаційних завдань, яке постало перед членами організації було формування негативного образу Росії. Для цього, авторами використовувався широкий спектр пропагандистських прийомів. Серед них, найбільш поширеним був прийом “протиставлень та порівнянь”. У брошурах систематично відзначалося на позитивних політичних змінах, які відбулися в Австрії і, що українці тут мають більш широкі права та свободи на власний розвиток, ніж у Росії. Особливого значення в антиросійській риториці автори надавали аргументації з історичної точки зору. Події та факти минулого були чи не найкращим способом, щоб переконати читача у власній правоті. Окрім формування загального негативного образу Росії, важливим інформаційним завданням було протидіяти імперським міфам, які довгий час насаджувалися у суспільній свідомості українського народу і в роки війни набули нового імпульсу. Від так, автори брошур здійснюють спробу спростувати наступні міфи: що нібито в княжу добу існувала одна “спільна русска держава”, що Московське царство є прямим спадкоємцем Давньої Русі, що угода Богдана Хмельницького з московським царем Олексієм Романовим 1654 р. була “повторним поверненням” українських земель до Росії, а також, що поточна боротьба ведеться за звільнення братніх слов’янських народів від гніту країн Троїстого союзу. У підсумку, перед читачем Росія поставала у вигляді головного винуватця війни та ворога, який несе за собою лише цілковиту руїну, має на меті повністю знищити будь-які прояви українського національного руху і є основною причиною, чому протягом тривалого часу в історії український народ був позбавлений власної державної самостійності.
Ключові слова: пропаганда, антиросійські ідеї, імперські міфи, брошура, Союз визволення України, Україна, Російська імперія, Перша світова війна.
47
Gonchar, M. O., T. B. Ishenko, N. V. Orlova, and A. Tishko. "IRON DEFICIENCY ANEMIA IN CHILD WITH LEFT-SIDED DIAPHRAGMATIC HERNIA (case report)." Inter Collegas 4, no. 3 (October 16, 2017): 132–35. http://dx.doi.org/10.35339/ic.4.3.132-135.
Повний текст джерелаАнотація:
Gonchar M.O., Ishchenko T.B., Orlova N.V., Tishko A.Diaphragmatic hernia is a common pathology of the digestive system in children. The most dangerous complications in surgical practice include inflammation of hernia, strangulation of hernia, bleeding and intestinal obstruction. In pediatric practice complications of diaphragmatic hernia are as follows: gastroesophageal reflux disease, peptic ulcer, pyothorax, pneumonia, cardiac arrhythmias, dysuric disorders, and deficiency anemia. Since diaphragmatic hernias in children are characterized by poor clinical symptoms, they cause difficulties in diagnosis. In examination of patients with refractory forms of anemia, it is necessary to consult a gastroenterologist and a hematologist to exclude digestive tract abnormalities, perform therapeutic correction and provide adequate therapy for this pathology. Clinical observation of a 7-year-old child who underwent inpatient treatment in the Regional Children's Clinical Hospital and was diagnosed with iron deficiency anemia of moderate severity and left-sided diaphragmatic hernia.Key Words: diaphragmatic hernia, anemia, clinical case, children. ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНА АНЕМІЯ У ДИТИНИ З ЛІВОБІЧНОЮ ДІАФРАГМАЛЬНОЮ КИЛЕЮ (КЛІНІЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ)Гончарь М.О., Іщенко Т.Б., Орлова Н.В., Тішко О.С.Діафрагмальні кили є поширеною частою патологією органів шлунково-кишкового тракту у дітей. Найбільш небезпечні вони розвитком ускладнень. У хірургічній практиці - це запалення кили, утиск кили, кровотеча, кишкова непрохідність. У практиці педіатра до ускладнень діафрагмальних кил відносять: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, виразкову хворобу, гній, пневмонію, порушення ритму серця, дизуричні розлади, а також дефіцитні анемії. Оскільки діафрагмальні кили у дітей характеризуються мізерною клінічною симптоматикою, вони викликають складності в діагностиці. В план обстеження хворих з рефрактерними формами анемій необхідним є включення консультації гастроентеролога і гематолога з метою виключення патології органів шлунково-кишкового тракту і проведення по показанням оперативної корекції і забезпечення адекватної терапії даної патології. Клінічне спостереження дитини 7 років, який знаходився на стаціонарному лікуванні Обласної дитячої клінічної лікарні з встановленим діагнозом: залізодефіцитна анемія середнього ступеня тяжкості. Лівобічна диафрагмальна кила.Ключові слова: Діафрагмальні кили, анемії, клінічний випадок, діти. ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ АНЕМИЯ У РЕБЕНКА С ЛЕОСТОРОННЕЙ ДИАФРАГМАЛЬНОЙ ГРЫЖЕЙ (КЛИНИЧЕСКОЕ НАБЛЮДЕНИЕ)Гончарь М.А., Ищенко Т.Б., Орлова Н.В., Тишко О.С.Диафрагмальные грыжи являются распространенной частой патологией органов ЖКТ у детей. Наиболее опасны они развитием осложнений. В хирургической практике - это воспаление грыжи, ущемление грыжи, кровотечение, кишечная непроходимость. В практике педиатра к осложнениниям диафрагмальных грыж относят: гастроэзофагеальную рефлюксную болезнь, язвенную болезнь, пиоторакс, пневмонию, нарушение ритма сердца, дизурические расстройства, а также дефицитные анемии. Поскольку диафрагмальные грыжи у детей характеризуются скудной клинической симптоматикой, они вызывают сложности в диагностике. В план обследования больных с рефрактерными формами анемий необходимым является включении консультации гастроэнтеролога и гематолога с целью исключения патологии органов ЖКТ и проведение по показаниям оперативной коррекции и обеспечение адекватной терапии данной патологии. Клиническое наблюдение ребенка 7 лет, который находился на стационарном лечении Областной детской клинической больнице с установленным диагнозом: железодефицитная анемия средней степени тяжести. Левосторонняя диафрагмальная грыжа.Ключевые слова: Диафрагмальные грыжи, анемии, клинический случай, дети.
48
Корчан, Л. М., П. В. Писаренко та М. І. Корчан. "Спосіб знезараження гною і отримання з нього високоякісного добрива". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2019): 154–60. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – створення більш дешевого і ефективного способу знезараження гною тварин, забезпечення скорочення термінів знезараження гною і покращання якості отриманого з нього добрива.
Методика дослідження. В експериментальних дослідженнях закладено дослідні штабелі твердого підстилкового гною великої рогатої худоби і кіз, які пошарово обробляли в різних співвідношеннях до гною йодобромною мінералізованою пластовою водою (далі МПВ) Решетняківського родовища. Контрольні штабелі гною не обробляли МПВ.Через кожні 15 днів після закладання штабелів від них відбиралися проби гною для вивчення процесу його знезараження від бактеріальних і інвазійних збудників.
Результати дослідження. Результати проведених мікробіологічних і гельмінтологічних досліджень показали повне знезараження гною від патогенної мікрофлори, яєць і личинок гельмінтів на 30–45 день у літній і 60–90 день у зимовий період року в дослідних штабелях гною після пошарової обробки його МПВ в об’ємних співвідношеннях 50 л/м3 гною. В контрольних штабелях гній залишався не знезаражений протягом усього періоду спостереження. Було також доведено, що після обробки штабелів гною МПВ відмічається істотне збільшення в ньому органічної речовини і поживних елементів: азоту загального, азоту аміачного фосфору і калію.
Елементи наукової новизни. Запропонований спосіб знезараження гною і отримання з нього високоякісного добрива включає додавання активного компоненту для прискорення процесу біотермічного знезараження гною тварин шляхом пошарової обробки його природнім мінералом – йодобромною мінералізованою пластовою водою.
Практична значущість. Запропонований спосіб знезараження гною і отримання з нього високоякісного добрива є дешевим, ефективним, дозволяє прискорити процес біотермічного знезараження гною тварин, істотно знизити забруднення навколишнього середовища і може бути використаний як засіб підвищення поживності органічних добрив. Значно посилює практичний інтерес до МПВ і той факт, що запаси цього природного мінералу в Україні не обмежені.
The purpose of the article is to create a cheaper and more effective method of decontaminating animal manure, to reduce the time of manure treatment, and to improve the quality of fertilizers obtained from it.
Research methods. In our experimental research the stacks of cattle and goat solid litter manure were set and then treated in layers with various ratios of iodine-bromine mineralized reservoir water (hereinafter referred as the MRW) of the Reshetniaky deposit. Control stacks of manure were not treated by MRW. Every 15 days after stacking, manure samples were taken to study the process of manure decontamination from bacterial and invasive pathogens.
The research results. The results of the conducted microbiological and helminthological studies showed complete decontamination of manure from pathogenic micro-flora, eggs and larvae of helminthes on the 30-45th day in the summer and 60-90th day in the winter period of the year in experimental manure stacks after its layered treatment by MRW in volumetric ratios of 50 liters/m3 of manure. In control stacks, manure remained not decontaminated throughout the observation period. It was also proved that after treating manure with MRW there is a significant increase of organic matter and nutrient elements in it: total nitrogen, nitrogen of ammonium phosphorus and potassium.
The elements of scientific novelty. The offered method of decontaminating manure and obtaining high quality fertilizer from involves the addition of an active component to accelerate the process of animal manure bio-thermal decontamination by layer treating it with natural mineral – iodine-bromine mineralized reservoir water.
Practical significance. The offered method of decontaminating manure receiving a high quality fertilizer from it is cheap, efficient, and enables to accelerate the process of bio-thermic decontamination of animal manure, significantly reduce environmental pollution and it can be used as a means of increasing the nutrient effectiveness of organic fertilizers. The fact that the reserves of this natural mineral in Ukraine are unlimited significantly increases the practical interest in MRW.
49
T.V., Lunyova. "VERBALIZED CONCEPT OLD AGE AS A CONSTITUENT OF EKPHRASIS IN THE MODERN ESSAYS WRITTEN IN ENGLISH ABOUT THE LATE WORKS OF PABLO PICASSO: COGNITIVE AND DISCURSIVE ANALYSIS." South archive (philological sciences), no. 83 (November 4, 2020): 46–53. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано особливості вербалізації концепту OLD AGE / СТАРІСТЬ як конституента екфразису в есеїстич-ному дискурсі про образотворче мистецтво. Мета. Метою статті є з’ясувати когнітивно-дискурсивні особливості лінгвального втілення концепту OLD AGE / СТАРІСТЬ як конституента екфразису в сучасних англомовних есе трьох різних авторів про пізню творчість Пабло Пікассо. Методологічно дослідження спирається на ідею «епістемного збирання» (О.П. Воробйова, Е. Кржановська-Ключевська) і син-тезує напрацювання в галузях вивчення типів екфразису, типів екфрастичних текстів, жанру есе про мистецтво, дискурсу про мистецтво, інтегруючи їх у методологічне поле когнітивно-дискурсивного інструментарію. Методи. У роботі використані такі методи: компонентного, концептуально-семантичного і контекстуально-інтерпретацій-ного аналізу. Результати. Як конституент дескриптивного, тлумачного, простого і зведеного типів екфразису (виділених слідом за О.В. Яценко) концепт OLD AGE / СТАРІСТЬ актуалізовано в есе про пізню творчість Пікассо в сукупності таких склад-ників: «похилений, зігнутий», «вузлуватий, шишкуватий (про частину тіла)», «утратив репродуктивну силу», «імпотенція», «висохле, зморшкувате тіло», «слабкий», «занепад, згасання», «втрата інтелектуальних здібностей», «хтивість», «відчай”, «гнів», «самотність», «впевненість», «викликає глибоке зворушення». Концепт OLD AGE / СТАРІСТЬ утворює дискурсивні конфігурації (у термінології А.М. Приходька) з концептами YOUTH / МОЛОДІСТЬ, PIGMENT / ПІГМЕНТ, FLESH / ПЛОТЬ, DISCOVERY / ВІДКРИТТЯ. Висновки. Когнітивно-дискурсивна особливість актуалізації концепту OLD AGE / СТАРІСТЬ як конституента екфразису в сучасних англомовних есе про пізню творчість Пабло Пікассо полягає в атрибуюванні характеристик старості, об’єктивованих як складники концепту OLD AGE / СТАРІСТЬ, або людині як такій, або саме митцеві, що уможливлює розгортання витворю-ваних в есе смислів у кількох площинах: у площині осмислення віку людини як питомої риси людської екзистенції і площині роздумів про точки дотику старості й мистецтва (старість як предмет зображення і як особливі обставини творчості). The article focuses on the analysis of the charactristics of the verbalization of the conceptOLD AGE as a constituent of ekphrasis in modern discourse about the fine arts. The purpose of the paper is to reveal the cognitive and discursive peculiarities of the verbalization of the conceptOLD AGE as a constituent of ekphrasis in the essays about the late period of Pablo Picasso’s creative activity by three different authors. The methodology of the research is rooted in the idea of the “the jigsaw paradigm pattern” (O.P. Vorobyova, E. Chrzanowska-Kluczewska) and is a synthesis of the studies of the types of ekphrasis, types of ekphrastic texts, essays about art as a genre, as well as discourse about art which are integrated within the cognitive-discursive approach. Methods. The following methods have been used: componential, conceptual semantic and contextual interpretative analyses. Results. The conceptOLD AGE as a constituent of the descriptive, interpretative, simple and generalizing ekphrasis (following the classification of ekphrasis by E.V. Yacenko) when actualized in the essays about the late period of Picasso’s creative activity, includes the following conceptual components: “bent”, “knobby (part of the body”, “lost reproductive power”, “impotence”, “withered flesh”, “weak”, “decline”, “loss of mental ability”, “lust”, “despair”, “anger”, “being alone, “confidence”, “is deeply moving”. The concept OLD AGE develops I the essays discursive configurations (in A.N. Prixodko’s terminology) with the concepts YOUTH, PIGMENT, FLESH and DISCOVERY. Conclusions. The characteristic cognitive and discursive feature of the concept OLD AGE as a constituent of ekphrasis in the essays about Picasso’s late work is attributing the features of the old age, which are conceptualized as components of the concept OLD AGE, either to a person in general or to an artist. It enables the development of the meanings created in the essays in different domains: in the domain of the contemplation on the old age as a stage in the human existence as well as in the domain of reflexions on the old age as a problem tackled in the fine arts and a predicament old painters find themselves in.
50
Крюков, В. "Прагматизм Vs Эгоизм". Журнал «ЭКО» 51, № 10 (27 вересня 2021): 4–7. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2021-10-4-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Важнейшей особенностью экономики России является колоссальная роль пространства – как в плане расстояний между городами и поселениями, так и в контексте многообразия условий и особенностей им порожденных. Расстояния влияют не только на издержки доставки продукции от производителя к потребителю, но и на способы и формы обеспечения взаимодействия и координации экономических агентов, спектр которых далеко не исчерпывается регулированием транспортных тарифов и налоговыми преференциями, направленными на компенсацию различных факторов, удорожающих производство и использование товаров и услуг.Огромное значение при этом имеет настройка экономической среды, формирующей условия принятия решений отдельными экономическими агентами так и таким образом, чтобы обеспечивалась целостность и связанность «ядра» экономики определенной территории, испытывающей на себе «гнет и проклятие пространства».Если отдельные шаги и меры поддержки, как правило, ориентированы на достижение экономической эффективности в рамках относительно локализованного проекта, то настройка экономической среды призвана обеспечить устойчивость и социально-экономическую эффективность целой совокупности проектов, очень часто – распределенных в пространстве. Устойчивость также связана со стремлением к достижению довольно широкой и многоаспектной системы ценностных критериев и предпочтений. В их число входят как ставшие уже каноническими SDG (Sustainable Development Goals), так и цели и ценности, обусловленные особенностями определенной территории и присущие культуре и укладу жизни местного населения.Соответственно меры поддержки локальных чисто коммерческих целей проекта могут быть охарактеризованы как поощрение экономического эгоизма, в то время как системные меры, ориентированные на учет более широкого комплекса эколого-социально-экономических условий – как взвешенный прагматичный подход.Эгоизм принимает во внимание интересы и результаты очень узкого круга лиц (экономических агентов), который основан на использовании очевидных преимуществ той или иной территории, того или иного вида деятельности. Прагматизм учитывает гораздо более широкий комплекс условий и исходит из взаимодополняющей и взаимоусиливающей роли гораздо большего числа факторов и обстоятельств.Мы убеждены, что «эгоистический» подход не может быть доминирующим при определении перспектив проекта, реализуемого в рамках развития колоссальной слабо связанной и мало освоенной в социально-экономическом отношении территории. Он допустим разве что на самом начальном этапе ее освоения, но дальнейшее продвижение немыслимо и невозможно вне углубления, уточнения и диверсификации направлений и связей в рамках расширяющегося социально-экономического пространства.Вполне очевидно (и на страницах «ЭКО», включая настоящий номер, постоянно приводятся тому примеры), что определение рамок и условий реализации такого проекта невозможно без участия локальных сообществ – от представителей бизнеса до разного рода общественных организаций.Переход от эгоистической модели к модели прагматической небыстр и требует последовательных и целенаправленных шагов и усилий. К тому же как всякий реальный процесс данный переход не может быть гладким и беспроблемным. Настройка экономической и, в целом, институциональной среды в рамках прагматического подхода предъявляет очень высокие требования к уровню квалификации и «договороспособности» всех участвующих в этом процессе сторон.Эти вопросы затронуты в тематическом блоке статей настоящего выпуска «ЭКО». В силу отмеченных выше обстоятельств решение неотложных задач социально-экономического развития Азиатской России предполагает особый подход и к их стратегической постановке, и к последующей реализации. Ключевую роль играет комплексное понимание связанности и взаимообусловленности различных видов экономической деятельности на обширной территории. «Разумный прагматизм» немыслим без «увязки «объективно-природных» и «субъективно-институциональных его факторов» (см. статью Н. В. Ломакиной и А. Д. Файмана).С сожалением приходится констатировать, что слишком часто как в экономике страны в целом, так и в случае отдельных ее регионов и секторов – наблюдается регресс (ухудшение ситуации) относительно ранее достигнутого уровня связанности и взаимообусловленности. Одно из его проявлений – «Сибирский парадокс», выявленный при анализе возможностей использования бальнеологического потенциала для развития сельских территорий Сибири и Дальнего Востока, а именно: сочетание «зеленого спроса» и «коричневого предложения» (статья И. П. Глазыриной, Н. В. Помазковойи О. Ц. Дармаевой).Авторы заостряют внимание не столько на рассмотрении возможностей и наблюдаемых реалиях использования потенциала сельских территорий, сколько на необходимости отхода от широко практикуемого «эгоистического» подхода к решению актуальных задач пространственного развития, когда делается акцент на предоставлении территории особого статуса и создании для его поддержания соответствующей управляющей организации. Такой подход ориентирован на достижениеобобщенных «отчетных» показателей, которые в малой степени отражают состояние и динамику внутренних социально-экономических процессов.Весьма выпукло и отчетливо проблемы и ограничения «эгоистического» подхода при отсутствии сколь-нибудь значимых положительных изменений проявляются на примере лесной промышленности Дальневосточного федерального округа (статья Н. Е. Антоновой). «Сырьевая составляющая оставалась и остается доминирующей – в производстве и экспорте преобладают сырье и продукция низкой степени обработки». «Кругляк» – по простому – бревно – был и остается «столпом» и основой данного сектора экономики. Это тем более досадно, что развитие данной отрасли имеет все шансы быть одним из приоритетов в рамках «низкоуглеродной» экономики и страны в целом, и ее регионов.Связанность, кооперация, пространственная синергия не могут не быть в числе приоритов функционирования и развитияэкономики России и ее отдельных частей. Реальное воплощение их на практике не может ограничиваться только шагами и мерами «оргструктурного характера» – формированием очередных «зон» и «территорий» – без учета пространственных особенностей создания и распределения социальной ценности. Последнее, в свою очередь, немыслимо вне прагматического, взвешенного подхода при активном участии всех заинтересованных сторон – бизнеса, власти и общества.