Готові списки джерел за темами / Глобалізація суспільства

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Книги
  4. Частини книг
  5. Тези доповідей конференцій
  6. Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Глобалізація суспільства"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Глобалізація суспільства".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Глобалізація суспільства"

1

Koltsova, Iryna. "Інформаційна глобалізація в Україні: детермінанти, особливості та перспективи". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (3) (26 квітня 2018): 43–48. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-43-48.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто глобалізацію інформаційного суспільства як суспільство нового типу, яке формується в результаті глобальної соціальної революції, базисом якої є розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій. Тема дослідження – аналіз сучасного стану входження України у світовий інформаційний простір; визначити позитивні сторони й проблемні аспекти інформаційної глобалізації України. Зазначено, що практично кожна європейська країна має документ найвищого рівня, у якому визначено національну політику з побудови інформаційної демократії та інформаційного суспільства. Україна не є винятком і також формує правовий фундамент інформаційного законодавства, що досліджено в статті. Сучасний стан національного інформаційного простору характеризує створення слабо взаємозв’язаних по горизонталі та вертикалі галузевих, регіональних і низових підсистем, що відображає відсутність його єдності. Безсистемний розвиток інформаційних ресурсів унеможливлює їх становлення як визначального чинника соціально-економічного росту. Наголошено, що нерозвиненість інформаційного складника державного управління залишає на малоефективному рівні комунікаційні зв’язки між державною владою та суспільством
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Новоскольцева, Людмила. "Україна в сучасних глобалізаційних процесах: виклики національній державі". Історико-політичні проблеми сучасного світу, № 42 (23 лютого 2021): 70–76. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.42.70-76.

Повний текст джерела
Анотація:
В умовах формування глобального порядку і пов’язаної з цим зміни міжнародної системи, що склалася, все гостріше стоїть завдання визначення історичних перспектив держави. Зростаючу напруженість між суб’єктами міжнародних відносин супроводять і зміни наших уявлень про найкращу форму організації публічної влади - ідеальний політичний інститут, його роль, місце і призначення в сучасному суспільстві. У ХХ-ХХІ столітті світ зіштовхнувся з прискоренням транснаціоналізації, посиленням взаємозалежності держав і становленням міжнародного порядку за допомогою ООН та інших міжнародних організацій, а також з таким явищем як ”розмивання” державного суверенітету. Інформаційна революція та взаємодія культур і цінностей посилили тенденцію до побудови демократичних суспільств і боротьби за права та свободи людини. Глобалізація підриває здатність держави підтримувати кордони та здійснювати суверенітет. Держави сьогодні можуть бути юридично суверенними, але на практиці вони вимушені вести переговори з усіма акторами світової сцени, унаслідок чого свобода їхніх дій значно обмежується. Держава, що виступала на різних етапах історичного розвитку в якості упорядковуючого начала суспільства, у своєму нинішньому стані стала недостатньо ефективним інструментом для досягнення глобальних цілей цивілізації. Розвиток сучасного світу характеризується процесами глобалізації, що посилює універсалізацію всіх сфер життя суспільства і безумовно не може не впливати на функціонування національних держав. Глобалізація змушує переглядати традиційні принципи суверенітету у зв’язку зі змінами уявлень про різницю між внутрішньою і зовнішньою, державною і міжнародною, територіальною й не територіальною політикою. Основним ризиком сучасних глобалізаційних процесів є утвердження принципів загальної стандартизації та уніфікації суспільного життя, яке супроводжується втратою національної специфіки й позначається на етиці стосунків між людьми, організаціями і державами. В сучасних умовах глобалізації й інтенсивної трансформації цивілізаційних процесів розвитку посилюється тенденція до збереження і захисту права на ідентичність кожного окремого соціуму. Набуття Україною незалежності передбачає формування цілісної громадсько-політичної, самоідентифікованої спільноти, спроможної протистояти внутрішнім і зовнішнім викликам. В Україні триває процес становлення повноцінної держави-нації зі своїми інтересами. Дана проблема також актуалізована амбітною метою, що поставлена, щодо входження України до сорока найрозвиненіших країн світу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

HOROBETS, O. "Organization of Big Data in The Structure of The Digitalization Ecosystem of a Globalized Society." Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, no. 3 (December 22, 2020): 93–103. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.3-2020.10.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті зосереджено увагу на поняттях «цифровізація» та «глобалізація». Визначено основні тенденції глобалізаційних процесів, їх позитивні та негативні наслідки для суспільства. Охарактеризовано блоки цифровізаційної екосистеми. Визначено, що ті масиви даних, які наразі існують є двигуном інновацій та виступають новими, альтернативними джерелами статистичних даних для офіційної статистики. З метою усвідомлення ієрархії даних, розроблено організацію великих даних. З’ясовано, що незважаючи на усі ризики, глобалізація відкриває нові можливості для розвитку освіти, науки, медицини. розвиваючись в глобалізаційних умовах, країнам необхідно діяти консолідовано, з метою подолання глобальних проблем. Таким чином, наукова розвідка сучасного стану цифровізаційних процесів в умовах глобалізації 4.0, стали основною метою написання цієї роботи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

О. М., МІХАЛЬОВ. "МЕРИТОКРАТИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 86, № 1 (8 грудня 2020): 17–32. http://dx.doi.org/10.35340/10.35340/2308-104x.2020.86-1-02.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто меритократичні особливості у сучасному суспільстві,якими є: високий розвиток технологій, глобалізація інформаційногопростору та економіки, висока складність управління соціальнимипроцесами. Визначено, що з позицій теорії систем, соціум можнарозкласти на системні компоненти, властивості яких притаманнікрайнім станам – сукупність розімкнутої та замкнутої систем.Відмічено, що відповідно до цього замкнутій системі відповідаємеритократичний устрій суспільства, розімкнутій – охлократія.Виявлено, що існують суспільні фактори впливу на якість меритократії:інтелектуальна діяльність, системність, ідеологічна спрямованість,форма буття суспільства, людський фактор. Показано, що з розвиткомтехносфери різко зросла вага людського фактору у всіх процесахсоціальної діяльності, що обумовлює потребу відповідної зміни формисоціальних відносин та суспільного устрою.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Малюк, А. "Глобалізація як процес виникнення інформаційного суспільства". Соціологія: теорія, методи, маркетинг, № 4, жовтень - грудень (2015): 20–39.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Vovk, Victoria. "ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ВПЛИВУ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(22) (2020): 168–77. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-2(22)-168-177.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено сутність глобалізації та особливості впливу глобалізаційних процесів на розвиток суспільства. Враховуючи, що еволюція сутності поняття «глобалізація» відбувалася внаслідок зміни поглядів на рівень охоплення глобалізаційними процесами сфер суспільного життя (економіка, культура, політика, екологія, управління тощо), визначено сучасні тенденції глобалізаційних процесів. Систематизовано наукові підходи до визначення сутності поняття «сталий розвиток» та досліджено взаємозв’язок його основних детермінант (економічні, соціальні, екологічні та політичні). Особливу увагу приділено державній фінансовій політиці як однієї з детермінант забезпечення сталого розвитку в умовах глобалізації. На основі узагальнення наукових підходів запропоновано авторське визначення сутності категорії «державна фінансова політика» та обґрунтовано перспективи гармонізованого формування державної фінансової політики як детермінанти сталого розвитку в умовах глобалізації
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Lutsyk, Yu A. "НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЗА УМОВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Actual problems of regional economy development 2, № 14 (27 липня 2018): 151–56. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.14.151-156.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття спрямована на наукове обґрунтування проблем економічної безпеки за умов глобалізації відносин. Розглянуто еволюцію терміну економічної безпеки та її основні елементи. Проаналізовано трактування терміну економічної безпеки різними науковцями та сформульоване власне бачення терміну. Досліджено походження терміну «глобалізація», оскільки формування системи економічної безпеки стає актуальним для вітчизняних підприємств в сучасних умовах. Визначені реальні та потенційні явища, які є загрозами економічній безпеці України, що загрожують функціонуванню і розвитку економічної, соціальної та політичної системи, а також життєво необхідним потребам та інтересам людини, суспільства і держави. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на розробку заходів і механізмів забезпечення економічної безпеки за умов глобалізації відносин.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Yemelianova, Yuliia, та Anastasya Tereshchenko. "Українська освітня студентська міграція у контексті глобалізаційних викликів". Sociological studios, № 2(17) (28 грудня 2020): 06–12. http://dx.doi.org/10.29038/2306-3971-2020-02-06-12.

Повний текст джерела
Анотація:
Глобалізація створила умови для вільного переміщення багатьох людей між країнами та континентами з метою працевлаштування, і це явище має стійкий характер: закриті сьогодні з приводу пандемії «Ковід-19» кордони завтра неминуче відкриються. Цьому сприяє головний економічний ефект глобалізації, який забезпечує більш розвинені країни дешевою робочою силою, а менш розвинуті долучає до сучасних технологій. Мільйони людей, у тому числі й молодь Україні, вже звикли до такого способу життя, який передбачає міграційні поїздки, іноді довготривалі. Останніми роками стає помітною серед українських трудових мігрантів нова група – студентська молодь. Автори статті розглядають цей соціальний факт з різних боків, аналізують його значення для сучасного українського суспільства і дають оцінку з позиції перспектив функціонування українського суспільства. Головним висновком авторів є вказівка на майбутній системний структурний дисбаланс, що загрожує безпеці країни у цілому.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Шкурат, Іван. "НАЙБІЛЬШ ЙМОВІРНИЙ ВЕКТО Р РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ". Public management 23, № 3 (20 березня 2020): 297–306. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-297-306.

Повний текст джерела
Анотація:
Висвітлено питання щодо поняття “глобалізація”, її переваг та недоліків для українського суспільства. Реалізовано мету дослідження, що полягає в аналізі впливу глобалізації на розвиток та становлення інтеграцій- ної політики в Україні. У дослідженні використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи: наукове узагальнення та систематизація — для визначення характеристик глобалізації; порівняльний аналіз — для зіставлення розвитку країн, які входять до Європейського Союзу з іншими країнами, уряд яких прямує до інтеграції з Європою; системний аналіз — для виявлення позитивних і нега- тивних сторін впливу глобалізації на соціально-економічний та політичний розвиток деяких країн світу; логічний синтез — для пояснення результатів дослідження. Визначено, що позитивний вплив глобалізації полягає в значному і не- ухильному збільшенні світового промислового виробництва і торгівлі, зни- женні темпів інфляції, широкому впровадженні нових принципів і методів господарської діяльності. Обґрунтовано, що Україна має потенціал стати не просто європейською, а глобальною державою. Досліджено, що глобалізація загалом і світогосподарські відносини, зо- крема, — об’єктивний процес, що виражає сукупність умов розвитку сучас- ного світового співтовариства і насамперед науково-технічного й економіч- ного прогресу. Це неминучий етап сходження людства до нових обріїв, що несе в підсумку позитивні початки, але при цьому не позбавлений серйозних і масштабних суперечностей, тобто не виключає негативних впливів. Проаналізовано, що основним негативом від глобалізації є домінування “заможнішої” країни над менш розвиненою в економічній і навіть культур- ній сферах. До негативних сторін також належить комерціалізація культур- них цінностей, підпорядкування світу інтересам потужних транснаціональ- них корпорацій та ін. Глобалізація в її нинішньому вигляді підпорядкована інтересам світового капіталу (транснаціональних корпорацій), що діють, ви- користовуючи військово-політичну могутність провідних західних держав. Однак і самі ці держави керують світовим глобалізаційним процесом в ім’я реалізації власних геополітичних інтересів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Шевченко, Марина Іванівна, та Тарас Валерійович Лисенко. "СОЦІОКУЛЬТУРНА ВЗАЄМОДІЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 334–42. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.247178.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті — дослідити загальні механізми складного та комплексного процесу соціокультурної взаємодії в умовах глобальних політичних трансформацій. Методологія дослідження. Міждисциплінарний характер поставленої проблеми передбачає використання антропологічного, історико-типологічного опису; культурно-історичного, порівняльного аналізу; компаративістики та системності. Структурно-функціональний метод застосовано для дослідження специфіки культури та політики; цивілізаційний та порівняльно-історичний методи використано для вивчення особливостей соціокультурної взаємодії суспільства з огляду на трансформації політичної системи (інститутів); системний підхід дозволив здійснити різносторонній аналіз процесу соціокультурної глобалізації. Наукова новизна полягає в тому, що вперше розглянуто проблеми та особливості соціокультурної взаємодії в умовах глобалізації; виділено та схарактеризовано дві позиції — глобалістів, прихильників розвитку глобальної культури та антиглобалістів, які виступають проти культурної асиміляції та культурної глобалізації. Висновки. Доведено, що механізми соціокультурної глобалізації мають виходити з об’єктивності глобальних політичних трансформацій і неможливості їх зупинити. Соціокультурна глобалізація дозволяє посилити міжкультурний діалог і взаємодію, позиції громадянського суспільства, розширити права і свободи індивідуумів, підвищити якість і рівень життя, поглибити розуміння специфічних особливостей інших культур, що сприяє гармонізації всієї системи міжнародних відносин. Показано, що в умовах глобалізації та інтенсифікації міжкультурної взаємодії важливим є розвиток певних навичок для більш ефективної міжкультурної комунікації. Розвиток таких навичок дозволить представникам різних культур і народів зрозуміти схожість і відмінність між різними культурами, збагатитися досягненнями спадщини інших культур, орієнтуватися в культурному розмаїтті сучасного світу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Глобалізація суспільства"

1

Ольшанська, О. В., Т. Е. Бєлялов та Є. Несенюк. "Глобалізація як фактор розвитку цифрової економіки та постіндустріального суспільства". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14450.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Кобякова, Ірина Карпівна, Ирина Карповна Кобякова, Iryna Karpivna Kobiakova та М. С. Вдовкіна. "Вплив глобалізації на мову як аспект культури суспільства". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26213.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Орденов, Сергій Сергійович. "ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ СУСПІЛЬСТВА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ". Thesis, НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА, 2016. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/27485.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Гончарова, М. Л., та Д. О. Мазна. "Культурно-релігійні аспекти розвитку Європейського суспільства в умовах глобалізації". Thesis, Nauka i studia, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/62486.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Клочков, І. В. "Самосвідомість науки у добу глобалізації та межи розвитку сучасного українського суспільства". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30670.

Повний текст джерела
Анотація:
У час, коли відбувається процес інтеграції України до західного співтовариства, загострюється потреба переосмислення шляхів історичного розвитку науки як підсистеми культури в межах інформаційоного супсільства. На сьогодні, дана проблема набуває істотного науково-практичного значення, у сфері освоєння сучасних наукових знань в системі освіти. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30670
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Долгова, Людмила Іванівна, та Руслана Ігорівна Дорошук. "Зелена економіка як новий глобальний напрям сталого розвитку суспільства". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54385.

Повний текст джерела
Анотація:
1. Боровик Ю. Т., Єлагін Ю. В., Полякова О. М. Зелена економіка: сутність, принципи, перспективи для України. Вісник економіки транспорту і промисловості № 69, 2020. 2. "Зелені" інвестиції у сталому розвитку: світовий досвід та український контекст / Видання серії "Бібліотека Центру Разумкова" URL: http://razumkov.org.ua/uploads/article/2019_ZELEN_INVEST.pdf 3. Сухорукова Т. Г. Перспективи розвитку зеленої економіки в Україні Вісник економіки транспорту і промисловості. 2019. № 67. С. 115-123.
Досліджено проблеми та перспективи становлення «зеленої» економіки як сучасного напряму сталого розвитку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Стригуль, (Кльов) Марина Василівна. "Комерціалізація освітньої системи - виклик сучасності чи комерційний тренд суспільства споживання?" Thesis, Київ, ГО "Наукове товариство "Атенеум", 2013. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/10609.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Сутула, Оксана Анатоліївна, та Євген Вікторович Малявін. "Проблеми становлення українського суспільства в умовах глобальної соціалізації". Thesis, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43438.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Загвойська, Л. Д., та Л. Максимів. "Роль університетів у формуванні суспільства сталого розвитку". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/10330.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Тєлєтов, Олександр Сергійович, Александр Сергеевич Телетов та Oleksandr Serhiiovych Tielietov. "Концепції маркетингу в дослідженні політичного та соціально-економічного стану сучасного суспільства". Thesis, ТОВ "ДД "Папірус", 2014, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37603.

Повний текст джерела
Анотація:
Сучасний політичний стан України підтверджує що, попри опанування маркетингом прямо чи опосередковано багатьох сфер діяльності держави, повного розуміння в суспільстві, починаючи з загальнодержавних установ і закінчуючи пересічними громадянами, ще немає. Класичний маркетинг вчить, що без проведення досліджень (в економіці – місткості ринку, споживачів, конкурентів, товару; в політиці – електорату в цілому, окремих категорій виборців, партій обо блоків, політичних програм тощо) на позитивний результат маркетингової діяльності не варто і сподіватися.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Книги з теми "Глобалізація суспільства"

1

Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій. [ Секція 2. Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізаціі ]. Т. 2. Суми, 2008.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Глобалізація суспільства"

1

Нісходовська, О. "Застосування цифрових технологій в освіті як чинник інформаційного розвитку суспільства". У СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ, 252–59. Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», 2022. http://dx.doi.org/10.32782/978-966-289-635-0-29.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Глобалізація суспільства"

1

Падун, Алла. "ЕКОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ БЕЗПЕКИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". У РОЗВИТОК НАУКОВОЇ ДУМКИ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА: СУЧАСНИЙ ДИСКУРС. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/13.11.2020.v1.10.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Глобалізація суспільства"

1

Гарлицька, Т. С. Тенденції розвитку нелітературних одиниць (на матеріалі української, російської та англійської мов). Видавництво «КОД», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3913.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню тенденцій розвитку некодифікованих елементів в умовах глобалізації та демократизації суспільства. Характерні риси та можливості розвитку субстандартних одиниць вивчаються крізь призму екстра- та інтралінгвальних чинників, які є рушіями нових тенденцій розвитку будь-якої мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Глобалізація суспільства" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії