Статті в журналах з теми "Глобальні трансформації"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Глобальні трансформації.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Глобальні трансформації".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Зайковський, О. С. "ЗРУШЕННЯ У ГЛОБАЛЬНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ (РЕГІОНАЛЬНИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИМІРИ)". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 126–38. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.126-138.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню сучасних глобальних процесів, які суттєво впливають на трансформацію у системі вищої освіти. Інтернаціоналізація стала не тільки невід'ємною частиною безперервного процесу змін у вищій освіті, фактично процеси інтернаціоналізації вищої освіти стали важливою детермінантою розвитку та реформування вищої школи. В умовах глобальних трансформацій сучасного світу міжнародна співпраця стала важливим показником розвитку освіти, а самі університети стають глобальними установами, вплив яких на формування конкурентних переваг національної соціально-економічної системи постійно посилюється.
Оскільки в умовах інтернаціоналізації вищої освіти докорінно змінюється місце та роль університетів, існує потреба дослідження та виявлення відповідних тенденцій, що враховують трансформації, що відбуваються на національному, регіональному та глобальному рівнях і які матимуть відповідний вплив на подальший розвиток процесів інтернаціоналізації вищої освіти у майбутньому, що визначило мету наукової статті.
Для досягнення мети використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме: методи аналізу, абстрагування та синтезу (при дослідженні тенденцій, що враховують як внутрішні трансформації, так і глобальні зміни, і які визначають розвиток вищої освіти); методи класифікації та системного узагальнення (для систематизації структурних трансформацій, що відбуваються на освітніх послуг); статистичні методи (для кількісної оцінки трансформацій, що відбуваються у глобальному освітньому просторі в сучасних умовах).
Доведено, що врахування змін, що відбуваються у вищій освіті, передбачають розширений розвиток міжнародних науково-дослідницьких та освітніх програм і проектів, створення розгалуженої мережі між університетської співпраці одночасно із урахуванням та збереженням кращих національних традицій і культурних цінностей.
2
Шевченко, В. Ю. "Глобальні фінансові трансформації та перехідні економіки". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, Вип. 66/67 (2003): 82–84.
Знайти повний текст джерела
3
Колот, А. "Глобальні трансформації індивідуалізованого суспільства: наслідки та уроки". Міжнародна економічна політика, № 1 (20) (2014): 5–22.
Знайти повний текст джерела
4
Zagurska-Antoniuk, V. F. "Геополітичні трансформації та мілітарні виклики у сучасному глобалізованому світі". Grani 18, № 3 (23 лютого 2015): 35–39. http://dx.doi.org/10.15421/1715055.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснюється аналіз ґеополітичного розвитку в глобалізованих сучасних системах. Глобальні проблеми мають планетарний характер – стосуються інтересів усіх народів світу, загрожують деградацією й загибеллю усього людства, потребують невідкладних рішень та вимагають колективних зусиль, спільних дій усіх народів. Розглядається низка проблем у взаємовідносинах між суспільствами і пропонуються реальні шляхи їх вирішення. Частина з них пов’язана із взаємовідносинами всередині світового співтовариства: запобігання ядерному конфлікту, подолання відсталості країн, що розвиваються, частина ж є відображенням кризи у взаємовідносинах між суспільством і природою (демографічна, продовольча, ресурсна, екологічна, енергетична тощо). У статті розглядаються одні із найскладніших глобальних загроз у XXI столітті – локальні військові конфлікти та війни гібридного характеру на ґеополітичному та територіальному ґрунті (наприклад, між Ізраїлем та Палестиною, Україною та Російською Федерацією і т. ін.). Адже ці протистояння стали викликом для всього світу, тому що загрожують повною дестабілізацією світового порядку. Ґеополітичний розвиток сучасних суспільств змінив пріоритети у глобальних проблемах: пріоритетною окремі фахівці вважають енергетичносировинну проблему, а інші – ґеополітичний розподіл територій та сфер впливу в світі. Тому серед глобальних проблем останнього двадцятиліття найчастіше фігурували проблеми миру та роззброєння, екологічна, продовольча, демографічна, енергетична, сировинна, подолання бідності та відсталості.
5
Рішняк, Олег Богданович. "РЕСТАВРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ І ГЛОБАЛЬНІ ЗАГРОЗИ: ТРАНСФОРМАЦІЇ ТЕОРЕТИЧНИХ КОНЦЕПЦІЙ". Питання культурології, № 36 (25 грудня 2020): 156–65. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221059.
Повний текст джерела
6
Парфіненко, А. Ю. "Глобальні трансформації ринку міжнародного туризму та індустрії гостинності". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія " Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм", вип. 6 (2017): 175–86.
Знайти повний текст джерела
7
Докієнко, Лариса. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 23 (29 квітня 2022): 52–58. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сучасні глобальні тренди, інструменти та технології цифрової трансформації фінансів підприємства. Охарактеризовано ключові драйвери змін в цифрову епоху та перешкоди для підприємств на шляху цифровізації. Розглянуто основні інструменти адаптації підприємств до цифровізації фінансів. Окреслено суттєві переваги та перелік підготовчих робіт для цифрової трансформації фінансів підприємства. Визначено ключові навички та компетенції фінансиста майбутнього у цифровому світі. Надано розгорнуту характеристику ключових цифрових технологій та інструментів у фінансах, що активно впроваджуються на підприємствах, та окреслено їх технологічні особливості. Проаналізовано рівень та прогноз освоєння, а також рівень готовності до прийняття цифрових інструментів у фінансах підприємства. Визначено можливі способи трансформації фінансів підприємства за допомогою нових технологій.
8
Грицишен, Димитрій Олександрович. "Механізм взаємодії з міжнародними правоохоронними організаціями у сфері запобігання та протидії економічній злочинності". Економіка, управління та адміністрування, № 4(94) (29 грудня 2020): 131–41. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-131-141.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доведено, що система правоохоронної діяльності України має бути побудована з метою налагодження ефективних взаємозв’язків з міжнародними правоохоронними організаціями. Наведено перелік та охарактеризовано глобальні й регіональні міжнародні правоохоронні організації, а саме: Інтерпол, Асеанапол, Афріпол, Європол, Амеріпол, GCCPOL, AIMC. Визначено, що сьогодні Україна співпрацює з двома такими організаціями: глобальною – Інтерпол (в Україні функціонує Національне центральне бюро на базі Міністерства внутрішніх справ України) і регіональною – Європол (Україна направила офіцерів зв’язку до цієї міжнародної правоохоронної організації). Розглянуто особливості функціонування зазначених правоохоронних організацій та особливості їх взаємодії з вітчизняними правоохоронними органами у сфері запобігання та протидії економічній злочинності.Проаналізовано хронологію розвитку Інтерполу як міжнародного правоохоронного органу. Досліджено організаційну структуру Інтерполу та охарактеризовано кожну її складову: Генеральну Асамблею, Виконавчий комітет, Президента Інтерполу, Генеральний секретаріат. Наведено характеристику діяльності директоратів Генерального секретаріату Інтерполу. Ідентифіковано механізми державної політики, що мають врегулювати діяльність вітчизняних правоохоронних органів у контексті відповідності діяльності Інтерполу. Надано характеристику глобальним цілям зазначеного правоохоронного органу й напрямам трансформації державної політики у сфері запобігання та протидії економічній злочинності. Досліджено особливості державного регулювання процедур взаємодії з Інтерполом. Проаналізовано розвиток Європолу як регіонального правоохоронного органу.
9
Докієнко, Л. М. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 22 (31 січня 2022): 18–25. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/22.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сучасні глобальні тренди, інструменти та технології цифрової трансфор- мації фінансів підприємства. Охарактеризовано ключові драйвери змін у цифрову епоху та перешкоди для підприємств на шляху цифровізації. Розглянуто основні інструменти адаптації підприємств до цифровізації фінансів. Окреслено суттєві переваги та перелік підготовчих робіт для цифрової транс- формації фінансів підприємства. Визначено ключові навички та компетенції фінансиста майбутнього у цифровому світі. Надано розгорнуту характеристику ключових цифрових технологій та інстру- ментів у фінансах, що активно впроваджуються на підприємствах, та окреслено їхні технологічні особливості. Проаналізовано рівень та прогноз освоєння, а також рівень готовності до прийняття цифрових інструментів у фінансах підприємства. Визначено можливі способи трансформації фінансів підприємства за допомогою нових технологій.
10
Гринькевич, О. "Глобальні чинники трансформації та конкурентоспроможності національних систем вищої освіти у XXI ст." Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, № 3 (11) (2017): 13–20.
Знайти повний текст джерела
11
Туролєв Г.О. "ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОФШОРНОГО БАНКІНГУ". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 153–60. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Глобальні умови функціонування світової банківської системи закладають якісно нові умови акумулювання і перерозподілу фінансового капіталу за різними регіонами і секторами світової економіки, а також трансформації сукупних заощаджень економічних агентів різних країн у глобальний інвестиційний капітал. Особливе місце у світовій банківській архітектурі посідає офшорне банківництво, яке в останні десятиліття перетворилось на усталений й невід’ємний компонент глобального фінансового ринку. Охоплюючи операції банківських установ, що локалізовані в офшорних юрисдикціях, офшорний банкінг забезпечує підприємницьким структурам значне послаблення податкового навантаження, високу конфіденційність комерційних угод та надійне збереження капіталу. У той самий час поглиблення міжнародної спеціалізації і виробничого кооперування, фрагментація глобальних потоків товарів і капітальних ресурсів забезпечують економічним суб’єктам широкі можливості щодо застосування послуг офшорного банківського бізнесу у цілях використання особливих систем корпоративного законодавства.
У статті розкрито масштаби і структурну динаміку офшорного банківництва в останні десятиліття. Комплексно охарактеризовано сучасні тенденції розвитку офшорних банків з акцентуванням дослідницького інтересу на процесах системної технологізації і динамічному поширенні фінтеху і штучного інтелекту, проникнення у даний сектор технологій електронної комерції, його переведення на технології блокчейну, посилення клієнт-орієнтованості і персоніфікованості офшорних банківських операцій, глибокої конвергенції діяльності офшорних банків й міжнародних інвестиційних компаній, активізації злиттів трастових офшорних компаній та ін. Доведено, що дані тенденції відбивають глобальний характер діяльності офшорних банків, високий рівень інноваційності їх сервісів, неухильну диверсифікацію банківських послуг та підвищення рівня стійкості банківської системи до дії чинників світової економічної нерівноваги. Особливу увагу приділено питанню щодо реалізації блокчейн-стартапів та організації бірж з торгівлі цифровими валютами, що справляють вагомий вплив на механізми функціонування офшорного банківництва. Обґрунтовано, що клієнтам офшорних банків надається на сьогодні широкий спектр послуг, що виходить далеко за рамки власне банківського обслуговування, й охоплює також консалтингові сервіси з питань податкового законодавства, оптимізації податкових витрат, заснування офшорного бізнесу тощо.
12
Hrynkevych, Olha. "Global Factors of Transformation and Competitiveness of National Higher Education Systems in the 21st Century." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 11, no. 3 (2017): 13–20. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2017-03-13-20.
Повний текст джерела
13
CHYZHYKOVA, Olena. "Global trends of tax technologies implementation in the context of digital transformation of the economy." Fìnansi Ukraïni 2019, no. 3 (November 29, 2019): 126–34. http://dx.doi.org/10.33763/npndfi2019.03.126.
Повний текст джерела
14
Шкурат, Марія, Галина Кукель, Людмила Штефан та Віталій Мазур. "РОЗВИТОК ІНДУСТРІЇ 4.0 В ЄС: ОСОБЛИВОСТІ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ПОСТПАНДЕМІЙНОГО ВІДНОВЛЕННЯ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 213–20. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3606.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено провідну роль цифровізації та формування Індустрії 4.0 для економічного розвитку країн у сучасних умовах. Підкреслено, що нові цифрові технології можуть допомогти об’єднаній Європі стати більш конкурентоспроможною. Водночас пандемія COVID-19 підкреслила важливість цифровізації економіки та розвитку Індустрії 4.0 і підвищила ризики для досягнення економічних цілей Європи, якщо цифрова трансформація не буде проведена. Наведено основні задекларовані положення розвитку Індустрії 4.0 у ЄС і визначено, що фактично ці плани не було досягнуто перед економічним спадом, що був викликаний пандемією. Запропоновано аналіз впливу пандемії COVID-19 на макроекономічні показники ЄС: криза виявила взаємозалежність глобальних ланцюгів вартості та цінності глобально інтегрованого єдиного ринку Європи. Визначено, що в таких умовах нового сенсу та актуальності отримала необхідність швидкого переходу до більш цифрової та стійкішої економічної та промислової моделі, щоб підтримувати і посилювати прагнення ЄС до стійкої конкурентоспроможності. Проаналізовано Багаторічний фінансовий план ЄС на 2021—2027 рр., який має на меті нівелювання економічної та соціальної шкоди, яку було завдано пандемією коронавірусу. Ключовими для активізації майбутнього зростання ЄС мають стати: інновації, цифрова трансформація, стратегічна інфраструктура та єдиний ринок. Значний обсяг бюджетного фінансування Європейського Союзу направлений на відновлення економіки через цифрову трансформацію та формування Індустрії 4.0. Планується, що це допоможе інвестувати більше в передові цифрові навички та ширше використання цифрових технологій в економіці та суспільстві, тобто формування бази для подальшого розвитку Індустрії 4.0. Хоча ще повною мірою не видно наслідків пандемії для економіки ЄС, уже існує стратегія їх подолання через акселерацію інноваційного розвитку, інтенсифікацію цифрової трансформації та розвиток Індустрії 4.0 в усіх країнах ЄС.
15
Senyura, O. V. "Чинники трансформації соціального простору міста в соціологічному дискурсі". Grani 18, № 8 (6 червня 2015): 81–88. http://dx.doi.org/10.15421/1715161.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто соціальний простір міста, що перебуває в процесі постійних трансформацій. Розглянуто місто як складний простір, який конструюється людиною та має фізичний і соціальний виміри, які перебувають у постійній взаємодії. Фізичний простір характеризується різноманітними типами забудови, транспортною мережею, натомість соціальний – формується завдяки спільнотам та об’єднанням індивідів. Важливою складовою соціальнопросторової структури є аналіз процесів творення та життєдіяльності міських спільнот, які виконують ряд функцій. Загалом, соціальний простір виступає як територія, на якій відбувається взаємодія спільнот, індивідів, яким притаманний міський спосіб життя та яких об’єднують колективні уявлення, йому властива цілісність та внутрішня диференціація. Проаналізовано основні напрацювання класиків соціологічної науки, що стали підґрунтям визначення загальних чинників трансформації соціального простору міста. Встановлено, що трансформація відбувається на різних рівнях – від мікро, індивіда, мезо – міських спільнот, макро – соціуму міста, до мега – глобальних механізмів змін, які перебувають у постійній взаємодії та при процесах трансформації мають більше чи менше значення.
16
Сіденко, В. Р. "Глобальні структурні трансформації та тренди економіки України. Частина перша. Ключові тренди структурних змін у світовій економіці та в Україні (англ. мовою)". Економіка і прогнозування, № 1, січень - березень (2018): 37–57.
Знайти повний текст джерела
17
Лукашенко, С. В. "Глобальна валютна система в контексті трансформації глобальної фінансової архітектури". Економічний часопис - 21, № 5/6 (2011): 8–11.
Знайти повний текст джерела
18
Корольчук Л.В. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ТЕОРІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 14–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-2.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті за допомогою застосування методу аналізу та синтезу при вивченні авторських дефініцій поняття «сталий розвиток» визначено та досліджено концептуальні основи теорії сталого розвитку з метою забезпечення її ефективного застосування у глобальних економічних процесах.
За результатами проведеного дослідження, до концептуальних основ теорії сталого розвитку відносимо: - екологізацію економіки; - екоінноваційний розвиток; - глобальну відповідальність за практичну реалізацію концепції сталого розвитку.
Вважаємо, що ефективність реалізації концепції сталого розвитку буде визначатися наявністю трьох концептуальних основ, тобто залежатиме від ступеня екологізації економіки країн світу, від рівня їх екоінноваційного розвитку, а також від посилення глобальної відповідальності країн за практичні результати. При чому, наголошуємо тут на необхідності вдосконалення усіх концептуальних основ одночасно та забезпечення перманентності взаємозв’язків між ними. Адже, екологізація економіки (створення пунктів сортування сміття, застосування енергозберігаючих технологій у побуті, переробка відходів від заготівлі круглого лісу тощо) більшою мірою на громадських засадах без дієвої інноваційної політики, як відбувається у нашій державі, не спричинить бажаної якісної трансформації. Натомість, стрімкий розвиток інноваційної сфери, як показує досвід Індії, в силу об’єктивних причин не гарантує вирішення навіть внутрішніх проблем екологічного та соціального характеру. А за відсутності глобальної відповідальності за практичні результати реалізація концепції сталого розвитку взагалі втрачає свій сенс, адже вирішення глобальних проблем не під силу кільком країнам, а лише консолідованій світовій спільноті.
19
Шевченко, Марина Іванівна, та Тарас Валерійович Лисенко. "СОЦІОКУЛЬТУРНА ВЗАЄМОДІЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 334–42. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.247178.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — дослідити загальні механізми складного та комплексного процесу соціокультурної взаємодії в умовах глобальних політичних трансформацій. Методологія дослідження. Міждисциплінарний характер поставленої проблеми передбачає використання антропологічного, історико-типологічного опису; культурно-історичного, порівняльного аналізу; компаративістики та системності. Структурно-функціональний метод застосовано для дослідження специфіки культури та політики; цивілізаційний та порівняльно-історичний методи використано для вивчення особливостей соціокультурної взаємодії суспільства з огляду на трансформації політичної системи (інститутів); системний підхід дозволив здійснити різносторонній аналіз процесу соціокультурної глобалізації. Наукова новизна полягає в тому, що вперше розглянуто проблеми та особливості соціокультурної взаємодії в умовах глобалізації; виділено та схарактеризовано дві позиції — глобалістів, прихильників розвитку глобальної культури та антиглобалістів, які виступають проти культурної асиміляції та культурної глобалізації. Висновки. Доведено, що механізми соціокультурної глобалізації мають виходити з об’єктивності глобальних політичних трансформацій і неможливості їх зупинити. Соціокультурна глобалізація дозволяє посилити міжкультурний діалог і взаємодію, позиції громадянського суспільства, розширити права і свободи індивідуумів, підвищити якість і рівень життя, поглибити розуміння специфічних особливостей інших культур, що сприяє гармонізації всієї системи міжнародних відносин. Показано, що в умовах глобалізації та інтенсифікації міжкультурної взаємодії важливим є розвиток певних навичок для більш ефективної міжкультурної комунікації. Розвиток таких навичок дозволить представникам різних культур і народів зрозуміти схожість і відмінність між різними культурами, збагатитися досягненнями спадщини інших культур, орієнтуватися в культурному розмаїтті сучасного світу.
20
Kalyayev, Anatoliy. "ЄВРОПЕЙСЬКА КОЛЕКТИВНА ТА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ЧИННИК ВОЄННОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНОЗДАТНОСТІ КРАЇН ЄС". Public Administration and Regional Development, № 10 (28 грудня 2020): 1140–63. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.10.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Узагальнено наслідки інформаційно-технологічних впливів на глобальні трансформації управління соціально-економічними процесами та безпекою. Розкрито суть «європейської ідентичності» та мультикультуралізму у їх взаємозв’язку та взаємозалежності на національному та інтеграційному рівнях. Наведено аргументи на користь припущення, що міграційні процеси, посилення право-радикальних ідей та організацій і пов’язані з ними кризові явища свідчать про поширення форм та методів гібридної війни, що ведеться між країнами, метою якої є підрив європейської системи безпеки, а не є свідченням краху ідеї мультикультуралізму. Розкривається сутність та гуманістичний потенціал таких явищ, як ідентифікація, зокрема національна й європейська, та мультикультуралізм у їх взаємозв’язках і взаємодії в контексті завдань публічного управління сферою безпеки та оборони. Доводиться, що гуманістичний потенціал європейської ідентичності в європейських країнах здатен забезпечити гармонійний розвиток європейського суспільства та управління ним. Європейська інтеграція в оборонній сфері - це не просто один з можливих напрямів поглиблення процесу, але й стратегічна та економічна необхідність для країн ЄС. Конфлікти на кордонах ЄС, тероризм і кібертероризм, гібридні війни, дедалі більша розмитість між зовнішніми і внутрішніми загрозами - все це робить Європейський Союз і його держави-члени більш уразливими.
Нова ситуація з безпекою в Європі є доволі складною, а відтак вона змушує європейців взяти на себе більшу відповідальність за безпеку на континенті і навколо нього. Констатується, що для створення ефективної системи протидії усім потенційним загрозам необхідно використовувати сукупний потенціал усіх країн, усвідомлення національної ідентичності яких не суперечить основним ідеям колективної(європейської) ідентичності.
21
Matsiakh, Iryna. "Інвазійні чужорідні патогени як загроза глобальному біорізноманіттю". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 22 (10 червня 2021): 11–26. http://dx.doi.org/10.15421/412101.
Повний текст джерелаАнотація:
Охарактеризовано особливості шляхів проникнення інвазійних патогенів і показано приклади масових пошкоджень лісів внаслідок поширення адвентивних збудників хвороб. Встановлено, що основною причиною поширення інвазійних патогенів є широкомасштабна торгівля декоративними рослинами для потреб озеленення. Вказано на причини, які призводять до пошкоджень деревних порід і подальшої суттєвої трансформації лісових екосистем під впливом інвазійних патогенів. Підкреслено недостатній рівень уваги з боку лісопатологів, науковців, практиків лісового господарства до проблеми поширення адвентивних збудників хвороб. Недостатньо уніфікованою та розробленою є термінологія щодо інвазій різних таксонів патогенних організмів. Подано характеристику основних термінів щодо інвазій та інвазійних організмів.
Охарактеризовано особливості фаз, які проходить організм, щоб набути статусу інвазійності та чинники, які сприяють успішному встановленню інвазійних патогенів на локальних, регіональних і континентальних рівнях. Переважна більшість інтродукцій лісових інвазійних видів є ненавмисними, наприклад, морфологічними структурами патогенів (спори, міцелій) які не вдається виявити під час імпорту рослин, або на упакуванні тощо.
В Україні не існує законодавчої бази, яка б регулювала на державному рівні проникнення чужорідних інвазійних видів рослин. На сьогодні діє тільки Закон України "Про карантин рослин" який містить списки: 1) карантинних організмів, відсутніх в Україні; 2) карантинних організмів, обмежено поширених в Україні; 3) регульованих некарантинних шкідливих організмів.
Глобальні зміни клімату суттєво впливають на успішність впровадження інвазійних організмів, стимулюють їх поширення і розповсюдження, а також ослаблюють рослин-господарів, що є сприятливою передумовою поширення адвентивних видів на нових територіях.
22
Карпіна, Олена. "КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНОГО Й МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДІВ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАГМЕНТІВ РОМАНУ С. ПЛАТ “THE BELL JAR”)". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 94–101. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано порівняльний аналіз перекладу фрагментів художнього тексту, здійсненого системами автоматизованого онлайн-перекладу MateCat і Pragma 6 On-Line. Висвітлено зміст понять адекватного та еквівалентного перекладу, що стало відправною точкою оцінки якості машинного перекладу. Обґрунтовано вибір програм машинного перекладу, що віддзеркалюють дві глобальні стратегії їх моделювання, а саме: системи машинного перекладу на основі лінгвістичних правил та статистичні системи. Схарактеризовано перекладацькі трансформації, до яких удається авторка літературного перекладу Ольга Любарська, що слугували еталоном якості, який повною мірою відповідає критеріям еквівалентного/адекватного перекладу: точно відтворює зміст та відбиває комунікативні установки авторки твору. Окреслено низку вдалих перекладацьких рішень, якими відзначено окремі фрагменти машинного перекладу. Детальному розгляду піддано помилки та перекладацькі огріхи, що припускають програми автоматизованого онлайн-перекладу. Виявлені помилки було згруповано відповідно до лінгвістичних рівнів, що сприяло утворенню лексичних, морфологічних та синтаксичних типів помилок. До лексичних помилок належить вживання слів у невластивому для них значенні, яке не відповідає їхнім контекстуальним умовам; наявність неперекладених слів та словосполучень; дослівний переклад, уживання росіянізмів; неспроможність коректної інтерпретації фразеологічних зворотів; неправильний переклад через помилки у вихідному тексті тощо. До морфологічних помилок відійшли некоректне визначення частиномовної належності лексем у випадках граматичної омонімії, порушення граматичних категорій, зокрема категорії часу дієслів, помилки при творенні відмінкових закінчень іменників і прикметників. До синтаксичних помилок віднесено порушення смислових зв’язків під час побудови словосполучень та речень, а саме узгодження між членами речення, некоректне вживання сполучників у межах синтаксичних конструкцій, порушення порядку слів у реченнях.
23
Цветков, Валерий Анатольевич, Сергей Владимирович Дохолян та Кобилжон Ходжиевич Зоидов. "СЕДЬМОЙ МЕЖДУНАРОДНЫЙ ФОРУМ «РОССИЯ В XXI ВЕКЕ: ГЛОБАЛЬНЫЕ ВЫЗОВЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ»". Региональные проблемы преобразования экономики, № 1 (24 червня 2019): 133. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-1-133-152.
Повний текст джерелаАнотація:
Седьмой Международный форум посвящен актуальным вопросам устойчивого развития российской экономики, решения которых на современном этапе требуют улучшения межрегиональной интеграции и активизации международного сотрудничества в условиях глобальной нестабильности. Работа форума проходила на пленарном заседании, в рамках круглого стола и в пяти секциях. Форум проведен в период, когда стоящие перед Россией глобальные вызовы обострились. Ключевыми темами научных дискуссий стали вопросы укрепления ЕАЭС и его взаимодействие с другими интеграционными объединениями, соотношение экономики и политики в глобальных интеграционных процессах, способы обеспечения прозрачности и защиты предпринимательской среды от финансовых угроз и рисков. На форуме также были обсуждены следующие научные проблемы: тенденции и перспективы развития мировой экономики и места России в глобальном экономическом пространстве; прогноз инновационно-технологической и структурной динамики экономики России и других стран ЕАЭС в среднесрочной перспективе с учетом мировых тенденций; о направлениях и проблемах сопряжения инфраструктурных проектов ЕАЭС и ЭПШП; применение механизма государственно-частного партнёрства при развитии транспортно-транзитных систем; современные интеграционные процессы в мире; укрепление ЕАЭС и возможные развилки в его развитии; модернизация как фактор экономической безопасности России и других стран ЕАЭС; повышение роли субъектов Российской Федерации и муниципалитетов в модернизации экономики; социально-демографические проблемы модернизации; эффективная финансово-денежная политика как необходимое условие достижения экономической безопасности; тенденции и перспективы развития мирового и российского сельского хозяйства; соотношение экономики и политики в глобальных и региональных интеграционных процессах; модернизация инновационного и инвестиционного потенциала регионов; способы обеспечения прозрачности и защиты предпринимательской среды от финансовых угроз и рисков; место регионов в социально-экономической интеграции приграничных государств; межрегиональные экономические отношения — интеграционный фактор российской экономики; экономические инструменты обеспечения экологической безопасности; моделирование эволюционного развития и структурной динамики социально-экономических систем; математическое и компьютерное моделирование социально-экономических систем; эконометрическое моделирование циклического развития социально-экономических процессов. Все перечисленные и другие близкие к ним научные проблемы находились в центре внимания участников форума. В связи с этим цель проведения форума заключалась в научно-методическом обосновании направлений и разработке практических рекомендаций по современным проблемам преобразования экономики в условиях интеграции и глобальной нестабильности. Для достижения поставленной цели участники форума рассмотрели и обсудили следующие вопросы: Евразийская интеграция в условиях глобальной нестабильности; модернизация и экономическая безопасность; региональные проблемы пространственного развития экономики; экологические проблемы экономического развития; моделирование эволюционного развития социально-экономических систем. Результаты форума заключаются в научном обосновании направлений развития современной экономики в условиях глобальной нестабильности и формировании на этой основе практических рекомендаций, позволяющих повысить эффективность управления и обеспечить устойчивое развитие современной экономики России в условиях модернизации и интеграции. В докладах, выступлениях и принятых на форуме рекомендациях освещается широкий круг проблем, связанных с формированием эффективной государственной и региональной политики, механизмами её реализации в условиях трансформации национальной экономики в условиях модернизации, интеграции и глобальной нестабильности.
24
Sidenko, V. "Global structural transformations and trends in Ukrainian economy. Part 1. Key trends in structural economic changes in the world and Ukraine." Ekonomìka ì prognozuvannâ 2018, no. 1 (April 15, 2018): 37–57. http://dx.doi.org/10.15407/eip2018.01.037.
Повний текст джерела
25
Цветков, Валерий Анатольевич, Сергей Владимирович Дохолян, Кобилжон Ходжиевич Зоидов та Константинас Стасисович Янкаускас. "ВОСЬМОЙ МЕЖДУНАРОДНЫЙ ФОРУМ «РОССИЯ В XXI ВЕКЕ: ГЛОБАЛЬНЫЕ ВЫЗОВЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ»". Региональные проблемы преобразования экономики, № 12 (15 серпня 2020): 368. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-12-368-383.
Повний текст джерелаАнотація:
Восьмой Международный форум посвящен актуальным вопросам устойчивого развития российской экономики, решения которых на современном этапе требуют улучшения межрегиональной интеграции и активизации международного сотрудничества в условиях глобальной нестабильности. Работа форума проходила на пленарном заседании и в пяти секциях, проведенных в рамках круглого стола. Форум проведен в период, когда стоящие перед Россией глобальные вызовы обострились. Сегодня они несут в себе как новые возможности по повышению конкурентоспособности российской экономики и стимулированию импортозамещения, так и новые угрозы инвестиционного и технологического характера. Ключевыми темами научных дискуссий стали вопросы повышения конкурентоспособности российской экономики и выявления дополнительных резервов для ускорения экономического роста, укрепления ЕАЭС и его взаимодействия с другими интеграционными объединениями, соотношение экономики и политики в глобальных интеграционных процессах, способы обеспечения прозрачности и защиты предпринимательской среды от финансовых угроз и рисков. На форуме также были обсуждены следующие научные проблемы: тенденции и перспективы развития мировой экономики и места России в глобальном экономическом пространстве; прогноз инновационно-технологической и структурной динамики экономики России и других стран ЕАЭС в среднесрочной перспективе с учетом мировых тенденций; о направлениях и проблемах сопряжения инфраструктурных проектов ЕАЭС и ЭПШП; применение механизма государственно-частного партнёрства при развитии транспортно-транзитных систем; современные интеграционные процессы в мире; укрепление ЕАЭС и возможные развилки в его развитии; модернизация как фактор экономической безопасности России и других стран ЕАЭС; повышение роли субъектов Российской Федерации и муниципалитетов в модернизации экономики; социально-демографические проблемы модернизации; эффективная финансово-денежная политика как необходимое условие достижения экономической безопасности; тенденции и перспективы развития мирового и российского сельского хозяйства; соотношение экономики и политики в глобальных и региональных интеграционных процессах; модернизация инновационного и инвестиционного потенциала регионов; способы обеспечения прозрачности и защиты предпринимательской среды от финансовых угроз и рисков; место регионов в социально-экономической интеграции приграничных государств; межрегиональные экономические отношения – интеграционный фактор российской экономики; экономические инструменты обеспечения экологической безопасности; моделирование эволюционного развития и структурной динамики социально-экономических систем; математическое и компьютерное моделирование социально-экономических систем; эконометрическое моделирование циклического развития социально-экономических процессов. Все перечисленные и другие близкие к ним научные проблемы находились в центре внимания участников форума. В связи с этим цель проведения форума заключалась в научно-методическом обосновании направлений и разработки практических рекомендаций по современным проблемам преобразования экономики в условиях интеграции и глобальной нестабильности. Для достижения поставленной цели участники форума рассмотрели и обсудили следующие вопросы: Евразийская интеграция в условиях глобальной нестабильности; модернизация и экономическая безопасность; региональные проблемы пространственного развития экономики; экологические проблемы экономического развития; моделирование эволюционного развития социально-экономических систем. Результаты форума заключаются в научном обосновании направлений развития современной экономики в условиях глобальной нестабильности и формировании на этой основе практических рекомендаций, позволяющих повысить эффективность управления и обеспечить устойчивое развитие современной экономики России в условиях модернизации и интеграции. В докладах, выступлениях и принятых на форуме рекомендациях освещается широкий круг проблем, связанных с формированием эффективной государственной и региональной политики, механизмами её реализации в условиях трансформации национальной экономики в условиях модернизации, интеграции и глобальной нестабильности.
26
Gacim , S., I. Yu Gryshova та O. V. Zhuravlov . "Публічна політика інституційних трансформацій в умовах глобальної пандемії". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (24 лютого 2021): 75–91. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Глобальний світ опинився у складній ситуації структурних зрушень інституційного середовища не тільки на формальному, але й на неформальному рівні під впливом пандемії коронавірусної інфекції. Оцінка процесів формування публічної політики інституційних трансформацій та її вплив в умовах пандемії COVID-19 на економічну систему є динамічним явищем і потребує глибинного міждисциплінарного підходу. Запропоновані теоретичні моделі, які включають різноманітні інституційні чинники. Оцінка моделей дозволила зробити висновок про переважну статистичну значущість інституційних факторів на ефективність економічних трансформацій.Метою статті є визначення основних напрямів публічної політики трансформації економічних систем через призму дослідження «правил гри» (інститутів) і цінностей в умовах пандемії. Наукова новизна полягає в оцінці інституційних трансформацій економіки в умовах глобальної пандемії через призму дослідження інститутів та цінностей, що створює наукове підґрунтя для модернізації управлінських та статистичних концепцій і має на меті запобігти створенню екстрактивного інституційного середовища. Висновки. Для коректного статистичного моделювання варто розглядати економічні процеси через призму нової інституційної теорії, яка дозволяє виявити траєкторії економічного розвитку з урахуванням географічних особливостей, історії, культури і місця політичних еліт. Саме інституційний підхід у статистичному моделюванні дає більш фундаментальне усвідомлення складних процесів переходу від екстрактивних інститутів до інклюзивних. За оцінкою моделі коінтеграції панельних даних нами виявлено тісний довгостроковий зв’язок між такими чинниками, як економічне зростання, витрати на освіту, ефективність урядування, верховенство права та збільшення частки послуг у структурі ВВП. Такі результати підтверджують значущість інституційного середовища для траєкторії економічного розвитку.
27
Бурко, Я. В., та Р. Л. Гасюк. "Деякі аспекти переходу України на шлях до сталого розвитку". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6 (270) (10 листопада 2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-16-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Досвід за останні 25 років становлення ринкової моделі економіки України свідчить про те, що в нашій країні ще не створені ефективні умови для стабільного економічного зростання, що тісно пов'язане з накопиченням капіталу та інтенсифікацією процесу інвестування в усіх галузей економіки, а також подальший економічний розрив між розвиненими країнами світу та нашою країною став тенденцією і, як наслідок, призвів до зниження конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Також низька додана вартість у базових галузях промисловості не дозволяє накопичити достатню кількість капіталу та перерозподілити ці заощадження для розвитку нових галузей промисловості, що, у свою чергу, не дозволяє підняти соціально-економічний рівень життя до європейського рівня у для забезпечення сталого розвитку. Більше того, останніми роками ми можемо спостерігати переорієнтацію економіки країни з індустріальної на сільськогосподарську. Такі глобальні зміни досить болісно відбиваються як у соціальному,так і у економічному аспекті. Змінюються центри формування капіталу, виникає надлишок трудових ресурсів в одних галузях та нестача в інших, а відповідно збільшення безробіття, падіння рівня життя, міграція та інші негативні елементи, які невід'ємно притаманні періоду зміни економічної структури держави. Євроінтеграційні процеси, безперечно, визначають вектор розвитку нашої держави, але для трансформації потужної пострадянської індустріальної економіки нам належить вирішити чимало складних соціальних, економічних та інших проблем.У свою чергу, перехід передових економік світу на новий технологічний уклад, всеосяжна цифровізація, розвиток генних технологій, екологічні проблеми, що становлять під загрозу подальше існування людства та іншіглобальні зиіни, які відбуваються у світовій спільноті нині, породжують багато неординарних викликів, відповідь на які потребує нових, нетрадиційних знань та підходів.Для вирішення ціх проблем необхідно проаналізувати досвід європейських країн, який показав, що на сучасному етапі розвитку світової економічної системи необмежене економічне зростання не є визначальним чинником створення ефективної економіки. Розуміння цього переорієнтувати європейську економіку та світ загалом для побудови моделі, що ґрунтується на принципах сталого розвитку, з урахуванням екологічної, економічної та соціальної складових.
28
Луценко, О. І. "ДИГІТАЛІЗАЦІЯ ЯК ОДИН З ОСНОВНИХ ДРАЙВЕРІВ ТРАНСФОРМАЦІЇ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 18 (30 червня 2021): 12–16. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/18.2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано сучасний стан цифрової трансформації економіки України в умовах глобальної дигіталізації. Визначено, що сьогодні цифрова трансформація є головним чинником економічного зростання та переходом на новий рівень соціально-економічних систем. Виділено основні чинники, які перешкоджають розвитку цифровізації української економіки. Виявлено, що, незважаючи на існування низки перешкод різноманітного характеру, Україна впевнено рухається у напрямі створення цифрової країни, активно впроваджуючи інформаційні технології, такі як штучний інтелект, Інтернет речей, віртуальна реальність, хмарні обчислення тощо, у всі сфери діяльності. Досліджено сучасні тенденції у формуванні та реалізації державної політики України у сфері цифровізації.
29
Кушніренко, О. М., та Н. Г. Гахович. "ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЙ ІНДУСТРІЇ 4.0 НА СТРУКТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В ЕКОНОМІЦІ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 4 (21 січня 2020): 63–73. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.4.2020.63-73.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автори оцінюють вплив глобальних трендів Індустрії 4.0 на структурні трансформації в промисловості та обґрунтовують на цій основі напрями пожвавлення промислового сектору України через призму глобальних технологічних викликів. Розглядаються сучасні структурні диспропорції українського промислового розвитку та висвітлюються можливості, які надають технології 4.0 для інноваційного оновлення промисловості; оцінюється готовність до впровадження СМАРТ-технологій на промислових підприємствах. Ключовим висновком дослідження є те, що подальша інноваційна трансформація глобального виробництва призведе до неминучих змін в організації та управління виробничими процесами. Враховуючи результати досліджень, було запропоновано ефективне вирішення визначених проблем. Вони включають формування нових інститутів розвитку, які просувають технології Індустрії 4.0, адитивні технології, інтернет-речей, Big Data, роботизацію виробництв з одночасним розвитком громадських, освітніх і наукових інституцій, що забезпечують підвищення кваліфікаційного рівня персоналу, розширення проєктної інноваційної діяльності.
30
Зима, О. Г., О. М. Афанасьєва, С. О. Родіонов, В. В. Кошарна та А. О. Станкова. "Трансформації глобальної міграції населення". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(257) (10 лютого 2020): 27–31. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-257-1-27-31.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі проаналізовано основні фактори, що мають вплив на міграційні потоки. В процесі трансграничних пересувань люди часто не втрачають своїх історичних коренів, колишньої культури, зв'язків з батьківщиною, з родичами і друзями, що мешкають в інших країнах, і не асимілюються повністю в новий соціум. Засвоюючи правила праці і побуту, елементи культури різних країн проживання, вони придбавають множинні національні, культурні і тому подібне референції і вибудовують гібридні ідентичності, які потім зазнають метаморфози у нащадків мігрантів. Це ще сильніше розцвічує палітру різноманітності, що привноситься імміграцією. При цьому чимала частина мігрантів не прагнуть пустити корені в країнах призначення, не аффілюються з якою-небудь одній з них, так і залишаючись мандрівниками, космополітичними номадами, що орієнтуються на транснаціональні канони професійної діяльності і повсякденного життя. Відносно "текучих" мігрантів не працюють ні асиміляційна, ні мультикультуралістична моделі інтеграції, розраховані на поселенців. Це вимагає від приймаючих держав перегляду традиційних підходів до соціокультурної інкорпорації приїжджих, пошуку моделей, що поєднують принципи цивільної інтеграції і інтеркультуралізму.
Складається нова географія міграції, що характеризується зрушенням людських потоків на глобальний Південь і їх регіоналізацією, тяжінням до інтеграційних платформ. Регіоналізація пересувань на Півдні диктує необхідність не лише розробки і здійснення державами імміграційної і інтеграційної політики, що розвиваються, але і розвитку субглобальних механізмів регулювання таких потоків. Більше того, формування нової моделі міграції вимагає конструювання адекватної цієї моделі архітектури глобального управління переміщеннями населення.
31
Zamaraeva, Yu S. "ANALYSIS OF THE CONCEPT OF «GLOBAL TRANSFORMATIONS». IMPACT OF GLOBAL TRANSFORMATION ON CULTURE AND ETHNIC IDENTITY (THEORETICAL STUDY)." Digitalization 2, no. 1 (March 2021): 27–40. http://dx.doi.org/10.37993/2712-8733-2021-2-1-27-40.
Повний текст джерела
32
Rodchenko, V. B., G. P. Rekun та Yu I. Prus. "ПРОСТОРОВІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ УМОВ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ". Actual problems of regional economy development 1, № 17 (30 листопада 2021): 128–43. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.128-143.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає в розвитку теоретичних основ та методичних положень трансформації параметрів системи управління просторовим капіталом регіону під впливом глобальних викликів. Проаналізувавши праці провідних науковців та аналітичні матеріали світових дослідницьких центрів, у роботі виокремлено сучасні тенденції розвитку бізнес-структур, обумовлені трансформацією системи управління просторовим капіталом; особливості впливу змін в системі управління просторовим капіталом на процеси реалізації державного врядування та життєдіяльності людини. Серед глобальних викликів трансформації властивостей простору авторами виокремлено цифровізацію, сервісизацію, індустрію 4.0, декарбонізацію економіки. У роботі доведено, що у сукупності саме ці виклики змінюють традиційне розуміння сутності менеджменту як виду управлінської діяльності, що проявляється у переході до концепції напрацювання диференційованих індивідуальних показників ефективності діяльності; перманентного зменшення поляризації між поняттями масове виробництво та якість локальних товарів, робіт, послуг; переходу від масового ринку до мінливого ринку індивідуальних або мікрогруп покупців тощо. Як наслідок, під впливом цих процесів виникають нові системи виробництва (вікіноміка, нові мережеві кооперативи), нові способи доставки товару (віртуальні примірочні, 3D-друк, електронні книги), нові системи власності (економіка дарування та економіка розподіленого користування, безкоштовні та умовно-безкоштовні товари/послуги); нові системи управління (незалежні ради директорів, мультистейкхолдеризм, відсутність ієрархій, колективне лідерство); нові системи фінансування (краудфандинг та «етичний банкінг»); нові системи організації ринку (механізми співконкуренції).
33
Філіпенко, А. С. "Особливості дослідження глобальних трансформацій". Стратегія розвитку України, № 1 (2012): 273–76.
Знайти повний текст джерела
34
Швиданенко, О. А. "Основні тенденції трансформації глобальної конкурентноспроможності". Актуальні проблеми економіки, № 3 (117) (2011): 46–55.
Знайти повний текст джерела
35
Бродский, А. К., та Д. В. Сафронова. "ГЛОБАЛЬНЫЙ ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ КРИЗИС: ВЗГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ БИОРАЗНООБРАЗИЯ". Биосфера 9, № 1 (31 березня 2017): 11. http://dx.doi.org/10.24855/biosfera.v9i1.323.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема антропогенной трансформации биосферы рассмотрена с точки зрения разрушения биоразнообразия. Поскольку в основе устойчивости биосферы лежит биотическая регуляция круговорота веществ, именно биологическое разнообразие обеспечивает компонентное и территориальное равновесие слагающих биосферу экосистем. Авторы прослеживают трансформацию биосферы человеком в ходе истории – от палеолита до наших дней, анализируют пути воздействия человека на природу. В процессе «преобразования природы» результатом деятельности человека стало размыкание естественных биогеохимических циклов, загрязнение и глубокая деградация окружающей среды, утрата местообитаний. При обсуждении выбора приоритетов для решения проблем выхода из глобального экологического кризиса сделан вывод, что нарастающие социальные и природные аномалии представляют собой следствие нашего неверного поведения, в основе которого, помимо социальных, экономических и иных причин, лежит недооценка того значения, которое биоразнообразие играет в нашей жизни.
36
Balatska, O. B. "Трансформація сучасного збройного насилля: специфічні риси і тенденції". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 9(137) (17 серпня 2016): 95. http://dx.doi.org/10.15421/171684.
Повний текст джерелаАнотація:
Виявлено, що збройне насилля в сучасному світі зазнає суттєвих змін. Воєнні конфлікти все частіше набувають характеру асиметричних. Еволюціонують засоби воєнно-політичного протиборства. Сучасне протистояння, як правило, представляє собою «розумне» поєднання методів «жорсткої» і «м’якої сили». Визначено, що одним із найважливіших аспектів трансформації збройного насилля є значна актуалізація його інформаційного компоненту. Методи інформаційного та інформаційно-психологічного впливу стали невід’ємною складовою сучасного протиборства. Традиційні форми воєнно-політичного протистояння поступаються місцем його новітнім формам – гібридним, сетецентричним, мережевим війнам. З’ясовано, що для сучасного світу характерна загальна інтенсифікація збройного насилля, зростання масштабів розповсюдження, збільшення кількості та тривалості воєнних конфліктів різного ступеня інтенсивності. Усі ці тенденції є відбиттям процесів глобальних трансформацій і вказують на формування нових загроз національній та міжнародній безпеці.
37
Васильева, Елена Николаевна, and Наталья Александровна Цынарёва. "MODERN SYSTEM OF INTERNATIONAL RELATIONS DURING THE PANDEMIC: TRENDS AND TRANSFORMATIONS." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Филология, no. 1(68) (April 9, 2021): 199–204. http://dx.doi.org/10.26456/vtfilol/2021.1.199.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье предпринята попытка обозначить и проанализировать актуальные общемировые тенденции и глобальные изменения в условиях международного кризиса. Рассмотрены новые механизмы и инструменты глобальной политики, в частности, вакцинная дипломатия. In the article the authors attempt to identify and analyze the current global trends and transformations in the context of the international crisis. New mechanisms and tools of global policy are considered, in particular, vaccine diplomacy.
38
Антюхова, Екатерина. "Акторные модели глобальной образовательной политики". Полис. Политические исследования, № 3 (2020): 158–68. http://dx.doi.org/10.17976/jpps/2020.03.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность глобальной образовательной политики определяется совокупностью новых реалий цифро-глобального мира с быстрым изменением традиционных технологий во многих сферах деятельности. Автор анализирует сущностную компоненту этой политики как области научных исследований (в образовании, политологии, социологии, педагогике и т.п.), так и сферы практической деятельности и направления деятельности государства. Установлено, что акцент на образовательной повестке является важным феноменом современного развития, которое сопровождается ускоренным внедрением цифровых технологий и необходимостью адаптации человека к этим изменениям. При этом глобальное образование учитывает как национальные политики стран, так и транснациональную экономическую политику. Глобальное образование рассматривается как подход к образованию в части его предметно-содержательного наполнения и распространения в мире с учетом современных технологических возможностей, который воспитывает сознание глобального гражданина, приверженного национальным интересам и способного к самореализации в мировом пространстве. Показано, что трансформация образования (как в части просвещения, так и в части становления новой личности, владеющей глобальной компетенцией) лежит в рамках интересов всего мирового сообщества, а не только отдельных государств. Уточнено понятие глобальной образовательной политики и подтверждена перспективность использования акторного подхода, сформировавшегося в рамках неолиберализма. Выделено пять акторных моделей в образовательной сфере (модели с одним актором – государством; модели, дополненные деятельностью неправительственных акторов; модели, учитывающие развитие роли и статуса неправительственных акторов; модели, отражающие прогресс технологических инноваций; модели, возводящие в статус акторов образовательные экосистемы, носящие надгосударственный характер). Рассмотрена гипотеза, согласно которой наиболее перспективна модель, состоящая из образовательных экосистем как акторов глобального уровня.
39
Цветков, Валерий Анатольевич, Наби Садкаримович Зиядуллаев, Сергей Владимирович Дохолян, Кобилжон Ходжиевич Зоидов та Константинас Стасисович Янкаускас. "ДЕВЯТЫЙ МЕЖДУНАРОДНЫЙ ФОРУМ «РОССИЯ В XXI В.: ГЛОБАЛЬНЫЕ ВЫЗОВЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ»". Региональные проблемы преобразования экономики, № 12 (26 серпня 2021): 161–81. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-12-161-181.
Повний текст джерелаАнотація:
Девятый Международный форум посвящен актуальным вопросам устойчивого развития российской экономики, решение которых на современном этапе требует улучшения межрегиональной интеграции и активизации международного сотрудничества в условиях глобальной нестабильности. Работа форума проходила на пленарном заседании и в пяти секциях, проведенных в рамках круглого стола. Форум проведен в период, когда стоящие перед Россией глобальные вызовы обострились. Сегодня они несут в себе как новые возможности по повышению конкурентоспособности российской экономики и стимулированию импортозамещения, так и новые угрозы инвестиционного и технологического характера. Ключевыми темами научных дискуссий стали вопросы повышения конкурентоспособности российской экономики и выявления дополнительных резервов для ускорения экономического роста, укрепления ЕАЭС и его взаимодействие с другими интеграционными объединениями, соотношение экономики и политики в глобальных интеграционных процессах, способы обеспечения прозрачности и защиты предпринимательской среды от финансовых угроз и рисков. На форуме также были обсуждены следующие научные проблемы: моделирование влияния пандемии коронавируса COVID-19 и мероприятий по борьбе с ней на развитие социально-экономических систем; динамика институтов инновационного развития в условиях санкций и пандемии COVID-19: российский и зарубежный опыт; циклические тенденции и перспективы развития мировой экономики и места России в глобальном экономическом пространстве; смена технологических укладов с последующим резким скачком производительности и ростом экономики; будущее российской экономики: прогноз структурных изменений; четвёртая промышленная революция (Индустрия 4.0): риски повышения нестабильности, возможного коллапса мировой экономической системы и ответы на вызовы; проблемы, реалии и перспективы развития российско-белорусской интеграции; прогноз инновационно-технологической и структурной динамики экономики России и других стран ЕАЭС в среднесрочной перспективе с учетом мировых тенденций; направления и проблемы сопряжения инфраструктурных проектов ЕАЭС и ЭПШП; применение механизма государственно-частного партнёрства при развитии транспортно-транзитных систем; современные интеграционные процессы в мире; укрепление ЕАЭС и возможные развилки в его развитии; модернизация как фактор экономической безопасности России и других стран ЕАЭС; проблемы, реалии и перспективы экономического сотрудничества России со странами ЕС; повышение роли субъектов Российской Федерации и муниципалитетов в модернизации экономики; социально-демографические проблемы модернизации; эффективная финансово-денежная политика как необходимое условие достижения экономической безопасности; тенденции и перспективы развития мирового и российского сельского хозяйства; соотношение экономики и политики в глобальных и региональных интеграционных процессах; модернизация инновационного и инвестиционного потенциала регионов; влияние социально-экономической динамики и структуры факторов экономического роста на экономическое неравенство регионов России; проблемы формирования комплексного подхода к оценке уровня бедности и принятию мер по его устойчивому снижению в соответствии с национальными целями Российской Федерации; способы обеспечения прозрачности и защиты предпринимательской среды от финансовых угроз и рисков; место регионов в социально-экономической интеграции приграничных государств; межрегиональные экономические отношения – интеграционный фактор российской экономики; экономические инструменты обеспечения экологической безопасности; моделирование эволюции и структурной динамики социально-экономических систем; математическое и компьютерное моделирование социально-экономических систем; эконометрическое моделирование циклического развития социально-экономических процессов; моделирование влияния пандемии коронавируса COVID-19 и мероприятий по борьбе с ней на функционирование торговых путей. Все перечисленные и другие близкие к ним научные проблемы находились в центре внимания участников форума. В связи с этим цель проведения форума заключалась в научно-методическом обосновании направлений и разработке практических рекомендаций по современным проблемам преобразования экономики в условиях интеграции и глобальной нестабильности. Для достижения поставленной цели участники форума рассмотрели и обсудили следующие вопросы: Евразийская интеграция в условиях глобальной нестабильности; модернизация и экономическая безопасность; региональные проблемы пространственного развития экономики; экологические проблемы экономического развития; математическое и компьютерное моделирование эволюции социально-экономических систем. Результаты девятого форума заключаются в научном обосновании направлений развития современной экономики в условиях глобальной нестабильности и формировании на этой основе практических рекомендаций, позволяющих повысить эффективность управления и обеспечить устойчивое развитие современной экономики России в условиях модернизации и интеграции. В докладах, выступлениях и принятых на форуме рекомендациях освещается широкий круг проблем, связанных с формированием эффективной государственной и региональной политики, механизмами её реализации в условиях трансформации национальной экономики в условиях модернизации, интеграции и глобальной нестабильности.
40
Кротков, Владимир. "Два понимания глобальной трансформации". Свободная мысль, № 9 (1604) (2009): 107–16.
Знайти повний текст джерела
41
Круш, П. В. "Трансформація механізму регулювання глобальної економіки". Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 13 (2007): 43–50.
Знайти повний текст джерела
42
Остап’як, В. І. "Китай крізь призму глобальних трансформацій". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 117, (ч. 2) (2013): 23–27.
Знайти повний текст джерела
43
Гражевська, Н. "Загальні закономірності глобальних системних трансформацій". Банківська справа, № 6 (2007): 60–68.
Знайти повний текст джерела
44
Гражевська, Н. "Загальні закономірності глобальних системних трансформацій". Банківська справа, № 6 (2007): 60–68.
Знайти повний текст джерела
45
Галушко, К. "Державно-інституціональний вимір глобальних трансформацій". Сучасна українська політика : політики і політологи про неї, Вип. 12 (2008): 363–72.
Знайти повний текст джерела
46
Гражевська, Н. "Загальні закономірності глобальних системних трансформацій". Банківська справа, № 6 (2007): 60–68.
Знайти повний текст джерела
47
Крайнікова, Т. "ЗМІ в умовах глобальної трансформації медіаспоживання". Вісник Книжкової палати, № 6 (191) (2012): 38–42.
Знайти повний текст джерела
48
Алексеев, А. "Российский обрабатывающий сектор – пора за флажки". Журнал «ЭКО» 51, № 8 (2 серпня 2021): 104–26. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2021-8-104-126.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье обосновывается неприемлемость стратегии пассивного встраивания российской экономики в глобальную. Рассматриваются особенности процесса трансформации национальной экономики в экономику ресурсного типа, обсуждается нарастающая необратимость данного пути развития. По мнению автора, некритическое отношение к происходящим в мировой экономике процессам – основа для подмены базовых ролей государства в регулировании экономики, смещения фокуса с создания условий для развития национального производителя ко все более жесткому контролю над постепенно сжимающимся под давлением глобальной экономики национальным рынком товаров и услуг. На основе международных сопоставлений доказывается недопустимость проводимой инвестиционной политики в обрабатывающем секторе российской промышленности, предлагаются решения, позволяющие начать восстановление обрабатывающих производств с учетом имеющихся финансовых возможностей.
49
Гаврилюк О.В., д.е.н., професор. "ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ БІЗНЕСУ: ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРАТЕГІЙ ВЗАЄМОДІЇ З КЛІЄНТАМИ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 81–86. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Динаміка глобалізації постійно генерує нові проблеми та завдання, що стосуються методів та інструментів принципово якісного функціонування бізнесу, взаємодії з клієнтами в усіх сферах виробництва і надання послуг, створення “розумних” технологій. До глобальних трендів сьогодення належить диджиталізація всіх аспектів життєдіяльності, бурхливе нарощування електронної комерції. Однак традиційна пряма роздрібна торгівля на основі реальної візуалізації бізнесу не втрачає актуальності і також розвивається. Крупні фірми та бренди започаткували нові підходи, в рамках яких практикується симбіоз обох сегментів. Стратегії взаємодії зі споживачами перебувають у постійній модифікації, особливо в залежності від соціально-економічної стабільності та ринкових флуктуацій.
У статті досліджені новітні тенденції, стратегії й наслідки глобальної диджиталізації у контексті феномену «економіка вражень» і нових можливостей забезпечення ефективних взаємин зі споживачами. На конкретних прикладах висвітлені елементи економіки вражень (агротуризм, власноручне приготування їжі у ресторанних закладах), а також купування емоцій з боку заможних верств населення.
Проаналізовано три новітні напрями і механізм функціонування електронної комерції: відкриття традиційних роздрібних магазинів, використання франчайзингу та створення безпілотних автоматизованих супермаркетів без персоналу. Проаналізована модифікація стратегій та їх перспективи в залежності від соціально-економічної стабільності і настроїв споживачів, зокрема, в контексті нинішньої епідемії коронавірусу. Показано, що погіршення ситуації і непевність подальшого перебігу подій закономірно спричинює трансформацію/співвідношення стратегій у бік онлайну.
50
Ghannam, Ibrahim S I. "ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ РОЗРОБЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ КРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ". Theory and Practice of Public Administration, № 4 (67) (26 листопада 2019): 62–67. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано основні принципи, що зосереджуються на діяльності публічної влади та аналізі управлінських рішень та наслідках їх для життєдіяльності суспільства щодо розроблення механізмів публічного управління розвитком країни в умовах глобальних трансформацій.
Зазначено, що механізми публічного управління можна поділити за напрямом впливу на стандартні та специфічні, що змінюються під впливом глобальних трансформацій.
Доведено, що класичні механізми державного управління не є здатними забезпечити розвиток країни в умовах глобальних трансформацій. Це передбачає, що традиційні механізми (економічний, правовий, організаційний, політичний) наберуть нового змісту, доповнюючися інноваційними механізмами: мотиваційним, технологічним, соціально-креативним.