Добірка наукової літератури з теми "Глобальний економічний розвиток"

Сучасний розвиток економічних відносин, їх глобальний характер з одного боку та розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, з іншого, зумовили появу специфічної форми цих відносин – електронного бізнесу та електронної комерції. Суб'єкти ринку швидко освоюють нові можливості організації бізнес-комунікацій та активно включаються до електронного бізнес-середовища. Це призводить до того, що доступ до інформаційних технологій стає не просто конкурентною перевагою, а необхідною умовою функціонування суб'єктів ринку. Однак, незважаючи на бурхливий розвиток електронних бізнес-комунікацій, існує велика кількість проблем, що стримують інтеграцію національної економіки у світовий економічний електронний простір. Великі корпорації, що мають значні обсяги експорту та великі зовнішньоекономічні зв'язки, просто не можуть дозволити собі залишитися поза простором сучасного світового ринку, в якому дедалі більша частка починає припадати на його електронну частину. Великі обсяги продажів дозволяють навіть у разі реалізації на перших етапах незначної частини виробленої продукції забезпечувати економічну ефективність своїх електронних майданчиків. На сьогоднішній день сегменти електронної комерції – business-to-business (B2B) та business-to-consumer (B2C) є найбільш освоєними і є відповідно сферою укладання електронних підприємницьких угод між суб'єктами господарювання. У статті розглядаються причини, через які потенціал електронної комерції в Україні не повністю реалізований та основні фактори зростання Інтернет-торгівлі в нашій країні.

У статті розглянуто основні особливості глобального екномічного простору сьогодення. Визначено, що процес формування глобального економічного простору пройшов декілька етапів: становлення (XIX ст.); боротьба національних капіталів, підтримуваних державою за панування у глобальній системі міжнародних економічних відносин, що складалася (перша половина XX ст.); розкол світу на дві системи, які функціонували на основі різних принципів і перебували у стані антагоністичної єдності (період холодної війни); перехід до етапу глобалізації ринкової економіки, створення єдиних економічних просторів, панування транснаціональних компаній у світовій економіці (кінець XX – початок XXI ст.). Розглянуто, що темпи сучасного науково-технічного розвитку та залежність від ефективного використання науки та техніки провідними країнами та економічне зростання світової економіки зумовили необхідність консолідації зусиль та ресурсів різних країн для досягнення національних та глобальних науково-технічних цілей. Наукове, технологічне та інноваційне співробітництво держав, переваги міжнародної спеціалізації та співпраця в галузі досліджень та розробок є важливими для подальшого розвитку цивілізації. Сьогодні динаміка інтернаціоналізації та глобалізації, що є основою для ефективного розвитку всіх сфер суспільства, відображена в науково-технічній сфері. Таким чином, визначено у роботі основні фактори впливу на глобальний економічний простір з урахування специфіки становлення економіки знань сьогодні.

Анотація. Сучасний стан української економіки свідчить про те, що процес розроблення і реалізації ефективної стратегії розвитку є дуже важливим, оскільки стратегії сталого економічного розвитку України — один із найважливіших документів, що характеризують довгострокові цілі та напрями соціального розвитку України — економічний розвиток, розвиток, досягнення. Варто зазначити, що в європейських країнах такій стратегії приділяється більше уваги, вона дуже детальна. Досліджено стратегічне бачення сталого соціально-економічного розвитку України до 2030 року. Воно демонструє реформування цінностей народу України з метою досягнення балансу між економічним, соціальним та екологічним розвитком. Розвиток вітчизняної економіки є одним із пріоритетних завдань у трансформаційних умовах нашої країни. Україна має стати країною із сильною економікою та інноваційними інноваціями. Для цього потрібно, перш за все, відновити макроекономічну стабільність, забезпечити стійке економічне зростання шляхом проекологічних дій, створити сприятливі умови для економічної діяльності та створити прозору податкову політику. Досліджено цілі сталого розвитку, а саме: боротьба з бідністю і голодом, міцне здоров’я, якісна освіта, гендерна рівність, хороша санітарія і чиста вода, поновлювана енергія, гідна робота та економічне зростання, інновації та інфраструктура, зменшення нерівності, сталий розвиток міст і громад, відповідальне споживання, боротьба зі зміною клімату, збереження морських і наземних екосистем, мир і справедливість, партнерство задля сталого розвитку. Проведено дослідження щодо місця України в міжнародних рейтингах, аналіз динаміки основних показників індексу глобальної конкурентоспроможності України, досліджено динаміку індексу економічної свободи України за 2019—2020 року. За дванадцятьма категоріями економічної свободи Україна належить до країн світу: права власності — 123, свобода від корупції — 154, свобода оподаткування — 100, державні витрати — 161, свобода заснування — 111, свобода ринку праці — 146, грошова свобода — 184, свобода торгівлі — 54, свобода інвестування — 165, фінансова свобода —160. Результати мають визначити частку кожної з чотирьох груп в індексі економічної свободи. Ключові слова: сталий розвиток, економіка, індекс, конкурентоспроможність, стратегія, національна, розвиток. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 3; бібл. 10.

Досліджено управління розвитком транспортної інфраструктури в умовах реалізації Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 р. в сучасній транспортній галузі як одному з найважливіших елементів в економічній системі України. Розкрито сутність поняття “сталий розвиток” як складної багаторівневої і багатокомпонентної системи заходів, спроможної забезпечити ефективне функціонування й розвиток країни. Проаналізовано проблеми, що впливають на розвиток транспортної інфраструктури. Описано пріоритетні Глобальні цілі сталого розвитку до 2030 р., що безпосередньо стосуються транспортної інфраструктури. Обґрунтовано необхідність розвитку транспортної інфраструктури України з метою виконання Стратегії сталого розвитку, задля підвищення якості транспортних послуг та транспортної інфраструктури в ХХІ ст.

Проблеми інформатизації суспільства та розвитку інформаційних технологій – окремий напрямок науково-теоретичних досліджень. У сучасних умовах формується нова модель функціонування багатьох видів послуг на основі інформаційних технологій і комп’ютерної техніки, що приводить до істотної зміни змісту їх продукту. Відбувається монополізація інформаційного простору через створення глобальних розподільних систем, які концентрують міжнародні грошові потоки від надання туристичних послуг і формують фінансову політику здійснення трансакцій у сфері туристичного бізнесу. Загальний підхід до вивчення зазначених процесів поки що не винайдено.Метою написання статті є аналіз інфраструктурного забезпечення розвитку інформаційних послуг у міжнародному туризмі на основі аналітичного огляду міжнародної статистики та виявлення загальних тенденцій у розподілі конкурентних переваг основних гравців ринку. Під час дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, системного аналізу, порівняння, узагальнення.Проаналізовано основні тенденції розвитку глобальної туристичної інфраструктури з надання інформаційних послуг. Охарактеризовано системи бронювання, поширені в глобальному інформаційному просторі. Виявлено посилення конкурентної боротьби на міжнародному ринку туристичних послуг між найбільшими глобальними розподільними системами Amadeus, Sabre та Travelport. Доведено, що між глобальними гравцями ринку є розподіл сфер економічного впливу на мегарегіони туристичних послуг. Виявлено тенденцію формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи.Зроблено висновок, що глобалізація туристичного ринку створює передумови для посилення економічних взаємозв’язків між країнами, зростання зустрічних потоків туристів, товарів, послуг, капіталу та ноу-хау, що постійно збільшуються. Продемонстровано, що ключовою тенденцією є формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи, які є своєрідним локомотивом світової туристичної індустрії.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні сучасних тенденцій на ринку глобальних розподільних систем та особливостей розподілу сфер впливу між його гравцями.Отримані результати можуть бути використані для розробки науково-теоретичних основ стратегічного керування туристичним бізнесом в умовах глобального інноваційного простору.Оскільки телекомунікаційні та інформаційні технології дозволяють потенційному споживачу туристичного продукту самостійно отримати інформацію з будь-якої відстані і в будь-якому режимі часу, подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на визначення перспектив функціонування підприємств малого бізнесу на міжнародному ринку туристичних послуг.Ключові слова: глобальні розподільні системи; системи бронювання; глобалізація туристичного ринку; сегментація ринку; мегарегіони туристичного бізнесу.

В статті за допомогою застосування методу аналізу та синтезу при вивченні авторських дефініцій поняття «сталий розвиток» визначено та досліджено концептуальні основи теорії сталого розвитку з метою забезпечення її ефективного застосування у глобальних економічних процесах. За результатами проведеного дослідження, до концептуальних основ теорії сталого розвитку відносимо: - екологізацію економіки; - екоінноваційний розвиток; - глобальну відповідальність за практичну реалізацію концепції сталого розвитку. Вважаємо, що ефективність реалізації концепції сталого розвитку буде визначатися наявністю трьох концептуальних основ, тобто залежатиме від ступеня екологізації економіки країн світу, від рівня їх екоінноваційного розвитку, а також від посилення глобальної відповідальності країн за практичні результати. При чому, наголошуємо тут на необхідності вдосконалення усіх концептуальних основ одночасно та забезпечення перманентності взаємозв’язків між ними. Адже, екологізація економіки (створення пунктів сортування сміття, застосування енергозберігаючих технологій у побуті, переробка відходів від заготівлі круглого лісу тощо) більшою мірою на громадських засадах без дієвої інноваційної політики, як відбувається у нашій державі, не спричинить бажаної якісної трансформації. Натомість, стрімкий розвиток інноваційної сфери, як показує досвід Індії, в силу об’єктивних причин не гарантує вирішення навіть внутрішніх проблем екологічного та соціального характеру. А за відсутності глобальної відповідальності за практичні результати реалізація концепції сталого розвитку взагалі втрачає свій сенс, адже вирішення глобальних проблем не під силу кільком країнам, а лише консолідованій світовій спільноті.

Стаття присвячена аналізу підсумків саміту «Великої двадцятки» в геополітичному контексті із метою надання геополітичних оцінок. Визначено, що цьогорічний саміт продемонстрував зацікавленість світової спільноти у подальшому розвитку глобальних економічних процесів, а також у реформуванні глобальної економіки в цифрову із використанням інноваційних підходів та методів. З’ясовано, що найбільш актуальними завданнями саміту стали: координація політики між членами G20 з метою досягнення глобальної економічної стабільності та стійкого розвитку; просування фінансового регулювання, яке б знижувало ризики та запобігало майбутнім фінансовим кризам; створення нової міжнародної фінансової архітектури. Підсумки саміту «Великої двадцятки» в Ханчжоу багато в чому визначили перспективи розвитку глобальних економічних процесів, а також побудову нового світового економічного порядку із запровадженням інноваційних підходів та елементів цифрової економіки. Доведено, що діяльність по забезпеченню функціонування світової економіки повинна базуватись на колективних зусиллях всіх учасників та враховувати усі реалії на міжнародній арені. Обґрунтовано тезу про те, що саме геополітичні фактори багато в чому визначають не тільки поведінку держав на міжнародній арені, але і напрями, за якими здійснюються світові процеси, в тому числі й економічні. Тому в цьому контексті важливим видається консолідація зусиль та ресурсного потенціалу для продовження роботи над створенням нового світового економічного порядку ХХІ ст., який би враховував усі потреби людства.

Глобальні умови функціонування світової банківської системи закладають якісно нові умови акумулювання і перерозподілу фінансового капіталу за різними регіонами і секторами світової економіки, а також трансформації сукупних заощаджень економічних агентів різних країн у глобальний інвестиційний капітал. Особливе місце у світовій банківській архітектурі посідає офшорне банківництво, яке в останні десятиліття перетворилось на усталений й невід’ємний компонент глобального фінансового ринку. Охоплюючи операції банківських установ, що локалізовані в офшорних юрисдикціях, офшорний банкінг забезпечує підприємницьким структурам значне послаблення податкового навантаження, високу конфіденційність комерційних угод та надійне збереження капіталу. У той самий час поглиблення міжнародної спеціалізації і виробничого кооперування, фрагментація глобальних потоків товарів і капітальних ресурсів забезпечують економічним суб’єктам широкі можливості щодо застосування послуг офшорного банківського бізнесу у цілях використання особливих систем корпоративного законодавства. У статті розкрито масштаби і структурну динаміку офшорного банківництва в останні десятиліття. Комплексно охарактеризовано сучасні тенденції розвитку офшорних банків з акцентуванням дослідницького інтересу на процесах системної технологізації і динамічному поширенні фінтеху і штучного інтелекту, проникнення у даний сектор технологій електронної комерції, його переведення на технології блокчейну, посилення клієнт-орієнтованості і персоніфікованості офшорних банківських операцій, глибокої конвергенції діяльності офшорних банків й міжнародних інвестиційних компаній, активізації злиттів трастових офшорних компаній та ін. Доведено, що дані тенденції відбивають глобальний характер діяльності офшорних банків, високий рівень інноваційності їх сервісів, неухильну диверсифікацію банківських послуг та підвищення рівня стійкості банківської системи до дії чинників світової економічної нерівноваги. Особливу увагу приділено питанню щодо реалізації блокчейн-стартапів та організації бірж з торгівлі цифровими валютами, що справляють вагомий вплив на механізми функціонування офшорного банківництва. Обґрунтовано, що клієнтам офшорних банків надається на сьогодні широкий спектр послуг, що виходить далеко за рамки власне банківського обслуговування, й охоплює також консалтингові сервіси з питань податкового законодавства, оптимізації податкових витрат, заснування офшорного бізнесу тощо.

Розглянуто актуальні екологічні, економічні, політичні та соціальні проблеми розвитку, з якими зіткнулася земна цивілізація в ХХІ ст. Найбільш загрозливими серед них є глобальне потепління клімату, спричинене парниковими газами, забруднення довкілля відходами виробництва та споживання, вичерпання енергетичних ресурсів (нафти, газу, вугілля та інших), послаблення стійкості екологічних систем і динамічне згасання біорізноманіття. Земна спільнота постала перед такими глобальними екологічними викликами антропогенного походження, яких у минулому не було. Свою деструктивну роль при цьому зіграли і деякі науковці, які замовчували і загладжували нагальність сучасних екологічних проблем. Не менш шкідливим виявилося галасливе пропагування глобалістських неконструктивних ідей щодо подолання глобальної екологічної кризи, які в багатьох випадках були надто відірвані від запитів реального політичного та економічного життя. Засоби масової інформації і сучасна економічна наука продовжують зомбувати споживацьку ментальність населення. Сучасні економічні системи не стимулюють ефективне споживання товарів. Високотехнологічні товари часто невиправдано швидко стають відходами споживання, оскільки характеризуються коротким життєвим циклом. Світова економіка залишається високомілітаристською. У ХХІ ст. Україна буде стикатися з тими ж проблемами, що будуть притаманними для земної цивілізації загалом. Основна проблема полягає в тому, щоб вийти зі складної політичної, екологічної, економічної і соціальної ситуації з мінімальними втратами.

Новітня доба глобальних соціально-економічних трансформацій перетворила мобільність у фактично єдину стійку характеристику розвитку бізнес-діяльності. Сучасні прояви мобільності сучасного господарського процесу передбачають швидку реакцію на мінливість умов кон’юнктури національного та світового ринків, розбудову формального та неформального інституціонального середовища, асиметрію інформації, розвиток глобальної господарської системи і т.п. Динамічність сучасних умов розвитку зумовлює необхідність формування та розбудови інноваційно-інвестиційної моделі розвитку, як найуспішнішої і найперспективнішої. Інноваційний процес передбачає декілька суттєвих етапів від виявлення інноваційного попиту до поширення освоєної інновації і її комерціалізації. Економічний зміст інноваційних процесів цікавив науковців практично з виникнення економічної теорії, але як предмет спеціального наукового осмислення інновації стали у ХХ ст. У статті досліджено особливості еволюції поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених щодо трактування поняття «інновації» та розвитку інноваційної парадигми. Вчені різних періодів надавали різного змісту інноваціям: по-перше, розглядали як результат НТП, інноваційної діяльності та практичного / технічного використання новацій; по-друге: як цільові зміни у функціонуванні підприємства та якісні зміни усіх елементів суспільного виробництва; по-третє: як систему або комплекс заходів щодо впровадження нової техніки, технології і т.п.; по-четверте: як процес створення та практичного використання новацій та відтворення економічного елемента через нову ідею, винахід чи процес; по-п’яте: як комерційне рішення чи продукт інноваційної діяльності. У статті обґрунтовано прямий вплив розвитку інноваційних процесів на рівень конкурентоспроможності, а також запропоновано комплексне трактування дефініції «інновації» зважаючи на особливості сучасних соціально-економічних трансформацій: акцентована увага на необхідності постійних інвестицій та оптимальної інноваційно-управлінської інфраструктури на мікро-, макро-, мезо- та мегарівнях.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. 08.00.02 Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад дослідження розвитку транснаціонального бізнесу в системі світового господарства та обґрунтуванню концепт–моделі входження ТНК країн Східної Азії до глобального бізнес-середовища. У роботі досліджено наукове підґрунтя та охарактеризовано ґенезу формування й розвитку процесів транснаціоналізації в системі світового господарства; удосконалено понятійно-категоріальний апарат дослідження авторським уточненням терміну «транснаціональний бізнес», який, на відміну від існуючих, пропонується трактувати як підприємницьку діяльність інтегрованих транснаціональних структур, орієнтовану на обслуговування та реалізацію інтересів власників капіталу, яка має на меті контроль виробництва з урахуванням оптимального поєднання системи конкурентних переваг країн базування та країн-реципієнтів, координацію і споживання світових фінансових ресурсів і регулювання економічних процесів глобального масштабу в умовах поляризації світової економічної системи.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад дослідження особливостей циклічного розвитку глобальної економічної системи та стабілізації економічного розвитку України. Досліджено наукове підґрунтя та охарактеризовано закономірності існування економічних циклів. Удосконалено поняття економічного циклу, який запропоновано розуміти як особливий тип періодичних коливань економічної активності навколо довгострокового тренду, що були викликані особливостями функціонування власне економічної системи та низкою зовнішніх чинників, які виявляються у волатильній природі більшості макроекономічних показників. Розроблено й обґрунтовано товарно-орієнтований підхід до природи економічних циклів, що базується на життєвому циклі товарів, які обертаються на ринку. У межах цього підходу стадії життєвого циклу товару ототожнюються з фазами економічного циклу. Таким чином, нині відомі економічні цикли з різним періодом відповідають життєвому циклу товарів з аналогічним періодом їх обертання на ринку. Розроблено модель динаміки економічної системи, що складається з моделі економічного зростання Р. Солоу та циклічної складової, яка об’єднує економічні цикли різної періодичності. На базі моделі запропоновано алгоритм прогнозування економічної динаміки з урахуванням економічних циклів, методологічною основою якого є метод «сірого ящика», згідно з яким економічний тренд виступає як визначена (невідома) складова, а економічні цикли є предметом вивчення моделі. Практичне застосування алгоритму прогнозування побудовано на використанні фільтра Ходріка-Прескотта як методу детрендизації й швидкого перетворення Фур’є як методу спектрального аналізу циклічної складової. За допомогою запропонованої моделі циклічної динаміки економічних систем проаналізовано динаміку світового ВВП у період 1960-2016 рр., а також складено прогноз до 2021 р. Доведено, що динаміка розвитку світової економіки протягом періоду дослідження мала циклічний характер із явно вираженим 16річним циклом. Циклічність економічної активності простежується в таких макроекономічних показниках, як темпи зростання ВВП, темпи інфляції, рівень безробіття, а також рівень іноземних прямих інвестицій. Завдяки запропонованій моделі циклічної динаміки економічних систем виявлено 8-річні цикли в динаміці прямих іноземних інвестицій та динаміці угод зі злиття й поглинання, які активізуються в точках екстремуму економічного циклу. За результатами дослідження виявлено закономірності протікання економічних циклів у межах глобальної економічної системи: економічні цикли в розвинених країнах мають випереджальний характер стосовно країн, що розвиваються; амплітуда економічних коливань навколо довгострокового тренду в країнах, що розвиваються, в 1,9 раз більша, ніж у розвинених країнах; високі темпи економічного зростання відповідають більшому ступеню волатильності темпів економічного розвитку; міжнародна торгівля відіграє головну роль у синхронізації економічних процесів у масштабі глобальної економічної системи; динаміка чистого експорту й поточного рахунка платіжного балансу в розвинених країнах і країнах, що розвиваються, має зворотно пропорційний характер; динаміка прямих іноземних інвестицій тісно корелює з фазами економічних циклів. Визначено головну мету економічної політики держави, якою слід вважати забезпечення динамічної стійкості, що передбачає підтримання стабільних показників економічного зростання в заданих межах. Для досягнення стабільності економічного розвитку державне регулювання економіки має базуватися на основі дії вбудованих стабілізаторів, до яких ми відносимо автоматичну зміну податкових надходжень і платежів залежно від фази економічного циклу. Розроблено економетричну модель динаміки економічного зростання України на базі моделей класу ARIMA, що розкриває сутність особливостей протікання економічних циклів у національній економіці України на сучасному етапі, а також чинники, що визначають параметри економічних циклів у національному масштабі. Визначено організаційно-економічні засади підвищення рівня міжнародної конкурентоспроможності України в контексті її адаптації до нестабільного глобального економічного простору з метою мінімізації негативних чинників циклічності розвитку глобальної економічної системи та прискорення динаміки економічного зростання. Ключові слова: глобальна економічна система, світова економіка, економічний цикл, цикл ділової активності, циклічність економічного розвитку, економічна криза, канали синхронізації економічних процесів, модель динаміки економічної системи, антициклічна економічна політика. The dissertation for a Candidate Degree in Economics. Speciality 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations. – V.N. Karazin Kharkiv National University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2018. The dissertation provides a deeper theoretical and methodological grounding for the studies of global economic system cyclical development and stability of Ukrainian economic development. The study examined scientific arguments and characterized the patterns of existing economic cycles. As a result of combination of the groups of theories, the definition of economic cycle was refined and put forward as a special type of periodic fluctuations in economic activity around the long-term trend, caused by internal features of the economic system and by a set of external factors that manifest themselves through volatility of most macroeconomic indicators. The dissertation proposes a new product based approach to the study of economic cycles, which considers life-cycle of goods circulating in the market. Within this approach, the product life-cycle stages are identified with the phases of economic cycle. On this ground, the well-known economic cycles of different periods correspond to the life-cycle of goods with a similar period of circulation in the market. The results of this study construct a model of economic system dynamics, which consists from R. Solow economic growth model and cyclical component that includes economic cycles with different periodicity. Based on this model, an algorithm for predicting economic performance that takes into account economic cycles was developed. This algorithm is based on the grey box method, according to which the economic trend is a predefined component, and economic cycles become the subject of the model study. Practical application of the prediction algorithm is based on the Hodrick-Prescott filter as a method of detrending and Fast Fourier Transform as a method of spectral analysis of the cyclic component. With the help of the proposed model of economic system cyclical performance, the dynamics of world GDP in the period between 1960-2016 was analysed, and a forecast was made up to 2021. It is argued then that the world economy development performance during the period viewed contains a prominent 16-year long cycle. The cyclic features of economic activity were traced in such macroeconomic indicators as GDP growth rate, inflation rate, unemployment rate, as well as the amount of foreign direct investment. On the basis of the proposed model of cyclical economic system dynamics, we can define 8-year long cycles in foreign direct investment dynamics and in mergers and acquisitions agreements, triggered at the extremes of the economic cycle. The results of the study revealed certain patterns of economic cycles that take place within the global economic system: economic cycles in developed countries are fast-paced compared to developing countries; the amplitude of economic fluctuations around the long-term trend in developing countries is 1.9 times more than in developed countries; high economic growth rates correspond to high volatility in economic development rates; international trade plays a major role in synchronization of economic processes in the global economic system; net exports and current account balance performance in developed and developing countries are indirectly proportional; foreign direct investment performance is closely related to economic cycle phases. The study also defines the main goal of government economic policy, which needs to ensure dynamic consistency that presupposes stable economic growth within the given frames. To achieve stable economic development, government regulation of the economy should be based on the built-in stabilizers, to which we include automatic change in tax revenues and payments, depending on the business cycle phase. The thesis develops an econometric model of Ukrainian economic growth dynamics based on ARIMA models, revealing the essence of economic cycles in Ukrainian national economy at its present stage, as well as the factors determining parameters of economic cycles on a national scale. Organizational and economic foundations for increasing Ukraine’s international competitiveness with the purpose of adapting to the volatile global economic space, were determined in order to reduce the negative effect of global economic system cyclical development and accelerate the economic growth. Keywords: global economic system, world economy, economic cycle, business cycle, cyclical economic development, economic crisis, economic processes synchronization channels, model of dynamics of the economic system, anti-cyclical economic policy.

Робота присвячена аналізу перспектив подальшого розвитку зовнішньоторговельних відносин України та впливу на економіку України новітніх протекціоністських заходів, що популяризуються у глобальному ринковому середовищі. В роботі розглянуті певні застереження для України, а також зазначені шляхи вирішення проблем, із якими стикається Україна через протекціонізм своїх торговельних партнерів

Аналіз світового економічного розвитку кінця ХХ – початку ХХІ ст. переконливо доводить, що за умов глобальної трансформації національних політичних, економічних і соціальних систем стрімко зростає роль насамперед економічних факторів. В результаті, однією з головних закономірностей сучасного етапу, під впливом якої формується нова глобальна економіка є економізація її розвитку та інтеграція. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30923

Дисертація присвячена поглибленню науково-теоретичних засад дослідження екологічних факторів розвитку глобальної економічної системи та обґрунтуванню еколого-економічної моделі розвитку економіки України.
На основі узагальнення існуючих методик дослідження процесів екологізації в глобальній економічній системі у роботі запропоновано методичний підхід до оцінювання впливу глобальних екологічних факторів на економічний розвиток країн світу та України. На основі кореляційно-регресійного аналізу запропонована методика оцінки ступеня впливу екологічних факторів на темпи зростання ВВП країн ОЕСР та України. Дослідження довели, що економічний розвиток, оцінений за допомогою темпів зростання ВВП, має зворотний зв’язок із факторами, що характеризують покращення екологічного стану. У роботі пропонується удосконалена методика визначення пріоритетних напрямів розвитку процесу екологізації глобального економічного простору, яка включає визначення загального бачення його розвитку, формування системи стратегічних цілей та визначення пріоритетних напрямів розвитку екологізації. На підставі розрахунку індексу екологізації та його співставлення з темпами зростання ВВП окремих країн здійснено групування країн світу за чотирма групами з наданням рекомендацій щодо вибору пріоритетних напрямів розвитку процесу екологізації за кожною з них. Обґрунтовано, що формування та використання інноваційного потенціалу є фундаментом для сталого розвитку, який відкриває можливості подолання глобальних викликів та створення нових соціальних цінностей та економічних потреб. На підставі використання інноваційного потенціалу країн світу за допомогою інструменту когнітивного моделювання запропоновано еколого-економічну модель глобальної економіки, яка базується на взаємозв’язку таких груп показників екологічного зростання, як екологічна та ресурсна продуктивність, база природних активів, екологічний вимір якості життя, економічні можливості та відповіді на екологічну політику, середнє зростання ВВП. Розроблено когнітивну еколого-економічну модель економіки України для чотирьох сценаріїв еколого-економічного зростання. На підставі аналізу тенденцій імпульсного впливу еко-інновацій за цими сценаріями зроблено висновок, що наразі необхідно поступово впроваджувати інновації, спрямовані на збереження та відновлення природних ресурсів, покращення якості життя та адміністративні важелі регулювання екологічної сфери.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних основ дослідження процесу інформатизації глобального економічного розвитку та обґрунтуванню пріоритетних напрямів розвитку інформаційної стратегії України в процесі її інтеграції у глобальний економічний простір.
У роботі проаналізовано структуру та особливості сучасного етапу розвитку інформаційних процесів. Обґрунтовано, що інформатизація не тільки виступає універсальним елементом технологічного прогресу, а й набуває рис інформаційно-інноваційної компоненти у формуванні стратегій міжнародної конкурентоспроможності. Розроблено і застосовано науково-методичний підхід до оцінювання і прогнозування процесу інформатизації глобального економічного розвитку за окремими групами країн зі схожим рівнем інформаційно-економічного середовища та з урахуванням глобальних факторів впливу. На підставі проведеного кластерного аналізу країн світу за 20 ознаками, що характеризують рівень їх інформатизації, встановлено однорідність країн у їх сукупності за 4-ма кластерами. Визначено, що перспективи розвитку процесів інформатизації в Україні ґрунтуються, перш за все, на активізації інноваційної діяльності, потужному розвитку системи інформаційного забезпечення економічного розвитку, інтеграційних процесах і забезпечуються високим рівнем мотивації для впровадження інновацій у діяльність вітчизняних підприємств, наявним технологічним та науковим потенціалом. На основі дослідження взаємозалежності рівня інформатизації та макроекономічного розвитку країн світу і України, а також комплексної оцінки особливостей процесу інформатизації в Україні розроблено концептуальну модель її інформаційної стратегії, яка на основі визначення існуючих проблем і стратегічних завдань передбачає впровадження комплексу стратегічних напрямів розвитку і націлена на прискорене формування вітчизняного інформаційного середовища та успішну її інтеграцію до глобального економічного простору.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад дослідження процесу інтелектуалізації глобального економічного розвитку та розробці стратегічних напрямів включення інтелектуального потенціалу України до глобального інноваційного процесу.
На основі проведених розрахунків інформаційного потенціалу 78 країн світу за даними Індексу розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, Індексу цифрового доступу та Індексу мережевої готовності, складено рейтинг інформаційного потенціалу країн і регіонів світу, а також визначено місце України в ньому. Визначено детермінанти асиметричності процесу інтелектуалізації глобального економічного розвитку. Обґрунтовано тенденції розвитку процесу інтелектуалізації, як на регіональному, так і на глобальному рівнях, серед яких стрімке поширення трансферу знань, постійно зростаючі обсяги фінансування НДДКР, інтелектуалізація підприємництва тощо. Із метою досягнення якісно нового рівня розвитку інтелектуальних ресурсів через підвищення ефективності науково-дослідної та інноваційної діяльності як основи сталого економічного розвитку України у роботі запропоновано механізм ефективного використання інтелектуальних ресурсів, який ґрунтується на системі управління інтелектуальними ресурсами з використанням інноваційних інформаційно-комп’ютерних технологій. Обґрунтовано стратегічні напрямки розвитку національного інтелектуального потенціалу України та його органічного вбудовування до глобального інноваційного процесу. Доведено, що необхідною передумовою інтеграції інтелектуального потенціалу України до глобального інноваційного процесу є досягнення якісно нового рівня розвитку інтелектуальних ресурсів через підвищення ефективності науково-дослідної та інноваційної діяльності як основи сталого економічного розвитку України та розроблено її алгоритм у вигляді концептуальної схеми включення національного інтелектуального потенціалу України до глобального інноваційного процесу.

Після переоцінки загроз безпеці та оновлення місії НАТО після 2014 р. стратегічними пріоритетами організації визначено стримування й оборону, а також поширення стабільності й зміцнення безпеки поза межами території Альянсу. Це зумовлює активізацію відносин НАТО з країнами-партнерами на східному та південному флангах. Попри те, що оборонні зобов’язання у рамках НАТО не поширюються на регіони, в яких найбільшим є ризик виникнення воєнного конфлікту між США та КНР, Вашингтон зацікавлений у всебічній взаємодії з Альянсом для здобуття переваг у глобальній конкуренції. Консолідація позицій держав-членів НАТО, розпочата за нової адміністрації США, посилює позиції Альянсу щодо стримування агресивних дій РФ. Безпрецедентний масштаб і кількість одночасних викликів та їхній комплексний характер, суперечності національних інтересів членів Альянсу, що становить загрозу його єдності, формують потребу подальших реформ НАТО. Принцип ухвалення рішень консенсусом за сучасних умов часто обмежує ефективність реакції організації. Подолання згаданих викликів пов’язано зі спроможністю Альянсу знайти шляхи вирішення внутрішніх проблем і протистояти зовнішнім загрозам, зокрема завдяки зближенню позицій США та ЄС. Іншою умовою є раціональна оцінка загроз європейськими державами-членами, відокремлення економічних інтересів від оборонної політики.